СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СУДОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 1921-1929 рр.

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет
«Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

На правах рукопису

УСЕІНОВА ГАННА СЕРГІЇВНА

УДК 340.15(477)

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СУДОВОЇ СИСТЕМИ
УКРАЇНИ 1921-1929 рр.

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Єрмолаєв Віктор Миколайович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2011

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………..…………..…….3

РОЗДІЛ 1 Історіографія, джерельна база та теоретико-методологічні засади дослідження ...………………………………………………………..…………….…11
1.1 Історіографія дослідження…….……..………………….………..……………..11
1.2 Джерельна база та теоретико-методологічні засади дослідження ….……….20
Висновки до Розділу 1………………………………...….………………….…...….25

РОЗДІЛ 2 Становлення судової системи України 1921-1923 рр. ………..…… 28
2.1 Неп. Передумови становлення судової системи та її реформування……….....28
2.2 Судова реформа 1922 р. ………………..………………..………………….....…38
2.3 Прокуратура та адвокатура як складові судової реформи 1922 р. .………..…..77
Висновки до Розділу 2………………………………………………………….....…92

РОЗДІЛ 3 Розвиток судоустрою України 1923-1929 рр. ………………………..99
3.1 Розвиток судової системи 1923-1929 рр. ……….……………………….…....…99
3.2 Прокуратура та адвокатура в контексті судоустрою 1923-1929 рр. ………....165
3.3 Питання гендерної рівності радянських юридичних кадрів протягом 1923-1929 рр. та спроби його розв’язання. ………………………………………………….....181
Висновки до Розділу 3……………………………………………………………...188

Висновки ……………………………………………..……….…….……….……...193
Список використаних джерел ………………………………….…………..…….199
Додатки………………………………………………………………………….…...220

ВСТУП

Актуальність теми. В липні 2010 р. був прийнятий та набрав чинності Закон України «Про судоустрій та статус суддів» [155]. На десятому позачерговому з’їзді суддів 16 вересня 2010 р. було наголошено, що це був перший крок на шляху здійснення судової реформи [63]. У зв’язку із цим актуальності набуває вітчизняна історико-правова практика реформування судоустрою. Існує необхідність її ретельного дослідження задля виокремлення досвіду, корисного для сучасної державно-правової дійсності, зокрема і для подальшого проведення судової реформи.
Судова система України 1921-1929 рр., становлення якої мало у своєму початку реформу, є недостатньо дослідженою сучасними науковцями у цьому контексті. Показово, що її концепція була розроблена, ефективно та оперативно втілена на практиці. Це дозволило у досить короткий термін забезпечити продуктивне функціонування оновленої судової системи. Подальший розвиток характеризувався поступовим удосконаленням судоустрою. Повчальним є досвід комплексності реформування судової системи, прокуратури й адвокатури, спроб забезпечення гендерної рівності юридичних кадрів, широкого залучення юридичної громадськості та багато інших аспектів, які визначили успіх становлення та розвитку судової системи. Більше того, вивчення вказаної тематики стає актуальним, зважаючи на проголошення необхідності продовження судової реформи 2010 р. в Україні, започаткування її другого етапу, який передбачатиме публічність обговорення, створення атмосфери відкритої дискусії, врахування рекомендацій Венеціанської комісії [233].
Актуальність теми дослідження обумовлена і рівнем її розробленості у сучасній науці. Не дивлячись на те, що тема становить значний інтерес для науковців, утім і досі вона не стала предметом ані монографічного, ані дисертаційного сучасного дослідження. До того ж якщо наукові праці радянського періоду надмірно заідеологізовані, то сучасні історико-правові роботи характеризуються здебільшого негативним ставленням до надбань державного будівництва радянського періоду, тому переважно не піддаються аналізу безумовно позитивні досягнення реформування та створення судової системи радянської України 1921-1929 рр. Наведене свідчить про актуальність вивчення теми, необхідність її сучасного, об’єктивного осмислення та ґрунтовної, комплексної розробки на рівні дисертації.
Теоретичну основу роботи становлять концептуальні положення в працях таких провідних фахівців та вчених з історії та теорії держави і права України та інших галузей, як: Абова Т.Є., Бабій Б.М., Бобровник С.В., Бринцев В.Д., Головко О.М., Гончаренко В.Д., Грицяк Н.В., Дашковська О.Р., Діденко М.П., Єрмолаєв В.М., Зайчук О.В., Кобилецький М.М., Кожевніков М.В., Козюбра М.І., Копиленко О.Л., Корецький В.М., Котюк В.О., Кульчицький В.С., Лемак В.В., Мироненко О.М., Мурза В.В., Настюк М.І., Окіпнюк В.Т., Петришин О.В., Притика Д.М., Рогожин А.Й., Руденко М.В., Рум’янцев В.О., Святоцький О.Д., Сердюк В.В., Страхов М.М., Сусло Д.С., Тищик Б.Й., Усенко І.Б., Чехович В.А., Шемшученко Ю.С., Ярмиш О.Н. та ін.
Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі історії держави і права України та зарубіжних країн Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» відповідно до комплексної цільової програми «Актуальні питання державотворення в Україні та зарубіжних країнах на різних етапах їх історії» (номер державної реєстрації 0111u000970). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» 19.12.2008 р. (протокол № 5).
Мета і задачі дослідження. Метою є нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні сутності, місця судової системи України 1921-1929 рр. в радянському державному апараті, її ролі і впливу на формування суспільно-економічних, політичних та інших відносин в умовах нової економічної політики та визначенні досвіду, який може бути корисним для сучасної державно-правової практики України.
Досягнення вказаної мети ставить потребу вирішення таких задач:
- визначити стан і ступінь дослідження теми в історико-правовій літературі;
- визначити особливості судової системи України 1921-1923 рр., для чого проаналізувати зміни державно-правової дійсності, що відбулися у 1921 р., стан судоустрою напередодні судової реформи 1922 р., розробку її концепції, процес підготовки, проведення, роботу із населенням по популяризації реформи, проаналізувати нормативно-правові акти та заходи впровадження оновленого судоустрою, спеціальних судових органів, створення радянської прокуратури та адвокатури як складових судової реформи 1922 р.;
- узагальнити законодавчу базу та встановити рівень правового регулювання судової системи УСРР, в тому числі спеціалізованих судових установ УСРР та АМСРР як автономної частини;
- з’ясувати стан гендерної рівності юридичних кадрів у судовій системі протягом періоду, що вивчається, та шляхи запровадження гендерної рівності у доборі кадрів органів юстиції як однієї із характерних особливостей судової системи УСРР. Визначити особливості кадрової політики радянської влади як суттєвих чинників функціонування судоустрою України 1921-1929 рр. Виокремити особливості та процес функціонування прокуратури й адвокатури України в контексті судоустрою 1923-1929 рр.;
- визначити процес розвитку судоустрою України 1923-1929 рр., для чого проаналізувати зміни, що відбулися протягом 1923-1925 рр. та у 1925-1929 рр. в судовій системі України.
Об’єкт дослідження – суспільно-правові відносини, пов’язані із становленням, реформуванням та розвитком судової системи України 1921-1929 рр.
Предмет дослідження – становлення та розвиток судової системи України 1921-1929 рр.
Дане дослідження присвячене вивченню питання становлення та розвитку судової системи України 1921-1929 рр., тобто в період нової економічної політики (далі – неп) на території УСРР. До уваги не бралися землі України, котрі на той час не входили до складу УСРР. Такий підхід обумовлений тим, що устрій цих земель протягом зазначеного періоду через входження їх до різних державних утворень характеризувався значною різноманітністю, а судоустрій мав свої особливості та відмінності від процесу становлення судової системи радянської України.
Методи дослідження. У дисертації було використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Діалектичний метод дозволив дослідити та визначити одне з основних завдань дисертації – сутність становлення та розвитку судової системи України у зазначений період. Структурно-функціональний метод було використано задля вивчення системи та функцій судових органів України 1921-1929 рр., визначення структури органів юстиції УСРР, місця прокуратури та адвокатури УСРР у судовій реформі 1922 р. тощо. Ретроспективний метод використовувався для аналізу взаємозв’язку історичних умов та розвитку судової системи України. Юридико-догматичний метод став у нагоді для формально-логічного тлумачення та порівняння значної кількості законодавчих актів, різних їх редакцій. Історико-порівняльний метод було застосовано для порівняння судоустрою УСРР із різними етапами розвитку. Принцип історизму обумовив необхідність дослідження процесу становлення та розвитку судової системи УСРР для виявлення позитивного і негативного досвіду, корисного для сучасної державно-правової практики. Принцип об’єктивності був провідним при аналізі нормативно-правових актів, їх реалізації та наслідків.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній історико-правовій науці сучасним комплексним дослідженням теми становлення та розвитку судової системи України 1921-1929 рр.
Вперше було:
 визначено стан історіографії, висвітлені її здобутки та невирішені питання судоустрою України 1921-1929 рр.;
 детально визначено процес підготовки судової реформи 1922 р. в Україні, а саме: вироблення концепцій, обговорення на з’їздах та нарадах вищих органів державної влади УСРР та РРФСР, залучення юридичної громадськості, робота із населенням з популяризації оновленого судоустрою, що мало наслідком загальний успіх реформування;
 здійснено об’єктивний підхід щодо значних позитивних надбань судової реформи України 1922 р., а саме: комплексності, послідовності та оперативності реформування судоустрою;
 надано оцінку практики громадського обговорення завдань та заходів судової реформи 1922 р. на основі аналізу публікацій в УСРР 1921-1929 рр. Доведено забезпечення у цьому контексті певною мірою права на свободу слова та друку на початку непу;
 визначено підхід Народного комісаріату юстиції УСРР до виокремлення вимог, яким повинен відповідати професійний, освічений, високоморальний співробітник суду та органів юстиції УСРР 1921-1929 рр., висловлено рекомендації щодо використання досвіду УСРР в цьому контексті задля успіху сучасної судової реформи в незалежній Україні;
 з'ясовано та висвітлено плідні спроби вирішення питання гендерної рівності радянських юридичних кадрів протягом 1921-1929 рр. як однієї із засад судової системи України 1921-1929 рр. Сформульована оцінка цих аспектів у контексті побудови сучасного законодавства й виконання Україною міжнародних зобов’язань у цій площині. Доведено розуміння того, що за часів УСРР гендерна рівність юридичних кадрів набула свого стрімкого розвитку;
 доведено, що при підготовці та здійсненні складових судової реформи УСРР 1922 р., радянська влада хоча й не афішувала цього, але зверталася до досвіду своїх попередників – правників Російської імперії – у контексті обрання моделі колегій захисників, що діяли при губернських судах.
Суттєвої новизни дисертації додає критичний аналіз спеціальної літератури з теми, нове осмислення питання становлення та розвитку судової системи України 1921-1929 рр. та її ролі для сучасного реформування української судової системи.
На основі нових архівних матеріалів удосконалено:
 положення про комплексність судової реформи УСРР 1922 р. як реформи, яка охопила не тільки власне судові установи, а й передбачала створення прокуратури, удосконалення існуючої моделі адвокатури, мала вплив на розширення компетенції Народного комісаріату юстиції УСРР, містила заходи щодо підняття правової культури населення тощо. Доведено зв'язок комплексності реформи із її загальним успіхом;
 положення про закономірність зв'язку змін та доповнень, які вносилися у Положення про судоустрій УСРР у 1925 та 1929 рр. із політичними і соціально-економічними процесами, що відбувалися в УСРР. Доведено, що результати судової реформи відображали короткочасну демократизацію суспільного життя й судоустрою на початку непу та її згортання – наприкінці.
Дістало подальший розвиток:
 трактування діяльності спеціальних судових органів (земельно-судових комісій, арбітражних комісій, військових судових установ, примирних камер та товариських судів тощо) у зв'язку із процесами, що відбувалися в УСРР. Встановлені особливості розподілу компетенції між вищими судовими установами УСРР та СРСР щодо спеціальних судових органів та фактичної реалізації цих засад;
 оцінка політики централізації та децентралізації керівництва УСРР у регулюванні судоустрою автономної частини держави на основі діяльності судових органів АМСРР як автономної частини УСРР.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали, що містяться в дисертації, доцільно використати: 1) під час викладання дисциплін «Історія держави і права України» та «Організація судових та правоохоронних органів», підготовки навчальних підручників, посібників, методичних рекомендацій для студентів вищих навчальних закладів та факультетів в контексті висвітлення історії становлення вітчизняної судової системи, прокуратури та адвокатури; 2) для науково-дослідної мети – здійснення подальших розробок у контексті вивчення історії розвитку судової системи України; 3) у нормотворчій діяльності – в розробці пропозицій удосконалення сучасної судової системи України, врахування як негативного, так і позитивного досвіду реформування вітчизняного судоустрою, створення гендерно-чутливого законодавства, розробки нормативно-правових актів щодо підходу до підбору юридичних кадрів тощо; 4) у право-виховній сфері – у роботі по підвищенню правової культури громадян та юридичних кадрів тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки, які містяться в дисертації, обговорені та рекомендовані до захисту кафедрою історії держави і права України та зарубіжних країн Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Основні положення дисертації були апробовані та оприлюднені на Міжнародній науково-теоретичній конференції «Проблеми розбудови державності та народовладдя в Україні (до двадцятиріччя Народного Руху України за перебудову» (2009 р., м. Харків), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2009 року» (2009 р., м. Харків), Міжнародній науковій конференції молодих учених, аспірантів і студентів, присвяченій пам’яті академіка права Ю.М. Тодики «Треті Конституційні читання» (2010 р., м. Харків), Міжнародній науково-теоретичній конференції «Влада та суспільство під впливом закону “циркуляції еліт”» (2010 р., м. Харків), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2010 року» (2010 р., м. Харків), четвертій Міжнародній науковій конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Демократія у країнах Східної Європи: конституційно-правовий вимір» (Тодиківські читання) (2011 р., м. Харків), Міжнародній науково-теоретичній конференції «Стратегії реформ і пошук політичного балансу в Україні» (2011 р., м. Харків).
Публікації. За темою здійснено 10 наукових публікацій. Основні положення та висновки дослідження відображено у 3 статтях, опублікованих у фахових виданнях, та тезах 7 доповідей на наукових конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягала у визначенні сутності, місця судової системи України 1921-1929 рр. в радянському державному апараті, її ролі і впливу на формування суспільно-економічних, політичних та інших відносин в умовах нової економічної політики. Визначити досвід, окремі аспекти якого можуть бути корисними для сучасної державно-правової практики України, пов’язані із судовою реформою 2010-2011 рр. За результатами дослідження можна зробити такі висновки.
1. Тема становить значний інтерес для сучасних науковців. Проте досі не стала предметом комплексного дисертаційного дослідження. До того ж новітні історико-правові роботи на відміну від заідеологізованих праць радянського періоду у своєму ставленні до історії радянського суду часто нехтують позитивними наслідками, досягненнями реформування та розвитку судової системи України 1921-1929 рр. Актуальність теми, необхідність її об’єктивного осмислення на рівні дисертації і визначили предмет дослідження.
2. Неп в УСРР, що прийшов на зміну політиці «воєнного комунізму», перехід до багатоукладної економіки призвели до реформування судової системи, її демократизації. Ці чинники обумовили модель судоустрою, який був створений в УСРР.
3. Розробка концепції судової реформи, моделі судової системи УСРР досліджуваного періоду, передбачала заходи та зміни системного характеру, які дозволили оперативно і послідовно реалізувати їх. Ці особливості судоустрою УСРР 1921-1923 рр. становлять позитивний досвід, який потребує дослідження.
4. Керівництво правлячої більшовицької партії, хоч і розглядало неп як транзитний етап до створення тоталітарного режиму у реформуванні судової системи, було вимушено вдатися до свободи слова і друку. Так, у офіційному друкованому виданні НКЮ УСРР проводилось активне обговорення правниками положень судової реформи. Мав місце широкий розгляд заходів реформи у «Віснику радянської юстиції». В подальшому, особливо наприкінці періоду, що вивчається, такої об’єктивності, ґрунтовності та науковості правничих ЗМІ вже не спостерігалося. Проте тимчасова демократизація в УСРР на початку непу стала одним з головних чинників успішності судової реформи 1922 р., а наукові доробки правників того часу є цінною частиною української вітчизняної правової думки.
5. Показовим є позитивний досвід реформування судової системи УСРР 1921-1929 рр. – широке залучення правничої громадськості до розробки моделі судоустрою, її реалізації, просвітницька діяльність правників, підготовка кадрів радянської юстиції, наближення судових і правоохоронних органів до населення, їх матеріальна підтримка державою. Ініціативність та піднесення, з якими розпочалося реформування судової системи, з часом видозмінилися у планомірний та досить ефективний процес.
6. Основними нормативними актами реформи 1922 р. стали Положення про судоустрій УСРР, Положення про прокурорський нагляд УСРР та Положення про адвокатуру УСРР 1922 р. Відповідно до них діяли державна прокуратура, колегії захисників та судова система у такому вигляді: народний суд в складі постійного народного судді, народний суд у складі того ж постійного народного судді та двох народних засідателів, губернський суд, Верховний Суд УСРР і його колегії. Тимчасово для розгляду спеціальних категорій справ діяли військові трибунали, земельні комісії, особливі трудові сесії народних судів, центральні і місцеві арбітражні комісії. Положення були нормативно-правовими актами, що детально регламентували судоустрій. Законодавцеві вдалося за короткий строк створити документи, які визначали єдину судову систему держави. Тому реформування, що за такий стислий термін спростило та упорядкувало судову систему, було успішним. Оскільки були створені дієві механізми діяльності нового судоустрою і втілена концепція судової реформи. Була встановлена єдина, зрозуміла для населення та дієздатна система, втілена на практиці вимога комплексності судової реформи 1922 року.
7. Поряд із єдиною реформованою системою судів загальної юрисдикції все ще діяли спеціальні судові органи. На наш погляд, це було викликано умовами економічних правовідносин та стратегією радянського керівництва до визначення моделі вітчизняного судоустрою. До того ж оновлена судова система, порівняно із тією, що функціонувала до реформи, була значно спрощеною, і наявність у системі спеціальних судових органів не зменшила загальний успіх реформування судоустрою.
8. Позитивним у здійсненні судової реформи є досить послідовна реалізація радянським керівництвом вимог до кадрів суддівського корпусу, яким повинен відповідати професійний, високоосвічений, високоморальний правник. Розроблені і сформульовані у 1923 р., вони, за винятком класового принципу в доборі кадрів, і на сьогоднішній день можуть бути реально діючими. Юридична модель атестації кадрів юстиції, розроблена 1922-1923 рр. НКЮ УСРР, є повчальною і корисною.
9. Одним з аспектів судової реформи 1922 р., якому в дисертації приділялась увага, було забезпечення населення юридичною допомогою. Відповідно до Положення про адвокатуру УСРР 1922 р. та Положення про судоустрій УСРР 1925 р. вказане завдання закономірно покладалося на колегії захисників. І вони досягли в цьому успіхів, адже кількість відвідувань постійно збільшувалась, а значна їх частина складала безоплатну правову допомогу. Колегіям успішно вдалося подолати такі фактори, як: незвиклість населення до юридичної допомоги, віддаленість деяких населених пунктів від колегій захисників – створенням мережі юридичних консультацій, прилаштуванням їх роботи до потреб громадян. Отже, досвід надання безоплатної юридичної допомоги, юридичних консультацій населенню за 1921-1929 рр. є цікавим, має практичний інтерес у контексті прийнятого у червні 2011 р. Закону України «Про безоплатну правову допомогу», зокрема організації безоплатної правової допомоги адвокатами України та створення центрів з надання допомоги.
10. Однією з особливостей і здобутків судоустрою УСРР в період непу було запровадження гендерної рівності у доборі кадрів органів юстиції, суду, прокуратури та адвокатури. І хоча протягом непу в УСРР кількість жінок в судовій системі все-таки була не настільки значною, але постійно зростала і згодом стала звичною. Це заклало позитивну тенденцію збільшення кількості жінок та гендерної рівності, відчутної і на сьогоднішній день. Окрім цього, дослідження доводять, що відсутність гендерної рівності у суспільстві гальмує сталий розвиток держави, а Україна є членом міжнародних організацій, які ставлять питання гендерної рівності на перші місця порядку денного. У зв’язку із цим, підвищується значення досліджень досвіду впровадження гендерної рівності, зокрема і юридичних кадрів судової системи в УСРР 1921-1929 рр. Результати є важливими для сьогодення у контексті створення «гендерно-чутливого» законодавства, виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародною спільнотою в цьому аспекті, імплементації європейських норм у вітчизняне законодавство.
11. Поряд із загальними позитивними надбаннями судової системи, наприкінці непу робота суду та органів юстиції вже в значній мірі обслуговувала потреби тоталітарного режиму, що формувався. Судова система держави, зміст її діяльності віддзеркалювали нову державно-правову дійсність у країні. Слід врахувати, що недоліки у роботі державних органів – суду, органів юстиції, прокуратури – були, з одного боку, результатом їх становлення в умовах матеріальної скрути, особливостей системи підготовки кадрів для органів юстиції, низького рівня правових знань і освіти населення, попереднього досвіду широкого поширення позасудових репресій, а з іншого – партійного диктату, класового підходу у судочинстві. Отже, цей досвід може бути врахований у сучасній державно-правовій дійсності при проведенні реформ та їх оцінці.
12. Ефективність становлення та розвитку судової системи УСРР 1921-1929 рр. можна оцінювати за багатьма критеріями: досягнення юридичних і соціальних цілей; мінімізація витрат; досягнення мети у найбільш короткі строки [61, С. 3]. На основі проведеного аналізу можна дійти наступних висновків. Зважаючи на становлення судоустрою УСРР в період непу, коли прагнення влади спрямовувалися на удосконалення законодавства, яке регулювало діяльність судової системи, створення суду, який міг забезпечити громадянам право на захист прав та інтересів, відповідав би умовам непу. Тож мало місце поєднання як правової допомоги населенню, так і соціальної мети. Проведення судової реформи 1922 р. та функціонування судоустрою до середини непу здійснювалося у надзвичайно скрутних матеріальних умовах, при дефіциті кадрів органів юстиції з широким залученням громадськості. Строки втілення в життя як реформи, так й інших кардинальних заходів щодо удосконалення судоустрою УСРР можна охарактеризувати як досить послідовні та оперативно втілені. Керівництво УСРР намагалося створити умови для популяризації як реформи, так і судової системи, можливостей, які вона відкривала для громадян. Для цього здійснювалася широка агітаційна кампанія, пропагувалися пролетарська сутність та завдання суду тощо. Найбідніше селянство та пролетаріат сподівалися на втілення своїх прагнень. Однак на практиці починали домінувати репресивні заходи, їхня реалізація через суди. В цьому контексті судоустрій УСРР 1921-1929 рр. не був досконалим, але загальні результати судової реформи становлять приклад успішності її проведення, розвитку судоустрою, наочно показують залежність напрямку реформування суду та інших органів юстиції, прокуратури та адвокатури від політики правлячої партії, політичного режиму в країні, рівня демократії, громадянського суспільства.
Удосконалення сучасного судоустрою, створення гендерно-чутливого законодавства, відповідність України міжнародним стандартам демократизму та рівня правосуддя, підвищення кваліфікації юридичних кадрів, довіри народу до правосуддя, до незалежності суду потребують врахування історичних уроків, вітчизняного досвіду реформування судової влади.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абова Т.Е. Арбитражный процесс в СССР (понятие, основы, принципы) [Текст] / Т.Е. Абова. – М.: Наука, 1985. – 143 с.
2. Арбітражні суди України: історико-правовий нарис, портрети, події [Текст] / За заг. ред. Д.М. Притики. – Наук.-попул. видання. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 324 с.
3. Ахматов Л. Про кадри змагання [Текст] / Л. Ахматов // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 17 (147). – С. 506-508.
4. Ахматов Л. Прокуратура и суднадзор [Текст] / Л. Ахматов // Вестн. Сов. юстиции. – 1927. – № 6-7 (88-89). – С. 197-201.
5. Ахматов Лев. Суд. Защита. Прокуратура [Текст] / Л. Ахматов // Вестн. Сов. юстиции. – 1927. – № 1 (83). – С. 15-16.
6. Бабий Б.М. Государственное строительство и право Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства (1921-1925) [Текст]: Автор. … д.ю.н. / Бабий Б.М. – К. – 1963. – 54 с.
7. Берман Я.Л. Очерки по истории судопроизводства РСФСР [Текст] / Я.Л. Берман. – М., 1923. – 47 с.
8. Бозров В. Нуждается ли в реформировании институт народных заседателей? [Текст] / В. Бозров, В. Кобяков // Сов. юстиция. – 1991. – № 17. – С. 19.
9. Бойко В. Через брак коштів народні засідателі не можуть дістатися на слухання, а суди вислати до ВС справи для нагляду. Голова Верховного Суду про залежність українського судочинства та перспективи його реформації [Текст] / В. Бойко // Політика і культура. – 2001. – 16 (1 – 7 червня). – С. 20-23.
10. Боляк В. Что порождает пассивность народных заседателей? [Текст] / В. Боляк // Сов. юстиция. – 1988. – № 23. – С. 22-24.
11. Борщевский А. Советский суд и как ведутся в нём дела: Монография [Текст] / А. Борщевский – Х.: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1925. – 120 с.
12. Бранденбургский Я. Революционная законность, прокуратура и адвокатура [Текст] / Бранденбургский Я. // Сов. право. – 1922. – № 1. – С. 3-16.
13. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1922. – № 15.
14. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1923. – № 1.
15. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1923. – № 2.
16. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1923. – № 4.
17. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1923. – № 14.
18. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1923. – № 36.
19. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1923. – № 38.
20. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1923. – № 45.
21. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1923. – № 46.
22. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1924. – № 9.
23. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1924. – № 21.
24. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1924. – № 25.
25. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1924. – № 41.
26. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1924. – № 51.
27. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1925. – № 28.
28. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1925. – № 30.
29. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1925. – № 45.
30. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1925. – № 49.
31. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1925. – № 61.
32. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1925. – № 63.
33. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1925. – № 76.
34. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1925. – № 77.
35. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1926. – № 18.
36. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1926. – № 22.
37. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1926. – № 25.
38. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1926. – № 42.
39. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1926. – № 48.
40. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1926. – № 73.
41. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1929. – № 10.
42. Ведомость о движении дел во 2-м следственном участке Змиевского уезда за 1923 год [Текст]. – Держаний архів Харківської області, ф. Р-870, оп. 22, спр. 3.
43. Вестник Центрального Исполнительного Комитета, Совета Народных Комисаров и Совета Труда и Обороны СССР. – 1924. – № 6. – Ст. 200.
44. Ветлужский Д. Военное судоустройство [Текст] / Д. Ветлужский // Вестн. Сов. юстиции. – 1926. – № 1 (59). – С.12-14.
45. Вікторов А. Підсумки всеукраїнської наради робітників юстиції [Текст] / А. Вікторов // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 3 (157). – С. 72-74.
46. Власенко С.И. Правоохранительные органы УССР в период восстановления народного хозяйства (1921-1925 гг.) [Текст]: дис. … канд. юрид. наук / С.И. Власенко. – Х.: Б.и., 1987. – 212 с.
47. Власенко С.И. Сотрудничество РСФСР и УССР по укреплению социалистической законности в 1921-1922 гг. [Текст] / С.И. Власенко // Проблемы социалистической законности.: Республ. межвед. науч. сб. – Х.: Вища школа. – 1976. – Вып. 15. – С. 95-101.
48. В НКЮ [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1923. – № 7. – С. 183.
49. Волкомірський Б. Про забезпечення національних меншостей в судовому урядництві УСРР [Текст] / Б. Волкомірський // Червоний юрист. – 1926. – № 1. – С. 39-40.
50. ВР ліквідувала інститут народних засідателів у кримінальному процесі [Текст] // Юрид. Вісн. України. – 2011. – № 21 (21-27 травня). – С. 2.
51. Всем профуполномоченным Бюро ячейки при Губсуде и прокуратуре [Текст]. – Державний архів Харківської області, ф. Р-870, оп. 18, спр. 26.
52. Гальперин Р. Вопросы судоустройства на Съездах работников юстиции [Текст] / Р. Гальперин // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 9(19)-10(20). – С. 258-261.
53. Гальперин Р. О выдвижении женщин [Текст] / Р. Гальперин // Вестн. Сов. юстиции. – 1925. – № 9 (43). – С. 353-354.
54. Гальперин Р. О курсах-съездах [Текст] / Р. Гальперин // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 14 (24). – С. 417-419.
55. Гальперин Р. О народных заседателях [Текст] / Р.Гальперин // Вестн. Сов. юстиции. – 1925. – № 3(37). – С. 101-103.
56. Гальперин Р. Пересмотр положения о судоустройстве [Текст] / Р. Гальперин // Вестн. Сов. юстиции. – 1925. – № 10 (44)-11 (45). – С. 399-400.
57. Гальперин Р. Что такое показательный процесс? [Текст] / Р. Гальперин // Вестн. Сов. юстиции. – 1925. – № 15 (49)-16(50). – С. 587-589.
58. Гельфанд Й.А. Судова реформа 1922 р. в УРСР [Текст] / Гельфанд Й.А. // Проблеми правознавства. – Вип. 7. – Київ, 1967. – С. 101-111.
59. Гендерна ситуація в Україні на основі статистичних даних. Програма сприяння Парламенту України університету Індіани: [Електронний ресурс]: До становлення представницької демократії. Матеріали. ПСП. 1994-2006. – К.: Б.в., 2006. – 1CD. Режим доступу: file:www.pdp.org.ua/index4c8f.html?id=txt&a=1138. – Назва з екрану.
60. Герасина Л.Н. Социальная эффективность судебной власти: возможности социологического измерения [Текст] / Л.Н. Герасина // Судова реформа в Україні. Проблеми і перспективи. Матеріали науково-практичної конференції 18-19 квітня 2002 року. Київ-Харків. 2002. – С. 94-98.
61. Герасіна Л.М. Стратегія реформ у контексті процесу політичної модифікації [Текст] /Л.М. Герасіна // «Стратегії реформ і пошук політичного балансу в Україні»: Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції (ХХІV Харківські політологічні читання). – Х.: ХАП, НУ «ЮАУ ім. Ярослава Мудрого», НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, 2011. – С. 3-5.
62. Гершонів М.М. Земельний суд. Підручник для земсудробітників [Текст] / М.М. Гершонів // Видання губземуправління Київщини, 1925. – 128 с.
63. Глава держави взяв участь у десятому позачерговому з’їзді суддів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/18158.html. – Назва з екрану.
64. Гончаренко В.Д. Законодательное закрепление новой экономической политики в Украине (20-е годы) [Текст] / Гончаренко В.Д. // Проблеми законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1996, – Вип. 31. – С. 9-17.
65. Гончаренко В.Д. Право України в період нової економічної політики (1921-1929 рр.) [Текст] / Гончаренко В.Д. // Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т.1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України / за заг. ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2008. – С. 417-442.
66. Григоренко С. Про народних засідателів (до перевиборів) [Текст] / С. Григоренко // Червоний юрист. – 1926. – № 1. – С. 35-37.
67. Данильян О.Г. Основи філософії: Навч. посібник [Текст] / О.Г. Данильян, В.М. Тараненко. – Харків: Право, 2003. – 352 с.
68. Довідка народного суду [Текст]. – Держаний архів Харківської області, ф. Р-870, оп. 14, спр. 2.
69. Диденко М.П. Возникновение и развитие советских судебных органов в Украинской ССР в период проведения Великой Октябрьской социалистической революции и в период иностранной военной интервенции и гражданской войны [Текст]: дис. … канд. юрид. наук / М.П. Диденко. – Х.: Б.и., 1951. – 365 с.
70. Диденко М.П. Створення радянського суду в УРСР [Текст] / М.П. Диденко // Харьк. юрид. институт. Ученые записки. Т. 11. Вып. 2. – Х.: Харьк. юрид. ин-т. – 1975. – С. 34-65.
71. Додаток до інструкції губернським атестаційним комісіям [Текст] // Бюл. Народного Комісаріату Юстиції УСРР. – 1923. – № 36.
72. Доклад т. Скрыпника «О взаимоотношениях судебных и административных органов» [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1922. – № 5-7. – С. 147-150.
73. Доклад т. Крыленко о прокуратуре [Текст] // Еженедельник Сов. юстиции. – 1922. – № 5. – С. 11-12.
74. Долженко А.Н. Роль НКЮ УРСР в кодифікації України в перші роки радянської влади [Текст] / А.Н. Долженко // Сборник кратких тезисов и научн. сообщений научно-практической конференции по итогам научно-исследовательских работ, выполненных профессорско-преподавательского состава Украинской Государственной юридической академии в 1993 г.: Материалы конф. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994 – С. 58-60.
75. Екатеринославский Губсъезд работников Юстиции [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 1 (11). – С. 14-16.
76. Елистратов А. Идея государственного учреждения уголовной защиты [Текст] / А. Елистратов // Вестн. права. – 1900. – № 6. – С. 26-45.
77. Железногорский Гр. Основные недочеты нашего следственного аппарата [Текст] / Г. Железногорский // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 5 (15)-6 (16). – С. 134-135.
78. Жінка за суддю [Текст] // Червоний юрист. – 1926. – № 1. – С. 40.
79. Завдання адвокатури [Текст] // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 4 (158). – С. 124-125.
80. Задачи нашего IV Всероссийского съезда [Текст] // Еженедельник Сов. юстиции. – 1922. – № 1. – С. 3-4.
81. Заровнева Г.С. Проблемы повышения социальной активности народных заседателей (при рассмотрении уголовных дел в районном, городском суде) [Текст]: автореферат дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 Уголовный процесс и криминалистика. Судебная экспертиза / Г.С. Заровнева. – Х.: Б.и., 1981. – 16 с.
82. Збірник чинних постанов НКЮ, інструкцій та обіжників НКЮ й найвищого суду УСРР. 1919-1927 р. Вип. 1 [Текст]: Зб.док. – Х.: Юрид. вид-во НКЮ УСРР, 1927. – 345 с.
83. Зібрання узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1919.
84. Зібрання узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1920.
85. Зібрання узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1921.
86. Зібрання узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1922.
87. Зібрання узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1923.
88. Зібрання узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1924.
89. Зібрання узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1925.
90. Зібрання узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1929.
91. Зосин Е. Примирительная камера и третейский суд [Текст] / Е. Зосин / под ред. профессора И.А. Хмельницкого. – Одесса, «БИП», 1927. – 60 с.
92. Іваницький Сергій Олексійович. Окремі аспекти реформування інституту народних засідателів [Текст] / С.О. Іваницький // Вісн. Луганської академії внутрішніх справ МВС. – 2004 р. – Вип. 1. – 2004. – С. 101-118.
93. «Инструкция Прокуратуре УССР» Наркомюста УССР и Прокурора Республики от 10.09.1922 р. [Текст] / Судебная реформа: Сборник. – Х.: Юридическое изд-во Наркомюста УССР, 1923. – С. 83-108.
94. Інструкція НКЮ УСРР «Про введення в дію «Положення про судоустрій УСРР» від 23 січня 1923 р. [Текст] // Бюл. Народного Комісаріату Юстиції. – 1923. – № 2. – С. 35.
95. Інструкція НКЮ УСРР «Про порядок і програму іспиту на посади судових перекладачів» № 8 від 18.09.1925 р. [Текст] // Бюл. Народного Комісаріату Юстиції. – 1925. – № 55.
96. Інструкція НКЮ УСРР «Про порядок та програму іспиту на судового виконавця» від 30.07.1926 р. [Текст] // Бюл. Народного Комісаріату Юстиції. – 1926. – № 29-30.
97. Історія держави і права України [Текст] : підручник / В.С. Кульчицький, Б.Й. Тищик. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. – 624 с.
98. Извлечения из определений НКЮ по отделу Высшего Судебного контроля за 1921 г. [Текст] / Материалы НКЮ. Вып. XVIII: Офиц. материалы. – М.: Изд. НКЮ, 1922. – С. 43-70.
99. Инструкция к постановке инсценированных судов: инструкция [Текст]. – Х.: Б.н., 1922. – 11 с.
100. Квапишевский К. Из жизни земельно-судебных учреждений [Текст] / К. Квапишевский // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 4 (14). – С. 111-112.
101. Кельман Е. Об организации 4-х месячных курсов советского права [Текст] / Кельман Е. // Вестн. Сов. юстиции. – 1923. – № 3. – С. 66-67.
102. Кельман Є. Прилюдність судової наради у цивільних справах [Текст] / Кельман Е. // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 11-12 (141-142). – С. 322.
103. Кожевников М.В. История советского суда, 1917-1956 годы [Текст] / Кожевников М.В. – Н.: Гос. изд-во юрид. лит. – 1957. – 384 с.
104. Колоколов Н. Институт народных заседателей: отвергнуть или реформировать? [Текст] / Н. Колоколов // Российская юстиция. – 1998. – № 5. – С. 8-9.
105. Кони А.Ф. Приёмы и задачи прокуратуры. (Из воспоминаний судебного деятеля) [Текст] / А.Ф. Кони. – Петроград, 1923. – 116 с.
106. Копиленко О.Л. Становлення і розвиток Верховного Суду України [Текст] / О.Л. Копиленко, В.Д. Гончаренко, О.В. Зайчук // Вісн. Верховного Суду України. – 2003. – № 1 (35). – С. 2-11.
107. Крестьянин на суде и в допре (впечатления местного работника) [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1923. – № 6. – С. 160-161.
108. Крыленко Н.В. В последний раз об арбитражных комиссиях [Текст] / Н.В. Крыленко // Еженедельник Сов. юстиции. – 1923. – № 23. – С. 529-531.
109. Крыленко Н. К критике проекта о прокуратуре [Текст] // Н. Крыленко / Еженедельник Сов. юстиции. – 1922. – № 3. – С. 2-4.
110. Крыленко Н. Судебная реформа [Текст] / Н. Крыленко // Сов. право. – 1922. – № 3. – С. 52-62.
111. К съезду деятелей юстиции [Текст] / Еженедельник Сов. юстиции. – 1922. – № 1. – С. 2-3.
112. К Съезду. План (государственный) работ НКЮ на 1923-24 г.г., утверждённый Объединённым Заседаний Президиумов ВУЦИК и СНК от 12-го декабря 1923 года [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 5 (15) – 6 (16). – С. 141-142.
113. Курский Д. Ближайшие задачи изучения Советского права [Текст] / Д. Курский // Советское право. – 1922. – № 1. – С. 3-4.
114. Курский Д. Ближайшие задачи Народного Комиссариата Юстиции [Текст] / Д. Курский // Еженедельник Сов. юстиции. – 1922. – № 1. – С. 3.
115. Лаговиер Н. Народный следователь. Краткое практическое пособие [Текст] / Н. Лаговиер, М. Строгович / под редакцией Н.В. Крыленко. – Государственное издательство «Советское законодательство», 1933. – 80 с.
116. Лаговиер Н. Суд и прокуратура в борьбе с бюрократизмом и волокитою [Текст] / Н. Лаговиер, В. Мокеев / под редакцией Н.В. Крыленко. – Юридическое издательство НКЮ РСФСР, Москва. – 1929. – 96 с.
117. Лисицин А. Прокуратура и Губюсты [Текст] / А. Лисицин // Еженедельник Сов. юстиции. – 1922. – № 2. – С. 2-3.
118. Личное дело члена Харьковской областной коллегии адвокатов Бермана Л.К. [Текст]. – Держаний архів Харківської області, Ф. Р-1746, оп. 1, спр. 29.
119. Мазуренко Юр. До питання про переведення українського діловодства в органах НКЮ [Текст] / Ю. Мазуренко // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 9 (19)-10 (20). – С. 253-255.
120. Маймескулов Л.М. Єдиний Верховний Трибунал УССР [Текст] / Л.М. Маймескулов, О.Н. Ярмиш // Юридична енциклопедія: В 6 т. Т. 2: Д-Й. – К.: Укр. енциклопедія, 1998. – С. 409.
121. Маймескулов Л.М. Верховний революційний Трибунал при ВУЦВК [Текст] / Л.М. Маймескулов, О.Н. Ярмиш // Юридична енциклопедія: В 6 т. Т. 1: А-Г. – К.: Укр. енциклопедія, 1998. – С. 317.
122. Малицкий А. В Украинском юридическом обществе [Текст] / А. Малицкий // Вестн. Сов. юстиции. – 1923. – № 1. – С. 18-19.
123. Материалы Народного Комиссариата Юстиции. Вып. XVIII [Текст]. – М.: Изд. НКЮ, 1922. – 91 с.
124. Міжнародні зобов’язання України щодо гендерної рівності. Програма сприяння Парламенту України університету Індіани: [Електронний ресурс]: До становлення представницької демократії. Матеріали. ПСП. 1994-2006. – К.: Б.в., 2006. – 1CD. – Режим доступу: www.pdp.org.ua/indexa50d.html?id=txt&a=1141. – Назва з екрану.
125. Міхеєнко І. Кадри юстиції (продовження) [Текст] / І. Міхеєнко // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 20 (150). – С. 587-588.
126. Мигашко М.Д. До 78-ї річниці Верховного Суду України [Текст] / М.Д. Мигашко // Вісн. Верховного Суду України. – 2001. – № 2 (24) . – С. 56.
127. Михайлов О. Державно-правові процеси розвитку судоустрою України у ХХ столітті [Текст] / О. Михайлов // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 8-11.
128. На местах. Деятельность Харьковского Губернского Суда [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 12 (22). – С. 356-358.
129. Наряд народного следователя 2 участка Змиевского уезда за 1922 год [Текст]. – Держаний архів Харківської області, ф. Р-870, оп. 22, спр. 2.
130. Наряд № 3. Переписка о личном составе сотрудников судебных учреждений округа 1923 г. [Текст]. – Державний архів Харківської області, ф. Р-870, оп. 15, спр. 1.
131. Наряд № 5. Уполномоченного Губернского Суда Ахтырского округа. Переписка о составе инвентаря и законодательных материалов в судебных учреждениях, 19.23.1924 гг. [Текст]. – Держаний архів Харківської області, ф. Р-870, оп. 15, спр. 3.
132. Наслідки гендерної дискримінації для України. Програма сприяння Парламенту України університету Індіани: [Електронний ресурс]: До становлення представницької демократії. Матеріали. ПСП. 1994-2006. – К.: Б.в., 2006. – 1CD. – Режим доступу: www.pdp.org.ua/index3102.html?id=txt&a=1139. – Назва з екрану.
133. Нові шляхи в роботі прокуратури [Текст] // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 20 (150). – С. 588-591.
134. Обуховський В.А. Судоустрій УСРР і РРФСР [Текст] / В.А. Обуховський [Переклад з рос. М. Михальчука]. – Х., 1928. – 109 с.
135. Общее собрание Харьковской Коллегии защитников [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 2 (12). – С. 54-55.
136. О вызове нарзаседателей [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1925. – № 7 (41). – С. 288.
137. Одесский Губернский Съезд членов Коллегии защитников [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 2 (12). – С. 55-58.
138. О практике Екатеринославского Губсуда (Корреспонденция из Екатеринослава) [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1923. – № 2. – С. 42-43.
139. О работнице юстиции [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 9 (19)-10 (20). – С. 283-284.
140. Органи юстиції на фронті соціалістичного змагання [Текст] // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 11-12 (141-142). – С. 321-322.
141. Особова справа члена Харківської окружної колегії оборонців Дронь Р. О. [Текст]. – Державний архів Харківської області, Ф. Р-1746, оп. 6, спр. 77.
142. Открытие юридической читальни в Харькове [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1925. – № 4. – С. 170.
143. От правовой пропаганды к планомерному правовому просвещению [Текст] // Еженедельник Сов. юстиции на Украине. – 1922. – № 3. – С. 7.
144. Официальная часть [Текст] // Вестн. Сов. юстиции на Украине, 1922. – № 2. – С. 84-85.
145. Первый Всеукраинский Съезд работников Юстиции (краткий обзор) [Текст] // Вестн. Сов. юстиции на Украине. – 1922. – № 2. – С. 62-65.
146. Перечень предметов испытания для зачисления в члены Коллегии Защитников от 18 июля 1923 г. [Текст] // Судебная реформа: Сборник. – Х.: Юридическое изд-во Наркомюста УССР, 1923. – С. 115-116.
147. Підлісний Є. Чи може «кухарка» вершити правосуддя?: [Суди присяжних та народних засідателів] [Текст] / Є. Підлісний // Український юрист. – 2003. – № 8. – С. 28-31.
148. План работ Харьковской областной коллегии защитников с 01.07.1928 по – 01.07.1929 гг. [Текст]. – Держаний архів Харківської області, Ф. Р-1746, оп. 1, спр. 3.
149. Понеделков Н.И. Участие народных заседателей в рассмотрении уголовных дел и предупреждении преступлений [Текст]: автореферат дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Уголовный процесс и криминалистика. Судебная экспертиза / Н.И. Понеделков. – М. Б.и., 1972. – 18 с.
150. Про безоплатну правову допомогу [Текст]: Закону України від 02.06.2011 р. N 3460-VI // Офіц. Вісник України. – 2011. – № 51. – Ст. 2009.
151. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо участі народних засідателів [Текст]: Закону України від 19.05.2011 р. № 3388-VI // Офіц. Вісник України. – 2011. – № 44. – Ст. 1774.
152. Про прокурорські дежурства на підприємствах [Текст] // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 5 (135). – С. 155.
153. Про стан кадрів в органах юстиції [Текст] // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 17 (147). – С. 517.
154. Про стан судових органів і їх роботу. Резолюції Президії ВУЦВК на доповідь Наркома Юстиції В.І. Порайка з 19 червня 1929 р. [Текст] // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 15-16 (145-146). – С. 428-429.
155. Про судоустрій та статус суддів [Текст] / Закон України від 7 липня 2010 р. № 2453-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 41. – Ст. 529.
156. Про товариські суди [Текст] // Вісн. Рад. юстиції. – 1929. – № 2 (132). – С. 54-56.
157. Протоколи загальних зібрань членів Харківської окружної колегії оборонців. За час із 28.04.1923 р. – до 02.01.1929 р. [Текст]. – Держаний архів Харківської області, ф. Р-1746, оп. 1, спр. 5.
158. Протокол заседания Харьковской окружной коллегии защитников от 26.19.1928 года [Текст]. – Державний архів Харківської області, ф. Р-1746, оп. 1, спр. 2.
159. Протокол № 4 Общего собрания членов Харьковской губернской коллегии защитников от 25 ноября 1923 г. [Текст]. – Державний архів Харківської області, ф. Р-1746, оп. 1, спр. 3.
160. Протокол № 5 торжественного собрания сотрудников губсуда, губпрокуратуры, нарсуда, камеры нарследователя и наркомюста за 1924 год [Текст]. – Держаний архів Харківської області, ф. Р-870, оп. 18, спр. 14.
161. Протокол заседания № 24 объединённого заседания Президиума Харьковского губисполкома и Горсовета от 1923 года [Текст]. – Державний архів Харківської області, ф. Р-1746, оп. 1, спр.1.
162. Работа Особой Коллегии Высшего Контроля по земельным спорам [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1924. – № 2 (12). – С. 52-53.
163. Работа Уголовно-судебных отделений Губсудов [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1923. – № 1. – С. 20-21.
164. Радужная Н. Зачем правосудию народные заседатели [Текст] / Н. Радужная // Социалистическая законность. – 1989. – № 2. – С. 64-65.
165. Рахматулина Е.А. Приемлемость суда присяжных в гражданском процессе судов общей юрисдикции в Российской Федерации [Электронный ресурс] / Рахматулина Е.А. // Журнал "Российское право в Интернете". – № 2005 (03). – Режим доступу: http://www.rpi.msal.ru/prints/200503civilproced1.html. – Загл. с экрана.
166. Резолюции, принятые первым Всеукраинским Съездом деятелей Юстиции [Текст] // Вестн. Сов. юстиции на Украине. – 1922. – № 2. – С. 55-62.
167. Резолюции, принятые первым Всеукраинским Съездом деятелей Юстиции. По докладу тов. Ширвиндта: «Задача советской юстиции в связи с новой экономической политикой» [Текст] // Вестн. Сов. юстиции на Украине. – 1922. – № 2. – С. 55-58.
168. Резолюции, принятые первым Всеукраинским Съездом деятелей Юстиции. По докладу тов. Ширвиндта «Об адвокатуре» [Текст] // Вестн. Сов. юстиции на Украине. – 1922. – № 2. – С. 58-59.
169. Резолюции, принятые 4-ым Всероссийским съездом деятелей юстиции. Резолюция «О материальном положении работников юстиции» [Текст] // Еженедельник Сов. юстиции. – 1922. – № 2. – С. 84.
170. Резолюции совещания [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1922. – № 5-7. – С. 164-172.
171. Рейхель М. Трехстепенная система районирования [Текст] / М. Рейхель // Вестн. Сов. юстиции. – 1925. – № 10 (44)-11 (45). – С. 395-397.
172. Ривлін А.Л. Основні етапи розвитку правосуддя в УРСР [Текст] / А.Л. Ривлін // Основні етапи розвитку Української Радянської держави і права за 50 років: Тези доповідей та наукових повідомлень. – К.: Наук. думка / відп. ред. Б.М. Бабій; ред. та передмова: В.Є. Бражников, Л.Л. Потарикіна, 1966. – С. 164-168.
173. Руднев Вл. Оправдан ли отказ от участия народных заседателей в отправлении правосудия [Текст] / В. Руднев // Российская юстиция. – 2003. – № 8. – С. 9-10.
174. Ряпухіна М. Ленінська реформа судочинства (1923 р.) [Текст] / М. Ряпухіна // Закон і бізнес. – 2004. – № 17. – С. 1, 18.
175. Саврасов Л. По поводу проекта декрета о государственной прокуратуре [Текст] / Л. Саврасов // Еженедельник Сов. юстиции, 1922. – № 2. – С. 1-2.
176. Сборник декретов и постановлений по НЭП. Вып. 2 (с 1 сентября 1921 г. – по 1 февраля 1922 г.) [Текст] / Предисл. Арский Р. – Петроград: Госиздат, 1922. – 383 с.
177. Сборник декретов и постановлений по НЭП. Вып. 2 (с 1 февраля по 1 апреля 1922) [Текст] / Предисл. Арский Р. – Петроград: Госиздат, 1922. – 209 с.
178. Сборник циркуляров по Народному Комиссариату Юстиции с 1-го декабря 1921 года по 1-е июля 1922 года [Текст]: законы и законодательные акты. Вып. 4: Законодательство – Х. : НКЮ УССР, 1922. – 136 с.
179. Святоцький О.Д. Адвокатура в юридичному механізмі захисту прав громадян (історико-правовове дослідження) [Текст]: дис. .… докт. юрид. наук: 12.00.01. Теория и история государства и права. История политических и правовых учений / О.Д. Святоцький. – К.: Б.и., 1994. – 281 с.
180. Секретно: Циркуляр № 479 «Всем губкомам, упаркомам, военным и гражданским судебно-карательным органам и политотделам». Совершенно секретно следователю, 1925 год. Секретная переписка [Текст]. – Державний архів Харківської області, ф. Р-871, оп. 18, спр. 10.
181. Славин И. На съезде. [Текст] / И. Славин // Еженедельник Сов. юстиции. – 1922. – № 5. – С. 2-3.
182. Славин И. Суд и новая экономическая политика [Текст] / И. Славин // Еженедельник Сов. юстиции. – 1922. – № 1. – С. 6-7.
183. Смыкалкин А. Создание советской судебной системы [Текст] / А. Смыкалкин // Российская юстиция. – 2002. – № 2. – С. 39-42.
184. Смыкалкин А. Судебная реформа 1922 года [Текст] / А. Смыкалкин // Российская юстиция. – 2002. – № 4. – С. 29-30.
185. Собрание узаконений и распоряжений рабочего и крестьянского правительства Российской Советской Федеративной Социалистической Республики. – 1922.
186. Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. – 1923.
187. Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. – 1924.
188. Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. – 1926.
189. Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. – 1929.
190. Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. – 1931.
191. Совещание Заведывающих Губернскими Отделами юстиции 11-14-го июля 1922 г. (Краткий отчёт) [Текст] // Вестн. Сов. юстиции. – 1922. – № 5-7. – С. 147.
192. Список кандидатов в народные заседатели, избираемые на 2 полугодие 1923 года [Текст]. – Держаний архів Харківської області, ф. Р-870, оп. 14, спр. 8.
193. Список личных дел членов Харьковской областной коллегии защитников. Опись архивных материалов Харьковской областной коллегии защитников 1923-1930 гг. [Текст]. – Державний архів Харківської області, ф. Р-1746, оп. 1, арк. 3-8.
194. Справа Губсуду по обвинуваченню Сягло та ін. по арт. 184 ч. 2 КК, 1925 р. [Текст]. – Держаний архів Харківської області, ф. Р-871, оп. 1, спр. 1.
195. Справа народного слідчого Охтирського відділу, 1924 р. [Текст]. – Державний архів Харківської області, ф. Р-876, оп. 5, спр. 36.
196. Справа народного слідчого І району Харківського округу, 1925 р. [Текст]. – Державний архів Харківської області, ф. Р-876, оп. 4, спр. 68.
197. Справа по Цивільно-касаційному відділу Харківського Окружного суду. По кас скарзі Чугуївського відкомгоспа на р