СИНЕСТЕЗІЙНА ОБРАЗНІСТЬ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі американської жіночої поезії кінця ХІХ – початку ХХІ століття)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

РЕДЬКА ІННА АНАТОЛІЇВНА

УДК 811.111+81’38

СИНЕСТЕЗІЙНА ОБРАЗНІСТЬ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ:
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
(на матеріалі американської жіночої поезії
кінця ХІХ початку ХХІ століття)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Чеснокова Ганна Вадимівна
кандидат філологічних наук, доцент

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ СЛОВЕСНОЇ СИНЕСТЕЗІЇ.............................................................................

14

1.1.

Словесна синестезія як спосіб вираження авторських відчуттів у поетичному тексті.......................................................................................

15

1.2.

Різновиди словесної синестезії..................................................................

19

1.3.

Словесна синестезія у світлі сучасних наукових парадигм....................

23

1.3.1.

Філософські підвалини вивчення словесної синестезії...

24

1.3.2.

Нейрофізіологічні та психологічні механізми словесної синестезії..........................................................................................

30

1.3.3.

Теоретичні надбання естетики у вивченні словесної синестезії..........................................................................................

42

1.3.4.

Словесна синестезія у літературознавчих студіях та поетичній практиці.....................................................................

46

1.3.5.

Словесна синестезія як об’єкт лінгвістичних досліджень..........

51

1.4.

Словесно-поетична синестезія як лінгвокогнітивний конструкт...........

57

1.4.1.

Вербальний рівень..........................................................................

58

1.4.2.

Концептуальний рівень..................................................................

63

1.4.2.1.

Особливості формування сенсорного концепта...........

63

1.4.2.2.

Концептуальні механізми формування словесно-поетичної синестезії........................................

73

1.4.3.

Передконцептуальний рівень

81

1.5.

Методика аналізу словесно-поетичної синестезії в американській жіночій поезії...

86

Висновки до розділу 1..........................................................................................

90

РОЗДІЛ 2. ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СЛОВЕСНО-ПОЕТИЧНОЇ СИНЕСТЕЗІЇ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ЖІНОЧІЙ ПОЕЗІЇ....................................

95

2.1.

Синестезійне мапування як основа формування словесно-поетичної синестезії...

95

2.2.

Міждоменові різновиди синестезійного мапування.

103

2.2.1.

Модальне мапування......................................................................

104

2.2.2.

Амодальне мапування.....................................................................

122

2.2.3.

Екстрадуктивне мапування............................................................

126

2.2.4.

Інтродуктивне мапування...............................................................

129

2.3.

Синтез сенсорних концептів у формуванні словесно-поетичної синестезії...

145

2.4.

Моделі інтеграції мапувань у межах словесно-поетичної синестезії...

147

2.4.1.

Монополярна модель......................................................................

148

2.4.2.

Біполярна модель ...

155

2.4.3.

Ланцюгова модель..........................................................................

159

2.4.4.

Циркулярна модель

162

2.5.

Тенденції використання синестезійної образності в американській жіночій поезії................................................................................................

166

2.5.1.

Домінантні синестезійні образи "холодної" поезії......................

166

2.5.2.

Домінантні синестезійні образи "гарячої" поезії.........................

170

Висновки до розділу 2..........................................................................................

172

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......................................................................................

176

ДОДАТКИ..............................................................................................................

181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................

194

ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА................................................................................

220

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ................................

221

ВСТУП
Феномен синестезії (гр. συναίσθησισ "одночасне відчуття") впродовж більш ніж двох тисячоліть невпинно викликає інтерес у вчених багатьох галузей науки. Це явище вивчалося в царинах філософії [70; 6; 2; 110; 108; 76; 154; 156; 99; 120], фізики [125], хімії [107], естетики [201; 89; 57; 66; 36; 30; 31], психології [51; 112; 152; 183], в тому числі трансперсональної [72; 93] такогнітивної [161], нейрофізіології [205; 234], нейролінгвістичного програмування [230; 25], лінгвістики [163; 37; 173; 172] талітературознавства [26; 150; 204; 94; 1].
Наразі термін "синестезія", авторство та час появи якого й досі залишаються не до кінця з’ясованими, є широковживаним. Його використовують як на позначення перебігу й результату процесу супроводження відчуття, викликаного адекватним подразником, іншим відчуттям [наприклад, 183; 112], так і будь-яких його виявів у різних семіотичнихсистемах: мові, образотворчому мистецтві, музиці. Такий брак терміносистеми, пов’язаної із проблематикою синестезії, пояснюється передусім відсутністю теорій, які б розкривали комплексний характер цього явища: від його нейропсихофізіологічного підґрунтя до специфічних способів ізасобіввираження.
На цей момент виявлено [234], що нейропсихофізіологічна природа синестезії полягає у встановленні зв’язків між певними ділянками кори головного мозку індивіда, які відповідають за обробку сенсорної інформації, що веде до одночасного переживання ним вражень, отриманих відрізних сенсорних аналізаторів. Результати лабораторних досліджень синестезії надають вченим підстави вважати, що цей процес є нейронним підґрунтям метафори [там само].
Результатом процесу синестезії є синестезійний образ, у межах якого можуть поєднуватися не лише образи екстероцептивних (зовнішніх) відчуттів людини, але також й інтероцептивних (внутрішніх) та пропріоцептивних (м’язових) [62]. Цю тезу підтримує семантика компонентів слова "synáisthēsis", де "syn" означає "разом", а "áisthēsis" "відчуття" або "почуття". В основі формування цього терміну Б.М.Галлєєв вбачає гносеологічну проблему, оскільки в акті сприйняття людини її відчуття, викликані ними емоційні реакції, а іноді й усвідомлення сенсу об’єкта складають єдиний процес [63].
У мовленні синестезійний образ реалізується у вигляді словесної синестезії, яка класифікується в дисертації на непоетичну словесну синестезію та словесно-поетичну синестезію відповідно до її функціонування у повсякденному чи поетичному типі мовлення.
Дослідження мовних та мовленнєвих засобів вираження синестезії посідає чільне місце в системі загальнолінгвістичних пошуків. На цей момент улінгвістиці паралельно розвиваються три основні підходи до вивчення лінгвального аспекту синестезії: психолінгвістичний [112; 173; 18], лінгвосемантичний (у межах якого виділяються фоносемантичний [74; 69; 123; 130; 194], лексико-семантичний [155; 122; 97; 163], структурно-семантичний [172; 170; 37] напрями) та лінгвокогнітивний [208; 238; 204]. Крім того, існують поодинокі лінгвосеміотичні [225] дослідження цього явища. У світлі згаданих підходів синестезія розглядається як психологічний феномен нашарування різнорідних образів відчуття автора, що виражається засобами різних мовних рівнів. Утім незважаючи на існуючу різноспрямованість лінгвістичних пошуків у висвітленні мовних аспектів синестезії, сучасний стан дослідження синестезійної проблематики у лінгвістиці відзначається фрагментарністю, арезультати розвідок здебільшого носять статистичний характер. Досі не існує чіткої та вичерпної картини про синестезійний образ як явище поетичного тексту, зокрема його зміст, комунікативний потенціал, функції та механізми формування. Вирішення цих проблем вбачається у залученні комплексного міждисциплінарного підходу до вивчення словесної синестезії.
Актуальність дисертації визначається сучасним спрямуванням філологічних студій на дослідження особливостей внутрішнього світу творчого індивіда через його / її мовлення і тим важливим місцем, яке займає словесно-поетична синестезія увираженні ідіосинкратичних сенсорних рис авторського світосприйняття. Дослідження словесно-поетичної синестезії утекстах американської жіночої поезії, класифікованої на основі сенсорної опозиції "холодна"::"гаряча", зумовлене перспективами виявлення в них лінгвокогнітивних особливостей синестезійного образотворення з огляду намікро- та макроконтекст, систему світоглядних позицій авторок, діахронічний та синхронічний аспекти.
Проблематика дисертації розгортається у межах сучасної когнітивної поетики, яка сповідує міждисциплінарний підхід до вивчення мовленнєвих явищ [47] та зводиться у площину трихотомії "сенсорика мислення мовлення". Здебільшого дослідження словесної синестезії здійснювалися згідно з принципами модулярного підходу, послідовники якого [112; 208; 203] розглядали синестезійний образ як результат взаємодії двох образів відчуття безвідносно до контексту, в якому він функціонує. Проте більше перспектив удослідженні цього феномену відкриває холістичний підхід [221; 213; 215]. Згідно з його принципами, об’єкт дослідження є неавтономним, а отже має вивчатися із урахуванням контекстної специфіки. Тому саме цей підхід диктує необхідність вивчення особливостей всіх структурних рівнів словесної синестезії, яка функціонує як у межах певного вірша, так і в цілому корпусі поетичних текстів автора та надає можливість вивчення особливостей його сенсорики через поетичне мовлення.
Гіпотезою цього дослідження є припущення, що компенсаторна функція нейропсихофізіологічного феномену синестезії сприяє формуванню усвідомості кожного індивіда мережі універсальних синестезійних мапувань, на основі яких створюються індивідуально-авторські синестезійні образи. Сукупність таких образів дозволяє виявити універсальні тенденції їх формування упоетичнихтекстах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної колективної теми "Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика" кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 2 від 23 вересня 2004 р.). Проблематика дисертації входить до кола питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти інауки України "Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" № 0103U003178, що розробляється КНЛУ (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 20 січня 2003 р.).
Метою дисертаційного дослідження є виявлення лінгвокогнітивних особливостей формування словесно-поетичної синестезії у віршованих текстах американської жіночої поезії.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
встановити особливості розвитку синестезійного образу в онтологічному таепістемологічному ракурсах;
уточнити передумови появи синестезійного образу як явища поетичного тексту;
розробити термінологічний апарат для дослідження синестезійної образності поетичного тексту;
визначити дистинктивні риси різновидів словесної синестезії вдосліджуваній поезії;
змоделювати структури сенсорного та сенсорно-емоційного концептів якінтегрованих компонентів синестезійного образу;
реконструювати механізм синестезійного мапування як концептуального підґрунтя словесно-поетичної синестезії та визначити його різновиди втекстах досліджуваної поезії;
розкрити функціональні особливості синестезійної тропіки як вияву різних видів мапувань у текстах американської жіночої поезії;
побудувати моделі інтеграції мапувань у межах синестезійних образів аналізованої поезії;
виявити тенденції використання синестезійної образності в американській жіночій "холодній" та "гарячій" поезії.
Об’єктом дослідження є словесно-поетична синестезія в текстах американської жіночої поезії кінця ХІХ початку ХХІ століть.
Предметом аналізу виступають лінгвокогнітивні особливості формування словесно-поетичної синестезії в поетичних текстах Е.Дікінсон, М.Мур, Е.Бішоп, С.Плат, А.Секстон та А.Річ.
Дослідження проведено на матеріалі 313 словесно-поетичних синестезійних образів, вилучених методом суцільної вибірки із корпусу віршів американської жіночої поезії кінця ХІХ початку ХХІ століть, загальна кількість яких становить 2562 тексти. Аналізовану поезію поділяємо слідом заамериканською дослідницею літературознавчої проблематики Кетрін ванШпенкерен [247, с. 85] на дві категорії: "холодну" ("cool" female poetic tradition), представницями якої є Е.Бішоп, Е.Дікінсон, М.Мур, та "гарячу" поезію ("hot" female poetic tradition), до якої відносяться поетичні тексти С.Плат, А.Річ та А.Секстон.
Для досягнення поставленої мети розвідка проводилася шляхом залучення комплексу методів. Із метою виявлення змісту ключових словесно-поетичних синестезійних образів у текстах американської жіночої поезії застосовувалися методи семантичного та контекстного аналізу, а також метод інтерпретації тексту. Для реконструкції моделей сенсорних тасенсорно-емоційних концептів залучався метод концептуального моделювання, а для розкриття лінгвокогнітивних механізмів формування словесно-поетичної синестезії у віршах американських поетес використовувався метод концептуального аналізу. Цей самий метод використовувався для встановлення основних моделей інтеграції мапувань умежах словесно-поетичних синестезійних образів аналізованої поезії. Метод архетипного аналізу був спрямований на виявлення несвідомих тапередсвідомих ментальних утворень, які зумовили формування синестезійних образів у досліджуваних поетичних текстах. Домінантні концептуальні механізми формування словесно-поетичних синестезійних образів у віршах американської жіночої поезії визначено методом кількісного аналізу. Вказаним методом також встановлено тенденції використання авторками синестезійних образів. Метод компаративного аналізу був залучений для виявлення спільних та відмінних риссинестезійної образності "холодної" та "гарячої" поезії.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в ній вперше реконструйовано лінгвокогнітивні механізми та моделі формування словесно-поетичної синестезії у поетичному тексті. Новизною відрізняється запропонована класифікація різновидів словесно-поетичної синестезії, деключовим принципом постало акцентування референта й корелята синестезійного образу, що представляють можливі комбінації трьох видів відчуттів людини: екстероцептивних, інтероцептивних та пропріоцептивних. Вроботі вперше змодельовано структурусенсорного концепта.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати є внеском урозбудову теорії метафори, когнітивної поетики, концептології тасемасіології. Виявлення особливостей формування синестезійного конструкту поглиблює теорію поетичного образу в галузі когнітивної поетики. Реконструкція моделей сенсорного та сенсорно-емоційного концептів сприяють розвитку концептології. Запропонований у дисертації новий погляд нарізновиди словесної синестезії (непоетичну та поетичну) робить внесок урозбудову семасіології. Висновки проведеного аналізу структурних рівнів словесно-поетичної синестезії від вербального до концептуального тапередконцептуального поглиблюють розуміння трихотомії "сенсорика мислення мовлення" у межах лінгвістичної тапсихологічної парадигм.
Практичне значення дисертації полягає в можливості використання їїосновних положень на лекційних та семінарських заняттях зі стилістики (розділ "Стилістична семасіологія"), практичних заняттях із інтерпретації художнього тексту, занглійської мови, у спецкурсах із когнітивної лінгвістики та поетики ("Когнітивна семантика", "Сенсорика та поетичне мовлення"), атакож у написанні наукових робіт із англійської філології. Дисертаційні положення можуть знайти застосування у практиці художнього перекладу. Результати та висновки дослідження можуть бути використані у створенні науково-методичних посібників та словників із теорії синестезії.
Положення, що виносяться на захист:
1. Словесна синестезія є вербальним засобом вираження нейропсихофізіологічного феномену, що полягає в супроводженні відчуття, викликаного безпосереднім подразником, іншим відчуттям тазумовлюється накопиченим у процесі пізнання людиною явищ довкіллясенсорним досвідом.
2. Результатом процесу синестезії є синестезійний образ, який знаходить вияв у мовленні індивіда у вигляді словесної синестезії. Уформуванні синестезійного образу виділяється низка почергових операцій поєднання та виокремлення фрагментів сенсорної інформації. Процес сприйняття людиною явищ довкілля зумовлює активізацію ментальної операції первинного поєднання сенсорних образів, що веде до формування уїїсвідомості цілісної сенсорної картини сприйнятого об’єкта довкілля. Урезультаті осмислення людиною кожного окремого відчуття ізсинкретичного сенсорного утворення, сформованого операцією первинного поєднання сенсорних образів, у її свідомості формуються сенсорні концепти. Подальша операція проектування інформації із одного сенсорного концептанаінший веде до формування концептуального підґрунтя художнього синестезійного образу.
3. Словесна синестезія представлена двома різновидами: непоетичною та поетичною. Непоетична словесна синестезія фіксує усвідомлену взаємодію різнорідних відчуттів людини. Вона функціонує в повсякденному мовленні індивіда. Словесно-поетична синестезія формується у межах поетичного тексту шляхом осмислення автором одного образу відчуття крізь призму іншого.
4. Основними лінгвокогнітивними операціями формування синестезійної образності американської жіночої поезії є аналогове, субститутивне, контрастивне та наративне мапування, а також бленд сенсорних концептів, які зумовлюють появу на вербальному рівні поетичних текстів синестезійних зображувально-виражальних засобів. Універсальні синестезійні мапування, що характеризуються узагальненими рисами, слугують підґрунтям для формування індивідуально-авторських синестезійних образів.
5. Сенсорний концепт є ментальною репрезентацією певного образу відчуття у свідомості людини. Він є динамічним утворенням, до якого входять кванти фізичної, сенсорно-прототипної, психологічної, аксіологічної тасимвольної ознак образу відчуття. Сенсорно-емоційний концепт це ментальна репрезентація образу емоції людини, яка осмислюється нею яктака, що супроводжується комплексом тілесних ознак. До структури сенсорно-емоційного концепту входять кванти тілесних, психологічних іаксіологічних ознак сенсорно-емоційного образу.
6. Словесно-поетична синестезія є текстовим утворенням, яке закількістю задіяних у формуванні лінгвокогнітивних операцій поділяється напросту і складну. Проста словесно-поетична синестезія формується на основі однієї лінгвокогнітивної операції мапування. Складна словесно-поетична синестезія несе інформацію про сукупність різнорідних відчуттів автора, пережитих ним у відповідному стані, та є виявом інтеграції двох і більше мапувань. У межах інтегрованих мапувань актуалізуються відповідні сенсорні образи, які в подальшому поєднуються, що веде до формування текстової репрезентації стану автора як тривимірного сенсорного утворення.
7. У синестезійних образах "гарячої" американської жіночої поезії корелятом виступає образ відчуття, який має відповідником образ дотиково-температурної модальності гарячий. У той же час кореляти синестезійних образів "холодної" жіночої поезії мають відповідником образ дотиково-температурної модальності холодний.
Апробація основних положень та результатів робот

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Словесно-поетична синестезія розглядається у роботі як лінгвокогнітивний конструкт, що формується в результаті нейропсихофізіологічного процесу синестезії і поєднує в собі три рівні: передконцептуальний, концептуальний, вербальний та виражає взаємодію різнорідних відчуттів автора.
Піднята філософами античної доби проблема суті взаємодії відчуттів людини розроблялася мислителями та митцями впродовж віків і не втратила своєї актуальності й до наших днів. За більш ніж два тисячоліття виділилися іотримали розвиток такі концепції синтезу відчуттів: космологічна (що постулює зв’язок мікро- та макрокосмосу у взаємодії відчуттів людини), психологічна, фізична, естетична та метафорична. Аналіз праць дослідників питання взаємодії відчуттів у царині філософії виявив наявність у них засновку про те, що підґрунтям різних видів сенсорного синтезу є психологічний синтез, що зумовлює метафоричний синтез відчуттів, який своєю чергою дає початок космологічному, фізичному та естетичному видам сенсорного синтезу.
Поява словесної синестезії у поетичному тексті завдячує переосмисленню поетами доби Романтизму однієї із теорій космологічного синтезу ідеї "кореспонденцій" або "відповідників" відчуттів. Вона втілилася у поетичній практиці майстрів художнього слова у вигляді звукокольорових відповідників, що зумовили появу незвичних на той час синестезійних метафор івподальшому інших синестезійних тропів.
Аналіз синестезійної тропіки представниць американської жіночої "холодної" та "гарячої" поезії, творчість який припадає на кінець ХІХ початок ХХІ століть, виявив генезу синестезійного образу як явища поетичного тексту. Прості у синтаксичному відношенні синестезійні образи доробку Е.Дікінсон, представлені здебільшого синестезійними епітетами, змінюються синестезійними метафорами поезії С.Плат і в подальшому розширеними синестезійними метафорами, яким властива своєрідна динамічність характеристик кінематографічного образу, віршів А.Секстон та А.Річ.
У мовленні синестезійний образ втілюється у непоетичній числовесно-поетичній синестезії, критерієм розрізнення яких слугує притаманність їм первинної чи вторинної номінації відповідно. Словесно-поетична синестезія формується у межах поетичного тексту ієтропом, у межах якого один образ відчуття автора/ки осмислюється утермінах іншого. Спрямованість авторських стратегій на наслідування читворення нової дійсності визначає міметичний та дієгетичний різновиди синестезійного тропу.
На основі потенційно можливого поєднання у межах СПС образів різнорідних відчуттів людини виділяємо дев’ять підтипів синестезійних образів, серед яких є екстероцептивний, інтероцептивний, пропріоцептивний таїх комбіновані різновиди. Втім аналіз СПС американської жіночої поезії виявив відсутність синестезійних образів інтероцептивно-пропріоцептивного тапропріоцептивного підтипів.
Аналіз внутрішньої форми словесної синестезії виявив, щонейропсихофізіологічний процес синестезії та реалізація його наслідків умовленні індивіда опосередковується комплексом операцій синтез1 аналіз синтез2. Їх суть пояснюється тим, що сформований перцептивно-когнітивною операцією синтез1 сенсорний континуум підлягає операції аналізу, яка зумовлює формування у свідомості людини сенсорних концептів. Уподальшому проектування інформації із одного сенсорного концепта наінший, що складає лінгвокогнітивну операцію синтез2, веде до формування концептуального синестезійного тропу концептуального підґрунтя синестезійного образу. Такий образ реалізується на вербальному рівні у вигляді словесної синестезії.
Специфічні особливості операції синтез2, або поетичного осмислення авторкою сенсорної інформації, визначають перцептивно-лінгвокогнітивну модель формування словесної синестезії. Така модель включає, по-перше, психофізіологічні механізми сприйняття авторкою фрагменту довкілля і,по-друге, поетичне осмислення нею сенсорної інформації, що надходить від однієї або декількох ситуацій сприйняття. Під "ситуацією сприйняття" слід розуміти окреслений у часі процес пізнання людиною об’єктивної реальності, за якого активізуються відповідні сенсорні системи, що зумовлює формування в її свідомості сенсорних знань про довкілля. Ситуації сприйняття поділяються, за критерієм часу, на минулі, теперішні й майбутні. Аналіз словесно-поетичних синестезійних образів американської жіночої поезії виявив три перцептивно-лінгвокогнітивні моделі їх формування: фокусивну, де у межах теперішньої або минулої ситуації сприйняття реконструюється полімодальний образ; ретроспективну, в якій образ відчуття теперішньої ситуації сприйняття осмислюється крізь призму характеристик образу відчуття, сформованого минулою ситуацією сприйняття; апперцептивну, де відбувається конструювання образу майбутньої ситуації сприйняття шляхом прирощення дообразу відчуття теперішньої ситуації сприйняття рис полімодального образу минулої ситуації сприйняття.
Сенсорний концепт як компонент синестезійного образу є ментальною репрезентацією образу відчуття, що має поліквантову структуру, до якої входять кванти фізичних, психологічних, аксіологічних, символьних ознак образу відчуття, а також квант ознак прототипу образу відчуття. Сенсорно-емоційний концепт теж має поліквантову структуру, яка складається із квантів психологічних, тілесних, аксіологічних ознак емоції та кванту інформації про зовнішні чинники, що її викликають. Сукупність сенсорних концептів формує концептосферу відчуття людини. Вона складається із трьох концептополів: зовнішні відчуття, пропріоцептивні відчуття та внутрішні відчуття.
Синестезійне мапування розглядається у роботі як лінгвокогнітивний механізм проектування певних квантів сенсорної інформації із одного сенсорного концепта на інший. Синестезійне мапування, якому притаманні узагальнені риси, визначається у роботі як "категоріальне". Синестезійні образи, що є виявом категоріального мапування, вказують на домінуючу вавторки сенсорну систему. Категоріальне мапування слугує підґрунтям для формування сенсорно специфічного мапування. Аналіз словесно-поетичних синестезійних образів виявив у їхньому концептуальному підґрунті чотири види синестезійних мапувань: аналогове, субститутивне, контрастивне танаративне. Залежно від актуалізації у лінгвокогнітивній операції проектування концептів концептополів зовнішні відчуття, пропріоцептивні відчуття, внутрішні відчуття, синестезійні мапування класифікуються у роботі на модальне, амодальне, екстрадуктивне, інтродуктивне. СПС, що ґрунтуються на модальному мапуванні, представлені у текстах аналізованої поезії емоціо-імплікативним, сенсорно-експлікативним та перцептивно-когнітивними підтипами. СПС, що мають на концептуальному рівні амодальне мапування, поділяються на позитивно та негативно марковані. СПС, які структуруються головним чином інтродуктивним мапуванням, класифікуються на СПС фізичного стану та СПС психічного стану. СПС, які є виявом екстрадуктивного мапування, вкрай рідко зустрічаються у корпусі аналізованих текстів і підтипів не мають.
Поєднання декількох мапувань на концептуальному рівні СПС зумовлює проходження механізму синтезу актуалізованих ними сенсорних концептів, щоведе до формування текстової репрезентації певного стану авторки, якому притаманна сенсорна тривимірність. Під "сенсорною тривимірністю" розуміємо інтегровану єдність образів трьох видів відчуття авторки (екстероцептивного, інтероцептивного та пропріоцептивного).
Принципи поєднання мапувань у межах СПС визначають лінгвокогнітивну модель інтеграції мапувань. Аналіз концептуального рівня СПС американської жіночої поезії виявив чотири моделі інтеграції мапувань: монополярну, де мапування поєднуються за принципом взаємного доповнення, біполярну, де мапування об’єднуються за принципом відштовхування, ланцюгову, що структурується принципом зчеплення мапувань, та циркулярну, у якій мапування поєднуються за подвійним принципом взаємного доповнення і заміщення.
Передконцептуальний рівень СПС складають вияви колективного несвідомого (архетипи) та індивідуального передсвідомого (психологічні архетипи, невротичний досвід, ментальні синкретичні сенсорні тасенсорно-емоційні утворення) авторки.
В СПС корпусу американської жіночої "холодної" поезії домінантним постає температурно-дотиковий образ холодний, який реалізується шляхом використання авторками температурно-дотикового образу холодний у якості корелята СПС, шляхом імплікування температурно-дотикового образу холодний в СПС, шляхом споглядання на відміну від безпосереднього переживання температурно-дотикового образу теплий у межах СПС, а також шляхом заперечення в СПС температурно-дотикового образу теплий. У СПС поетичних текстів американської жіночої "гарячої" поезії домінує температурно-дотиковий образ гарячий, що виявляється у представленості референта або корелята СПС температурно-дотиковим образом гарячий, вімплікуванні СПС температурно-дотикового образу гарячий, таупарадоксальній співвіднесеності температурно-дотикового образу холодний із температурно-дотиковим образом гарячий.
Перспективою дослідження може стати вивчення фонетичних, морфологічних і синтаксичних мовних засобів, що формують синестезійну образну систему поетичних текстів як одного автора, так і групи авторів. Уперспективі дослідження також є виявлення тенденцій функціонування синестезійної образності в чоловічій поезії, розкриття особливостей формування та функціонування синестезійного образу в різних типах дискурсу. Детального вивчення потребує механізм синестезійного бленду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллин И. Р. Цвето-музыкальные синестезии в поэзии Бальмонта / И.Р. Абдуллин // День и ночь. 1999. № 56. С. 222224.
2. Аквинский Ф. Трактат о человеке / Фома Аквинский; [пер. с лат. С.И.Еремеева] // Сумма теологии / [Под ред. С. И. Еремеева]. К.: Эльга Ника-Центр, 2005. Ч. 1. Т. 3. С. 3359.
3. Альфонсов В. Н. Слова и краски / Владимир Николаевич Альфонсов. СПб.: Сага; Азбука-классика; Наука, 2006. 320 с.
4. Андреева К. А. Лингвоцветовая картина мира в поэзии Д. Г. Лоуренса / К.А.Андреева. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.utmn.ru/frgf/No13/text02.htm.
5. Аннинский Л. А. Александр Блок: "Россия сфинкс" / Л. А. Аннинский // Серебро и чернь: русское, советское, славянское, всемирное в поэзии Серебряного века. М.: Книжный сад, 1997. С. 623.
6. Аристотель. О душе / Аристотель; [пер. с древнегреч.]. М.: Мысль, 1976 . (Сочинения: в 4 т. / Аристотель; Т. 1. [под. ред. В. Ф. Асмуса]). С. 369448.
7. Аристотель. Поэтика / Аристотель; [пер. с древнегреч.]. М.: Мысль, 1983 . (Сочинения: в 4 т. / Аристотель; Т. 4. [под общ. ред. А. И. Доватура]). С. 645680.
8. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык / Ирина Владимирова Арнольд. [6-е изд.]. М.: Флинта: Наука, 2004. 384 с.
9. Базыма Б. А. Воздействие цвета на нервную систему и психику человека / Б. А. Базыма // Психология цвета: теория и практика. СПб.: Речь, 2005. С. 4582.
10. Бальмонт К. Д. Гений открытия (Эдгар По. 18091849) / К. Д. Бальмонт. М.: Пресса, 1993 . (Сочинения: в 4 т. / Э. А. По; т. 1). С. 79.
11. Бальмонт К. Д. Очерк жизни Эдгара По / К. Д. Бальмонт. М.: Пресса, 1993 . (Сочиненя: в 4 т. / Э. А. По; т. 1). С. 1074.
12. Банфи А. Свидетельство поэзии / А. Банфи; [пер. с итал. Г. П. Смирнова] // Философия искусства. М.: Искусство, 1989. С. 4045.
13. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика / Ролан Барт; [пер. сфранц. Г. К. Косикова] / [Под общ. ред. Г.К.Косикова]. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
14. Батагов А. А. Тетрактис Пифагора / А. А. Батагов. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.longarms.ru/cdcatalog/detail.php?ID=1683.
15. Батай Ж. Бодлер / Ж. Батай; [пер. с франц. Н.В.Бунтман, Е.Г.Домогацкой] // Литература и зло. М.: Изд-во МГУ, 1994. 166 с.
16. Безребра Н. Ю. Лінгвостилістичний та семантико-когнітивний аспекти поетики Е. Дікінсон: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Безребра Наталя Юріївна. К., 2008. 199 с.
17. Бекон Ф. О достоинстве и приумножении наук / Ф. Бекон; [пер с англ. Н.А. Федорова, Я. М. Боровского]. М.: Мысль, 1971 . (Сочинения: в 2 томах / Ф. Бекон; Т. 1. [под ред. А. Л. Субботина]). С. 85546.
18. Белянин В. П. Психолингвистика: [учебник] / Валерий Павлович Белянин. [5-е изд.]. М.: Флинта; Московский психолого-социальный институт, 2008. 232 с.
19. Бєлєхова Л. І. Глосарій з когнітивної поетики: [науково-методичний посібник] / Лариса Іванівна Бєлєхова. Херсон: Айлант, 2004. 124 с.
20. Бєлєхова Л. І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії): [Монографія] / Лариса Іванівна Бєлєхова. Херсон: Айлант, 2002. 368 с.
21. Бєлєхова Л. І. Стратегії й тактики інтерпретації поетичних текстів (на матеріалі перекладів американської поезії на українську мову) / Л. І. Бєлєхова // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. Херсон: ХДУ, 2003. Вип. ХХІ. С. 237242.
22. Блинов И. И. К вопросу о синестезии в поэзии русских поэтов-символистов / И. И. Блинов: материалы докладов Всесоюзной школы молодых ученых и специалистов ["Свет и музыка"], (Казань, 24 июня 4 июля 1979 г.). Казань: КАИ, 1979. С. 101102.
23. Блок А. A. О романтизме / А. А. Блок. М., Л.: Гос. изд-во худ. л-ры, 1962 . (Сочинения: в 8 т.; / А. А. Блок; т. 6. [под ред. В. Н. Орлова, А.А.Суркова, К. И. Чуковского]). С. 359371.
24. Блок А. А. Краски и слова / А. А. Блок. М., Л.: Гос. изд-во худ. л-ры, 1962 . (Сочинения: в 8 томах / А. А. Блок; Т. 5 [под ред. В. Н. Орлова, А.А.Суркова, К. И. Чуковского]). С. 1924.
25. Богатов А. С. Органы чувств. Репрезентативные системы. Синестезия / А.С. Богатов. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://nlp-system.com/organi_chuvstv.php.
26. Бодлер Ш. Соответствия / Ш. Бодлер; [пер. с франц. В. В. Левика] // Об искусстве [Под. ред. Ю. Н. Стефанова, А. Д. Чегодаева]. М.: Искусство, 1986. С. 318320.
27. Бодлер Ш. Что такое романтизм? / Ш. Бодлер; [пер. с франц. Н.И.Столяровой, Л. Д. Липман] // Об искусстве [Под. ред. Ю. Н. Стефанова, А.Д. Чегодаева]. М.: Искусство, 1986. С. 6566.
28. Бодрийар Ж. Символический обмен / Жан Бодрийар; [пер. с франц. Н.Суслова] // Пароли. От фрагмента к фрагменту. Екатеринбург: У-Фактория, 2006. С. 1719.
29. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии: [Учебное пособие] / Николай Николаевич Болдырев. Тамбов: ТГУ, 2000. 123 с.
30. Борев Ю. Б. Эстетика / Юрий Борисович Борев. [4-е изд., доп.]. М.: Политиздат, 1988. 496 с.
31. Брайнин В. Б. Метод графических представлений как средство развития музыкального слуха. Микрохроматический слух. "Цветной слух" / В.Б.Брайнин. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.brainin.org/Method/Graphics%20and%20ear%20training_RU.htm.
32. Бридсли М. Метафорическое сплетение / М. Бридсли; [пер. с англ. Н.Н.Перцовой] // Теория метафоры: [Сборник] [под ред. Н. Д. Арутюновой, М.А. Журинской]. М.: Прогресс, 1990. С. 201218.
33. Брюсов В. Я. Синтетика поэзии / В. Я. Брюсов. М.: Художественная литература, 1975 . (Сочинения: в 7 томах / В. Я. Брюсов; Т. 6. [Под ред. П.Г.Антокольского].) С. 557570.
34. Будье А. Джузеппе Арчимбольдо / А.Будье // Великие художники. К., 2005. №123. 34 с.
35. Вандриес Ж. Язык / Ж. Вандриес; [пер с. франц. Р.О.Шора] // Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании: Очерки и извлечения: [Учеб. пособие] / Под ред. С.В. Воронина. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1990. С. 146153.
36. Ванечкина И. Л. "Дети рисуют музыку": эксперименты для школы будущего / И. Л. Ванечкина. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.prometheus.kai.ru.
37. Васильева Е. А. Язык чувств и модальности восприятия: элементы синестезии в образном описании эмоций / Е. А. Васильева // Эмоции в языке иречи: Сб. статей [под ред. И. А. Шаронова]. М.: Российский государственный гуманитарный ун-т, 2005. С. 6273.
38. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Анна Вежбицкая; [пер. с англ.] [под ред. М. А. Кронгауз]. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
39. Венгеров Л. М. Зарубіжна література (18711973). Огляди і портрети / Л.М. Венгеров [за ред. В. Г. Петік]. К.: Вища школа, 1974. 391 с.
40. Венедиктова Т. Д. Сильвия Плат: дщерь капитана Ахава / Т.Д.Венедиктова // Американські літературні студії в Україні. Література США: роздуми, есеї, розвідки [за ред. Г. М. Сиваченко]. К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2006. Вип. 3. С. 274295.
41. Веселовский А. Н. Из истории эпитета / А. Н. Веселовский // Историческая поэтика [под ред. И. К. Горского и В. В. Мочаловой]. М.: Высшая школа, 1989. С. 5975.
42. Веселовский А. Н. Психологический параллелизм и его формы вотражении поэтического стиля / А. Н. Веселовский // Историческая поэтика: Хрестоматия-практикум: [Учеб. пособие] [под ред. С. Н. Бройтмана]. М.: Академия, 2004. С. 7386.
43. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / Витис Казиса Вилюнас. М.: Изд-во МГУ, 1990. 288 с.
44. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / В.В.Виноградов // Проблемы русской стилистики. М.: Высшая школа, 1981. С. 20171.
45. Волошина О. В. Роль сенсорної лексики у створенні художньої образності (на матеріалі англійської прози): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / О. В. Волошина. К., 1994. 24с.
46. Воробйова О. П. Ідея резонансу в лінгвістичних дослідженнях / О.П.Воробйова // Мова. Людина. Світ: До 70-річчя професора М.Кочергана: зб. наук. статей [відп. ред. О.О.Тараненко]. К.:Вид. центр КНЛУ, 2006. С.7286.
47. Воробйова О. П. Когнітивна поетика в Україні: напрями досліджень / О.П. Воробйова: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф. ["Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес"]. (Чернівці, 2425 листопада 2004 р.) Чернівці: Рута, 2004. С. 3738.
48. Воробьёва О. П. Художественная семантика: когнитивный сценарий / О.П. Воробьёва // С любовью к языку: Сб. науч. трудов. Посвящается Е.С.Кубряковой. М.; Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский госуниверситет, 2002. С.379384.
49. Вундт В. К вопросу о происхождении языка. Звукоподражания извуковые метафоры / В. Вундт; [пер. с нем.] // Фоносемантические идеи взарубежном языкознании: Очерки и извлечения: [Учеб. пособие] [под ред. С.В. Воронина]. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1990. С. 5866.
50. Вундт В. Психология душевных волнений / В. Вундт; [пер. с нем.] // Психология эмоций. Тексты [под. ред. В. К. Вилюнаса, Ю. Б. Гиппенрейтер]. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. С. 4763.
51. Выготский Л. С. Психология развития человека / Лев Семёнович Выготский. М.: Смысл; Эксмо, 2006. 1136 с.
52. Гаврилов А. Г. Эмили Дикинсон: жизнь в творчестве // Стихотворения Эмили Дикинсон: сборник на английском языке с параллельным русским текстом [пер. А. Г. Гаврилова] [Составл. М. Т. Гавриловой]. М.: ОАО Издательство Радуга, 2001. C. 1746.
53. Гаврилов Е. Д. Синестезия / Е. Д. Гаврилов. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://psyhonetika.org/2008/03/sinesteziya/.
54. Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. Вибрані твори / Ганс-Георг Гадамер: [пер. з нім. В. Бабича, М. Кушнір, В. Клочкова, Є. Горева, Г.Петросаняк] [упор. Д. Наливайко]. К.: Юніверс, 2001. 288 с.
55. Галич О. А. Теорія літератури: [Підручник] / О. А. Галич, В. М. Назарець, Є. М. Васильєв [за наук. ред. О. А. Галича]. К.: Либідь, 2001. 488 с.
56. Галлеев Б. М. Был ли Скрябин синестетом? / Б. М. Галлеев. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.prometheus.kai.ru.
57. Галлеев Б. М. Влияние нормативной эстетики на изучение синестезии / Б.М. Галлеев. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.prometheus.kai.ru.
58. Галлеев Б. М. Высокая болезнь синестезии или творческое бессилие ееинтерпретаторов? / Б. М. Галлеев. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.prometheus.kai.ru.
59. Галлеев Б. М. "К цвету и свету" / Б. М. Галлеев. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.prometheus.kai.ru.
60. Галлеев Б. М. О генезисе романтической синестезии «Музыка цвета» / Б.М.Галлеев. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://synaesthesia.prometheus.kai.ru/ogenezi2_r.hrm.
61. Галлеев Б. М. Проблемы синестезии в эстетике / Б. М. Галлеев. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.prometheus.kai.ru.
62. Галлеев Б. М. Синестезия не аномалия, а форма невербального мышления / Б. М. Галлеев. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.prometheus.kai.ru.
63. Галлеев Б. М. Синестезия и музыкальное пространство / Б. М. Галлеев. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.prometheus.kai.ru.
64. Галлеев Б. М. Что такое синестезия: мифы и реальность / Б. М. Галлеев. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.prometheus.kai.ru.
65. Гегель Г. В. Ф. Понятие прекрасного в искусстве / Г. В. Ф. Гегель; [пер. снем. Б. Г. Столпнера] // Эстетика [под ред. М. А. Лифшица]. М.: Искусство, 1968 . (Сочинения: в 4 томах / Г. В. Ф.Гегель; Т. 1.). С. 2975.
66. Герасимова И. А. Музыка и духовное творчество / И. А. Герасимова. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: