СУДОВА ВЛАДА В ПЕРІОД РОЗБУДОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

brief description

Міністерство внутрішніх справ України
Львівський державний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

СТРУС-ДУХНИЧ ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК 340.12:342.56

СУДОВА ВЛАДА
В ПЕРІОД РОЗБУДОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія правових та політичних вчень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Сливка Степан Степанович,
доктор юридичних наук, професор

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ..10
1.1 Еволюція наукових поглядів щодо розуміння природи судової влади….10
1.2 Вихідні аспекти теорії судової влади 24
Висновки до Розділу 1 37

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СУДОВОЇ ВЛАДИ…39
2.1 Сутність та ознаки судової влади 39
2.2 Принципи організації та функціонування судової влади 49
2.3 Проблема статусу судової влади (в контексті теорії поділу влади) 69
Висновки до Розділу 2 99
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
СУДОВОЇ ВЛАДИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ 102
3.1 Нормативно-правові засади функціонування судової влади в Україні 102
3.2 Компаративний аналіз організації судової влади в зарубіжних країнах..119
3.3 Судова влада як необхідна складова правової держави
і громадянського суспільства 139
3.4 Оптимізація судово-правової реформи в Україні:
проблеми та перспективи 156
Висновки до Розділу 3 170
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах розбудови в Україні правової держави судова влада як складне й багатогранне явище потребує комплексного підходу до її вивчення. Адже розширення судової юрисдикції, розвиток сильної та розгалуженої системи органів судової влади є обов’язковою умовою формування й існування такої держави. Однак масштабність процесу становлення й належного функціонування судової влади в сучасних умовах реалізовано ще не повною мірою. Зараз Україна переживає важливий етап становлення та розвитку національного державо- й правотворення, ознаменований судовою реформою, метою якої є посилення рівня захисту громадянських, соціально-економічних і політичних прав громадян, забезпечення доступу громадян до правосуддя, підвищення якості правосуддя, подолання судової тяганини, забезпечення розгляду судових справ у розумні терміни. Саме тому чимало теоретичних та практичних аспектів такої надзвичайно широкої категорії, як судова влада, потребують поглибленого аналітичного осмислення та науково-системного узагальнення.
Питання судової влади традиційно привертають увагу вітчизняних і зарубіжних науковців. У сучасній юридичній науці є достатньо праць, присвячених тематиці судової влади, однак більшість з них загального характеру, мають суто теоретичне значення без урахування наявної проблематики, що спричиняє розбіжності в практичній діяльності. Тож актуальним є дослідження судової влади як самостійного феномену та важливої теоретико-правової категорії. Нині потрібно опрацювати нові погляди й підходи, відтак одержати дані для з’ясування причин наявних недоліків у функціонуванні судової влади та виявлення перспективних тенденцій щодо їх подолання.
Цю проблему всебічно досліджували відомі філософи, правознавці, політологи й соціологи різних історичних епох, серед яких – класики світової суспільної думки: Аристотель, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, А. де Токвіль, Е. Дюркгейм, І. Ільїн, В. Соловйов, М. Вебер, Ф. А. Хайєк, М. Байтін, К. Гаджієв, В. Халіпов, В. Кіров, Д. Кола, Т. Парсонс та ін.
Проблеми поняття судової влади та її принципів, принципів судової системи й питання судоустрою вивчали, зокрема, В. Бринцев, Ю. Грошевий, В. Жуйков, А. Ізваріна, М. Клеандров, І. Коліушко, A. Колодій, Н. Колоколов, P. Куйбіда, І. Марочкін, М. Марченко, М. Мельник, І. Петрухін, С. Прилуцький, В. Ржевський, A. Селіванов, Н. Сібільова, B. Стефанюк, В. Шишкін, Н. Чепурнова.
Поняття судової влади, її структуру та місце в системі державної влади розглядали у працях такі сучасні українські і російські учені, як Є. Абросімова, В. Авер’янов, В. Бабкін, A. Безнасюк, Г. Єрмошин, В. Єршов, А. Коваленко, М. Козюбра, І. Кресіна, Л. Кривенко, М. Малишко, О. Мурашин, М. Панов, О. Петришин, В. Погорілко, Х. Рустамов, В. Сердюк, В. Сіренко, О. Скрипнюк, B. Смородинський, В. Тацій, В. Тихий, Ю. Тодика, В. Цвєтков, В. Шаповал, Ю. Шемшученко та ін.
Незважаючи на істотний у кількісному вимірі доробок, є підстави констатувати, що українські вчені досі комплексно не дослідили теоретико-правових особливостей феномену судової влади, не розкрили на належному рівні особливостей її функціонування в умовах розбудови громадянського суспільства, не дали відповідей на низку питань, пов’язаних з оптимізацією судово-правової реформи. Це зумовило вибір теми дисертації і визначило цільову спрямованість дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації безпосередньо пов’язана з правовими аспектами таких науково-дослідних робіт: «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853) і «Філософсько-правові та теоретико-історичні проблеми державотворення та правотворення в Україні» (державний реєстраційний номер 0109U007855) Львівського державного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретико-правовому осмисленні особливостей функціонування судової влади України в період розбудови громадянського суспільства.
Для досягнення вказаної мети було сформульовано такі основні завдання:
 узагальнити досягнення вітчизняної й зарубіжної правової науки щодо владного характеру судової діяльності;
 визначити та проаналізувати вихідні положення теорії судової влади;
 дослідити сутність та ознаки судової влади;
 виокремити та схарактеризувати основоположні принципи організації й функціонування судової влади;
 розкрити зміст статусу судової влади з огляду на положення класичної теорії поділу влади;
 проаналізувати нормативно-правове забезпечення здійснення судової влади в Україні;
 з метою запозичення досвіду здійснити компаративний аналіз організації судової влади в зарубіжних країнах;
 розглянути особливості судової влади як необхідної складової правової держави та громадянського суспільства;
 визначити шляхи підвищення ефективності судово-правової реформи в Україні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, пов’язані з організацією та функціонуванням судової влади.
Предметом дослідження є теоретико-правові аспекти судової влади в умовах розбудови громадянського суспільства.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в дисертації використано систему методів наукового пізнання. Загальнотеоретичні аспекти судової влади в період розбудови громадянського суспільства досліджувались з урахуванням останніх досягнень вітчизняної і світової теоретико-правової думки. У роботі використано загальні принципи, зокрема принципи обґрунтованості, об’єктивності, наступності під час проведення дослідження й узагальнення теоретико-правової спадщини. Застосовано загальнонаукові та конкретні методи пізнання, що забезпечило можливість одержання найповніших, достовірних й обґрунтованих результатів.
Методологічний синтез інституціонального й аксіологічного підходів посприяв розгляду в єдності судової системи як владної структури в період розбудови громадянського суспільства (підрозділи 1.2, 2.1, 2.3). Діалектичний метод дав змогу розглянути принципи побудови судової влади (підрозділ 2.2). Метод історизму застосовано для аналізу наукових праць мислителів у їх історичній ретроспективі (підрозділи 1.1, 2.3). Досліджуючи сутність судової влади як однієї з форм державної влади в Україні, використано системний підхід, який дав змогу проаналізувати конкретні соціальні явища, що поєднуються в цілісну систему суспільства та взаємодіють з іншими соціальними системами (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.3).
Формально-юридичний метод було використано для визначення власне правових властивостей таких явищ, як судова система, судова влада, принципи судової системи, судові органи тощо (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1). Метод аналізу і синтезу застосовано під час вивчення нормативно-правових актів й аналізу діяльності судової влади в період розбудови громадянського суспільства (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1, 3.3, 3.4). За допомогою функціонального методу виокремлено основні напрями діяльності судової влади в умовах розвитку громадянського суспільства (підрозділи 3.2, 3.3, 3.4). Метод узагальнення застосовано для підготовки висновків проведеного дослідження.
У дисертації використано матеріали з різних джерел. За основу взято вітчизняну та зарубіжну наукову літературу. Документальне й фактологічне підґрунтя роботи становлять національне й зарубіжне чинне законодавство та міжнародні правові стандарти, що регулюють діяльність судової влади.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що їх отримано в підсумку комплексного теоретико-правового дослідження судової влади в період розбудови громадянського суспільства.
У результаті дослідження сформульовано низку концептуальних положень, що вирізняються науковою новизною та мають важливе теоретичне і практичне значення:
уперше:
 сформульовано теоретико-правове розуміння природи судової влади на підставі комплексного дослідження державно-правової думки про владний характер судової діяльності, відокремленості судової влади від інших владних інститутів держави;
 обґрунтовано теоретичні підходи щодо визначення принципів судової влади, наведено їх розгорнуту характеристику, а також розроблено пропозиції щодо їх запровадження в інноваційній діяльності судової влади в Україні;
 доведено доцільність подальшої інституціалізації судової влади як важливого чинника розбудови правової держави і громадянського суспільства;
 запропоновано класифікацію нормативно-правових актів, що регулюють здійснення судової влади, за функціонально-цільовим та структурно-організаційним критеріями; розкрито їх зміст та практичне значення;
удосконалено:
 наукові підходи щодо визначення судової влади як вирішального впливу судової системи на підвладних суб’єктів, що має легальний, легітимний і правовий характер та здійснюється з метою захисту прав і свобод громадян або інших суспільних цінностей;
 нормативно-правове обґрунтування засад забезпечення ефективного функціонування судової влади, опираючись на чинні нормативні акти, до яких потрібно внести низку запропонованих уточнень;
 тезу щодо інституціональної (організаційної) та функціональної (процесуальної) незалежності судової влади, яка виступає фундаментальною основою балансу гілок влади в державі. Акцентовано на особливості статусу судової влади – вона є водночас і суб’єктом, і об’єктом обмеження владних повноважень держави;
набули подальшого розвитку:
 систематизація зарубіжного правового досвіду організації судової влади та прогнозування можливості його впровадження у практику вітчизняного судоустрою;
 обґрунтування місця і ролі судової влади в системі захисту прав та свобод людини і громадянина;
 пропозиції щодо оптимізації судово-правової реформи, зокрема, з позицій необхідності підвищення владності судової системи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
 науково-дослідницькій сфері – для подальшої розробки концепції судової влади, загальнотеоретичних досліджень природи судової влади в період розбудови громадянського суспільства, правового регулювання цієї сфери суспільних відносин;
 правотворчій сфері – для удосконалення системи законодавства, що регулює діяльність судової влади;
 правореалізації – для підвищення рівня правової культури та правосвідомості громадян при реалізації права на судовий захист;
 навчальному процесі – під час написання підручників, навчальних посібників та викладання курсів «Теорія держави і права», «Проблеми теорії держави і права», «Історія держави і права».
Апробація результатів дисертації. Підсумки роботи загалом, окремі її аспекти, одержані узагальнення та результати було оприлюднено на наукових конференціях, семінарах, круглих столах, зокрема на: Всеукраїнському круглому столі «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (м. Львів, 5 березня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «300 років Конституції гетьмана України Пилипа Орлика: проблеми становлення і розвитку українського державотворення» (м. Львів, 14 травня 2010 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні виборчі процеси: теорія і практика» (м. Львів, 29 вересня – 1 жовтня 2010 р.), ІІ Всеукраїнському круглому столі «Державотворення та правотворення в Україні крізь призму дотримання прав людини: ретроспектива, сучасні проблеми та наукове прогнозування» (м. Львів, 10 грудня 2010 р.), ІІ Регіональному круглому столі «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (м. Львів, 18 лютого 2011 р.).
Рукопис обговорювався й одержав схвалення на засіданнях кафедри загальної теорії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та висновки, сформульовані в дисертації, викладено в 9 публікаціях, з яких чотири – наукові статті у фахових виданнях України.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота відзначається сучасною постановкою проблеми, виявленням і дослідженням нових теоретико-правових ідей функціонування судової влади в період розбудови громадянського суспільства. У дослідженні враховано положення чинного національного законодавства, міжнародні правові стандарти діяльності судової влади, піддано всебічному аналізу теоретичний та практичний матеріал, що стосується тематики роботи. Це сприяло обґрунтуванню та розв’язанню проблем, які мають важливе наукове і прикладне значення, а також формулюванню низки висновків:
1. Встановлено, що у працях видатних мислителів і документальних джерелах різних часів вказується на значущість правосуддя для суспільного розвитку та вирішення суспільних конфліктів, необхідність його легалізації й легітимації, здійснення правосуддя на засадах професійності та узгодженості з правом. Оскільки незалежна й високопрофесійна судова діяльність із провадження правосуддя є обов’язковою умовою побудови демократичного суспільства та правової держави, її принципи потрібно відновлювати, причому з урахуванням багатовікового історичного досвіду західної цивілізації – досвіду відмови від права сили (державної сваволі як соціального регулятора) на користь сили права.
2. Констатовано, що правова природа судової влади полягає в тому, що у правовій державі вона підпорядковується єдиним правилам, найважливішими з яких є: абсолютна незалежність і самостійність (при цьому потрібно визнати, що судова влада не може існувати і функціонувати поза політикою, ізольовано від її проблем, які стоять перед суспільством) на основі відокремлення від влади законодавчої та виконавчої; вияв владних повноважень тільки на основі права, закону; структурна побудова системи судової влади, яка забезпечує її самостійність, свободу і підлеглість лише закону на основі внутрішньої, суворо регламентованої системи судового нагляду і контролю вищих суб’єктів влади за нижчими; функціонування не як влади, що виникла стихійно, а як влади, яка діє на основі повноважень, наданих від імені суспільства, народу; форми реалізації владних повноважень мають бути погоджені із змістом судової влади.
3. Вказано, що судова влада – це незалежна, самостійна та відокремлена гілка державної влади, яка наділена державою особливими повноваженнями та реалізовується за чітко визначеною законодавством процедурою. Таке розуміння сутності судової влади розкриває її ознаки, специфіку, владну природу, роль та місце в системі розподілу влади.
Ознаки судової влади, являючи цілісну систему, пов’язані між собою внутрішніми багатогранними зв’язками. До ознак судової влади пропоновано зарахувати: незалежність, самостійність, відокремленість, виключність і законність.
Суди утворюють судову систему, для якої, як і для кожної системи, характерні свої зв’язки і відносини між окремими її елементами (судами), а також такі властивості, як ієрархічність, багаторівневість, структурованість. Судова система уособлює організаційний аспект судової влади та віддзеркалює особливості організації судової влади держави, відповідає рівню соціально-економічного розвитку, панівним у суспільстві поглядам на місце суду в системі механізмів державної влади, нагромадженому досвіду і традиціям.
4. Дослідивши основні принципи організації та функціонування судової влади, з’ясовано, що всі вони виступають як керівні ідеї, які характеризують зміст діяльності судової влади загалом і окремо взятих судів. Головне призначення вказаних принципів судової влади полягає в тому, щоб здійснювати універсальне й узагальнене закріплення основ функціонування судової влади і в період її реформування, і в майбутньому.
Виокремлено характерні властивості принципів організації та функціонування судової влади: а) утворюють самостійну систему, що визначає судовий устрій держави, мета якої – забезпечити створення й безперебійне функціонування демократичної ефективної судової системи; б) нормативно закріплюють загальні положення обов’язкового характеру з приводу організації судової системи та структури її органів; в) відображають специфіку традицій судочинства держави та становище органів судової влади в державному механізмі; г) повинні відповідати економічним можливостям держави й потребам суспільства.
Загалом принципи побудови судової влади пропоновано розглядати як історично сформовані теорією та практикою діяльності судів, зумовлені економічним та ідейно-політичним рівнем розвитку суспільства і нормативно закріплені положення, які фіксують і відображають найважливіші вимоги й закономірності побудови судової системи держави, виражають її зміст і специфіку, окреслюють тенденції розвитку.
5. Виявлено, що ступінь самостійності, незалежності й авторитету судової влади в європейських державах визначається історичними особливостями, традиціями, рівнем правосвідомості та правової культури суспільства, пануванням тоталітарної або правової державності. У країнах з давніми демократичними традиціями сила судової влади полягає в дотриманні закону, у повазі до судового рішення, у його незаперечності й непогрішності суддівського корпусу. В Україні не тільки політичні сили, а й суспільство поки що не готові до подібного визнання судової влади. Таке ставлення потрібно терміново змінювати. Доводиться констатувати, що ми досить повільно робимо перші кроки – необхідно зміцнювати позиції судової влади в системі поділу влади, піднімати престиж правосуддя. Автономність (рівноправність) судової влади мають забезпечувати механізми самоорганізації та самоврядування. Чітке визначення структури судової влади – один із важливих кроків у цій сфері.
6. Констатовано, що з трьох гілок влади тільки судова формується не на політичній, а на професійній основі. Судова влада не бере участі у формуванні законодавчої та виконавчої влади. Суди не зобов’язані звітувати перед законодавцем та виконавчою владою і, навпаки, політичні гілки влади не підзвітні судовій.
Зазначено, що судова влада є самостійною гілкою влади в системі поділу влад. Ця самостійність – запорука функціонування правової держави. Оскільки судова влада є частиною системи влад, необхідне правове регламентування владних повноважень органів судової влади, і для наділення їх такою владою (й відповідними повноваженнями), і для забезпечення незалежності. Гарантії незалежності судової влади поширюються на суддів, які провадять, відповідно до повноважень, специфічну владну діяльність.
Наголошено, що не можна допускати зниження рівня гарантій незалежності та недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів. Положення ч. 2 ст. 126 Конституції України «вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється» доречно розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв’язку зі здійсненням ними правосуддя, а також як заборону стосовно суддів будь-яких дій незалежно від форми їх вияву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
7. Зазначено, що класифікацію нормативно-правових актів у сфері функціонування судової влади можна здійснити за юридичним визначенням поняття судової діяльності, взявши за її основу предмет та ознаки, а саме: законодавство про засади діяльності суду; законодавство про завдання, окремі напрями та організацію діяльності суду; законодавство про гарантії здійснення судової діяльності, правового й соціального захисту її суб’єктів.
Вказано, що в системі нормативно-правових актів, які забезпечують процес функціонування судової влади і судової системи, перше місце посідає Конституція України, у якій окреслено систему судоустрою, закріплено гарантії права на судовий захист, визначено основні засади здійснення судочинства. Встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124), права і свободи людини та громадянина захищаються судом (ст. 55), вказано принципи, на яких має ґрунтуватися здійснення судової влади (ст. 124–126). У конституційних положеннях закріплено принцип невтручання органів законодавчої та виконавчої влади у процес розгляду судами юридично значущих справ, їх участь в організаційно-управлінських відносинах, спрямованих на організаційне забезпечення судової влади, має обмежуватись визначеними повноваженнями і не посягати на незалежність суддів.
8. Доведено, що історичний аналіз формування судових систем європейських країн свідчить про відсутність єдиної моделі судоустрою для всіх держав, хоча спроби введення такої моделі були. Найчастіше за зразок брався судоустрій країни, що мала переважне військове, політичне й економічне становище в регіоні в той або інший період часу (наприклад, у Франції або Англії). Однак у чистому вигляді, без змін, така модель ніколи не переносилась в іншу державу. Завжди враховувались історичні і правові традиції країни-реципієнта, які хоча й незначно, але змінювали запозичену судову модель. Зі зміною ж політичної ситуації в регіоні зміни до структури судової системи вносилися ще рішучіше. Тому зараз украй важко виділити типи судових систем.
Водночас, окрім історичних особливостей формування національних судових систем європейських країн, можна виокремити їхні загальні риси. Насамперед це – ієрархічний принцип побудови судової системи. Спори в першій інстанції підсудні судам по всій території країни. Над ними є значно менше апеляційних судів і вінчає судовий устрій Верховний суд країни. Це загальна схема, що має свої особливості майже в кожній країні. Наприклад, істотно можуть відрізнятись суди першого рівня за кількістю і за спеціалізацією, апеляційні суди за компетенцією і за наявністю або відсутністю спеціалізації, а також за компетенцією Верховних судів.
9. Акцентовано, що судова влада – це складова організації влади в державі, яка діє на засадах незалежності, постійності, відокремленості, виключності та підзаконності. Важливою проблемою в умовах розбудови громадянського суспільства є проблема самостійності судів і незалежність суддів, що є гарантією захисту прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, а також інтересів суспільства і держави. Самостійність судів виявляється в тому, що вони у своїй діяльності нікому не підзвітні, підпорядковуються лише закону, судові рішення не потребують попередньої згоди чи затвердження будь-якої посадової особи або органу, вони мають силу закону в конкретній справі і є обов’язковими для виконання всіма громадянами і на всій території України.
10. Вказано, що судова реформа, яка здійснюється в Україні вже десять років, безперечно, має у своєму активі досягнення, пов’язані зі зміцненням статусу судді, впровадженням і розвитком органів суддівського самоврядування, покращенням матеріального забезпечення суддів тощо. Разом із тим, можемо констатувати, що справжньої реорганізації, тобто досягнення визначеної мети – доступності судової влади, забезпечення права на справедливий розгляд справи в розумні терміни належним і безстороннім судом, не відбулося. Тому вважаємо, що найактуальнішою тепер є проблема підвищення ефективності функціонування саме судової системи. Якщо й вести мову про продовження судової реформи, то передусім потрібно вирішувати саме ці питання, а не вдосконалювати статус суддів.
Наголошено, що судово-правова реформа перебуває на початковому етапі свого втілення в життя і має ще багато невирішених завдань, серед яких основне місце посідає повна реалізація принципів судової влади, які в багатьох випадках мають лише декларативний характер..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шартье Р. Культурные истоки Французской революции / Р. Шартье. – М. : Искусство, 2001. – 256 с.
2. Ціцерон М. Т. Про державу. Про закони. Про природу богів : пер. з латин. / Марк Тулій Ціцерон. – К. : Основи, 1998. – 476 с.
3. Платон. Сочинения : в 3 т. : пер. с древнегр. / Платон. – М. : Мысль, 1968–1971. – Т. 3, ч. 2. – 1971. – 678 с.
4. Арістотель. Політика : пер. з давньогр. / Арістотель. – К. : Основи, 2005. – 239 с.
5. Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої «Політики» : пер. з латин. / Тома Аквінський. – К. : Основи, 2000. – 794 с.
6. Гроций Г. О праве войны и мира: три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права : пер. с латин. / Г. Гроций. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1956. – 868 с.
7. Монтескье Ш. Избр. Произведения : пер. с фр. / Ш. Монтескье. – М. : Политиздат, 1955. – 800 с.
8. История политических и правовых учений : хрестоматия / сост. и общ. ред. Г. Г. Демиденко. – Харьков : Факт, 1999. – 1080 с.
9. Федераліст: коментар до Конституції Сполучених Штатів : пер. з англ. / А. Гамільтон, Д. Медісон, Д. Джей. – К. : Сфера, 2002. – 492 с.
10. Токвіль А. де. Про демократію в Америці : пер. з фр. / А. де Токвіль. – К. : Всесвіт, 1999. – 590 с.
11. Кант И. Основы метафизики нравственности : пер. с нем. / И. Кант. – М. : Мысль, 1999. – 1472 с.
12. Гегель Ґ. В. Ф. Основи філософії права, або Природне право і державознавство : пер. з нім. / Ґ. В. Ф. Гегель. – К. : Юніверс, 2000. – 336 с.
13. Гегель Г. В. Ф. Философия права : пер. с нем. / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
14. Иеринг Р. Избранные труды : в 2 т. : пер. с нем. / Р. Иеринг. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2006. – Т. 1. – 618 с.
15. Бігун В. С. Євген Ерліх: життя і правознавча спадщина (актуальний наукознавчий нарис) / В. С. Бігун // Проблеми філософії права. – 2005. – Т. 3, № 1/2. – С. 105–126.
16. Ерліх Є. Вільне правознаходження ra вільне правознавство / Є. Ерліх // Проблеми філософії права. – 2005. – Т. 3, № 1/2. – С. 168–184.
17. Кельзен Г. Судебная гарантия Конституции (Конституционная юстиция) : пер. с фр. / Г. Кельзен // Право и политика. – 2006. – № 8. – С. 5–14 ; № 9. – С. 5–18.
18. Шевчук С. Основи конституційної юриспруденції / С. Шевчук. – К. : Укр. центр правничих студій, 2001. – 302 с.
19. Hart Н. L. A. The concept of law / H. L. A. Hart. – 2nd ed. – Oxford : Clarendon Press, 1997. – 328 p.
20. Dworkin R. Taking rights seriously (with a new appendix, a response to critics) / Ronald Dworkin. – Cambridge : Harvard University Press, 1997. – 374 p.
21. Dworkin R. Law’s empire / Ronald Dworkin. – Cambridge : Belknap Press, 1986. – XIII, 470 p.
22. Судебная власть / под ред. И. Л. Петрухина ; Ин-т государства и права Рос. акад. наук. – М. : Проспект : Велби, 2003. – 720 с.
23. Власенко H. A. Судебная власть и судебная деятельность в Российской Федерации : краткий курс лекций / H. A. Власенко, А. Н. Власенко ; Рос. акад. правосудия. – М. : Рос. акад. правосудия, 2005. – 47 с.
24. Изварина А. Ф. Судебная власть в Российской Федерации : учеб. пособие / А. Ф. Изварина. – Ростов-н/Д. : МарТ, 2001. – 344 с.
25. Самостоятельность и независимость судебной власти Российской Федерации / под ред. В. В. Ершова ; Рос. акад. правосудия. – М. : Юристъ, 2006. – 493 с.
26. Безнасюк A. C. Судебная власть : учебник / A. C. Безнасюк, Х. У. Рустамов. – М. : ЮНИТИ-ДАНА : Закон и право, 2002. – 455 с.
27. Тимченко С. М. Судові та правоохоронні органи України : навч. посіб. / С. М. Тимченко. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 304 с.
28. Басай В. Д. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України : підручник : у 3 кн. / В. Д. Басай. – Коломия : Вік, 2006. – Кн. 1. – 992 с.
29. Організація судової влади в Україні : навч. посіб. / І. Є. Марочкін … [та ін.] ; за ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. – X. : Одіссей, 2007. – 328 с.
30. Абросимова Е. Б. Судебная власть в Российской Федерации: система и принципы / Е. Б. Абросимова ; Ин-т права и публичной политики. – М. : Ин-т права и публичной политики, 2002. – 144, [15] с.
31. Шихата И. Правовая реформа: теория и практика : учеб. пособие / И. М. Шихата ; пер. с англ. под ред. Н. Г. Дорониной. – М. : Белые альвы, 1998. – 255 с.
32. Судебная система России : учеб. пособие / под ред О. H. Ведерникова. B. B. Ершова, H. B. Радутной. – M. : Дело, 2000. – 336 с.
33. Судебные и правоохранительные органы Украины : учеб. пособие / под ред. А. С. Васильева и Е. Л. Стрельцова. – Харьков : Одиссей, 2005. – 304 с.
34. Лебедев В. М. Судебная власть в современной России: проблемы становления и развития / В. М. Лебедев ; С.-Петербург. гос. ун-т, Юрид. фак. – СПб. : Лань, 2001. – 384 с.
35. Судові та правоохоронні органи України : навч. посіб. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, С. П. Кондракова. – К. : МАУП, 2004. – 272 с.
36. Фіолевський Д. П. Судова влада і правоохоронна система в Україні : навч. посіб. – К : Кондор, 2006. – 322 с.
37. Судові та правоохоронні органи України : навч. посіб. / за ред. В. M. Бесчастного. – К. : Знання, 2007. – 286 с.
38. Грошевий Ю. М. Реалізація принципу доступності правосуддя у побудові судової системи України / Ю. М. Грошевий // Питання удосконалення судової системи України : матер. наук.-практ. конф. (1–2 лютого 2007 р.) / голова ред. кол. Ю. В. Баулін [та ін.]. – X. : Кроссроуд, 2007. – 148 с.
39. Колоколов Н. А. Теория судебных систем: особенности конституционного регулирования, судебного строительства и организации судебной деятельности в федеративном государстве / Н. A. Колоколов, С. Г. Павликов. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 312 с.
40. Цихотский A. B. Теоретические проблемы эффективности правосудия по гражданским делам / A. B. Цихотский. – Новосибирск : Наука, 1997. – 392 с.
41. Абросимова Е. Б. Конституционные модели судебной власти. Сравнительное конституционное право / Е. Б. Абросимова, Л. Д. Владимирова. – М. : Комплекс-Прогресс, 2001. – 184 с.
42. Организация деятельности судов : курс лекций / отв. ред. H. A. Петухов ; Рос. акад. правосудия. – М. : НОРМА, 2005. – VIII, 438 с.
43. Брынцев В. Д. Судебная власть (правосудие): итоги реформы 1992–2003 гг. в Украине / В. Д. Брынцев. – Харьков : Ксилон, 2004. – 224 с.
44. Стефаник В. С. Верховний Суд, судова влада і правосуддя в Україні / В. С. Стефаник // Вісник Верховного Суду України. – № 3(9). – 1998. – С. 5–7.
45. Борденюк B. І. Судова влада як складова механізму держави та державного управління / В. І. Борденюк // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 2. – С. 151–162.
46. Сердюк В. В. Верховний Суд України в системі розподілу функцій влади: монографія / В. В. Сердюк. – К. : Істина, 2007. – 229 с.
47. Ермошин Г. Т. Судебная власть как система органов государственной власти / Г. Т. Ермошин // Законодательство и экономика. – 2004. – № 4. – С. 34–39.
48. Смородинський B. C. Судова влада в Україні (загальнотеоретичні проблеми) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень» / Віктор Семенович Смородинський. – X., 2001. – 170 с.
49. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2453-17.
50. Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів : Указ Президента України від 10.05.2006 № 361/2006 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 19. – Ст. 1376.
51. Про концептуальні підходи до подальшого здійснення судово-правової реформи в Україні : Заява Ради суддів України від 26.05.2006 // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 6 (70). – С. 10.
52. Конституционное право государств Европы : учеб. пособие / под ред. Д. А. Ковачёва ; Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 309 с.
53. Назаров І. В. Правовий статус Вищої ради юстиції : монографія / І. В. Назаров ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х. : Право, 2006. – 208 с.
54. Судебные системы европейских стран / пер. с фр. Д. И. Васильева и с англ. О. Ю. Кобякова. – М. : Междунар. отношения, 2002. – 335 с.
55. Никеров Г. И. Судебная власть в правовом государстве (опыт сравнительного исследования) / Г. И. Никеров // Государство и право. – 2001. – № 3. – С. 16–20.
56. Анишина В. И. Конституционные принципы судебной власти Российской Федерации: формирование, содержание и перспективы развития: монография / В. И. Анишина ; Рос. акад. правосудия. – М. : Рос. акад. правосудия, 2006. – 272 с.
57. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 55, 141.
58. Органи судової влади в Україні / Ю. М. Грошевий, І. Є. Марочкін. – К. : Ін Юре, 1997. – 20 с.
59. Конституційне право зарубіжних країн : підручник / за ред. А. З. Георгіци. – Тернопіль : Астон, 2003. – 432 с.
60. Політичні інститути в процесі реформування системи влади : навч.-метод. посіб. / за ред. В. Ребкало, В. Шкляр. – К. : НАДУ, 2003. – 172 с.
61. Конституционное право зарубежных стран : учебник / под ред. Б. А. Страшуна. – 3-е изд., обновл. и доп. – М. : БЕК, 2000. – 763 с.
62. Смородинський В. Судова влада з суб’єктивної сторони: проблема легітимації / В. Смородинський // Держава і право : зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – Вип. 25. – С. 21–26.
63. Басай В. Д. Судові та правоохоронні органи України : підручник : у 2 кн. / В. Д. Басай. – Івано-Франківськ : Вік, 2004. – Кн. 1 : Судоустрій України. – 306 с.
64. Бринцев В. Д. Судебная власть (правосудие): пути реформирования в Украине / В. Д. Бринцев. – Харьков : Ксилон, 1998. – 182 с.
65. Бойко В. Ф. Судова реформа в Україні: стан і перспективи / В. Ф. Бойко. – К. : МАУП, 2004. – 176 с.
66. Прудон П. Ж. Война и мир: исследование о принципе и содержании международного права : в 2 т. / П. Ж. Прудон. – М. : Черенин и К, 1864. – Т. 1. – 300 с.
67. Философский энциклопедический словарь / [ред.-сост. В. Ф. Губский та ін.]. – М. : ИНФРА – М, 1997. – 574 с.
68. Голосніченко І. Управління в судах: український і зарубіжний досвід (на матеріалах Українсько-канадського проекту судової співпраці) / І. Голосніченко, П. Соломон // Право України. – 2010. – № 9. – С. 221–226.
69. Научные основы государственного управления в СССР. – М. : Наука, 1968. – 440 с.
70. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / В. М. Плішкін ; за ред. Ю. Ф. Кравченка. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 1999. – 694 с.
71. Четвериков В. С. Основы управления в органах внутренних дел / В. С. Четвериков ; М-ство внутр. дел СССР, Высш. юрид. заочная шк. – М. : [б. в.], 1989. – 235 с.
72. Шерстюк В. М. Развитие принципа состязательности в арбитражном судопроизводстве / В. М. Шерстюк // Хозяйство и право. – 2002. – № 4. – С. 57–72.
73. Козлова Е. И. Конституционное право России / Е. И. Козлова, О. Б. Кутафин. – М. : Юристъ, 2002. – 585 с.
74. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України : навч. посіб. / відп. ред. Я. Кондратьєв. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 320 с.
75. Куйбіда P. O. Реформування правосуддя в Україні: стан і перспективи / Р. О. Куйбіда. – К. : Атіка, 2004. – 288 с.
76. Любовнікова Т. Б. Поняття судової влади та проблеми конституційної фіксації принципів її організації / Т. Б. Любовнікова // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 4 (66). – С. 205–212.
77. Про судоустрій України : Закон України від 07.02.2002 № 3018-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2002. – № 10. – Ст. 441.
78. Притика Д. Створення науково обґрунтованої системи правосуддя в Україні – головна мета судової реформи / Д. Притика // Право України. – 2009. – № 12. – С. 71–83.
79. Авер’янов В. Б. Принципи верховенства права – вирішальна засада реформування державної служби / В. Б. Авер’янов // Наукові засади реформування державної служби в Україні : наук. доп. / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрнаукацентр, 2000. – 410 с.
80. Рабінович П. Верховенство права як соціально-природний феномен (контури ідеалу) / П. Рабінович // Право України . – 2010. – № 3. – С. 19–23.
81. Інтерв’ю з Миколою Козюброю, доктором юридичних наук, професором, суддею Конституційного Суду України у відставці // Верховенство права: законодавчий бюлетень. – 2005. – С. 7.
82. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 68 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) № 15 рп від 02.11.2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/12780212/pravo/priznachennya_myakogo_pokarannya.
83. Козюбра М. Верховенство права: українські реалії та перспективи / М. Козюбра // Право України. – 2010. – № 3. – С. 6–18.
84. Шемшученко Ю. Людина і реформування адміністративного права / Ю. Шемшученко, В. Авер’янов // Урядовий кур’єр. – 2000. – 23 берез. – № 53. – С. 9.
85. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / за заг. ред. В. Б. Авер’янова, І. Б. Коліушко. – К. : Вид-во Укр. акад. держ. управління при Президентові України, 1999. – 56 с.
86. Опришко В. Основні засади судової реформи / В. Опришко // Право України. – 2010. – № 5. – С. 14–19.
87. Святоцький О. Судова влада в Україні: актуальні питання реформування / О. Святоцький // Право України. – 2010. – № 5. – С. 30–39.
88. Козюбра М. І. Судова влада в Україні / М. І. Козюбра // Право України. – № 12. – С. 53–54.
89. Євтушенко О. І. Висвітлення діяльності судової влади у засобах масової інформації [Електронний ресурс] / О. І. Євтушенко // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2007. – № 2/3. – Режим доступу: http://www.yurpayintel.com.ua/2007/2-3/article03.
90. Осетинський А. Утвердження авторитету суду у контексті судової реформи / А. Осетинський // Право України. – 2006. – № 4. – С. 3–10.
91. Локк Дж. Сочинения : в 3 т. / Джон Локк ; АН СССР, Ин-т философии. – M. : Мысль, 1985–1988. – Т. 3. – 1988. – 668 с. – (Философское наследие ; т. 103).
92. Баренбойм П. Божественная природа судебной власти / П. Баренбойм // Российская юстиция. – 1996. – № 1. – С. 21–23.
93. Практическое руководство для судебных следователей / сост. А. А. Соколов. – Вильна : Тип. А. Г. Сыркина, 1891–1897. – Т. 1. – 1891. – [2], 575 с.
94. Верстюк В. Ф. Українська Центральна Рада : навч. посіб. / В. Ф. Верстюк. – К. : Заповіт, 1997. – 344 с.
95. Христюк П. Замітки і матеріяли до історії української революції: 1917–1920 рр. : в 4 ч. / П. Христюк. – Прага : [б. в.], 1921. – Ч. 2. – 204 с. – (Українська революція. Розвідки і матеріяли).
96. Чиркин B. Е. Разделение властей: социальные и юридические аспекты / В. Е. Чиркин // Советское государство и право. – 1990. – № 8. – С. 3–11.
97. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 18. – Ст. 133.
98. Фоков А. П. Судебная власть в системе разделения властей (научно-правовые, философские и исторические аспекты) / А. П. Фоков // Государство и право. – 2000. – № 10. – С. 51–56.
99. Курис Э. Проблемы судебной власти в юриспруденции Конституционного Суда Литвы // Конституционное правосудие на рубеже векав : матер. Междунар. конф., посвященной 10-летию Конституционного Суда Российской Федерации (г. Москва, 1–2 ноября 2001 г.). – М. : Норма, 2000. – С. 103–108.
100. Антонов И. П. Суды в Германии : учеб. пособие / И. П. Антонов. – М. : РГИИС, 2003. – 57 с.
101. Сравнительное конституционное право / [В. Е. Чиркин та ін. ; редкол. : В. Е. Чиркин (отв. ред.) та ін.]. – М. : Манускрипт, 1996. – 728 с.
102. Судоустройство и правоохранительные органы в Российской Федерации : учебник / [В. А. Давыдов та ін.] ; под ред. В. И. Швецова. – М. : Проспект : ТЕИС, 1996. – 348 с.
103. Петрухін І. Л. Проблема судової влади / І. Л. Петрухін // Держава і право. – 2000. – № 7. – С. 15–21.
104. Кобликов С. А. Судебная политика и способы её реализации / С. А. Кобликов // Советское государство и право. – 1991. – № 6. – С. 69–73.
105. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства / И. Я. Фойницкий. – 3-е изд., пересмотр. и доп. – СПб., 1902–1910. – Т. 1. – 1902. – 194 с.
106. Решетников Ф. М. Правовые системы стран мира : (справочник) / Ф. М. Решетников. – М. : Юрид. лит., 1993. – 254 с.
107. Основні принципи незалежності судових органів, схвалені Резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 29 листопада та 13 грудня 1985 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 995_201.
108. Рекомендації № R(94)12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухвалені Комітетом Міністрів Ради Європи 13 жовтня 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.coe.kiev.ua/ docs/km/r%2894%2912.htm.
109. Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів : Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 12 квітня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0004700-96.
110. Рішення Конституційного Суду України від 10 лютого 2000 р. № 2-рп/2000 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 5, частини третьої статті 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення» і розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ціни і ціноутворення» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v002p710-00.
111. Конституція України : наук.-практ. коментар / В. Б. Авер’янов [та ін.] ; ред. кол. В. Я. Тацій [та ін.]. – Х. : Право ; К. : Ін Юре, 2003. – 808 с.
112. Організація судової влади в Україні: перший аналіз нормативного змісту Закону України «Про судоустрій України» / А. О. Селіванов (кер. авт. кол.) [та ін.], за наук. ред. А. О. Селіванова. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 112 с.
113. Нерсесянц В. С. Философия права / В. С. Нерсесянц. – М. : Юристъ, 1998. – 352 с.
114. Теорія держави і права : академічний курс : підручник / О. В. Зайчук [та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 685 с.
115. Григор’єва Л. І. Принцип незалежності судової влади та гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадянина / Л. І. Григор’єва // Вісник Верховного суду України. – 2000. – № 4. – С. 47–48.
116. Колісник О. В. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец.12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Олена Вікторівна Колісник ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2008. – 20 с.
117. Гель А. П. Судова система України : короткий конспект лекцій / А. П. Гель; Д. П. Цвігун. – К. : МАУП, 1999. – 50 с.
118. Рішення Європейського суду з прав людини у справі Brumarescu v. Romania [GС], № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, 1999 – VII від 28 жовтня 1999 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eurocourt.in.ua/Article.asp?AIdx=344.
119. Про судоустрій і статус суддів : Закон України станом на 1 листопада 2011 р. / [відп. за вип. В. А. Прудников]. – Х. : Право, 2011. – 183 с.
120. Коментар до Закону «Про судоустрій України» / О. Ф. Волков [та ін.] ; за заг. ред. В. Т. Маляренка ; Верховний Суд України. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 462 с.
121. Хворостянкіна А. Європейські стандарти адміністративного процесу / А. Хворостянкіна // Юридичний журнал. – 2005. – № 11 (41). – С. 100–109.
122. Коліушко І. Б. Пріоритети судової реформи на сучасному етапі / І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда // Право України. – 2010. – № 5. – С. 55–63.
123. Хейвуд Э. Политология : учебник / Эндрю Хейвуд ; пер. с англ. ; под ред. Г. Г. Водолазова и В. Ю. Бельского. – 2-е изд. – М. : Юнити, 2005. – 525 с.
124. Конституційне право України / за заг. ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. – К. : Наук. думка, 1999. – 735 с.
125. Андреева Г. Н. Конституционное право зарубежных стран : учебник / Г. Н. Андреева. – М. : Эксмо, 2005. – 654 с.
126. Скомороха В. Окремі питання поділу влади, визначення державної та судової влади, незалежності судової влади / В. Скомороха // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 1. – С. 52–67.
127. Політико-правові інститути сучасності: структура, функції, ефективність / за заг. ред. М. І. Панова, Л. М. Герасіної ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – К. : Ін Юре, 2005. – 382 с.
128. Политическая система США: актуальные измерения / отв. ред. С. А. Червонная. – М. : Наука, 2000. – 286 с.
129. Бабенко К. А. Судова влада і громадська думка: проблеми взаємовпливу / К. А. Бабенко // Держава і право : зб. наук. пр. – 2002. – Вип. 19. – С. 210–219.
130. Пронкин С. В. Государственное управление зарубежных стран : учеб. пособие / С. В. Пронкин, O. E. Петрунина. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 415 с.
131. Скрипнюк О. В. Конституція України та її функції: проблеми теорії та практика реалізації / О. В. Скрипнюк ; Акад. правових наук України. – К. : Акад. правових наук України, 2005. – 168 с.
132. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 53 і 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 103 Конституції України (справа щодо строків перебування на посту Президента України) від 25.12.2003 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Т. 1. – Ст. 2830.
133. Скомороха В. Вплив конституційної юстиції на розвиток українського конституціоналізму / В. Скомороха // Право України. – 2000. – № 12. – С. 3–8.
134. Витрук Н. В. Конституционное правосудие. Судебно-конституционное право и процесс : учеб. пособие / Н. В. Витрук. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2005. – 525 c.
135. Кравченко В. В. Конституційне право України: навчальний посібник / В. В. Кравченко. – К. : Атіка, 2000. – 320 с.
136. Мельник П. В. Судова система України : посібник / П. В. Мельник, П. В. Цимбал. – Ірпінь : [б. в.], 2000. – 210 с.
137. Тихомирова Л. В. Юридическая энциклопедия / Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров ; под. ред. М. Ю. Тихомирова. – М. : Изд. М. Ю. Тихомирова, 2008. – 1088 с.
138. Чиркин В. Е. Государственное управление: элементарный курс / В. Е. Чиркин. – М. : Юристъ, 2002. – 318 с.
139. Обрусна С. Ю. Теоретико-методологічні засади судового управління: щодо постановки проблеми / С. Ю. Обрусна // Форум права. – 2010 – № 2. – С. 339–342.
140. Монреальська універсальна декларація про незалежність правосуддя (Перша світова конференція по незалежності правосуддя, Монреаль, 1983 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.judges.org.ua/d5.htm.
141. Загальна декларація прав людини: прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.
142. Про Конституційний Суд України : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 49. – Ст. 272.
143. Юзікова Н. С. Судові та правоохоронні органи України : навч. посіб. / Н. С. Юзікова. – К. : Істина, 2006. – С. 12.
144. Нор В. Т. Судові та правоохоронні органи України : академічний курс / В. Т. Нор, Н. П. Анікіна, Н. П. Бобечко. – К. : Ін Юре, 2010. – 238 с.
145. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. № 55-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2296-12.
146. Концепція судово-правової реформи від 28 квітня 1992 р. : Постанова Верховної Ради України від 28.04.1992 № 2296-12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2296-12.
147. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник : пер. з рос. / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
148. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : навч. посіб. / С. Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2008. – 622 с.
149. Запорожець М. П. Адміністративно-правове забезпечення діяльності місцевих загальних судів України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Михайло Петрович Запорожець ; Нац. ун-т внутр. справ. – Х. : [б. в.], 2004. – 20 с.
150. Організація судових та правоохоронних органів / І. Є. Марочкін [та ін.] ; за ред. І. Є. Марочкіна та Н. В. Сібільової. – Х. : Одіссей, 2007. – 528 с.
151. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми й перспективи / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2001. – 656 с.
152. Акт проголошення незалежності України від 24.08.1991 № 1427-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=14212.
153. Словник іншомовних слів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.pcdigest.net/ures/book/sis.shtml.
154. Юридична енциклопедія : [в 6 т.] / редкол. : Ю. С. Шемшученко [та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України [та ін.]. – К. : Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 1998–2004. – Т. 3 : К–М. – 2001. – 788 с.
155. Конституція України : текст Основного Закону з офіційними тлумаченнями Конституційного Суду / огляд і ком. В. Ф. Погорілка та В. Л. Федоренка ; Нац. акад. наук України. – К. : Наук. думка, 2006. – 210 с.
156. Рішення від 25 лютого 1993 р. у справі «Доббертен проти Франції» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v019p710-10.
157. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23.02.2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3477-15.
158. Рекомендація № R (94) 12 від 13.10.1994 року «Про незалежність, дієвість та роль суддів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.uazakon.com/documents/.../ pg_gvgqxc.htm.
159. Рекомендація № R (95) 12 «Про спрощення управління системою кримінального правосуддя» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.uazakon.com/documents/.../pg_gvgqxc.htm.
160. Європейська хартія про статус суддів : прийнята 1998 р. / Рада Європи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.judges.org.ua/d12.htm.
161. Загальна (Універсальна) Хартія Судді, ухвалена 17 листопада 1999 р. / Центральна Рада Міжнародної асоціації суддів в Тайпеї (Тайвань). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.asu.od.ua/ua/ publications/dumassp/document1.
162. Шишкін В. І. Забезпечення прав людини в судочинстві США (організаційні і правові засади) / В. І. Шишкін. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
163. Апарова Т. В. Суды и судебный процесс Великобритании: Англия, Уэльс, Шотландия / Т. В. Апарова. – М. : Триада, 1996. – 158 с.
164. Хайде В. Система правосудия Федеративной Республики Германии / В. Хайде. – Изд. 1 на рус. яз. – Бонн : Герман. фонд междунар. правового сотрудничества, 1995. – 258 с.
165. Конституции государств Европы : в 3 т. / [под общ. ред. и со вступ. ст. Л. А. Окунькова] ; Ин-т законодательства и сравнительного пра