ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ДОЛЯ У ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТРОЦЬ ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 811.11 ′37 "7/12"

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ДОЛЯ У ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Буніятова Ізабелла Рафаїлівна
доктор філологічних наук,
професор

КИЇВ 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........5
ВСТУП..........................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДАВНЬОГЕРМАНСЬКОГО КОНЦЕПТУ wyrd/örlög ..14
1.1. Лінгвокультурологія як міждисциплінарна наука в системі гуманітарного знання14
1.2. Уявлення про долю у західному та східному античному світі..23
1.3. Уявлення про долю у германо-скандинавській
культурній традиції...................................29
1.3.1. Міфологічна картина світу давніх германців..41
1.3.2. Давньогерманський концепт wyrd/örlög як відображення протиставлення доля-сила :: доля-подія48
1.4. Методика аналізу мовного матеріалу...51
Висновки до розділу 1...52
РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИЧНИЙ ПРОСТІР КОНЦЕПТУ wyrd/örlög У ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ ПАМ’ЯТКАХ ПИСЕМНОСТІ..56
2.1. Історико-культурні особливості реалізації давньогерманського концепту wyrd/örlög у перехідний період від язичництва до християнства..........................................................................56
2.2. Семантичні ознаки давньогерманського концепту wyrd/örlög...64
2.2.1. Семантичні ознаки за язичницьких часів.66
2.2.2. Семантичні ознаки за часів раннього християнства........71
2.3. Мовні засоби вираження давньогерманського концепту wyrd/örlög за язичницьких часів.......74
2.4. Мовні засоби вираження давньогерманського концепту wyrd/örlög за часів раннього християнства.....80
2.5. Моделі репрезентації давньогерманського концепту wyrd/örlög...85
2.5.1. Лексеми на позначення моделі: доля-дистриб’ютор90
2.5.1.1. доля як початок (дещо, отримане при народженні).............90
2.5.1.2. доля як час (розгортання присуду долі)................92
2.5.1.3. доля як кінець (дещо, що призводить до смерті).96
2.5.2. Лексеми на позначення моделі: доля -режисер. 102
2.5.2.1. Лексичне протиставлення: доля-смуток :: бог-порятунок............ 102
2.5.2.2. Лексичне протиставлення: доля-подія :: бог-творець. 104
2.5.2.3. Лексичне протиставлення: доля-слуга :: бог-господар...105
Висновки до розділу 2. 106
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕПТУ wyrd/örlög У ЛІНГВОСЕМІОТИЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ ЗА ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИМИ ПАМ’ЯТКАМИ ПИСЕМНОСТІ. 109
3.1. Лінгвосеміотичний підхід у відтворенні давньогерманського концепту wyrd/örlög ........... 109
3.2. Міфопоетичні витоки скандинавських богинь долі..113
3.3. Лексеми на позначення пророцтв Норн 121
3.3.1. Взаємозв’язок лексем на позначення футуруму з концептом wyrd/örlög .............................. 124
3.3.2. Лексеми, що репрезентують мотив відрізання долі... 128
3.3.3. Лексеми, що актуалізують мотив прядіння долі........ 131
3.4. Лінгвосеміотичні особливості імен давньогерманських пророчиць.134
3.4.1. Давньогерманські пророчиці у найдавніших писемних пам’ятках 137
3.4.2. Мовне представлення використовуваних пророчицями магічних технік: давньоісландські іменники seiðr, galðrar, spá... 143
3.4.3. Назви давньоісландських пророчиць: völva; seiðkona; spákona, spádís, spákerling; galdrakind, galdrakonа150
3.4.4. Назви давньоанглійських пророчиць: wicce та hægtesse.. 156
Висновки до розділу 3. 162
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ... 171
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ... 194
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...196

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
авест. - авестійська
англ. англійська
вед. - ведійська
нідерл. голландська
гот. готська
грец. грецька
дат. датська
двн.-англ. давньоанглійська
двн.-в.-нім. давньоверхньонімецька
двн.-грец. давньогрецька
двн.-ірл. давньоірландська
двн.-ісл. давньоісландська
двн.-сакс. давньосаксонська
двн.-фриз. давньофризька
і.є. індоєвропейська моваоснова
ісл. ісландська
лат. латинська
нім. німецька
поет. поетичне
санскр. санскрит
слов. слов’янська
ср.-англ. середньоанглійська
ср.-в.-нім. середньоверхньонімецька
ср.-гол. середньоголландська
фриз. фризька
шв. шведська
шумер. шумерська

ВСТУП

Сучасний етап розвитку лінгвістичної науки характеризується посиленим інтересом до вивчення мовних знаків як вербалізаторів явищ культури. Уявлення про долю належать до найважливіших ментальних категорій, формуючи глибинну основу системи цінностей, яка визначає поведінку людини у певній етнокультурній спільноті. Поняття долі та засоби його мовного вираження неодноразово ставали предметом аналізу у порівняльно-історичному мовознавстві [43; 114; 115], висвітлювалися у працях з логічного аналізу мовних одиниць [8; 32; 39; 159], лексичної семантики [25; 71; 99; 149] та когнітивної лінгвістики [69; 100; 156]. У германістиці це поняття слугувало об’єктом дослідження як вітчизняних [22; 70; 162], так і зарубіжних лінгвістів [41; 49; 69; 120; 124; 135; 166; 167; 180; 185; 235; 236; 252].
Важливим фактором зростання інтересу до поняття долі є принцип антропоцентризму, який повертає людині статус "міри усіх речей" та ставить її у центр дослідницьких інтересів лінгвістів. Такий підхід зумовив розквіт наукової дисципліни лінгвокультурології, яка ставить на новий щабель наукового пізнання успадковану від філософії, культури, етнографії та попередніх етапів розвитку мовознавства проблему зв’язків між мовою та культурою. У центрі пріоритетних проблем лінгвокультурології перебувають дослідження таких концептів, як ДОЛЯ [8; 39; 69; 71; 99; 149; 156; 159; 257], КОХАННЯ, ЩАСТЯ [31; 32], БОЖЕВІЛЛЯ [57], ДУША [20; 257], ІСТИНА [8; 38; 127], ДОРОГА [61], ПРАЦЯ [109] та ін.
Представники лінгвокультурологічного напряму трактують мову як засіб інтерпретації людської культури, що зумовлює можливість її вивчення також із застосуванням методологічного інструментарію лінгвосеміотичної теорії, у рамках якої культура становить зміст, а мова форму існування цього змісту.
Виходячи з цього, мова та культура як знакові системи є предметом дослідження й представників семіотичного напряму в лінгвістиці [58; 60; 75; 99; 127; 155; 163], а також літературознавстві [13; 179] та культурології [16; 78; 79; 95].
Слід визнати, що хоч поняття долі отримало докладне висвітлення на матеріалі різних мов світу, проте в історичній германістиці залишається чимало лакун щодо мовної інтерпретації цього культурологічного явища, у тому числі під інтердисциплінарним кутом зору. Йдеться про врахування набутків як лінгвокультурологічної, так і лінгвосеміотичної теорій, де ключовими виступають поняття мови та культури, що дозволило нам об’єднати їх під узагальненою назвою: етнокультурний аспект.
Актуальність дисертаційної теми визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення лексичних засобів репрезентації універсальних категорій в етнокультурному аспекті. Відсутність інтегрального підходу до дослідження концепту wyrd/örlög у давньогерманських мовах у VIIIXIII ст. зумовила необхідність вивчення етнокультурної специфіки цього концепту з урахуванням досягнень лінгвокультурологічної та лінгвосеміотичної теорій.
Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми "Мова, текст, дискурс у синхронії та діахронії" кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, затвердженої вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 2 від 27 вересня 2004 р.). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України "Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти" №0106U002115, затвердженою вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 6 від 30 січня 2005 р.).
Метою дисертаційного дослідження є визначення специфіки давньогерманського концепту wyrd/örlög в етнокультурному аспекті шляхом комплексного вивчення лексичних одиниць на його позначення та ідентифікації цих лексем за походженням.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
реконструювати культурологічну складову давньогерманського концепту wyrd/örlög;
визначити семантичні ознаки давньогерманського концепту wyrd/örlög у період до та після християнізації давніх германців;
виокремити лексеми на позначення давньогерманського концепту wyrd/örlög;
побудувати моделі давньогерманського концепту wyrd/örlög за язичницьких часів та часів раннього християнства;
виявити лінгвосеміотичну специфіку давньогерманського концепту wyrd/örlög;
виділити лексеми на позначення назв скандинавських богинь долі Норн, давньогерманських жінок-пророчиць і застосовуваних ними магічних технік.
Об’єктом дослідження є лінгвокультурний концепт wyrd/örlög у давньогерманських мовах.
Предметом вивчення виступають лексичні засоби вербалізації концепту wyrd/örlög у давньогерманських текстах.
Матеріалом дослідження слугували текстові фрагменти, виділені з давньогерманських писемних пам’яток методом суцільної вибірки: давньо­англійських (VIIIXI ст.), давньоверхньонімецьких (IXXI ст.), давньо­саксонських (IXXI ст.), давньоісландських (ХІІХІІІ ст.). Кількість проаналізованих текстів 63пам’ятки. Загальна кількість розглянутих лексичних одиниць становить 2700. Проаналізовані тексти належать до різних жанрів давньогерманської літературної спадщини: епос, вільний переказ Старого і Нового Завітів у формі алітераційного віршування, переклади окремих книг Біблії та праць античних авторів, житія святих, хроніки, заклинання, поетичні твори за мотивами біблійних сюжетів та ін. Використано матеріал перекладних, тлумачних, історичних та етимологічних словників.
Методи дослідження зумовлені метою, завданнями й специфікою аналізу писемного мовлення VIIIХІІІ ст. та базуються на комплексному інтердисциплінарному підході до вивчення семантики мовних одиниць. Відтворення значень слів, що вербалізують концепт wyrd/örlög у період навернення давніх германців у християнство, ґрунтується на застосуванні порівняльно-історичного методу з елементами індуктивного та дедуктивного методів аналізу. Описовий та лексико-семантичний методи надають можливість виявити особливості засобів вербалізації цього концепту. Для визначення семантики цих слів застосовано аналіз словникових дефініцій, для витворення етимонів досліджуваних лексем метод етимологічної реконструкції.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше представлено типологію лексичних засобів вербалізації концепту wyrd/örlög відповідно до ґенези світоглядних уявлень давніх германців у VIIIХІІІ ст. Побудовано моделі давньогерманського концепту wyrd/örlög: доля-дистриб’ютор та доля-режисер. Уперше визначені семантичні ознаки цього концепту за язичницьких часів та за часів раннього християнства. Уперше виявлена лінгвосеміотична специфіка давньогерманського концепту wyrd/örlög. Реконструйовано етимологію назв скандинавських богинь долі Норн, жінок-пророчиць і використовуваних ними магічних технік.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що результати дослідження є внеском у порівняльно-історичне, загальне й германське мовознавство, лінгвокультурологію та лінгвосеміотику. Виявлення етнокультурних особливостей концепту wyrd/örlög сприяє подальшій розбудові теорії універсалій і варіативності мовних одиниць. Проведене дослідження допомогло розкрити взаємодію внутрішніх і зовнішніх чинників мовного розвитку, виявити специфіку зрушень у семантиці лексичних одиниць на позначення цього концепту у період поступового навернення давніх германців у християнство.
Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості використання концептуальних положень і висновків дисертації у теоретичних курсах "Вступ до германського мовознавства" (розділи "Історія давніх германців", "Етимологічні основи словникового складу германських мов"), "Історія англійської мови" (розділ "Словниковий склад давньоанглійської мови"), лексикології (розділи "Етимологічна характеристика словникового складу англійської мови", "Семантика англійського слова", "Словотвір"), у спецкурсах із проблем лінгвокультурології, а також у науково-дослідній роботі студентів і магістрів з англійської філології.
На захист виносяться такі положення:
1. Концепт wyrd/örlög є одним з ключових компонентів світосприйняття германських етносів, що підтверджується матеріалом давньогерманських пам’яток писемності. Доля є могутньою незалежною силою, що детермінує майбутні події, присуд якої змінити неможливо. Водночас вона також є самими подіями, заздалегідь нею визначеними. На скандинавському ґрунті доля персоніфікована в образі трьох богинь Норн, тоді як на питомо германському вона є безособовою силою. Ключовим для концепту wyrd/örlög є есхатологічний мотив ідея кінця світу у значенні порушення або знищення міри. Спорідненими для цього концепту є давньогерманські концепти удача, слава та багатство.
2. Після навернення у християнство давньогерманського суспільства концепт wyrd/örlög зазнав певних змін, проте він не зник із свідомості давніх германців, а отримав новий статус підпорядкованої сили. У дохристиянський період давньогерманський концепт wyrd/örlög має такі семантичні ознаки: феноменалізм (підпорядкованість людини уявній силі), неагентивність (пасивність у значенні неспроможності й небажанні людини змінити свою долю) та ірраціоналізм (обмеженість логічного мислення). За часів раннього християнства цей набір ознак залишається таким самим за винятком ознаки неагентивності. Ця зміна пояснюється тим, що для германців-християн характерне розуміння долі як Божого провидіння на "християнську" долю можливо вплинути, навіть поліпшити її благими вчинками, доклавши при цьому певних зусиль.
3. За язичницьких часів давньогерманський концепт wyrd/örlög вербалізують дві групи лексем залежно від поширення їх у західногерманському та північногерманському ареалах: західногерманська група та північногерманська. У свідомості давніх германців процес переходу до нової християнської релігії характеризувався нашаруванням одних вірувань (язичницьких, з визначальним культом долі) на інші (християнські, з культом єдиного Бога). У період раннього християнства в давньоанглійській мові з’являються нові лексеми на позначення християнських понять, а питомі зазнають семантичних зрушень. Такі мовні явища не були притаманні давньоісландській мові, яка майже не зазнала впливу християнської ідеології в досліджуваний нами період.
4. Шляхи вербалізації концепту wyrd/örlög у давньогерманських пам’ятках писемності представлено у вигляді двох моделей, що відбивають зміни у світосприйнятті давніх германців від язичницьких до часів раннього християнства. У моделі доля-дистриб’ютор доля представлена в образі трьох скандинавських богинь Норн, які розподіляють долю між людьми (також, богами) ще при народженні, визначаючи, зокрема, і час їхньої смерті. Для моделі доля-режисер доля є силою, підпорядкованою християнському Богу, який визначає майбутнє людини залежно від її вчинків. Лексеми, які репрезентують кожну модель, поділені на групи. Першу модель розкривають три групи слів: (1) доля як початок, (2) доля як час, (3) доля як смерть. Другу модель актуалізують наступні протиставлення: (1) доля-смуток :: бог-порятунок; (2) доля-подія :: бог-творець; (3) доля-слуга :: бог-господар.
5. Символом давньогерманської долі виступають скандинавські богині Норни на підставі умовного співвіднесення символа з тим, що він позначає. Імена Норн позначають теперішнє Verðandi, минуле Urðr та майбутнє Skuld. За семантикою лексеми на позначення основної функції Норн визначати долю розподілено на дві групи: (1) ті, що актуалізують мотив відрізання долі та (2) ті, що актуалізують мотив прядіння долі. Медіаторами між світом Норн та світом людей виступають давньогерманські пророчиці, які, володіючи магічними техніками, доводили присуд Норн до людей. Між іменами Норн, пророчиць, магічних технік та тим, що позначали їхні назви, існує зв’язок за суміжністю, витлумачуваний у лінгвосеміотичній теорії як відношення знакової індексальності.
Апробація результатів дослідження здійснена на трьох міжнародних конференціях: "Дні науки ‘2006" (Дніпропетровськ, 2006 р.), "Актуальні проблеми менталінгвістики" (Черкаси, 2007 р.), "Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі" (Львів, 2007 р.), на одному міжнародному симпозіумі: 4 міжнародний симпозіум Українського товариства дослідження англійської мови (Київ, 2007 р.) та чотирьох міжвузівських конференціях: "Мовна освіта в контексті Болонських реалій" (Київ, 2005 р.), "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції" (Київ, 2006 р.), "Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві" (Київ, 2007 р.), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 2008 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в 3 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України (1,74 др. арк.), та в тезах чотирьох наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,32 др. арк.
Загальний обсяг тексту. Обсяг тексту дисертації складає 170 сторінок, загальний обсяг праці разом з бібліографією становить 200 сторінок. Список використаної літератури містить 275 позицій, серед них 106 іноземними мовами..
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблематики, окреслено мету й завдання роботи, визначено її об’єкт та предмет, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів, охарактеризовано методику дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів.
Перший розділ "Лінгвокультурологічні засади дослідження давньогерманського концепту wyrd/örlög" присвячено аналізу сучасних зарубіжних та вітчизняних робіт на предмет дослідження лінгвокультурологічного підходу до вивчення семантики лексичних одиниць. Окремо розглянуто питання про національно-культурні особливості давньогерманського концепту wyrd/örlög, а також сформульовано його визначення.
У другому розділі "Семантичний простір концепту wyrd/örlög у давньогерманських пам’ятках писемності" визначено семантичні ознаки давньогерманського концепту wyrd/örlög у період до та після християнізації давніх германців, виокремлені мовні засоби на позначення цього концепту й реконструйовано його моделі.
Третій розділ "Особливості концепту wyrd/örlög у лінгвосеміотичному висвітленні за давньогерманськими пам’ятками писемності" присвячено розгляду лінгвосеміотичних особливостей концепту wyrd/örlög. Досліджено походження назв скандинавських богинь долі, давньогерманських жінок-пророчиць та магічних технік, застосовуваних ними, на підтвердження тези про вмотивований зв'язок між мовним знаком та тим, що він позначає.
У загальних висновках підведено підсумки проведеного дослідження й окреслено перспективи подальших наукових розробок.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Концепт wyrd/örlög є одним із ключових компонентів світосприйняття давніх германських етносів. Дослідження мовних одиниць на його позначення дозволяє стверджувати, що в ментальному стереотипі цих народів доля це могутня сила, що визначає життя людини (а також антропоморфної істоти), присуд якої особа змінити не спроможна, а роль розуму в її діяльності мінімалізована.
Аналіз вітчизняних та зарубіжних праць з етнокультурологічної проблематики виявив, що уявлення давніх германців про долю слід розглядати саме у цьому аспекті. Наразі у вітчизняній та зарубіжній традиції існує значний корпус розвідок, присвячених вивченню уявлень давніх германців про долю, проте спостерігається певна лакуна у дослідженнях цієї тематики у лінгвокультурологічному ракурсі із застосуванням інструментарію лінгвосеміотичної теорії.
Під давньогерманським концептом wyrd/örlög ми, слідом за Н. Д. Арутюновою, розуміємо поняття життєвої філософії, що є одиницею колективного знання, має мовне вираження (представлене двн.-англ. іменником wyrd словом-ім’ям цього концепту в західних германців; двн.-ісл. іменником örlög словом-ім’ям концепту в північних германців) та відзначається етнокультурною специфікою.
Для давніх германців концепт wyrd/örlög це могутня сила, що визначає майбутні події, проте водночас це також і самі події, нею детерміновані. Отже, під давньогерманським концептом wyrd/örlög слід розуміти синтетичну єдність, що складається з двох елементів: (а) доля-сила та (б) доля-подія. На формальному рівні ці два поняття не розрізнюються, зокрема, у текстах західних германців вжито ті самі лексеми для позначення як долі-події, так і долі-сили.
Спорідненими до концепту wyrd/örlög виступають давньогерманські концепти удача, слава та багатство, що підтверджується відповідним мовним (наприклад: "удача, доля" двн.-ісл. hamingja, gæfa, auðna; "слава" двн.-англ. dom (пор.: англ. doom "доля, фатум"), двн.-ісл. domr; "багатий, щасливий" двн.-ісл. ríkr, auðigr, двн.-англ. eadig) та позамовним матеріалом. Матеріальне благополуччя, багатство це тільки компонент удачі, доброї долі воїна, який прагне отримати славу під час битви.
Християнізація давніх германських етносів спричинила модифікацію уявлень про долю як силу, що визначає майбутні події, натомість її розуміють вже як сутність, підпорядковану єдиному християнському Богу абсолютному володарю всього сущого. У нашій праці виокремлені семантичні ознаки концепту wyrd/örlög за язичницьких часів та часів раннього християнства. Концепту wyrd/örlög у германців-язичників притаманні такі ознаки, як феноменалізм, неагентивність та ірраціоналізм. Під феноменалізмом слід розуміти долю як феномен з визначальними для неї мотивами "невідворотності" та "фатальності". Пасивність давніх германців як прояв неспроможності контролювати власне життя описує ознака неагентивності. Незрілість логічного мислення як способу пояснення та оцінки всього того, що відбувається з особою, є характерною для ознаки ірраціоналізму. За часів раннього християнства цей набір ознак зменшено до двох. Християнський Бог виступає феноменом, якому підпорядковане все на землі, навіть язичницька доля таке тлумачення описує ознака феноменалізму. Трактування свого життя та своїх вчинків з позиції раціо також не було притаманне германцям-християнам у той період, і це зумовлює наявність ознаки ірраціоналізму. Відсутність ознаки неагентивності пояснюється тим, що для германців-християн характерне розуміння долі як Божого провидіння на "християнську" долю можливо вплинути, навіть поліпшити її благими вчинками, доклавши при цьому певних зусиль.
За язичницьких часів давньогерманський концепт wyrd/örlög представляють дві групи слів, західногерманська, що вербалізує уявлення про долю західними германцями, та північногерманська, що відтворює тлумачення долі північними германцями. До першої належать такі давньоанглійські лексеми, як wyrd "доля; те, що має відбутися або вже сталося", gifeþe "доля", gifeþe "призначений долею", fæge "приречений на смерть". До другої групи відносимо такі давньоісландські лексеми, як örlög (мн.) "доля, смерть", rök (мн.) "доля", hamingja "удача", auðna "доля, удача", gæfa "удача", feigr "приречений долею загинути". За часів Раннього Християнства у західногерманських мовах з’являються нові лексеми на позначення нових християнських понять, наприклад: двн.-англ. God, Christ "Бог" або розвиваються нові значення у слів, які раніше позначали язичницькі феномени, наприклад: двн.-англ. meotod "доля > Бог", gesceaft "язичницька доля > доля, яку визначає Бог", wyrd з тим же значенням. Для мови північних германців через повільне поширення християнства в цьому ареалі такі мовні явища не були характерними, чим і пояснюється відсутність у їхніх творах у досліджуваний період слів на позначення християнських понять.
У нашому дослідженні виокремлені дві моделі давньогерманського концепту wyrd/örlög (за Н. Д. Арутюновою), які відображають зміни у світосприйнятті давніх германців. Модель доля-дистриб‘ютор та модель доля-режисер. Першу модель (= язичницькі часи) представляють скандинавські Норни, які навмання розподіляють соціально задані варіанти життя. Людина як носій долі є пасивним отримувачем свого присуду і водночас його користувачем. Проведене дослідження надало змогу розширити цю модель трьома групами слів, а саме: (а) доля як початок (= народження), (б) доля як час (= розгортання присуду долі); (в) доля як кінець (= смерть).
У групі (а) доля як початок закладена ідея про те, що людина отримує свою долю як заздалегідь визначений сценарій життя при народженні. Її актуалізують такі давньоанглійські лексеми, як gebyrd "доля, визначена при народженні" (пор.: двн.ісл. byrð), ge­beran та beran "народжувати" (пор.: двн.-ісл. bera) та ge­byrde,­bierde "вроджений, природний".
У групі (б) доля як час слід розуміти час як певну сферу, контейнер, де розгортаються події, визначені долею, а також обмежені нею у часі. Цю групу представляють такі лексеми: двн.-англ. mælgesceaft "те, що має відбутися у визначений долею час", gescæphwile "час, коли людина має померти за присудом долі"; двн.-ісл. mjötuðr "відмірена доля", rök (мн.) "доля".
У групі (в) доля як кінець імплікована ідея фатальності та невідворотності присуду долі, показовими для цієї групи є лексеми: двн.-англ. metodgesceaft, metodsceaft "перебіг подій, які визначила доля", fæge "приречений долею" та двн.-ісл. ragna rök "доля богів, загибель богів".
У моделі доля-режисер обранець долі є обранцем християнського Бога, а голос долі слід ідентифікувати з гласом Божим. Ця модель розширена наступними протиставленнями: (а) доля-смуток :: бог-порятунок; (б) доля-подія :: бог-творець; (в) доля-слуга :: бог-господар. У текстах ці протиставлення представлені лексемами на позначення різних реалій, які вживалися у межах одного контексту.
У текстах північних германців концепт örlög персоніфікований в образі трьох богинь Норн, на відміну від пам’яток західних германців, де концепт wyrd є безособовою силою. Імена двох Норн мають спільне походження, зокрема, Urðr "минуле" та Verðandi "теперішнє" є продовженням індоєвропейських етимонів, а назва третьої Skuld "майбутнє" має питомо германські корені. Долею германських воїнів опікувалися також Валькірії (двн.-ісл. val-kyrja "та, що наділяє смертю"), які, так само як і Норни, належать до найнижчої категорії скандинавських жіночих божеств.
Основна функція Норн визначати майбутнє, яке неможливо змінити. У давньоісландських текстах, де йдеться про їхній присуд, вживалися дієслова, у дефініціях яких експліковане значення футуральності та модальне значення облігаторності, наприклад: двн.-ісл. дієслово verða "неминуче має відбутися" у поєднанні з інфінітивом іншого дієслова набуває модального значення облігаторності, двн.-ісл. дієслово munu має модальне значення облігаторності "повинно, має бути", а разом з інфінітивом іншого дієслова виконує функцію граматичного оператора майбутнього часу. Відсутність у часовій опозиції германських мов футурума пояснюється особливостями світосприйняття давніх германців, які не диференціювали бажане (модальність) та детерміноване (майбутність). Замість них уживалися форми презенса та оптатива. У більшості випадків форми футурума утворювалися з тих дієслів, які на етимологічному рівні співвідносяться з концептом wyrd/örlög, наприклад: двн.-в.-нім. werdan + партицип II; двн.-сакс. werthan + партицип I/II або sculan + інфінітив; двн.-ісл. munu, skulu (у 1-ій особі) + інфінітив.
Виходячи з їхньої семантики, лексеми, що вживаються у контекстах, де йдеться про присуд Норн, розподілені на 2 групи. До першої належать слова, які репрезентують мотив відрізання долі, що корелює з давніми уявленнями про Норн, які вирізали рунічні написи на спеціальних дошках, визначаючи у такий спосіб майбутнє людини. Другу групу представляють лексеми, що експлікують мотив прядіння долі. Ідею прядіння долі асоціюють з ниткою, тканням, що й символізує долю.
На підставі умовного співвіднесення знака та позначуваного ним об’єкта (за Ч. С. Пірсом) визначено, що скандинавські Норни виступають символом давньогерманського концепту wyrd/örlög. Оскільки відношення, що лежать в основі позначення символом свого об’єкта, є суто конвенціональними, то умовою, необхідною для здійснення символічної репрезентації, є медіація з боку людської свідомості, де роль людського чинника є єдиним фактором виникнення цих відношень.
Посередницями між світом людей та світом богинь Норн виступали давньогерманські смерті жінки-пророчиці. Пророчиці володіли спеціальними магічними техніками, за допомогою яких вони передбачали майбутнє та займалися чаклунством. На скандинавському ґрунті лексемами на позначення цих магічних технік є: seiðr "чари, ворожіння, магічне закляття", spá "віщування долі" та galdrar, galðrar "ворожіння, заклинання".
Залежно від використовуваної техніки у давньоісланській мові представлені такі іменники зі значенням "пророчиця, чаклунка", як seiðkona (= магія сейт); spákona, spádís, spákerling, völva (= магія спа); galdrakind, galdrakona (= магія гальдра). У давньоанглійській мові назви пророчиць представлені цілим набором лексем, проте ключовими серед них ми виділяємо тільки дві: wicce та hægtesse в їхній семантиці зафіксована інформація про специфіку їхньої магії. Етимологічні розвідки цих лексем дозволяють говорити про детермінований зв’язок між знаком та позначеним, що тлумачиться у контексті лінгвосеміотичної теорії як відношення знакової індексальності, побудоване на асоціаціях за суміжністю (за Ч. С. Пірсом).
Проблема вивчення особливостей концепту wyrd/örlög на матеріалі давньогерманських пам’яток писемності є перспективною для подальших досліджень. Отримані результати не вичерпуються проблематикою, висвітленою у роботі. Актуальним вважаємо продовження дослідження лексем на позначення давньогерманського концепту wyrd/örlög з погляду семіотики, а також у подальших теоретичних розробках із проблематики лінгвокультурологічної теорії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С. С. Судьба / С. С. Аверинцев // Философская энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1970. Т. 5. 742 с.
2. Аверинцев С. С. Символ / С. С. Аверинцев // Краткая литературная энциклопедия. М.: Сов. Энциклопедия, 1971. Т.6. 827 с.
3. Аверинцев С. С. Античная риторика и судьбы античного рационализма / С. С. Аверинцев // Античная поэтика. Риторическая теория и литературная практика. М.: Наука, 1991. С. 326.
4. Апресян Ю. Д. Избранные труды. Лексическая семантика / Ю. Д. Апресян. М.: Школа "Языки русской культуры", 1995. Т. 1. 767 с.
5. Арутюнова Н. Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры / Н. В. Арутюнова // RES PHILOLOGICA. Филологические исследования памяти академика Г. В. Степанова. М.: Наука, 1990. С. 7188.
6. АрутюноваН. Д. Введение / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С. 35.
7. Арутюнова Н. Д. Введение / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка: Ментальные действия. М.: Наука, 1993. С. 37.
8. Арутюнова Н. Д. Истина и судьба / Н. Д. Арутюнова // Понятие судьбы в контексте разных культур. М. : Наука, 1994. С. 302315.
9. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
10. Арутюнова Н. Д. О работе группы "Логический анализ языка" Институт языкознания / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Избранное. 19881995. М.: Индрик, 2003. С. 723.
11. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность: Антология. М.: Академия, 1997. С. 267280.
12. Бабушкина А. Д. О функционировании паремии в исландских родовых сагах / А. Д. Бабушкина // Скандинавские языки. Диахрония и синхрония. М.: Рос. гос. гуман. ун-т. 1999. С. 6680.
13. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Р. Барт; [пер. с. фр. Г. К. Косиков]. М.: Прогресс. Универс, 1994. 615 с.
14. Белєхова Л. І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Л. І. Белєхова. К., 2002. 34 с.
15. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов / Э. Бенвенист; [пер. с фр. Ю. С. Степанова]. М.: Прогресс-Универс, 1995. 456 с.
16. Богатырев П. Г. Народная культура славян / П. Г. Богатырев. М.: ОГИ, 2007. 368 с.
17. Богин Г. И. Переход смыслов в значения / Г. И. Богин // Понимание и рефлексия. Тверь, 1994. Ч. 2. С. 816.
18. Болдырев Н. Н. Проблемы исследования языкового знания / Н. Н. Болдырев // Концептуальный анализ язык: современные направления исследования: Сб. науч. тр. М., 2007. С. 95109.
19. Брутян Г. А. Гипотеза Сепира-Уорфа / Брутян Г.А. Ереван: Луйс, 1968. 167 с.
20. Булыгина Т. В., Шмелев А. Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики) / Т. В. Булыгин, А. Д. Шмелев. М.: Языки русской культуры, 1997. 481с.
21. Буніятова І. Р. Ірраціональність vs. Раціональність у мові давньогерманських етнічних спільнот / І. Р. Буніятова // Вісник Київського державного лінгвістичного ун-ту. Серія Філологія. 2000. Т. 3, № 2. С. 4753.
22. Буніятова І. Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах / І. Р. Буніятова. К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. 327 c.
23. Буніятова І. Р. Становлення складнопідрядного речення в давньогерманських мовах (IVXIII ст.): дис. доктора філол. наук: 10.02.04 / Буніятова Ізабелла Рафаїлівна. К., 2004. 404 с.
24. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая; [пер. с англ. М. А. Кронгауз]. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
25. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / А. Вежбицкая; [пер. с англ. А. Д. Шмелев]. М.: Языки русской культуры, 1999. 776 с.
26. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / А. Вежбицкая. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с.
27. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. В поисках новых путей развития лингвострановедения: концепция речеповеденческих тактик / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. М.: Ин-т рус. яз. им. А. С. Пушкина, 1999. 84 с.
28. Витгенштейн Л. Философские исследования / Л. Витгенштейн // Новое в зарубежной лингвистике. 1985. Вып. XVI. С. 79128.
29. Вомперский В. П. Взгляды П. М. Бицили на историю русского литературного языка / В. П. Вомперский // Филологический сборник (К 100-летию со дня рождения академика В.В. Виноградова). М., 1995. С. 99106.
30. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филологические науки. 2001. № 1. С. 6472.
31. Воркачев С. Г. Концепт любви в русской паремиологии / С. Г. Воркачев // Эколингвистика: Теория, проблемы, методы. Саратов, 2003. С. 6470.
32. Воркачев С. Г., Воркачев Е. А. Концепт счастья в английском языке: значимостная составляющая / С. Г. Воркачев, Е. А. Воркачев // Массовая культура на рубеже XXXXI векав: Человек и его дискурс. М.: Азбуковник, 2003. С. 263275.
33. Воркачев С. Г. Лингвоконцептология и межкультурная коммуникация: истоки и цели / С. Г. Воркачев // Филологические науки. 2005. № 4. С. 7682.
34. Воробьев В. В. Лингвокультурология (теория и методы) / В. В. Воробьев. М.: Изд-во РУДН, 1997. 331 с.
35. Воробьёва О. П. Художественная семантика: когнитивный сценарий / О. П. Воробьева // С любовью к языку: Сб. науч. тр. Москва; Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский государственный университет, 2002. С. 379384.
36. Выготский Л. С. Психология развития как феномен культуры: Избранные психологические труды / Л. С. Выготский. М.: Воронеж, 1996. 512 с.
37. Гадамер Г. Г. Актуальность прекрасного / Г. Г. Гадамер. М.: Искусство, 1991. 367 с.
38. Гак В. Г. Истина и люди / В. Г. Гак // Логический анализ языка: Истина и истинность в культуре и языке. М.: Наука, 1995. С. 2431.
39. Гак В. Г. Судьба и мудрость / В. Г. Гак // Психология судьбы: предопределение, случай, свобода. Минск, 2003. С. 149162.
40. Гамкрелидзе Т. В., Иванов В. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры / Т. В. Гамкрелидзе, В. В. Иванов. Тбилиси, 1984. Т. 2. 969 с.
41. Ганина Н. А. Валькирия: к генезису мифа и специфике древнегерманских ареальных традиций / Н. А. Ганина // Мифологема женщины-судьбы у древних кельтов и германцев. М.: Индрик, 2005. С. 104118.
42. Герц Г. Принципы механики, изложенные в новой святи / Г. Герц. М.: АН СССР, 1959. 386 с.
43. Горан В. П. Идея судьбы и зарождение личностного самосознания в древних культурах: Месопотамии, Египта, Греции / В. П. Горна // Понятие судьбы в контексте разных культур. М.: Наука, 1994. С. 7584.
44. Гумбольдт В. О сравнительном изучении языков применительно к различным эпохам их развития / В. Гумбольдт // Избранные труды по языкознанию. М., 1984. С. 307323.
45. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / В. Гумбольдт. М.: Прогресс,1985. 450 с.
46. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / А. Я. Гуревич. М.: Искусство, 1972. 318 с.
47. Гуревич А. Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства / А. Я. Гуревич. М.: Искусство, 1990 396 с.
48. Гуревич А. Я. Избранные труды: Древние германцы. Викинги / А. Я. Гуревич. М., 1999. Т. 1. 350 с.
49. Гуревич А. Я. История нескончаемый миф / А. Я. Гуревич. М., 2005. 889 с.
50. Гутнер Г. Б. Философия языка. Язык и интеллектуальная интуиция / Г. Б. Гутнер. М.: Изд-во УРАО, 2001. 60 с.
51. Гухман М. М. Глагол в германских языках / М. М. Гухман // Сравнительная грамматика германских языков. М.: Наука, 1966. Т. 4. С. 124434.
52. Гухман М. М. Готский язык / М. М. Гухман. [2-е изд.]. М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 2007. 296 с.
53. Демьянков В. З. "Концепт" в философии языка и в когнитивной лингвистике / В. З. Демьянков // Концептуальный анализ языка : современные направления исследования: Сб. науч. тр. М., 2007. С. 2633.
54. Денисова С. П. Антропоніми як засоби концептуалізації етномовних картин світу: постановка проблеми / С. П. Денисова // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. ст. К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. Вип. 8. С. 6874.
55. Дьяконов И. М. Архаические мифы Востока и Запада / И. М. Дьяконов. М.: Едиториал УРСС, 2004. 252 с.
56. Ельмслев Л. Пролегомены к теории языка / Л. Ельмслев // Зарубежная лингвистика. М.: Наука, 1999. С. 131256.
57. Ермакова О. П. Концепт "безумие" с точки зрения языка / О. П. Ермакова // Логический анализ языка. Космос и хаос: Концептуальные поля порядка и беспорядка. М., 2003. С. 108166.
58. Єрмоленко С. С. Мовне моделювання дійсності і знакова структура мовних одиниць / С. С. Єрмоленко. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. 384 с.
59. Зиндер Л. Р., Строева Т. В. Историческая морфология немецкого языка / Л. Р. Зиндер, Т. В. Строева. Л.: Просвещение, 1968. 264 c.
60. Иванов Вяч. Вс. Вступительная статья к сборнику "Симпозиум по структурному изучению знаковых систем" / Вяч. Вс. Иванов // Из работ московского семиотического круга. — М.: Языки русской культуры, 1997. С. 37.
61. Ипполитов О. О. Некоторые черты строения интерпретационного слоя концепта "дорога" / О. О. Ипполитов // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж, 2001. С. 133136.
62. Калыгин В. П. Ирландская Бригита и галльская Бригантия / В. П. Калыгин // Мифологема женщины-судьбы у древних кельтов и германцев. М.: Индрик, 2005. С. 118130.
63. Карасик В. И. О категориях лингвокультурологии / В. И. Карасик // Язывокая личность: проблемы коммуникативной деятельности: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2001. С. 3 16.
64.