Таньшина Алла Володимирівна. Використання спадщини харківських наукових фізичних шкіл у професійній підготовці майбутніх фізиків

brief description

Таньшина Алла Володимирівна. Використання спадщини харківських наукових фізичних шкіл у професійній підготовці майбутніх фізиків: дисертація канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут вищої освіти АПН України. - К., 2003

Таньшина А.В. Використання спадщини харківських наукових фізичних шкіл у професійній підготовці майбутніх фізиків.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика професійної освіти. Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2003.
У дисертації висвітлено питання використання спадщини харківських наукових фізичних шкіл у професійній підготовці майбутніх фізиків. Розглянуто витоки національної освіти.Визначено організаційно-педагогічні умови професійної підготовки висококваліфікованих кадрів у наукових фізичних школах.
Значну увагу в роботі приділено аналізу життєписів засновників харківських фізичних шкіл у контексті професійного становлення особистості лідера наукової школи. Розглянуто питання пізнання довкілля в контексті історії національної освіти.
Розроблено методичні рекомендації щодо введення до сучасного освітнього обігу матеріалів про вітчизняні наукові школи. Висвітлено дослідно-експериментальну роботу з питань професійної підготовки майбутніх вчителів фізики з означеної проблеми.

І. Наукова школа виконує дві взаємопов'язані науково-педагогічні функції:
професійна підготовка та підвищення кваліфікації членів наукової школи;
колективна розробка загальної наукової програми.
Підготовка молодих учених у наукових школах здійснюється за такими основними напрямами:
індивідуальний підхід до кожного молодого члена дослідницького колективу;
прищеплення навичок самостійної творчої діяльності;
допомога в оволодінні методикою наукового дослідження;
формування наукового світогляду;
розвиток творчого мислення, індивідуальних здібностей та ініціативи.
Найбільш поширені у наукових школах такі організаційно-педагогічні форми професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, як науковий семінар, наукова доповідь та самостійне наукове дослідження.
У наукових школах ключове місце посідає самоосвіта, за допомогою якої вчений може професійно орієнтуватися у швидкозмінному науковому просторі. Самоосвіта закладає засади для підвищення професійного та інтелектуального рівня науковця.
У зазначених колективах науковці набувають не тільки професійні знання та уміння, а й навички високопродуктивної інтелектуальної праці.
Означена педагогічна технологія професійного навчання надає можливість науковцю професійно зростати, сприяє його компетентній професійній орієнтації у швидкозмінному науковому середовищі та формує професійну мотивацію до фахової самоосвіти.
ІІ. Життя та наукова діяльність засновників всесвітньо відомих вітчизняних наукових шкіл є сильним засобом впливу на формування світогляду, професійної орієнтації й наукових уподобань молодого покоління українців. Знайомство з життям, науковою та громадянською діяльністю вчених України дає багато прикладів самопожертви та відданості науці.
ІІІ. Складові навчально-виховної роботи з фізики в контексті вітчизняних наукових шкіл:
система знань про зародження та розвиток фізичних досліджень в Україні;
принцип у викладанні основ фізики;
напрям позааудиторної роботи з фізики, спрямований на всебічне пізнання вітчизняної наукової спадщини.
Головна мета введення до освітнього обігу вказаних матеріалів - розкрити світове значення наукової спадщини українських вчених, сприяти інтелектуальному і національно свідомому розвитку підростаючої особистості, забезпечити формування світоглядних позицій в процесі оволодіння соціально-культурними цінностями суспільства.
Визначено, що коли зміст фізико-історичного матеріалу про вітчизняні наукові школи виходить за межі навчальної програми, глибоко й широко розкриває науковий факт, то доцільніше використовувати цей матеріал на заняттях предметного гуртка чи факультативу. Якщо ж дібрана фізико-історична інформація відповідає програмовому матеріалу, краще допомагає розкрити внутрішню суть окремих наукових фактів, то, за нашими спостереженнями, найдоцільнішою формою занять є урок.
Використання інформації з цього питання в сучасному навчально-виховному процесі з фізики зумовлюється такими факторами: педагогічна, соціальна і наукова якість самого матеріалу, вік вихованців, методична зрілість педагога. Провідними методами використання матеріалів про вітчизняні наукові школи можуть бути історико-ілюстративний або історико-евристичний.
Пропаганда вітчизняних наукових фізичних шкіл в умовах розбудови національної загальноосвітньої школи - рушій інтенсифікації сучасного навчально-виховного процесу з фізики, бо розв'язує всі найголовніші проблеми його ефективності: активізує розумову діяльність наших вихованців, забезпечує більш свідоме ставлення до навчання, відкриває багато нових сторінок національної науки, виховує позитивні риси особистості учня, сприяє його соціалізації.
Узагальнюючи вищесказане, маємо констатувати, що сучасна освіта, побудована на відродженні імен засновників вітчизняних наукових шкіл, є прогресивно-результативною, оскільки зумовлюється загальною освітньою парадигмою потреби виховання всебічно розвинених громадян України XXI століття.
Проведене дослідження є першим кроком у вивченні наукових шкіл як структурного компоненту національної професійної освіти і звичайно не вичерпує всіх його аспектів. Наприклад, подальшого вивчення і наукового обґрунтування потребує порівняльний аналіз систем підготовки фахівців у наукових школах інших країн. .