СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО СПАЙКОВОГО ПРОЦЕСУ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ (клініко-експериментальна робота)

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТИЕТ
ім. М.І.ПИРОГОВА

На правах рукопису

УДК 618.1:612.015.036:618.13-089:618.177

ТАРАН ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО СПАЙКОВОГО ПРОЦЕСУ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ
(клініко-експериментальна робота)

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Мазорчук Борис Федорович

Вінниця - 2007

ЗМІСТ

Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...........................4
ВСТУП........................5
РОЗДІЛ 1. ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА ТА
ФАРМАКОПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО
СПАЙКОВОГО ПРОЦЕСУ У ЖІНОК (Огляд літератури).............................11
1.1. Патогенез, класифікація та діагностика післяопераційних
спайок у жінок, які мали в анамнезі оперативні втручання .....11
1.2. Фармакопрофілактика спайкових процесів в малому тазу: досягнення, не вирішені питання та шляхи
подальшої оптимізації...29
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ..............................41
2.1. Клініко-лабораторні методи дослідження ....41
2.2. Методика інструментальних методів дослідження ..48
2.3. Методика експериментальних досліджень ..........52
2.4. Методика прогностичних програм, які використані у роботі...53
2.5. Статистичні методи дослідження 56
РОЗДІЛ 3. РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ІСТОРІЙ
ТА КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖІНОК З СПАЙКОВИМ
ПРОЦЕСОМ МАЛОГО ТАЗУ ..59
3.1. Ретроспективний аналіз історій хвороби жінок з
спайковим процесом .59
3.1.1. Сучасні фактори ризику розвитку спайкового
процесу малого тазу у жінок після оперативних втручань ..75
3.2. Клінічна характеристика жінок з спайковим процесом
малого тазу.79

РОЗДІЛ 4. ДІАГНОСТИКА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ
СПАЙКОВОГО ПРОЦЕСУ87
4.1. Діагностика спайкового процесу в умовах
експерименту (експериментальні дослідження)..............87
4.2. Стан мікроциркуляторного забезпечення у жінок
з спайковим процесом 90
4.3. Рівень цитокінів у жінок з спайковим процесом
органів малого тазу ....92
РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ГІСТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ЖІНОК ІЗ СПАЙКОВИМ ПРОЦЕСОМ...96
РОЗДІЛ 6. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ
ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО СПАЙКОВОГО ПРОЦЕСУ ........109
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.............126
ВИСНОВКИ...........................................................................................................143
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ .145
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ......................................................146
ДОДАТОК А..........................................................................................................172
ДОДАТОК Б..........................................................................................................173
ДОДАТОК В..........................................................................................................174
ДОДАТОК Д..........................................................................................................175
ДОДАТОК Ж.........................................................................................................176
ДОДАТОК З..........................................................................................................177
ДОДАТОК К..........................................................................................................178
ДОДАТОК Л..........................................................................................................179
ДОДАТОК М.........................................................................................................180
ДОДАТОК Н..........................................................................................................182

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

СП спайковий процес
ФР фактор росту
ІЛ ‑ інтерлейкін
ФНП фактор некрозу пухлини
СЕФР судинно-ендотеліальний фактор росту
ЗБ загальний білок
МЦ ‑ мікроциркуляція
ум.од. ‑ умовна одиниця
ЦОГ ‑ циклооксігеназа
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів
БАР біологічно-активні речовини
РФК реактивні форми кисню
ПМЦ порушення менструального циклу
УФН узагальнена функція належності
ВХШ виразкова хвороба шлунку
ВХДПК виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

ВСТУП

Актуальність роботи. Утворення внутрішньоочеревиних і тазових спайок спостерігається в 60-100 % випадків у відновлювальному періоді після перенесених порожнинних операцій [3, 31, 96]. Дана патологія характеризується широкою поширеністю, яка не має істотної тенденції до зниження. У гінекології ця проблема є особливо актуальною, так як, розвиток спайкового процесу призводить не тільки до погіршення якості життя хворих через виникнення больового синдрому, збільшення ризику повторних операцій, але і сприяє розвитку трубно-перитонеального безпліддя у пацієнток репродуктивного віку [37, 56, 92, 95].
Частота неплідності подружніх пар з кожним роком зростає, що негативно впливає на генофонд України. Так в Україні 15% сімей є безплідними. Серед них частота жіночого безпліддя складає 50-60%. В структурі жіночого безпліддя частота перитонеальних форм коливається від 9,2 до 34 % [28, 35, 58, 69, 82, 94, 96].
Як зазначалось вище, однією з основних причин безпліддя є наявність перитубарних спайок. Важливим компонентом етіопатогенезу спайкового процесу в малому тазу цілий ряд авторів [11, 24, 36, 44, 66, 89], вважають ішемію очеревини та навколишніх тканин. Часто під час операції подібних ситуацій уникнути неможливо (накладення затискачів, формування анастомозів), тому вивчення механізмів впливу ішемії тканин на процес формування післяопераційних спайок і можливих шляхів його профілактики є надзвичайно актуальним.
Іншим важливим питанням спайкового процесу є його діагностика. На даний час не існує достовірних методів діагностування спайкового процесу в черевній порожнині, а традиційні способи, серед яких рентгенологічні, ультразвукові, ангіографічні методики, малоінформативні. Єдиним достовірним методом віріфікації спайкового процесу є лапароскопічне дослідження, але використання саме інвазивних методик і є причиною спайкоутворення. Такий стан проблеми примушує шукати нові діагностичні методи для розв’язання вказаної проблеми [41, 49, 65, 98, 118, 124].
Про актуальність питання профілактики післяопераційного спайкоутворення говорити не доводиться: з приводу спайкової хвороби щорічно в хірургічних відділеннях лікується близько 1% прооперованих раніше хворих, кишкова непрохідність розвивається у 50-75% хворих із спайковою хворобою і супроводжується високою летальністю, консервативне лікування її малоефективне, а після оперативних втручань рецидиви складають 32 - 71% [36, 39, 62, 140, 183, 197].
Аналіз літературних даних, що стосуються вивчення терапевтичної дії лікарських препаратів спрямованих на лікування та профілактику спайкових процесів в порожнині малого тазу, свідчить про відсутність таких засобів, які б повністю відповідали сучасним вимогам клініки. Традиційні препарати (лідаза, ФіБС, алое, аdcon-L, гідрокортизон та інші), що використовуються для лікування спайкових процесів в черевній порожнині, мають цілий ряд недоліків: короткочасна та недостатня ефективність, вузькоспрямованість дії (тільки фібрінолітична, тільки протинабрякова або тільки протизапальна тощо), відсутність анальгетичного ефекту [25, 52]. В останній час широке застосування знайшли суто ферментні препарати (серта, вобензим, вобе-мугос Е та інші), однак, вони при тривалому застосуванні призводять до підвищення вірогідності внутрішньочеревної кровотечі та розвитку алергічних реакцій [7, 15, 192, 221]. Зазначені недоліки притаманні як вітчизняним, так і зарубіжним, препаратам.
Таким чином зазначений стан проблеми вимагає додаткового вивчення. Особливо це стосується пошуку препаратів які володіють протиспайковою дією і яким властиві політропні фармакологічні властивості, безпечність та простота застосування, а також конкурентноспроможна ціна на сучасному фармацевтичному ринку. У зв’язку з цим дані питання і стали предметом вивчення у дисертаційній роботі.
Зв’язок роботи с науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології №1 Вінницького національного медичного університету (ВНМУ), яка є складовою частиною цільової державної науково-технічної програми «Прогнозування, профілактика та лікування морфофункціональних порушень у жінок з ускладненим перебігом вагітності та обтяженим соматичним та гінекологічним анамнезом (№ державної реєстрації 0106U000258). Дисертант є співвиконавцем зазначеної науково-дослідної роботи.
Мета дослідження: розробка сучасних технологій прогнозування, діагностики та комплексу лікувально-профілактичних заходів у жінок із оперативними втручаннями на органах малого тазу на основі вивчення патогенетичних механізмів розвитку СП.
Завдання дослідження:
1. Вивчити основні фактори ризику розвитку СП за даними ретроспективного аналізу історій хвороб жінок з оперативними втручаннями на органах малого тазу.
2. Дослідити стан мікроциркуляторного забезпечення черевної порожнини у лабораторних тварин з післяопераційним СП (експериментальні дослідження).
3. Вивчити стан мікроциркуляторного забезпечення жінок з СП.
4. Дослідити рівні цитокінів (інтерлейкіну 10, фактора некрозу пухлини та судинно-ендотеліального фактора росту) у жінок із спайковим процесом.
5. Вивчити патогенетичні механізми спайкоутворення за результатами ультраструктурного дослідження.
6. На основі аналізу отриманих даних патогенетично обґрунтувати, розробити і впровадити в практику комплекс лікуально-профілактичних заходів у жінок після оперативних втручань на органах малого тазу.
Об’єкти дослідження експериментальні та клінічні спайкові процеси в порожнині малого тазу.
Предмет дослідження фактори ризику розвитку спайкового процесу, рівні цитокінів та стан мікроциркуляторного забезпечення у жінок з спайковим процесом, комплекс антигомотоксичних препаратів.
Методи дослідження: клінічні, експериментальні, інструментальні, імуноферментні, морфологічні, математично-статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше структуризовані основні фактори ризику післяопераційного спайкоутворення при реалізації нечітких алгоритмів розпізнавання медико-біологічних процесів.
Вперше виявлено, що процес спайкоутворення реалізується через патогенетичні механізми, серед яких провідним є порушення мікроциркуляторного забезпечення процесів загоєння в черевній порожнині, гіпоксичний стан тканин, дизрегенераторні зміни та розвиток імунного запалення, яке призводить до стимульованого колагеноутворення.
Принципово новим в роботі є визначення мікроциркуляторного забезпечення малого тазу для діагностики спайкового процесу.
Вперше обґрунтовано та доведено доцільність застосування комплексу антигомотоксичних препаратів для профілактики розповсюдження спайкового процесу в черевній порожнині.
Вперше встановлено, що механізми профілактичної дії комплексу антигомотоксичних препаратів пов’язані з стимулюючим впливом на мікроциркуляторні процеси в ділянці ушкодження, активацією протизапальних цитокінів та суттєвим зниженням рівня прозапальних цитокінів.
Практична цінність роботи. Розроблена методика, яка дозволяє за рівнем про- та протизапальних цитокінів, а саме - інтерлейкіну 10, фактора некрозу пухлини та судинно-ендотеліальний фактора росту діагностовути спайковий процес малого тазу.
Удосконалена методика визначення адекватного мікроциркуляторного забезпечення процесів загоєння в черевній порожнині дозволяє діагностувати наявність спайкового процесу та контролювати ефективність профілактичних заходів щодо спайкового процесу.
Впровадження поряд з стандартною післяопераційною терапією, комплексу антигомотоксичних препаратів в хірургічну та гінекологічну практику дасть можливість розширити арсенал лікарських препаратів з профілактичним антиспайковим ефектом.
Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем визначені мета і задачі дослідження, обрані методологічні підходи експериментального та клінічного вивчення спайкового процесу в черевній порожнині, самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури по вибраній темі. Автором особисто виконано всі експериментальні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих результатів та оформлення їх у вигляді таблиць та рисунків, разом з керівником сформульовано висновки роботи, опубліковано основні положення дисертації. Ультраструктурні морфологічні дослідження автором проведені при консультативній допомозі завідувача кафедри патологічної анатомії ВНМУ ім. М.І. Пирогова д.мед.н., проф. Біктімірова. Біохімічні дослідження виконано на базі клінічної лабораторії ЦМіД та лабораторії клінічного пологового будинку №1 м. Вінниці. Визначення мікроциркуляторного забезпечення ранозагоювального процесу проведено при консультативній допомозі д.мед.н., проф. Белканія Г.С.
Апробація роботи. Фрагменти дисертаційної роботи доповідались на: дев’ятій університетській (ХХХІХ вузівська) науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2003 р.); десятій університетській (ХХХХ вузівська) науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця , 2004 р.); ХІ університетській (ХХХХІ вузівська) науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2006 р.); науково-практичній конференції «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» (Судак, 2007р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, у тому числі 7 статей в журналах ліцензованих ВАК України, 6 тез в матеріалах доповідей конференцій, конгресів, з'їздів, 2 деклараційних патенти України.
Обсяг і структура дисертації. Матеріали дисертації викладено на 184 сторінках машинописного тексту. Вона складається зі вступу, 6 розділів, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 18 рисунками, 21 таблицями. Список використаних джерел включає 251 бібліографічних описів, із них 110 кирилицею та 141 латиницею. Обсяг ілюстрацій, списку використаних джерел становить 54 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення завдання по розробці ефективних способів діагностики та профілактики СП у жінок після перенесених оперативних втручань на органах малого тазу, впровадження нової концепції діагностики імунологічних порушень і мікроциркуляторних розладів та методів профілактичного лікування.
1. За даними ретроспективного аналізу та результатами прогнозування за правилами нечіткого логічного виведення основними факторами ризику виникнення СП є: порушення обміну речовин (ожиріння, цукровий діабет, ДНЗ); альгодісменорея; наявність крові, навколоплідних вод в черевній порожнині; тривалість операції; крововтрата під час операції; порушення функції та захворювання травного тракту (гастрит, холецистит, панкреатит, ВХШ, ВХДПК); шкідливі звички (паління, алкоголь, наркотики).
2. Створений новий спосіб моделювання СП у дослідних тварин та встановлена діагностична цінність визначення мікроциркуляторного забезпечення для діагностики СП черевної порожнини. Так при значеннях до 30 у.о. діагностувався виражений СП, 30-60 у.о. помірний, вище 60 у.о. незначний.
3. Визначення мікроциркуляторного забезпечення за показниками електропровідності шкіри є інформативною методикою діагностики СП в клінічних умовах. Критеріями наявності СП є визначення ішемічного, незбалансованого та дисциркуляторного типу мікроциркуляторного забезпечення.
4. При проведені морфологічних досліджень з’ясовано, що процес спайкоутворення реалізується багаточисельними механізмами, серед яких провідним є пошкодження паренхіматозно-стромальних елементів кровоносних судин з переважним ураженням ендотеліоцитів, гіпоксичний стан, а також денатурація білків плазми крові, що призводить до розвитку стромально-судинного накопичення у вигляді судинного гіалінозу. Також, одним з головних механізмів утворення спайок є розвиток імунного запалення, яке призводить до стимульованого колагеноутворення. При цьому не спостерігались продукти завершення синтезу колагену, так як деструкція колагенової тканини одночасно поєднується з її новоутворенням.
5. При вивчені рівнів цитокінів у жінок з СП, встановлено, що рівень протизапального цитокіну ІЛ-10 був меншим в 2,2 рази 7,1±1,2 пг/мл проти 3,2±0,6 пг/мл (<p 0,05), а прозапального ФНП в 2,1 більше ніж у жінок без СП в черевній порожнині 22,6±3,4 пг/мл проти 48,5±3,8 пг/мл (<p 0,05).
6. Ефективність запропонованого профілактичного лікування комплексом антигомотоксичних препаратів («Лімфоміозот», «Плацента Композитум» та «Ескулюс Композитум») характеризувалась активацією процесів адекватного мікроциркуляторного забезпечення репаративних процесів черевної порожнини (гіперемічний та збалансований стани післяопераційного репаративного процесу); позитивною динамікою про- та протизапальних цитокінів: збільшення рівня протизапального цитокіну ІЛ-10 до 18,6±2,2 пг/мл проти 2,2±0,4 пг/мл у хворих, яким не застосовувалась специфічна терапія; швидке відновлення до нормативних показників прозапальних цитокінів ФНП та СЕФР - 30,4±3,8 пг/мл і 106,4±6,8 пг/мл відповідно проти контролю 53,7±4,6 пг/мл та 146,5±10,4 пг/мл (<p 0,05); відсутністю ультразвукових ознак наявності СП в малому тазу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розроблена прогностична модель за визначенням основних факторів ризику утворення спайкового процесу малого тазу, яка дає можливість при своєчасної корекції нівелювати вищенаведений патологічний стан.
Розроблена методика, яка дозволяє за рівнем цитокінів, які контролюють процеси спайкоутворення на різних рівнях спайкового процесу, а саме - інтерлейкіну 10, фактора некрозу пухлини та судинно-ендотеліальний фактора росту діагностувати наявність спайкового процесу малого тазу.
Удосконалена методика визначення адекватного мікроциркуляторного забезпечення, при допомозі якої можлива як діагностика, так і контроль профілактичного лікування спайкових процесів малого тазу. Спосіб діагностики спайкового процесу, передбачає визначення стану мікроциркуляторного забезпечення в черевній порожнині за показниками електропровідності, за допомогою серійного приладу AGNIS-ВАТ02”. Після проведення вимірювання та співставлення даних з нормативними показниками можна констатувати різні ступені спайкового процесу.
Впровадження поряд з стандартною післяопераційною терапією, комплексу антигомотоксичних препаратів «Лімфоміозот», «Плацента Композитум» та «Ескулюс Композитум» в хірургічну та гінекологічну практику дає можливість розширити арсенал лікарських препаратів з профілактичним антиспайковим ефектом. В ранньому післяопераційному періоді (з 1-ої по 7-у добу) антигомотоксична терапія призначається за наступною схемою: 700 розчин «Лімфоміозоту» 2,2 мл внутрішньом’язово та 10 крапель per os «Ескулюс Композитум», 1500 «Ескулюс Композитум» по 20 крапель per os, 2000 розчин «Плацента Композитум» 2,2 мл внутрішньом’язово та 10 крапель per os «Ескулюс Композитум».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адамян Л.В., Кулаков В.И., Аскольская СИ. Качество жизни женщин после различных типов гистерэктомии, выполненных лапароскопическим, лапаротомическим и влагалищным доступами // Эндоскопия в гинекологии. М, 1999. - С. 135-147.
2. Багрій О.С., Годлевський А.І., Белканія Г.С. Динаміка мікроциркуляторного відображення заживлення післяопераційних ран // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2002. - №2. С. 416-422.
3. Баймаков С. Р., Каюмов Т. Х., Мадалиев У. К профилактике послеоперационной спаечной болезни при перитоните аппендикулярной этиологии // Хирургия Узбекистана.- 2002.- №3.- С. 15-16.
4. Бахтияров К.Р., Пашков В.М. Оценка качества жизни после гистерорезектоскопических операций // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии.- 2002.- №1.- С. 31-33.
5. Бейлин В.С., Иванян А.Н., Густоварова Т.А. Применение мексидола при лапароскопии в гинекологии // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии [Електронний ресурс].- Режим доступу до журн.: http://gyna.medi.ru/ag12.htm.
6. Березнякова А.И. Патологическая физиология: Учебник. -X.: Изд-во НФАУ, 2000.- 448 с.
7. Боднар О.Б. Лікування та профілактика спайкової хвороби у дітей після перенесення гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини: Автореф. дис... кандидата медичних наук: 14.01.09 / Інститут невідкладної і відновної хірургії АМН України. Донецьк, 2003. 19 с.
8. Бурлев В.А., Павлович С.В. Ангиогенез и ангиогенные факторы роста в регуляции репродуктивной системы у женщин // Проблемы репродукции. 1999. - №5. С. 6-13.
9. Бурлеев В.А., Лец Н.И. Роль брюшины в патогенезе наружно-генитального эндометриоза // Проблемы репродукции - 2001. - №1 - С. 24-30.
10. Вальковский В.А. Распараллеливание алгоритмов и программ. Структурный подход. М.: Радио и связь, 1989. 176 с.
11. Вербицкий Д.А. Применение геля карбоксиметилцеллюлозы для профилактики спайкообразования в брюшной полости: Дис. кандидата медичних наук.- Санкт-Петербург, 2004. С. 15-20.
12. Вороной С.В., Бахтияров К.Р., Коваленко М.В. Возможности трехмерной трансвагинальной эхографии в выборе оптимального доступа для выполнения миомэктомии // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний.- Москва, 2006.- С. 62-63.
13. Геник Н.И., Закирова Э.О. Ефективність використання антигомотоксичних препаратів в лікуванні хронічних запальних процесів в гінекологічній практиці // Антигомотоксическая терапия хронических воспалительных заболеваний: Сб. тезисов Междунар. научн. симпозиума. Киев, 2007. С. 38-41.
14. Гланц С.А. Медико-биологическая статистика/ Пер. с англ.- М.: Практика, 1998.- 459 с.
15. Грищенко В.И., Козуб Н.И., Довгань А.И. Лечение и реабилитация больных с трубно-перитонеальным беcплодием // Междунарадный медицинский журнал. - 2001.- № 2.- С. 34-37.
16. Дем’янець С.В. Роль протизапального цитокіну інтерлейкіну 10 в патогенезі атеросклерозу // Український кардіологічний журнал. 2002. - №6.- С. 101-105.
17. Дзасохов С.В., Осипов В.И. Ретроспективный анализ лечения спаечной непроходимости // Вестник хирургии.- 1989.- №4.- С. 113.
18. Диамант И.И. Механические и электромагнитные колебания в восстановительном лечении женщин после операций на маточных трубах: Автореф. дис. ... доктора медицинских наук: 14.00.51 / 14.00.01 / Томский научно-исследовательский институт курортологии и физиотерапии. Томск, 2004. 39 с.
19. Доклінічні дослідження лікарських засобів / Метод. рекомендації; За ред. Стефанова О.В. - К., 2001. - 527 с.
20. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и алергологія. Одеса: Астропринт, 1999. 604 с.
21. Дривотинов Б.В., Олешкевич Ф.В., Карпенко Е.А. К диагностике рубцово-спаечного процесса при поясничном остеохондрозе // Актуальные проблемы неврологии и нейрохирургии: Сб. науч.тр. Вып. 2; Под ред. А.Ф. Смеяновича, И.П. Антонова. - Мн.: Беларуская навука, 2000. - С. 64-72.
22. Женчевский Р.А. Спаечная болезнь.- М.: Медицина, 1989.- 191 с.
23. Жидовинов А.А., Алешин Д.А., Пермяков П.Е. Некоторые аспекты прогнозирования послеоперационных осложнений // Труды АГМА.- Т. 30.- Астрахань, 2004.- С. 137-141.
24. Жидовинов А.А., Чупров П.И.Комплексный подход к диагностике и прогнозированию послеоперационных осложнений в клинике ургентной абдоминальной хирургии // Вестник ВолГМУ.- 2007.- №1.- С. 10-16.
25. Звягинцева Т.В. Межклеточные взаимодействия в заживлении ран. Перспективы фармакологической коррекции раневого процесса // Медицина сегодня и завтра.- 2004.- № 4.- С. 25-31.
26. Значение лабораторных маркеров эндотоксикоза и цитокинового профиля в диагностике и эффективности лечения осложненных форм острого холецистита / А.А.Жидовинов, В.А.Зурнаджьянц, Г.И.Жидовинов, Д.А. Алешин // Цитокины и воспаление.- 2006.- Т.5, №3.- С. 27-34.
27. Изменения моторно-эвакуаторной функции желудочно-кишечного тракта в послеоперационном периоде у детей с острым аппендицитом / Б.Г. Сафронов, А.Ф. Дронов, В.В. Бакланов и др. //Хирургия им.Н.И.Пирогова.- 2005.- № 2.- С. 18-20.
28. Іванюта Л.І., С.О. Іванюта. Принципи діагностики та лікування неплідності у жінок // Вісник асоціації акушерів- гвнекологів України. - 2001. - № 5,6. С. 3-8.
29. Керимов Н.Р., Мещеряков В.Ю., Тахаутдинов В.В. Прогнозирование факторов риска развития гнойно-септических осложнений у женщин групп высокого риска // Физиология, морфология и патология человека и животных в климато-географических условиях Кыргызстана. Бишкек. 2003. Вып. 3. С. 158-164.
30. Ковальчук Л.В., Ганковская Л.В. Иммуноцитокины и локальная иммунокоррекция // Иммунология. 1995. - №1. С.4-7.
31. Коновалов О.Е. Социально-гигиенические исследования эпидемиологии первичного и вторичного женского безплодия // Проблемы соц. гигиены и история медицины. 1998.- № 5.- С. 10-11.
32. Коньков Д.Г. Фармакотерапевтична ефективність мазей, що містять вінборон, при експериментальних ранах: Автореф. дис... кандидата медичних наук: 14.03.05 / Одеський державний медичний університет.- Одеса, 2005 18 с.
33. Крыжановский Г.Н. Введение в общую патофизиологию.- М.: Медицина, 2000.-210 с.
34. Кузин М.И., Костюченок Б.М. Раны и раневая инфекция.- М.; Медицина, 1990.- 570 с.
35. Кузнецова Т.В., Туйчиева Г.В., Быков Г.А. Диагностика и лечение бесплодного брака; Под ред.проф.Т.Я.Пшеничниковой.- М., 1988.- С. 5355.
36. Кулаков В.И., Адамян Л.В., Мынбаев О.А. Послеоперационные спайки (этиология, патогенез и профилактика).- М.: Медицина, 1998. Т. 1 528 с.
37. Кулаков В.И., Коршева И.Е. Современные подходы к диагностике и лечению женского бесплодия // Акушерство и гинекология.- 2002.- № 2.- С. 7-59.
38. Кунцевич Г.И. Ультразвуковая диагностика в абдоминальной и сосудистой хирургии.- М., 1999.- 206 c.
39. Кутовой А.Б., Бондаренко И.Н. Способ предупреждения послеоперационной спаечной болезни брюшной полости // Клин. хир. 1993. № 4. С. 61-63.
40. Лапач С.Н., Губенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exсel.- 2-е изд., перераб. и доп.- К.: МОРИОН, 2001.- 408 с.
41. Латыпов Р.З. Диагностика и хирургическое лечение хронической спаечной непроходимости кишечника: Дис... доктора медицинских наук / Башкирский государственный медицинский университет (БГМУ). - 1999.- 266 с. - Библиогр.: 355 назв.
42. Липатов В.А. Обоснование применения геля метилцеллюлозы для профилактики послеоперационного спаечного процесса брюшной полости. Клиническая анатомия и экспериментальная хирургия // Ежегодник Российской ассоциации клинических анатомов в составе НМО АГЭ. Оренбург, 2005.- Вып. 5.- С. 163-168.
43. Липатов В.А. Применение эфиров целлюлозы для профилактики послеоперационного спаечного процесса брюшной полости // Вестник РГМУ. Периодический медицинский журнал. М.: ГОУ ВПО РГМУ,2004.- № 8 (39). С. 76-79.
44. Липатов В.А., Глушенко И.А., Кобелев А.А. Роль ишемии брюшины в патогенезе послеоперационных спаек брюшной полости // Мат. 67-й межвуз. научн. конф. студентов и молодых ученых. В 2-х частях. - Курск: КГМУ, 2002.- Ч. 1.- С. 178-189.
45. Липатов В.А., Мясников А.Д. Макроморфологическая классификация спаек брюшной полости // Хирургия 2004: Мат. V Рос. форума. Москва, 1-4 ноября. 2004 г. Москва: МЕДИ Экспо, 2004. С. 105-106.
46. Липатов В.А., Мясников А.Д., Бежин А.И. Современные аспекты профилактики послеоперационного спаечного процесса брюшной полости // Актуальные вопросы видеоэндохирургических вмешательств в хирургии и гнекологии: Сб. научн. трудов. Воронеж, 2002. С. 91-94.
47. Липатов В.А., Нетяга А.А., Гайдукова Л.В. Изучение процессов регенерации брюшины в изолированных условиях // Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье.- Курск, 2005.- № 2.- С. 57-63.
48. Липатов В.А., Синьков В.А., Мартынцев А.А. Изучение возможности применения геля метилцеллюлозы для внутрибрюшного введения в профилактике спаечной болезни // Здоровье и образование в XXI веке: Мат. IV Междунар. научн.-практ. конф. Москва, 23-25 мая. 2003 г.- Москва, 2003.- С. 380-381.
49. Магомедов М.А. Местная клеточная регуляция в образовании послеоперационных спаек при перитоните // Хирургия.- 2004.- № 6.- С. 9-12.
50. Макаров А.А., Сускова В.С. Повышение эффективности лечения инфекционных ослонений методом усиления противовоспалительных цитокиновых реакцій. Дизрегуляторная патология органов и систем (экспериментальная и клиническая патофизиология) // Мат. III Рос.конгр. по патофизиологии.- М., 2004.- С. 187-188.
51. Мартышкина Е.Ю., Федоров Б.Д., Кубенко С.В. Гистологические изменения париетальной брюшины и динамика состава перитонеального экссудата при лапаросанациях с применением перфторана // В сб. «Современные медицинские технологии». Волгоград, 2005. С. 67.
52. Машковский М.Д. Лекарственные средства.- М.: Новая волна, 2002.- 223 с.
53. Медицинский озон в лечении акушерско-гинекологической патологии / В.И. Кулаков, В.Н. Серов, А.М. Абубакирова и др. // Пособие для врачей.- Нижний Новгород, 2001.- 156 с.
54. Мещеряков В.Ю. Проблемы классификации гнойно-септических осложнений с использованием современных критериев // Научно-практический журнал «Врач - аспирант». 2006. № 6 (15). - С. 10-17.
55. Моторно-эвакуаторные нарушения 12-перстной кишки у детей с послеоперационной спаечной болезнью / И.С.Буров, В.В.Бакланов, Е.А.Ястребов и др. // ГОУ ВПО ИвГМА Рос-здрава.- Иваново, 2004.- 7 с.
56. Мынбаев О.А. Этиология, патогенез и принципы профилактики послеоперационных спаек у гинекологических больных: Дис. доктора медицинских наук. М., 1997. 365 с.
57. Мясников А.Д., Липатов В.А., Бежин А.И. Метилцеллюлоза в профилактике послеоперационного спаечного процесса брюшной полости // Актуальные проблемы современной хирургии: Тр. Междунар. хирургического конгресса.- Москва, 2003.- С. 256.
58. Назаренко И.А., Ничитайло Л.М. Профилактика рецидива рубцого - спаечного процесса при хроническом лечении дистальных оклюзий маточных труб по поводу бесплодия // Одесский мед. журнал.- 2002.- № 5.- С. 66-67.
59. Неборский А.Т., Кондратавичюс Г. AGNIS-BAT02. Индикатор состояния биологически активных точек: Метод. рекомендации.- Вильнюс: Изд. Минздрава Литовской республіки, 1995.- 44 с.
60. Нейко Є.М., Александрук О.Д., Островський М.М. Фізіологія цитокінів // Галицький лікарський вісник.- 2000.- Т. 7, № 4.- С. 153-158.
61. Общая терапия. Краткий справочник для врачей.- Киев: Книга плюс, 2006. 159 с.
62. Осипов В.И. Патогенетическое лечение и профилактика спаечной болезни органов брюшной полости: Автореф. дис. доктора медицинских наук.- 1994. 32 c.
63. Осипов В.И. Пролонгированный гидроперитонеум в комплексной профилактике послеоперационного спайкообразования // Вест. хир. 1996.- Т. 154, № 4-6. С. 70-72.
64. Особенности клинического течения, морфологической структуры и лапароскопических данных кист и опухолей яичников у детей и женщин репродуктивного возраста / Ю.В. Краснопеева, М.З. Горелик, Н.А. Зайцева, Е.В. Ткачева // Актуальные вопросы педиатрии, детской хирургии, репродуктивного здоровья в Приморском крае; Под ред. Ф.Ф. Антоненко, Э.А. Щербавской. Владивосток: Дальпресс, 2006. C. 40-44.
65. Оценка моторно-эвакуаторной функции желудочно-кишечного тракта и регуляторных влияний вегетативной нервной системы у детей школьного возраста с синдромом дисплазии соединительной ткани / В.В.Чемоданов, Б.Г.Сафронов, И.А.Мокряков, М.В.Царьков:Сб. науч. работ.— Н.Новгород, 2006.— Вып.3.—С.237—240.
66. Оценка эффективности дренирования брюшной полости / И.П.Дуданов, А.М. Меженин, Г.А. Шаршавицкий и др. // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2001. Т. 160, № 1. С. 63-66.
67. Оценка эффективности местного применения перфторана при перитоните генитального происхождения / Е.Ю. Мартышкина, Р.Д. Мустафин, О.Б. Мамиев, А.А. Жидовинов // Вестн. Волгоградского медицинского университета. - 2006. - № 4. С.21-23.
68. Панасенкова Н.Ю. Иммунологическая реактивность организма и метаболизм коллагена при спаечной болезни брюшины у детей: Автореф. дис. ... кандидата медицинских наук: 14.00.40 / Новосибирская государственная медицинская академия МЗ РФ.- 2003. 18 с.
69. Пархоменко А.П. Реабілітація репродуктивної функції жінок після перенесеного сальпінгоофоріту: Автореф. дис. ... кандита медичних наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Київ, 2003. -18 с.
70. Патсаев Т.А. Содержание сосудисто-эндотелиального фактора роста в динамике беременности, осложненной преэклампсией // Журнал акушерства и женских болезней. -2005.- № 3. - С. 67-69.
71. Подзолнова Н.М. Сосудистый фактор в генезе хронической тазовой боли и бесплодия у женщин. Эволюция лечебно-диагностической концепции от В.Ф. Слечерёва до наших дней // Акушерство и гинекология.- 2002.- №4.- С. 15-17.
72. Покидько М.І., Феджага І.П. Клінічні та експериментальні основи прогнозування спайкової хвороби очеревини // Шпитальна хірургія. 2001.- №3.- С. 84-86.
73. Потапов В.А., Медведев М.В. Оценка качества терапии хронических сальпингоофоритов с применением в комплексном лечении антигомотоксических препаратов // Антигомотоксическая терапия хронических воспалительных заболеваний: Сб. тез. Междунар. научн. симп. Киев, 2007. С. 44-47.
74. Продеус А.Н., Захрабова Е.Н. Экспертные системы в медицине. К.: Век +, 1998. 320 с.
75. Роль реакции ацетилирования в патогенезе спечного процесса малого таза у гинекологических больных / Н.М. Побединский, М.А. Ботвин, А.И. Ищенко и др. // Акушерство и гинекология.- 1997.- №4.- С. 28-29.
76. Ротштейн А. П. Интеллектуальные технологии идентификации. Вінниця: УНІВЕРСУМ - Вінниця”, 1999. 296 с.
77. Ротштейн А. П. Медицинская диагностика на нечеткой логике. Вінниця: Континент-ПРИМ”, 1999. 119 с.
78. Семенова Т.В., Бамбушкар І.С., Мірошніченко Є.Ю. Профілактика злукового процесу органів черевної порожнини // Шпитальна хірургія. 2000.- №1.- С. 130-133.
79. Семенова Т.В., Бомбушкар И.С. Практическое руководство к использованию шовного материала в хирургии. Донецк, 1999. 18 с.
80. Серов В.В. Воспаление. Руководство для врачей; Под ред. В.В.Серова, В.С.Паукова.- М.: Медицина, 1995.- 219 c.
81. Сидорова И.С., Шешукова Н.А., Боровкова Е.И. Принципы лечения хронического воспалительного процесса придатков матки // Акушерство и гинекология 2003. №5 С. 6165.
82. Системный и локальный уровни регуляции иммунопатоге-нетических процессов у пациенток с наружным генитальным эндометриозом / С.А. Сельков, М.И. Ярмолинская, О.В. Павлов и др. // Журнал акушерства и женских болезней. − 2005. − Т. LIV, № 1. − C. 20-28.
83. Слободяник Г.І. Сучасний погляд на морфологію загоєння ран // Лікарська справа. 2001.- № 4.- С. 129-133.
84. Соболев В.Е., Алонцева Н.Н., Расюкевич А.Л. Лечение ранних послеоперационных внутрибрюшных осложнений у больных пожилого и старческого возраста // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2004. Т. 163, № 4. С. 49-53.
85. Соболев В.Е., Дуданов И.П., Алонцева Н.Н. Роль лапароскопии в диагностике и лечении ранних послеоперационных осложнений // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2005. Т. 164, № 1. С. 95-99.
86. Соколов Д.И., Солодовникова Н.Г., Павлов О.В. Исследование цитокинового профиля и ангиогенного потенциала перитонеальной жидкости больных с наружным генитальным эндометриозом // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. − 2005. Т. 140, № 11. − С. 552-555.
87. Солодовникова Н.Г., Павлов О.В., Сельков С.А.Роль локальной продукции васкуло-эндотелиального фактора роста, инсулиноподобного фактора роста - I, трансформирующего фактора роста - β в регуляции пролиферативных процессов при наружном генитальном эндометриозе // Мат. I Eвро-Азиатского конгр. СПб., 2004. С. 47-48.
88. Состояние здоровья женщин после гистерорезектоскопии / А.И. Давыдов, В.М. Пашков, К.Р. Бахтияров, Т.Г. Колесник // Проблемы акушерства, гинекологии и перинатологии.- Москва, 2002.- С. 74-78.
89. Спаечная болезнь брюшной полости / А.Г. Бебуришвили, А.А. Воробьев, И.В. Михин, И.С. Попова // Эндоскопическая хирургия. 2003. № 1. С. 51-54.
90. Стрижаков А.Н., Давыдов А.И. Современные подходы к лечению больных острым сальпингоофоритом с неосложненным течением // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии.- 2005.- Т. 4, № 2.- С. 3033.
91. Стрижаков А.Н., Давыдов А.И., Каграманова Ж.А. Патогенетическое обоснование иммунокоррегирующей терапии больных острым воспалением придатков матки // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2005. Т. 4, № 2. С. 3437.
92. Теплова С.Н. Этиология и характер системных нарушений иммунитета при трубно-перитонеальном бесплодии // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии.- 2001.- № 4.- С. 93-95.
93. Тишинская С.B. Профилактика и лечение спаечной болезни // Вестн. хир. 1984. № 9. С. 47-49.
94. Ткачева Е.В. Прогноз и профилактика бесплодия у женщин, перенесших ургентную патологию органов брюшной полости в детском возрасте: Автореф. дис. ... кандидата медицинских наук: 14.00.01 / Владивостокский государственный медицинский университет Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию. Иркутск, 2006. 29 с.
95. Ткачева Е.В., Ульянова И.Л. Причины нарушения репродукции в браке // Мать и дитя: Мат. VII Рос. форума. М., 2005. С. 524.
96. Ткачева Е.В., Ульянова И.Л., Антоненко Ф.Ф. Факторы развития бесплодия у женщин, перенесших ургентные лапаротомии в детском возрасте // Здоровье и образование в 21 веке: Научн. труды VI Междунар. научн.-практ. конф. М., 2005. С.467-468.
97. Федоров Б.Д, Ку