СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВІТНІХ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З АНГЛІЙСЬКОЇ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ (90-І РР. ХХ СТ.– ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ПОПОВА Наталія Олександрівна

УДК 811.161.2’373.45

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВІТНІХ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З АНГЛІЙСЬКОЇ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ (90-І РР. ХХ СТ. ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Стасевський Станіслав Борисович,
кандидат філологічних наук, доцент

Харків-2004

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 8
1.1. Аспекти лінгвістичних досліджень чужомовних запозичень в українській мові 8
1.2. Особливості запозичення з англійської мови в українську в
контексті розвитку української мови 21
Висновки до розділу 1 30

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-ТИПОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВІТНІХ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 33
2.1. Англіцизми та аспекти їх засвоєння в сучасній українській мові 33
2.2. Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в українській мові 41
2.3. Структурно-граматичні особливості новітніх англомовних запозичень 53
2.4. Особливості семантичної структури новітніх англомовних запозичень у сучасній українській мові 69
Висновки до розділу 2 76

РОЗДІЛ 3. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕМАТИЧНИХ ГРУП НОВІТНІХ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 80
3.1. Лексико-семантичні особливості тематичних груп англомовних запозичень сучасного періоду 80
3.1.1. Тематична група „Економіка, банківська справа й фінанси” 80
3.1.2. Тематична група „Культура (кіно, телебачення, музика, розваги)” 90
3.1.3. Тематична група „Комп’ютерна техніка і технологія” 97
3.1.4. Тематична група „Спорт” 111
3.1.5. Тематична група „Побутова техніка, товари і сервіс” 114
3.1.6. Тематична група „Політика і суспільство” 117
3.1.7. Тематична група „Страви і напої” 123
3.1.8. Тематична група „Тварини” 127
3.1.9. Тематична група „Медицина” 134
3.1.10. Тематична група „Одяг і тканини” 137
3.1.11 . Тематична група „Канцелярське приладдя” 138
3.1.12. Тематична група „Назви осіб” 141
3.2 Особливості тематичного складу новітніх англіцизмів у порівнянні із англомовними запозиченнями попередніх періодів 143
3.3 Сучасний етап запозичання англіцизмів і проблеми нормативності й культури мовлення 155
Висновки до розділу 3 160

ВИСНОВКИ 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 168
ДОДАТОК 184

ВСТУП

Останніми десятиліттями розширилися політичні, економічні та культурні зв’язки України з іноземними, зокрема, англомовними країнами, що спричинило посилене надходження в українську мову чужомовної лексики. Особливо зросла кількість запозичених англіцизмів, що зумовлено політичними й економічними реформами в Україні, які викликали потребу в використанні українською мовою закріплених англомовною світовою практикою понять.
Складні процеси в сучасній українській лексико-семантичній системі, пов’язані з появою значної кількості запозичень, переважно з англійської мови, закономірно одержують неоднозначні оцінки мовознавців: з одного боку, дослідники відзначають певне збагачення мови, відображення за допомогою асимільованих іншомовних запозичень світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній тощо сферах, а з іншого, вказують на перевантаження й засмічення рідної мови чужими лексемами, часто за наявності їх українських відповідників.
Проблемам запозичення присвячено чимало праць вітчизняних та зарубіжних дослідників (І.І.Огієнко, В.І.Самійленко, Ю.О.Жлуктенко, С.В.Семчинський, О.Г.Муромцева, О.Д.Пономарів, Б.М.Ажнюк, В.В.Виноградов, Д.М Шмельов, О.С.Ахманова, L.Bloomfield, U.Weinreich, E.Haugen, A.Martinet та ін.). В україністиці розроблялися питання теорії запозичення, проблеми запозичання чужомовних слів до української мови взагалі або ж на різних етапах її розвитку (В. Коломієць, Т. Линник, О. Муромцева та ін.).
Вивчення запозичення англіцизмів особливо активізувалося в українському мовознавстві протягом останнього десятиріччя і торкалися переважно виявлення тематичних груп досліджуваної лексики, головним чином термінологічної (С.Федоровець, Ю.Безрукава, І.Каминін, С.Руденко, А.Наумовець, О.Бершов, О.Стишов, О.Махньова, Л.Кислюк та ін.). Комплексно останній з етапів запозичення англіцизмів в українську мову не досліджувався. Втім, складні лексико-семантичні процеси в ній, спричинені сучасними мовними контактами, а також їх можливі наслідки заслуговують найпильнішої уваги. Цим і зумовлена актуальність теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до загальної наукової проблеми Лексико-семантична система української мови”, що розробляється на кафедрі української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Це питання є складовою планової теми Закономірності розвитку й функціонування української мови”.
Мета дисертаційного дослідження виявити й проаналізувати склад і структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову впродовж 90-х рр. ХХ ст. початку ХХІ ст.
Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. на матеріалі сучасних лексикографічних джерел та засобів масової інформації виявити склад нових слів і нових значень, запозичених з англійської в українську мову;
2. визначити мовні та позамовні чинники, що зумовлюють інтенсифікацію в сучасний період запозичення з англійської мови;
3. дослідити шляхи входження новітніх англіцизмів і аспекти їх засвоєння в українській мові;
4. вивчити структурно-типологічні особливості новітніх англіцизмів;
5. здійснити тематичну класифікацію новітніх англіцизмів;
6. відзначити специфіку сучасного етапу запозичення англіцизмів (порівняно з попередніми періодами) і дати їм нормативну оцінку.
Об’єктом дослідження є лексико-семантичні процеси в українській мові, зумовлені інтенсифікацією чужомовних запозичень.
Предмет дослідження новітні лексичні запозичення з англійської в українську мову 90-х рр. ХХ початку ХХІ ст., специфіка їх входження й освоєння.
Методи дослідження та прийоми лінгвістичного аналізу зумовлені специфікою об’єкта й конкретними завданнями роботи. Використано описово-аналітичний метод з прийомами статистичного та порівняльного, типологічного й компонентного аналізів. Синхронічний підхід до вивчення новітніх запозичень з англійської мови в українську доповнювався діахронічним зіставленням попередніх етапів з метою увиразнення особливостей сучасного періоду.
Джерелами дослідження є українські словники іншомовних слів кінця ХХ початку ХХІ ст., матеріали україномовної періодики 20002003 рр. (газети Голос України”, Літературна Україна”, Слобідський край”, Україна і світ сьогодні”) та телевізійних передач цих років (канали УТ-1, УТ-2, 1+1, ICTV, СТБ). На основі зазначених джерел створено реєстр новітніх англомовних запозичень (нових слів і нових значень) кількістю близько 750 одиниць.
З метою порівняльної характеристики сучасного періоду з попередніми в дослідженні використано реєстри корпусу англіцизмів в українській мові 30-х рр. (550 слів), 70-х (770 слів), 80-х (850 слів) та 90-х 2000 р. (790 слів), укладені нами на основі матеріалів українських словників іншомовних слів, виданих у зазначені періоди.
Наукова новизна. У дисертації вперше зафіксовано й проаналізовано склад запозичених в українську мову в сучасний період (90-і рр. ХХ початок ХХІ ст.) лексичних англіцизмів. Визначено попередні етапи та специфіку сучасного періоду запозичення англіцизмів в українську мову, здійснено їх класифікацію за тематичним принципом. Уперше новітні англіцизми охарактеризовано в структурному та лексико-семантичному аспектах.
Теоретичне значення роботи. Комплексний аналіз новітніх англіцизмів в українській мові здійснено в руслі теорії запозичення. Доповнено доказами теоретичне положення про відмінність запозичення з англійської мови від інших неблизькоспоріднених мов упродовж розвитку української мови, обґрунтовано правомірність виділення 90-х рр. ХХ початку ХХІ ст. як своєрідного етапу в запозиченні, який відзначається інтенсифікованим англомовним впливом на українську мову.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх можна використати в процесі викладання курсу лексикології сучасної української літературної мови та під час проведення спецкурсів і спецсемінарів з тем запозичення та неології, а також при укладанні словників іншомовних слів і тлумачних словників української мови.
Особистий внесок здобувача. Автором укладено реєстр нових англійських запозичень в українській мові періоду 90-х рр. ХХ початку ХХІ ст.; наукові результати одержано внаслідок самостійного аналізу досліджуваних лексичних одиниць; визначено тематичні групи англіцизмів, охарактеризовано їх структурно-семантичні особливості; виділено етапи запозичення англіцизмів в українську мову й відзначено специфічні риси сучасного періоду запозичення.
Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, окремі результати і положення апробовані на наукових конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень ‘2003” (Дніпропетровськ, 2003.), VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004), І Міжнародній науково-практичній конференції „Загальні питання філології ‘2004” (Дніпродзержинськ, 2004.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображено в 8 статтях загальним обсягом 2,23 друкованого аркуша, 6 з них у наукових фахових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатка. Загальний обсяг роботи становить 196 сторінок. Обсяг тексту 167 сторінок. Дисертація містить 1 таблицю, 2 рисунки, що не займають повних сторінок. Список використаних джерел складає 196 позицій. Додаток надруковано на 12 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. У сучасній українській мові відбуваються об’єктивні зміни в лексичному складі, пов’язані, зокрема, із новітніми англомовними запозиченнями (новими лексемами або новими значеннями) та їх засвоєнням.
2. Специфічною відмінністю запозичення з англійської мови в українську від надходжень з інших неблизькоспоріднених мов є те, що відбулося воно відносно пізніше. Сучасний етап (90-і рр. ХХ ст. початок ХХІ ст.) виділяємо в окремий період, який характеризується відкритістю української мови та надзвичайним екстралінгвальним і мовним англо-американським впливом.
3. Матеріали сучасних лексикографічних джерел та засобів масової інформації містять значну кількість новітніх англіцизмів, запозичуваних в українську мову в період з 90-х рр. ХХ ст. початок ХХІ ст., що становить близько 750 одиниць (91% нових лексем і 9% нових значень).
4. Для сучасного періоду розвитку української мови характерне стрімке збільшення абсолютної кількості англіцизмів та їх відносної частки серед інших чужомовних запозичень: за нашими даними, вони складали 2,4% серед усіх чужомовних слів у 30-і рр., 3,2% у 70-і, 3,4% у 80-і, 7,9% у 2000 р. Інтенсифікацію запозичення новітніх англіцизмів зумовлюють передусім позамовні чинники: 1) суспільно-політичні та економічні перетворення в Україні, її відкритість та інтеграція в міжнародні структури доручення до культурних та інформаційних процесів; 2) потужніший порівняно з попередніми періодами англо-американський вплив на Україну та інші держави світу; 3) надзвичайне прискорення інформаційних процесів з появою міжнародних телекомунікаційних мереж, посиленням впливу мас-медіа та реклами, якого не було в попередні історичні періоди. До мовних чинників, що сприяють активізації запозичення, відносимо: 1) потреби приведення української мови на її номінаційно-лексичному рівні (мовної картини світу) в синхронну відповідність з її поняттєвою системою; 2) міжнародний статус англійської мови в світі ї нестабільність української мови у власній державі; 3) відсутність власних лексем для найменувань нових понять, запозичених із зарубіжної дійсності, а також обмежений час для номінативних процесів української мови на тлі тенденції до універсалізації й інтернаціоналізації словникового складу сучасних мов; 4) наявність словотвірного, граматичного та лексико-семантичного потенціалу до освоєння запозичуваних англіцизмів українською мовою.
5. Основний спосіб запозичення новітніх англіцизмів у систему української мови в сучасний період прямий, безпосередній: англійська мова є мовою-джерелом у 80%, а мовою-посередницею лише 20% запозичень.
Запозичення відбувається як письмовим, так і усним шляхом. Специфікою сучасного етапу є надзвичайна стрімкість цього процесу, внаслідок чого новітні англіцизми фіксуються лексикографічно із значним відставанням порівняно з їх фактичним входженням до загальномовного вжитку, чому сприяють засоби масової інформації, реклама тощо (близько 400 англо-американізмів, виявлених нами на період 2003 р., не зафіксовані словниками).
Асиміляція сучасних англіцизмів також відбувається прискорено. Проаналізовані новітні англіцизми не виявляють тенденції до збереження невідмінюваності. Навпаки, лише близько 4% залишаються неасимільованими. Така ж закономірність простежується й на фонетичному рівні: невластиві для звукового ладу української мови звукосполучення зберігають приблизно 25% слів, що значно нижче від показника, характерного для попередніх етапів. Засвоєння переважної частини новітніх англіцизмів здійснюється в сучасній українській мові в межах традиційно визначених аспектів набування ними звукових, морфологічних і семантичних рис слів приймаючої мови.
В структурному аспекті новітні англіцизми являють собою слова з морфемно подільними іншомовними основами (49%).
6. За частиномовною приналежністю новітні англіцизми розподіляються таким чином: переважну більшість становлять іменники (92%), а решта слів розподіляються так: прикметники та дієприкметники 6%, дієслова 1%; поза частинами мови виступає вигук близько 1%. Отже, серед новітніх англіцизмів різною мірою представлена більшість повнозначних частин мови.
Зі словотвірного боку новітні англіцизми не однорідні: 62% простої будови, 38% утворені способом слово- або основоскладання, причому переважна більшість із них належить до композитів (91,5%), незначна кількість (1%) до юкстапозитів, решта абревіатури (7,5%). Однослівні назви складають 98%, словосполучень 2%.
Новітні англіцизми представляють чотири типи лексичних запозичень 1) повні (власне запозичення) близько 80%; 2) часткові близько 20%; 3) ті, що виникли із застосуванням морфологічних способів словотвору близько 91% та 4) які утворилися неморфологічно внаслідок семантичної деривації близько 9%.
7. Загальні лексико-семантичні зміни, що відбуваються при входженні й засвоєнні англіцизмів українською мовою в кінці ХХ на початку ХХІ ст., такі: 1) розвиток семантичної структури запозичуваної лексеми в мові-реципієнті (ускладнення або спрощення структури, переінтеграція значень, додавання нових, запозичених, значень, що формує або поширює полісемію) або структури окремих значень на семному рівні (розширення, звуження та перенесення значення); 2) актуалізація деяких запозичень попередніх періодів, що належали до пасивного або спеціального шарів лексики, із зникненням негативної оцінної конотації чи сем, що пов’язували значення з денотатом, який начебто існує лише в закордонній дійсності, а також збільшення частоти їх використання; 3) детермінологізація запозичених термінів англомовного походження внаслідок втрати багатьох обмежувальних сем термінологічного значення при переході до загальномовного вжитку та заміщення в сигніфікаті наукового поняття побутовим.
8. Семантична структура новітніх англомовних запозичень в українській мові та їх етимона в мові-джерелі відрізняється внаслідок відмінностей у національно-мовних картинах світу, лексико-семантичних системах та актуалізації різних лексико-семантичних варіантів. Як правило, відбувається вибіркове запозичення окремого або кількох значень етимона для відображення актуальних денотатів, що вимагають для свого позначення нової чужомовної номінативної одиниці, оскільки в українській мові на момент запозичання реалії та поняття про неї власна є лакунарною.
Внаслідок утрати внутрішньої форми при перенесенні етимона на український ґрунт денотат відіграє в системі мови-реципієнта важливу роль для закріплення значення новітнього англіцизма.
9. Новітні англіцизми розподіляються за такими основними тематичними групами: Економіка, банківська справа та фінанси” (26%); Культура (кіно, телебачення, музика, розваги)” (22,5%); Комп’ютерна техніка й технологія” (15,5%); Спорт” (8,5%); Побутова техніка, товари і сервіс”(8%); Політика й суспільство”(7,5%); Страви та напої” (3%); Тварини” (2,5%); Медицина” (2,5%); Одяг і тканини”(2%). Назви осіб” дібрані з усіх інших груп (14%).
Порівняння тематичного розподілу англіцизмів, запозичених в українську мову в 30-х рр., 70 80-х рр., та в кінці ХХ ст. й на момент 2003 р., засвідчило, що на початку ХХ ст. найчисленнішими були назви понять соціальної та політичної сфер, у 70 80-і рр. номінації технічно-виробничої сфери, а наприкінці ХХ та початку ХХІ ст. такими стали найменування, пов’язані зі сферами економіки, фінансів, комп’ютерною технікою.
10. Стрімке зростання кількості слів англійського походження в українській мові становить потенційну загрозу мовній самобутності та може призвести до негативних зрушень у її лексико-семантичній системі. Централізована мовознавча фахова комісія має керувати процесом надходження в мову англо-американських запозичень, постійно надавати рекомендації щодо доцільності засвоєння новітніх англіцизмів та оцінку неправомірного їх використання в українській мові за умови наявності власних відповідників.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажнюк Б.М. Англійські фразеологізми з власноіменним компонентом // Мовознавство. 1984. №6. С.6165.
2. Ажнюк Б.М. Еволюція української мови в діаспорі (етно- і соціолінгвістичні аспекти): Автореф. дис. д-ра філол. н. К., 1999. 38 с.
3. Ажнюк Б.М. Мовна єдність нації: діаспора й Україна. К.: Рідна мова, 1999. 450 с.
4. Ажнюк Б.М. Національна фразеологія в іншомовному зіставленні // Укр. мова і літ. в школі. 1990. №5. С.82 87.
5. Ажнюк Б.М. Слов’янські і неслов’янські запозичення в мові української діаспори // Мовознавство. 1998. №2 3. С.145 160.
6. Ажнюк Б. Термінологічні альтернативи діаспори // Українська термінологія і сучасність. Матеріали ІІ Всеукр. наук. конф. К., 1997. С.139 143.
7. Аксьонова О.Г. Семантичні зміни в групі суспільно-політичної лексики української літературної мови другої половини ХІХ першої половини ХХ ст.: Автореф. дис. канд. філол. н. К., 1968. 19 с.
8. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1972. 208 с.
9. Акуленко В.В. Головні історичні джерела лексичних інтернаціоналізмів в українській мові // О.О. Потебня і деякі питання сучасної славістики. Харків: Вид-во Харк. ун-ту, 1962. С. 128 144.
10. Акуленко В.В. Науково-технічний прогрес і мова // Тези доп. республ. наук. конф. К., 1978. С.5.
11. Акуленко В.В. Українська мова в європейському контексті (проблеми розвитку мовленнєвої комунікації) // Мовознавство. 1998. №2 3. С.91 97.
12. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка (English lexicology). 3-е изд., стереотип. М.: Дрофа, 2001. 288 с.
13. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. М.: Мысль, 1957. 351 с.
14. Байбакова І., Казимира З., Шуневич Б. Іноземна безеквівалентна лексика та способи перекладу на українську мову // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 1998. Вип. №336. С.94 95.
15. Безрукава Ю. Про специфіку вживання іншомовних неасимільованих термінів у мові засобів масової інформації // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 1998. Вип.№336. С.128 130.
16. Бершов О. Запозичення американських книговидавчих неологізмів // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. К., 1998. С.114 116.
17. Беспояско Е.К. Развитие словообразовательной структуры современного украинского языка в связи с интернационализацией его словарного состава: Автореф. дис. канд. филол. н. К., 1980. 24 с.
18. Бєлоусова В. Проблема кодифікації англо-американських запозичень на ing (на матеріалі віддієслівних іменників) // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць К., 1998. С.116 119.
19. Білодід І.К., Франко З.Т., Горецький П.Й. Українська літературна мова другої половини XIX початку ХХ ст. К.: Рад. школа, 1957. 265 с.
20. Білоцерківський В.Я. Історія України. Харків, 1999. 652 с.
21. Бойків І., Ізюмов О., Калишевський Г., Трохименко М. Словник чужомовних слів / За ред. О. Бадана-Яворенка. Харків К.: Вид-во УРЕ, 1932. 532 с.
22. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. К.: Радянська школа, 1955. 124 с.
23. Булич С. Заимствованные слова и их значение для развития языка// Русский филол. вестник (Варшава). 1886. Т.XV, вып. 2. С.344 361.
24. Бурячок А.А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов. К.: Наук. думка, 1985. 231 с.
25. Вознюк Г., Загородній А. Українська фінансова термінологія: проблеми функціонування та розвитку // Проблеми української термінологіі. Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 1998. Вип. №336. С. 322 325.
26. Гайдученко Г.М. Семантико-стилістична характеристика хролоногічно маркованої лексики (на матеріалі української історичної прози другої половини ХХ ст.): Автореф. дис. канд. філол. н. К., 1999. 19 с.
27. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
28. Голдованский Я.А. Проблемы этимологической идентификации лексических заимствований (на материале англицизмов в украинском языке): Автореф. дис. канд. филол. н. Минск, 1987. 19 с.
29. Голдованський Я.А. Етапи розвитку слів іншомовного походження в лексичній системі мови-реципієнта // Іноземна філологія. 1983. Вип. 69. С. 17 21.
30. Голдованський Я.А. Лексичні англіцизми як етимологічна група в системі мови-реципієнта // Мовознавство. 1981. №2. С.86 90.
31. Головащук С.І. Словник-довідник з українського літературного слововживання К.: УНВЦ Рідна мова”, 2000. 351 с.
32. Головащук С.І. Українське літературне слововживання. К.: Вища школа, 1995. 320 с.
33. Гончаренко В. Черговий привид бреде до нас. До проблеми запозичень // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 1998. Вип. №336. С.56 59.
34. Грищенко А.П. Сучасна українська літературна мова: Підруч. для студ. філол. спец. вищ. навч. закл./ А.П. Грищенко, Л.І. Мацько, М.Я. Плющ та ін.; За ред.: А.П. Грищенко. 3-тє вид., .допов. К.: Вища шк., 2002. 439 с.
35. Грушевський М. Як жив український народ. Коротка історія України К.: РОВО Укрвузполіграф”, РВЦ Орбіта”, 1991. Вид. 2-е. Репринтне відтворення видання 1915 р. 112 с.
36. Грушевський М.С. Український народ у його минулому і майбутньому. Санкт-Петербург, 1914. 360 с.
37. Д’яков А. Зовнішня та внутрішня форми термінологічних одиниць як об’єкти термінологічного планування // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 1998. Вип. №336. С.150 154.
38. Дубичинский В.В. Лексические параллели. Харьков, 1993. 180 с.
39. Дьолог О. Вплив англійської мови на українську в галузі термінології в мовленні українських емігрантів США і Канади // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць К., 1998. С.123 125.
40. Дячук Т. Семантичні зсуви (розширення і звуження) як способи поповнення складу соціально-економічної термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць К., 1998. С.125 128.
41. Жайворонок В.В. Сучасний суспільно-політичний словник: процес оновлення // Історія, стан і перспективи розбудови української термінології. К.: НМК ВО, 1992. С.29.
42. Жайворонок В.В. Термінологія в загальномовному словнику // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. К., 1998. С.210 212.
43. Житецкий П.Г. Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII в. К., 1889. 180 с.
44. Жлуктенко Ю.О. Лингвистические аспекты двуязычия. К., 1974. 135 с.
45. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики. К., 1966. 135 с.
46. Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика української та англійської мови. К., 1960. 260 с.
47. Жлуктенко Ю.О. Українська мова на лінгвістичній карті Канади. 1990. 160 с.
48. Жлуктенко Ю.О. Українсько-англійські міжмовні відносини: українська мова у США і Канаді . К.: Вид-во Київськ. ун-ту, 1964. 167 с.
49. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець ХІХ початок ХХ ст.). К.: Наук. думка, 1984. 283 с.
50. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. К.: Наук. думка, 1984. 255 с.
51. Зайцева Т.В. Про іншомовні елементи в лексиці «Кобзаря» / Наукові записки Харківського педагогічного інституту. Т.II. Харків, 1939. С.157 173.
52. Зализняк А. Семантическая деривация в синхронии и диахронии: проект «Каталога семантических переходов» // Вопросы языкознания. 2001. №2. С.14 18.
53. Зеленько А.С. Проблеми семасіології. Луганськ: Альма матер, 2001. 209 с.
54. Зимовець Г.В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму (на матеріалі мови української діаспори). Автореф. дис. канд. філол. н. К., 1997. 19 с.
55. Зорівчак Р.П., Медвідь О.С., Теплий І.М., Бреславська О.С. Правопис слів іншомовного походження // Український правопис: так і ні. К.: Довіра, 1997. С.133 138.
56. Зощук С. За українське назовництво у спорті // Авангард. 1970. №6. С.422.
57. Интернациональные элементы в лексике и терминологии / Под ред. В.В. Акуленко. Харьков: Вища школа, 1980. 208 с.
58. Івченко А. Тлумачний словник української мови. Харків: Фоліо, 2001. 540 с.
59. Історія української мови. Лексика і фразеологія / Відп. ред. В.М.Русанівський К.: Наук. думка, 1983. 743 с.
60. Каминін І.М. Структурно-семантичне освоєння запозичених слів у сучасній українській літературній мові (на матеріалі побутової лексики). Автореф. дис. канд. філол. н. Харків, 1994. 16 с.
61. Кислюк Л.П. До проблеми унормування української термінології іншомовного походження // Проблеми української науково-технічної термінології. Тези доповідей 4-ї Міжнародної наукової конференції. Львів: Видавництво Державного університету Львівська політехніка”, 1996. С.174 175.
62. Кислюк Л.П. Нові англійські запозичення і термінологія // Українська термінологія. Львів, 1992. С.236.
63. Кислюк Л.П. Нові англійські запозичення і термінологія // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць Вип. IV. К.. КНЕУ, 2001. С.51 53.
64. Кислюк Л.П. Нові англійські запозичення як предмет вивчення словотвору // Українська мова та література в школі. Тижневик. К., 1999. Ч.37. С.7.
65. Кислюк Л.П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень): Автореф. дис. канд. філол. н. К., 2000. 16 с.
66. Кияк Т.Р. Мотивованість лексичних одиниць ( кількісні і якісні характеристики ). Львів: Вища школа, 1988. 161 с.
67. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. К.: Наук. думка, 1984. 252 с.
68. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови. К., 1998.
69. Козак Л.В. Інтернаціоналізми в українській електротехнічній термінології // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. праць Дніпропетровськ: Вид-во ДПУ, 1999. Вип.5. С. 51 58.
70. Козир Є. Проблеми унормування чужомовних запозичень // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць Вип. IV. К.: КНЕУ, 2001. С.245 247.
71. Коломієць В.Т. Розвиток лексики слов’янських мов у повоєнний період. К.: Наукова думка, 1973. 301 с.
72. Костенко А., Костирко В., Кульчицький І., Плеша М. Проблеми функціонування української мови в комп’ютерних технологіях.// Українська термінологія і сучасність. К., 2001. С. 180 182.
73. Кочан І. Запозичені слова в українській технічній термінології: Тези доп. 4-ї Міжнародної наукової конференції Проблеми української науково-технічної термінологіі”. Львів, 1992. С.236.
74. Кочан І.М. Слова з міжнародними терміноелементами в сучасній українській літературній мові // Мовознавство. 1998. №6. С.62 66.
75. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність і семна структура слова // Мовознавство. 1984. №1. С. 28 30.
76. Кузеля З., Чайківський С. Словарі чужих слів. 12 000 слів чужого походження в українській мові. 2-е вид. К. Лейпциг, 1918. 221 с.
77. Кузнецов А.М. От компонентного анализа к компонентному синтезу. М.: Наука, 1986. 124 с.
78. Ладижинський С. Засади українізації англомовних назв і термінів // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 4-ї Міжнародної наукової конференції Львів, 1996. С.65 66.
79. Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами. Тези доповідей. Ужгород, 1982. 241 с.
80. Лексикон словенороський Памви Беринди. К., 1961. 272 с.
81. Линник Т.Г. Проблеми мовного запозичення. Мовні ситуації і взаємодія мов. К., 1989. 320 с.
82. Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. Харків: Вид-во ХДПУ, 1997. 137 с.
83. Лопухіна Н., Покровська О. Актуальні процеси в лексиці реклами // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К., 1998. С.145 147.
84. Лотка О.М. Англомовна термінологія фінансово-економічних взаємин. Автореф. дис. канд. філол. н. К., 2000. 20 с.
85. Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. М., 1982. 260 с.
86. Мазурик Д.В. Інноваційні процеси в лексиці сучасної української літературної мови (90-і роки ХХ ст.): Автореф. дис. канд. філол. н. Львів, 2002. 20 с.
87. Мазурик Д.В. Лексичні інновації 90-х років ХХ ст. в системі української мови // Українська філологія. Школи, постаті проблеми. Зб. наук. праць Міжнародної конференції, присвяченої 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. - Ч.II. Львів,1999. С.156 163.
88. Мазурик Д.В. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 29. Львів, 2000. С.177 182.
89. Мартем’янов П.І. Із історії звукового оформлення і правопису слів іноземного походження в українській мові // Питання історичного розвитку української мови. Харків: Видавництво Харківського університету, 1959. С.25 29.
90. Масенко Л.Т. Мова і політика. К., 1999. 180 с.
91. Махньова О. Англо-американські запозичення як шлях формування сучасної української суспільно-політичної термінології та особливості їх функціонування // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 1998. Вип. №336. С.253255.
92. Мацюк Г.П., Панько І.І. та ін.. Українське термінознавство: / Підруч. для гуманіт. спец. вузів /. Львів. 1994. 215 с.
93. Медведєва О. Запозичення термінів як чинник лексичної інтерференції // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. К., 1998. С.147 151.
94. Михайлишин Б. Нормалізація термінології та її збагачення заодно чи хто кого? // Матеріали 6-ї Міжнародної наукової конференції Львів, 2000. №402. С.184 187.
95. Москаленко А.А. Українська лексика першої половини XIX ст. Одеса, 1969. 196 с.
96. Муромцева О.Г. Запозичення в сфері суспільно-політичної української термінології / В Науково-технічний прогрес і проблеми термінології. К.: Наук. думка, 1980. С.131 132.
97. Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині XIX на поч. ХХ ст. Харків: Вища школа, 1985. 152 с.
98. Науменко Л. Проблеми перекладу бізнесової термінології з англійської на українську мову // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Вип. IV. К.: КНЕУ, 2001. С.200202.
99. Наумовець А. Імплементація англіцизмів в українській мові // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць Вип. IV. К.: КНЕУ, 2001. С.19 20.
100. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах / Л.О. Симоненко, С.О. Соколова та ін. К., 1993. 230 с.
101. Огиенко И. Вчімося рідної мови: Нариси про мову українську. 2-е вид., поправлене і значно доп. К.: Вид-во Книгарні Черепівського, !918 г. 48 с.
102. Огієнко І. Історія української літературної мови. К.: Либідь, 1995. 294 с.
103. Огієнко І. Українська граматична термінологія: Іст. словник укр. грамат. термінології з передм. про історію розвитку її. К.: Друк. І-ої Київ. друк. спілки. 1909. 79 с.
104. Огієнко І. Чужі впливи на українську мову // Рідна мова. 1933. Ч.IV. С.118.
105. Огієнко І.І. Нариси з історії української мови. Варшава, 1927. 205 с.
106. Олексієнко С.І. Про лексико-семантичний розвиток запозичень // Мовознавство. 1976. №3.