УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ КРЕДИТАМИ У БАНКАХ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

На правах рукопису
БІЛАЙ ОЛЬГА СЕРГІЇВНА

УДК 336.77:338.3

УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ КРЕДИТАМИ
У БАНКАХ УКРАЇНИ

08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Стукало Наталія Вадимівна,
доктор економічних наук,
професор

Дніпропетровськ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………........... 4
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ КРЕДИТАМИ У БАНКАХ ......................................................................................
12
1.1 Проблемний кредит: сутність, поняття.........................…......................... 12
1.2 Класифікація, чинники і ознаки проблемного кредиту............................ 28
1.3 Стратегії і сучасна практика управління проблемними кредитами........ 44
1.4 Зарубіжний досвід управління проблемними кредитами у банківській діяльності ….................................................................................................
69
Висновки до розділу 1.............................................................................................. 86
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ІНСТРУМЕНТАРІЮ УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ КРЕДИТАМИ ...........................................................................
90
2.1 Динаміка проблемної заборгованості банків України на сучасному етапі...............................................................................................................
90
2.2 Формування науково-обґрунтованого підходу до вибору інструменту управління проблемним кредитом.............................................................
106
2.3 Досвід та обмеження існуючого інструментарію управління проблемними кредитами юридичних осіб ...............................................
2.3.1 Використання факторингу для санації проблемного кредиту..............
2.3.2 Цільове дофінансування інвестиційного проекту...................................
122
122
130
Висновки до розділу 2 ............................................................................................. 139
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ КРЕДИТАМИ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ....….....
142
3.1. Модель оцінки ступеня проблемності банківського кредиту із застосуванням нейронечітких технологій.................................................
142
3.2. Підходи до організації системи управління проблемними кредитами у банку…..........................................................................................................
159
3.3. Удосконалення управління проблемними кредитами в умовах посткризового відновлення економіки України ......................................
179
Висновки до розділу 3.............................................................................................. 192
ВИСНОВКИ.............................................................................................................. 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................. 204
ДОДАТКИ..................................................................................................................
Додаток А .................................................................................................................. 226
Додаток Б .................................................................................................................. 229
Додаток В .................................................................................................................. 245
Додаток Г .................................................................................................................. 250
Додаток Д .................................................................................................................. 256
Додаток Е .................................................................................................................. 259
Додаток Ж ................................................................................................................. 264
Додаток К .................................................................................................................. 267

ВСТУП

Актуальність теми. Банківська система є однією з найважливіших складових макроекономічної системи будь-якої країни, забезпечуючи відтворення національного виробництва і створення необхідних умов для здійснення підприємницької діяльності. Банківська справа виступає своєрідним механізмом підтримки економічної рівноваги у державі.
У 2005-2008 рр. в Україні спостерігалось бурхливе зростання кредитування корпоративного сектору та домогосподарств. Частка кредитів, наданих приватному сектору, збільшилася з 24,6% ВВП у 2003 р. до 62,4% ВВП у 2010 р. та 55,9% у 2011 р. [152]. Підвищення попиту та споживання за рахунок кредитних коштів одночасно зі сприятливим станом зовнішніх ринків для українських експортерів створило ілюзію довгострокового швидкого розвитку. Проблеми з якістю банківських кредитів виникли незабаром після початку фінансової кризи, коли рівень прострочених кредитів зріс у 4 рази протягом одного 2009 р. Для більшості східноєвропейських країн, які розвиваються (і Україна не є винятком), фінансова криза 2008–2011 рр. була першою з початку переходу до ринкової економіки, яка була викликана масовими неплатежами по кредитних зобов’язаннях. Тому не дивно, що організаційні структури банків, компетенція персоналу, стратегії та підходи до управління проблемними кредитами виявилися недосконалими і несистемними.
Фінансова криза 2008–2011 рр. стала загрозою стабільності банківської системи та довірі до неї, отже – і сталому економічному розвитку. Відновлення економічного зростання в Україні безпосередньо залежить від активізації основної функції банківської системи – кредитування реального сектору економіки, тобто від вирішення ряду завдань з метою підвищення ефективності управління проблемними кредитами, значний обсяг яких справляє тиск на капіталізацію банків, знижуючи тим самим схильність до нових ризиків і скорочуючи пропозицію нових кредитів.
Питання управління проблемними кредитами є актуальним з часів створення першого банку, оскільки навіть в умовах економічного зростання частка проблемних кредитів у банківському портфелі може становити до 5%. Для України завдання підвищення ефективності управління проблемними кредитами в умовах посткризового відновлення економіки є найактуальнішим завданням банківської системи, оскільки частка прострочених і проблемних кредитів значно перевищила допустимий рівень і сягнула за експертними оцінками 40% загального кредитного портфелю. Тоді як більшість наукових праць і публікацій присвячено управлінню портфелями проблемних кредитів фізичних осіб як соціально значимій проблемі, 80% проблемних кредитів вітчизняних банків складають кредити юридичним особам, по яких має місце вищий рівень простроченої заборгованості. Це зумовило вибір мети, об’єкта і предмета дослідження.
Дисертаційне дослідження є не тільки актуальним, а й своєчасно виконаним в руслі нагальних тенденцій та перспектив розвитку банківської системи України.
Актуальні аспекти банківського кредитування економіки висвітлено у численних працях російських та вітчизняних вчених О. Барановського [9, 10], А. Даниленка [50, 54], Б. Герасимова [156], Б. Івасіва [74], О. Колодізєва [89], М. Крупки [46], О. Лаврушина [93, 94], А. Мороза [47, 107], М. Савлука [47], К. Тагірбекова [119], Н. Шелудько [50, 169], О. Ширінської [171], а також зарубіжних дослідників Е. Долана [59], К. Кемпбелла, Р. Кемпбелла [59], Е. Морсмана [108], П. Роуза [136], Дж. Синки [143, 144], Й. Шумпетера [173] та інших.
Важливість питань управління кредитними ризиками та проблемними активами банків дістало відображення у ряді праць вітчизняних і зарубіжних науковців і практиків. Зокрема, значний вклад у розкриття цих тем зробили: Дж. Бессис [183], С. Глущенко [43, 44, 45], О. Дзюблюк [55, 56], Н. Єгорова [60, 61], Е. Кейд [186], В. Міщенко [104, 105, 106], Е. Морсман [108, 109], Л. Примостка [162], В. Севрук [140], Л. Слобода [146], А. Смулов [148, 149, 150] та інші вчені.
Проте, як показали дослідження наукових джерел, аналіз сучасної практики кредитного ризик-менеджменту і масиву статистичних даних, питання ефективного управління проблемними кредитами банків України ще не вирішено. Варто зазначити, що досі відсутнє єдине загальноприйняте визначення поняття «проблемний кредит». Аналіз статистичних даних показав розбіжності в оцінках різних джерел щодо обсягу проблемної заборгованості залежно від прийнятого для дослідження визначення та стандартів обліку. За низкою причин, офіційна статистика Національного банку не дає повного уявлення щодо обсягів проблемних кредитів у вітчизняній банківській системі, за різними оцінками національних та міжнародних досліджень їх рівень становить до 40% загального кредитного портфелю. Необхідність подальших наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення методичних підходів до системи управління проблемними кредитами, на розв’язання ряду питань практичного характеру (в тому числі розробку науково-обґрунтованих підходів до оцінки ступеня проблемності кредиту та вибору ефективної методики управління ним), зумовила мету, завдання і актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені у дисертаційній роботі дослідження виконано згідно з планами науково-дослідних робіт у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, а саме: «Перспективи інтеграції України у міжнародну фінансову систему» (номер державної реєстрації 0108U000629) (де особисто здобувачем досліджено теоретико-методологічні засади функціонування фінансової системи України та організацію процесу кредитування у банках України в умовах глобалізації); «Проблеми інтеграції України в систему світогосподарських відносин» (номер державної реєстрації 0105U000363) (де особисто здобувачем проаналізовано ефективність управління проблемними кредитами у банках України та розроблено шляхи активізації кредитної діяльності вітчизняних банків в умовах інтеграції України в систему світогосподарських відносин).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних засад проблемного кредиту, розробка науково-методичних підходів і надання практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності систем управління проблемними кредитами юридичних осіб у банках України.
Для досягнення мети поставлено й вирішено такі завдання:
– уточнити сутність і визначення поняття “проблемний кредит”; виявити фактори підвищення кредитного ризику юридичних осіб; систематизувати ознаки проблемних кредитів;
– дослідити концептуальні засади управління кредитним ризиком та інструментарій банку щодо управління проблемними кредитами;
– проаналізувати динаміку проблемної кредитної заборгованості банків України порівняно з показниками країн регіону Центральної, Південної та Східної Європи (ЦПСЄ); дослідити вплив проблемних кредитів на стабільність та ефективність банківської діяльності;
– розробити науково-обґрунтований підхід до вибору методики управління проблемними кредитами і рекомендувати такі методики;
– запропонувати інструменти вдосконалення роботи з проблемними кредитами на внутрішньобанківському рівні; розробити систему управління проблемними кредитами;
– проаналізувати основні перешкоди на шляху до ефективного врегулювання проблемної заборгованості; визначити пріоритетні кроки щодо вдосконалення управління проблемними кредитами на інституціональному рівні.
Об'єктом дослідження є процес управління проблемними кредитами юридичних осіб у банках України.
Предметом дослідження є комплекс теоретичних і практичних підходів банку до роботи з проблемними кредитами юридичних осіб.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження склали фундаментальні положення банківської справи, сучасні концепції банківського ризик-менеджменту, наукові здобутки вітчизняних і зарубіжних дослідників. У ході роботи використовувалися такі методи наукового дослідження: наукової абстракції та логічного узагальнення (у процесі розвитку категоріально-поняттєвого апарату дослідження); структурно-факторного і порівняльного аналізу (при класифікації та структуризації ознак і факторів проблемних кредитів); експертних оцінок і групувань, а також методу аналізу ієрархій (при розробці пропозицій щодо вибору ефективної банківської методики управління проблемними кредитами); індукції та дедукції (при розробці структурно-логічної схеми функціонального наповнення етапів системи управління проблемними кредитами у банку); кореляційно-регресійного аналізу та економетричного моделювання (для аналізу і прогнозування показників проблемної заборгованості по кредитах); тощо.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали: законодавчі та нормативно-правові акти; аналітичні огляди та звітні дані Національного банку України, Державної служби статистики, Асоціації українських банків; результати досліджень Центру наукових досліджень НБУ, міжнародних економічних організацій та рейтингових агентств; публічна фінансова звітність комерційних банків України; монографічні дослідження та наукові статті вітчизняних і зарубіжних дослідників; матеріали науково-практичних конференцій, присвячених управлінню ризиками і проблемними банківськими кредитами; матеріали з інформаційної мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів. У ході дослідження одержано такі наукові результати, що розкривають особистий вклад автора у вивчення окресленої проблеми і характеризують новизну роботи:
вперше:
– запропоновано науково-обґрунтований підхід до вибору методики управління проблемним кредитом на мікрорівні, що дозволить поєднати оцінки якісних характеристик альтернативних методик і мети кредитної політики банку, нівелюючи суб’єктивізм при прийнятті рішення;
– запропоновано науково-практичний підхід до оцінки та прогнозування ступеня проблемності кредиту за якісними критеріями з використанням математичної моделі із застосуванням нейронечітких технологій, що дозволить діагностувати підвищення ризику неповернення кредиту на ранній стадії у процесі моніторингу кредитного портфеля та моделювати прогноз зміни ступеня проблемності кредиту при зміні факторів-індикаторів;
удосконалено:
– поняттєво-категоріальний апарат уточненням визначень понять «проблемний кредит» і «потенціально проблемний кредит» (виявлено їх відмінності та взаємозв’язок для використання при аналізі статистичної інформації);
– класифікацію ознак проблемних кредитів, яку доповнено факторами погіршення якості кредитів залежно від джерела їх виникнення; створено ієрархічну структуру факторів-індикаторів проблемних кредитів для застосування у моделі оцінки ступеня проблемності кредиту;
– методичне забезпечення аналізу і прогнозування обсягів простроченої та проблемної заборгованості на портфельному рівні із застосуванням комплексу економетричних моделей;
дістали подальший розвиток:
– підхід до організації системи управління кредитним ризиком у напряму організації підсистем управління проблемними кредитами банку на засадах стратегічного управління (на різних рівнях функціонування: внутрішньобанківському, регіональному та інституціональному);
– інформаційне забезпечення управління проблемними кредитами шляхом створення інформаційно-аналітичної системи з використанням розробленого комплексу математичних моделей (що дозволяє знизити затрати часу на розробку, підготовку і прийняття управлінських рішень);
– адаптація банківських продуктів до практичних методик повернення проблемних кредитів із застосуванням факторингових операцій та цільового дофінансування інвестиційного проекту (розкрито основні етапи взаємодії кредитора і боржника; досліджено досвід та обмеження ефективності застосування методик).
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в ході дослідження науково-практичні висновки і рекомендації щодо підвищення ефективності управління проблемними кредитами доведено до рівня методичних розробок, які можуть використовуватися на макрорівні (НБУ в контексті розвитку наукових основ регулювання та нагляду за банківською діяльністю) і на мікрорівні (при розширенні банками організаційно-економічних форм і систем управління проблемними кредитами). Пропозиції здобувача щодо організації систем управління проблемними кредитами та впровадження ефективних стратегій зниження обсягів проблемної заборгованості використовуються в поточній діяльності АТ «ТАСкомбанк» (довідка № 1136 від 21.06.2012 р.), АКБ «Новий» (довідка № 5/1-1024(1) від 21.05.2012 р.), ПАТ КБ «Акордбанк» (довідка № 384/1 від 22.06.2012 р.), а щодо науково-методичного забезпечення роботи аналітико-розрахункового центру застосовуються ПАТ «Златобанк» для оптимізації управління проблемними кредитами (довідка № 1629 від 18.09.2012 р.). ПАТ «Сведбанк» (довідка № 1214/160 від 21.06.2012 р.) впроваджує у свою практичну діяльність перспективні методики управління проблемним кредитним портфелем корпоративних позичальників, використовує результати дослідження при розробці внутрішньобанківських нормативних документів і вдосконаленні організаційної структури щодо управління проблемними кредитами.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід здобувача щодо управління проблемними кредитами у вітчизняних банках. Наукові положення, практичні рекомендації та висновки, що наведені в дисертації та виносяться на захист, розроблено та обґрунтовано здобувачем самостійно. Публікації за темою дисертації підготовлено її автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати, отримані дисертантом, оприлюднені, доповідалися та обговорювалися на 8 наукових і науково-практичних конференціях: ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); ХІV Міжнародній науково-практичній конференції «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Трансформативні перетворення в контексті глобальних змін» (м. Полтава, 2010 р.); ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Світова економічна криза і сценарій посткризового розвитку» (м. Феодосія, 2010 р.); І Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Інституціональний розвиток сучасних економічних систем: соціальне партнерство та економічна взаємодія» (м. Полтава, 2011 р.); ХІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Національні і регіональні перспективи формування економіки України в умовах світових глобалізаційних процесів» (м. Феодосія, 2011 р.); XVI Міжнародній науково-практичній конференції «Фінанси України: глобальні та національні імперативи розвитку» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.); IV міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми моделювання соціально-економічних систем» (м. Харків, 2012 р.).
Публікації. Отримані здобувачем наукові результати дістали відображення у 15 працях (загальним обсягом 6,2 друк. арк., з яких особисто авторові належать 3,9 друк. арк.), у тому числі 7 статтях у наукових фахових виданнях з економіки і 8 публікаціях у збірниках матеріалів конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання з розробки науково-методичних підходів до підвищення ефективності систем управління проблемними кредитами у банківській діяльності. Це дозволило сформулювати ряд теоретичних, методичних і науково-практичних висновків, які розв’язують основні завдання відповідно до поставленої мети:
1. Вирішення проблеми системного і результативного управління проблемними кредитами є надзвичайно актуальним для вітчизняної банківської системи, в якій кредити складають до 80% банківських активів, рівень прострочених платежів за кредитами зріс за період фінансової кризи з 2,27% на 01.01.2009 р. до 11,24% на 01.01.2011 р., а рівень проблемних кредитів оцінюється в 40% за даними досліджень міжнародних організацій. При цьому найбільш ризикованими є кредити юридичним особам (прострочені платежі на рівні 13,35% на 01.01.2011 р.), питома вага яких складає 80% проблемних кредитів українських банків.
2. Оскільки загальноприйняте визначення поняття проблемного кредиту у науковій літературі відсутнє, а облік проблемних кредитів має суттєві особливості на національному рівні, автором досліджено його сутність через базові економічні категорії кредиту та ризику та запропоновано уточнене визначення поняття «проблемний кредит» – як сума кредиту, по якому кредитор має об’єктивні підстави очікувати на збитки, які можуть бути достовірно розраховані і впливатимуть на потоки коштів кредитора, пов’язаних з цим кредитом, через погіршення фінансового стану боржника, істотне зниження якості або втрати забезпечення, а також фактори організаційно-психологічного характеру.
3. В процесі вирішення завдання щодо розкриття основних ознак проблемних кредитів проведено класифікацію ознак проблемності кредиту як зовнішні (інформаційні, юридичні, ринкові) і внутрішні (фінансові, організаційно-психологічні), а також за категоріями відповідно до ступеню впливу на кредитоспроможність боржника: попереджуючі, тривожні та дефолтні. На відміну від існуючих підходів, за якими кредитор аналізує якість кредиту лише за коефіцієнтами фінансової звітності позичальника, вартістю застави і строком прострочення платежів за кредитом, обґрунтовано необхідність аналізувати якісні ознаки діяльності позичальника, що матимуть вплив на грошові потоки позичальника і можуть призвести до погіршення якості кредиту. Аналіз якісних ознак надає змогу набагато раніше виявити проблемний кредит і застосувати інструментарій поліпшення його якості.
4. Теоретичні основи управління проблемними кредитами удосконалені класифікацією банківських стратегій і методів управління. Всі інструменти розділені на 3 стратегії залежно від результата їх застосування: інерційна (непряма), оздоровча (пряма), радикальна. Банки обирають стратегію управління, виходячи з аналізу передумов (фінансовий стан позичальника, вартість і ліквідність забезпечення, добровільне співробітництво), економічної ефективності її застосування і мети кредитної політики банку. В результаті реалізації інерційної (непрямої) стратегії позичальнику надаються пільгові умови кредитування і продовжується співробітництво у довгостроковій перспективі. Після застосування оздоровчої (прямої) стратегії кредит погашується і списується з балансу банка. Радикальна стратегія передбачає зміну кредитора або застосування методів державного регулювання і впливу.
5. Досвід країн і банків регіону Центральної, Південної і Східної Європи є корисним і доречним для використання в Україні, з огляду на низку причин: схожий історичний економічний розвиток, схожий рівень проблемної заборгованості у системі, схоже психологічне становище та ставлення позичальників щодо розв’язання проблем із кредиторами, схожі структури операцій (частка кредитів, забезпечених заставою та її тип) та судово-правова система. Аналіз досвіду управління проблемними кредитами банками регіона ЦПСЄ свідчить про активне застосування методик добровільного врегулювання боргу, в основному – реструктуризації (інерційної (непрямої) стратегії). Як правило, пом’якшення умов кредитного договору на ранніх етапах прострочення сприяє відновленню якості кредиту. У зв’язку з цим, актуальність ідентифікації проблеми і прогнозування якості кредитів на ранніх стадіях набуває великого значення.
6. Аналіз динаміки кредитних портфелей у країнах ЦПСЄ і Україні показав пік обсягів проблемних кредитів у 2011 році на рівні 11% в середньому в регіоні, тоді як в Україні – на рівні 15,5%. Рівень резервування проблемних кредитів в Україні відповідає середньому у регіоні 68%. Рівень адекватності капіталу в Україні складає 19% при середньому 17% у регіоні. Таким чином, виявлено численні спільні риси як у динаміці проблемної кредитної заборгованості, так і у причинах, що викликали таку динаміку (як економічних, так і психологічних). Структура портфелів прострочених кредитів вітчизняних банків (регіональна, галузева, за типом позичальника) є значно сконцентрованою у кожному напрямі, що засвідчує необхідність структурних змін у політиці управління кредитними ризиками у банківській системі України
7. Аналіз статистичних макроекономічних даних виявив взаємозв’язок між обсягом і рівнем проблемних кредитів та макроекономічними показниками: проблемні кредити впливають на вартість ресурсів банку (пряма кореляція), ефективність діяльності (пряма кореляція між рівнем недіючих кредитів і процентною маржею банку), і капітал банку (зворотна кореляція між рівнем недіючих кредитів та адекватністю капіталу), а як результат – на уповільнення відновлення економічного зростання через зменшення пропозиції нових кредитів суб’єктам господарювання. В Україні встановлено кореляцію рівня проблемних кредитів із вартістю ресурсів і ефективністю діяльності до 2 кварталу 2009 р. Кореляція між рівнем недіючих кредитів та адекватністю капіталу, а також рентабельністю капіталу за офіційною звітністю українських банків не встановлена, а сама динаміка цих показників є вкрай нестабільною.
8. Розглянувши існуючі підходи до вибору банком інструменту управління проблемним кредитом, слід зауважити, що використовувані методи відрізняються один від одного широтою охоплення факторів і глибиною проведеного аналізу, при цьому труднощі виникають перш за все з оцінкою якісних ознак, що, незважаючи на накопичений досвід і знання фахівців банку, спричиняє високий рівень суб'єктивізму і відсутність прийомів, які дозволяли б однозначно інтерпретувати прийняті рішення щодо вибору відповідної методики. Запропоновано використовувати для вирішення цього завдання метод аналізу ієрархій як складову розробленого 4 ступеневого механізму вибору методики управління проблемним кредитом, який зводить складний процес такого вибору до вирішення низки простих задач парного порівняння різних факторів, та надає можливість актуалізовувати розрахунки кожен раз при зміні пріоритетності цілей банку. На прикладі серед 7 оцінюваних альтернативних методик обрано методику дофінансування інвестиційного проекту та реструктуризацію найрезультативнішими за умови пріоритетності прибутковості портфелю і достатності капіталу серед цілей розвитку конкретного банку.
9. Запропоновані інструменти реструктуризації – застосування факторингу та дофінансування інвестиційного проекту дозволяють банку провести реструктуризацію фінансових зобов’язань позичальників, чий існуючий бізнес або незавершений бізнес-проект є життездатним, та дозволяє погасити проблемний кредит без збитку для кредитора за рахунок розподілу кредитного ризику позичальника на його дебіторів і щоденного контроля кредитора за грошовими потоками позичальника (при використанні факторингу). При дофінансуванні інвестиційного проекту ключовим є виявлення і виділення центрів виробництва і доходу інвестиційного проекту, рентабельність якого дозволить погасити проблемний і новий кредит. Дискусійним питанням залишається бажання і готовність банку брати на себе додаткові кредитні ризики у проекті, який вже було визнано проблемним, а також сума додаткового фінансування відносно існуючої заборгованості. У більшості випадків, відповідь на це питання знаходиться у кредитній політиці банку та середньостроковій кредитно-інвестиційній стратегії.
10. З метою вирішення проблеми ідентифікації проблемних і потенціально проблемних кредитів на ранній стадії і прогнозування якості кредитів на внутрішньобанківському рівні пропонується удосконалення теоретичних напрямків роботи з проблемними кредитами за допомогою математичних моделей:
– оцінки ступеня проблемності окремого кредиту;
– аналізу і прогнозування показників портфеля проблемних кредитів.
В основу побудови моделі оцінки ступеня проблемності банківського кредиту покладені нейронечіткі технології, які дозволяють розширити можливості моделювання складних об’єктів, процесів, що є дуже актуальним у реальних умовах при відсутності достовірних даних, наявності неповної і нечіткої інформації про об'єкт, складних нелінійних залежностей виходів від входів системи. Побудована модель (3.2) представляє нелінійну аналітичну залежність впливу змін розглянутих показників діяльності позичальника на ступінь проблемності його кредиту. Модель (3.3) можна використовувати для:
– розрахунку прогнозного значення рівня проблемності кредиту для будь-якої сукупності впливаючих факторів;
– визначення діапазонів зміни кожного з показників діяльності позичальника та зовнішньої інформації різноманітного характеру, при яких рівень проблемності кредиту залишається високим.
Модель дозволяє на основі нейронечіткого підходу створювати підсистеми підтримки прийняття рішень з управління проблемним кредитом.
11. У рамках системи управління кредитним ризиком виокремлено управління проблемними кредитами як окрему підсистему. Систему управління проблемними кредитами банків визначено як сукупність взаємопов’язаних суб’єктів, об’єктів, стратегій, методів та інструментів управління, що суб’єкти управління застосовують і спрямовують на зменшення обсягів проблемної заборгованості банків. Практична реалізація системи управління проблемними кредитами банку передбачає застосування інформаційно-аналітичних систем (ІАС) класу систем підтримки прийняття рішень.
12. Функціонування ІАС «Проблемний кредит», що працює за принципами циклічності та зворотного зв’язку відповідно до етапів процесу управління кредитним ризиком представлено у вигляді схеми, її складовими елементами є модель оцінки ступеня проблемності кредиту, комплекс метематичних моделей для аналізу і прогнозування показників проблемної заборгованості, інструменти і методи управління проблемними кредитами, політики банку. Основами функціонування цієї ІАС є оброблення та аналіз показників кредитного портфелю з використанням цих елементів. Використання такої ІАС є актуальним особливо у кризові періоди, коли ресурси персоналу банку та їх кваліфікація може виявитися недостатньою для індивідуального опрацювання великої кількості проблемних кредитів і аналізу динамічної зовнішньої інформації щодо боржників. В той же час, інформаційно-аналітична система дозволяє акумулювати, накопичувати досвід і знання щодо залежностей якості кредитів від факторів-ознак проблемності, отримані в результаті роботи з проблемними кредитами у кризовий період. Оскільки витрати на персонал у банку є другими за величиною після процентних витрат, використання ІАС в період економічного зростання дозволяє банку оптимізувати витрати на персонал, який відповідальний за роботу з проблемними кредитами і повинен мати високу і спеціалізовану компетенцію, за рахунок накопичення цієї компетенції і історичної інформації у інформаційно-аналітичний системі.
13. Розроблена модель аналізу показників проблемних кредитів комерційних банків є економіко-математичним інструментом прогнозування рівня проблемної заборгованості за кредитами та виявлення її первісних ознак.
Даний підхід дозволяє:
– проаналізувати рівень простроченої заборгованості за кредитами поточного періоду, що по закінченні 30 календарних днів перейде у сумнівну заборгованість після 30 днів. Цей показник є важливим індикатором для більш тісного співробітництва з позичальником на ранніх стадіях виникнення прострочених платежів по процентах;
– проаналізувати рівень сумнівної заборгованості після 30 днів поточного періоду, що після закінчення певного терміну виявиться простроченою заборгованістю по основному боргу (частково або повністю), - показника, що відображає результативність дій, прийнятих банком на первісному етапі, для недопущення погіршення якості кредиту;
– спрогнозувати показник простроченої заборгованості за кредитами;
– оцінити якість кредитного портфеля банку, що дає можливість охарактеризувати стабільність і стійкість роботи кредитної організації;
– визначити найбільш імовірні тенденції розвитку банку при сформованому рівні показників проблемних кредитів та при необхідності запропонувати заходи щодо стабілізації діяльності кредитної організації з урахуванням стратегії довгострокового розвитку.
14. Слабкість та неефективність інституціональних систем країн ЦПСЄ, в тому числі України, щодо управління проблемними кредитами має наслідками велике завантаженні судової системи позовами кредиторів та контр-позовами боржників, довготривалість і велика вартість судових і виконавчих процесів, непередбачуваність судових рішень, відсутність гарантій щодо прозорості судових процесів. Вплив податкових питань на управління проблемними кредитами в цілому розподіляється на 3 основних напрями: визнання оподатковуваних доходів, трактування витрат, та інші різноманітні питання, включаючи інші податки.
Подані рекомендації щодо усунення перешкод стосуються насамперед:
а) в інституціональному аспекті: запровадження інституту банкрутства фізичних осіб; вдосконалення процедури визнання неплатоспроможними юридичних осіб з головною метою – прискорення ліквідації нежиттєздатних компаній; стимулювання використання юридичних позасудових методів реструктуризації; впровадження системи управління часом для планування ефективної алокації витрат і людських ресурсів у судових процесах; спеціалізації суддів на справах про визнання юридичних осіб неплатоспоможними;
б) у податковому аспекті: перегляду питання визнання у податковому обліку додаткових благ (зокрема, суми прощення боргу), які не створюють грошового потоку, доходами; максимального наближення визначення та визнання отриманих збитків по кредитах у податковому і фінансовому обліку; перегляду порядку визнання списання кредитів за рахунок раніше створених резервів для покриття можливих втрат;
в) у регуляторному аспекті: стимулювання адекватності класифікації (в тому числі рекласифікації після реструктуризації) кредитів і регулярності проведення моніторингу та переоцінки заставного майна кредиторами; своєчасного визнання банками збитків по кредитах і проведення докапіталізації; списання кредитів, за якими створено 100% резервів; надання рекомендацій щодо реструктуризацій.
В Україні, зокрема, необхідною є проактивна участь державних органів у створенні “прозорого” та стабільного правого поля, забезпечення досудового захисту прав кредиторів, що не тільки активізує роботу з повернення проблемних кредитів, але й зміцнить довіру кредиторів до кредитування та активізує їх кредитну діяльність, що стане першим кроком до відродження національної економіки через відродження механізмів кредитування.
Таким чином, обґрунтовані у дисертаційному дослідженні рекомендації щодо удосконалення підходів до формування систем управління проблемними кредитами у банках України можуть бути використані як основа системи оптимальних фінансових рішень як на рівні комерційного банку, так і на рівні органів державного регулювання з метою оптимізації рівня проблемної заборгованості і активізації процесів кредитування економіки України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаренкова Г. Оцінка результативності та ефективності реінжинірингу бізнес-процесу кредитування юридичних осіб на основі гібридного моделювання / Г. Азаренкова, С. Шамов, Н. Лобігер // Вісник НБУ. – 2011. – № 3. – С. 16–21.
2. Александров А.Ю. Управление проблемными активами в кризисных условиях [Електронний ресурс] / А.Ю. Александров // Проблемы современной экономики. – 2009. – № 1. – Режим доступу до журн.: http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=2429.
3. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; за ред. А.М. Герасимовича. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 600 с.
4. Андрюшин С.А. Проблема «плохих долгов» и способы ее решения в российских банках / С.А. Андрюшин, В.В. Кузнецова // Бизнес и банки. – 2009. – №26. – С. 1-3.
5. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф ; пер.с англ. С. Жильцов. – С.Пб.: Питер, 1999. – 416 с.
6. Арбузов С. Г. Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. – К. : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. – 504 с.
7. Аржевітін С.М. Трансформація грошово-кредитних відносин у сучасній економіці України: монографія / С.М. Аржевітін; НАН України, Ін-т економіки та прогнозування. – К.: Майстерня книги, 2009. – 383 с.
8. Банковские риски / Под ред. Лаврушина О.И., Валенцевой Н.И. – М.: КНОРУС, 2007. – 232 с.
9. Барановський О.І. Проблемні банки: виявлення й лікування / О.І. Барановський // Вісник НБУ, 2009. – №11. – С. 18-31.
10. Барановський О.І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання: Монографія. / О.І. Барановський – К.: КНТЕУ, 2009. – 753 с.
11. Барчан Г.Ю. Правові та політичні аспекти державного регулювання кредитування в Україні: [монографія] / Г.Ю. Барчан, П.К. Міщенко, О.Г. Барчан. – К.: Сталь, 2011. – 221 с.
12. Білай О.С. Аналіз та прогнозування основних показників проблемної заборгованості за кредитами у банках України / О.С. Білай, О.М. Притоманова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку». – Львів, 2011. – №720. – С.97-109.
13. Білай О.С. Багаторівневі нечіткі системи аналізу ризиків проблемного кредиту / О.С. Білай, О.М. Притоманова / [Електронний ресурс] // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми моделювання соціально-економічних систем» 9-10 квітня 2012 року м. Харків. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольр.: 9 см – Систем. вимоги: Pentium-730; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP/ – Назва з титул. екрану.
14. Білай О.С. Динаміка розвитку банківської системи України в умовах кризи / О.С. Білай, А.П. Дучинський // Інституціональний розвиток сучасних економічних систем: соціальне партнерство та економічна взаємодія. Збірник наукових праць за результатами міжнародної науково-практичної інтернет-конференції – Полтава: РВВ ПУЕТ, 2011. – С. 119-121.
15. Білай О.С. Інвестиційна діяльність банків та підприємств: напрями взаємодії / О.С. Білай, А.П. Дучинський // Економіка ринкових відносин, 2010. – №5. – С. 91-94.
16. Білай О.С. Інструменти управління портфелем проблемних кредитів у сучасних умовах / Н.В. Стукало, О.С. Білай // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. научных трудов. Ч. 2. – Донецк, 2012. – С. 332 – 336.
17. Білай О.С. Нагромадження капіталу фінансовими підприємствами: протиріччя і перспективи / Н.І.Дучинська, О.С.Білай // Трансформативні перетворення в контексті глобальних змін: Збірник наукових праць за матеріалами ІІ міжнародної науково-практичної інтернет-конференції – Полтава: РВВ ПУЕТ, 2010. – С.59-61.
18. Білай О.С. Оцінка економічної ефективності реорганізації комерційних банків / О.С. Білай // Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції 11-12 листоп. 2010 р.: В 4 т. – Т.1. – Д.: Біла К.О., 2010. – С. 109-112.
19. Білай О.С. Оцінка ефективності банківських стратегій управління проблемними кредитами юридичних осіб / О.С. Білай // Матеріали XVI Міжнародної науково-практичної конференції «Фінанси України: глобальні та національні імперативи розвитку. Дніпропетровськ, 30-31 березня 2012 р. – С.4-6.
20. Білай О.С. Оцінка ефективності банківських стратегій управління проблемними кредитами юридичних осіб / Н.В. Стукало, О.С. Білай // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка та менеджмент», 2011. – №9(50). – С.138-143.
21. Білай О.С. Підвищення ефективності управління проблемними кредитами / О.С. Білай, А.П. Дучинський // Збірник тез ХІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Національні і регіональні перспективи формування економіки України в умовах світових глобалізацій них процесів» 19-21 травня 2011 р. – Феодосія, 2011. – С. 6-7.
22. Білай О.С. Проблеми нагромадження капіталу фінансовими підприємствами в Україні / О.С. Білай // Фінанси України: матеріали ХІV Міжнар. наук.-практ. конф., 19-20 трав. 2010 р.: В 7 т. – Д.: Біла К.О., 2010. – Т.1. Глобальна фінансова криза: наслідки для України та світу. – С. 22-24.
23. Білай О.С. Проблемна заборгованість: основні ознаки та засоби підвищення ефективності повернення кредитів / О.С. Білай, А.П. Дучинський // Економіка ринкових відносин, 2011. – №8. – С. 204-208.
24. Білай О.С. Системний підхід до управління проблемними кредитами у банківській діяльності / Н. В. Стукало, О. С. Білай // Економічний часопис – ХХІ, 2012. – №11-12. – С. 55 – 57.
25. Білай О.С. Стимулювання участі банків в інвестиційній діяльності підприємств / О.С. Білай, А.П. Дучинський // Світова економічна криза і сценарій посткризового розвитку. Збірник тез ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції м Феодосія, 20-22 травня 2010 р. – Феодосія, 2010. – С. 136-138.
26. Білай О.С. Удосконалення інноваційних процесів у системі банківського менеджменту на основі економіко-математичного моделювання / О.С. Білай // Економічний простір: Збірник наукових праць. – №20/2. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. – С.59-71.
27. Білай О.С. Шляхи подолання фінансових криз: світовий досвід для України / О.С. Білай // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Економіка. Дніпропетровськ.: ДНУ. 2009. – Вип. 3(1). – Т.17, № 10/1. – С. 85-90.
28. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками / И.А. Бланк – К.: Ника-Центр, 2005. – 600 с.
29. Бочарников В.П. Fuzzy-технология: Математические основы. Практика моделирования в экономике. / В.П. Бочарников – СПб: Наука. – 2001. – 328 с.
30. Валравен К.Д. Управление рисками коммерческого банка: учебное пособие / К.Д. Валравен ; под ред. М.Э. Уорд, Я.М. Миркина. – Вашингтон : Мировой банк реконструкции и развития, 1993. – 112 с.
31. Ван Хорн, Джеймс К. Основы управления финансами / Ван Хорн, К. Джеймс / ред., пер. с англ. И.И. Елисеевой. – М. : Финансы и статистика, 1996. – 472 с.
32. Васюренко О.В. Інструментарій аналізу в системі кредитного ризик-менеджменту: монографія / О.В. Васюренко, В.Ю. Подчесова. – К. : УБС НБУ, 2010. – 192 с.
33. Вітлінський В. В. Концептуальні засади ризикології у фінансовій діяльності / В.В. Вітлінський // Фінанси України. – 2003. – №3. – С.3-9.
34. Вітлінський В.В. Кредитний ризик комерційного банку: навч. посіб. / [В.В. Вітлінський, О.В. Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І. Великоіваненко] ; за ред. В.В. Вітлінського. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 251 с.
35. Вітлінський В.В. Економічний ризик: ігрові моделі: Навч. посібник / В.В. Вітлінський, П.І. Верченко, А.В. Сігал, Я.С. Наконечний / за ред. д-ра екон. наук, проф. В.В. Вітлінського. — К.: КНЕУ, 2002. — 446 с.
36. Владичин У.В. Банківське кредитування: навч. посіб. / У.В. Владичин / за ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2008. – 648 с.
37. Вовчак О. Кредит у системі макроекономічної рівноваги / О.Д. Вовчак // Вісник НБУ. – 2011. – № 2. – С. 28–33.
38. Вовчак О.Д. Кредит і банківська справа: [підручник] / О.Д. Вовчак, Н.М. Рущишин, Т.Я. Андрейків. – К.: Знання, 2008. – 564 с
39. Вплив проблемних активів на стабільність функціонування банківської системи України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://caesar.zp.ua/node/17.
40. Геєць В.М. Формування і розвиток фінансової кризи 2008-2009 р.р. в Україні / В.М. Геєць // Економіка України, 2010. – С.5-15.
41. Герасименко В. Причини виникнення та форми прояву фінансової кризи в банківській системі України / В. Герасименко, Р. Герасименко // Вісник НБУ. – 2010. – № 7. – С. 12–19.
42. Глущенко С. В. Кредитний ринок: інститути та інструменти: навч. посіб. / С.В. Глущенко. – К. : Києво-Могилянська академія, 2010. – 153 с.
43. Глущенко С. В. Методи прогнозування банкрутства в системі аналізу фінансово-економічних суб’єктів господарювання України / С. В. Глущенко, С.В. Івахненков // Науковий вісник національної академії статистики, обліку та аудиту. – 2011. – Том 120. – С.17-22.
44. Глущенко С. В. Особливості заходів фінансового оздоровлення (санації) суб’єктів економіки / С. В. Глущенко // Наукові записки Національного університету «Києво-Могілянська Академія». Економічні науки, К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2010. – Том 107. – С.7-11.
45. Глущенко С. В. Регулювання ринків кредитних послуг в умовах кризових явищ: європейська та українська практика / С. В. Глущенко // Наукові записки Національного університету «Києво-Могілянська Академія». Економічні науки, К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2009. – Том 94. – С.18-22.
46. Гроші та кредит: навч. посіб. / [М.І. Крупка та ін. / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. М.І. Крупки] ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – 406 с.
47. Гроші та кредит: підручник. – 4-те вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазенко та ін.; за заг. ред. М.І. Савлук. – К.:КНЕУ, 2006. – 744 с.
48. Грюнинг X. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском. / X. Ван Грюнинг, С.Б. Брайович Братанович – М.: Весь Мир, 2007. – 304 с.
49. Гуцал І.С. Банківське кредитування суб’єктів ринку в трансформаційній економіці України (питання теорії, методики, практики) / І.С. Гуцал. – Львів: ВАТ «БІБЛЬОС», 2001. – 244 с.
50. Даниленко А. Грошово-кредитний ринок України: кризові уроки та короткострокові перспективи / А. Даниленко, Н. Шелудько // 2010. – № 1. – С. 9–
51. Даниленко А. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні / А. Даниленко, Н. Шелудько // Вісник Національного банку України. – 2006. – № 5. – С. 36–39.
52. Демківський А.В. Гроші і кредит: навч. посібник / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.
53. Деньги. Кредит. Банки: Учебник [для студ. вузов, обучающихся по экон. спец.] / [О.И. Лаврушин, М.М. Ямпольский, Ю.П. Савинский, Г.С. Панова и др.]; под ред. О.И. Лаврушина. – 2-изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2003. – 461 с.
54. Державна політика стабілізації фінансів підприємств: монографія / [А.І. Даниленко, В.В. Зимовець, О.М. Кошик та ін.]; за ред. чл.-кор. НАН України А.І. Даниленка; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2011. – 452 с.
55. Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках / О.Г. Дзюблюк // Вісник НБУ. – 2009. – № 5. – С. 20–30.
56. Дзюблюк О.В. Оптимізація управління активами і пасивами комерційного банку / О.В. Дзюблюк // Фінанси України. – 2002. – № 5. – С. 129–137.
57. Дзюблюк О.В. Фінансова стійкість банків як основа ефективного функціонування кредитної системи: монографія. / О.В.Дзюблюк, Р.В. Михайлюк / Тернопіль, 2009. – 316 с.
58. Додаток до Статистичного бюлетеня НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=57898.
59. Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Эдвин Дж. Долан, Колин Д. Кэмпбелл, Розмари Дж. Кэмпбелл ; пер. с англ.: В. В. Лукашевич [и др.]; общ. науч. ред. В. В. Лукашевича . – М. 1991. – 446 с.
60. Егорова Н.Е. О банковских стратегиях управления проблемной ссудной задолженостью юридических лиц / Н.Е. Егорова, А.М. Смулов, В.М. Полетаева // Банковское дело, 2011. – №8. – С.44-47.
61. Егорова Н.Е., Смулов А.М. Предприятия и банки: взаимодействие, экономический анализ, моделирование. / Н.Е. Егорова, А.М. Смулов – М.: Дело, 2002. – 237 с.
62. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3. // Редкол. С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 952 с.
63. Екушов А.И. Применение систем поддержки принятия решений для анализа банковских рисков [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bankclub.ru/seminsr-article.htm
64. Енциклопедія банківської справи України // Редкол.: В.С. Стельмах (голова) та ін. – К.: Молодь, Ін Юре, 2001. – 680 с.
65. Жоваников В.Н. Менеджмент кредитных рисков: теоретические аспекты и практические решения / В.Н. Жоваников // Финансы и кредит. – 2003. – 10(124). – С.2-15.
66. Загородній А.Г. Кредитування: термінологічний словник / А.Г. Загородній, Г.В. Вознюк, Г.О. Партин – К.: Кондор, 2007. – 168с.
67. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / Загородній .Г. Загородній, Г.В. Вознюк, Г.О. Партин. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.
68. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и ее применение к принятию приближенных решений / Л. Заде – М.: Мир, 1976. – 167 с.
69. Закон України “Про банки і банківську діяльність” № 2121–III від 07.12.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2121-14.
70. Закон України “Про Національний банк” № 2121–III від 07.12.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2121-14.
71. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків» : від 24.07.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
72. Згуровский М. З. Комплексный анализ риска банкротства корпораций в условиях неопределенности. Часть 1. / М. З. Згуровский, Ю. П. Зайченко // Системні дослідження та інформаційні технології, 2012. - №1. – С.113-128.
73. Згуровский М. З. Системный анализ: проблемы, методология, приложения / М.З. Згуровський, Н.Д. Панкратова // К.: Наукова думка, 2005. – 743 с.
74. Івасів Б.С. Гроші та кредит:Підручник. – вид. 3-тє, змін. й доп. / Б.С. Івасів. – Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. – 528 с.
75. Індикатори фінансової стабільності. Статистика. НБУ [Електронний ресурс] http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44575.
76. Кабушкин С.Н. Управление банковским кредитным риском / С.Н. Кабушкин. – М.: Новое издание, 2006. – 336 с.
77. Казакова О.Н. Дискуссионные вопросы содержания понятий «кредит» и «межбанковский кредит» / О.Н. Казакова // Банковские услуги. – 2008. №9. – С. 36-41.
78. Казарцев А. Решение проблемы «плохих» кредитов: международный опыт / А. Казарцев // Банковское дело. 2007. № 3. – С. 26-31.
79. Камінський А.Б. Аналіз систем ризик-менеджменту в банках України / А.Б. Камінський, А.Т. Кияк // Банківська справа. – 2005. – № 6. – С. 10-19.
80. Камінський А.Б. Моделювання фінансових ризиків: Монографія / А.Б. Камінський. – К. Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 304 с.
81. Карчева Г. Основні проблеми розвитку банківської системи України у посткризовий період та шляхи їх вирішення / Г. Карчева // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 8. – С. 30–36.
82. Кирьянов М. Борьба с просроченной задолженностью: объединение усилий / М. Кирьянов // Банковское дело. – 2009. – №4. – С. 43-47.
83. Кирьянов М. Зарубежный опыт работы с проблемными банками / М. Кирьянов // Банковское дело. − 2009. − №1. – С.66-69.
84. Кишакевич Б.Ю. Моделювання та оптимізація кредитних ризиків банку: монографія / Б. Ю. Кишакевич. – Дрогобич : Коло, 2011. – 411 с.
85. Кігель В. Р. Методи і моделі підтримки прийняття рішень у ринковій економіці: Монографія / В.Р.Кігель – К.: ЦУЛ, 2003. – 202 с.
86. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. / Г.І. Кіндрацька. – К.: Знання, 2006. — 366 с.
87. Ковальчук В.М. Макроекономіка: теоретичний аспект / В.М. Ковальчук – Підручник. Тернопіль: Астон. – 1996. – 260 с.
88. Козьменко С.М. Стратегічний менеджмент у банку: Навчальний посібник. / С.М. Козьменко, Ф.І. Шпиг, І.В. Волошко – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 734 с.
89. Колодізєв О.М. Гроші і кредит: підручник / О.М. Колодізєв, В.Ф. Колесніченко. – К. : Знання, 2010. – 615 с.
90. Кредитування та ризики: [навчальний посібник] / М.П. Денисенко, В.М. Домрачев та ін. – К.: Видав. дім «Професіонал», 2008. – 480 с.
91. Кризис 1998 года и восстановление банковской системы / А. Сычева, Л. Михайлов, Е. Тимофеев и др.; под ред. М. Дмитриева и С. Васильева; Моск. Центр Карнеги. – М.: Гендальф, 2001. – 308 с.
92. Круглов В.В. Нечеткая логика и искусственные нейронные сети / В.В. Круглов, М.И. Дли, Р.Ю. Голунов. – М.: Издательство Физико-математической литературы, 2001. – 224 с.
93. Лаврушин О.И. Банковское дело: современная система кредитования / О.И. Лаврушин, О.Н. Афанасьева, С.Л. Корниенко / под ред. О.И. Лаврушина. – 5-е изд., стер. – М.: Кнорус, 2009.– 264 с.
94. Лаврушин О.И. Кредит и экономический рост / О.И. Лаврушин // Банковское дело. – № 1. – 2010. – С. 24–27.
95. Ларичев О.И. Качественные методы принятия решений. Вербальный анализ решений / О.И. Ларичев, Е.М. Мошкович. – М.: Наука. – 1996. – 207 с.
96. Лепешкина М.Н. Оценка справедливой стоимости реализации проблемной задолжености / М.Н. Лепешкина, П.Л. Тюков // Финансы и кредит, 2011, – №2(434). – С. 20-27.
97. Литвин Ю. В. Оценка риск-рейтинга кредита с использованием метода анализа иерархий / Ю. В. Литвин. Т. Н. Попова // Аудит и финансовый аналіз, 2005. - №3. – С.148-156.
98. Лопатников Л.И. Экономико-математический словарь. Словарь современной экономической науки / Л.И. Лопатников. – 5-е изд. перераб. и доп. М.: Дело, 2003. – 520 с.
99. Лук'яненко І. Г. Економетрика: підручник / І.Г. Лук'яненко, Л.І. Краснікова. – К.: Знання, 1998. – 494 с.
100. Лютий І. Фінансово-економічна криза 2008-2010 рр.: деякі чинники та уроки / І. Лютий О. Юрчук // Вісник НБУ. – 2011. – №1. – С. 10-16.
101. Матвійчук А.В. Аналіз та прогнозування розвитку фінансово-економічних систем із використанням теорії нечіткої логіки. Монографія. / А.В. Матвійчук– К. Центр навчальної літератури, 2005. – 206 с.
102. Матвійчук А.В. Штучний інтелект в економіці: нейронні мережі, нечітка логіка / А.В. Матвійчук. – К.КНЕУ, 2011. – 439 с.
103. Матеріали семінару «Управління проблемними та непрофільними активами» за участю представників Асоціації банків Львівщини, фахівців компанії Ernst&Young (Україна), Львів – 26 листопада 2009 року. – 22 с.
104. Міщенко В. Реструктуризація кредитів в умовах кризи: світовий досвід і можливості застосування в Україні / В. Міщенко, В. Крилова, М. Ніконова // Вісник Національного банку України. – 2009. – № 5. – С. 12-17.
105. Міщенко В. Удосконалення управління проблемними активами банків / В. Міщенко, А. Граділь // Фінанси України. – 2009. – № 10. – С. 43–54.
106. Міщенко В.І. Санаційний банк – «брідж-банк» як механізм роботи з нежиттєздатними банками / [В.І. Міщенко, В.В. Крилова, М.В. Ніконова та ін.]. – Центр наукових досліджень НБУ. – К.:УБС НБУ, 2011. – 119 с.
107. Мороз А.М. Кредитний менеджмент / А.М. Мороз, Р.І. Шевченко, І.В. Дубик. – К. : КНЕУ, 2009. – 399 с.
108. Морсман мл. Э.М. Искусство коммерческого кредитования / Э.М. Морсман мл. М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 192 с.
109. Морсман мл. Э.М. Кредитный департамент банка: организация эффективной работы / Э.М. Морсман мл.; пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2003. – 407 с.
110. Недосекин А.О. Нечеткий финансовый менеджмент [Електронний ресурс] / А.О. Недосекин. – М.: Аудит и финансовый аналіз, 2003. – Режим доступу: http://sedok.narod.ru/sc_group.html.
111. Нідзельська І.А. Кредитні ризики та їх наслідки для банківської системи України в умовах поглиблення фінансової кризи / І.А. Нідзельська // Фінанси України. – 2009. – № 8. – С. 102–108.
112. Нурзат O.A. Антикризисная стратегия управления проблемной задолженностью банков / O.A Нурзат., A.M. Смулов // Бизнес и банки. – 2010. –№8(989) март.
113. Нурзат O.A. Новый подход к постановке задачи управления проблемными кредитами коммерческих банков / O.A. Нурзат, А.М. Смулов // Молодой ученый. 2009. – №8. С. 84-87.
114. Нурзат O.A. Факторинг как схема управления проблемной задолженностью [Електронний ресурс] / O.A Нурзат., A.M. Смулов // Управление экономическими системами: электронный научный журнал – 2010. – №4(24). – № гос. per. статьи 0421000034. – Режим доступу до журн.: http://uecs. mcnip. г и.
115. Обзор и оценка проблемних кредитов: потенциал рынка / [Р. Хейнсфорт и др.] /Международная финансовая корпорация IFC. Рейтинговое агенство «RusRating», 2010. – 71 с.
116. Ольшаный А.И. Банковское кредитование: российский и зарубежный опыт / под ред. Е.Г. Ищенко, В.И. Алексеева. М.: Русская Деловая Литература, 1997. – 132 с.
117. Основні показники діяльності банків України на 1 квітня 2009 року // Вісник НБУ. – 2009. – №5. – С.31.
118. Основні показники діяльності банків України на 1 квітня 2012 року // Вісник НБУ. – 2012. – №5. – С.65.
119. Основы банковской деятельности (Банковское дело) / под ред. Тагирбекова K.P. М.: Издательский дом «ИНФРА-М», 2003. – 720 с.
120. Панкратова Н. Д. Моделі і методи аналізу ієрархій. Теорія. Застосування / Н. Д. Панкратова, Н. І. Недашківська. – К.: НТУУ «КПІ», 2010. – 372 с.
121. Папера М. Оптимальні шляхи посткризового розвитку / М. Папера // Вісник НБУ. – 2011, – №7. – С.55-57.
122. Папуша А. Госпітальні банки: світовий досвід і можливості для України / А.Папуша // Вісник Національного банку Украї