ВЕРБАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-СПЕЦИФІЧНИХ КОНЦЕПТІВ АМЕРИКАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Карпова Катерина Сергіївна

УДК 811.111’42:165.194(73)

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-СПЕЦИФІЧНИХ КОНЦЕПТІВ
АМЕРИКАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Бєлова Алла Дмитрівна
доктор філологічних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................ 4
РОЗДІЛ І. МОВА ЯК КУЛЬТУРНИЙ КОД НАЦІЇ........................... 13
1.1. Сучасні лінгвокультурологічні дослідження в межах діади
мова національна культура”........................................................ 13
1.2. Мовна та концептуальна картини світу як складники культури
нації..................................................................................................... 23
1.3. Концепт як одиниця лінгвокультурологічних досліджень............ 31
1.4. Історичні передумови формування американської нації
та національного менталітету........................................................... 41
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І................................................................ 48
РОЗДІЛ ІІ. ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КЛЮЧОВИХ
КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ КОНЦЕПТІВ
АМЕРИКАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА.............................................. 51
2.1. Відображення ціннісної системи сучасного американського
суспільства в англійській мові.......................................................... 51
2.2. Концепт АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ.................................................. 61
2.2.1. Вербалізація сегмента success”................................................... 63
2.2.2. Вербалізація сегмента money”..................................................... 66
2.3. Концепт МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ.............................................. 74
2.4. Концепт ГОЛЛІВУД.......................................................................... 96
2.5. Вербальна об’єктивація національного характеру в американській
мовній картині світу........................................................................... 108
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ.................................................................. 122
РОЗДІЛ ІІІ. ВЕРБАЛЬНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ КОНЦЕПТІВ
У КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ США................................... 127
3.1. Концепт ДЕМОКРАТІЯ.................................................................. 127
3.2. Концепт СУПЕРДЕРЖАВА............................................................ 141
3.3. Концепт БІЗНЕС..................................... 157
3.4. Прецедентні імена американської лінгвокультури..................... 162
3.4.1. Прецедентне ім’я Martin Luther King Jr....................................... 164
3.4.2. Прецедентне ім’я Elvis Presley...................................................... 169
3.4.3. Прецедентне ім’я Marilyn Monroe................................................ 175
3.4.4. Прецедентне ім’я Bill Gates............................................................ 181
3.4.5. Прецедентне ім’я Donald Trump................................ 185
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ............................................................... 189
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......................................................................... 195
ДОДАТОК................................................................................................... 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 206

ВСТУП
Співвідношення мови, з одного боку, та свідомості, менталітету, культури, з іншого, є одним із центральних об’єктів дослідження в сучасній лінгвістиці. Триєдність мова культура нація” набуває особливої актуальності в період посилення глобалізаційних процесів, комп’ютеризації комунікації, поширення англійської мови у світі, що призводить до помітних змін у менталітеті етносів, їхньому світосприйнятті та вербалізації накопиченого життєвого досвіду. Крім того, історичний розвиток будь-якого суспільства викликає зміни в житті його членів і відповідно модифікує мовну картину світу, що зумовлює необхідність її детального розгляду через певні інтервали часу.
Сучасний етап у розвитку лінгвістики відрізняється докорінною зміною наукової парадигми із системно-структурної на антропоцентричну. Антропоцентризм в історії західноєвропейської культури було вперше проголошено гуманістами Відродження, які ставили в центр всесвіту особистість, що поєднує в собі чуттєве, інтелектуальне та творче начала. Спроба відродити антропоцентричний підхід у ХІХ столітті належить Вільгельму фон Гумбольдту. Теоретико-методологічна база концепції В.Гумбольдта полягає в антропоцентричному підході до мови, згідно з яким її вивчення повинно відбуватися у безпосередньому зв’язку зі свідомістю та мисленням людини, її культурою та духовним життям. Особливої ваги антропоцентричний підхід набув уже у ХХ столітті. У лінгвістиці кінця ХХ століття антропоцентричний підхід до вивчення мови як невід’ємного складника людської екзистенції став поштовхом до появи досліджень мовної особистості [93; 94]. Розгляд мовних явищ у межах діади мова мовна особистість” зумовив появу в 90-х роках нового напряму лінгвістичних досліджень, який спрямований на вивчення особливостей існування індивіда в межах певного соціального, культурного та мовного просторів. Згодом ці дослідження оформилися в окрему мовознавчу течію лінгвокультурологію, яку сьогодні активно розробляють В.М.Телія, В.І.Постовалова, С.Г.Воркачов, В.В.Воробйов, В.В.Красних, В.А.Маслова, І.Г.Ольшанський та інші дослідники.
Лінгвокультурологія як сукупність знань про культурні особливості, національний характер, етнічний менталітет розглядає мовні явища в безпосередньому зв’язку з людиною, її мисленням, світоглядними орієнтирами та духовно-практичною діяльністю. Спираючись на досвід своїх попередників В. Гумбольдта, Е. Сепіра, Б. Уорфа, сучасні дослідники довели, що людина є єднальною ланкою між мовою та культурою [28; 40; 131; 138; 211; 260; 264; 279; 286; 304; 306].
Сьогодні увагу широкого кола науковців привертають дослідження національних особливостей світосприйняття, менталітету та його мовного відображення, а також етнічної специфіки мовної комунікації. Цей факт зумовив актуальність етнолінгвістичних досліджень, які відображають зв’язок між лінгвальними та позалінгвальними явищами. Вивчення особистості носія мови неможливе без розгляду питання про національну та культурну своєрідність мови та картини світу, що створюється цією мовою. Вчення про картину світу перебуває у фокусі уваги таких лінгвістів, як Н.Д.Арутюнова [6], А.Д.Бєлова [22; 24], Г.А.Брутян [34], Г.Д.Гачев [59], І.О.Голубовська [66], O.O.Залевська [81], Г.В.Колшанський, [108], О.О.Корнілов [112], О.С.Кубрякова [122; 125], О.В.Урисон [218], О.Д.Шмeльов [242]. Картиною світу є сукупність наукових знань, релігійних вірувань, етичних, естетичних та моральних цінностей соціуму, а також глобальний образ світу, який відображає процес і результат духовної та матеріальної діяльності індивіда. Мовна картина як засіб експлікації знань про світ тісно пов’язана з концептуальною картиною як сукупністю цих знань, що представлені за допомогою концептів, фреймів, сценаріїв, скриптів, схем тощо.
Дослідники розглядають концепти в межах когнітивної лінгвістики (О.С.Кубрякова [121], В.З.Дем’янков [73], М.М.Полюжин [167], А.М.Приходько [175]), культурології (Г.Вежбицька [39; 41], Д.С.Лихачов [135; 136], Ю.Степанов [204; 205]), лінгвокультурології (В.І.Карасик [87; 90; 91], С.Г.Воркачов [51], Г.Г.Слишкін [197; 198]). Дослідження концептів довели, що їхня вербалізація відбувається за допомогою різнорівневих мовних засобів: лексичних одиниць, ідіом, усталених та оказіональних утворень, стилістичних фігур та тропів, які дають можливість накопичувати, зберігати та передавати знання наступним поколінням.
Актуальність дослідження національно-специфічних концептів як складників концептосфери певної нації зумовлена інтересом сучасної лінгвістики до мовного відображення етнічної специфіки менталітету, а також особливостей когнітивних процесів, покладених в основу мовної номінації.
Зв’язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дисертацію виконано в межах наукової теми Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України, яка розроблялася в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 7 від 21 лютого 2005 року) й уточнено на засіданні вченої ради Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 1 від 18 вересня 2006 року).
Метою дисертації є визначення й комплексне дослідження особливостей вербалізації національно-специфічних концептів як способу опису американської концептосфери.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:
1) виявити лексичні одиниці, усталені словосполучення, оказіоналізми, ідіоми, паремії, що відображають культурно-історичні та суспільно-політичні концепти американського суспільства;
2) проаналізувати відображення в лексиці і фразеології сучасної англійської мови домінантних американських цінностей;
3) вивчити вербальну репрезентацію в сучасній англійській мові типових рис національного характеру американців;
4) з’ясувати особливості функціонування в комунікативному просторі США прецедентних імен, релевантних для американської культури ХХ початку ХХІ століття.
Мета і завдання дослідження визначили необхідність використання методів концептуального, лексико-семантичного, інтерпретативного, ономасіологічного, семасіологічного, дескриптивного, лінгвостилістичного аналізу, а також аналізу словникових дефініцій, які дають можливість виявити специфіку засобів вербалізації американських національно-специфічних концептів.
Матеріалом дослідження стали лексикографічні джерела, тексти друкованих та Інтернет-видань з відповідної тематики, тексти американської художньої та публіцистичної літератури загальним обсягом понад 10 тисяч сторінок.
Об’єктом дослідження виступають мовні особливості вербалізації концептів, які відображають унікальність національного характеру, менталітету, способу життя американців, а також найважливіші суспільно-політичні та економічні процеси, які зумовили своєрідність становлення і розвитку американського суспільства та безпрецедентний статус США в сучасному світі.
Предметом аналізу є лексеми, узуальні та оказіональні утворення, політичні кліше, ідіоми, паремії, які відображають ключові національно-специфічні концепти американської спільноти, а також прецедентні імена американського лінгвокультурного простору Martin Luther King Jr., Elvis Presley, Marilyn Monroe, Bill Gates, Donald Trump.
Наукова новизна роботи полягає у встановленні національно-специфічних концептів американського суспільства, дослідженні вербальних засобів їхнього втілення, вивченні когнітивних, номінативних, епідигматичних процесів, які відображають особливості категоризації і концептуалізації досвіду американським соціумом.
Теоретичне значення дисертації визначається тим, що вона є внеском у дослідження регіональної і соціокультурної варіативності сучасної англійської мови, а також у вивчення особливостей мовного відображення етноспецифіки менталітету. Отримані результати дослідження сприяють розв’язанню низки актуальних питань концептології, когнітивної семантики, лінгвокультурології, етнолінгвістики, теорії міжкультурної комунікації.
Практична цінність проведеного дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів у нормативних курсах з лексикології, стилістики, лінгвокраїнознавства, спецкурсах з етнолінгвістики, лінгвокультурології, психолінгвістики, соціолінгвістики.
На захист виносяться такі положення:
1. Мовна картина світу американської лінгвокультурної спільноти є багатовимірним утворенням, що вербалізує відповідну концептосферу, яка містить універсальні й національно-специфічні концепти. Останні зумовлюють національні особливості менталітету, світогляду й характеру сучасних американців, що сформувалися завдяки унікальним історичним, соціальним та культурним умовам, у яких виникла й розвивалася американська нація. Американські національно-специфічні концепти можна поділити на культурно-історичні та суспільно-політичні.
2. Формування світогляду американців та його наступна концептуалізація здійснювалися на основі ціннісних уявлень. Найбільш вагомими для американської нації є ціннісні домінанти, представлені аксіологемами individualism, equality, freedom, patriotism, privacy.
3. Культурно-історичні концепти АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ (AMERICAN DREAM), МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ (MULTICULTURALISM), ГОЛЛІВУД (HOLLYWOOD) є результатом концептуалізації історичного та культурного досвіду американців. Ключовими номінаціями у вербалізації концепту АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ окрім словосполучення American dream є також success, money, time, які на основі синонімічних, асоціативних, епідигматичних зв’язків утворили різновекторну і розгалужену систему дериватів, ідіом, паремій, евфемізмів, що відображають еволюцію та нові аспекти американської мрії. Концепт МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ є сучасним втіленням ідеї, відомої як melting pot, і відображає строкату расову, етнічну, соціальну структуру сучасної країни, а також політику уряду, спрямовану на забезпечення єдності, толерантне ставлення до всіх громадян, надання рівних можливостей незалежно від походження. Головним фактором, що впливає на утворення лексичних та ідіоматичних одиниць, які реалізують цей концепт, є принцип політичної коректності: у численних етнономінаціях, незважаючи на наявність одиниць з негативним оцінним значенням, прослідковується тенденція до евфемізації мовлення. Етнономінації утворюються на основі складних мовних й когнітивних механізмів, які поєднують різні способи словотворення, стилістичні засоби, серед яких переважає метафоризація. Функцію передачі історичного досвіду, формування американських ідеалів, популяризації американської мрії та рис американського національного характеру здійснює у сучасних Сполучених Штатах Америки ГОЛЛІВУД. Різноманітні номінації з позитивним і негативним оцінним значенням, пов’язані з американською кіноіндустрією, свідчать про її вплив на сучасних американців, доводять роль і важливість Голлівуду в міфологізації американської історії та сучасності.
4. Американський національний характер включає в себе особливий склад мислення, психології та поведінки американців, сукупність соціально-психологічних рис, національно-психологічних настанов, стереотипів, що допомагають відрізнити представників американської нації від інших спільнот. Серед домінантних складників національного характеру американців слід відзначити риси, представлені номінаціями exceptionalism, pragmatism, self-reliance, efficiency, practicality, materialism, acquisitiveness, workaholism, work-orientation, social mobility, optimism, various addictions, activist approach to life.
5. В американській національній концептосфері ДЕМОКРАТІЯ (DEMOCRACY), СУПЕРДЕРЖАВА (SUPERPOWER), БІЗНЕС (BUSINESS) мають статус суспільно-політичних концептів. В основу концептів ДЕМОКРАТІЯ і СУПЕРДЕРЖАВА покладені демократична місія США та загальнонаціональна ідея американської винятковості, які спираються на безпрецедентний політичний та економічний статус країни в сучасному світі. Вербалізація цих концептів здійснюється шляхом використання широкого діапазону мовних засобів, серед яких численні деривати, новоутворені лексеми, політичні кліше, метафори, гіперболи.
6. Релевантними для американського суспільства ХХ початку ХХІ століття є прецедентні імена Martin Luther King Jr., Elvis Presley, Marilyn Monroe, Bill Gates, Donald Trump, які репрезентують американське суспільство, політику, мистецтво та бізнес. Прецедентні імена вербалізуються переважно за допомогою позитивно та негативно маркованих номінацій, метафор, в тому числі з використанням біблійної та міфологічної символіки, гіпербол. Легендарні особистості, чиї прізвища перетворилися на прецедентні імена, зазнали міфологізації, стали національними символами й втіленням американської мрії.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, додатка, списку використаних джерел (314 джерел, із них 70 іноземними мовами), списку словників та довідкової літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи становить 259 сторінок (199 сторінок основного тексту).
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, зазначено структуру та обсяги дисертації, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію основних положень дисертації та публікаціїю.
У першому розділі Мова як культурний код нації” подано огляд основних етапів розвитку лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики, теорії мовних та концептуальних картин світу, наведено дефініції концептів та сучасні підходи до їх дослідження, а також з’ясовано історичні факти, що зумовили особливості формування і розвитку американської нації, етнічного менталітету і знайшли відповідне відображення в англійській мові.
У другому розділі Вербалізація ключових культурно-історичних концептів американського суспільства” досліджено національно-специфічні концепти американської етносфери, що належать до кола культурно-історичних, а також проаналізовано загальноамериканські цінності, основні складники національного характеру американців та засоби їх вербалізації в сучасній англійській мові.
У третьому розділі Вербальна репрезентація суспільно-політичних концептів у комунікативному просторі США” розглянуто події, явища, уявлення, реалії, що стали основою суспільно-політичних концептів і значною мірою вплинули на становлення й розвиток нації, сучасний імідж США у світі. Шляхом аналізу фактичного матеріалу було виділено 5 прецедентних імен американської культури ХХ початку ХХІ століття та визначено особливості їх функціонування й вербального відображення в сучасній англійській мові.
У загальних висновках узагальнено результати, отримані в ході дослідження, та окреслено перспективи подальших досліджень з обраної теми.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації відображено в доповідях на міжнародних наукових конференціях: Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 12 квітня 2005 р.), Мови, культури і переклад у добу глобалізації. До 90-річчя від дня народження професора Ю.О.Жлуктенка (Київ, 20-21 вересня 2005 р.), Актуальні проблеми американознавства” (Київ, 4 квітня 2006 р.), Наукові читання, присвячені 130-річчю від дня народження професора І.В.Шаровольського (Київ, 3 жовтня 2006 р.), Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри” (Київ, 9 квітня 2008 р.).
Дисертацію обговорено на засіданні кафедри англійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у грудні 2007 року.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в 6 одноосібних наукових публікаціях, представлених у фахових виданнях ВАК України.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У сучасних гуманітарних науках проблема взаємозв’язку мови і культури нації є пріоритетною для багатьох галузей, у тому числі для лінгвістики. Підвищення інтересу до аналізу мовних явищ у межах діади мова культура нації” пов’язане, перш за все, із поширенням лінгвокультурологічних, лінгвосоціокультурних, етнолінгвістичних досліджень. У процесі вивчення складного механізму відображення в мові етнічної свідомості та етноспецифічних особливостей окремої мовної спільноти лінгвісти зосереджують увагу на вивченні мовної картини світу. Мовна картина є результатом відображення об’єктивного світу в мові, способом віддзеркалення реальності у свідомості людини, який полягає у сприйнятті цієї реальності крізь призму національних та культурних чинників. Мовна картина світу виступає засобом експлікації знань, що створюють концептуальну картину (концептосферу етносу).
Мовна картина світу сучасної американської спільноти створювалася у процесі номінації подій, предметів, явищ об’єктивної дійсності, суспільно-політичних, економічних, соціальних та культурних реалій життя в американському соціумі. Унаслідок дослідження американської мовної картини світу було встановлено особливості вербальної репрезентації національно-специфічних концептів за допомогою різноманітних номінативних засобів сучасної англійської мови.
У дисертації доведено особливу роль цінностей як найбільш вагомих компонентів культури та менталітету нації, які значною мірою впливають на формування етноспецифічних рис американської нації. Деякі з національно-специфічних концептів американської етносфери мають ціннісний статус у концептосфері американської етнічної спільноти. У сучасному американському суспільстві ціннісна система складається із загальнолюдських та загальноамериканських елементів, які створюють систему та ієрархію водночас, оскільки роль окремих цінностей може змінюватися під впливом різноманітних факторів. Результати лінгвістичного аналізу виявили найбільш вагомі американські ціннісні орієнтири, представлені аксіологемами freedom, individualism, equality of opportunities, patriotism, privacy. На вербальному рівні цінності, детерміновані національною культурою та ментальним кодом, відображено у лексиці (окремі лексеми, та словосполучення), фразеології (ідіоми, усталені вирази) та стилістичних засобах (метафори, гіперболи, евфемізми) сучасної англійської мови. Більшість цінностей досліджувалися з точки зору їх позитивного значення в сучасному американському суспільстві. Однак деякі з національних цінностей американців розглядалися в негативному ключі. Наприклад, негативний аспект американського індивідуалізму як ключової цінності американської спільноти проявляється насамперед у його протиставленні родині. Індивідуалізм помітно послаблює позиції традиційної американської родини через прагнення всюди бути першим та розраховувати тільки на власні сили. Протиставлення в межах діади індивідуальні якості людини сімейні цінності” представлено за допомогою опозиції to eclipse family values VS to exalts the individual.
Аналіз мовного матеріалу дозволив виокремити й дослідити основні національно-специфічні концепти ХХ початку ХХІ століття, які оформилися у результаті концептуальної репрезентації дійсності в етносвідомості американців. До найважливіших концептів американської етносфери, вербалізованих засобами сучасної англійської мови, належать: АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ (AMERICAN DREAM), МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ (MULTICULTURALISM), ГОЛЛІВУД (HOLLYWOOD), ДЕМОКРАТІЯ (DEMOCRACY), СУПЕРДЕРЖАВА (SUPERPOWER), БІЗНЕС (BUSINESS). Національно-специфічні концепти відображають історичний, культурний, економічний та політичний розвиток американського суспільства, а також зміни, що відбувалися в менталітеті, свідомості і відповідно у мовній картині світу американців протягом певних історичних епох.
Словниковий склад сучасної англійської мови збагачується та розширюється за рахунок уживання лексичних одиниць з певним забарвленням, які відображають мовне втілення національно детермінованих концептів американської спільноти. Насамперед це стосується лексем з конотативним значенням, які містять додаткову інформацію, що надає мовній одиниці можливість виконувати експресивну функцію. Культурно-історичні умови життя американців, їхні світоглядні позиції, емпіричний досвід, соціальні відносини, аксіологічні орієнтири, морально-етичні та естетичні настанови знаходять своє відображення в позитивних та негативних конотаціях мовних одиниць.
У роботі з’ясовано, що серед конотативно маркованих мовних засобів, що уживаються для експресивного вираження інтелектуального, емоційно-вольового та естетичного відображення національно-специфічних концептів США, важливу роль відіграють стилістичні засоби. Отримані результати дослідження дали підстави стверджувати, що метафора є найпродуктивнішим стилістичним засобом формування вторинних найменувань в процесі створення американської мовної картини світу, а також джерелом нових значень слів. Особливе місце у відображенні експресивного потенціалу сучасної англійської мови належить метафорам, що апелюють до різноманітних біблійних символів (America is the good Samaritan), греко-римської міфології (Hollywood is a Trojan-horse), гіперболічним метафорам (USA is the greatest colossus in the history) тощо.
Питання визначення феномена американський національний характер” та вивчення його складників є одним з основних аспектів дослідження у роботі. Національний характер американської спільноти проявляється у своєрідності культури, особливостях мислення, світосприйняння та світорозуміння, психології та етнічного менталітету американців. У дисертаційному дослідженні було виділено найважливіші риси американського національного характеру, представлені в англійській мові за допомогою номінацій exceptionalism, pragmatism, practicality, materialism, acquisitiveness, workaholism, work-orientation, social mobility, activist approach to life, optimism, various addictions. На лексичному рівні вербалізація типових рис національного характеру американців відбувається за допомогою лексем, усталених словосполучень, оказіональних новотворів. Фразеологічна система англійської мови поповнюється новими фразеологізмами, політичними кліше, пареміями, які відображають особливості етносвідомості, етнічної психології та виявляють специфічні риси американського національного характеру.
У межах дослідження було здійснено розгляд прецедентних імен американської культури ХХ початку ХХІ століття. Обрані прецедентні імена є видатними представниками американської нації в громадсько-політичній (Martin Luther King Jr.), мистецькій (Elvis Presley, Marilyn Monroe) та бізнесовій (Bill Gates, Donald Trump) сферах. Імена-символи американської нації мають набір диференційних ознак, що репрезентують їхню зовнішність та риси характеру. Прецедентні імена можуть актуалізуватися через прецедентну ситуацію, яка є еталонною та асоціюється у свідомості мовців з певними конотаціями. Для позначення прецедентних імен американської лінгвокультури вживаються номінації з позитивним чи негативним конотаційним забарвленням, які створюють метафори, гіперболи, номінації, що апелюють до релігійних та міфологічних символів. Прецедентні імена американської культури ХХ початку ХХІ століття виступають також у ролі словотворчих компонентів, які вживаються для утворення узуальних та оказіональних мовних одиниць, дериватів.
Перспективним у подальших дослідженнях з даної проблематики є вивчення ключових концептів американської мовної картини світу, притаманних різним національним, расовим та культурним спільнотам, які населяють країну. Також доречними були б зіставлення та діахронічний аналіз національно детермінованих концептів при порівнянні культури США та інших європейських і неєвропейських культур.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адонина И.В. Концепт УСПЕХ в современной американской речевой культуре: Дисс. канд. филол. наук: 10.02.04. Хабаровск, 2005. 199 с.
2. Анатомия американской мечты // www.rol.ru/misc/news/05/09/21_038.htm, 21 сентября 2005.
3. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Избранные труды. Интегральное описание языка и системная лексикография. М.: Языки русской культуры, 1995. Т. 2. С. 348-388.
4. Апресян Ю.Д. Отечественная теоретическая семантика в конце ХХ столетия // Известия АН. Серия литература и язык: Сб. науч. трудов. М.: Наука, 1999. Т. 58. № 4. С. 39-54.
5. Арутюнова Н.Д. Введение // Логический анализ языка. Ментальные действия. М.: Наука, 1993. С. 3-7.
6. Арутюнова Н.Д. Наивные размышления о наивной картине языка. Введение // Язык о языке. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 7-19.
7. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл . М.: Наука, 1976. 383 с.
8. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. / Под ред. В.П.Нерознака М.: Академия, 1997. С. 267-279.
9. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1996. 104 с.
10. Бажановська О.В. Загальнолюдські цінності в контексті громадянського виховання учнів середньої школи у Франції: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Луганський нац. пед. ун-т. імені Тараса Шевченка. Луганськ, 2004. 20 с.
11. Бакалінський М.Л. Еволюція семантики та способи перекладу деяких культуронімів сучасного Black English // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. Вип. 20. С. 3-8.
12. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. К.: ЛОГОС, 2002. 315 с.
13. Баталов Э.Я. Мировое развитие и мировой порядок (анализ современных американских концепций). М.: Российская политическая энциклопедия, 2005. 376 с.
14. Баталов Э.Я. Политическая культура современного американского общества. М.: Наука, 1990. 256 с.
15. Батюшина О.Н. Французская вежливость” как концепт культуры: исторический аспект // Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация: Науч. журнал. М.: Издательство Московского ун-та, 2006. № 4. С. 58-64.
16. Бейтс Э. Интенции, конвенции, символы // Психолингвистика. М.: Прогресс, 1984. С. 50-102.
17. Белая Е. Н. Идиоматика и наивная картина мира // Язык. Человек. Картина мира. Мат. Всеросс. конф. Омск: ОГУ, 2000. Ч.2. С. 6-11.
18. Бєлєхова Л.І Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: Лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії): Монографія. Херсон: Атлант, 2002. 368 с.
19. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации: Монографія. К.: ВПЦ Київський університет”, 1997. 300 с.
20. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации: Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04. К., 1998. 443 с.
21. Белова А.Д., Михненко М.К. О некоторых лингвистических аспектах американизма // Філологія та культура: Зб. наук. праць. К.: ЛОГОС, 1996. С. 15-20.
22. Белова А.Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал. Симферополь: Межвузовский центр Крым”, 2002. № 29. С. 17-23.
23. Бєлова А.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: ЛОГОС, 2002. № 7. С.43-54.
24. Бєлова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові // Проблеми семантики, слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. К., 2001. Вип. 7. С. 26-30.
25. Бєлова А.Д. Прикладна лінгвістика на початку ХХІ століття // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: ЛОГОС, 2003. № 9. С.17-22.
26. Білецька І.О. Виховання цінності іншої людини в молодших підлітків у процесі розв’язування моральних задач: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання АПН України. К., 2004. 20 с.
27. Блинова Ю.А. Прецедентные имена собственные в немецком газетном дискурсе: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Самарский государственный педагогический университет. Самара, 2007. 21 с.
28. Богданович Г.Ю. Культурология, лингвокультурология, этнопсихолингвистика VS полилингвокультурология // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал. Симферополь: Межвузовский центр Крым”, 2002. № 34. С. 12-17.
29. Бодуэн де Куртенэ И. А. Избранные труды по общему языкознанию. М.: Наука, 1963. Т. ІІ. 391 с.
30. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии: Учебное пособие. Тамбов: ТГУ, 2001. 123 с.
31. Борисова Ю.В. Традиціоналістські цінності в структурі молодіжної ціннісної свідомості: соціологічний аналіз: Автореф. дис. ... канд. соц. наук: 22.00.01 / Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Харків, 2001. 19 с.
32. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості-громадянина // Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць. К., 1997. № 1. С. 144-150.
33. Бочегова Н.Н. Объективация национально-культурного своеобразия в английском языке США: Автореф. дисс. ... д. филол. наук: 10.02.04 / Российский гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена. СПб., 2006. 37 с.
34. Брутян Г.А. Язык и картина мира // Философские науки: Науч. журнал. М., 1971. № 1. С. 6-8.
35. Вайсгербер Л. Родной язык и формирование духа. М.: МГУ, 1993. 467 с.
36. Вальчук Г.В. До питання про картину світу та про зв’язок мови й мислення // Мова і культура: Зб. наук. праць. К., 2000. Т.1. Вип. 2. С. 34-37.
37. Василевський М., Соколова М. Пост-радянська мрія? // День. К., № 113. 2 липня 2004.
38. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Пер. з нім. О.Погорілого. К.: Основи, 1994. 261с.
39. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
40. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и грамматики. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272 с.
41. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
42. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. М.: Издательство МГУ, 1982. 336 с.
43. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. В поисках новых путей развития лингвострановедения: концепция речеповеденческих тактик. М.: Ин-т русского языка имени А.С. Пушкина, 1999. 84 с.
44. Верещагин Е.М. Костомаров В.Г. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов // Словари и лингвострановедение. М.: Русский язык, 1982. С. 89-98.
45. Ветров П.П. Роль прецедентности в процессе становления и консервации фразеологических единиц в китайском языке // Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация: Науч. журнал. М.: Издательство Московского ун-та, 2007. № 1. С. 136-142.
46. Воїнов В.В. Соціально-оціночні номінації в контексті культури США. К.: Либідь, 1994. 144 с.
47. Воїнов В.В., Васильченко О.Ю. Різновиди американського індивідуалізму та їх мовна маніфестація // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К., 2000. С. 84-92.
48. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228с.
49. Воркачев С.Г. Концепт как зонтиковый” термин // Язык, сознание, коммуникация: Сб. науч. трудов. М., 2003. Вып. 24. С. 5-12.
50. Воркачев С.Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты // Известия РАН. Серия литературы и языка: Сб. науч. трудов. Воронеж, 2001. Т.60. № 6. С. 47-58.
51. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической проблемы в языкознании // Филологические науки: Научные доклады высшей школы. М.: Нефтяник, 2001. № 1. С. 64-72.
52. Воркачев С.Г., Кусов Г.В. Концепт оскорбление” и его этимологическая память // Теоретическая и прикладная лингвистика. Язык и социальная среда: Сб. науч. трудов. Воронеж: Изд-во ВГПУ, 2000. Выпуск 2. С. 90 102.
53. Воробьев В.В. Лингвокультурология в кругу других гуманитарных наук // Русский язык за рубежом: Науч. журнал. М., 1999. № 3. C. 95-101.
54. Воробьев В.В. Лингвокультурология (теория и методы). М.: Издательство российского университета дружбы народов, 1997. 331с.
55. Воробьев Г.Г. Американский характер: этика мораль закон // Американский характер. Очерки культуры США. М.: Наука, 1995. С. 284-306.
56. Воробьев Г.Г., Иванова Е.Л. Некоторые аспекты американского национального характера // Американский характер. Очерки культуры США. М.: Наука, 1991. С. 191-294.
57. Воробйова Т.В. Прецедентне ім’я: лінгвокогнітивні аспекти семантики (на матеріалі американської публіцистики кінця ХХ початку ХХІ століть) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. праць. К., 2005. Вип. 7. С. 48-54.
58. Ворожцова О.А. Зайцева А.Б. Прецедентные имена в российской и американской печати // www.proceedings.usu.ru/?base=mag/0045(03_20-2006)xsln=showArticle.xsltid=a25doc=../content.jps
59. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космо-Психо-Логос. М.: Прогресс: Культура, 1995. 480 с.
60. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. М.: Наука, 1977. 703 с.
61. Герц Г. Принципы механики, изложенные в новой связи // Жизнь науки: антропология вступлений к классике естествознания. / Сост. С.П. Капица. М.: Наука, 1973. С. 206-210.
62. Гнатюк Л.П. Мовні картини світу дво і кількамовної особистості // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: ЛОГОС, 2003. № 9. С. 71-75.
63. Говердовский В.И. Радченко И.Б. Эвфемизмы как проявление индивидуально-психологического и социального поведения человека // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна: Наукове видання. Харків: Константа, 1999. № 424. С. 17-21.
64. Голенпольский Т.Г., Шестаков В.П. США: кризис духовной жизни (противоборство двух культур). М.: Мысль, 1982. 303 с.
65. Голицинский Ю.Б. The United States of America: Пособие по страноведению. СПб.: КАРО, 2001. 447 с.
66. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира. К.: Изд-во КУ, 2002. 293 с.
67. Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2003. 182 с.
68. Губенко Д. Мультикультуралізм та масмедія // www.kolega.kiev.ua, 6 грудня 2002.
69. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
70. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
71. Гуреев В.А. Языковой эгоцентризм в новых парадигмах знания // Вопросы языкознания: Науч. журнал. М.: Наука, 2004. № 2. Март Апрель. С. 57-67.
72. Даньшина Е.В. Имидж политического лидера в американском предвыборном дискурсе // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна: Наукове видання. Харків: Константа, 2006. № 726. Вип. 49. С. 113-116.
73. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания: Науч. журнал. М.: Наука, 1994. № 4. Июль Август. С. 17-33.
74. Денисенко С.Н. Нові теоретичні орієнтації мовознавства в кінці ХХ ст. на початку ХХІ ст. // Проблеми семантики, слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. К., 2001 Вип. 6. С. 71-72.
75. Джиоева А.А. Английский менталитет сквозь призму ключевых слов: understatement // Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация: Науч. журнал. М.: Издательство Московского ун-та, 2006. № 3. С. 45-55.
76. Джиоева А.А. Английский менталитет сквозь призму языка: концепт privacy” // Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация: Науч. журнал. М.: Издательство Московского ун-та, 2006. № 1. С. 41-59.
77. Ємець С.О. Концепт успіх” у прислів’ях, афоризмах та приказках англійської мови // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна: Наукове видання. Харків: Константа, 2006. № 741. Вип. 50. С. 41-43.
78. Жабінець Н.В. Політичні цінності та їх втілення у процесі демократизації українського суспільства: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.03 / Нац. пед. ун-т. імені М.П. Драгоманова. К., 2006. 20с.
79. Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та її мовного відображення // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал. Симферополь: Межвузовский центр Крым”, 2002. № 31. С. 51-53.
80. Жукова Л.К., Стрембицкая Н.С. Специфика функционирования знаковых американских реалий в системе языка и речи // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал. Симферополь: Межвузовский центр Крым”, 2002. № 29. С. 87-91.
81. Залевская А.А. Национально-культурная специфика картины мира и различные подходы к ее исследованию // Языковое сознание и образ мира: Сб. науч. трудов. М., 2002. С. 39-54.
82. Зацний Ю.А. Неологізми англійської мови 80-90 років ХХ століття. Запоріжжя: Тандем-У, 1997. 396 с.
83. Зацний Ю.А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу. Львів: ПАІС, 2007. 228 с.
84. Ігнатенко П.Р. Аксіологія виховання: від термінології до постановки проблем // Педагогіка і психологія: Наук. журнал. К., 1997. № 1. С. 118-123.
85. Ільницька Л.Л. Англомовний сугестивний дискурс: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2006. 222 с.
86. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя: Монографія. К.: КНЛУ, 2002. 267 с.
87. Карасик В.И. Концепт как категория лингвокультурологии // Известия ВГПУ. Серия Филология”: Сб. науч. трудов. Воронеж, 2002. № 1(01). С. 14-23.
88. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис, 2004. 390 с.
89. Карасик В.И. Язык социального статуса. М.: Гнозис, 2002. 333 с.
90. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке // Языковая личность: культурные концепты. Сб. науч. трудов ВГПУ.