СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА АДАПТАЦІЯ І ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ ТА ЇХ ВІДБИТТЯ У РОСІЙСЬКОМОВНИХ ВИДАННЯХ УКРАЇНИ

brief description

ГОРЛІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

На правах рукопису

Іванова Наталія Анатоліївна
УДК 81’373.45

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА АДАПТАЦІЯ І ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ ТА ЇХ ВІДБИТТЯ У РОСІЙСЬКОМОВНИХ ВИДАННЯХ УКРАЇНИ

Спеціальність: 10.02.02. "Російська мова"
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філол. наук, професор
Отін Євген Степанович

Горлівка, 2009

ЗМІСТ
C.
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 Іншомовне слово як одиниця лексики та
об’єкт лексикології 16
1.1. Лінгвальні та екстралінгвальні чинники у
процесах запозичення одиниць різних мовних рівнів 16
1.2. Двоплановість змісту терміну «запозичення» 25
1.3. Мовний контакт і процеси інтерференції і запозичення 31
1.4. Проблема класифікації запозичень у мовознавстві 36
1.5. Інновації на фонетичному і граматичному рівнях
мовної системи 44
1.6. Питання адаптації та переосмислення запозичень
у сучасній лінгвістиці 49
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 57
РОЗДІЛ 2 Структурно-семантична адаптація
англомовних запозичень у російській мові. 59
2.1. Морфемний склад англомовних запозичень
у мові-реципієнті 59
2.2. Словотворчий потенціал англомовних запозичень
у російській мові 64
2.3. Нові англіцизми у мовній картині світу мови-реципієнта 75
2.4. Лексико-семантична асиміляція англомовних одиниць у
мові-реципієнті 94
2.4.1. Зміна типу лексичного значення іншомовних слів 94
2.4.2. Варіативність лексико-семантичної системи
англомовних запозичень у російській мові 106
2.4.2.1. Квантитативні зміни у структурі запозичених лексем 110
2.4.2.2. Якісні зміни у семантичній структурі англіцизмів у
російській мові 124
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 150
РОЗДІЛ 3 Стилістико-функціональні характеристики англомовних 152
запозичень у мові-реципієнті
3.1. Англомовні запозичення у молодіжному жаргоні 152
3.2. Особливості функціонування запозичень у комп’ютерному
сленгу 168
3.3. Іншомовні слова науково-технічних та ділових матеріалів 176
3.4. Лексичні запозичення газетно-інформаційних матеріалів 187
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 204
ВИСНОВКИ 206
ДОДАТОК 1 212
ДОДАТОК 2 215
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 217

ВСТУП

На межі століть корінні зміни, що відбулися у багатьох сферах нашого життя, мали досить вагомий вплив на словниковий склад російської мови. Екстралінгвальні чинники, а саме процеси глобалізації та інтеграції, швидкий розвиток комп’ютерних технологій, розвиток науки і техніки, розширення мережі ділових та економічних стосунків України і Росії з іншими країнами, у першу чергу з Великою Британією та США, є підґрунтям для так званого інноваційного буму у лексичній системі російської мови.
Темою дисертаційного дослідження є Структурно-семантична адаптація і переосмислення англіцизмів та їх відбиття у російськомовних виданнях України”. Вокабуляр, що розглядається та аналізується у роботі, відбиває певний відрізок мовної дійсності, формуючи ланки картини світу носіїв російської мови. Це прошарок лексики, що ввійшов до мови-реципієнту наприкінці ХХ початку ХХІ століття. До вивчення процесів, механізмів і поведінки запозичених лексичних одиниць спонукали такі причини:
1. Недостатність освітлення в існуючих роботах структурної асиміляції англомовної лексики в російській мові, а саме: не аналізуються способи творення похідних слів, не розглядаються словотворчі гнізда (Романова Н.П., 1985; Олексієнко С.І., 1974; Кислюк Л.П., 2000);
2. У теоретичних і практичних роботах не аналізуються та не освітлюються проблеми відбиття навколишньої дійсності завдяки англомовним запозиченням, що служать одним із засобів створення мовної картини світу носіїв мови-реципієнта.
3. У роботах попередників аналіз семантичних змін у структурі запозиченої лексики проводився, в основному, на матеріалі словників іншомовних слів, без урахування їх зв’язків з іншими мовними одиницями, тобто контексту (Каминін І.М.; Крисін Л.П., 1968; )
4. В існуючих роботах відсутнє комплексне дослідження англомовних одиниць в усіх стилях мовлення, враховуючи розмовний стиль і стиль реклами.
Актуальність дослідження полягає у контекстуальному аналізі англомовних одиниць у різних стилях мови-реципієнта. Крім того, на сучасному етапі актуальними є роботи, що піднімають проблему формування та функціонування глобальної та національних картин світу. Самобутність націй, а звідси і використання мовної лексики, відбиває особливості культури, мовної ментальності та сприйняття тим чи іншим народом навколишньої дійсності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження виконане у межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри мовознавства та російської мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Розвиток словникового складу російської мови: словотвір і запозичення” (№ реєстрації 250709F21520).
Метою дослідження є виявити та проаналізувати особливості структурно-семантичної та функціональної адаптації та переосмислення англомовних запозичених лексичних одиниць у російській мові. Для досягнення поставленої мети виникає необхідність розв’язати наступні завдання:
1. З’ясувати основні лінгвальні та екстралінгвальні чинники, що зумовлюють процеси запозичення англомовних одиниць у мові-реципієнті;
2. Проаналізувати можливості інновацій на граматичному і фонетичному рівнях мовної системи;
3. Проаналізувати особливості морфемного членування англіцизмів у російській мові, виявити закономірності процесів спрощення та ускладнення їх структури при запозиченні й у процесі адаптації іншомовних лексем;
4. Розглянути процеси творення похідних лексичних одиниць від запозичених з англійської мови лексем на матеріалі російської мови, окреслити основні способи словотворення, виявити розбіжності між процесами словотворення у різних стилях, звертаючи особливу увагу на жаргонізовані англіцизми;
5. Установити роль англомовних одиниць у формуванні мовної картини світу носіїв російської мови, виявити сегменти мовної картини світу, що найактивніше вбирають запозичену лексику; визначити різницю між процесами заповнення лакун національної мовної картини світу та мовних картин світу, обмежених соціальною та професійною сферами;
6. Визначити особливості вживання і функціонування англомовних одиниць у матеріалах різних стилів, провести аналіз вживання запозичень у публіцистичному, науково-технічному, розмовному стилях та стилі реклами;
7. Виявити лексико-семантичні зміни у процесі адаптації та переосмислення запозичених з англійської мови лексичних одиниць у російськомовних контекстах (розширення, звуження значень, термінологізація, детермінологізація, метафоричний та метонімічний переноси).
Об’єктом дослідження є нові англомовні запозичення кінця ХХ початку ХХІ століть, що функціонують у науково-технічних, газетно-інформаційних, офіційно-ділових матеріалах і розмовному мовленні у російській мові.
Предметом дослідження є взаємодія англомовних запозичень і питомих лексем російської мови на лексико-семантичному рівні, а також процес структурно-семантичної та функціональної адаптації і переосмислення іншомовних слів у мові-реципієнті.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у даному дослідженні завдань застосовуються такі методи:
1. описовий метод (для опису особливостей структурної адаптації);
2. дистрибутивний аналіз (для виявлення особливостей функціонування англіцизмів у російській мові);
3. метод порівняння (для виявлення розбіжностей та рис подібності у семантичній структурі слів-етимонів та запозичень у російській мові);
4. метод компонентного аналізу (як необхідний засіб семної характеристики лексичних одиниць);
5. метод статистичного аналізу;
6. морфемний аналіз ( для виявлення спільних кореневих морфем шляхом зіставлення їх із спільнокореневими словами);
7. словотвірний аналіз (для виявлення словотвірної структури англомовних одиниць);
Матеріал дослідження представлений суцільною вибіркою запозичених з англійської мови лексичних одиниць та їх дериватів, утворених на грунті російської мови. Він складається з лексичних одиниць, узятих з російськомовних періодичних видань України та інших ЗМІ, із словників: Толковый словарь русского языка начала ХХІ века (М., 2006) , Словарь московського арго” (М., 1996); Большой словарь русского жаргона” (Спб., 2001), Большой словарь молодежного сленга” (М., 2003), рекламних роликів, розмовного мовлення. Обсяг практичного матеріалу складає понад 8000 прикладів вживання англіцизмів та їх похідних у російськомовних контекстах, які є відбиттям подій у суспільно-політичній, культурній та технічній сферах кінця ХХ початку ХХІ століть. Кожна англомовна одиниця та її деривати характеризуються певними зв’язками з іншими одиницями відповідних рівнів мовної структури. На структурно-семантичному рівні мовної ієрархії співвідношення його складових прослідковуються в різних аспектах: дериваційному, синтагматичному та парадигматичному.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у функціональному підході до аналізу процесів адаптації та переосмислення запозичень у мові-реципієнті. До аналізу залучаються численні мовні і мовленнєві контексти, в яких вживаються англомовні одиниці та їх деривати. У ході дослідження виявляються розбіжності між процесами словотворення у різних стилях, доводиться факт наявності дериватів у деяких англіцизмів, що раніше вважалися одиницями з нульовим словотворчим потенціалом. Екстралінгвальні фактори, а саме соціальні, психологічні та культурні чинники, є рушійною силою для входження англомовних лексичних одиниць до певних сегментів мовної картини світу носіїв російської мови. Крім закріплених словниками іншомовних слів прямих і похідних значень, що набули англіцизми у процесі асиміляції, у роботі виявляються контекстуальні значення та відтінки значень, що отримують іншомовні лексеми у процесі функціонування у мові-реципієнті.
Теоретичне значення роботи полягає у розкритті механізмів і шляхів запозичення іншомовних слів, щоє результатом впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників у російській мові, аналізі особливостей функціонування англомовних запозичень у новій мовній системі.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі на філологічних факультетах інститутів та університетів у курсі з лексикології російської мови (розділи Мовні контакти, двомовність та багатомовність”, Семантика”), а також у ході проведення спецкурсів з таких тем: Інноваційні процеси на різних рівнях мовної ієрархії”, Поповнення словникового складу російської мови”. Матеріал дисертації може бути використаний для написання курсових і дипломних робіт.
Особистий внесок здобувача. У дисертаційному дослідженні проаналізована морфемна структура англіцизмів та їх словотворчий потенціал, розглянуті способи творення похідних слів, виявлені сегменти мовної картини світу носіїв російської мови, які найактивніше поповнюються запозиченнями з англійської мови, проаналізовані процеси переосмислення значень англомовних одиниць на грунті мови-реципієнта, визначені особливості їх функціонування у матеріалах різних стилів публіцистичному ( урядових газетах, бульварній” пресі, глянцевих” журналах), науково-технічному, розмовному та стилі реклами
Апробація результатів дисертації:
1. Міжнародна конференція Мова, освіта і культура у сучасному світі
(в рамках визначення Європейського року мови)” (м.Київ 2001 р.) .
2. Міжнародна конференція Актуальні проблеми реформування економіки і трансформації суспільства України у перехідний період (м.Краматорськ 2002 р.)
3. Міжнародна конференція Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування” (м.Запоріжжя 2002 р.)
4. Всеукраїнська науково-практична конференція Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах” (м.Дніпропетровськ 2003 р.)
5. Міжнародна конференція Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (м.Дніпропетровськ 2003 р.)
6. Міжнародна конференція Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики” (м.Горлівка 2003 р.)
7. Міжнародна науково-методична конференція Ювілейні Четверті Каразинські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: Людина. Мова. Комунікація” (м.Харків 2004)
8. Міжнародна наукова конференція Лексико-граматичні інновації у сучасних слов’янських мовах (м.Дніпропетровськ 2005)
9. Міжнародна науково-практична конференція Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики” (м.Горлівка 2005 р.)
10. Міжнародний науковий семінар Норми та парадокси людського мислення, їх прояв у сучасному суспільстві, культурі, мові” (м.Луганськ 18-20 квітня 2006 р.)
11. УІ Міжнародна наукова конференція Каразинські читання: Людина. Мова. Комунікація (м.Харків 2007 р.)
12. Підсумкова загальноінститутська конференція викладачів Сучасні тенденції розвитку гуманітарних наук” (м.Горлівка лютий 2007)
13. ІІІ Міжнародна науково-практична конференція Мова та культура: Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики» (м.Горлівка травень 2007)
14. УІІ Міжнародна наукова конференція Каразинські читання: Людина. Мова. Комунікація (м.Харків 2008 р.)

Публікації.
1. Особливості варіювання лексико-семантичної структури англомовних запозичень у мові-реципієнті (на матеріалі української і російської мов) / Н. А. Астаніна // Вісник Донецького університету Донецьк : ДонНУ. - Серія Б. Гуманітарні науки, 2002. С. 63 68.
2. Фонетична, морфологічна і семантична адаптація англомовних одиниць в українській і російській мовах (на матеріалі англіцизмів економічної сфери) / Н. А. Астаніна // Нова філологія. 2003. №1. С. 89 97.
3. Нові англомовні запозичення як один із засобів створення мовної картини світу мови-реципієнта / Н. А. Астаніна // Нова філологія. 2003. №2. С. 145 153.
4. Нові англомовні запозичення в сучасному молодіжному жаргоні (на матеріалі української і російської мов) / Н. А. Астаніна // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО. К. : КДЛУ. 2002. Вип.6. С.100 103.
5. Нові англомовні запозичення у мовній картині світу мови-реципієнта (на матеріалі української і російської мов) / Н. А. Астаніна // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах : Матеріали Всеукраїнської наукової конференції Дніпропетровськ : ПБП Економіка”, 2003. С. 3 6.
6. Лексико-семантична структура англомовних запозичень в українській і російській мовах / Н. А. Астаніна // Франція та Україна : науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. Дніпропетровськ : ДНУО., 2003. С. 92 93.
7. Нові англомовні запозичення у комп’ютерному жаргоні (на матеріалі російської мови) / Н. А. Астаніна // Проблеми освіти : науково-методичний збірник Краматорськ : КЄГІ. Випуск 6. 2002. С. 104 107;
8. Нові англомовні запозичення у музичній сфері (на матеріалі української і російської мов) / Н. А. Астаніна // Лінгвістичні дослідження. Горлівка : Видавництво ГДПІІМ. Випуск 2. 2003. С. 116 123.
9. Якісні зміни лексико-семантичної структури англомовних лексичних інновацій (на матеріалі запозичень українського і російського субстандартів) / Н. А. Астаніна // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції Ювілейні Четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: Людина. Мова. Комунікація”. Харків : Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. 2004. С. 21 23.
10. Лексичні інновації молодіжного сленгу як наслідок міжкультурного комп’ютерного спілкування / Н. А. Астаніна // Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції Лексико-граматичні інновації у сучасних слов’янських мовах”. Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет 2005. С. 14 17.
11. Англомовні лексичні запозичення українського і російського субстандартів / Н. А. Астаніна // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики”. Горлівка : ГДПІІМ. 2005. С. 49 52.
12. До проблеми морфологічної асиміляції англомовних запозичень в українській і російській мовах / Н. А. Астаніна // Матеріали УІ міжнародної наукової конференції Каразинські читання : Людина. Мова. Комунікація”. Харків : Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. 2007. С. 15 17.
13. Стилістично-функціональна адаптація англомовних запозичень в українській і російській мовах / Н. А. Астаніна // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. Луганськ : Луганський національний педагогічний університет ім. Т.Г.Шевченка. Випуск УІ. 2006. С. 192 211.
14. До проблеми структурної адаптації англіцизмів в українській і російській мовах / Н. А. Астаніна // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики : Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції : В 2 т. Горлівка : Видавництво ГДПІІМ. 2007. Т.1 : Стилістика і проблеми сучасної комунікації та прагматики. Сучасні проблеми функціональної стилістики. Стилістичні проблеми перекладу. Стилістика в навчальному процесі. С. 3 5
15. Квантитативні зміни у структурі запозичених лексем (на матеріалі англомовних запозичень у російській мові) / Н. А. Астаніна // Матеріали УІІ Всеукраїнської наукової конференції Каразінські читання : Людина. Мова. Комунікація”. Харків : Харківський національний університет ім.В. Н. Каразіна. 2008. С. 12-14.
Структура дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних теоретичних джерел та джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи 238

bibliography

ВИСНОВКИ

Запозичення іншомовних лексичних одиниць у системі мови-реципієнта є одним з основних проявів мовного контактування і мовної взаємодії, а також одним з шляхів поповнення лексичного складу мови. З розвитком економічних і культурних стосунків між Україною, Росією та англомовними країнами, зокрема Великою Британією, США і Канадою, з глобалізацією та інтеграцією ринків, стрімким розвитком комп’ютерних технологій, мережі Інтернет, появою нових реалій шоу-бізнесу, спорту, модельного бізнесу і реклами відсоток запозичених з англійської мови лексем у російській мові значно збільшився. Крім екстралінгвальних чинників, на механізми і шляхи запозичення впливають лінгвальні (внутрішні) чинники, а саме: необхідність подолання номінативного дефіциту; прагнення розширити уявлення про той чи інший предмет і явище; потреба у семантичному обмеженні питомого слова; деталізувати поняття шляхом розмежування функціональних ознак.
Оскільки запозичення є назвами певного явища картини світу, то вони займають певне місце у ній. Слід зауважити, що лексико-семантичні групи слів не тільки визначають їхнє місце у системі мови, а й служать засобом зв΄язку з мовною картиною світу мови-реципієнта. Останнім часом російська мова активно запозичує не окремі лексеми, а цілі лексико-семантичні групи, залежно від здатності різних сегментів картини світу переймати іншомовну лексику. Так, нових англіцизмів у групах Небо і небесні тіла”, Земля”, Тваринний і рослинний світ” не спостерігається, тому що ці сегменти мовної картини світу формувалися протягом багатьох століть і не мають лакун, що потребують заповнення. Найбільша кількість англомовних запозичень наявна у таких сегментах, як: Людина у праці”, Торгівля і фінанси”, Музика і розваги”, Модельний бізнес”, Спорт”, Технічна і промислова лексика”.
У межах спільної ідіоетнічної мовної картини світу протиставляються спільнонаціональні мовні картини світу та мовні картини світу, обмежені соціальною сферою: діалекти, професійна мова тощо. Жаргон та арго складають особливу групу. Вживання елементів цих сфер обмежується не тільки соціальною сферою, а й іншими екстралінгвальними факторами, особливо ситуацією. Запозичення з інших мов у цих сферах відбувається не з метою заповнення лакун у мовній картині світу, яке ми спостерігаємо у літературному усному і писемному мовленні, а з метою англізації” мовлення, в першу чергу молодіжного. Англомовні запозичення допомагають формуванню мовної картини світу певної соціальної групи. Сегментами, що ввібрали найбільший відсоток запозичень з англійської мови, є такі: Вік і стать”, Музика і розваги”, Технічна термінологія”.
Результати аналізу фактичного матеріалу довели той факт, що англіцизми зазнають впливу з боку нової мовної системи на різних рівнях (фонетико-графічному, граматичному, лексико-семантичному), повністю або частково адаптуються в російській мові.
Словотворчі можливості англомовних лексичних одиниць у мові-реципієнті у певній мірі залежать від морфемної будови цих слів. У ході морфемного аналізу запозичених лексичних одиниць були виявлені морфемно подільні і морфемно неподільні лексеми, причому відсоток морфемно неподільних одиниць у мові-реципієнті значно більший. Таким чином, в англомовних одиницях на ґрунті російської мови відбувається часткове пересування морфемних меж, що веде за собою іншу подільність морфологічних структур. Іншими словами ступінь морфологічної членованості запозичень у мові-реципієнті знижується порівняно з питомими словами на початковому етапі входження англомовних одиниць до мови-реципієнта. Структурно основи англіцизмів поділяються на: основи, які складаються з однієї кореневої морфеми; основи, що містять кореневу морфему та афікс; основи, які складаються з двох кореневих морфем. У словотворчі гнізда об΄єднуються однокореневі слова, що утворюються за певними моделями мови-реципієнта, в той час, коли кореневі гнізда вбирають усі утворення із спільною кореневою морфемою. На словотворчий потенціал впливають також структурні показники. Так, морфемно неускладнена основа має переваги порівняно з тими, які закінчуються на певний словотворчий формант.
Словотворча активність основ іншомовного походження, утворення похідних від них слів на матеріалі мови-реципієнта це обов΄язкова умова адаптації нової лексичної одиниці у системі мови-реципієнта. На грунті російської мови англомовні одиниці, що активно функціонують у газетно-інформаційних та офіційно-ділових матеріалах, утворюють деривати переважно суфіксальним способом та способом слово- і основоскладання. Префіксальні новоутворювання є одиничними. Проте, жаргонізовані одиниці активно утворюють похідні префіксальним та суфіксально-префіксальним способами.
Результати аналізу фактичного матеріалу дають підстави стверджувати, що англомовні одиниці та їх деривати змінюють свою лексико-семантичну структуру в російськомовному контексті. На початковому етапі входження англіцизмів у нову мовну систему у більшості випадків спостерігається спрощення їх семантичної структури, тобто запозичується не повний обсяг смислової структури слова-етимона, а тільки та частина, якої потребує мова-реципієнт у той чи інший момент. Таким чином, семантична структура слова-етимона у новому мовному осередку має таке відображення:
1. Англомовна одиниця запозичується у мову-реципієнт з усіма значеннями, переважно з одним, рідше двома і більше, тобто семантична структура іншомовного слова зберігається. Проте, таке трапляється досить рідко;
2. Спрощення семантичної структури багатозначної іншомовної лексичної одиниці, тобто запозичується у мові-реципієнті одне значення.
З точки зору лексико-семантичної адаптації розрізняємо:
1. Неадаптовані англомовні одиниці слова, що характеризуються оказіональними вживаннями у межах якогось одного стилю, а також відсутністю широких сем, зв’язків з питомими словами російської мови;
2. Частково засвоєні англомовні одиниці вони характеризуються наявністю семантичних зв’язків з питомими словами російської мови, характеризуються утворенням похідних значень, відтінків значень у контексті мови-реципієнта, проте сфера вживання обмежується одним стилем;
3. Повністю адаптовані англомовні одиниці у мові-реципієнті. Такі лексичні одиниці характеризуються повним відривом від лексико-семантичної системи мови-джерела, широким спектром семантичних зв’язків з питомими словами російської мови, утворенням похідних значень на основі прямого значення, ускладненням семантичної структури і широким функціонуванням у різних стилях.
Порівнявши семантичну структуру англіцизмів і слів-етимонів, спостерігаємо таку співвіднесеність:
1.Однозначні запозичені лексичні одиниці співвідносяться з однозначними словами-етимонами;
2.Однозначні лексичні одиниці співвідносяться з полісемічними словами-етимонами;
3.Полісемічні запозичення співвідносяться з моносемічним словом-етимоном;
4.Полісемічні запозичені лексичні одиниці, співвідносні з полісемічними словами-етимонами.
Спрощення значень запозичених лексичних одиниць відбувається у таких напрямках:
1. спрощення на основі прямого значення, іншими словами, у мові-реципієнті запозичується пряме номінативне значення слова-етимона;
2. Спрощення значення на основі похідного значення, іншими словами, запозичення похідного значення лексеми-етимона у мові-реципієнті;
У процесі функціонування у мові-реципієнті відбувається переосмислення значень англомовних одиниць, вони набувають нових значень, відмінних від значень слів-етимонів. Цей факт свідчить про ускладнення семантичної структури запозичень на грунті російської мови, тобто моносемічне слово набуває нових похідних семем. У процесі дослідження ми виділяємо такі типи ускладнення семантичної структури англіцизмів у мові-реципієнті:
1. Виникнення похідних значень на основі прямого;
2. Ускладнення лексико-семантичної структури англомовних одиниць на основі похідного значення слова-етимона;
3. Переінтеграція семем у семантичній структурі англомовних запозичень.
Аналіз фактичного матеріалу свідчить про наявність якісних змін у лексико-семантичній структурі запозичень, а саме: метафоричного, метонімічного переносів, генералізації, конкретизації значень, які пов’язані із змінами у складі сем, що належать тій чи іншій семемі.
Більшість проаналізованих англомовних одиниць активно функціонують у газетно-інформаційних, науково-технічних і ділових матеріалах, проте, якісні та квантитативні зміни лексико-семантичної структури спостерігаються й у жаргонізованих англіцизмів. Крім того, ознакою активізації функціонування англомовних лексем у мові-реципієнті є те, що англіцизми служать основою для утворення фразеологічних одиниць.
Одним з характерних способів словотворення для комп’ютерного жаргону є каламбурна підстановка. Особливістю семантичної адаптації жаргонізмів є те, що англомовні одиниці запозичуються в одному значенні. Полісемічні лексеми трапляються рідко. Цим вони задовольняють вимогам до термінів бути однозначними.
Більшість англіцизмів, що вживаються у науковому стилі, зокрема у комп’ютерній сфері, є моносемічними термінами. Аналіз спеціальних комп’ютерних видань свідчить про появу нових запозичених англіцизмів, що позначають нові пристрої, процеси, дії. В російській мові спостерігається десемантизація певної частини термінів комп’ютерної технології. Іншими словами, вживання таких термінів виходить за межі науково-технічної сфери, активно функціонує в інших сферах повсякденного життя. Слід зауважити, що метафоричного і метонімічного значення у комп’ютерних термінів не спостерігається. Це обумовлюється стилістичними особливостями, а саме: відсутністю образності наукового стилю. Схоже явище наявне і у матеріалах ділового стилю.
У газетно-інформаційних матеріалах, розрахованих на широке коло сприймачів, наявні англіцизми музичної сфери та шоу-бізнесу, назви спортивних реалій, особливо назви екстремальних видів спорту. Таким чином, характер запозичених англіцизмів залежать від спрямованості мас-медіа.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абаєв В. И. О языковом субстрате / В. И. Абаев // Доклады и сообщения Института языкознания АН СССР. М., 1956. С. 57 69.
2. Абакумова Ю. Иноязычное влияние на русский язык конца ХХ века / Ю. Абакумова // Молодежь и наука: проблемы и перспективы. Томск., 1998. С. 38 41.
3. Абдулин И. А., Ахунзянов Г. Х., Ганиев Ф. А. Русский язык один из источников обогащения и развития татарского литературного языка / И. А. Абдулин, Г. Х. Ахунзянов, Ф. А. Ганиев // Тезисы доклада на конференции, посвященной вопросам взаимодействия и взаимообогащения языков народов СССР. Казань, 1964. С. 23 34.
4. Ажнюк Б. М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації / Б. М. Ажнюк // Мовознавство. 2001. №3. С. 48 54.
5. Амосова Н. Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка / Н. Н. Амосова М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1956. 218 с.
6. Аракин В. Д. Очерки по истории английского языка / В. Д. Аракин М. : Учпедгиз., 1965. 316 с.
7. Аристова В. М. Англо-русские языковые контакты и заимствования / В. М. Аристова Л. : Издательство ЛГУ, 1978. 150 с.
8. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. / И. В. Арнольд М. : ВШ, 1991. 140 с.
9. Арутюнова Н. Д. Очерки по словообразованию в современном испанском языке / Н. Д. Арутюнова М. : Издательство АН СССР, 1961. 150 с.
10. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. События. Факты / Н. Д. Арутюнова М. : Наука, 1988. 341 с.
11. Астаніна Н. А. Нові англомовні запозичення в сучасному молодіжному жаргоні (на матеріалі української і російської мов) / Н. А. Астаніна // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО. К. : КДЛУ. 2002. Вип.6. С. 100 103.
12. Астаніна Н. А. Нові англомовні запозичення як один із засобів створення мовної картини світу мови-реципієнта / Н. А. Астаніна // Нова філологія. 2003. №2. С.145 153.
13. Астаніна Н. А. Особливості варіювання лексико-семантичної структури англомовних запозичень у мові-реципієнті (на матеріалі української і російської мов) / Н. А. Астаніна // Вісник Донецького університету Донецьк : ДонНУ. - Серія Б. Гуманітарні науки, 2002. С.63 68.
14. Асфандияров И. У. Лексические заимствования в русском языке / И. У. Асфандияров // Русская речь. 1983. №1. С.111 113.
15. Ахунзянов Э. М. Двуязычие и лексико-семантическая интерференция / Э. М. Ахунзянов Казань. : Издательство Казанского университета, 1978. 189 с.
16. Ахунзянов Э. М. Русские заимствования в татарском языке / Э. М. Ахунзянов Казань : Издательство Казанского университета., 1968. 367 с.
17. Бабай Н. Г. Проблемы иноязычных заимствований в общественных дискуссиях о языке / Н. Г. Бабай // Литературная норма в лексике и фразеологии. М. : Наука, 1983. 264 с.
18. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли М. : Издательство иностранной литературы, 1955. 416 с.
19. Балли Ш. Французская стилистика / Ш. Балли М., 1961. 205 с.
20. Баранник Д. Х. Українська мова на межі століть / Д. Х. Баранник // Мовознавство. 2001. №3. С. 40 47.
21. Баранникова Л. И. Сущность интерференции и специфика ее проявления / Баранникова Л. И. // Проблемы двуязычия и многоязычия. М. : Наука, 1972. С. 88 98.
22. Баскаков И. А. Двуязычие и проблема взаимопроникновения различных уровней при взаимодействии языков / И. А. Баскаков // Проблема двуязычия и многоязычия. М. : Наука, 1972. С. 74 80.
23. Белецкий А. А. Лексическая ассимиляция как один из законов развития языка / А. А. Белецкий // Тезисы доклада на 1Х научной конференции КГУ, К. 1978. С. 45 49.
24. Белинский В. Г. Взгляд на русскую литературу 1847 года / В. Г. Белинский М. : Гослитиздат, 1955. 184 с.
25. Белозерова Е. Н. Об ассимиляции латинских прилагательных на ate в английском языке в ХУІ-ХУІІІ веках / Е. Н. Белозерова // Сборник исследований по английской лингвистике. М., 1961. С. 56 61.
26. Биржакова Е. Э., Войнова Л. А., Кутина Л. Л. Очерки по исторической лексикологии. Языковые контакты и заимствования / Биржакова Е. Э., Войнова Л. А., Кутина Л. Л. Л. : Наука, 1972. 431 с.
27. Бічай Ю. В. Модні слова в сучасній російській мові (на матеріалі тлумачних словників і мовленнєвої практики мас-медіа кінця ХХ початку ХХІ століть) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.02.02 Російська мова” / Ю. В. Бічай. Дніпропетровськ, 2003. 20 с.
28. Блохин И. Н. Изучение роли телевидения в формировании этнических стереотипов / И. Н. Блохин // Тезисы научно-практической конференции: Средства массовой информации в современном мире. СПб., 2001 . С. 65 67.
29. Бодуэн де Куртенэ И. А. Избранные труды по языкознанию / И. А. Бодуеэн де Куртенэ М. : Издательство Академии Наук, 1968. Т.1. 388 с.
30. Бондаренко К. Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук: спец. 10.02.17 / К. Л. Бондаренко / Донецьк, 2007. 20 с.
31. Брагина А. А. Неологизмы в русском языке: пособие для студентов и учителей / А. А. Брагина М. : Просвещение, 1973. 224 с.
32. Брагина А. А. Чужое свое. О разных типах словарного заимствования и роли синонимии / А. А. Брагина // Русская речь. 1979. №2. С. 75 80.
33. Брутян Г. А. Язык и картина мира / Г. А. Брутян // Философские науки. 1971. №1. С. 34 39.
34. Булахов М. Г. Особенности интерференции белорусского и русского языков / М. Г. Булахов // Проблема двуязычия и многоязычия. М. : Наука. 1972. С. 217 224.
35. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие / У. Вайнрайх // Новое в лингвистике. Выпуск 6. 1972. С. 25 60.
36. Вайнрайх У. Языковые контакты: Состояние и проблемы исследования / У. Вайнрайх К. : ВШ., 1979. 264 с.
37. Васильев А. Д. Судьбы заимствований в русской лексике: Учебное пособие для спецкурса / А. Д. Васильев Красноярск : Красноярский государственный педагогический институт, 1993. 90 с.
38. Васильев В. Язык наш враг ваш / В. Васильев // Молодая гвардия. М. 1993. №1. С. 232 242.
39. Вастьянова Н. А. Иностранная лексика в студенческой среде / Н. А. Вастьянова // Текст: структура и функционирование, Барнаул. 1994. С. 155 156 .
40. Взаимовлияние и взаимообогащение языков народов СССР / под ред. Ю. Д. Дешериева : АН СССР, Институт языкознания. М. : Наука, 1987. 318 с.
41. Виноградов В. В. Лексикология и лексикография. Избранные труды / В. В. Виноградов М. : Наука, 1974. 312 с.
42. Виноградов В. В. Основные типы лексического значения слова / В. В. Виноградов // Вопросы языкознания. 1953. №5. С. 3 29.
43. Виноградов В. В. Проблемы культуры речи и некоторые задачи русского языкознания / В. В. Виноградов // Проблемы русской стилистики. М., 1981. С. 175 183.
44. Винокур Г. О. Избранные работы по русскому языку / Г. О. Винокур М. : Учпедгиз., 1959. 490 с.
45. Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языков / под редакцией Ю. Д. Дешериева, Л. П. Крысина М. : Наука, 1988. 199 с.
46. Володарская Э. Ф. Заимствования как отражение русских контактов / Э. Ф. Володарская // Вопросы языкознания. 2002. №4. С. 96 119.
47. Воркачев С. Г. Лингвокульторология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филологические науки. 2001. №1. С. 64 73.
48. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов´янських мов / за ред. О. С. Мельничука. К. : Наукова думка, 1966. 595 с.
49. Гак В. Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания / В. Г. Гак // Семантическая структура слова. Психолингвистические исследования. М. : Наука, 1971. С. 78 95.
50. Глемжене О. А. Интерференция английского языка в лексике литовцев США: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. фил. наук / К., 1973. 21 с.
51. Городенська К. Г., Кравченко Н. В. Словотворча структура слова / К. Г. Городенська, Н. В. Кравченко. К. : Наукова думка, 1981. 198 с.
52. Грищенко С. П. Лексичний вплив як чинник динаміки структури мови-реципієнта (на матеріалі латинських запозичених пам’яток кінця ХVI-XVII ст..) : дис... канд. філ. наук : спец. 10.02.15. Загальне мовознавство” / Грищенко С. П. К, 1999. 230 с.
53. Грищенко С. П. Фонетична адаптація латинських запозичень / С. П. Грищенко // Перспективи. №3 4. С. 5 11.
54. Давитиани А. А. Интерференция, вызванная различием конструкций грузинского и русского предложений / А. А. Давитиани // Проблема двуязычия и многоязычия. М. : Наука, 1972. С. 344 356.
55. Дешериев Ю. Д. Проблемы функционального развития языков и задача социолингвистики. Язык и общество / Ю. Д. Дешериев. М. : Наука, 1968. С. 39 55.
56. Джеус Н. А. Лексико-семантическое словообразование в молодежном сленге : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. фил. наук : спец. 10.02.19 Теория языка” / Джеус Н.А. Краснодар, 2008. 19 с.
57. Дольник В. Непослушное дитя биосферы / В. Дольник. М., 1994. С. 130 133.
58. Еренков А. С. Функционирование иноязычных вкраплений в устной речи молодежи / А. С. Еренков // Современные прагмалингвистические исследования романских, германских, русских языков. Воронеж, 1996. С.72 76.
59. Ермакова О. П.Семантические процессы в лексике / О. П. Ермакова // Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995). М., 1996. С. 32 66.
60. Ершова Е. Н. О некоторых формах лингвистической интерференции и о возможности их использования в методике преподавания языков / Е. Н. Ершова // Проблема двуязычия и многоязычия. М. : Наука, 1972. С. 130 139.
61. Ефремов Л. П. Основы теории лексического калькирования / Л. П. Ефремов Алма-Ата : Издательство Казахского ГУ, 1974. 189 с.
62. Жайворонок В. В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць / В. В. Жайворонок // Мовознавство. 1999. №6. С. 32 46.
63. Жлуктенко Ю. А. Лингвистические аспекты двуязычия / Ю. А. Жлуктенко. К. : ВШ., 1974. 176 с.
64. Жлуктенко Ю. О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики / Ю. О. Жлуктенко. К. : КДУ., 1966. 158 с.
65. Жлуктенко Ю. О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді / Ю. О. Жлуктенко. К. : КДУ., 1964. 168 с.
66. Жура В. В. Стилистическая маркированность англицизмов в русском языке / В. В. Жура // Сборник трудов молодых учених и студентов. Волгоград : Волгоградский гос. университет, 1996. С. 329 332.
67. Задорожний Б. М. Ще раз про те, як нам писати іншомовні слова / Б. М. Задорожний // Мовознавство. 1995. №2 3. С. 9 12.
68. Зализняк А. А. Феномен многозначности и способы его описания / А. А. Зализняк // Вопросы языкознания. 2004. №2. С. 20 46.
69. Зацный Ю. А. Англо-русский словарь новых слов и словосочетаний / Ю. А. Зацный. Запорожье : Запорожский государственный университет, 2000. 243 с.
70. Звегинцев В. А. Семасиология / В. А. Звегинцев. М. : Изд. Московского университета, 1957. 322 с.
71. Зимовець Г. В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму (на матеріалі мови української діаспори) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.02.15 Загальне мовознавство” / Г. В. Зимовець. К., 1997. 20 с.
72. Зимовець Г. В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму (на матеріалі мови української діаспори) : дис... канд. філ. наук : 10.02.15 / Зимовець Г. В. К., 1997. 243 с.
73. Зимовець Г. В. Українська мова в діаспорі / Г. В. Зимовець // Українська мова і література. 1998. №17. С. 5 6.
74. Иваницкая А. А. Заимствование иноязычной лексики и ее освоение / А. А. Иваницкая. К. : ВШ., 1980. 159 с.
75. Ильиш Б. А. Совр