Стрижак Світлана Володимирівна. Науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах

brief description

Стрижак Світлана Володимирівна. Науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки АПН України. - К., 2005

Стрижак С.В. Науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2005.
Дисертаційне дослідження присвячено проблемі науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Результатами дослідження стало виявлення змісту, форм, принципів, методів і прийомів підготовки майбутніх педагогів до науково-методичної діяльності. Виділено та експериментально обґрунтовано психолого-педагогічні чинники, що сприяють цілеспрямованому формуванню стартової науково-методичної готовності майбутніх учителів під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. Розроблено, теоретично обґрунтовано та апробовано модель науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Запропоновані основні групи науково-методичних умінь і навичок, рівні та критерії їх сформованості.
Розроблено й апробовано спецкурс Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю”, спрямований на формування вчителя-дослідника.
Результати, одержані у ході дослідження, дають підстави стверджувати про доцільність використання запропонованої моделі у навчально-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти вчителів.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми науково-методичних основ професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах, що виявляється у теоретичному обґрунтуванні моделі наукової-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін та виокремленні психолого-педагогічних чинників, сприяючих формуванню їх науково-методичної готовності.
Науково-методичну підготовку майбутніх учителів детерміновано як процес набуття й використання об’єктивних знань окремої галузі науки з фаху, закономірностей її викладання в загальноосвітньому навчальному закладі, а також формування та творчого використання вмінь і навичок, необхідних майбутньому вчителю для здійснення ефективної науково-методичної діяльності. На першому, констатувальному етапі дослідження встановлено недостатній рівень науково-методичної готовності майбутніх учителів природничих дисциплін, особливо значущою та складною ланкою науково-методичної діяльності визначено організацію науково-дослідної роботи зі школярами хіміко-біологічного профілю. Встановлено, що поглиблена науково-методична підготовка майбутніх учителів природничих дисциплін під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі відсутня.
Обґрунтовано принципи організації процесу науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін: інтегративності; збільшення частки самостійності майбутніх учителів від одного етапу їх науково-методичної підготовки до іншого; відповідності змісту науково-методичної підготовки її меті та сучасним вимогам суспільства; професійно-педагогічний; безперервності; фундаментальності; варіативності; врахування індивідуальних особливостей розвитку та можливостей майбутнього вчителя.
Доведено, що процес науково-методичної підготовки має поетапний характер. Виділено три види науково-методичної підготовки: довузівська, вузівська та післявузівська, що поділяються на п’ять етапів. Виокремлені етапи за змістом відповідають логіці професійно-педагогічної підготовки, забезпечують поступове удосконалення науково-методичної готовності майбутніх учителів.
Окремим елементом професійної готовності майбутніх учителів природничих дисциплін визначено науково-методичну готовність, що є складноструктурованим утворенням та забезпечує ефективність науково-методичної діяльності. В її основу покладено взаємозв’язок трьох сфер: когнітивної, операційно-діяльнісної, особистісної та їх компонентів, що охоплюють необхідну суму знань, умінь і навичок випускника, та проявляються в практичній діяльності, самостійності, творчій активності, ініціативності, прагненні до самовдосконалення. Підтвердилася робоча гіпотеза про те, що ефективність науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до організації та керівництва науково-дослідницькою діяльністю школярів хіміко-біологічного профілю значно підвищиться, якщо реалізувати модель, спрямовану на формування та вдосконалення усіх компонентів науково-методичної готовності.
Виділено групи науково-методичних знань, умінь і навичок учителя природничих дисциплін: конструктивно-проективні (методичні), організаційні, комунікативні, інформаційні, аналітичні, прогностичні, креативно-дослідницькі, рефлексивні та обґрунтовано їх сутнісні характеристики. Визначено рівні науково-методичних знань, умінь та навичок (мінімальний, низький, середній, достатній, високий) та критерії сформованості.
Розроблено і теоретично обґрунтовано модель науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін, яка базується на діалектичній єдності компонентів: ціле-мотиваційного, змістового, організаційно-управлінського та оцінювально-результативного. Регуляторами моделі підготовки визначено зовнішні фактори, що створюють освітнє середовище науково-методичної підготовки: вимоги суспільства, державних установ, вищих і загальноосвітніх навчальних закладів до вчителя, сучасний стан науково-методичної підготовки вчителя, та внутрішні фактори: педагогічне покликання, здібності, потреба педагогічної діяльності, її мотиви, готовність до саморозвитку, професійне здоров’я і самопочуття, що мають вплив не тільки на мотивацію студента до набуття науково-методичних знань, умінь і навичок, але й на зміст самої науково-методичної підготовки, добір методів, прийомів, форм організації та контролю навчально-виховного процесу.
Виділено психолого-педагогічні чинники, що сприяють ефективному функціонуванню моделі: загальні педагогічні закономірності навчально-виховного процесу; поєднання загально дидактичних принципів та принципів формування науково-методичної готовності майбутніх учителів; особистісно орієнтований підхід до науково-методичної підготовки майбутніх учителів; психолого-педагогічні закономірності розвитку особистості (теорія поетапного формування розумових дій, опора на зону актуального розвитку); мотивація майбутніх учителів до набуття науково-методичних знань, умінь і навичок; педагогічне керівництво процесом науково-методичної підготовки, що передбачає створення комфортного освітнього середовища, спрямованого на особистісний творчий розвиток усіх учасників навчально-виховного процесу; інтеграцію різноманітних форм, методів, прийомів, засобів підготовки; ефективне спілкування; суб’єкт-суб’єктні відносини у системі викладач-студент”.
Результати формувального експерименту засвідчили ефективність розробленої моделі науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін, реалізованої на основі обґрунтованих психолого-педагогічних чинників, що забезпечило формування високого рівня науково-методичної готовності шляхом упровадження у навчально-виховний процес вищого педагогічного навчального закладу спецкурсу Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю”. Спецкурс спрямований на усвідомлення студентами специфіки професійної діяльності вчителя природничих дисциплін, формування у майбутніх педагогів образу Я вчитель”, спрямованості на наукову роботу зі школярами, набуття майбутніми педагогами науково-методичних знань, умінь і навичок, потреби в постійному самовдосконаленні, розвиток творчого мислення. Для організації самостійної роботи учасників експерименту виданий навчально-методичний посібник, що містить лекції, семінарські заняття, систему завдань для самостійної роботи студентів, матрицю індивідуального проекту науково-дослідницької роботи школяра хіміко-біологічного профілю та комплекс додатків, покликаний допомогти студентам при його підготовці, рекомендовану літературу.

За період формувального експерименту індекс науково-методичної готовності в групі студентів і магістрантів збільшився майже у два рази (на початку експерименту низький рівень - 1,67 після його закінчення достатній - 3,14), в учителів-слухачів курсів підвищення кваліфікації ПОІППО збільшився в 1,3 рази (на початку експерименту середній рівень 2,77 після його закінчення достатній 3,69).
84% з близько 450 слухачів спецкурсу Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю ” відмітили особливе його значення та виявили високий ступінь вдоволеності.
До подальших напрямів дослідження цієї проблеми відносимо:
модернізацію системи науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін на основі використання сучасних освітніх та інформаційних технологій;
створення освітнього середовища, що сприятиме підвищенню рівня професійної компетентності майбутнього вчителя природничих дисциплін.
Подальший розвиток запропонованої моделі здійснюватиметься в напрямі вдосконалення форм, методів та прийомів організації позааудиторної та самостійної роботи студентів у процесі їх науково-методичної підготовки.
Досліджувана проблема багатоаспектна і не може бути вичерпана цією працею. Перспективним напрямом вважаємо оновлення системи науково-дослідної діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.