Субтельний Роман Олександрович. Одержання коолігомерів на основі суміші ненасичених вуглеводнів з використанням амінопероксидів

brief description

Субтельний Роман Олександрович. Одержання коолігомерів на основі суміші ненасичених вуглеводнів з використанням амінопероксидів : дис... канд. техн. наук: 05.17.04 / Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л., 2005

них вуглеводнів фракції С9рідких продуктів піролізу у присутності амінопероксидних ініціаторів.
Розроблено методики синтезу нових амінопероксидів: (2-(трет-бутилпероксиметиламіно)-2-гідроксиметил-1,3-пропандіол; 2-[4-(трет-бутилпероксиметил)піперазинометилперокси]-2-метилпропан; N1-(трет-бутилпероксиметил)-4-хлоранілін; N1,N1-ди(трет-бутилпероксиметил)-4-(трет-бутилперокси)анілін. Методами диференційно-термічного аналізу та термогравіметрії досліджено термічну стабільність та визначено кінетичні характеристики термолізу одержаних амінопероксидів.
Вивчено вплив умов проведення коолігомеризації (природи та концентрації ініціатора, температури і тривалості) на вихід та фізико-хімічні властивості коолігомерів. Встановлено оптимальні умови проведення коолігомеризації.
Проведено порівняльну оцінку процесу одержання НПС з використанням амінопероксидів та промислових ініціаторів.
Запропоновано принципові технологічні схеми процесу виробництва НПС.
Показано можливість практичного використання одержаних коолігомерів.

Одержано нові теоретичні та експериментальні результати, які дозволили розв’язати конкретну прикладну народногосподарську задачу розробити технологію одержання коолігомерів на основі ненасичених вуглеводнів фракції С9РПП дизельного палива в присутності амінопероксидних ініціаторів, що дозволяє знизити температуру процесу у порівнянні з промисловим способом, забезпечуючи при цьому одержання продукту з аналогічними виходами та фізико-хімічними показниками.
Синтезовано ряд нових амінопероксидних ініціаторів. За результатами досліджень термічної стійкості одержаних АП встановлено температурні інтервали стадій їх розкладу, розраховано ефективні константи швидкості та енергії активації термолізу. Встановлено вплив будови АП на їх термічну стійкість. Так, ароматичні та циклічні АП характеризуються вищою термічною стійкістю у порівнянні з аліфатичними.
За результатами експериментальних досліджень коолігомеризації ненасичених вуглеводнів фракції С9у присутності синтезованих аміноперксидів встановлено залежність виходу та фізико-хімічних характеристик одержаних коолігомерів від природи і концентрації ініціатора, температури і тривалості процесу. Побудовано математичну модель процесу, що описує залежність виходу та фізико-хімічних показників коолігомеру від умов проведення реакції.
Визначено ефективні ініціатори коолігомеризації (I, II, VII) та оптимальні умови проведення процесу коолігомеризації (температура 433453 К, тривалість 6 год, концентрація амінопероксидного ініціатора 0,064 моль/л), які дозволяють одержувати коолігомери з високим виходом та задовільними фізико-хімічними характеристиками.
Показано, що використання для коолігомеризації двокомпонентної суміші АП, які характеризуються різною термічною стійкістю дозволяє підвищити вихід коолігомеру.
Проведено порівняльну оцінку коолігомеризації ненасичених вуглеводнів фракції С9у присутності синтезованих амінопероксидних ініціаторів, а також трет-бутилпероксиметанолу,трет-бутилгідропероксиду, і ди-третбутилпероксиду. Показано ефективність АП, як ініціаторів коолігомеризації, використання яких дозволяє зменшити на 40 К температуру реакції тапокращити техніко-економічні показники процесу у порівнянні з промисловим.
Розраховано матеріальний баланс процесу одержання коолігомерів на основі фракції С9у присутності АП (I). Промислове виробництво даних коолігомерів можна здійснювати на існуючому обладнанні цеху синтетичних НПС ДП „Орісіл-Калуш”. Підтверджено відповідність показників НПС її 60 %-го розчину і дистилятів технічним вимогам на вказану продукцію.
Вивчено стійкість двокомпонентних композицій на основі нафтового бітуму та коолігомерів одержаних з використанням АП (I, II, VII). Встановлено, що одержані композиції характеризуються підвищеною стійкістю в нейтральних та агресивних (кислих та лужних) середовищах порівняно з вихідними компонентами.