СТИЛЕМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЄСЛОВА У СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ НАУКОВИХ ТЕКСТАХ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

НАГОРНА Світлана Сергіївна

УДК 81’324:81’367 =111

СТИЛЕМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЄСЛОВА У СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ НАУКОВИХ ТЕКСТАХ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ШЕВЧЕНКО ТЕТЯНА ЄГОРІВНА,
кандидат філологічних наук,
доцент

КИЇВ 2004

ЗМІСТ
ВСТУП.............................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ....................... 13
1.1. Розгляд функціонального стилю у стилеметрії........................................ 13
1.2. Функціональна характеристика наукового стилю.................................. 16
1.3. Науковий підстиль гуманітарного профілю............................................ 19
1.4. Підмова як об’єкт стилеметричних досліджень...................................... 21
1.5. Письмові форми реалізації наукового мовлення..................................... 25
1.6. Морфологічна парадигма........................................................................... 28
1.6.1. Загальна характеристика морфологічної парадигми .. 31
1.6.2. Граматична категорія та словозмінна форма................................... 34
Висновки до Розділу 1................................................................................................. 38
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СЛОВОЗМІННОЇ ДІЄСЛІВНОЇ ПАРАДИГМИ У СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ НАУКОВИХ ТЕКСТАХ ...................................... 40
2.1. Системні характеристики словозмінної парадигми англійського
дієслова ........................................................................................... 40
2.1.1. Способи вираження непрямих способів через словозмінні
форми...................................................................................................... 41
2.1.2. Інгові словозмінні форми дієслівної парадигми................................ 43
2.1.3. Визначення груп словозмінних форм дієслова для позначення майбутньої дії........................................................................................ 45
2.2. Функціональні характеристики словозмінної парадигми англійського дієслова в текстах наукового стилю........................................................... 46
2.2.1. Ступінь реалізації словозмінної дієслівної парадигми у наукових
текстах.................................................................................................... 46
2.2.2. Розподіл словозмінних форм за поширеністю................................... 60
2.2.3. Регулярні та нерегулярні варіанти словозмінних дієслівних
форм у науковому стилі......................................................................... 64
2.2.3.1. Розширення значень словозмінних форм групи Indefinite у
наукових текстах.......................................................................... 64
2.2.3.2. Функціонування інгових форм у наукових текстах................. 68
2.2.3.3. Інваріантні та варіантні заперечні форми дієслів у науковому стилі.............................................................................................. 71
2.2.3.4. Варіантні словозмінні форми питань у досліджуваних
текстах............................................................................................. 75
2.2.3.5. Емфатична конструкція з дієсловом do у наукових
текстах............................................................................................. 77
Висновки до Розділу 2.................................................................................................. 79
РОЗДІЛ 3. СТАТИСТИЧНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКОГО ДІЄСЛОВА У ПІДМОВАХ НАУКОВОГО СТИЛЮ......83
3.1. Розподіл дієслів у трьох підмовах наукового стилю.................................. 83
3.2. Лексико-семантичні характеристики дієслів у науковому стилі.............. 92
3.3. Розподіл багатозначних дієслів за кількістю значень.............................. 100
3.4. Залежність реалізації значень багатозначних дієслів від підмови...........106
3.5. Умови реалізації лексико-семантичних варіантів найчастотніших
дієслів у наукових текстах.......................................................................... 110
Висновки до Розділу 3.......................................................................................... 115
РОЗДІЛ 4. ГРАМАТИЧНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ АНГЛІЙСЬКОГО ДІЄСЛОВА У НАУКОВИХ ТЕКСТАХ........................................................ 118
4.1. Частота та поширеність моделей граматичної сполучуваності дієслів у
наукових текстах ........ 118
4.1.1. Встановлення набору моделей граматичної сполучуваності
дієслів ...... 118
4.1.2. Розподіл моделей за частотою......................................................... 122
4.1.3. Розподіл моделей за поширеністю.................................................. 126
4.2. Співвідношення кількості реалізованих значень і кількості
моделей сполучуваності дієслова............................................................. 129
4.3. Функціонування моделей сполучуваності найчастотніших дієслів різних
ЛСГ у текстах підмов наукового стилю.................................................. 133
4.4. Граматична сполучуваність конкретних дієслів у текстах досліджуваних підмов.......................................................................................................... 148
4.5. Залежність кількості моделей сполучуваності від кількості словозмінних форм.............................................................................................................. 157
4.6. Диференціація підмов наукового стилю за реалізацією словозмінних
форм дієслів у моделях VN, VprpN.............................................................. 160
Висновки до Розділу 4..................................................................................... 165
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ........................................................................................... 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................. 172
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ..................................... 192 ДОДАТКИ.................................................................................................................. 195

ВСТУП

Лінгвістичні дослідження кінця ХХ століття позначені помітним успіхами у структурній лінгвістиці, зумовленими необхідністю пошуку нових методів та підходів до вивчення мовних явищ. У центрі уваги залишається аналіз властивостей мовних одиниць і відношень між ними, оскільки мовне явище вважається вивченим лише за умови дослідження його місця в системі мови та особливостей його функціонування у мовленні.
В англійській мові особливе місце посідає дієслово: воно, як правило, складає ядро речення, характеризується складною і розгалуженою парадигмою словозмінних форм і має зв’язки з іншими членами речення. Існує ряд праць вітчизняних і зарубіжних вчених, в яких різною мірою висвітлюються системні та функціональні особливості дієслова: валентність, граматична й лексична сполучуваність [39; 62; 93, 142; 152], синтаксична сполучуваність [43], функціональні характеристики словозмінної парадигми [170]. Попри значні досягнення в галузі стилеметрії [85; 114; 205; 181; 183; 231] чимало проблем у дослідженні стилеметричних властивостей англійського дієслова залишаються невивченими, зокрема такі, як диференціація текстів різних підмов наукового стилю за параметрами реалізації словозмінної дієслівної парадигми, моделей граматичної сполучуваності та лексичних значень дієслова. Саме тому проблема встановлення закономірностей зв’язку реалізованих груп словозмінних форм, кількості реалізованих моделей сполучуваності, частоти й поширеності дієслова, кількості реалізованих значень дієслова у наукових статтях гуманітарного профілю набуває особливої актуальності.
Актуальність теми дисертаційного дослідження підтверджується спрямуванням сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення функціонування лексичних і граматичних одиниць, зокрема для виявлення їхніх стилеметричних особливостей. Врахування вживаності дієслова, його словозмінних форм і моделей граматичної сполучуваності у мовленні необхідне для науково обґрунтованого відбору лексичних одиниць і граматичного матеріалу в процесі навчання англійській мові.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України „Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць; когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські мови, українська мова)” (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол №5 від 27 січня 1997 року).
Мета роботи полягає у встановленні стилеметричних характеристик дієслова в сучасних англомовних наукових журнальних статтях із філології, історії та мистецтвознавства шляхом виявлення закономірностей зв’язку різних параметрів функціонування дієслова. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:
· систематизувати особливості реалізації словозмінної парадигми англійського дієслова в аналізованих текстах;
· визначити частоту дієслів та їх словозмінних форм в англійських текстах наукового стилю;
· укласти словник найчастотніших англійських дієслів для досліджуваних підмов;
· виокремити лексико-семантичні групи англійських дієслів у кожній підмові й описати їх ізоморфні й аломорфні характеристики;
· встановити співвідношення типів значень дієслів: абстрактне/конкретне, пряме/переносне та виявити залежність/незалежність реалізації цих значень від підмови;
· виявити закономірності реалізації словозмінної дієслівної парадигми й набору моделей граматичної сполучуваності в підмовах філології, історії та мистецтвознавства;
· встановити ядерні моделі граматичної сполучуваності англійських дієслів і визначити залежність їх кількості й інвентарю від різних параметрів: частоти англійського дієслова, кількості реалізованих дієсловом значень і словозмінних форм.
Об’єктом дослідження є англійське дієслово в англомовних наукових текстах.
Предмет вивчення складають стилеметричні ознаки дієслова в ракурсі частоти та поширеності.
Доведено, що між мовою і дійсністю, між системою мови й системою понять не існує абсолютного паралелізму. Це спонукало нас до перевірки на мовному матеріалі такої гіпотези: функціонування дієслова має свої особливості, які не випливають із системи мови, а зумовлюються особливостями тексту певного функціонального стилю. Відповідно, диференціація підмов наукового стилю може здійснюватися за різними параметрами, зокрема, за реалізацією дієслівних словозмінних форм або за кількістю реалізованих моделей граматичної сполучуваності.
Матеріалом дисертаційного дослідження слугували наукові журнальні статті з історії, філології, мистецтвознавства, опубліковані в 1997 1999 рр. у Великобританії, загальним обсягом 300 000 слововживань.
Методи дослідження. Досягнення поставленої мети й вирішення конкретних завдань дослідження ґрунтується на загальних положеннях системного та функціонального аналізу. Розгляд дієслів, об’єднаних семантично у складі лексико-семантичної групи, а також аналіз семантичної структури досліджуваних лексем базується на методі компонентного аналізу. Визначення кількості значень кожного дієслова здійснювався за допомогою методу семантичного аналізу. Дедуктивне моделювання спрямоване на встановлення повного інвентарю словозмінних форм дієслова, розмежування інваріантних форм та їх варіантів. Використання методу дистрибутивного аналізу орієнтовано на граматичну сполучуваність дієслів. Методика встановлення ступенів подібності досліджуваних підмов, визначення наявності/відсутності взаємозв’язку між певними функціональними особливостями англійських дієслів, обрахування статистичної відстані й визначення залежності кількості дієслів від тексту (у слововживаннях) ґрунтується на використанні елементів статистичних методів і прийомів: методу рангової кореляції, методу Чекановського, вибіркового критерію та ін.
Наукова новизна дисертаційної роботи забезпечується комплексним підходом до вивчення стилеметричних характеристик дієслова в англомовних текстах наукового стилю, в яких об’єкт дослідження розглядається і з позицій стилістики ресурсів, і з позицій функціональної стилістики. Вперше на матеріалі сучасних англомовних наукових журнальних статей визначено закономірності зв’язку таких параметрів функціонування дієслова: кількості й набору реалізованих словозмінних форм дієслова, моделей його граматичної сполучуваності, кількості та типу реалізованих ним лексичних значень, за якими можна розмежовувати не тільки тексти різних функціональних стилів, а й підмов гуманітарного профілю у межах наукового стилю. Це уможливило встановлення взаємозалежності абсолютної частоти дієслова, кількості реалізованих ним значень, словозмінних форм та моделей граматичної сполучуваності.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у подальшому опрацюванні питань стилеметрії, пов’язаних із визначенням системної організації англійського дієслова як мовної одиниці та закономірностей його функціонування в науковому мовленні. Аналіз стилеметричних характеристик дієслова в сучасних англомовних наукових текстах є внеском у розробку теоретичних аспектів функціональної стилістики та граматики. Теоретично важливим є також запропоноване в праці використання статистичних методів лінгвістики для виявлення зв’язку різних рівнів мовної структури та системної організації наукового мовлення. Дослідження граматичної сполучуваності дієслова в наукових текстах поглиблює знання про зв’язок членів речення, структуру дієслівних словосполучень і сприяє подальшій розробці теоретичних питань синтаксису англійської мови. Комплексне дослідження дієслова з погляду його лексико-семантичних особливостей може бути використане у встановленні типології значень інших частин мови.
Практичне значення одержаних результатів вбачається у можливості використання висновків та матеріалів дослідження в курсах теоретичної (розділи „Морфологія англійського дієслова”, „Словосполучення”) й практичної граматики (розділ „Особові та неособові форми дієслова”), лексикології (розділ „Семантична структура слів англійської мови. Типи значень слова”), стилістики (розділи „Науковий стиль”, „Жанр наукової статті”), на практичних і семінарських заняттях, у спецкурсах із функціональної граматики. Фактичний матеріал дослідження може бути використаним у лексикографічній практиці при укладанні частотних словників для різних підмов наукового стилю; у методиці навчання іноземних мов при відборі обов’язкового мінімуму граматичного матеріалу, зокрема синтаксичних конструкцій; а також при укладанні навчально-методичних матеріалів з граматики англійської мови.
Положення, що виносяться на захист:
1. Кожне англійське дієслово, функціонуючи в текстах різних підмов гуманітарного профілю наукового стилю, реалізує певну кількість словозмінних форм, а насиченість тексту словозмінними формами залежить від їх абсолютної частоти. Залежність кількості словозмінних форм та частоти дієслова така: чим частотніша словозмінна форма, тим вища її поширеність у тексті.
2. Словозмінна парадигма англійського дієслова має стилерозрізнювальну потужність на рівні підмов історії, філології та мистецтвознавства наукового стилю за параметрами частоти та поширеності.
3. Кількість та тип значень багатозначних дієслів англійської мови залежить від текстів підмов, в яких вони вживаються. Абстрактність викладу як специфічна риса наукової прози виявляється за рахунок зменшення кількості різних значень дієслів та переважного вживання дієслів у прямих та абстрактних значеннях.
4. Закономірність функціонування дієслова та його словозмінної парадигми в науковому стилі англійської мови полягає в тому, що із зростанням абсолютної частоти дієслова збільшується кількість реалізованих ним значень та словозмінних форм, дієслово реалізує більший інвентар моделей граматичної сполучуваності.
5. Англійське дієслово має стилерозрізнювальну потужність на рівні підмови одного профілю та стилю за набором моделей граматичної сполучуваності. Встановлено, що реалізація словозмінної дієслівної парадигми залежить від підмови, лексичних значень дієслів, їх граматичної сполучуваності.
6. Вивчення взаємодії одиниць лексичного та граматичного рівнів у текстах наукового стилю показав: наявність зв’язку між довжиною тексту та кількістю вжитих у ньому дієслів; наповнення лексико-семантичних груп дієслів у різних підмовах; залежність частоти дієслова від кількості реалізованих ним значень у текстах підмов; співвідношення реалізованих значень дієслова (прямого/переносного, конкретного/абстрактного); залежність між частотою словозмінної форми дієслова та її поширеністю; вплив різних чинників (вживаність дієслова, кількість реалізованих ним значень та словозмінних форм) на реалізацію моделей граматичної сполучуваності дієслова.
Апробація основних положень і результатів дослідження здійснювалися на 7 наукових конференціях, у тому числі міжнародних: „Форма, значення та функції одиниць мови та мовлення” (Мінськ, 2002), „Мова освіта культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, кафедра ЮНЕСКО, 2001); республіканських: VII Всеукраїнській науковій філологічній конференції „Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2001), II Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2001); науково-практичних: „Актуальні проблеми вивчення мов і культур”(Київ, 2001), „Мова освіта культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2002), „Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003).
Публікації. Основні положення й результати дослідження відображені у чотирьох статтях, надрукованих у фахових збірниках, та двох тезах доповідей на наукових конференціях.
Загальний обсяг роботи. Обсяг тексту дисертації складає 172 сторінки (у тому числі 14 сторінок рисунків і таблиць), загальний обсяг праці разом із бібліографією й додатками становить 263 сторінки. Список використаної літератури включає 243 джерела, у тому числі 12 праць на електронних носіях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних бібліографічних джерел, списку використаних ілюстративних джерел, додатків.
У вступі обґрунтовується вибір обраної теми, визначаються її актуальність і новизна, вказуються об’єкт і предмет дослідження, формулюються мета й завдання роботи, теоретичне та практичне значення, характеризуються фактичний матеріал і методи дослідження, наводяться основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі викладено головні теоретичні положення, на яких базується концептуальний апарат дослідження: розглядаються поняття стилю, підстилю, жанру та підмови; висвітлюються особливості наукового стилю; розкривається лінгвофілософське розуміння термінів парадигма” та морфологічна парадигма” з її складовими; дається загальна характеристика морфологічної парадигми; аналізується взаємозв’язок словозмінної форми та граматичної категорії.
У другому розділі розкривається суть функціонального підходу до вивчення мови та визначаються особливості системи словозмінних форм англійського дієслова; виявляються закономірності розподілу форм словозмінної дієслівної парадигми у тексті та специфіка їх реалізації за частотою й поширеністю; порівнюються підмови наукового стилю за ступенем подібності (за складом і частотою реалізованих словозмінних форм); визначається своєрідність реалізації регулярних і нерегулярних варіантів словозмінних дієслівних форм у англомовних текстах наукового стилю.
У третьому розділі встановлюються деякі закономірності використання дієслів в англомовних наукових текстах; обчислюється залежність кількості вжитих дієслів від довжини тексту; виявляється своєрідність функціонування лексико-семантичних груп найчастотніших англійських дієслів у підмовах історії, філології, мистецтвознавства; встановлюється взаємозалежність абсолютної частоти дієслова і кількості значень; визначається специфіка реалізації кількості значень у досліджуваних текстах; аналізуються умови реалізації лексико-семантичних варіантів дієслів; встановлюється вживаність дієслова й обчислюється співвідношення кількості реалізованих значень дієслова і кількості реалізованих ним словоформ.
У четвертому розділі встановлюється набір моделей граматичної сполучуваності дієслів, типових для досліджуваних підмов; досліджується розподіл моделей за частотою; визначається ядро, основна система та периферія моделей граматичної сполучуваності; встановлюються зони поширеності моделей досліджуваних дієслів; обраховується ступінь подібності підмов філології, історії та мистецтвознавства на основі моделей граматичної сполучуваності дієслів різних лексико-семантичних груп; визначаються основні характеристики граматичної сполучуваності конкретних дієслів у англомовних текстах різних підмов; встановлюється залежність кількості моделей сполучуваності від кількості словозмінних форм і виявляється диференціація підмов англійського наукового стилю за реалізацією словозмінних форм дієслів, що входять до ядерних моделей VN і VprpN.
У загальних висновках викладаються основні результати дослідження, підводяться підсумки роботи, окреслюються перспективи подальших досліджень з обраної проблеми.

Додатки обсягом 68 сторінок складаються з 9 частин, в яких представлено таблиці, що відбивають різні аспекти функціонування дієслів у англомовних наукових статтях.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У сучасній лінгвістиці поняття мовлення слідом за Ф. де Соссюром [148, с. 37] розглядається в протиставленні поняттю мови, під яким при цьому розуміється мовна система як упорядкована сукупність структурних одиниць мови. Мова системне утворення, тобто неподільне ціле, яке домінує над своїми частинами та складається з елементів та їх зв’язків. Сукупність елементів системи утворюють її структуру, а система мови це певна матеріальна реалізація структури, і тому під час опису системи логічне визначення зв’язків дійсно передує логічному визначенню її елементів.
Вичерпне дослідження будь-якої системи мови передбачає встановлення закономірностей її функціонування [112, с. 13]. Закономірності, виявлені в рамках одного конкретного компонента системи, розглядаються як результат більш загальних закономірностей функціонування системи у цілому. Функціональний підхід, який досліджує реалізацію фактів мови у мовленні, дає можливість встановити відношення між уживанням лексичних одиниць та їх системними особливостями і зробити висновки щодо їх функціональних властивостей. Для визначення функції дієслова в тексті не достатньо дослідження лише його словозмінних форм та значень. Виявлення зв’язку між системою та її реалізацією ставить певні завдання перед дослідником: а) виявити множину системних характеристик, важливих під час спілкування; б) дослідити, як різні одиниці кодуються й втілюються в мовленні.
Функціонування мовної одиниці має свої особливості, які не випливають із системи мови, а зумовлюються особливостями тексту функціонального стилю. Особливості наукової прози зумовлені не тільки тим, що головною функцією мови науки є повідомлення, передача інформації, але й наявністю фіксації певного знання, яка має на меті виявлення закономірностей. Тому у центрі уваги нашого дослідження дієслово як частина мови, що є ядром речення. Аналіз властивостей дієслова та його зв’язків розглядається у сполученні з іншими частинами мови, адже семантична функція мовних одиниць тісно перехрещується із синтаксичною та морфологічною. Дієслово виступає як одиниця, що у своїх відносинах із граматичним законом приводить у дію свої внутрішні якості: класову приналежність, лексичне значення, властивість сполучатися з іншими словами, індивідуальні семантичні характеристики, а особливості функціонування дієслова забезпечуються прагматичною спрямованістю тексту.
Комплексний підхід до дослідження наповнення дієслівною лексикою наукових творів підтверджує стислість викладу думок наукового стилю: приріст нових дієслів відбувається за рахунок збільшення описуваних ситуацій та змін у композиційній структурі жанру наукової статті. Абстрактність наукового викладу досягається за рахунок обмеження вживання лексики у переносному значенні, а точність викладу завдяки скороченню кількості значень дієслів та вживанням певних словозмінних форм дієслів.
Вибірковість та варіативність словозмінної дієслівної парадигми у науковому тексті зумовлена: 1) змінами у порядку розташування заперечної частки not; 2) відсутністю складників словозмінної форми; 3) розширенням значень деяких особових словозмінних форм.
У ході дослідження було підтверджено гіпотезу про наявність стилерозрізнювальної потужності у дієслова на рівні підмови одного профілю та стилю за такими параметрами: 1) реалізацією словозмінної дієслівної парадигми (частота та поширеність груп словозмінних форм); 2) наповненням ЛСГ дієслів; 3) набором моделей граматичної сполучуваності. Встановлено, що реалізація словозмінної дієслівної парадигми залежить від підмови, лексичних значень дієслів, їх граматичної сполучуваності.
У дослідженні розглядається взаємодія одиниць різних рівнів (лексичного та граматичного) у текстах наукового стилю: зв’язок між довжиною тексту та кількістю вжитих у ньому дієслів, наповнення лексико-семантичних груп дієслів у різних підмовах, залежність частоти дієслова від кількості реалізованих ним значень у текстах різних підмов, співвідношення реалізованих значень дієслова (прямого/переносного, конкретного/ абстрактного), залежність між частотою словозмінної форми дієслова та її поширеністю, вплив різних чинників (вживаність дієслова, кількість реалізованих ним значень та словозмінних форм) на реалізацію моделей граматичної сполучуваності дієслова.
Мова з усією складністю своєї структури та неоднорідністю елементів, що її складають, завжди утворює ціле, яке підлягає дії внутрішніх законів її будови. Закономірності функціонування дієслова у системі наукового писемного мовлення виявляється у своєрідності відношень дієслово текст, дієслово значення, дієслово словосполучення за параметрами функціонування дієслова: частота, поширеність, сполучуваність. Виявлені закономірності функціонування дієслова у різних підмовах наукового стилю дають змогу одержати загальне уявлення про функціональні властивості дієслова у науковому стилі та його структурних частинах. Закономірність функціонування дієслова та його словозмінної парадигми у науковому стилі полягає в тому, що із зростанням абсолютної частоти дієслова збільшується кількість його значень та словозмінних форм, дієслово реалізує більший інвентар моделей граматичної сполучуваності. Функціональний зв’язок усіх мовних одиниць підтверджує той факт, що реалізація моделей граматичної сполучуваності залежить від абсолютної частоти дієслова, кількості реалізованих ним значень та словозмінних форм.

Проблеми вивчення системних і функціональних особливостей одиниць сучасної англійської мови, а саме дослідження дієслова мають перспективи подальших досліджень. Отримані результати не вичерпують проблематики, висвітленої в роботі. Результати даного дослідження дозволяють окреслити коло проблем для подальшого опрацювання. Насамперед, перспективним вважається розширення рамок дослідження за рахунок створення нових комплексних методів вивчення семантики дієслів та її взаємовідношень з групами словозмінних форм; подальше дослідження конструкції go to Infinitive” та особливостей функціонування емфатичної конструкції в науково-технічних текстах; співвідношення довжини тексту, словозмінної дієслівної форми та набору моделей граматичної сполучуваності на матеріалі інших підмов наукового стилю; дослідження лексичної сполучуваності ядерної моделі VN.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адамец П. К вопросу о синтаксической парадигматике // Языкознание в Чехословакии: Сб. науч. ст., 1956-1974. М.: Прогресс, 1978. С. 209215.
2. Адмони В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики / Отв. ред. В.М. Павлов. Ленинград: Наука, 1988. 340 с.
3. Александрова О.В., Комова Т.А. Современный английский язык: Морфология и синтаксис. М.: МГУ, 1998. 208 с.
4. Андреев Н.Д. Синтаксическая парадигматика // Теоретические проблемы современных индоевропейских языков: Тез. докл. Л.: Наука, 1971. С. 4448.
5. Андреев Н.Д. Статистико-комбинаторные методы в теоретическом и прикладном языковедении. Л.: Наука, 1967. 403 с.
6. Андреев Н.Д. Структурно-вероятностная типология отношений между семантикой слова и его грамматическими категориями // Типология грамматических категорий. Мещаниновские чтения. М.: Наука, 1975. С. 7790.
7. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики (краткий очерк). М.: Просвещение, 1966. 300 с.
8. Ахманова О.С., Глушко Г.Г. Функциональный стиль общенаучного языка и методы его исследования. М.: МГУ, 1974. 173с.
9. Бабенко Л.Г. Функционирование глаголов отдельных ЛСГ в текстах разных функциональных стилей // Лексико-семантические группы русских глаголов / Под ред. Э.В. Кузнецовой. Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1989. С. 127146.
10. Бархударов Л.С. Очерки по морфологии современного английского языка. М.: Высшая школа, 1975. 156 с.
11. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство”, 1986. 445 с.
12. Бедрина И.С. Функциональная семантико-стилистическая категория гипотетичности в английских научных текстах: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04/ Одес. ун-т. им. И.И. Мечникова. Одесса, 1993. 16 с.
13. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. К.: Либідь, 1993. 336 с.
14. Береснев С.Д., Крылова Р.Р., Фих И.М. Субъязыки, стили и художественная литература // Субъязыки и функциональные стили / Отв. ред. С.Д. Береснев. Ульяновск: УГПИ им. И.Н. Ульянова, 1980. С. 316.
15. Бик І.С. Категорія футуральності в сучасній англійській мові та засоби її реалізації (на матеріалі американських політологічних текстів): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / ЛДУ імені Івана Франка. Львів, 1995. 26 с.
16. Блох М.Я. Теоретическая грамматика английского языка. М.: Высшая школа, 1983. 383 с.
17. Бондарко А.В. О структуре грамматических категорий // Вопросы языкознания. 1981. № 6. С.1827.
18. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. К.: Артек, 1998. 190 с.
19. Бруннер К. История английского языка. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1956. Т. 2. 392 с.
20. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. М.: Высшая школа, 1967. 352 с.
21. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Школа Языки русской культуры”, 1997. 547с.
22. Бурлакова В.В. Теоретическая грамматика английского языка. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1983. 328с.
23. Бухтиярова Н.С. Об изучении стиля научной прозы // Особенности языка научной литературы. М.: Наука, 1965. С. 738.
24. Виноградов В.В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. М.: Наука, 1963. 248 с.
25. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Либідь, 1988. 195 с.
26. Вишнякова С.М. Опыт статистического исследования многозначности слов в английском языке // Вычислительная лингвистика. М.: Наука, 1976. С. 168178.
27. Вовчок Д.П. Стилистика газетных жанров. Свердловск: УГУ, 1979. 175 с.
28. Волнина И.А. О специфике научного стиля // Язык и стиль научной литературы. М.: Наука, 1977. С. 2634.
29. Воробьева М.Б. Причастные обороты в научных текстах (по материалам французского языка) // Стилистико-грамматические черты языка научной литературы. М.: Наука, 1970. С. 153161.
30. Воронцова Г.Н. Очерки по грамматике английского языка. М.: Изд-во литературы на иностранных языках, 1960. 399 с.
31. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1980. 139с.
32. Гвишиани Н.Б. Язык научного общения (вопросы методологии). М.: Высшая школа, 1989. 280 с.
33. Глушко М.М. Язык английской научной прозы: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ им. М.В. Ломоносова. М., 1980. 17 с.
34. Головин Б.Н. К вопросу о парадигматике и синтагматике на уровнях морфологии и синтаксиса // Единицы разных уровней грамматического строя языка и их взаимодействие. М.: Наука, 1969. 330 с.
35. Грамматика современного русского литературного языка. М.: Наука, 1970. 580с.
36. Григорьев М.П. Вопросы минимизации морфологических оппозиций и оптимальное построение научного текста: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ им. М.В. Ломоносова. М., 1978. 19 с.
37. Гухман М.М. Грамматическая категория и структура парадигм // Исследования по общей теории грамматики / Отв. ред. Ярцева В.Н. М.: Наука, 1969. С. 117175.
38. Данилова З.В. Семантическая структура английских глаголов break, crack, cut, smash, split, tear: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1982. 182с.
39. Данцевич Л.Г. Системные и функциональные характеристики сочетаемости глагола: на материале подъязыка электроники: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Одес. ун-т им. И.И. Мечникова. Одесса, 1986. 16 с.
40. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века // Язык и наука конца ХХ века. М.: Рос. академия наук. Ин-т языкознания РАН, 1995. С.239320.
41. Денисенко С.Н. Функціоналізм одна із найважливіших парадигмальних рис лінгвістики кінця ХХ початку ХХІ ст. // Вісник Харківського національного ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2000. №471. С. 6877.
42. Докулил М.П. К вопросу о морфологической категории // Вопросы языкознания. 1967. №6. С. 317.
43. Домброван Т.И. Проблема грамматической классификации глагола в современном английском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Одесса, 1996. 247 с.
44. Дородных А.И. Варьирование глагольных форм в современном английском языке. Харьков: Вища школа, 1988. 168 с.
45. Дяченко Л.Н. Структурно-семантическая организация глагольных словосочетаний с объектными отношениями и их функционирование в современных русских и украинских научных экономических текстах: Дис. канд. филол. наук: 10.02.01, 10.02.02. К., 1995. 219 с.
46. Єфремова Н.В. Семантичні та функціональні особливості синонімічних опозицій англійських дієслів: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. держ. лінгвістичний ун-т. К., 2000. 19 с.
47. Загнитко А.П. Функционально-типологическая коррелятивность частеречной парадигматики и парадигматики морфологических категорий // Лингвистика: Взаимодействие концепций и парадигм. Вып. 1, Ч. 1. Харьков: ХИМЭСХ, 1991. C. 190206.
48. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Донецьк: Дон. ДУ, 1996. 435 с.
49. Закономерности структурной организации научно-реферативного текста / Отв. ред. В.И. Перебейнос. К.: Наукова думка, 1982. 322 с.
50. Зализняк А.А. Русское именное словоизменение. М.: Наука, 1967. 370 с.
51. Зарецкая Е.Н. Опыт сопоставления глагольного формообразования языков различных структурных типов: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / ЛГУ им. А.А. Жданова. Л., 1981. 17 с.
52. Зарецкая Е.Н. Типология глагольного формообразования (на материале русского, английского и венгерского языков). М.: Академический Проект, 2001. 160 с.
53. Знаменская Т.А. Парадигматика и синтагматика глагольных форм английского наклонения // Парадигматические отношения в языке. Свердловск: Свердл. пед. ин-т, 1985. С. 3443.
54. Зотова Т.Я. Сочетаемость русских глаголов, преобразующих физическое состояние на объект (на материале языка научной литературы): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ им. М.В. Ломоносова. М., 1979. 17с.
55. Иванова И.П. Структура слова и морфологические категории // Вопросы языкознания. 1976. №1 С. 5561.
56. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. М.: Высшая школа, 1981. 285 с.
57. Исаева З.К. Номинативные и синтаксические функции неличных форм английского глагола: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ им. М.В. Ломоносова. М., 1981. 28с.
58. Казимирова І.А. Семантична структура і парадигматичні відношення дієслівно-інфінітивних сполучень у сучасній російській мові. Автореф. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. Київ, 1993. 17 с.
59. Калимуллина В.М. Семантический потенциал лексико-фразеологической парадигмы // Исследования по семантике. Уфа: Башкирский ун-т, 1989. С. 3687.
60. Карцева М.Ю. О стратификации лексического материала в научных текстах // Субъязыки и функциональные стили / Отв. ред. С.Д. Береснев. Ульяновск: изд-во УГПИ им. И.М. Ульянова, 1980. С.120126.
61. Кійко С.В. Полісемія дієслів сучасної німецької мови: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Чернівці, 1999. 208 с.
62. Кириченко Л.Г. Лексична сполучуваність термінологізованих дієслів у науковому стилі російської мови: Автореф. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Одес. ун-т ім. И.И. Мечнікова. Одеса, 1994. 15 с.
63. Кобрина Н.А. О типологических чертах современного английского языка в сравнении с русским // Проблемы сопоставительной типологии родного (русского) и иностранных языков. Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1981. С. 5064.
64. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови (структура наукового тексту). К.: Вид-во Київського університету, 1970. 306с.
65. Ковтун Т.В. Типы наименований текстов в научно-популярном подстиле. Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. К., 1990. 287с.
66. Кожина М.К. О понятии стиля и места языка художественной литературы среди функциональных стилей. Пермь: Кн. изд. Перм. гос. ун-т им. А.М. Горького, 1982. 68 с.
67. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. К.: Академія, 1999. 287с.
68. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века // Язык и наука ХХ века. М.: Рос. академия наук. Ин-т языкознания РАН, 1995. С. 144238.
69. Кубрякова Е.С., Соболева П.А. О понятии парадигмы в формообразовании // Лингвистика и поэтика . М.: Наука, 1979. С. 324.
70. Кузнецов В.Г. Функциональные стили французского языка. М.: Высшая школа, 1991. 160 с.
71. Кульгав М.П. Основные стилевые черты и синтаксические средства их реализации в современной немецкой научно-технической речи: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1964. 381 с.
72. Кумахова З.Ю., Кумахов М.А. К проблеме классификации функциональных стилей // Вопросы языкознания. 1978. №1. С. 318.
73. Кун Т. Структура научных революций. Чикаго, 1977. 215 с.
74. Кухар Л.А. Лінгвістика тексту та функціонування мовних одиниць у науковому тексті // Актуальні проблеми менталінгвістики: науковий збірник. Ч. І. Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ, 2001. С. 139142.
75. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. М.: Прогресс, 1978. 543с.
76. Лаптева О.А. Внутристилевая эволюция современной научной прозы // Язык научной литературы. М.: Наука, 1975. С. 126131.
77. Лапшина Е.Г. О некоторых глагольных сочетаниях в языке научной прозы (на материале английского языка) // Стилистикограмматические черты языка научной литературы. М.: Наука, 1970. С. 99115.
78. Левицкий Ю.В. Синтагматика, парадигматика, трансформация // Парадигматические отношения в языке. Свердловск: Свердловский пед. ин-т, 1989. С. 37.
79. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семантики. Черновцы: Черновицкий университет, 1989. 155 с.
80. Лихтарникова Н.А. Синтагматические и парадигматические признаки частей речи как лингвистической единицы (на материале французского прилагательного) // Парадигматические отношения в языке. Свердловск: Свердловский пед. ин-т, 1989. С. 4452.
81. Ломтев Т.П. Парадигма // БЭС Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 366367.
82. Ломтев Т.П. Предложение и его грамматические категории. М.: Наука, 1972. 348с.
83. Макаев Э.А. Общая теория сравнительного языкознания. М.: Наука, 1977. 245с.
84. Мальчевская Т.Н. Специфика научных текстов и принципы их классификации (на материале английских биологических текстов) // Специфика стиля научного изложения. М.: Наука, 1976. С. 104116.
85. Мартыненко Г.Я. Основы стилеметрии. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1988. 176 с.
86. Масицька Т.Є. Граматична структура дієслівної валентності. Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ВДУ імені Лесі Українки, 1998. 208 с.
87. Мещанинов И.И. Глагол. Л.: Наука, 1982. 272 с.
88. Милославский И.Г. Морфологические категории современного русского языка. М.: Просвещение, 1980. 254с.
89. Митрофанова О.Д. Научный стиль речи: проблемы обучения. М.: Изд-во Русский язык, 1976. 340 с.
90. Митрофанова О.Д. Язык научно-технической литературы. М.: Изд-во Московского ун-та, 1973. 173 с.
91. Михайлов М.М. Стилистика русской речи. Чебоксары: Чуваш. кн. изд-во, 1968. 370 с.
92. Мілих Н.Г., Перебийніс В.С., Рукіна Е.П. Морфологія англійського дієслова : Навч. посібник. К.: Либідь, 1995. 120 с.
93. Мозгунов В.В. Прехідність як тип валентності дієслова (на матеріалі української мови): Автореф. дис. ... канд.філол. наук: 10.02.01 / Дніпропетровський держ. ун-т. Дніпропетровськ, 1997. 22 с.
94. Морозова Т.С. Структура словообразовательной парадигмы русского глагола: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / МГУ им. М.В. Ломоносова. М., 1980. 19 с.
95. Мурат В.П. Об основных проблемах стилистики. М.: Изд-во МГУ, 1967. 184с.
96. Мухин А.М. Валентность и сочетаемость глаголов // Вопросы языкознания. 1987. № 6 С. 5364.
97. Нагорна С.С. Конструкція go to Infinitive”, як нерегулярний варіант дієслівної форми для вираження майбутньої дії (на матеріалі наукових статей) // Вісник Черкаського університету. Серія „Філологічні науки”. Черкаси: ЧДУ ім. Б.Хмельницького, 2001. Вип. 24. С. 4346.
98. Нагорна С.С. Функціонування англійського дієслова у науковому стилі (на матеріалі підмов філології, мистецтвознавства, історії) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія „Філологія”. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. Т. 4, №2. С. 121129.
99. Нагорна С.С. Реалізація словозмінної дієслівної парадигми в англомовних наукових текстах (підмова філології) // Іноземні мови та методика їх викладання. Харків: ХДПУ ім. Г.Сковороди, 2001. С. 7176.
100. Нагорна С.С. Функціонування англійського дієслова у науковому стилі (на матеріалі підмов філології, мистецтвознавства, історії) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. Т. 4. №2. С. 121129.
101. Нагорна С.С. Распределение глаголов в научных текстах гуманитарного профиля // Материалы докладов научной конференции Форма, значение и функции языка и речи”. Минск: Минск. гос. лингв. ун-т. 2002. С. 102103.
102. Нагорна С.С. Особливості реалізації словозмінної парадигми англійського дієслова у наукових текстах гуманітарного профілю // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LIGUAPAX VIII. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. Вип. 6: Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2002. С. 300303.
103. Нагорна С.С. Особливості граматичної