Тузова Ольга Валентинівна. Дисліпопротеїнемії та рівень лептину крові у хворих на цукровий діабет 2 типу з різною масою тіла

brief description

Тузова Ольга Валентинівна. Дисліпопротеїнемії та рівень лептину крові у хворих на цукровий діабет 2 типу з різною масою тіла : Дис... канд. наук: 14.01.14 - 2006.

Тузова О.В. Дисліпопротеїнемії та рівень лептину крові у хворих на цукровий діабет 2 типу з різною масою тіла”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 ендокринологія. Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню дисліпопротеїнемій та вмісту лептину крові у хворих на цукровий діабет 2 типу з ожирінням та нормальною масою тіла і в осіб з метаболічним синдромом, а також впливу гіполіпідемічної терапії симвастатином на ліпідні чинники ризику серцево-судинних захворювань у цих хворих. Обстежено 106 осіб 64 пацієнти з цукровим діабетом і 42 особи, які не страждають від діабету. Встановлено, що цукровий діабет супроводжується значними порушеннями ліпідного і аполіпопротеїнового обмінів. Вказані зміни різною мірою виражені у пацієнтів з ожирінням і нормальною масою тіла. Виявлено, що особи з ожирінням мають більш високі концентрації атерогенного аполіпопротеїну В та лептину в сироватці крові, в порівнянні з особами з нормальною масою тіла, як в групі хворих на цукровий діабет, так і у осіб, що не хворіють на діабет.
В осіб з метаболічним синдромом, поряд із змінами ліпідного обміну, що є діагностичними для даного синдрому, спостерігається підвищення вмісту лептину, аполіпопротеїну В, співвідношення апоВ/апоА-I та зниження рівня аполіпопротеїну А-I в сироватці крові в порівнянні з відповідними показниками в осіб без синдрому.
Доведена доцільність використання гіполіпідемічного препарату симвастатин в комплексній терапії хворих на цукровий діабет 2 типу.
Проведені дослідження розширюють уявлення про механізми формування дисліпопротеїнемії у хворих на цукровий діабет та на метаболічний синдром, що дозволяє оптимізувати діагностику та лікування порушень ліпідного обміну у цих хворих.

1. У дисертаційній роботі на підставі комплексного вивчення вмісту ліпідів, аполіпопротеїнів та лептину в сироватці крові представлене рішення актуальної науково-медичної задачі оптимізації оцінки ліпідних факторів ризику серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет 2 типу з різною масою тіла та ефективності гіполіпідемічної терапії, що проводиться у цих хворих.
2. У хворих на цукровий діабет 2 типу з ожирінням в порівнянні з хворими на діабет без ожиріння і особами, що не хворіють на діабет, виявляються виражені атерогенні зміни показників ліпопротеїнового обміну. Це проявляється в збільшенні вмісту в сироватці крові загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів, аполіпопротеїну В, співвідношення аполіпопротеїнів АпоВ/АпоА-I на фоні зниження рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності.
3. В групах осіб з ожирінням, які хворіють на цукровий діабет, і без діабету в порівнянні з особами з нормальною масою тіла достовірно збільшується рівень атерогенного аполіпопротеїну В в сироватці крові, що вказує на важливу роль ожиріння у формуванні атерогенних дисліпопротеїнемій.
4. В осіб з ожирінням в порівнянні з особами з нормальною масою тіла, як в групі хворих на цукровий діабет 2 типу, так і в групі осіб, що не страждають на це захворювання, розвивається виражена гіперлептинемія, що свідчить про резистентність до ендогенного лептину у хворих з ожирінням.
5. Між рівнем аполіпопротеїну В і вмістом загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів, а також між рівнем аполіпопротеїну А-I і концентрацією холестерину ліпопротеїнів високої щільності існує статистично вірогідна кореляційна залежність, що підтверджує наявність колінеарності між ліпідним та аполіпопротеїновим обмінами, як у хворих на цукровий діабет, так і в осіб, що не хворіють на діабет.
6. В осіб з метаболічним синдромом має місце підвищення вмісту аполіпопротеїну В, співвідношення аполіпопротеїнів АпоВ/АпоА-I, зниження рівня аполіпопротеїну А-I, поряд із збільшенням вмісту лептину в плазмі крові в порівнянні з відповідними показниками в осіб без метаболічного синдрому.
7. Терапія препаратом інгібітору 3-гідрокси-3-метилглютарил-коензимА-редуктази симвастатином веде до поліпшення показників обміну ліпідів, вірогідному зниженню рівнів аполіпопротеїну В і співвідношення АпоВ/АпоА-I, зростанню вмісту аполіпопротеїну А-I в сироватці крові, а також має місце тенденція до зменшення вмісту лептину.
Практичні рекомендації
Хворим на цукровий діабет 2 типу і особам з ожирінням, поряд з дослідженням показників ліпідного спектру (загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів високої і низької щільності, тригліцеридів), рекомендується визначення вмісту аполіпопротеїнів А-I і В з метою більш точнішої оцінки вираженості ліпідних факторів ризику розвитку серцево-судинної патології у цих пацієнтів, а також з метою точнішого контролю ефективності лікування, що проводиться.
На підставі отриманих результатів рекомендовано застосування інгібітору 3-гідрокси-3-метилглютарил-коэнзимА-редуктази симвастатину для корекції порушень ліпідного обміну у хворих на цукровий діабет 2 типу. Терапія симвастатином в дозі 20 мг на добу протягом 6 тижнів призводить до вірогідного покращення показників ліпідного профілю, позитивним змінам рівнів аполіпопротеїнів та супроводжується тенденцією до зниження рівня лептину, тобто сприяє зменшенню вираженості «ліпідних» серцево-судинних чинників ризику.