Скиба Катерина Миколаївна. Психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів

brief description

Скиба Катерина Миколаївна. Психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів : Дис... канд. наук: 19.00.07 2008

Скиба К.М.Психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2008.
Дисертація присвячена проблемі визначення психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.
Проаналізовано загальні характеристики професійної діяльності перекладача та психологічні механізми її становлення та здійснення. Конкретизовано та уточнено зміст і структуру лінгвістичного мислення.
На основі теоретичного дослідження специфіки лінгвістичного мислення та особливостей розвитку розумових дій майбутніх перекладачів у процесі опанування іноземною мовою визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.
Розроблено практичні рекомендації викладачам іноземної мови вищих навчальних закладів щодо розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

Вивчення специфіки професійної підготовки перекладача в процесі лінгвістичної освіти свідчить про те, що зміст перекладацької діяльності є значною мірою невизначеним. Ефективним і таким, що дає змогу розглядати психологічні характеристики суб’єкта навчання за допомогою виявлення змісту та структури його професійної діяльності, що розвиваються в часі, є особистісно-діяльнісний підхід до навчання майбутніх перекладачів. На початкових етапах навчання діяльність майбутнього перекладача пов’язана з дослідженням змісту та структури мовних елементів і є засобом об’єктивації змісту його мисленнєвої діяльності. Оволодіння способами аналізу мовних елементів створює основу для формування подальшого комплексу ідеальних дій, що становлять зміст лінгвістичного мислення.
На основі виявлених компонентів лінгвістичного мислення було уточнено зміст і сформульовано найбільш повне визначення поняття «лінгвістичне мислення». Під «лінгвістичним мисленням» слід розуміти якісно нове утворення особистості, яке виникає в суб’єктів навчальної діяльності на основі вивчення структури змісту мовних елементів, аналізу особливостей їхніх взаємозв’язків, розкриття специфіки фонетичних, лексичних, граматичних та інших явищ і закономірностей мови, що засвоюється, як системи, і характеризується при цьому високим рівнем сформованості розумових операцій, наявністю позитивної мотивації до процесу оволодіння лінгвістичними знаннями й уміннями та творчим ставленням до процесу оволодіння мовою.
Конкретизовано структуру лінгвістичного мислення, до якої входить:

необхідний запас лінгвістичних знань;
уміння здійснювати загальномисленнєві та власне лінгвістичні операції;
система способів аналізу специфіки фонетичних, граматичних лексичних та інших явищ і закономірностей засвоюваної мови як системи, а також усвідомлення їхнього різноманіття;
уявлення про парадигматику, синтагматику та ієрархію мови;
усвідомлене та зацікавлене ставлення до процесу вивчення мовних явищ;
творчий підхід до виконання специфічних лінгвістичних завдань у ході опанування іншомовної мовленнєвої діяльності.

Визначено та теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови, що забезпечують цілеспрямованість і системність розвитку способів лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів:

поетапна система роботи, під час якої послідовно акцентуються певні індивідуально-психологічні особливості суб’єктів навчання, що забезпечує їх своєчасне врахування, корекцію та розвиток;
дотримання в процесі розвитку способів лінгвістичного мислення певної психологічної послідовності етапів, що пов’язано із системним поданням мовного матеріалу, його обґрунтуванням і підбором відповідних типів навчальних завдань;
наявність позитивної мотивації та усвідомленого ставлення до професійно спрямованого навчання;
цілеспрямоване виявлення предметного змісту розумових дій, що розвиваються;
матеріалізація способів лінгвістичного мислення, що розвиваються, за допомогою побудови схеми орієнтовної основи дії;
мотиваційна готовність суб’єктів навчання до цілеспрямованого оволодіння способами розкриття змісту та структури мовних елементів в їхній системі;
відпрацювання способів аналізу мовних елементів у безпосередньому взаємозв’язку з оволодінням комунікативною мовленнєвою діяльністю;
занурення в предметну діяльність, оскільки іншомовне середовище сприяє підвищенню ефективності розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів;
творча спрямованість процесу навчання.

Експериментально перевірено визначені автором психолого-педагогічні умови цілеспрямованого розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів у процесі навчання іншомовної мовленнєвої діяльності, побудованого відповідно до вимог теорії планомірно-поетапного формування розумових дій і понять, особистісно-діяльнісного підходу та з урахуванням сучасних методик навчання іноземної мови. Порівняльний аналіз результатів дослідження засвідчив, що кількість тих студентів і курсантів експериментальних груп, які навчались за експериментальною методикою з дотриманням визначених автором психолого-педагогічних умов і які мали високий рівень розвитку лінгвістичного мислення, зросла на 40%, а кількість учасників цих груп, які на початку експерименту мали низький рівень розвитку лінгвістичного мислення, зменшилась на 36%. Одержані результати кількісно та якісно засвідчили ефективність визначених автором психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів у процесі оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.
Розроблено практичні рекомендації викладачам іноземної мови вищих навчальних закладів щодо розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

Виконане дослідження, безперечно, не претендує на абсолютне висвітлення всіх аспектів проблеми розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів. Серед перспективних напрямів подальших досліджень можна визначити: уточнення уявлень про можливості розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів шляхом розширення спектру методів і прийомів організації роботи в цьому напрямку; дослідження особливостей соціально-психологічних детермінант групового впливу на рівень розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів, а також розробка навчальної програми професійної підготовки майбутніх перекладачів з урахуванням умов розвитку лінгвістичного мислення.