Степанюк Світлана Іванівна. Історико-соціальні аспекти розвитку студентського спортивного руху в Україні

brief description

Степанюк Світлана Іванівна. Історико-соціальні аспекти розвитку студентського спортивного руху в Україні : Дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Львівський держ. ін-т фізичної культури. — Л., 2003. — 260арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 157-179

Степанюк С.І. Історико-соціальні аспекти розвитку студентського спортивного руху в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту за спеціальністю 24.00.02 Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2003 р.
Дисертація присвячена історико-соціальним проблемам розвитку міжнародного, вітчизняного та сучасного українського студентського спорту.
Об’єкт дослідження - історія розвитку спортивного руху в Україні.
Предмет дослідження - історико-соціальні аспекти формування та розвитку в Україні студентського спортивного руху.
Мета дослідження полягала у виявленні передумов, особливостей і тенденцій розвитку в Україні студентського спортивного руху.
Наукова новизна полягає в узагальненні особливостей розвитку міжнародного студентського спортивного руху, виявленні передумов, етапів та особливостей розвитку студентського спорту в Україні, об’єктивному аналізі виступів студентських збірних команд України у Всесвітніх Універсіадах.

Всебічний аналіз наукової та науково-методичної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів дає підстави стверджувати, що проблематика розвитку студентського спортивного руху в сучасній українській науково-методичній літературі, незважаючи на результативність вітчизняного студентського спорту, висвітлена недостатньо. Бракує ґрунтовних наукових досліджень з історії зародження та розвитку міжнародного та національного студентського спортивного руху, особливостей формування організаційних, економіко-правових основ розвитку студентського спорту; відповідної аналітичної та статистичної інформації про представництво і здобутки українських студентів-спортсменів на внутрішній та міжнародній спортивній арені; праць, у яких висвітлювалися б ідейно-філософські, освітньо-виховні та соціальні аспекти студентського спортивного руху.

Зародження та розвиток міжнародної системи студентського спортивного руху відбувалося за складних соціальних, політичних умов кінця ХIХ першої чверті ХХ століть та в умовах організаційної багато-структурності.

Найважливіші етапи розвитку міжнародного студентського спорту пов’язані з діяльністю Міжнародної студентської конфедерації (CIE) (1919 р.), Міжнародної студентської спілки (UIE) (1945 р.) та Міжнародної федерації університетського спорту (FISU) (1949 р.).
Основними формами проведення міжнародних спортивних змагань упродовж ХХ століття були: студентські чемпіонати світу, спортивні змагання у рамках Всесвітніх фестивалів молоді та студентів, міжнародні Тижні спорту”, Всесвітні студентські ігри Універсіади.
Найпопулярнішими і найбільш значущими залишаються Всесвітні Універсіади, які посідають неофіційне друге місце після Олімпійських ігор у структурі міжнародних комплексних спортивних змагань за масштабністю й рівнем спортивних результатів. За період проведення з 1959 року Всесвітні студентські Універсіади вирізняються кількісним зростанням спортсменів-учасників та країн-учасниць, розширенням географії їх проведення; збільшенням їх соціального, культурно-виховного, молодіжно-інтеграційного й миротворчого значення.

Процес зародження та формування студентського спортивного руху в Україні припадає на початок ХХ століття, на що істотно впливали особливості загальносуспільного розвитку та основні тенденції розвитку європейської та світової системи фізичного виховання і спорту.

Найпомітніша роль у структуризації та історії розвитку студентського спорту в Україні, як і в інших республіках колишнього СРСР, належала спортивному товариству Буревісник” (1957 1987 рр.). Важливе ідеологічне, спортивне, спортивно-масове та соціальне значення мали Всесоюзні студентські спартакіади, історія проведення яких започаткована з 1952 року року дебютного входження Радянського Союзу в систему олімпійських змагань.
Завдяки вдалій організаційній основі та відповідній державній підтримці представники української вищої школи успішно виступали на Всесвітніх студентських Універсіадах та спортивних змаганнях у програмі Всесвітніх фестивалів молоді та студентів.

На становлення сучасної української системи розвитку студентського спорту, яка починає формуватися зі здобуттям державної незалежності тільки наприкінці ХХ століття, суттєво вплинули традиції радянського фізкультурно-спортивного руху, які характеризувалися державною і політичною підтримкою у т.ч. розвитку студентського спортивного руху; професіоналізацією студентського спорту; розгалуженою структурою державних і громадських органів управління фізичною культурою і спортом.

Це позначилося на формуванні стратегічних завдань фізкультурно-спортивного руху в Україні загалом і на розвиткові організаційних основ студентського спорту: у 1992 році на базі Всесоюзного добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок утворюється Центральний спортивний клуб Гарт” як орган державного управління спортом та фізкультурно-оздоровчою роботою серед дітей та учнівської молоді у навчальних закладах усіх типів та рівнів акредитації у структурі Міністерства освіти України; у 1993 році розпочала діяльність Спортивна студентська спілка України як громадська структура у сфері студентського спорту.
Історичною спадщиною та стратегічною невизначеністю розвитку сфери фізичної культури і спорту пояснюється утворення 2001 року Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України з державними функціями управління при наявному Державному комітеті України з питань фізичної культури і спорту.
Водночас перші роки самостійного державного розвитку характеризуються успішними виступами студентів-спортсменів України на Всесвітніх Універсіадах, що на тлі виступів олімпійських національних збірних також є своєрідним свідченням тяглості колишньої радянської системи фізкультурно-спортивного руху.
Починаючи з 1993 року, Україна була представлена на шести літніх та шести зимових Універсіадах, у яких українські студенти-спортсмени здобули загалом 216 медалей (181 в літніх та 35 у зимових), серед яких 88 золотих, 61 срібна та 67 бронзових нагород.

Сучасний розвиток студентського спортивного руху характеризується своєрідністю організаційної структури, активною розробкою програмно-нормативної бази студентського спорту та фізичного виховання студентської молоді, налагодженням системи масових студентських спортивних змагань, зростанням соціальної значущості занять фізкультурно-спортивною активністю в системі навчально-виховного процесу вищої школи; успішними виступами українських студентів-спортсменів на міжнародній спортивній арені.

Проведений аналіз дозволяє за матеріалами дисертаційного дослідження визначити напрямки подальших перспективних наукових досліджень, пов’язаних із місцем та значенням студентського спорту в системі освіти і виховання молодої людини; вдосконаленням організаційної структури студентського спортивного руху; стратегією співпраці державних, громадських, молодіжних, політичних, культурологічних організацій у сфері фізичного виховання студентської молоді; матеріально-технічним, медичним і науково-методичним забезпеченням підготовки студентських збірних команд України для участі у міжнародних змаганнях; проблемою аматорства і професіоналізму у студентському спорті.