Величко Неля Олександрівна. Систематизація екологічних знань учнів професійно-технічних училищ автотранспортного профілю

brief description

Величко Неля Олександрівна. Систематизація екологічних знань учнів професійно-технічних училищ автотранспортного профілю : Дис... канд. наук: 13.00.04 2007

Величко Н.О.Систематизація екологічних знань учнів професійно-технічних училищ автотранспортного профілю. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти”. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2007.
У дисертації представлено модель систематизації екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів автотранспортного профілю.
Модель систематизації екологічних знань учнів зумовлюється визначенням сукупності прийомів систематизації, їхнього взаємозв’язку, взаємозалежності, послідовності, наступності і значення кожного. Її основу складає розроблений механізм систематизації екологічних знань, проте не виключається додаткова творчість та інтерпретації підходів викладачів. Складовими запропонованої моделі є: 1) сукупність розроблених змісту, форм і методів систематизації 2) програма їх реалізації на практиці. Теоретично обгрунтовано використання опорно-логічно інформаційних схем та опорних конспектів на комбінованих уроках, лабораторно-практичних та семінарських заняттях. Процес систематизії передбачає наступність дій: 1) сприйняття об’єкту засвоєння матеріалу теми уроку; 2) макроструктурування на блоки теми уроку план; 3) визначення ключових одиниць (понять); 4) взаємопроникнення ключових одиниць (понять) в попередні теми предмету; 5) окреслення доцільності використання екологічного матеріалу з різних дисциплін; 6) розподіл відповідної інформації за макроструктурами; 7) встановлення функціональних міжблоководисциплінарних і логічних зв’язків між структурними компонентами; 8) систематизація визначеного матеріалу; 9) використання систематизованої інформації.

1. Аналіз філософських, психолого-педагогічних джерел та упорядкування результатів освітньої педагогічної практики щодо систематизації знань учнів освітніх закладів різного рівня акредитації засвідчив його безумовне значення. Проте спроби створити універсальну модель систематизації не набули успіху, а сам термін має різні тлумачення у науково-педагогічній літературі. З’ясовано, що у зміст поняття систематизація знань” філософи, психологи та педагоги вкладають дещо різні смислові навантаження.
Виявлено, що зазвичай дослідники розглядають тільки психолого-педагогічні аспекти питання без урахування філософського підходу, який закладено у процес систематизації; відсутній чітко визначений алгоритм перебігу самого процесу. Автори переважно пропонують здійснювати систематизацію в процесі реалізації однієї з форм уроку (лекції, семінару, практичних занять, екскурсії тощо) або з використанням певних засобів навчання (технічних, наочних), проте не передбачається їх комплексне використання. Систематизацію, як правило, більшість авторів поєднують або навіть ототожнюють із узагальненням і повторенням. Можливості систематизації знань представлено тільки на прикладі одного або споріднених предметів у школі та ВНЗ І-ІІ акредитації, проте особливості систематизації знань у ПТНЗ й зокрема в процесі вивчення екології не розглядалися взагалі.
2. Екологічна підготовка майбутнього спеціаліста автотранспортної галузі має певні особливості, ґрунтується на диференційованій основі і пов’язана з вирішенням комплексу навчальних завдань. Водночас обсяг екологічної інформації у змісті спеціальних дисципліни має незначний, фрагментарний, а почасти формальний і несистематизований характер, що й не дає змоги учням комплексно усвідомлювати набуті знання, а відтак свідомо використовувати їх у професійній діяльності. Такий підхід зводить нанівець потенційні можливості кожного предмета у визначенні особливостей законів навколишнього середовища, виходячи з предметного уявлення про природу, а відтак помітно не впливає на формування еколого-професійної поведінки.
Доведено, що недостатня розробленість форм і методів систематизації екологічних знань у закладах ПТО ускладнює процес їх ефективного використання на практиці. Передусім це пов’язано з відсутністю необхідних науково-обгрунтованих практичних рекомендацій для вибору найбільш доцільних форм та прийомів систематизації.
3. Модель систематизації екологічних знань учнів зумовлюється визначенням сукупності прийомів систематизації, їхнього взаємозв’язку, взаємозалежності, послідовності, наступності й значення кожного. Її основу становить розроблений механізм систематизації екологічних знань, проте не виключається додаткова творчість та інтерпретації підходів викладачів. Розроблення моделі ґрунтувалося на принципах: від загального до часткового (від глобального до локального); міждисциплінарності; індуктивно-дедуктивного мислення. В її основу було покладено узагальнений філософський, педагогічний і психологічний досвід; теоретико-методологічні, дидактичні засади щодо мети та напрямів процесу систематизації знань; узагальнення досвіду щодо впровадження прийомів систематизації.
У розробленій моделі визначено об’єкт систематизації та дії, спрямовані на відтворення функціонально-динамічних характеристик і дослідження динаміки їхніх змін. Упровадження моделі дає змогу усунути механічне запам’ятовування сукупності матеріалу; сприяє формуванню вмінь встановлювати закономірності між раніше вивченим і новим матеріалом; прищеплює навички самостійного опрацювання навчального матеріалу, робити узагальнені висновки; доводить доцільність використання набутих знань у практичній діяльності.
Визначено шляхи щодо впровадження моделі систематизації екологічних знань учнів у навчально-виховний процес. Зокрема, розроблено алгоритм діяльності учнів та вчителя у процесі складання ОЛІС та ОК; вимоги до їх оформлення; алгоритм складання; перелік умовних скорочень. Другий напрям передбачає методичні рекомендації щодо використання ОЛІС та ОК на комбінованих, лабораторно-практичних, семінарських заняттях курсу Біологія, основи екології”. Обґрунтовано положення про доцільність модифікації програми цього курсу. Встановлено засоби модифікації, зокрема: переструктуризація змісту; профільне спрямування екологічної інформації; алгоритмізація викладу навчального матеріалу. За змістом вона є професійно-спрямованою; за функціями узагальнюючою; за структурою системно-логічною.
4. Перевірка ефективності проведеного дослідження полягала у спеціальній організації навчально-виховної діяльності учнів ПТНЗ, майбутніх майстрів з обслуговування автомобілів. Педагогічний експеримент здійснювавс з метою оцінювання впливу розробленої методики систематизації екологічних знань; перевірки й вдосконалення розроблених навчально-методичних матеріалів.
Здійснене діагностування дало підстави позитивно оцінити запропоновані форми і методи систематизації екологічних знань учнів. Зокрема, створюються умови для формування в учнів цілісного уявлення про довкілля, вироблення еколого-практичних умінь та навичок, необхідних у професійній діяльності; формування умінь систематизувати навчальний матеріал; глибше усвідомлюються наслідки впливу професійної діяльності на навколишнє середовище та створюються підстави реально оцінити свої можливості у вирішенні екологічних проблем локального й регіонального значення.
Ефективність дослідження перевірялася за спеціально розробленою трьохетапною методикою, яка дала можливість визначити чотири рівні систематизації знань низький (репродуктивний), середній (частково-пошуковий), достатній (проблемно-орієнтовний), високий (творчий.)
Результати педагогічного експерименту свідчать про позитивну динаміку зрушень за усіма рівнями систематизації екологічних знань учнів ПТНЗ автотранспортного профілю та досягнення мети дослідження.
5.Ефективність проведеного дослідження забезпечувалася розробленими навчально-методичними матеріалами. Зокрема, модифікована програма курсу Біологія, основи екології” та методичні рекомендації щодо її впровадження у навчальний процес; методичні вказівки щодо складання опорно-логічних інформаційних схем та опорних конспектів; комплекс завдань, тестів, перевірочних робіт тощо. Їх зміст спрямовано на забезпечення усвідомленого набуття екологічних знань та підвищення самостійно-пізнавальної активності учнів.
Однак проведене дослідження не вичерпує усіх проблем екологічних знань учнів професійно-технічної школи. Подальшого вивчення потребують деякі аспекти, зокрема: дослідження організації навчального процесу в умовах інноваційних технологій, які позитивно впливатимуть на ефективність систематизації екологічних знань учнів; вивчення особливостей самостійно-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців автотранспортної галузі формуванні навичок узагальнювати та систематизувати набуті знання.