ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ „ФЕМІНІЗМ” В АМЕРИКАНСЬКОМУ ЖІНОЧОМУ ДИСКУРСІ ХІХ-ХХІ СТ.

brief description

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені І.І.Мечникова

На правах рукопису

СОКОЛОВА НАТАЛЯ ВАЛЕРІЇВНА

УДК 811.111’42:316.346.2-005.2

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ „ФЕМІНІЗМ” В АМЕРИКАНСЬКОМУ ЖІНОЧОМУ ДИСКУРСІ ХІХ-ХХІ СТ.

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ГОРШКОВА Кіра Олександрівна,
кандидат філологічних наук, доцент

Одеса 2007

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......................................................................4
ВСТУП........................................................................................................................5
РОЗДІЛ І.СОЦІОКОҐНІТИВНИЙ АСПЕКТ ФЕМІНІЗМУ В
СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ...................................................................................12
1.1.Концепт як об’єкт коґнітивної лінгвістики...............................................13
1.2.Концептуалізація картини світу у свідомості індивідуума.....................20
1.2.1.Кореляція концепту з мовною картиною світу..............................20
1.2.2.Структура коґнітивного простору індивідуума.............................25
1.2.3.Концептуалізація як категоризація знань про світ........................29
1.3.Філософсько-методологічне підґрунтя дослідження
концептосфери „фемінізм”..........................................................................33
1.3.1.Історія формування феміністського руху у США.........................34
1.3.2.Фемінізм як соціальне явище: течії фемінізму у США.................43
1.4.Концептуальний і мовний аспекти феміністської лінгвістики................52
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ І.................................................................................56
РОЗДІЛ ІІ.ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ „ФЕМІНІЗМ” У ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ..........................................................................59
2.1.Структура концептосфери „фемінізм”.......................................................59
2.2.Вербалізація концепту „гніт” як конструкту концептосфери „фемінізм”.....................................................................................................61
2.2.1.Вербалізація типів політичної та економічної дискримінації жінки.................................................................................................64
2.2.2. Вербалізація типів сексуальної та соціокультурної
дискримінації жінки........................................................................78
2.3.Вербалізація концепту „свобода” як конструкту концептосфери „фемінізм”.....................................................................................................98
2.3.1.Вербалізація звільнення жінки від політичної та
економічної дискримінації..............................................................98
2.3.2.Вербалізація звільнення жінки від сексуальної та
соціокультурної дискримінації.....................................................102
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ ІІ..............................................................................126
РОЗДІЛ ІІІ. ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ „ФЕМІНІЗМ” У
ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ.......................................................................................131
3.1.Вербалізація концепту „гніт” як конструкту концептосфери „фемінізм”...................................................................................................132
3.2.Вербалізація концепту „свобода” як конструкту концептосфери „фемінізм”...................................................................................................149
3.3.Вербальна репрезентація художніх образів жіночої ідентичності..............................................................................................161
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ ІІІ.............................................................................178
ВИСНОВКИ.............................................................................................................181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................189
ДОДАТКИ................................................................................................................214

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КСКТ Короткий словник коґнітивних термінів
ЛО лексична одиниця
ЛСВ лексико-семантичний варіант
СГТ Словник ґендерних термінів
СЕС Радянський енциклопедичний словник
СЛТЕ Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія
СПЧ Словник по правах людини
АРЕ American Peoples Encyclopedia
Fa абсолютна частотність
Fr відносна частотність
LDCE Longman Dictionary of Contemporary English
OALED Oxford Advanced Learner’s Encyclopedic Dictionary

ВСТУП

Фемінізм як суспільно-політичний рух та ідеологія є відносно новим поняттям у концептуальній системі індивідуума та суспільства. Як об’єкт дослідження гуманітарних наук він ввійшов у наукову парадигму у 70-х рр. ХХ ст., давши початок ґендерним студіям.
На сучасному етапі існування суспільства з’явилась гостра необхідність для людства переосмислити своє існування та переусвідомити поліваріантність картин світу. Феміністський рух вплинув не лише на філософське сприйняття дійсності, його сфера вплину торкнулася всіх гуманітарних наук загалом та лінгвістики зокрема.
Лінгвістична ґендерологія, або ґендерна лінгвістика, почала розвиватися з кінця 1960-х років на Заході, де були зроблені перші компаративні аналізи чоловічого та жіночого мовлення. Важливий внесок у розвиток ґендерної лінгвістики зробили зокрема О.Єсперсен, Д.Камерон, Дж.Коутс, Р.Лакофф, С.Ромейн, Д.Спендер, Д.Таннен, Дж.Холмс та ін. В Україні перші дослідження в ґендерології були зроблені на початку 1990-х років. Зараз ґендерну лінгвістику вивчають такі вітчизняні вчені та вчені країн СНД, як О.Л.Бєссонова, О.Горошко, А.А.Денисова, Г.І.Емірсуінова, А.В.Кириліна, О.Л.Козачишина, О.Н.Колосова, А.П.Мартинюк, І.І.Морозова, К.В.Піщікова, В.В.Потапов, І.О.Стешин та ін.
Подолання мовної асиметрії дискурсивних практик, що відображають виключно андроцентричну картину світу, та винайдення гіноцентричного дискурсу є завданням ґендерної лінгвістики. Дослідження у цьому науковому руслі є недостатньо розробленими та потребують подальшого вивчення.
Дане дослідження звертається до маловивченої до цього часу проблеми лінгвістичного опису фемінізму. У руслі ґендерної лінгвістики аналіз фемінізму проводився лише частково, включаючи відомі дослідження мовної асиметрії та вербалізації ґендерних стереотипів. У цій роботі застосовується комплексний підхід до вивчення суті фемінізму як суспільно-політичного та соціального явища на основі аналізу феміністського дискурсу. Для цього використовуємо апарат методів іншого лінгвістичного напряму коґнітивного. Структура, характеристики та функціонування окремих концептів як об’єктів коґнітивної лінгвістики та пов’язаних з ними коґнітивних елементів аналізувалися у працях Н.Д.Арутюнової, С.А.Аскольдова, Г.Вежбицької, С.Г.Воркачова, О.П.Воробйової, Г.В.Колшанського, О.С.Кубрякової, В.А.Маслової, З.Д.Попової, О.О.Селіванової, І.А.Стерніна, Ю.С.Степанова, Р.М.Фрумкіної, А.Д.Шмельова, Т.А.ванДейка, Дж.Лакоффа, Р.У.Лангакера, М.Мінського, Ч.Філлмора, У.Л.Чейфа та ін.
Незважаючи на помітні успіхи, в цій науці й досі існують проблемні аспекти. Так, аналіз концептів здійснюється переважно на основі польового підходу, де визначаються його ядро та периферія, та на основі вивчення концептуальних метафор/метонімій. Однак ці підходи виявляються незручними для дослідження соціальних концептів, що мають складну структуру та моделюються на основі фреймів. Зокрема, це стосується концептів „гніт” та „свобода” концептосфери „фемінізм”. До цього моменту не була розв’язана також проблема вивчення концептосфер коґнітивних конструктів, утворених на концептуальній взаємодії. Саме тому вивчення цих явищ у широкій перспективі є актуальним й одним з першочергових.
Згідно із зазначеним, актуальність дисертації обумовлена декількома чинниками. Сучасна антропоцентрична парадигма наукового знання передбачає дослідження коґніції індивідуума, способу пізнання світу, чому сприяє вивчення мови й мовлення як засобів відображення концептуальної системи людини. Передові розробки гуманітарних наук свідчать про наявність ґендерної диференціації мислення, світогляду, навіть буття як філософського поняття. Все це знаходить репрезентацію в мові. Ця робота виконана у двох руслах: коґнітивної лінгвістики та ґендерної лінгвістики. Тобто в ній розглядається співвідношення вербалізованої та невербалізованої картин світу, з одного боку, та, з іншого, проводиться лексичний аналіз вербальних маркерів концептосфери, які відображають соціальні ієрархічні стосунки з точки зору порушення прав жінки та виявляють шляхи її звільнення від дискримінації.
Актуальність цього дисертаційного дослідження обумовлена також його міждисциплінарністю, адже основною тенденцією сучасного гуманітарного знання є синкретичність. Дана робота розглядає основні питання взаємовідносин між чоловіком і жінкою з позицій ґендерного та лінгвістичного підходів. Її висновки можуть бути використані іншими галузями гуманітарних наук.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконана у межах міжкафедральної наукової теми „Варіативність англійської мови та мовлення в когнітологічних аспектах” (номер державної реєстрації 02071091), яка розробляється на факультеті романо-германської філології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова. Тема дисертації затверджена Вченою радою факультету РГФ, протокол № 3, від 20 листопада 2003 р.
Мета дослідження полягає у комплексному аналізі лексики, що вербалізує концептосферу „фемінізм” в англійській мові в історичній перспективі. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:
· обґрунтувати визначення фемінізму як концептосфери, заснованої на взаємодії двох концептів;
· описати структуру концептосфери „фемінізм”;
· виділити фреймові моделі концептів концептосфери „фемінізм” та описати систему заповнення слотів;
· дослідити вербальне заповнення слотів фреймів концептосфери „фемінізм”, сформованих на основі текстів двох функціональних стилів;
· класифікувати та проаналізувати вербальні маркери, що описують дискримінацію жінки;
· класифікувати та проаналізувати лексику, що описує шляхи звільнення жінки від дискримінації;
· виявити особливості лексичного заповнення слотів фреймів концептосфери „фемінізм” у публіцистичних і художніх текстах;
· простежити еволюцію лексичної репрезентації концептосфери „фемінізм” у діахронії.
Об’єктом дослідження є англомовна вербальна репрезентація концептосфери „фемінізм” в американському жіночому дискурсі у діахронії.
Предметом аналізу є функціонально-стильові особливості вербальної репрезентації концептосфери „фемінізм”.
Матеріалом дослідження є американські феміністські тексти ХІХ-ХХІст. двох функціональних стилів: публіцистичного (п’ять есе, два трактати та дві Декларації суфражисток) та художнього (п’ять романів та шість оповідань). Вибір матеріалу відображає логіку розвитку фемінізму у США протягом всього його існування. Для виключення расового аспекту взаємовідносин між чоловіком та жінкою, що могло б вплинути на достовірність висновків дослідження, аналізу були піддані тексти, написані білошкірими жінками.
Загальна сумарна кількість проаналізованого матеріалу склала 1610 умовних сторінок (573688 слововживань).
Мета, завдання та об’єкт дослідження визначили вибір методів аналізу, які включають когнітивні та функціонально-семантичні методи. Застосовано метод фреймового моделювання концептосфери „фемінізм”; контекстуальний аналіз текстів двох функціональних стилів, який дозволив скласти лексичну карту контекстуальних маркерів концептосфери; концептуальний аналіз, який дозволив за допомогою лексичної карти визначити структуру вербалізованих концептів, що складають концептосферу; аналіз якісних та кількісних характеристик вербальних маркерів концептосфери, який виявив специфіку її репрезентації у публіцистичному та художньому текстах; елементи дефініційного аналізу, який демонструє наявність різних семантичних процесів, що забезпечують функціонування вербальних маркерів концептосфери у текстах різної функціонально-стильової спрямованості; діахронічний моніторинг вербальних маркерів, який показав розвиток концептосфери, що відбиває розвиток феміністського руху у США у ХІХ-ХХІ ст. Використання кількісного методу забезпечило об’єктивність і верифікованість висновків.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі:
· проведено вивчення концептосфери „фемінізм” як сукупності взаємопов’язаних антаґоністичних концептів „гніт” та „свобода”, що утворюють біполярну конструкцію, яка входить як ядерна у низку концептуальних сфер, що покривають усі види дискримінації;
· виявлено, що концепти „гніт” та „свобода” мають різну структуру і конструюються на базі фреймів, слоти яких заповнюються лексичними одиницями, що маркують проблеми фемінізму та гіноцентричний світогляд;
· проведено комплексний аналіз вербальних маркерів публіцистичних та художніх текстів, що заповнюють слоти фреймів кожного концепту, який пояснив суть фемінізму як політичного руху, як теорії та ідеології;
· систематизовані лексичні засоби, що репрезентують різні типи дискримінації жінки та шляхи її звільнення у політичному, економічному, сексуальному та соціокультурному аспектах;
· виокремлені і описані лексичні одиниці, що рекурентно функціонують в американських жіночих художніх творах як образно-специфічні маркери ідентичності та свободи жінки;
· простежена еволюція феміністського руху в США за період з 1845 по 2003 рр. шляхом дослідження вербальних маркерів, що репрезентують концепти концептосфери „фемінізм”.
Теоретичне значення виконаного дослідження полягає в обґрунтуванні фреймового моделювання складних соціальних концептів, а саме концептосфери „фемінізм”. Лінгвістичний підхід до фемінізму як соціального конструкту, дозволяє визначити його чітку структуру, яка відображає свідомість представниць/ків феміністського руху. Результати роботи сприяють поглибленню та розширенню лінгвістичного підходу до вивчення категорії ґендеру та владних міжстатевих відносин, що дає поштовх для подальших досліджень інших видів дискримінації та порушення прав людини, а саме досліджень не лише з позицій лінгвістики, а й з позицій інших галузей гуманітарного знання.
Практична цінність роботи полягає в можливості використання її висновків та спостережень у курсах інтерпретації тексту, загального мовознавства (розділ „Мова і суспільство”), спецкурсах з когнітивної семантики, соціолінгвістики та ґендерних студій, курсах зарубіжної літератури, філософії (розділ „Особистість і суспільство”), а також у використанні як ознайомчий матеріал для жіночих суспільно-політичних організацій.
Апробація дослідження проводилася у вигляді обговорення основних теоретичних положень і висновків на конференціях професорсько-викладацького складу факультету романо-германської філології Одеського національного університету ім.І.І.Мечникова (2003, 2004, 2005, 2006), на другій міжвузівській конференції молодих учених (Донецьк, 2004), міжнародній науково-методичній конференції „Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2004), ІV міжнародній науково-практичній конференції з питань методики викладання іноземної мови (Одеса, 2005), XIV міжнародній науковій конференції „Мова і культура” (Київ, 2005), 2-ій міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми прикладної лінгвістики” (Одеса, 2005), ХІІ міжнародній конференції з функціональної лінгвістики „Функціоналізм як основа лінгвістичних досліджень” (Ялта, 2005), міжвузівській конференції молодих учених „Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006).
За темою дисертації опубліковано 6 статей у фахових виданнях та 7 тез доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації обумовлена логікою розв’язання поставлених завдань. Робота містить вступ, три розділи із висновками до кожного, загальні висновки, бібліографію (205 джерел), перелік лексикографічних джерел (15 позицій), Інтернет-ресурсів (22 джерела), джерел аналізованої літератури (20 позицій), додатки, 4 таблиці та 3 рисунки. Загальний обсяг роботи 253 сторінки, обсяг основного тексту 188 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Антропоцетрична тенденція сучасного гуманітарного знання передбачає необхідність вивчення концепту як одиниці коґніції, культури та світосприйняття етносу. Об’єднуючись, концепти утворюють концептосферу частину концептосистеми, що позначає певну галузь об’єктивної реальності. Концептосфера „фемінізм” є відносно новим фрагментом концептуальної картини світу людини.
Рух, ідеологія та спосіб мислення, спрямовані на припинення дискримінації жінки за ґендерною ознакою, позначаються терміном „фемінізм”. У широкому розумінні цей термін включає в себе все, що відноситься до гіноцентричної картини світу як противаги андроцентричній картині світу. Виділяють три хвилі фемінізму, що представляють різні етапи його становлення суфражизм, тобто фемінізм першої хвилі (середина ХІХ початок ХХ ст.), фемінізм другої хвилі (50-ті 80-ті рр. ХХ ст.) та постфемінізм (90-ті рр. ХХ початок ХХІ ст.).
Концептосфера „фемінізм”, яка віддзеркалює розвиток феміністського руху, структурується на основі двох антаґоністичних концептів „гніт” та „свобода”, що знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку. Ці концепти формуються на базі фреймів, слоти яких заповнюються лексичними одиницями, що репрезентують проблеми фемінізму та гіноцентричний світогляд. Категоризація вербальних маркерів, що корелюють з концептосферою „фемінізм”, дозволяє простежити її формування.
Формування та еволюція концептосфери „фемінізм” соціально обумовлені. Вона відображає різні сфери організації суспільства політичну, економічну, сексуальну та соціокультурну. Концепт „гніт” концептосфери „фемінізм” є ретроспективним, оскільки він репрезентує причини дискримінації жінки. Концепт „свобода” концептосфери „фемінізм” є проспективним, оскільки він репрезентує мету фемінізму.
Концепт „гніт” формується на основі двох фреймів, які складають ґендерну опозицію ДОМІНУВАННЯ::ПРИГНІЧЕННЯ, елементи якої знаходяться у діалектичній єдності. Слоти цих фреймів заповнюються ЛО, що входять до семантичного поля з домінантою „пригноблення”.
Фрейм „домінування” має два слоти „чоловік в патріархатному суспільстві” та „патріархатне суспільство”. Фрейм „пригнічення” має один слот „жінка в патріархатному суспільстві”, який корелює з одним об’єктом пригнічення. Слоти „чоловік в патріархатному суспільстві” та „жінка в патріархатному суспільстві” заповнюються лексичними одиницями, які позначають стереотипні ситуації/уявлення, властиві відповідному ґендеру.
Лексичні одиниці, що заповнюють слот „чоловік в патріархатному суспільстві”, репрезентують чоловічий ґендерний стереотип та мають семи „кращий”, „домінуючий”, „вищий”, тобто всі вони конотатовані позитивно. Лексичні одиниці, що заповнюють слот „жінка в патріархатному суспільстві”, репрезентують жіночий ґендерний стереотип та мають семи „гірший”, „пригноблений”, „нижчий”, тобто всі вони конотатовані пейоративно. Лексика цих слотів утворює номінативно-конотативну опозицію, елементи якої знаходяться у певній семантичній ієрархії. Лексичні одиниці, які входять до слоту „патріархатне суспільство”, позначають устрій суспільства, що підтримує дискримінаційну політику щодо жінки в усіх сферах функціонування суспільства.
Концепт „свобода” формується на основі одного фрейму „рівноправність”. Слоти цього фрейму заповнюються лексичними одиницями, що входять до семантичного поля з домінантою „звільнення”.
Фрейм „рівноправність” формують три слоти: „підвищення статусу жіночого ґендеру”, „здобуття жінкою статусу чоловічого ґендеру” та „елімінація ґендерних стереотипів”. Слот „підвищення статусу жіночого ґендеру” заповнюється лексичними одиницями, що позначають здобуття для жіночого ґендеру однакового статусу з чоловічим ґендером. Слот „здобуття статусу чоловічого ґендеру” заповнюється лексичними одиницями, що маркують стереотипні ситуації/уявлення, властиві чоловічому ґендеру, який переймає жінка. Тобто відбувається уявне або реальне перенесення якостей референта чоловічої статі на референта жіночої статі завдяки вживанню лексичних одиниць, які позначають чоловічий ґендер. Слот „елімінація ґендерних стереотипів” заповнюється лексичними одиницями, що позначають відсутність категорії ґендеру.
Проаналізовані тексти належать до двох функціональних стилів: тексти публіцистичного стилю складають 314 умовних сторінок, тексти художнього стилю 1295 умовних сторінок.
Кількісний аналіз дозволив виявити, що лексичний корпус, який корелює з концептосферою „фемінізм” в текстах публіцистичного стилю, становить 827 ЛО, що складає 4455 слововживань, тобто на одну сторінку тексту припадає 2,6 ЛО та 14,2 слововживань. Лексичний корпус, що корелює з концептосферою „фемінізм” в художніх текстах, становить 396 ЛО, що складає 2043 слововживань, тобто на одну сторінку тексту припадає 0,3 ЛО та 1,6 слововживань.
Концепт „гніт” репрезентують 550 ЛО, Fa=1967 слововживань у публіцистичних текстах та 282 ЛО, Fa=912 у художніх. Лексичне наповнення слотів фреймів цього концепту лексичними маркерами у текстах двох функціональних стилів приблизно однакова. Слот „жінка в патріархатному суспільстві” складається з 62,4% ЛО від всієї лексики, що вербалізує концепт „гніт” у публіцистичних текстах та з 62,8% ЛО від всієї лексики, що вербалізує концепт „гніт” у художніх текстах; слот „чоловік в патріархатному суспільстві” з 26,0% ЛО у публіцистичних та з 24,8% ЛО у художніх текстах; слот „патріархатне суспільство” з 11,6% ЛО у публіцистичних та з 12,4% ЛО у художніх текстах.
Приблизно однакова кількість слововживань ЛО слоту „жінка в патріархатному суспільстві” (49,9% від слововживань лексики, що вербалізує концепт „гніт” у публіцистичних текстах) та слововживань ЛО слоту „чоловік в патріархатному суспільстві” (42,4%) у текстах публіцистичного стилю свідчить про детальну розробку феміністками як ситуацій, коли жінка підлягає пригніченню, так і дій чоловіків, спрямованих на її пригнічення. Значна розбіжність у кількості слововживань ЛО слоту „жінка в патріархатному суспільстві” (71,6%) та слововживань ЛО слоту „чоловік в патріархатному суспільстві” (17,3%) у художніх текстах свідчить про значно більшу стурбованість авторок почуттями та перейманнями пригніченої жінки, ніж діями чоловіків, що призводять до цього. Незначна кількість слововживань ЛО слоту „патріархатне суспільство” у публіцистичних текстах (7,7%) та у художніх текстах (11,1%) указують на те, що авторок турбує тиск на них з боку суспільства значно менше, ніж з боку чоловіків.
Концепт „свобода” репрезентують 238 ЛО, Fa=2462 у публіцистичних текстах та 114 ЛО, Fa=1131 у художніх, всі вони складають фрейм „рівноправність”. Слот „підвищення статусу жіночого ґендеру” складається з 71,4% ЛО від всієї лексики, що вербалізує концепт „свобода” у публіцистичних текстах, та з 70,2% ЛО від всієї лексики, що вербалізує концепт „свобода” у художніх текстах; слот „здобуття жінкою чоловічого ґендеру” з 15,1% ЛО у публіцистичних та з 29,8% ЛО у художніх текстах; слот „елімінація ґендерних стереотипів” з 13,5% ЛО у публіцистичних текстах. У художніх текстах він не має лексичного заповнення, але передбачаємо можливість появи ЛО, які можуть його формувати у науково-фантастичних чи гумористичних творах.
Визначаємо значну розбіжність у кількості слововживань ЛО слоту „підвищення статусу жіночого ґендеру” у публіцистичних текстах (90,9%) і у художніх текстах (70,2%) та у кількості слововживань ЛО слоту „здобуття жінкою чоловічого ґендеру” у публіцистичних текстах (3,5%) і у художніх текстах (29,8%). Цей факт свідчить про те, що у публіцистичних творах пріоритетним напрямом у звільненні жінки феміністками вважається лише підняття соціального статусу жінки. Тоді як у художніх творах крім цього авторками моделюється також ситуація, коли жінка переймає чоловічий ґендер як засіб звільнення від пригнічення.
Концепт „гніт” у текстах обох функціональних стилів репрезентується більш різноманітними вербальними засобами за концепт „свобода” (832 ЛО проти 352 ЛО), що вказує на бажання феміністок переконати патріархатне суспільство в тому, що жінка у ньому підлягає дискримінації. Лексичні маркери, що вербалізують концепти „гніт” та „свобода”, є узуальними чи контекстуальними антонімами. Відмінною рисою цих маркерів є здатність до міграції з одного концепту до іншого за рахунок сполучення ЛО з негативною часткою чи здобуття ЛО енантіосемічності. Іншою рисою є спроможність дієслів та дієприкметників, що вербалізують концепт „гніт”, мігрувати з фрейму „домінування” до фрейму „пригнічення”, змінюючи граматичну категорію стану з активного на пасивний.
У текстах публіцистичного стилю лексичне заповнення слотів відбувається шляхом використання політичних, економічних та ґендерних термінів та ЛО, що вербалізують соціокультурні відношення у суспільстві. Всі вони є номінативно-дескриптивними та репрезентують відповідні сфери дискримінації жінки. Ґендерно марковані ЛО вжиті переважно в узуальному значенні, хоча зустрічаються й оказіональні маркери.
У текстах художнього стилю лексичне заповнення слотів відбувається переважно семантично оказіональними ЛО. Лексичні одиниці з узуальним значенням зустрічаються винятково для позначення чоловічого чи жіночого ґендерних стереотипів. Всі вони репрезентують соціокультурну сферу дискримінації жінки, інші сфери (політична, економічна, сексуальна) репрезентовані незначною кількістю лексичних одиниць.
Лексична репрезентація концептосфери „фемінізм” у текстах художнього стилю має деякі специфічні особливості, зумовлені дистинктивними ознаками цього функціонального стилю.
В художньому тексті відбувається переосмислення двох антаґоністичних патріархатних жіночих образів образу „жінки-янгола” та образу „жінки-чудовиська”. Образ „жінки-янгола”, який відображає стереотипну за патріархатним уявленням жінку, вербалізується ЛО, які мають пейоративну конотацію. Образ „жінки-чудовиська” відображає жінку, протилежну патріархатним уявленням про жіночий ґендерний стереотип, його вербалізують ЛО, що мають позитивну конотацію.
Окремо зазначаємо специфіку функціонування іменників sea та grass та їх синонімів у жіночих художніх творах. Ці ЛО набувають контекстуальної синонімічності. Їх головна функція полягає не у тому, щоб позначати елементи пейзажу, вони стають актуалізованими феміністськими метафоричними образами жіночої ідентичності або визволення жінки від пригнічення. Ці дві функції рекурентно реалізуються водночас.
Вербалізація процесів пригнічення та звільнення жінки у текстах обох функціональних стилів відбувається завдяки актуалізації високочастотної і низькочастотної, автосемантичної і синсемантичної, спеціальної термінологічної лексики і лексики, що використовується оказіонально. Низькочастотні ЛО (Fa=1) складають 54,1% у публіцистичних текстах та 66,7% у художніх текстах від всієї лексики, що входить до лексичної карти, сформованої на основі лексичних маркерів концептосфери „фемінізм”, виділених у проаналізованих текстах кожного функціонального стилю.. Вони становлять 9,6% у публіцистичних текстах та 12,5% у художніх текстах від загальної кількості слововживань. Високочастотна лексика (Fa≥10) становить 8,9% у публіцистичних текстах та 8,1% у художніх текстах від всіх ЛО, що входять до лексичної карти, та 71,7% у публіцистичних текстах і 68,9% у художніх текстах від загальної кількості слововживань.
У публіцистичних текстах широко використовуються термінологічні ЛО (power, right, freedom, etc.) та широкозначні ЛО (man, woman). Всі вони підлягають процесу спеціалізації узуального значення до одного ґендерно маркованого ЛСВ. У художніх текстах для вербалізації концептосфери „фемінізм” широкозначна лексика майже не вживається, головними вербальними маркерами тут є семантично оказіональні ЛО (awakening, sea, grass, etc.). В оказіональних ЛО семантична структура слова розширюється завдяки набуттю ними нових ґендерно маркованих контекстуальних ЛСВ.
Проаналізовані тексти обох стилів дають підґрунтя для визначення певних тенденцій та еволюції розвитку соціальної течії „фемінізм” в США у період з середини ХІХ до початку ХХІ ст. і закономірностей лексичної репрезентації концептосфери „фемінізм” у різні етапи розвитку феміністського руху.
Перша хвиля фемінізму характеризується переважним вживанням політичних та юридичних термінів у текстах публіцистичного стилю для позначення нерівноправного становища жінки у суспільстві та її прагнення до політичного еґалітаризму (suffrage, disfranchisement, misrepresentation, elective franchise, to be arrested for voting, etc.). ЛО, що репрезентують політичну дискримінацію жінки, вживаються лише у текстах першої хвилі. Поряд з цими лексичними одиницями, тут присутня лексика, яка маркує соціокультурну дискримінацію жінки. Художні тексти цього часу хоча й стосуються проблеми пригнічення жінки та визначаються зараз як „феміністські”, відверто її не проголошують. Вони порушують питання ґендерної нерівності у різних сферах буття, що реалізується переважно на рівні цілого тексту та вербалізується лексикою з імпліцитним значенням (not a mother-woman, ‘prunes and prisms’, to stop at home, to do her duty, not to want to be somewhere else, etc.).
Друга хвиля фемінізму характеризується появою у публіцистичних текстах ґендерних термінів та семантичних неологізмів, що маркують соціальні зміни у розумінні ґендеру та дискримінацію чи звільнення від дискримінації жінки. Тут частотним є вживання економічних, соціологічних термінів та лексики, що маркує сексуальну сферу (gender, radical/socialist/liberal feminism, sexual harassment, glass ceiling”, etc.). В художніх текстах з’являється лексика, яка експліцитно позначає нові проблеми, такі, як ставлення жінки до війни, відношення суспільства до жіночих професій, проблеми материнства, домашнього насильства тощо. Друга хвиля характеризується появою мовних здобутків, що пізніше почали активно впроваджуватися для уникнення сексизму в англійській мові під час третьої хвилі (Ms, s/he, police officer, sales assistant, flying attendant, etc.).
Третя хвиля фемінізму характеризується загальнолюдським усвідомленням здобутків фемінізму та практичним їх впровадженням в усіх сферах буття. Лексичне ґендерно марковане наповнення жіночих текстів третьої хвилі загалом подібне до лексичного наповнення текстів другої хвилі. Однак публіцистичні тексти третьої хвилі характеризуються більш широким вживанням політичних, економічних, ґендерних термінів, появою неологізмів (ecofeminism, surrogate mothering, feminization of poverty, feminist paganism, cyborg, etc.). В художніх текстах актуалізується лексика, яка експліцитно позначає всі сфери буття жінки. У текстах третьої хвилі порушуються більш глибокі феміністські проблеми, такі, як деформації жіночого тіла (female genital mutilation), жіночий алкоголізм, наркоманія тощо.
Отже, лексична репрезентація концептосфери „фемінізм” у діахронії демонструє розвиток свідомості суспільства, яке продукує нове ґендерне мислення. Фемінізм пропонує нове осмислення проблем жінки, що виражається в появі спеціальних ґендерних термінів, словотворчих та семантичних неологізмів. Відбувся перехід від закритого андроцентричного суспільства до відкритого ґендерного суспільства. Як наслідок, певні теми, що вважалися табу, перестали бути такими. Це простежується у вживанні в жіночому дискурсі останніх років більшої кількості експліцитних вербальних маркерів для позначення різних сфер буття жінки.
Результати дослідження засобів вербалізації концептосфери „фемінізм” дозволяють стверджувати, що виявлена мовленнєва репрезентація фрагменту дійсності об’єктивує його реальну картину динаміку розвитку феміністського руху у США середини ХІХ початку ХХІ ст. Проведений аналіз продемонстрував, що мовні маркери відображають завдання руху кожного етапу, шляхи вирішення проблем, досягнення феміністок/ів у змінах структури суспільства. Завдяки феміністському руху відбулися зміни у мовній картині американського суспільства, з одного боку, та у структурі складного національного концептуального конструкту, з іншого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Ю.В. Отражение культурных концептов «мужчина» и «женщина» в британских пословицах // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ, 2003. №2 (17). С.80-86.
2. Агеєва В.П. Ґендерна літературна теорія і критика // Основи теорії гендеру. К.: К.І.С., 2004. С.426-445.
3. Алексеев К.И. Метафора как средство обозначения интенций в тексте // Слово в действии. Интент-анализ политического дискурса. СПб: Алетейя, 2000. С.127.
4. Андерсон Дж. Когнитивная психология. 5-е изд. СПб.: Питер, 2002. 496 с.
5. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
6. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. 2-е изд., испр. М.: Языки русской культуры, 1999. I XV, 896 c.
7. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: Антология. М.: Академия, 1997. С.267-279.
8. Бабина Л.В. О вторичной репрезентации концептов в текстах литературной прозы // Когнитивная семантика. Материалы второй международной школы-семинара. Ч.2. Тамбов, 2000. С.131-132.
9. Батлер Дж. Меланхолийный гендер / Отторгнутая идентификация // Гендерные исследования. 1998. №1. С.101-121.
10. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации (на материале современного английского языка): Дис... док. филол. наук: 10.02.04 К., 1998. 443 с.
11. Беляевская Е.Г. Принципы когнитивных исследований: проблема моделирования семантики языковых единиц // Когнитивная семантика. Материалы второй международной школы-семинара. Ч.1. Тамбов, 2000. С.8-10.
12. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). К.: Айлант, 2002. 368 с.
13. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти: Монографія. Донецьк: ДонНУ, 2002. 362 с.
14. Бовуар С. де. Друга стать (у 2-х т.): Пер. з франц. К.: Основи, 1994. Т.1. 390 с.
15. Бовуар С. де. Друга стать (у 2-х т.): Пер. з франц. К.: Основи, 1995. Т.2. 392 с.
16. Болдырев Н.Н. Значение и смысл с когнитивной точки зрения и проблема многозначности // Когнитивная семантика. Материалы второй международной школы-семинара. Ч.1. Тамбов, 2000. С.11-17.
17. Бондаренко Е.В. Концептуальная метаморфоза «теплой» картины времени в современной поэзии // Вісник Харківського державного університету. Серія романо-германська філологія. 1999. №461. С.33-39.
18. Бондарь О.В. Женское речевое поведение // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції „Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції”. Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Карабіна, 2003. С.31-32.
19. Борухов Б.Л. «Зеркальная» метафора в истории культуры // Логический анализ языка: Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С. 109-116.
20. Бразерс Дж. Что каждая женщина должна знать о мужчинах. М.: Автор, 1993. 272 с.
21. Б’ялик В. Проблема категоризації неологічної картини світу // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 188-189: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2004. С.62-72.
22. Вальчук Г.В. Мовне втілення концепту європейська інтеграція”: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі документів Євросоюзу та публікацій газети The Times): Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 К., 2003. 273 с.
23. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / Пер. с англ. А.Д. Шмелева. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с. (Язык. Семиотика. Культура. Малая серия).
24. Вежбицкая А. Семантические универсалии в описании языков / Пер. с англ. А.Д. Шмелева под ред. Т.В. Булыгиной. М.: Языки русской культуры, 1999. I-XII, 780 с.
25. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Пер. с англ. А.Д. Шмелева. М.: Языки русской культуры, 2001. 272 с.
26. Виноград Т. К процессуальному пониманию семантики // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХII. М., 1983. C.127.
27. Вишняцкий Л.Б. Происхождение языка: современное состояние проблемы // Вопросы языкознания. 2002. №2. С.48-63.
28. Воробьёва О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): Дисд-ра филол. наук: 10.02.19 / Московский государственный лингвистический университет. Москва, 1993. 382 с.
29. Гайденко В. Поворот к феминистской эпистемологии: Постнеклассика феминизм наука: Монография. Сумы: Университетская книга, 2003. 176 с.
30. Гак В.Г. Пространство мысли (опыт систематизации ментального поля) // Логический анализ языка: Ментальные действия. М.: Наука, 1993. С.22-29.
31. Герасимов В.И. К становлению „когнитивной грамматики” // Современные зарубежные грамматические теории. Сборник грамматических обзоров. М.:ИНИОН, 1985. С.213-250.
32. Геращенко Е.Д. Метафора и метонимия как средства мифологизации рекламного дискурса // Вісник Харківського національного університету. Серія романо-германська філологія. 1999. №461. С.40-44.
33. Гетьман З.О., Архипович Т.П. Текст як інформаційна мовленнєва одиниця // Проблеми семантики слова, речення та тексту. 1999 Вип.2. С.38-41.
34. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира: монография. К.: Киевский университет, 2002. 293 с.
35. Горошко Е. Гендерная проблематика в языкознании // Введение в гендерные исследования. Ч.І. / Под редакцией И.А. Жеребкиной. Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. С.508-542.
36. Горшкова К.А. Имя существительное широкой семантики thing в современном английском языке: Автореф...канд. філол. наук: 10.02.04 / Одесский государственный ун-т. Одесса: Ротапринт ОГУ, 1973. 32 с.
37. Грицяк Н. Фемінізм як джерело ґендерної теорії // Вісник Національної академії державного управління при Президенті України. 2003. №3. С.465-472.
38. Гумбольдт В. фон Избранные труды по языкознанию / Пер. с нем. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
39. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
40. Димитренко Л.В. Концептуальна картина світу в поетичних творах (на матеріалі поетичних образів американської поезії ХХ ст.) // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. К.: Київський університет ім. Т. Шевченка., 1999. С.37-44.
41. Добровольский Д.О., Кирилина А.В. Феминистская идеология в гендерных исследованиях и критерии научности // Гендер как интрига познания: Сб. статей. М.: Рудомино. 2000. С.17-33.
42. Доманов О. Некоторые этические аспекты феминизма и эмансипации // Женщина. Гендер. Культура. М., 1999. С.344-355.
43. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Когнитивная семантика. Материалы второй международной школы-семинара. Ч.2. Тамбов, 2000. С.10-13.
44. Жеребкина И. «Прочти мое желание». Постмодернизм. Психоанализ. Феминизм. М.: Идея-Пресс, 2000. 256 с.
45. Жеребкина И. Феминистская литературная критика // Введение в гендерные исследования. Ч.І. / Под редакцией И.А. Жеребкиной Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. С.543-561.
46. Жеребкіна І.А. Феміністська теорія 90-х років: проблеми та парадокси репрезентації жіночої суб’єктивності // Філософська думка. 2000. №6. С.56-71.
47. Зборовська Н. Перцепція феміністки у західноєвропейському дискурсі та українському письмі // Слово і час. 2005. №1. С.50-61.
48. Карасик В.И. Категориальные признаки в значении слова: Учебное пособие по спецкурсу. М.: МОПИ им. Н.К. Крупской, 1988. 112 с.
49. Карасик В.И. Социальный статус человека в лингвистическом аспекте // «Я», «Субъект», «Индивид» в парадигмах современного языкознания: Сб. научно-аналитических обзоров. М.: ИНИОН. 1992. С.47-87.
50. Кесслер-Хэррис Э. Женский труд и социальный порядок // Антология гендерных исследований. Сб. пер./сост. и комментарии Е.И.Гаповой и А.Р. Усмановой. Мн.: Пропилен, 2000. С.171-189.
51. Кисельова А. Гендер у художньому тексті: дослідження впливу статі автора та персонажів на лексику літературного твору (на матеріалі дієслів у романах Дж. Джойса та В. Вульф // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 156: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2003. С.126-137.
52. Кирилина А.В. О применении понятия гендер в русскоязычном лингвистическом описании. // Филологические науки. 2000. №3. С.18-27.
53. Козачишина О.Л. Лінгвістичні прояви гендерних характеристик англомовних художніх текстів (на матеріалі американської прози ХХ сторіччя): Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 К., 2003. 316 с.
54. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса: Редакционно-издательский отдел областного управления по печати, 1991. 121 с.
55. Колесникова М.С. Лексикографические проблемы новых лингвистических исследований: гендерный аспект // Филологические науки. 2003. №5. С.106-114.
56. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании языка. - М.: Наука, 1990. 108 с.
57. Кон И.С. Психология половых различий // Вопросы психологии. 1981. №2. С.47-57.
58. Кравченко А.В. Язык и восприятие: Когнитивные аспекты языковой категоризации. Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1996. 160 с.
59. Красных В.В. Виртуальная реальность или реальная виртуальность? (Человек. Сознание. Коммуникация.). Монография. М.: Диалог-МГУ, 1998. 352 с.
60. Красных В.В. Строение языкового сознания: фрейм-структуры // Когнитивная семантика. Материалы второй международной школы-семинара. Ч.1. Тамбов, 2000. С.53-55.
61. Крючкова П.Г. Авторитарний дискурс (на матеріалі сучасної англійської мови): Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 К., 2003. 193 с.
62. Кубрякова Е.С. Проблемы представления знаний в современной науке и роль лингвистики в решении этих проблем // Язык и структуры представления знаний: Сб. научно-аналитич. обзоров / РАН ИНИОН. 1992. С.4-38.
63. Кубрякова Е.С. Размышления о судьбах когнитивной лингвистики на рубеже веков // Вопросы филологии. 2001. №1 С.28-34.
64. Кубрякова Е.С., Шахнарович А.М., Сахарный Л.В. Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. 240 с.
65. Кустова Г.И. Когнитивные модели в семантической деривации и система производных значений // Вопросы языкознания. 2000. №4. С.85-109.
66. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. Л.: Просвещение, 1979. С.45-47.
67. Кухаренко В.А. Интерпретация текста: Учебник для студентов филологических специальностей. 3-е изд., испр. Одесса: Латстар, 2002. 292 с.
68. Кухаренко В.А. Інтерпретація тексту: підручник для студентів старших курсів філологічних спеціальностей. Вінниця: Нова книга, 2004. 261 с.
69. Кухаренко В.А. О типологии женского романа второй половины ХХ-го века. Статья І: Становление канона // Записки з романо-германської філології. Вип.15. Одеса: Фенікс, 2004. С.114-125.
70. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи. Что категории языка говорят нам о мыш