ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

КОБРІЙ Ольга Миколаївна

УДК 378.141(477) „19/20”: 37.015

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ
(друга половина ХХ – початок ХХІ ст.)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант –
доктор педагогічних наук, професор
Чепіль Марія Миронівна

Дрогобич – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 5
Розділ 1. ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ПЕДАГОГІЧНИХ
ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
УКРАЇНИ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА 26
1.1. Стан дослідженості проблеми 26
1.2. Соціально-історичні передумови формування змісту
педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах
України 53
Висновки до розділу 1 87
Розділ 2. СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ЩОДО
ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ
(друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) 90
2.1. Методологічні підходи до побудови змісту
педагогічної освіти у вищих навчальних закладах 90
2.2. Концепція професійно-педагогічної підготовки
фахівців у вищих навчальних закладах України 107
2.3. Принципи якісного оновлення змісту педагогічних
дисциплін у вітчизняних вищих навчальних закладах 127
Висновки до розділу 2 143
Розділ 3. ҐЕНЕЗА ЗМІСТУ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ
(друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) 146
3.1. Етапи та тенденції формування змісту педагогічних
дисциплін 146
3.2. Еволюція змісту педагогічних дисциплін 175
3.3. Розвиток системи вітчизняної вищої освіти як чинник
удосконалення змісту педагогічних дисциплін 204
Висновки до розділу 3 216
Розділ 4. ФОРМУВАННЯ ЗМІСТОВИХ НАПРЯМІВ
ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
УКРАЇНИ (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) 219
4.1. Структурний аналіз змісту педагогічних дисциплін 219
4.2. Гуманізація змісту педагогічних дисциплін 229
4.3. Демократичні перетворення у суспільстві та їх
уплив на зміст педагогічних дисциплін 243
4.4. Проектування змісту педагогічних дисциплін навчальною літературою 260
Висновки до розділу 4 283
Розділ 5. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) 286
5.1. Технологічні особливості впровадження змісту
педагогічних дисциплін у систему неперервної освіти 286
5.2. Методи, форми і засоби практичної реалізації змісту
педагогічних дисциплін 306
5.3. Чинники формування якісного змісту педагогічних
Дисциплін 322
Висновки до розділу 5 338
Розділ 6. МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ ПЕДАГОГІЧНИХ
ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ
НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 341
6.1. Модель формування змісту педагогічних дисциплін
у професійно-педагогічній підготовці майбутнього фахівця 341
6.2. Чинники реалізації моделі формування змісту
педагогічних дисциплін 361
6.3. Європейський вектор розвитку змісту педагогічних
дисциплін у вищих навчальних закладах України 380
Висновки до розділу 6 401
ВИСНОВКИ 404
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 411
ДОДАТКИ 486

ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. Реалізація завдань вітчизняної освіти зумовлює ґрунтовну підготовку молоді до професійної діяльності, що має бути гнучкою, відповідати запитам практики та передбачати творчий підхід, самостійний пошук, відчуття свободи і відповідальності за свої вчинки. Це спонукає до визначення осучасненого змісту освіти, який забезпечить розвиток особистості, здатної навчатися впродовж усього життя, самореалізацію майбутнього фахівця, сприятиме становленню його ціннісних орієнтацій, світогляду, компетентності, активності, ініціативності. .
Проблема формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України є актуальною і важливою у зв’язку із соціальним замовленням, яке передбачає орієнтацію на моральні, національні, громадянські цінності, та завдяки великій увазі до питань викладання педагогічних дисциплін. Адже в розв’язанні життєвих проблем педагогічна освіта враховує мудрість народу, надбання багатьох поколінь, використовує нагромаджений досвід навчання і виховання молоді, практику організації сучасного педагогічного процесу, тенденції розвитку й перспективи української освіти, а також втілює у собі зміст національної культури і забезпечує формування свідомого патріота держави.
Очевидною є об’єктивна потреба вивчення ґенези змісту педагогічних дисциплін. Найбільший науковий інтерес у сучасному освітньому просторі викликає врахування теоретичних основ його формування упродовж другої половини ХХ ст., обґрунтованих у науково-методичній літературі та педагогічних працях учених, діяльність яких припадає на цей історичний період функціонування вітчизняних ВНЗ, а також прогностичний аналіз розвитку досліджуваного процесу в майбутньому.
Окремі аспекти оновлення змісту навчальних предметів у ВНЗ України у контексті нового соціального замовлення стали предметом низки науково-педагогічних досліджень: М. Солдатенко [512] з’ясовує умови вдосконалення самостійної пізнавальної діяльності, Б. Степанишин [521] акцентує увагу на забезпеченні орієнтації змісту освіти на розвиток і виховання, А. Фурман [578] обґрунтовує необхідність побудови розвивального підручника і т. д. У галузі дослідження змісту викладання педагогіки у ВНЗ України наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. плідно працюють О. Глузман [88], розглядаючи тенденції розвитку університетської педагогічної освіти в Україні, В. Луговий [315], аналізуючи розвиток педагогічної освіти в Україні, Т. Завгородня [152], розкриваючи особливості вдосконалення змісту педагогічної освіти в контексті розвитку громадянського суспільства.
Цілісний підхід до побудови змісту загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя був запропонований у 80-х рр. ХХ ст. О. Абдуліною [1]; [2], хоча, визнаємо, не був широко зреалізованим на практиці. Проведено також дослідження щодо визначення найцінніших якостей педагога (Б. Адаскін [7], Ю. Азаров [8], Н. Анікеєва [19], С. Єлканов [146], В. Кондратенко [254], Л. Кондратенко [255], А. Мудрик [349], І. Огородников [381], І. Синиця [488], О. Щербаков [609] та ін.), професійної підготовки педагогічних кадрів (В. Бондар [46], Т. Ільїна [179], В. Сластьонін [506] та ін.), реалізації спільної діяльності учасників педагогічного процесу (А. Алексюк [11], К. Абульханова-Славська [5], О. Киричук [191] та ін.), проблемних завдань (В. Краєвський [277], І. Лернер [306], А. Матюшкін [336], В. Моляко [346] та ін.).
Стосовно процедури розробки змісту педагогічних дисциплін актуальними стали дослідження тенденцій розвитку педагогічної науки в другій половині ХХ ст. (О. Адаменко [6]), шляхів забезпечення вищої освіти України в контексті Болонського процесу (В. Андрущенко [18]; [45], В. Луговий [315], Ю. Малиновський [45], М. Степко [45], М. Чепіль [586] та ін.), модульно-рейтингового навчання (Т. Алексєєнко [10], В. Лейфура [300], В. Костенко [272], М. Кулик [287], Н. Ситникова [494], А. Фурман [575]; [576] та ін.), щодо обгрунтування необхідності важливих трансформаційних процесів у вищих навчальних закладах України (О. Вишневський [72], С. Гончаренко [93], Н. Дворникова [111], П. Дмитренко [130], О. Дубасенюк [141], І. Зязюн [176], К. Корсак [267], В. Кремень [278]; [279], С. Ніколаєнко [375]; [376], А. Сбруєва [404]; [480], О. Сидоренко [487] та ін.), які не виключають, однак, відсутності системних досліджень важливих напрямів розвитку змісту європейського простору вищої освіти, в т.ч. педагогічних дисциплін.
Цінними для дослідження стали концептуальні положення підготовки до виховної (О. Безпалько [27], М. Пантюк [394], Г. Троцко [553], А. Капська [183]), позааудиторної (Г. Троцко [552]), науково-методичної (О. Сидоренко [486]) роботи, роботи з обдарованою молоддю (Л. Прокопів [437]), інноваційної професійної (І. Гавриш [80]), науково-дослідницької (Г. Кловак [195], А. Степанюк [523]), самостійної творчої (О. Кривильова [281]) діяльності, педагогічної творчості (С. Сисоєва [493], Р. Скульський [504]), професійної компетенції (М. Вачевський [57]), впровадження педагогічних технологій (В. Андрущенко [391], О. Дубасенюк [438], В. Коцур [180], О. Пєхота [411], І. Прокопенко [436], М. Чепіль [590]), а також дидактичні підходи до розробки змісту музично-педагогічної (В. Черкасов [593]), художньо-трудової (Л. Оршанський [386]), природоохоронної (Л. Шаповал [601]) підготовки студентів. Водночас не простежувалися перетворення змісту педагогічних дисциплін у зв’язку зі зміною соціального замовлення, тиску ідеології, пріоритетів ВНЗ, ціннісних орієнтацій, що відображають українську виховну традицію, структури навчально-виховного процесу, компонентів самого змісту тощо (упродовж певного історичного періоду).
Проблемами психолого-педагогічної підготовки фахівців у непедагогічних університетах займаються О. Бєлова [36], В. Козаков [251], А. Головчук [456] та ін. Досліджується також зміст фінансово-економічної (Л. Бобко [39]), культурологічної (Т. Зюзіна [172]), еколого-радіаційної (В. Гончаренко [91]), комп’ютерної (О. Майборода [321]) освіти, культурознавчих (З. Донець [135]), загальноінженерних (М. Лазарев [206]; [294]; [295]) дисциплін тощо. Це підсилює важливість і актуальність визначення змісту педагогічних дисциплін для студентів усіх ВНЗ (педагогічних та непедагогічних).
Аналіз наукових літературних джерел з проблеми дослідження доводить, що зміст педагогічних дисциплін зазвичай не орієнтувався на педагогічну підготовку студентів непедагогічних спеціальностей. Авторські моделі (оновлення професійно-педагогічної підготовки – І. Богданової [42], особистості педагога – С. Єлканова [147], педагогічної освіти – М. Лещенка [308]) стосуються вчителя, однак не враховують особливостей підготовки студентів як майбутніх фахівців будь-якого профілю. Донині не проводилося ґрунтовного комплексного дослідження, яке б висвітлювало теоретико-методологічні основи формування змісту педагогічних дисциплін для студентів педагогічних та непедагогічних спеціальностей у вітчизняних ВНЗ – як з історико-педагогічного погляду, так і виходячи з потреб сучасної педагогічної науки.
Уважаємо, що у змісті педагогічної підготовки майбутніх фахівців можна виділити низку суперечностей, які вимагають перебудови педагогічних дисциплін, між:
– усвідомленням нових філософських засад вивчення педагогічних дисциплін і стереотипами й ідеологемами минулого, що домінували на практиці;
– світовими тенденціями до урізноманітнення комплексу навчальних дисциплін у підготовці фахівця, процесами інтеграції української освіти до рівня світових стандартів та відсутністю цілісної системи побудови змісту педагогічної підготовки в Україні;
– потребою у розвитку творчого фахівця, здатного до самореалізації й особистісного й професійного зростання, і стандартними уявленнями щодо побудови змісту навчання, виховання та розвитку особистості;
– потребою комплексного сприймання змісту педагогічної підготовки майбутніх фахівців і внутрішнім дисбалансом між його окремими компонентами;
– уявленнями про дискретність процесу наповнення педагогічних дисциплін та еволюційною теорією формування суспільних, в т. ч. освітніх процесів (з узгодженістю цілей, завдань, шляхів та засобів реалізації).
Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість у науковому плані, а також потреба розв’язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: „Теоретико-методологічні засади формування змісту педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах України (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану НДР кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка при розробці теми „Українська освіта в контексті трансформаційних суспільних процесів” (номер державної реєстрації 0108U007644). Тема дисертації затверджена вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка 27 травня 2010 р. (протокол № 6) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 26 жовтня 2010 р. (протокол № 7).
Мета дослідження полягає у комплексному вивченні процесу формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст., обґрунтуванні його наукових засад, визначенні теоретичних і практичних аспектів реалізації цього змісту у вітчизняних ВНЗ.
Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:
1. Проаналізувати стан проблеми формування змісту педагогічних дисциплін та соціально-історичні передумови цього процесу у ВНЗ України впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
2. Обґрунтувати концепцію професійно-педагогічної підготовки фахівців у вітчизняних ВНЗ другої половини ХХ ст. та окреслити на цій основі принципи якісного оновлення досліджуваного змісту у сучасних умовах.
3. Визначити етапи формування змісту педагогічних дисциплін, його тенденції та еволюцію упродовж досліджуваного періоду.
4. Розкрити структурні компоненти змісту педагогічних дисциплін, змістові напрями педагогічної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ України впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
5. Виокремити форми, методи, засоби практичної реалізації змісту педагогічних дисциплін у вітчизняних ВНЗ та з’ясувати чинники його якісного формування.
6. Розробити модель формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України, виявити чинники її успішної реалізації й окреслити прогностичні тенденції його розвитку на сучасному етапі.
Об’єкт дослідження: педагогічна підготовка майбутнього фахівця у навчально-виховному процесі ВНЗ (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.).
Предмет дослідження: теоретичні та методологічні засади формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
Концепція дослідження містить три взаємопов’язані концепти, які сприяють реалізації мети дослідження та забезпечують взаємодію між собою на кожному історичному етапі: методологічний (розкриває взаємозалежність основних методологічних підходів до формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України впродовж досліджуваного періоду та відображає соціальне замовлення, зумовлене стереотипами й ідеологемами), історичний (визначає розгляд проблеми з погляду історичної ретроспекції та характеризується ідентифікацією історико-педагогічних і наукових джерел, логіко-історичним аналізом, відповідною оцінкою педагогічних явищ і процесів, виявленням певних історичних етапів розвитку проблеми) та теоретичний (передбачає розробку змістових напрямів педагогічної підготовки майбутніх фахівців, шляхів їх реалізації у сучасних ВНЗ України та перспектив творчого використання відповідного досвіду).
Формування змісту педагогічних дисциплін розглядається у дисертації як закономірний об’єктивний процес, сукупність взаємопов’язаних етапів, які характеризуються певними тенденціями, що зумовлювали істотні зміни в навчальних планах, програмах, підручниках і посібниках з педагогіки чи інших педагогічних дисциплін. З’ясування характерних особливостей кожного етапу цього процесу у вітчизняних ВНЗ упродовж окресленого періоду здійснювалося на основі таких критеріїв, як зміни в суспільстві, соціальне замовлення, наповнення компонентів змісту педагогічних дисциплін, структура навчально-виховного процесу у ВНЗ України та форми, методи, засоби реалізації змісту цих дисциплін.
Досліджувана проблема вимагає вивчення праць з історії та теорії філософії, філософії освіти, методології науки, культурології, педагогічної антропології, історії України, педагогіки і психології. Виконане історико-педагогічне дослідження є міждисциплінарним, яке інтегрує наукові основи традиційних та інноваційних процесів у освітньому просторі України.
Дослідження здійснено на основі низки підходів до вивчення історичних явищ, які уможливлюють розгляд предмета дослідження відповідно до загальних тенденцій розвитку суспільства, ціннісних орієнтирів у діяльності ВНЗ:
– системного, що дає змогу простежити етапи формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України впродовж досліджуваного періоду, виявляти його залежність від соціального замовлення, політики урядів, розвитку теорії навчання і виховання тощо та здійснювати аналіз освітніх процесів у сучасних умовах;
– аксіологічного, який забезпечує виокремлення певних цінностей в історичному досвіді формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України, які втілюють соціально значущі погляди, уявлення, переконання, ідеали, виражають ставлення до суспільства, нації, до Бога, сім’ї, до себе, природи і створюються на основі усвідомлення значущості різноманітних явищ і процесів, а також дає можливість стимулювати становлення ціннісного ставлення студентів до свого оточення, майбутньої діяльності та допомагає окреслити прогностичні тенденції розвитку такого змісту в сучасних соціально-економічних реаліях;
– акмеологічного, який забезпечує засвоєння відповідних знань, формування свідомості, творчих здобутків, що ведуть до самовдосконалення та майстерності, досягнення такого рівня професійного розвитку, компетентності, які відповідають стандартам і якостям фахівця як суб’єкта майбутньої діяльності;
– технологічного, який допомагає виявити у змісті педагогічних дисциплін чинники, що забезпечують вплив на його реалізацію, навчання впродовж усього життя, а також стимулює використання нових технологій навчання, врахування різних інновацій;
– особистісно орієнтованого, який репрезентований розробкою змісту індивідуалізації та диференціації навчання і виховання, акцентує увагу на індивідуальних особливостях особистості, що засвідчувало демократичну сутність навчальних і виховних упливів;
– компетентнісного, який зобов’язує організувати педагогічну підготовку компетентних фахівців, спроможних входити в конкуретне середовище, спонукає до оволодіння різними напрямами компетенцій і допомагає людині бути конкурентоспроможною;
– креативного, що забезпечує засвоєння досвіду реалізації творчого підходу до організації педагогічної діяльності, ставить акцент на становленні і розвитку творчого потенціалу студентів та зумовлює забезпечення дослідницько-творчої активності студентів;
– праксиологічного, що означає передовсім забезпечення учасниками педагогічного процесу практичного використання у ВНЗ принципових засад організації спільної діяльності людей, прийняття рішень, стосується активності, яка може бути досягнута при використанні елементів самостійної роботи студентів та оптимальній реалізації моделі формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України;
– культурологічного, який визначається навчанням і вихованням на засадах гуманізації, створює умови для засвоєння людської культури та стимулює вивчення педагогічних дисциплін, що забезпечують якісну культурологічну підготовку студентів;
– антропологічного, який передбачає засвоєння механізмів розвитку особистості, про які йдеться в усіх людинознавчих науках;
– соціологічного, який допомагає враховувати стан суспільства, його потреби та прагнення.
Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання про єдність процесів, взаємовпливів і взаємозалежностей явищ об’єктивної дійсності (Б. Ананьєв [17], В. Вернадський [63], С. Гессен [87], В. Франкл [573], Е. Фромм [574] та ін.), положення філософії про особистість, детермінованість її поведінки зовнішніми і внутрішніми чинниками (М. Бердяєв [29], Г. Балл [25], А. Гофрон [94], І. Добронравова [131], М. Конох [256], К. Корсак [268] та ін.);
Дослідження базується на принципах науковості, історизму, єдності національного і загальнолюдського, взаємозв’язку теорії та практики, освіти й самоосвіти, цілісності, системності, інтегративності тощо, які забезпечують об’єктивність та необхідність вивчення педагогічних явищ у конкретних історичних умовах.
Теоретичну основу дослідження становлять:
– парадигмальні напрями розвитку освіти, що передають уявлення про особистість та її відносини зі світом (І. Бех [35], В. Лутай [318], М. Савчин [471]; [472], та ін.);
– положення педагогів і психологів, які виявили закономірності індивідуального розвитку людини впродовж життя, заклали підґрунтя для організації демократичного навчально-виховного процесу (К. Абульханова-Славська [5], Г. Ващенко [59], Л. Виготський [64], А. Волошин [78], П. Гальперін [86], О. Леонтьєв [303], Г. Костюк [273], К. Роджерс [455], С. Рубінштейн [460], С. Русова [464], В. Сухомлинський [535]; [536], К. Ушинський [561]; [563] та ін.
– положення наукових праць із філософії освіти (В. Андрущенко [18], Г. Васянович [56], В. Євдокимов [565], І. Зязюн [177], В. Кремень [278], С. Ніколаєнко [376], Н. Скотна [502], В. Скотний [503] та ін.);
– педагогічні підходи до аналізу і висвітлення сучасних трансформаційних процесів у галузі вищої освіти (А. Алексюк [12]; [13], В. Бондар [46], О. Дубасенюк [141], В. Кушнір [292], О. Савченко [469], А. Сбруєва [479], О. Сухомлинська [529], М. Фіцула [568], О. Янкович [616] та ін.);
– положення сучасних учених у галузі історико-педагогічної науки про залежність мети, завдань, змісту вищої освіти України від історичних, економічних і соціальних умов розвитку суспільства (О. Адаменко [6], А. Вихрущ [66], М. Євтух [144], Т. Завгородня [152], І. Зайченко [154], С. Золотухіна [170], В. Кемінь [189], В. Луговий [315], М. Пантюк [394], М. Стельмахович [519], Б. Ступарик [527], М. Чепіль [592] та ін.);
– положення щодо підготовки вчителя у ВНЗ України (О. Вишневський [72], П. Гусак [104], Г. Кловак [196], В. Ковальчук [249], Г. Троцко [552] та ін.), стосовно науково-методичної (О. Сидоренко [486]) роботи, інноваційної (І. Гавриш [80]), науково-дослідницької (Г. Кловак [196], А. Степанюк [523]) діяльності, педагогічної творчості (С. Сисоєва [493], Р. Скульський [504]) та ін.;
– положення про сутність, принципи та критерії формування змісту освіти (В. Ледньов [299], М. Скаткін [500], В. Краєвський [277], І. Лернер [305]);
– дидактичні підходи до розробки змісту музично-педагогічної (В. Черкасов [593]), фінансово-економічної (Л. Бобко [39]), культурологічної (Т. Зюзіна [172]), художньо-трудової (Л. Оршанський [386]) підготовки студентів.
Методи дослідження. Для розв’язання завдань дослідження використано комплекс взаємопов’язаних методів, а саме:
загальнонаукові (історико-педагогічний аналіз, синтез, узагальнення, порівняння нормативно-правових та законодавчих документів, архівних матеріалів, наукової літератури), що стали основою вивчення процесуально-змістових характеристик педагогічної підготовки фахівців ВНЗ України, розгляду історичних передумов та аналізу теоретичних підходів учених щодо означеної проблеми;
історико-діахронний та хронологічний, які уможливили виявлення етапів формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України протягом досліджуваного періоду та визначити актуальні (для кожного історичного періоду) тенденції у його формуванні та концептуальні характеристики періодизації розвитку цього змісту;
історико-структурний та компонентно-структурний, які дали змогу систематизувати історико-педагогічні джерела, розкрити причиново-наслідкову й історичну обумовленість дослідженої проблеми та визначити структурні компоненти змісту педагогічних дисциплін;
функціонально-структурний, який уможливив здійснити аналіз змістового наповнення педагогічних дисциплін, систематизацію й узагальнення опрацьованих матеріалів, сформулювати важливі висновки та намітити перспективи подальших досліджень;
ретро-праксиметричний та історико-генезисний, які дали можливість на основі зіставлення документальних джерел проаналізувати динаміку, виявити генезу змістового наповнення педагогічних дисциплін й обґрунтувати еволюційний характер змін у формуванні змісту цих дисциплін у ВНЗ України, уникаючи при цьому ідеалізації, упередженості, догматизму опису історичної дійсності;
персоналістично-біографічний, який уможливив розкрити життєтворчість педагогів певного історичного періоду, виявити стан розробленості проблеми в історико-педагогічній науці, представити у персоніфікованій формі розвиток науково-педагогічної думки.
Джерельна база дослідження. Перша група джерел – це філософські праці Б. Ананьєва [17], М. Бердяєва [29], В. Вернадського [63], С. Гессена [87], І. Добронравової [131], В. Франкла [573], Е. Фромма [574] та ін., дослідження з методології історико-наукового знання А. Гофрона [94], М. Коноха [256], К. Корсака [267] та ін., роботи з проблем методології педагогіки та історії педагогіки С. Гончаренка [93], Г. Васяновича [56], О. Вишневського [72], Н. Гупана [102], Б. Коротяєва [266], В. Лутая [318], Е. Моносзона [347], Г. Онкович [101], З. Равкіна [444], О. Сухомлинської [529], Е. Юдіна [613], аналіз яких дав змогу розробити методологію дослідження.
Другу групу джерел презентують історико-педагогічні роботи, присвячені загальним питанням розвитку педагогічної науки, персоналіям українських педагогів досліджуваного періоду, а також різним аспектам розвитку змісту педагогічних дисциплін (О. Адаменко [6], В. Андрущенко [18], А. Бойко [43], А. Вихрущ [66], В. Галузинський [82], О. Гнізділова [90], Н. Дем’яненко [112], Т. Завгородня [153], І. Зайченко [154], С. Золотухіна [170], М. Євтух [144], В. Кемінь [189], В. Кравець [275]; [276], П. Кряжев [284], О. Любар [319], В. Майборода [320], М. Пантюк [394], М. Стельмахович [519], Б. Ступарик [527], М. Чепіль [591] та ін.).
Третю групу джерел представлено автентичними матеріалами – статтями в науково-педагогічних журналах або часописах, наукових записках вищих навчальних закладів, збірниках наукових праць, матеріалами наукових конференцій, навчальними посібниками, монографіями та дисертаціями, що присвячені питанням навчання, пиховання, професійної підготовки фахівців. Цю групу джерел складають також фонди Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, Центрального державного історичного архіву у м. Львів, фонди Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, Національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, бібліотеки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
У процесі наукового пошуку проаналізовано періодичні видання окресленого історичного періоду („Радянська освіта”, „Радянська школа”, „Народное образование”, „Советская педагогика”, „Вестник высшей школы”, а також „Шлях освіти”, „Рідна школа”, „Педагогіка та психологія”, „Освіта”, „Вища освіта в Україні” тощо), на сторінках яких публікувалися окремі результати досліджень з досліджуваної проблеми. Цінну джерельну базу дисертації також склали статті Конституції України [258], законодавчі акти та урядові, нормативні державні документи, закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти України та ін., які регламентували науково-педагогічну діяльність у ВНЗ досліджуваного періоду та визначали особливості підготовки майбутніх фахівців. Використано комп’ютерно-інформаційні матеріали, розміщені в мережі Інтернет.
Хронологічні межі дослідження. Нижня межа – 1947 р. – відновлення діяльності ВНЗ України після Другої світової війни, посилення централізації та ідеологізації навчально-виховного процесу та активізація зусиль щодо розробки змісту вищої освіти у зв’язку зі схваленням постанови ЦК КП(б)У „Про покращення ідейно-політичного виховання кадрів і про боротьбу проти проявів буржуазно-націоналістичної ідеології”.
Верхня межа – 2012 р. – характеризується визначенням теоретико-методологічних засад змісту педагогічної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ України, досягненням збалансованості його компонентів.
Наукова новизна й теоретична значущість дослідження полягає у тому, що вперше цілісно досліджено наукові засади формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст.; обґрунтовано концепцію професійно-педагогічної підготовки фахівців у ВНЗ України досліджуваного періоду (з урахуванням тенденцій, пов’язаних із сучасним соціальним замовленням, переходом до особистісно орієнтованої моделі навчання, визначенням базового інформаційно-змістового простору, який уможливив з’ясувати інваріантну складову педагогічної підготовки будь-якого фахівця, що працюватиме в системі „Людина – людина”); визначено етапи формування змісту педагогічних дисциплін у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. (1947 – 1958 рр.; 1959 – 1971 рр; 1972 – 1984 рр.; 1985 – 1990 рр.; 1991 – 2001 рр.; 2002 – 2012 рр.), тенденції (зв’язок із життям, заідеологізованість та русифікація, підкреслення залежності результатів роботи від педагогічного керівництва, забезпечення системності в організації самонавчання та ін. – до 1991р.; орієнтація на духовність, гуманізацію, національні цінності, демократизацію у змісті вищої освіти, розробка й упровадження державних стандартів педагогічної освіти, оновлення змісту педагогічних дисциплін в умовах кредитно-модульної системи навчання тощо – після 1991 р.) та еволюцію цього змісту впродовж окресленого періоду (рух від визначення системи знань, умінь, навичок, якими повинен оволодіти студент, до включення діяльнісно-творчого й аксіологічного компонентів, що орієнтують на творчу перетворювальну діяльність та ціннісне ставлення до неї); розроблено й апробовано модель формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України, виявлено чинники її успішної реалізації;
проаналізовано соціально-історичні передумови формування змісту педагогічних дисциплін у вітчизняних ВНЗ (поширення гуманних і демократичних ідей, відображення змісту дисциплін у навчальній літературі та окреслена у ній роль загальнопедагогічної підготовки, предметна система навчання, уведення нових навчальних планів і методичні пошуки педагогів з різними поглядами на зміст освіти, а також – після 1991 р. – зміна пріоритетів у побудові змісту сучасної освіти, поява посібників з педагогіки для підготовки фахівців непедагогічних спеціальностей, впровадження розвивального і виховного навчання, створення умов для удосконалення самостійної роботи студентів, переорієнтація стосунків між учасниками педагогічного процесу тощо);
обґрунтовано залежність процесу формування змісту педагогічних дисциплін від соціального замовлення, розвитку наукових ідей та стратегічні орієнтири у формуванні змісту педагогічних дисциплін, які базуються на методологічних підходах до побудови змісту педагогічної освіти, концепції професійно-педагогічної підготовки фахівців, принципах якісного оновлення змісту педагогічних дисциплін, а також потреб особистості в самовдосконаленні й самореалізаціїта у ВНЗ України;
визначено принципи якісного оновлення змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України (гуманізації та гуманітаризації, орієнтації на національні цінності, демократизації, врахування соціального досвіду та відповідності запитам практики, компетентності, індивідуалізації та проблемності, комплексності та інтегрованості, стандартизації базової педагогічної дисципліни);
розкрито структурні компоненти змісту педагогічних дисциплін – інформативний (сукупність знань, умінь, навичок студента), аксіологічний (наявність ціннісних орієнтацій, відповідного спрямування інформації) й діяльнісно-творчий (технологічний) – та змістові напрями професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців (стосовно її гуманізації, орієнтації на національні цінності й демократизації);
уточнено понятійний апарат педагогічної теорії (структурні компоненти змісту педагогічних дисциплін, базовий інформаційно-змістовий простір для педагогічної підготовки студентів педагогічних і непедагогічних спеціальностей);
доповнено педагогічну теорію дефініцією „єдина базова педагогічна дисципліна” та уявленнями про еволюцію змісту педагогічних дисциплін упродовж досліджуваного періоду.
виокремлено методи (пошукові, творчі), форми (індивідуальні, робота в парах, робота в групах), засоби (індивідуального призначення) практичної реалізації змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ та з’ясовано чинники успішного його формування (демократична структура навчально-виховного процесу, урахування запитів практики, оптимальне поєднання форм і методів самостійної роботи студента, індивідуалізація, диференціація, позитивний психологічний клімат в організації навчальної діяльності, приклад педагога для наслідування, раціональна організація розумової праці, використання різноманітних джерел розвитку змісту та ін.);
окреслено прогностичні тенденції розвитку змісту педагогічних дисциплін у сучасних умовах, які відображають європейський вектор такого розвитку, втілюють європейські стандарти якості вітчизняної освіти та потребують створення нових програм, підручників, посібників, інтегрованих курсів.
До наукового обігу української педагогічної думки введено нові дані, факти, положення, що базуються на архівних документах щодо формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. (про навчальні плани, програми, директивні вказівки управління підвідомчим установам з питань методичної роботи в педагогічних ВНЗ, плани розвитку установ народної освіти, довідки управління міністерств, листування з керівниками про методичну перебудову діяльності тощо); здійснено наукову інтерпретацію процесу формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України окресленого періоду, що стане важливим джерелом нових напрямів педагогічних досліджень.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження знайшли відображення у змісті навчальних програм, навчальних і методичних посібників з дисциплін „Теоретичні основи педагогіки”, „Педагогіка”, „Теорія і практика виховання”, „Основи педагогіки”, „Методика позаурочної діяльності”, „Методика співпраці дошкільних закладів з родинами”, „Методика позаурочної діяльності та соціально-виховної роботи”, „Технологія логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку”, „Управління педагогічною взаємодією з різними соціальними групами”.
Результати дослідження впроваджені у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка (акт № 504 від 25.03.2013 р.), Львівському національному університеті імені Івана Франка (акт № 1519 – М від 02.04.2013 р.), Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (довідка № 01-08/01/229 від 18.02.2013 р.), Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка (довідка № 0962/01-55/09 від 01.03.2013 р.), Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського (довідка № 06/4 від 07.02.2013 р.), Кременецькому обласному гуманітарно-педагогічному інституті імені Тараса Шевченка (довідка № 05-16/6 від 25.02.2013 р.).
Матеріали дослідження можуть знайти втілення у змісті підготовки педагогів у сучасних ВНЗ, при розробці теорії та історії педагогіки, задля процесуально-технологічного забезпечення моделі формування змісту педагогічних дисциплін та творчого використання наукових і практичних здобутків педагогіки другої половини ХХ – початку ХХІ ст., при укладанні підручників, навчальних посібників, хрестоматій та антологій для широкого кола чит

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертація узагальнює авторські пошуки відповідей на засадничі питання, що стосуються стану і перспектив формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України та досвід із трансформації цього змісту у різні історичні періоди розвитку суспільства й системи освіти України. Проведене дослідження дало підстави для таких висновків та узагальнень:
1. Вивчення сутності проблеми формування змісту педагогічних дисциплін та аналіз стану її дослідження дало змогу з’ясувати, що вітчизняний суспільно-політичний рух другої половини ХХ – початку ХХІ ст. характеризується різноплановістю розвитку, вища освіта УРСР не існувала осторонь суспільно-політичного життя, педагогічні дисципліни у ВНЗ довго були ідеологічно заангажованими, і лише наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. в Україні у зв’язку з новим соціальним замовленням відбувалася перебудова традиційного змісту освіти.
Соціально-історичними передумовами формування змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. є: поширення гуманних і демократичних ідей у побудові вищої освіти, предметна система навчання, введення нових навчальних планів, відображення змісту дисциплін у навчальній літературі та визначена роль у ній загальнопедагогічної підготовки, діяльнісний підхід до організації навчально-виховного процесу, розвиток політехнічного напряму практичної підготовки вчителя, методичні пошуки педагогів з різними поглядами на зміст освіти, поява посібників з педагогіки для підготовки фахівців непедагогічних спеціальностей, зміна пріоритетів у побудові змісту освіти, побудова розвивального і виховного навчання, самостійна робота студентів, гуманізація та демократизація стосунків між учасниками педагогічного процесу тощо.
У досліджуваний період були обґрунтовані принципи та критерії формування змісту освіти (В. Краєвський, М. Скаткін, Г. Щукіна), з’ясовані його сутність та елементи (В. Ледньов), визначені його орієнтири (О. Вишневський, Т. Завгородня, О. Савченко, О. Сухомлинська, А. Фурман, М. Чепіль та ін.), необхідність включення особистості до перетворювальної діяльності (О. Корсакова, С. Трубачова та ін.). Водночас сьогодні досліджується структура та зміст культурознавчих, загальноінженерних дисциплін, еколого-радіаційної, комп’ютерної освіти. Натомість розробкою змісту педагогічних дисциплін для студентів непедагогічних спеціальностей
2. Обґрунтована концепція професійно-педагогічної підготовки фахівців у ВНЗ України досліджуваного періоду передбачає створення сприятливих умов для гуманізації, демократизації, орієнтації на національні цінності у змісті педагогічних дисциплін, соціальну самореалізацію та педагогічну майстерність студентів, а також забезпечення базового (спільного) інформаційно-змістового простору, який допоможе з’ясувати інваріантну складову підготовки фахівця, що працюватиме в системі „Людина – людина”, та єдиної базової педагогічної дисципліни.
Визначені на основі концепції професійно-педагогічної підготовки фахівців принципи якісного оновлення змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ України досліджуваного періоду – це гуманізація та гуманітаризація, орієнтація на національні цінності, демократизація, врахування соціального досвіду та відповідність запитам практики, компетентність, індивідуалізація та проблемність, комплексність та інтегрованість, стандартизація базової педагогічної дисципліни. Вони спрямовані також на забезпечення виходу вітчизняної освіти на рівень стандартів, що передбачаються положеннями Болонської декларації, та інтеграції вищих навчальних закладів у європейський науково-освітній простір.
3. Для виокремлених шести етапів формування змісту педагогічних дисциплін упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. (І етап – 1947 – 1958 рр. – встановлення повного набору педагогічних дисциплін та особливостей формування змісту на панівних ідеологемах; ІІ етап – 1959 – 1971 рр. – визначення змістових характеристик педагогічних дисциплін в умовах авторитарного типу навчання, акцент на вихованні дисциплінованості й активності у навчанні; ІІІ етап – 1972 – 1984 рр. – реконструкція змісту педагогічних дисциплін з урахуванням діяльнісного підходу до організації навчальної діяльності; ІV етап – 1985 – 1990 рр. – формування орієнтирів гуманізації та демократи¬зації змісту педагогічних дисциплін з акцентуванням уваги на процеси творчої діяльності у межах ідеологізації вищої школи; V етап – 1991 – 2001 рр. – переорієнтація цінностей у змісті вищої освіти та відповідне оновлення змісту педагогічних дисциплін; VІ етап – 2002 – 2012 рр. – модернізація змісту педагогічних дисциплін) характерні такі основні тенденції: зв’язок із життям, заідеологізованість та русифікація, панування уявлень про керівну роль педагога, акцент на питаннях наукової організації розумової діяльності, розвиток мотиваційної сфери особистості, активізація діяльності студента (шляхом підвищення ефективності пізнання чи залучення до перетворювальної діяльності), реалізація діяльнісного підходу до організації навчання, створення умов для самонавчання, визначення творчих завдань та завдань для самостійної роботи, диференціація й індивідуалізація змісту педагогічних дисциплін та ін., а після 1991 року – орієнтація на моральні, національні та громадянські цінності, розробка й упровадження державних стандартів педагогічної освіти, організація навчання за кредитно-модульною системою тощо. Еволюція змісту педагогічних дисциплін, що формується впродовж окресленого періоду, пов’язана з тим, що його центральним елементом стає задача, розв’язання якої забезпечить розвиток і виховання особистості студента.
4. Розкриті компоненти змісту педагогічних дисциплін (інформативний як сукупність знань, умінь, навичок; аксіологічний, який відзначає наявність у змісті ціннісних орієнтацій, відповідного спрямування інформації; діяльнісно-творчий – розглядається як основа оновлення цього змісту) дали можливість дослідити змістові напрями професійно-педагогічної підготовки фахівців. Обґрунтовано, що акцентування уваги на розвитку і вихованні студентів зумовлюють процеси нарощування аксіологічного (ціннісного ставлення студентів до оточення та формування відповідних цінностей у їхній свідомості) та діяльнісно-творчого (що орієнтує на майбутню професійну діяльність) компонентів змісту педагогічних дисциплін.
Установлено, що змістовими напрямами професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ України впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. є увага до людини як найвищої цінності суспільства, її духовного світу, потреб, національного життя, етнічних коренів, визнання абсолютності моральних істин, гуманітаризація інформації, а також її демократизація, розвантаження, звільнення від перенасичення навчально-виховного процесу інформацією та підвищення виховного і розвивального характеру вивчення навчальних дисциплін, створення умов для вільного вибору змісту завдань, рівня діяльності, індивідуалізація, диференціація і профілізація навчання тощо. Досліджені змістові напрями дають підстави твердити про нереалізованість значних виховних і розвивальних можливостей педагогічних дисциплін.
Особливості проектування структурних компонентів змісту педагогічних дисциплін у навчальній літературі для студентів педагогічних і непедагогічних спеціальностей вітчизняних ВНЗ пов’язані з уніфікацією цього змісту для всіх фахівців та створенням підручника та навчально-методичних посібників з єдиної базової педагогічної дисципліни. Навчальна література потребує наявності єдиних принципів, орієнтирів, очікуваних результатів педагогічного процесу, виділення спільних тем (розділів), цілісного наповнення змістових напрямів професійно-педагогічної підготовки.
Розділами інтегрованого посібника з педагогіки для студентів педагогічних і непедагогічних (які працюватимуть у системі „Людина – людина”) спеціальностей можуть бути: „Предмет і завдання педагогіки”, „Методи науково-педагогічних досліджень”, „Розвиток і формування особистості”, „Система української освіти”, „Принципи та зміст педагогічного процесу”, „Методи, форми і засоби навчання”, „Зміст виховання”, „Колектив і особистість”, „Інститути і чинники виховання”, „Методи і форми виховання”, „Етнопедагогічні особливості виховання”, „Культура педагогічного спілкування” тощо.
5. Технології реалізації змісту педагогічних дисциплін (особистісно орієнтованого навчання і виховання, розвивального та виховного навчання, організації групової діяльності, проектної технології, нових інформаційних технологій та ін.) допоможуть забезпечити вихід педагогічних дисциплін на шлях довготривалого і цивілізованого гуманістичного розвитку. У межах їх застосування ефективними є пошукові і творчі методи навчання, форми самостійного навчання (індивідуальні, робота в парах, робота в групах), дидактичні засоби індивідуального призначення.
Формування якісного змісту педагогічних дисциплін потребує зорієнтованості на різнобічний гармонійний розвиток особистості, врахування обґрунтованої концепції та визначених принципів якісного оновлення змісту педагогічних дисциплін у ВНЗ досліджуваного періоду, забезпечення демократичної структури навчально-виховного процесу та нового характеру взаємодії педагогів і студентів, урахування запитів практики, орієнтації змісту на інноваційні технології навчання, оптимального поєднання форм, методів самостійної роботи, індивідуалізації, диференціації, педагогізації контролю, раціональної організації розумової праці тощо як важливих чинників забезпечення цього процесу.
6. Розроблена модель формування змісту педагогічних дисциплін репрезентується навчальними програмами, підручниками, посібниками, які засвідчують відповідність сучасним вимогам до професійно-педагогічної підготовки студентів. Окрім урахування концепції професійно-педагогічної підготовки студента у ВНЗ України, чинниками успішної реалізації моделі формування змісту педагогічних дисциплін є етнопедагогічний аспект цього змісту, творча праця та власний досвід формування ціннісних орієнтацій, моральні та демократичні взаємини учасників педагогічного процесу, різні способи духовного зростання, педагогічна майстерність тощо.
Окреслено прогностичні тенденції розвитку змісту педагогічних дисциплін у сучасних умовах (його орієнтація на пріоритети та цінності європейського життя та гармонізація розвитку людини в природі і суспільстві; забезпечення принципів якісного оновлення змісту педагогічних дисциплін; формування європейських стандартів якості вітчизняної освіти та удосконалення галузевих стандартів вищої освіти; нарощування аксіологічного та діяльнісно-творчого компонентів змісту педагогічних дисциплін; створення нових програм, підручників, посібників, інтегрованих курсів; регулювання педагогом змісту матеріалу та формування у нього готовності до сприйняття різноманітних інноваційних реформ в освіті; впровадження ефективних технологій навчання, створення умов для оволодіння культурою та професійною майстерністю). Перспективи формування змісту педагогічних дисциплін стосуються виявлення змісту дистанційного навчання, застосування блочно-модульної технології, інтерактивних методів і засобів, більш індивідуалізованого навчання (для кожного фаху), а також урахування професіограми підготовки майбутніх фахівців. Подальшого дослідження на інших історичних етапах потребують теоретико-методичні аспекти змісту професійно-педагогічної підготовки в контексті оновленої парадигми виховання; зокрема проблеми оптимального поєднання в межах різних предметів педагогічної теорії і практики з урахуванням вітчизняних надбань, прогресивного зарубіжного досвіду.
Проведене дослідження не претендує на повне і всебічне розкриття всіх аспектів проблеми. Актуальним і перспективним є розвиток професійно-педагогічної освіти (з урахуванням тенденцій на ринку праці, у соціально-економічному розвитку, сучасній системі неперервної освіти), розвиток дистанційного навчання (для отримання додаткової освіти), забезпечення конкурентоспроможності та здатності випускників до інноваційної професійної діяльності, що означає необхідність суттєвих змін у реально існуючій практиці формування змісту педагогічних дисциплін у сучасних ВНЗ України, впровадження у них європейських стандартів якості освіти. Перспективними напрямами подальших розвідок вважаємо з’ясування характерних особливостей формування змісту педагогічних дисциплін різних ВНЗ України (різного рівня акредитації, різного профілю, різної форми власності тощо), а також порівняльний аналіз формування такого змісту в Україні та за кордоном.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О. Общепедагогическая подготовка студентов / Ольга Абдуллина // Сов. педагогика. – 1984. – № 5. – С. 68 – 74.
2. Абдуллина О. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / Ольга Абдуллина. – М. : Просвещение, 1984. – 208 с.
3. Абдуллина О. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / Ольга Абдуллина. – М. : Просвещение, 1990. – 141 с.
4. Абрамова Г. Индивидуальные особенности формирования учебной деятельности / Галина Абрамова // Формирование учебной деятельности школьников / под ред. Василия Васильевича Давыдова, Иоахима Ломпшера, Аэлиты Капитоновны Марковой. – М. : Педагогика, 1982. – С. 197 – 201.
5. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 336 с.
6. Адаменко О. В. Українська педагогічна наука в другій половині ХХ століття / Олена Вікторівна Адаменко. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 703 с.
7. Адаскин Б. И. Воспитание интереса к профессии / Борис Ильич Адаскин // Сов. педагогика. – 1985. – № 8. – С. 9 – 10.
8. Азаров Ю. Искусство воспитывать / Юрий Азаров. – М. : Просвещение, 1985. – 448 с.
9. Акімова О. В. Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти : монографія / Ольга Володимирівна Акімова. – Вінниця : ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2007. – 351 с.
10. Алексеєнко Т. А. Формування пізнавальної активності студентів в умовах блокової організації навчання : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Тетяна Андріївна Алексеєнко. – К. : Ін-т пед. і психол. проф. освіти АПН України, 1995. – 25 с.
11. Алексюк А. Взаємодія форм організації і методів навчання / Анатолій Алексюк, Віталій Дяченко // Рад. школа. – 1983. – № 7. – С. 8 – 13.
12. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України : Історія. Теорія : підручник [для студ., асп. та мол. викл. вузів] / Анатолій Миколайович Алексюк; Міжнародний фонд „Відродження”. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
13. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи : курс лекцій : модульне навчання : навч. посіб. / Анатолій Миколайович Алексюк. – К. : ІСДО, 1993. – 220 с.
14. Амонашвили Ш. Основания педагогики сотрудничества / Шалва Амонашвили // Новое педагогическое мышление / под ред. Артура Владимировича Петровского. – М. : Педагогика, 1989. – С. 144 – 177.
15. Амонашвили Ш. Психологические основы педагогики сотрудничества : кн. для учителя / Шалва Амонашвили. – К. : Освіта, 1991. – 111 с.
16. Ананьев Б. Г. Комплексное изучение человека и психологическая диагностика / Борис Герасимович Ананьев // Вопросы психологии. – 1968. – № 2. – С. 57 – 61.
17. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Борис Герасимович Ананьев. – Ленинград : ЛГУ, 1968. – 339 с.
18. Андрущенко В. Проблеми і перспективи розвитку вищої освіти в Україні на зламі століть / Віктор Андрущенко // Директор школи. – 2000. – № 43. – С. 8 – 9.
19. Аникеева Н. Учителю о психологическом климате в коллективе / Нелли Аникеева. – М. : Просвещение, 1983. – 120 с.
20. Антология педагогической мысли Украинской ССР / сост. Нинель Павловна Калениченко. – М. : Педагогика, 1988. – 635 с.
21. Архангельский С. И. Лекции по теории обучения в высшей школе / Сергей Иванович Архангельский. – М. : Высшая школа, 1974. – 384 с.
22. Аснин В. Вопросы изучения дисциплинированности учащихся / Владимир Аснин // Доклады на совещании по вопросам психологии личности. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1956. – С. 49 – 51.
23. Бабанский Ю. К. Оптимизация педагогического процесса / Юрий Константинович Бабанский, Марк Максимович Поташник. – К. : Рад. школа, 1982. – 200 с.
24. Бабанский Ю. К. Педагогическая наука и творчество учителя / Юрий Константинович Бабанский // Сов. педагогика. – 1987. – № 2. – С. 3 – 10.
25. Балл Г. О. Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психологічній сферах) / Георгій Олексійович Балл; Інститут психології ім. Г. С. Костюка, АПН України. – К., 2007. – 170 с.
26. Баранов С. Педагогика / Сергей Баранов; под ред. Сергея Баранова, Романа Волкова, Виталия Сластёнина. – М. : Просвещение, 1987. – 346 с.
27. Безпалько О. Підготовка студентів до виховної роботи / Ольга Безпалько // Професійна підготовка студентів педагогічних інститутів до виховної діяльності : зб. наук. статей / за заг. ред. Алли Капської. – К. : ІЗМН, 1996. – С. 29 – 44.
28. Беляев В. И. Современные подходы в историко-педагогических исследованиях / Владимир Иванович Беляев // Педагогика. – 1995. – № 6. – С. 84 – 89.
29. Бердяев Н. А. О назначении человека / Николай Александрович Бердяев. – М. : Республика, 1993. – 383 с.
30. Беспалько В. П. Дидактика / Владимир Павлович Беспалько. – М. : Высшая школа, 1970. – 198 с.
31. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов / Владимир Павлович Беспалько, Юрий Геннадиевич Татур. – М. : Высшая школа, 1989. – 144 с.
32. Беспалько В. П. Теория учебника: дидактический аспект / Владимир Павлович Беспалько. – М. : Педагогика, 1988. – 160 с.
33. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 1 : Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – К. : Либідь, 2003. – 280 с.
34. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 2 : Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. – К. : Либідь, 2003. – 344 с.
35. Бех І. Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології / Іван Дмитрович Бех // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 3. – С. 5 – 14.
36. Бєлова О. К. Педагогічні технології в сучасній освіті : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл. інж.-пед. спец.] / Олена Костянтинівна Бєлова, Олена Едуардівна Коваленко; Українська інженерно-педагогічна академія. – Х. : Контраст, 2008. – 148 с.
37. Бим-Бад Б. М. Антропологические основания теории и практики образования / Борис Михайлович Бим-Бад // Педагогика. – 1994. – № 5. – С. 3 – 15.
38. Битинас Б. П. О характере теоретических и эмпирических закономерностей педагогического процесса / Бронисловас Повилович Битинас // ХХV Герценовские чтения. – Ленинград, 1972. – С. 21 – 26.
39. Бобко Л. О. Гуманістичне виховання студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Лариса Олександрівна Бобко. – К. : Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 2003. – 268 с.
40. Богданова І. М. Педагогічні інновації в системі підготовки вчителя: кінець ХХ – початок ХХІ століття : монографія / Інна Михайлівна Богданова; Південний науковий центр АПН України; Південноукраїнський національний педагогічний ун-т ім. К. Д. Ушинського. – О. : М. П. Черкасов, 2009. – 157 с.
41. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Інна Михайлівна Богданова. – К. : Інститут педагогіки АПН України, 2003. – 38 с.
42. Бойко А. М. Науково-методичне забезпечення професійно-педагогічної підготовки вчителя в умовах різнорівневої освіти / Алла Микитівна Бойко, Володимир Олександрович Пащенко // Вища педагогічна освіта : наук.-метод. зб. – Вип. 17. – К., 1994. – С. 7 – 9.
43. Бойко А. М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації (Підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями) : навч.-метод. посіб. / Алла Микитівна Бойко. – К. : ІЗМН, 1996. − 232 с.
44. Болдырев Н. И. Методика воспитательной работы в школе : учеб. пособ. [для студ. пед. ин-тов] / Николай Иванович Болдырев. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Просвещение, 1981. – 223 с.
45. Болонський процес : тенденції, проблеми, перспективи / Асоціація ректорів педагогічних ун-тів; Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова; Інститут вищої освіти АПН України / Віктор Андрущенко (ред.), Володимир Бех (уклад.), Юрій Малиновський (уклад.). – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. – 221 с.
46. Бондар В. І. Дидактика : підручник [для студ. вищих пед. навч. закл.] / Володимир Іванович Бондар. – К. : Либідь, 2005. – 264 с.
47. Брехунець Н. С. Навчальні заклади освіти України 50 – 80-х років ХХ ст. : історіографія : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.06 „Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни” / Ніна Сергіївна Брехунець. – К. : Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, 2006. – 19 с.
48. Брода М. В. Виховання самостійності у навчанні учнів основної загальноосвітньої школи (друга половина ХХ ст.) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Мар’яна Володимирівна Брода. – Дрогобич : Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2007. – 218 с.
49. Брунер Дж. Процесс обучения / Джордж Брунер; под ред. А. Р. Лурии – [пер. с англ.]. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1962. – 83 с.
50. Буряк В. Самостоятельная работа учащихся / В. Буряк. – М. : Просвещение, 1984. – 64 с.
51. Вайнола Р. Х. Особистісний ровиток майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки : монографія / Ренате Хейкіївна Вайнола; Світлана Олександрівна Сисоєва (ред.). – К. : Хортицький навч.-реабілітаційний багатопрофільний ценр, 2008. – 460 с.
52. Вайнола Р. Творча гра як засіб розвитку в студентів професіййно-педагогічних умінь / Ренате Вайнола // Професійна підготовка студентів педагогічних інститутів до виховної діяльності : зб. наук. статей / за заг. ред. Алли Капської. – К. : ІЗМН, 1996. – С. 85 – 93.
53. Васильченко Л. В. Дистанційне навчання : науково-методичне забезпечення; інформаційний простір навчального закладу / Лілія Володимирівна Васильченко, Валентина Леонідівна Шевченко. – Х. : Основа, 2009. – 208 с. – (Серія „Управління школою”).
54. Васянович Г. П. Морально-правова відповідальність педагога (Теоретико-методологічний аспект) : монографія / Григорій Петрович Васянович // Васянович Г. П. Вибрані твори : у 5-ти т. – Т. 2. – Л. : Сполом, 2010. – 356 с.
55. Васянович Г. П. Педагогіка вищої школи : навч.-метод. посіб. / Григорій Петрович Васянович; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Кафедра педагогіки. – Л., 2000. – 100 с. – (Видання кафедри педагогіки Львівського національного ун-ту ім. Івана Франка. – Вип.1).
56. Васянович Г. П. Педагогічна етика : навч.-метод. посіб. [для викладачів і студ. вищих навч. закл.] / Григорій Петрович Васянович; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Львівський науково-практичний центр ; Львівська держ. фінансова академія. – Л. : Норма, 2005. – 343 с.
57. Вачевський М. В. Теоретико-методичні заасади формування у майбутніх маркетологів професійної компетенції : монографія / Мирон Васильович Вачевський. – К. : ВД „Професіонал”, 2005. – 364 с.
58. Ващенко Г. Виховний ідеал : підручник [для педагогів, виховників, молоді і батьків] / Григорій Ващенко; Пед. товариство ім. Г. Ващенка; передм. О. Коваль; ред. Г. Дениско-Антипович. – 3-тє вид. – Полтава : Полтавський вісник, 1994. – Т. 1 – 192 с.
59. Ващенко Г. Загальні методи навчання : підручник [для педагогів] / Григорій Ващенко. – К. : Укр. Видав. Спілка, 1997. − Видання перше. – 441 с.
60. Ващенко Г. Основні лінії розвитку совєтської педагогіки і школи / Григорій Ващенко // Григорій Ващенко. Твори : у 6-и т. – Т. 5. – Хвороби в галузі національної пам’яті / упор. Анатолій Погрібний, ред. кол. : Омелян Вишневський та ін. – К. : Школяр, 2003. – С. 61 – 146.
61. Ващенко Г. Роль релігії в житті людства і релігійне виховання молоді / Григорій Ващенко // Григорій Ващенко. Вибрані педагогічні твори. – Дрогобич : Відродження, 1997. – С. 128 – 141.
62. Верещак С. Диференціація навчання за системою рейтингу / Світлана Верещак, Ольга Лозова // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 1. – С. 112 – 119.
63. Вернадский В. И. Размышления натуралиста / Владимир Иванович Вернадский. – Кн. 2. – М. : Наука, 1974. – 368 с.
64. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций / Лев Семёнович Выготский. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1969. – 500 с.
65. Виховання громадянина : психолого-педагогічний і народознавчий аспекти : навч.-метод. посіб. / Петро Ігнатенко, Валентин Поплужний, Наталія Косарєва, Лариса Крицька. – К. : ІЗМН, 1997. – 252 с.
66. Вихрущ А. Закономірності розвитку освітніх систем у ХХ столітті / Анатолій Вихрущ // Освіта в перспективі інтеграції Європи. – Варшава, 2001. – С. 125 – 129.
67. Вихрущ А. Методологія історії педагогіки як виклик сучасності / Анатолій Вихрущ // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка і психологія. – Чернівці, 2011. – Вип. 564. – С. 28 – 33.
68. Вишківська В. Б. Формування у майбутніх учителів здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Ванда Болеславівна Вишківська. – К. : Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова, 2006. – 23 с.
69. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси / Омелян Вишневський; Львівське обласне педагогічне товариство ім. Г. Ващенка. – Л. : Львівський науково-методичний інститут освіти, 1996. – 238 с.
70. Вишневський О. Теоретичні основи педагогіки (дидактичні аспекти) / Омелян Вишневський, Ольга Кобрій, Марія Чепіль; за ред. Омеляна Вишневського. – Дрогобич : Відродження, 1997. – 142 с.
71. Вишневський О. Теоретичні основи педагогіки : курс лекцій / Омелян Вишневський, Ольга Кобрій, Марія Чепіль; за ред. Омеляна Вишневського. – Дрогобич : Відродження, 2001. – 268 с.
72. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Омелян Вишневський. – 2-е вид., доопрац. і доп. – Дрогобич : Коло, 2006. – 608 с.
73. Вишнякова Н. Ф. Креативная акмеология. Психология высшего образования : монография : в 2-х т. / Наталия Фёдоровна Вишнякова. – Мн. : ООО „Дэбор”, 1999. – 394 с.
74. Відомості про виконання п’ятирічного плану по установах народної освіти УРСР за 1946 – 1950 роки / Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 792. – 14 арк.
75. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : метод. посіб. [для студ. магістратури] / С. С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.
76. Власенко С. У пошуках моделі багаторівневої педагогічної освіти / С. Власенко // Рідна школа. – 2001. – № 10. – С. 27 – 29.
77. Волкова Н. П. Педагогіка : посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Наталія Павлівна Волкова. – К. : Видавничий центр „Академія”, 2002. – 576 с.
78. Волошин А. Педагогічна методологія / Августин Волошин. – Кн. 1: Методологія навчання : для вчителів та вчит. семінарій. – Прага : Пробоєм, 1943. – 204 с.
79. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге ХХІ века / Борис Львович Вульфсон; Университет Российской академии образования. – М. : Изд-во УРАО, 1999. – 208 с.
80. Гавриш І. В. Формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності : монографія / Ірина Володимирівна Гавриш. – Х. : ХОНМІБО, 2005. – 386 с.
81. Галаган В. Я. Основи психології і педагогіки : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Валентина Яківна Галаган, Валерій Федорович Орлов, Василь Васильович Ягупов / Київський ун-т економіки і технології транспорту; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України / Василь Васильович Ягупов (заг. ред.). – К. : КУЕТТ, 2005. – 232 с.
82. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія : навч. посіб. [для студ. вузів, які вивч. дисциплину „Педагогіка”] / Володимир Михайлович Галузинський, Микола Борисович Євтух. – Рівне, 1996. – 237 с.
83. Галузинський В. Самовиховання та самоосвіта школярів / Володимир Галузинський, Наталія Масленнікова . – К. : Рад. школа, 1969. – 151 с.
84. Галузяк В. М. Педагогіка / Василь Михайлович Галузяк, Микола Іванович Сметанський, Володимир Іванович Шахов. – Вінниця : ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2003. – 416 с.
85. Галущинський М. Народна освіта і виховання: статті і замітки / Михайло Галущинський. – Л. : Накладом автора, 1920. – 30 с.
86. Гальперин П. Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий / Пётр Яковлевич Гальперин // Исследование мышления в советской психологии : сб. науч. трудов. – М. : Наука, 1966. – С. 236 – 278.
87. Гессен С. И. Основы педагогики : Введение в прикладную философию: учеб. пособие для вузов / Сергей Иосифович Гессен. — М. : Школа-Пресс, 1995. – 448 с.
88. Глузман А. В. Тенденции развития университетского педагогического образования в Украине : дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Александр Владимирович Глузман. – К. : Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, 1997. – 479 с.
89. Глузман А. В. Университетское педагогическое образование: опыт системного исследования / Александр Владимирович Глузман; Институт педагогики и психологии профессионального образования Украины. – К. : Просвіта, 1997. – 307 с.
90. Гнізділова О. А. Становлення і розвиток наукових шкіл у вищих педагогічних навчальних закладах Східної України в ХХ столітті : автореф. дис. ... доктора пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Олена Анатоліївна Гнізділова. – Х. : Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2012. – 40 с.
91. Гончаренко В. Г. Формування змісту еколого-радіаційної освіти та виховання / Василь Григорович Гончаренко. – К. : ТОВ „Міжнародна фінансова агенція”, 1998. – 221 с.
92. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко; Світлана Головко (гол. ред.). – К. : Либідь, 1997. – 374 с.
93. Гончаренко С. У. Цілісність педагогічної системи і процесу : методологісний аспект / Семен Устимович Гончаренко // Філософія педагогічної майстерності : зб. наук. праць / Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України; Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського; редкол. : Неллі Григорівна Ничкало (голова) та ін. – К. – Вінниця : ДОВ „Вінниця”, 2008. – С. 13 – 24.
94. Гофрон А. Філософські засади сучасних європейських освітніх концепцій : автореф. дис. ... д-ра філос. наук : 09.00.10 „Філософія освіти” / Анджей Гофрон. – К. : Інститут вищої освіти АПН України, 2005. – 32 с.
95. Грані педагогічної творчості: наукова школа М. М. Чепіль / Ольга Кобрій (упор.). – Дрогобич : Ред.-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2006. – 132 с.
96. Граник Г. Г. Когда книга учит / Генриетта Григорьевна Граник, Стелла Морисовна Бондаренко, Лилия Абрамовна Концевая. – М. : Педагогика, 1988. – 192 с.
97. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) / Валентина Миколаївна Гриньова.– Х. : Основа, 1998. – 300 с.
98. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Валентина Миколаївна Гриньова. – К. : Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 2001. – 45 с.
99. Гриценко М. С. Важливі етапи розвитку історії педагогіки на Україні / Михайло Семенович Гриценко // Рад. школа. – 1968. – № 2. – С. 27 – 30.
100. Грищенко М. М. Дидактичні поради молодому викладачеві / Микита Минович Грищенко. – К. : Вища школа, 1973. – 67 с.
101. Гуманітарна педагогічна парадигма вищої освіти : монографія / Ганна Онкович, Віктор Андрущенко, Михайло Бойченко та ін.; АПН України; Інститут вищої освіти. Відділ теорії і методології гуманітарної освіти / Василь Кремень (голова ред. кол.). – К. : Педагогічна думка, 2007. – 333 с.
102. Гупан Н. М. До періодизації розвитку історико-педагогічного процесу в Україні / Нестор Миколайович Гупан // Шлях освіти. – 1999. – № 1. – С. 45 – 49.
103. Гуревич Р. Неперервна освіта педагога: мотиваційні чинники / Р. Гуревич, А. Коломієць // Професійна освіта: педагогіка і психологія : польсько-український журнал / за ред. Т. Левовацького, І. Вільш, І. Зязюна, Н. Ничкало. – Ченстохова – К. : AJD, 2003. – Ч. IV. – С. 75 – 84.
104. Гусак П. М. Підготовка учителя: технологічні аспекти : монографія / Петро Миколайович Гусак. – Луцьк : РВВ „Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 1999. – 278 с.
105. Гусак Т. Формування у студентів зацікавленості до учіння / Тетяна Гусак // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 50.
106. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении / Василий Васильевич Давыдов. – М. : АПН СССР; НИИ общей и пед. психологии, 1970. – 38 с.
107. Давыдов В. В. Научное обеспечение образования в свете нового педагогического мышления / Василий Васильевич Давыдов // Новое педагогическое мышление / под ред. Артура Владимировича Петровского. – М. : Педагогика, 1989. – С. 64 – 89.
108. Даденков М. Ф. Історія педагогіки / Микола Федорович Даденков. – К. – Х. : Радянська школа, 1947. – 328 с.
109. Дайри Н. Г. Как подготовить урок истории / Нейт Георгиевич Дайри. – М. : Просвещение, 1969. – 128 с.
110. Данилов М. А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой активности в процессе обучения / Михаил Александрович Данилов // Сов. педагогика. – 1961. – № 8. – С. 32 – 42.
111. Дворнікова Н. С. Педагогічні умови модернізації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Надія Степанівна Дворнікова. – К. : Інститут вищої освіти АПН України, 2009. – 185 с.
112. Дем’яненко Н. М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в історії вищої школи України (XIX – перша чверть XX ст.) : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Наталія Миколаївна Дем’яненко. – К. : Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 1999. – 40 с.
113. Дем’яненко Н. Педагогічна парадигма вищої школи України: генеза й еволюція / Наталія Дем’яненко // Філософія освіти. – 2006. - № 2 (4). – С. 256 – 265.
114. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття). – К. : Райдуга, 1994. – 62 с.
115. Державна програма „Вчитель” : затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. – № 379.
116. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (затверджений постановою № 24 Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р.) // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – № 1 – 2. – С. 5 – 60.
117. Державні стандарти професійної освіти: теорія і методика / Семен Устимович Гончаренко, Неллі Григорівна Ничкало, Володимир Леонідович Петренко та ін.; АПН України; Інститут педагогіки і психології професійної освіти; Технологічний ун-т Поділля / Неллі Григорівна Ничкало (ред.). – Хмельницький : ТУП, 2002. – 334 с.
118. Джола Д. М. Теорія і методика естетичного виховання школярів : навч.-метод. посіб. / Дмитро Михайлович Джола, Алла Борисівна Щербо. – К. : Інститут змісту і методів навчання, 1998. – 390 с.
119. Дзерович Ю. Педагогіка / Юліан Дзерович. – Л. : Накладом Греко-Католицької Богословської Академії, 1937. – 240 с.
120. Дидактика современной школы : пособие для учителей / под ред. Василия Анисимовича Онищука. – К. : Рад. школа, 1987. – 351 с.
121. Дидактика средней школы / под ред. Михаила Николаевича Скаткина. – М. : Просвещение, 1982. – 319 с.
122. Директивні вказівки управління підвідомчим установам з питань методичної роботи в педагогічних вузах (1957) / Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 2082. – 248 арк.
123. Директивні вказівки управління підвідомчим установам з питань методичної роботи в педагогічних вузах (1958) / ЦДАВОВУ України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 2296. – 147 арк.
124. Директивні вказівки управління підвідомчим установам з питань методичної роботи в педагогічних вузах (1959) / ЦДАВОВУ України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 2522. – 176 арк.
125. Директивні вказівки управління підвідомчим установам з питань методичної роботи в педагогічних вузах (1961) / ЦДАВОВУ України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 3087. – 170 арк.
126. Директивні вказівки управління підвідомчим установам з питань методичної роботи в педагогічних вузах республіки (1962) / ЦДАВОВУ України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 3366. – 186 арк.
127. Диретивні вказівки управління підвідомчим установам з питань методичної роботи в педагогічних вузах республіки (1964) / ЦДАВОВУ України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 4160. – 170 арк.
128. Директивні вказівки управління підвідомчим установам з питань методичної роботи в педагогічних інститутах (1967) /