СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ МОДЕЛІ ЕРГОНІМІВ (на матеріалі ергонімікону м.Одеси)

brief description

Одеський національний університет
ім. І.І. Мечникова

На правах рукопису

Кутуза Наталя Валеріївна

УДК 811.161.2’373.2 (043.5)

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ МОДЕЛІ ЕРГОНІМІВ
(на матеріалі ергонімікону м.Одеси)

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник -
доктор філологічних наук, професор
Ковалевська Тетяна Юріївна

Одеса - 2003

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

А - антропонім
АФ асоціативний фон
ВА відтопонімний ад’єктив
ВН власна назва
Е ергонім
ЗН загальна назва
КЕ конотований ергонім
ЛЗ лексичне значення
РЕ рекламний експонент
РС рекламний складан
РТ рекламний текст
СТ стереотип
Т - топонім
ТЗ товарний знак

ЗМІСТ

Список скорочень...................................................................................2
Вступ........................................................................................................4
Розділ 1. Лінгвістичний статус ергонімів.............................................9
1.1.Ергоніми в колі лінгвістичних досліджень....................................9
1.2.Специфіка ергонімів як різновиду власних назв.........................28
1.3.Ергоніми як елементи рекламного тексту....................................53
1.3.1.Психолінгвістичне підґрунтя рекламного тексту....................53
1.3.2.Специфіка рекламного тексту....................................................77
1.4.Короткі висновки............................................................................87
Розділ 2.Структурно-семантична типологія ергонімів.....................89
2.1.Структурний аспект ергонімів.......................................................89
2.2.Семантичний аспект ергонімів......................................................92
2.2.1.Нейтральні конструкти ергонімів............................................118
2.2.2.Конотовані конструкти ергонімів............................................129
2.3.Короткі висновки..........................................................................155
Розділ 3. Психолінгвістичний аналіз ергонімної лексики..............158
3.1.Загальна характеристика психолінгвістичних методів
дослідження.........................................................................................158
3.2.Експериментальні засади вивчення ергонімів...........................166
3.3.Наслідки психолінгвістичного експерименту............................170
3.4.Короткі висновки..........................................................................185
Загальні висновки................................................................................187
Список використаної літератури.......................................................191

ВСТУП

Сучасна українська ономастика характеризується значною кількістю вагомих досліджень, присвячених специфіці антропонімів, топонімів, гідронімів, космонімів, теонімів тощо (Л.О.Белей, С.О.Вербич, В.О.Горпинич, І.М.Желєзняк, М.І.Зубов, Ю.О.Карпенко, В.В.Лучик, В.В.Німчук, Є.С.Отін, А.М.Поповський, М.Л.Худаш, К.К.Цілуйко, П.П.Чучка, В.П.Шульгач та ін.). Проте дедалі більше зацікавлює вчених одна з маловивчених сфер ономастичного простору - ергонімія, яка зазнає динамічного розвитку.
У наявних вітчизняних і зарубіжних студіях з ергонімії аналізують переважно лексико-семантичний бік відповідних одиниць (праці З.І.Бузинової, І.Г.Долгачова, Л.В.Дубровіної, Ю.О.Карпенка, С.А.Копорського, В.В.Лободи, Б.І.Маторіна, А.Мінтона, Н.М.Морозової, Р.Росслера, Л.М.Соколової, В.П.Тимофєєва, В.І.Ткачука, Т.О.Хейлик, Л.М.Щетиніна). Комплексний же підхід до вивчення ергонімів, що має на меті всебічне й ґрунтовне висвітлення особливостей їх семантики, структури й функціональних характеристик, лише започатковується. Фактичним матеріалом аналізу в таких дослідженнях слугують іншомовні ергоніми (розвідки А.В.Беспалової, Є.Жетельської-Фелешко, О.Г.Мікіної, Т.П.Романової) або певне коло українських (праці О.О.Белея, С.О.Шестакової), що зумовлює необхідність розширення джерельної бази досліджень для об’єктивної наукової кваліфікації ергонімних утворень.
Сьогодні в ергонімії спостерігаємо номінаційний вибух”, своєрідний ергонімний бум” (Т.П.Романова, С.О.Шестакова), спричинений розвитком економічних відносин в Україні, а отже, і виникненням великої кількості різноманітних фірм, організацій, установ, підприємств, виокремлюваних через надання їм власної назви­ - ергоніма. Ергонімна мотивація базується на екстралінгвальній та лінгвальній інформації. Природа екстралінгвальних факторів, які впливають на вибір мотивів номінації, є гетерогенною й визначається інтересами суспільства, індивідуальними смаками та уподобаннями, модою, місцезнаходженням об’єкта, його інтер’єром тощо (А.В.Беспалова, О.О.Белей). Лінгвальні чинники ергонімної номінації співвідносні із загальномовними тенденціями (динамічна неологізація, наявність інноваційних структурно-семантичних моделей, запозичення іншомовних лексичних одиниць, актуалізація власне української лексики), але оригінальність ергонімів відбивається і в багатьох специфічних рисах - твірною основою ергонімної назви можуть слугувати будь-які ономастичні й апелятивні класи, а також цифри та відповідні комбінації, що увиразнює потенційну семантичну та структурну багатогранність ергонімів. Характерно, що ергоніми є й вагомою константою рекламного мовлення, орієнтованого на здійснення впливу та тісно пов’язаного з психолінгвістичними напрямами ономастичних досліджень. Основна функція ергонімів у таких контекстах полягає у привабленні споживачів / клієнтів із їх подальшим скеруванням до дії, що дає підстави вважати ці одиниці певними впливовими маркерами, використовуваними свідомо, заплановано. Важливість вивчення ономастичної лексики й ергонімів зокрема в цьому аспекті відзначають вітчизняні та зарубіжні лінгвісти (О.С.Кара-Мурза, Т.Ю.Ковалевська, В.М.Лейчик, М.М.Шимкевич та ін.).
Однак у сучасному українському мовознавстві немає досліджень, скерованих на виявлення комплексу структурно-семантичних, функціональних та психолінгвістичних характеристик ергонімів. Саме цим зумовлена актуальність теми Структурно-семантичні моделі ергонімів (на матеріалі ергонімікону м.Одеси)”, якій присвячена виконана дисертаційна праця.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає комплексній науковій темі кафедри української мови Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова Актуальні питання лексичної та граматичної системи української мови” (номер державної реєстрації - 0101001415). Тему дисертації затверджено вченою радою філологічного факультету ОНУ ім. І.І.Мечникова та координаційною радою Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України.
Об’єктом дисертаційного дослідження є ономастична система української мови.
Предметом дослідження є ергонімна лексика м.Одеси, її структурно-семантична, психолінгвістична й функціональна специфіка.
Метою дослідження є комплексний аналіз семантичних і структурних особливостей ергонімних одиниць та їхнього функціонування в рекламних текстах. Відповідно до мети розв’язано такі основні завдання:
1) конкретизовано лінгвістичний статус ергонімів в ономастичному просторі;
2) упорядковано термінологічний апарат ергонімії;
3) установлено структурні моделі ергонімів;
4) виокремлено й схарактеризовано семантичні моделі ергонімів;
5) з’ясовано смислову специфіку ергонімних одиниць;
6)окреслено семантичні особливості ергонімних конотонімів;
7)виявлено функціональні характеристики ергонімів у впливових контекстах (на матеріалі рекламних текстів);
8)визначено психолінгвістичне підґрунтя сугестивно маркованих контекстів з ергонімними елементами;
9)експериментально доведено психолінгвістичну релевантність конотонімів з відповідною класифікацією їх семантично-структурних потенцій у рекламних контекстах.
Джерельною базою дослідження слугували збірки Золоті сторінки Одеси”, різноманітні рекламні відомості й довідники, а також безпосередня фіксація наявних у м.Одесі ергонімів. Загальна кількість проаналізованих ергонімів становить шість тисяч двісті одиниць.
У роботі використано методи описового, компонентного, кількісного аналізу, метод психолінгвістичного експерименту та почасти функціонально-стилістичний метод. Описовий метод дав змогу визначити структурно-семантичні особливості ергонімних одиниць. Функціонально-стилістичний підхід уможливив аналіз наявної функціональної специфіки та виразових перспектив ергонімів. За допомогою методу компонентного аналізу виявлено актуальні конотативні ознаки ергонімів. Психолінгвістичний метод вільний асоціативний експеримент дав підстави для визначення асоціативних потенцій конотонімів. За допомогою кількісного методу доведено продуктивність певних структурно-семантичних моделей досліджуваних одиниць.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертації подано комплексний аналіз (структурно-семантичний, функціональний та психолінгвістичний) усього ергонімного шару лексики м.Одеси. Уперше запропоновано формулу для виявлення конотативного ступеня ергонімів, обґрунтовано функціональну своєрідність ергонімів як різновиду українського ономастикону, експериментально доведено вагомість ергонімів як елементів впливових контекстів, встановлено їх лексико-семантичний потенціал.
Теоретичне значення виконаної дисертаційної роботи полягає в деталізації особливостей семантичної та структурної організації ергонімів. Результати роботи сприятимуть розширенню та поглибленню відомостей про взаємовплив мовних рівнів в ергонімії, унікальність творення ергонімних одиниць, потенціал конотованих ергонімів як впливових маркерів і констант рекламного тексту, мають значення для подальшого вивчення лінгвістичної природи ергонімів, можуть прислужитися в аналізі лінгвоментальних рис українства. Проведене дослідження слугуватиме з’ясуванню семантичної та функціональної специфіки українського ергонімікону як своєрідного шару онімного простору.
Практична цінність одержаних результатів виявляється в тому, що вони можуть бути використані в курсах із семантики й словотвору сучасної української мови, у теорії мовної комунікації, у створенні відповідних спецкурсів, а також для написання підручників і навчальних посібників з лексикології української мови, для укладання словників рекламної лексики, у науково-дослідній роботі студентів та для практичних рекомендацій рекламістам і власникам підприємств.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на науково-теоретичних конференціях і семінарах професорсько-викладацького складу Одеського національного університету ім.І.І.Мечникова (1999-2002), на Міжнародній науковій конференції Семантика мови і тексту” (Ялта, 2002), ІХ Міжнародних Карських читаннях Е.Ф.Карский и современное языкознание” (Гродно, 2002), Всеукраїнській науковій конференції З ХХ в ХХІ століття” (Київ, 2001), Всеукраїнській ономастичній конференції Ретроспекція і перспективи української ономастики” (Кіровоград, 2001), Всеукраїнській науковій конференції Лексико-граматичні категорії у функціональному аспекті” (Херсон, 2002), Всеукраїнській науковій конференції Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах” (Дніпропетровськ, 2003) та ін. Основні положення й результати роботи викладено в десяти авторських публікаціях, вісім з них у фахових виданнях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (300 найменувань) та умовних скорочень. Загальний обсяг дисертаційного дослідження - 214 сторінок, із них основного тексту 190 сторінок.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Ергоніми є невід’ємними компонентами онімної системи, що засвідчує наявність спільних ознак з власними назвами: співвіднесення з одиничним денотатом, диференціація однакових речей, особливість акту найменування, специфіка написання, актуалізація в мовленні, віддзеркалення у свідомості у вигляді уяв, а не понять на відміну від загальних назв, наявність трьох аспектів значення ергонімного, доергонімного й відергонімного. Ергонімне значення це адресне” значення назви, її денотативне співвіднесення з позначуваним об’єктом. Доергонімне значення вихідної апелятивної й ономастичної лексики, тому важливою умовою для семантичного визначення ергоніма є залучення екстралінгвальних факторів, віддзеркалених у значенні слів. Відергонімне значення ергоніма (або асоціативний фон) асоціації, що виникають завдяки розвитку додаткових ознак, конотативний ореол, який визначається експериментальним шляхом. Серед інших термінологічних дефінувань доцільним є вживання терміна ергонім, який відбиває риси, що віддзеркалюють властивості номінованого об’єкта.
2. З іншого боку, ергонімам притаманна власна специфіка, яка, обґрунтовуючи їх ономастичну автономність і своєрідність, відбивається в семантиці, структурі та функціонуванні. Ергоніми особливий клас власних назв, однією зі специфічних рис яких є унікальність творення, де мовним матеріалом можуть слугувати різноманітні види онімів (відантропонімний, відтопонімний, відтеонімний та ін.), загальні назви (відапелятивний тип), абревіатури та цифри (комбінований тип). Ергоніми утворюються шляхом онімізації, трансонімізації та абревіації, що представлено однокомпонентними, двокомпонентними й багатокомпонентними (описовими) конструкціями як традиційних, усталених моделей, так і у вигляді інноваційних утворень: європеїзованих форм нанизування називних відмінків, тричленних антропонімних формул, цифрових комбінацій тощо.
3. Внутрішня вмотивованість ергонімів зумовила їх поділ на нейтральні й конотовані, де в нейтральних закладено ознаки, що безпосередньо вказують на характер діяльності підприємства, вид продукції/послуг, власника фірми/компанінії. Конотонімам же притаманна багатозначність та великий обсяг інформації, властивий їхній семантичній структурі. В основу ергонімів як конотативно маркованих елементів ономастичної системи покладено асоціативні зв’язки, що містять натяк на специфіку підприємства, якість, вид, розміри продукції, результат від використання продукції/послуг, інтер’єр, архітектурні особливості, місцерозташування, ознаки елітності, престижності тощо.
4. Виявлено, що ергонімна конотація має три ступені інтенсивності, які залежать від синтезу лінгвальних й екстралінгвальних чинників, від властивостей інтенсифікатора, наявного у структурі ергоніма. Це відбивають запропоновані в дослідженні формули конотативної градуальності:
слабкий ступінь ергонімної конотації = нейтральна лексема (на доергонімному рівні) чи стерті” рекламні лексеми (люкс, сервіс) + екстралінгвальний контекст;
помірний ступінь ергонімної конотації = конотована лексема (де конотованість актуалізована на одному мовному рівні) + екстралінгвальний контекст;
значний (сильний) ступінь ергонімної конотації = конотована лексема (де конотованість актуалізована на декількох мовних рівнях) + екстралінгвальний контекст.
5. При аналізі конотативних конструктів виявилося, що конотативні ознаки переважно актуалізуються на словотвірному (морфологічному) рівні завдяки наявності в твірних лексемах/онімів квалітативних суфіксів, скорочених форм імені, іншомовних моделей утворення; на фонетико-графемному через варваризми; на фонетичному - завдяки екзотизмам і запозиченим іменам з увиразненим іншомовним звучанням. Найчастіше конотація реалізується на лексико-семантичному рівні через інгерентні властивості семантичної структури ергонімів, через контекстуальний вплив рекламних експонентів (люкс, сервіс, плюс тощо), через використання іншомовних, фразеологічних одиниць і символів.
6. Продуктивність ступенів конотації варіювалась залежно від виду ергонімних конструктів. Так, слабкий ступінь конотації виявився популярним в абревіатурних назвах 43%, помірний у відантропонімних (62%), відтопонімних (74%), відапелятивних (52%), цифрових (67%) ергонімів. Продуктивність сильного ступеня зафіксовано у відтеонімних і відкосмонімних видах назв.
7. Характерно, що ергоніми є вагомою константою рекламного мовлення, скерованого на здійснення впливу, що тісно пов’язано із психолінгвістичним напрямом дослідження онімних одиниць. Нейтральні ергоніми мають неускладнену прозору семантичну структуру й безпосередньо віддзеркалюють властивості номінованого об’єкта. Конотоніми же опосередковано вказують на послуги, характер, профіль підприємства, результат від використання продукції/послугами цієї фірми, що засвідчує орієнтованість конотованих назв на певне ускладнене сприйняття, пов’язане з необхідною умовою асоціативної кваліфікації об’єкта. Із цього випливає, що ергонімна лексика з раціонального боку переважно реалізується в нейтральних конструктах, з емоційного у конотованих, яким властива позараціональна асоціативність. Нейтральні ергоніми як елементи зовнішньої реклами (вивіски) виконують номінативно-ідентифікаційно-диференційну функцію, тобто називають об’єкт, виокремлюючи його. Конотовані - виконують ще й рекламну (сугестивну, впливову) функцію, що має на меті коригування поведінки потенційного споживача за допомогою мовних засобів. Це дає підстави вважати зазначені одиниці певними впливовими маркерами, які використовують свідомо, заплановано.
8. Через наявність асоціативних зв’язків краще зберігаються у пам’яті адресатів конотоніми, що й доведено експериментом на відтворення, де виявилася підвищена частотність правильного відтворення конотованих ергонімів порівняно з нейтральними. Так, у конотованих ергонімах відантропонімного виду відсоток частотності правильного відтворення становить 51%, відтопонімного 53%, відапелятивного - 58%, відкосмонімного 64%, відтеонімного 68%, абревіатурного 62%, цифрового 52%.
9. Отримані реакції вільного асоціативного експерименту на конотовані ергоніми-стимули дали змогу класифікувати їх на негативні, позитивні й амбівалентні. Визначено провідні чинники, які формують позитивне / негативне сприйняття певного конотативного ергоніма: а) його загальна узуальність / неусталеність, частотність / нечастотність; б) відповідна емотивна скерованість, маркованість асоціативного фону; в) наявність / відсутність актуальних зв’язків і збіг / незбіг семантики назви з професійною орієнтацією.
Отже, комплексний аналіз ергонімного шару лексики передбачає врахування специфіки ергонімної семантики, деталізацію структурних різновидів ергонімів, обґрунтування функціональної своєрідності зазначених онімів як різновиду українського ономастикону, експериментальне дослідження асоціативних можливостей й виявлення вагомості ергонімів як елементів впливових контекстів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.АлексеевД.И. Аббревиатуры как новый тип слов // Развитие словообразования современного русского языка. М.: Наука, 1968. С. 13-37.
2.Ангелов Г.В., Заричанский А.П., Кропивко А.Ф., Мазуренко В.И., Черняк Г.А. Психология деловых отношений. Ч.I. Одесса: ВМВ, 1998. 264 с.
3.Ангелов Г.В., Заричанский А.П., Кропивко А.Ф., Мазуренко В.И., Черняк Г.А. Психология человеческих взаимосвязей. Ч.II. Одесса: ВМВ, 1999. 192 с.
4.Арнольд И.В. О термине семантическая структура слова” // Актуальные проблемы лексикологии. Тезисы докладов лингвистической конференции.- Вип.2. - Ч.1.- Новосибирск: Новосиб. ун-т, 1969.- С. 159-161.
5.Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. - Ленинград: Просвещение, 1973. 303 с.
6.Арутюнова Н.Д. Об объекте общей оценки // Вопросы языкознания. 1985. - №3.- С. 14-21.
7.Арутюнова Н.Д. Язык о языке: Сб. статей / Под общ. рук. и ред. Н.Д. Арутюновой. М.: Языки русской культуры, 2000. 624 с.
8.Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: (Логико-семантические проблемы).- М.: Наука, 1976. - 383 с.
9.Асоціативний словник української рекламної лексики / Упорядники Ковалевська Т.Ю., Сологуб Г.Д., Ставченко О.Г. Одеса: Астропринт, 2001. 116 с.
10.Аспекты общей и частной лингвистической теории текста. М.: Наука, 1982.- 193 с.
11.Аткинсон Р. Управление кратковременной памятью // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. М.: ЧеРо, 1998. С. 508 - 547.
12.Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская энциклопедия, - 1966.- 606 с.

13.Балин В.Д., Гайда В.К., Горбачевский В.К. и др. Практикум по общей экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. пособие. - СПб: Питер, 2000.- C. 114-119.
14.Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Изд-во иностр. лит., 1955. 297 с.
15.Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит., 1967. 394 с.
16.Бардина Н.В. Языковая гармонизация сознания. Одесса: Астропринт, 1997. 272 с.
17.Белей Л.О. Словотворче варіювання власного імені людини // Семасіологія і словотвір: Зб. н. праць. К.: Наук. думка, 1989. - С. 56-59.
18.БелейО.О.Сучасна українська ергонімія: власні назви підприємств Закарпаття. Ужгород, 1999. 111 с.
19.Березникова Р.Е. Место номенов в лексической системе языка // Имя нарицательное и собственное. М.: Наука, 1978. С. 42-58.
20.БеспаловаА.В.Структурно-семантические модели эргонимов и их употребление в английском языке (на материале названий компаний): Автореф. дисс канд. филол. наук. Донецк, 1989.- 16 с.
21.БеспаловаА.В. Структурно-семантические модели эргонимов и их употребление в английском языке (на материале названий компаний): Дисс. канд. филол. наук. - Донецк, 1989. 184 с.
22.Бєліцька Є.М. Конотономізація онімів як лексико-семантичний процес: Автореф. дис... канд. філол. наук. Горлівка, 2000. 23 с.
23.Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти // Психология влияния. СПб.: Питер, 2001. 512 с. С. 42-66.
24.Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977. - 204 с.
25.БолотовВ.И. К вопросу о значении имён собственных // Восточнославянская ономастика. - М.: Наука, 1972. - С. 333-345.
26.Бондалетов В.Д. Русская ономастика. - М.: Просвещение, 1983.- 224 с.

27.Бондалетов В.Д., Данилина Е.Ф. Средства выражения эмоционально-экспрессивных оттенков в русских личных именах // Антропонимика. М.: Наука, 1970. С. 194-200.
28.БондарО.І.Лінгвосоціум: до розбудови термінологічного апарату лінгвістичної екології // Мова. Науково-теоретичний часопис. Одеса: Астропринт, 2001. - №5-6. - С. 37-40.
29.Бородачёв В.П. Реклама как диалог // Dokument HTMl. http: // www. socio./ gpu.ua/Stady/Borod/Adv-dia
30.БрайченкоС.Л. Непопулярні імена мешканців Одеської області // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. праць.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. Вип.11.- С. 22-27.
31.Бузинова З.И. Описательные конструкции в русской эргонимии дооктябрьского периода // Шоста республіканська ономастична конференція. 4-6 грудня 1990р. Тези доповідей і повідомлень. - Ч.1.- Одеса, 1990. - С. 18-19.
32.Букчина Б.З., Золотова Г.А. Слово на вывеске // Русская речь.- 1968.- №3. - С. 49-56.
33.Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські народні погляди і вірування. - К.: Довіра”, 1993. 414 с.
34.Булдаков В.А. Стилистически сниженная фразеология и методы её идентификации: На материале совр. нем. яз.: Автореф. диссканд. филол. наук. Калинин, 1982. 22с.
35.Булгаков С.Н. Философия имени. СПб: Наука, 1999. 447 с.
36.БулегаН., ТарновецькаЛ. Семантична сумісність слова і національний” критерій мовної норми // Актуальні проблеми менталінгвістики: Наук. збірник. К.: Брама, 1999. С. 160-164.
37.Бутенко Н.П. К вопросу о "семантике" собственных имён // Актуальные вопросы лексикологии: Тезисы докладов и сообщений Всесоюзн. науч. конф. (17-20 июня 1970 г.) Минск: Изд-во БГУ, 1970.- С. 34-35.

38.Бутенко Н.П. Словник асоціативних норм української мови. Львів: Вища школа, 1979. 120 с.
39.Бутенко Н.П. Словник асоціативних означень іменників в українській мові. Львів: Вид-во при Львів.ДУ ВО Вища школа”, 1989. 325 с.
40.Буштян Л.М. Ономастическая коннотация: На материале русской советской поэзии: Дисс. .канд. филол. наук. - Одесса, 1983. 218 с.
41.ВерещагинЕ.М., КостомаровВ.Г. Язык и культура: Лингвострановедение и преподавание русского языка как иностранного. - М.: Русский язык, 1990. 246с.
42.Веркман К.Дж. Товарные знаки: создание, психология восприятия / Пер. с англ. М.: Прогресс”, 1986. 518 с.
43.Вертгеймер М. Продуктивное мышление / Пер. с англ. / Общ. ред. С.Ф. Горбова и В.П.Зинченко. М.: Прогресс, 1987. 336 с.
44.Викентьев И.Л. Приёмы рекламы и Public Relation. - Часть І.- К.: Триз шанс”, 1997- 228 с.
45.Вилюнас В.К. Основные проблемы психологической теории эмоций // Психология эмоций: Тексты / Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - С. 13-47.
46.Виноградов В.В. Лексикология и лексикография: Избр. труды. М.: Наука, 1977. 312 с.
47.ВиноградовВ.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. - 2-е изд.- М.: Высшая школа, 1972. 614 с.
48.Воїнов В.В., Семенець О.Є. Оцінний компонент значення і його прагматична функція // Мовознавство. - 1989.- № 1. - С. 47-51.
49.ВолковаН.М. Процесс номинации и прагматонимы // Матеріали вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідницької роботи: літературознавство, мовознавство. Донецьк: ДонДУ, 1997.- С. 102-103.

50.Воробьёва И.А. К вопросу о лексическом значении имён собственных // Актуальные проблемы лексикологии: Доклады лингвистической конференции. - Томск: Изд-во ТГУ, 1971.- С. 1-9. Ч.1.- С. 5-12.
51.Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.: Российское педагог. агентство, 1988. 272 с.
52.Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. М.: ЧеРо, при участии изд-ва Юрайт”, 2000. 336 с.
53.Говердовский В.И. Коннотемная структура слова. Харьков: Изд-во при ХГУ, 1989. 95 с.
54.ГовердовскийВ.И. Опыт функционально-типологического описания коннотации: Автореф. дисс... канд. филол. наук. - М., 1977. 20 с.
55.Голев Н.Д. Заметки об условно-символической номинации в русском языке // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования: Научные труды Новосибирского гос. ун-та. Новосибирск: НГУ, 1980. Вып. 9.- С. 47-58.
56.ГолобородькоК.Ю. Лінгвістичний статус концепту // Культура народов Причерноморья. Симферополь: Таврич. нац. ун-т, 2002. - С.27-29.
57.ГорбаневскийМ.В. К проблеме семантики имён собственных // Лингвистическая семантика и логика. - М.: Изд-во ун-та дружбы народов им. П.Лумумбы, 1983. - С. 68-81.
58.Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. К.: Наукова думка, 1990. 272 с.
59.Гуйванюк Н.В., Руснак Н.О. Архетипи міфологічного та магічного мислення українців // Ukrajinistika na prahu nomeno stoleti a tisicileti. Problemy jazyka, literatury a kultury. Sbornik prispevku. Olomouc: Univerzita Palackeho, 2001. - S. 280-285.
60.ГуковаЛ.Адресация как компонент семантической структуры рекламного текста // Актуальні проблеми менталінгвістики. К.: Брама, 1999. - С. 116-119.
61.Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 397 с.

62.Гуссерль Э. Логические исследования. Пролегомены к чистой логике. К.: Вентура, 1995. 255 с.
63.Данилина Е.Ф. К вопросу о лексическом значении личных имён // Лексика и словообразование русского языка. Пенза: Изд-во ПГУ, 1972. С. 25-34.
64.Дейян А. Реклама / Пер. с франц.- М.: Мир, 1993. - 173 с.
65.Дзюбишина Н.Я. Ініціальні абревіатури // Українська мова і література в школі. - 1985.- № 10. С. 57-58.
66.ДжеймсУ. Память // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. М.: ЧеРо, 1998. С. 200-214.
67.Дмитренко М., Іванникова Л., Лозко Г., Музиченко Я., Шалак О. Українські символи. Київ: Народознавство, 1994.- 140 с.
68.Долгачёв И.Г. Названия колхозов и совхозов Волгоградской области // Ономастика Поволжья: Материалы ІІ конференции по ономастике Поволжья, - Горький, 1971. С. 193-199.
69.ДукаЛ.И. Коммуникативные особенности онимической коннотации // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. праць. Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. Вип. 11. С. 71-78.
70.ДубровинаЛ.В. Официальные названия лечебных учреждений в Великобритании и США // Ономастика. Типология. Стратиграфия. - М.: Наука, 1988. - С. 99-107.
71.ЭшназароваТ.Ф. Газетный заголовок как явление фразеологической аттракции // Вісник Харківського університету. Серія Філологія”. Філологічні аспекти дослідження дискурсу. Вип. 33. Харків: ХНУ, 2001.- С. 233-236.
72.ЕвсюковаТ.В.Об ономастических источниках шотландских товарных знаков // Шоста республіканська ономастична конференція. 4-6 грудня 1990р. Тези доповідей і повідомлень. - Ч.1.- Одеса, 1990. - С.40-41.
73.Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. М.: Юристъ, 1996. 631 с.

74.Ермаченко М.Н. К общей теории имени собственного // Вопросы романо-германской филологии: Учёные записки / Моск. гос. пед. институт инностр. яз. им. М.Тореза/, - 1970. - Т.55. - С. 24-37.
75.Есперсен О. Философия грамматики: Пер.с англ. Пасика В.В. М.: Изд-во иностр. лит., 1958. 404 с.
76.Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення // Культура народов Причерноморья. Симферополь: Таврич. нац. ун-т, 2002. - С. 51-53.
77.ЖилинИ.М. Ложные стереотипы в буржуазной пропаганде // Функционирование языка как средства идеологического воздействия: Сб. науч. тр. Краснодар: КГУ, 1988. С. 69-79.
78.Журавлёв А.П. Звук и смысл. М.: Просвещение, 1991.- 160 с.
79.Журавлёв А.П. Фонетическое значение. - Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. 160 с.
80.Загоровская О.В., Фомина З.Е. Экспрессивные и эмоционально-оценочные компоненты значения слова: К изучению оснований семантических процессов // Семантические процессы в системе языка: Сб. науч. тр. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1984. С. 31-40.
81.ЗалевскаяА.А.Ассоциативный тезаурус словарь нового типа // Национальная специфика языка и её отражение в нормативном словаре. М.: Наука, 1998. С. 136-141.
82.ЗахароваЛ.М.Національно-культурні конотації іменувань найвищих державних правителів (на матеріалі творів О.С.Пушкіна): Автореф. дис. ...канд. філол. наук. Сімферополь, 2000. 16 с.
83.Зверев А.Д. Словообразование в современных восточнославянских языках: Учеб. пособие для вузов. М.: Высшая школа, 1981. 207 с.
84.Зинин С.И. Введение в русскую антропонимию. Ташкент: Изд-во ТГУ, 1972. 278 с.

85.ЗубовН.И.Древнерусская теонимия (проблемы собственного и нарицательного): Дисс. канд. филол. наук. Одесса, 1982. 212 с.
86. Кабан Р. Стилістичне увиразнення фразеологічних одиниць // Науковий Вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія. Вип. 117-118.- Чернівці: Рута, 2001. - С. 149-154.
87.Калинкин В.М. Поэтика собственных имён в произведениях романтического направления: Дис... канд. філол. наук. - Донецк, 1987. 205 с.
88.Кара-МурзаЕ.С. Дивный новый мир” российской рекламы: социокультурные, стилистические и культурно-речевые аспекты // Dokument HTML.- http://www.gramota.ru/mag_arch.html?id=58
89.Кара-МурзаС.Г. Манипуляция сознанием. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. 832 с.
90.Карпенко А.Ю. Деминутивное антропонимическое словообразование (на материале русских говоров юга Украины) // Собственное имя в системе языка. Вип. 14. Свердловск, 1980. - С. 99-110.
91.Карпенко Ю.А. Специфика имени собственного в языке и речи //Proceeding of the 13th International Congress of Onomastic Sciences. - Vol.1. - Warszawa - Krakow, 1981. - S. 79-89.
92.Карпенко Ю.А. Специфика ономастики // Русская ономастика: Сб. науч. тр.- Одесса: ОГУ, 1984. - С. 3-16.
93.Карпенко Ю.О. Велика літера і власні назви // Українська мова і література в школі. - №11.- 1969. - С. 22-28.
94.Карпенко Ю.О. Власні назви в художній літературі // Наукові записки. Вип. 37. Серія Філологічні науки (мовознавство)”. - Кіровоград: КДУ, 2001. С. 170-172.
95.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. К.: Одеса: Либідь, - 1993. 280 с.
96.Карпенко Ю.О. Космічні назви (Програма шкільного факультативного курсу) // Записки з загальної лінгвістики. - Вип.1. - Одеса: Астропринт, 1999. - С. 119-132.

97.Карпенко Ю.О. Онімізація і трансонімізація як словотвірний акт // Шоста республіканська ономастична конференція. 4-6 грудня 1990р. Тези доповідей і повідомлень. - Ч.1.- Одеса, 1990. - С. 35-37.
98.Карпенко Ю.О. Походження астрономічних назв // Українська мова і література в школі. 1971.- №4. - С. 87-91.
99.Карпенко Ю.О. Слов’янська міфологія і український фольклор // Мова та стиль українського фольклору: Зб. наук. праць. К.: ІЗМН, 1996. С. 22-33.
100.Карпенко Ю.О. Теоретичні засади розмежування власних і загальних назв // Мовознавство. - №4. - 1975. - С. 49-50.
101.КартерГ. Эффективная реклама. Путеводитель для мелких предприятий / Пер. с англ. / Общ. ред. Е.М.Пеньковой М.: Прогресс, 1991. 280 с.
102.Карцева Е. Три лица имиджа или кое-что об искусстве внушения. М.: Иностр. лит., 1971. 198 с.
103.Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. М.; Л.: Наука, 1965. 109 с.
104.Кеворков В.В., Леонтьев С.В. Реклама и паблик рилейшнз // Dokument HTML. http: //cfin.ru/marketing/kevorkov-11.shtml
105.Киселёва Л.А. Вопросы и теории речевого воздействия. - Ленинград: ЛГУ, 1978. 165 с.
106.Клаус Г. Сила слова.- М.: Прогресс, 1967. - 216 с.
107.Ковалевська Т.Ю. Вербальні вияви автостереотипів // Записки з українського мовознавства. - Вип. 11. - Одеса: Астропринт, 2001. С. 13-25.
108.Ковалевська Т.Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування: Монографія. Одеса: Астропринт, 2001. 344 с.
109.КовалевськаТ.Ю.Метамодельна кваліфікація мови в нейролінгвістичному програмуванні // Записки з українського мовознавства. Вип. 13. Одеса: Астропринт, 2003. С. 3-7.

110.Ковалевська Т.Ю. Онімні пріоритети асоціативного простору реклами // Наукові записки. Вип. 37. Серія: "Філологічні науки (мовознавство)". - Кіровоград: КДУ, 2001. С. 31-34.
111.КовалевськаТ.Ю. Стилістичний потенціал космічних назв в українській поезії ХІХ-ХХ століть: Дис... канд. філол. наук. Одеса, 1993. 222 с.
112.Коваленко Н.Л., Унченко В.В. Ключевые слова” в рекламных текстах // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Дніпропетровськ: ПБП Економіка”, 2003. - С. 80-82.
113.Коваль А.П. Життя і пригоди імен. К.: Вища школа, 1988. 240 с.
114.Козлов Р.И. Современные эргоурбонимы в городской топонимической системе // Dokument HTML. - http: // www. virlib. eunnet.net / proceedings / №20 _ 01/win/05
115.Колесов В.В. Реализм и номинализм: Определения и классификации // Dokument HTML. - http: // www. arctogaia. krasu.ru/ laboratory/ kolesov / realism. sntm
116.КолшанскийГ.В.Лингвогносеологические предпосылки адекватного познания объективного мира // Объективная картина мира в познании и языке. - М.: Наука, 1990. - С. 98-112.
117.Колшанский Г.В.Особенности выразительных средств национальных языков // Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990.- С. 75-80.
118.Колшанский Г.В. Семантика слова в логическом аспекте // Язык и мышление. М.: Наука, 1967. С. 202-210.
119.Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. - М.: Изд-во МГУ, 1969. 60 с.
120.КомоловаЗ.П. Семантическая мотивированность прагмонимов (на материале товарных знаков СССР и США) // Проблемы семантики. М.: Наука, 1974. - С. 333-339.

121.Комолова З.П. Структура и мотивировка глагольных товарных марок // Актуальные проблемы лексикологии: Тезисы докладов лингвистической конференции. Вып. II. Ч. II. Новосибирск: Изд-во НГУ, 1969. С. 186-188.
122.КопорскийС.А. О лексико-семантических особенностях наименований (названия кинотеатров) // Мысли о современном русском языке. - М.: Просвещение, 1969. - С. 24-30.
123.Коршунов А.М. Познание и деятельность. М.: Политиздат, 1984. 142 с.
124.Кочерган М.П. Загальне мовознавство. К.: Академія, 1999. 288 с.
125.Коэн Д. Реклама.- Нью-Йорк, 1972. 124 с.
126.Кубрякова Е.С. Концепт // Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. М.: МГУ, 1996. С. 90 -96.
127.КузьГ. Функціональні трансформації вигукових фразеологізмів // Науковий Вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія. Вип. 117-118. Чернівці: Рута, 2001. - С. 143-148.
128.КульчицькийО. Світовідчування українця // Українська душа. К.:
Фенікс”, 1992. С. 48-65.
129.КутузаН.В. Актуальні параметри ергонімічного декодування // Записки з ономастики. Вип. 4. Одеса: Астропринт, 2000. С. 40-47.
130.КутузаН.В. Ергоніми як елементи рекламного тексту // Наукові записки. Серія Філологічні науки (мовознавство)”. Кіровоград: КДУ, 2001. - С. 34-38.
131.КутузаН.В. Ергонімна номінація як елемент реклами // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Таврич. нац. ун-т, 2002. с. 300-303.
132.КутузаН.В.Іншомовні інновації в сучасній ергоніміці // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах. Дніпропетровськ: ПБП Економіка”, 2003. - С. 23-26.
133.КутузаН.В.Конотовані ефекти ергонімної номінації // Мовні і концептуальні картини світу. - №6.- К.: Прайм-М, 2002. С. 264-270.

134.КутузаН.В.Конотоніми як символи в рекламі // Записки з загальної лінгвістики. Вип.4. - Одеса: Латстар, 2002. С. 46-50.
135.Кутуза Н.В. Рекламный текст как отображение социально-культурного уровня // Е.Ф.Карский и современное языкознание. Ч.1.- Гродно: ГрГУ, 2003. С. 453-460.
136.КутузаН.В. Семантика ергонімів у рекламному тексті // Південний архів. Філологічні науки. Вип. ХІV. Херсон: Айлант, 2002. С. 74-77.
137.КутузаН.В. Структурно-семантичні моделі ергонімів // Записки з українського мовознавства. - Вип.13. Одеса: Астропринт, 2003. С. 91-95.
138.КутузаН.В. Фактор оцінки в процесах відтеонімної ергонімічної номінації// Записки з ономастики. Вип.3.- Одеса: Астропринт, 1999. С. 82-88.
139.Курилович Е. Очерки по лингвистике. - М.: Изд-во иностр. лит., 1962.- 456с.
140.Кухаренко В.А. Интерпретация текста. - Ленинград: Просвещение”, 1978. 327 с.
141.Лапинская И.П., Отрощенко Е.Г. Художественная форма слогана // Document HTML. Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
142.Ле Бон Г. Психология толп. М.: Институт психологии РАН: КСП+, 1999. 416 с.
143.Леви-Стросс К. Структурная антропология. М.: Наука, 1985. 536 с.
144.Лейчик В.М. Алиса имя собственное. О современных названиях бирж, фирм // Document HTML. - http: // www. gramota. ru / mag _ arch.html?id=122
145.ЛеонтьевА.А. Психологическая структура значения // Семантическая структура слова. М.: Наука, 1971. С. 32-40.
146.Леонтьев А.А., Шахнарович А.М., Сорокин Ю.А., Дергачёва Л.А. Психологические аспекты восприятия рекламы и пути повышения её еффективности // Общая и прикладная психолингвистика. М.: Наука, 1973. С. 173-184.

147.Леонтьев А.Н. Опыт структурного анализа цепных ассоциативных рядов (экспериментальноеисследование)//ЛеонтьевА.Н.Избранныепсихологические произведения. Т.2. М.: Педагогика, 1983. С. 50-71.
148.Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. М.: МГУ, 1971. 39 с.
149.Літературознавчий словник-довідник / Упор. Гром’як Р.Т., Ковалів Ю.І., Теремко В.І. К.: ВЦ Академія”, 1997. 752 с.
150.Лобода В.В. Парагогонимия в её отношении к топонимии // Вопросы ономастики. - Вып.284. Самарканд, 1976.- С. 132-139.
151.Лосев А.Ф. Проблемы символа и реалистическое искусство. М.: Искусство, 1976. 367 с.
152.Лосев А.Ф. Философия имени. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 269 с.
153.Лукьянова Н.А. О семантике и типах экспрессивных лексических единиц: I. Семантика // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования. Вып.8.- Новосибирск: Изд-во НГУ, 1979. С. 12-46.
154.Лурия А.Р. Внимание и память. М.: МГУ, 1975. 104 с.