Структурно-семантична варіативність фразеологічних одиниць в англомовному художньому дискурсі: когнітивний та прагматичний аспекти (на матеріалі творів британських та американських авторів ХХ – ХХІ століть)

brief description

Житомирський державний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Кузнєцова Ганна Валеріївна

УДК 811.111 (367.3+37+42)’06

Структурно-семантична варіативність фразеологічних одиниць в англомовному художньому дискурсі: когнітивний та прагматичний аспекти
(на матеріалі творів британських та
американських авторів ХХ ХХІ століть)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук, доцент Т.Д. Чхетіані

Житомир 2008

зміст

Вступ ...............................................................................................................

5

Умовні позначки...

14

Розділ 1 Структурно-семантичні модифікації фразео­ло­гічних одиниць в англомовному худож­ньому дискурсі

15

1.1. Види структурно-семантичних трансформацій у фразеологізмах сучасної англійської мови ..................................

15

1.2. Структурно-семантичнічні трансформації, детерміновані розширенням компонентного складу ФО ....................................

21

1.2.1. Вклинювання .........................................................................

22

1.2.2. Розгор 1.2.2. Розгортання.............................................................................

26

1.3. Трансформації, детерміновані скороченням компонентного складу ФО.........................................................................................

28

1.3.1. Відсікання частини ФО .......................................................

29

1.3.2. Стягнення ФО ........................................................................

32

1.4. Трансформації як наслідок субституції компонентів ФО.

34

1.4.1. Моносубституція ...................................................................

35

1.4.2. Полісубституція ....................................................................

37

1.5. Трансформації ФО як наслідок граматичних процесів ................

42

1.6. Комбінаторність фразеологічних трансформацій..........................

48

1.7. Контекстуальне переосмислення ФО, детерміноване їх варіюванням ....................................................................................

54

1.7.1. Зміна семантики одного з компонентів ФО, детермінована контекстом твору ..................................

54

1.7.2. Подвійна актуалізація одного з компонентів ФО ..............

56

1.7.3. Семантична концентрація образності .................................

58

1.7.4. Семантична контамінація .....................................................

59

1.7.5. Виникнення нової ФО на основі контекстуального переосмислення базової ФО ................................................

61

1.8. Методика дослідження варіативності ФО вхудожньому дискурсі ............................................................................................

65

Висновки до розділу 1 ............................................................................

68

Розділ 2 Когнітивний аспект структурно-семантичної модифікації фразеологічних одиниць в англомовному художньому тексті .......................

71

2.1. Образна складова фразеологічного значення та її роль вактуалізації структурно-семантичних варіантів ФО в художньому тексті ..........................................................................

71

2.2. Структура мовних образів у трансформованих ФО..

83

2.3. Семантичні трансформації як концептуальний складник авторського текстотворення ..........................................................

89

2.3.1. Текстотвірні потенції базових ФО, використаних як заголовок художнього твору................................................

92

2.3.2. Текстотвірні потенції ФО-трансформів, використаних як заголовок художнього твору ...............................................

117

Висновки до розділу 2 ............................................................................

140

Розділ 3 Прагматичний аспект Фразеологізмів трансформів в англомовному художньому дискурсі ......................................................................................

142

3.1. Варіювання ФО як реалізація тактик непрямого мовлення .........

142

3.1.1. Трансформування ФО як тактика натяку.............................

148

3.1.2.Трансформування ФО як тактика створення двозначності

159

3.1.3. Трансформування ФО як тактика побудови додаткових нюансів смислу..................................................

164

3.2. ФО-трансформи як засіб реалізації мовленнєвої стратегії
маніпулювання.

175

3.3. Трансформовані ФО в заголовках як ознака авторського стилю

183

Висновки до розділу 3 ............................................................................

192

загальні висновки .................................................................................

195

Список використаної літератури ................................................

200

Список лексикографічних джерел ................................................

233

Список джерел ілюстративного матеріалу .........................

234

Додатки .........................................................................................................

237

Додаток А. Зведена схема видів та підвидів структурно-семантичних трансформацій ФО в художньому дискурсі ....................................................................

238

Додаток Б. Приклади актуалізації концептів ПРЕКРАСНЕ/ПОТВОРНЕ в художньому дискурсі ....................................................................

239

Вступ

Дисертаційне дослідження присвячене проблемам англійської фразеоло­гії, а саме проблемі усталеності та змінюваності складу фразеологізмів, питан­ню фразеологічних трансформацій, які ведуть до змін у семантиці фра­зео­ло­гічних одиниць. Ці зміни ми позначаємо терміном структурно-семантична варіативність [278: 57; 323: 387]. Під структурно-семантичною варіативністю фразеологізмів розуміємо контекстуально детерміновані модифікації її зовніш­ньої або внутрішньої форми, які використовуються мовцем для найбільш адекватної передачі його думки й реалізації певної комунікативної мети. Дослідження виконане у рамках семантичного та когнітивного аспектів аналізованого явища [2; 17; 27; 34], в руслі комунікативно-функціонального підходу до вивчення мови [44; 93; 119; 226; 228; 249; 257; 267; 308].
З проблематики структурно-семантичної варіативності було виконано ряд робіт [131; 237; 238; 262], присвячених традиційним змінам у семантиці слова, зафіксованих у словниках: розширенню, звуженню, меліорації, пейорації тощо. Ми ж фокусуємо увагу на тому, якого смислу набуває в мовленні фразеологічна одиниця завдяки семантичній та структурній трансформації, а також на когнітивному та прагматичному аспекті таких смислових змін в дискурсі.
За останні десятиліття з’явилася низка робіт, присвячених фразеології сучасної англійської мови [див. 14; 15; 81; 82; 94; 160; 196; 242], в яких висвітлювалися семантичні [4; 15; 50; 94; 160; 193; 196; 238], когнітивні [107; 149; 192; 254] та прагматичні [88; 111; 192; 274] особливості фразеологічних одиниць. Досліджувались окремі групи фразеологічних одиниць [див. 66; 94; 165], вивчались особливості збагачення смислу та набування фразеологізмами додаткових контекстуальних значень [11; 160; 165; 238; 260], аналізувались окремі структурні особливості варіантів фразеологічних одиниць [8; 107; 113; 216], особливості текстової актуалізації та валентності фразеологізмів у процесі реалізації емотивної функції [58; 59; 88]. Незважаючи на досягнуті результати в дослідженні фразеологізмів, комплексного вивчення трансформацій у фразеологічних одиницях зроблено не було. На разі була відсутня класифікація видів трансформацій фразеологічних одиниць та їх комбінаторності. Також не вирішеним залишалося питання про роль концептуальних і комунікативно-прагматичних чинників фразеологічних трансформацій. Поглиблений аналіз семантичних процесів при трансформації фразеологічних одиниць здійснено на матеріалі німецькомовних газетних текстів [184].
У більшості досліджень з семантики англійських фразеологічних одиниць усі випадки змін в їх структурі та семантиці розглядаються як вияв мовленнєвої варіативності [41; 112] або як результат суто оказіонального функціонування [8; 50; 249]. Всебічний інтерес до детального багато аспект­ного вивчення структурно-семантичної трансформації фразеологізмів свідчить про невичерпність даного мовного явища й підтверджує доцільність інтегрованого підходу до його аналізу.
Актуальність роботи визначається, по-перше, комплексним підходом до вивчен­­ня мовленнєвих явищ, який базується на семантичних, когніто­ло­гіч­них і праг­ма­тичних засадах; по-друге, аналізом струк­турно-семан­тич­них транс­фор­мацій у ФО англійської мови в аспекті особ­­ли­востей їх актуа­лізації в дискурсі художнього тексту; по-третє, дослідженням ролі концеп­туаль­­них і комунікативно-прагма­тичних чинників фразеологічного варію­вання.
Зв’язок з науковими темами. Проблематика даної дисертації відповідає про­філю наукової теми кафедри англійської філології Інституту германської фі­ло­­логії Житомирського державного університету імені Івана Франка Когні­тив­но-комунікативний аспект дослідження словникового складу сучасної англій­­­ської мови” (затверджена Вченою радою 23 лютого 1998 року, протокол № 7).
Мета дослідження полягає у визначенні дискурсивних характеристик актуалізації трансформованих ФО англійської мови в художньому тексті через визна­чен­ня їх структурно-семантичних, когнітивних і комунікативно-функціо­наль­них пара­мет­рів. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення конкретних завдань:
−уточнити поняття варіативності ФО шляхом виявлення й опи­су семан­тич­ної структури цієї мовної одиниці;
−визначити види та комбінаторність фразеоло­гічних трансформацій та представити їх у вигляді класифікації;
−дослідити причини трансформацій у ФО, контекстуальну та екстра­лінгваль­ну обумовленість їх появи в англомовному художньому дискурсі;
−визначити діапазон смислових змін у ФО, детермінованих трансформа­ціями, на основі аналізу контекстуальних чинників актуалізації ФО-трансформів в англомовному художньому дискурсі;
−з’ясувати концептуальну сутність варіативності у фразеологізмах аглійської мови і виявити когнітивні характеристики трансформацій у контексті художнього твору;
−виявити концептуальні домінанти трансформованих ФО та визначити їх роль у системі концептів англомовного художнього дискурсу;
−дослідити текстотвірну роль трансформованих ФО на основі концепту­- альних чинників аналізованого явища в художньому дискурсі;
−встановити комунікативно-прагматичні параметри досліджуваного явища;
− дослідити прагматику виразності висловлень з трансформованими ФО англійської мови з огляду на ступінь дотримання/порушення ними комунікативних максим спілкування;
− виявити дискурсивні потенції висловлень з фразео­ло­гізмами- трансформами за допомогою тактик непрямого мовлення.
Об’єктом дослідження є фразеологізми зі структурно-семантичними транс­формаціями в художніх текстах ХХ ХХІ століть англійської мови.
Предмет дослідження складають структурно-семантичні, комунікативно-прагматичні та когнітивні особливості фразеологізмів-трансформів англійської мови.
Матеріалом дослідження слугує корпус 1358 фразеологізмів зі структурно-семантичними трансформаціями, відібраних із творів британських і американських письменників ХХ ХХІ століть методом суцільної вибірки. Аналізовані тексти включають 30 романів і 40 оповідань загальним обсягом 12844 сторінок.
Для досягнення загальної мети та вирішення поставлених завдань у роботі використана комплексна методика, яка включає такі методи і прийоми лінгвістичного аналізу: метод структурно-семантичного та компонентного аналізу для виявлення арсеналу видів трансформацій у ФО і створення їх класифікації. Для висвітлення особливостей семантичних змін у конкретних видах трансформацій застосовано прийом семантичного та інтерпретаційного аналізу. Методи концептуального та асоціативно-контекстного аналізу використані з метою з’ясування концептуальних домінант, виражених базовими і трансформованими ФО, розвитку виділених домінант у контексті та визначення їх ролі в системі концептів англомовного художнього дискурсу. За допомогою дискурс-аналізу виявлено дотримання/порушення комунікативних максим спілкування з залученням трансформова­них фразеологізмів та прагматичних чинників їх виразності, а також тактично-стратегічні потенції висловлень з трансформованими ФО. Встановленню місця висловлень із трансформованими ФО в системі актів непрямого мовлення слугував актомовленнєвий аналіз. Поєднання прийомів структурного та інтерпретаційного аналізу використовувалося для визначення місця явища варіативності ФО в низці авторських стильових засобів. Елементи кількісного аналізу застосовувалися для з’ясування частотності досліджуваних видів фразеологічних трансформацій, ілюстрації комунікативно-функціональних особливостей досліджува­них одиниць при їх використанні у дискурсі художнього тексту.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше поб­у­до­вано класифі­ка­цію видів трансформацій ФО англійської мови на основі струк­­турно-семантичних і комунікативно-прагматичних чин­ників; уточнено поняття структурно-семантичної варіативності; виявлено кор­пус транс­фор­­­мованих фразеологізмів, які реалізують певні комунікатив­но-дис­кур­сивні стра­тегії й тактики мовленнєвої поведінки мовця; введено та досліджено поняття маніпуляції сприйняттям” на основі нового підходу до вивчення маніпу­­ля­тивних потенцій використання фразео­логізмів-трансформів; виявлення у мовлен­нєвому явищі фразео­логічних трансформацій його тексто­твірних потенцій і влас­тивостей бути чинником індивідуального авторського стилю.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її ре­зуль­­­­тати роблять внесок у розробку системного трактування і комплекс­ного опи­су явища структурно-семантичних змін у фразеологічному кор­пусі анг­лій­­ської мови. Поглиблений аналіз семантичних, структурних, когні­тив­них та прагматичних особливос­тей фразеологічної варіативності висвіт­лює тео­ре­тичні питання фразеології, семантики висловлення, комуні­ка­тивно-функ­­ці­о­­нальних видів непрямого мовлення, структурно-компо­зи­цій­ної та інди­­ві­­ду­а­ль­но-авторської побудови художнього дискурсу. Вивчен­ня фра­зе­о­­ло­­гіч­­ної образ­ності сприяє розвитку теорії стилістики й інтер­­пре­­тації тексту.

Положення , що виносяться на захист:
1. Фразеологізми в текстах творів британської та американської художньої літератури ХХ початку ХХІ століть характеризуються достатньо високою варіативністю структури та семантики, в результаті чого виникають оказіональні ситуативно обумовлені ФО-трансформи.
2. Структурно-семантичні, функціонально-комунікативні та когнітивні властивості трансформованих ФО детерміновані особливостями комунікативного завдання мовця та його дискурсивно-стратегічною метою, спрямованих на досягнення максимальної співвіднесеності значення власному задуму.
3. У структурному-семантичному аспекті ФО-трансформи поділяються на моделі з високою (клас номінативно-комунікативних/дієслівних ФО), середньою (клас номінативних ФО) та низькою (клас вигукових та комунікативних ФО) частотністю використання в художньому тексті. Трансформовані ФО утворюють систему мовленнєвих одиниць, в основі яких лежать процеси, спричинені структурно-семантичною варіативністю. Деякі ФО-трансформи мають потенціал перейти із системи мовленнєвих одиниць в систему мовних одиниць, тобто стати загальновживаними та отримати фіксацію у словниках.
4. Трансформації у ФО є засобом смислового та експресивного виді­лення образної складової ФО та створення розгорнутих і комбінованих образів, що становить когнітивну основу для втілення ключових концептів тексту, основних символів та імплікативних смислів.
5. Вивчення когнітивного механізму творення ФО-трансформів спрямоване на виявлення особливостей фразеологічного простору англо­мовного художнього дискурсу, зокрема на виявлення складників концептів, що його формують.
6. Актуалізація базових ФО та ФО-трансформів в заголовках текстів є проявом авторської стратегії втілення ключового концепту тексту, яка інтен­дована на побудову контекстуального каркаса твору. Розвиток ключового концепту супроводжується певними мовними та мовленнєвими процесами, детермінованими прагматичними чинниками.
7. Прагматичні властивості висловлень з трансформованими ФО свід­чать про їх прина­­лежність до актів непрямого мовлення з різним характером непрямих іллокуцій. Відповідно характеру цих іллокуцій висловлення з трансформованими ФО реалізують мовленнєві тактики натяку, створення двозначності та додаткових нюансів смислу або ж виявляють прагматичну множинність цих тактик.
8. Прозові художні тексти ХХ початку ХХІ ст. показують гнучкість структури і семантики ФО та її пристосовуваність до обслуговування комунікативно-функціональних і когнітивних потреб мовця. Індивідуально-творча майстерність автора трансформувати ФО в тексті є характерною відзнакою авторського стилю.
Практичне значення дисертації визначається можливістю використан­ня її основних положень і результатів у курсах з лексикології (розділ Фразеологія”), стилістики (розділи Стилістична лексикологія” та Стилісти­ка тексту”), інтерпретації тексту, дискурс-аналізу, на практичних заняттях з англійської мови, в спецкурсах з когнітивної лінгвістики (розділи Концепт та його текстовий розвиток”, Когнітивна семантика”) та теорії мовленнєвої комунікації (розділ Стратегії і тактики мовленнєвого спілкування”).
Апробація основних положень та результатів дослідження здійснюва­лась на семи наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі чотирьох міжнародних: Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропет­ровськ, 2003), Мова і культура” (Київ, 2004), Людина. Мова. Комунікація.” (Харків, 2004), Семантика мови і тексту” (Івано-Франківськ, 2006), симпозіум Українського товариства дослідників англійської мови (Київ, 2007) та двох всеукраїнських: Література і літературознавство: історія і сучасність” (Житомир, 2004), Слов’янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2004).
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в одинадцяти наукових статтях автора, вісім з яких опубліковано у фахових виданнях ВАК України, а також у тезах трьох наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 4,5 друкованих аркушів.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 244 сторінки (текстова частина налічує 199 сторінок) складається зі списку прийнятих скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, який містить 345 праць українською, російською, англійською та німецькою мовами, списку джерел ілюстративного характеру (46 позицій) та додатків.
У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність та наукову новизну, ви­зна­чено мету та завдання дослідження, його теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, вказано матеріал та методи дослідження.
У першому розділі уточнено поняття структурно-семантичної варіатив­ності у фразеологізмах, виділено основні лінгвістичні та контекстуальні чинники трансформацій, виявлено повний арсенал видів та підвидів фразеологічних трансформацій та розроблено їх класифікацію на основі порівняльного аналізу трансформованих і базових фразеологізмів, виведено типові зміни в семантиці аналізованих одиниць при варіюванні.
У другому розділі висвітлено когнітивний аспект фразеологічної варіативності, проаналізовано особливості реалізації образної складової в трансформованих фразеологізмах, їх співвіднесеність з концептами, що виражаються ФО; прослідковано динаміку ключових концептів, виражених за допомогою модифікованих фразеологізмів, та семантичні процеси, якими динаміка концептів супроводжується; показано роль концептів, актуалізованих шляхом трансформованих фразеологічних одиниць, у створенні імплікативних смислів, основних символів і концептуального каркаса тексту.
У третьому розділі описані комунікативно-прагматичні особливості трансформованих-фразеологізмів, показано приналежність вислов­лень з ними до непрямих мовленнєвих актів з указанням кількісних показників. Доведено, що трансформації фразеологічних одиниць є мовленнєвим засобом досягнення максимальної релевантності висловлення інтенції мовця. Це робить досліджувані одиниці мовленнєвим інструментом реалізації стратегії маніпулювання сприйняттям адресата через застосування специфічного набору тактик.
У загальних висновках викладено підсумки проведеного дослідження й окреслено напрямки подальших досліджень явища структурно-семантичної варіативності у мовних одиницях.

У додатках наведено схема з класифікацією видів структурно-семантичних трансформацій ФО, а також приклади, які ілюструють окремі положення і висновки дисертаційної роботи.

bibliography

Загальні висновки

Трансформування фразеологізмів неодноразово ставало предметом дослідження в мовознавстві. Вивчення змін в компонентному складі та значенні ФО відзначається різноманітністю підходів, що приводить, з одного боку, до обмеженості дослідженого мовного матеріалу, а з іншого до розбіжностей у трактуванні явища структурно-семантичної варіативності та недостатньо повного розгляду всіх її аспектів. Дане дисертаційне дослідження присвячене системному аналізу проблеми структурно-семантичної варіативності ФО на основі вивчення структурно-семантичних, когнітивних та дискурсивно-прагматичних чинників даного мовленнєвого явища.
Усі трансформації ФО вивчаються як факти їх функціонування в текстах художніх творів у співставленні з відповідними базовими моделями ФО за їх дефініціями в словниках. Модифікації у ФО нерозривно пов’язані зі змінами в їх структурі й стосуються всіх класів фразеологізмів, виявляючись особливо характерними для номінативних і дієслівних ФО, а також для прислів’їв (за класифікацією О.В.Куніна). Зрушення семантики ФО варіюються від модифікації одного з компонентів до значного контекстуального переосмислення ФО, при якій збереженою залишається лише внутрішня форма ФО з численними контекстуальними асоціаціями й смисловими зв’язками. Тому всі випадки трансформацій ФО об’єднані згідно виокремлених чинників у п’ять видів (та 17 підвидів): а) розширення компонентного складу ФО; б) скорочення компонентного складу ФО; в) субституція компо­нентів ФО; г) зрушення на основі граматичних процесів усередині ФО; д) контекстуальне переосмис­лення ФО з підвидами всередині кожного виду. Отримані дані покладено в основу класифікації видів структурно-семантичних трансформацій ФО. Виділені види та підвиди даних трансформацій свідчать про гнучкість семантики та структури ФО для задоволення інтендованих мовцем контекстуальних ефектів.
Дослідження структурно-семантичної варіативності ФО виявило взаємоза­­леж­ність структури ФО та рівня її рухливості. Чим складніший рівень син­так­сичної організації ФО (словосполучення, речення), тим вищу сприйнятливість до різних видів варіативності вони демонструють, і тим багатший діапа­зон цієї варіативності. Так, ФО четвертого класу (прислів’я та приказки) пока­зали найвищу ступінь рухливості структури та гнучкість семантики порівняно з іншими класами.
Трансформації ФО зі змінами в семантиці слугують меті експресивного та смислового виділення образного компонента ФО і створення таким чином розгор­нутих та комбінованих образів. При цьому образна основа ФО залишається незмінною за умови певних варіювань. Ці образи утворюють когнітивну основу для втілення ключових концептів текста цілого твору, вираження основних текстових символів та імплікативних смислів, що виконують провідну роль у побудові контекстуального каркасу твору.
Когнітивний аспект функціонування ФО-трансформів в межах цілісного художнього тексту ґрунтується на понятті ключового концепта твору.
Мовленнєвим сигналом ключового концепта твору та базовим етапом у створенні його контекстуального каркаса є заголовок художнього тексту, виражений базовою ФО або ФО-трансформом. Такі ФО повторюючись у тексті, зазнають нових модифікацій і виконують таким чином роль мовленнєвого засобу, який розвиває ключові концепти тексту. Семантично модифі­ковані ФО утворюють структурну та смислову рамку тексту, виконуючи функцію текстотворення. Актуалізація ФО-трансформа в тексті ґрунтується на подвійній актуалізації вираженого ним концепта та супроводжується ефектом марного очікування, дефразеологізацією з наступною метафо­ризацією та фразеологізацією. Вивчення когнітивних особливостей названих процесів, що супроводжують використання трансформованих ФО в тексті художнього твору, передбачає побудову концептуальних схем розвитку виділених ключових концептів твору, особливих для кожного з них.
Аналіз функціонування ФО-трансформів показує, що всі випадки варіативності детерміновані особливостями унікального в кожному контексті комуні­ка­тивного завдання та прагматичної настанови автора. У функціонально­-прагматичному аспекті варіативність ФО є мовленнєвим механізмом досягнення максимальної релевантності висловлення авторському задуму. Комунікативний принцип релевантності набуває бажаного рівня у висловленнях з трансформованими ФО за рахунок порушення інших комунікативних максим: якості, кількості та способу. Порушення даних максим створює ефект комуні­ка­тивного і концептуального напруження в даній точці дискурсу, що акцентує увагу читача і в такий спосіб програмує забезпечення необхідної релевант­ності дискурсивних структур авторському наміру.
Комунікативно-прагматичні властивості ФО-трансформів полягають у здатності висловлень з ними виступати актами непрямого мовлення, що детермі­новано перенесеним та імплікативним характером фразеологічного значення. НМА з трансформованими ФО актуалізують певні види непрямого мовлення, які розглядаються як мовленнєві тактики натяку, створення двозначності (двозначні висловлення) і додаткових нюанси смислу. Кожному виду непрямого мовлення притаманні особливі непрямі іллокуції, специфічні для окремого виду/тактики. Прагматичним чинником НМА-натяків є дискурсивна непряма іллокуція, що домінує над прямою іллокуцією.
Тактика створення двозначностей за допомогою ФО-трансформацій відзначається однаковою дискурсивною значущістю прямої та непрямої іллокуцій. Одночасна актуалізація двох смислів у дискурсі є причиною концептуального напруження, яке детермінує специфічну додаткову непряму іллокуцію двозначних висловлень іллокуцію невизначеності.
Особливим чинником побудови додаткових нюансів смислу є неодноразове використання трансформування ФО на базі різних і повторюваних фразео­логізмів. Нюанс смислу ґрунтується на всіх випадках трансформацій ФО в певному дискурсі. Додаткова цілісно-дискурсивна іллокуція нюансу смислу відзначається вищим ступенем опосередкування порівняно з додатковими іллокуціями таких виділених тактик мовлення, як натяк та створення дво­­знач­­ності. Вивчення прагматичних властивостей структурно-семан­тич­них транс­­формацій ФО у дискурсі виявило здатність даних одиниць до вираження мно­жин­них мовленнєвих тактик. Висловлення з ФО-трансформами можуть водно­час актуалізувати натяк, двозначне висловлення і створювати додатковий нюанс смислу.
Названі мовленнєві тактики забезпечують виконання стратегічної мети мов­­­ця впливу на бажане сприйняття дискурсу адресатом. Вказані особи­вості ці­єї стратегії можуть визначатися як стратегія маніпулювання сприйняттям.
Вивчення стратегічних і тактичних потенцій висловлень з трансформова­ними ФО потребує врахування численних інформативних та асоціативних зв’яз­­ків усього дискурсу, що свідчить про текстотвірні властивості трансформованих ФО.
Структурно-семантична гнучкість й різноманітні комунікативно-прагмати­чні властивості ФО-трансформів уможливлюють використання мовлен­нє­во­го явища варіативності для створення своєрідної мовної гри в межах текста ці­ло­го твору, починаючи з заголовка. Така мовна гра є елементом компо­зи­ці­йно­-смис­лової організації дискурсу, характеризується оригінальною вираз­ніс­тю, є непов­торною для дискурсу кожного твору і слугує інди­ві­дуальною озна­­кою автор­ського стилю окремих британських та американських прозаїків ХХ ХХІ століть.
У подальшій роботі уявляється доцільним використовувати розроблену мето­дику аналізу ФО для виявлення специфіки їх функціонування в текстах різ­­них стилів (рекламному, публіцистичному, ораторському), дослідження їх прагма­­­тич­них характеристик в різних стилях, визначення чинників варіювання ФО з огляду на соціально-групові та гендерні чинники, вивчення причин струк­турно-семантичної варіативності в одиницях мовлення при їх функціонування в дискурсі.

Список використаної літератури

1. Авалиани Ю.Ю. К семантическим связям слов в самостоятельной функции и в составе фразеологических единиц // Вопросы описания лексико-семантической системы: Сб. науч. трудов. Ч. I. М., 1971. С. 14-20.
2. Александрова О.В. Филология, когнитивная лингвистика, дискурсивные исследования: общее и различное // С любовью к языку: Сб. науч. трудов. Воронеж, 2002. С. 61-65.
3. Алефиренко Н.Ф. Лингвистические аспекты соотношения внутренней формы и этимологического значения слова // Методика преподавания русского языка и литературы: Респ. науч.-метод. сб. Киев, 1991. Вып. 20. С. 31-42.
4. Алефиренко Н.Ф., Золотых Л.Г. Проблемы фразеологического значения и смысла / Астраханск. гос. пед. ун-т. Астрахань, 2000. 220 с. Библиогр.: с. 203-218.
5. Алефиренко Н.Ф. Когнитивные механизмы формирования фразеологического значения: Материалы международ. cимпозиума 21-23 мая 2001 г. Великий Новгород. Вел. Новгород, 2001. С. 170-172.
6. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознания и культуры / Ин-т языкозн. РАН. М.: Академия, 2002. 391 c. Библиогр.: с. 371-389.
7. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке / Ин-т языкозн. РАН. М.: Флинта: Наука, 2005. 416 с. Библиогр.: с. 400-412.
8. Альтапова Л.Ч. Модальная значимость английских фразеологизмов с окказиональными преобразованиями в тексте // Коммуникативно-функциональное описание языка: Сб. науч. трудов. Уфа, 2001. С. 34-37.
9. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Просвещение, 1963. 274 с.
10. Амосова Н.Н. Значение фразеологии как особой отрасли языкознания // Проблемы фразеологии и задачи её изучения в высшей и средней школе: Сб. науч. трудов. Вологда, 1967. С. 5-12.
11. Андреева Р.Ф. Реализация значения пословичных фразеологизмов в речи // Функционирование фразеологических единиц в речи: Сб. науч. трудов. Курск, 1984. С.124-127.
12. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск: Литература, 1998. 1392 с.
13. Арош К., Анри П., Пешё М. Семантика и переворот, произведенный Соссюром: язык, речевая деятельность, дискурс // Квадратура смысла: Французская школа анализа дискурса. М.: Прогресс, 1999. С.137-157.
14. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц, семантически ориентированных на человека, в русском и английском языках и вопросы создания русско-английского фразеологического словаря: Автореф. дис. док. филол. наук / Казан. гос. ун-т. Казань, 1993. 43 с.
15. Арсентьева Е.Ф., Аль-Дайбани А.А. Структура фразеологического значения // Проблемы взаимодействия языков и культур: Межвуз. сб. науч. трудов. Елабуга, 2002. С.48-51.
16. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Известия АН СССР. Серия лит. и яз. 1981. Том 40. № 4. С. 356-367.
17. Арутюнова Н.Д. Аномалии и язык (к проблеме языковой картины мира) // Вопросы языкознания. 1987. № 3. С. 3-20.
18. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990а. С. 136-137.
19. Арутюнова Н.Д. Синтаксис // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990б. С. 448-451.
20. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовск. гос. пед. ин-та, 1964. 315 с.
21. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 607 с.
22. Бабенко Л.Г., Васильев И.Е., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста: Учебн. пособие. Екатеринбург: Изд-во Екатеринбургск. ун-та, 2000. 180 с.
23. Бабенко Л.Г., Казарин Ю.В. Филологический анализ текста: Учебн. пособие. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. 399 с.
24. Бабкин А.М. Русская фразеология, её развитие и источники / Ленинград. гос. ун-т. Л.: Наука, 1970. 263 с. Библиогр.: с. 256-262.
25. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / Воронежск. гос. ун-т. Воронеж: Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 1996. 104 с. Библиогр.: с. 98-103.
26. Бабушкин А.П. Концепты разных типов в языке и фразеологии и методика их выявления // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. трудов. Воронеж, 2001. С. 52-57.
27. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови: Автореф. дис. ...док. філол. наук / Ін-т укр. мови НАНУ. К., 1999. 32 с.
28. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. М.: Художественная литература, 1975. 502 с.
29. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. К.: Академія”, 2004. 344 с.
30. Безугла Л.Р. Перлокуція у дискурсі (на матеріалі діалогічного дискурсу) // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Харків: Константа, 2005. С. 118-144.
31. Баранов А.Н. Намёк как способ косвенной передачи смысла. (Електронний ресурс) 2006 а. Режим доступу: http://www.dialog-21ru/dialog/materials/. Заголовок з екрану.
32. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: Лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії) / Херсонск. гос. пед. ун-т. Херсон: Aйлант, 2002а. 230 с. Библиогр.:
с. 217-229.
33. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: Лінгвокогнітивний аспект: Дис. доктора філол. наук: 10.02.04; - Захищена 10.10.2002. К., 2002б. 462 с. Бібліогр.: с. 392-458.
34. Беляевская Е. Г. О характере когнитивных оснований языковых категорий // Когнитивные аспекты языковой категоризации: Сб. науч. трудов. Рязань, 2000. С. 11-18.
35. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Ин-т языкозн. АН СССР. М.: Прогресс, 1975. 447 с.
36. Битянова М.Р. Социальная психология: наука, практика и образ мыслей / Ин-т психологии РАН. М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. 576 с. Библиогр.: с. 553-574.
37. Блумфилд Л. Язык / Пер. с англ. Е.С. Кубряковой и В.П. Мурат. М.: Прогресс, 1968. 607 с. Библиогр.: с. 561-593.
38. Богатырёв А.А. Гнездо смыслообразования в художественном тексте // Мова і культура: Наук. щорічн. журнал. К., 2002. Вип. 5. Том IV. С. 30-39.
39. Болгова Л.А. Фразеологические варианты и механизмы фразообразований (на материале периферийных слоёв фразеологического фонда современного немецкого языка): Автореф. дис. канд. филол. наук / Московск. гос. пед. ин-т иностр. языков. Москва, 1974. 27 с.
40. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамбовск. гос. ун-та, 2000. 123 с. Библиогр.: с. 107-121.
41. Бондаренко В.Т. О лексическом варьировании пословично-поговорочных выражений в свете фразеологической переходности // Переходные явления в области лексики и фразеологии русского и других славянских языков / Материалы международного симпозиума 21-23 мая 2001г. Великий Новгород. Вел. Новгород, 2001. С.21-30.
42. Брудный А.А. Экспериментальный анализ понимания // Вопросы философии. 1986. № 9. С. 60-62.
43. Бублик І.Ф. Стратегії і тактики вербальної агресії в парламентському дискурсі ФРН // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2006. №726. С.107-110.
44. Бутакова Л.О. Авторское сознание в поэзии и прозе: когнитивное моделирование / Алтайский университет. Барнаул: Изд-во Алтайск. ун-та, 2001. 283 с. Библиогр.: с. 261-279.
45. Бушкова В.В. Комунікативні стратегії та мовні моделі в міжкультурному спілкуванні // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київськ. нац. лінгвіст. ун-ту. Серія Філологія, педагогіка і психологія”. 2000. Вип. 3В. С. 216-218.
46. Вежбицка А. Речевые акты // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVI. Лингвистическая прагматика. М.: Прогресс, 1985. С.251-275.
47. Вепрева И.Т. Языковая рефлексия в постсоветскую эпоху / АНО ИНО-Центр”. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. 384 с. Библиогр.: с. 322-377.
48. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как научной дисциплины: Сб. науч. трудов. Л., 1946. С. 3-28.
49. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Академик А.А. Шахматов: Сб. статей и материалов. М.-Л.: Наука, 1947. С. 51-84.
50. Волосевич С.П. Замена компонентою фразеологических единиц в аспекте номинации и коммуникации (на материале современного английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук / Московск. гос. ин-т иностр. языков. М., 1989. 25 с.
51. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата / Ін-т мовозн. НАНУ. К.: Вища школа, 1993. 200 c. Библигр.: с. 180-199.
52. Воробйова О.П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. № 625. Харків: Константа, 2004а. С. 18-22.
53. Воробйова О.П. Когнітивна поетика в Україні: напрями досліджень // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процесс: Міжнар. наук. конф. Чернівці, 24-25 листоп. 2004 р. Чернівці: Рута, 2004 б. С. 37-38.
54. Гак В.Г. Лексическое значение слова // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 261-263.
55. Гак В.Г. Языковые преобразования / Московск. гос. ун-т. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 763 с. Библиогр.: с. 741-762.
56. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / Ин-т языкозн. АН СССР. М.: Наука, 1981. 139 с. Библиогр.: с. 136-138.
57. Гамали О.И. Ещё раз о внутренней форме фразеологических единиц // Семантика слова, образа, текста / Тезисы междунар. конф. Архангельск, 1995. С.13.
58. Гамзюк М.В. Актуалізація стійких елементарних мікротекстів (на матеріалі німецької мови) // Мовознавство. 2000 а. № 1-2. С. 63-69.
59. Гамзюк М.В. Культурологічний аспект емотивності фразеологічних одиниць німецької мови // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київськ. держ. лінгвіст. ун-ту. К., 2000 б. Вип. 2. С. 105-113.
60. Гвоздарев Ю.А. Фразеологические сочетания современного русского языка: Учеб. пособие. Ростов н/Д: Изд-во Ростов. гос. ун-та, 1973. 104 с.
61. Гладуш Н.Ф. Прагматичні аспекти висловлення і дискурсу / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. 200 с. Бібліогр.: с. 178-198.
62. Гнезділова Я.В. Прагматика емоційного та емотивного дискурсів // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. праць. К., 2005. Вип. 7. С. 58-63.
63. Гнезділова Я.В. Емоційність та емотивність сучасного англомовного дискурсу: структурний, семантичний і прагматичний аспекти: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04; − Захищена 16.05.2007. К., 2007. 291 с. Бібліогр.: С. 206-246.
64. Гойфман О.Я., Надеина Т.М. Основы речевой коммуникации: Учебн. пособие. М.: ПРИОР, 1997. 322 с.
65. Грайс Г.П. Логика и речевое общение // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVI: Лингвистическая прагматика. М.: Прогресс, 1985. С. 217-237.
66. Григораш А.М. Индивидуально-авторские приёмы интерпретации фразеологизмов / Фразеологизм: семантика и форма: Сб. науч. трудов. Курган, 2001. С.27-32.
67. Гумбольт В. фон. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. Г.В. Рамишвили. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
68. Гурочкина А.Г., Давыдова Л.З. Функционирование формул речевого этикета в акте вербальной коммуникации // Логико-семантические и прагматические проблемы текста: Сб. науч. трудов. Красноярск, 1990. С. 47-53.
69. Гурская Ю.А. Особенности концептуализации в художественном тексте // Мова і культура: Наук. щорічн. журнал. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. Вип. 5. Том IV. С.113-120.
70. Дейк Т.А. ван, Кинч В. Стратегия понимания связного текста / Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXIII. Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. С. 153-211.
71. Дейк ван Т.А. Анализ новостей как дискурса // Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. С. 111-160.
72. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ. Под ред. В.И. Герасимова. М.: Прогресс. 1989. 312 с. Библиогр.: с. 308-311.
73. Дементьев В.В. Непрямая коммуникация и её жанры / Саратовск. гос. ун-т. Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 2000. 248 с. Библиогр.: с. 226-245.
74. Дементьев В.В. Основы теории непрямой коммуникации: Автореф. дис. д-ра филол. наук / Саратовск. гос. ун-т. Саратов, 2001. 36 с.
75. Демьянков В.З. Намерение в интерпретации и интерпретация намерений в речи // Текст: структура и анализ: Сб. науч. трудов. М., 1989. С.41-46.
76. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С. 34-37.
77. Денисюк Е.А. Манипулятивное речевое воздействие: коммуникативно-прагматический аспект: Дис. канд. филол. наук: 10.02.01; − Защищена 17.01.2003. Екатеринбург, 2003. 167 с. Библиогр.: с. 154-167.
78. Дискурс іноземної комунікації: колективна монографія / Під. ред. проф. К. Кусько. Львів: Львівськ. нац. ун-т ім. І. Франка, 2002. 495 с. Библиогр.: с. 456-489.
79. Джонсон-Лэрд Ф. Процедурная семантика и психология значения: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXIII. Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. С. 234-257.
80. Диалектика текста: в 2 т. Т.2. СПб.: Изд-во Ст-Петерб. ун-та, 2003. 220 с. Библиогр.: с. 211-218.
81. Диброва Е.И. Семантические основы варьирования фразеологических единиц // Образование и функционирование фразеологических единиц: Сб. науч. трудов. Ростов н/Дону, 1981. С.70-76.
82. Дмитриева О.А. Динамика развития фразеологических единиц с компонентами-именами родства // Проблемы семантики фразеологических единиц: Сб. науч. трудов. Иркутск, 1996. С. 38-47.
83. Дмитрук О.В. Маніпулярні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань 2000-2005 років): Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Київськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2006. 19 с.
84. Добровольский Д.О. Типология идиом // Фразеология в машинном фонде русского языка: Сб. науч. трудов. М., 1990. С. 48-67.
85. Добровольский Д.О. Образная составляющая в семантике идиом // Вопросы языкознания. 1996. № 1. С. 71-93.
86. Добрыднева Е.А. Коммуникативно-прагматическая парадигма русской фразеологии / Волгоградск. гос. пед. ун-т. Волгоград: Перемена, 2000. 223 с. Библиогр.: с. 180-218.
87. Дубров А.П., Пушкин В.Н. Парапсихология и современное естествознание. М.: Сов.-амер. Предприятие Соваминко, 1990. 280 с. Библиогр.: с. 259-278.
88. Євтушина Т.О. Оказіонально-стилістичне використання фразеологічних одиниць у художніх текстах (на матеріалі творів В.Стефаника) // Мова і культура: Наук. щорічн. журнал. К., 2002. Вип.5. Том VI С.97-102.
89. Жинкин Н.И. О кодовых переходах во внутренней речи // Язык речь творчество: Избр. Труды. М.: Языки русской культуры, 1998. С. 146-152.
90. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов: Учебн. пособие. М.: Просвещение, 1978. 160 с.
91. Жуков В.П. Русская фразеология. М.: Высшая школа, 1986. 310 с. Библиогр.: с. 295-308.
92. Жуков А.В. Фразеологизмы с общим аналитическим значеним: Материалы Международ. симпозиума 21-23 мая 2001 г. Великий Новгород. Вел. Новгород, 2001. С. 25-27.
93. Заботкина В.И. Конвенциональность vs креативность в лексиконе (когнитивно-дискурсивный подход) // С любовью к языку: Сб. науч. трудов. Воронеж, 2002. С. 123-130.
94. Зеленкина О.Ю. Состав фразеологического кода английского языка (на материале номинативных и номинативно-коммуникативных фразеологических единиц): Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.04/ Самарский гос. пед. ун-т. Самара, 2001. 24 с.
95. Зернецкий В.П. Речевое общение на английском языке (коммуникативно-функциональный анализ дискурса) / Киевский гос. инст-т иностр. яз. К: Лыбидь, 1992. 143 с. Библиогр.: с. 133-143.
96. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка: Учебн. пособие. М.: Высш. Школа, 1981. 285 с.
97. Ильинова Е.Ю. Социокультурное пространство текста и его измерение // Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и функциональной семантики: Сб. науч. трудов. Волгоград, 1996. С. 57-65.
98. Карабан В.И. Спланированость как фактор различия сложных речевых актов и речевых шагов // Прагматическая интерпретация и планирование дискурса: Сб. науч. трудов. Пятигорск, 1991. С. 42-44.
99. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / Волгоградск. гос. пед. ун-т. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с. Библиогр.: с. 455-474.
100. Караулов Ю.Н., Петров В.В. От грамматики текста к когнитивной теории дискурса // Т.А. ван Дейк. Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ.: Сб. работ; Вступ. статья. М.: Прогресс, 1989. С. 5-11.
101. Квеселевич Д.О. Интеграция словосочетания в современном английском языке. К.: Вища школа, 1983. 84 с. Библиогр.: с. 76-83.
102. Кибрик А.Е. Агенс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 17.
103. Кириллова Н.Н. О денотате фразеологической семантики // Вопросы языкознания. 1986. № 1. С. 82-90.
104. Кобозева И.М., Лауфер Н.И. Об одном способе косвенного информирования // Изв. АН СССР, Серия лит. и яз. 1998. Т. 47. № 5.
105. Кобрина Н.А. Когнитивная лингвистика. Истоки исследования и перспективы развития // Когнитивная семантика: Сб. науч. трудов. Тамбов, 2000. С. 168-179.
106. Козубай В.І. Взаємозв’язок між мовною абстракцією і семантичним перетворенням фразеологічної одиниці // Вісник Житомирськ. держ. ун-ту ім. І. Франка. 2007. № 32. С. 151-153.
107. Козырева Л.Ф. О речевой вариативности устойч