Смірнова Катерина Володимирівна. Удосконалення економічних методів управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні

brief description

Смірнова Катерина Володимирівна. Удосконалення економічних методів управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні : Дис... канд. наук: 08.00.06 2007

Смірнова К.В. Удосконалення економічних методів управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2007.
Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці методичних рекомендацій щодо удосконалення економічних методів та інструментів управління з метою проведення ефективної природоохоронної діяльності.
У роботі проаналізовано існуючі в Україні економічні інструменти економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності, виявлено їх недоліки; проведено аналіз фінансування природоохоронних заходів. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо удосконалення існуючих методичних підходів до розрахунку зборів та збитків за забруднення навколишнього середовища, внесено пропозиції щодо формування позабюджетних екологічних фондів та екологічних банків.

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо розробки методичних підходів до удосконалення економічних методів ефективного управління природоохоронною діяльністю з урахуванням ринкових факторів. Основні висновки та рекомендації теоретичного характеру, які отримані в процесі дослідження, такі:
1. В сучасних умовах в Україні склалася критична ситуація в сфері охорони, відтворення та захисту навколишнього природного середовища і назріла гостра необхідність трансформації державного управління в природоохоронній сфері з урахуванням досвіду провідних країн світу. Проведена оцінка існуючого економічного механізму управління природоохоронною діяльністю показала, що він знаходиться на стадії розвитку й оперує в основному такими методами, які не стимулюють суб’єкти господарювання до впровадження екологонебезпечних технологій, обмежують природоохоронну діяльність. В Україні діюча система стягнення екологічних платежів й система розподілу державних коштів екологічного оподаткування носить виключно фіскальний характер, що не припустимо для вирішення екологічних проблем та впровадження природоохоронних технологій.
2. В дисертаційній роботі автором доведено, що удосконалювання існуючих економічних інструментів управління природоохоронною діяльністю, зокрема системи платежів за забруднення навколишнього природного середовища й плати за збиток, що спричинено довкіллю, стає необхідним й актуальним. Передумовами цього виступають нестійка економічна ситуація, мінливі інвестиційні умови й малий приплив інвестицій, нестабільна податкова система та інші фактори.
3. В роботі розроблено новий методологічний підхід, який дозволяє виявити процеси флуктуації у взаємодії суспільства й природного середовища, а також рівень техногенезу території регіону, що дало можливість запропонувати: нові коефіцієнти, які враховують змінювання обсягів негативного впливу на навколишнє середовище у встановлений часовий інтервал, й коефіцієнт екологічності території.
4. У процесі дослідження розроблено нові класифікаційні ознаки градації території України на основі урахування потенціалу їхньої екологічної небезпечності, розмір якого повинен враховуватись при розрахунку зборів за забруднення навколишнього природного середовища. В залежності від рівня екологічної небезпечності території автором запропоновано розподілити області України на 4 групи: відносно чисті території (умовно чисті), території зі слабо виявленою екологічною небезпечністю, небезпечні в екологічному відношенні території та території екологічного лиха.

Під час дослідження удосконалено визначення розміру економічного збитку на основі урахування принципу адекватності вартісної оцінки збитку до розміру техногенного впливу на природне середовище, шляхом запровадження показника розміру середньої заробітної плати, що дозволить збільшити розміри економічних збитків, що сплачують.
Проведений в дисертації аналіз існуючої системи управління природоохоронною діяльністю виявив її недостатню ефективність. В результаті цього було розширено та поглиблено теоретичні положення щодо формування стійкості економіко-екологічних систем регіону з розробкою системи ефективного управління природоохоронною діяльністю.
В дисертаційній роботі на основі комплексного підходу визначено концептуальні засади формування позабюджетних екологічних фондів й на їх базі мережі екологічних банків.
Дисертаційне дослідження дозволило з науково обґрунтованих позицій висвітлити принципи кумулятивності в формуванні фінансових ресурсів екологічних банків та розширення системи послуг, які вони надають.