Соляник Оксана Миколаївна. Енергетичний підхід у загальній системі еколого-економічних відносин

brief description

Соляник Оксана Миколаївна. Енергетичний підхід у загальній системі еколого-економічних відносин: дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / Сумський держ. ун-т. - Суми, 2004

Соляник О.М. Енергетичний підхід у загальній системі еколого-економічних відносин. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Сумський державний університет, Суми, 2004.
У дисертації розглянуто теоретичні і методичні основи щодо використання енергетичного підходу для регулювання еколого-економічних взаємодій з метою гармонізації відносин між людством та навколишнім природним середовищем.
Виявлено основні відмінності функціонування природних та антропогенних систем, проведено авторську систематизацію енергетичних взаємодій в еколого-економічній системі залежно від характеру їх виникнення та впливу на збалансованість еколого-економічних процесів.
На базі використання енергетичного підходу вдосконалено принципи концепції збалансованого розвитку людства та навколишнього природного середовища. Досліджено вплив людства на стан природних систем на різних етапах розвитку, виявлено основні відмінності функціонування природних та штучних систем, розглянуто та систематизовано енергетичні взаємодії, що виникають у результаті еколого-економічних відносин.
Сформовано теоретичні та методичні основи використання енергетичного підходу для гармонізації еколого-економічних відносин. Запропоновано підходи щодо врахування енергетичного фактора при оцінці ефективності суспільного виробництва.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми забезпечення гармонізації відносин у системі „людина-довкілля”, що виявляються у формуванні теоретичних і методичних основ використання енергетичного підходу для забезпечення збалансованого еколого-економічного розвитку. Отримано такі результати дослідження.

Порівняльний аналіз функціонування природних і штучних (створених людиною) систем показав, що основна відмінність природних систем полягає в постійній оптимізації процесів обміну речовиною, енергією й інформацією. Збалансованість процесів досягається багаторазовим використанням речовини й енергії шляхом їх включення у постійний кругообіг. Штучні системи включаються в матеріально-енергетичний обмін лише за допомогою трудової діяльності людини. При цьому відходи виробництва повертаються в навколишнє середовище у невластивих їй формі і концентрації, що перешкоджає їхньому включенню в подальший кругообіг. У результаті людська діяльність викликає деградацію природних систем.
Доведено, що енергетичний підхід, який базується на зіставленні природних і техногенних потоків речовини і енергії, являє собою один з реальних механізмів оцінки збалансованості розвитку системи „людина довкілля”. Використання енергетичних показників дозволяє у тих самих одиницях описувати природні та антропогенні процеси й одержувати кількісні величини, які можна порівняти.
На базі використання енергетичного підходу вдосконалено принципи концепції збалансованого розвитку суспільства і природного середовища, які спрямовані на підвищення збалансованості енергетичного обміну у системі "людина природа" та підвищення енергетичної ефективності еколого-економічних процесів.
На базі використання енергетичного підходу досліджено енергетичні взаємодії, що виникають у системі еколого-економічних відносин та дано їх авторську систематизацію, яка дозволяє класифікувати їх в залежності від регулярності, масштабу, швидкості проходження, форми регулювання та впливу на збалансованість функціонування еколого-економічної системи. Дано визначення гармонійних, припустимих, збурюючих та руйнівних енергетичних взаємодій.
У роботі сформовано теоретичні і методичні основи використання енергетичного підходу для системного аналізу з метою гармонізації відносин між людством і навколишнім середовищем.Проведено дослідження сутності таких основних економічних категорій, як „вартість”, „товар”, „ціна” з позицій законів руху і трансформації енергії. Встановлено, що вартість це уречевлена у товарі енергія природи і людської праці, яка може бути використана для задоволення потреб людини. Джерелом вартості є об'єкти і сили природи, а також людська праця.
Використання показника енергетичного збитку, який являє собою втрати та нераціональне використання енергії, обумовлено неузгодженістю функціонування природних і економічних систем та подальшим погіршенням якості або зміною умов навколишнього середовища, дає можливість мінімізації неоціненої частини негативних зовнішніх ефектів, що виникають у системі еколого-економічних відносин у результаті незбалансованості виробничої діяльності з процесами навколишнього природного середовища. Врахування енергетичного фактора при формуванні ціни і прибутку сприяє стимулюванню вирішення екологічних проблем і екологізації економіки шляхом ринкового регулювання. Крім того, запропонований підхід дозволяє запобігти виникненню диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію.
Розроблені на основі системного й енергетичного підходів показник енергетичного потенціалу і модель оптимізації структури його складових дозволяють не тільки оцінювати збільшення енергетичного потенціалу людського суспільства за визначений проміжок часу, але і враховувати зміни стану економічної, соціальної і природної систем, що виникли у результаті антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. У роботі розроблені та запропоновані принципи обліку екологічного фактора в рамках визначення енергетичного потенціалу регіону.