Вдосконалення правового регулювання юридичної відповідальності за порушення зобов’язань, передбачених трудовим договором

brief description

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

НОВОСЕЛЬСЬКА ІРИНА ВАСИЛІВНА

УДК 347.454.1:222.1+342.951:351.82

Вдосконалення правового регулювання юридичної відповідальності за порушення зобов’язань, передбачених трудовим договором

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник -
кандидат юридичних наук, доцент
Шамшина Ірина Іванівна

ЛУГАНСЬК – 2010

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………………..............3
ВСТУП…………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ТРУДОВИМ ДОГОВОРОМ…………………………...10
1.1. Поняття та соціально-правова природа
юридичної відповідальності………………………………………………….....10
1.2. Трудоправова відповідальність як вид юридичної відповідальності……29
Висновки до розділу 1………………………………………………………….39

РОЗДІЛ 2. ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ТРУДОВИМ ДОГОВОРОМ…………………………………………………………………...42
2.1. Відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни….......42
2.2. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору……………….63
2.3. Особливості притягнення до адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення законодавства про працю……………………99
2.3.1. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про працю……………………………………………………………………………..99
2.3.2. Кримінальна відповідальність за порушення
законодавства про працю………………………………………………………111
Висновки до розділу 2………………………………………………………...177

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...192

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
КЗпП − Кодекс законів про працю України;
КК – Кримінальний кодекс України;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
МОП − Міжнародна організація праці;
Проект ТК – проект Трудового кодексу України.

ВСТУП
Актуальність теми. Діяльність людини в суспільстві підпорядкована соціальним нормам і здійснюється, як правило, в умовах суворого дотримання правил поведінки, що містяться в них. Урегульованість суспільних відносин певними приписами − об’єктивна передумова існування відповідальності, яка можлива лише за умови попереднього пред’явлення до поведінки людей певних вимог, сформульованих у спеціальних нормах.
Юридична відповідальність – це соціально-правовий інститут, норми якого формують основні засади функціонування демократичної держави. Входження України в міжнародне співтовариство зумовлює необхідність удосконалення соціально-трудових правовідносин і гармонізації національного законодавства із загальновизнаними світовими стандартами, зокрема, щодо юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства про працю. У тісному взаємозв’язку із цим процесом повинні відбуватись і зміни свідомості людей у трудових і пов’язаних з ними відносинах. Як свідчить практика, немає жодної людини, яка б за життя не вчинила хоча б одного порушення норм, що регулюють відносини у сфері праці. Проблематика трудоправової відповідальності − одна із центральних у науці трудового права, тому що право втрачає сенс без належного механізму забезпечення його реалізації, виконання, основною ланкою чого й виступає саме відповідальність. Однак слід констатувати, що існує низка неточностей і недоопрацювань чинного законодавства, яке впорядковує питання дисциплінарної й матеріальної відповідальності за порушення умов трудового договору. Зважаючи на це, ситуація, що склалась у цій царині правовідносин, вимагає активізації діяльності органів державної влади шляхом створення потужного законодавства, яке дасть змогу надалі звести до мінімуму зростання правопорушень у сфері праці.
Проблеми правового регламентування юридичної відповідальності в трудовому праві висвітлювались у працях багатьох вчених, зокрема
О.А. Абрамової, О.Т. Барабаша, В.С. Венедіктова, М.І. Іншина,
С.С. Каринського, Є.О. Кльонова, І.Д. Копайгори, В.В. Лазора, Л.І. Лазор, Ю.М. Полєтаєва, О.І. Процевського, В.М. Скобєлкіна,
П.Р. Стависького, Л.О. Сироватської, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої, Б.О. Шеломова та ін. Проте, незважаючи на значну кількість доволі змістовних наукових праць, написаних у минулі роки, можемо стверджувати, що сьогодні у вітчизняній науці трудового права бракує комплексного дослідження питань правового регулювання юридичної відповідальності за порушення зобов’язань, передбачених трудовим договором. Саме це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням розробок юридичної науки, вимог чинного законодавства та правозастосовної практики розробити теоретичні положення щодо юридичної відповідальності за порушення зобов’язань, передбачених трудовим договором, напрацювати конкретні наукові пропозиції й практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення відповідного законодавства.
З огляду на поставлену мету в дисертації вирішуються такі завдання:
– сформулювати дефініцію поняття «юридична відповідальність» і розкрити його зміст;
– визначити правову природу трудоправової відповідальності;
– визначити види цієї відповідальності, назвати їх спільні й відмінні ознаки;
– розглянути зарубіжний досвід правового регулювання юридичної відповідальності за порушення зобов’язань, передбачених трудовим договором;
– визначити підстави й умови видів такої відповідальності за порушення зазначених зобов’язань;
– установити особливості притягнення до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері соціально-трудових відносин;
– окреслити напрямки вдосконалення правового регламентування юридичної відповідальності за порушення, передбачених трудовим договором зобов’язань, в умовах переходу до ринкової економіки.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають між працівником і роботодавцем у разі порушення зобов’язань, передбачених трудовим договором.
Предметом дослідження є сукупність правових норм що регулюють юридичну відповідальності за порушення передбачених трудовим договором зобов’язань.
Методи дослідження. Для одержання достовірних наукових результатів широко застосовувалася система загальних і спеціальних методів наукового пізнання, вибір яких зумовлено особливостями об’єкта, предмета, мети й завдань дисертаційного дослідження. У його основу покладено загальнонауковий діалектичний метод, який дав змогу вивчити проблему юридичної відповідальності за порушення зобов’язань, передбачених трудовим договором, у розвитку та взаємозв’язку з іншими елементами механізму правового регулювання суспільних відносин. Дослідження здійснювалося відповідно до принципу об’єктивності. У роботі використано такі спеціальні методи: (а) формально-догматичний − при аналізі відповідних нормативно-правових актів(підрозділи 1.1, 1.2); (б) структурно-функціональний, який забезпечив розгляд юридичної відповідальності у трудовому праві як правового явища, що має свою структуру й функціональне призначення (підрозділи 2.1, 2.2); (в) порівняльно-правовий − для співставлення однотипових нормативно-правових актів у різні історичні проміжки часу України й зарубіжних держав (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2, 2.3); (г) статистичний − з метою визначення результативності різних видів юридичної відповідальності в трудовому праві.
Емпіричну базу роботи становлять Конституція й закони України, підзаконні нормативно-правові акти, постанови Пленуму Верховного Суду України й рішення Конституційного Суду України, судова практика, а також законодавчі акти зарубіжних країн.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ході проведення дисертаційного дослідження вперше розглянуто проблемні питання юридичної відповідальності за порушення зобов’язань, передбачених трудовим договором в умовах ринкової економіки, а також виявлено особливості правового регулювання юридичної відповідальності за зазначені порушення. За його результатами сформульовано авторські основні положення, які виносяться на захист і які містять елементи наукової новизни. Назвемо основні з них:
Уперше:
доведено необхідність розширення переліку підстав, за яких на працівників не може бути покладено матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцеві: це випадки надання правомочності на заподіяння шкоди і дія непереборної сили. Остання охарактеризована такими ознаками: (а) є зовнішньою для сторін − явища стихійного характеру; (б) є надзвичайною, бо спричиняє певні труднощі для них; (б) це подія, яку можна відвернути наявними у сторін засобами за конкретних умов їх діяльності;
запропоновано законодавчо втілити в життя право роботодавця на відшкодування моральної шкоди, завданої працівником у разі поширення ним неправдивої інформації як під час його трудової діяльності, так і після звільнення;
обґрунтовано необхідність законодавчого впровадження порядку відшкодування роботодавцем шкоди, заподіяної працівникові, у випадках порушення незаконним розпорядженням зобов’язання, передбаченого трудовим договором.
Удосконалено:
розмежування понять «відповідальність у трудовому праві», «відповідальність за порушення трудового законодавства» і «трудоправова відповідальність»;
обґрунтування доцільності закріплення в проекті Трудового кодексу України відрахування із заробітної плати як виду дисциплінарного стягнення. При цьому працівникові має бути гарантовано мінімальний розмір оплати праці не нижчий від прожиткового мінімуму. Суми грошових стягнень, утримані з працівників, повинні використовуватися на потреби трудового колективу;
перелік ознак, які відрізняють дисциплінарну відповідальність спеціальну від загальної;
Дістали подальшого розвитку:
ідея стосовно доцільності розширення переліку підстав повної матеріальної відповідальності працівників випадком розголошення комерційної таємниці підприємства, установи чи організації;
розуміння необхідності закріплення як у чинному КЗпП України, так і в проекті Трудового кодексу України окремої глави, присвяченої не тільки матеріальній відповідальності працівників, а й роботодавців. Висловлено міркування, що вона відповідатиме своєму соціально-юридичному призначенню лише за умов, якщо її зміст чітко визначатиме це поняття, називатиме її суб’єктів, види матеріальної відповідальності, її підстави й умови, порядок застосування до винної сторони трудового договору;
перелік особливостей матеріальної відповідальності кожної зі сторін трудових правовідносин.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – для подальших загальних і спеціальних наукових досліджень теоретичних і практичних проблем правового регулювання юридичної відповідальності у трудовому праві;
б) у правотворчості – в процесі підготовки проектів нових і вдосконалення чинних законодавчих актів у царині юридичної відповідальності (при розробці нового Трудового кодексу України, внесенні змін і доповнень до чинного Кодексу законів про працю України, Закону України «Про державну службу», підзаконних нормативно-правових актів);
в) у правозастосовній діяльності – при використанні наданих конкретних пропозицій з питань юридичної відповідальності за порушення законодавства про працю;
г) у навчальному процесі – положення й висновки, зроблені в дисертації, можуть бути задіяні у вищих юридичних закладах освіти під час вивчення такої навчальної дисципліни, як «Трудове право України», в процесі опрацювання та вдосконалення робочих програм і планів, при підготовці підручників, навчальних посібників, лекцій, семінарських занять, рефератів і курсових робіт.
Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертації оприлюднені в доповідях і наукових повідомленнях на наукових і науково-практичних конференціях: «Проблеми соціально-економічного розвитку регіону» (3 березня 2006 р., м. Красноармійськ); «Актуальні проблеми цивільного і господарського права» (19 травня 2006 р., м. Київ); «Проблеми політико-правового забезпечення євроатлантичної інтеграції України» (22 листопада 2007 р., м. Одеса); «Державна та регіональна політика України в умовах глобалізації» (17 жовтня 2008 р., м. Київ).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відбиття в 7 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, а також у 2 тезах доповідей на вказаних наукових конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні юридичної відповідальності за порушення трудо-правових зобов’язань, у виявленні проблем, які виникають у зв’язку з її правовим регулюванням і використанням. Основні теоретичні і практичні результати роботи полягають в опрацюванні певних висновків, положень і пропозицій.
1. Характер трудоправової відповідальності значною мірою визначається тим, що трудове право поєднує приватні й публічні засади. У галузях публічного права юридична відповідальність завжди пов’язана із заходами державного примусу, оскільки держава в особі уповноваженого органу є однією стороною в публічно-правових відносинах, які мають характер влади-підпорядкування. У галузях приватного права така відповідальність має внутрішній характер, тобто, як правило, відповідальність одного рівноправного суб’єкта перед іншим.
У трудовому праві юридична відповідальність є, так би мовити, змішаною. З одного боку, перелік заходів трудоправової відповідальності міститься в нормативно-правових актах і встановлені в договірному порядку, причому вони не можуть бути посилені стосовно працівника. З другого − заходи трудоправової відповідальності передбачають широку варіативність їх застосування, зокрема, в договірному порядку. Дисциплінарна відповідальність ближча за своєю природою до адміністративної, а матеріальна – до майнової цивільно-правової відповідальності.
2. Трудоправова відповідальність – це обов’язок працівників, роботодавців, їх представників зазнавати юридично несприятливих наслідків у формі втрат особистого, організаційного або майнового характеру в порядку й на умовах, передбачених трудовим законодавством.
Усім видам цієї відповідальності притаманні такі загальні риси: а) це види відповідальності одного суб’єкта трудових правовідносин перед іншим, так звані внутрішні її види; б) зв’язок видів трудоправової відповідальності з державою є опосередкованим, латентним і зумовлений наявністю відповідних правових норм і правом працівника оспорювати дії іншої сторони в суді; в) конкретні склади правопорушень, за які передбачено трудоправову відповідальність, у КЗпП України і трудовому законодавстві в повному обсязі не передбачені; г) суб’єктами, які притягаються до трудоправової відповідальності, можуть бути сторони трудових правовідносин і їх представники.
3. Останнім часом (особливо на підприємствах недержавної форми власності) всупереч чинному законодавству застосовуються штрафи як дисциплінарні стягнення. Визначення штрафу як виду дисциплінарного стягнення у Правилах внутрішнього трудового розпорядку є неправомірним, оскільки Правила – це локальний акт, норми якого не можуть суперечити КЗпП України.
Історичний і зарубіжний досвід використання грошових стягнень як заходу дисциплінарного впливу свідчить, що його запровадження повинно відбуватися за безпосередньої участі представників працівників – профспілок. У проекті Трудового кодексу України доцільно передбачити такий механізм обмеження й упорядкування відрахувань із заробітної плати, який ураховував би інтереси низькооплачуваних працівників. Грошові стягнення за порушення трудової дисципліни мають застосовуватися тільки за умови дотримання порядку, визначеного в законі. Працівникам повинно бути гарантовано мінімальний розмір оплати праці, не нижчий від прожиткового мінімуму, що відповідатиме положенням актів МОП, що стосуються охорони їх заробітної плати. Суми грошових стягнень, утримані з працюючих, повинні використовуватися на потреби трудового колективу.
4. На підставі аналізу ст. 130 КЗпП України «Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників» були зроблені наступні висновки: (а) у цій статті зазначено лише одну сторона трудового договору, а поза увагою лишилась інша – роботодавець; (б) у назві статті вказана не підстава, а підстави матеріальної відповідальності, що необґрунтовано їх розширює, оскільки можлива тільки одна підстава останньої − може бути – майнове правопорушення; (в) зміст даної статті не містить елементів складу майнового правопорушення, а названі лише основні ознаки об’єктивної сторони: вина, пряма дійсна шкода, противоправна поведінка. Зазначене вимагає необхідності змінити назву ст. 130 КЗпП й удосконалити її зміст. По-перше, її слід назвати «Підстава і загальні умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору»; по-друге, зміст статті повинен віддзеркалювати не лише умови цього різновиду юридичної відповідальності, а й склад майнового правопорушення, що охоплює суб’єкт, суб’єктивну сторону, об’єкт та об’єктивну сторону.
5. На працівників не може бути покладено відповідальності за шкоду, що належить до нормального виробничо-господарського ризику, за не одержані підприємством прибутки й за шкоду, заподіяну працівником, який перебував у стані крайньої необхідності. Основні ознаки зазначеного ризику й категорії суб’єктів, які можуть його використовувати, належить законодавчо закріпити. Дії, вчинені у стані крайньої необхідності, обмежені низкою умов, а саме: (а) небезпека повинна бути реальною; (б) її неможливо усунути за певних обставин іншими правомірними засобами; (в) заподіяна в такому стані шкода має бути меншою порівняно з відвернутою; (г) небезпека повинна створювати загрозу суб’єктам трудових правовідносин. Вважаємо за доцільне поняття «крайня необхідність», як і найсуттєвіші види останньої, закріпити законодавчо.
Перелік обставин, за яких сторони трудового договору звільняються від матеріальної відповідальності, потрібно доповнити такими, як надання правомочності на заподіяння шкоди і дія непереборної сили. Непереборна сила характеризується наступними ознаками: (а) вона є зовнішньою для сторін (явище стихійного характеру); (б) є надзвичайною, бо спричиняє певні труднощі для сторін; (в) це подія, яку неможливо відвернути засобами, наявними у сторін за конкретних умов їх діяльності.
6. Вважаємо за необхідне назву гл. ІХ КЗпП України змінити на наведену: «Матеріальна відповідальність суб’єктів трудових правовідносин за порушення зобов’язань, передбачених трудовим договором», доповнивши її статтями, в яких чітко визначити особливості матеріальної відповідальності як працівника, так і роботодавця. Перейменована стаття відповідатиме своєму соціально-юридичному призначенню, тільки якщо в її змісті визначатимуться: (а) поняття «матеріальна відповідальність», (б) її суб’єкти й види, (в) підстави й умови відповідальності, (г) процесуальний порядок її встановлення й застосування до винної сторони трудового договору.
7. У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установа, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 р. зазначено: якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов цього акта. У той же час за вимогами КЗпП, працівника неможливо притягти до повної матеріальної відповідальності у випадках, не передбачених ст. 134 цього Кодексу. У зв’язку з тим, що умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, є недійсними, ч. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 треба скасувати.
8. Статтю 134 КЗпП України слід доповнити пунктом 10, який установлював би повну матеріальну відповідальність працівника у випадку розголошення ним комерційної таємниці підприємства, установи чи організації.
9. Необхідно законодавчо закріпити порядок відшкодування працівником шкоди, завданої роботодавцеві поширенням неправдивої інформації як під час трудової діяльності, так і після звільнення.
10. Розділ V Особливої частини Кримінального кодексу України слід називати «Злочини проти конституційних прав та свобод людини і громадянина». Безпосереднім об’єктом злочину вважатимуться трудові права, проголошені Конституцією України. Нині під захист формально поставлені не лише основні конституційні трудові права, а й інші, передбачені трудовим законодавством. Недоречно визнавати злочинними порушення будь-яких трудових прав і свобод людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Философский словарь / под ред. М.М. Розенталя. – 3-е изд. – М.: Полит. лит., 1972. – 495 с.
2. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов / под ред. Н.Ю. Шведовой. – 19-е изд., испр. – М.: Рус. яз., 1987. – 748 с.
3. Белинский Е. Материальная ответственность рабочих и служащих / Е. Белинский, В. Панюгин. – М.: Юрид. лит., 1977. – 72 с.
4. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н.В. Витрук / oтв. ред. В.А. Патюлин. – М.: Наука, 1979. – 229 с.
5. Барабаш О. Застосування законодавства про матеріальну відповідальність робітників і службовців / О. Барабаш, А. Куніцин // Радянське право. – 1978. – №4. – С. 36 – 39.
6. Гоц В. О некоторых вопросах полной материальной ответственности рабочих и служащих / В. Гоц, А. Слюсарь // Новое политико-правовое мышление и реализация правовой реформы: [cб. науч. трудов]. – К.: УМК ВО, 1991. – С. 71 – 78.
7. Самощенко И.С. Ответственность по советскому законодательству / И.С. Самощенко, М.Х. Фарукшин. – М.: Юрид. лит., 1971. – 240 с.
8. Гудимов Н.В. Повышение роли бригады в осуществлении и защите трудовых прав ее членов / Н.В. Гудимов. – М.: Юрид. лит., 1983. – 149 с.
9. Братусь С.Н. Спорные вопросы юридической ответственности / С.Н. Братусь // Сов. гос-во и право. – 1973. – №4. – С. 27 – 35.
10. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства / Л.А. Сыроватская. – М.: Юрид. лит., 1990. – 176 с.
11. Халфина Р.О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве / Р.О. Халфина. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1954. – 240 с.
12. Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве / В.С. Венедиктов. – Х.: Консум, 1996. – 136 с.
13. Строгович М.С. Сущность юридической ответственности / М.С. Строгович // Сов. гос-во и право.– 1979. – №5. – С. 72 – 78.
14. Назаров Б.Л. О юридическом аспекте позитивной социальной ответственности / Б.Л. Назаров // Сов. гос-во и право. – 1981. – №10. – С. 29 – 38.
15. Хуторян Н.М. Поняття юридичної відповідальності в загальній теорії права / Н.М. Хуторян // Держава і право: зб. наук. праць. – Вип. 11. Юрид. і політ. науки. – К.: ІДП НАН України. – 2001. – С. 340 – 357.
16. Тархов В.А. Ответственность по советскому гражданскому праву / В.А. Тархов. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1973. – 456 с.
17. Рыбаков В.А. Позитивная ответственность (воспитательные аспекты): лекция / В.А. Рыбаков. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1988. – 47 с.
18. Сапун В.А. Общесоциальная ответственность и правовое регулирование / В.А. Сапун // Правоведение. – 1982. – №3. – С. 16 22.
19. Лушникова М.В. Курс трудового права: в 2-х т.: [учебник] / М.В. Лушникова, А.М. Лушников. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 2004. – Т. 2. – 672 с.
20. Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве / П.Р. Стависский. – К.-Одесса: Вища шк., 1982. – 184 с.
21. Большой юридический словарь / Під ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских. – М.: ИНФРА*М, 2001. – 704 с.
22. Теория государства и права: [учебник] / под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: Юристъ, 2000. – 616 с.
23. Марченко М.Н. Теория государства и права: [учебник] / М.Н. Марченко. – 2-е изд. – М.: Проспект, 2004. 640 с.
24. Малеин Н.С. Об институте юридической ответственности / Н.С. Малеин // Ученые записки Тартуского гос. ун-та. – Вып. 52. – Тарту, 1989. – C. 21 33.
25. Горшенев В.М. К вопросу о понятии юридической ответственности в советском праве / В.М. Горшенев // Вопросы теории советского права: [сб. докладов]. – Новосибирск, 1966. – С. 38 – 46.
26. Меньшиков В.В. К вопросу о соотношении моральной и юридической ответственности в социалистическом обществе / В.В. Меншиков // Проблемы правоведения (Материалы конф. по итогам научно-исслед. работы Новосибирск. факультета). – Новосибирск, 1967. – С. 39 – 48.
27. Базылев Б.Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросы) / Б.Т. Базылев. – Красноярск: Изд-во Красноярск. ун-та, 1985. – 120 с.
28. Базылев Б.Т. Об институте юридической ответственности / Б.Т. Базылев // Сов. гос-во и право. – 1975. – №1. – С. 110 – 115.
29. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / О.Э. Лейст. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 240 с.
30. Курылев С.В. Санкция как элемент правовой нормы / С.В. Курылев // Сов. гос-во и право. – 1964. – №8. – С. 47 – 55.
31. Антимонов Б.С. Основания договорной ответственности социалистических организаций / Б.С. Антимонов. – М.: Госюриздат, 1962. – 175 с.
32. Йоффе О.С. Вина и ответственность по советскому праву / О.С. Йоффе // Сов. гос-во и право. – 1972. – №9. – С. 34 – 43.
33. Шаргородский М.Д. Причинная связь в уголовном праве / М.Д. Шаргородский // Учен. труды ВИЮН. – Вып. 10. – М., 1947. – С. 67 – 69.
34. Касумов А.М. Взаимная материальная ответственность в трудовом праве. Азербайджанской Республики / А.М. Касумов. – М.: Союз, 2001. – 284 с.
35. Спиридонов Л.И. Теория государства и права: [учебник] / Л.И. Спиридонов. – М.: Проспект, 2001. – 298 с.
36. Філософський енциклопедичний словник / Під ред. В.І. Шинкарука. – К.: Абрис, 2002. – 742 с.
37. Прокопенко В.І. Трудове право України: [підручник] / В.І. Прокопенко. – 3-тє вид., переробл. та допов. – Х.: Консум, 2002. – 528 с.
38. Венгеров А.Б. Теория государства и права: [учебник] / А.Б. Венгеров. – М.: Юриспруденция, 1999. – 528 с.
39. Пилипенко П.Д. Трудове право України. Академічний курс: [підручник] / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я.Козак та ін. / за ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн «Вид. дім «Ін Юре», 2004. – 536 с.
40. Юридична енциклопедія: в 6-ти т. / відпов. ред. Ю.С. Шемшученко. – К.: Укр. енцикл., 1998 – 2004. – 812 с.
41. Советское уголовное право. Особенная часть: [учеб. пособ.] / под ред. Е.А. Смирнова и А.Ш. Якупова. – К.: Изд-во КВШ МВД СССР, 1975. – 343 с.
42. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан / Б.К. Бегичев. – М.: Юрид. лит., 1972. – 248 с.
43. Болотіна Н.Б. Трудове право України: [підручник] / Н.Б. Болотіна. – К.: Вікар, 2003. – 725 с.
44. Новосельська І.В. Поняття та категорії міжнародних та європейських стандартів відповідальності у сфері трудових відносин та їх дотримання Україною / І.В. Новосельська // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – №4(172). – С. 71 – 73.
45. Новосельська І.В. Міжнародні та європейські стандарти відповідальності у сфері трудових відносин / І.В. Новосельська // Зовнішня торгівля: економіка і право. – 2010. – №1. – С. 80 – 84.
46. Конституція України // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
47. Кодекс Украины об административных правонарушениях / общ. ред. А.С. Васильева. – Х.: Одиссей, 2000. – 1008 с.
48. Про охорону праці: Закон України вiд 14.10.1992 р., №2694-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №49. – Ст. 668.
49. Про прокуратуру: Закон України вiд 05.11.1991 р., №1789-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1991. – №53. – Ст. 793.
50. Про судоустрій і статус суддів: Закон України вiд 07.07.2010 р., №2453-VI // Офіц. вісн. України. – 2010. – №55/1. – Ст. 1900.
51. Про пожежну безпеку: Закон України вiд 17.12.1993 р., №3745-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №5. – Ст. 21.
52. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України вiд 24.02.1994 р., №4004-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №27. – Ст. 218.
53. Положення про державний комітет України по нагляду за охороною праці, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р., №328 // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. – К.: Юрінком, 1997. – С. 975 980.
54. Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р., №50 // Офіц. вісн. України. – 2003. – №4. – Ст. 111.
55. Положення про Головну державну інспекцію по нагляду за ядерною безпекою Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1995 р., №751 // ЗПУУ. – 1996. – №2. – Ст. 41.
56. Лазарев В.В. Общая теория права и государства: [учебник] / В.В. Лазарев. М.: БЕК, 1994. – 367 с.
57. Котюк В.О. Теорія права: [курс лекцій] / В.О. Котюк. – К.: Вентурі 1996. – 208 с.
58. Скакун О.Ф. Теория государства и права: [учебник] / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
59. Комаров С.А. Общая теория государства и права: [учебник] / С.А. Комаров. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
60. Солдатенко М. Державне регулювання оплати праці / М. Солдатенко // Україна: аспекти праці. – 1996. – №7-8. – С. 15 – 19.
61. Проект Трудового кодексу України (реєстраційний №1108, текст законопроекту до 2-го читання від 10.12.2009 р.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
62. Соболев С.А. Правовые способы воздействия на мотивацию труда работника: история и современность: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / С.А. Соболев. – Пермь, 1998. – 168 с.
63. Кодекс законів про працю УРСР 1922 р. // ЗУ УРСР. – 1922. – №52. – Ст. 751.
64. Варшавский К.М. Трудовое право СССР / К.М. Варшавский. – Ленинград: Техника и производство, 1924. – 180 с.
65. Каминская П.Д. Советское трудовое право / П.Д. Каминская. – М.: Политиздат, 1928. – 395 с.
66. Законодательство о труде / под ред. А.С. Пашкова, В.И. Семёнова. – Минск: Наука и техника, 1978. – 295 с.
67. Барчан Г. Сравнительный анализ трудового законодательства Российской Федерации и Украины / Г. Барчан, А. Барчан. – К.: Сталь, 2008. – 110 с.
68. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: настоящее и будуще / Р.З. Лившиц. – М.: Наука, 1989. – 149 с.
69. Абрамова О.В. Санкции в советском трудовом праве: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / О.В. Абрамова. – М., 1977. – 38 с.
70. Алексеев С.С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие классификация / С.С. Алексеев // Сов. гос-во и право. – 1987. – №6. С. 12 19.
71. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве / А.В. Малько. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1994. – 276 с.
72. Курилов В.И. Личность в системе управления трудом (правовой аспект): дис. в виде науч. доклада на соискание ученой степени д-ра юрид. наук / В.И. Курилов.– СПб., 1998. – 34 с.
73. Мирошник С.В. Правовые стимулы в Российском законодательстве: Автореф. дис. … канд. юрид.наук: 12.00.01 / С.В. Мирошник. – Ростов-на-Дону, 1997. – 28 с.
74. Киселев И.Я. Международные трудовые отношения. Новый облик трудового права в странах Запада: прорыв в постиндустриальное общество / И.Я. Киселев // Трудовое право. – 2002. – №4. – С. 48 – 55.
75. Про відпустки: Закон України від 15.09.1996 р., №504/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1997. – №2. – Ст. 4.
76. Советское трудовое право: [учебник] / под ред. А.И. Процевского. – К.: Вища школа, 1981. – 360 с.
77. Абрамова А.А. Дисциплина труда в СССР / А.А. Абрамова. – М.: Высшая школа, 1969. – 176 с.
78. Советское трудовое право: [учебник] / под ред. В.С. Андреева. – М.: Высшая школа, 1976. – 415 с.
79. Барабаш О.Т. Дисципліна праці: [навч. посіб.] / О.Т. Барабаш. – Х.: УкрЮА, 1994. – 52 с.
80. Сухов Ю. Суб’єктивна сторона ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (проблемні питання) / Ю. Сухов // Предпринимательство, хазяйство, право. – 1999. – №12. – С. 25 29.
81. Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин / Н.М. Хуторян. – К.: ІДП НАН України, 2002. – 264 с.
82. Трудовое право в вопросах и ответах: [учебн-справ. пособ.] / под ред. В.В. Жернаков. – Х.: Одиссей, 2000. – 624 с.
83. Трудовое право: [энциклопедический словарь] / под. ред. С.А. Иванова. – М.: Сов. энцикл., 1979. – 528 с.
84. Скобелкин В.Н. Дисциплинарная и материальная ответственность рабочих и служащих / В.Н. Скобелкин. – Воронеж: Центр.-Чернозем. кн. из-во, 1990. – 223 с.
85. Советское трудовое право: [учебник] / под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. – М.: Юрид. лит., 1982. – 504 с.
86. Трудове право України: [курс лекцій] / за ред. П.Д. Пилипенка. – Львів: Вид-во «Вільна Українa», 1996. – 159 с.
87. Цепин А. Трудовое право и коллектив / А. Цепин, А. Пятаков. – М.: Наука, 1986. – 200 с.
88. Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватись колективна (бригадна) матеріальна відповідальність умови її застосування і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність: Наказ Міністерства праці України від 12.05.1998 р., №43 // Бюлетень законодавства і юрид. практики України. – 1997. №11-12. – С. 540 – 545.
89. Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установа, організаціям їх працівниками: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 р., №14 // ВВС. – 1997. – №2.
90. Трудовое право: [учебник] / под ред. О.В. Смирнова. – М.: Проспект, 1998. – 448 с.
91. Стичинський Б.С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – К.: А.С.К., 2000. – 1072 с.
92. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України вiд 05.11.1991 р., №1789-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №46-47. – Ст. 403.
93. Мнушко З.Н. Трудовое право в условиях рыночной экономики / З.Н. Мнушко, Н.В. Чмихало. – X.: Изд-во НФАУ, 2002. – 184 с.
94. Новосельська І.В. Теоретико-правові засади правового регулювання матеріальної відповідальності сторін трудового договору / І.В. Новосельська // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. – №3. – С. 32 35.
95. Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей: Закон України вiд 06.06.1995 р., №217/95-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1995. – №22. – Ст. 173.
96. Проблемы трудового права / под ред. В.Н. Смолярчука. – М.: Юрид. лит., 1968. – 223 с.
97. Прокопенко В.І. Трудове право України: [підручник] / В.І. Прокопенко. – Х.: Консум, 1998. – 480 с.
98. Чанышева Г.И. Трудовое право Украины / Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина. – Х.: Одиссей, 1999. – 480 с.
99. Уголовное право УССР. Особенная часть: [учебник] / под ред. М.И. Бажанова и др. – К.: Вища школа, 1989. – 503 с.
100. Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энцикл., 1989. – 815 с.
101. Малов В.Г. Материальная ответственность лиц рядового и начальствующего состава органов внутренних дел / В.Г. Малов. – М.: Акад. МВД СССР, 1973. – 32 с.
102. Андрианов И.И. Материальная ответственность рабочих и служащих / И.И. Андрианов. – М.: Юрид. лит., 1979. – 115 с.
103. Вачев Н.В. Понятие и юридическая природа материальной ответственности рабочих и служащих / Н.В. Вачев // Вопросы развития и защиты прав граждан: [сб. науч. трудов] / под ред. Р.Е. Гукасяна. – Калинин, 1975. – С. 91 – 93.
104. Титова Н.И. Материальная ответственность работников сельскохозяйственных предприятий / Н.И. Титова. – М.: Юрид. лит., 1978. – 152 с.
105. Гринберг М.С. Проблема производственного риска в уголовном праве / М.С. Гринберг. – М.: Госюриздат, 1963. – 112 с.
106. Гринберг М.С. Момент оправданного риска в производственном процессе / М.С. Гринберг // Сов. гос-во и право. – 1954. – №1. – С. 16 22.
107. Спивак А.М. Правовое регулирование материальной ответственности в системе органов внутренних дел / А.М. Спивак. – К.: Вища школа, 1977. – 162 с.
108. Зобов’язальне право: теорія і практика / за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 910 с.
109. Варкалло В. Ответственность по гражданскому праву (возмещение вреда – функции, виды, границы) / В. Варкалло. – М.: Прогресс, 1978. – 328 с.
110. Каринский С.С. Материальная ответственность рабочих и служащих по советскому трудовому праву / С.С. Каринский. – М.: Госюриздат, 1955. – 243 с.
111. Антимонов Б.С. Значение вины протерпевшего при гражданском правонарушении / Б.С. Антимонов. – М.: Госюриздат, 1965. – 278 с.
112. Советское административное право: [учебник] / под ред. В.И. Поповой, М.С. Студеникиной]. – М.: Юрид. лит., 1988. – 464 с.
113. Бондаренко Г.П. Адміністративна відповідальність в СРСР / Г.П. Бондаренко. – Львів: ЛДУ, 1975. – 150 c.
114. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР / И.А. Галаган. – Воронеж: ВГУ, 1970. – 251 с.
115. Адміністративна відповідальність в Україні: [навч. посіб.] / заг. ред. А.Т. Комзюка. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2001. – 112 c.
116. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України: [навч. посіб.] / С.Т. Гончарук. – К.: Ґенеза, 1995. – 75 с.
117. Явич Л.С. Общая теория права / Л.С. Явич. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 287 с.
118. Жуковский А.Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских отношений. Вопросы теории и практики / А.Г. Жуковский. – Х.: Одиссей, 2000. – 224 с.
119. Бандурка О.М. Адміністративний процес: [підруч.] / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
120. Кримінальне право України: загальна частина / за ред. П.С. Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
121. Гавриш С.Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений / С.Б. Гавриш // Право и политика. – 2000. – №11. – С. 4 – 15.
122. Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления / В.М. Трубников // Право і безпека. – 2002. – №1. – С. 81 87.
123. Емельянов В.П. Терроризм – как явление и как состав преступления / В.П. Емельянов. – Х.: Право, 1999. – 272 с.
124. Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України / Н.О. Гуторова. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 384 с.
125. Российское уголовное право. – Т. 1. Общая часть / под ред. А.И. Рарога. М.: Проспект, 2001. – 600 с.
126. Курс советского уголовного права: в 6-ти т. – Т. 1. Часть oбщая / под ред. Н.А. Беляева и М.Д. Шаргородского. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. – 647 с.
127. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Б.С. Никифоров. – М.: Юрид. лит., 1960. – 229 с.
128. Пионтковский А.А. Уголовное право РСФСР: Часть общая / А.А. Пионтковский. – М.: Госюриздат, 1925. – 230 с.
129. Гавриш С.Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развитие законодательства / С.Б. Гавриш. – Х.: Основа, 1994. – 640 с.
130. Кривуля О. Чи можуть бути суспільні відносини об’єктом злочину? / О. Кривуля, В. Куц // Вісник НУВС. – 1997. – №2. – С. 70 – 75.
131. Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование / В.П. Емельянов. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 291 с.
132. Зелінський А. Об’єкт злочину і структура Особливої частини Кримінального Кодексу / А. Зелінський, В. Куц // Вісник НУВС. – 1997. – №2. – С. 148 154.
133. Уголовное право. Общая часть: [учебник] / ответ. ред. И.Я. Козаченко, З.А. Незнамова. – М.: НОРМА – ИНФРА*М., 1999. – 516 с.
134. Таций В.Я. Объект и предмет и предмет преступления в совеиском уголовном праве / В.Я. Таций. – Х.: Вища школа, Изд-во ХГУ, – 1988. – 196 с.
135. Советское уголовное право: [учеб. пособ.]. – М.: Юрид. изд-во НКЮ РСФСР, 1938. – 184 с.
136. Загородников Н.И. Значение объекта преступления при определении меры наказания по советскому уголовному праву / Н.И. Загородников // Труды Военно-юрид. акад. Красной армии. – Вып. 10. – М.: РИО ВЮА, 1949. – С. 3 47.
137. Познышев С.В. Очерк основных начал науки уголовного права. Особенная часть / С.В. Познышев. – М.: Госиздат, 1923. – 296 с.
138. Трайнин А.Н. Должностные и хозяйственные преступления / А.Н. Трайнин. – М.: Юриздат, 1938. – 219 с.
139. Трайнин А.Н. Уголовное право РСФСР. Часть Особенная. Преступления против государства и социального порядка / А.Н. Трайнин. – Л.: Гос. изд-во, 1925. – 256 с.
140. Пионтковский А.А. Советское уголовное право. Особенная часть / А.А. Пионтковский. – Т. 2. – Л.; М.: Госиздат, 1928. – 428 с.
141. Уголовное право. Особенная часть: [учебник] / под ред. А.А. Герцензона, А.А. Пионтковского. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1939. – 527 с.
142. Вышинская З.А. Преступления в области трудовых отношений / З.А. Вышинская. – М.: Госюриздат, 1949. – 102 с.
143. Чернишова Н.Н. Кримінальне право України: [Тези лекцій і практичні завдання] / Н.Н. Чернишова, М.В. Володько, М.А. Хазін. – К.: Наук. думка, 1995. – 455 с.
144. Уголовное право УССР. Особенная часть: [учебник] / под ред. М.И. Бажанова и др. – К.: Вища школа, 1990. – 512 с.
145. Кримінальне право. Особлива частина: [підручник] / відп. ред. В.І. Шакун. – К.: НАВСУ, 1998. – 896 с.
146. Коржанський М.Й. Кримінальне право України: Частина особлива / М.Й. Коржанський. – К.: Генеза, 1998. – 595 с.
147. Бажанов М.И. Преступления против политических и трудовых прав граждан: [конспект лекции] / М.И. Бажанов. – Х.: ХарЮИ, 1965. – 26 с.
148. Уголовный кодекс Украинской ССР: научно-практ. комментарий / под ред. В.И. Зайчука. – К.: Политиздат Украины, 1978. – 683 с.
149. Уголовный кодекс Украины: научно-практ. комментарий / отв. ред. В.И. Шакун, С.С. Яценко. – 5-е изд., доп. – К.: А.С.К., 1999. – 1088 с.
150. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред. С.С. Яценко. – 2-ге вид. – К.: А.С.К., 2002. – 968 с.
151. Иванов В.Н. Уголовно-правовая охрана основных прав граждан / В.Н. Иванов. – М.: Юрид. лит., 1967. – 136 с.
152. Кримінальне право України. Особлива частина: [підручник] / за ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.; Х.: Право, 2002. – 494 с.
153. Лановенко И.П. Борьба с преступлениями против трудовых прав и безопасности производства / И.П. Лановенко. – К.: Наук. думка, 1971. – 146 с.
154. Лавриненко О.В. Трудовое право Украины: наука, отрасль, учебная дисциплина (современное состояние и перспективы развития в ХХI) / О.В. Лавриненко. – Х.: АВГ-Пресс. 2000. – 768 с.
155. Андрушко П.П. Валюта за кордоном. Чи поверне її нова редакція Кримінального закону? / П.П. Андрушко // Закон і бізнес. – 2000. – №2(424). – С. 6.
156. Борисов С. Коментар до розділу Х КК України / С. Борисов // ЮВУ. – 2001. – №39(327). – С. 25 – 32.
157. Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил охраны труда: [учеб. пособ.] / В.И. Борисов. – К.: УМК ВО, 1990. – 60 с.
158. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений) / В.К. Глистин. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1979. – 127 с.
159. Курс советского уголовного права: в 6-ти т. – Т. 6. / под ред. А.А. Пионтковского. – М.: Наука, 1971. – 559 с.
160. Курс советского уголовного права: в 6-ти т. – Т. 4. / под ред. Н.А. Беляева. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. – 557 с.
161. Коган В.М. Социальный механизм уголовно-правового воздействия / В.М. Коган. – М.: Наука, 1983. – 184 с.
162. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України вiд 15.09.1999 р., №1045-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
163. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюк. – К.: Каннон; А.С.К., 2002. – 1104 с.
164. Доповідь міністра праці та соціальної політики І. Саханя // Уряд. кур’єр. – 2002. – №5. – С. 2.
165. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України вiд 03.03.1998 р., №137/98-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1998. – №34. – Ст. 227.
166. Про оплату праці: Закон України вiд 24.03.1995 р., №108/95-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 121.
167. Кудрявцев И.А. Судебная психоло-психиатрическая экспертиза / И.А. Кудрявцев. – М.: Юрид. лит., 1988. – 224 с.
168. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления / Г.В. Тимейко. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та. – 1977. – 216 с.
169. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений / В.Н. Кудрявцев. – М.: Юрид. лит, 1972. – 352 с.
170. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности / Н.Ф. Кузнецова. – М.: Госюриздат, 1958. – 220 с.
171. Михлин А.С. Последствия преступления / А.С. Михлин. – М.: Юрид. лит., 1969 – 104 с.
172. Андрушко П.П. Валютний контроль – справа делікатна / П.П. Андрушко // Закон і бізнес. – 2000. – №6(428). – С. 12.
173. Борисов В. Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения / В. Борисов, С. Гизимчук. – Х.: Консум, 2001. – 160 с.
174. Борисов В.И. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации / В.И. Борисов, В.Н. Куц. – Х.: НПКФ «КОНСУМ», 1995. – 104 с.
175. Курс советского уголовного права: в 6-ти т. – Т. 2. / под ред. А.А. Пионтковского. – М.: Наука, 1970. –653 с.
176. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления / В.Н. Кудрявцев. – М.: Госюриздат, 1960. – 244 с.
177. Курс уголовного права: общая часть. – Т. 1: Учение о преступлении: [учебник] / под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1999. – 592 с.
178. Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть: [курс лекций] / А.В. Наумов. – 2-е изд. – М.: БЕК, 2000. – 590 с.
179. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность / Н.И. Панов. – Х.: Вища школа, 1982. – 170 с.
180. Шлемин А.М. Ответственность должностных лиц за незаконное увольнение / А.М. Шлемин. – М.: Юрид. лит., 1966. – 110 с.
181. Уголовное право УССР. Общая часть: [учебник] / под ред. В.В. Сташиса, А.Ш. Якупова. – К.: Вища школа, 1984. – 384 с.
182. Советское уголовное право: Особенная часть: [yчебник] / под ред. П.И. Гришаева, Б.В. Здравомыслова. – М.: Юрид. лит., 1988. – 608 с.
183. Про зайнятість населення: Закон України вiд 01.03.1991 р., №803-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №14. – Ст. 170.
184. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України вiд 21.03.1991 р., №875-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №21. – Ст. 252.
185. Про колективні договори і угоди: Закон України вiд 01.07.1993 р., №3356-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №36. – Ст. 361.
186. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України вiд 16.12.1993 р., №3721-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №4. – Ст. 18.
187. Про державну службу: Закон України вiд 16.12.1993 р., №3723-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №52. – Ст. 490.
188. Про відпустки: Закон України вiд 15.11.1996 р., №504/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1997. – №2. – Ст. 4.
189. Собрание Узаконений и Распоряжений Рабоче-Крестьянского правительства Украины за 1919 г. – Ч. 1. – 3-е изд. – 797 с.
190. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / під заг. ред. М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка: у 2-х ч. – Особлива частина. – К.: Форум, 2001. – 942 с.
191. Уголовный кодекс Украины: [комментарий] / под ред. Ю.А. Кармазина и Е.Л. Стрельцова. – 2-е изд. – Х.: ООО «Одиссей». – 2002. – 960 с.
192. Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации / Н.А. Беляев. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1986. – 176 с.
193. Фролов Е.А. Гарантии законности и оценочные понятия в уголовном праве / Е.А. Фролов, В.В. Питецкий // Сов. гос-во и право. – 1979 – №6 – С. 87, 88.
194. Про практику розгляду судами трудових спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р., №9 // ВВС. – 1993. – №3.
195. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Т.А. Лесниевски-Костарева. – 2-е изд. – М.: НОРМА, 2000. – 400 с.
196. Андрушко П.П. Коментар до статті 212 Кримінального кодексу України / П.П. Андрушко // ЮВУ. – 2002. – №5(345). – С. 17 32.
197. Кримінальне право України: загальна частина: [підручник] / за ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Х.: Право, 1997. – 368 с.
198. Рарог А.И. Вина в советском уголовном праве / А.И. Рарог. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 186 с.
199. Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность / Б.С. Волков. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1965. – 136 с.
200. Российское уголовное право. Общая часть: [учебник] / под ред. В.Н. Кудрявцева, А.В. Наумова. – М.: Спарк, 1997. – 454 с.
201. Савченко А.В. Поняття та практичне значення мотиву злочину / А.В. Савченко // Науковий вісник Укр. акад. внутр. справ. – 1998. – №1. – С. 76 – 83.