СПІВВІДНОШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ З ІНШИМИ ВИДАМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ДРОЗД ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 342.95

СПІВВІДНОШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ З ІНШИМИ ВИДАМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Сущенко Віктор Дмитрович кандидат юридичних наук, професор

Київ – 2010

ЗМІСТ

ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС: ОЗНАКИ, СТРУКТУРА ТА ВИДИ 12
1.1. Особливості адміністративно-правового примусу як різновиду соціального примусу та методу адміністративно-правового впливу 12
1.2. Структура та види адміністративного примусу 38
Висновки до розділу 1 67
РОЗДІЛ 2 СПІВВІДНОШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ З ІНШИМИ ВИДАМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ 70
2.1. Адміністративна відповідальність як різновид адміністративного примусу 70
2.2. Відмінність адміністративної відповідальності від запобіжних адміністративно-правових заходів 98
2.3. Адміністративна відповідальність та заходи адміністративного припинення 122
2.4. Удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність як умова оптимізації застосування адміністративного примусу в Україні 141
Висновки до розділу 2 162
ВИСНОВКИ 169
ДОДАТКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 196

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах поляризації суспільних відносин, виникнення нових сфер господарювання та державного управління, значного підвищення громадської активності населення актуальним є переосмислення адміністративно-примусової діяльності держави. Враховуючи те, що адміністративний примус відіграє одну з визначальних ролей у процесі правового регулювання суспільних відносин у різноманітних сферах соціального життя, всебічне дослідження цього інституту і його видів є об’єктивною потребою для правозастосовчої практиці органів державної влади в України. Наведене, безумовно, стосується і дослідження найголовнішої групи заходів (виду) адміністративного примусу – адміністративної відповідальності.
Без ґрунтовного і всебічного наукового аналізу адміністративної відповідальності і її співвідношення з іншими видами адміністративно-примусової діяльності держави, дослідження адміністративного примусу значно ускладнюється. Це пояснюється значною соціальною значущістю інституту адміністративної відповідальності для суспільства і, в той же час, нагальними практичними проблемами реалізації цього інституту, зокрема, і адміністративного примусу, в цілому.
До основних практичних проблем реалізації інституту адміністративної відповідальності відносяться наступні:
 велика кількість нормативно-правових актів, що регламентують інститут адміністративної відповідальності;
 наявність правозастосувальних актів, які одночасно визначають застосування як заходів адміністративної відповідальності, так і заходів інших видів адміністративного примусу;
 відсутність нормативно визначеної процедури застосування різноманітних видів адміністративно-правового примусу тощо.
Одним з факторів, що може усунути означені проблеми є вироблення конструктивних пропозицій щодо вдосконалення законодавчої бази, яка регламентує адміністративну відповідальність з метою оптимізації застосування адміністративного примусу органами державної влади України.
Особливої актуальності на сьогодні обрана тема набуває ще й тому, що на доктринальному рівні залишається багато недосліджених питань щодо реалізації видів адміністративного примусу, їх класифікаційного розподілу та співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами адміністративного примусу.
Актуальність дослідження також характеризується необхідністю розмежування адміністративного-запобігання, як виду державного примусу, від адміністративного попередження, як виду держаного переконання, а також визначення та розкриття структури адміністративного примусу за допомогою використання у дисертації теоретичної моделі, основою якої є категорія «правова форма адміністративного примусу».
Таким чином, дослідження порушених у дисертації проблем буде сприяти заповненню зазначених прогалин адміністративного законодавства і сформує наукову базу для вирішення практичних проблем застосування адміністративного примусу.
Дослідженням окремих питань, які входять до предметного поля обраної теми дисертації займалися такі українські і російські вчені, як В.Б. Авер’янов, Д.М. Бахрах, К.С. Бєльський, Ю.П. Битяк, О.М. Головкова, І.П. Голосніченко, І.С. Гриценко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, А.І. Каплунов, Л.В. Коваль, Н.І. Козюбра, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, О.В. Копан, О.В. Кузьменко, В.І. Курило, Д.М. Лук’янець, Н.В. Макаренко, Т.О. Мацелик, В.І. Олефір, А.С. Спаський, Ю.Н. Старілюс, А.І. Стахов, В.Д. Сущенко, Н.В. Хорощак, В.К. Шкарупа, О.М. Якуба та інші.
Загальною теоретичною основою дисертаційного дослідження стали наукові праці вчених різних історичних епох та формацій. Так, при проведенні дослідження вивчались праці таких вчених-поліцеїстів Російської імперії другої половини ХІХ і – початку ХХ століть, як І.Є. Андрєєвський, І.Т. Тарасов та інші.
Особливу увагу було приділено вивченню праць, які присвячені дослідженню адміністративного примусу, таких відомих вчених-юристів радянської епохи, як В.Д. Ардашкін, Б.Т. Базилев, Н.В. Вітрук, В.К. Гіжевський, Т.В. Керімова, О.Е. Лейст, І.А. Ребане, В.В. Серьогіна, А.Г. Талюпа, В.П. Федоров та інші.
Водночас, наукове розв’язання проблем у ракурсі співвідношення інституту адміністративної відповідальності з іншими видами (засобами, групами заходів) адміністративного примусу не було предметом окремого наукового дослідження. В існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в межах більш широкої адміністративно-правової проблематики.
Це дає підстави стверджувати, що ґрунтовна розробка питань, пов’язаних з дослідженням співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами адміністративного примусу на теренах України лише започатковується.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження належить до числа пріоритетних у галузі удосконалення адміністративного права та процесу. Тема дисертації затверджена Вченою радою КНУВС та виконана відповідно до плану проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у КНУВС на 2008 р. (п. 115). Роботу виконано відповідно до пп. 2, 4, 7 Пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005–2010 роки, затверджених постановою загальних зборів відділень АПрН України від 18.16.04 № 20/4-2; пп. 5, 6, 10 Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 років, затверджених Наказом МВС України від 05.07.04 № 755.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі системного аналізу чинного законодавства України, загальнотеоретичної літератури, спеціальних публікацій, яке регламентує адміністративно-примусову діяльність органів державної влади та правозастовчої практики, дослідити співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами адміністративного примусу.
Мета дисертації зумовлює такі завдання дослідження:
 визначити зміст поняття «адміністративний примус» та встановити його співвідношення з категоріями «соціальний примус» і «державний примус»;
 встановити особливості (характерні риси), що притаманні адміністративному примусу як відокремленому виду адміністративної діяльності держави;
 визначити структуру адміністративного примусу і охарактеризувати його основні складові елементи;
 встановити існуючі види адміністративного примусу і навести основні критерії його класифікації;
 охарактеризувати адміністративну відповідальність як вид адміністративного примусу і визначити критерії відмежування адміністративної відповідальності від існуючих різновидів адміністративного примусу;
 проаналізувати співвідношення адміністративної відповідальності з адміністративно-попереджувальними заходами і заходами адміністративного припинення;
 визначити, на підставі узагальнення отриманих результатів і висновків, основні напрями вдосконалення законодавства України про адміністративну відповідальність і сформулювати відповідні пропозиції до чинних законодавчих актів, що регламентують адміністративну відповідальність з метою оптимізації застосування адміністративного примусу уповноваженими органами державної влади в Україні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері застосування адміністративного примусу як методу адміністративно-правового впливу держави.
Предмет дослідження – співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами адміністративного примусу.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів та прийомів наукового пізнання, що зумовлена особливостями правового статусу органів державної влади, зокрема органів внутрішніх справ, як суспільного та державно-владного явища в країнах континентальної правової сім’ї, в яких зазначені органи мають усі повноваження щодо застосування адміністративного примусу на практиці. Системно-структурний метод застосовувався в ході виконання дослідження при з’ясуванні природи та сутності адміністративного примусу (підрозділи 1.1, 1.2). Це дало змогу сформувати комплексне уявлення про адміністративний примус і примус взагалі, пізнати його характерні риси, визначити значення і соціальну роль адміністративно-примусової діяльності в державі. Метод сходження від абстрактного до конкретного використовувався для характеристики адміністративного примусу як різновиду державного примусу, який у свою чергу є частиною соціального примусу, а також при визначенні структури адміністративного примусу (підрозділи 1.1, 1.2). Метод поєднання логічного та історичного використаний для аналізу історичних соціально-економічних чинників, існування котрих сприяло формуванню різних уявлень про адміністративний примус у вчених ХІХ-ХХ століття і сучасного періоду (підрозділ 1.1). Завдяки застосуванню конкретно-історичного методу було досліджено історію формування вчення про адміністративний примус (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод використовується при визначенні та порівняльному аналізі підстав та умов застосування табельної вогнепальної зброї в порядку реалізації адміністративного примусу працівниками міліції України та поліції західноєвропейських держав (ФРН, Франції) (підрозділ 2.3). За допомогою формально-догматичного методу проаналізовано національне законодавство України, що регламентує застосування адміністративного примусу (в тому числі й адміністративної відповідальності) в Україні, а також виявлено недоліки правового забезпечення адміністративно-примусової діяльності (підрозділи 2.1, 2.4). Метод класифікації застосовувався для визначення видів і заходів адміністративного примусу (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3). Логіко-семантичний та логіко-юридичний методи дозволили сформулювати авторські визначення понять «державний примус», «адміністративний примус», «правова форма адміністративного примусу», а також уточнити вже існуючі дефініції понять «юридична відповідальність», «адміністративна відповідальність», «заходи адміністративного припинення», «адміністративно-попереджувальні заходи» та встановити їх співвідношення (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3). Додатково в роботі використані такі методи, як соціологічний, анкетування, статистичний.
Емпіричною базою дослідження стали зведені дані, що були одержані і опрацьовані в результаті проведення соціологічного опитування 342 респондентів (науковці – 34, працівники органів державної влади – 84, фахівці в галузі права – 128, а також пересічних громадян – 96) на предмет з’ясування думки про можливі шляхи покращення застосування адміністративного примусу в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена характером обраної теми та підходом до її дослідження. Дисертація є одним із перших у вітчизняній науці комплексним монографічним дослідженням адміністративного примусу у ракурсі співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами цього примусу. Автором сформульовано концептуально нові наукові положення та висновки, що мають важливе теоретичне і практичне значення, зокрема:
вперше:
 вдосконалено термін «адміністративний примус» та визначено його змістовне співвідношення з термінами «соціальний примус» і «державний примус», яке полягає у діалектичному взаємозв’язку як загальне, спеціальне і одиничне;
 систематизовано і проаналізовано характерні особливості, що відрізняють адміністративний примус від інших видів соціального і державного примусу;
 запроваджено в науковий обіг адміністративного права України термін «правова форма адміністративного примусу», досліджено структуру адміністративного примусу (підстава і мета застосування адміністративного примусу, вид (засіб) адміністративного примусу, що включає в себе конкретні адміністративно-примусові заходи, процедурно-процесуальний порядок застосування адміністративно-примусового заходу) і визначено його види;
 запропоновано авторське визначення термінів «державний примус», «адміністративний примус», «правова форма адміністративного примусу», а також уточнено дефініцію термінів «адміністративна відповідальність», «заходи адміністративного припинення»;
удосконалено:
 систему критеріїв, що відмежовують адміністративну відповідальність від заходів адміністративного припинення. Зокрема, до них віднесено: час та можливість застосування, юридичні наслідки застосування, деліктоздатність або наявність юридичної караності застосування, законодавчу систематизацію застосування;
 теорію співвідношення адміністративної відповідальності з адміністративно-запобіжними заходами і заходами адміністративного припинення шляхом виявлення їх спільних ознак та взаємозв’язку в процесі застосування адміністративного примусу;
дістало подальшого розвитку:
 розмежування адміністративного запобігання як виду державного примусу (застосування фізичного примусу, як правило, після вчинення правопорушення) від адміністративного попередження (психічного (профілактичних заходів), як правило, до вчинення правопорушення);
 наукова характеристика критеріїв розмежування адміністративної відповідальності від інших видів адміністративного примусу (запобіжних адміністративно-правових заходів та заходів адміністративного припинення), а саме:
 дослідження критеріїв, що відмежовують адміністративну відповідальність від заходів адміністративного запобігання, зокрема, до таких критеріїв віднесено: юридичну сферу застосування, характер правовідносин, фактичні підстави застосування, коло суб’єктів застосування, юридичний факт застосування, матеріальну та процесуальну правову форму застосування;
 основні напрямки вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність; розроблено відповідні пропозиції до чинного законодавства України про адміністративну відповідальність з метою оптимізації застосування адміністративного примусу в державі.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджені як рекомендації у практичну діяльність (акт впровадження УМВС України в Кіровоградській області від 20.08.09), а також у навчальний процес КНУВС (акт впровадження від 20.09.09).
Окремі положення дисертації можуть використовуватись для законодавчого, організаційного, методичного та інформаційного забезпечення діяльності органів державної виконавчої влади, правоохоронних органів, судів і недержавних організацій.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, результатом власних досліджень автора. У ході виконання дисертаційного дослідження автором проаналізовано значний обсяг науково-інформаційних джерел і законодавчих актів.
Всі сформульовані в роботі рекомендації і висновки ґрунтуються на основі особистих досліджень автора.
Дисертацію обговорено на кафедрі адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ та рекомендовано до захисту протокол.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження неодноразово доповідались на засіданнях кафедри адміністративної діяльності КНУВС. Пропозиції, отримані у результаті розробки проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на науково-практичних семінарах «Прийняття управлінських рішень органами місцевого самоврядування» (Кіровоград, 2007) та «Актуальні проблеми діяльності ОВС» (Кіровоград, 2008).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження дістали відображення у шістьох наукових статтях, чотири з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, дві в тезах науково-практичних семінарів.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, шість додатків на 22 сторінках, списку використаних джерел (161 найменування). Повний обсяг дисертації становить 211 сторінки, з них загальний обсяг тексту – 173 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене наукове дослідження співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами адміністративного примусу дає підстави зробити наступні висновки:.
1. Вдосконалено поняття адміністративний примус. Отже, адміністративний примус є методом адміністративно-правового впливу держави в особі уповноважених законом державних органів і їх посадових осіб на суб’єктів соціального життя (фізичних і юридичних осіб), з метою запобігання і припинення протиправної поведінки в інтересах охорони прав і законних інтересів всіх членів суспільства, забезпечення громадської безпеки і правопорядку, а також притягнення винних у порушенні закону суб’єктів до юридичної відповідальності.
За своєю сутністю адміністративний примус є різновидом державного примусу, який, в свою чергу, є похідним від соціального примусу.
З огляду на те, що в Україні основною соціальною цінністю є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, застосування державою адміністративного примусу має на меті забезпечення зазначених цінностей на благо всьому суспільству.
2. Виявлено, що адміністративному примусу як відокремленому виду адміністративно-правової діяльності, притаманні такі сутнісні риси, як:
 адміністративний примус є особливим видом державного примусу, реалізація котрого забезпечується нормами адміністративного права;
 адміністративний примус є гарантією і засобом забезпечення суспільних відносин у багатьох сферах державного управління від протиправних посягань;
 адміністративний примус здійснюється в межах позаслужбового підпорядкування суб’єктам функціональної влади (при застосуванні примусових заходів в межах конкретного охоронного чи захисного правовідношення між його сторонами, а саме суб’єктом примусу і об’єктом впливу, відсутні будь-які організаційні чи лінійні відносини підпорядкування);
 адміністративний примус є крайнім засобом легального примусового впливу держави у чітко визначеному нормативному порядку на особу в інтересах усього громадянського суспільства;
 суб’єктами, що застосовують адміністративний примус є лише уповноважені державні органи або їх посадові особи;
 адміністративно-примусовий вплив застосовують не лише окремі особи, але й організації і колективні суб’єкти;
 адміністративний примус регламентується нормами адміністративного і адміністративно-процесуального, або адміністративно-процедурного права, які закріплюють підстави і порядок застосування конкретних заходів адміністративного примусу.
 заходи адміністративного примусу застосовуються при виникненні адміністративних обставин, що загрожують безпеці особи, громадській безпеці або якщо існує можливість вчинення адміністративних правопорушень чи злочинів;
 порядок застосування адміністративних стягнень відрізняється відносною простотою, аніж це відбувається в порядку реалізації інших видів державного примусу (приміром, кримінального);
 адміністративний примус застосується у більшості випадків швидко і оперативно і його реалізація можлива без попередньої судової оцінки;
 застосування адміністративного примусу переважно регламентується нормами адміністративного законодавства.
3. За допомогою запровадження в науковий обіг категорії «правова форма адміністративного примусу» вперше досліджено його структуру, зокрема, виявлено, що функціонально, як різновид державно-владної діяльності, адміністративний примус здійснюється у відповідності до встановленої законодавством моделі, яка передбачає послідовну реалізацію його структурних елементів.
Зазначену модель запропоновано називати правовою формою адміністративного примусу, під якою слід розуміти сукупність правових підстав й умов застосування необхідних видів (засобів) адміністративного примусу, які передбачають реалізацію у чіткому процедурно-процесуальному порядку відповідних адміністративно-примусових заході та обумовлюють характерні для таких заходів правові наслідки.
Отже, структура або правова форма адміністративного примусу включає у себе наступні елементи:
 правові підстави і умови застосування адміністративно-примусового впливу (внутрішній аспект структури або правової форми адміністративного примусу),
 види (засоби) та заходи адміністративного примусу (змістовна складова структури або правової форми адміністративного примусу);
 процедурно-процесуальний порядок реалізації видів та заходів адміністративного примусу (зовнішній аспект структури або правової форми адміністративного примусу).
4. На підставі проведеного аналізу, запропоновано під видом (засобом) адміністративного примусу розуміти інституційну групу примусових заходів, які застосовуються уповноваженими державними органами для запобігання, припинення та покарання правопорушника. При цьому виявлено, що термін «вид адміністративного примусу» юридично співпадає із терміном «засіб адміністративного примусу».
6. Розвинуто положення про те, що адміністративно-правові заходи можуть, в залежності від обставин соціального життя, виступати як у формі адміністративного примусу, так і у формі адміністративного переконання. Так, виявлено, що не всі адміністративно-профілактичні заходи належать до адміністративного примусу, зокрема, у межах адміністративного переконання застосовуються заходи адміністративного попередження, а у межах адміністративного примусу – заходи адміністративного запобігання.
5. Виявлено риси притаманні адміністративній відповідальності та удосконалено визначення зазначеної категорії.
На підставі зазначеного, встановлено і охарактеризовано критерії розмежування адміністративної відповідальності від інших видів адміністративного примусу (запобіжних адміністративно-правових заходів та заходів адміністративного припинення):
 розвинуто дослідження критеріїв, що відмежовують адміністративну відповідальність від заходів адміністративного запобігання, зокрема, до таких критеріїв віднесено: юридична сфера застосування, характер правовідносин, фактичні підстави застосування, коло суб’єктів застосування, юридичний факт застосування, матеріальна та процесуальна правова форма застосування;
 удосконалено дослідження критеріїв, що відмежовують адміністративну відповідальність від заходів адміністративного припинення шляхом виявлення та доповнення таких критеріїв, зокрема, до них віднесено: час та можливість застосування, юридичні наслідки застосування, деліктоздатність або наявність юридичної караності застосування, законодавча систематизація застосування.
6. Досліджено співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами адміністративного примусу. Так, виявлено, що з адміністративно-запобіжними заходами і заходами адміністративного припинення адміністративна відповідальність співвідноситься як крайній засіб адміністративного примусу, який обов’язково застосовується до суб’єкта, який вчинив правопорушення, якщо іншими видами адміністративного примусу не вдалося запобігти цьому правопорушенню заздалегідь або припинити йог на стадії вчинення. Це вказує на те, що притягнення особи до відповідальності у відповідності до закону є останнім дієвим способом в арсеналі засобів адміністративного примусу сучасної правової, демократичної держави і спрямовано на забезпечення прав та інтересів потерпілих осіб або держави.
7. Основними напрямками удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність з метою оптимізації застосування адміністративного примусу є: а) оновлення законодавства про адміністративну відповідальність у відповідності до сучасних потреб життя суспільства і держави; б) кодифікація законодавства про адміністративну відповідальність з метою розділення норм про адміністративну відповідальність на матеріальні і процесуальні, визначення чіткого кола суб’єктів адміністративної відповідальності (включивши до нього на законодавчому рівні юридичних осіб), зменшення кількості адміністративних стягнень і спрощення порядку виконання адміністративних стягнень за вчинення адміністративних проступків фізичними особами; в) спрощення порядку відшкодування майнової шкоди особі, яка зазнала внаслідок вчинення адміністративного правопорушення майнових збитків. Завдяки цьому, на нашу думку, посилиться реалізація принципів законності, соціальної справедливості, обґрунтованості і доцільності, гуманізму адміністративної відповідальності.
8. Сформульовані за результатами дослідження теоретичні узагальнення стали основою для розробки пропозицій щодо внесення змін до чинних нормативних актів України, котрі регулюють функціонування, державних органів, зокрема, міліції. Передусім, мова йде про КУпАП. Запропоновано внести змін до цього нормативно-правового акту в частині розширення завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення (ст. 245 КУпАП), розширення суб’єктів притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 16 КУпАП), спрощення процедурного порядку відшкодування матеріальної шкоди особам, яким внаслідок вчинення правопорушення було завдано матеріальної шкоди (ст. 40 КУпАП).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Історія вчень про державу і право: підручн. / І.О. Биля-Сабадаш, О.Р. Дашковська, Г.Г. Демиденко та ін.; за ред. Г.Г. Демиденка, О.В. Петришина. — Х.: Право, 2008. — 240 с.
2. Копан О.В. Соціальна сила і процедурні засади управління / О.В. Копан / Вісник Національного універистету внутрішніх справ.—2001. — № 14. — С. 280-284
3. Загальна теорія держави і права: підручн. для студентів юрид. вищ. навч. заклад. / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ні.; за ред.М.В. Цвіка, О.В. Петришина. — Х.: Право, 2009. — 584 с.
4. Лазарев В.В., Липень С.В. Теория государства и права: учебн. [для студ. высш. учеб. зав] / В.В. Лазарев, С.В. Липень. — М.: Спарк, 2004. — 528 с.
5. Скакун О.Ф. Теория государства и права / О.Ф. Скакун.— Х.: «Консум», 2000. — 707 с.
6. Правознавство: навчальний посібник / [Колодій А.М., Опришко І.В., Демський С.Е та ін.]; за ред. В.В. Копєйчикова. — [3-є вид.]. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — 640 с.
7. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: учебн.-метод. пособие / Малько А.В. — М.: Юристъ. — 2007. — 297 с.
8. Алексеев С.С. Общая теория права: учебник / Алексеев С.С. — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 576 с.
9. Письменицький А.А Теорія держави і права: навч. посібник / А.А. Письменицький, Д.В. Слінько. — Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. — 252 с.
10. Теорія держави та права. Академічний курс / [Оніщенко Н.М., Заєць А.П., Журавський В.С., та ін.]; під ред. О.В. Зайчука. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 688 с.
11. Коломоєць Т.О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: дис. доктора юридичних наук: 12.00.07 / Коломоєць Тетяна Олександрівна. – Запоріжжя, 2005. – 455с.
12. Коломоєць Т.О. Мета адміністративного примусу: сучасний науковий погляд / Т.О. Коломоєць / Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. — К. —2006. — № 31. — С. 114-118
13. Шульга А.М. Теорія держави і права: книга-конспект / А.М. Шульга— Х., 2009. — 260 с.
14. Федоров В.П. Принуждение в системе социалистического управления: дис. кандидата фил. наук: 09.00.13 / В.П. Федоров – Л., 1975. – 175 с.
15. Битяк Ю.П. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність: конспекти лекцій / Битяк Ю.П. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994. – 44с.
16. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник 2-ге вид., доп / Колпаков В.К. — К.: «Юрінком Інтер», 1999. — 733с.
17. Янович Ю.П. Уголовный процесс Украины: пособие по подготовке к государственному (выпускному) экзамену /Янович Ю.П. – Х.: Ун-т внутр. дел, 1998. — 256 с.
18. Щербина В. Правовий примус – основа норм охоронної функції трудового права /В. Щербина // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С.110-115.
19. Красавчиков О.А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве / Красавчиков О.А. // Проблемы гражданско-правовой ответственности и защиты гражданских прав: сборник учёных трудов.— Свердловск, Типография Управления издательств, полиграфии и книжного дела, 1973. – Вып.27. – С.5-16.
20. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: монографія / Комзюк А.Т. / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2002. – 336 с.
21. Хорощак Н.В. Адміністративні стягнення за законодавством України: монографія / Хорощак Н.В. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. —172с.
22. Спаський А.С. Правовідносини за участю органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях: теоретико-правовий аспект: дис…. кандидата. юрид. наук.: 12.00.01./Спаський Андрій Сергійович — Х., 2007. — 287 с.
23. Серков В.А. Социально-психологический механизм правового воздействия на поведение личности: дис…. кандидата. юрид. наук.: 12.00.01 /Серков Владимир Анатольевич — Свердловск, 1983. — 158 с.
24. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология / В.Н. Кудрявцев – М.: Наука, 1982. — 287с.
25. Базылев Б.Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросы) / Базылев Б.Т. – Красноярск: Изд-во Красноярск. ун-та, 1985. — 120 с.
26. Байтин М.И. Государство и политическая власть (теоретическое исследование): дис….доктора юрид. наук: 12.00.01 / Байтин М.И. — Саратов, 1972. — 448 с.
27. Керимова Т.В. Убеждение и принуждение при социализме (теоретические проблемы методов государственного руководства): дис….кандидата филос. наук: / Керимова Татьяна Васильевна — Л., 1967. — 241 с.
28. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР № 4, 1990 р. — ст. 20
29. Ардашкин В.Д. О принуждении по советскому праву / В.Д. Ардашкин / Советское государство и право. — 1970. — № 7. — С. 33-37
30. Торбяк Т. Соотношение методов принуждения и убеждения в деятельности советского социалистического государства: дис….кандидата философ. наук. / Торбяк Т.— М., 1961. — 173 с.
31. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р.— № 30. — ст. 141
32. Башняк А.О. Взаємодія адміністративного примусу та примусу у сфері оподаткування / А.О. Башняк // Проблеми законності. — 2002. — № 54. — С. 94-99
33. Андреевский И.Е. Полицейское право. Сочинения / И.Е. Андреевский. — Санкт – Петербург: Типография В.В. Протц, 1874.— 648 с.
34. Гриценко І.С. Категорія «адміністративний примус» у працях перших учених-адміністративістів / І.С. Гриценко /Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. — 2005. — №306.— С. 74-77
35. Тарасов И.Т. Личное задержание как полицейская мера безопасности. В 2-х частях. - Ки-ев-Ярославль. 1875-1886.
36. Тарасов И.Т. Лекции по полицейскому (административному) праву. Т. 1-2. - М., 1908-1910.
37. Коломоєць Т.О Адміністративний примус у законодавстві України: деякі недоліки закріплення та можливі шляхи усунення їх / Т.О. Коломоєць // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 5. — С. 62-65
38. Капулнов А.И. О понятии административного принуждения как отраслевого вида государственного принуждения / А.И. Каплунов // Известия Высших учебных заведений. — 2004.— № 3 (254). — С. 118-126
39. Голосніченко І.П. Адміністративне право України: (основні категорії і поняття) / Голосніченко І.П.— К., Міжрегіон. академія управл. Персоналом, 1998. — 52 с.
40. Коваль Л.В. Адміністративне право: курс лекцій для студентів юрид. вузів та фак. – 3-е вид / Коваль Л.В. — К.: «Вен турі», 1998. — 207с.
41. Бельский К.С. Полицейское право: лекционный курс / Бельский К.С. — М.: «Дело и сервис», 2004. – 816 с.
42. Гижевский В.К. Сущность и назначение мер административного принуждения, применяемых органами внутренних дел на транспорте в целях охраны общественного порядка и обеспечения общественной безопасности (по материалам Украинской ССР): автореф. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 10.00.02 «государственное право и управление; советское строительство, административное право, финансовое право» / В.К. Гижевский. — К., 1984. —15 с.
43. Головач А.В. Заходи адміністративного примусу, не пов’язані з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України: питання теорії та практики: дис. …кандидата юрид. наук: 12.00.07 / А.В. Головач — Запоріжжя, 2004. — 173 с.
44. Адміністративне право України / [В.В. Богуцький, В.М. Гаращук, І.М. Компанієць та ін.]: за ред. Ю.П. Битяка.—Х.: Право, 2001.— 528 с.
45. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: дис…. доктора юрид. наук: 12.00.07 / А.Т. Комзюк. – Х., 2002. - 408 с.
46. Макарейко Н.В. Черенков Е.А. Административное право в определениях и схемах: учебное пособие / Н.В. Макаренко, Е.А. Черенков. — М.: «Юристъ», 2000. — 94 с.
47. Мацелик Т.О. Адміністративний примус в діяльності органів державної податкової служби України: дис….кандидата юрид. наук 12.00.07. / Мацелик Тетяна Олександрівна. — Ірпінь, 2005. – 185 с.
48. Передерій О.С. Правовий статус поліції країн континентальної правової сім'ї (загальнотеоретична характеристика на матеріалах Франції, Німеччини, Польщі): ди….кандидата юридичних наук: 12.00.01 / О.С. Передерій — Х., 2009. — 211 с.
49. Бахрах Д. Н. Административное право России: учебн. для вузов / Д.Н. Бадрах— М, 2000. — 607 с.
50. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — № 51. — ст. 1122
51. Коломоєць Т.О. Державно-владна природа адміністративного примусу в сфері митної справи / Т.О. Коломоєць / Митна справа. —2002.— № 4. — С. 50-54
52. Головкова О.М. Роль адміністративного примусу в боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності / О.М. Головкова // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. — К. —2007. — № 37. — С.294-298.
53. Сущенко В.Д. Адміністративне право: теоретична частина: Навчально-практичний посібник /Сущенко В.Д., Колпаков В.К., Столбовий В.П. – К.: Вид-во Національної академії внутрішніх справ України, 2000. – 149 с.
54. Талюпа А.Г. Убеждение и принуждение в период перехода от социализма к коммунизму и их роль в обеспечении советского правопорядка: дис…. канд. юрид. наук.: Спец.: 710 / Всесоюзный юридический заочный институт. — М., 1966. – 413 с.
55. Базылев Б.Т. Государственное принуждение и правовые формы его осуществления в советском обществе: дис…. канд. юрид. наук.: Спец.: 710 / Киевский государственный университет им. Т.Г. Шевченко. — Киев, 1968. – 322с.
56. Самощенко И.С. Ответственность по советскому законодательству: учебн. пособие /И.С. Самощенко, М.Х. Фаркушин — М: Юрид. лит., 1971. — 240 с.
57. Серегина В.В. Государственное принуждение по советскому праву: научное издание / В.В. Серегина— Воронеж: изд-во Воронежского ун-та, 1991. — 118 с.
58. Козюбра Н.И. Убеждение и принуждение в советском праве на современном этапе коммунистического строительства: дис. канд. юрид. наук.: Спец.: 710 /Козюбра Николай Иванович АН УССР. Институту государства и права. – Киев, 1967. – 263с.
59. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н.В. Витрук. М.: Юридическая литература, 1979. – 229 с.
60. Алексеев С.С. Общая теория права: учебник / Алексеев С.С. — М.: Юрид. лит., 1981. – Т.1. – 359с.
70. Кудрявцев В.Н. Право и поведение: учебн. пособие / Кудрявцев В.Н.. — М.: Юридическая литература, 1978. – 191с.
71. Малеин Н.С. Об институте юридической ответственности /Маленин Н.С./ Юридическая ответственность: проблемы и перспективы (сборник научных трудов) Учёные записки Тартутского государственного университета. – 1989. – № 758. – С.30-38.
72. Халфина Р.О. Право как средство социального управления /Халфина Р.О. — М.: Наука, 1988. — 256 с.
73. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16.03.2000 р. // Відомості Верховної ради України, 2000.— N 23, — Ст.176
74. Бахрах Д.Н. Советское законодательство об административной ответственности: учебн. пособие / Бахрах Д.Н. — Пермь: Пермский гос. ун-т, 1969. – 343 с.
75. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории) / Братусь С.Н.. — М.: Юрид. лит., 1976. – 213 с.
76. Лейст О.Э. Санкции в советском праве: Научное издание / Лейст О.Э. — М.: Госюриздат, 1962. – 238 с.
77. Ребане И.А. Убеждение и принуждение в деле борьбе с посягательствами на советский правопорядок: дис…. доктора юрид. наук.: Спец.: 12.00.08 / Прокуратура СССР. Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. – М., 1966. – 530 с.
78. Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: учебник для вузов /Ю.М. Козлов, А.П. Алехин. — М.: Юристь, 1994.—506 с.
79. Шкарупа В.К. Доказательства в производстве по делам об административных правонарушениях, подведомственным органам внутренних дел: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. юрид наук: спец.12.00.02 «государственное право и упралвение; советское строительство; административное право; финансовое право» / В.К. Шкарупа. — К, 1985. — 25 с.
80. Стахов А. Виды административного принуждения / А. Стахов / Российская юстиция. — 2001. — №9. — С.27-28
81. Старилюс Ю.Н. Административное принуждение и аминистратипная ответственность: Сборник нормативних актов / Ю.Н. Старилюс. — М.: Изд-во БЕК. 1998 — 848 с.
82. Митний кодекс України від 12 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №16. – Ст. 203.
83. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
84. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р. // Відомості Верховної Ради України, 1992.— N 22.— Ст. 303
85. Закон України «Про службу безпеки України» від 25.03.1992 р.// Відомості Верховної Ради України, 1992.— N 27.— Ст. 382
86. Закон України «Про державний кордон» від 04.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1992.— N 2.— Ст. 5
87. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України, 1994. — N 5.— Ст. 21
88. Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради України, 1993.— N 31.— Ст. 338
1. 89. Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 1.12. 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.
90. Евдокимов С.В. Правовосстановительные меры в российском праве: дис. канд. юрид. наук.: спец.: 12.00.01 / Нижегородский юридический институт МВД России. – Н.Новгород, 1999. –— 218с.
91. Козулин А.И. правовое принуждение: правовые начала государственного принуждения в советском обществе: дис….канд. юрид. наук. /Козулин А.И.. — Свердловск, 1986. — 167 с.
92. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (гол. редкол.) та ін. – К. : Укр. енцикл., 1998. – Т. 1 : А-Г. – 672 с.
93. Самощенко И. С. Правонарушение и юридическая ответственность : учеб. пособие / И. С. Самощенко. – М. : Изд-во ВЮЗИ, 1966. – 30 с.
94. Иоффе О.С. Вопросы теории права / О.С. Иоффе, М.Д. Шаргородский. – М. : Госюриздат, 1961. – 381 с.
95. Рыбаков В. А. Позитивная юридическая ответственность (воспитательные аспекты) : лекция / В.А. Рыбаков. – Рязань : РВШ МВД СССР, 1988. – 47 с.
96. Тархов В. А. Ответственность по советскому гражданскому праву / В.А. Тархов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1973. – 164 с.
97. Хуторян Н.М. Поняття юридичної відповідальності в загальній теорії права /Н.М. Хуторян/ Держава і право. Юридичні і політичні науки : Збірник наукових праць. – 2001. – Вип. 11. – С. 340-357.
98. Лук’янець Д. Про кваліфікаційні ознаки юридичної відповідальності / Д. Лук’янець // Право України. – 1999. - № 7. – С. 121-123.
99. Малеин Н. С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Н. С. Малеин. – М. : Юрид. лит., 1985. – 192 с.
100. Явич Л.С. Сущность права. Социально-философское понимание генезиса, развития и функционирования юридической формы общественных отношений / Л.С. Явич. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1985. – 208 с.
101. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. / С.С. Алексеев. – Свердловск : Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. – Т. 1 – 396 с.
102. Базилев Б. Т. Сущность позитивной юридической ответственности / Б.Т. Базилев // Изв. вузов. Правоведение. – 1979. - № 4. – С. 43-47.
103. Елеонский В.А. Уголовное наказание и воспитание позитивной ответственности личности. – Рязань : НИ и РИО, 1979. – 94 с.
104. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / О.Э. Лейст. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – 239 с
105. Недбайло П.Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм / П.Е. Недбайло // Изв. вузов. Правоведение. – 1971. - № 3. – С. 44-53.
106. Сабо И. Основы теории права: пер. с венг. / И. Сабо ; под ред. В.А. Туманова. – М. : Прогресс, 1974. – 268 с
107. Тарбагаев А. Н. Ответственность в уголовном праве – А.Н. Тарбагев // Правоведение. – 1994. – №3. – С.102-106.
108. Строгович М.С. Сущность юридической ответственности / М.С. Строгович/ Советское государство и право. — 1979. —№ 5. — С. 72-78.
109. Передерій О.С. Дисциплінарна відповідальність як складова правового статусу поліції країн континентальної правової сім'ї (загальнотеоретична характеристика на прикладі Німеччини) / О.С. Передерій // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна серія «Право». – 2008. — № 1.— С. 137—141.
110. Духно Н. А. Понятие и виды юридической ответственности / Н.А. Духно, В.И. Ивакин // Государство и право. – 2000. - № 6. – С. 12-17.
111. Олефір В. І. Державна міграційна політика України (організаційно-правовий аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право » / В.І. Олефір — К, 2005, — 20 с.
112. Якуба О. М. Советское административное право. Общая часть : учеб. для юрид. ин-тов и фак. / О.М. Якуба. – К. : Вища школа, 1975. 231 с.
113. Уголовное право Украины : Общая часть : учебник / М. И. Бажанов, Ю. В. Баулин, В. И. Борисов и др.; под ред. М. И. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тация. – К. : Юринком Интер, 2003. – 512 с.
114. Літошенко О. С. Адміністративна відповідальність у системі юридичної відповідальності : дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Літошенко Олена Святославівна. – К., 2004. – 199 с.
115. Карпенко О.Д. До питання щодо реформування інституту адміністративної відповідальності – О.Д. Карпенко // Матеріали Першої національної науково-теоретичної конференції «Адміністративне право: сучасний стан і напрями реформування» (18-21 червня 1998 р. м. Яремче, Івано-Франківська обл.). – Яремче. – 1998. – С. 56-57.
116. Коваль Л. В. Административно-деликтное отношение / Л.В. Коваль. – К.: Вища школа, 1979. – 230 с.
117. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг. ред. д-ра юрид. наук., проф. І. П. Голосніченка. – К.: КІВС, 2003. – 112 с.
118. Антонова В.П. Административная ответственность и проблемы административного права (Четвертые «Лазаревские чтения»). К 70-летию Бориса Михайловича Лазарева – В.П. Антонова // Государство и право. – 2000. – №10. – С.13-42.
119. Адміністративне право України. Академічний курс : Підручник у двох томах : Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К. : Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с.
120. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктна законотворчість: поняття і функції – В.К. Колпаков // Право України. – 2002. – № 6. – С. 25-31.
121. Якуба О. М. Административная ответственность / О.М. Якуба. – М. : Юрид. лит., 1972. – 152 с.
122. Бахрах Д. Н. Административная ответственность / Д.Н. Бахрах : Учебное пособие. – М. : Юриспруденция, 1999. – 112 с.
123. Битяк Ю.П. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність / Ю.П. Битяк , В.В. Зуй, А.Т. Комзюк : Конспект лекцій. – Х. : Харків. юрид.академія, 1994. – 34 с.
124. Самощенко И. С. Сущность юридической ответственности в советском обществе / И.С. Самощенко, М.Х. Фарукшин. – М. : Знание, 1974. – 44 с.
125. Додин Е.В. Административная деликтология / Е.В. Додин : Курс лекций. – Одеса : Юридична література, 1997. – 116 с.
126. Коломоєць Т.О. Структура адміністративної відповідальності: сучасний доктринальний погляд – Т.О. Коломієць // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 4. – С. 65-66.
127. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку / Д.М. Лук’янець: Монографія. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
128. Веремеенко И. И. Административно-правовые санкции / И.И. Веремеенко. – М. : Юридическая литература, 1975. – 192 с.
129. Додин Е. В. Акты санкционированного вмешательства в сфере торгового мореплавания / Е. В. Додин, В. В. Серафимов : Учебное пособие. – Одесса : Юрид.лит., 2001. – 152 с.
130. Кузніченко С.О. Адміністративний примус у змісті надзвичайних правових режимів – С.О. Кузніченко // Держава і право. Юридичні і політичні науки : Збірник наукових праць. – 2002. – Вип. 15. – С. 223-230
131. Куян І.А. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення / Куян І.А. : Автореф. дис. к.ю.н.: Спец.: 12.00.07 / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2001. – 18 с.
132. Розин Л.М. Проблемы классификации мер административного принуждения /Л. М. Розин : Управление и право. – 1982. – Вип. 7. – С. 182-186.
133. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР: Процессуальное регулирование / И.А. Галаган – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1976. – 198 с.
134. Административная ответственность в СССР / Под ред. В.М. Манохина и Ю.С.Адушкина. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1968. – 168 с.
135. Административное право: Учебник / Под ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. – М. : Юристъ, 2000. – 728 с.
136. Гижевский В.К. Меры административного принуждения, применяемые органами внутренних дел на транспорте / В.К. Гижевский. – К. : НИиРИО Киевской высшей школы МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1986. – 76 с.
137. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения – М.И. Еропкин // Вопросы советского административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 60-68.
138. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х. : ООО «Одиссея», 1999. – 224 с
139. Мельник Р.С. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних із відповідальністю держави : дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Мельник Роман Сергійович. – Х., 2002. – 211 с.
140. Гаркуша А.В. Адміністративно-примусова діяльність підрозділів ДАІ : дис. кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Гаркуша Анатолій Володимирович. – Ірпінь., 2004. – 208 с.
141. Ольховський Є.Б. Адміністративно-правові засоби забезпечення громадської безпеки : дис. … канд.. юрид. наук: 12.00.07 / Ольховський Євген Борисович. – Х., 2003. – 191 с.
142. Комзюк А.Т. Адміністративно-запобіжні заходи : сутність, система та компетенція міліції щодо їх застосування – А.Т. Комзюк // Зб. наук. ст. Донецьк. ін. внутр. справ при Донецьк. нац. ун. - Донецьк, 2002. - № 1. – С. 45 – 53.
143. Рябов Ю.С. Административно-предупредительные меры, теоретические вопросы / Ю. С. Рябов. – Пермь: Кн. изд-во, 1974. – 130 с.
144. Веремеенко И.И. Административно-правовые санкции / И.И. Веремеєнко. – М. Изд-во Моск. ун-та, 1975. – 130 с.
145. Большой юридический словарь / [авт.- сост. Сухарева А.Я., Крутских В.Е.]. — М.: ИНФРА—М, 2002, — 704 с.
146. Попов Л.Л. Управление. Гражданин. Ответственность (сущность, применение и эффективность административных взысканий) / Л.Л. Попов, А.П. Шергин. – Л. : «Наука», 1975. – 250 с.
147. Адміністративне право України: посіб. Для підготовки до іспитів / [Р.А. Калюжний, В.К. Шкарупа, О.В. Терещук, Г.Г. Забарний.]. — К.: Вид Паливода А.В., 2001. — 194 с.
148. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Видавництво «Аконіт», 1999. –Т. ІІІ: ОБЕ-РОБ. – 927 с.
149. Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб у системі заходів адміністративного примусу / О.Т. Зима // Проблеми законності : Респ. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В.Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 41. – С. 128-131.
150. Кузьменко О. Проблеми реформування адміністративного права / О.Кузьменко / Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 7. — С. 44-46
151. Гришина Н.В. Вдосконалення адміністративної відповідальності в адміністративному праві України /Н.В. Гришина/ Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених (12 травня 2006 р.) / Харківський національний університет внутрішніх справ. — Х.: ХНУВС, 2006 — 244 с. С. 66-69
152. Н.О. Гуторова, В.М. Вересов Адміністративна та кримінальна відповідальність в Україні: проблеми гармонізації законодавства.: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення» (м. Сімферополь, 7-8 грудня 2006 року) / Кримський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ. — Сімферополь, КЮІ ХНУВС, 2006. — 320 с.; С. 14-18
153. Новицький А.М. Щодо впорядкування окремих положень статей Кодексу України про адміністративні правопорушення / А.М. Новицький /: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення» (м. Сімферополь, 7-8 грудня 2006 року) / Кримський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ. — Сімферополь, КЮІ ХНУВС, 2006. — 320 с.; С. 146-150
154. Опрьшко В.Ф. Качество продукции: управление и право /В.Ф. Опрышко/ Монография. — Киев: Высшая школа, 1982. – 224 с.;
155. Опрышко В.Ф. Мерм административного принуждения и обеспечения качества продукции /В.Ф. Опрышко/ Советское государство и право. —1982. — № 9. — С. 39 — 44;
156. Додін С.В. Удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб / С.В. Додін / Конвенція розвитку законодавства України: матеріали науково — практичної конференції. — К: Інститут законодавства Верховної Ради України. - 1996. — С. 114 — 115;
157. Битяк Ю.П. Наукові основи систематизації законодавства України про адміністративні проступки / Ю.П. Битяк/ матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення» (м. Сімферополь, 7-8 грудня 2006 року) / Кримський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ. — Сімферополь, КЮІ ХНУВС, 2006. — 320 с.; С. 5-9
158. О.А. Сергейчук. Поняття законності в державному управлінні: адміністративно-правова характеристика / Сергейчук О.А./ Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. — К. —2007. — № 37. — С.298-302
159. Осадчий В.І. Застосування вогнепальної зброї працівниками правоохоронних органів у деяких країнах: проблеми законодавчої регламентації / В.І.Осадчий // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України, — 2000. — №1.— С.178—182.
160. Закон землі Баварія «Про завдання і повноваження Баварської державної поліції» від 14.09.1990 року // Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи. Теорія та практика / [Грошевий Ю.М., Вюнтергербер Т., Шемшученко Ю.С.]: за ред. Ю.І. Римаренко.—К.: КНТ, 2006. С.705—735.
161. Наказ МВС України № 1444 від 25.11.2003 року «Про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України»