ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ МЕТОДИК

brief description

Національний університет «Юридична академія України
імені Ярослава Мудрого»

На правах рукопису

Щур Богдан Володимирович
УДК 343.98

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ
ТА ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ МЕТОДИК

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Науковий консультант:
Шепітько Валерій Юрійович
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки
України, академік Національної
Академії правових наук України

Харків – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................... 4
ВСТУП ..................................................................................................... 6
РОЗДІЛ 1. Криміналістична методика в системі криміналістики......................................................................................
16
1.1. Розвиток наукових уявлень про криміналістичну методику. Сутність методичних (криміналістичних) рекомендацій і предмет криміналістики .........................................................................................

16
1.2. Сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку криміналістичної методики ....................................................................
50
1.3. Проблема визначення предмету, напрямків та етапів розслідування ...........................................................................................
59
1.4. Джерела криміналістичних методичних рекомендацій ................ 82
1.5. Поняття та ознаки криміналістичної методики ............................. 91
Висновки до розділу 1 ............................................................................. 113
РОЗДІЛ 2. Призначення та роль криміналістичної методики в оптимізації досудового слідства ..........................................................
117
2.1. Види криміналістичних методик і підстави їх класифікації ........ 117
2.2. Функції окремих криміналістичних методик ................................ 138
Висновки до розділу 2 ............................................................................. 146
РОЗДІЛ 3. Проблеми побудови окремої криміналістичної методики ..................................................................................................
149
3.1. Структура і зміст окремої криміналістичної методики ................ 149
3.2. Криміналістична класифікація злочинів та її роль в диференціації криміналістичних методик .............................................
157
3.3. Прагматична функція криміналістичної характеристики злочинів ....................................................................................................
166
3.4. Типові тактичні операції як структурний елемент окремої криміналістичної методики ....................................................................
205
3.5. Заходи усунення протидії розслідуванню злочинів в системі окремої криміналістичної методики ......................................................
218
3.6. Принципи побудови та застосування окремої криміналістичної методики ...................................................................................................
242
Висновки до розділу 3 ............................................................................. 261
РОЗДІЛ 4. Проблеми реалізації окремих криміналістичних методик ....................................................................................................
266
4.1. Проблеми типізації та алгоритмізації в діяльності слідчого ........ 266
4.2. Система окремих криміналістичних методик та проблема їх практичного застосування. Державна реєстрація окремих криміналістичних методик .....................................................................

284
4.3. Реалізація криміналістичних методик і впровадження «Автоматизованого робочого місця слідчого (АРМ-слідчого)» .........
300
Висновки до розділу 4 ............................................................................. 313
ВИСНОВКИ ............................................................................................ 317
ДОДАТКИ ............................................................................................... 325
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................... 353

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
АБД – Автоматизована база даних;
АІДС – Автоматизована інформаційно-довідкова система;
АН СРСР – Академія наук Союзу Радянських Соціалістичних Республік;
АРАМІС – Автоматозоване робоче місце інформаційної системи;
АРМ – Автоматизоване робоче місце;
АРМ-слідчого – Автоматизоване робоче місце слідчого;
АСІЗ – Автоматизована система інформаційного забезпечення;
ВЮЗІ – Всесоюзний юридичний заочний інститут;
ГУ МВС – Головне управління Міністерства внутрішніх справ;
ДТП – Дорожньо-транспортна подія;
ЕОМ – Електронно-обчислювальна машина;
ЗАТ – Закрите акціонерне товариство;
зб. – збірник;
ЗМІ – Засоби масової інформації;
ІПС – Інформаційно-пошукова система;
КК – Кримінальний кодекс;
КК України – Кримінальний кодекс України;
кн. – книга;
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс;
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України;
МВС – Міністерство внутріщніх справ;
МВС Росії – Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації;
МВС СРСР – Міністерство внутріщніх справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік;
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України;
НАВС – Національна академія внутрішніх справ;
НАПрН – Національна академія правових наук;
НДІ – Науково-дослідний інститут;
НКЮ – Народний комісаріат юстиції;
ОВС – Органи внутрішніх справ;
ОРД – Оперативно-розшукова діяльність;
п. – пункт;
р. – рік;
рр. – роки;
СБУ – Служба безпеки України;
СБ України – Служба безпеки України;
ст. – стаття;
ст. – століття;
УВС – Управління внутрішніх справ;
ч. – частина.

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова соціальної, демократичної та правової держави в Україні передбачає визнання пріоритету загальнолюдських цінностей, реального захисту прав людини та громадянина. В сучасний період відбувається реформування органів кримінальної юстиції з метою підвищення ефективності їхньої діяльності, оптимізації розкриття та розслідування злочинів. Запровадження дієвого механізму протидії злочинним проявам має ґрунтуватися на останніх досягненнях наукової думки, синтезі науки і практики боротьби зі злочинністю, використанні інновацій. У цьому відношенні пріоритетним напрямком є розроблення і пропонування окремих криміналістичних методик та їх впровадження в слідчу діяльноість.
Криміналістична методика є важливою складовою частиною криміналістики, яка являє собою певний синтез знань, що мають сприяти розслідуванню різних категорій злочинів, встановленню істини по справі. Проблеми криміналістичної методики певним чином досліджувалися у спеціальних літературних джерелах. При цьому приділялася увага як загальним проблемам криміналістичної методики, так і розробленню її окремих методик.
Значний внесок у розроблення теоретичних засад криміналістичної методики внесли відомі вчені-криміналісти: Т. В. Авер’янова, Р. С. Бєлкін, О. Я. Баєв, О. М. Васильєв, І. О. Возгрін, А. Ф. Волобуєв, Т. С. Волчецька, В. К. Гавло, В. А. Журавель, Є. П. Іщенко, О. Н. Колесниченко, В. П. Колмаков, І. М. Комаров, В. О. Коновалова, І. М. Лузгін, В. Г. Лукашевич, Є. Д. Лук’янчиков, Г. А. Матусовський, В. Д. Пчолкін, М. В. Салтевський, В. В. Тіщенко, В. Ю. Шепітько, А. В. Шмонін, М. П. Яблоков та ін. Разом з тим ціла низка проблем криміналістичної методики залишається нерозробленою або відноситься до дискусійних. Існують також й складнощі в реалізації окремих криміналістичних методик в практичній діяльності органів досудового слідства, необхідність їхньої уніфікації та стандартизації.
Зазначені обставини обумовлюють необхідність комплексного підходу до формування наукових засад криміналістичної методики та проблем практичної реалізації методичних рекомендацій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена згідно з планом наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за напрямком «Актуальні проблеми правосуддя, зміцнення законності і організації боротьби зі злочинністю в Україні» в межах цільової комплексної програми «Криміналістичні та науково-технічні проблеми удосконалення діяльності правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю» (номер державної реєстрації 0106u002294). Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Львівського державного університету внутрішніх справ від 2 березня 2006 року, протокол № 7.
Мета і завдання дослідження. Дисертаційне дослідження має за мету формування наукових засад криміналістичної методики та застосування її положень в діяльності органів досудового слідства та суду. Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені такі завдання:
1) на підставі вивчення генези наукових уявлень про криміналістичну методику та її функціонального призначення встановити її місце в системі криміналістики;
2) визначити засоби криміналістичної методики та механізми практичної реалізації її положень;
3) запропонувати технологічний підхід щодо розслідування злочинів та сформулювати поняття «слідчі технології»;
4) дослідити тенденції та перспективи розвитку криміналістичної методики;
5) розглянути різні підходи щодо розуміння розслідування злочинів та виокремити види слідчої діяльності, етапи, рівні та предмет розслідування;
6) проаналізувати джерела криміналістичних методичних рекомендацій;
7) визначити ознаки та сформулювати визначення поняття «криміналістична методика» та «окрема криміналістична методика»;
8) здійснити аналіз видів криміналістичних методик та розробити їх класифікацію;
9) визначити функціональну спрямованість окремих криміналістичних методик та виокремити їхні функції;
10) дослідити внутрішню структуру окремої криміналістичної методики та запропонувати їх доцільні структурні елементи;
11) встановити роль криміналістичної класифікації злочинів в диференціації криміналістичних методик;
12) визначити місце криміналістичної характеристики злочинів в структурі окремої криміналістичної методики та її функціональне призначення;
13) здійснити аналіз завдань розслідування та встановити роль типових тактичних операцій як структурного елемента окремої криміналістичної методики;
14) встановити місце заходів усунення (нейтралізації) протидії розслідування в системі окремої криміналістичної методики;
15) розглянути принципи побудови та застосування окремої криміналістичної методики;
16) проаналізувати стан реалізації окремих криміналістичних методик та запропонувати певні напрямки у підвищенні ефективності їхнього застосування;
17) розробити процедуру державної реєстрації окремих криміналістичних методик;
18) визначити можливості розроблення (функціонування) та впровадження в практичну діяльність «Автоматизованого робочого місця слідчого (АРМ-слідчого)».
Об’єктом дослідження є правовідносини у слідчій (судовій) діяльності щодо формування та реалізації криміналістичних методик.
Предметом дослідження є теоретичні основи формування та застосування криміналістичних методик.
Методи дослідження. Методологічні засади дисертації становлять положення теорії пізнання та загальної теорії криміналістики. Під час дослідження було використано систему методів: формально-юридичний (для аналізу кримінального та кримінально-процесуального законодавства, а також розроблення та пропонування відповідних нормативно-правових актів щодо атестації, державної реєстрації та ведення реєстру окремих криміналістичних методик); функціональний (для визначення механізмів оптимізації розслідування злочинів, можливостей реалізації окремих криміналістичних методик); історичний (для вивчення історичного розвитку наукових уявлень про криміналістичну методику та її етапів становлення); системно-структурний (для розгляду окремих елементів криміналістичної методики, структури процесу розслідування, визначення системи окремих криміналістичних методик тощо); соціологічний (з метою проведення анкетування та інтерв’ювання слідчих, узагальнення слідчої практики).
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати вивчення 200 кримінальних справ з окремих категорій злочинів та анкетування 300 слідчих МВС, СБУ та прокуратури України, аналіз опублікованої слідчої і судової практики, даних судової статистики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація являє собою перше у вітчизняній криміналістичній літературі комплексне монографічне дослідження проблем формування та застосування криміналістичних методик та розроблення їх теоретичних засад. У дисертаційному дослідженні міститься низка теоретичних положень і практичних рекомендацій, які сформульовані із урахуванням сучасних тенденцій криміналістики та слідчої (судової) практики. Сформульовано також важливі пропозиції щодо вирішення концептуальних проблем реалізації окремих криміналістичних методик з метою оптимізації діяльності органів кримінальної юстиції.
До найбільш значущих результатів, які відображають новизну дисертаційної роботи і виносяться на захист, належать такі положення, у тому числі:
вперше:
1) здійснено обґрунтування технологічного підходу до процесу розслідування злочинів. Запропоновано термін «слідча технологія» як різновид криміналістичних технологій. Сформульовано авторське визначення поняття слідчої технології;
2) розкрито зміст та визначено сутність предмета розслідування злочинів. Розглянуто предмет розслідування у двох аспектах: ідеальна модель (передбачувана сукупність обставин); процес визначення кола обставин по конкретній кримінальній справі, їх встановлення, формування;
3) виокремлено суттєві ознаки криміналістичної методики (системність, інтегративність, інформаційність, комплексність) та окремої криміналістичної методики (комплексність та системність криміналістичних методичних рекомендацій, інформаційність пропонованої моделі, спрямованість на оптимальне розкриття та розслідування певного виду злочинів) і сформульовано авторське визначення цих понять;
4) встановлено функціональну спрямованість криміналістичних методик та визначено такі їх функції: описово-інформаційну; пізнавально-прагматичну; прогностично-евристичну; дидактичну (навчальну);
5) запропоновано виокремлювати в структурі окремої криміналістичної методики такий елемент, як заходи усунення протидії розслідуванню злочинів (певна система методичних рекомендацій);
6) здійснено розподіл принципів криміналістичної методики на принципи побудови (формування) методики та принципи її застосування;
7) запропоновано здійснювати атестацію та державну реєстрацію окремих криміналістичних методик. Розроблено проекти двох нормативно-правових актів: «Порядку атестації та державної реєстрації окремих криміналістичних методик» та «Порядку ведення Реєстру окремих криміналістичних методик»;
8) зроблено пропозицію щодо необхідності створення державної інформаційної системи «Криміналістичні методики»;
удосконалено:
1) положення щодо визначення сутності та змісту методичних рекомендацій в криміналістиці;
2) класифікацію криміналістичних методик та визначено найбільш важливі критерії їхнього поділу;
3) структуру окремих криміналістичних методик та запропоновано її елементний склад;
4) підходи до прагматичної ролі криміналістичної характеристики злочинів та її структурного наповнення, кореляційних зв’язків поміж елементами характеристики;
5) положення про сутність та зміст протидії розслідування злочинів та необхідність їх урахування в криміналістичній методиці;
6) питання побудови окремих криміналістичних методик на певних принципах;
набули подальшого розвитку:
1) положення про тенденції розвитку криміналістичної методики та визначення її напрямів наукових розроблень;
2) підходи щодо розуміння процесу розслідування злочинів та визначення різних характеристик слідчої діяльності;
3) структурні складові розподілу процесу розслідування на рівні та етапи;
4) питання про джерела криміналістичних методик (методичних рекомендацій);
5) підходи щодо диференціації криміналістичних методик та створення їхньої класифікації за різними критеріями;
6) положення відносно доцільності використання криміналістичної класифікації злочинів у диференціації криміналістичних методик;
7) уявлення про типізацію тактичних операцій, виокремлення проміжних (тактичних) завдань та їх роль в структурі окремої криміналістичної методики;
8) проблеми оптимізації слідчої діяльності на підставі її алгоритмізації та побудови певних програм або створення відповідної бази знань;
9) підходи відносно уніфікації окремих криміналістичних методик, їх видів, структури, можливостей реалізації.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дослідженні запропоновано принципово новий підхід у формуванні та реалізації окремих криміналістичних методик, закладено підґрунтя до атестації та державної їх реєстрації. Робота має комплексний характер і практичне спрямування на вдосконалення діяльності органів досудового слідства та суду. Вирішення цієї важливої наукової проблеми на дисертаційному рівні стимулюватиме подальшу розробку криміналістичних методик та оптимізацію діяльності органів кримінальної юстиції.
Наведені в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
- у науково-дослідницькій роботі – для подальшої розробки загально-теоретичних проблем криміналістичної методики та формування нових видів окремих методик;
- у правотворчій діяльності – з метою удосконалення чинного законодавства та прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на встановлення належної атестації та державної реєстрації окремих криміналістичних методик;
- у практичні діяльності органів кримінальної юстиції – як оптимальні криміналістичні методики у вигляді державної інформаційної системи, що має сприяти підвищенню рівня розкриття та розслідування окремих категорій злочинів;
- у навчальному процесі – при викладанні курсу «Криміналістика», спеціальних курсів криміналістичного спрямування, а також підготовці розділів підручників, навчальних та довідкових посібників.
Особистий внесок здобувача полягає у розробленні нового підходу до формування та застосування криміналістичних методик та створенні відповідних теоретичних засад. Дисертаційне дослідження підготовлене самостійно. У працях підготовлених у співавторстві відзначається важливий внесок здобувача. Зокрема, у навчальному посібнику «Боротьба з фальшивомонетництвом в Україні» / за ред. Б. В. Щура – здобувачем визначено загальні підходи до структури криміналістичної характеристики та методики розслідування фальшивомонетництва; у навчальному посібнику «Інформатика та інформаційні технології» здобувачем аргументовано значимість технологічного підходу та визначено роль інформаційних технологій у практичній юридичній діяльності; у навчальних посібниках «Оперативно-розшукове документування» / Б. В. Щур, Л. Ф. Гула, В. П. Захаров, О. В. Кондратюк, А. М. Кравченко та «Оперативно-розшукова діяльність (особлива частина) / за ред. Б. В. Щура – визначається роль оперативно-розшукових заходів у проведенні оперативно-тактичних операцій як певного елемента криміналістичної методики; у навчально-методичному посібнику «Кримінальний процес» / за ред. Р. І. Благути, Ю. А. Коміссарчук, Б. В. Щура – пропонуються процедури проведення окремих слідчих дій; у підручнику «Спеціальна техніка» / Керницький І. С., Щур Б. В., Хараберюш І. Ф. та ін.; за ред. І. С. Керницького – визначаються особливості використання спеціальної техніки з метою розкриття злочинів; у методичних матеріалах «Криміналістика» / Бараняк В. М., Пряхин Є. В., Щур Б. В. – надано дані щодо загально-теоретичних проблем криміналістичної методики; у статті «Фальсифікація доказів: поняття, причини, шляхи подолання» (у співавторстві з В. Ю. Шепітьком) – здобувачем безпосередньо виокремлено причини та сформульовано шляхи подолання даного негативного явища в процесі розслідування злочинів (реалізації криміналістичної методики).
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі криміналістики Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», подане й обговорене на її засіданнях, схвалене нею та рекомендоване до захисту. Результати дослідження неодноразово доповідалися на різних наукових, науково-практичних заходах, а також відомчих і міжвідомчих нарадах практичних працівників правозастосовних органів.
Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднювалися, зокрема на таких міжнародних та регіональних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми криміналістики» (Харків, 2003); науково-практичній конференції «Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи» (Харків, 2004); міжнародній науково-практичній конференції «Криміналістика XXI століття» (Харків, 2010); міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні аспекти національної безпеки: організована злочинність» (Львів, 2010); звітній конференції факультету з підготовки слідчих Львівського державного університету внутрішніх справ (Львів, 2010); міжнародній науково-практичній конференції «Організована злочинність – загроза національній безпеці України» (Львів, 2010).
Висновки та пропозиції дисертанта знайшли свої втілення в розробленні двох нормативно правових актів: «Порядку атестації та державної реєстрації окремих криміналістичних методик» та «Порядку ведення Реєстру окремих криміналістичних методик». На адресу Міністерства внутрішніх справ України надіслано доповідну записку щодо основних результатів дисертаційного дослідження та проблем формування, застосування та реєстрації криміналістичних методик. Окремі пропозиції автора знайшли своє застосування у практичній діяльності органів досудового слідства в системі МВС України, що підтверджується відповідним актом впровадження.
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються також у навчальному процесі Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Львівського державного університету внутрішніх справ та Львівського національного університету імені Івана Франка під час читання лекцій і проведення практичних занять з криміналістики, що підтверджується актами впровадження результатів дослідження у навчальний процес.
Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення в опублікованих автором 37 наукових та навчально-методичних працях, з яких 1 одноосібна монографія «Теоретичні основи формування та застосування криміналістичних методик» (2010 р., 20 д.а.), 7 навчальних, навчально-методичних посібників та підручників, 26 статтях, з них 24 наукові статті надруковані у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (428 найменувань на 54 с.) та 4 додатків (на 27с.). Загальний обсяг дисертації становить 407 с., з них основного тексту 324 с.

bibliography

ВИСНОВКИ
За результатами дослідження у дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми – розроблення теоретичних основ формування та застосування криміналістичних методик. На підставі проведеного дослідження сформульовано такі головні висновки та запропоновано пропозиції, що мають важливе теоретичне й практичне значення:
1. Проведений аналіз історичного екскурсу щодо формування наукових уявлень про криміналістичну методику дозволив визначити її певні етапи та тенденції. Змінення парадигми криміналістики відбивається й на криміналістичній методиці, яка є динамічною системою. Визначено внутрішній зміст криміналістичної методики та її елементний склад.
2. Сформульовано визначення поняття методичних рекомендацій у такий спосіб: комплекси взаємопов’язаних типових порад, апробованих практикою і пропонованих до застосування в розслідуванні окремих видів злочинів, які спрямовані на оптимізацію слідчої діяльності. Встановлено, що здійснення розслідування не обмежується лише методичними рекомендаціями щодо окремих видів злочинів.
3. Здійснено обґрунтування технологічного підходу в розслідуванні злочинів та проведено науковий аналіз інших видів криміналістичних технологій. Термін «слідча технологія» є новою категорією криміналістики, яка являє собою різновид криміналістичних технологій і має відповідати усім їх суттєвим ознакам. Слідча технологія визначає найбільш оптимальний рух кримінальної справи при розслідуванні злочину, послідовність виконання слідчих дій, оперативно-розшукових або організаційно-технічних заходів, систему використовуваних криміналістичних засобів та їх режим. Надано таке визначення слідчої технології: певний процес, послідовність реалізації слідчої діяльності, застосування криміналістичних засобів (прийомів, способів, рекомендацій, операцій) при розслідуванні окремого виду (підвиду) злочинів, спрямований на досягнення об’єктивної істини по справі.
4. Своєрідною тенденцією розвитку криміналістичної методики є розширення її меж. Криміналістичні методики розроблюються не тільки щодо розслідування певних видів (груп) злочинів, а й в інших сферах пізнавальної діяльності (судовій, прокурорській, адвокатській). На сучасному етапі важливими напрямами наукових розроблень з криміналістичної методики є: 1) подальше формування методологічних засад криміналістичної методики – її загальних положень (концептуальних підходів, принципів, функцій, структури тощо); 2) створення окремих криміналістичних методик (відносно категорій, видів, підвидів злочинів та ін.); 3) розроблення криміналістичних методик щодо різних видів діяльності: слідчої, судової, прокурорської, адвокатської; 4) пропонування окремих засобів криміналістичної методики – методичних рекомендацій, методів, прийомів, технологій.
5. Аналіз різних підходів щодо розуміння розслідування злочинів (діяльнісного, системно-структурного, системного, інформаційного) дозволив установити, що це складна, системоутворююча, процесуальна діяльність, спрямована на збирання, дослідження й оцінку інформації (відомостей), яка має доказове значення. Розкрито зміст та надано характеристику різним видам слідчої діяльності: пізнавальної, конструктивної, комунікативної, посвідчувальної.
6. На підставі вивчення наукових позицій та з урахуванням слідчої практики зроблено висновок, що предмет розслідування – це його змістовна сторона, сукупність обставин, які встановлюються під час розслідування. Предмет розслідування може бути розглянутий у двох аспектах: 1) ідеальна модель (передбачувана сукупність обставин); 2) процес визначення кола обставин по конкретній кримінальній справі, їх встановлення, формування. Предмет розслідування може диференціюватися залежно від видової спрямованості злочинів і тому, має враховуватися в окремих криміналістичних методиках (є їх структурним елементом).
7. Піддано науковому аналіз рівні та етапи розслідування злочинів, які мають певне криміналістичне значення. Визначено джерела формування криміналістичних методичних рекомендацій (криміналістичних методик) та надано їх характеристики.
8. Виокремлено суттєеві ознаки криміналістичної методики (системність, інтегративність, інформаційність, комплексність) та сформульоване таке її визначення: система інтегрованих наукових положень і сформованих на їх основі комплексів методичних рекомендацій та слідчих технологій у вигляді типових інформаційних моделей, спрямованих на оптимальне здійснення розслідування та попередження (запобігання) злочинів.
9. Окрема криміналістична методика – є важливим структурним елементом криміналістичної методики. До її суттєвих ознак необхідно віднести: 1) комплексність та системність криміналістичних (методичних) рекомендацій; 2) інформаційність пропонованої моделі; 3) спрямованість на оптимальне розкриття та розслідування певного виду злочинів. Сформульовано таке визначення окремої криміналістичної методики – це комплекс методичних рекомендацій та слідчих технологій у вигляді типових інформаційних моделей, спрямованих на розкриття та розслідування певного виду або групи злочинів та їх запобігання.
10. На підставі наукового аналізу різних підходів щодо диференціації криміналістичних методик визначено найбільш важливі критерії їхньої класифікації. Запропоновано класифікацію криміналістичних методик залежно від: 1) сфери реалізації (криміналістичні методики розслідування та криміналістичні методики судового розгляду); 2) виду злочинів (видові криміналістичні методики); 3) криміналістично значущих ознак у певному виді злочинів (підвидові криміналістичні методики або «мікрометодики»); 4) криміналістично значущих ознак, що виходять за межі виду злочину (групові криміналістичні методики); 5) наявності зв’язків між окремими видами злочинів (комплексні криміналістичні методики).
11. Висловлено позицію щодо можливостей створення окремих криміналістичних методик, які можуть використовуватися під час судового розгляду (судові методики). Підкреслено необхідність врахування таких обставин: 1) пропоновані методики мають бути пов’язані із суб’єктом їхньої реалізації; 2) вони повинні бути розраховані на специфічну судову діяльність, а не запозичуватися зі слідчої діяльності.
12. Окремі криміналістичні методики мають функціональну спрямованість. Вивчення спеціальної криміналістичної літератури та слідчої практики, а також з’ясування сутності окремої криміналістичної методики дозволило виокремити і надати інтерпретацію таким її функціям: 1) описово-інформаційній; 2) пізнавально-прагматичній; 3) прогностично-евристичній; 4) дидактичній (навчальній). Функції окремих криміналістичних методик визначають їх основні напрямки та визначають теоретико-практичну значущість.
13. Формування окремих криміналістичних методик має здійснюватися у відповідності до її внутрішньої структури. За результатами дослідження запропоновано таку їх структуру: 1) криміналістична характеристика певного виду (групи) злочинів; 2) обставини, що підлягають з’ясуванню; 3) попередні дії слідчого до порушення кримінальної справи; 4) типові слідчі ситуації та система версій початкового етапу розслідування; 5) проміжні завдання та комплекси слідчих дій і оперативно-розшукових заходів початкового етапу розслідування; 6) типові слідчі ситуації та система версій наступного етапу розслідування; 7) проміжні завдання та комплекси слідчих дій та оперативно-розшукових заходів наступного етапу розслідування; 8) заходи усунення протидії розслідуванню злочинів; 9) профілактична діяльність слідчого.
14. Визначено роль криміналістичної класифікації злочинів в диференціації криміналістичних методик. При цьому спроби створити криміналістичні класифікації злочинів за криміналістичними критеріями є схвальними і потребують подальших наукових досліджень. Разом з тим, у класифікаційних побудовах не можна обмежуватися лише криміналістичними ознаками (критеріями), а необхідно виходити з кримінально-правової класифікації злочинів, яка у цьому аспекті є базовою.
15. Важливість криміналістичної характеристики злочинів пов’язана з виконанням нею прагматичної (практичної) функції. Вона являє собою систему відомостей про певний вид (групу) злочинів і є своєрідною інформаційною базою даних. Криміналістична характеристика злочинів повинна мати таку структуру: 1) спосіб злочину (спосіб приготування, спосіб учинення, спосіб приховування злочину); 2) предмет злочинного посягання; 3) умови вчинення злочину (час, місце, обстановка); 4) знаряддя та засоби вчинення злочину; 5) особа злочинця; 6) особа потерпілого (жертви); 7) сліди злочину. В структурі криміналістичної характеристики злочинів важливим є те, що її елементи взаємопов’язані поміж собою, мають так звані кореляційні залежності. Визначено існування різних залежності поміж елементами криміналістичної характеристики злочинів. Аргументовано доцільність виокремлення однозначного та багатозначного характеру зв’язків поміж її елементами.
16. Тактичні операції є структурним елементом окремої криміналістичної методики. Розроблення та використання типових тактичних операцій завжди пов’язано із постановленням та вирішенням проміжних (локальних) завдань розслідування. Оптимізація процесу розслідування зумовлена тим, що існує необхідність у вичленовуванні системи таких завдань, які б кореспондувалися з відповідними тактичними операціями.
17. Зроблено пропозицію про доцільність виокремлення в структурі криміналістичної методики такого елемента, як заходи щодо усунення протидії розслідування злочинів. Це пов’язано із тим, що розслідування будь-яких видів злочинів передбачає реагування на протидію з боку зацікавлених осіб. При цьому важливим є формулювання системи типових методичних рекомендацій, спрямованих на усунення (нейтралізацію) протидії розслідуванню злочинів. Питання протидії розслідуванню злочинів в криміналістичній методиці відбиваються у таких двох позиціях: 1) в структурі криміналістичної характеристики злочинів, а саме в такому її елементі, як спосіб злочину; 2) в структурі окремої криміналістичної методики як самостійний елемент – система методичних рекомендацій, певні заходи щодо подолання або усунення (нейтралізації) протидії розслідуванню.
18. Окремі криміналістичні методики мають ґрунтуватися на певних принципах. На підставі розгляду різних підходів до принципів криміналістичної методики зроблено висновок про існування двох груп принципів: 1) принципів побудови (формування) окремих криміналістичних методик (системність окремої криміналістичної методики; наукова обґрунтованість методичних рекомендацій та слідчих технологій; структурність окремої криміналістичної методики; її алгоритмічність; об’єктивність формування окремої криміналістичної методики); 2) принципів застосування окремих криміналістичних методик (законність використання методичних рекомендацій і слідчих технологій; їх етичність використання; етапність (планомірність); вибірковість (ситуаційність); індивідуальність (конкретність)).
19. Формалізація значного обсягу слідчої діяльності звернена до розроблення алгоритмів (програм) щодо розслідування окремих видів злочинів. Аналіз літературних джерел надав змогу встановити, що в криміналістиці розробляються різні алгоритми та програми і їх умовно можливо розподілити на три категорії: 1) ті, що формалізують окремі елементи слідчої дії; 2) ті, що формалізують певні слідчі дії; 3) ті, що формалізують цілий напрямок (значну частину) слідчої діяльності. Розроблення алгоритмів, типових програм, схем – надає методичну допомогу слідчому, підказує напрямок пошуку щодо одержання інформації та ефективного розслідування.
20. Оптимізація у використанні окремих криміналістичних методик передбачає створення відповідної бази знань для слідчих працівників. Створення системи окремих криміналістичних методик потребує уніфікованих підходів до видів криміналістичних методик та визначення їх практичної значущості і можливостей використання, структури окремої методики та її елементів. Певна «стандартизація» надасть можливість перейти від теоретичних конструкцій та наукових дискусій до дійсно методико-практичних підходів, розрахованих на практичних працівників досудового слідства. Проведений аналіз практики реалізації окремих криміналістичних методик дозволив сформулювати пропозицію відносно того, що проведення уніфікації цих методик, визначення відповідності їх науково-практичному рівню можливе за рахунок їх державної реєстрації, визначення порядку такої реєстрації та створення певної «бази знань слідчого».
21. Запропоновано проекти двох нормативно-правових актів: 1) «Порядку атестації та державної реєстрації окремих криміналістичних методик»; 2) «Порядку ведення Реєстру окремих криміналістичних методик».
22. Атестація окремих криміналістичних методик має здійснюватися шляхом проведення їх рецензування досвідченими науковцями і практиками та апробації цих методик слідчими підрозділами Міністерства внутрішніх справ України. Державна реєстрація методик проводиться Міністерством внутрішніх справ України, яке є держателем Реєстру окремих криміналістичних методик. Окремі криміналістичні методики, які подаються для державної реєстрації, мають розглядатися спеціально створюваним органом Міністерства внутрішніх справ України (наприклад, Координаційною радою з проблем впровадження криміналістичних методик). До Реєстру окремих криміналістичних методик доцільно вносити такі дані: 1) реєстраційний код окремої криміналістичної методики; 2) вид криміналістичної методики; 3) назва криміналістичної методики; 4) розробник криміналістичної методики; 5) рік створення криміналістичної методики; 6) дата прийняття рішення про державну реєстрацію криміналістичної методики.
23. Модернізація слідчої діяльності може бути здійснена завдяки впровадженню інновацій. Визначено можливості у використанні інформаційно-технічного забезпечення в розслідуванні злочинів. Запропоновано певні напрямки інформатизації розслідування та роль у розробленні та застосуванні АРМ – слідчого. Сформульовано пропозицію про необхідність створення державної інформаційної системи «Криміналістичні методики», у якій мають розміщуватися атестовані та офіційно зареєстровані окремі криміналістичні методики.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеева Г. К. Использование информационных технологий в судебно-экспертном исследовании контрафактной аудиовизуальной продукции [Текст] / Г. К. Авдеева // Использование современных информационных технологий в правоохранительной деятельности и региональные проблемы информационной безопасности: сб. матер. междунар. научно-практ. конф. – Калининград: Калининград. юрид. ин-т МВД России, 2006. – Вып. VII (часть 1). – С. 3 – 8.
2. Автоматизоване робоче місце слідчого – АРМ-слідчого «Інсайт» [Електронний ресурс] – http:// www. sledovatel. com. ua
3. Агибалов В. Ю. Изменение сущности криминалистической категории «след» в связи с развитием компютерных технологий [Текст] / В. Ю. Агибалов // Воронежские криминалистические чтения: сб. науч. тр. / под ред. О. Я. Баева. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2009. – Вып. 11. – С. 19 – 26.
4. Аленин Ю. П. Выявление и расследование очагов преступлений: теория и практика [Текст]: монография / Юрий Павлович Аленин. – Одесса: Юрид. ин-т ОГУ, 1996. – 268 с.
5. Андреев И. С. Курс криминалистики [Текст] / [И. С. Андреев, Г. И. Грамович, Н. И. Порубов]; под ред. Н. И. Порубова. – Минск: Вышэйшая школа, 2000. – 335 с.
6. Ароцкер Л. Е. Основные вопросы тактики и методики судебного разбирательства [Текст] / Лев Ефимович Ароцкер // Настольная книга судьи (рассмотрение уголовных дел в суде первой инстанции) / ред. коллегия: А. Ф. Горкин, В. В. Куликов, Н. В. Радутная, И. Д. Перлов. – М.: Юрид. лит., 1972. – С. 167 – 171.
7. Ахтирська Н. М. Проблеми методичного забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах реформування кримінальної юстиції [Текст] / Н. М. Ахтирська // Криміналістика XXI століття: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 25 – 26 листоп. 2010 р. – Харків: Право, 2010. – С. 183 – 186.
8. Бабаева Э. У. Преодоление противодействия уголовному преследованию [Текст] // Криминалистика: учебник / под ред. Е. П. Ищенко. – М.: Изд-во «Элит», 2008. – С. 424 – 446.
9. Баев О. Я. К вопросу о криминалистической классификации преступлений по основанию единства их объективной стороны [Текст] / О. Я. Баев, М. В. Стояновский // Уголовное право и криминология. – Воронеж, 2007. – Вып. 3. – С. 20 – 28.
10. Баев О. Я. Методические основы расследования отдельных видов преступлений [Текст] / О. Я. Баев // Расследование отдельных видов преступлений: учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1986. – С. 3 – 15.
11. Баев О. Я. Основы криминалистики [Текст]: курс лекций / Олег Яковлевич Баев. – М.: Экзамен, 2001. – 288 с.
12. Баев О. Я. Основы криминалистики [Текст]: курс лекций. – 2-е изд., перераб. и доп. / Олег Яковлевич Баев. – М.: Изд-во «Экзамен», 2003. – 320 с.
13. Баев О. Я. Посягательства на доказательственную информацию и доказательства в уголовном судопроизводстве (правовые и криминалистические средства предупреждения, пресечения и нейтрализации последствий: проблемы и возможности решения) [Текст] / Олег Яковлевич Баев. – М.: Юрлитинформ, 2010. – 432 с.
14. Баев О. Я. Проблеми криминалистики и уголовного процесса (статьи разных лет) [Текст] / О. Я. Баев. – Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 2006. – 200 с.
15. Баев О. Я. Производство следственных действий: криминалистический анализ УПК России [Текст]: практ. пособ. / О. Я. Баев, Д. А. Солодов. – М.: Эксмо, 2009. – С. 6.
16. Барцицька А. А. Визначення технологічного аспекту криміналістичної техніки [Текст] / А. А. Барцицька // Криміналістика XXI століття: матеріали міжнар. наук.- практ. конф., 25 – 26 листоп. 2010 р. – Х.: Право, 2010. – С. 82-85.
17. Бахин В. П. Задачи криминалистики в современных условиях [Текст] / В. П. Бахин // Актуальные проблемы уголовного процесса и криминалистики на современном этапе: межвуз. сб. науч. тр. – Одесса, 1993. – С. 96-103.
18. Бахин В. П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962-2002) [Текст] / Владимир Петрович Бахин. – К., 2002. – 268 с.
19. Бахин В. П. Криминалистическая методика [Текст]: лекция / Владимир Петрович Бахин. – К., 1999. – 35 с.
20. Бахин В. П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики [Текст]: лекция / Владимир Петрович Бахин. – Симферополь: Таврический экологический ин-т, 1999. – 34 с.
21. Бахин В. П. Преступная деятельность как объект криминалистического изучения [Текст]: лекция / В. П. Бахин, Н. С. Карпов. – К., 1999. – 22 с.
22. Бахін В. П. Криміналістика [Текст]: Курс лекцій (ч. 1) / В. П. Бахін, І. В. Гора, П. В. Цимбал. – Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. – 356 с.
23. Белкин А. Р. УПК РФ: конструктивная критика и возможные улучшения. Часть I. Общие положения и принципы уголовного судопроизводства [Текст]. – Изд. 2-е, доп. / Анатолий Рафаилович Белкин. – М.: МГУПИ, 2010. – 59 с.
24. Белкин А. Р. УПК РФ: конструктивная критика и возможные улучшения. Часть II. Уголовное преследование. Участники уголовного судопроизводства [Текст] / Анатолий Рафаилович Белкин. – М.: МГУПИ, 2010. – 46 с.
25. Белкин А. Р. УПК РФ: конструктивная критика и возможные улучшения. Часть III. Участники уголовного судопроизводство (продолжение) [Текст] / Анатолий Рафаилович Белкин. – М.: МГУПИ, 2010. – 59 с.
26. Белкин Р. С. Избранные труды [Текст] / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Норма, 2010. – 768 с.
27. Белкин Р. С. История отечественной криминалистики [Текст] / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Изд-во НОРМА, 1999. – 496 с.
28. Белкин Р. С. Криминалистика. Краткая энциклопедия [Текст]/ Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1995. – 111 с.
29. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики [Текст] / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: НОРМА, 2001. – 240 с.
30. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории [Текст] / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Юрид. лит., 1987. – 272 с.
31. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике [Текст] / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.
32. Белкин Р. С. Криминалистика [Текст]: учебный словарь-справочник / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Юристъ, 1999. – 268 с.
33. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия [Текст] / Р. С. Белкин. – М.: Мегатрон ХХI, 2000. – 2-е изд. доп. – 334 с.
34. Белкин Р. С. Курс криминалистики [Текст]: В 3 т. Т. 1: Общая теория криминалистики / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Юристъ, 1997. – 408 с.
35. Белкин Р. С. Курс криминалистики [Текст]: В 3 т. Т. 2: Частные криминалистические теории / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Юристъ, 1997. – 464 с.
36. Белкин Р. С. Курс криминалистики [Текст]: В 3 т. Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Юристъ, 1997. – 480 с.
37. Белкин Р. С. Курс криминалистики [Текст]: учеб. пособие для вузов. – 3-е изд., доп. / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.
38. Белкин Р. С. Модное увлечение или новое слово в науке [Текст] / Р. С. Белкин, И. Е. Быховский, А. В. Дулов // Социалистическая законность. – М., 1987. – № 9. – С. 54 – 59.
39. Белкин Р. С. Модное увлечение или новое слово в науке? (Еще раз о криминалистической характеристике преступления) [Текст] / Р. С. Белкин // Белкин Р. С. Избранные труды / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Норма, 2010. – С. 441 – 447.
40. Белкин Р. С. Предмет, система и задачи советской криминалистики [Текст] // Криминалистика: учебник / под ред. Р. С. Белкина, Г. Г. Зуйкова. – М.: НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1969. –Т. 1. – 376 с.
41. Белкин Р. С. Принципы формирования частных криминалистических методик [Текст] / Рафаил Самуилович Белкин // Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / под ред. Т. В. Аверьяновой, Р. С. Белкина. – М., 1997. – С. 201 – 209.
42. Белкин Р. С. Противодействие расследованию и пути его преодоления криминалистическими и оперативно-розыскными средствами и методами [Текст] / Р. С. Белкин // Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования: учебник / под ред. Т. В. Аверьяновой, Р. С. Белкина. – М.: Новый Юрист, 1997. – С. 129 – 149.
43. Белкин Р. С. Противодействие расследованию и пути его преодоления криминалистическими и оперативно-розыскными средствами и методами [Текст] / Р. С. Белкин // Криминалистика: учебник / под ред. Р. С. Белкина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: НОРМА, 2003. – С. 696 – 708.
44. Белов О. А. Информационное обеспечение раскрытия и расследования преступлений [Текст]: монография / Олег Александрович Белов. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2009. – 136 с.
45. Бельдягин М. М. Об использовании возможностей средств массовой информации на предварительном расследовании [Текст] / М. М. Бельдягин // Актуальные проблемы борьбы с преступностью: материалы респ. науч.-практ. конф., 14 – 15 мая 1992 г. – Екатеринбург, 1992. – С. 367 – 371.
46. Берназ В. Д. Криминалистическая стратегия в расследовании преступлений [Текст] / В. Д. Берназ // Криміналістика XXI століття: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 25 – 26 листоп. 2010 р. – Харків: Право, 2010. – С. 203 – 209.
47. Біленчук П. Д. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / П. Д. Біленчук, А. П. Гель, Г. С. Семаков. – К.: МАУП, 2007. – 512 c.
48. Білоус В. В. Фіктивне підприємництво (криміналістична характеристика та програма розслідування) [Текст]: довідник слідчого / В. В. Білоус, В. Ю. Шепітько. – Харків: «Одіссей», 2007. – 184 с.
49. Бірюков В. В. Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів [Текст]: монографія / Валерій Васильович Бірюков. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2009. – 664 с.
50. Бобраков И. А. Воздействие преступников на свидетелей и потерпевших и криминалистические методы его преодоления [Текст]: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыcкная деятельность» / И. А. Бобраков. – М., 1997. – 22 с.
51. Большая советская энциклопедия [Текст]: В 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. – 3-е изд. – М., 1976. – Т. 25. – 600 с.
52. Большой энциклопедический словарь [Текст]. – изд 2-е, перераб. и доп. / гл. ред. А. М. Прохоров. – М.: Научное изд-во «Большая Российская энциклопедия»; СПб.: «Норинт», 1998. – 1456 с.
53. Бордюгов Л. Г. Необходимость построения экспертной технологии исследования следов и обстоятельств на месте ДТП [Текст] / Л. Г. Бордюгов, А. М. Моисеев //Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Х.: Право, 2002. – С. 429 – 433.
54. Бородин С. В. Методологические принципы профессиональной защиты в уголовном судопроизводстве России: от индивидуального опыта к научной концепции методики [Текст] / С. В. Бородин // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності: тези доповідей та повідомлень наук.-практ. конф. (Київ, 3 квітня 2009 р.) Видання присвячене пам’яті професора А. Я. Дубинського. – К.: Атіка, 2009. – С. 70 – 73.
55. Булулуков О. Ю. Тактическая операция «Личность преступника» в расследовании убийств при отсутствии трупа [Текст] / О. Ю. Булулуков // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. зб. / О. Ю. Булулуков; відп. ред. В. Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 49. – С. 166 – 174.
56. Быков В. М. Криминалистическая характеристика групповых преступлений [Текст] / В. М. Быков // Криминалистическая характеристика преступлений: сб. науч. трудов. – М., 1984. – С. 82 – 85.
57. Вандер М. Б. Общие положения криминалистической техники [Текст] / М. Б. Вандер // Курс криминалистики: В 3 т. Т. 1. Общетеоретические вопросы. Криминалистическая техника. Криминалистическая тактика / под ред. О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. – С. 192 – 205.
58. Варцаба В. М. Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами (тактико-психологічні основи) [Текст]: монографія / Василь Миколайович Варцаба; за наук. ред. В. Ю. Шепітька. – Х.: Гриф, 2004. – 111 с.
59. Васильев А. Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики [Текст]: монография / Александр Николаевич Васильев, Николай Павлович Яблоков. – М.: МГУ, 1984. – 143 с.
60. Васильев А. Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений [Текст]. – М.: ЛексЭст, 2002. – 64 с.
61. Васильев А. Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений [Текст] / Александр Николаевич Васильев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. – 70 с.
62. Васильев В. Л. Юридическая психология [Текст]. – 3-е изд. / Владислав Леонидович Васильев. – СПб.: Изд-во «Питер», 2000. – 612 с.
63. Васильев В. Л. Юридическая психология [Текст]: учеб. пособие / Владислав Леонидович Васильев. – Ленинград: Изд-во ЛГУ имени А. А. Жданова, 1974. – 96 с.
64. Васильев В. Л. Юридическая психология [Текст]: учебник / Владислав Леонидович Васильев. – М.: Юрид. лит., 1991. – 464 с.
65. Великанов С. В. Родові, видові, підвидові, комплексні та модифікуючі методики розслідування злочинів [Текст] / С. В. Веліканов // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. праць / редкол.: В. І. Борисов та ін. – Х.: Право, 2009. – Вип. 18. – С. 203 – 217.
66. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / укл. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1391с.
67. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. –К.; Ірпінь: ВТФ «Пе-рун», 2004. – 1440 с.
68. Видонов Л. Г. К вопросу о криминалистической характеристике преступлений и закономерных связях между ее элементами [Текст] / Л. Г. Видонов, В. Л. Видонов // Криминалистическая характеристика преступлений: сб. науч. трудов. – М., 1984. – С. 94 – 97.
69. Винберг А. И. Криминалистика [Текст]: учебник / А. И. Винберг, Б. М. Шавер. – 3-е изд., доп. и перераб. – М.: Госюриздат, 1949. – 272 с.
70. Винберг А. И. Криминалистика [Текст]: учебник / А. И. Винберг, Б. М. Шавер. – 4-е изд., доп. – М.: Госюриздат, 1950. – 271 с.
71. Виноградов С. В. Использование положений теории ин-формационного поиска для совершенствования структуры методик расследования отдельных видов преступлений [Текст] / С. В. Виноградов, Н. Б. Опарин // Проблемы программирования, организации и информационного обеспечения предварительного следствия: межвуз. науч. сб. – Уфа: Башк. ун-т, 1989. – С. 97 – 101.
72. Вільгушинський М. Й. Проблеми побудови тактики судового слідства [Текст] / М. Й. Вільгушинський // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: зб. наук.-практ. матеріалів. – Х.: Право, 2005. – Вип. 5. – С. 58 – 61.
73. Возгрин И. А. Введение в криминалистику: история, основы теории, библиография [Текст] / Игорь Александрович Возгрин. – СПб., 2003. – 475 с.
74. Возгрин И. А. Криминалистические методики расследования преступлений [Текст] / И. А. Возгрин // Курс криминалистики: В 3 т. Т. II. Криминалистическая методика: методика расследования преступлений против личности, общественной безопасности и общественного порядка / под ред. О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. – С. 58 – 65.
75. Возгрин И. А. Общие положения криминалистической методики [Текст] / И. А. Возгрин // Криминалистика. В 3 т. Т. 1: История, общая и частные теории / под ред. Р. С. Белкина, В. Г. Коломацкого, И. М. Лузгина. – М.: Акад. МВД РФ, 1995. – С. 262 – 276.
76. Возгрин И. А. Понятие и содержание криминалистической методики расследования преступлений [Текст] // Курс криминалистики: В 3 т. Т. 2. Криминалистическая методика: методика расследования преступлений против личности, общественной безопасности и общественного порядка / под ред. О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. – С. 11-23.
77. Войников В. В. Тактика обеспечения безопасности в уголовном судопроизводстве [Текст]: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика, судебная экспертиза, оперативно-розыскная деятельность» / В. В. Войников. – Калининград, 2002. – 23 с.
78. Волочай С. Н. Состояние и перспективы применения компьютерных технологий в расследовании хищений (на примере предприятий бытового обслуживания) [Текст] / С. Н. Волочай // Актуальные проблемы борьбы с преступностью: материалы респ. науч.-практ. конф., 14 – 15 мая 1992 г. – Екатеринбург, 1992. – С. 383 – 385.
79. Волчецкая Т. С. Актуальные проблемы преподавания криминалистики на современном этапе (по материалам анализа зарубежного опыта) [Текст] / Т. С. Волчецкая // Криміналістика XXI століття: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 25 – 26 листоп. 2010 р. – Харків: Право, 2010. – С. 783 – 787.
80. Волчецкая Т. С. Криминалистическая ситуалогия [Текст]: монография / Татьяна Станиславовна Волчецкая. – Калининград: Калининград. ун-т, 1997. – 218 c.
81. Волчецкая Т. С. Криминалистическая тактика: анализ современных тенденций [Текст] / Т. С. Волчецкая // Актуальные проблемы теории и практики уголовного судопроизводства и криминалистики. – М., 2004. – Ч. 2. – С. 52 – 54.
82. Волчецкая Т. С. Развитие криминалистической науки и предмет криминалистики [Текст] / Т. С. Волчецкая // 50 лет в криминалистике. К 80-летию со дня рождения Р. С. Белкина: матер. междунар. науч. конф. – Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 2002. – С. 60 – 69.
83. Волынский А. Ф. Организованное противодействие раскрытию и расследованию преступлений (проблемы теории и практики) [Текст] / А. Ф. Волынский, В. П. Лавров // Матер. науч.-практ. конф. Организованное противодействие расследованию преступлений и меры по его нейтрализации, г. Руза – г. Москва, 29-30 октября 1996 г. – М., 1997. – С. 95 – 97.
84. Волынский В. А. Криминалистическое обеспечение предварительного расследования преступлений: право и права, традиции и современность [Текст] / В. А. Волынский // Информационный бюлетень № 13 по материалам Криминалистических чтений. – М., 2001. – С. 30 – 34.
85. Гавло В. К. К вопросу о криминалистической методике как информационно-познавательной системе в деятельности по предотвращению, раскрытию и расследованию преступлений [Текст] / В. К. Гавло // Проблемы программирования, организации и информационного обеспечения предварительного следствия: межвуз. науч. сб. – Уфа: Башк. ун-т, 1989. – С. 101 – 107.
86. Гавло В. К. Криминалистическое обеспечение предварительного и судебного следствия как задача криминалистической методики [Текст] / В. К. Гавло // Криміналістика XXI століття: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 25 – 26 листоп., 2010 р. – Харків: Право, 2010. – С. 242 – 247.
87. Гавло В. К. Общие положения криминалистической методики расследования отдельных видов преступлений [Текст] / В. К. Гавло // Криминалистика: учебник / под ред. Е. П. Ищенко. – М.: ООО «Изд-во «Элит»», 2008. – С. 403 – 423.
88. Гавло В. К. Общие положения криминалистической методики расследования отдельных видов преступлений [Текст] / В. К. Гавло // Криминалистика: учебник / под ред. Л. Я. Драпкина, В. Н. Карагодина. – М.: Юрид. лит., 2004. – 896 с.
89. Гавло В. К. Основания классификации преступлений в методике расследования [Текст] / В. К. Гавло // Проблемы криминалистики и доказывания при расследовании преступлений: межвуз. темат. сб. – Барнаул: Алт. гос. ун-т, 1990. – С. 49 – 60.
90. Гавло В. К. Расследование фактов безвестного исчезновения женщин при подозрении на их убийство: монография [Текст] / В. К. Гавло, А. А. Корчагин. – Барнаул: изд-во Алт. ун-та, 2006. – 300 с.
91. Гаврилов А. К. Раскрытие преступлений на предварительном следствии (правовые и организационные вопросы) [Текст] / Анатолий Константинович Гаврилов. – Волгоград: НИ и РИО ВСШ МВД СССР, 1976. – 208 с.
92. Гевко В. Вплив сучасних тенденцій на розвиток вітчизняної криміналістики [Текст] / В. Гевко // Криміналістика у протидії злочинності: тези доповідей наук.-практ. конф. (Київ, 16 жовтня 2009 р.). Видання присвячене 45-річчю кафедри криміналістики Київського нац. ун-ту внутр. справ. – К.: «Хай-Тек Прес», 2009. – С. 96 – 99.
93. Герасимов И. Ф. Криминалистические классификации в методике расследования преступлений [Текст] / И. Ф. Герасимов // Научная информация по вопросам борьбы с преступностью (Вопросы криминалистики). – М.: Всесоюз. ин-т по изуч. причин и разработке мер предупр. преступности, 1983. – № 76. – С . 51 – 53.
94. Герасимов И. Ф. Методика расследования отдельных видов преступлений [Текст] / И. Ф. Герасимов // Криминалистика: учебник для вузов / под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. – М., 1994. – С. 325 – 327.
95. Герасимов И. Ф. Общие положения методики расследования преступлений [Текст] / И. Ф. Герасимов // Криминалистика: учебник для вузов / И. Ф. Герасимов, Л. Я. Драпкин, Е. П. Ищенко и др.: под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. – М.: Высшая школа, 1994. – С. 324 – 334.
96. Голик Ю. В. Глобализация: организованная и коррупционная преступность [Текст] / Ю. В. Голик // Предупреждение организованной и коррупционной преступности средствами различных отраслей права: сб. матер. / под ред. В. В. Лунева. – М.: Юристъ, 2002. – С. 31 – 35.
97. Головин А. Ю. Криминалистическая систематика [Текст]: монография / Александр Юрьевич Головин; под ред. Н. П. Яблокова. – М.: «ЛексЭст», 2002. – 335 c.
98. Головин А. Ю. Современные подходы к пониманию криминалистической характеристики преступлений [Текст] / А. Ю. Головин, М. А. Берестнев // Криміналістика XXI століття: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 25 – 26 листоп. 2010 р. – Харків: Право, 2010. – С. 250 – 254.
99. Голунский С. А. Криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений [Текст]/ С. А. Голунский, Б. М. Шавер; под ред. А. Я. Вышинского. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1939. – 372 с.
100. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (методологические вопросы) [Текст]/ Владлен Игнатьевич Гончаренко. – К.: Выща школа, 1980. – 160 с.
101. Горобец Е. Д. Тактическая операция в криминалистике и на практике расследования преступлений [Текст]/ Е. Д. Горобец, В. И. Шиканов // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы: межвуз. науч. сб. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – С. 29 – 32.
102. Гребельский Д. В.О соотношении криминалистических и оперативно-розыскных характеристик преступлений [Текст] / Д. В. Гребельский // Криминалистическая характеристика преступлений: сб. науч. трудов. – М., 1984. – С. 70 – 73.
103. Громов В. И. Методика расследования преступлений [Текст]. Руководство для органов милиции и уголовного розыска. – М., Изд. 1. – 1929. – 114 с.
104. Громов В. И. Искусство расследования преступлений: достижения и методы розыскной и следственной практики (опыт анализа доказательственных улик) [Текст]: пособие для органов уголовного розыска и следствия / В. И. Громов, Н. Лаговиер. – М., 1927. – 168 с.
105. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики [Текст] / Ганс Гросс. – Новое изд., перепеч. с изд. 1908 г. – М.: ЛексЭст, 2002. – 1088 с.
106. Густов Г. А. Основы криминалистической теории расследования [Текст] / Г. А. Густов // Курс криминалистики