ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ВЛАДА У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

ЧОРНОВОЛ-ТКАЧЕНКО ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 811.111’42

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ВЛАДА
У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, доцент
Мартинюк Алла Петрівна

Харків 2007

ВСТУП.

4

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ЛІНГВО-КОГНІТИВНОГО АНАЛІЗУ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ ВЛАДА У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ..........

12

1.1. Британський газетний дискурс як контекст вербалізації концепту ВЛАДА..

12

1.2. Підходи до визначення концепту ВЛАДА.

18

1.3. Структурні складники концепту ВЛАДА...

22

1.4.Методика лінгвокогнітивного аналізу концепту ВЛАДА...

27

1.5. Номінативні засоби вербалізації концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі..

35

1.5.1. Класичні номінативні засоби

37

1.5.2. Некласичні номінативні засоби

44

1.5.3. Частиномовна класифікація номінативних засобів вербалізації концепту ВЛАДА

48

1.6. Специфіка вербалізації понятійно-ціннісної й образно-ціннісної інформації у структурі концепту ВЛАДА

55

Висновки до розділу 1

58

РОЗДІЛ II. ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТІЙНО-ЦІННІСНОГО СКЛАДНИКА КОНЦЕПТУ ВЛАДА У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ....................................................................

60

2.1. Понятійний зміст концепту ВЛАДА за психолого-соціологічними даними..

60

2.2. Етимологічний лексикографічний опис імені концепту ВЛАДА

64

2.3. Результати дефінітивного аналізу імені концепту ВЛАДА та його частиномовних дериватів

65

2.4. Синонімічний ряд імені концепту ВЛАДА.......

70

2.5. Результати ідеографічного аналізу засобів вербалізації концепту ВЛАДА..

87

Висновки до розділу 2.

96

РОЗДІЛ III. ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ОБРАЗНО-ЦІННІСНОГО СКЛАДНИКА КОНЦЕПТУ ВЛАДА У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ....................................................................

99

3.1. Метафора у структурі концепту ВЛАДА.......

99

3.2. Конвенціональні метафори ВЛАДИ......

106

3.2.1. Об’єктні метафори

106

3.2.2. Суб’єктно-об’єктні метафори...

108

3.2.3. Суб’єктно-об’єктно-суб’єктні метафори.

117

3.2.4. Суб’єктні метафори...

124

3.3. Образні метафори ВЛАДИ..

125

3.3.1. Образні метафори, що концептуалізують суб’єктів влади...

125

3.3.2. Образні метафори, що концептуалізують об’єктів влади.........

137

3.3.3. Образні метафори, що концептуалізують дії суб’єктів та стан об’єктів влади...

142

3.3.3.1. Метафори суб’єктної дії.....

142

3.3.3.2. Метафори суб’єктно-об’єктної дії

151

3.3.4. Метафори, що концептуалізують атрибути суб’єктів та об’єктів влади.

159

Висновки до розділу 3

163

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......

172

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ..

191

СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ.

193

ДОДАТКИ...

195

ДОДАТОК А. Рисунки

195

ДОДАТОК Б. Глосарій термінів когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістики, використаних у дослідженні.

203

ВСТУП

Новітня міждисциплінарна функціональна парадигма гуманітарного знання, що склала альтернативу традиційній у другій половині минулого століття, сфокусувала увагу лінгвістів на феномені дискурсу як мовленнєво-розумової діяльності людини у соціокультурному контексті (див. роботи Н.Д. Арутюнової [5], А.Д. Бєлової [23; 25], В.І. Карасика [77], І.М. Колегаєвої [77], В.В. Красних [84], О.С. Кубрякової [90], М.Л. Макарова [100], Ю.С. Степанова [129], І.С. Шевченко, О.І. Морозової [156], G. Brown, G. Yule [172], T.A. van Dijk [183], D. Schiffrin [238] та ін.).
Це посилило інтерес до вивчення концепту як одиниці, яка забезпечує мовленнєво-розумову діяльність індивіда під час продукування та інтерпретації дискурсу, і спричинило формування низки підходів концептуального аналізу: лінгвопсихологічного, що розглядає концепт як динамічну одиницю психічних ресурсів індивіда, підкорену закономірностям його/її життєдіяльності (М.І. Жинкін [58], О.О. Залевська [61-62], С.Є. Нікітіна [113]); лінгвокультурологічного, що тлумачить концепт як одиницю колективної свідомості, яка відбиває специфіку лінгвокультури (С.Г. Воркачев [39], В.І. Карасик [68; 73], М.М. Полюжин [118], Г.Г. Слишкін [126; 127], Ю.С. Степанов [130]); семантико-когнітивного, що подає концепт як одиницю індивідуальної свідомості, співвідносну з будь-якою мовною формою (Н.Д. Арутюнова [6; 9], О.Л. Бєссонова [27-28], М.М. Болдирев [30], О.С. Кубрякова [86-93], Й.А. Стернін [132]); логіко-ейдетичного, що опікується онтологічними схемами структурування концептів, репрезентованих лексичними одиницями чи лексико-граматичними конструкціями (А. Вежбицька [246; 247], С.А. Жаботинська [55-57]); когнітивно-поетичного, що розглядає концепти художнього тексту (Л.І. Бєлєхова [21; 22], О.П. Воробйова [40; 41], О.М. Кагановська [69]); філософсько-семіологічного, що вивчає когнітивні основи знаковості (О.В. Кравченко [83]); і, нарешті, когнітивно-дискурсивного, що інтегрує здобутки інших підходів й розглядає концепт як одиницю індивідуальної свідомості, яка віддзеркалює колективне соціокультурне знання про відображений концептом феномен і дана лінгвісту через розмаїття різнорівневих одиниць мови, що актуалізують його у дискурсі (О.С. Кубрякова, [94], А.П. Мартинюк [102-104],О.І. Морозова [108], В.М. Телія [136], І.С. Шевченко [155], І.Б. Штерн [161]).
На тлі зростання інтересу до вивчення ‘мови влади’, тобто лінгвальних засобів та прийомів здійснення владного впливу ([3], [14; 17], [63], [125], [142], [154], [159], [169-171], [185], [221], [235], [242], [245], [249]), у сучасному мовознавстві визріває необхідність комплексного когнітивно-дискурсивного аналізу концепту ВЛАДА. Як один із базових концептів політичного дискурсу він був предметом вивчення О.Й. Шейгал на матеріалі російськомовних лексикологічних джерел [157; 158]. Втім, ще не з’ясований понятійно-ціннісний та образно-ціннісний зміст концепту ВЛАДА, що знаходить відображення в англомовному, зокрема британському дискурсі.
Актуальність дослідження визначена, з одного боку, антропоцентричною природою його об’єкта, концепту ВЛАДА, його пріоритетним місцем у картині світу будь-якої лінгвокультури (зокрема, британської), оскільки відносини влади складають підґрунтя усіх соціальних відносин, а з другого застосуванням когнітивно-дискурсивного підходу, що належить до домінанти дослідницьких парадигм сучасного мовознавства і дозволяє інтегрувати дані, отримані на основі процедур традиційного семантичного аналізу різнорівневих засобів вербалізації концепту й вивчення їх дискурсивних реалізацій, за допомогою методик концептуального аналізу.
Сказане визначає наукове завдання дисертаційної роботи встановити лінгвокультурну специфіку концепту ВЛАДА, актуалізованого різнорівневими одиницями мови у сучасному британському газетному дискурсі.
Зв'язок з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за темою Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов”, номер державної реєстрації 0103U004255.
Мета роботи розкрити лінгвокультурну специфіку концепту ВЛАДА шляхом з’ясування лінгвокогнітивних характеристик різнорівневих мовних засобів його вербалізації у сучасному британському газетному дискурсі передбачає вирішення таких завдань:
· дати визначення концепту ВЛАДА, встановити його структурні складники;
· виділити засоби вербалізації понятійно-ціннісного та образно-ціннісного складників концепту;
· здійснити їх структурно-семантичну, прагматично-семантичну, частиномовну та ідеографічну класифікацію;
· розкрити зміст понятійно-ціннісного складника концепту;
· установити кореляти конвенціональних та образних метафор, що лежать у підґрунті образно-ціннісного складника концепту;
· побудувати фреймову модель концепту.
Об’єктом дослідження є концепт ВЛАДА та різнорівневі мовні засоби його вербалізації у сучасному британському газетному дискурсі.
Предметом вивчення є структурно-семантичні, частиномовні, прагматично-семантичні та ідеографічні характеристики засобів вербалізації концепту ВЛАДА, встановлення яких дає можливість розкрити його лінгвокультурну специфіку.
Методологічне підґрунтя дисертації становить функціональна парадигма, що обґрунтовує когнітивно-дискурсивний підхід до вивчення концепту як стану ментальних і психічних ресурсів свідомості індивіда у процесі мовленнєво-розумової діяльності під час продукування/інтерпретації дискурсу та інтегрує окремі здобутки інших шкіл когнітивної лінгвістики, зокрема трактування когнітивного аналізу як логічного продовження семантичного (О.С. Кубрякова [87, c. 85]), розмежування понятійної, образної та ціннісної інформації у структурі концепту (В.І. Карасик [73, с. 139-140], Г.Г. Слишкін [127, с. 11-13], А.М. Приходько [122, с. 21]), фреймове подання структури значення одиниці мови/концепту (Ch. Fillmore [187-189], A. Goldberg [196], С.А. Жаботинська [55-57]), а також теорія концептуальної метафори (Дж Лакофф, М. Джонсон [213-217], З. Кьовечеш [206-209], Дж. Мерфі [231] та ін.).
Теоретико-методологічна база дослідження обумовлює використання методів як традиційної функціонально-семантичної парадигми (дефінітивного, компонентного аналізу, методики лексичної трансформації для інвентаризації, структурно-семантичної та ідеографічної класифікації засобів вербалізації концепту ВЛАДА; етимологічного аналізу для встановлення етимону імені концепту; контекстологічного аналізу для виявлення дискурсивних реалізацій засобів вербалізації концепту; кількісного аналізу для обґрунтування вибору імені концепту), так і когнітивно-дискурсивної парадигми (методики фреймового моделювання для побудови фреймової моделі концепту; інструментарію теорії концептуальної метафори для встановлення корелятів конвенціональних та образних метафор, що формують образнио-ціннісний складник концепту; методики прагматично-когнітивної інтерпретації значення для з’ясування оцінних конотацій/асоціацій, що становлять підґрунтя ціннісного змісту концепту).
Матеріалом дослідження слугували 25 000 фрагментів британського газетного дискурсу рівних висловленню, що містять різнорівневі мовні одиниці (325 слів, 479 вільних словосполучень, 227 фразеологічних словосполучень із зв’язаним значенням одного з компонентів та 193 ідіоми), які репрезентують концепт ВЛАДА в сучасному британському газетному дискурсі.
Вибір газетного дискурсу обумовлений тим, що він, по-перше, є інструментом владного впливу на представників британського лінгвокультурного соціуму засобами мови, що відображено у специфіці його стратегічної мети та тактичних завдань, які виконують соціальне замовлення суб’єктів влади; по-друге, становить найбільш адекватний контекст концептуалізації та вербалізації ВЛАДИ, що відбито у наборі типових предметно-референтних ситуацій, які тематизують суб’єктів, об’єктів влади, відносини між ними, а також різноманітні (політичні, економічні, фінансові, адміністративні, релігійні, військові, інформаційні тощо) прояви влади.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше на основі когнітивно-дискурсивного підходу з’ясована лінгвокультурна специфіка концепту ВЛАДА, вербалізованого різнорівневими одиницями мови в сучасному британському газетному дискурсі: визначений когнітивний класифікатор концепту, встановлені кореляти конвенціональних та образних метафор влади, розкритий зміст емотивно та раціонально оцінних конотацій/асоціацій, пов’язаних з концептом у британській лінгвокультурі, побудована фреймова модель концепту.
Наукова новизна роботи узагальнена в положеннях, що виносяться на захист:
1. Концепт ВЛАДА є одиницею ментальних ресурсів індивідуальної свідомості, що репрезентує особистісну інтерпретацію засвоєного у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов’язаного з трактуванням феномена влади у британській лінгвокультурі й містить понятійно-ціннісний та образно-ціннісний складники. Ціннісний складник існує у нерозривній єдності з понятійним і образним завдяки аксіологічній природі концепту.
2. Понятійно-ціннісний складник концепту ВЛАДА вербалізований ім’ям концепту, членами синонімічного ряду імені концепту включно з частиномовними дериватами, а також сформованими на їх основі вільними словосполученнями, денотат яких ускладнений раціональною телеологічною оцінкою ‘ефективно’ (влада, її суб’єкти, їхні дії/атрибути) або ‘неефективно’ (об’єкти влади, їхні дії/атрибути).
3. Образно-ціннісний складник концепту ВЛАДА реалізований конвенціональними та образними метафорами. Перші репрезентовані вільними та фразеологічними словосполученнями із зв’язаним значенням одного з компонентів, побудованими на ґрунті денотата імені концепту або членів його синонімічного ряду, другі образними словами та ідіомами, структурованими на основі полімотиваційного гештальта, що додає до раціональної оцінки емотивну, реалізовану в діапазоні «схвалення» «нейтральне ставлення» «більш/менш інтенсивне несхвалення» «зневага» до референта в залежності від емпатії мовця, що втілюється у контексті дискурсу.
4. Конвенціональні метафори ВЛАДИ демонструють онтологічну природу. Джерелом конвенціональних метафор є неспецифікований об’єкт: ВЛАДА Є ОБ’ЄКТ ВОЛОДІННЯ, ВЛАДА Є ОБ’ЄКТ ВІДЧУЖЕННЯ, ВЛАДА Є ОБ’ЄКТ БАЖАННЯ, ВЛАДА Є ТРОФЕЙ; матеріальний об’єкт/феномен, сприйманий органами чуття й вичленований у просторі за його фізичними характеристиками: ВЛАДА Є АРТЕФАКТ (ВЛАДА Є МЕХАНІЗМ, ВЛАДА Є ГУЖОВИЙ ТРАНСПОРТ, ВЛАДА Є АРХІТЕКТУРНА СПОРУДА, ВЛАДА Є ІНСТРУМЕНТ), ВЛАДА Є КОНТЕЙНЕР, ВЛАДА Є ПУНКТ ПРИЗНАЧЕННЯ, ВЛАДА Є РЕСУРС, ВЛАДА Є ЖИВА ІСТОТА.
Образні метафори ВЛАДИ сформовані на підґрунті полімотиваційного гештальта, що містить різні комбінації предметного образа, подієвого образа ситуації та абстрактного уявлення. Предметний образ становить джерело як онтологічної метафори, так і метонімії. Подієвий образ та абстрактне уявлення формують структурну метафору. Абстрактне уявлення про просторові орієнтири ‘верх/низ’ лежить у підґрунті орієнтаційної метафори.
5. Фреймова модель концепту ВЛАДА структурована у вигляді мережі пропозицій акціонального, предметного, таксономічного та компаративного фреймів: [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ є ТАКИЙ мотивований егоцентрично чи соціоцентрично спрямованою актуальною потребою здійснення владного впливу// діє ТАМ інституціональна/ неінституціональна сфера // діє на ОБ’ЄКТА ВЛАДИ пацієнса або бенефіціанта// діє задля МЕТИ/РЕЗУЛЬТАТУ реалізація власних амбіцій/ служіння суспільству // діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА ресурсів влади// діє ТАК застосовуючи засоби здійснення влади// є ХТОСЬ інституціональна/ неінституціональна роль// є начебто ЩОСЬ/ХТОСЬ кореляти конвенціональних та образних метафор]. Слоти предметного фрейму ТАКИЙ/ТАК та компаративний фрейм слугують підґрунтям для реалізації раціональної й емотивної оцінки влади, її суб’єктів/об’єктів, їхніх дій та атрибутів.

Теоретична значущість роботи обумовлена тим, що її результати й висновки є внеском у когнітивну семантику (встановлення прагматично-семантичних, частиномовних та ідеографічних характеристик засобів вербалізації концепту ВЛАДА), теорію концептуалізації та категоризації (побудова фреймової моделі концепту ВЛАДА), теорію концептуальної метафори (встановлення корелятів конвенціональних та образних метафор влади). Комплексна методика дослідження концепту, що інтегрує здобутки функціонально-семантичної та когнітивно-дискурсивної парадигм, може бути застосованою для вивчення інших концептів.
Практична значущість дисертації полягає в тому, що її результати можуть бути використані в лекційних курсах з теоретичної граматики (розділ Семантика речення”) та лексикології англійської мови (розділи Лексична семантика”, Фразеологія”), загального мовознавства (розділ Семантика”), спецкурсах з когнітивної лінгвістики, а також у лексикографічній практиці.
Апробація. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження обговорювались на розширеному засіданні кафедри перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (1 березня 2007 р.), на IV Міжвузівській конференції молодих учених у Донецькому національному університеті (Донецьк, 1-3 лютого 2006р.), Всеукраїнському науковому форумі Сучасна англістика: Стереотипність та творчість” у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна (Харків, 19 травня 2006 р.) та VI Міжнародній науковій конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна (Харків, 1 лютого 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано вісім робіт, з них п’ять статей у фахових наукових виданнях України й тези виступів на трьох наукових конференціях.
Структура роботи і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, списків використаної літератури (251 позиція), лексикографічних джерел (26), джерел ілюстративного матеріалу (35) та додатків, що містять 7 рисунків і 1 таблицю. Загальний обсяг роботи становить 209 сторінок. Обсяг основного тексту 171 сторінка.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Виходячи з когнітивно-дискурсивного розуміння концепту як ментального стану індивіда у процесі продукування/інтерпретації дискурсу, лінгвокультурний концепт ВЛАДА визначаємо як одиницю ментальних ресурсів індивідуальної свідомості, що репрезентує особистісну інтерпретацію засвоєного і привласненого у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов’язаного з трактуванням феномена влади у британському лінгвокультурному соціумі.
Концепт ВЛАДА містить понятійно-ціннісний та образно-ціннісний складники, актуалізовані різнорівневими номінативними одиницями в англомовному дискурсі.
Британський газетний дискурс вважаємо найбільш адекватним контекстом актуалізації концепту ВЛАДА як одного із його базових концептів, що виявлено у специфіці стратегічної мети й тактичних завдань дискурсу, підпорядкованих соціальному замовленню суб’єктів влади, а також його тематичній спрямованості, що забезпечує наявність типових предметно-референтних ситуацій тематизації суб’єктів, об’єктів влади, відносин між ними, різноманітних (політичних, економічних, фінансових, адміністративних, релігійних, військових, інформаційних тощо) проявів влади.
Засоби вербалізації концепту ВЛАДА залучають субстантивні, дієслівні, ад’єктивні й адвербіальні дескриптивно та прагматично орієнтовані лексичні номінації, вільні словосполучення, фразеологічні словосполучення із зв’язаним значенням одного з компонентів та ідіоми, що відбивають різноманітні аспекти владних відносин у мовній свідомості британського лінгвокультурного соціуму (суб’єктів/об’єктів влади, їх типові дії/стан та атрибути).
Понятійно-ціннісний складник концепту ВЛАДА вербалізований дескриптивно орієнтованими лексичними номінаціями включно з ім’ям концепту, його частиномовними дериватами, членами синонімічного ряду, а також вільними й фразеологічними словосполученнями, денотат яких ускладнюється раціонально оцінною інформацією.
Вибір номінації power у якості імені концепту ВЛАДА здійснено на підставі її полісемантичності, полівалентностві й поліфункціональності.
Результати етимологічного аналізу імені досліджуваного концепту, номінації power, дозволяють встановити етимон концепту ВЛАДА, що постає як стереотипне соціокультурне уявлення про верховенство чоловіка, пов’язане з його фізіологічною потенцією та статусом хазяїна, асоційованого з міццю, могутністю, впливовістю, ефективністю, переосмисленими як здатність чинити владний вплив.
Ідеалізована когнітивна модель концепту ВЛАДА структурована на підґрунті предметного та акціонального фреймів [ХТОСЬ: агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ є ТАКИЙ здатний спричиняти владний вплив] та [ХТОСЬ: агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє (спричиняє владний вплив) на КОГОСЬ: імплікованого ОБ’ЄКТА ВЛАДИ; діє ТАК: як це притаманно суб’єкту влади; за допомогою ІНСТРУМЕНТУ: інституціональних або неінституціональних РЕСУРСІВ здійснення ВЛАДИ].
Образно-ціннісний складник концепту ВЛАДА актуалізується конвенціональними та образними метафорами.
Конвенціональні метафори, вербалізовані вільними та фразеологічними словосполученнями із зв’язаним значенням одного з компонентів, побудованими на ґрунті денотата імені концепту або членів його синонімічного ряду, репрезентують владу як нечленований феномен. За способом концептуалізації влади усі аналізовані конвенціональні метафори є онтологічними.
Спектр конвенціональних метафор влади містить такі кореляти, як неспецифікований об’єкт (володіння, відчуження, бажання, трофей), матеріальний об’єкт/феномен, сприйманий органами чуття й вичленований у просторі за його фізичними характеристиками, зокрема, артефакт (механізм, гужовий транспорт, архітектурна споруда, інструмент), контейнер, пункт призначення (точка у просторі), керований динамічний ресурс, що піддається кількісному перерозподілу, жива істота. За певних контекстуальних умов об’єкт володіння, об’єкт бажання та трофей можуть мислитися як керований динамічний ресурс.
Образні метафори, вербалізовані образно мотивованими словами, фразеологізмами із зв’язаним значенням одного з компонентів та ідіомами, переважно позначають складники владних відносин: суб’єктів/об’єктів влади, їхні дії/стан та атрибути.
Образні метафори сформовані на підґрунті полімотиваційного гештальта, що містить різні комбінації предметного образа, подієвого образа ситуації та абстрактного уявлення.
Предметний образ становить джерело: онтологічної метафори, що уподібнює суб’єкта/об’єкта влади, відповідно, особі соціально-телеологічної категорії із висхідним/низхідним векторами престижності (королю/королеві, принцу, кардиналу тощо та бродязі), а об’єкта влади артефакту (ляльці-маріонетці, килимку для витирання ніг, дрібній монеті, футбольному м’ячеві, іграшці); метонімії, що концептуалізує владу через такі символи-артефакти, як трон, корона, поводи, кермо та частини тіла, як рука, великий палець руки, п’ята тощо, що репрезентують ресурси владного впливу суб’єкта влади, й вуха, волосся, коліна тощо, що подають атрибути об’єкта влади.
Подієвий образ дозволяє концептуалізувати здійснення суб’єктом владного впливу у термінах (переважно) фізичних дій некаузативних (у ситуації з одним актантом-агенсом)/ каузативних (у ситуації з двома актантами: агенсом та пацієнсом), а стан об’єкта у термінах фізичного стану.
Абстрактне уявлення є джерелом: структурної метафори, що репрезентує суб’єкта/об’єкта соціально-культурної реальності у термінах фізичної реальності (відповідно, таких фізичних характеристик, як великий розмір/ сила/ первинність/ могутність/ вага та маленький розмір/ пасивність), й уподібнює об’єкта влади антиподу чогось доброго; орієнтаційної метафори на підґрунті асоційованих з суб’єктом/об’єктом влади просторових орієнтирів ‘верх’ та ‘низ’/‘поза межами’.
Ціннісний зміст концепту ВЛАДА реалізується за умови, що референт номінації знаходиться у комунікативному фокусі висловлювання, тобто мета мовця полягає у кваліфікації референта. Переважна більшість засобів вербалізації понятійно-ціннісного складника концепту, що позначають владу як нечленований феномен, суб’єктів влади, їхні дії/атрибути, заслуговують на позитивну раціональну телеологічну оцінку ‘ефективно’, а ті, що позначають об’єктів, їхній стан/атрибути, відповідно, на оцінку ‘неефективно’. Крім телеологічної, номінації влади реалізують раціональну утилітарну оцінку ‘корисно’, орієнтовану на інтереси індивіда, сенсорну ‘приємно’, а номінації дій суб’єктів влади етичну оцінку ‘неприпустимо’. Наявність у структурі значення засобів вербалізації образно-ціннісного складника концепту ВЛАДА гештальта дозволяє їм реалізувати емотивно-оцінний потенціал, що актуалізується в діапазоні ‘схвалення’ ‘нейтральне ставлення’ ‘більш/менш інтенсивне несхвалення’ ‘зневага’ до референта в залежності від емпатії мовця, що втілюється у контексті дискурсу.
Фреймова модель концепту ВЛАДА структурована на підґрунті мережі пропозицій акціонального, предметного, таксономічного та компаративного фреймів: [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ є ТАКИЙ мотивований егоцентрично чи соціоцентрично спрямованою актуальною потребою здійснення ВЛАДИ]; [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє задля МЕТИ/РЕЗУЛЬТАТУ: суспільного блага або задоволення власної актуальної потреби спричинення владного впливу (підпорядкування, контролю, верховенства, правління тощо)]; [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє на ОБ’ЄКТА ВЛАДИ: пацієнса або бенефіціанта]; [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ є/діє ТАМ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА СФЕРА політична, фінансово-економічна, правова, адміністративна, релігійна, військова, духовна, передових технологій тощо або НЕІНСТИТУЦІОНАЛЬНА СФЕРА міжособистісні стосунки індивідів]; [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ РЕСУРСІВ повноважень, суверенності, юридичного права, привілеїв, переваг або НЕІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ РЕСУРСІВ авторитету, професіоналізму, харизми, сексуальності, популярності тощо]; [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє ТАК застосовуючи ЗАСОБИ здійснення ВЛАДИ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ вплив, підпорядкування, контроль, верховенство, правління тощо або НЕІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ: особисті надбання індивідів]; [ХТОСЬ СУБ’ЄКТ/ОБ’ЄКТ ВЛАДИ є ХТОСЬ рід (РОЛЬ) ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА: політик, бізнесмен, посадовець, науковець, адміністратор/ пересічний індивід як члени британського лінгвокультурного соціуму та НЕІНСТИТУЦІОНАЛЬНА: пересічний індивід/пересічний індивід]; [ЩОСЬ/ХТОСЬ референт ВЛАДА/СУБ’ЄКТ ВЛАДИ/ОБ’ЄКТ ВЛАДИ/ ДІЇ/АТРИБУТИ СУБ’ЄКТА/ОБ’ЄКТА ВЛАДИ є начебто ЩОСЬ/ХТОСЬ кореляти конвенціональних та образних метафор].
Перспективи роботи вбачаємо у виявленні особливостей вербалізації концепту ВЛАДА в релігійному, діловому, військовому та інших інституціональних типах дискурсу англомовної лінгвокультури, а також проведенні його міжкультурних досліджень та зіставленні отриманих даних із викладеними результатами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алефиренко Н.Ф., Золотых Л.Г. Проблемы фразеологического значения и смысла: (в аспекте межуровневого взаимодействия языковых единиц). Астрахань: Изд-во Астрах. гос. пед. ун-та, 2000. 220 с.
2. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. 208 с.
3. Апресян Р.Г. Сила и насилие слова // Человек. 1997. № 5. С. 133-137.
4. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.: Высшая школа, 1986. 295 с.
5. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь М.: Сов. энцикл., 1990. С. 136-137.
6. Арутюнова Н.Д. Введение // Логический анализ языка. Ментальные действия. М.: Наука, 1993. С. 3-6.
7. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры: Сборник: Пер. с анг., нем., исп., польск. яз./ Вступ. cт. и сост. Н.Д. Арутюновой; общ. ред. Н.Д. Арутюновой и М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 5-32.
8. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341с.
9. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. 2-е изд. М.: Языки русской культуры, 1998. 896с.
10.Астахова Э.И. Внутренняя форма идиом и ее функции // Фразеография в машинном фонде русского языка. М.: Наука, 1990. С. 146-152.
11.Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1996. 104 с.
12.Базылев В.Н. Эйдетическая дескрипция эмоций: радость // Филология и культура: Материалы 2й Международной конференции. Тамбов: Изд-во Тамбов. гос. ун-та им. Г.Р. Державина, 1999. Ч. 3. С. 54-61.
13.Баран Я.А. Фразеология у системі мови: Автореф. дис. д-ра філол. наук: 10.02.15/ Ін-т укр. мови НАН України. К., 1999. 32 с.
14.Баранов А.Н. Политическая аргументация и ценностные структуры общественного сознания // Язык и социальное познание. М.: Центр. сов. филос. (методол.) семинаров при Президиуме АН СССР, 1990. С. 166-177.
15.Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Идиоматичность и идиомы // Вопросы языкознания. 1996. № 5. С. 51-64.
16.Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // ИАН СЛЯ. 1997. Т. 56. № 1 С. 11-21.
17.Баранов А.Н., Паршин П.Б. Языковые механизмы вариативной интерпретации действительности как средство воздействия на сознание // Роль языка в средствах массовой информации. М.: Наука, 1986. С. 100-143.
18.Басилая Н.А. Категория признаковости в языке. Тбилиси: Изд-во Тбил. ун-та, 1988. 303 с.
19.Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лiнгвiстики. К.: Академiя, 2004. 344с.
20.Бейкер А. Пресуппозиция и типы предложений // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып.16: Лингвистическая прагматика. С. 406-418.
21.Бєлєхова Л.І. Глосарій з когнітивної поетики. Херсон: Айлант, 2004. 124 с.
22. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: Лінгвокогнітивний аспект. Херсон: Атлант, 2002. 368с.
23. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Изд-во Киев. нац. ун-та, 1997. 310с.
24.Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: Сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу. 2001. № 5. С. 15-22.
25.Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Іноземна філологія”. 2002. Вип. 32-33. С. 11-14.

26.Бенвенист Э. Общая лингвистика / Пер. с франц. М.: Прогресс, 1974.
447 с.
27.Бессонова О.Л. Оценочные абстрактные существительные в когнитивном аспекте // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія”. 2005. № 667. С. 82-86.
28.Бєссонова О.Л. Оцiнний тезаурус англiйської мови: когнiтивно-гендернi аспекти. Донецьк: Вид-во Донецьк. нац. у-ту, 2002. 362с.
29.Брудный А.А. Психологическая герменевтика. М.: Лабиринт, 1998. 332с.
30.Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Курс лекций. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. ун-та, 2001. 123 с.
31.Борботько В.Г. Психологические механизмы речевой регуляции и инспиративная функция языка // Функционирование языка как средства идеологического воздействия. Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1988. С. 35-40.
32.Брудный А.А. Психологическая герменевтика. М.: Лабиринт, 1998. 332 с.
33.Булыгина Т.В. К построению типологии предикатов в русском языке // Семантические типы предикатов. М.: Наука, 1982. С. 7-85.
34.Бурдье П. Социология политики. М.: Socio-Logos, 1993. 336 с.
35.Вендлер З. О слове good // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. Вып. 10: Лингвистическая семантика. С. 531-554.
36.Виноградов В.В. Исследования по русской грамматике. Избр. тр. М.: Наука, 1975. 559 с.
37.Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Лексикология и лексикография. Избр. тр. М.: Наука, 1977.312 с.
38.Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228с.
39.Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. М.: ИТДГК Гнозис”, 2004. 236 c.
40.Воробйова О.П. Когнітивна поетика: Здобутки і перспективи // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія”. 2004. № 635. С. 18-22.
41.Воробьева О.П. Художественная семантика: Когнитивный сценарий // С любовью к языку: Сб. науч. тр. М.-Воронеж: ИЯ РАН; Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2002. С. 379-384.
42.Гаджиев К.С. Введение в политическую науку. М.: Изд. корпорация Логос”, 1997. 544 с.
43.Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация. Общие вопросы. М.: Наука, 1977. С. 230-293.
44.Грайс Г.П. Логика и речевое общение // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 217-237.
45.Гуревич П. Философская антропология. М.: Вестник, 1997. 448 с.
46.Дегтярев А.А. Политическая власть как регулятивный механизм социального общения // Полис. 1996. № 3. С. 108-120.
47.Дейк Т.А. ван., Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. С.153-211.
48.Демьянков В.З. Когнитивизм, когниция, язык и лингвистическая теория // Язык и структуры представлений знаний. М.: ИНИОН. 1992. С. 39-77.
49.Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология. М.: Новая школа 1996. 352 с.
50.Джонсон-Лэрд Ф. Процедурная семантика и психология значения // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1989. Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. С. 234-257.
51.Добровольский Д.О. Образная составляющая в семантике идиом // Вопросы языкознания. 1996. № 1. С.71-93.
52.Дубровська І.Б. Генеза фразеологічних одиниць з соматичним компонентом як відображення багатовимірності процесу метафоричної номінації // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Видавн. центр Київ. держ. лінгв. ун-ту. 2000. Вип. 4. С. 296-302.
53.Дымарский М.Я. Текст дискурс художественный текст // Текст как объект многоаспектного исследования: Сб. ст. науч-метод. семинара Textus”. CПб; Ставрополь: Изд-во Ставроп. ун-та, 1988. Вып. 3, Ч. 1. С. 32-66.
54.Ерасов Б.С. Социальная культурология. М.: Аспект-Пресс, 1996. 591 с.
55.Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. 1999. Вип. 11. С. 12-25.
56.Жаботинская С.А. Теория номинации: когнитивный ракурс // Вестник Московского государственного лингвистического университета. 2003. № 478. С. 145-164.
57.Жаботинська С.О. Посесивна конструкція і концептуальні трансформи // Мова. Людина. Світ: До 70-річчя професора М. Кочергана. Зб. наук. пр. Видавн. центр Київ. держ. лінгв. ун-ту, 2006. С.178-192.
58.Жинкин Н.И. О кодовых переходах во внутренней речи // Язык. Речь. Творчество. М.: Политиздат, 1998. С.146-162.
59.Жуков В.П. Русская фразеология. М.: Высш. шк., 1986. 309 с.
60.Забуранна О.В. Антропоцентризм фразеологічної семантики ( на матеріалі фразеологічних одиниць української, перської, японської мов зі значенням відносного часу): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10. 02. 15/ Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 2003. 17 с.
61.Залевская А.А. Введение в психолингвистику. М.: РГГУ, 1999. 382с.
62.Залевская А.А. Некоторые вопросы отображения реальности у пользователя языком // Реальность, язык и сознание: Межвуз. сб. науч. тр. Вып. 1. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. ун-та, 1999. С. 4-14.
63.Зацный Ю.А. Антитеррористские войны и английский язык: эвфемизация и ‘война слов’ // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія”. 2004. № 635. С. 61-64.
64.Ивашенко О.В. Концептуальная метафора в формировании абстрактных концептов // Когнитивная семантика: Материалы Международной научной конференции. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. Ч. 2. С. 74-78.
65.Ивин А.А. Основания логики оценок. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1976. 230с.
66.Ильин М.В. Слова и смыслы. Опыт описания ключевых политических понятий. М.: Рос. полит. энцикл., 1997. 432 с.
67.Ильин М.В., Мельвиль А.Ю. Власть // Полис. 1997. № 6. С. 146-153.
68. Иная ментальность / В.И. Карасик, О.Г. Прохвачева, Я.В. Зубкова, Э.В. Грабарова. М.: Гнозис, 2005. 352 с.
69.Кагановська О.М. Риторичне запитання versus концепт: До проблеми асиметрії у когнітивному плані // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія”. 2004. № 635. С. 65-69.
70.Канетти Э. Элементы власти // Психология и психоанализ власти. Т. 1. Хрестоматия. Самара: Изд. дом Бахрах”, 1999. C. 120-168.
71.Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 217 с.
72.Карабан В.И. Сложные речевые единицы. Прагматика английских асиндетических полипредикативных образований. К.: Вища школа. 1989. 131 с.
73.Карасик В.И. Языковой круг: Личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002 477с.
74.Kaраулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с.
75.Кибрик А.А. Когнитивные исследования по дискурсу // Вопросы Языкознания. 1994. № 5. С. 126-139.
76.Кликс Ф. Пробуждающееся мышление. У истоков человеческого интеллекта. М.: Прогресс, 1983. 302 с.
77.Колегаєва І.М. Хронотроп газетного дискурсу // Записки з романо-германської філології / ред. І.М. Колегаєва. Одесский національний университет ім. І.І. Мечникова: факультет романо-германської філології. Вип. 17. Одеса: Фенікс, 2006. С. 107-113.
78.Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. М.: Наука, 1975. 720 с.
79.КонецкаяВ.П. Социология коммуникации. М.: Междунар. ун-т бизнеса и упр., 1997. 304 с.
80.Конфисакор А.Г. Психология власти. 2-е изд. СПб.: Питер, 2004. 235 с.
81. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Загальні питання мовознавства. Фонетика і графіка. Лексика і фразеологія. Граматика. Мовна типологія: Підруч. для студ. філол. спец. вищ. закл. освіти. К.: Академія, 2000. 367 c.
82.Кошель Г.Г. Оценочная предикатная номинация в современном английском языке (на материале дерогативных наименований лица): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04/ Моск. лингв. ун-т. М., 1980. 27 с.
83.Кравченко А.В. Что такое коммуникация: Очерк биокогнитивной философии языка // Прямая и непрямая коммуникация: Сб. науч. ст. Саратов: ГосУНЦ Колледж”, 2003. C. 27-39.
84.Красных В.В. Свой” среди чужих”: миф или реальность? М.: ИТДГК Гнозис”, 2003. 375 с.
85.Куайн У.О. Слово и объект: Пер. с англ. М.: Праксис, 2000. 385 с.
86.Кубрякова Е.С. Когнитивная лингвистика и проблемы композиционной семантики в сфере словообразования // Изв. АН. Сер. лит. и яз. 2002. Т. 61, № 1. С. 13-24.
87.Кубрякова Е.С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова ПАМЯТЬ // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С. 85-90.
88.Кубрякова Е.С. О новых путях исследования значения (теория айсберга) // Проблемы семантического описания языка и речи: Материалы Международной научной конференции. Минск: Высш. шк., 1988. С. 38-39.
89.Кубрякова Е.С. О современном понимании термина концепт” в лингвистике и культурологии // Реальность, язык и сознание. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. ун-та им. Г.Р. Державина. 2002. Вп. 2. С. 5-15.
90.Кубрякова Е.С. Понятия ‘дискурс’ и ‘анализ дискурса’ в современной лингвистике // Дискурс, речь, речевая деятельность: Сб. науч. аналит. обзоров М.: ИНИОН РАН, 2001. С. 3-15.
91.Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. 200 с.
92.Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. М.: Наук, 1978. 115 с.
93.Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: РАН Институт языкознания, 1997. 327 с.
94.Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. М.: Языки славянской культуры, 2004. 560 с.
95.Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. М.: Высшая школа, 1986. 336 с.
96.Леонтьев А.А. Деятельность. Сознание, Личность. М.: Полит. л-ра, 1975. 314 с.
97.Леонтьев А.Н. Мотивы, эмоции, личность // Психология личности. Тексты. М.: Наука, 1982. С. 71-81.
98.Ляпин С.Х. Концептология: к становлению подхода // Концепты. Научные труды Центрконцепта. Вып. 1. Архангельск: Изд-во Поморского гос. ун-та. 1997. С. 11-35.
99.Мадоян В.В. Вопросы лексикологии и грамматики. М.: РАН Ин-т рус. Языка, 2000. 82 с.
100. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. М.: ИТДГК Гнозис”, 2003. 280с.
101. Маккормак Э. Когнитивная теория метафоры // Теория метафоры: Сб.: Пер. с анг., фр., нем., исп., польск. яз. / Вступ. ст. и сост. Н.Д. Арутюновой; общ. ред. Н.Д. Арутюновой и М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 358-386.
102. Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі. Харків: Константа, 2004. 292 с.
103. Мартинюк А.П. Концепт у дискурсивній парадигмі // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія”. 2006. № 725. С. 9-12.
104. Мартинюк А.П. Когнітивне підґрунтя лінгвальної регуляції гендерно специфічної поведінки індивіда // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія”. 2006. № 741. С. 13-17.
105. Маслова В.А. Лингвокультурология. М.: Академия, 2001. 208 с.
106. Мечковская Н.Б. Язык и религия. М.: Аспект Пресс, 1996. 207 с.
107. Минский М. Фреймы для представления знаний. М.: Энергия, 1979. 152 с.
108. Морозова Е.И. Ложь как дискурсивное образование: лингвокогнитивный аспект: Монография. Харьков: Экограф, 2005. 300 с.
109. Никитин М.В. Знак Значение Язык: Учеб. пособие. СПб.: Изд-во рос. гос. пед. ун-та, 2001. 226 с.
110. Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании. Владимир: Изд-во Владимир. гос. ун-та, 1974. 127с.
111. Никитин М.В. Метафорический потенциал слова и его реализация // Проблемы теории европейских языков. Studia Linguistica 10. СПб: Тригон, 2001. С. 36-50.
112. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. М.: Высшая школа, 1988. 168с.
113. Никитина С.Е. О концептуальном анализе в народной культуре // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С. 117-123.
114. Опарина Е.О. Концептуальная метафора // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 65-77.
115. Осиновская Г.В., Москвичева Л.Н. Социология. Основы общей теории. М.: Аспект пресс, 1996. 461 с.
116. Павилёнис Р.И. Проблема смысла: Современный логико-философский анализ языка. М.: Мысль, 1983. 286 с.
117. Петров В.В. Метафора: от семантических представлений к когнитивному анализу // Вопросы языкознания. 1990. № 3. С. 135-145.
118. Полюжин М.М. Концептуальна система як базове поняття когнітивної семантики й теорії мовної особистості // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. пр. Ужгород: Ліра, 2005. С. 5-19.
119. Попова А.О. Когнітивна метафора та її типи: Автореф. канд. філол. наук: 10.02.15/ Донецьк. нац. ун-т. Донецьк, 2003. 20 с.
120. Попова Н.С. Когнитивная метафора в концептосфере язика // Связи языковых единиц в системе и реализации. Когнитивный аспект. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. ун-та, 1999. Вып. 2. С. 128-134.
121. Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. Воронеж: Истоки, 2003. 191 с.