СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

brief description

ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Становлення Європейського Союзу як федерації 9
1.1. Федералістська концепція європейської єдності як методологічна основа дослідження конституційного устрою Європейського Союзу 9
1.2. Інституціональна еволюція європейської інтеграції (1951 – 2003 рр.) 27
1.3. Сучасні проблеми становлення Європейського Союзу як федерації 68
Розділ 2. Демократична легітимність інституційної структури Європейського Союзу як федерації, що формується 87
2.1. Становлення та характерні риси інституційної системи ЄС 87
2.2. Юридичні засади нормотворчого процесу в Європейському Союзі 98
2.3. Політико-правова легітимність Європейського Союзу: проблема та можливі шляхи розв’язання 116
Розділ 3. Феномен європейського наддержавного парламентаризму 127
3.1. Європейський наддержавний парламентаризм і демократична легітимація Європейського Союзу 127
3.2. Особливості нормотворчого процесу в Європейському Парламенті 137
3.3. Проблема вдосконалення парламентаризму в Європейському Союзі: вибір між створенням другої палати Європейського Парламенту та посиленням співробітництва між парламентами держав-членів 146
3.4. Парламентський аспект розширення Європейського Союзу 159
Висновки 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 174

Вступ

Актуальність теми дослідження. Пріоритетним завданням зовнішньої та внутрішньої політики України на початку ХХІ ст. проголошено вступ нашої держави до Європейського Союзу як повноправного члена. Європейська інтеграція стала визначальним чинником у розвитку всіх держав континенту у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. В процесі об’єднання країн Старого Світу в Європейський Союз було знайдено та використано цілу низку принципово нових способів вирішення проблем суспільного, економічного та політичного розвитку. Із зміцненням державних ознак ЄС все гостріше постає проблема забезпечення демократичності його перетворення, встановлення механізму взаємодії союзних органів влади з виборцями, політичної відповідальності посадовців інституцій Європейського Союзу.
Для України як держави, що прагне повноцінної участі в Європейському Союзі, існує об’єктивна потреба в дослідженні теоретико-правових проблем забезпечення демократичної легітимності парламентськими механізмами в контексті еволюції ЄС, викликаної його розширенням та внутрішньою інституційною реформою. Для цього з позицій федералістської теорії європейської інтеграції необхідно дослідити становлення інституційної структури ЄС як аналога системи органів державної влади суверенної держави, запропонувати оцінку de lege ferenda розвитку процесу подальшої федералізації ЄС.
На підставі висновків щодо історії, сучасного стану та новітніх тенденцій конституювання європейських інтеграційних процесів ставиться проблема політико-правової легітимності ЄС та доводиться теоретична перспективність її вирішення в рамках функціонування європейського наддержавного парламентаризму. Доцільним також уявляється історико-правове дослідження процесів зміцнення демократичної ролі парламенту у вирішенні найсуттєвіших питань, пов’язаних з існуванням ЄС, в тому числі й процесу розширення ЄС.
Стан дослідження проблеми. Історико-правові та теоретико-правові проблеми еволюції європейської інституційної структури до цього часу не діставали достатньої уваги українських учених. Водночас, ця тематика є однією з найактуальніших у юридичній, політичній та соціологічній науках держав — членів Європейського Союзу, інших держав континенту. Так, важливими для різнобічного розкриття процесу становлення Європейського Союзу є роботи таких європейських дослідників, як Е. Грабіц (E. Grabitz), Р. Інглхарт (R. Inglehart), В. Ліпгенс (W. Lipgens), Д. Сіджанскі (D. Sidjanski), М. Яхтенфукс (M. Jachtenfuchs) та інші.
Існує потреба у продовженні дослідження сучасних історико-правових та теоретико-правових проблем європейської інтеграції, становлення Європейського Союзу як федеративного утворення, а також юридичних засад його демократичної легітимації, що сприятиме подальшому розвитку вітчизняної науки теорії та історії держави і права.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану роботи відділу теорії та методології законодавчої діяльності і конституційного права Інституту законодавства Верховної Ради України та Державної програми розвитку законодавства України, затвердженої Постановою Верховної Ради України №976-XIV від 15 липня 1999 р.
Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є аналіз і формування сучасного уявлення про історію та сучасний стан інституційного розвитку Європейського Союзу як федерації, що формується, юридичні способи його демократичної легітимації та роль у цьому Європейського Парламенту.
Відповідно до цього, не претендуючи на повне та беззаперечне висвітлення всіх аспектів цієї складної проблеми, у дисертації зосереджується увага на вирішенні наступних задач:
- визначити роль федералістської теорії інтеграції у створенні методологічних основ дослідження інституційного розвитку Європейського Союзу в 1951—2003 рр.;
- проаналізувати теоретико-правові засади та еволюцію інституційної структури Європейського Союзу за останні п’ятдесят років, визначивши основні етапи її становлення, її сучасні проблеми і перспективи;
- дослідити історичні передумови та сучасні аспекти формування федеративного устрою Європейського Союзу в контексті внутрішнього державного досвіду його країн-учасниць;
- визначити основні принципи побудови сучасної інституційної структури Європейського Союзу та юридичні засади нормотворчого процесу на союзному рівні у зв’язку з проблемою демократичної легітимації ЄС;
- визначити історичні етапи зростання ролі Європейського Парламенту в інституційній структурі Європейського Союзу, вирішенні проблеми демократичної легітимації його інституцій, а також роль Європарламенту в сучасному розширенні ЄС.
Об’єктом дослідження є юридичні аспекти становлення інституційної структури Європейського Союзу в процесі дії політичних, економічних та соціальних чинників регіональної інтеграції.
Предметом дослідження є інституційна структура Європейського Союзу в її розвитку, норми наднаціонального права ЄС, а також юридичні, політичні та економічні процеси, що спричинили її створення та реформування.
Методи дослідження. Методологічною основою цього дослідження є загальнофілософський діалектичний метод. У роботі широко використано такі наукові методи:
– історичний метод, що дозволяє визначити характерні риси процесів становлення державно-правового забезпечення процесів європейської інтеграції;
– метод системного аналізу суспільних відносин, що виникають у зв’язку з процесами регіональної інтеграції на європейському континенті;
– соціологічний метод, що дозволяє визначити поняття демократичної легітимності та встановити шляхи її досягнення;
– формально-юридичний метод, що дозволяє проаналізувати юридичний зміст правових актів, які становлять основу інституційної структури ЄС;
– порівняльно-правовий метод, який дає змогу встановити основні закономірності розвитку держави і права в Європі.
У роботі використані також логічний та інші спеціальні методи наукового дослідження.
Наукова новизна результатів дослідження. У дисертації вперше в Україні проведено дослідження історико-правових аспектів еволюції та тенденцій розвитку інституційної структури Європейського Союзу, здійснено дослідження ролі Європейського Парламенту для демократичної легітимації Європейського Союзу.
Елементи новизни також містяться в наступних наукових положеннях дослідження:
– здобула подальшого розвитку федералістська концепція європейської інтеграції як основа для дослідження історико-правових та теоретико-правових аспектів становлення демократії та парламентаризму в Європейському Союзі;
– вперше визначено основні етапи становлення Європейського Союзу як державного утворення, що має федеративну природу, та його інституційної структури, а також перспективності подальшого розвитку федеральної теорії інтеграції як основи дослідження ЄС як наддержавного утворення;
– вперше у вітчизняній юридичній науці визначено та розкрито основні аспекти проблеми демократичної легітимації Європейського Союзу як провідної у процесі створення та розвитку «наддержавної федерації»;
– вперше обґрунтовано провідну роль Європейського Парламенту в забезпеченні демократичної легітимності ЄС, його інституцій та створюваних ним правових норм;
– вперше визначено значення комітетів Європейського Парламенту в нормотворчій діяльності органів ЄС, обґрунтовано доцільність створення другої палати Європейського Парламенту для приведення його у відповідність з парламентом демократичної федеративної держави з консенсусним політичним режимом;
– дістали подальшого розвитку дослідження процесів розширення Європейського Союзу в аспекті оцінки ролі в них Європейського Парламенту;
– сформульовано рекомендації щодо вдосконалення механізму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що основні положення роботи можуть бути використані при вдосконаленні законодавства України щодо адаптації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу, нормативних засад зовнішньої та євроінтеграційної політики України, інших нормативно-правових актів, при викладанні курсів «Загальна історія держави і права», «Проблеми теорії держави і права», «Право Європейського Союзу» тощо, а також при підготовці підручників, методичних матеріалів, навчальних посібників, довідкової літератури.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях відділу теорії та методології законодавчої діяльності і конституційного права Інституту законодавства Верховної Ради України та на Міжнародній науковій конференції «Методологічні проблеми правової науки» (13-14 грудня 2002 р., м. Харків).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у шести наукових статтях, опублікованих без співавторів у фахових наукових виданнях, та тезах виступу на міжнародній науковій конференції.
Структура дисертації. Структура дисертації зумовлена основною метою дослідження і включає вступ, три розділи, десять підрозділів, висновки, перелік посилань. Загальний обсяг роботи — 173 сторінки, список використаних джерел — 26 сторінок.

bibliography

Висновки

Проведене дисертаційне дослідження конституційно-правових аспектів забезпечення демократичності процесів європейської інтеграції дозволяє зробити такі висновки.
Критикована протягом тривалого часу вітчизняними та зарубіжними юристами, економістами та політологами, які спеціалізуються на інтеграційній проблематиці, федералістська концепція Європейського Союзу сьогодні переживає друге народження. Не викликає сумнівів той факт, що федералізм продовжує здійснювати вплив на визначення ефективних форм розвитку європейської інтеграції. Прискорення європейських інтеграційних процесів останнім часом, без сумніву, вдихнуло нове життя в ідеї федералізму.
Сучасна інтерпретація федералізму робить його більш адекватним реальним інтеграційним процесам в Європі та дає нам можливість спиратися на основні їхні положення у дослідженні проблематики забезпечення демократії та парламентаризму в ЄС.
Наявна на сьогодні інституційна структура ЄС містить у собі велику кількість інститутів, що виражають і захищають загальні, а не національні системи, тобто ті інститути, які прийнято називати наднаціональними (Комісія, ЄС, Суд ЄС, Рахункова палата) на противагу міжурядовим органам (Рада). Однак інституційна система ЄС на сьогодні побудована таким чином, що далеко не повністю відповідає структурі органів держави. Насамперед, у питаннях ухвалення рішення та контролю за його виконанням Рада як міжурядовий орган зберігає центральне місце, хоча і змушена «ділити» свою відповідальність у цих питаннях з іншими інститутами, насамперед Парламентом. Відзначимо ще одну важливу рису: інституційна система ЄС має досить децентралізований характер, у силу чого серед найважливіших принципів міжінституційної взаємодії є співробітництво між інститутами та підтримка інституційної рівноваги — своєрідного «балансу гілок влади».
На нашу думку, Європейський Союз може розглядатися через призму кооперативного федералізму, механізми якого стали практикуватися завдяки широкому застосуванню міжурядового співробітництва кожної з його держав-членів — від федерацій до унітарних держав.
Вважаємо за доцільне визнати Європейський Союз федерацією в процесі становлення та аналізувати на цій основі питання забезпечення в ньому демократичних засад, притаманних окремо кожній його державі-учасниці.
Однією з найактуальніших проблем функціонування ЄС є постійна нестача демократичного контролю, а отже і нестача легітимності, що, треба визнати, є характерною рисою будь-якого наднаціонального утворення, якому ipso facto непритаманна підзвітність органів влади громадянам, що є звичним для кожної національної держави. Натомість, у найкращому випадку, існують непрямі політичні важелі контролю органів національної виконавчої влади. Окрім цього, наднаціональні органи є повністю незалежними від народів, на які поширюються створені ними правові норми, що є обов’язковими для застосування на всій території Союзу та мають пріоритет перед правовими нормами, створеними національними легіслатурами.
У Європейському Союзі, який знаходиться на перехідному етапі від міжнародної організації до федеративного утворення, функції урядування виконує система спеціально створених органів, серед яких важлива роль відводиться парламенту.
Європейський Парламент є постійно діючим представницьким органом. В основу його формування і діяльності покладено ідеї народного представництва, впровадження яких в політичне життя такого інтеграційного об’єднання, яким є Європейський Союз, означає запоруку його демократичності, наявності живого зв’язку з його громадянами (вони ж громадяни держав — членів ЄС).
Законодавчі та представницькі повноваження Європейського Парламенту, а також його взаємодія з національними парламентами, набувають дедалі більшого значення, забезпечуючи демократичну легітимацію інтеграційних процесів. Тому вважаємо, що реформа інституційної структури ЄС, пов’язана з поглибленням та розширенням процесу інтеграції на континенті, приведе до подальшого розвитку та втілення принципів парламентаризму в спільноті європейських народів.
Одним із проявів посилення ролі Європейського Парламенту є зміцнення його внутрішньої структури, зокрема комітетів, які є ключовою ланкою законодавчого процесу в Європейському Союзі. Їхня структура та способи діяльності поєднують досвід парламентаризму європейських країн та забезпечують прозорість та демократичність прийняття актів законодавства ЄС.
Однією з найбільш дискусійних на сьогодні в літературі з конституційного права ЄС, а також серед чільних європейських політиків, є проблема створення другої палати Європейського Парламенту. Ця ідея спрямована на вирішення проблем демократичної легітимності ЄС, покращання застосування принципу субсидіарності, а також парламентського контролю у сфері здійснення другої опори Європейського Союзу – спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Друга палата Європейського Парламенту дасть змогу адекватно репрезентувати на союзному рівні європейські регіони, втілюючи популярну концепцію «Європи регіонів».
Масштабне розширення Європейського Союзу є, напевно, найважливішою подією в новітній історії Європи. Європейський Парламент відіграє надзвичайно важливу роль у процесі прийняття держав Центральної та Східної Європи у члени Європейського Союзу, забезпечуючи у такий спосіб його демократичність та ефективність. Ця роль багато в чому виходить за межі його зовнішньополітичних повноважень, визначених основоположними договорами ЄС, і простежується на всіх етапах розширення ЄС.
Розпочатий в Україні процес практичного здійснення євроінтеграційної політики, що передбачає поступове входження нашої держави до політичних та економічних структур ЄС, а також адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, повинен враховувати причини та зміст процесів його федералізації, посилення ролі Європейського Парламенту та особливості нормотворення на рівні ЄС. Зокрема, зазначені питання повинні враховуватися при розробці та прийнятті Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу на підставі Закону України «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 1992 год: новые контуры Западной Европы / [Е.С. Хесин, М.М. Максимова, В.Г. Барановский и др.]; Отв. ред. В.А. Мартынов; Ин-т мировой экономики и междунар. отношений РАН. – М. : Мысль, 1992. – 350 с.
2. Арах М. Европейский союз: видение политического объединения: пер. со словенского. – М.: Экономика, Arah Consulting, Rosinvest, 1998. – 467 с.
3. Бирюков. С.В. Социально-политические реалии российского общества. Легитимация статуса региональной политической власти // Вестник Московского университета. – М., 1997. – №4. – С. 48 – 53.
4. Бусыгина И.М. Теория и практика европейского регионализма // Кентавр. – 1993. – №6. – С. 14–26.
5. Василенко С. Україна і ЄС: на шляху до спільного європейського дому // Нова політика. – 1999. – №4. – С.16 – 20.
6. Глухарев Л. И. Европейские сообщества: в поисках новой стратегии. – М., 1990. – 236 с.
7. Гудима Б. М. Дорогою до спільного дому: Стосунки між Україною та ЄС у світлі набуття чинності Угодою про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС // Політика і час. – 1998. – №5. –С. 3–6.
8. Дахин В. ЕС: Уроки строительства новой Европы // Международная экономика и международные отношения. – 2000. – №6. – С. 124–128.
9. Европейский Союз на пороге XXI века: выбор стратегии развития / Под ред. Ю.А. Борко и О. В. Буториной. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 472 с.
10. Европейское право. Учебник для вузов / Под общ. ред. Л.М. Энтина. – М.: Норма, 2000. – 720 с.
11. Європейський Союз: консолідовані договори / За ред. В.І. Муравйова. – К.: Європейська комісія в Україні, 1999. – 206 с.
12. Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права: Навч. посіб. викладача (методологія та дидактика) / Валерій П'ятницький (наук.ред.). — К. : Заповіт, 2000. — 103с. — (Україна на шляху до Європи).
13. Курс з Європейських інституцій: європейська головоломка: Підручник / Сорон Жан-Люк, В. Копійка (пер.з фр.), С. Донська (пер.з фр.). — К.: IMB, 2001. — 444с.
14. Иванов И.Д. Европа регионов. – М.: Междунар. отношения, 1998. – 192 с.
15. Иванов И. Д. Расширение Евросоюза: сценарий, проблемы, последствия // Международная экономика и международные отношения. – 1998. – №9. – С. 22–33.
16. Ильин Ю. Д. Лекции по истории и праву Европейского Союза. – Харьков: «Консум», 1998. – 156 с.
17. Камаровский Л. А. Вопрос о международной организации. Соединенные штаты Европы. – М.: Юридический книжный магазин и книгоиздательство Ф. В. Бусыгина, 1905. – 143 с.
18. Капіца Ю. Проблемні питання гармонізації законодавства України з міжнародно-правовими нормами // Український правовий часопис. – 1999. - № 5. – С. 51-53.
19. Капустин А. Я. Европейский союз: интеграция и право: Монография. – М.: Изд-во РУДН, 2000. – 436 с.
20. Конституція // Юридичний словник-довідник. – К., 1996. – С. 295-296.
21. Копійка В. В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 448 с.
22. Королев М. А. Наднациональность с точки зрения международного права // Московский журнал международного права. – 1997. – №2 – с. 3
23. . Кучма Л. Д. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000–2004 р.р.: Послання Президента України до Верховної Ради України // Голос України. – 2000. – 2 лютого. –
С. 3–10.
24. Лепешков Ю. А. Межгосударственная интеграция в рамках Европейского Союза: некоторые вопросы теории // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2001. – № 1. – С. 3-12.
25. Лизогуб А. Організаційно-правові засади функціонування Європейської Ради // Український часопис міжнародного права. – 2001. – №1. – С. 74-75.
26. Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, ХХІ век. – М.: Спарк, 2000. – 279 с.
27. Манфред И.А. Париж-Бонн: 1958-1968. – М.: Наука, 1970. – 180 с.
28. Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Рада Європи: політико–правовий механізм інтеграції. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2000. – 472 с.
29. Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Україна в політико–правовому просторі Ради Європи: досвід і проблеми. – К.: Вентурі, 1999. – 370 с.
30. Масштабей В.Я. Курс на інтеграцію: До підсумків другого саміту Україна – ЄС // Політика і час. – 1998. – №11–12. – С. 9–13.
31. Микієвич М. М. Міжнародно–правові аспекти співробітництва Європейського Союзу з третіми країнами: Монографія. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 200 с.
32. Мирошниченко Н. Б. Политика экономического и социального сплочения в ЕС после Маастрихта // Международная экономика и международные отношения. – 1997. – №1. – С. 108–117.
33. Муравйов В.І. Правові аспекти співробітництва України з європейськими економічними структурами // Суверенітет України і міжнародне право. – К.: Манускрипт, 1995. – С. 150–175.
34. Муравйов В.І. Формування нових правових зв’язків між Україною та Європейським Товариством // Український часопис міжнародного права. – 1994. – №1. – С. 96–110.
35. Ніццький договір та розширення ЄС / Міністерство юстиції України. Центр порівняльного права; За наук. ред. С. Шевчука. – К.: Логос, 2001. – 196 с.
36. Норт Даглас. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Іван Дзюб (пер.). — К. : Основи, 2000. — 198 с.
37. Пичугин Б. М. Россия и расширение Евросоюза на Восток // Международная жизнь. – 1996. – №2. – С. 31–36.
38. Право Европейского Союза: правовое регулирование торгового оборота: Учебное пособие. / Под ред. В.В. Безбаха, А.Я. Капустина, В.К. Пучинского. – М.: Изд–во Зерцало, 1999. – 400 с.
39. Промова Й.Фішера у Гумбольдському університеті (Берлін) від 16 травня 2000 р. «Від Конфедерації до Федерації. Думки щодо кінцевої мети європейської інтеграції».
40. Промова президента Франції Ж. Шірака на урочистому засіданні Сенату Франції 3 березня 1999 р.
41. Промова президента Франції Ж. Шірака у Парижі 28 травня 2001 р.
42. Сиджански Д. Федералистское будущее Европы: От Европ. сообщества до Европ. Союза: [Перевод]. – М.: РГГУ, 1998. – 417 с.
43. Современные международные отношения. Учебник / Под ред. А.В. Торкунова. – М.: РОССПЭН, 2000. – 584 с.
44. Старикович Г. В. Отказ от вступления в ЕС – особенность или закономерность? // Международная экономика и международные отношения. – 1997. – №6. – С. 75–78.
45. Стрежнева М.В. Великобритания и Западная Европа : политические аспекты / Отв. ред. Н.С. Кишилов; АН СССР, Ин-т мировой экономики и междунар. отношений. – М.: Наука, 1988. – 189 с.
46. Стрежнева М. В. Особенности институционального развития ЕС // Международная экономика и международные отношения. – 1999. – №3. – С. 16–23.
47. Суд Европейских сообществ. Избранные решения / Отв. ред. Л.М. Энтин. – М.: Издательство Норма, 2001. – 400 с.
48. Татам А. Право Європейського Союзу: Підручник / Переклад з англ. та редакція В.І. Муравйова. – К.: Абрис, Будапешт: COLPI–OSI, 1998. – 424 с.
49. Тацій В.Я., Грошевий Ю.М. Проблеми зближення європейських правових систем як умова гармонізації законодавства України // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом – К., 1998. – С. 262–265.
50. Топорнин Б. Н. Европейские сообщества: право и институты. – М.: Наука, 1992. – 183 с.
51. Топорнин Б. Н. Европейское право: Учебник. – М.: Юристъ, 1998. – 456 с.
52. Усенко E. T. Интеграция как всемирно–исторический процесс и международное право // Московский журнал международного права. – 1992. – № 1. – С. 36.
53. Фадеева Т. М. Федералистская модель Европейского Союза: концепции и практика // Международная экономика и международные отношения. – 2000. – №6. – С. 24–33.
54. Фомін С. С. Розширення ЄС на схід: «рівні» та «рівніші» // Політика і час. – 1999. – №3. – С. 20–24.
55. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества. Введение в конституционное и административное право Европейского Сообщества. – М.: Закон и право, 1998. –LV с. + 703 с.
56. Чатгемська лекція члена Комісії ЄС Кріса Паттена в Трініті Коледж, Оксфорд, 26 жовтня 2000 р.
57. Чубарьян А. О. Европейская идея в истории. Проблемы войны и мира. – М.: Международные отношения, 1987. – 352 с.
58. Шаповал В.М. Зарубіжний парламентаризм. – К.: Основи, 1993. – 230 с.
59. Шемшученко Ю. С. Європейське право: теорія і практика // Проблеми гармонізації Законодавство України та міжнародне право (проблеми гармонізації). Випуск 4. – К., 1998. – С. 26–28.
60. Шишков Ю. В. Интеграционные процессы на пороге XXI века. Почему не интегрируются страны СНГ. – М.: НП «ІІІ тысячелетие», 2001. – 479 с.
61. Шишков Ю. В. Теории региональной капиталистической интеграции. – М.: Мысль. 1978. – 221 с.
62. Юмашев Ю. М. Правовая эволюция Европейских Сообществ: до и после Маастрихта // Московский журнал международного права. – 1992. – №3. – С. 83.
63. Agenda 2000: For A Stronger And Wider Union. – Strasbourg, 15 July 1997. – DOC/97/6.
64. Alan S. Milward, George Brennan and Federico Romero. The European rescue of the nation-state. – London: Routledge, 1992. – 450 p.
65. Alliès T. Souverainistes versus fédéralistes. La controverse française // La Souveraineté. Horizons et figures de la politique. – No. 610 (2000). – P. 107 – 122.
66. Moravcsik A. Preferences and Power in the European Community: A Liberal Intergovernmentalist Approach // 31 Journal of Common Market Studies. – 1993. – No. 473. – P. 217 – 252.
67. Antalovsky E. et al. Integration durch Demokratie. – Universitat Bonn 1997. – 476 S.
68. Arbeitsgruppe Europaische Verfassung (Karl Dietrich Bracher, Ulrich Everling, Meinhard Hilf et al.) Wie Europa verfasst sein soll // Wie Europa verfasst sein soll. – 1991. – Weidenfeld W. (ed.). – S. 5 – 18.
69. Balibar R. Prolégomènes а la souveraineté: La frontière, L’Etat, le peuple // La Souveraineté. Horizons et figures de la politique. – 2000. – No. 610. – P. 45 – 54.
70. Bäumlin R. Staat, Recht und Geschichte. – Berlin: Walter de Gruyter, 1961. – 530 S.
71. Behrmann A., Schiele S. Verfassungspatriotismus als Ziel politischer Bildung. – Schwalbach/Ts.: Wochenschau-Verl., 1993. – 248 S.
72. Bellamy R., Castiglione D. Building the Union: the nature of sovereignty in the political architecture of Europe // MacCormick N. Constructing legal systems, 1997. –– P. 91-115
73. Bellamy R. The Constitution of Europe: Rights or Democracy? // Democracy and Constitutional Culture in the Union of Europe. – London, 1995. – P. 153-175.
74. Benda E. Deutschland braucht einen Volksentscheid über den Vertrag von Maastricht // Impulse. – 1992. – No. 11. – 32 S.
75. Benz A. Föderalismus als dynamisches System: Zentralisierung und Dezentralisierung im föderativen Staat. – Frankfurt a. M., 1985. – 320 S.
76. Berger P. L., Luckmann T. The Social Construction of Reality. – London : Cambrigde Univ. P., 1966. – 426 p.
77. Bidegaray C. L’Etat autonomique: forme nouvelle ou transitoire en Europe? – Paris: Economica, 1994. – 280 p.
78. Bieber H. Steigerung einer europäischen Union: Eine europäische Verfassung. – Verfassungsrecht im Wandel: Festschrift für den Carl Heymanns Verlag, 1995. – 291 S.
79. Bieber H. Verfassungsentwicklung der EU: Autonomie oder Konsequenz staatlicher Verfassungsentwicklung // Müller-Gras P.-C., Riedel E., Gemeinsames Verfassungsrecht in der Europäischen Union. – 1994. – 207-219 S.
80. Bieber H. Verfassungsentwicklung und Verfassungsgebung in der Europäischen Gemeinschaft // Staatswerdung Europas? – 1991. – 393 S.
81. Bloes R. Le ‘Plan Fouchet’ et le problème de l’Europe politique (1970).
82. Böckenförde E.-W. Die Rechtsauffassung im kommunistischen Staat. – Frankfurt a. M., 1967. – 135 S.
83. Briefing on the Institutional Aspects of Enlargement of the EU / EP Task Force Note No. 15. – Brussels, 2000.
84. Brinktrine J. Die Lehre von der Schöpfung. – Mainz, 1956. – 272 S.
85. Burgess M. Federalism and European union: the building of Europe, 1950-2000. – London : Routledge, 2000. – XIII, 290 p.
86. Caillosse J. Intercommunalités, invariance et mutation du système communal français. – Presses Universitaires de Rennes, 1994. – 274 P.
87. Campagnolo, U., Repubblica Federale Europea (1945).
88. Case 294/83, Les Verts v EP [1986] ECR, 1339, para. 23.
89. Castiglione D. Contracts and Constitutions // Democracy and Constitutional Culture in the Union of Europe. – London: Lothian Foundation Press, 1995.
90. Commission of the EC 1973. Declaration on the European identity // Bull. EC. 12 (Clause 2501) 11s-27.
91. Conference report on the working parties, Document AK III/p. 10.
92. Corbett R. Representing the People // Maastricht and Beyond. Building the European Union / Ed. by DuS A., Finder J. and Pryce R. L.: Routledge, 1994.
93. Corbett R., Jacobs F., Shackleton M. The European Parliament. – 4 ed. – London: John Harper Publishing, 2000.
94. Dashwood, A. et al., Draft Constitutional Treaty of the European Union and Related Documents, typescript, 18/10/02.
95. De Vigo and Tsatsos – Report for the Institutional Committee of the European Parliament of 5 November 1997, Introduction para. 2, 25.
96. Dehaene, Jean Luc, Lord David Simon of Highbury and Richard von Weizsäcker, Report to the European Commission of 18 October 1999.
97. Der Kampf um den Wehrbeitrag (published by the Institut für Staatslehre und Politik e. V. in Mainz), Vol. II, Part 2 (1953), 456 S.
98. Der Spiegel, No. 43 (of 21 October 2002), 50 S. (Neuer Gründergeist – Valéry Giscard d’Estaing ... über ein Grundgesetz für das Vereinte Europa).
99. Di Fabio, Der neue Artikel 23 des Grundgesetzes, Der Staat (1993), 191 S.
100. Doehring, Staat und Verfassung in einem zusammenwachsenden Europa, Zeitschrift für Rechtspolitik (1993), 98 S.
101. Doehring, K., Demokratiedefizit in der Europäischen Union?, 112 Deutsches Verwaltungsblatt (1997), no. 9, 1133 S.
102. Dokumentation: Manifeste Pro und Contra Maastricht, in Hrbek, R. (ed) (1993 b), 159 S.
103. Dreier, R. and Schwegmann, F. (eds) Probleme der Verfassungsinterpretation (1976).
104. Duchenn F. Jean Monnet. The First Statesman of Interdependence. N. Y – London: Norton and Company, 1994.
105. Duff A. The Main Reforms // Maastricht and Beyond. The Treaty of Nice explained / edited by Martyn Bond and Kim Feus. – London : Federal Trust for Education and Research, 2001. – 291 p.
106. Elster J., O’ffe C., Preuss U.K.. Institutional Design in Post Communist Societies Rebuilding the Ship at Sea. – Cambridge: Cambridge University Press, 1998. – 740 p.
107. Erne, R. et al. (eds), Transnationale Demokratie – Impulse für ein demokratisch verfasstes Europa. – Frankfurt, 1995. – 540 S.
108. Europa: Dokumente zur Frage der europäischen Einigung (Dokumente und Berichte des Forschungsinstituts der Deutschen Gesellschaft für Auswärtige Politik, Vol. 17, in 3 parts) (1962), Part 1, 27 S.
109. Europäische Grundrechte-Zeitschrift (1998), 72 S.
110. European Communities – European Parliament, Battling for the Union – Altiero Spinelli. – Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 1988.
111. European Constitutional Group, first submitted in 1993; summary of the revised version of August 1997, Proposal for a European Constitution (Summary of Main Features), 23 S.
112. European Council in Copenhagen, 21-23 June 1993, cf. Conclusions of the Presidency, SN 180/93.
113. European Parliament Resolution No. A3-0055/91, PE 146.342/def.
114. European Parliament Resolution No. A4-0353/96, PE218.268/def.
115. European Parliament Resolution No. A4-0368/97, PE224.336/def.
116. European Parliament Resolution No. B3-2095/90, PE 146.956.
117. European Parliament, Session Documents 1983-1984, Doc. 1-1200/83/B (Explanatory Statement), 5, fig. 13.
118. Finder J. Europe Against de Gaulle. – London: Pall Mall Press, 1963. – 160 P.
119. Fischer, J., Vom Staatenverbund zur Fderation – Gedanken ьber die Finalitдt der europдischen Integration’, Integration (2000) 3, 149 S.
120. Fischer, J., Sьddeutsche Zeitung of 25 June 2001, 6 (‘Fцderale EU-Verfassung in 100 Jahren mцglich’).
121. Fischte, System der Sittenlehre (1798).
122. Gabriel, O. W., Sarcinelli, U. and Vogel, B. (eds), Der demokratische Verfassungsstaat (1992).
123. Garrett G. and Tsebelis G. An Institutional Critic of Intergovernmentalism // International Organization (Spring 1996). Vol. 50.
124. Gebhardt, Verfassungspatriotismus als Identitätskonzept der Nation, Aus Politik und Zeitgeschichte, B 14/93 (2 April 1993), 29 S.
125. Görlach, Leinen and Linkohr, Europa als Bundesstaat (2000) // Marhold, H. (ed), Die neue Europadebatte: Leitbilder für das Europa der Zukunft, (2001), S. 289 – 311.
126. Grabitz et al., Das Europäische Parlament – verurteilt zur Machtlosigkeit?, in Aus Politik and Zeitgeschichte, (1986), edition B 28, 22 S.
127. Grabitz Institutionelle Anpassung der EC – paper presented at the 25th FIW symposium, held in Innsbruck (March 1992), typescript, 41 S.
128. Grabitz E. and Läufer, T., Das Europäische Parlament (1980), 378 S.
129. Grabitz E. and Meyer, T. U., Europawahlgesetz / Kommentar (1979), 1 S.
130. Grewe W. G., Deutsche Aubenpolitik der Nachkriegszeit (1960), 306.
131. Griller S. and Hummer, W. (eds), Die EU nach Nizza (2002).
132. Griller S., Ein Staat ohne Volk? Zur Zukunft der Europäischen Union (1996) (IEF Working Paper No. 21, ed. Forschungsinstitut für Europafragen an der Wirtschaftsuniversität Wien), 17S. /
133. Griller’s contribution to the discussion, Europäisches und nationales Verfassungsrecht, 60 Veröffentlichungen der Vereinigung der Deutschen Staatsrechtslehrer (2001), 392 f.
134. Grimm D. Verfassung // Staatslexikon, 6th edn., Vol. 5, (1989), 633 S.
135. Grimm D. Die Zukunft der Verfassung. – Frankfurt a. M., 1991. – 427 S.
136. Guggenheim, Die Problematik des europäischen Zusammenschlusses (and the subsequent discussion), Fünfzig Jahre Institut für Internationales Recht an der Universität Kiel (1965), 95 S.
137. Häberle, Zeit und Verfassung, in Dreier, R. and Schwegmann, F. (eds) Probleme der Verfassungsinterpretation (1976), 293 S.
138. Habermas, Der europäische Nationalstaat unter dem Druck der Globalisierung, Blätter für deutsche und internationale Politik (1999) 4, 3425 S.
139. Habermas, Die postnationale Konstellation und die Zukunft der Demokratie, Blätter für deutsche und internationale Politik (1998) 7, 804 S.
140. Habermas, J., Faktizität und Geltung (1992), 632 S.
141. Habermas, Süddeutsche Zeitung of 28 June 2001, 17 (Die Euro-Form: Jürgen Habermas energischer Vortrag bei den Hamburg Lectures).
142. Habermas, Theorie des kommunikativen Handelns, Vols. I/II (1981).
143. Hahn, Verständigung als Strategie, in Haller, M., Hoffmann-Nowottny, H.-J. and Zapf, W. (eds), Kultur und Gesellschaft (1989), 346-359.
144. Halin H. L’Europe unie – objectif majeur de la Résistance. – Paris-Bruxelles, 1967.
145. Hallstein, W., Die Europäische Gemeinschaft, 5th edn (1979).
146. Hallstein, W., Europäische Reden, ed. by Oppermann, Th., (1979), 70 S.
147. Hartmann, N., Das Problem des geistigen Seins, 2nd edn. (1949).
148. Haungs, Verfassungspatriotismus oder was sonst?, in Gabriel, O. W., Sarcinelli, U. and Vogel, B. (eds), Der demokratische Verfassungsstaat (1992), 202 S.
149. Heller, H., Die politischen Ideenkreise der Gegenwart (1926) to the Kursbuch der Weltanschauungen (1981), edited by Peisl, A. and Mohler, A..
150. Hesse, Die Diskussion um eine europ Europäische Verfassung: Vom Kopf auf die Fübe zu stellen, in Bruha, T. , Hesse, J. J., and Nowak, C. (eds), Welche Verfassung für Europa? (2001), 63 S.
151. Hilty, A., Die Verfassungen der schweizerischen Eidgenossenschaft (1891), 409.
152. Hrbek, R. (ed), Der Vertrag von Maastricht in der wissenschaftlichen Kontroverse (1993 b).
153. Hrbek, R. (ed), Die Entwicklung der EG zur Politischen Union und zur Wirtschafts- und Währungsunion unter der Sonde der Wissenschaft (1993 a).
154. Huber, ‘Europäisches und nationales Verfassungsrecht, 60 Veröffentlichungen der Vereinigung der Deutschen Staatsrechtslehrer (2001), 200 f .
155. Hummer, Ursprünge, Stand und Perspektiven der Europäischen Verfassungsdebatte, in Griller, S. and Hummer, W. (eds), Die EU nach Nizza (2002), 325 S.
156. Inglehart R. The Silent Revolution in Europe: Intergenerational Change in Post-Industrial Societies // American Political Science Review. 1971. Vol. 65. December.
157. Inglehart R. The Silent Revolution. Changing Values and Political Styles Among Western Publics. Princeton: Princeton University Press, 1977.
158. Ipsen, Die Verfassungsrolle des Europäischen Gerichtshofs für die Integration, in Schwarze, J. (ed), Der Europäische Gerichtshof als Verfassungsgericht and als Rechtsschutzinstanz (1983), 29 S.
159. Ipsen, H. P., Europäisches Gemeinschaftsrecht (1972).
160. Isensee, J. (ed), Europa als politische Idee und als rechtliche Form (1993).
161. Jachtenfuchs M. Theoretical Perspectives on EuropeanGovernance, 1 Eur. L.J. 115, 129 (1995).
162. Jachtenfuchs M., Die Konstruktion Europas: Verfassungsideen und institutionelle Entwicklung (2002).
163. Jaenicke, Bundesstaat oder Staatenbund: Zur Rechtsform einer europäischen Staatengemeinschaft, Festschrift für Carl Bilfinger (1954), 71 S.
164. Jansen, T., Europa: Von der Gemeinschaft zur Union (1986).
165. Jopp, M., Maurer, A. and Schneider, H. (eds), Europapolitische Grundverständnisse im Wandel (1998), 193-209.
166. Judgement by the Bundesverfassungsgericht (Federal Constitutional Court, 2nd Senate), 12 October 1993, 2BvR 2134/92, 2BvR 2159/92; published in 89 Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts (1994), 155 f.
167. Judgment No. 120/78 of 20/02/1979, Rewe / Bundesmonopolverwaltung für Branntwein (Rec.1979, p.649) (GR1979:I/00321 P 1979:I/00327 SVIV/00377 FIIV/00403 ES1979/00351)
168. Kägi, W., Die Verfassung als rechtliche Grundordnung des Staates: Untersuchungen über die Entwicklungstendenzen im modernen Verfassungsrecht (1945), 92.
169. Kahl, Bundesstaat – Staatenbund – Staatenverbund, Der Staat (1994), 242, 251 S.
170. Kaiser, J. H. (ed), Planung, vol I (1965).
171. Kamlah, W., Der Mensch in der Profanität (1949).
172. Kant, Beantwortung der Frage: Was ist Aufklдrung? (1784/85), in Werke, ed. Weischedel, W., Vol. 9 (1968), 53 S.
173. Kernig, A. D., (ed), Marxismus im Systemvergleich / Politik series, Vol. 4, 1973.
174. Kirchhof, Europäische Einigung und der Verfassungsstaat der Bundesrepublik Deutschland, in Isensee, J. (ed), Europa als politische Idee und als rechtliche Form (1993), 63 f.
175. Kirchhof, Kompetenzaufteilung zwischen den Mitgliedstaaten und der EU, Europäisches Forum: Die künftige Verfassungsordnung der Europäischen Union (Europäische Gespräche 2/94), ed by the Representation of the European Commission in the Federal Republic of Germany, Bonn (1994), 57 S.
176. Klein, K. H., Die Ubertragung von Hoheitsrechten (1952), 29 S.
177. Klemm, Schöpfung IV.B: Dogmatisch, Die Religion in Geschichte und Gegenwart (1986). Vol. 5 column 1484 S.
178. Kohl Koenigswinter: Auswärtiges Amt (ed), Gemeinsame Auben-. und Sicherheitspolitik der Europäischen Union (GASP) – Dokumentation, 10th edn. (1995), 511 S.
179. Kohl, Die einigende Kraft des kulturellen Erbes im zusammenwachsenden Europa, Bulletin des Presse- und Informationsamtes der Bundsregierung, No. 39 of 17 May 1992, 341S.
180. Kreile, M. (ed), Die Integration Europas, (political quarterly / special edition 23/1992) (1992).
181. Kuhn, T. S., The Structure of Scientific Revolutions (1962).
182. Küsters, H. J., Die Gründung der Europäischen Wirtschaftsgemeinschaft, (1982).
183. Laeken Declaration – The Future of the European Union. – Laeken – Brussels, 15 December 2001. – EU Doc. No. SN 273/01.
184. Lane J.-E., Ersson S. O. Politics and Society in Western Europe, 3rd edition. L.: Sage publications, 1994. P. 33.
185. Le Bras H., Todd E., L’invention de la France. Paris: Librairie générale française, 1981. P. 7.3
186. Lefort, Nation et souveraineté, La Souveraineté. Horizons et figures de la politique No. 610 (2000), 25 S.
187. Legitimation – Transparenz – Demokratie: Fragen an die Europäische Union (ed by Bayer. Landeszentrale für politische Bildungsarbeit and by Akademie für politische Bildung Tutzing) (1999).
188. Leisner, Antigeschichtlichkeit des öffentlichen Rechts?, Der Staat (1968), 137 S.
189. Lessing, G. E., Ernst und Falk – Erstes Gespräch, 1777.
190. Lijphart A. Democracies: Patterns of Majoritarian and Consensus Government in Twenty-one Countries. New Haven: Yale University Press, 1984.
191. Lindberg L. N., The Political Dynamics of European Economic Integration (1963). In fact, however, this ‘theory’ is nothing but the conceptual clarification and systemization of the strategy designed and practised by the fathers of Community policy.
192. Lipgens W., EVG und politische Föderation, 32 Vierteljahreshefte für Zeitgeschichte (1984).
193. Lipgens W., 45 Jahre Ringen um die europäische Verfassung 1939-1984 (1986), 296.
194. Lipgens W., Europa-Föderationspläne der Widerstandsbewegungen 1940-1945 (1968).
195. Loth W., Entwürfe einer europäischen Verfassung: eine historische Bilanz (2002), 73 S.
196. Low S., The Government of England (1911), 5 f.
197. Löwenstein Verfassung, Verfassungsrecht, in Kernig, C. D. (ed), Marxismus im Systemvergleich / Politik series, Vol. 4, 1973, col. 249 S.
198. Löwenstein, K., Verfassungslehre (1959) (Orig.: Political Power and the Governmental Process, 1957).
199. Mabileau A. Les régions françaises saisies par l’intégration européenne// F. d’Arcy, L. Rouban, De la V-e république а l’Europe. P. 227
200. Magagnoli, R., Italien und die Europäische Verteidigungsgemeinschaft (1999).
201. Mangoldt / Klein, Das Bonner Grundgesetz, 2 nd edn. (1957), 660 f.
202. March James G., Olsen Johan P. Democratic governance / New York; London: Free Press, 1995. – VI,293 p.
203. Marhold, H. (ed), Die neue Europadebatte: Leitbilder für das Europa der Zukunft, (2001).
204. Max Weber on Charisma and Institution Building / Ed. and with an Introduction by S. N. Eisenstadt. Chicago—London: The University of Chicago Press, 1968.
205. Mény Y. Le systeme politique frаnçаis. Paris, Montchrestien, coll. Clefs Politiques, 2-e йd., 1993.
206. Merquior J. G. Rousseau and Weber. Two Studies in the Theory of Legitimacy. – L.: Routledge and Kegan Paul, 1980.
207. Meyer-Cording, Die europäische Integration als geistiger Entwicklungsprozeb, Wirtschaft, Gesellschaft and Kultur, Festgabe für Alfred Müller-Armack (1961), 291 S.
208. Michael O’Neill. The politics of European Integration. – London and New York: Routledge, 1996.
209. Mitterand, F. and Chancellor Helmut Kohl, in a letter to the then President of the European Council Giulio Andreotti, (Text in Europa-Archiv (1991), D. 25 S. here D. 26).
210. Monod and Magoudi, Manifeste pour une Europe souveraine, Paris 1999.
211. Moravcsik, A., The Choice for Europe (1998).
212. Mosler, Die Entstehung des Modells supranationaler und gewaltenteilender Staatenverbindungen in den Verhandlungen über den Schuman-Plan, in von Caemmerer, E., Schlochauer, H.-J. and Steindorff, E. (eds), Probleme des europäischen Rechts (Festschrift for W. Hallstein) (1966), 355 S.
213. Mosler: Föderalismus als nationales und international Ordnungsprinzip, 21 Veröffentlichungen der Vereinigung der Deutschen Staatsrechtslehrer (1964), 138.
214. Müller-Graff, Der Post-Nizza-Prozess: Auf dem Weg zu einer neuen europäischen Verfassung?, Integration (2001), 208 S.
215. Murswieck, Maastricht – nicht ohne Volksentscheid! Eine verfassungsrechtliche Analyse, Süddeutsche Zeitung (Munich) of 14 October 1992, 11.
216. Murswieck, Maastricht und der Pouvoir Constituant, Der Staat, (1993), 161 S.
217. Neuhold C. The «Legislative Backbone» keeping the Institution upright? The Role of European Parliament Committees in the EU Policy-Making Process // European Integration online Papers (EIoP). Vol. 5 (2001).
218. Obradovic D. Policy, Legitimacy and the European Union // The Journal of Common Market Studies. – Oxford, 1996. Vol. 34. № 2.
219. Ophüls, Die Europäischen Gemeinschaftsverträge als Planungsverfassungen, in Kaiser, J. H. (ed), Planung, vol I (1965), 229 S.
220. Opinion 1/91, EEA I [1991] ECR, I-6079.
221. Oppermann, Der Maastrichter Unionsvertrag – Rechtspolitische Wertung, in Hrbek, R. (ed) (1993 b), 103 S.
222. Oppermann, T., Europarecht, 2nd edn. (1999), 344 f (marginal nos. 914 S).
223. Passages to power: legislative recruitment in advanced democracies / Cambridge : Cambridge University Press, 1997. – XVI, 259 p.
224. People and Parliament in the European Union: participation, democracy, and legitimacy / Oxford, England: Clarendon Press; New York : Oxford University Press, 1998. – XVI, 287 p.
225. Peters, A., Elemente einer Theorie der Verfassung Europas (2001), 73.
226. Philipp, Ein dreistufiger Bundesstaat?, Zeitschrift für Rechtspolitik (1992), 433 S.
227. Political representation and legitimacy in the European Union / Oxford; New York : Oxford University Press, 1999. – XIV, 306 p. (Ejik)
228. Preuss, U. K., Revolution, Fortschritt und Verfassung (1990), 19.
229. Puntscher-Riekmann, S., Demokratie im supranationalen Raum, in Antalovsky, E. et al. (eds), Integration durch Demokratie (1997), 69 S.
230. Puntscher-Riekmann, S., Die kommissarische Neuordnung Europas: Das Dispositiv der Integration (1998).
231. Rahmsdorf, A. W., Ordnungspolitischer Dissens und europäische Integration (1982).
232. Randelzhofer, A., Scholz, R. and Wilke, D. (eds), Gedächtnisschrift für Eberhard Grabitz (1995).
233. Rapport d’information au nom de la dйlйgation du Sénat pour l’Union européenne sur une deuxieme chambre européenne, rapporteur M. Daniel Hoeffel, No. 381, session ordinaire de 2000-2001.
234. Rediscovering Institutions. The Organizational Basis of Politics / Ed. by March J. G. and Olsen J. P. – N. Y: Free Press, 1989
235. Reif, Ein Ende des «Permissive Consensus»? Zum Wandel europapoliticher Einstellungen in der öffentlichen Meinung der EG-Mitgliedstaaten, in Hrbek, R. (ed) (1993 b).
236. Reiter, E., (ed), Jahrbuch für internationale Sicherheitspolitik 2002, Vol. 1, (2002).
237. Rémond B., Blanc J., Les collectivités locales. Paris: Presses de la FNSP, Dalloz, 3-e éd., 1995.
238. Report on the structure of the European Union with regard to its Enlargement and the Creation of a Europe-wide order (1992). – European Parliament Doc. A3-0189/92, PE152.242/def.
239. Republic of Slovenia’s National Programme for the Adoption of the Acquis by the end of 2002. – Ljubljana: Government Office for European Affairs, 1999. – 430 p.
240. Richard J. Pierce, Jr., The Role of the Judiciary in Implementing an Agency Theory of Government, 64 N.Y.U. L. Rev. 1239, 1240 (1989).
241. Rules of Procedure of the European Parliament.
242. Rupp, Mub das Volk über den Vertrag von Maastricht entscheiden?, Neue Juristische Wochenschrift (1993), 38 S.
243. Ruppert, A., Die Integrationsgewalt (1969), 84 S.
244. Sandholtz W. Membership Matters: Limits on the Functional Approach to the European Institutions // Journal of Common Market Studies. – Oxford, 1996. – № 34.
245. Sarcinelli, «Verfassungspatriotismus» und «Bürgergesellschaft» – oder: Was das demokratische Gemeinwesen zusammenhält’, in ibid., B 34/93 (20 August 1993), 25 S.
246. Sasse, Zur Verfassung der Europäischen Union, in Schneider, H. and Wessels, W. (eds), Auf dem Weg zur Europäischen Union? Diskussionsbeiträge zum Tindemans-Bericht (1977), 189 S.
247. Scharpf F. W. The Joint-Decision Trap: Lessons from German Federalism and European Integration // Public Administration. – 1988. – Vol. 66.
248. Schatz, H., van Ooyen, R.C. and Werts, S., Wettbewerbsföderalismus: Aufstieg und Fall eines politischen Streitbegriffs (2000).
249. Scheuner, Diskussionsbeitrag zum Thema «Föderalismus als nationales und internationales Ordnungsprinzip», 21 Veröffentlichungen der Vereinigung der Deutschen Staatsrechtslehrer (1964), 122 S.
250. Scheuner, Verfassung // Staatslexikon, 6th edn., Vol. 8, 1963. – col. 117 S.
251. Schmid C. Erinnerungen. – Berlin: Univ.-Verl., 1981. – 258 S.
252. Schmidt-Assmann, E., Der Verfassungsbegriff in der deutschen Staatslehre der Aufklärung und des Historismus (1967), 58.
253. Schneider and Hrbek, Die Europäische Union im Werden, in von der Groeben, H. and Möller, H. (eds), Die Europäische Union als Prozeb (1980), 209 S.
254. Schneider, Anlauf ohne Sprung, in Schneider, H. and Wessels, W. (eds), Auf dem Weg zur Europäischen Union? Diskussionsbeiträge zum Tindemans-Bericht (1977), 11 S.
255. Schneider, Deutsche Europapolitik: Leitbilder in der Perspektive – Eine vorbereitende Skizze, in Schneider, H., Jopp, M. and Schmalz, U. (eds). (2001).
256. Schneider, Die Europäische Union als Staatenverbund oder als multinationale «Civitas Europea»?, in Randelzhofer, A., Scholz, R. and Wilke, D. (eds), Gedächtnisschrift für Eberhard Grabitz (1995), 677 S.
257. Schneider, Ein Wandel europapolitischer Grundverständnisse? Grundsatzüberlegungen, Erklärungsansätze und Konsequenzen für die politische Bildungsarbeit, in Jopp, M., Maurer, A. and Schneider, H. (eds), Europapolitische Grundverständnisse im Wandel (1998), 19-147.
258. Schneider, Europäische Integration – die Leitbilder und die Politik, in Kreile, M. (ed), Die Integration Europas, (political quarterly / special edition 23/1992) (1992), 3 S.
259. Schneider, Europäische Integration im Wandel, in Legitimation – Transparenz – Demokratie: Fragen an die Europäische Union (ed by Bayer. Landeszentrale für politische Bildungsarbeit and by Akademie für politische Bildung Tutzing) (1999), 8 S.
260. Schneider, ‘Föderale Verfassungspolitik für eine Europäsche Union’, in Schneider, H. and Wessels, W. (eds), Föderale Union – Europas Zukunft? (1994), 21 S.
261. Schneider, Leitbilder zur europäischen Integration, in Bayerische Landeszentrale für politische Bildungsarbeit und Akademie für politische Bildung (eds), Legitimation – Transparenz – Demokratie; Fragen an die Europäische Union (1999), 65 S.
262. Schneider, Optionen der politischen Finalität: Föderation – Konföderation – Verfassung, in Schneider, H., Jopp, M. and Schmalz, U. (eds), Eine neue deutsche Europapolitik? Rahmenbedingungen – Problemfelder – Optionen (2001), 583 S.
263. Schneider, Patriotismus und Nationalismus, Concilium – Internat. Zeitschrift für Theologie (1995), 499 S.
264. Schneider, Synthese und Schlubfolgerungen, in Hrbek, R. (ed), Die Entwicklung der EG zur Politischen Union und zur Wirtschafts- und Währungsunion unter der Sonde der Wissenschaft (1993 a), 115-133.
265. Schneider, Synthese und Schlubfolgerungen, in Hrbek, R. (ed), Der Vertrag von Maastricht in der wissenschaftlichen Kontroverse (1993 b), 133-157.
266. Schneider, Von der «gemeinsamen Verteidigungspolitik» der EU zur Neuauflage der «Europäischen Verteidigungsgemeinschaft»?, in Reiter, E. (ed), Jahrbuch für internationale Sicherheitspolitik 2002, Vol. 1, (2002), 79 S.
267. Schneider, Zusammenfassende Uberlegungen zum Wandel europapolitischer Grundverständnisse, in Jopp, M., Maurer, A. and Schneider, H. (eds), Europapolitische Grundverständnisse im Wandel (1998), 193-209.
268. Schneider, H. and Wessels, W. (eds), Auf dem Weg zur Europäischen Union? Diskussionsbeiträge zum Tindemans-Bericht (1977).
269. Schneider, H. and Wessels, W. (eds), Föderale Union – Europas Zukunft? (1994).
270. Schneider, H., Europäische Volksdemokratie: Kritik eines politischen Trugbildes (1958).
271. Schneider, H., Jopp, M. and Schmalz, U. (eds), Eine neue deutsche Europapolitik? Rahmenbedingungen – Problemfelder – Optionen (2001).
272. Schneider, H., Leitbilder der Europapolitik I: Der Weg zur Integration (1977), 94 S.
273. Schneider, H., Rückblick für die Zukunft: Konzeptionelle Weichenstellungen für die Europäische Einigung (1986), 51 S.
274. Schneider, Jacques Delors: Mensch und Methode (ed by Institut für Höhere Studien, Vienna, political science series no. (73) (2001).
275. Scholz, Grundgesetz und europäische Einigung, Neue Jurist. Wochenschrift, (1992), 2593 S.
276. Schuppert G.F. Uberlegungen zur demokratischen Legitimation des europäischen Regierungssystems // Recht, Staat, Gemeinwohl. Ipsen J.. – Köln–Berlin–Bonn–München: Heymann, 2001 – S. 201-224.
277. Schwarze J., Bieber R. Der Europäische Gerichtshof als Verfassungsgericht und Rechtsschutzinstanz. – Baden-Baden: Nomos Verlagsges, 1983. – 215 S.
278. Siegler H. Europäische politische Einigung. 1949-1968: Dokumentation von Vorschlägen und Stellungnahmen. – Bonn–Wien–Zürich, 1968. – XXV, 435 p.
279. Smend R. Integrationslehre // Handwörterbuch der Sozialwissenschaften. – Vol. 5. – 1956. – S. 299 – 318.
280. Smend R. Verfassung und Verfassungsrecht. – München: Duncker & Humblot, 1928. – VIII, 178 S.
281. Spaak Report of the intergovernmental committee appointed by the Conference of Messina: Report of the Heads of Delegation to the Foreign Ministers of 21 April 1956, Document MAE 120 d/56 (corr.).
282. Spinelli A. Manifest der Europäischen Föderalisten. – Frankfurt a. M.:Europ. Verl.-Anst., 1958. – 69 S.
283. Sternberger D. Verfassungspatriotismus. – Frankfurt am Main: Insel-Verl., 1990. – 389 S.
284. Straw J. A Constitution for Europe // The Economist, 12-18 October 2002.
285. Taylor P. Consociationalism and Federalism as Approaches to International Integration // Frameworks for International Cooperation / Ed. by Groom A. and Taylor P. London, 1994. – PP. 141 – 178.
286. The Crisis of representation in Europe / Ejik. – London: Frank Cass, 1995. – 226 p.
287. The role of the European Parliament in the enlargement process / Briefing No 38. – 27 January 1999. – PE 168.065.
288. Tocqueville A. De la Démocratie en Amerique: Токвіль Алексіс де. Про демократію в Америці: Пер. з фр.. — К.: Всесвіт, 1999. — 587с.
289. Toulemon R. 50 Mots, L’Europe. – Paris: TEPSA, 1992. – 313 p.
290. Tsebelis G. The Power of the European Parliament as a Conditional Agenda Setter // American Political Science Review. – 1988. – Vol. 88. – P. 411 – 453.
291. Vaubel R. The political economy of international organizations. – Boulder: Westview Pr., 1991. – VIII, 311 p.
292. Verfassung // Kleines politisches Wörterbuch. – Berlin, 1973. – 880 S.
293. Verösentlichungen der Vereinigung der Deutschen Staatsrechtslehrer, 21 (1964).
294. Versentlichungen der Vereinigung der Deutschen Staatsrechtslehrer, 60 (2001).
295. Voegelin E. The new science of politics. – Chicago: Univ. of Chicago Press, 1952. – XIII, 193 p.
296. Vom Staatenverbund zur Föderation: Gedanken über die Finalität der europäischen Integration. – Rede von Joschka Fischer in der Humboldt-Universität in Berlin am 12. Mai 2000. – Harvard Jean Monnet Chair, 2000 (http://www.JeanMonnetProgram.org/papers/00/symp.html
297. Von Bogdandy A. Europäisierung der nationalstaatlichen Verfassung // Schuppert G.F. Bundesverfassungsgericht und gesellschaftlicher Grundkonsens. – Berlin, 2000. – S. 243 – 261.
298. Von Caemmerer E., Schlochauer H.-J. and Steindors E. Probleme des europäischen Rechts. – Frankfurt a.M.: Klostermann, 1966. – XI, 580 S.
299. Von der Groeben H., Möller H. Die Europäische Union als Prozeb. – Baden-Baden: Nomos-Verlagsges, 1980. – 564 S.
300. Schneider H. The Constitution Debate // European Integration online Papers (EIoP) Vol. 7 (2003) N°4;
301. Von der Groeben H. Aufbaujahre der Europäischen Gemeinschaft. – Baden-Baden: Nomos Verl.ges., 1982. – 404 S.
302. Von der Groeben H. Legitimationsprobleme der Europäischen Gemeinschaft. – Baden-Baden: Nomos-Verlagsgesellschaft, 1987. – 159 S.
303. Wagner H., Grundbegrise des Beschlussrechts der Europäischen Gemeinschaften. – Köln: Heymann, 1965. – XVI, 370 S.
304. Wallace H. European Governance in Turbulent Times // Journal of Common Market Studies. – Oxford, 1993. – Vol.31. – P. 311-346.
305. Weber M. Economy and Society / Ed. by Roth G. and Wittich Cl. – N.Y.: Bedminster Press, 1968 (3 volumes).
306. Weber M. Lecture delivered to students in Munich in 1919, published by the Süddeutsche Zeitung.
307. Weidenfeld W. Maastricht in der Analyse. – Gütersloh: Bertelsmann-Stiftung, 1994. – 501 S.
308. Weidenfeld W. Wie Europa verfasst sein soll. – Gütersloh: Bertelsmann-Stiftung, 1991. – 455 S.
309. Weiler J.H.H. Federalism and Constitutionalism: Europe’s Sonderweg // The Federal Vision: Legitimacy and Levels of Governance in the US and the EU. – Oxford: Oxford University Press, 2002. – XVII, 537 p.
310. Weiler J.H.H. The Constitution of Europe. – Cambridge: Cambridge University Press, 1999. – XVI, 364 p.
311. Westlake M. A Modern Guide to the European Parliament. – London – New York: Pinter Publishers, 1994. – XV, 302 p.
312. What Kind of Constitution for What Kind of Polity? Responses to Joschka Fischer. – Ed. by C. Joerges, Y. Mény and J.H.H. Weiler. – Harvard, 2000. – 266 p.
313. Wheare K.C. Federal government / 4th ed. – London; New York: Oxford University Press, 1963. – 266 p.
314. Wheare K. C. Legislatures. – London: Oxford University Press, 1963. – 247 p.
315. Wildenmann R. Staatswerdung Europas? Optionen für eine Europäische Union. – Baden-Baden: Nomos-Verl.-Ges., 1991. – 461 S.
316. Williams M. The European Parliament: Political Groups, Minority Rights and the ‘Rationalisations’ of Parliamentary Organisation. A Research Note // Döring H. (ed.) Parliaments and Majority Rule in Western Europe. – Frankfurt – New York, 1995. – 370 p.
317. Kielmansegg P. Legitimationsprobleme politischer Systeme. – Opladen: Westdt. Verl., 1976. – 288 S.
318. Wolf S. The Economic Constitution of the European Union // Columbia Journal of European Law. – 1998. – Vol. 4. – P. 61 – 74.
319. Wolf S. Revision des Grundgesetzes durch Maastricht – ein Anwendungsfall des Art. 146 GG // Juristenzeitung. – 1993. – S. 591 – 598.
320. Zuleeg F. Die föderativen Grundsätze der Europäischen Union // Neue Juristische Wochenschrift. – 2000. – S. 274–315.