СКЛАДНІ НОМІНАТИВНІ ОДИНИЦІ В СТРУКТУРІ ЗАЙМЕННИКОВО-СПІВВІДНОСНИХ ОТОТОЖНЮВАЛЬНИХ РЕЧЕНЬ

brief description

Харківський державний педагогічний університет ім.Г.С. Сковороди

На правах рукопису

НІТЕНКО Ольга Валеріївна

УДК 801. 56

СКЛАДНІ НОМІНАТИВНІ ОДИНИЦІ В СТРУКТУРІ ЗАЙМЕННИКОВО-СПІВВІДНОСНИХ ОТОТОЖНЮВАЛЬНИХ РЕЧЕНЬ

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
С.В. Ломакович,
доктор філологічних наук,
професор

Харків 2003

ЗМІСТ

ВСТУП....................5
РОЗДІЛ І Теоретичні засади дослідження складних номінативних одиниць у структурі займенниково-співвідносних ототожнювальних речень ......................11
1.1. Синтаксичні конструкції з корелятом те в класифікаційних описах склад-нопідрядного речення...............................................................................................11
1.2. Поняття "складної номінативної одиниці" в лінгвістичній науці .......31
1.3. Аспекти вивчення складних номінантів із корелятом те..................36
Висновки до розділу І...........38
РОЗДІЛ ІІ Особливості будови та номінативної функції блоків те+підрядна
частина” .............40
2.1. Синтаксичний і лексико-семантичний механізми формування номінативного блоку в складі ототожнювальних речень із корелятом те. .....................................40
2.2. Характер співвіднесення корелята те зі змістом підрядної частини...44
2.3. Номінативна функція блоку те+підрядна частина” в структурі ототож-нювальних речень..............46
2.4. Умови функціонування номінативних блоків у ролі пропозитивних або предметних номінантів.................................48
2.4.1. Номінативні блоки з корелятом те у ролі пропозитивних номінан-тів....................................................................................................................................49
2.4.2. Блоки те+підрядна частина” як номінанти предметів..................................61
2.4.3. Блоки з предикатними лексемами, що допускають альтернацію пропози-тивних і предметних імен............................................................................................63
2.5. Функціонування номінативних блоків із корелятом те на позначення істот....69
2.6. Умови, за яких номінативні блоки те+підрядна частина” набувають значення місця...........73
2.7. Номінативні блоки як засіб ідентифікації та характеризації ....75
2.7.1. Функціонування номінативних блоків як засобів ідентифікації....................75
2.7.2. Здійснення номінативними блоками характеризації.......................................79
2.7.3. Роль контексту в забезпеченні референтної співвіднесеності складних но-мінантів ..........................................................................................................................87
2.8. Збагачення номінативної функції блоків з ускладненнями підрядної час-тини.................................................................................................................................92
Висновки до розділу ІІ.................98
РОЗДІЛ ІІІ Трансформація номінативних блоків у складі асиметричних ототожнювальних речень із корелятом те.......101
3.1. Модифікація номінативної функції блоків «те+підрядна части-на».................................................................................101
3.1.1. Особливості номінації за допомогою блоків, які репрезентують пресу-позиційні компоненти змісту висловлення..............................102
3.1.2. Модифікація блоків «те+підрядна частина» у складі речень інклюзивної семантики.............111
3.2. Руйнування номінативних блоків із корелятом те в структурі ототож-нювальних речень...115
3.2.1. Особливості конструкцій, що репрезентують одну ситуацію дійсності в різному модусному обрамленні.....................................114
3.2.2. Утрата номінативних властивостей складним номінатом у реченнях із повторюваною предикатною лексемою................119
3.2.3. Формування додаткових змістових відношень як наслідок руйнування номінативних блоків...................................................................................122
Висновки до розділу ІІІ...................132
РОЗДІЛ ІV Умови вживання та пріоритетні сфери функціонування номінативних блоків те+підрядна частина”...............................................135
4.1. Використання номінативних блоків те+підрядна частина» як єдино можли-вих номінантів..............................................................................................................135
4.2. Уживання блоків із корелятом те за умови наявності їх лексичного анало-га....................................................................................................................................138
4.2.1. Номінативний блок як засіб попередньої характеризації позначуваних мовцем реалій дійсності..............................................................................................138
4.2.2. Використання номінативних блоків як узагальнених назв...........................140
4.2.3. Виконання блоком „те+підрядна частина» евфемістичної функції............141
4.2.4. Переваги номінативних блоків як номінантів з реченнєвою струк-турою.............................................................................................................................143
4.2.5. Номінативний блок як засіб розгортання тексту............................................145
4.2.6. Блоки те+підрядна частина» як аналоги існуючих але не засвоєних найменувань.................................................................................................................146
4.3. Пріоритетні сфери функціонування номінативних блоків те+підрядна частина» .......................................................................................................................144
4.3.1. Функціонування речень, що містять номінативні блоки з корелятом те, у мовних стилях..............................................................................................................148
4.3.2. Блоки те+підрядна частина» як самостійні номінанти...............................151
Висновки до розділу ІV...154
ВИСНОВКИ.155
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ................159

ВСТУП

Складні номінативні одиниці привертали увагу багатьох дослідників: Є.С. Кубрякової, В.М. Нікітевича, К.Г. Городенської, С.В. Ломакович, Н.В. Ро-манець та ін. До таких одиниць належать і так звані номінативні блоки, що містяться в структурі займенниково-співвідносних складнопідрядних речень. Вони утворені поєднанням різних за значенням корелятів у складі головної частини з підрядною частиною цих речень, наприклад: Я в серці маю те, що не вмирає (Леся Українка). Лише деякі з них ставали предметом спеціальних досліджень, зокрема, номінативні блоки на позначення особи з корелятом той (Бойченко Г.Є., Алексіюк М.О.). Що ж до номінативних одиниць з іншими корелятами, то вони в працях з українського синтаксису не були детально описані. Це стосується й номінативних блоків із корелятом те, які широко функціонують як складні номінанти, специфічно іменуючи різноманітні явища та реалії об'єктивної дійсності. Складнопідрядні речення, що містять номінативні блоки з корелятом те, представлені в сучасній українській мові в численних семантичних варіантах, визначаючи її стильову різнобарвність. Вони вживані в мові художніх творів, наприклад: [Чернець проголосив присягу, і всі троє поцілували образ святий,] обіцяючи у великому секреті ховати те, що буде сказано поміж ними (Б. Лепкий). Частотним є звернення до них у публіцистичному стилі, як-от: Але навіть те, що залишив він [Г. Косинка] у спадщину, посідає помітне місце в українській радянській літературі (З журналу). Активно функціонують такі конструкції в розмовному мовленні, наприклад: Подайте (те), чим руки витерти; А в нас є (те), чим замальовують? Викладені міркування й зумовлюють актуальність здійсненого в роботі різнорівневого аналізу складнопідрядних ототожнювальних речень із корелятом те.
Зібраний мовний матеріал дозволяє говорити про те, що номінативні блоки мають багаті потенційні можливості іменування. Впадає в око функціонування цих складних номінантів для позначення таких специфічних фрагментів дійсності, як мінливі реалії та явища, наприклад: Те, що було вежами-Близнюками, залишилося тільки в пам’яті американців (З розмовного мовлення). Заслуговують на увагу номінативні блоки з семантикою даності, невідворотності, як-от: Маємо те, що маємо; Сталося те, що сталося (З розмовного мовлення). Своєрідним контекстом уживання для окремих номінативних блоків є речення типу І встиг зробити те, на що не мав дотепер часу, - нагулявся вволю (Р. Іваничук), де вслід за опосередкованою назвою, здійснюваною блоком, ужито прямий номінант.
Об'єктом дисертаційної роботи стали складні номінативні одиниці у структурі займенниково-співвідносних ототожнювальних речень із корелятом те, на зразок: Під час бою треба по можливості підібрати те, що накидає ворог (У. Самчук); Воно [кохання] ширшим робить наш духовний зір, просвітлює глибину, воно й притемняє те, що лежить поблизу (М. Стельмах).
Предмет дослідження становлять особливості будови номінативних блоків із корелятом те, їх синтаксична структура й лексико-семантичне оформлення, а також сфери функціонування ототожнювальних конструкцій, що містять ці складні номінанти.
У зв'язку з тим, що номінативні блоки в структурі займенниково-співвідносних речень із корелятом те залишаються недостатньо вивченими й описаними, метою роботи є комплексний аналіз номінативних блоків "корелят те+підрядна частина" у складі займенниково-співвідносних речень сучасної української мови з боку формально-синтаксичної будови й семантичних особливостей, які визначають їх функціонування як своєрідних одиниць малого синтаксису. Для досягнення цієї мети в роботі визначено завдання:
1) розкрити роль корелята те у формуванні складної номінативної одиниці в структурі досліджуваних речень номінативного блоку "співвідносне слово + підрядна частина";
1) розкрити роль корелята те у формуванні складної номінативної одиниці в структурі досліджуваних речень номінативного блоку "співвідносне слово + підрядна частина";
2) виявити роль лексико-семантичного наповнення підрядної частини в складі номінативних блоків, передусім позицій предикатних лексем та їх поширювачів, у формуванні значення цих складних номінантів;
3) описати ознаки досліджуваних одиниць як предметних і пропозитивних номінантів і схарактеризувати номінативні можливості кожного з них;
4) виявити взаємозв’язок між явищем асиметрії форми та змісту ототожнювальних речень із корелятом те, з одного боку, і функцією номінативних блоків у їх складі, з іншого;
5) описати умови трансформації й руйнування номінативних блоків «те+підрядна частина» в реченнях асиметричної будови;
6) виявити чинники, які зумовлюють здійснюваний мовцем вибір на користь номінативного блоку з корелятом те та його аналогів;
7) встановити стильову приналежність конструкцій, що містять номінативні блоки з корелятом те;
8) виявити сфери функціонування блоків те+підрядна частина”як окремо оформлених парцельованих частин ототожнювальних речень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає загальній науковій проблемі кафедри української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди: "Закономірності розвитку і функціонування української мови", що передбачає вивчення питань синтаксису сучасної української мови.
Матеріалом дослідження послужила картотека, що налічує понад 5000 займенниково-співвідносних ототожнювальних речень із корелятом те сучасної української мови, укладена шляхом суцільної вибірки з художніх та літературно-критичних творів українських письменників ХІХ-ХXI століть, наукової літератури, періодичних видань та усного мовлення.
Методологічну основу дослідження становить дихотомічне розуміння мови як суспільного явища, усвідомлення діалектичного взаємозв'язку загального й окремого.
Методи дослідження зумовлені його метою і завданнями. В аналізі матеріалу застосовано описовий метод, метод зіставлення, а також трансформаційний метод.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві на широкому фактичному матеріалі здійснено системний аналіз складних номінативних одиниць те+підрядна частина” у складі займенниково-співвідносних речень, з позицій сучасної науки описано особливості їхньої формальної і семантичної організацій, на основі чого визначено місце цих конструкцій у системі номінативних засобів мови.
Теоретичне значення дослідження визначає те, що його результати сприяють подальшій розробці структурно-семантичної організації складнопідрядних речень і пов’язаного з цим питання про можливість утворення в їх структурі складних номінантів одиниць малого синтаксису. Комплексний аналіз номінативних блоків те+підрядна частина” в складі займенниково-співвідносних ототожнювальних речень сучасної української мови виявив релевантні для них як складних найменувань формальні і лексико-семантичні ознаки, дозволив уточнити уявлення про конструктивні властивості співвідносних слів, доповнити синтаксичну теорію положенням про складну співвіднесеність процесів номінації та предикації в структурі складнопідрядних речень.
Практичне значення дисертаційної роботи визначається тим, що результати дослідження можуть використовуватися для читання лекцій у вищій школі, а також для написання підручників та посібників, методичних розробок із синтаксису української мови. Спостереження і висновки роботи можуть бути предметом обговорення на заняттях спецсемінарів, а також викладатися в спецкурсах із семантичного синтаксису.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації були представлені в доповідях на Х Міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень (Харків, 2001), на VII Міжнародній науковій конференції Семантика мови і тексту” (Ялта, 2002), на ХІІ Міжнародній конференції «Мова і культура» (Київ, 2003), на Міжнародній науковій конференції „Підсумки і перспективи розвитку літератури та літературознавчої думки ХХ століття. До 200-річчя Харківського університету” (Харків, 2003). Ос-новні положення дисертаційної праці обговорювалися на засіданнях кафедри української мови та кафедри українознавства Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.
Публікації. З теми дисертації опубліковано три статті в провідних наукових фахових виданнях і матеріали доповідей на конференціях.
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку літератури. Повний обсяг роботи 173 сторінки, основного тексту 159 сторінок. У списку використаної літератури налічується 175 найменувань.
Перший розділ "Теоретичні засади дослідження складних номінативних одиниць у структурі займенниково-співвідносних ототожнювальних речень" містить огляд літератури з питання, аналіз стану його вивчення в сучасній українській мові. У розділі викладено теоретичні засади дослідження, визначено його поняттєво-термінологічний апарат.
У другому розділі дисертації Особливості будови та номінативної функції блоків те+підрядна частина” розглядаються особливості досліджуваних складних номінантів, пов’язані з використанням для їх утворення реченнєвих структур, описуються формально-синтаксичні й лексико-семантичні риси їх будови, з'ясовується залежність характеру їх номінативної функції від типу предикатів і предикатної лексики у складі підрядної частини, що ці предикати репрезентує, розглядаються блоки з ускладненнями підрядної частини.
Третій розділ Трансформація номінативних блоків у складі асиметричних ототожнювальних речень із корелятом те” присвячено функціонуванню блоків у межах речень, будова яких асиметрична їх змісту. У ньому описується взаємозв’язок між асиметрією речень та трансформацією або руйнуванням блоків те+підрядна частина” у їх складі; здійснюється аналіз конструкцій, у межах яких номінативна функція блоків зазнає модифікації.
У четвертому розділі Умови вживання та пріоритетні сфери функціонування номінативних блоків те+підрядна частина” описано чинники, які зумовлюють вибір мовця на користь номінативних блоків із корелятом те, контексти їх уживання та пріоритетні сфери функціонування ототожнювальних конструкцій, що містять ці блоки.

У висновках представлено основні результати дослідження.

bibliography

ВИСНОВКИ

Здійснений у роботі аналіз складних номінативних одиниць «те+підрядна частина» в структурі займенниково-співвідносних ототожнювальних речень дозволив зробити такі висновки:
1. Механізм ототожнення (тотожність співвідносного слова те і сполучного слова що), який є засобом поєднання підрядної і головної частин у структурі займенниково-співвідносного речення, використовується в мові також як механізм побудови складної номінативної одиниці блоку те, що”. Номінативні блоки те+підрядна частина, що функціонують у складі зазначених речень, побудовані за формулою N=КC+СC, де N номінативна одиниця, СС її семантичний складник і КС класифікаційний складник. При цьому корелят те виконує роль класифікаційного складника номінативної одиниці: як анафоричне слово, він містить вказівку на предмет, тобто формує значення того типу, що й загальнокатегоріальне значення іменника як частини мови. Підрядна частина є семантичним складником номінативного блоку. Зміст підрядного речення компенсує синсемантичність співвідносного слова, внаслідок чого номінативний блок набуває референтної співвіднесеності, тобто співвіднесеності з реалією позамовної дійсності.
2. У складі номінативних блоків сполучному слову що відповідає співвідносне слово те (як класифікаційний складник номінативної одиниці). У ролі класифікаційного складника блоку разом із корелятом те чи без нього можуть вживатися займенник зі значенням близької вказівки це, займенник узагальненого значення все, неозначені займенники щось, дещо, що-небудь, будь-що, інше, заперечний займенник ніщо, означальний займенник таке, означено-кількісний числівник одно (одне) та порядкові числівники перше, друге, третє, а також прикметникові лексеми оцінного значення на зразок хороше, приємне, дороге, веселе, страшне.
3. Специфіка розглянутих блоків як одиниць малого синтаксису полягає в тому, що реченнєвий компонент (підрядна частина), підпорядкований у їх структурі кореляту те, слугує для номінативних потреб, тоді як первинним для номінативних, непредикативних, одиниць є їх використання в побудові предикативних конструкцій - речень. Отже, аналіз блоків дозволяє глибше осмислити таке своєрідне мовне явище, як використання предикативної структури в інтересах номінації.
4. Використання в складі номінативного блоку „те+підрядна частина” реченнєвої структури суттєво поширює його виражальні можливості. Підрядна частина не обмежена в поширенні її граматичної основи другорядними членами, вона може також ускладнюватися однорідними членами речення, вставними словами, порівнянням, уточненням, звертанням, відокремленими членами речення, вираженими дієприслівниковими і дієприкметниковими зворотами, вставними реченнями. Змістові можливості блоку збільшуються за рахунок того, що підрядна частина в його складі може, в свою чергу, підпорядковувати собі іншу підрядну частину, внаслідок чого висловлення становить конструкцію з послідовною підрядністю: те, що треба зробити Україні, щоб її прийняли до Євросоюзу.
5. Призначення номінативного блоку полягає в забезпеченні референтної співвіднесеності позначуваних мовцем реалій об’єктивної дійсності. Це можуть бути як учасники ситуації (не-істоти), так і самі ситуації (стани речей, події). Аналіз підтвердив недоцільність протиставлення корелята те як те з конкретно-предметним значенням (в номінативних блоках ототожнювальних речень) і те з абстрактним значенням (у складі вміщувальних речень). Доведено, що корелят те в складі номінативних блоків може набувати як конкретно-предметного значення (те, що лежить на столі), так і абстрактного (те, що відбулося 1991 року) так само, як і корелят те в структурі вміщувальних речень(те, що Радянський Союз розпався).
6. Значущим для характеру номінації блоків (предметної або пропозитивної) є лексичне наповнення підрядної частини в їх складі, передусім позицій предикатних лексем та їх поширювачів. Так, зокрема, з’ясовано: якщо в підрядній частині в ролі предикатної лексеми функціонують предикати фізичної дії, місцезнаходження або переміщення в просторі, блок є найменуванням предмета, якщо ж модусні, фазисні чи логічні предикати, блок називає ситуацію, подію. Виявлено також, що блок «те+підрядна частина» з предметним значенням може слугувати не тільки назвою неживих об’єктів (не-істот), а й найменуваннями істот і навіть простору, місця, що пов’язане зі своєрідним лексико-семантичним оформленням передусім підрядної частини.
7. Номінативні блоки з корелятом те та його аналогами можуть слугувати не тільки для ідентифікації реалій позамовної дійсності (щось, що возило б мене між Торонтом і Оквілом), а й для їх характеризації за умови вживання разом із корелятом або без нього лексем оцінної семантики ([щось] приємне, що могло б їй сподобатись), займенника таке (таке, що тобі брови посмалить). Характеризують реалії дійсності оцінні предикати в підрядній частині - те, що найдорожче в нашому житті. У своєрідний спосіб характеризують позначуваний об’єкт блоки, у яких скріпа те=що” функціонує із запереченням (не те, що в казці): вони здійснюють компаративну номінацію.
8. Значні виражальні можливості номінативних блоків і їх багатофункціональність забезпечують їм широке вживання в мовленні. У роботі виявлено чинники, які впливають на вибір мовця на користь блоків „те+підрядна частина” порівняно з однолексемними найменуваннями. Встановлено, що мовець вдається до складних номінантів цього типу, коли в мові відсутній відповідний лексичний засіб або коли він наявний, однак не задовольняє мовця з певних причин. Так, порівняно зі своїми лексичними аналогами, блоки характеризуються здатністю до узагальнення, більшою інформативністю, здатністю називати нестандартні явища дійсності, передаючи тонкі змістові відтінки й виражаючи своєрідні значення. Показано, що саме цим забезпечується статус речень із номінативними блоками як мовленнєвих дій: переконання, докору, застороги, осуду, схвалення, настійної вимоги.
9. Встановлено пріоритетні сфери функціонування ототожнювальних речень, що містять номінативні блоки з корелятом те. Ними визнано мову художніх творів, розмовне мовлення та публіцистику. Менш вживаними є такі речення в науковому та офіційно-діловому стилях.
10. Визначено перспективи дослідження, основною серед яких є вивчення питання про самостійне функціонування номінативних блоків „те+підрядна частина”, тобто поза межами ототожнювальних речень, оскільки аналіз виявив тенденцію до зростання частотності використання таких блоків у розмовному мовленні та рекламі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абакумов С.И. О придаточных предложениях // Русский язык в школе. - 1938. - №2. - С. 85-95.
2. Алексиюк М.И. Предикативные наименования лиц в современном украинском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - Харьков, 1988. - 24 с.
3. Алисова Т.Б. Дополнительные отношения модуса и диктума // Вопросы языковедения. - 1971. - №1. - С. 54-64.
4. Арват Н.Н. Семантическая структура простого предложения в современном русском языке. - Киев: Вища шк., 1984. - 160 с.
5. Арват Н.М. Про асиметрію простого речення // Мовознавство. - 1978. - № 2. - С. 37-43.
6. Арделян М.В. Складнопідрядні просторово-ототожнювальні речення в сучасній українській мові. Дис. канд. філол. наук.- Харків, 2002. 222 с.
7. Арполенко Г.П., Забєліна В.П. Структурно-семантична будова речення в сучасній українській мові. - Київ: Наукова думка, 1982. - 130 с.
8. Арутюнова Н.Д. Сокровенная связка (К проблеме предикативного отношения) // Известия АН СССР. Серия лит. и яз. - 1980 - Т. 39. - №4. - С. 347-358.
9. Арутюнова Н.Д. О номинативном аспекте предложения // Вопросы языкознания. - 1971. - №6. - С. 63-73.
10. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: Логико-семантические проблемы. - М.: Наука, 1976. - 383 с.
11. Арутюнова Н.Д. Проблемы синтаксиса и семантики в работах Ч. Филлмора // Вопросы языкознания. - 1973. -№1. С. 117-124.
12. Арутюнова Н.Д. Референция имени и структура предложения // Вопросы языкознания. - 1976. - №2. - С. 24-35.
13. Арутюнова Н.Д., Ширяев Е.Н. Русское предложение. Бытийный тип (структура и значение). - М.: Русский язык, 1983. - 197 с.
14. Арутюнова Н.Д. Семантическое согласование слов и интерпретация предложения. // Грамматическое описание славянских языков.- М.: Наука, 1974. С. 158-171.
15. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. - М.: Наука, 1988. - 340 с.
16. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русск. культуры, 1999. 892 с.
17. Бабайцева В.В. Русский язык: Синтаксис и пунктуация. - М.: Просвещение, 1979. - 270 с.
18. Бабайцева В.В., Максимов Л.Ю. Современный русский язык. Синтаксис. Пунктуация. М.: Просвещение, 1981. 430 с.
19. Бабалова Л.Л. Семантические разновидности причинных и условных предложений в современном русском языке: Автореф. дис. ...канд. филол. наук. - М., 1974. - 23 с.
20. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. - М.: Изд-во иностр. лит., 1955. - 416 с.
21. Бевзенко С.П. Структура складного речення в українській мові: Навч. посібник. К.: КДПІ, 1987. 80 с.
22. Белошапкова В.А. Сложное предложение и словосочетание (К вопросу об изоморфизме в синтаксической системе) // Грамматическое описание славянских языков. Концепции и методы. -М.: 1974. - С. 79-89.
23. Белошапкова В.А. К понятию типа сложного предложения // Вестник Московского ун-та. - Серия IX. Филология. - 1970. - №1. - С. 33-38.
24. Белошапкова В.А. О понятии "формула предложения" на уровне синтаксиса сложного предложения // Единицы разных уровней грамматического строя языка и их взаимодействие. - М.: Наука, 1969. - С. 206-216.
25. Белошапкова В.А. Сложное предложение в современном русском языке (Некоторые вопросы теории). - М.: Просвещение, 1967. - 160 с.
26. Белошапкова В.А. Анафорические элементы в составе сложных предложений // Памяти В.В. Виноградова. - М.: 1971. - С.34-43.
27. Белошапкова В.А. О модальности сложного предложения // Русский язык: Сб. трудов, посвящ. памяти Н.Н. Прокоповича. - М.: 1975. - С. 44-52.
28. Белошапкова В.А. Минимальные структурные схемы русского предложения // Русский язык за рубежом. - 1978. - №5. - С. 55-59.
29. Белошапкова В.А. Современный русский язык. Синтаксис. - М.: Высш. шк., 1977. - 248 с.
30. Белошапкова В.А., Менькова Н.В. Пропозитивная семантика сложного предложения (количественный аспект) // Филологический сборник: К 100-летию со дня рождения акад. В.В. Виноградова - М.: 1995. - С. 53-62.
31. Бенвенист Э. Общая лингвистика. - М.: Прогресс, 1974 - 447с. - гл. XXIII - С. 292-300.
32. Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения - Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. - 204 с.
33. Богородицкий В.А. Общий курс русской гамматики. М. - Л.: Соцэкгиз, 1935. 354 с.
34. Бойченко Г.Е. Предикативные структуры как наименования предметов в русском языке. Автореф. дис. канд. филол. наук. К.: 1974. 21 с.
35. Бойченко Г.Е. Принципы выбора фразовых наименований для обозначения пространственно ограниченных объектов // Ученые записки Бельценского пед. ин-та (филологические науки), 1970. - №14. С. 45-51.
36. Бурлака Т.А. Займенниково-співвідносні складнопідрядні речення // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського - Серія: філологія, 1999. - №1. -С. 120-122.
37. Буслаев Ф.И. Историческая грамматика русского языка. - М.: Учпедгиз, 1959. - 623 с.
38. Буров А.А. Особенности значения сложноподчиненных предложений с осложненным местоименно-соотносительным блоком // Синтаксические отношения в сложном предложении. Калинин: Изд-во КГУ, 1989. - С. 8-16.
39. Буров А.А. Сложноподчиненное предложение и фразовая номинация // Синтаксические связи, строение формантов и семантические отношения в сложном предложении: Сб. науч. трудов. Калинин: Изд-во КГУ, 1985. - С. 18-27.
40. Валимова Г.В. О соотношении семантической и формальной структуры предложения // Семантическая структура предложения: Сб. статей. - Ростов-на-Дону, 1978. - С. 20-29.
41. Виноградов В.В. Исследования по русской грамматике. Избр. Труды. М.: Наука, 1975. 599 с.
42. Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове). - М.: Высшая школа, 1972. - 614 с.
43. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. - К.: Рад. шк., 1982. - 208 с.
44. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення - К.: Наук. думка, 1983. - 219 с.
45. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис - К.: Либідь, 1993. - 348 с.
46. Вихованець І.Р. Явища номінації, сегментації і контамінації в структурі речення //Синтаксис словосполучення і простого речення. К.: 1975. С. 212-221.
47. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Е.І. Сучасна українська літературна мова: Морфологія, Синтаксис - К.: Вища школа, 1989. - 334 с.
48. Гак В.Г. К проблеме синтаксической семантики (семантическая интерпретация "глубинных" и "поверхностных" структур) // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. - М.: Наука, 1969. - С. 77-85.
49. Гак В.Г. Категория модуса предложения: Предложение и текст в семантическом аспекте. - Калинин: Изд-во Калин. ун-та, 1978. - С. 19-26.
50. Галкина-Федорук Е.М., Горшков К.В., Шанский Н.М. Современный русский язык. Синтаксис. М.: Учпедгиз, 1958. 199 с.
51. Гвоздев А.Н. Современный русский литературный язык. Учеб. пособие для пед. ин-тов. Ч. 2. М.: Просвещение, 1968. 502 с.
52. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. К.: Наук. думка, 1991. 192 с.
53. Городенська К.Г. Проблема зв’язку словотвору та синтаксису в новій академічній граматиці української мови // ІІІ Міжнародний конгрес україністів. Мовознавство. Харків, 1996. С. 182-185.
54. Грамматика русского языка. / Под ред. В.В. Виноградова. -Ч. ІІ. - Т.2. Синтаксис. М.: Изд-во АН СССР, 1960. 440 с.
55. Грамматика современного русского литературного языка. М.: Наука, 1970.
56. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. - К.: Вища шк., 1987. - 253 с.
57. Елисеева А.Г., Селиверстова О.Н. Семантическая структура местоименного значения // Вопросы языкознания. - 1987. -№1. - С. 79-92.
58. Жовтобрюх В.Ф. Семантическая структура предложений с непроцессуальными глаголами цветового обозначения в современном русском языке: Диссертация... канд. филол. наук 10.02.01 / Киевский гос. пед. ин-т им. А.М. Горького - Киев, 1984. - 179 с.
59. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис: Монографія. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с.
60. Загродський А.О. Граматика української мови. Ч. 2. Синтаксис. К.: Радянська школа, 1955. 200 с.
61. Заоборна М.С. Складнопідрядні порівняльні речення в сучасній українській мові: Дис. ... канд. філол. наук. 10.02.01 / Терноп. держ. пед. ін-т - Тернопіль, 1996. - 167 с.
62. Иванова А.Н. Местоименно-соотносительные предложения в современном русском языке в сопоставлении с украинским и белорусским языками (на материале художественной прозы): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. 10.02.01 / Киев. пед. ин-т им. А.М. Горького - К.: 1977. - 25 с.
63. Ильенко С.Г. Сложноподчиненное предложение в современном русском языке. Типология сложноподчиненных предложений. Лекция. - Л.: Ленинград. пед. ин-т им. А.И. Герцена, 1976. - 32 с.
64. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови. - К.: Либідь, 1995. - 311 с.
65. Карцевський С.О. Об асимметричном дуализме лингвистического знака // Звегинцев В.А. История языкознания XIX-XX вв. в очерках и извлечениях. - Ч.2. - М.: Просвещение, 1965. - С. 85-90.
66. Кващук А.Г. Синтаксис складного речення: Посібник для вчителів. - К.: Рад. школа, 1986. - 108 с.
67. Кирпичникова Н.В. К изучению семантики сложного предложения современного русского языка / на материале бессоюзных конструкций со значением мотивации / - Вестник МГУ. 1981. - № 2. - С. 32-34.
68. Колосова Т.А. Имплицитные сложные предложения с контактирующими скрепами // Полипредикативные конструкции и их морфологическая база. - Новосибирск: Наука, 1980. - С. 34-48.
69. Колосова Т.А., Черемисина М.И. О принципах классификации сложных предложений // Вопросы языкознания. - 1984. - №6. - С. 69-79.
70. Колосова Т.А. Семантические отношения в сложном предложении // Науч. доклады высшей школы. Филологические науки. - 1972. - №5. - С. 61-72.
71. Колосова Т.А. К вопросу о семантике сложных предложений // Сложные предложения в языках разных систем. - Новосибирск: Изд-во ин-та истории, филологии и философии СО АН СССР, 1977. - С. 29-35.
72. Колосова Т.А. Русские сложные предложения асимметрической структуры. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. - 164 с.
73. Крамских С.В. Содержание сложной номинативной единицы и семантический тип ее предиката // Тезисы докладов республиканской конференции «Сло-вообразование и номинативная деривация». Ч. 1. - С. 76-78.
74. Крамских С.В. Смысловая организация местоименно-соотносительных (отождествительных) предложений в современном русском языке: Дис. канд филол наук. М., 1982. 199 с.
75. Кротевич Є.В. Будова складнопідрядних речень у сучасній українській мові // Українська мова в школі. - 1952. -№1. - С. 17-29.
76. Кручинина И.Н. Некоторые тенденции развития современной теории сложного предложения // Вопросы языкознания. - 1973. - №2. - С. 111-119.
77. Крючков С.Е., Максимов Л.Ю. Типы сложноподчиненных предложений с придаточной частью, относящейся к одному слову или словосочетанию главной части // Вопросы языкознания. - 1960. - №1. - С. 12-21.
78. Крючков С.Е., Максимов Л.Ю. Современный русский язык. Синтаксис сложного предложения. - М.: Просвещение, 1977. - 191 с.
79. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. - М.: Наука, 1986. - 157 с.
80. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений: Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. - 200 с.
81. Кузнецова Р.Д. Исторические изменения в сложноподчиненном предложении. - Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1983. - 88 с.
82. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. - Ч. II: Синтаксис. - К.: Рад. шк., 1965. - 283 с.
83. Кульбабська О.В. Напівпредикативні конструкції в сучасній українській мові. Автореф. дис. канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 1998. 17 с.
84. Курилович Е. Очерки по лингвистике: Пер. с польс. -М.: Изд-во иностр. лит., 1962. - 446 с.
85. Курилович Е. Лингвистика и теория знака // Звегинцев В.А. История языкознания XIX-XX вв. в очерках и извлечениях. - Часть 2. - М.: Просвещение, 1965. - С. 423-435.
86. Курс сучасної української літературної мови / За ред. Л.А. Булаховського. - Ч. 2: Синтаксис. - К.: Рад. школа, 1951. - 407 с.
87. Левицький А. Е. Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови. Автореф. дис. канд. філол. наук. Київ, 1999. 36 с.
88. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. Ярцева. М.: Сов. энцикл., 1990. 682 с.
89. Личук М. До питання фразеології синтаксичних побудов // Актуальні проблеми синтаксису. Мат-ли Всеук. наук. конференції, присвяч. 85-річчю І.І. Слинька. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 88-89.
90. Ломакович С.В. Займенниково-співвідносні речення в сучасній українській мові. Дисертація... д-ра філол. наук. 10.02.01 / Терноп. держ. пед. ін-т - Тернопіль, 1993. - 382 с.
91. Ломакович С.В. Займенниково-співвідносні конструкції в синтаксисі оповідань Б. Лепкого // Богдан Лепкий - видатний український письменник: Зб. ст. і мат-лів урочистої академії, присвяч. 120-річчю від дня народження письменника. - Тернопіль, 1993. - С. 166-174.
92. Ломакович С.В. Займенниково-співвідносні конструкції в системі складнопідрядного речення української мови: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 1993. - 80 с.
93. Ломакович С.В. Предикативне відношення в структурі одиниць малого синтаксису // Вісник Харків. ун-ту. - №408. - Харків, 1998. - С. 20 - 23
94. Ломакович С.В. Роль формальных и смысловых признаков в организации сложноподчиненных предложений местоименно-соотносительного типа // Синтаксис: изучение и преподавание: Сб. работ учеников В.А. Белошапковой. - М.: Диалог - МГУ, 1997. - С. 122-136.
95. Ломакович С.В. Роль лексики у формуванні змісту складного речення // Лінгвістичні дослідження. Наук. вісник. - Вип. 3. - Харків: ХДПУ, 1997. - С. 149-153.
96. Ломакович С.В. Складнопідрядні речення: предикація і номінація // Актуальні проблеми синтаксису: Мат-ли Всеукраїнської наукової конференції, присвяч. 85-річчю проф. І.І. Слинька. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 49-50.
97. Максимов Л.Ю. Местоименно-союзный соотносительный тип сложноподчиненных предложений // Ученые записки МГПИ им. В.И. Ленина: Современный русский язык (морфология и синтаксис) / Под ред. проф. И.Г. Голанова. - М., 1964. - С. 99-142.
98. Максимов Л.Ю. Сложноподчиненные местоименно-соотносительные предложения и их место в классификации нерасчлененных предложений // Ученые записки МТПИ. - М., 1970. - №332. - С. 152-173.
99. Максимов Л.Ю. Указательные слова в сложноподчиненном предложении // Русский язык в школе. - 1967. - №1. - С. 80-88.
100. Максимов Л.Ю. О парадигматике сложноподчиненных предложений // Русский язык в национальной школе. - 1968. - №1. - С. 3-11.
101. Матвіяс І.Г. Синтаксис займенників в українській мові. - К.: Вид-во АН УРСР, 1962. - 131 с.
102. Мигирин В.Н. Соотносительные слова // Известия Крымского пединститута. - Т. XIV. - Симферополь, 1948. - С. 89-116.
103. Милых М.К. Распространение слова предложением // Совещание языковедов юга России и северного Кавказа по вопросу о связи слова в словосочетании и предложении: тезисы докладов. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1961. - С. 25-28.
104. Никитевич В.М. О деривационной системности и предмете деривационной гамматики // Вопросы языкознания, 1976. - №2. С. 36-42.
105. Никитевич В.М. О деривационном аналитизме // Мат-лы ІІ республиканской конференции по актуальным проблемам русского словообразования. Самарканд, 1975. С. 50-53.
106. Никитевич В.М. Основы номинативной деривации. - Минск: Вышейшая школа, 1985. - с.
107. Никитевич В.М. Субстантив в составе номинативных рядов (К проблеме деривационной грамматики): Автореф. дис. ... докт. филол. наук. 10.02.01 / Ан СССР Ин-т рус. языка. - М., 1973. - 56 с.
108. Новиков Л.А. Семантика русского языка. - М.: Высш. шк., 1982. - 272 с.
109. Ожоган В.М. Функціональні властивості займенникових слів у структурі складного речення / Мовознавство. - 1997. - №1. - С. 43-48.
110. Олексіюк М.Й. Про компонентний склад предикативних найменувань особи // Лінгвістичні дослідження. Збірник наукових праць. Харків: ХДПУ, 1998. 272с.
111. Орлов А.Е., Черемисина М.И. Контактные сочетания союзов и частиц в русском языке (к постановке проблемы) // Полипредикативные конструкции и их морфологическая база. - Новосибирск: Наука. Сибир. отд-е, 1980. - С. 208-223.
112. Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесённость с действительностью. - М.: Наука, 1985. - 271 с.
113. Падучева Е.В. О семантике синтаксиса. М.: Наука, 1974. 292 с.
114. Пешковский А.М. Русский синтаксис в научном освещении. Изд-е 7е. - М.: Учпедгиз, 1956. - 511 с.
115. Пешковский А.М. В чем же, наконец, сущность формальной грамматики? // А.М. Пешковский. Избранные труды. - М., 1959. - С. 74-100.
116. Плиско К.М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення. Харків: Основа, 1992. - 149 с.
117. Поспелов Н.С. Развитие местоименно-соотносительных конструкций // Изменения в строе сложноподчинённого предложения. - М.: Наука, 1964. - С. 41-55.
118. Поспелов Н.С. О грамматической природе сложного предложения // Вопросы синтаксиса современного русского языка. - М.: Учпедгиз, 1950. - С. 321-337.
119. Поспелов Н.С. О различиях в структуре сложноподчиненного предложения // Исследования по синтаксису русского литературного языка. - М.: Изд-во АН СССР, 1956. - С. 48-77.
120. Поспелов Н.С. Сложноподчиненное предложение и его структурные типы // Вопросы языкознания. - 1959. - №2. - С. 19-27.
121. Поспелов Н.С. О структурно-семантической основе объединения и разграничения одночленных конструкций сложноподчиненного предложения в современном русском литературном языке // Русский язык: Сб. трудов. Посвящается памяти Н.Н. Прокоповича. - М., 1975. - С. 244-251.
122. Проблеми семантики слова, речення та тексту / К.: КДЛУ, 2000. - Вип. 3.
123. Ревзин И.И. Логико-грамматический тип предложений тождества (рукописный текст доклада, прочитанного на Конференции по теоретическим проблемам синтаксиса индоевропейских языков). Л., 1971.
124. Романець Н.В. Конструкції малого синтаксису в сучасній російській мові. Автореф. дис. канд. філол. наук. Дніпропетровськ, 2002. 19 с.
125. Русская грамматика / А. Брызгунова, К.В. Бабучан, В.А. Ицкович и др. - Т. 2. Синтаксис. - М.: Наука, 1980. - 709 с.
126. Русская грамматика / И.В. Барнстова, Е. Беличова-Кржижкова, О. Лешка и др. - Прага: ACADE-MIA, 1979. - Т.2. - С. 665-1093.
127. Семантические типы предикатов. - М.: Наука, 1982. - 368 с.
128. Синтаксические отношения в сложном предложении. Сборник научных трудов. Калинин: КГУ, 1989. 156 с.
129. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. - К.: Вища шк., 1994. - 670 с.
130. Словник іншомовних слів. К.: УРЕ, 1974. 774 с.
131. Словник української мови: В 11-ти т. - К.: Наук. думка, 1971 - 1980.
132. Сложное предложение в конструктивно-семантическом аспекте. Сборник научных трудов. Калинин: КГУ, 1984. 105с.
133. Современный русский язык / Под ред. В.А. Белошапковой. - М.: Высш. шк., 1989. - 800 с.
134. Современный русский язык. Морфология. Синтаксис. / Под ред. Е.М. Галкиной-Федорук. - Ч. ІІ. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. - 638 с.
135. Способы номинации в современном русском языке. - М.: Наука, 1982. 296 с.
136. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. - М.: Просвещение, 1975. - 271 с.
137. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг. ред. І.К. Білодіда. - К.: Наукова думка, 1972. - 512 с.
138. Сучасна українська мова. Синтаксис: Підручник /За ред. О.Д. Пономаріва. - К.: Либідь, 1994. - 256 с.
139. Ткач О.В. Складнопідрядні речення з корелятами якісно-кількісної семантики в сучасній українській мові. Дис. канд. філол. наук. Харків, 2000. -184 с.
140. Тронь О.А. Семанико-синтаксична структура речень з предикатами дебітивності в сучасній українській мові. Автореф. дис. канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 2001. 19 с.
141. Украинская грамматика. - К.: Наук. думка, 1986. - 356 с.
142. Українська мова. Енциклопедія / За ред. В.М. Русанівського, О.О. Тараненка, М.П. Зяблюк та ін. - К.: Укр. енцикл., 2000. - 752 с.
143. Федорова М.В. О типах номинации в русском языке // Вопросы языкознания, 1979. - №3. С. 132-137.
144. Федосов В.А. Лексическая основа предложения в русском языке. М., 1984. 97с.
145. Формановская Н.И. Стилистика сложного предложения. - М.: Рус. яз., 1978. - 239 с.
146. Фразеологічний словник української мови: В 2 кн. / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. К.: Наук. думка, 1993. Кн.1. 528 с., Кн. 2. 529 с.
147. Хегай В.Н., Шмелева Т.В. Предикативность и пропозитивность в простом и сложном предложении // Синтаксис сложного предложения. - Калинин: Изд-во Калинин. ун-та, 1978. - С. 114-127.
148. Цейтлин С.Н. Категория предикативности в её отношении к высказыванию и предложению. // Теоретические проблемы синтаксиса современных индо-европейских языков. - Л.: Наука, 1975. - С. 168-170.
149. Чередниченко І.Г. Складнопідрядні речення в сучасній українській літературній мові: Спецкурс для студентів філологічних факультетів. - Чернівці, 1959. - 134 с.
150. Черемисина М.И. Некоторые вопросы сложного предложения в языках разных систем. - Новосибирск, 1979. - 82 с.
151. Черемисина М.И. О содержании понятия "предикативность" в синтаксисе сложного предложения // Полипредикативные конструкции и их морфологическая база. - Новосибирск: Наука. Сибир. отд-е, 1980. - С. 154-180.
152. Черемисина М.И. Сравнительные конструкции русского языка. - Новосибирск: Наука. Сибир. отд-е, 1976. 199 с.
153. Шапиро А.Б. О принципах классификации подчиненных предложений // Русский язык в школе. - 1937. - №2. - С. 13-37.
154. Шахматов А.А. Синтаксис русского языка. Изд-е 2. - Л.: Учпедгиз. Ленинград. отд-е, 1941. - 620 с.
155. Шведова Н.Ю. О соотношении грамматической и семантической структуры предложения // Славянское языковедение: Доклады сов. делегации. VII Междунар. съезд славистов. Варшава, авг. 1983. - М.: Наука, 1973. - С. 458-483.
156. Шеулин В.В. О классификации сложноподчиненных предложений. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1972. - 49 с.
157. Шинкарук В.Д. Співвідношення диктуму і модусу у структурі речення // Мовознавство. - 1998. - №6. - С. 46-52.
158. Шинкарук В. Модальність як категорія модусу // Лінгвістичні студії. - Донецьк, 1999. - Вип. 5. - С. 125-128.
159. Шмелева Т.В. Смысловая организация предложения и проблема модальности // Актуальные проблемы русского языка. -М.: Изд-во Москов. ун-та, 1984. - С. 78-100.
160. Шмелева Т.В. Поведение главного компонента подчинительной связи // Синтаксис: изучение и преподавание: Сб. работ учеников В.А. Белошапковой. - М.: Диалог - МГУ, 1997. - С. 47-58.
161. Шмелева Т.В. Смысл предложения и семантика минимальной структурной схемы // Русский язык за рубежом. - 1978. - №5. - С. 64-67.
162. Шмелева Т.В. О семантике структурной схемы предложения // Известия АН СССР - Серия лит-ры и языка. - Т. 37. - №4. - 1978. - С. 354-361.
163. Шмелева Т.В. Предложение и ситуация в синтаксической концепции Т.П. Ломтева // Филологические науки. - 1983. - №3. - С. 42-48.
164. Шувалова С.А. Смысловые отношения в сложном предложении и способы их выражения / Под ред. В.А. Белошапковой. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 159 с.
165. Шульжук К.Ф. Складне речення в українській мові. К.: Рад. школа, 1989. 136 с.
166. Языковая номинация. Общие вопросы. М.: Наука, 1977. 359 с.
167. Языковая номинация. Виды наименований. М.: Наука, 1977. 347 с.
168. H.-D. Fischer, H. Uerpmann. Einfuhrung in die deutsche Sprachwissenschaft. by Ehrenwirth Verlag GmbH, 1987.
169. Mathesius V. Zesilen a zdoraznйnн jako jevy jazykovй. - In: Mathesius V. Cestina a obecnе jazykospyt. - Praha, 1947.
170. Sapir