СУХАЧОВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА НАГЛЯД ПРОКУРОРА ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СУХАЧОВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 351+343+133

НАГЛЯД ПРОКУРОРА ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Погорецький Микола Анатолійович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2014

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................4
ВСТУП ........................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ЗАКОННІСТЮ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ
1.1. Стан наукової розробки проблеми.................................................................15
1.2. Поняття і види матеріалів оперативно-розшукової діяльності, що використовуються у досудовому розслідуванні та порядок надання їх слідчому та прокурору...............................................................................................................38
1.3. Поняття, предмет, межі та завдання прокурорського нагляду за законністювикористання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у досудовому розслідуванні..............................................................................................................67
1.4. Поняття та види засобів прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у досудовому розслідуванні.........82
Висновки до першого розділу .............................................................................100
РОЗДІЛ 2. ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ЗАКОННІСТЮ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ПРИЙНЯТТІ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РІШЕНЬ У ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ ТА ДЛЯ ОТРИМАННЯ ФАКТИЧНИХ ДАНИХ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ДОКАЗАМИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
2.1. Прокурорський нагляд за законністю використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для початку досудового розслідування...........................103
2.2. Прокурорський нагляд за законністю використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для проведення слідчих (розшукових) дій........................117
2.3. Прокурорський нагляд за законністю використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.............................................................................................................132
2.4. Прокурорський нагляд за законністю використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у досудовому розслідуванні..........................................................................................148
2.5. Прокурорський нагляд за законністю використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні.................................................................159
Висновки до другого розділу ..............................................................................174
ВИСНОВКИ ..........................................................................................................177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................181
ДОДАТКИ...............................................................................................................

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГПУ – Генеральна прокуратура України
ДБР – Державне бюро розслідувань
ЄРДР – Єдиний Реєстр Досудових Розслідувань
ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань
ЗУ про ОРД – Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність”
КК – Кримінальний кодекс
КК України – Кримінальний кодекс України
КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України
МВС – Міністерство внутрішніх справ
МВС України – Міністерство внутрішніх справ
НСРД – Негласні слідчі (розшукові) дії
ОВС – органи внутрішніх справ
ОРД – оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ – оперативно-розшуковий захід
ОРП – оперативно-розшуковий підрозділ
ОРС – оперативно-розшукова справа
п. – пункт;
р. – року;
СБУ – Служба безпеки України
ст. – стаття
ч. – частина

ВСТУП
Актуальність теми. Одним із найнебезпечніших засобів посягань на людину, життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека якої відповідно до Конституції України (ст. 3) визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, є кримінальні правопорушення і, перш за все, тяжкі та особливо тяжкі злочини, які завдають значної шкоди не лише окремій людині, а й суспільству та державі.
У більшості випадків ці злочини вчиняються в умовах неочевидності, організованими злочинними угрупуваннями, які мають високу технічну оснащеність, володіють новітніми формами й методами протидії правоохоронним органам, що суттєво ускладнює, а іноді й унеможливлює виявлення ознак вчинюваних ними злочинів лише кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами. Важливе місце у цьому посідає оперативно-розшукова діяльність (далі – ОРД), якій властиві специфічні форми й методи, що дозволяють виявляти й документувати злочини в ході їх підготовки та вчинення. Саме завдяки ОРД до прийняття КПК 2012 р. розкривалося та розслідувалося понад 85 % від загальної кількості розкритих злочинів, а тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинюваних в умовах неочевидності та організованими злочинними угрупуваннями – до 100 %.
З прийняттям КПК України 2012 р., яким запроваджений інститут негласних слідчих (розшукових) дій (гл. 21), та з внесенням у зв’язку з цим змін і доповнень до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» суттєво змінився взаємозв’язок ОРД і кримінального процесу. Чинне законодавство, на відміну від попереднього, передбачає можливість використання матеріалів ОРД лише на початковому етапі досудового розслідування і лише в окремих випадках – на подальшому (при оголошенні в розшук підозрюваного). На практиці в окремих випадках необґрунтовано знизилося використання матеріалів ОРД для початку досудового розслідування (до – 42,2% у 2013 р., у порівнянні з 2011 р. – 54,4%), що є однією з причин зменшення встановлення осіб, які вчинили злочин. Окрім того, внаслідок недостатньої компетентності окремих слідчих та працівників оперативних підрозділів, які згідно наказів МВС України спільно займаються документуванням злочинної діяльності та легалізацією отриманих матеріалів ОРД, продовжуються допускатися порушення законності використання цих матеріалів у досудовому розслідуванні, що призводить до прийняття ними незаконних та необґрунтованих рішень, зниження ефективності слідства та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального процесу. Наслідком цього є також неефективна участь у кримінальному провадженні прокурорів, які згідно наказу ГПУ від 19 грудня № 4 гн повинні забезпечити безумовне реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення до прийняття остаточного рішення у провадженні.
Незважаючи на актуальність нагляду прокурора за додержанням законів при використанні матеріалів ОРД під час проведення досудового розслідування для науки і практики, його комплексне дослідження, з урахуванням змін вітчизняного кримінального процесуального та оперативно-розшукового законодавства, що відбулися у 2012 р., на дисертаційному рівні не проводилося.
Проблемні питання нагляду прокурора за додержанням законів під час здійснення ОРД та досудового розслідування, а також питання використання матеріалів ОРД в інтересах кримінального судочинства були предметом наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених Ю.П. Аленіна, Д.М. Бакаєва, П.С. Берзіна, В.Д. Берназа, Т.В. Варфоломеєвої, М.П. Водька, А. Ф. Волобуєва, В.В. Гаврилова, В.І. Галагана, І.В. Гловюк, В.О. Глушкова, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, В.О. Гринюка, В.В. Долежана, О.Ф. Долженкова, Є.А. Долі, В.Я Дорохова, В.І. Зажицького, В.П. Захарова, Н.І. Клименко, І.І. Когутича, І.М. Козьякова, В.А. Колесника, Є.Д. Лук’янчикова, І.Є. Марочкіна, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, Д.Й. Никифорчука, М.А. Погорецького, В.О. Попелюшка, М.В. Руденка, Д.Б. Сергєєвої, Г.П. Середи, В.І. Сліпченка, С.М. Смокова, С.М. Стахівського, О.Ю. Татарова, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, М.І. Хавронюка, І.Ф. Хараберюша, М.С. Цуцкірідзе, В.О. Черкова, С.С. Чернявського, В.П. Шибіка, О.Г. Шило, М.Є. Шумила, В.М. Юрчишина, О.О. Юхна, М.К. Якимчука, О.Г. Яновської та інших, які стали підґрунтям обраної теми дисертації.
Отже, вибір теми дисертації обумовлений практичною значущістю досліджуваної проблеми, недостатнім рівнем її наукової розробленості, а також потребою впровадження відповідних наукових результатів у практичну діяльність органів прокуратури та досудового розслідування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконанавідповідно доКонцепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, затвердженої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 р. № 1000/2011; Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р.; Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 р.р., затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347; Плану заходів Міністерства внутрішніх справ, спрямованих на реалізацію норм Кримінального процесуального кодексу України, визначених наказом МВС України від 8 серпня 2012 р.; планів науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських робіт Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на 2010–2013 р.р. Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 26 березня 2009 р. (протокол № 8) та уточнено 28 лютого 2013 р. (протокол № 8).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення основних проблемних питань теорії та практики нагляду прокурора за додержанням законів при використанні матеріалів ОРД під час проведення досудового розслідування та розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо їх вирішення.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
– охарактеризувати сучасний стан наукової розробки проблеми прокурорського нагляду за використанням матеріалів ОРД у досудовому розслідуванні у вітчизняній кримінально-процесуальній науці;
– уточнити поняття та розкрити зміст матеріалів ОРД, що використовуються у досудовому розслідуванні;
– сформулювати поняття та визначити предмет, межі і завдання прокурорського нагляду за законністювикористання матеріалів ОРД у досудовому розслідуванні;
– визначити поняття та види засобів прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів ОРД у досудовому розслідуванні;
– розкрити сутність прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів ОРД:
а) для початку досудового розслідування;
б) для проведення слідчих (розшукових) дій;
в) для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
г) для застосування заходів безпеки учасників кримінального провадження;
д) для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;
– узагальнити практику прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів ОРД на досудовому розслідуванні, визначити проблемні питання в їх правовому регулюванні та сформулювати пропозиції щодо їх вирішення.
Об’єкт дослідження – кримінально-процесуальні правовідносини, що виникають, функціонують та припиняються у процесі здійснення нагляду прокурора за додержанням законів при використанні матеріалів оперативно-розшукової діяльності під час проведення досудового розслідування.
Предмет дослідження – нагляд прокурора за додержанням законів при використанні матеріалів оперативно-розшукової діяльності під час проведення досудового розслідування.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальні закони та категорії теорії пізнання. Для розв’язання завдань за темою дослідження використовувалися: методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція) – для вивчення нормативних актів, матеріалів кримінальних проваджень, аналітичних матеріалів, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмета дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.2 2.3, 2.4). У процесі дослідження були використані як традиційні юридичні, так і конкретно-соціологічні методи: порівняльно-правовий – при дослідженні та аналізі норм чинного оперативно-розшукового та кримінально-процесуального законодавства, практики юридичного забезпечення законності прокурорського нагляду за додержанням законів при використанні матеріалів оперативно-розшукової діяльності під час проведення досудового розслідування за кордоном (підрозділи 2.1, 2.2 2.3, 2.4); соціологічний (вивчення офіційних, наукових та бібліографічних джерел) – у процесі збору та накопичення наукової інформації про об’єкт і предмет дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); системно-структурний – при аналізі організаційних і тактичних основ прокурорського нагляду за додержанням законів при використанні матеріалів оперативно-розшукової діяльності під час проведення досудового розслідування та механізму здійснення такої діяльності (підрозділи 1.4, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4. 2.5); статистичні (статистичне спостереження; зведення та групування даних спостереження; обчислення узагальнюючих показників та їх аналіз) – при зборі, вивченні та аналізі статистичних даних щодо порушень законності в діяльності оперативних підрозділів та слідчих ОВС, матеріалів прокурорських перевірок, та кримінальних проваджень (анкетування); логіко-юридичний – при розробці науково-обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства та відомчих нормативних актів щодо прокурорського нагляду за додержанням законів при використанні матеріалів оперативно-розшукової діяльності під час проведення досудового розслідування (підрозділи 2.4, 2.5).
Емпіричною базою дослідженняє: узагальнення результатів опитування960 респондентів (з яких 320 співробітників оперативних підрозділів, 260 слідчих, 380 прокурорів); 300 архівних кримінальних та наглядових проваджень; акти реагування прокурора на порушення законодавства при проведенні ОРЗ та використанні матеріалів ОРД у кримінальних провадженнях, практика ЄСПЛ; статистика МВС України та Генеральної прокуратури України за період 2005-2013 р.р.
Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, інші правові акти.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем нагляду прокурора за додержанням законів при використанні матеріалів оперативно-розшукової діяльності під час проведення досудового розслідування. Вона визначається сучасною постановкою проблеми: дослідженням генезису, нових ідей і тенденцій розвитку правових відносин у цій сфері та напрямів удосконалення законодавства з урахуванням досвіду європейських країн та практики Європейського суду з прав людини.
У дисертації обґрунтовується низка концептуальних у теоретичному й практичному плані та важливих для теорії й практики понять, положень і висновків, одержаних особисто автором, серед яких найсуттєвішими є:
уперше:
– сформульовано визначення поняття нагляду прокурора за додержанням законів при використанні матеріалів оперативно-розшукової діяльності під час проведення досудового розслідування як врегульованої правовими актами процесуальної й позапроцесуальної діяльності прокурора, що полягає в застосуванні засобів прокурорського нагляду для забезпечення дотримання слідчими й співробітниками оперативних підрозділів законності, своєчасності та ефективності використання матеріалів ОРД, усунення порушень прав та свобод учасників кримінального провадження при їх використанні, яка спрямована на вирішення завдань кримінального судочинства, а також розкрито його зміст;
– визначено предмет прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів ОРД у досудовому розслідуванні– додержання і правильне застосування органами досудового розслідування норм КПК України та інших правових актів при використанні матеріалів ОРД, а також забезпечення своєчасного й ефективного їх використання;
– запропоновано зміни та доповнення до правових актів щодо удосконалення нагляду прокурора за додержанням законів при використанні матеріалів оперативно-розшукової діяльності (ч. 2 ст. 65, ч. 1 ст. 84, п. 2 ч. 2 ст. 99, ст. 132 КПК України), Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (ст.ст. 10, 12, 13) та ін;
удосконалено:
– визначення завдань прокурорського нагляду за законністювикористання матеріалів ОРД у досудовому розслідуванні, що полягають в забезпеченні дотримання вимог кримінального процесуального законодавства при їх використанні, а також його своєчасності й ефективності, а в разі виявлення порушень – застосуванні заходів відповідного прокурорського реагування з метою їх усунення.
– поняття матеріалів ОРД, що використовуються на досудовому розслідуванні як матеріально фіксованих джерел, що виникають у процесі здійснення оперативно-розшукових заходів та документуванні їх результатів, які містять відомості (інформацію) про ознаки кримінального правопорушення, причетних до нього осіб, а також інші дані, що сприяють його виявленню та розкриттю;
–класифікацію матеріалів ОРД за такими критеріями: 1) залежно від способу отримання; 2) залежно від можливості розсекречення; 3) залежно від змісту; 4) залежно від можливості забезпечення заходів безпеки учасникам кримінального процесу; 5) залежно від способу використання; 6) залежно від напрямків використання;

дістали подальшого розвитку:
– положення про те, що матеріали ОРД для початку досудового розслідування можуть бути реалізовані лише через такий привід, як самостійне виявлення уповноваженою особою (слідчим або прокурором) з будь-яких джерел (матеріалів ОРД) обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення;
– положення, що матеріали ОРД можуть бути використані як підстави для початку досудового розслідування, якщо у них містяться відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення;
– положення про те, що матеріали ОРД можуть бути підставами для проведення слідчих (розшукових) дій лише в разі наявності у цих матеріалах достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети такої дії;
– положення щодо умов використання матеріалів ОРД для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційній роботі положення, пропозиції й висновки можуть бути використані:
– у нормотворчій діяльності – для удосконалення норм чинного КПК України, інших правових актів, що регламентують діяльність правоохоронних органів (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВРУ від 2 жовтня 2012 р. № 04-19/14-2063);
– у практичній діяльності – пропозиції й рекомендації, викладені у дисертації, впроваджені в практичну діяльність правоохоронних органів (акт впровадження в практичну діяльність прокуратури Луганської області від 25 квітня 2014 року; акт впровадження в практичну діяльність ГСУ МВС України від 20 березня 2014 р.);
– у навчальному процесі – при викладанні дисципліни «Прокуратура в Україні», «Кримінальний процес України», «Актуальні проблеми кримінального процесу України», «Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності та негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні» та при підготовці підручників, навчальних і довідкових посібників, методичних матеріалів (на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (акт про впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження в навчальний процес на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 18 січня 2014 р.; в Національному університеті «Одеська юридична академія» від 27 січня 2014 р.; в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 04 березня 2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно. Викладені у дисертації положення, які становлять новизну роботи, розроблені автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використовувалися. Особисті теоретичні розробки дисертантки у наукових працях, опублікованих у співавторстві, становлять 50%.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на міжкафедральному семінарі кафедр кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (протокол № 2 від 18 вересня 2013 р.), та науково-практичних конференціях і наукових семінарах: науково-практичній конференції «Процесуальне та організаційне забезпечення діяльності органів досудового слідства і дізнання системи МВС України» (м. Сімферополь, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах» (м. Запоріжжя, 2009 р.); науково-практичній конференції «Шляхи розвитку оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах» (м. Харків, 2009 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах» (м. Запоріжжя, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи» (м. Київ, 2012 р.); науковому семінарі «Проблеми реформування кримінального процесуального законодавства України в контексті європейських стандартів» (м. Київ, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Докази і доказування за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (до 75-річчя з дня народження доктора юридичних наук, професора М.М. Михеєнка)» (м. Київ, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Впровадження нового Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення» (м. Харків, 2013 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій ХХ-річчю Національної академії правових наук України «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики», Одеса, 2013 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Малиновські читання», Острог, 2013 р.)
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладені у 19 наукових публікаціях, 6 із яких опубліковано у виданнях, включених до переліку наукових фахових видань, одному зарубіжному виданні та в 12 тезах доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначається метою, завданнями та предметом дослідження і композиційно складається із вступу, двох розділів, що містять у собі дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 180 сторінок, крім того список використаних джерел (290 найменувань) та 9 додатків.

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках зазначено, що у досліджені, виконаному на основі аналізу чинного законодавства та практики його застосування, теоретичного осмислення наукових положень здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв’язанні низки концептуальних питань, що стосуються здійснення нагляду прокурора за додержанням законів при використанні матеріалів оперативно-розшукової діяльності під час проведення досудового розслідування. Це дає змогу зробити такі висновки та висунути наступні положення:
1. Сучасний стан наукової розробки проблеми прокурорського нагляду за використанням матеріалів ОРД на досудовому розслідуванні характеризується відсутністю в Україні наукових досліджень монографічного характеру, в тому числі з обмеженим доступом, підготовлених як за КПК 1960 р., так і за КПК України 2012 р. Лише окремі аспекти цієї багатогранної проблеми досліджувалися в малочислених статтях та тезах.
2. Матеріали ОРД, що використовуються на досудовому розслідуванні – це матеріально фіксовані джерела, що виникають у процесі здійснення оперативно-розшукових заходів та документуванні їх результатів, які містять відомості (інформацію) про ознаки кримінального правопорушення, причетних до нього осіб, а також інші дані, що сприяють його виявленню та розкриттю.
Матеріали ОРД, що використовуються у досудовому розслідуванні, класифікуються за такими критеріями: 1) залежно від способу отримання; 2) залежно від можливості розсекречення; 3) залежно від змісту; 4) залежно від можливості забезпечення заходів безпеки учасникам кримінального процесу; 5) залежно від способу використання; 6) залежно від напрямків використання.
3. Прокурорський нагляд за законністювикористання матеріалів ОРД на досудовому розслідуванні – це врегульована правовими актами процесуальна й позапроцесуальна діяльність прокурора, що полягає в застосуванні засобів прокурорського нагляду для забезпечення дотримання слідчими й співробітниками оперативних підрозділів законності, своєчасності та ефективності використання матеріалів ОРД, усунення порушень прав та свобод учасників кримінального провадження при їх використанні, яка спрямована на вирішення завдань кримінального судочинства.
Предметом прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів ОРД у досудовому розслідуванніє додержання і правильне застосування органами досудового розслідування норм КПК України та інших правових актів при використанні матеріалів ОРД, а також забезпечення своєчасного й ефективного їх використання.
Межі прокурорського нагляду за законністювикористання матеріалів ОРД на досудовому розслідуванні, визначені повноваженнями прокурора.
Завдання прокурорського нагляду за законністювикористання матеріалів ОРД у досудовому розслідуванні є забезпечення дотримання вимог кримінального процесуального законодавства при їх використанні, а також його своєчасності й ефективності, а в разі виявлення порушень – застосування заходів відповідного прокурорського реагування з метою їх усунення.
4. Засоби прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів ОРД на досудовому розслідуванні – це те, за допомогою чого прокурор здійснює свої повноваження.
В широкому розумінні основними засобами нагляду прокурора за законністю використання матеріалів ОРД у досудовому розслідуванні є його форми та методи, що дають прокурору можливість виявити, усунути і попередити не лише порушення законів у цій сфері, а й ті обставини, що сприяли виявленим порушенням та несвоєчасному й неефективному використанню матеріалів ОРД.
5. Здійснюючи прокурорський нагляд за законністю використання матеріалів ОРД для початку досудового розслідування слід виходити з того, що матеріали ОРД для при прийняття такого рішення можуть бути реалізовані лише через такий привід, як самостійне виявлення уповноваженою особою (слідчим або прокурором) з будь-яких джерел (матеріалів ОРД) обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення.
Матеріали ОРД можуть бути використані як підстави для початку досудового розслідування, якщо у них містяться відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення.
6. При здійсненні прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів ОРД для проведення слідчих (розшукових) дій слідвиходити з того, щоматеріали ОРД можуть бути використані у досудовому розслідуванні як приводи, так і підстави.
Приводом для проведення слідчих (розшукових) дій є факт отримання матеріалів ОРД уповноваженою особою із оперативно-розшукового підрозділу, що породжує відповідні кримінально-процесуальні відносини.
Матеріали ОРД можуть бути підставами для проведення слідчих (розшукових) дій лише в разі наявності у цих матеріалах достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети такої дії.
7. Особливість прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів ОРД для застосування заходів забезпечення кримінального провадження обумовлюється тим, що прокурор повинен зважити на те, що роль матеріалів ОРД у прийнятті рішення про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у кримінальному процесі обумовлюється тим, що прийняття такого рішення допускається лише в тих випадках, за тими приводами та підставами й у тому порядку, які прямо передбачені КПК.
Матеріали ОРД, якщо вони не долучені у визначеному процесуальним законом порядку до кримінального провадження, не набули статусу відповідного виду доказів, не можуть бути покладені в обґрунтування рішення про їх застосування. Вони можуть використовуватися і в сукупності з доказами при обґрунтуванні таких рішень та в організаційно-тактичних цілях.
8. Здійснюючи прокурорський нагляд за законністю вжиття заходів безпеки до учасників кримінального провадження слід враховувати те, що їх застосування може бути здійснено слідчим чи прокурором лише за наявності відповідних приводів та підстав, для отримання яких можуть бути використані й матеріали ОРД. Таким приводом є факт отримання слідчим чи прокурором матеріалів ОРД, а підставами – наявність у них даних, що свідчать про наявність реальної загрози життю, здоров’ю, житлу і майну осіб, які беруть участь у досудовому розслідуванні.
9. В ході прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів ОРД для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, слід виходити з того, що фактичні дані, отримані в результаті ОРД, можуть стати доказами лише за наявності таких умов: 1) вони повинні відповідно до ст. 91 КПК України перебувати у причинному зв’язку з предметом доказування; 2) з метою забезпечення достовірності вони повинні допускатися до кримінального процесу лише в джерелах, указаних у ч. 2 ст. 84 КПК України; 3) матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам ч. 2 ст. 99 КПК України, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази; 4) введення до кримінального процесу фактичних даних, отриманих у результаті ОРД, повинно здійснюватися відповідно до правового режиму, окремого для кожного виду доказів; 5) повинна бути забезпечена можливість перевірки їх отримання в умовах кримінального судочинства; 6) вони повинні бути отримані відповідно до вимог Законів «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»; 7) вони повинні бути введені до кримінального процесу у порядку, встановленому КПК України; 8) проведення слідчої (розшукової) дії з метою отримання доказів не повинно призвести до розголошення форм та методів ОРД; 9) повинна бути гарантована безпека осіб, що приймали участь в ОРД як майбутніх учасників кримінального судочинства.
10. Для підвищення ефективності прокурорського нагляду за законністю використання матеріалів ОРД на досудовому розслідуванні пропонується внести такі зміні та доповнення до правих актів України:
- до ч. 2 ст. 65 КПК України щодо осіб, які не підлягають допиту як свідки; до ч. 1 ст. 84 КПК України щодо суб’єктів, які встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; до п. 2 ч. 2 ст. 99 КПК України щодо використання матеріалів ОРД в кримінальному провадженні; до ст. 132 КПК щодо використання матеріалів ОРД для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»: (ч. 1 ст. 10 щодо визначення приводів та підстав для провадження слідчих (розшукових) дій); ч. 2 ст. 10 щодо використання матеріалів ОРД для отримання доказів; щодо ч. 3 ст. 12 щодо дачі пояснень або показань співробітником оперативного підрозділу з питань, що становлять державну таємницю); пропонується доповнити ст. 13 частиною 3 щодо розголошення відомостей особою, яка перебуває в конфіденційних відносинах з оперативно-розшуковим підрозділом, в ході її допиту; доповнити Закон окремими статтями, в яких визначити поняття та види матеріалів ОРД, порядок на надання матеріалів ОРД слідчому та прокурору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Алексеев П.В Приёмы, методы и формы научного мышления: Философия. Учебник / П.В. Алексеев, А.П. Панин. – М.: Проспект, 1996. – 504 с.
2. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 300 с.
3. Алексеев С.С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие, классификация / С.С. Алексеев // Советское государство и право. – 1987. – № 6. – С. 14-19.
4. Аленин Ю.П. Процессуальные особенности производства следственных действий: монографія / Ю.П. Аленин. – Кировоград, 2002. – 264 с.
5. Аленін Ю.П. Деякі проблеми початку досудового розслідування за новим КПК України / Ю.П. Аленін //Впровадження нового Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення: матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 5 квіт. 2013 р. / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : ХНУВС, 2013. – С. 36-42.
6. Аленін Ю.П. Початок досудового розслідування за КПК України 2012 року / Ю.П. Аленін // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. – 2013. – № 1(5). – С. 198-203.
7. Аленін Ю.П. Шляхи удосконалення початку досудового розслідування / Ю.П. Аленін // Шляхи удосконалення кримінального процесуального законодавства: матер. регіонального круглого столу (19 квітня 2013 р.) / відп. за випуск д.ю.н., проф. Ю.П. Аленін; Нац. ун-т «Одеська юридична академія». – Одеса : Юридична література, 2013. – С. 6-10.
8. Альперт С.А. О процессуальных функциях прокурора в советском уголовном судопроизводстве / С.А. Альперт // Проблемы соц. законности. – Х., 1982. – Вып. 10. – С. 94-101.
9. Антопольский А.А. Правовое регулирование информационных объектов / А.А. Антопольский // Проблемы информатизации. – 1999. – № 3. – С. 53-54.
10. Астафьев Ю.В. Доказывание и оперативно-розыскная деятельность: проблемы соотношения и взаимодействия / Ю.В. Астафьев, Н.В. Изотова. – ФГУИПП “Курск”, 2002. – 256 с.