ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА РИНКОВОГО РЕФОРМУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СПАДЩИНІ М.Х. БУНГЕ

brief description

ЗМІСТВСТУП...........................................................................................................4РОЗДІЛ ІТеоретико-методологічні основи дослідження економічної спадщини М.Х. Бунге1.1. Стан дослідження економічних поглядів і реформаторської діяльності М.Х. Бунге у вітчизняній та зарубіжній літературі...................................121.2. Історико-економічний контекст становлення М.Х. Бунге як вченого-економіста......................................................................................................251.3. Еволюція економічних поглядів М.Х. Бунге: зміст, фактори, етапи.......42Висновки до розділу 1..................................................................................66РОЗДІЛ ІІРозробка економічної ідеології та стратегії ринкових перетворень у наукових та науково-публіцистичних працях М.Х. Бунге 50-70-х рр. ХІХ ст.2.1. М.Х. Бунге як теоретик соціально-економічних перетвореньринкового спрямування................................................................................712.2. Обґрунтування М.Х. Бунге основних напрямів реформуванняфінансової сфери на ринкових засадах........................................................782.3. Селянське питання та аграрні перетворення в працях М.Х. Бунге.........1042.4. Розробка М.Х. Бунге проблем розвитку соціально-трудових відносин..........................................................................................................1182.5. Аналіз будівництва і функціонування залізничної мережі та перспективїї розвитку в Російській імперії у працях М.Х. Бунге................................126Висновки до розділу 2..................................................................................132РОЗДІЛ ІІІСоціально-економічний зміст державницько-реформаторської діяльності М.Х. Бунге у 80-90-х рр. ХІХ ст. та її історичне значення3.1. Економічна політика М.Х. Бунге на посаді міністра фінансів: зміст, напрями, реалізація......................................................................................1353.2. Реформування податкової системи.............................................................1663.3. Вплив реформаторської діяльності М.Х. Бунге на економічнийрозвиток Російської імперії наприкінці ХІХ століття: наслідки та оцінки..............................................................................................................192Висновки до розділу 3...................................................................................212ВИСНОВКИ..................................................................................................215ДОДАТКИ......................................................................................................221СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..........................................235

bibliography

ВИСНОВКИДисертаційна робота містить теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у комплексному, системному розкритті на методологічному ґрунті сучасного історико-економічного аналізу теоретичних та практичних аспектів реформаторського змісту й спрямування економічного спадку М.Х. Бунге - видатного вітчизняного вченого-економіста та державного діяча. В роботі аргументовано та доведено, що піддані науковому аналізу теоретичні та публіцистичні праці вченого, розроблені ним державні законодавчі проекти, урядові програми й документи, а також безпосередньо здійснені заходи державної політики були спрямовані на глибоке соціально-ринкове реформування економіки країни в другій половині ХІХ ст. Останнє знайшло втілення у тривалому та послідовному ідейно-теоретичному обґрунтуванні та практичній реалізації ним змісту, стратегії та основних напрямів економічних та соціальних реформ. На основі проведеного дисертаційного дослідження було зроблено наступні висновки та узагальнення методологічного, концептуально-теоретичного та науково-практичного характеру, що полягають в наступному:1.Доведено, що важливою рисою історичної постаті українського вченого-економіста М.Х. Бунге стало органічне поєднання науково-теоретичної та практично-реформаторської діяльності. Це дало йому змогу, як вченому та державному діячу, вивести процес ринкового та соціального реформування на якісно новий рівень, створивши міцну ідейну та науково-методологічну основу його реалізації. Цим обумовлена роль М.Х. Бунге як ідеолога ринкового реформування економічної системи Російської імперії у другій половині ХІХ ст.2.В процесі аналізу наявних історико-економічних джерел встановлено та аргументовано, що різнопланова інтелектуальна спадщина М.Х. Бунге, його теоретична та практично-реформаторська діяльність не отримали належного висвітлення, адекватного їх реальній історико-економічній значимості. Незважаючи на доволі вагомий перелік наукових джерел, автори яких звертались до постаті Миколи Християновича Бунге, його діяльність поки що не стала об’єктом спеціальних комплексних наукових досліджень. На сьогоднішній день до найбільш фундаментальних праць, які безпосередньо присвяченні дослідженню багатої наукової та практичної спадщини М.Х. Бунге, слід віднести монографії дореволюційного вченого-економіста П.Л. Кованька, сучасного російського історика В.Л. Степанова та перше вітчизняне видання „М. Бунге: сучасний дискурс” за ред. проф. В.Д. Базилевича. Крім того, слід зазначити, що в більшості літературних джерел, особливо дореволюційного та радянського періодів, оціночні судження щодо місця і ролі М.Х. Бунге в історії економічної думки та економічних реформ не можуть претендувати на об’єктивність, оскільки носять ідеологічно заангажований та упереджений характер, а також емоційний відбиток цих епох.3.Обґрунтовано, що особливістю наукового світогляду М.Х. Бунге став широкий творчо-критичний синтез ідей провідних науково-економічних напрямів, зокрема класичної та історичної політекономічних шкіл, а також окремих елементів маржиналістського та інституційного підходів. Вчений зміг неортодоксально підійти до сприйняття теоретичних здобутків провідних економістів своєї історичної доби, що дозволило йому визначити найбільш сильні сторони їх досліджень, одночасно уникаючи припущених ними помилок. Використання у теоретико-економічних дослідженнях елементів маржиналізму та інституціоналізму дозволили М.Х. Бунге багато в чому випередити та визначити загальний розвиток вітчизняної економічної науки та стати одним з перших провісників розвитку цих напрямів у економічній науці України, засновником Київської наукової школи реально-психологічного спрямування.4.Доведено, що науково-теоретичні погляди М.Х. Бунге послідовно еволюціонували протягом всього життя вченого, зокрема від смітіанських ідей цілковитого економічного лібералізму та ринкового саморегулювання, до визнання необхідності зваженого, поміркованого державного впливу на економічну та соціальну сфери задля суспільної стабільності та розвитку. Значною мірою це було обумовлено тим, що в Російській імперії капіталістична модернізація господарства здійснювалась у консервативний спосіб, «згори», зусиллями переважно напівфеодальної владної еліти, на відміну від розвинутих країн Заходу, де цю роль «знизу» виконала буржуазія. Основним чинником подальшої еволюції наукових поглядів М.Х. Бунге від лібералізму до поміркованого державного регулювання та протекціонізму стала його безпосередня зацікавленість проблемами господарського розвитку та участь у реформаторському процесі, спочатку в якості експерта-консультанта у роботі Редакційних комісій по скасуванню кріпосництва (1859-1861 рр.), а згодом на вищих державних посадах Російської імперії (1880-90-ті рр.).5.На основі проведеного дослідження дисертантом доведено, що у своїх наукових та науково-публіцистичних працях 50-70 рр. ХІХ ст. М.Х. Бунге розробив комплекс реформаторських проектів, спрямованих на ринкову модернізацію економічної системи Російської імперії. Саме комплексний та взаємопов’язаний характер проектів дозволяє констатувати наявність єдиної програми реформування, розробленої вітчизняним вченим. Доведено, що вона мала ряд наступних характерних особливостей: науково-теоретичне обґрунтування практичних реформаторських ринково-орієнтованих перетворень; комплексний характер програми; надання вагомого значення інституційному та соціальному чинникам; використання адаптованого до вітчизняних умов історичного досвіду розвинених країн світу. Відведення вагомої ролі соціальному чиннику було новаторським напрямком реформування не тільки в межах Російської імперії, але й у європейському масштабі та надало зазначеній програмі чіткого соціально-економічного спрямування. На цій основі в дисертації стверджується, що М.Х. Бунге не тільки сприйняв, але й самостійно розвивав ідеї європейського соціал-реформізму та соціального партнерства, що знайшло своє втілення у реформуванні ним трудового законодавства Російської імперії на засадах, співзвучних із сучасною ідеологією трипартизму.