Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці ХХ – початку ХХІ століття

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

На правах рукопису

Ігнатова Лариса Петрівна

УДК 78.03 (477.82)

Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці ХХ початку ХХІ століття

17.00.01 теорія і історія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник Деменко Борис Вадимович, доктор мистецтвознавства,
професор

Київ 2006

ЗМІСТ
ВСТУП.3
РОЗДІЛ 1. МУЗИЧНА ФОЛЬКЛОРИСТИКА і ФОЛЬКЛОР ......16
1.1. Розвиток народної творчості в історії музичного мистецтва і культури Волині........16
1.2. Сучасні дослідження волинського фольклору в історії музичної науки.......................................................................................24
РОЗДІЛ 2. АМАТОРСЬКИЙ МУЗИЧНИХ РУХ...45
2.1. Творчі колективи та виконавство......49
2.2. Композиторська творчість..84
РОЗДІЛ 3. ЦЕРКОВНА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА......93
3.1. Тенденції музично-мистецької діяльності в контексті розвитку сучасної церковної культури........................94
3.2. Діяльність сучасних церковних хорів.105
РОЗДІЛ 4. МУЗИЧНЕ ПРОФЕСІЙНЕ МИСТЕЦТВО....................122
4.1. Музичне виконавство...123
4.2. Композиторська творчість...137
4.3. Музична освіта Волині.....................147
РОЗДІЛ 5. МУЗИЧНА ПОП-КУЛЬТУРА.....170
5.1. Тенденції розвитку сучасної поп-музики.......170
5.2. Молодіжний музично-фестивальний рух.......178
ВИСНОВКИ.....191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......198
ДОДАТКИ...220

ВСТУП
У складному й багатосторонньому процесі відродження української державності в кінці минулого століття одне з визначальних місць належить розбудові загальнонаціональної культури, відновлення її призабутих сторінок і духовних цінностей. Одночасно ці завдання є потужним фактором інтеграції української спільноти у світовий культурний простір, тому що визначає його внесок у скарбницю духовних надбань людства.
Однак розвиток культури в Україні кінця ХХ початку ХХІ ст. відбувається вкрай суперечливо. З одного боку, розгортаються інноваційні процеси, зумовлені потягом народу до національно-культурного оновлення, демократизації суспільного життя. З іншого загострюються негативні тенденції у кадровому, інфраструктурному, фінансовому забезпеченні галузі. Нарощування новітніх технологій пов’язане насамперед з активізацією культурного життя в регіонах, в його змістовному і організаційно-управлінському плані. Певна річ, спостерігається пошук та поява нових стилістичних, жанрових, форм в культурі загалом та музичній зокрема. Регіональна ініціатива забезпечує об’ємність музично-культурного поступу. Зрештою, музична культура окремого регіону розглядається як специфічна субсистема, що поєднує як локальну своєрідність, так і загальнонаціональну характерність. Разом з тим, незважаючи на економічну кризу, матеріально-фінансові негаразди, культурно-музичне життя в регіонах стає більш насиченим, відображає нову соціокультурну ситуацію в Україні. Тому за сучасних умов актуалізується потреба дослідження розвитку музичної культури окремого регіону, як складової загальноукраїнського контексту, більш того, як ґрунту, на якому він формується. Насамперед, це відноситься до найбільш віддалених провінційних, а тому і менш вивчених, регіонів.
Дана робота є першою спробою ґрунтовного висвітлення тенденцій розвитку музичної культури Волині в окреслений період.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження пов’язане з провідним тематичним спрямуванням наукової роботи відділу музикознавства ІМФЕ ім. М.Рильського НАН України, а саме з розробкою джерелознавчої бази українського музикознавства, зокрема з регіональними дослідженнями, які знайшли відображення в колективній темі «Українська музична енциклопедія» (у 3-х тт.), індивідуальних розробках співробітників відділу останніх років. Робота також виконувалась відповідно до тематичного плану науково-дослідницької роботи Інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки «Проблеми художньо-естетичної освіти та виховання учнівської та студентської молоді в умовах національного відродження», номер держреєстрації № 0198у000406.
Об’єкт дослідження музична культура Волині Предмет дослідження тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці ХХ початку ХХІ століття.
Територіальні межі роботи охоплюють сучасну Волинську область, яка розташована на крайньому північно-західному рубежі України. На півночі вона межує з Брестською областю Республіки Білорусь, на сході і південному сході з Рівненською, а на півдні з Львівською областями.
На заході по річці Західний Буг проходить державний кордон України з Республікою Польща. Область займає західну окраїну Східноєвропейської рівнини і знаходиться на заході рівнинних просторів двох природно-географічних зон України Полісся і Лісостепу. Майже три чверті її території знаходиться у низинному Західному Поліссі, а незначна частина південніше лінії Устилуг-Володимир-Волинський-Торчин-Луцьк-Дерно у лісостеповій зоні на Волинській лісовій височині. Волинська область, а надалі Волинь, це край великих лісових масивів, густої мережі річок та озер, найбільших в Україні масивів заболочених земель та лугів. Ось таке географічне положення краю, з одного боку, зумовило тісний зв’язок із загальноєвропейськими подіями, з іншого ізольованість від великих промислових і культурних центрів спонукало до деякої консервативності. Поряд з тим, така ситуація сприяла збереженню автентичної самобутності краю значно довше від інших регіонів країни, а також накопиченню творчого потенціалу, який в повній силі проявився у зазначений вище період.
Хронологічно дослідження обіймає період від кінця ХХ століття, коли відбувся Акт проголошення Незалежності України і розпочався процес оновлення української культури, в тому числі і музичної, тенденції якого в повній мірі проявились у Волинському регіоні, по-сьогодні.
Мета дослідження з’ясувати особливості розвитку музичної культури Волині наприкінці ХХ початку ХХІ століття як органічної складової української національної культури, визначити її місце та роль у розвитку сучасної української музичної культури.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
виявити основні напрямки та особливості розвитку музичного фольклору та фольклористики даного регіону;
з’ясувати основні тенденції в аматорській музичній творчості Волині.
проаналізувати стан музично-церковної культури в регіоні;
визначити особливості та рівень розвитку професійного музичного мистецтва;
висвітлити основні тенденції становлення й розвитку музичної поп-культури Волині.
Джерельною базою дослідження послужили архівні матеріали Волинської обласної державної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, Волинського краєзнавчого музею, поточні матеріали управління культури Волинської держадміністрації, приватні архіви місцевих митців М.Стефанишина, В.Герасимчука, В.Тиможинського, А.Гордійчука, рекламно-видавничі матеріали приватних фірм „Світ”, „Олекса”, „Ідея”, польові фольклорні матеріали автора. Ці матеріали умовно можна поділити на кілька груп.
Насамперед, це відноситься до друкованих матеріалів, які носять довідковий характер, зокрема статистичний збірник „Волинь за роки Незалежності” (2001 р.). Він містить статті, таблиці, схеми, діаграми, що відображають зміни, які відбулися у всіх сферах життя Волині в умовах формування та утвердження ринкових відносин [1]. Заслуговує на увагу інформаційний збірник волинських дослідників Бортнікова В., Надольського Й.Е., Денисюка В.Т. та ін. „Волинь на зламі століть: історія краю (1989-2000 рр.)” [2]. Дана праця переважно зосереджена на матеріалах поточних архівів Волинської облдержадміністрації і насичена детальною документалістикою.
Ще одна праця місцевих дослідників викликає певний інтерес „Роде наш красний” [3]. Тут зібрані матеріали про долю волинян, які творять історію краю. Правда, інформація в збірнику теж носить переважно вибірково-публіцистичний характер. До такої ж категорії джерел відносяться книжки Денисюка В.Т.: „Одержимі мистецтвом” (2000 р.) [4], „Зачаровані мистецтвом” (1999 р.) [5], „Золота нива „Колоса” (1997 р.) [6], а також довідник „Волинська обласна організація національної Ліги українських композиторів” (2000 р.) [7].
До окремої частки відносяться джерела, які складають поточні газетні та журнальні публікації. Найчастіше, авторами таких статей є місцеві журналісти, діячі культури, викладачі мистецьких учбових закладів (А.Філатенко, Н.Гуменюк, А.Стернійчук, А.Єфіменко, В.Штинько, В.Люпа, В.Рожко). Ці матеріали зберігаються в краєзнавчому відділі Волинської обласної державної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, а деякі з них є власністю автора роботи.
Мистецькі акції, що отримали міжнародний та загальноукраїнський розголос, отримали увагу республіканських видань („Народна творчість та етнографія”, „Українська культура”, „Музика”, „Український театр”, „Кіно-Театр”, „Культура і життя”, „Урядовий кур’єр”).
Вагомий арсенал джерел з досліджуваної теми становлять різноманітні нотні збірники, зокрема О.Кондратович [8], Є.Гіщинського [9], О.Ошуркевича [10], М.Стефаншина [11], А.Голентюк [12], Я.Найди [13], В.Герасимчука [14], А.Голованя [15], О.Антонюк [16], Ю.Максименка [17] та ін.
Комплексне дослідження теми було б не повним без залучення чималого обсягу важливої інформації із приватних архівів місцевих діячів культури М.Стефанишина, Л.Кужелюка (аматорство), Т.Рівеця („Кантабіле”), І.Сметаніна (Волинський струнний квартет, „Примавера”), О.Стадника (Волинський народний хор), В.Гаврилюк (молодіжний хор при костелі Св. Петра і Павла), М.Вислоцької-Федосюк (церковний хор «Волинські дзвони»), В.Мойсіюка (архієрейський хор „Оранта”), Д.Гершензона („Світязь”), Ю.Войнаровського („Поліське літо з фольклором”), О.Левченка („Оберіг”), В.Іваницького („На хвилях Світязя”), О.Онишка (центр-студія „Олекса”), А.Гордійчука („Акорд”), В.Герасимчука, В.Тиможинського (професійне композиторство), а також поточні архівні матеріали та друкована продукція приватних фірм „Світ”, „Ідея”, „Фольклорія”.
Чималу наукову цінність представляють польові фольклорні матеріали, зібрані автором роботи разом із студентами інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки під час фольклорної практики з 2000 по 2004 навчальні роки.
На відміну від тематично відповідних джерел, значну допомогу у вивченні загальномистецького простору волинського краю внесли волинські науковці М.Моклиця [18], С.Гаврилюк [19], С.Ігнатов [20], І.Кичій [21], О.Лесик [22-23], О.Дем’янчук [24], А.Гордійчук [25], П.Шиманський [26, 27], Ю.Кресак [28], А.Єфiменко [29-32], В. Драганчук [33], В.Кучерук [34-35], М.Сточанська [36], Ф.Бондарук [37], В.Киричук [38], Л.Косаківська [39], С.Панасюк [40], І.Веремійчик [41], Т.Галькун [42], О.Берлач [43], Л.Петлій [44].
У загальнотеоретичному осмисленні проблем, порушених у дисертації, основою стали наукові праці вітчизняних вчених Ю. Афанасьєва [45], С. Безклубенка [46], Н.Герасимової-Персидської [47], С.Грици [48], М. Грушевського [49], Б.Деменка [50-52], М.Загайкевич [53-54], О.Зінькевич [55-56], А. Іваницького [57-58], К.Квітки [59], Р.Кирчіва [60-61], О.Козаренка [62], Ф.Колесси [63], І.Котляревського [64], А.Лащенка [65], І.Ляшенка [66], О.Мурзіної [67], О.Опанасюка [68-69], М. Поплавського [70-71], О.Правдюка [72-73], О.Різника [74-75], В.Сніжко [76], В.Сумарокової [77], Б.Сюти [78-80], Ю. Легенький [81], А.Чекановської [82], О. Ільченко [83] та інших.
Методи дослідження: принципи історико-порівняльного, проблемного, хронологічного та семантичного аналізу. Застосовувалися також історико-типологічний, ретроспективний, синхронний та описовий методи.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше:
здійснено комплексний аналіз стану та тенденцій розвитку музичної культури Волині наприкінці ХХ початку ХХІ століття;
виявлено основні напрямки та особливості розвитку музичної фольклористики і фольклору;
з’ясовано стан та тенденції розвитку аматорської музичної творчості;
проаналізовано специфіку розвитку церковної музичної культури в регіоні;
визначено особливості розвитку музичного професійного мистецтва;
висвітлено основні тенденції становлення й розвитку поп-культури в окреслений період;
введено до наукового обігу нові матеріали та архівні джерела, що суттєво збагачують висвітлення й розуміння повноти історії розвитку музичної культури Волині.
Прослідковуючи історіографію розвитку музичної культури Волині кінця ХХ початку ХХІ ст., слід зазначити, що вона розвивалась в контексті загальноукраїнських процесів та регіональних особливостей.
В закладах культури і мистецтва області працює 3333 спеціалісти. Практично немає проблем із кадровим забезпеченням галузі. З метою удосконалення системи підготовки спеціалістів, раціонального використання державних коштів на ці потреби у 1997 році на базі колишніх музичного училища та культосвітнього в обласному центрі утворено Волинське державне училище культури і мистецтв. Всупереч песимістичним прогнозам, новоутворений заклад у 2000 році успішно пройшов атестацію та державну акредитацію. Випускники даного закладу активно поповнюють ряди як волинських професіоналів, так і аматорського музикування.
В клубних закладах області налічується понад дві з половиною тисячі колективів аматорського мистецтва, до участі в яких залучено майже тридцять тисяч дорослих і дітей.
За досягнуті успіхи, високий рівень майстерності 101 колектив удостоєний почесних звань "народний", "зразковий".
За останнє десятиріччя у розвитку аматорського мистецтва краю примножилися добрі традиції проведення свят, оглядів-конкурсів за жанрами народно-інструментальної музики "Калинова сопілка" до дня народження Лесі Українки, кобзарського мистецтва до Шевченківських днів, конкурсів сімейних і родинних ансамблів "Співає родина", театрального свята на приз видатної землячки Наталії Ужвій, свят народного танцю та духової музики та ін. Зростання інтересу професійних та самодіяльних митців до виконання класичної музично-хорової спадщини сприяло започаткуванню проведення на Волині регіонального, а згодом і Міжнародного конкурсу хорового мистецтва імені Лесі Українки, який вже тричі відбувався в обласному центрі (1991 р., 1994 р., 1996 р.). Участь у цьому мистецькому змаганні брали академічні хорові колективи Волині, західних областей України, м.Києва, Польщі, Білорусії, Латвії, Росії. Традиційним стало проведення оглядів-конкурсів щедрувальних колективів та гуртів колядників у дні різдвяних свят, колективів духовної музики та співів, обласного дитячого фольклорного конкурсу "Волинська веселка", огляду-конкурсу повстанської пісні "Повстанські ночі" та ін.
Підвищенню творчої активності волинян сприяло проведення Всеукраїнських оглядів народної творчості, оголошених Указами Президента України Л.Д.Кучми, у 1999 році та присвяченому 10-й річниці Незалежності, України у 2000-2001 рр. Щоразу організовувалися творчі звіти у селах, містах та районних центрах області. Значною подією у культурно-мистецькому житті Волині стало проведення творчих звітів кожного району, міста на сцені облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка. Загальна кількість учасників склала майже 15 тис. чол.
Високу оцінку авторитетного журі, киян та гостей столиці здобули творчі звіти майстрів мистецтв та художніх колективів Волині у Національному палаці "Україна" "Волинь моя, краса моя" (13 серпня 1990р.) та "Душа Волині піснею цвіте" (3 березня 2001р.).
За останні роки помітний поступ відбувся у розвитку професійного мистецтва. Добру славу зберігає Волинський державний український народний хор, здобув популярність і визнання камерний оркестр «Кантабіле» обласної філармонії.
Творчий доробок митців та працівників культури буй високо оцінений державою. Так, починаючи з 1991 року і до сьогоднішнього дня, почесних звань були удостоєні 41 волинянин, в т.ч.: народний артист України 3 чол. (Приходько Л.І., Чепелюк В.А., Огородник О.В.); заслужений артист України 10 чол.; заслужений діяч мистецтв України 6 чол.; заслужений працівник культури України 21 чол.; заслужений художник України 1 чол.
З метою підтримки творчої інтелігенції, аматорів народного мистецтва, відзначення їх вагомого внеску в українську культуру, розвиток і примноження культурного будівництва на Волині в області було засновано п'ять іменних мистецьких премій. Зокрема:
- обласну літературно-мистецьку премію імені Агатангела Кримського (1992р.). Її лауреатами стали Й.Струцюк, хор "Оранта", О.Рисак, Є.Грушка, М.Корзонюк, Л.Пучковський, В.Ревуха, М.Киричук, В.Лазарук, В.Слапчук, 3.Комарук, Л.Ковальчук, М.Полятикін, І.Чернецький;
- обласну мистецьку премію імені Йова Кондзелевича (1993р.). Її лауреати: В.Михальська, О.Валента, О.Єрмолова, О.Корецький, О.Вольський, О.Байдуков, М.Кумановський, В.Рижук, М.Савчук;
- обласну мистецьку премію імені Ігоря Стравінського (1994р.). Її лауреати: В.Герасимчук, О.Огнєва, В.Тиможинський, О.Стадник, Ю.Мельник, камерний оркестр "Кантабіле", Волинський струнний квартет, В.Гаврилюк, Н.Тишкевич;
- обласну премію імені Миколи Куделі (1994р.). Її лауреати: В.Москалюк, Я.Царук, Б.Ляхович, О.Ошуркевич, Г.Гуртовий, Р.Кушнірук;
- обласну премію імені Степана Кривенького (2001р.).
Варто зазначити, що останні роки увійшли в нашу історію започаткуванням різноманітних культурно-мистецьких акцій, всеукраїнських та міжнародних фестивалів.
Подолати певну ізольованість нашої культури мало на меті проведення Міжнародного фестивалю українського фольклору "Берегиня", який вперше відбувся на Волині у червні 1991 року. Наступні фестивалі проводилися у вересні 1993 р., червні 1998 р., 2004 р. Їх учасниками були фольклорні колективи, майстри народної творчості з усіх областей України, представники українських громад зарубіжжя: Росії, Білорусі, Казахстану, Польщі, Югославії, Німеччини, Франції, США, Австралії. Побудовані на фольклорі, традиційних обрядах нашого народу, фестивальні програми щоразу були велелюдними народними дійствами, що дозволяє по праву вважати фестиваль "Берегиня" справжнім святом єднання українців.
Піднесенню національного духу, порозумінню між народами сприяв Міжнародний фестиваль "Поліське літо з фольклором". З'явившись у Луцьку вперше у 1994р., цей фестиваль щороку у липні знайомить лучан із мистецтвом народного танцю багатьох країн світу. Так, за всі роки Луцьк зустрічав гостей із п'яти континентів та понад 30 держав, в т.ч. таких екзотичних, як Китай, Філіпіни, Тайвань, Південна Корея, Перу, Бразилія, Індія, Аргентина, Мексика, Чілі, Парагвай, Нова Зеландія, Ізраїль, Палестина, Греція, Туреччина, США та ін.
Міжнародні фестивалі „Берегиня” та „Поліське літо з фольклором” є поки-що єдиними в Україні, що включені до реєстру Міжнародної організації фестивалів фольклору СІОFF.
Все помітнішу роль в музично-мистецькому просторі Волині починає відігравати церковна тематика. Це насамперед, відновлення роботи Волинської духовної семінарії, створення широкої сітки церковних хорів, відтворення вертепного дійства, яке вилилось у міжнародну акцію. Сьогодні вже традиційно, один раз у два роки, на базі обласного театру ляльок відбувається Міжнародий фестиваль театрів ляльок „Різдвяна містерія” та Міжнародний симпозіум „Традиції різдвяної драми в театрі ляльок” (перший 1993 р., другий 1996 р., третій 1999 р., четвертий 2001 р.). Його учасниками були: театри ляльок та науковці-мистецтвознавці України, Канади, Польщі, Іспанії, Білорусії, Росії, Франції, Німеччини, Великої Британії, Словенії, Південно-Африканської Республіки, Румунії, Норвегії, Австрії, Угорщини, Болгарії.
На початку червня 1994 р. з метою пропаганди кращих надбань світової та вітчизняної музичної класики, привернення уваги міжнародної громадськості до проблеми "Стравінський та Україна" у містах Луцьку, Володимир-Волинську, Устилузі відбувся Міжнародний музичний фестиваль "Стравінський та Україна", який став першою ланкою міжнародної акції по вшануванню композитора у Лозанні, Парижі, Петербурзі, Москві. 15-17 червня 2005 року в Луцьку відбувся Другий музичний фестиваль «Стравінський та Україна», присвячений дню народження прославленого композитора. На фестиваль були запрошені камерний оркестр Брестської обласної філармонії (головний диригент Олександр Мартиненко), камерний оркестр Рівненської обласної філармонії (художній керівник та диригент Петро Товстуха), державний камерний ансамблю «Київські солісти» (художній керівник та диригент Богодар Которович). Кожний з колективів репрезентував окрему концертну програму, в першу чергу, знайомлячи волинську публіку з творами І.Стравінського, а саме: «Базельський концерт» D-dur Брестський камерний оркестр, солісти Світлана Зеневич (фортепіано); «Аполлон Музагет» Рівненський камерний оркестр; «Італійська сюїта», «Історія солдата» «Київські солісти», солісти Мирослава Которович (скрипка), Остап Шутко (скрипка), Володимир Кнорозок (фортепіано), Дмитро Таванець (фортепіано), Віталій Алфавітський (кларнет). В межах фестивалю була проведена наукова конференція, на якій виступили професор Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка Наталя Швець (м.Львів), кандидат мистецтвознавства Ольга Коменда (Волинське училище культури і мистецтв), кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музично-теоретичних дисциплін Інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки Аделіна Єфіменко та ін.
Барвистий вінок фестивалів, у якому переплелися традиції і сучасна культура, поповнився фестивалем українські естрадної пісні «На хвилях Світязя» (1996-2004), який щороку в літні купальські дні проводиться на мальовничому озері Світязь. Він відкриває все нових і нових зірок української естради, продовжуючи традиції «Оберегу» (1989-1995), «Володимира» (1993-2004).
Отже, структура роботи продиктована логікою вищевикладеного матеріалу і зосереджена на детальних характеристиках таких напрямків музично-культурної діяльності, як музична фольклористика і фольклор; аматорство; церковно-музична культура; музичний професіоналізм; музична поп-культура.
Теоретичне і практичне значення роботи полягає у можливостях використання фактологічного матеріалу як для подальших наукових досліджень з історії української музичної культури волинського краю та основних тенденцій розвитку музичної культури України в сучасний період, для підготовки лекцій, спецкурсів, методичних посібників з історії музики України, формування оглядових розділів навчальних підручників, а також у педагогічній, музейній та краєзнавчій діяльності, при укладанні бібліографічних словників діячів національної музичної культури. Джерельна та фактологічна база роботи могла б знайти відображення у підготовці до видання «Української музичної енциклопедії», у викладанні дисциплін культурологічного циклу у вищих навчальних закладах культурно-мистецького та загального гуманітарного профілю.
Дослідження започатковує регіональні студіювання музичних процесів, які бурхливо розвиваються в Україні наприкінці ХХ початку ХХI ст., виявляє спільні та специфічні риси інтерпретаційних процесів в загальноукраїнському контексті.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення дисертації було апробовано на наукових конференціях: щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Формування основ християнської моралі в процесі духовного відродження України» (Національний Університет „Острозька Академія”, 1995-2003 рр.); тринадцята Міжнародна конференція „Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості” (Донецький державний інститут штучного інтелекту, 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Психолого-педагогічні проблеми естетичного виховання учнів загальноосвітньої школи” (Волинський державний університет імені Лесі Українки, 1996 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Педагогічна технологія у сучасному вузі” (Волинський державний університет імені Лесі Українки, 1995 р.); Всеукраїнська науково-теоретична конференція „Українська художня культура: історія і сучасність” (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України, 2003 р.); Всеукраїнська науково-методична конференція „Становлення і розвиток музично-педагогічної освіти в Україні” (Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя, 2004 р.); Miedzynarodowa Konferencja „Fundamenty edukacyjnej wspolnoty” (Uniwersytet Jagiellonski, m. Krakow, 2004 r.)
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в шести індивідуальних статтях, вміщених у наукових виданнях, які відповідають вимогам ВАКУкраїни.

Структура роботи зумовлена логікою дослідження, його метою та основними завданнями. Дисертація має 218 сторінок і складається зі вступу, п’яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст викладено на 197 сторінках. Робота містить 1 таблицю, 15 додатків, список використаних джерел включає 310 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ
Музична культура Волинського краю кінця ХХ початку ХХІ століть є органічною і водночас своєрідною складовою загальноукраїнської культури. Вона розвивається як в руслі загальнонаціональних тенденцій, так і регіонально специфічних. Насамперед, це зняття ідеологічних детермінант радянської доби та поява механізмів національного самозахисту в зв’язку з отриманням Незалежності. Звідси, відродження цілісної картини української культури, включаючи маловідомі, а часто заборонені явища та імена. Як приклад, повертаються із забуття такі пласти музичної творчості як повстанські та січові пісні, духовна музична спадщина. Поряд з тим, ринково-економічні відносини, які формуються в сучасній Україні, диктують нові форми та методи організації вітчизняної культури, а також впровадження нової системи управління менеджменту тощо. Комерціалізація культури сприяє двом протилежним напрямкам її розвитку, а саме: інтенсифікації за рахунок творчої ініціативи мистецьких особистостей та низькопробної компіляції. Зазначену проблематику висвітлюють українські дослідники Б.Деменко, М.Загайкевич, О.Зінькевич, А.Лащенко, М.Черкашина, композитори Є.Станкович, Л.Колодуб, Л.Дичко, відомі виконавці М.Кречко, А.Авдієвський, Є.Савчук та інші. Певна річ, що відповідні загальноукраїнські тенденції спостерігаються і в окремих регіонах. Поряд з тим, в них окреслюється характерна регіональна специфічність.
Музична культура Волині, як показало дослідження, в кінці ХХ на початку ХХІ століття, становить своєрідну інтерсистему, що поєднує як локальну обмеженість, так і глобальну іманентність. Розвиток цієї системи розгортається в наступних напрямках: фольклористика та фольклор, аматорська творчість, музично-церковна культура, музичний професіоналізм, сучасна поп-музика. Така диференціація з’явилась після опрацювання джерельної бази дослідження, яку, переважно, складають праці місцевих краєзнавців і митців (О.Ошуркевича, А.Кондратович, Є.Гіщинського, М.Стефанишина, В.Денисюка, А.Голентюк), а також власні польові матеріали автора, поточні інформаційні матеріали управління культури Волинської облдержадміністрації, фондів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імен Олени Пчілки, приватних архівів місцевих діячів культури та творчих фірм й інші.
З них випливає, що сучасна музична культура волинської області розвивається поступом, на якому позначились історична доля регіону, суспільні та політичні фактори. Ідентифікуючи себе з українською нацією, мистецька громадськість краю відроджує національну культуру, віру, духовні цінності.
Всупереч складностям перехідного періоду, яким часто називають зазначені роки, музична культура Волині переживає певний ренесанс. В краї проводиться активна фольклористична робота, спостерігається широке побутування музичного фольклору, переважно автентично-обрядового, який ще мало відомий та вивчений, зокрема у віддалених поліських селах, повертається із забуття величезний пласт січових та повстанських пісень. Адже для Волині музична національно-визвольна спадщина вояків УПА є особливо актуальною. В роботі підкреслюється, що в нинішніх політико-економічних умовах найдієвішими формами пропаганди та збереження народної творчості виступають різноманітні фестивалі: Волинь сьогодні відома як центр світового українського фольклору (фестиваль «Берегиня»), так і загалом світового (фестиваль «Поліське літо з фольклором»).
Слід зауважити, що фольклорна справа тісно пов’язана з аматорською творчістю, яка, в силу низки об’єктивних причин (географічне розташування, віддаленість від крупних мистецьких центрів), є переважаючою в регіоні. Хоча в 90-х роках минулого століття клубна галузь була практично зруйнована в країні, аматорство на Волині зуміло зберегтись, не без, зрозуміло, деяких втрат. Воно репрезентовано як традиційними хоровими й танцювальними виконавськими колективами («Колос», «Подвиг», «Посвіт», «Волинянка»), так і унікальними (аматорський симфонічний оркестр м. Ковеля). Поряд з цим, Волинь славиться своїми композиторами-аматорами (М.Стефанишин, Ю.Максименко, Я.Найда, О.Каліщук, А.Марценюк та ін.), які в 90-х роках ХХ століття створили Волинську філію Ліги українських композиторів України під керуванням відомого волинського композитора, фольклориста, хормейстера, педагога, громадсько-культурного діяча М.Стефанишина. Сьогодні Волинська Ліга українських композиторів діє як самостійна організація.
В зазначений період реанімується музично-церковна культура краю: з’являються нові релігійні громади, поновлюють роботу духовні семінарії, повертається із забуття духовна національно-музична спадщина й відновлюється традиційна діяльність церковних хорів. На Волині сьогодні існує широка сітка церковних хорів, але найбільш професійні з них архієрейський хор «Оранта» (кер. В.Мойсіюк), мішаний хор костелу Св. Петра і Павла (кер. В.Гаврилюк), та хор молитовного співу «Волинські дзвони» (кер. М.Вислоцька-Федосюк). Характерною особливістю нинішніх церковних хорів є той факт, що крім богослужбових обов’язків, вони проводять активну концертно-конкурсну діяльність (Польща, Німеччина, Іспанія, Італія), що, в свою чергу, забезпечує популяризацію українського мистецтва та його інтеграцію в світовий простір.
Розгляд творчої діяльності тих музичних колективів Волині, що складають основу волинського музичного виконавства, а саме: камерного ансамблю „Кантабіле", камерного хору „Оранта", Волинського академічного народного хору, дозволив з'ясувати і виокремити ряд важливих, ключових з точки зору розвитку сучасного музичного професіоналізму Волині культурно-історичних ознак і особливостей. Серед них:
- основні етапи становлення і розвитку колективів (зародження „Кантабіле", як струнного квартету під орудою Ю. Максименка, потім камерного ансамблю під керуванням І. Гриньківа, І. Сметаніна, Т. Рівця).
- основні риси репертуарної політики колективів, керівники яких особливу увагу звертають на виконання музики українських композиторів минулого та сучасності (М.Вербицького, К.Стеценка, А.Веделя, М.Березовського, Д. Бортнянського, М. Скорика), у тому числі - волинських (М.Тележинського, В.Герасимчука, В.Тиможинського, П. Свіста), а також - донесення до слухача кращих зразків волинського (вокального та інструментального) фольклору, як у вигляді автентики, так і високохудожніх авторських обробок чи аранжувань.
- обшир гастрольної - конкурсно-фестивальної та концертної діяльності колективів та міру їх вписуваності у загальноєвропейський та світовий контекст (участь у Міжнародних конкурсах та фестивалях у Німеччині, Греції, Данії, Нідерландах, Греції, Австрії, Польщі, Іспанії, Італії, Канади, США, проведення концертної діяльності у країнах близького зарубіжжя (Росія, Узбекистан, Казакстан, Грузія, Азербайджан, Білорусія, країни Прибалтики).
Характеристика творчої діяльності найвидатніших волинських виконавців означеного часу (вокалістів та інструменталістів, у т. ч. В. Зінкевича, В. Чепелюка, С. Беня, З. Комарук, Е. Пасюк), а також композиторів (В. Герасимчука, В. Тиможинського) дозволила, співвідносячи міру пов'язаності творчого шляху (насамперед, у період формування) і творчих здобутків кожного з них із місцевими культурно-мистецькими традиціями, визначити внесок кожного у розвиток музичного професіоналізму Волині та національної музичної культури в цілому. У цьому плані слід відзначити, що:
- процес формування творчих індивідуальностей ряду видатних волинських митців сучасності проходив в умовах безпосереднього впливу існуючих (народних та професійних) культурно-мистецьких традицій. Підґрунтям такого висновку є аналіз особливостей творчого шляху кожного з них, зокрема, початку цього процесу (дитячі та юнацькі роки) та періоду здобуття ними професійної музичної освіти. Уродженцями Волині є В.Чепелюк (с. Холоневичі Ківерцівського району Волинської обл.), З. Комарук (с. Демидівка Рівненської обл.), В.Тиможинський (м. Луцьк). Випускниками Луцького державного музичного училища В. Герасимчук, В. Тиможинський, С. Бень, Е. Пасюк; Рівненського державного інституту культури - В. Зінкевич, А. Маренич, 3. Комарук, М. Лазука;
- оцінка внеску волинських митців у розвиток національної музичної культури, у т. ч. їх роль у процесах становлення та розвитку музичного професіоналізму Волині здійснена на підставі визначення характеру творчої праці та творчих досягнень кожного з них. Так, роботу осереддя волинської артистично-концертної діяльності -Волинської обласної філармонії - протягом усього розглядуваного періоду визначає діяльність В. Зінкевича, В. Чепелюка, 3. Комарук, В. Карпося, Л. Завгородньої, С. Беня, Е. Пасюк, М. Лазуки. За високі досягнення і багаторічну творчу працю звання заслуженого артиста України удостоєні З.Комарук, В.Карпось; народного артиста України В.Зінкевич, В.Чепелюк, Антоніна, Світлана та Валерій Мареничі; заслуженого діяча мистецтв України В.Герасимчук, лауреата Національної державної премії ім. Т.Г.Шевченка В.Зінкевич, В.Герасимчук; вченого звання доцента В.Карпось.
Розкриття особливостей становлення і розвитку музичної освіти Волині, здійснене шляхом характеристики роботи початкових мистецьких навчальних закладів обласного центру (луцькі дитяча музична школа № 1, дитяча школа мистецтв № 2, дитяча школа естетичного виховання № 3) та освітньо-творчої діяльності Волинського державного училища культури і мистецтв, виявило творчий характер цієї праці, її спрямованість у єдине русло сприяти розвитку музичного професіоналізму Волині. З цієї точки зору, діяльність музично-освітніх інституцій Волині бачиться спрямованою на забезпечення належних умов цього розвитку: утворення розгалуженої, але, водночас, внутрішньо централізованої музично-освітньої системи, зростанням якості музично-освітніх послуг на кожному кваліфікаційному рівні відповідно. Водночас, діяльність музично-освітніх закладів Волині передбачає і безпосередню участь учнів, студентів, викладачів, творчих колективів у концертному житті Волині та України в цілому. Це, до певної міри, зближує, споріднює характер праці волинської музичної освіти із способами і напрямками діяльності ряду культурно-мистецьких закладів та організацій області, що в кінцевому результаті й „напрацьовує" феномен волинського музичного професіоналізму. У контексті цього, необхідно відзначити і музично-освітню спадкоємність, представлену трьома ланками музичної освіти: музична школа (школа мистецтв, школа естетичного виховання) Волинське державне училище культури і мистецтв Інститут мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Не без уваги залишився молодіжний пласт популярної музики, який має теж певні традиції в краї.
Насамперед, це творча діяльність Народних артистів України Василя Зінкевича, тріо Маренич, ансамблю «Світязь», які в свій час були яскравими представниками української естрадної пісні. Нині на зміну музично-концертній діяльності приходить так званий шоу-бізнес, особливістю якого є комерціалізація культурно-мистецької сфери. Звідси, первинність прибуткового капіталу , що породжує падіння професіонального рівня, одноманітність, спів під фонограму, відверту безхудожність та примітивізм. Втім, порівняльний аналіз української поп-культури дав змогу виділити, поряд із закономірними, паростки нових тенденцій, які надалі розвинуться в загальнодержавному контексті. В першу чергу, це відноситься до фестивалю співаної поезії та авторської пісні «Оберіг», який забезпечував потужний підйом національної самосвідомості та накреслив основні шляхи розвитку національної молодіжної поп-культури.
В результаті, Волинь подарувала українській поп-культурі таких яскравих виконавців як Олександр Гаркавий, В’ячеслав Хурсенко, Сергій Шишкін, модифікований «Світязь» гурт-дует у складі Дмитра Гершензона та Анатолія Говорадла, які започаткували в Україні жанр музичної пародії та музичного портрету, а також альтернативний молодіжний гурт «Тартак». Кульмінаційним проектом в даному процесі є фестиваль «На хвилях «Світязя», концептуальним ядром якого виступає боротьба за українську естрадну пісню на основі національної традиції та взаємопроникнення різноманітних жанрів й стилів.
Однак, волинська культура має найхарактернішу особливість. Всі процеси, які відбуваються в цій галузі, тісно пов’язані з творчістю Лесі Українки, або присвячені її пам’яті. Адже славна дочка українського народу жила і творила в нашому краї, стала своєрідним послом волинської культури в світовому просторі.
Таким чином, музична культура Волині в досліджувані роки, маючи загальнонаціональне коріння, по ходу дослідження які проявилися в: 1) пріоритеті вокально-хорових жанрів та вокальних складів над інструментальними; 2) опорі на місцеві фольклорні зразки та джерела; 3) естетично-художній виваженості, поміркованості, відданості традиції - демонструє специфічні особливості, які тісно пов’язані з творчістю Лесі Українки та, в останні роки, з іменем І.Стравінського.
Не претендуючи на абсолютну вичерпність висвітлення поставленої теми, дана робота відкриває перед українським музикознавством нові дослідницькі горизонти. Зокрема, запропоновані тут положення і висновки можуть бути корисними для подальшого дослідження волинської музичної культури як одного із важливих чинників національної музичної культури загалом. Сподіваємося, вони також сприятимуть розширенню та уточненню впровадженої у обіг наукової інформації, а відтак адекватній оцінці цього явища у всеукраїнському контексті.

Список використаних джерел
1. Волинь за роки Незалежності: Статистичний збірник: ювілейне видання: статті, таблиці, схеми, діаграми / Упорядник Мотиль М. І. — Луцьк: Надстир’я, 2001. — 408 с.
2. Бортніков В. І., Надольський Й. Е., Денисюк В. Т. та ін. Волинь на зламі століть: історія краю (1989-2000 рр.) — Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки, 2001. — 694 с.; 420 іл.
3. Роде наш красний Т. ІІІ / Під заг. ред. Л.Оліференко. — Луцьк: «Вежа», 1999. — 420 с.
4. Денисюк В. Одержимі мистецтвом. — Луцьк, Надстир’я». — 2004. — 180 с.
5. Денисюк В. Зачаровані мистецтвом. — Луцьк, «Надстир’я». — 1999. — 200 с.
6. Денисюк В. Золота нива Колоса. — Луцьк, «Надстир’я». — 1997. — 120 с.
7. Волинська обласна організація Національної Ліги українських композиторів. Довідник. Видання друге виправлене і доповнене / Упор. М.Стефанишин, Л.Максименко. — Луцьк: «Волинська обласна друкарня», 2000. — 38 с.
8. Кондратович О. П. «Як у лузі калинойка з квітками». — Луцьк: «Медіа», 1999. — 96 с.
9. Гіщинський Є. І. За волю України. Антологія. — Луцьк: «Надстир’я», 2002. — 275 с.
10. Ошуркевич О. Пісні з Колодяжна. Фольклорний збірник. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 152 с.
11. Стефанишин М. Пісенні узори. — Володимир-Волинський: Слово, 1997. — 122 с.
12. Фольклорна веселка. Українські народні пісні з голосу Антоніни Голентюк. — К.: „Музична Україна”, 1984. — 210 с.
13. Найда Я. Матусині світанки. — Луцьк, 2000. — 86 с.
14. Герасимчук В. Г. Горить моє серце. — Луцьк: Надстир'я, 1999. — 88 с.
15. Головань А. Сніг у травні. — Луцьк, 2000. — 98 с.
16. Антонюк О. Старовинні обрядові пісні. — Алушта, 2004. — 210 с.
17. Максименко Г. Не спи, душа моя. — Луцьк, 2002. — 105 с.
18. Моклиця М. В. Модернізм як структура: Філософія. Психологія. Поетика. Монографія. Вид. 2-го, доповн. і переробл. — Луцьк: Ред.-вид. відділ «Вежа» Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки, 2002. — 390 с.
19. Гаврилюк С. В. Історичне пам’яткознавство Волині, Холмщини і Підляшшя (ХІХ початок ХХ ст.): Монографія. — Луцьк, РВВ «Вежа», Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. — 532 с.
20. Ігнатова Л., Ігнатов С. Деякі протиріччя в духовному розвитку населення України / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. — Книга 2. — Острог, 1996. — С. 180-183.
21. Михайлюк О. Г., Кічий І.В. Історія Луцька. — Львів: Світ, 1991. — 192 с.
22. Лесик О. В. Замки та монастирі України. Монографія. — Львів: «Світ». — 1993. — 215 с.
23. Лесик О. В.Туризм і пам’ятки матеріальної культури / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 26-28.
24. Дем’янчук О. Основні підходи до методики формування музично-естетичних інтересів школярів / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 44-49.
25. Гордійчук А., Гордійчук Л. Проблема розвитку художньо-образного мислення студентів в інструментальному музикуванні / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 49-51.
26. Шиманський П. Й. Музична культура Волині І пол. ХХ ст.: Монографія. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. — 172 с.
27. Шиманський П. Музичне мистецтво Волині у 20-30-х рр. ХХ ст. / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 80-84.
28. Кресак Ю. Деякі питання музично-теоретичних дисциплін / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 61-64.
29. Єфіменко А. ІІІ Міжнародний конкурс хорового мистецтва на Волині: свято і трагедія // Краєвид. — 1995. — № 6.
30. Єфіменко А. Романтичний реквієм в аспекті трактування теми смерті: до постановки проблеми / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 51-54.
31. Єфіменко А. Втретє на Волині // Музика. — 1996. — № 4.
32. Єфіменко А. Волинський народний академічний хор // Музика. — 1999. — № 3.
33. Драганчук В. М. Триптих В.Тиможинського „Світ, розглянутий по частинах” на вірші українських поетів XVII ст. в контексті дослідження проявів національної ментальності в музиці // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. — Львів, 2004. — с. 77-85.
34. Кучерук В. З історії досліджень волинського фольклору / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 64-67.
35. Кучерук В. Народний музичний інструментарій України. — Луцьк, 1997.
36. Сточанська М. Бандура і гра в ансамблі. — Луцьк, 1997.
37. Бoндарук Ф. Український народний одяг Полісся / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 40-44.
38. Киричук В. Хореограф Микола Полятикін / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 56-58.
39. Косаківська Л. Спадщина Василя Авраменка / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 58-61.
40. Панасюк С. Культура поведінки в побуті — складова естетичного виховання учнів молодших класів / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 68-70.
41. Веремійчик І. Виробництво металу і ковальство на Волині / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 8-11.
42. Галькун Т. Мистецтво княжої доби / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 11-13.
43. Берлач О. Композиційно-естетичні характеристики фортифікаційних комплексів Волині / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 4-6.
44. Петлій Л. Формування художнього світогляду студентів музичних навчальних закладів / Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. Вип. 11. — Луцьк, 1997. — С. 87-90.
45. Афанасьєв Ю. Л. Проблема оптимізації процесу культурного поступу в сучасних умовах // Питання культурології: Міжвідомчий збірник наукових статей. — Випуск 16 / Гловний редактор М. М. Поплавський; Упорядник Ю. Афанасьєв. — К., 2000. — С. 9-15.
46. Безклубенко С. Д. Теорія культури. Учбовий посібник. К., 2002. — 324 с.
47. Герасимова-Персидська Н. О. Хоровий концерт на Україні в ХVII-ХVIII столітті. — К.: Музична Україна, 1978. — 181 с.
48. Грица С. Українські народні пісні про еміграцію. — К.: «Музична Україна», 1991. — 175 с.
49. Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К., 1990. — 237с.
50. Деменко Б. В. Формування жанрової системи в музиці: специфіка національного / Україна на порозі третього тисячоліття: духовність і художньо-естетична культура. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. — Том 14. — к., 1999. — С. 443-446.
51. Деменко Б. В. Категорія часу в музичній науці: Теорії специфікацій. — Монографія. — К.: КДІК, 1996. — 294 с.
52. Деменко Б. В. Етномонізм духовних засад української культури у формуванні національної музичної самосвідомості // Зб. Наукових праць. — К.: 1994. — Вип. 1. — С. 62-66.
53. Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. — К.: видавництво академії Наук Української РСР, 1960. — 190 с.
54. Загайкевич М. Конфронтація чи єдиний процес? // Музика. — 1993. — № 6. — С. 2-3.
55. Зінькевич О. Музикознавство та державна ідеологія: досвід, втрати, проблеми / Укр. муз-во. Випуск 28. — К., 1998. — С. 64-73.
56. Зінькевич О. Український авангард // Музика. — 1992. — № 4. — С. 4-5, 26.
57. Іваницький А. І. Українська народна музична творчість: Посібник для вищих та середн. учб. закладів. — К.: Музична Україна, 1990. — 336 с.
58. Іваницький А. І. Українська музична фольклористика ( методологія і методика ): Навчальний посібник. — К.: Заповіт, 1997. — 392 с. + іл. вкл.
59. Квітка К. В. Вибрані статті. Ч. І. — К.: «Музична Україна», 1985. — 140 с.
60. Кирчів Р. Фольклор українського Полісся / Із фольклорних регіонів. — Львів, 2002. — С. 214-245.
61. Кирчів Р. Із фольклорних регіонів України. Нариси й статті. — Львів, 2002. — 350 с.
62. Козаченко О. Феномен української національної музичної мови. — Львів., — НТШ., — 2000, — 286 с.
63. Колесcа Ф. Українська усна словесність. — Львів: Накладом фонду „Учітеся, брати мої”. — Ч. 1 4 (22), 1938. — 643 c.
64. Котляревський І. Музично-теоретична україністика / Українське музикознавство. — Випуск 28. — К., 1998. — С. 9-12.
65. Лащенко А. Проблеми дослідження вітчизняної хорової культури / Українське музикознавство. Випуск 28. — К., 1998. — С. 13-24.
66. Ляшенко І. Музичні україніністика в світлі сучасної культурної політики: аспекти гуманізації та гуманітаризації національної освіти / Українське музикознавство. — Випуск 28. — К., 1998. — С. 3-8.
67. Мурзіна О. Проблеми музичної фольклористики України в контексті сучасної культурології / Укр. муз-во. Випуск 28. — К., 1998. — С. 25-31.
68. Опанасюк О. П. Художній образ: структурна феноменологія і типологія форм. — Дрогобич: Коло, 2004. — 236 с.
69. Опанасюк О. Духовні проблеми в сучасній музиці / „Духовність і художньо-естетична культура”. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / Керівники авт. кол.: А. І. Комарова, Б. Т. Ступка, В. Т. Табачковський та інші. — К.: Науково-дослідний інститут „Проблеми людини”. — Т. 17, 2000. — С. 450-457.
70. Поплавський М. М. Менеджер культури: Підручник. — К.: МП „Леся”, 1996. — 416 с.: іл.
71. Поплавський М. М. Менеджер шоу-бізнесу: Підручник. — К.; 1999. — 560 с.
72. Правдюк О. Стрілецькі пісні в системі жанрів українського пісенного фольклору / Народна творчість та етнографія, 1995, № 2-3. — С. 24-35.
73. Правдюк О. Українські повстанські пісні / Народна творчість та етнографія, 1992. — № 2. — С. 12-28.
74. Різник О. Українська авторська пісня // Укр. культура, 1993. — № 2а. С. 14-15.
75. Різник О., Кольцова К. Вчорашня криза сьогодення // Укр. культура. — 1993. — № 7. — С. 3-4.
76. Сніжко В. Деякі національно-етнічні особливості культури України в останньому десятиріччі ХХ століття / Київське музикознавство. Збірка статей. Випуск 6. — К., 2001. — С. 337-342.
77. Сумарокова В. Народне струнно-смичкове виконавство в контексті світової музичної культури та особливості слов’янської традиції / Київське музикознавство. Зб. статей. — Випуск 6. К., 2001. — С. 151-164.
78. Сюта Б. Кіч у стильових параметрах українського музичного постмодернізму // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXLVII. Праці музикознавчої комісії. — Львів, 2004. — С. 138-153.
79. Сюта Б. Деякі питання індивідуально-стильової специфіки музичної драматургії українських композиторів 1970 — 1980-х років (камерно-вокальні твори) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXXXII. — Праці музикознавчої комісії. — Львів, 1996. — С. 179-193.
80. Сюта Б. О. Глобалізаційні та периферизаційні процеси в культурі як чинник організації художньої цілісності в сучасній музиці. Дослідження. — Серія „Музика вчора, сьогодні і завтра”. Книга 2. — Київ: УБСП „Комора”, 2006. — 60 с.
81. Легенький Ю. Г. Про архітектуру ( нариси з теорії дизайну інтер’єру ). — К.: КНУКіМ, 2005. — 690 с. — ( російською мовою ).
82. Чекановска А. Музыкальная этнография. Методология и методика. — М.: Советский композитор, 1983. — 190 с.
83. Ільченко О. О. Художність як природна властивість музики // Всеукраїнське науково-творча конференція „Проблеми розвитку художньої культури” / Тези доповідей. — К., 1994. — С. 138-140.
84. Ген О. М. Волинь у долі Миколи Костомарова // Роде наш красний... С. 129-131. — С. 130.
85.O. Colberg. Wolyń. OBRZĘDU, MELODYE, PIEŚNI. — W KRAKOWIE: NAKŁADEM AKADEMII UMI ĘTNOŚCI, 1907. — 450 s.
86. Польская музыка // Музыкальная энциклопедия. Гл. ред. Ю. В.Келдыш: Т. 6. — Окунев — Симович. — M.: «Советсткая энциклопедия», 1978. — С. 371-394.
87. Пчилка О. Українські колядки // Киевская старинa. — 1903. — № 1. — C. 154.
88. Іванова Ю. І. Етнографічні дослідження Олени Пчілки // Роде наш красний. — С. 50-58.
89. Леся Українка. Твори у п’яти томах. Т. 5. Київ, Держлітвидав України, 1956.
90. Пісні з Волині / Упор. О. Д. Ошуркевич, М. С.Стефанишин. — К.: „Музична Україна”, 1970. — 333 с.
91. Гордійчук М. Від спецредактора / Фольк. веселка. Українські народні пісні з голосу А.Голентюк. — К.: Музична Україна”, 1984. — С. 7-11.
92. Українські народні пісні з голосу Антоніни Голентюк / Фольклорні записи та упорядкування Т. П.Олещук. — К.: Музична Україна”, 1991. — 270 с.
93. Кондратович О. Калиновий квіт полісся. — Луцьк: «Надстир’я», 1992. — 88 с.
94. Пахолок З. О. Пісенна стежка Олександри Кондратович // Роде наш красний. Том 1. — с.404-406.
95. Ф.Колесса. Огляд пісенних форм української народної поезії / Ф. Колесса. — Музикознавчі праці. — К.: Наукова думка, 1970. — 592 с.
96. Пісні з Поділля. Укр. народні пісні / Фольклорні записи та упор. О. М.Яковчука. — К.: «Музична Україна», 1989. — 183 с.
97.