ТЕОРЕТИКО–МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

brief description

Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини

На правах рукопису

УДК – 378.14 + 37.01 + 37.03

СОВГІРА СВІТЛАНА ВАСИЛІВНА

ТЕОРЕТИКО–МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 ¬– теорія і методика професійної освіти

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Побірченко Наталія Семенівна
доктор педагогічних наук, професор

Умань – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ
УЧИТЕЛІВ 24
1.1. Ступінь наукової розробленості досліджуваної проблеми у
психолого-педагогічній літературі 24
1.2. Категорійний апарат дослідження екологічного світогляду
майбутніх учителів 49
1.3. Методологічні основи дослідження проблеми формування
екологічного світогляду майбутніх учителів 66
1.4. Концепція формування екологічного світогляду майбутніх
Учителів 88
1.5. Становлення екологічного світогляду на історичних етапах
розвитку суспільства 97
Висновки до розділу 1 125
РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ 129
2.1. Онтогенез екологічного світогляду особистості 129
2.2. Особистісні компоненти екологічного світогляду 159
2.3. Фахові компоненти екологічного світогляду майбутніх
педагогів 174
2.4. Обґрунтування функціональної структури екологічного
світогляду майбутніх учителів 187
Висновки до розділу 2 209
РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ МОДЕЛІ ТА ПЕДАГОГІЧНА
ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО
СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ 213
3.1. Соціально-педагогічні умови формування екологічного світогляду
майбутніх учителів 213
3.2. Модель формування екологічного світогляду майбутніх учителів 226
3.3. Організація дослідження та методика проведення
констатувального експерименту 241
Висновки до розділу 3 265
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ
УЧИТЕЛІВ 269
4.1. Наповнення навчально-виховного процесу екологічним змістом 269
4.2. Технологія формування екологічного світогляду студентів у
процесі поєднання традиційних та інноваційних методів в
аудиторних організаційних формах 305
4.3. Роль специфічних позааудиторних форм та засобів у формуванні
екологічного cвітогляду майбутніх учителів 344
Висновки до розділу 4 371
РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ
УЧИТЕЛІВ 374
5.1. Мета, гіпотеза, ідея та програмне забезпечення формувального
експерименту 374
5.2. Організація, методика та статистична перевірка результатів
експериментального дослідження 389
Висновки до розділу 5 435
ВИСНОВКИ 438
ДОДАТКИ 447
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 507

ВСТУП

Актуальність дослідження. До глобальних пріоритетів, що мають доленосне значення для майбутнього людської цивілізації, можна віднести суспільство, людину й природу в їхньому взаємозв’язку та взаємозалежності. Сьогодні незаперечним є факт існування реальної загрози порушення рівноваги в навколишньому природному середовищі в результаті нестримної технологічної діяльності людини. У чисельних сучасних дослідженнях науковців-екологів (В. Абрамович, Н. Бушин, В. Кунченко, В. Лаврик, Г. Рудько, Є. Римлянд, А. Самсонова, С. Чубаро, В. Халецький, Є. Яковлєв та ін.) указується на погіршання впродовж останніх кількох десятиріч екологічного стану навколишнього природного середовища в Україні: виснаження ґрунтів, забруднення річок, дигресія лісових екосистем тощо.
Сучасна екологічна ситуація вимагає нагального розв’язання. У наш час відбувається пошук напрямів вирішення екологічних проблем, шляхів гармонізації відносин суспільства, людини й природи, що залежить від гуманітарного потенціалу суспільства, рівня освіти та культури населення. Наразі прийнято Земельний (1992), Лісовий (1994), Водний (1995) кодекси, низка законів про раціональне використання та охорону природи в Україні, а саме „Про охорону навколишнього природного середовища” (1991), „Про екологічну експертизу” (1995) та ін., розроблено проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 р.
Одним з підходів до розв’язання цієї проблеми є формування в кожної людини нового мислення, що спрямоване на зміну стратегії у визначенні мети, шляхів і методів розвитку цивілізації як необхідного чинника виживання людства в умовах екологічної кризи. У контексті гармонізації відносин суспільства й природи важливо виховати, насамперед у молоді, ціннісне ставлення до навколишнього природного середовища на основі знання законів природи, відповідно до логіки природних процесів. Особлива роль у цьому належить учителеві, який має цілеспрямовано виховувати екологічно грамотних і відповідальних людей. Відповідно й сам учитель повинен мати погляди та переконання щодо гармонійної єдності людини й природи.
Питанням формування світогляду, зокрема екологічного, присвячено низку наукових досліджень та праць філософського, психолого-педагогічного й екологічного спрямування, а саме: формування світогляду (Р. Арцишевський, А. Бальсис, М. Бердяєв, В. Вандишев, Е. Ільєнков, В. Табачковський, А. Чанишев). Цю категорію досліджено досить широко, але складність розуміння зазначеного феномена філософами, психологами, педагогами залишає відкритим питання про його змістове наповнення відповідно до вимог сучасності; формування екологічного світогляду (М. Бауер, Е. Гірусов, М. Кисельов, В. Крисаченко, А. Толстоухов, А. Урсул, І. Фролов, В. Шинкарук). У працях науковців розкрито становлення, сутність та етапи формування екологічного світогляду особистості. Залишаються невирішеними питання про узагальнення та систематизацію філогенезу екологічного світогляду, фундаментальне обґрунтування цього поняття та необхідності формування екологічного світогляду в майбутнього вчителя.
Психолого-педагогічні дослідження свідчать про наявні передумови формування екологічного світогляду дітей та учнівської молоді в онтогенетичному розвитку:
– у сім’ї, дитячому садку (Є. Андреєва, Т. Дубиніна, Л. Каменєва, І. Мар’єнко, Г. Марочко, Н. Старосєльцева, С. Реддінг, С. Русова, В. Стрєльцова, М. Стельмахович, В. Федяєва). Науковцями детально досліджено психолого-педагогічні особливості розвитку світорозуміння у дітей в координатах дошкільного виховання. Педагогічні аспекти потребують корекції у процесі розвитку екологічного світогляду дітей шляхом розроблення й упровадження нових виховних технологій;
– у початковій школі (Н. Бібік, О. Біда, К. Гуз, В. Ільченко, Н. Коваль, Л. Салєєва, Л. Шаповал). Автори акцентують увагу на проблемі розвитку екологічного мислення молодших школярів, вироблення у них навичок бережливо використовувати природні ресурси, формування гуманної позиції у ставленні до природи;
– в основній школі (Н. Дуденко, А. Захлєбний, І. Зверєв, Л. Корміна, О. Лабезна, Г. Пустовіт, Н. Пустовіт, А. Степанюк, В. Стефаник, І. Суравєгіна). Дослідники наголошують, що саме в основній школі в дітей накопичуються екологічні знання і погляди, які забезпечують перехід світорозуміння, завдяки процесу мислення, до його генетичної форми в підлітковому віці – свідомості, а педагогічний процес має бути комплексним і забезпечувати адекватний розвиток ставлення особистості до світу природи;
– у старшій школі (Л. Величко, В. Єрмолаєва, О. Єресько, В. Каленська, С. Лебедь, Т. Лиханова). Практично за межами уваги дослідників старшої школи залишилися питання про фундаментальне висвітлення відносин суспільства й природи, проте ступінь сформованості еколого-світоглядних поглядів і переконань старшокласників зумовлена тим, наскільки вони знайомі з екологічними проблемами та шляхами їх розв’язання та активної участі у практичній природоохоронній роботі.
Узагальнюючи роботи, в яких розглядаються питання формування світоглядних якостей у майбутніх учителів, умов та закономірностей навчально-виховного процесу у вищому педагогічному закладі, виділимо кілька напрямів проведення наукових досліджень:
– проблеми формування особистості вчителя (О. Абдулліна, С. Гончаренко, І. Зязюн, М. Євтух, Н. Кічук, Н. Кузьміна, О. Пєхота, Н. Побірченко, О. Савченко, В. Сагарда, Г. Сагач, В. Семиченко, В. Сластьонін, Н. Тарасевич). Науковцями докладно висвітлено загальні питання формування особистості вчителя. Разом з тим, зміни в соціальній, економічній, екологічній сферах сучасного життя підвищують вимоги до вчителів і якості їхньої підготовки;
– зміст і форми науково-природничої та спеціально-методичної підготовки студентів педагогічних закладів до природоохоронної роботи в школі відображено в працях учених-природодослідників та педагогів-методистів (М. Воїнственський, С. Глазачев, Б. Іоганзен, В. Кузнєцова, І. Пономарьова, О. Сідельковський, В. Червонецький). У зв’язку з загостренням екологічних проблем змінюються зміст, форми, методи й засоби екологічної освіти. Саме цим аспектам підготовки майбутнього вчителя приділено недостатньо уваги;
– теоретико-методичні засади формування компонентів екологічного світогляду майбутнього вчителя (Л. Білик, Л. Корміна, Д. Мельник, Т. Нінова, О. Плахотнік, А. Степанюк, М. Швед, З. Шевців). Учені дослідили окремі напрями у формуванні компонентів екологічного світогляду майбутнього вчителя. Виникла необхідність комплексного дослідження зазначеної проблеми.
Аналіз вітчизняної психолого-педагогічної літератури показав, що науковцями розглядаються окремі аспекти поставленої проблеми. Серед них: формування екологічної культури майбутнього вчителя (Н. Лисенко, Л. Лук’янова, В. Смікал, Г. Тарасенко, Н. Ясінська), формування екологічного світогляду майбутніх учителів у процесі екологічної освіти й виховання (Г. Білявський, О. Головко, І. Костицька, Т. Нінова, М. Падун, Г. Пустовіт, А. Федорук, С. Шмалєй), посилення ролі екологічної домінанти у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів (Г. Білецька, А. Захлєбний, І. Зверєв, В. Ільченко, О. Король, О. Кудрявцева, О. Лабенко, Г. Марочко, О. Мащенко, І. Суравєгіна), формування відповідального ставлення молоді до навколишнього середовища (О. Біда, Л. Білик, В. Вербицький, М. Назарук, Н. Негруца, Г. Пономарьова, Н. Пустовіт, Л. Руденко, О. Сапронова, Н. Чернова).
Незважаючи на виокремлені вище наукові доробки, проблему формування екологічного світогляду майбутніх учителів на сьогодні досліджено недостатньо (як на рівні цілісного навчально-виховного процесу, так і на рівні педагогічної взаємодії викладача та студента). Необхідним є вдосконалення теоретико-методологічних, організаційних та методичних аспектів формування екологічного світогляду майбутніх учителів з урахуванням сучасних вимог, що також засвідчує актуальність проблеми дослідження.
Практика формування екологічного світогляду майбутніх учителів свідчить, що у вищих педагогічних навчальних закладах не забезпечується єдність аудиторної та позааудиторної діяльності, навчальної, виховної та науково-дослідної роботи студентів, теоретичних знань і практичних дій у напрямі забезпечення неперервності цього процесу. Незначна увага приділяється природоохоронній роботі як одній з умов збереження довкілля.
Нагальні потреби практики формування екологічного світогляду майбутніх учителів у вищих навчальних закладах спрямовують дослідників на подальше розроблення його теоретичних і методичних положень. Крім того, загострення сучасних екологічних проблем, які на сьогодні диференціюються на урбанізовані (місто) й агроекологічні (село), вимагає скоординованих зусиль представників природничих і гуманітарних наук, відповідної підготовки вчителів різних спеціальностей до розв’язання проблеми взаємин людини й природи, формування в них природничо-наукової картини світу та екологічного світогляду як її відображення в структурі особистості.
На основі вивчення й узагальнення теоретичних та практичних аспектів у формуванні екологічного світогляду майбутніх учителів виявлено протиріччя між:
– традиційною освітою, сучасним інформаційним забезпеченням та необхідністю розв’язання екологічних проблем, які можуть бути подолані тільки шляхом збереження кращих традицій поряд з поступовим упровадженням у навчально-виховний процес інноваційних технологій;
– програмними вимогами й фактичними знаннями про взаємодію людини та природи й відповідними поглядами та переконаннями студентів;
– стрімким збільшенням екологічної інформації й можливостями її засвоєння студентами, де знання не подано в чистому вигляді, а задано в загальному контексті світоглядної позиції відповідно до певної ситуації;
– сформованим екологічним світоглядом студентів і орієнтацією їх на майбутній зміст професійної діяльності відповідно до невідомих ще екологічних та педагогічних ситуацій;
– потребами в екологічному світогляді суспільства та індивідуальною формою його прояву у майбутнього вчителя.
Ці протиріччя дозволили сформулювати проблему дослідження, суть якої полягає в необхідності змінити традиційні підходи до формування екологічного світогляду в майбутніх учителів, у якому б чітко прослідковувалися погляди та переконання щодо гармонійної єдності людини й природи, надання процесу формування екологічного світогляду майбутніх учителів неперервності та системності.
З огляду на виявлені протиріччя й науково-практичні потреби в їхньому розв’язанні, а також ураховуючи стан дослідженості вищеозначеної проблеми та доцільність її розробки, було обрано тему дослідження: „Теоретико-методичні основи формування екологічного світогляду майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах напрямку дослідження кафедри географії та екології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини й пов’язана з виконанням держбюджетних тем у 2000 – 2002 рр. „Вивчення біорізноманіття як аспект гуманізації екологічної освіти студентської та учнівської молоді” (номер державної реєстрації № 0100U000316) та у 2006 – 2008 рр. „Трансформація ландшафтних екосистем Центральної частини басейну річки Південний Буг та участь молоді у їх відтворенні” (номер державної реєстрації № 0105U007891), що виконувалися на базі науково-дослідної лабораторії „Екологія і освіта” в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини на замовлення Міністерства освіти і науки України. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 4 від 27.10.2005 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 31.01.2006 р.).
Об’єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах.
Предмет дослідження: теоретичні та методичні засади формування екологічного світогляду майбутніх учителів у навчально-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів.
Мета дослідження – обґрунтувати теоретико-методичні основи, концептуальні засади, функціональну структуру екологічного світогляду та розробити модель формування екологічного світогляду майбутніх учителів й експериментально перевірити ефективність її впровадження у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.
Концепція дослідження базується на ідеях єдності людини й природи, внутрішньої потреби майбутнього вчителя в гармонійному співіснуванні з природою, що розкриваються на теоретичному, методологічному та технологічному рівнях:
– теоретичний рівень визначає систему філософських, психологічних, педагогічних та екологічних дефініцій, які покладено в основу дослідження проблеми формування світогляду, в тому числі екологічного, в контексті сучасної освіти, розкриття сутності, структури екологічного світогляду та побудови моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів;
– методологічний рівень є основою для розкриття наукових підходів до проблеми формування екологічного світогляду особистості;
– технологічний рівень визначає шляхи реалізації моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів.
В основу концепції покладено такі положення:
– формування екологічного світогляду майбутніх учителів має здійснюватися з урахуванням змін у соціальній, екологічній, економічній сферах, що підвищує вимоги до вчителя та якості його підготовки, орієнтуватися на гармонійний розвиток особистості, будуватися на основі принципів системності й неперервності, що потребує посилення екологічної домінанти в навчально-виховному процесі на всіх його етапах;
– на сучасному етапі дослідження проблеми актуальним є розроблення та реалізація моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів для різних педагогічних спеціальностей у зв’язку з всезагальністю екологічних проблем та необхідністю їх розв’язання вчителями різного фахового спрямування;
– формування екологічного світогляду майбутніх учителів є спеціально організованим процесом, який охоплює такі взаємопов’язані та взаємозалежні елементи, як мета, що визначається умовами, за яких відбувається навчально-виховний процес і набутим досвідом у формуванні екологічного світогляду особистості; зміст, який є чітко окресленою системою наукових знань про відносини людини й природи, практичних умінь та навичок вирішення педагогічних та природоохоронних проблем, способів відповідної діяльності й мислення, якими має оволодіти майбутній учитель упродовж усіх років навчання у вищому навчальному закладі; методи, що є основним способом організації навчально-виховної роботи студента та викладача; засоби, використання яких націлює на творче вирішення екологічних проблем, дослідницьку діяльність та природоохоронну роботу; форми організації навчально-виховного процесу (аудиторні та позааудиторні), які характеризують зовнішні елементи взаємодії й забезпечують свідоме оволодіння екологічними знаннями та отримання бажаних результатів – того, до чого приводить навчально-виховна діяльність, ступінь реалізації наміченої мети: діагностика, оцінка, корекція, контроль, підсумки й проектування нового етапу організації навчально-виховного процесу;
– формування екологічного світогляду майбутніх учителів відбувається поетапно. Етап аудиторної підготовки – уведення в навчально-виховний процес комплексу методів (проблемний метод читання лекцій; посилення дослідницької спрямованості лабораторних практикумів; дискусійне обговорення екологічних проблем під час семінарів, ділові і рольові ігри; метод проектів, кейс-метод, метод аналізу конкретних екологічних ситуацій). Етап позааудиторної підготовки – застосування специфічних позааудиторних форм у процесі навчально-польової та інших видів практик (експедиції, походи, екологічні стежини, екскурсії, проведення природоохоронної роботи в процесі організації й створення мікрозаказників, проведенні конкурсів на природоохоронну тематику, у застосуванні екологічного моніторингу), педагогічної практики в загальноосвітніх школах з висвітленням екологічних проблем.
Провідна ідея дослідження втілена в загальній гіпотезі, яка ґрунтується на припущенні, що ефективність формування екологічного світогляду майбутніх учителів можна суттєво підвищити за умови наукового обґрунтування теоретико-методичних основ проблеми дослідження, удосконалення навчально-виховного процесу завдяки реалізації моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів.
Загальна гіпотеза конкретизована в таких часткових гіпотезах:
– формування екологічного світогляду майбутніх учителів можна здійснювати лише за умови неперервності й системності цього процесу;
– формування екологічного світогляду майбутніх учителів буде ефективним, якщо його вибудувати з урахуванням загальних принципів організації навчально-виховного процесу у вищих педагогічних закладах на засадах світоглядного, системного, синергетичного й особистісно діяльнісного підходів;
– удосконалення навчально-виховного процесу (навчальні дисципліни, виховні впливи, науково-дослідна робота, педагогічна, навчально-польова та інші види практик) можливе завдяки наповненню його екологічним змістом, поєднанню традиційних та інноваційних методів і засобів в аудиторних та специфічних позааудиторних формах, що сприятиме зростанню рівня сформованості екологічного світогляду майбутніх учителів;
– формування екологічного світогляду майбутніх учителів буде більш ефективним, якщо забезпечити цей процес навчально-методичним комплексом.
Для досягнення мети й перевірки гіпотези дослідження сформульовано такі завдання:
1. Проаналізувати ступінь розробленості досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі та освітньо-виховній практиці.
2. Здійснити ретроспективний аналіз світоглядних поглядів на проблему взаємодії людини й природи на історичних етапах розвитку суспільства, проаналізувати наукові погляди на взаємодію людини й природи, визначити сутність понять „світогляд”, „екологічний світогляд”, „формування екологічного світогляду майбутніх учителів”.
3. Обґрунтувати функціональну структуру екологічного світогляду майбутніх учителів на основі встановлення її компонентного складу та аналізу онтогенезу екологічного світогляду майбутніх учителів.
4. Розробити концепцію формування екологічного світогляду майбутніх учителів.
5. Здійснити проектування моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів.
6. Провести діагностику сформованості екологічного світогляду майбутніх учителів у процесі констатувального експерименту.
7. Розробити та упровадити в навчально-виховних процес вищих педагогічних закладів навчально-методичний комплекс для забезпечення процесу формування екологічного світогляду майбутніх учителів.
8. Експериментально перевірити ефективність впровадження в навчально-виховний процес моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів.
Методологічною основою дослідження є теорія пізнання, фундаментальні положення класичної філософії та природничих наук про взаємозв’язок, взаємозалежність і єдність людини та природи, всебічний розвиток особистості, здатної до гармонійної взаємодії з навколишнім природним середовищем.
У вирішенні проблеми формування в майбутніх учителів екологічного світогляду методологічні основи поєднують різні наукові підходи – світоглядний, системний, синергетичний, особистісно діяльнісний, що взаємодоповнюють один одного.
Світоглядний підхід дав змогу збагатити навчальні дисципліни, виховний процес, науково-дослідницьку діяльність, природоохоронну роботу світоглядними ідеями гармонійного співіснування людини й природи, що сприяло розвитку різних підструктур особистості студента – знань, умінь їх застосовувати для вирішення конкретних екологічних та педагогічних завдань, спрямованості, мотивів, оцінних суджень, вольових якостей, переконань.
Системний підхід до вивчення процесу формування екологічного світогляду майбутніх учителів дозволив створити підґрунтя для розкриття закономірностей, зв’язків між окремими елементами системи, які утворюють єдине ціле.
Синергетичний підхід допоміг виявити загальні закономірності в процесі організації складних елементів систем різної природи (процесу накопичення знань, розвитку поглядів, формування переконань тощо) і звернути увагу на те, що захоплення відособленими вищеназваними складниками обмежує можливість пізнання суті й проектування розвитку всієї системи.
Особистісно діяльнісний підхід дав можливість розвинути в майбутнього вчителя інтереси, погляди, переконання в необхідності гармонійної взаємодії з природою, змінити антропоцентричні погляди на екоцентричні, сформувати активну екологічну позицію, що сприяло ефективному цілеспрямованому формуванню в них екологічного світогляду.
Основою для визначення загальної спрямованості дослідження є принципи: єдності пізнання-переживання-дії, інтегративності, історизму, прогностичності, гуманізму, діяльності, системності, неперервності, міждисциплінарності, наступності та краєзнавчий принцип.
Теоретичну основу дослідження становлять сучасні фундаментальні дослідження філософії, педагогіки, психології, екології про взаємовплив людини і навколишнього середовища та роль активної екологічної позиції у формуванні екологічного світогляду, які можна представити за рівнями: філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий, технологічний.
Філософський рівень визначає світоглядний підхід до процесів пізнання й перетворення навколишньої дійсності. Зміст його – закони, категорії, принципи пізнання світу, тенденції розв’язання цих питань представлено в працях класиків філософської думки (Ф. Бекон, Г. Гегель, Т. Гоббс, П. Гольбах, Р. Декарт, Дж. Локк, Б. Спіноза) та сучасних філософів (О. Базалук, М. Кисельов, В. Крисаченко, А. Толстоухов).
Загальнонауковий рівень визначається теоретичними концепціями, принципами, методами, підходами в дослідженні онтогенезу особистості на окремих етапах її формування, розробленими видатними педагогами (Я. Коменський, М. Монтессорі, І. Огієнко, І. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, К. Ушинський, В. Сухомлинський, В. Червонецький, С. Швацький) та сучасними науковцями (С. Гончаренко, І. Зязюн, О. Сухомлинська, М. Ярмаченко та ін.).
Конкретно-науковий рівень включає сукупність методів, принципів дослідження і процедур, які застосовуються в екологічній освіті (В. Вербицький, А. Захлєбний, І. Зверєв, А. Миронов, Г. Пустовіт, І. Суравєгіна, Г. Тарасенко, С. Шмалєй).
Технологічний – методика й техніка дослідження, тобто набір процедур для отримання достовірного емпіричного матеріалу та його первинної обробки, після чого його можна включати в масив наукових знань (А. Алексюк, Ю. Бабанський, Н. Волкова, М. Скаткін, В. Сластьонін, Н. Тализіна, Д. Чернилевський).
У процесі дослідження використовувалися такі методи: теоретичні: аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної та навчальної літератури з проблеми дослідження, що дало змогу систематизувати дані про історичний та онтогенетичний розвиток екологічного світогляду особистості, з’ясувати ступінь його наукової розробки, напрями розвитку педагогічних ідей у цій галузі, визначити методологічні засади досліджуваної проблеми, вивчити вітчизняний і зарубіжний досвід в обґрунтуванні процесу формування екологічного світогляду, розробити модель формування екологічного світогляду майбутніх учителів; емпіричні: спостереження, бесіда, емпатичне слухання, метод аналізу результатів діяльності студентів та узагальнення незалежних характеристик, що дало можливість зібрати первинний аналітичний матеріал щодо сформованості екологічного світогляду майбутніх учителів; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) для перевірки ефективності застосування моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів; математичної статистики, за допомогою яких здійснено перевірку ефективності впровадження в навчально-виховний процес вищих педагогічних закладів моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: уперше розроблено та обґрунтовано:
– концепцію формування екологічного світогляду майбутніх учителів як теоретичну основу гармонійного співіснування людини й природи в єдності теоретичного, методологічного та технологічного концептуальних рівнів;
– функціональну структуру екологічного світогляду майбутніх учителів, яка містить такі компоненти: когнітивний, аксіологічний й праксеологічний, що розрізняються за змістовим наповненням та його проявом у майбутнього вчителя; типи: антропоцентричний, ситуативний, екоцентричний, які відрізняються за поглядами студентів на власне місце в природі, ставленням до екологічних проблем та їх розв’язання; рівні: високий, достатній, середній, низький, що відрізняються за сформованістю екологічних знань, поглядів на проблеми взаємин людини і природи, участю в науково-дослідній роботі; розвитком практичних навичок у проведенні природоохоронної роботи; функції: пізнавально-дидактична, виховна та практично-прогностична, які виділено, виходячи зі специфіки діяльності вчителя, його відносин з природним середовищем на особистісному рівні та через своїх вихованців;
– модель формування екологічного світогляду майбутніх учителів, яка базується на соціально-педагогічних умовах та включає взаємозв’язані компоненти: ресурсний – соціально-екологічний досвід; базовий – процес професійної підготовки майбутніх учителів; діяльнісний – діяльність майбутнього вчителя (екологічний аспект); функціональний – функціональну структуру екологічного світогляду майбутнього вчителя; упроваджувальний – організаційно-методичну систему;
удосконалено традиційні форми, методи, засоби навчально-виховного процесу щодо формування екологічного світогляду майбутніх учителів за рахунок інноваційних, зокрема й інтерактивних, методів, специфічних організаційних форм та матеріально-технічного забезпечення;
набуло подальшого розвитку: наукові уявлення про етапи становлення екологічного світогляду, зміст понять „екологічний світогляд”, „формування екологічного світогляду майбутнього вчителя” як елементів цілісної системи.
Практичне значення результатів дослідження полягає в їх готовності до впровадження в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів, розробці авторських навчальних, навчально-методичних і науково-методичних посібників, спрямованих на формування екологічного світогляду майбутніх учителів та навчально-методичного комплексу: методичні рекомендації „Неперервне формування екологічного світогляду студентів з першого по четвертий курс”, програма „Формування екологічного світогляду учнів” (спецкурс), удосконалена програма „Основи екології”, програма комплексної навчально-польової практики, програма педагогічної практики з посиленим висвітленням екологічних проблем, програма науково-дослідницької роботи студентів з урізноманітненою еколого-педагогічною та екологічною тематикою. Видано підручник „Методика навчання екології” (з грифом МОН України), навчальний посібник „Краєзнавчий підхід до екологічного виховання”, навчально-методичні посібники „Екологічна стежина – одна із форм природоохоронної роботи”, „Екологічна робота і виховання в сільській школі”, науково-методичний посібник „Динаміка психолого-педагогічних умов формування екологічного світогляду молоді” для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів для роботи з майбутніми учителями з урахуванням специфіки еколого-педагогічної діяльності та природоохоронної роботи.
Результати дослідження можуть бути використані в процесі подальшого розвитку стратегій формування екологічного світогляду в період реформування освітньої системи України в умовах глобальної екологічної кризи, можуть використовуватися в дослідженнях з теорії та методики професійної освіти, філософії освіти. Матеріали дослідження доцільно застосовувати в системі роботи закладів підвищення кваліфікації керівних кадрів в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів при викладанні навчальних дисциплін різних циклів, спецкурсів та спецсемінарів з проблем екологічного виховання, в експедиційних дослідженнях.
Результати дослідження упроваджено в навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка про впровадження від 20.02.2008 № 10/07), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка про впровадження від 31.01.2008 № 66), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження від 12.05.2008 № 553/01), Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка про впровадження від 19.02.2008 № 3/505), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка про впровадження від 24.12.2007 № 656/03).
Особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві. Особистим авторським внеском у колективній монографії „Експедиційні дослідження в системі сучасної освіти: Малі річки Уманщини” (2005) (співавтор О. Тімець) є обґрунтування теоретико-методологічних засад удосконалення змісту експедиційної роботи в системі підготовки майбутніх педагогів, у колективній монографії „Формування екологічного світогляду студентів у процесі навчально-польових практик” (2005) (співавтор В. Гончаренко) визначено організаційно-педагогічні умови проведення навчально-польових практик з різних дисциплін у різних регіонах України; у навчально-методичному посібнику „Екологічна робота і виховання в сільській школі” (2002) (співавтори О. Осадчий, Г. Гончаренко) проаналізовано творчі підходи до вирішення проблеми національного виховання учнів сільських шкіл засобами екологічної роботи через впровадження перспективного педагогічного досвіду учителів; у навчальному посібнику „Природні ресурси України, їх стан та перспективи раціонального використання” (2000) (співавтор Г. Гончаренко) здійснено методичну розробку лекційного курсу щодо творчої подачі екологічного матеріалу майбутнім учителям; у навчальному посібнику „Основи рекреаційної географії” (2005) (співавтор О. Тімець) та „Географія Уманщини” (2006) (співавтори І. Козинська, О. Ситник, О. Тімець та ін.) обґрунтовано основні напрями та форми вивчення природних і соціальних ресурсів різних регіонів України; у навчально-методичному посібнику „Екологічна стежина – одна із форм природоохоронної роботи” (2004) (співавтори Г. Гончаренко, О. Тімець, І. Козинська та ін.) розроблені методичні рекомендації щодо організації та проведення біологічних досліджень на екологічній стежині; у лабораторному практикумі „Лабораторний практикум з соціоекології та радіаційної безпеки” (1996) розроблено методику проведення окремих лабораторних робіт; у авторській програмі наукової проблемної групи „Ми і довкілля” (2005) запропоновано основні напрями наукових досліджень з вивчення екологічного стану природних ресурсів студентами вищих педагогічних навчальних закладів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на наукових з’їздах, науково-практичних конференціях різного рівня, педагогічних читаннях:
І-й Всеукраїнський з’їзд екологів (Вінниця, 2006);
Міжнародних конференціях: „Проблеми сучасної екології” (Запоріжжя, 2000), „Співдружність вченого і студента у підвищенні якості освіти в умовах реформи вищої школи” (Дніпропетровськ, 2001), „Динаміка наукових досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 2004), „География, геология, экология” (Бєлгород-Дністровськ, 2004; Донецьк, 2007), „Старовинні парки і ботанічні сади – наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини” (Умань, 2006), „Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність” (Умань, 2007), „Біологія ХХІ століття: теорія, практика, викладання” (Черкаси, 2007), „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк, 2007), „Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів” (Донецьк, 2007), „Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2007), „Роль едукаційного середовища у підготовці вчителя сільської школи” (Умань, 2007);
Всеукраїнських конференціях: „Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України” (Умань, 2000), „Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття” (Полтава, 2001), „Інноваційні технології природничо-екологічної освіти у вищій та середній школі” (Умань, 2004), „Природничі науки на межі ст

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження проблеми формування екологічного світогляду майбутнього вчителя, здійснене в історичному, філогенетичному, онтогенетичному й професійному контексті, дає підстави для таких висновків:
1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та обґрунтовано новий підхід до розв’язання проблеми формування екологічного світогляду майбутніх учителів на ідеях єдності людини й природи, внутрішньої потреби майбутнього вчителя в гармонійному співіснуванні з природою.
На основі аналізу педагогічних досліджень широкого кола науковців, з’ясовано, що екологічний світогляд розглядається в різних аспектах: через поведінку людини в природному середовищі, систему екологічної освіти, екологічну вихованість, екологічне мислення, різні напрями вивчення педагогічних та екологічних проблем. Розкрито, що в Україні накопичено позитивний педагогічний досвід у формуванні поглядів і переконань майбутніх учителів на проблеми відносин людини й природи. Разом з тим виокремлюються й невирішені проблеми, до яких відносимо: необхідність цілеспрямованого формування в особистості поглядів на взаємодію людини й природи в цілісному навчально-виховному процесі й не тільки у майбутніх учителів природничих дисциплін, але й інших спеціальностей.
Відповідно доведено, що дослідження проблеми формування екологічного світогляду майбутніх учителів у неперервному навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів потребує нагального вирішення.
2. Здійснено аналіз філософських та природничо-наукових досліджень історичних шляхів становлення екологічного світогляду і встановлено, що у своєму розвиткові він пройшов чотири етапи: міфологічний, релігійний, філософський, науковий, кожен з яких був обмежений певною суспільно-економічною формацією, еволюцією поглядів на взаємодію людини, суспільства, природи. В умовах первісного суспільства світогляд відображався в міфах і виступав первинною світоглядною формою. Античний час та Середньовіччя характеризувалися науково-пізнавальним ставленням людини до природи та зародженням натуралістичної форми світогляду. В епоху Відродження спостерігалося повернення до гармонії й досконалості у відносинах людини з природою (формування антропоцентричного характеру гуманістичного світогляду); у Новий час відбувався розвиток механістичної картини природи та системного „вижимання ресурсів”, який сприяв формуванню „хижацького” світогляду. У середині ХХ століття людина активно втручалася в механізми саморегулювання біосферних процесів, що відзначалося загальним загостренням відносин між людиною й природою. У цей період розвивається екологія як самостійна галузь та формуються концепція ноосфери, теорія глобальних проблем та імператив сучасності. У зв’язку з цим, актуальною стає докорінна зміна поглядів людини на своє ставлення до природи, свого місця в ній, що сприяло виникненню екологічного світогляду як відображення поглядів людини на екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.
Розкрито й проаналізовано онтологію та обґрунтовано сутність понять „світогляд”, „екологічний світогляд”, „формування екологічного світогляду майбутніх учителів”.
3. Досліджено онтогенез екологічного світогляду особистості й доведено поетапний розвиток у неї відносно чіткої та логічно завершеної системи поглядів та переконань у процесі формування: світорозуміння, яке починається в сім’ї, дошкільному вихованні; екологічного мислення (початкова школа); екологічної свідомості (основна школа); основ екологічного світогляду (старша школа); екологічного світогляду (вищий навчальний заклад).
Обґрунтовано функціональну структуру екологічного світогляду майбутніх учителів, яка ґрунтується на особистісних (емоційний, пізнавальний, мотиваційно-ціннісний, практично-діяльнісний) та фахових (знання, уміння, навички й здібності, які дозволяють здійснювати еколого-педагогічну діяльність й природоохоронну роботу) компонентах. Виходячи із специфіки професійної діяльності вчителя, визначено його функції: пізнавально-дидактичну, виховну, практично-прогностичну, кожна з яких зумовлює необхідність виділення в структурі екологічного світогляду когнітивного, аксіологічного та праксеологічного компонентів. Обґрунтовано типи екологічного світогляду як показники сформованості поглядів і переконань у майбутніх учителів на взаємодію людини й природи: антропоцентричний, ситуативний, екоцентричний, які відрізняються за поглядами на місце в природі, ставленням до екологічних проблем та їх вирішення. Визначено чотири рівні сформованості екологічного світогляду – високий, достатній, середній, низький, що відрізняються за сформованістю екологічних знань, поглядів на проблеми взаємин людини й природи; участю в науково-дослідницькій діяльності; розвитком практичних навичок проведення природоохоронної роботи.
4. Розроблено концепцію формування екологічного світогляду майбутніх учителів та положення, які її розкривають. Доведено, що формування екологічного світогляду майбутнього вчителя може здійснюватися у процесі цілеспрямованого педагогічного впливу на засвоєння ним знань й розвиток поглядів, переконань, здібностей, активної екологічної позиції, які дають змогу здійснювати педагогічну діяльність та природоохоронну роботу, що потребує посилення екологічної домінанти в навчально-виховному процесі на всіх його етапах за рахунок уведення в навчально-виховний процес комплексу методів (проблемний метод читання лекцій; посилення дослідницької спрямованості лабораторних практикумів; дискусійне обговорення екологічних проблем під час семінарів, ділові і рольові ігри; метод проектів, кейс-метод, метод аналізу конкретних екологічних ситуацій), застосування специфічних позааудиторних форм у процесі навчально-польової та інших видів практик (експедиції, походи, екологічні стежини, екскурсії, проведення природоохоронної роботи в процесі організації й створення мікрозаказників, проведенні конкурсів на природоохоронну тематику, у застосуванні екологічного моніторингу), педагогічної практики в загальноосвітніх школах з висвітленням екологічних проблем.
Формування екологічного світогляду майбутніх учителів є спеціально організованим процесом, який охоплює такі взаємопов’язані та взаємозалежні елементи, як мета, зміст, методи, засоби, організаційні форми, ступінь реалізації наміченої мети: діагностика, оцінка, корекція, контроль, підсумки, проектування нового етапу організації навчально-виховного процесу.
5. Здійснено проектування моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів, яка узгоджує у своїй структурі п’ять компонентів. Ресурсним компонентом визначено соціально-екологічний досвід (ціннісні погляди, духовність, досвід, знання, практичні настанови), який дав можливість наповнити навчально-виховний процес екологічним змістом. Базовий компонент моделі визначено з урахуванням особливостей професійної підготовки майбутнього вчителя (екологічний аспект), що включає: навчання, виховання, науково-дослідницьку діяльність та природоохоронну роботу (у процесі навчання формуються знання, уміння і навички, оволодіння якими забезпечує розвиток всебічних здібностей і відповідної поведінки; у виховному процесі формуються переконання, потреби, готовність до певного виду діяльності, вольові якості, які до соціального досвіду не належать; у науково-дослідній роботі формуються ініціатива, творчість, самостійність; природоохоронній – активність, працездатність). Діяльнісним компонентом виступає діяльність майбутнього вчителя у напряму гармонізації відносин людини й природи (педагогічна та природоохоронна). Функціональний компонент характеризує структуру екологічного світогляду (компоненти, типи, рівні, функції). Упроваджувальний забезпечує реалізацію моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів у організаційно-методичній системі, завдяки якій вирішуються окремі організаційні та методичні питання, досягається поставлена мета.
6. На основі проведеного констатувального експерименту установлено низький рівень сформованості екологічного світогляду студентів різних факультетів (природничо-географічного, фізико-математичного, історичного, філологічного, початкової освіти) та виявлено причини такого стану: відсутність усвідомленості значущості філософських та екологічних знань для особистісного сприйняття екологічних проблем, нерозвинене вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в природі, недостатні знання морально-етичних норм і правил поведінки в природі, не сформованість мотивації збереження й раціонального використання природних ресурсів, недооцінка значення здорового способу життя для виживання в складних екологічних умовах, що залежить від попередніх ланок освіти та екологічного виховання в сім’ї. У зв’язку з цим визначено антропоцентричну спрямованість екологічного світогляду майбутнього вчителя.
Проблему комплексного залучення студентів до вивчення й вирішення педагогічних та екологічних проблем можна вважати не розв’язаною. Відсутність комплексності та недотримання принципу неперервності, недостатнє застосування сучасних технологій навчання для вирішення проблем відносин людини й природи утруднюють інтеграцію знань з різних навчальних дисциплін у формуванні світоглядної ідеї діалектичної єдності людини й природи.
7. Упроваджено навчально-методичний комплекс на основі поглиблення, конкретизації й синтезу педагогічних та екологічних знань, умінь, навичок, поглядів і переконань, а саме: програму „Формування екологічного світогляду учнів” (спецкурс), удосконалену програму „Основи екології”, програму комплексної навчально-польової практики, програму педагогічної практики з посиленим висвітленням екологічних проблем, програму науково-дослідницької роботи студентів з урізноманітненою еколого-педагогічною та екологічною тематикою, методичні рекомендації „Неперервне формування екологічного світогляду студентів з першого по четвертий курс”. Для підсилення інформаційного аспекту навчально-виховного процесу запропоновано підручник „Методика навчання екології” (з грифом МОН України), навчальний посібник „Краєзнавчий підхід до екологічного виховання”, навчально-методичні посібники „Екологічна стежина – одна із форм природоохоронної роботи” та „Екологічна робота і виховання в сільській школі”, науково-методичний посібник „Динаміка психолого-педагогічних умов формування екологічного світогляду молоді” для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів для роботи з майбутніми учителями з урахуванням специфіки еколого-педагогічної діяльності та природоохоронної роботи.
8. Експериментально перевірено ефективність впровадження в навчально-виховний процес моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів, яка виявляється в тому, що за результатами формувального експерименту студенти експериментальної групи всіх факультетів наблизилися до достатнього та високого рівня екологічного світогляду, в контрольній групі – середнього. Результати дослідження на природничо-географічному, фізико-математичному, історичному, філологічному та факультеті початкової освіти свідчать про динамічні позитивні зміни показників сформованості екологічного світогляду, які відбулися в студентів експериментальних груп під впливом запропонованих експериментальних нововведень.
За співвіднесенням рівнів і типів екологічного світогляду можемо констатувати наявність у студентів експериментальної групи екоцентричного типу екологічного світогляду, у контрольній – ситуативного. Результати експерименту вказують на ефективність усіх запропонованих напрямів у формуванні екологічного світогляду майбутніх учителів.
Узагальнюючи результати дослідження, можна констатувати, що всі завдання повністю реалізовані, а робоча гіпотеза про те, що формування екологічного світогляду майбутніх учителів буде ефективним за умови удосконалення навчально-виховного процесу під час реалізації моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів підтвердилася.
Виконана робота не охопила всіх аспектів досліджуваної проблеми, оскільки не вичерпує застосування дидактичних, організаційно-методичних можливостей багатогранного й динамічного процесу формування екологічного світогляду майбутнього вчителя у вищих педагогічних навчальних закладах. Подальший науковий пошук необхідно здійснювати в напрямі додаткового вивчення закономірностей процесу формування екологічного світогляду майбутніх учителів за межами вищого навчального закладу: поєднання родинного виховання, суспільного й професійного становлення, у процесі міжвузівських зв’язків. Особливої уваги вимагає вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду формування екологічного світогляду майбутніх учителів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: для пед. спец. высш. учеб. завед. / Оксана Алексеевна Абдуллина. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1990. – 139, [2] с.
2. Азархин А. В. Мировоззрение и эстетическое развитие личности / Андрей Валентинович Азархин / В.П. Михалев (отв. ред.). – К.: Наукова думка, 1990. – 191, [1] с. – (АН УССР. Ин-т философии).
3. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении: учебн. пособие [для слуш. ФПК, директоров общеобразов. школ и учебн. пособие по спецкурсу для студ. пед. ин-тов]; под ред. Г.И. Щукиной. – М.: Просвещение, 1984. – 192 с.
4. Алексеев П. В. Наука и мировоззрение: Союз марксистской философии и естествознания / Петр Васильевич Алексеев. – М.: Политиздат, 1983. – 367 с. – (Над чем работают, о чем спорят философы).
5. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: підручник для студ., аспір. та молодих викл. вищих навчальних закладів / Анатолій Миколайович Алексюк. – К.: Либідь, 1998. – 557 с. – (Міжнародний фонд „Відродження”; Програма „Трансформація гуманітарної освіти в Україні”).
6. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання: навч. посібник / Анатолій Миколайович Алексюк – К.: ІСДО, 1993. – 223 с.
7. Альбуханова-Славская К. А. Активность и сознание личности как субъекта деятельности / Ксения Александровна Альбуханова-Славская // Психология личности в социалистичесом обществе. Активность и развитие личности: [сб. ст.]; отв. ред. Б.Д. Ломов, К.А. Альбуханова. – М.: Наука, 1989. – С. 110-134.
8. Альтшуллер Г. С. Творчество как точная наука: Теория и практика изобретательских задач / Генрих Саулович Альтшуллер. – М.: „Сов. радио”, 1979. – 184 с. – (Кибернетика).
9. Амбарцумян В. А. Научные революции и прогресс астрофизики/ Виктор Амазаспович Амбарцумян // Астрономия. Методология. Мировоззрение: [сб.ст.]; ред. кол. В.В. Казютинский (отв. ред.) и др. – М.: Наука, 1979. – С.11-51. – (Материалистическая диалектика – логика и методология современного естествознания).
10. Амбарцумян В.А. Научные революции и прогресс в исследовании Вселенной / В.А. Амбарцумян, В.В. Казютинский // Вопросы философии. – 1979. – № 3. – С. 57-71.
11. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества: книга для учителя / Шалва Александрович Амонашвили. – К.: Освіта, 1991. – 110, [1] с.
12. Ананьєв Б. Г. Человек как предмет познания / Борис Герасимович Ананьєв. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1966. – 386 с.
13. Андреева Е. К. Союз с природой. – М.: Знание, 1985. – 80 с. – (Серия „Народный университет”; №11).
14. Андрущенко В. Високі педагогічні технології / В. Андрущенко, В. Олексенко // Вища освіта України. – 2007. – № 2. – С.70-77.
15. Андрущенко В. Особистість учителя як предмет філософсько-педагогічної рефлексії / Віктор Андрущенко // Вища школа. – 2007. – № 2. – С.5-13.
16. Аносов І. П. Безперервна екологічна освіта і виховання молоді у м. Мелітополь (з досвіду Мелітопольського державного педагогічного університету) / І.П. Аносов, Л.В. Антоновська, О.І. Кошелів, Л.В. Афанасьєва // Фальцфейнівські читання: [зб. наук. праць]; ред. кол. С.В. Шмалєй, Л.Ю. Русіна, І.А. Акімов та ін. / Мін-во освіти і науки України, Херсонський держ. ун-т, Ін-т природознавства. – Херсон, 2003. – С. 19-23.
17. Анучин В. А. Основы природопользования: Теоретический аспект / Всеволод Александрович Анучин.– М.: Мысль, 1978. – 293, [1] с.
18. Арманд Д. Л. Нам и внукам / Давид Львович Арманд. – 2-е изд. доп.– М.: Мысль, 1966. – 255, [35] с.
19. Архангельский Л. М. Социально-этические проблемы теории личности. – М.: Мысль, 1974. – 221 с.
20. Архангельский С. И. Лекции по научной ориентации учебного процесса в высшей школе / Сергей Иванович Архангельский. – М.: Высшая школа, 1976. – 200 с. – (Мин-во высш. и средн. образ. СССР).
21. Архангельский С. И. Лекции по теории обучения в высшей школе / Сергей Иванович Архангельский. – М.: Высшая школа, 1974. – 382, [2] с. – (Мин-во высш. и средн. образ. СССР).
22. Арцишевский Р. А. Мировоззрение и формирование личности / Р.А. Арцишевский // Проблемы формирования научного мировоззрения студентов в процессе изучения общественных наук: мат. всесоюз. науч.-метод. конф., (Москва, 14-16 ноября 1973 г.) / МГУ. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. – С. 207-210.
23. Арцишевський Р. А. Мировоззрение: сущность, специфика, развитие: монография / Роман Антонович Арцишевский. – Львов: Изд-во при Львовском ун-те „Вища школа”, 1986. – 197, [1] с.
24. Арыдин В. М. Учебная деятельность студентов: справочное пособие [для абитуриентов, студентов, молодых преподавателей] / В.М. Арыдин, Г.А. Атанов. – Донецк: ЕАИ-пресс, 2000. – 80 с. – (Наукове видання).
25. Атанов Г. А. Деятельностный подход в обучении: пособие / Геннадий Алексеевич Атанов.– Донецк: Изд-во „ЕАИ – пресс”, 2001. – 160 с. – (Рубрика: психология, педагогика).
26. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований: (дидактический аспект) / Юрий Константинович Бабанский. – М.: Педагогика, 1982. – 192 с. – (АПН СССР).
27. Баврин И. И. Высшая математика: учебн. пособие [для студентов пед. ин-тов по биол. и хим. специальностям] / Иван Иванович Баврин. – М.: Просвещение, 1980. – 383, [1] с.
28. Бадюл С. Професійно–педагогічні цінності як психолого–педагогічна основа процесу становлення майбутнього вчителя початкових класів / С. Бадюл // Рідна школа. – 2002. – № 6. – С.14-15.
29. Базалук О. А. Мироздание: живая и разумная материя (историко–философский и естественнонаучный анализ в свете новой космологической концепции: монография / Олег Олександрович Базалук. – Днепропетровськ: Пороги, 2005. – 411, [1] с.
30. Бальсис А. Б. Мировоззрение в жизни общества и человека: особенности становлення, функционирования и развития научного материалистического мировоззрения трудящихся в зрелом социалистическом обществе / А.Б. Бальсис. – Вильнюс: Минтис, 1981. – 375 с. – (АН Лит. ССР. Ин-т философии, социологии и права).
31. Барг М. А. Категории и методы исторической науки / Михаил Абрамович Барг. – М.: Наука, 1984. – 342 с. – (АН СССР, Ин-т всеобщ. итории).
32. Бауер М. Й. Екологічні знання в контексті формування світоглядних цінностей суспільства: дис. ... канд. філос. наук: 09.00.09 / Бауер Михайло Йозефович. – К., 1998. – 180 с.
33. Бачинський П. Невирішені та дискусійні питання управління екологічною освітою в Україні / П. Бачинський, Т. Бачинська // Освіта і управління. – 1998. – Т.2, № 3. – С.119-130.
34. Бачинський П. П. На шляху створення системи екологічної освіти школярів та студентів / Петро Петрович Бачинський // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 2. – С. 106-113.
35. Безпека життєдіяльності: навч. посібник / [О.С. Баб’як, О.М. Сітенко, Ф.В. Ківва, І.В. Капусник та ін.]; під ред. І.А. Ширенкова. – Харків: Ранок, 2000. – 302, [2] с. – (Міжнародна АН екол. безпеки життєдіяльності. Укр. екологічна АН).
36. Безпека життєдіяльності: навч. посібник / [Ю.С. Скобло, В.Г. Цапко, Д.І. Мазоренко, Л.М. Тіщенко]; за ред. В.Г. Цапка. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 397 с.
37. Бербець М. А. Формування екологічної свідомості учнівської молоді з використанням народних традицій / М.А. Бербець, Б.П. Том’юк // Екологічна освіта та просвіта в сільській школі: мат. міжн. наук.-практ. конфер., (Чернівці, 17-18 вересня 2004 р.) / Мін-во освіти і науки України, Чернівецький національний університет. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 90-93.
38. Бердяєв Н. А. Философия свободного Духа / Николай Александрович Бердяєв / [вступит. ст. А.Г. Мысливченко; подгот. текста и примеч. Р.К. Медведевой]. – М.: Республика, 1994. – 479, [1] с. – (Мыслители ХХ века).
39. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986. – 420 с.
40. Беспалько В. П. О критериях качества подготовки специалистов / В.П. Беспалько // Вестник высшей школы. – 1988. – № 1. – С. 3-8.
41. Беспалько В. П. Разработка методики дидактической оценки урока / В.П. Беспалько // Советская педагогика. – 1985. – № 5. – С. 72-75.
42. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Владимир Павлович Беспалько. – М.: Педагогика, 1989. –190 [1] с. – (Акад. пед. наук СССР).
43. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / Владимир Павлович Беспалько. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1977. – 304 с.
44. Бирюкова Н. А. Основы экологии: учебн. пособие для студентов учреждений сред. проф. образования, обучающихся по специальности 0317 „Педагогика доп. образования” / Наталья Анатольевна Бирюкова. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2004. – 236, [2] с. – (Серия: учебн. пособ. для средних специальных учебн. заведений).
45. Бичко А. К. Історія філософії: підручник [для студ. вищих закладів освіти] / А.К. Бичко, І.В. Бичко, В.Г. Табачковський. – К.: Либідь, 2001. – 406, [2] с.
46. Бібік Н., Коваль Н. „Основи здоров’я” в початковій школі: методичний коментар // Початкова школа. – 2005. – №10. – С.42–47.
47. Біда О. А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства: [навч. посібник] для вчителів почат. класів і студентів педагогічних факультетів. – К.: Наук. світ, 2000. – 44 с.
48. Біда О. А. Лабораторний практикум із зоології з основами екології [для студ. пед. ф-тів] / О.А. Біда, М.В. Картель. – К.: Наук. світ, 2004. – 330 с.
49. Біда О. А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / О.А. Біда. – К., 2003. – 37 с.
50. Білецька Г. А. Педагогічні умови інтеграції фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін у підготовці екологів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Г.А. Білецька. – Вінниця, 2004. – 20 с.
51. Білорус О. Г. Глобальні трансформації і стратегії розвитку: монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін. – К.: ВІПОЛ, 1998. – 416 с.
52. Білявський Г. О. Основи екологічних знань: підручник [для 10-11 класів] / Г.О. Білявський, Р.С.Фурдуй. – К.: Либідь, 1997. – 286, [2] с.
53. Білявський Г. О. Основи загальної екології: підручник [для студ. прир. ф-тів] / Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй. – К.: Либідь, 1993. – 302, [2] с.
54. Білявський Г. О. Практикум із загальної екології: навч. посібник [для студ. природн. ф-тів вищих закладів освіти] / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй; за ред. А.С. Мнишенко. – К.: Либідь, 1997. – 157, [3] с.
55. Білявський Г.О. Основи екології: підручник / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2005. – 406, [2] с.
56. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Диана Борисовна Богоявленская; отв. ред. Б.М. Кедров. – Ростов-н/Д: РГУ, 1983. – 173 с. – (НИИ общ. и пед. психологии АПН СССР, Сев.-Кавк. науч. центр высш. школы).
57. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. – 1978. – №4. – С.23-35.
58. Боков В.А. Основы экологической безопасности: учебное пособие / В.А. Боков, А.В. Лущик. – Симферополь: СОНАТ, 1998. – 224 с.
59. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: навч. посібник для слухачів закл. підв. кваліфікації системи вищої освіти / Ярослав Якович Болюбаш. – К.: ВВП „КОМПАС”, 1997. – 64 с.
60. Большой энциклопедический словарь: философия, социология, религия, эзотеризм, политэкономия / колектив авторов: В.Л. Абушенко, В.Л. Аксютченко, В.Л. Ананьев и др.; гл. науч. ред. и сост. С.Ю. Солодовников. – Минск: Минская фабрика цветной печати, 2002. – 1007, [1] с. – (Научное и справочное издание).
61. Бондар Г.О. Деякі аспекти формування гуманістичного світогляду майбутніх учителів при викладанні філологічних дисциплін / Г.О. Бондар // Підготовка вчителя до впровадження нових технологій навчання у малокомплектній школі: мат. всеукр. наук.-практ. конф., (Умань, 15-16 жовтня 2004 року); ред. кол.: Н.С. Побірченко (гол.ред.), Н.Г. Баліцька, О.А. Біда, Г.П. Волошина [та ін.] / Мін-во освіти і науки України, Уманський держ. пед. ун-т ім. П.Тичини. – К.: Наук.світ, 2004. – С. 50-52.
62. Бондарчук В. Г. Основы геоморфологии / Владимир Гаврилович Бондарчук. – М.: Учпедгиз, 1949. – 320 с. – (Мин-во высш.обр-ния СССР).
63. Борейко В. Е. История охраны природы Украины Х век – 1980 / Владимир Евгеньевич Борейко. – 2-е изд. доп. – К.: Киевский эколого-культурный центр, 2001. – 541, [3] с. – (Серия „История охраны природы”; вып. 24).
64. Братко О. А. Психологія і кібернетика: Моделі психічної діяльності: [книга] / Олексій Андрійович Братко / [передм. О. Івахненка]. – К.: Рад. школа, 1968. –141, [2] с.
65. Бровдій В. М. Екологічні проблеми України (проблеми ноогеніки): навч. посібник з екології / В.М. Бровдій, О.О. Гаца; за ред. В.М. Бровдія. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. – 110, [1] с.
66. Будак В. Науково-педагогічна діяльність університету як основа його розвитку в умовах модернізації вищої освіти в Україні / Валерій Будак // Вища освіта України. – 2007. – № 2. – С.13-18.
67. Будыко М. И. Аэрозольные климатические катастрофы / Михаил Иванович Будыко // Природа. – 1985. – № 6. – С.30-38.
68. Бурлака Я. І. Про форми організації навчальної діяльності школярів / Я.І. Бурлака, В.О. Вихрущ // Радянська школа. – 1984. – № 5. – С.39-44.
69. Буряк В. Методологічний аспект побудови навчального процесу / В. Буряк // Вища школа. – 2007. – № 1. – С. 10-19.
70. Буряк В. Принципи дидактики та вдосконалення підготовки вчителя / Владимир Буряк // Рідна школа. – 2004. – № 10. – С.3-7.
71. Вайда Т. С. Формування екологічної культури студентів педвузів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.01 „Теорія та історія педагогіки” / Т.С. Вайда. – К., 1998. – 17 с.
72. Вандишев В. М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять: [конспект лекцій] / Валентин Миколайович Вандишев. – Суми: Вид. – виробниче підприємство „Мрія-1”, ЛТД, 1996. – 316 с.
73. Василенко В. Не хлібом єдиним. Про глобальну екологічну ініціативу та права людини / В. Василенко, Ю. Туниця // Урядовий кур’єр. – 1999. – 24 квітня.
74. Ващенко Г. Виховання волі і характеру: [підручник для педагогів] / Григорій Ващенко; ред. кол. А. Алексюк, В. Герасименко; передм. О. Вишневський та ін. – К.: Школяр, 1999. – 383, [2] с. – (Всеукр. пед. т-во ім. Григорія Ващенка).
75. Введение в философию: [учебник для вузов]: в 2-х ч.; авт. коллектив И.Т. Фролов, Э.А. Араб-Оглы и др.; под общ. ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1990. – –.
Ч.1. – 1990. – 367 с.
76. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: метод. пособие / Андрей Александрович Вербицкий. – М.: Высш. школа, 1991. – 204, [3] с. – (Гос. ком. СССР по нар. обр-нию).
77. Вербицький В. В. Розвиток позашкільної еколого-натуралістичної освіти в Україні (1925–2000 рр.): дис. ... докт. пед. наук: 13.00.01 / Вербицький Володимир Валентинович. – Київ, 2004. – 48 с.
78. Вернадский В. И. Биосфера: избранные труды по биогеохимии / Владимир Иванович Вернадский / вступ. ст. и прим. А.И. Перельмана. – М.: Мысль, 1967. – 376 с.
79. Вернадский В. И. Размышление натуралиста: в 2–х кн. / Владимир Иванович Вернадский. – М.: Наука, 1977. – –. (АН СССР, Ин–т истории естествознания и техники. Архив АН СССР).
Кн. 2.: Научная мысль как планетарное явление. – 1977. – 191 с.
80. Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения / Владимир Иванович Вернадский / РАН. Комиссия по разработке научного наследия академика В.И. Вернадского; Институт геохимии и аналитической химии им. В.И. Вернадского; архив РАН / Ф.Т. Яншина (отв. ред.), С.Н. Жидовинов (отв.ред.). – М.: Наука, 2001. – 376 с. – (Библиотека трудов академика Вернадского).
81. Вернан Ж.- П. Происхождение древнегреческой мысли / Жан Пер Вернан; пер. с фр.; общ. ред. Ф.Х. Кессиди, А.П. Юшкевича; предисл. А.П. Юшкевича; послесл. Ф.Х. Кессиди. – М.: Прогресс, 1988. – 221 с.
82. Вернік О. Л. Психологічні особливості образу довкілля в свідомості підлітків: дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 / Вернік Олександр Леонідович. – К., 2004. – 160 с.
83. Воїнственський М. А. Охорона природи: посібник для вчителів / М.А. Воїнственський, С.М. Стойко. – К.: Рад.школа, 1977. – 139, [3] с.
84. Войтко В. І. Світоглядна зрілість студента / Віталій Іванович Войтко // Вуз і виховання студентської молоді: проблеми вищої школи: зб. ст. – К.: Вид-во Київського університету, 1968. – Вип. перший. – С. 81-92.
85. Волкова Н. П. Педагогіка: [посібник] / Наталія Павлівна Волкова. – К.: Видав. центр ”Академія”, 2001. – 575, [1] с. – (Альма-Матер).
86. Вронский В. А. Прикладная экология: учебное пособие / Владимир Александрович Вронский. – Ростов н/Д: Изд-во „Феникс”, 1996. – 509, [3] с. – (Серия „Учебное пособие для студ. вузов”).
87. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Лев Семенович Выготский; под ред. и со вступ. ст. В.В. Давыдов. – М.: Просвещение, 1991. – 479, [1] с. – (АПН СССР).
88. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія: [навч. посібник для студ. вищих. навч. закл., які вивчають дисц. „Педагогіка”] / В.М. Галузинський, М.Б. Євтух. – К.: Вища школа, 1995. – 236, [1] с.
89. Галузяк В. М. Педагогіка: навчальний посібник [для студ. вищих пед. навч. закл.] / Галузяк В. М., Сметанський М. І., Шахов В. І. – Вінниця: РВВ ВАТ „Віноблдрукарня”, 2001. – 199, [1] с.
90. Гальперин П. Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий / Петр Яковлевич Гальперин // Исследования мышления в советской психологии: сб. науч. трудов; под ред. Е.В. Шороховой. – М.: Наука, 1966. – С. 236-278.
91. Гальперин П. Я. Введение в психологию: учебн. пособ. для вузов. – 7-е изд. / Петр Яковлевич Гальперин. – М.: КДУ, 2007. – 336 с. – (Внесерийное издание).
92. Гегель Г.-В.-Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т.; послесл. и примеч. А.П. Огурцова. – М.: Мысль, 1975.– –. (АН СССР. Ин-т философии. Философское наследие).
Т.2: Философия природы. – 1975. – 695 с.
93. Географія Уманщини: [навч. посібник] / [І.П. Козинська, О.І. Ситник, О.В. Тімець, І.В. Кравцова, С.Г. Половка, Г.Є. Гончаренко, С.В. Совгіра та ін.]. – К.: Інтерлінк, 2006. –176 с. – (До 75-річчя Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини).
94. Гершунский Б. С. Прогностические методы в педагогике: монография / Борис Семенович Гершунский. – К.: Издательское объединение „Вища школа”, изд-во при Киевском госуд. ун-те, 1974. – 208 с.
95. Гирусов Э. В. Система „общество-природа” (проблемы социальной экологии): монография / Эдуард Владимирович Гирусов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 165, [2] с.
96. Гирусов Э. В. Экологическое сознание как условие оптимизации взаимодействия общества и природы / Эдуард Владимирович Гирусов // Философские проблемы глобальной экологии: [сб. ст.]; [ред. кол.: Е.Т. Фадеев (отв. ред.) и др.]. – М.: Наука, 1983. – С. 105-120.
97. Гирусов Э. Наш коментарий / Эдуард Владимирович Гирусов // Охранная грамота: Беседы о взаимоотношении человека и окружающей среды. – М.: Знание, 1976. – С. 3-5. – (Нар. ун-т. Фак. „Человек и природа”; № 4).
98. Гладушина Р. М. Роль нравственного императива в эпоху ноосфер / Р.М. Гладушина, А.И. Гладушин // Наука и образование на пороге ІІІ тысячелетия = The Science and Education on the Threshold of the 3rd Millennium: тезисы докладов международного конгресса. – (Минск, 3-6 октября 2000г.).: в 2-х кн., Кн. 2. / Венецианский офис ЮНЕСКО, НАН Беларуси, Мин-во обр-я республики Беларусь. – Минск, 2000. – С. 9-10.
99. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласс, Дж. Стэнли; пер. с англ. Л.И. Хайрусовой; общ. ред. Ю.П. Адлера; послесл. Ю.П. Адлера и А.Н. Ковалева. – М.: Прогресс, 1976. – 494, [1] с.
100. Головацький Я. Ф. Виклади древньославянських легенд, або міфологія / Яків Федорович Головацький. – Київ: Довіра, 1991. – 96 с.
101. Головко О. Н. Исследование научно-педагогических основ экологизации школьного образовательного процесса (в системе всеобщего экологического образования): дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Головко Ольга Николаевна. – Севастополь, 1998. – 135 с.
102. Гольбах П. Система природы или о законах мира физического и мира духовного / Поль Гольбах; пер. П. Юшкевича. – М.: Госуд. Соціально-экономическое издательство, 1940. – 455, [1] с.
103. Гоноболин Ф. Н. Внимание и его воспитание / Федор Никонорович Гоноболин. – М.: Педагогика, 1972. – 160 с.
104. Гоноболін Ф. Н. Психологія: [навч. посібник для учнів педучилищ] / Федір Никонорович Гоноболін. – К.: Вища школа, 1975. – 260, [2] с.
105. Гончаренко Г. Є. Природні ресурси України, їх стан та перспективи раціонального використання: навч. посібник / Г.Є. Гончаренко, С.В. Совгіра. – К.: Наук.світ, 2000. – 130 с.
106. Гончаренко Г. Є. Авторська програма наукової проблемної групи „Ми і довкілля” / Г.Є. Гончаренко, С.В. Совгіра. – К.: Міленіум, 2005. – 19, [1] с.
107. Гончаренко С. У. Гуманізація і гуманітаризація освіти / С.У. Гончаренко, Ю.І. Мальований // Шлях освіти. – 2001. – № 3. – С. 2-8.
108. Гончаренко С. У. Методика як наука / С.У. Гончаренко // Шлях освіти. – 2000. – № 1. – С. 2-6.
109. Гончаренко С. У. Методика як наука / С.У. Гончаренко // Шлях освіти. – 2000. – № 2. – С. 5-11.
110. Гончаренко С. У. Методологические и теоретические основы формирования у учащихся средней школы естесственно научной картины мира: дис. … докт. пед. наук в форме научного доклада: 13.00.01; 13.00.02 / Семен Устинович Гончаренко. – К., 1989. – 56 с.
111. Гончаренко С. У. Світоглядні функції загальної середньої освіти / С.У. Гончаренко, Ю.І. Мальований // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 1. – С. 44-55.
112. Гончаренко С. Гуманізація і гуманітаризація освіти / С. Гончаренко, Ю. Мальований // Шлях освіти. – 2001. – № 2. – С. 2-6.
113. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко; гол. ред. С. Головко. – К.: Либідь, 1997. – 373, [3] с. – (Головна редакція літератури з духовного відродження України та історично-філософських наук).
114. Горак Г. І. Філософія: курс лекцій / Ганна Іванівна Горак.– К.: Вілбор, 1997. – 272 с.
115. Горбулінська С. М. Соціальне замовлення педагогічній практиці / С.М. Горбулінська // Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України: мат. всеукр. наук. конф., (Умань, 11-12 травня 2000 р.) / Ю.М. Краснобокий (гол. ред.), Я.Я. Болюбаш, В.І. Даниленко, Г.О. Білявський та ін. / Мін-во освіти і науки України, Уманський держ. пед. ун-т ім. П. Тичини. – К.: Наук. світ, 2000. – С. 51-54.
116. Горський В. С. Історія української філософії. Курс лекцій: [навч. посібник для студ. вищих навч. закл.] / Вілен Сергійович Горський. – К.: Наук. думка, 1996. – 283 с.
117. Готт В. С. Союз философии и естествознания / В.С. Готт, А.Д. Урсул. – М.: Знание, 1973. – 63, [1] с. – (Новое в жизни, науке, технике; Серия „Философия”; № 2).
118. Грейда Н. Б. Формування екологічної культури студентів природничо–географічного факультету вузу: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Грейда Наталія Богданівна. – Луцьк, 1997. – 200 с.
119. Григорьян Б. Т. Философия о сущности человека / Борис Тигранович Григорьян. – М.: Политиздат, 1973. – 318, [1] с. – (Серия „Над чем работают, о чем спорят философы”).
120. Гриньова М. В. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти): дис. ... докт. пед. наук. 13.00.04 / Гриньова Марія Василівна. – Х., 2000. – 416 с.
121. Гуз К. Ж. Інтегрований курс з природознавства в 5-6 класах середньої загальноосвітньої школи: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Гуз Константин Жоржович. – Полтава, 1997. – 208 с.
122. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении: (логико–психологические проблемы построения учебных предметов) / Василий Васильевич Давыдов. – М.: Педагогика, 1972. – 423 с.
123. Давыдова Г. А. О мировоззренческой природе философского знания / Г.А. Давыдова // Вопросы философии. – 1988. – № 12. – С. 40-53.
124. Данилова Л. И. Взаимодействие общества и природы на ранних ступенях человеческого развития / Л.И. Данилова // Проблемы взаимодействия общества и природы: [сб ст.].; отв. ред. В.Е. Соколов. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – С. 124-134. – (МГУ им. М.В. Ломоносова, Совет молодых учених, Молодежн. совет по охране природы при МГУ).
125. Декарт Рене. Міркування про метод, щоб правильно спрямувати свій розум і відшуковувати істину в науках / Декарт Рене. – Київ: Тандем, 2001. – 104 с.
126. Денисенко В. А. Підготовка майбутнього вчителя–філолога до проведення експедиційної роботи з учнями загальноосвітньої школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / В.А. Денисенко. – К., 2003. – 21 с.
127. Денисик Г. І. Природнича географія Поділля / Григорій Іванович Денисик. – Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 2006. – 184 с.
128. Депенчук Н. П. Нравственные аспекты современной экологии / Н.П. Депенчук, Т.Д. Дроздова // Интегрирующая функция экологии в современной науке (в помощь методическим семинарам): сб. науч. тр.; отв. ред. Н