СЛОВОТВІРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ МАШИНОБУДУВАННЯ

brief description

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Литвинко Оксана Анатоліївна
УДК 811.111’37:621

СЛОВОТВІРНІ ТА семантичні ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ МАШИНОБУДУВАННЯ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник Швачко Світлана Олексіївна, доктор філологічних наук, професор

СУМИ 2007

ЗМІСТ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ. 4
ВСТУП.. 5
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ 14
1.1. Статус терміна і термінології у сучасній лінгвістиці 14
1.2. Мотивація терміна машинобудування. 29
1.3. Проблема терміна і номена. 43
1.4. Термін і професіоналізм.. 46
Висновки до розділу 1. 57
РОЗДІЛ 2. СЛОВОТВІРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНООДИНИЦЬ АНГЛІЙСЬКОЇ ПІДСИСТЕМИ МАШИНОБУДУВАННЯ.. 60
2.1. Афіксальне термінотворення у термінологічній підсистемі машинобудування. 63
2.1.1. Дериваційні моделі термінів-іменників. 64
2.1.2. Дериваційні моделі термінів-дієслів. 70
2.1.3. Дериваційні моделі термінів-прикметників. 73
2.2. Моделі скорочених термінів машинобудування. 76
2.3. Словоскладання у термінологічній підсистемі машинобудування. 87
2.4. Конверсійні моделі термінів машинобудування. 95
2.5. Структурні властивості багатокомпонентних термінів підсистеми машинобудування. 97
Висновки до розділу 2. 109
РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИЧНІ АСПЕКТИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ МАШИНОБУДУВАННЯ.. 112
3.1. Стратифікація лексики англійської термінологічної підсистеми машинобудування. 114
3.2. Гіперо-гіпонімічні відношення у термінологічній підсистемі машинобудування. 125
3.3. Семантичні відношення в англійській термінологічній підсистемі машинобудування. 131
3.3.1. Феномен полісемії. 132
3.3.2. Синонімічні відношення. 138
3.3.3. Феномен омонімії. 142
3.3.4. Антонімічні відношення. 147
3.4. Детермінологізація в англійській термінологічній підсистемі машинобудування. 151
Висновки до розділу 3. 162
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 165
БІБЛІОГРАФІЯ.. 171
ДОДАТКИ.. 206

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

Adj прикметник;
Adv прислівник;
art артикль;
conj сполучник;
Inf інфінітив;
N іменник:
Num числівник;
P I дієприкметник І;
P II дієприкметник ІІ;
part частка;
prep прийменник;
V дієслово.

ВСТУП

Дисертаційна робота присвячена аналізу словотвірних та семантичних характеристик англійської термінологічної підсистеми машинобудування. За останні декілька десятиріч галузь машинобудування зазнала кардинальних змін у зв’язку із запровадженням нових революційних технологій, і сьогодні науково-технічний прогрес сприяє її подальшому розвитку. Термінологія машинобудування утворює особливий лексичний прошарок, який постійно змінюється, удосконалюється та слугує засобом спілкування фахівців. Термінологічні одиниці галузі машинобудування є динамічною системою, що характеризується певними закономірностями функціонування її складових. Зміст кожного окремого терміна визначає його місце в системі, зумовлює зв’язки і взаємодію з іншими елементами системи.
У більшості сучасних мов найчисленнішою і найрухливішою частиною словникового складу є термінологічна лексика, постійний розвиток та збагачування якої є необхідною умовою і прямим наслідком прогресу в тих галузях діяльності людини, з якими ця термінологія пов’язана. Важливе місце посідає науково-технічна термінологія, що об’єктивується стрімким розвитком нових виробничих та суспільних реалій. Швидке зростання обсягу спеціальної інформації в різних галузях науки і техніки неминуче пов’язане з кількісним зростанням і якісним удосконалюванням термінології.
Питання сутності терміна і термінології належить до актуальних проблем лінгвістики. Вивчення загальних проблем терміносистем привертає увагу таких вітчизняних та зарубіжних дослідників, як С.В.Гриньов [47], Т.Р.Кияк [82; 83], Р.Ю.Кобрін [45], Л.Л.Кутіна [104], Т.Б.Лєбєдєва [109], Н.І.Нікітіна [138], В.М.Прохорова [159; 160; 161], О.О.Реформатський [168;169], О.В. Суперанська [193], T.Brunner [231], J.Cimino [234], R.Conrad [235], L.Drozd [240], D.Evans [244], H.Felber [246], H.Gu [252], M.Jacobsson [254], W.Nedobity [267], J.Ozbolt [268], F.Riggs [273], J.Rose [274], J.Sager [276; 277], Z.Stoberski [279], H.Wiegand [282]. Проблеми термінотворення висвітлюють О.М.Бортничук [22], А.С.Д’яков [60], С.М. Єнікеєва [61; 62; 63], Ю.А.Зацний [69; 70; 71], І.В.Знаменська [72; 73], В.Л.Іщенко [78], О.Г.Конопельцева [88], З.Б.Куделько [102], М.М.Полюжин, Л.Ф.Омельченко [156], О.А.Старченко [191], О V.Adams [223], D.Ayers [225], K.Ehlich [242], J.Erben [243], J.Schmidt [278]. Функціонування терміна у науковому тексті описують О.М.Іващишин [76], Е.Ф.Скороходько [183; 184], L.Trimble [280].
На сучасному етапі вчені приділяють особливу увагу систематизації терміносистем окремих галузей і вивченню різних аспектів їх утворення та функціонування у системі мови. Розроблені окремі питання галузевих термінологій: юридичної термінології І.М.Гумовська [50; 51], економічної О.В.Глоба [43], В.Л.Іщенко [78], З.Б.Куделько [102], В.І.Пушкар [163], О.І.Яковенко [222], медичної І.М.Сологор [187], обчислювальної техніки Т.Г.Скопюк, Е.Ф.Скороходько [181], політичної М.Д.Гулей [49], військової Т.Б.Лєбєдєва [109], фізичної культури і спорту О.В.Боровська [20]. У названих працях з’ясовані лінгвістичні критерії ідентифікації термінів, вони відмежовані від нетермінологічних мовних одиниць, висвітленні і лексико-структурні аспекти відповідної термінологічної лексики. Дослідження природи терміна як особливого типу слова збагачує і розширює розуміння когнітивного аспекту тезаурусу [216, с. 249].
Критичне узагальнення стану вивчення проблем термінології дозволяє зробити висновок, що англійська термінологічна підсистема машинобудування, чиє місце, чисельність та значущість у професійному мовному спілкуванні сучасного соціуму важко переоцінити, залишається практично невивченою. Формування і шляхи поповнення цієї термінологічної системи, семантизація і стандартизація термінів все ще вимагають поглибленого аналізу, який і проводиться у нашому дослідженні.
Проблеми впорядкування, нормалізації та уніфікації науково-технічної термінології належать до найбільш актуальних та вимагають розв’язання ряду теоретичних проблем, пов’язаних із з’ясуванням природи терміна, вивченням його формальної та семантичної структури.
Актуальність роботи визначається застосуванням системного підходу до дослідження англійської термінологічної підсистеми машинобудування з точки зору властивих їй семантичних і словотвірних характеристик та у плані її реалізації у мережі зв’язків і відносин з іншими елементами лексичної системи, що відповідає новітньому ракурсу ономасіологічних студій. Актуальність дослідження зумовлено провідною роллю науково-технічної терміносистеми в англомовній фаховій комунікації. Необхідність аналізу підсилюється відсутністю спеціальних досліджень зазначеної термінологічної підсистеми в англістиці. Отже, науковим завданням роботи є з’ясування словотвірних і семантичних характеристик англійських терміноодиниць машинобудування та визначення їхніх функцій.
Зв’язок з науковими темами. Дисертаційна робота пов’язана з науковою темою кафедри перекладу гуманітарного факультету Сумського державного університету „Категорії типових і нетипових текстів”, затвердженою науково-технічною радою СумДУ, протокол №5 від 10 лютого 2000 р.
Мета дослідження полягає у виявленні системної організації сучасної англійської термінології підсистеми машинобудування, у з’ясуванні словотвірних і семантичних характеристик та функцій її терміноодиниць.
Відповідно до основної мети у роботі вирішуються такі завдання:
· з’ясувати статус і базові властивості термінів та термінології на матеріалі англійської підсистеми машинобудування у сучасній лінгвістиці;
· визначити функції терміноодиниць англійської термінологічної підсистеми машинобудування;
· встановити шляхи виникнення та мотивації терміноодиниць машинобудування;
· ідентифікувати способи термінотворення та їх продуктивність в даній предметній галузі;
· виявити структурні властивості багатокомпонентних термінів англійської підсистеми машинобудування;
· проаналізувати лексико-семантичну стратифікацію англійської термінологічної підсистеми машинобудування та змоделювати ономасіологічні структури термінологічних мікрополів;
· розкрити семантичні, зокрема, гіперо-гіпонімічні, відношення у термінологічній підсистемі машинобудування;
· охарактеризувати специфіку процесів детермінологізації, що мають місце в англійській термінологічній підсистемі машинобудування.
Об’єктом дослідження є термінологічна підсистема машинобудування сучасної англійської мови.
Предметом дослідження є словотвірні та семантичні характеристики лексичних одиниць в англійській термінологічній підсистемі машинобудування.
Матеріалом дослідження слугував корпус термінологічної лексики обсягом 5000 лексичних одиниць, відібраних методом суцільної вибірки з лексикографічних джерел (тлумачних словників термінів машинобудування; перекладних словників термінів машинобудування), з рекламних проспектів фірм-виробників продукції машинобудування та з періодичних видань у галузі машинобудування. Загальний обсяг опрацьованого матеріалу близько 9500 сторінок тексту.
У відповідності до мети і завдань дисертаційної роботи методика дослідження носить комплексний характер. Нами використано наступні методи: описовий, що дозволяє зробити опис лексичних одиниць термінологічної підсистеми машинобудування; структурний метод для виявлення словотвірних моделей, за якими утворюються терміни машинобудування; метод компонентного аналізу для опису значень терміноодиниць даної підсистеми; метод семантичного аналізу для виявлення семантичних зрушень (метафоричних і метонімічних) у похідних термінах машинобудування, а також для визначення основних лексико-семантичних груп, що функціонують у межах цієї термінологічної підсистеми; метод ономасіологічного структурування для виявлення ономасіологічної структури термінологічних мікрополів; кількісний аналіз для виявлення тенденцій вживання терміноодиниць.
Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше здійснено комплексний аналіз англійської термінологічної лексики машинобудування; з’ясовано статус термінів машинобудування та визначено їх функції; ідентифіковано способи творення термінів машинобудування, виявлено словотвірні моделі, структурний склад багатокомпонентних термінів; встановлено ономасіологічну стратифікацію термінологічної підсистеми машинобудування; розкрито семантичні відношення у зазначеній підсистемі.
Наукова новизна отриманих результатів конкретизується у наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. Термінологія машинобудування є прошарком англійської лексики, до складу якого входять назви предметів, дій, процесів, явищ, осіб, безпосередньо пов'язаних з машинобудуванням як галуззю професійної діяльності. Терміни машинобудування виконують номінативну, дефінітивну, акумулятивну та комунікативну функції.
2. У термінологічній підсистемі машинобудування превалюють конкретні терміни-іменники. Вони утворюють мікрополя, що відносяться до спільного термінологічного поля машинобудування. Ономасіологічні структури мікрополів формулюються на основі інтеграції трьох базових фреймів: предметного, посесивного, акціонального та відрізняються за кількістю й наповненням їхніх слотів.
3. У термінологічній підсистемі машинобудування кількісно домінують лексичні одиниці, утворені шляхом афіксації, на другому місці знаходяться скорочення, на третьому терміни, що виникли завдяки словоскладанню, останню позицію обіймають конверсійні утворення. Серед багатокомпонентних термінів машинобудування превалюють двокомпонентні лексичні одиниці, трикомпонентні терміни посідають друге місце, полікомпонентні терміни є найменш уживаними.
4. В англійській термінологічній підсистемі машинобудування в рівній мірі співіснують як мотивовані, так і немотивовані терміни. Підґрунтям для їхньої мотивації слугують переважно антропоморфні та зооморфні метафори, метонімія і функціональне перенесення.
5. Термінологічна підсистема машинобудування є ієрархічною системою, одиниці якої знаходяться у гіперо-гіпонімічних відношеннях. У мікрополях з домінантними родовими поняттями виокремлюються номінації з одним, двома, трьома і чотирма рівнями підпорядкування.
6. У процесі детермінологізації терміни машинобудування втрачають властивості систем

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження англійської термінологічної підсистеми машинобудування дає підстави зробити такі висновки.
Термінологія підсистеми машинобудування складне і неоднозначне явище. Термінологія зазначеної підсистеми утворює особливий лексичний прошарок, який з перебігом часу зазнає змін і динамічно розвивається, забезпечуючи комунікативні потреби фахівців даної галузі. Термінологічна лексика є важливою складовою науки і техніки з огляду на те, що вона слугує засобом формулювання наукових теорій, законів, принципів, положень.
Для терміна пріоритетними є наступні властивості: співвіднесення з відповідним поняттям у лексичній системі даної галузі науки або техніки, системність, стилістична нейтральність, наявність точної дефініції, стислість, спеціальна сфера функціонування, незалежність від контексту, моносемія, можливість існування у вигляді слова або словосполучення, мотивованість, загальноприйнятість.
Дослідження функцій термінологічних одиниць дають підстави виокремити наступні: номінативну, дефінітивну, акумулятивну та комунікативну функції. Отже, терміни машинобудування позначені поліфункціональністю.
Для позначення сукупності термінів, що співвідносяться з певною галуззю знань і пов’язані між собою на понятійному, лексико-семантичному, словотвірному (дериваційному) і граматичному рівнях використовують синонімічні поняття „термінологія” і „термінологічна система”. Термінологія поєднує два типи зв’язків: понятійні і мовні. Вона підкоряється законам і нормам мови та зумовлена її загальною системою.
До складу термінології машинобудування відносяться назви предметів, дій, процесів, явищ, осіб, безпосередньо пов’язаних з машинобудуванням як галуззю професійної діяльності.
За наявністю мотивації лексичні одиниці термінологічної підсистеми машинобудування нами класифіковано наступним чином: 1) мотивовані терміни; 2) немотивовані терміни.
Мотивованими термінами є лексичні одиниці, значення яких можна вивести зі значення терміноелементів, що входять до них. У термінологічній підсистемі машинобудування особливо значущою визнається мотивованість за внутрішньою формою. Підгрунтям для мотивації термінологічних одиниць слугують переважно антропоморфні та зооморфні метафори, метонімія і функціональне перенесення.
Наявність у термінологічній підсистемі машинобудування антропоморфних метафор і зооморфних метафор пояснюється етимологічними витоками. Такі метафори допомагають уявити конструкцію технічного пристрою або деталі, вони конкретизують істотні ознаки названого поняття і сприяють його осмисленню.
При дослідженні мотивації термінологічних одиниць виявлено реалізацію феномену метонімії. У зазначеній термінологічній підсистемі характерне перенесення назви цілого на частину і навпаки, загальної назви технічного процесу на його складові, назви знаряддя праці на людину, що виконує за його допомогою відповідну роботу.
Основою для мотивації термінів машинобудування стає і перенесення за функцією. Перенесенням за функцією є таке, за якого абсолютно різні слова асоціюються між собою через однакові чи схожі функції.
Немотивовані терміноодиниці відзначаються тим, що внутрішня форма таких термінів не висвітлює відмінні риси поняття. Немотивовані лексичні одиниці не викликають жодних асоціацій у користувачів і мотив їх утворення не є прозорим.
Термінологічна підсистема машинобудування містить номенклатурні одиниці (номени). Підґрунтям для розмежування термінів і номенів виступає природа їх значень: для термінів це номінально визначене поняття, для номенів це предметний образ. У дослідженій термінологічній підсистемі номенклатурні одиниці представлені, головним чином, умовними найменуваннями окремих видів продукції та фірмовими назвами, що мають рекламний характер.
Для термінологічної підсистеми машинобудування властиве паралельне формування термінології та професійної лексики. Нами проведено диференціацію термінологічних одиниць та професіоналізмів. У дослідженні запропоновано наступні критерії розмежування зазначених одиниць, а саме наявність у професіоналізмів емоційно-експресивного забарвлення і обмеженість їх сфери використання (зазвичай це усне мовлення).
На підставі проведеного структурно-словотвірного аналізу корпусу сучасних англійських термінів (5000 одиниць) підсистеми машинобудування ми можемо зробити наступні висновки. У зазначеній термінологічній підсистемі серед термінів-слів превалюють одиниці, утворені шляхом афіксації. Дериваційні процеси переважно представлені суфіксальними утвореннями. Префіксальні моделі посідають менш значне місце. Афіксація використовується при творенні слів різних частин мови, зокрема термінів-іменників, термінів-дієслів і термінів-прикметників.
Для термінів-іменників особливо продуктивними є суфікси:: -age, -er/-or, -ment, -ion/ -ation, -ity, -ness. Серед префіксів найбільш часто використовуються dis-, de-, co-.
Терміни-дієслова підсистеми машинобудування переважно утворюються за допомогою суфіксів -en, -ify, -ize і префіксів un-, dis-, re-.
Серед термінів-прикметників часто зустрічаються суфіксальні похідні, утворені за допомогою суфіксів able/ -ible, -ant/ -ent, -ic, less. При реалізації префіксального способу утворення прикметникових терміноодиниць домінують префікси із заперечним значенням (un-, in-, non-).
У термінологічній підсистемі машинобудування спосіб скорочення поcідає друге місце серед продуктивних способів словотвору зазначеної підсистеми. У термінологічному полі машинобудування серед скорочень нами було виявлено абревіатури, акроніми та одиниці, утворені шляхом телескопії. Домінуючу частину становлять абревіатури, для створення яких використовуються ініціальні літери відповідних словосполучень.
Ще одним продуктивним способом термінотворення у термінологічній підсистемі машинобудування є словоскладання. За даними дослідження, для утворення лексичних одиниць машинобудування переважно використовується словотвірна модель „іменник1 + іменник2”.
Складні слова-терміни, утворені за іншими моделями, у термінологічній підсистемі машинобудування представлені рідко. Серед них превалює модель „прикметник + іменник”, яка використовується для номінації технічних приладів, складових частин агрегатів та інструментів.
Терміни машинобудування утворюються також шляхом конверсії. Конверсійні одиниці посідають незначне місце серед однослівних термінів нашої вибірки. У проаналізованій термінологічній підсистемі виявлені наступні конверсійні одиниці: відіменникові дієслова, віддієслівні іменники, відприкметникові дієслова.
Аналіз термінологічної підсистеми машинобудування свідчить про те, що в дослідженій підсистемі превалюють багатокомпонентні терміни. За кількістю терміноелементів нами було виявлено двокомпонентні, трикомпонентні і полікомпонентні терміносполучення. Серед багатокомпонентних термінологічних одиниць домінують двокомпонентні терміни, трикомпонентні терміни посідають друге місце, останню позицію обіймають полікомпонентні утворення. За морфологічною ознакою головного слова терміни-словосполучення підсистеми машинобудування можна диференціювати на іменні, прикметникові і дієслівні.
Аналіз різних типів терміносполучень підсистеми машинобудування показав, що зазначені мовні одиниці утворюються переважно за допомогою іменника, до якого приєднуються інші частини мови в препозиції або постпозиції. Чим складніша конструкція терміна, тим менше він має здатність до семантичної спаяності, тим вища самостійність значень його окремих компонентів.
У термінологічній підсистемі машинобудування чільне місце посідають терміни-іменники. Серед термінів-іменників превалюють конкретні терміни. Домінуюча позиція конкретних термінів-іменників пояснюється тим, що у підсистемі машинобудування об’єктами найменування виступають, насамперед, предмети (деталі, інструменти, матеріали тощо).
Конкретні терміни-іменники утворюють мікрополя, що відносяться до спільного поля машинобудування. Ономасіологічні структури мікрополів машинобудування формулюються на основі інтеграції трьох базових фреймів: предметного, посесивного і акціонального та відрізняються за кількістю й наповненням їхніх слотів.
Термінологічна підсистема машинобудування є ієрархічною системою, одиниці якої знаходяться у гіперо-гіпонімічних відношеннях. У мікрополях з домінантними родовими поняттями виокремлюються номінації з одним, двома, трьома і чотирма рівнями підпорядкування.
В аналізованій термінологічній підсистемі є поширеними полісемантичні, синонімічні, омонімічні та антонімічні відношення. Майже всі ключові терміни зазначеної підсистеми є полісемантичними, що може викликати непорозуміння між фахівцями. Феномен синонімії у термінологічній підсистемі машинобудування пояснюється прагненням до максимальної точності, пошуком стислих форм і тяжінням до синонімів загальної мови. Наявність омонімічних скорочень та термінів-омонімів, що властиві лише термінологічній підсистемі машинобудування, ускладнює комунікацію між фахівцями зазначеної галузі. Антонімія у термінологічної підсистемі машинобудування допомагає ідентифікувати полярні одиниці термінологічного поля.
Реалізація процесу детермінологізації фахових лексичних одиниць термінологічної підсистеми машинобудування обумовлена тим, що значна частина вокабуляру зазначеної підсистеми стає відомою поза межами науково-технічних кіл. Перетинаючи межі термінологічного поля, лексичні одиниці втрачають точність та однозначність і набувають емоційного забарвлення. За межами термінологічного поля машинобудування зазначені лексичні одиниці здатні метафоризуватись та збагачуватись потенціями фразеологізації.
Проведене дослідження словотвірних та семантичних характеристик англійської термінологічної підсистеми машинобудування дозволило повністю вирішити поставлені у роботі завдання. Отримані результати є внеском у загальну теорію терміна і термінології, ономасіології, а також доповненням наукових знань про особливості термінологічної номінації і про визначення основних тенденцій термінотворення. Результати даного дослідження є значущими для подальших досліджень термінологічних підсистем. Перспективним убачається вивчення ролі концептуальної метафори та метонімії у створенні термінологічних одиниць.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Абросимова Л.С. Семантика и функционирование конверсивов-неологизмов в современном английском языке // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. Донецьк: Донецький нац. ун-т, 2002. Вип. 6. С. 6-8.
2. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. К.: Наукова думка, 1989. 136 с.
3. Айзенкоп С.М. Учебное пособие по техническому переводу. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 280с.
4. Алексеева Л.М. Термин и метафора. Пермь: Изд-во Пермского ун-та, 1998. 245 с.
5. Алексеєва О.А. Поняття „військовий термін” та його ознаки // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали ІІ міжвузівської конференції молодих учених. Донецьк: Донецький нац. ун-т, 2004. С. 15-17.
6. Андрієнко Т.П. Дослідження термінології туризму в порівняльному аспекті // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції „Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції.” Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. 2003. С. 5-6.
7. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Том 1. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Высшая школа, 1995. 422с.
8. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1990. 300 с.
9. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Наука, 1990. С. 5-32.
10. Багаутдинова Г.А. Механизм создания экспрессивности фразеологических единиц, отражающих психическую деятельность человека // Экспрессивность текста и перевод. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1991. С. 12-17.
11. Балли Ш. Французская стилистика. Перевод с франц. К.А.Долинина. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 394с.
12. Балюта Е.Г. Утворення та функціонування семантичних неологізмів в англійській мові сфери екології // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції „Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського нац. ун-ту: Людина. Мова. Комунікація.” Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. 2004. С. 27-29.
13. Бардакова О.А. Стилістичні особливості твірних моделей німецьких медичних термінів // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції „Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції.” Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. 2003. С. 16-17.
14. Белогуб А.Л. К вопросу о многозначности терминологической лексики (на материале немецкого языка) // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції „Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи” Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. 2003. С. 20-21.
15. Бєлозьоров М.В. Абревіатури-неологізми в англійській мові та їх переклад на українську (на матеріалі економічних скорочень) // Вісник Сумського державного університету. Серія філологічні науки Суми, 2001. - №5 (26) С. 9-13.
16. Богранд Р. де. Міжнародна термінологія: перспективи для нового порядку денного // Науково-технічне слово. 1993. №1 С. 22-34.
17. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. М.: Просвещение, 1987. 160 с.
18. Борисова Л.Т. Исследование системно-семантических особенностей научной терминологии на материале отраслевого словаря // Терминография и перевод научного текста. Межвузовский сборник. Горький, 1989. С.4-13.
19. Борисова Л.Т., Донской Я.Л. Профессионализмы и профессиональные жаргонизмы в отраслевом терминологическом словаре // Термины и их функционирование: Межвуз. сб. Горький: Изд-во Горьковск. нац. ун-та, 1987. С.34-40.
20. Боровська О.В. Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури та спорту: Автореф. дис. канд. філол. наук: 24.00.02 / Львівський державний інститут фізичної культури. Львів, 2003. 20 с.
21. Бородина А.И. О некоторых структурно-семантических тенденциях в английском терминообразовании // Вісник Харківського держ. ун-ту: Актуальні проблеми теорії комунікації. Харьков: Вид-во Харківського держ. ун-ту, 1997. С. 19-22.
22. Бортничук О.М., Пастушенко Л.П. Особливості словотворення у бізнесовому мовленні // Наукова спадщина проф. Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство. К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім.ТарасаШевченка. 2000. С. 31-36.
23. Боярова Л.Г., Покровська О.А. Терміни-синоніми як об’єкт лексикографії (на матеріалі ринкової термінології) // Vocabulum et Vocabularium: Сб. науч. тр. по лексикографии. Вып. № 3. Харьков, 1996. С. 60 62.
24. Брагина А.А. Синонимы в литературном языке. М.: Наука, 1986. 128с.
25. Брагина Э.Р. Конверсионные модели терминов в английской и „нулевая аффиксация” в украинской и русской терминологии кибернетики // Матеріали ІІІ Міжнародного лінгвістичного семінару „Компративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки і проблеми.” Донецьк: Донецький нац. ун-т. 2004. С. 178-182.
26. Брагина Э.Р. Структурно-компонентный анализ терминов кибернетики в английском языке в сопоставлении с украинским и русским: Дис. канд. филол. наук: 10.02.15 / Донецкий нац. ун-т. Донецк, 2001. 210 с.
27. Буянова Л.Ю. Терминологическая деривация в современном русском языке / Под ред. Г.П.Немца. Краснодар: Краснодарское книжное издательство, 1996. 254 с.
28. Вейзе А.А. Перевод технической литературы с английского на русский Минск: Н.Б. Киреев, 1997 111 с.
29. Виговський В.Л. Фразеологізація словосполучень як джерело омофразії (на матеріалі англомовної військової лексики). Житомир: Поліграфічний центр Житомирського педінституту, 1998. 44 с.
30. Винник О.П. Зооморфічна метафора у фінансовій термінології // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. Харків: ОВС, 2002. Вип. 8. С. 7 10.
31. Виноградов В.В. Русский язык: грамматическое учение о слове. М.: Высшая школа, 1972. 182 с.
32. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды МН ФПИ. М. 1939. Т. 5. С.3-54.
33. Вовк Л.Р. Термінознавчі та лексикографічні проблеми в системі фахової освіти (на матеріалі німецької термінології галузі банків та бірж) // Нова філологія. Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 2004. - № 1 (20) С. 56-64.
34. Волкова Т.Я. Концептуальная парадигматика английского литературоведения и семантика его терминологических единиц // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. Донецьк: Донецький нац. ун-т, 2004. Вип. 9. С. 198-209.
35. Володина М.Н. К вопросу о терминологической номинации // Научно-техническая терминология. Научно-техн. реф. сборник. М.: ВНИИКИ, 2000. Вып. 1. С. 36-37.
36. Володина М.Н. Термин как средство специальной информации. М.: Изд-во МГУ, 1996. 64 с.
37. Гак В.Г. Ассиметрия лингвистического знака и некоторые общие проблемы терминологии // Семиотические проблемы языка науки, терминологии и информатики. М.: Изд-во МГУ, 1971. Ч.1. С. 68-71.
38. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология: На материале французского и русского языков. М.: Международные отношения, 1977. 264 с.
39. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской культуры, 1998. 769 с.
40. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць: на матеріалі німецької мови: Монографія. К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. 256 с.
41. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища шк., 1985. 360 с.
42. Гармаш О.Л. Утворення телескопійних лексичних інновацій в англійській мові та особливості їх перекладу // Вісник Сумського державного університету. Серія філологічні науки. Суми, 2004 - №3 (62) С. 111-116.
43. Глоба О.В. Принципи утворення навчальних словотворчих термінологічних словників (на матеріалі англійської економічної термінолексики): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський нац. ун-т ім. Мечнікова. Одеса, 2002. 20 с.
44. Головин Б.Н. О некоторых доказательствах терминированности словосочетаний // Лексика, терминологии, стили: сборник трудов. Горький, 1973. Вып. 2. С. 57-66.
45. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах: Учебное пособие для филологических специальностей вузов. М.: Высшая школа, 1987 104 с.
46. Гончарова Т.И. Сходство и специфика языковых зооморфных картин мира // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та лінгвокультурної комунікації: Міжвуз. зб. наук. пр. Харків: Константа, 1996. С. 44-46.
47. Гринев С.В. Терминоведение: итоги и перспективы // Терминоведение. М.: Наука, 1993. - №3. С. 5-13.
48. Грицьків А.В. Використання загальновживаної лексики у фахових термінах (на прикладі англомовної фінансової термінології) // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Вид-во Київського ун-ту ім.ТарасаШевченка. 1998. С. 51-57.
49. Гулей М.Д. Лексико-граматичні особливості та композиційна структура французької політичної промови (на матеріалі виступів Шарля де Голя і Жака Ширака): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.05 / Київський нац. лінгвістичний ун-т. К., 2004. 19 с.
50. Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Львівський нац. ун-т ім. І.Франка. Львів, 2000. 186 с.
51. Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія у текстах з економіки // Іноземна філологія. Львів, 1999. №111 211 с.
52. Давыдова Н.А. К вопросу о составном термине // Вестник Киевского университета: Романо-германская филология. К., 1979. Вып. 13. С.27-32.
53. Даниленко В.П. Исследования по русской терминологии. М.: Наука, - 1971. 221 с.
54. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с.
55. Дерді Е.Т. Словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів. К.: Київський нац. ун-т, 2003. 284 с.
56. Дерді Е.Т. Явище абревіації в англійській юридичній термінології // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть. Материалы конф. Ялта: КрымФармТрейдинг, 2001. С. 63-64.
57. Долинська Т.В. Питання антропоцентричного характеру конверсії // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції „Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції.” Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. 2003. С. 66-67.
58. Дроздова С.А. Некоторые аспекты изучения терминологической лексики // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть. Материалы конф. Ялта: КрымФармТрейдинг, 2001. С. 74-75.
59. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Автореф. дисканд. філол. наук: 10.02.04 / Київський держ. лінгв. ун-т. К., 2001. 20 с.
60. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Вид. дім КМ Academia”, 2000. 218 с.
61. Єнікеєва С.М. Особливості перекладу англійських комп’ютерних термінів на українську мову // Вісник Сумського держ. ун-та: Зб. наук. ст. Філологічні науки. Суми, 2001. №5 (26) С. 54-59.
62. Єнікеєва С.М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харківський держ. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, 1998 18 с.
63. Єнікєєва С.М. Словотвір як трансрівень мовної системи // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції „Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського нац. ун-ту: Людина. Мова. Комунікація.” Харків: Харківський нац. ун-т ім.В.Н.Каразіна. 2004. С. 88-90.
64. Жаботинская С.А. Ономасиологические модели в свете современных школ когнитивной лингвистики // С любовью к языку. Сб. науч. тр. Посвящается Е.С. Кубряковой. Москва-Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский государственный ун-т. ­ 2002. С. 115-122.
65. Житнікова І.В. Комунікативно-прагматична функція терміна-фразеологізма терміносистеми менеджменту та маркетингу // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2004. - №636 С. 72-76.
66. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: Донбасс, 1998. 252 с.
67. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка: Учебное пособие для институтов и факультетов иностранных языков М.: Высшая школа, 1989. 147 c.
68. Завгороднєв Ю.А., Дуда О.І. Способи утворення фінансово-економічних термінів у сучасній англійській мові // Іноземна філологія Львів, 1999 - №111 211 с.
69. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-90-ті роки ХХ століття: Дис. д-ра філол. наук: 10.02.04. / Запорізький держ. ун-т. Запоріжжя, 1999. 403 с.
70. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 2001. 242 с.
71. Зацный Ю.А. Обогащение словарного состава английского языка в 80-е годы. К.: Укрвузполиграф, 1990. 86 с.
72. Знаменская И.В. Когнитивные механизмы терминообразования и принципы экономии речевых усилий // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції „Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського нац. ун-ту: Людина. Мова. Комунікація.” Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. 2004. С. 109-111.
73. Знаменська І.В. Архітектоніка твірних основ кореневих неправильних дієслів германського походження і співвідносних з ними похідних основ медичних термінів // Філологічні науки. Полтава: Полтавський держ. пед. ун-т. 2000. Випуск 4-5. С. 265 273.
74. Ивкина А.В. Асимметрия терминополя и терминосистемы и особенности реализации семантических процессов в терминологии предметной области „телефония” // Материалы V Международной конференции по переводоведению „Фёдоровские чтения”. СПб: СПбГУ. 2004. - №5. С. 133-137.
75. Іваницький Р.В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів (на матеріалі німецьких, англійських, українських та російських термінологічних одиниць): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15 / Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. Львів, 1995. 20 с.
76. Іващишин О.М. Роль термінів-словосполучень у реалізації стильових рис науково-технічних текстів // Наукова спадщина проф. Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство. К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім.ТарасаШевченка. 2000. С. 99-102.
77. Іващишин О.М. Способи термінологічної деривації в англомовних текстах з проблем екології та сірчаного виробництва// Іноземна філологія . Львів, 1999. Вип. 111. С. 213-217.
78. Іщенко В.Л. Англійський багатокомпонентний економічний термін: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04/ Одеський нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 2002. 18с.
79. Казарина С.Т. Типологические характеристики отраслевых терминологий. Краснодар: Изд-во Кубанского ун-та, 1998. 245 с.
80. Каращук П.М. Словообразование английского языка. М.: „Высшая школа”, 1977. 302 с.
81. Киричук Л.М. Інтертекст і когнітивна метафора в рекламному тексті // Філологічні студії. Луцьк, 2004. № 1(25) С. 171-176.
82. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения. К.: УМКВО, 1989. 103 с.
83. Кияк Т.Р. Форма і зміст мовного знака // Вісник Харківський нац. ун-т ім.В.Н.Каразіна. Харків: Константа. 2004. - № 635. С. 75-78.
84. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. / Запрізький держ. ун-т. Запоріжжя, 1999. 198 с.
85. Климзо Б.Н. Ремесло технического перевода М.: Р.Валент, 2003 286с.
86. Кожан В.І. Абревіатурні одиниці в терміносистемі найменувань сплавів // Теорія та практика термінологічної лексики: Тези доповідей республіканської науково-методичної конференції. К., 1991. 112 с.
87. Комитет научно-технической терминологии. Как работать над терминологией. Основы и методы. М.: Наука, 1968. 63 с.
88. Конопельцева О.Г. Особливості утворення та перекладу складних термінів у галузі військової техніки // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції „Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського нац. ун-ту: Людина. Мова. Комунікація.” Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. 2004. С. 131-133.
89. Костенко В.Г. Епонімічні медичні терміни в синонімі