Удосконалення механізмів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі

brief description

Петренко Микола Миколайович
УДК: 388.439:330.341.1
Удосконалення механізмів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі
08.00.03 економіка та управління національним господарством
.

ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі
1.1. Зміст та структура інноваційно-інвестиційних процесів у економічній системі суб’єктів національного господарства
1.2. Умови та чинники розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів харчової галузі
1.3. Напрямки активізації інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Науково-методичний базис оцінки та регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі
2.1. Методичні підходи до оцінки економічної ефективності інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку суб’єктів харчової галузі
2.2. Дослідження механізмів та інструментарію інституційного регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі
2.3. Оцінка фінансово-ресурсного забезпечення інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку харчової галузі
Висновки до розділу 2
Розділ 3. Формування механізмів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі
3.1. Напрями удосконалювання механізмів інституційного регулювання розвитку харчової галузі України
3.2. Формування системи інноваційно-інвестиційного розвитку харчової галузі
3.3. Організаційно-економічні інструменти регулювання діяльності підприємств харчової галузі в умовах інноваційного розвитку
3.4. Механізми ресурсної підтримки інноваційно-інвестиційних проектів у харчовій галузі
Висновки до розділу 3
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку економіки особливого значення набуває здатність українських підприємств до впровадження нових технологій і на цій основі відновлення продукції. Впровадження інновацій дозволяє не тільки забезпечити підвищення прибутковості інвестиційних вкладень, але й істотно підвищує якість товарів і послуг, сприяє росту якості життя населення. Останнє особливо актуально для таких галузей як харчова промисловість, стійке функціонування якої є запорукою задоволення базових потреб населення й продовольчої безпеки країни.
За час проведення радикальної економічної реформи харчова промисловість виявилася однією з галузей, здатних адаптуватися до нових умов господарювання, що активно впроваджує нові технологічні рішення. Однак до негативних трендів варто віднести поступове витіснення з галузевої виробничої системи не тільки вітчизняного устаткування, але навіть джерел сировини, а також перехід на імпортні технології, лише частково адаптовані до українських природно-кліматичних особливостей. Не може не викликати стурбованості з боку держави, з погляду забезпечення продовольчої безпеки країни, не тільки залежність від імпортних технологій і устаткування, але й відсутність великих інноваційних проектів, пов'язаних з найбільш перспективними підгалузями й технологіями, такими як біотехнології, генно-модифіковані організми, виробництво сублімованих продуктів та ін. Позитивна динаміка розвитку інноваційних процесів, з одного боку, і негативна динаміка показників їх ефективності, з іншого боку, обумовлюють необхідність удосконалювання методів регулювання інновацій. Все це свідчить про те, що потрібне формування цілісної системи стимулювання інноваційної активності в харчовій галузі.
Вітчизняними й закордонними авторами, такими як І.О. Бланк, О.М. Варченко, Г.Я. Гольдштейн, О.І.Дацій, М.В. Жук, І.О. Іртищева, Д.О. Лазаренко, П.П. Микитюк, Т.Л. Мостенська, П.М. Музика, М.К. Пархомець, Л.М. Потьомкін, П.Т. Саблук, О.С. Сидлецька, В.П. Ситник, В.І. Топіха, Л.І. Федулова та ін., накопичений великий масив знань, що стосується формування інноваційного середовища й стимулювання інноваційної активності в продовольчій сфері. Однак питання, пов'язані з дослідженням специфіки інноваційних процесів у харчовій галузі, формуванням ефективних інструментів державної підтримки інноваційно-активних господарюючих суб'єктів, формуванням цільових програм в окремих підгалузях харчової промисловості не знайшли досить повного висвітлення.
Важливість, значимість, а також недостатня опрацьованість означених проблем зумовили вибір теми, постановку мети і завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною програми наукових досліджень Міжнародного університету бізнесу і права в рамках науково-дослідних тем Фінансово-економічний сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації до СОТ” (номер державної реєстрації 0109U002936) та Стратегічні напрями та пріоритети розвитку ринків АПК в умовах інтеграції та глобалізації” (номер державної реєстрації 0109U002937). Внесок автора полягає у розробці положень та методичних рекомендацій щодо формування та функціонування механізмів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад і розробка практичних рекомендацій з формування та функціонування механізмів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі.
Для досягнення поставленої мети були поставлені і вирішені наступні завдання:
- дослідити теоретичні та методичні аспекти проблеми та розробити концепцію формування цілісної системи інноваційного розвитку харчової галузі;
- удосконалити методичні підходи до розробки цільових програм інноваційного розвитку підгалузей харчової промисловості з урахуванням галузевої специфіки;
- розробити моделі фінансових відносин держави й харчової галузі й регулювання податкового стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності;
- обґрунтувати методичний підхід до оцінки внеску інноваційної складової в модернізацію виробничих потужностей підприємств харчової галузі;
- дослідити і розвинути систему економічних інструментів підвищення інноваційної активності у харчовій галузі;
- обґрунтувати пропозиції по використанню преференцій для стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності у харчовій галузі;
- запропонувати систему інформаційно-комунікаційного забезпечення бізнесу при комерціалізації й впровадженні інновацій у харчовій галузі;
- розробити модель формування оптимального плану ресурсного забезпечення інноваційно-інвестиційної стратегії суб’єктів харчової галузі.
Об’єктом дослідження є процеси регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти формування та функціонування механізмів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі.
Методи дослідження. Теоретичну й методологічну основу дисертаційного дослідження становили матеріали, що містяться в наукових працях вітчизняних і закордонних учених, офіційні документи, законодавчі акти державного, галузевого й регіонального рівнів, урядові постанови, матеріали науково-практичних конференцій.
Дисертаційне дослідження базується на загальнонауковій методології, що передбачає використання системного підходу до вирішення проблем, а також таких методів, як: аналіз і синтез (для дослідження сучасного стану та тенденцій інноваційного розвитку харчової галузі), єдність логічного аналізу й діалектичного розвитку (для виявлення взаємозв’язків між елементами системи регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у галузі), історичний підхід (при визначенні факторів інноваційно-інвестиційного розвитку галузі), загальнонаукові методи економічного аналізу (для здійснення аналізу впливу факторів на розвиток інноваційно-інвестиційних процесів у галузі), статистичні методи (при обробці статистичних даних).
Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні статистичні дані Державної служби статистики України, наукова література з досліджуваної проблеми, висновки науково-практичних конференцій, інформаційні дані мережі Інтернет, власні спостереження автора.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій з формування та функціонування механізмів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі. Наукова новизна найважливіших результатів дослідження полягає у наступному:
вперше:
- розроблено концепцію формування цілісної системи інноваційного розвитку харчової галузі, відмінність якої полягає в урахуванні специфіки здійснення інноваційної діяльності на підприємствах харчової галузі й використанні різних інструментів формування інноваційного середовища стосовно до різних її підгалузей, включаючи впровадження систем інноваційного менеджменту на підприємствах і скоординовану реалізацію цільових інноваційних програм;
удосконалено:
- методичні підходи до розробки цільових програм інноваційного розвитку підгалузей харчової промисловості, відмінними рисами яких є урахування галузевої специфіки з орієнтацією на двохстадійний характер реалізації й формування вітчизняної системи машин. Першим етапом є стимулювання поточної інноваційної активності й фінансування інноваційних розробок, другим - просування технологій і продуктів;
- моделі фінансових відносин держави й харчової галузі в умовах низької й високої інвестиційної активності й регулювання податкового стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності з використанням спеціальних державних програм. Обґрунтовано послідовність етапів, на основі яких здійснюється вибір джерел фінансування інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості;
- методичний підхід до оцінки внеску інноваційної складової в модернізацію виробничих потужностей підприємств харчової галузі, відмінність якого полягає в тому, що він використовується як власне господарюючими суб'єктами, так і при відборі проектів у рамках державних цільових програм, у тому числі за критерієм участі вітчизняних виробників у формуванні системи машин по конкретних виробничих технологіях;
дістали подальший розвиток:
- система економічних інструментів підвищення інноваційної активності у харчовій галузі, об'єктом впливу яких є видатки, пов'язані з інноваціями, засновані на створенні резервів на наукові розробки, відбитті фактичних видатків на зазначені цілі з урахуванням підвищувальних коефіцієнтів, а також зміні механізму дії інвестиційного податкового кредиту з урахуванням його спрямованості, структури джерел фінансування й періоду окупності проекту;
- пропозиції по використанню преференцій для стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності у харчовій галузі, зокрема, податкових преференцій і страхових схем з державною участю при хеджуванні інноваційних ризиків підприємств харчової галузі, відмінною рисою яких є урахування галузевої специфіки й орієнтація на вирішення завдання залучення приватного капіталу для ресурсного забезпечення інноваційних проектів;
- система інформаційно-комунікаційного забезпечення бізнесу при комерціалізації й впровадженні інновацій на основі створення Міжрегіонального інноваційного центру трансферту харчових технологій, у якому харчові підприємства стають основними генераторами інноваційного процесу, що дозволяє прискорити комерціалізацію нових технологій, підвищити інноваційну активність бізнесу, створити умови ефективного кооперування партнерів і одночасного їх інноваційного розвитку;
- модель формування оптимального плану ресурсного забезпечення інноваційно-інвестиційної стратегії суб’єктів харчової галузі з урахуванням всіх специфічних галузевих умов та обмежень. |відбиває|
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретико-методичних розробок та практичних рекомендацій щодо формування та функціонування механізмів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі органами влади різних рівнів при розробці державних, галузевих і регіональних стратегічних програм соціально-економічного розвитку, у діяльності підприємств і організацій, у процесі підготовки фахівців з інноваційного менеджменту.
Вищезгадані рекомендації використовуються у практичній діяльності _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації і винесені на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях серед яких найбільш важливими були:
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Публікації одержаних результатів. Основні результати дисертації висвітлено у ___ наукових працях, опублікованих автором, загальним обсягом ___ у.д.а., в тому числі особисто автору належить __ у.д.а. У фахових наукових провідних виданнях опубліковано ___ статей обсягом _____ у.д.а.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, викладена на ___ сторінках основного тексту, включає ___ таблиць, ___ рисунків. Список використаних літературних джерел містить ___ найменувань на __ сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливої наукової і практичної проблеми формування та функціонування механізмів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі. Отримані наукові результати дають можливість зробити наступні висновки теоретичного, методичного та прикладного характеру:
1. Системною концепцією, що пов'язує і спрямовує розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів харчової галузі, є інноваційно-інвестиційна стратегія, яку визначено як деталізований за напрямками і строками обґрунтований план інвестування інноваційних програм і проектів, а також забезпечення потреб у фінансових ресурсах, що виникають в рамках цієї стратегії, спрямований на виконання загальної стратегії. Інноваційно-інвестиційна стратегія являє собою систему довгострокових цілей інвестиційної діяльності економічної системи, обумовлену загальними завданнями її розвитку й інвестиційною ідеологією, а також вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Обґрунтовано методичний підхід до процесу формування інноваційно-інвестиційної стратегії, який характеризується упорядкованістю його етапів у відповідності до взаємозв’язків між інвестиційною та фінансовою складовими стратегії, і полягає в послідовній поетапній розробці оптимальних інвестиційного та фінансового портфелів та їх подальшому порівнянні з метою визначення ефективності розробленої інвестиційної стратегії в цілому.
2. В сучасних умовах довготермінове економічне зростання стає функцією комплексу інституційних і організаційних чинників, що створюють стимули до інноваційно-інвестиційної активності переважної більшості суб'єктів харчової галузі. Інституційне забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності - сукупність державних і недержавних інституцій, які забезпечують наявність правових, організаційних і економічних умов, необхідних для провадження і розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності. Встановлено, що з метою удосконалення інституційної складової інвестиційної та інноваційної діяльності в харчовій галузі України необхідно:вдосконалити систему державної підтримки інвестиційної діяльності;визначити нові, з урахуванням світового досвіду, підходи щодо запровадження спеціальних режимів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності у галузі; організувати формування та розвиток галузевих кластерів в Україні; рекомендувати пільгову практику для підприємств галузі, які реалізують інновації; реалізувати програмні документи щодо розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в галузі.
3. Доведено перспективність використання процесно-орієнтованого підходу до розробки нових і вдосконалювання існуючих інструментів і методів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів у харчовій галузі. Запропоновано систему інструментів і методів регулювання харчової галузі, спрямовану на комплексну оптимізацію ключових бізнес-процесів, що протікають у підприємствах галузі. Обґрунтовано основні напрямки вдосконалювання інструментів і методів регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку харчової галузі в сфері регулювання продовольчого ринку, залучення приватного капіталу до вирішення проблеми фінансування інноваційних програм і проектів підприємств галузі.
4. Доведено необхідність використання різних інструментів формування інноваційного середовища харчової галузі стосовно до різних її підгалузей і типів інноваційних проектів. Розроблені рекомендації з формування цілісної системи інноваційного розвитку харчової галузі, відмінність якої полягає в урахуванні специфіки здійснення інноваційної діяльності на підприємствах харчової галузі й використанні різних інструментів формування інноваційного середовища стосовно до різних її підгалузей, включаючи впровадження систем інноваційного менеджменту на підприємствах і скоординовану реалізацію цільових інноваційних програм.
5. Запропоновані методичні підходи до розробки цільових програм інноваційного розвитку підгалузей харчової промисловості, відмінними рисами яких є урахування галузевої специфіки з орієнтацією на двохстадійний характер реалізації й формування вітчизняної системи машин. Першим етапом є стимулювання поточної інноваційної активності й фінансування інноваційних розробок, другим - просування технологій і продуктів. Обґрунтовано підхід до оцінки внеску інноваційної складової в модернізацію виробничих потужностей підприємств харчової галузі, відмінність якого полягає в тому, що він використовується як власне господарюючими суб'єктами, так і при відборі проектів у рамках державних цільових програм, у тому числі за критерієм участі вітчизняних виробників у формуванні системи машин по конкретних виробничих технологіях.
6. Сформульовані пропозиції по використанню преференцій для стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності у харчовій галузі, зокрема, податкових преференцій і страхових схем з державною участю при хеджуванні інноваційних ризиків підприємств харчової галузі, відмінною рисою яких є урахування галузевої специфіки й орієнтація на вирішення завдання залучення приватного капіталу для ресурсного забезпечення інноваційних проектів. Сформована система пільгової тарифікації послуг природних монополій як інструмент ресурсного забезпечення інноваційних програм підприємств харчової галузі, відмінною рисою яких є орієнтація на забезпечення цільового характеру надаваних державних преференцій для реалізації поточної діяльності.
7. Запропоновані економічні інструменти підвищення інноваційної активності у харчовій галузі, об'єктом впливу яких є видатки, пов'язані з інноваціями (видатки на науково-дослідні розробки, здійснювані самостійно або з іншими підприємствами; витрати на захист результатів інтелектуальної власності; на придбання нової техніки, зміни технологічного процесу, підготовки кадрів), засновані на створенні резервів на наукові розробки, відбитті фактичних видатків на зазначені цілі з урахуванням підвищувальних коефіцієнтів, а також зміні механізму дії інвестиційного податкового кредиту з урахуванням його спрямованості, структури джерел фінансування й періоду окупності проекту.
8. Обґрунтована система інформаційно-комунікаційного забезпечення бізнесу при комерціалізації й впровадженні інновацій на основі створення Міжрегіонального інноваційного центру трансферту харчових технологій, у якому харчові підприємства стають основними генераторами інноваційного процесу, що дозволяє прискорити комерціалізацію нових технологій, підвищити інноваційну активність бізнесу, створити умови ефективного кооперування партнерів і одночасного їх інноваційного розвитку. Функціонування Міжрегіонального інноваційного центру трансферту харчових технологій призведе до зміцнення комунікаційних зв'язків між розроблювачами нових технологій і підприємствами харчового виробництва, сприяє інноваційному розвитку підприємств суміжних галузей
9. Уточнено визначення джерел фінансування, інновацій, інноваційного проекту, інноваційної діяльності харчової галузі і розроблено пропозиції по розміщенню пріоритетів при реалізації різних інноваційно-інвестиційних проектів в умовах обмеженості фінансових ресурсів. Сформульовано послідовність етапів, на основі яких здійснюється вибір джерел фінансування інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості. Побудовано модель фінансових відносин держави й харчової галузі в умовах низької й високої інвестиційної активності й модель державного регулювання податкового стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності з використанням спеціальних державних програм.
10. Обґрунтовано модель формування оптимального плану ресурсного забезпечення інноваційно-інвестиційної стратегії суб’єктів харчової галузі з урахуванням всіх специфічних умов та обмежень. В її основу покладено показник ефективності фінансового портфелю, що найбільш повно враховує всі витрати|затрати|, пов'язані з використанням фінансування, графік фінансових потоків, а також зміну вартості грошових коштів у часі і відображає чистий фінансовий результат (ефект) використання фінансування. |відбиває|Пропонований підхід забезпечує: обґрунтування наукових досліджень; визначення критеріїв і показників оцінки економічної ефективності; оцінку впливу інвестиційно-інноваційної діяльності на ефективність підприємства; вибір ефективних методів здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності. Реалізація підходу дозволить забезпечити можливість прийняття рішень про доцільність інноваційно-інвестиційної діяльності на самих ранніх її етапах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азарова А.О. Оцінка ефективності інвестиційних проектів / Азарова А.О., Бершов Д.М. // Фінанси України. 2004. №9. С.52-57.
2. АмошаА.И. Методология оценки эффективности инноваций в угольном производстве / АмошаА.И., КабановА.И., НейенбургВ.Е., Драчук Ю.З. Донецк: ИЭП НАН Украины, 2005. 250с.
3. Англо-украинский словарь. Экономика, Финансы, Банки, Инвестиции, кредиты [Електронний ресурс] / Ермоленко С.Я., Ермоленко В.И., 2002. ABBYY Lingvo 12, Электронный словарь, Выпуск: 12.0.0.356
4. Андрианов А. Учет структуры капитала при оценке эффективности проектов [Електронний ресурс] / Андрианов А. Режим доступу: http://www.cfin.ru/finanalysis/invest/capital_in_invanal.shtml
5. Ансофф И. Стратегическое управление / Ансофф И. М.: Экономика, 1989. С.68-69.
6. Аренда и лизинг основных средств. Налоговый и бухгалтерский учет финансового лизинга // Специальное приложение к еженедельнику «Дебет-Кредит». 2005. Апрель. С.3744.
7. Багрова І.В. Сучасні аспекти та проблеми обґрунтування інвестиційних рішень / Багрова І.В., Яровенко Т.С. // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Донецьк: ДонНТУ, 2004. Випуск 82. С.110-117
8. Багрова І.В. Удосконалення методики оцінки ефективності інноваційних проектів / Багрова І.В., Гетьман О.О. // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Донецьк: ДонНТУ, 2004. Випуск 82. С.72-80.
9. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: учеб. пособие / Балабанов И.Т. М.: Финансы и статистика, 1998. С.46118.
10. Бень Т.Г. Методи визначення економічної ефективності інвестицій: порівняльний аналіз / Бень Т.Г. // Економіка України. 2006. №6. С.4147.
11. Бень Т.Г. Методические основы оценки новых технологий / Бень Т.Г., Семенова Т.В. // Экономика Украины. - 2000. №6. С.4650.
12. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2004.- 550 с
13. БланкИ.А. Основы финансового менеджмента: в 2 т. / БланкИ.А. Т2. К.: Ника-Центр, 1999. С.436-475.
14. Большая Советская Энциклопедия / Гл. ред. А.М.Прохоров. Изд. 3-е. М.: Сов. энциклопедия, 1977.
15. БочаровВ.В. Инвестиции: Инвестиционный портфель. Источники финансирования. Выбор стратегии / БочаровВ.В. М., СПб.: Питер, 2002. 286с.
16. БочаровВ.В. Корпоративные финансы: Базовые концепции: Управление капиталом: Инвестиции / Бочаров В.В. СПб.: Питер, 2002. 574с.
17. Бригхем Ю. Финансовый менеджемент. Полный курс: в 2-х т. / БригхемЮ., ГапенскиЛ. ; пер. с англ. под ред. В.В.Ковалева. Т1. Спб.: Экономическая школа, 1997. 497с.
18. Брусланова Н. Оценка инвестиционных проектов методом реальных опционов [Електронний ресурс] / Брусланова Н. // Финансовый директор. 2004. - №7-8. Режим доступу до журн.: http://www.fd.ru/article/10485.html
19. БурякЛ.Д. Фінансові ресурси підприємства / БурякЛ.Д. // Фінанси України. 2000. №9. С.23.
20. Бюлетень Національного банку України // Щомісячне аналітично-статистичне видання Національного банку України. 2008. №1 (178).
21. Бюлетень Національного банку України // Щомісячне аналітично-статистичне видання Національного банку України. 2009. №1 (190).
22. Бюлетень Національного банку України // Щомісячне аналітично-статистичне видання Національного банку України. 2010. №1 (202).
23. Бюлетень Національного банку України // Щомісячне аналітично-статистичне видання Національного банку України. 2011. №1 (214).
24. Бюлетень Національного банку України // Щомісячне аналітично-статистичне видання Національного банку України. 2012. №1 (226).
25. Бюлетень Національного банку України // Щомісячне аналітично-статистичне видання Національного банку України. 2013. №1 (238).
26. Бясов К.Т. Основные аспекты разработки инвестиционной стратегии организации [Електронний ресурс] / Бясов К.Т. // Финансовый менеджмент. 2003. №4. Режим доступу до журн.: http://www.dis.ru/library/fm/archive/2003/4/696.html
27. ВартановаО.В. Стратегічне управління інвестиціями в сфері підприємництва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.02 «Підприємництво, менеджмент і маркетинг» / Вартанова О.В. Луганськ, 2000. 24с.
28. Василенко А.В. Інвестиційна стратегія компаній. К.: КНТЕУ, 2006. 508 с.
29. Виленский П.Л. Оценка эффективности инвестиционных проектов. Теория и практика: учеб. пособие / Виленский П.Л., Лившиц В.Н., Смоляк С.А. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Дело, 2002. 888с.
30. Виханский О.С. Стратегическое управление: учебник / ВиханскийО.С. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Гардарики, 2002. 293с.
31. Воловець Я.В.Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: навч. посібник для віщих навч. закладів / ВоловецьЯ.В. Київ: «Алеута», 2005. 199с.
32. Высоцкая Т.Р. Метод реальных опционов в оценке стоимости инвестиционных проектов / Высоцкая Т.Р. // Финансовый менеджмент. 2006. №2. С. 84-94.
33. ГаласюкВ. Метод NPV: фундаментальные недостатки / ГаласюкВ., ГаласюкВ., ВишневскаяА. // Финансовый директор. 2005. №2(30). С.12-19.
34. Гитман Л.Дж. Основы инвестирования / Гитман Л.Дж., Джонк М.Д.; пер. с англ. М.: Дело, 2007. С. 959
35. ГойкоА.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрямки їх реалізації / ГойкоА.Ф. К.: ВІРА-Р, 1999. 319с.
36. Гончарова М.Л. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку підприємств цукробурякового підкомплексу.// Вісник Сумського національного аграрного університету: науково-методичний журнал. Випуск 8/2 (32), 2008. С. 66-72
37. Господарський кодекс України: за станом на 05.11.2008р. / Верховна Рада України. Ст.350.
38. Гринько Т. Щодо інноваційного потенціалу як складової частини інноваційної активності підприємств/Вид-воІнноваційний аспект, 2010.С. 56-58
39. Грищенко Т.В., Курищук В.В. Особливості банківського кредитування експорту в зарубіжних країнах // Банківська справа. - 2009. №6. - с.51-62.
40. ГрідчинаМ.В. Корпоративні фінанси (зарубіжній досвід і вітчизняна практика): навч. посібник / ГрідчинаМ.В. К.: МАУП, 2002. 231с.
41. Грушко В.І. Інструменти податкового регулювання інвестиційної активності / В.І. Грушко, Л.О. Кошембар // Фінанси України. 2008. № 2. С. 89
42. Дадашев Б.А. Оцінка інвестиційних рішень в АПК України / Дадашев Б.А., Кравченко С.А. // Фінанси України. 2000. №9. С.73-79.
43. Дамодаран Асват. Инвестиционная оценка. Инструменты и техника оценки любых активов / Дамодаран Асват ; пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Брукс, 2004. 1342с.
44. Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченко О.Г. Інвестування : Навч.посібн. - К.: "Видавничий дім " Комп"ютерпрес", 2004.- С.7
45. ДеренськаЯ.М. Формування інвестиційної стратегії підприємств промисловості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.02.02 «Економіка та управління науково-технічним прогресом» / ДеренськаЯ.М. - Харків, 2000. 20с.
46. ДеркачН.И. Деньги, финансы и финансовые рынки: Учебник / ДеркачН.И., ГордееваЛ.П., РединаН.И. Днепропетровск: Наука и образование, 1998. 252с.
47. Дж.К.ВанХорн. Основы управления финансами / Дж.К.ВанХорн. М.: Финансы и статистика, 1996. С.391-392.
48. Джейкобс Р.В. Стратегические перемены в реальном времени: эффективное внедрение метода стратегических перемен путь к успеху / Джейкобс Р.В.; пер. с англ. Днепропетровск: Баланс-клуб, 2004. 387с.
49. Длугопольський О. Інноваційна діяльність як невід'ємна складова політики структурних перетворень в індустріальному виробництві: світовий досвід та українська специфіка / О. Длугопольський // Вісник Тернопільської академії народного господарства. — 2001. — № 6. — С. 75.
50. ДовбняС.Б. Об оценке эффективности инвестиций / ДовбняС.Б., ПервийЕ.С. // Економіка: проблеми теорії і практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск14. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. С.8-13.
51. ДовбняС.Б. Факторингове фінансування оборотних активів підприємства: особливості та перспективи / ДовбняС.Б., РазгоняєваТ.М. // Економічний вісник НГУ. 2006. №2. С.25-33.
52. ДранкоО.И. Финансовый менеджмент: Технологии управления финансами предприятия: учеб. пособие для вузов / ДранкоО.И. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. С.120-128.
53. ЄрмошкінаО.В. Вибір напрямків інвестиційної діяльності підприємства на базі багатоваріантного підходу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.06.01 «Економіка підприємства й організація виробництва» / ЄрмошкінаО.В. Дніпропетровськ, 2001. 17с.
54. ЗагороднійА.Г. Менеджмент реальних інвестицій: навч. посібник / ЗагороднійА.Г., СтадницькийЮ.І. К.: Знання, 2000. 209с.
55. ЗайцевЛ.Г. Стратегический менеджмент: учебник для экон. спец. вузов / ЗайцевЛ.Г., СоколоваМ.И. М.: Юристъ, 2002. 413с.
56. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. №1561-ХІІ.
57. Закон України «Про фінансовий лізинг»: за станом на 16.01.2004р. / Верховна Рада України. Ст.1.
58. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»: за станом на 23.02.2006р. / Верховна Рада України. Ст. 7, 14.
59. Захарченко В. І. Динаміка інвестиційно-інноваційних процесів у нестабільному середовищі [Текст] : монографія / В. І. Захарченко, М. О. Акулюшина ; Одес. нац. політехн. ун-т. - Херсон : Олді-плюс, 2013. - 211 с.
60. ЗеленковаН.М. Финансирование и кредитование капитальных вложений: учеб. для вузов по спец. «Финансы и кредит» / ЗеленковаН.М. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Финансы и статистика, 1990. 222с.
61. ЗиминА.И. Инвестиции: вопросы и ответы / ЗиминА.И. М.: ИД «Юриспруденция», 2006. 256с.
62. Зятковський І.В. Теоретичні засади фінансів підприємств / ЗятковськийІ.В. // Фінанси України. 2000. №4. С.19.
63. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: навч. Посібн. / С. М. Ілляшенко. — Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. —- 581 с.
64. Інвестиційна діяльність комерційних банків [Текст] : монографія / І. О.Лютий, Р. В. Пікус, Н. В. Приказюк, К. І. Старовойт-Білоник ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : [б.в.], 2010. - 387 с.
65. Калошина М.Н. Процедуры выбора оптимального источника финансирования [Електронний ресурс] / Калошина М.Н., Хачатурова-Тавризян В.М. // Финансовый менеджмент. 2001. №4. Режим доступу до журн.: http://www.finman.ru
66. Кащеев Р. Модель оценки стоимости компании: разработка и применение [Електронний ресурс] / Кащеев Р. // Финансовый директор. 2003. - №12. Режим доступу до журн.: http://www.fd.ru/article/6185.html
67. Кевин Койн. Как упорядочить процесс разработки стратегии [Електронний ресурс] / Кевин Койн, Сому Субраманьям // Корпоративный менеджмент. Режим доступу: http://www.cfin.ru/management/strategy_process.shtml
68. КиселеваН.В. Инвестиционная деятельность: учебное пособие / Н.В.Киселева, Т.В.Боровикова, Г.В. Захарова и др.; под ред. Г.П.Подшиваленко и Н.В. Киселевой. 2-е изд., стер. М.: КНОРУС, 2006. 432с.
69. Ковалев В.В. Практикум по финансовому менеджменту. Конспект лекций с задачами / Ковалев В.В. М.: Финансы и статистика, 2002. С.130199.
70. Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности / КовалевВ.В. М.: Финансы и статистика. 1996. С.228.
71. КовалевВ.В. Введение в финансовый менеджмент / КовалевВ.В. М.: Финансы и статистика, 2000. 768с.
72. Комарова К.В. Іноземні інвестиції як необхідна умова становлення ринкового механізму / Комарова К.В. // Фінанси України. 2000. №9. С.96-100.
73. Коробейников О.П. Стратегическое поведение: от разработки до реализации [Електронний ресурс] / КоробейниковО.П., КолесовВ.Ю., ТрифиловаА.А. // Менеджмент в России и за рубежом. 2002. №3. Режим доступу до журн.: http://www.cfin.ru/press/management/2002-3/09.shtml
74. Корпоративні структури в національній інноваційній системі України / за ред. д-ра екон. наук Л.І. Федулової [монографія]. К.: Ін-т екон.прогнозув., 2007. 812 с
75. Коупленд Т. Стоимость компаний: оценка и управление / Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Дж. ; пер. с англ. 3-е изд., перераб. и доп. М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. 576с.
76. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / М.І. Крупка [монографія]. Л.: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. 608 с.
77. Крушвиц Л.