СЛОВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДІЄСЛІВНИХ ОСНОВ З КАТЕГОРІАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ АКТИВНОГО РУХУ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЩИГЛО ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 81.373.611: 811.112.2

СЛОВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДІЄСЛІВНИХ ОСНОВ
З КАТЕГОРІАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ АКТИВНОГО РУХУ
В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник: доктор
філологічних наук, професор
Іщенко Ніна Григорівна

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .......................................................................4
ВСТУП ........................................................................................................................6
РОЗДІЛ1. Теоретичні засади дослідження дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові ..... 14
1.1. Словотвірний потенціал дієслів в аспекті мовної номінації .....15
1.2. Семантична класифікація дієслів з категоріальним значенням активного руху .........18
1.3. Основні критерії виокремлення твірних основ дієслів з категоріальним значенням активного руху ....................22
1.3.1. Структурні типи основ дієслів ...31
1.3.2. Семантичні типи основ дієслів .......35
1.4. Словотворчі афікси дієслів з категоріальним значенням активного руху ....39
1.5. Методологія дослідження основ дієслів з категоріальним значенням активного руху .......50
Висновки до розділу 1 .......58
РОЗДІЛ 2. Словотвірна валентність дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові ...........62
2.1. Сутність валентності ......63
2.2. Словотвірна валентність основ непохідних дієслів.68
2.2.1. Семантичні класи основ непохідних дієслів .72
2.2.2. Словотвірні потенції основ непохідних дієслів ........................86
2.3. Словотвірна валентність основ похідних дієслів ....98
2.3.1. Семантичні класи основ похідних дієслів .............................................98
2.3.2. Реалізація словотвірних потенцій основ похідних дієслів ....101
2.4. Семантичні моделі віддієслівних похідних дієслів та їх класифікація ...105
Висновки до розділу 2 .....109

РОЗДІЛ 3. Парадигматичні відношення віддієслівних похідних з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові .........................................113
3.1. Словотвірна пара ......114
3.2. Словотвірна парадигма ........117
3.3. Словотвірне гніздо.124
3.4. Словотвірні, мотиваційні та семантичні відношення віддієслівних похідних ....131
3.4.1. Словотвірний зв’язок.............................131
3.4.2. Мотиваційний зв’язок ...139
3.4.3. Семантичний зв’язок між твірними та похідними .....148
3.5. Синонімічні відношення у словотвірному гнізді ......157
3.5.1. Семантичний обсяг спільнокореневих синонімів ......158
3.5.2. Семантичні розбіжності, зумовлені характером твірної основи і афікса.164
Висновки до розділу 3 .........166
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .....170
ДОДАТКИ ................................................................................................................175
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .........................................................204
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ..232

ВСТУП
Сучасні розвідки зі словотвору все більше зорієнтовані на осмислення динаміки механізму утворення нових слів на основі вже наявних у системі мови. У зв’язку з цим відкриваються нові перспективи у встановленні функціонального навантаження безпосередніх складників похідного слова у мотиваційних відношеннях.
Упродовж часу ключова роль у систематизації, інтерпретації і класифікації похідних відводилась словотворчому форманту. Чисельні роботи у сфері словотвору сучасної німецької мови в основному спрямовані на вивчення номінативних можливостей афіксації, словотвірної семантики, функціонування окремих словотвірних моделей [46; 105; 109; 135; 209; 223; 231; 257]. У сучасному словотворі намітився основоцентричний напрям дослідження, у межах якого вихідну позицію займає твірна основа слова, її потенційна здатність поєднуватися з певним набором словотворчих формантів, сприяючи словотвірному потенціалу твірних основ і словотворчих формантів.
Звернення до аналізу дієслів руху є актуальним: по-перше, це онтологічно значущий пласт лексичного складу мови [265]; по-друге, йому властиві характеристики високоорганізованої системи [66]; по-третє, з рухом безпосередньо пов’язаний розвиток суспільства, еволюція мови і саме життя людини; нарешті, він неодноразово був об’єктом досліджень у працях вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Дієслова руху вивчались з погляду семантичних [12; 94; 203] та синтагматичних властивостей [40; 117; 200]; у типолого-зіставному плані [95; 198]; фрагментарно досліджувались їх словотвірні особливості [94; 171; 204].
Дієслова з категоріальним значенням активного руху входять до макросистеми домінантних дієслів руху, репрезентують ситуації, де носіями активного поступального руху є живі істоти, які переміщуються за допомогою природних і технічних засобів [55; 200].
Вивчення словотвірної спроможності зазначених одиниць сприяє виявленню здатності основ дієслів з категоріальним значенням активного руху мотивувати утворення нових словотвірних структур та відображати динаміку словотворчого процесу, розширювати і збагачувати словниковий склад сучасної німецької мови. Проте, словотвірний потенціал дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові ще не був предметом спеціального лінгвістичного дослідження.
Актуальність роботи визначається її спрямованістю на вивчення процесів словотворення з опорою на функціональне навантаження твірних основ слів у механізмі деривації на засадах основоцентричної дериватології. Відсутність лінгвістичних розвідок словотвірної спроможності твірних основ важливих для німецької мови дієслів з категоріальним значенням активного руху стимулює необхідність вивчення їх словотвірних, семантичних та комбінаторних властивостей для творення нових похідних одиниць, парадигматичні відношення між якими розглядаються у відповідних словотвірних угрупуваннях (словотвірних парах, словотвірних парадигмах, словотвірних гніздах).
Зв’язок роботи з науковими темами. Роботу виконано в межах наукової теми "Взаємодія мовних рівнів у системі мови і мовлення: семантико-когнітивний та функціонально-прагматичний аспекти", що розробляється на кафедрі німецької філології (тема кафедри затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 2 від 30 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується у коло питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України № 0103V003178 "Когнітивний й комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" (тема затверджена Вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року).
Метою дисертаційного дослідження є визначення словотвірного потенціалу дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху, виявлення їх валентнісних, словотвірних, мотиваційних та семантичних властивостей, встановлення парадигматичних відношень у межах таких словотвірних угрупувань як словотвірна пара, словотвірна парадигма та словотвірне гніздо.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання конкретних завдань:
- розкрити сутність словотвірного потенціалу дієслівних основ в аспекті мовної номінації за основоцентричним напрямом;
- висвітлити основні критерії виокремлення основ дієслів з категоріальним значенням активного руху;
- виявити особливості префіксального словотвору дієслів з категоріальним значенням активного руху, їх твірні основи і словотворчі афікси;
- з’ясувати морфологічні, словотвірні та семантичні чинники впливу на словотвірну спроможність дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху;
- простежити вплив формально-морфологічної та семантичної валентності словотворчих складових похідних дієслів з категоріальним значенням активного руху на їх словотвірну спроможність;
- описати словотвірні угрупування, що містять вихідні дієслівні основи з категоріальним значенням активного руху, їх взаємозв’язки;
- охарактеризувати парадигматичні відношення віддієслівних похідних з категоріальним значенням активного руху всередині словотвірного гнізда.
Об’єктом дослідження є дієслівні основи з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові.
Предметом вивчення є словотвірні, мотиваційні, семантичні та валентнісні чинники, що сприяють словотвірному потенціалу дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові.
Матеріалом дослідження слугували 1725 афіксальних віддієслівних похідних з категоріальним значенням активного руху сучасної німецької мови, які були отримані методом суцільної вибірки з сучасних німецькомовних лексикографічних джерел (обсягом 11452 сторінки).
Методологічним підґрунтям дослідження є одне із основних положень сучасної лінгвістичної науки про подвійну функцію мови як засобу комунікації і засобу номінації. У ході дослідження використовувалася комплексна методика, основою якої є системно-функціональний і ономасіологічний підходи.
Комплексний характер роботи зумовлює використання таких методів та прийомів дослідження: аналіз за безпосередніми складниками (для дослідження словотвірної структури основ, виявлення морфологічних, семантичних та граматичних класів твірних основ, з’ясування структурних і семантичних відношень між словотворчими компонентами; валентнісного аналізу, який визначає потенціал твірної основи і словотворчого компонента в породженні похідних одиниць шляхом формальної та семантичної комбінаторики); компонентний аналіз (для виявлення спільних і диференційних сем як основи парадигматичних відношень); а також елементи кількісного аналізу (для визначення словотвірної активності твірних основ і продуктивності словотвірних моделей, за якими вони утворені).
Наукова новизна отриманих результатів і висновків роботи полягає у тому, що в ній уперше:
- виявлено словотвірний потенціал дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові на основі сукупності словотвірних, валентнісних та семантичних чинників;
- описано словотвірні, валентнісні та семантичні чинники, що сприяють словотвірному потенціалу основ дієслів з погляду їх словотвірної потенції і словотвірної активності;
- встановлено основні критерії (морфологічні, словотвірні та семантичні) виокремлення твірних основ дієслів з категоріальним значенням активного руху;
- з’ясовано парадигматичні відношення віддієслівних похідних у межах словотвірного гнізда з основою-вершиною на позначення активного руху.
У роботі також уточнено: морфологічні та семантичні характеристики класу дієслів на позначення активного руху; визначення словотвірних угрупувань: словотвірна пара, словотвірна парадигма, словотвірне гніздо; сутність формально-морфологічної та семантичної валентності і словотвірного значення.
Наукова новизна отриманих результатів узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:
1. Словотвірний потенціал дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху зумовлений морфологічною, семантичною і словотвірною мотивацією в процесі утворення нових похідних номінативних одиниць для динамічного розвитку словникового складу сучасної німецької мови.
2. Префіксальний спосіб словотвору дієслів з категоріальним значенням активного руху відзначений наявністю двох компонентів: структурного та семантичного. Структурний компонент представлений префіксами, напівпрефіксами та частотними компонентами, а семантичний компонент репрезентується семантикою мотивуючого дієслова з категоріальним значенням активного руху і семантикою префіксального форманта.
3. Основними критеріями виокремлення основ дієслів з категоріальним значенням активного руху є їх морфологічні та семантичні ознаки. За морфологічними ознаками твірні основи дієслів на позначення активного руху поділяються на іменні (субстантивні, ад’єктивні) та дієслівні. За семантичними ознаками твірні основи дієслів на позначенням активного руху об’єднуються в семантичні класи.
4. Дієслівні основи з категоріальним значенням активного руху проявляють активну словотвірну валентність. Визначено відповідні афікси, від яких утворена множинність словотвірних структур і сформовані словотвірні моделі похідних слів. Відповідно до формально-морфологічної валентності продуктивними при творенні похідних основ з категоріальним значенням активного руху є словотвірні моделі з напівпрефіксами та частотними компонентами. Відповідно до семантичної валентності виявлено, що значення префіксів семантично узгоджене зі значеннями твірних основ певних семантичних груп.
5. Словотвірний потенціал дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху забезпечений сукупністю чинників: словотвірних (словотвірна структура похідних дієслів, лексико-граматичне значення твірних основ, висока словотвірна потенція дієслівних основ, низька іменникових та прикметникових); семантичних (обсяг семантичної структури мотивуючого слова: висока словотвірна потенція немотивованих слів, низька мотивованих); валентнісних (вибіркова здатність основи і словотворчого форманта).
6. Словотвірне віддієслівне гніздо з категоріальним значенням активного руху характеризується парадигматичними відношеннями між твірними та похідними словами, які зумовлюються структурними і семантичними особливостями основ. Найпоширенішим типом парадигмантичних відношень є синонімічні відношення, що ґрунтуються на спільних та відмінних формально-семантичних компонентах.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його положення і висновки є певним внеском у загальну теорію словотвору, теорію номінативної деривації, словотвірної семантики та теорії валентності сучасної німецької мови. Виявлення словотвірного потенціалу дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху на основі сукупності валентнісних, словотвірних та семантичних чинників сприяє подальшому розв’язанню проблем словотвірної деривації. Встановлення словотвірної спроможності дієслівних основ на позначення активного руху поглиблює знання про зв’язки словотвору, семантики і валентності.
Практична цінність роботи полягає в можливості використання її результатів у викладанні таких курсів: лексикологія сучасної німецької мови (розділи "Словотвір", "Слово, його структура та мотивація", "Розвиток лексичної системи мови", "Лексикографія як базис і результат лексикологічного дослідження"), практика перекладу (розділ "Лексичні проблеми перекладу"), а також на практичних заняттях з німецької мови. Висновки й положення дисертації сприяють розробці спецкурсів з проблем словотвірної семантики та валентності і можуть бути використані в лексикографічній практиці та науково-дослідницькій роботі студентів та аспірантів.
Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на наукових конференціях різних рівнів репрезентації: на міжнародних: "Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи", присвяченій 40-річчю Тернопільського державного економічного університету (Тернопіль, 2006); "Мова і культура" (Київ, 2006); "Актуальні проблеми германської філології", присвяченій 70-річчю від дня народження доктора філологічних наук професора В.В. Левицького (Чернівці, 2008); на міжвузівських: "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2008); "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 2008); "60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє" (Київ, 2006).
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у семи одноосібних статтях автора, з них шість опубліковано у фахових виданнях ВАК України (4,88 др. арк.), та п’яти тезах виступів на наукових конференціях (1,34 др. арк.). Загальний обсяг публікацій 6,22 др. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 233 сторінки (основний текст дисертації 174 сторінки) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури (273 позиції, у тому числі іноземними мовами 83 позиції і 14 позицій лексикографічних джерел). Дисертація містить 4 рисунки і 5 таблиць, а також 10 додатків.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета та конкретні завдання роботи, з’ясовується об’єкт, предмет, методи і матеріал дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, формулюються основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі висвітлюються основні критерії виокремлення дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху, аналізуються особливості твірних основ як словотворчої бази для творення похідних слів різних частин мови, здійснюється характеристика семантичної структури словотворчих формантів, описується загальна методика і методи дослідження, що використовуються в роботі.
У другому розділі розглядається сутність словотвірної валентності, її типи, роль у подальших процесах словотворення, визначаються словотвірні потенції твірних основ з категоріальним значенням активного руху та з’ясовуються напрямки їх реалізацій, характеризуються словотвірні та семантичні моделі віддієслівних похідних з категоріальним значенням активного руху.
У третьому розділі описуються такі парадигматичні угрупування віддієслівних похідних, як словотвірна пара, словотвірна парадигма, словотвірне гніздо; встановлюються словотвірні, мотиваційні, семантичні, синонімічні відношення між основами-вершинами та похідними основами усередині словотвірного гнізда.
У загальних висновках підсумовуються теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження та окреслюються перспективи подальших наукових розвідок з обраної проблематики.

У додатках містяться схеми словотвірних гнізд з основами-вершинами ядерних дієслів з категоріальним значення активного руху сучасної німецької мови.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Словотвірна система сучасної німецької мови відзначається динамікою в силу активних словотворчих процесів у різних частинах мови. Теоретичне дослідження словотвірного потенціалу основ дієслів з категоріальним значенням активного руху дозволяє зробити такі висновки.
Дієслова з категоріальним значенням активного руху належать до найбільш уживаних одиниць, що функціонують в основному словниковому складі сучасної німецької мови. Це пояснюється їх високою комунікативною значущістю й вагомістю у повсякденному житті людини, стилістичною нейтральністю, високим ступенем абстрактності, словотвірною активністю й здатністю мотивувати утворення нових слів та вступати у словотвірні взаємовідношення та взаємозв’язки зі словами різних груп.
На реалізацію словотвірної спроможності дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху впливають такі мовні (системні) та нормативні чинники:
- частиномовна належність, яка виступає визначальним чинником у встановленні і структуруванні типової словотвірної парадигми, детермінує спільні властивості їх дериваційної поведінки;
- валентнісна характеристика дієслівних основ. Від твірних можливе утворення тільки тих похідних, значення яких передбачене валентнісною структурою мотивуючого слова.
- семантичний обсяг твірних основ: чим простіше слово за структурою, тим воно багатозначніше і активніше залучається до процесу словотворення, тому основи слів простої структури (немотивовані) мають більш високий потенціал, ніж основи похідних слів, а основи слів зі складною структурою словотвірно пасивні.
Словотвірні потенційні можливості дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху реалізується за раху­нок їх валентнісних властивостей. Вивчення словотвірної валентності дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху та чинників, що її зумовлюють, уможливлює глибше зрозуміти не лише механізм утворення спільнокореневих похідних, особливості їх смислової структури, взаємозалежність семантики похідної і твірної основ, а також зміни, які відбуваються в їх семантико-словотвірних структурах.
Аналіз словотвірної валентності дієслівних основ як у внутрішньодієслівному, так і у віддієслівному словотворенні дає можливість сформулювати основні закономірності реалізації їх словотвірного потенціалу: основи дієслів з категоріальним значенням активного руху утворюють похідні основи дієслів, переважно, за допомогою препозитивних словотворчих формантів: традиційних німецьких префіксів be-, er-, ent-, ver-, zer-, напівпрефіксів ab-, an-, aus-, bei-, durch-, ein- тощо, частотних компонентів у складі похідних структур entlang-, fort-, heran-, heraus-, herein-, herum- та ін.; основи дієслів з категоріальним значенням активного руху не виявляють активності до інтеграції з суфіксами імен дії -ei, -erei; основи дієслів малоактивні у породженні похідних основ імен діяча (особи) з суфіксом -er; основи дієслів з категоріальним значенням активного руху відзначаються активністю в утворенні похідних основ іменників внаслідок конверсії; основи дієслів є малоактивними у породженні прикметників.
У семантичному плані виявлено, що значення префіксів семантично узгоджене зі значеннями твірних основ певних семантичних груп. Утворення від дієслівних основ відзначаються відносною самостійністю семантики префіксальних словотворчих формантів, які у процесі формування віддієслівних похідних не зливаються з семантикою твірних основ, а додають їй лише додаткові смислові відтінки, виконуючи уточнюючу, конкретизуючу функцію, не змінюючи значення ТО.
Супровідними чинниками, які впливають на ступінь реалізації закладених системою словотвірних потенцій виступають:
- структура твірної лексеми (похідна або непохідна). Непохідні лексеми словотвірно активніші, ніж похідні;
- сфера використання (необмежена або обмежена): знижує словотвірну спроможність твірного слова його належність до обмеженої сфери вжитку (розмовного, діалектного, професійного мовлення).
Словотвірні гнізда похідних дієслів, вершинами яких є основи дієслів з категоріальним значенням активного руху, характеризуються такими властивостями:
- центром семантичної структури ядерних дієслів з основами-вершинами geh-, komm-, lauf-, flieg-, schwimm-, kriech-, klett-, spring-, gleit- є семантико-мотиваційна ознака "активний рух";
- похідні розташовуються на трьох, рідше чотирьох ступенях деривації, об’єднуючись у словотвірні парадигми;
- найбільш насичений дериватами І ступінь словотворення. Продуктивним способом творення слів на І ступені деривації є префіксальний спосіб;
- дієслівні основи І ступеню деривації реалізуються у похідних основах ІІ ступеню словотворення суфіксальним та префіксально-суфіксальним способами;
- на ІІІ ступені деривації зустрічаються поодинокі утворення, а на IV ступені словотворення словотворчий процес від твірних основ дієслів з категоріальним значенням активного руху завершується.
Словотвірний потенціал дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху знаходиться у прямій залежності від складу і кількості словотвірних парадигм, що структурують словотвірне гніздо. Компоненти словотвірної парадигми пов’язані між собою за змістом і формують семантичну єдність, яку зумовлюють члени словотвірної парадигми, що сходяться до спільного твірного, яке визначає їхню лексичну семантику. Проте похідні виражають різні відтінки значення твірного, незалежно від іншого компонента парадигми, чим відрізняються від членів словотвірних пар, твірного і похідного слів. Деривати, що утворилися від того самого твірного, можуть спиратися на різні його лексичні значення у разі багатозначності твірного слова.
Поняття словотвірної парадигми лексично зумовлене, оскільки всі члени словотвірної парадигми мають спільну семантику, визначену твірним словом. Саме наявність у членів ряду спільної семантики дає змогу точніше встановити структурно-семантичну складність похідних, їхні постійні словотвірні значення, зумовлені місцем у парадигмі. Типовою для дієслів з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові є тризонна субстантивно-ад’єктивно-вербальна словотвірна парадигма з такими семантичними позиціями: в субстантивній зоні "виконавець руху", "опредметнений рух", "предмет, названий твірною основою", "особа за видом діяльності", "місце руху"; у вербальній зоні "просторова модифікація дії", "квантитативна модифікація дії"; в ад’єктивній зоні "наділений ознакою, названою твірною основою", "придатний до чого-небудь".
Виокремлено три типи словотвірного значення: транспозиційне, модифікаційне, мутаційне, враховуючи семантичні ролі словотворчих формантів як категоризаторів, класифікаторів, модифікаторів та реляторів.
У типових словотвірних парадигмах дієслів з категоріальним значенням активного руху твірні основи дієслів по-різному реалізують свій словотвірний потенціал. Не всі з аналізованих дієслів утворюють похідні з усіма типовими словотвірними значеннями.
Словотвірне гніздо з категоріальним значенням активного руху характеризується різноманітністю парадигматичних відношень між твірними та похідними основами, які зумовлюються як структурними, так і семантичними особливостями основ. Найпоширенішим типом парадигматичних відношень є синонімічні, що базуються на формально-семантичних розбіжностях, у рамках яких словотвірні синоніми виконують відтінкову, смислову й уточнюючу функції. Всі названі функції словотвірних синонімів зумовлюються прагматичними цілями й когнітивними актами.
Одержані результати свідчать про плідність системно-функціонального та гніздового підходів до вивчення словотвірного потенціалу дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху у сучасній німецькій мові на основі опису їх валентнісних характеристик. Дослідження основ дієслів шляхом організації у словотвірні парадигми, які у свою чергу об’єднуються у словотвірні гнізда, сприяє репрезентації усіх наявних словотвірних та семантичних зв’язків між твірними та похідними словами, що входять до їх складу. Поєднання таких підходів до виявлення словотвірних можливостей основ дієслів слугуватиме встановленню словотвірного потенціалу основ дієслів з категоріальним значенням активного руху, що складають значну словотвірну базу у словотвірній системі сучасної німецької мови, належить до найбільш актуальних проблем сучасної дериватології і може бути використаним в укладанні тлумачного словотвірного словника базової лексики сучасної німецької мови, побудованого за гніздовим принципом, в якому б відобразилась вся словотвірна система німецької мови, а не окремі її фрагменти.

Перспективним напрямом подальших наукових розробок вважаємо дослідження словотвірного потенціалу твірних основ інших частин мови з різними категоріальними значеннями на засадах основоцентричної дериватології, типолого-зіставного аналізу словотвірного потенціалу похідних слів української, російської, англійської та німецької мов, що послугує вирішенню проблеми створення комплексної теорії стосовно вивчення словотвірного та семантичного потенціалу лексичного складу сучасної німецької мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алефиренко Н. Ф. Спорные проблемы семантики / Н. Ф. Алефиренко. М. : ГНОЗИС, 2005. 326 с.
2. Альтман И. В. Отглагольные гнёзда. Типология и семантика / И. В. Альтман // Проблемы структурной лингвистики. М. : Наука, 1981. С. 5460.
3. Aраева Л. А. Словообразовательный тип: традиционное и современное видение / Л. А. Араева // Вестник Московского ун-та. Сер. 9. Филология. 2004. № 4. С. 110115.
4. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл: логико-семантические проблемы / Н. Д. Арутюнова. М. : Едиториал УРСС, 2005. 384 с.
5. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. М. : КомКнига, 2005. 576 с.
6. Бацевич Ф. С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи / Ф. С. Бацевич. Львів : ПАІС, 2005. 264 с.
7. Белокриницкая С. С. Типология словообразовательных гнёзд, порождаемых от существительного / С. С. Белокриницкая // Проблемы структуры слова и предложения. Пермь, 1974. С.4448.
8. Беляева Т. М. Словообразовательная валентность глагольных основ в английском языке / Т. М. Беляева. М. : Высшая школа, 1979. 180 с.
9. Бодуэн де Куртене И. А. О задачах языкознания / И. А. Бодуэн де Куртене // Избранные труды по общему языкознанию. М., 1963. Т. 1. С. 40.
10. ВалюхЗ. О. Словотвірна парадигматика іменника в українській мові / З. О Валюх. Київ-Полтава : АСМІ, 2005. 356с.
11. ВараксинЛ. А. Семантический аспект русской глагольной префиксации / Л. А. Вараксин. Екатеринбург : Изд-во Уральск. ун-та, 1996. 179с.
12. Вескимейстер Р. Опыт лингвистического анализа группы глаголов передвижения немецкого языка / Р. Вескимейстер // Учёные записки Тартуского ун-та. Тарту : Изд-во Тартуского ун-та, 1977. С. 176186.
13. Вінарьова О. В. Структурний, семантичний і прагматичний аспекти англомовних торгових назв (на матеріалі веб-сайтів мережі Інтернет) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / О. В. Вінарьова. К., 2005. 20 с.
14. ВихованецьІ., ГороденськаК. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови / І. Вихованець, К. Городенська. К. : Унів. вид-во "Пульсари", 2004. 400с.
15. ГайсинаР. М. Соотношение семантики и синтагматики глагола/ Р. М. Гайсина //Исследования по семантике. Семантические единицы и их парадигмы : межвузовский научный сборник . Уфа, 1992. С.4148.
16. Гасюк Г. М. Комунікативно-прагматичний потенціал субстантивних словосполучень в сучасному публіцистичному дискурсі / Г. М. Гасюк // Філологічні студії: науковий часопис. 2004. № 4. С. 6474.
17. Гинзбург Е. Л. Проблемы теории словообразовательного гнезда / Е. Л. Гинзбург // Словобразование и формообразование: науч. конф. МГПИИЯ им. М. Тореза: тезисы докладов. М., 1979. С. 2729.
18. Главацкая Е. М. Типология глагольных синонимических рядов в словообразовательном и словоизминительном аспектах / Е. М. Главацкая // Культура народов Причерноморья. 2006. № 82. Т. 1. С. 190200.
19. ГолевН. Д. Динамический аспект лексической мотивации / Н. Д. Голев. Томск : Изд-во Томского ун-та, 1989. 252с.
20. Головин В. Г. Иерархия комплексных единиц словообразовательного гнезда / В. Г. Головин // Актуальные проблемы русского словобразования : сб. науч. статей Самаркандского гос. пед. ин-та. Ташкент : Укитувчи, 1985. С. 213216.
21. Гонтаренко Н. М. Семантична геометрія дієслів руху сучасної англійської мови / Н. М. Гонтаренко // Актуальні проблеми германської філології, 10-12 квітня 2008 р. : матеріали III Міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю від дня народження професора, доктора філол. наук В. В Левицького. Чернівці : Книги ХХІ, 2008. С. 7578.
22. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова: Морфеміка. Словотвір. Морфонологія / В. О. Горпинич. К.: Вища шк., 1999. 207 с.
23. Ґрещук В. В. Поняття словотвірної парадигми в сучасній дериватології / В. В. Грещук // Мовознавство. 1985. № 1. С. 2127.
24. ҐрещукВ. В. Український відприкметниковий словотвір / В. В. Ґрещук. Івано-Франківськ : Плай, 1995. 208с.
25. ҐрещукВ. В. Основоцентрична дериватологія: історія, стан, перспективи / В. В. Ґрещук //Актуальні проблеми українського словотвору. Івано-Франківськ : Плай, 2002. С. 6677.
26. Гринюк О. С. Характеристика похідного слова сучасної німецької мови / О. C. Гринюк // Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві, 4-6 квітня 2007 р. : матеріали науково-практичної конф. К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. С. 187190.
27. Гринюк О. С. Мотивованість дієслівними основами віддієслівних іменників на позначення дії та мотиваційні зв’язки між твірними та похідними словами сучасної німецької мови / О. С. Гринюк // Науковий вісник Волинського державного ун-ту ім. Лесі Українки. 2007. С. 258263.
28. Доценко О. Л. Семантико-прагматичний синтаксис: особливості вираження модальності / О. Л. Доценко. К. : Міленіум, 2006. 226 с.
29. Дияк О. В. Структурно-семантична організація словотвірних гнізд з коренями на позначення металів : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Дияк Олена Володимирівна. Київ, 2006. 266с.
30. Єнікєєва С. М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови / С. М. Єнікєєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2006. 303 с.
31. Жаналина Л. К. О формально-семантическом отношении существительных в глагольных словообразовательных гнёздах / Л. К. Жаналина // Вопросы слово- и формообразования в индоевропейских языках. Томск : Издательство Томского университета, 1988. С. 145150.
32. ЗагніткоА. П. Структура та ієрархія валентних значень дієслова / А. П. Загнітко К. : НМК ВО, 1990. 64с.
33. Звегинцев В. А. Предложение и его отношение к языку и речи / В. А. Звегинцев. М. : МГУ, 1976. С. 304305.
34. Зверев А. Д. Словообразование в современных восточнославянских языках / А. Д. Зверев. М. : Высшая школа, 1981. С. 24.
35. Земская Е.А. Современный русский язык: Словообразование / Е. А. Земская. М. : Просвещение, 1973. С. 64186.
36. Земская Е. А. О парадигматических отношениях в словообразовании / Е. А. Земская // Русский язык : Вопросы его истории и современного состояния: Виноградовские чтения І VІІІ. М. : Наука, 1978. С. 6377.
37. Земская Е. А. Структура именных и глагольных словообразовательных парадигм в русском языке / Е. А. Земская //Актуальные проблемы русского словообразования. Ташкент : Укитувчи, 1982. С. 1417.
38. Земская Е. А. Словообразование как деятельность / Е. А. Земская. М. : Изд-во КомКнига, 2005. 224с.
39. Зернова В. К. Архитектоника производящих и производных основ в современном немецком языке (на материале терминологической лексики) : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки" / В. К. Зернова. М., 1992. 36 с.
40. Зинченко В. М. Обстоятельственная валентность немецких глаголов субъектного передвижения / В. М. Зинченко // Глагол в германских и романских языках. Днепропетровск : ДГУ, 1982. С. 6673.
41. Іваницька Н. Л. Повнозначне слово в його проекції на денотат / Н. Л. Іваницька // Українська мова. 2006. №3. С. 49.
42. Іваницька Н. Б. Дієслова української та англійської мов у їхній проекції на денотат / Н. Б. Іваницька // Наукові записки Вінницького державного педагогічного ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Філологія. Вип. 8. Вінниця: Вид-во "Діло", 2006. С. 2634.
43. Ивлиева И. В. Русские глагольные модификации (опыт составления словаря) / И. В. Ивлиева. М. : Изд-во "ЭЛПИС", 2008. 275 с.
44. ИбрагимоваВ. Л. Лексико-семантический класс глаголов перемещения в русском языке / В. Л. Ибрагимова //Исследования по семантике: Лексическая и грамматическая семантика. Уфа : Изд-во Башкир. ун-та, 1980. С.5572.
45. Илюшечкина Л. А. Словообразовательная валентность в современном французком языке : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.05 "Романские языки" / Л. А. Илюшечкина. М., 1983. 18 с.
46. Ищенко Н. Г. Словообразовательная синонимия в современном немецком языке / Н. Г. Ищенко. К. : Изд-ий центр КГЛУ, 2000. 349 с. (монография).
47. Іщенко Н. Г. Семантика словотвірного гнізда у сучасній німецькій мові / Н. Г. Іщенко // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес : матеріали міжнар. наук. конф., 22-24 листопада. Чернівці, 2004. С. 104105.
48. Каленич В. М. Одновалентні дієслівні предикати у двоскладових реченнях української мови / В. М. Каленич // Українська мова. 2005. № 3. С. 4653.
49. Каравашкин В. И. Внутрення валентность и функционирование композитных моделей в современном немецком языке (на материале каузальных композит) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки" / В. И. Каравашкин. К., 1983. 22 с.
50. Каравашкин В. И., Ефимов Р. В. Внутренняя валентность слова : Теория и практика : [учебное пособие] / В. И. Каравашкин, Р. В. Ефимов. Харьков : Константа, 1999. 112 с.
51. Карпіловська Є. А. Конструювання складних словотворчих одиниць / Є. А. Карпіловська. К. : Наукова думка, 1990. 154 с.
52. Катышев П. А. Полимотивация как проявление смыслового потенциала словообразовательной формы / П. А. Катышев // Филол. науки. 2005. № 2. С. 3541.
53. КацнельсонС. Д. К понятию типов валентности / С. Д.Кацнельсон //Вопросы языкознания. 1987. №3. С.2032.
54. КибардинаС. М. Методика валентностного анализа в лингвистике ГДР последних лет / С. М. Кибардина //Лингвистические исследования: Грамматическая и лексическая семантика. Москва, 1981. С.107115.
55. Кийко Ю. Є. Лексико-семантична група дієслів переміщення в сучасній німецькій мові (парадигматичні і синтагматичні властивості) : дис. канд. філол. наук : 10.02.04 / Кийко Юрій Євгенійович. К., 2001. 259с.
56. Кияк Т. Р. Мотивированность лексических единиц. Количественные и качественные характеристики / Т. Р. Кияк. Львів : Вища школа, 1988. С. 69.
57. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. Н. Словотвірна морфеміка сучасної української мови / Н. Ф. Клименко, Є. Н. Карпіловська. К. : Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, 1998. 161 с.
58. Клименко О. К. Гнездовое словообразование: история, методы, применение / О. К. Клименко // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 6. Языкознание. РЖ. РАН. ИНИОН. Центр гуманитарных научно-информационных исследований. Отд. языкознание. Москва, 2004. С. 112116.
59. КлобуковаЛ. П. Специфика парадигматических отношений в словообразовании: на материале словообразовательной парадигматики русских прилагательных / Л. П.Клобукова // Вестник Московского ун-та. Сер. 9. Филология. 1981. № 6. С. 1927.
60. Колоїз Ж. В. Українська оказіональна деривація / Ж. В. Колоїз. К. : Акцент, 2007. 311 с.
61. Колочун Ю. О. До питання напівафіксації в німецькій мові / Ю. О. Колочун // 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє, 22-23 лютого 2006 р. : тези доп. К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 129130.
62. Котовські Г. Ф. Прикметникові деривати із латентною модельно-пасивною предикацією у сучасній німецькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10. 02. 04 "Германські мови" / Г. Ф. Котовські. Львів, 2006. 19 с.
63. Костадинова И. Ономасиологический аспект словообразования и вопросы обучения лексике русского языка [Електронний ресурс] / И. Костадинова // Проблемы когнитивного и функционального описания русского и болгарского языков. Шумен, 2003. Режим доступу : http://www.russian.slavica/org/article1018.html.
64. Костенко В. Г. Словотворчі потенції твірних іменних кореневих основ германського походження (на матеріалі англійської біологічної термінолексики) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Вікторія Геннадіївна Костенко Харків, 2000. 285 с.
65. Кочерган М. П. Лексична сполучуваність і лексико-семантичне поле / М. П. Кочерган // Мовознавство. 1980. № 6. С. 2635.
66. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : підруч. [для студ. філол. спеціал. вищ. навч. закл.] / Кочерган М.П. К. : ВЦ "Академія", 2003. 464 с.
67. Крысин Л. П. Ступени морфемной членимости иноязычных слов / Л. П. Крысин // Развитие современного русского языка. М. : Наука, 1975. С. 227231.
68. Кубрякова Е. С. Что такое словообразование / Е. С. Кубрякова. М.: Наука, 1965. 77 с.
69. Кубрякова Е. С. О типах морфологической членимости слова, квази-морфах и маркерах / Е. С. Кубрякова // Вопросы языкознания. 1970. № 2. С. 7890.
70. Кубрякова Е.