Тімошина Діана Павлівна. Вдосконалення гігієнічної оцінки промислової хімічної продукції, зварювальних матеріалів і умов праці при їх використанні

brief description

Тімошина Діана Павлівна. Вдосконалення гігієнічної оцінки промислової хімічної продукції, зварювальних матеріалів і умов праці при їх використанні: дисертація канд. мед. наук: 14.02.01 / Інститут медицини праці АМН України. - К., 2003

Тімошина Д.П. Вдосконалення гігієнічної оцінки промислової хімічної продукції, зварювальних матеріалів і умов праці при їх використанні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена гігієнічній оцінці хімічної продукції та зварювальних матеріалів, вивченню умов праці у зварювальному виробництві, професійної захворюваності зварників з метою удосконалити заходи щодо поліпшення умов праці і профілактики професійних захворювань у працівників, що зазнають впливу шкідливих хімічних речовин, а також вимоги до гігієнічної оцінки хімічної продукції, зварювальних матеріалів та здійснення запобіжного і поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду за розділом гігієна праці”.
За результатами досліджень виявлені недоліки в проведенні державної санітарно-епідеміологічної експертизи хімічної продукції з позицій гігієни праці. Встановлено, що на організм зварника діє комплекс хімічних і фізичних шкідливих виробничих факторів, концентрації та рівні яких перевищують санітарні норми. Провідна роль у формуванні умов праці зварників належить хімічному фактору, що дозволяє віднести їх працю до категорії хімічно небезпечних. Встановлено статистично значиму залежність ступеня шкідливості умов праці від галузі виробництва та форми власності, а також тісний кореляційний зв’язок між несприятливими умовами праці і показниками стану здоров’я зварників за даними анкетування, а також основними видами професійних захворювань.
Науково обгрунтувано, розроблено та впроваджено в практику систему заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці, профілактику захворюваності, підвищення ефективності державного санітарно-епідеміологічного нагляду у зварювальному виробництві.

У сучасних соціально-економічних умовах перехідного періоду до ринкових відносин у суспільстві, збільшення асортименту хімічної продукції, що виробляється та ввозиться з-за кордону, особливої ваги набувають питання хімічної (промислової та екологічної) безпеки населення. Потребує удосконалення здійснення запобіжного та поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду за шкідливими хімічними речовинами з метою профілактики професійних та виробничо зумовлених захворювань.
Найпоширенішими групами хімічної продукції, що виробляється та ввозиться з-за кордону, за даними санітарно-епідеміологічної експертизи, є: хімічні речовини та сумішева продукція ( відповідно 29,1% та 22,7%), лакофарбові та полімерні матеріали (відповідно 25,3% та 26,6%), мастильно-охолоджувальні речовини (відповідно 10,0% та 11,8%). Питома вага зварювальних матеріалів становить відповідно 4,1% та 3,4%, але хоча вони становлять невелику частку у загальній структурі цих хімічних речовин та продукції, однак специфіка їх застосування надає їм особливого значення як джерелам забруднення повітря робочої зони шкідливими хімічними речовинами в цехах та на ділянках зварювання підприємств майже усіх галузей господарства.
Основними недоліками експертизи хімічної продукції вітчизняного виробництва, що потребують усунення, є: неповнота обсягу токсиколого-гігієнічних даних (25,5%), відсутність або невизначеність хімічних речовин, за вмістом яких повинен здійснюватися контроль повітря робочої зони та їх гігієнічна регламентація (9,7 %), недостатність рекомендацій щодо ЗІЗ (18,6%). Щодо імпортованої продукції, то переважна більшість недоліків стосується відсутності або неповноти даних про рецептуру ( у 82,0%), а також охоплення необхідними токсиколого-гігієнічними, санітарно- хімічними дослідженнями ( у 67,0 %), відсутності рекомендацій з безпечного використання продукції (у 33,5%), проведення лабораторних досліджень без урахування сфери застосування (26,4%) та розмежування на умови виробництва чи застосування (у 19,1%).
Сформульовані основні вимоги до обсягів та змісту інформації на хімічну продукцію, які обов’язково повинні міститися у матеріалах, що подаються на державну санепідекспертизу. Ці вимоги обгрунтовані та викладені у розділах токсиколого-гігієнічного паспорта, який як документ був затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.10.1995 року № 190 Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи при розробці, виробництві, використанні продукції, яка може негативно впливати на здоров”я людини”. Обґрунтована необхідність введення Карти даних небезпечного фактора (речовини, матеріала) як обов’язкового супровідного документа для індивідуальних речовин (сполук) хімічного та біологічного походження, в т.ч. полімерів та матеріалів на їх основі, при їх державній реєстрації , а також використанні її при здійсненні державної санепідекспертизи.
У зв”язку з підвищеною хімічною небезпекою ЗА, що утворюються при застосуванні різних зварювальних матеріалів, останні віднесені до хімічної продукції, на яку повинен складатися токсиколого-гігієнічний паспорт. До вимог на документацію, що подається на державну санепідекспертизу, додатково включені дані щодо питомих виділень окремих шкідливих речовин ТСЗА та ГСЗА, а також методи їх визначення.
За частотою виявлення конкретного шкідливого фактора та величини відхилення його параметра від санітарних норм визначені найбільш значущі з них : ЗА, інфрачервоне випромінювання, важкість праці, шум. При цьому домінуючу роль ЗА як шкідливого хімічного фактора підтверджено перевищенням вмісту окремих його токсичних інгредієнтів, таких як марганець (75,4%), оксиди азоту (56,8 %), оксид вуглецю (28,9%). Це дозволяє віднести професію зварника з позицій хімічної небезпеки до категорії підвищеного ризику.

Порівняльна оцінка Гігієнічної класифікації праці 1986 та 2001 років показала, що класифікація 1986 року не враховує поєднану дію всіх шкідливих та небезпечних факторів, орієнтована переважно на визначення домінуючого шкідливого фактора, що призводить до недостатньо обгрунтованих висновків стосовно умов праці і впровадження адекватних заходів безпеки. Ефективнішою для гігієнічної оцінки умов праці та атестації робочих місць є Гігієнічна класифікація праці ГН 3.3.5-8-6.6.1-2001 р., яка дозволяє врахувати весь комплекс факторів виробничого середовища і трудового процесу і дає можливість оцінки ризику від їх сполученої дії на організм.
Встановлено тісний кореляційний зв’язок ступеня шкідливості умов праці зі скаргами зварників на зміни у стані здоров’я (r від 0,62 до 0,91, p<0,05 0,001), визначені найбільш характерні з них щодо погіршення здоров’я у робітників зварювального виробництва (бронхо-легенева, опорно-рухова і нервова системи), у той час, як в контрольній групі ці скарги відносились переважно до стану серцево-судинної, системи травлення. Отримані дані є підставою для рекомендації щодо більш ширшого впровадження методу анкетування у практику діяльності лікарів з гігієни праці, особливо на тих виробництвах, де відсутні або недостатньо підтверджені фактичні дані щодо факторів виробничого середовища та трудового процесу.
Професійна захворюваність робітників зварювального виробництва за формами патології та кількісними показниками характеризується вираженою специфікою, домінуванням хронічних захворювань (99,2%), насамперед - токсико-пилового” (хронічні бронхіти, пневмоконіози, хронічні інтоксикації сполуками металів тощо ) генезу (76,5%), що виникають і реєструються у зварників на 3-5 років раніше, ніж в середньому у працівників пилових” професій країни. Ці форми профпатології потребують подальшого переважного вивчення з урахуванням стану умов праці у зварювальному виробництві.
В нових соціально-економічних умовах господарювання при одночасному функціонуванні підприємств державної, корпоративної та приватної форм власності умови праці робітників, зокрема зварювального виробництва, суттєво різняться. Встановлено статистично значиму залежність ступеня небезпечності умов праці від галузі виробництва: суднобудування > машинобудування > будівництво, та форми власності: приватні підприємства > корпоративні (акціонерні) > державні підприємства, відповідно. Тому при визначені пріоритетів у здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду та при розробці оздоровчих заходів повинні враховуватися особливості форм господарювання.
Розроблено і впроваджено комплекс заходів щодо оздоровлення умов праці, профілактики шкідливого впливу на організм працюючих хімічних виробничих чинників, які впроваджені в практику шляхом включення їх у нормативно-методичні документи за розділом Гігієна праці”, серед яких: санітарні норми і правила (3), накази Міністерства охорони здоров’я України (3,) постанови Головного державного санітарного лікаря України (7), методичні вказівки (2), Гігієнічна класифікація праці ГН 3.3.5-8-6.6.1-2001. Результати досліджень знайшли відображення також у проектах: Санітарних правил при зварюванні, наплавленні та різанні металів”, наказу МОЗ України Про порядок проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій , методичних вказівок Організація запобіжного та поточного державного санепіднагляду при проведенні електрозварювальних робіт”.