ВИДИ ТА ФОРМИ ЗАОХОЧЕНЬ ЗА ТРУДОВІ ДОСЯГНЕННЯ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

КОРИТЦЕВ ГЛІБ ІГОРОВИЧ

УДК: 349.22

ВИДИ ТА ФОРМИ ЗАОХОЧЕНЬ ЗА ТРУДОВІ ДОСЯГНЕННЯ

12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Ярошенко О.М.

ЛУГАНСЬК – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………...…4
ВСТУП……………….………………………........………….……….…..........5

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАОХОЧЕНЬ ЗА ТРУДОВІ ДОСЯГНЕННЯ……………………………13
1.1. Поняття, сутність і соціальне значення заохочень в сфері праці …….13
1.2. Класифікація та принципи заохочень за трудові досягнення…………29
1.3. Правове регулювання заохочень за трудові досягнення
в Україні та закордоном…………………………………………………...….42
Висновки до розділу 1…………………………………………..…….……..61

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ОКРЕМИХ
ВИДІВ ЗАОХОЧЕНЬ ЗА ТРУДОВІ ДОСЯГНЕННЯ………………...…68
2.1. Грошові заохочення працівників на підприємствах різних
форм власності…………………………………………………………..…….68
2.2. Використання роботодавцем не грошових видів заохочень
у сфері праці……………………………………………………………..…….97
2.3. Види колективно-договірних заохочень за
трудові досягнення…………………………………………………………..119
Висновки до розділу 2……………………………………………………...132

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ РОБОТОДАВЦЕМ
ФОРМИ ЗАОХОЧЕНЬ ЗА ТРУДОВІ ДОСЯГНЕННЯ……………..…140
3.1. Загальна характеристика форм заохочень за
трудові досягнення…………………………………………………………..140
3.2. Реалізація роботодавцем окремих форм заохочень
індивідуальної та колективної праці………………………………………157
Висновки до розділу 3……………………………………………………...173
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...185

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:

КУ – Конституція України
КЗпП України – Кодекс законів про працю України
МВС – Міністерство внутрішніх вправ України
ТКУ – Трудовий Кодекс України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
проект ТКУ – проект Трудового кодексу України

ВСТУП
Актуальність теми. Економіка кожної країни не дивлячись на будь-який суспільний лад, будучи основним об’єктивним критерієм стабільності держави, вимагає зростання продуктивності праці. Немає сумніву, що одним з найпотужніших та найефективніших засобів мотиваційного стимулювання працівників до творчої та активної праці є заохочення, але це двосторонній та взаємопов’язаний процес. Впровадження заохочень мотивує працівників до сумлінної праці та дотриманням ними трудової дисципліни, проте й факт трудових досягнень працівником надає йому право отримати певний вид заохочення. Заохочення є закономірним результатом позитивної оцінки дій працівника та результатів його праці. Воно реалізується шляхом публічного визнання заслуг працівника.
За роки незалежності України, норми трудового законодавства встановили широку систему стимулювання праці, яка включає в себе різні форми та види заохочень за трудові досягнення працівників, підстави для заохочень та порядок їх застосування. Розширення існуючої системи заохочень здійснюється на підставі аналізу та урахування позитивного досвіду іноземних держав з розвинутою економікою. Проте, на жаль, деякі питання у цій сфері залишаються спірними та вимагають негайного вирішення. Особливо це простежується під час дослідження місця та впливу держави у питання оплати праці, стимулюючих виплат, чіткого визначення форм та видів заохочень.
У міру зростання економічних результатів діяльності підприємств, установ, організацій різних форм власності буде наростати значення локальних, індивідуально-договірних засобів грошового та не грошового стимулювання працівників за їх трудові досягнення. Тому прийняття нового Трудового Кодексу України покликано змінити соціальну політику держави в сфері праці, .
У радянський період питання видів заохочень, їх класифікація у науці трудового права знайшли свої відображення в працях С. С. Алексєєва, В. М. Баранова, A. B. Малько, Н. М. Салікової, І. Ю. Сафронова, Г. В. Хникина, П. Б. Цехмістера, Р. А. Яковлєва та ін.
Після здобуття Україною незалежності, на етапі її переходу до ринкової економіки, проблеми вдосконалення правового регулювання трудових відносин із заохочень працівників розглядали такі вчені, як: Н. Б. Болотіна, В. Я. Гоц, , М. І. Іншин, О. В. Лавриненко, Л. І. Лазор, П. Д. Пилипенко, О. І. Процевський, Н. М. Хуторян, Г. І. Чанишева та ін. Зазначена тема була і залишається у центрі уваги російських науковців серед яких можна виокремити праці таких відомих вчених як С. О. Іванова, Р. З. Лівшиць, О. С. Пашков, В. М. Скобєлкін, А. І. Ставцева, П. Р. Стависький, Л. О. Сироватська та ін. За останнє десятиліття можна виділити лише кілька наукових робіт, присвячених проблемам матеріального та нематеріального стимулювання праці – В. С. Венедиктова, М. О. Дей та К. Є. Машкова. Але сучасні ринкові відносини в трудовому праві вимагають нових досліджень, зокрема щодо класифікації форм та видів заохочень, з’ясування центральних завдань видів заохочень, виокремлення їх головних значень під час реалізації працівниками своїх трудових прав, дослідження існування системи заохочень та її складових компонентів з правової позиції, а також удосконалення чинних нормативно-правових актів України у цій сфері.
Все вищезазначене свідчить про актуальність та своєчасність дослідження обраної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Теоретичні та практичні питання теми дисертації досліджувались в межах вико¬нання планів науково-дослідної роботи

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації визначити сутність, особливості сучасних форм та видів заохочень за трудові досягнення працівників в умовах ринкових відносин і на цій основі виробити їх концепцію, а також пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.
Реалізація поставленої мети дослідження обумовила необхідність виконати наступні задачі:
– розкрити поняття та сутність заохочень в сфері праці;
– дослідити систему заохочень за трудові досягнення;
– розглянути державні гарантії щодо виплат заохочень працівникам за їх трудові досягнення;
– дослідити природу грошових та не грошових заохочень;
– розкрити місце та роль заохочень з інститутом дисципліни праці;
– сформулювати поняття «сумлінна праця» як необхідного чинника у досягненні працівником трудових досягнень;
– розкрити види форм та видів заохочень за трудові досягнення працівників;
– виробити конкретні пропозиції та внести практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства про працю України та практики його застосування з питань впровадження заохочень.
Об’єктом дослідження є суспільні відносин, що формуються у процесі заохочення працівників.
Предметом дослідження є форми та види заохочень за трудові досягнення.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям наукового дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. При написанні роботи використовувались загальнонаукові та спеціальні юридичні методи дослідження. За допомогою загальнологічних методів були проаналізовані норми чинного законодавства України, що регулюють впровадження грошових та не грошових заохочень за трудові досягнення працівників, а також зроблені висновки за результатами проведеного дослідження (п. 2.1, п. 2.2). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (п. 1.1). Документальний аналіз став основою для визначення недоліків реалізації роботодавцем окремих форм заохочень індивідуальної та колективної праці (п. 3.2). Формально-юридичний метод надав змогу обґрунтувати необхідність створення нових правових норм і приписів, подальшого їх удосконалення щодо впровадження заохочень. На підставі діалектичного методу пізнання було проведено дослідження значення видів та підвидів заохочень для підвищення ефективності трудової діяльності (п. 1.1). Вживання системно-структурного методу надало можливість розглянути заохочення як цілісне правове явище та визначити його специфічні риси та загальні ознаки (п. 1.2). На підставі порівняльно-правового методу зроблено порівняльний аналіз чинного національного законодавства щодо правового регулювання підвидів заохочень за трудові досягнення працівників із законодавством європейських країнах. Це надало можливість дослідити широку систему впровадження заохочень трудовим законодавством іноземних держав. Методи класифікації та групування застосовувалися для виділення окремих підстав застосування заохочень до працівників за здійснені трудові досягнення й для розробки класифікації заохочень за трудові досягнення (п. 1.2).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки трудового права дослідити проблемні питання форм та видів заохочень за трудові досягнення працівників в умовах ринкової економіки. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі.
Уперше:
– систему заохочення за трудові досягнення визначено як поєднання комплексу форм та видів будь-яких заохочувальних заходів, які визначені чинними нормативно-правовими актами або локальними актами роботодавця та адресовані працівнику чи трудовому колективу з метою спонукання їх до високопродуктивної та сумлінної праці;
– визначені ознаки заохочень у трудових відносинах та сформульована авторські дефініції морального та матеріального заохочення. Під моральними заохоченнями визначено комплекс стимулів спрямованих на реалізацією працівником соціальних, творчих потреб і інтересів. Під матеріальними заохоченнями визначено комплекс фінансових винагород спрямованих на задоволення матеріальних потреб працівника. Внесена пропозиція закріпити в ч. 3 ст. 269 проекту Трудового Кодексу України визначення зазначених термінів;
– запропоновано викласти ч. 1 ст. 269 проекту Трудового Кодексу України у такій редакції: «1. За успіхи в роботі та сумлінне виконання трудових обов’язків до працівників можуть застосовуватися заходи морального і матеріального заохочення. Перелік видів заохочень не є вичерпним. Правилами внутрішнього трудового розпорядку, нормативними актами роботодавця можуть встановлюватися заохочення не визначені чинним законодавством, але які не суперечать йому.»;
– внесена пропозиція на законодавчому рівні закріпити виплату заохочень працівникам за їх трудові досягнення як одну з державних гарантій трудових прав працівників та заборонити замінювати належне працівнику грошове заохочення на еквівалентні за своєю вартістю товари чи послуги.
Удосконалено:
– дефініція терміну «сумлінна праця» під якою необхідно розуміти трудову діяльність працівника, який систематично, але не менше, ніж протягом трьох місяців, виконує свої трудові обов’язки належним чином, не порушує трудову дисципліну, за яку чинним законодавством передбачаються будь-які заохочення;
– положення про збереження права працівника на заохочення на протязі строку дії дисциплінарного стягнення, що застосовується до нього. З цією метою внесена пропозиція викласти ч. 3 ст. 151 КЗпП України в наступній редакції: «Наявність дисциплінарного стягнення не впливає на можливість застосувати до працівника будь-які заохочення».
Дістали подальшого розвитку:
– класифікація заохочень, яка включає в себе загальні, що поширюються на невизначене коло суб’єктів; спеціальні, що охоплюють порівняно вузьке коло працівників. В залежності від застосування: разового призначення (присвоєння почесного звання) та постійного (обумовлена трудовим договором премія за трудові досягнення; нагородження коштовним подарунком). Залежно від часового впливу заохочень на працівника: короткочасні (видача премії); періодичні (надання заохочень у вигляді пільг і переваг); тривалі (присвоєння почесного звання). В залежності від суб’єктного складу: колективні та індивідуальні. Від ступеня соціальної значимості: звичайні; особливі та виняткові. В залежності від сфери діяльності працівника: службові (державні) та цивільні;
– розуміння колективно-договірного регулювання заохочень за трудові досягнення під якими запропоновано розуміти врегульовані нормами трудового законодавства чи системою колективно-договірних актів організаційні колективно-трудові відносини між найманими працівниками та роботодавцями або їх об’єднаннями з приводу організації заохочень за трудові досягнення колективу працівників. Обґрунтована необхідність розробки та прийняття Положення про заохочувальні виплати за трудові досягнення відповідно до норм чинного Кодексу законів про працю України;
– положення про відповідальність роботодавців щодо не виплати заохочень працівникам. З цією метою необхідно передбачити у ч. 1 ст 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення норму, що для посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб-підприємців також наступає адміністративна відповідальність за не виплату в повному обсязі грошового заохочення, чи за його затримку.
Практичне значення одержаних полягає в тому, що сформульовані у дисертаційному дослідженні положення та висновки у своїй сукупності можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій сфері – для подальшої розробки загальних і спеціальних питань відносно впровадження форм та видів заохочення працівників;
б) у правотворчості – суб’єктом законодавчої ініціативи в процесі роботи з удосконалення нормативно-правових актів присвячених правовому регулюванню впровадження заохочень за трудові досягнення працівників, а також при удосконаленні норм проекту Трудового кодексу України. Запропоновані рекомендації можуть бути використані при укладанні Генеральних угод, а також для вдосконалення практики локального регулювання трудових відносин на підприємствах;
в) у правозастосуванні – при використанні наданих конкретних пропозицій з питань впровадження заохочень в практичній роботі органів державної виконавчої влади та інших суб’єктів господарювання;
г) у навчальному процесі – положення та висновки дисертації можуть бути використані у вищих та інших закладах освіти під час вивченні питань заохочення працівників, а також при розробці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій.
Апробація результатів дослідження. Робота виконана в _____________________________________________.
Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на таких науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: ………………………
………………
Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційної роботи знайшли своє відбиття в 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в __ тезах доповідей і повідомлень на зазначених конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 3-х розділів, що об’єднують 8 підрозділів, з висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 203 сторінки. Список використаних джерел складається з 184 найменувань і займає 18 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – вдосконалення теоретичних та практичних питань щодо форм та видів заохочень за трудові досягнення працівників. В результаті проведеного дослідження вироблено концепцію форм та видів заохочень за трудові досягнення працівників, сформульовано низку нових наукових положень та висновків, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні висновки дисертаційної роботи наступні.
1. Визначені наступні ознаки заохочень у трудових відносинах: 1) вертикальна підлеглість – визначається багаторівневою формою організації суб’єктів, які мають право впроваджувати заохочення зі строгою підпорядкованістю суб’єктів нижнього рівня певному суб’єкту верхнього рівня (наприклад, керівник структурного підрозділу підприємства – директор підприємства – уповноважений державний орган, що заохочує за особливі трудові досягнення); 2) вибірковість – визначається тим, що для стимулювання різних соціальних верств населення необхідно використовувати різні стимули (наприклад, заохочення для державного службовця або для працівника приватного підприємства); 3) гнучкість – проявляються в постійному перегляді існуючих видів заохочень, а реалізується той чи інший їх вид в залежності від соціальних та економічних змін, які відбуваються в суспільстві й колективі; 4) комплексність – знаходить свій прояв у розумній комбінації матеріальних і нематеріальних заохочень працівників для повного задоволення потреб працівника.
2. Під моральними заохоченнями визначено комплекс стимулів спрямованих на реалізацією працівником соціальних, творчих потреб і інтересів. Під матеріальними заохоченнями визначено комплекс фінансових винагород спрямованих на задоволення матеріальних потреб працівника. Внесена пропозиція закріпити в ч. 3 ст. 269 проекту Трудового Кодексу України визначення зазначених видів залхочень.
3. Виділені наступні види форм заохочень за трудові досягнення: 1) за характером регулювання: а) врегульовані законодавчими актами, б) локально-правовими актами в) договірні; 2) за суб’єктом заохочувальних виплат: а) що реалізуються уповноваженими державними органами (уповноваженою особою); б) що реалізуються роботодавцем. Договірні форми заохочень поділяються на підформи – колективно-договірну та індивідуально-договірну.
4. Визначена класифікація заохочень: загальні, що поширюються на невизначене коло суб’єктів; спеціальні, що охоплюють порівняно вузьке коло працівників. Спеціальні види заохочень реалізуються у певних галузях праці, оскільки в такому разі встановлюються нормативно-правовим актами відповідні показники, плани або очікувані результати діяльності працівників.
Існуючі види заохочень поділяють за характером виплат на наступні груп: 1) матеріальні; 2) нематеріальні (моральні); 3) комбіновані. Будь-які існуючі на сьогодні види заохочень складають їх підвиди (премії, нагороди тощо), до яких окремою групою необхідно віднести нетрадиційні заохочення. В залежності від періодичності застосування: 1) разового призначення (присвоєння почесного звання); 2) постійного (обумовлена трудовим договором премія за трудові досягнення; нагородження коштовним подарунком). Залежно від часового впливу заохочень на працівника: 1) короткочасні (видача премії); 2) періодичні (надання заохочень у вигляді пільг і переваг); 3) тривалі (присвоєння почесного звання). В залежності від суб’єктного складу: колективні та індивідуальні. Від ступеня соціальної значимості: 1) звичайні; 2) особливі; 3) виняткові. В залежності від сфери діяльності працівника: 1) службово-трудові; 2) трудові.
5. Сумлінна праця – трудова діяльність працівника, який систематично, але не менше, ніж протягом трьох місяців, виконує свої трудові обов’язки належним чином, не порушує трудову дисципліну, за яку чинним законодавством передбачаються будь-які заохочення. Сумлінній праці притаманна низка супроводжуючих ознак: часовий проміжок, систематичність, дотримання трудової дисципліни, впровадження певних видів заохочень.
6. На підставі аналізу наукових думок, виділяються головні принципи заохочення за трудові досягнення серед яких: стимулювання; адресності; правової підстави; добровільності; двосторонності; соціальності. До функцій заохочень відносяться – соціальний контроль; стимулювання та оцінювання. До основних принципів заохочувальної діяльності з боку роботодавців по відношенню до працівників у яких виникло право на отримання заохочень відноситься: обґрунтованість, оперативність, гласність, різноманітність – вони випливають із загальних принципів функціонування публічної виконавчої влади.
7. Під колективно-договірним регулюванням заохочень за трудові досягнення слід розуміти врегульовані нормами трудового законодавства чи системою колективно-договірних актів організаційні колективно-трудові відносини між найманими працівниками та роботодавцями або їх об’єднаннями з приводу організації заохочень за трудові досягнення колективу працівників.
Обґрунтована необхідність розробки та прийняття Положення про заохочувальні виплати за трудові досягнення відповідно до норм чинного Кодексу законів про працю України. Такий нормативно-правовий акт повинен визначити загальні принципи заохочувальних виплат встановлені на підприємстві незалежно від форм власності й джерел фінансування, основні гарантії, пов’язані із правом працівника або колективу працівників на одержання відповідних виплат, строки виплат заохочень та інші питання. Положення повинне носити типовий характер.
8. Внесена пропозиція на законодавчому рівні закріпити виплату заохочень працівникам за їх трудові досягнення як одну з державних гарантій трудових прав працівників та передбачити заборонити замінювати належне працівнику грошове заохочення на еквівалентні за своєю вартістю товари чи послуги.
9. На підставі проведених досліджень, аналізу позитивного досвіду іноземних компаній щодо існування різноманітних підвидів заохочень запропоновано ч. 1 ст. 269 проекту ТКУ викласти у такій редакції: «1. За успіхи в роботі та сумлінне виконання трудових обов’язків до працівників можуть застосовуватися заходи морального і матеріального заохочення. Перелік видів заохочень не є вичерпним. Правилами внутрішнього трудового розпорядку, нормативними актами роботодавця можуть встановлюватися заохочення не визначені чинним законодавством, але які не суперечать йому.».
10. Обґрунтовуються наступні зміни та доповнення до законодавства України:
– у ст. 47 КЗпП України доречно чітко визначити види розрахунків під час звільнення працівника, до яких необхідно віднести й заохочення за трудові досягнення;
– у ч. 4 ст. 21 Закону України «Про відпустки» необхідно визначити можливість отримати належні працівнику заохочувальні виплати перед початком будь-яких видів відпусток та після його тимчасової непрацездатності, якщо до її початку працівник отримав право на заохочення.
11. Доводиться необхідність збереження права працівника на заохочення на протязі строку дії дисциплінарного стягнення, що застосовується до нього. З цією метою пропонується викласти ч. 3 ст. 151 КЗпП України в наступній редакції: «Наявність дисциплінарного стягнення не впливає на можливість застосувати до працівника будь-які заохочення».
12. Обґрунтовується положення про відповідальність роботодавців щодо не виплати заохочень працівникам. З цією метою доцільно доповнити ч. 1 ст 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення нормою, відповідно до якої до посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб-підприємців застосовуються заходи адміністративної відповідальності за не виплату в повному обсязі грошового заохочення, чи за його затримку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Притула О.В. Роль винагороди за працю у системі мотивації малих підприємств О.В. Притула // Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду. – Випуск ІІІ. – Чернівці: Чернівецький торгівельно-економічний інститут КНТЕУ. – 2001. – С. 92-94.
2. Рубан Т.Е. Проблемы оптимизации распределения прибыли предприятия / Рубан Т.Е. // Труды Донецкого государственного технического университета. Серия: экономическая. Выпуск 6. – Донецк, ДонГТУ. – 1999. – С. 127-135.
3. Венедіктов С.В. Заохочення як форма підвищення ефективності діяльності працівників ОВС України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – № 16. – С. 365-367.
4. Крапивин О.М., Власов В.И. Оплата труда. Вопросы правового регулирования / О.М. Крапивин, В.И. Власов. – М.: Ось-89, 2005. – 288 с.
5. Психология труда, профессиональной, информационной и организационной деятельности: [Учеб. пособие для гуманит. специальностей вузов]: Словарь / Авт.-сост.: Б.А. Душков и др. – М.: Академический Проект, 2003. – 847 c.
6. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник / В.І. Прокопенко. – Х.: Фірма «Консум», 1998. – 480 с.
7. Правовое регулирование рационального использования трудовых ресурсов / [Отв. ред. А.Р. Мацюк, З.К. Симорот] – Киев: Наукова думка, 1989. – С. 159-161.
8. Философский словарь / [Под ред. И.Т. Фролова] – М.: Политиздат, 1991. – 559 с.
9. Словарь русского языка / Под общей ред. С.П. Обнорского. – М.: Гос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1953. – 848 с.
10. Хныкин Г.В. Правовые стимулы повышения трудовой активности рабочих и служащих / Г.В. Хныкин // Проблемы совершенствования советского законодательства. – М.: Труды ВНИИСЗ. – № 25. – 1983. – С. 153-160.
11. Курилов В.И. Социально-правовые средства формирования поведения работников в сфере несамостоятельного труда / В.И. Курилов // Санкт-Петербург: Правоведение, 1998. – № 2. – С. 82-102.
12. Толковый словарь русского языка: около 65000 слов и фразеологических выражений / С.И. Ожегов; под ред. Л.И. Скворцова. – 26-е изд., перераб. и доп. – Москва: Оникс, 2008. – 735 с.
13. Тищенков И.А., Фатуев A.A. Правовые вопросы материального стимулирования промышленности / И.А. Тищенков, А.А. Фатуев. – М.: Юридическая литература, 1972. – 214 с.
14. Торган К.Э. Правовые стимулы научно-технического процесса в производственном объединении / К.Э. Торган. – М.: Юридическая литература, 1983. – С. 6-8.
15. Сейнароев Б.М. План и договор: материальное стимулирование / Б.М. Сейнароев. – М.: Наука, 1989. – С. 38-39.
16. Мирошник С.В. К вопросу о соотношении понятий “поощрение” и “стимулирование” в юридической науке / Мирошник С.В. // Юридическое образование и наука. – 2008. – № 1. – С. 7-11.
17. Петров Г.М. Метод поощрения в государственном управлении / Г.М. Петров // Советское государство и право: проблемы развития. – Самара, 1992. – С. 92-101.
18. Сімутіна Я.В. До питання про поняття заробітної плати / Я.В. Сімутіна // Часопис Київського університету права. – 2004. – № 1. – С. 75-81.
19. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р. № 322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – № 50 (Додаток). – Ст. 375.
20. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121.
21. Ацканов Т.Л. Стимулы высокоэффективного труда как проблема трудового права / Т.Л. Ацканов // Актуальные проблемы Российского права. – МГЮА, 2007. – № 1 (4). – С. 282-287.
22. Еськов А.Л. Теоретические аспекты мотивации и их практическая реализация на крупном машиностраительном предприятии / А.Л. Еськов // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2005. – № 2(84). – Ч. 1. – С. 59-64.
23. Калініна Т.О. Фізіологія і психологія праці: Конспект лекцій / Т.О. Калініна, Є.П. Кожанова. – Харк. нац. екон. ун-т. – Х.: ХНЕУ, 2005. – 266 c.
24. Дай Вэй Дун. Стимулирование труда работников промышленных предприятий: опыт и направления развития (на примере провинции Ляонин Китая): автореф. канд. экон. наук: 08.00.05 / В.Д. Дай; Кемер. гос. ун-т, Том. гос. ун-т. – Кемерово: Издательство Кузбассвузиздат, 2004. – 25 с.
25. Орлов А.Г. Право и инициатива в труде / Орлов А.Г. – М. Юрид. лит., 1982. – 176 с.
26. Гудимов Н.В. Поощрение трудовой активности / Н.В. Гудимов // Советское государство и право. – 1981. – № 12. – С. 66-67.
27. Сосна Б.И. Стимулирование трудовой активности в условиях бригадной формы организации труда / Б.И. Сосна // Правовые проблемы повышения трудовой активности на современном этапе. –Куйбышев, 1985. – 113 с.
28. Бойко М.Д. Трудове право України: Навчальний посібник / М.Д. Бойко. – К.: Атіка, 2006. – 312 с.
29. Основи трудового права України / За ред. доктора юридичних наук, професора П.Д. Пилипенка. – [2-е вид., випр. і доп.]. – Львів: «Магнолія плюс», 2006. – 276 с.
30. Кримінальний Кодекс України: Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-III // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 920.
31. Воробьева Е.В. О стимулирующих виплатах работникам / Е.В. Воробьева // Главная книга. Конференц-зал. – 2010. – № 8. – С. 32-38.
32. Терминологические пробелы в трудовом праве / С.Ю. Головина // Пробелы в трудовом праве и праве социального обеспечения и пути их устранения: материалы научно-практической конференции (Москва, 21 октября 2008 г.). – М.: Ин-т государства и права РАН, 2009. – С. 16-25.
33. Агошкова Е.Б., Ахлибининский Б.В. Эволюция понятия системы / Е.Б. Агошкова, Б.В Ахлибининский // Вопросы философии. – 1998. – № 7. – С. 170-179.
34. Борисов Б.А. Дисциплина труда / Б.А. Борисов // Трудовое право. – 1997. – № 2. – 54 с.
35. Машков К.Є. Права та обов’язки працівників, що виникають внаслідок отримання заохочення за трудові досягнення / К.Є. Машков // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 1. – С. 193-196.
36. Проект Трудового кодексу України № 1108 (текст до другого читання), затв. пост. Верхов. Ради від 02.10.2008 р. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30947.
37. Трудовое право. Энциклопедический словарь./ Гл. ред. С.А. Иванов. – М.: Изд-во «Советская энциклопедия», 1979 – 528 с.
38. Каринский С.С. Поощрения за успешный труд по советскому праву / С.С. Каринский. – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1961. – 151 с.
39. Про затвердження положень про відомчі заохочувальні відзнаки: Наказ Держмитслужби України від 24.07.2008 р. № 810 // Офіційний вісник України. – № 71. – Ст. 2400.
40. Головина С.Ю. Контрактная форма регулирования трудових отношекний / С.Ю. Головина, В.Д. Шахов // Советское государство и право. – 1991. – № 8. – С. 45-51.
41. Саликова H.M. Оплата труда в Российской Федерации / Саликова Н.М. – Екатеринбург: УрПОА, 2003. – 256 с.
42. Гребенщиков A.B. О совершенствовании института дисциплинарной ответственности / Гребенщиков А.В. – Российский ежегодник трудового права / под ред. Е.Б. Хохлова. – СПб.: Изд. Дом СПб. Гос. Ун-та. – № 1. – 2005. – С. 260-261.
43. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
44. Дисциплина труда. Правовое регулирование. Практика. Документы / Под ред. Ю.Л. Фадеева. – М.: КонсультантПлюс, 2006. – 91 с.
45. Трудовое право России: Учебник для вузов / Отв. ред. Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. – М.: Изд. группа ИНФРА-М-НОРМА, 1998. – 480 с.
46. Алексеев С.С. Проблемы теории государства и права / Алексеев С.С. – М.: Юрид.лит., 1987. – 446 с.
47. Божко В.М. Рівні договорного регулювання заробітної плати / В.М. Божко // Вісник Львівського інституту внутрішніш справ. – Л., 2000. – № 2. – С. 77-82.
48. Йоффе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы теории права. / О.С. Йоффе, М.Д. Шаргородский // М., 1961. – 456 с.
49. Алексеев С.С. Теория права / Алексеев С.С. – М.: Бек, 1995. – 311 с.
50. Малько А.В. Поощрение как правовое средство / Малько А.В. // Правоведение, 1996. – № 3 (214). – С. 27-31.
51. Дей М.О. Основні питання стимулювання трудової активності в Україні / Дей М.О. // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 105-108.
52. Порядок та умови заохочення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України грошовою винагородою: Наказ від 31.10.2011 р. № 306 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 90. – Ст. 3277.
53. Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних: Постанова від 23.11.2006 р. № 1644 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 48. – Ст. 3190.
54. Машков К.Є. Заохочення як засіб стимулювання трудової поведінки: окремі питання методології правового регулювання / К. Є. Машков, О. Т. Панасюк // Наука і правоохорона. – 2010. – № 4 (10). – С. 121-126.
55. Господарський Кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 436- IV // Голос України. – 2003. – № 49.
56. Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств: Закон України від 19.05.1999 р. № 859 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21.
57. Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упорядник і авт. комент. Ю.К. Качуренко. – К.: Наукова думка,1992. – 199 с.
58. Методичні рекомендації щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій: Наказ Мінпраці та соцполітики від 29.01.2003 р. № 23 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/big/text960/pg1.htm.
59. Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві: Наказ від 21.06.2000 р. № 47/127 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 28. – Ст. 1185.
60. Про підвищення престижності шахтарської праці: Закон України від 02.09.2008 р. № 345- VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 42. – Ст. 293.
61. Про державні нагороди України: Закон України від 16.03.2000 р. № 1549-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 21. – Ст. 162.
62. Трудовой Кодекс Российской Федерации: Федеральный Закон от 30.12.2001 г. № 197-Ф3 // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2002. – № 1. – Ст. 3.
63. Трудовой кодекс Республики Беларусь от 26.07.1999 г. Национальный правовой интернет-портал Республики Беларусь [Електрон. ресурс]. – Режим доступу:
http://www.pravo.by/main.aspx?guid=3871&p0=hk9900296&p2={NRPA}.
64. Кодекс законов о труде Германии от 16.06.1977 г. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу:
http://www.verfassungen.de/de/ddr/arbeitsgesetzbuch77.htm.
65. Сode du Travail // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/affichCode.do?cidTexte=LEGITEXT000006072050&dateTexte=20120806.
66. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь руського язика / С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. – М.: ИТИ Технологии. – 2006. – 944 с.
67. Мордачев В.Д. Совершенствование правовой дифференциации оплаты труда рабочих и служащих / В.Д. Мордачев // Дифференциация трудового вознаграждения в условиях перехода к рыночной экономике: Сб. науч. тр. Ярославль: Яросл. гос. ун-т. 1991. – С. 10-12.
68. Венедіктов С.В. Сучасні проблеми матеріального і морального стимулювання працівників ОВС // Нормативно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ. – 2004. – С. 31-35.
69. Кувшиновская Т. Добросовестный труд – подручный таланта / Т. Кувшиновская. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://dompisatel.ru/node/845.
70. Лобза А. Усовершенствование систем стимулирования труда в современных условиях / А. Лобза // Менеджер по персоналу. – 2006. – № 4. – С. 18.
71. Рофе А.И., Шуников A.M., Ясакова Н.В. Организация и оплата труда на предприятии / Рофе А.И., Шуников A.M., Ясакова Н.В. – М.: Профиздат, 1991. – 157 с.
72. Игнатьев Д.В. О материальном стимулировании трудовой активности работников сельского хозяйства / Д.В. Игнатьев // Правовые проблемы повышения трудовой активности на современном этапе. – Куйбышев, 1995. – 102 с.
73. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: настоящее и будущее / Лившиц Р.З. – М.: Наука, 1989. – 149 с.
74. Юрчишин В. Зарплатні сльози. Хто винен і що робити / Василь Юрчишин // Обозреватель. – 2010. – № 3. – С. 8-11.
75. Шангіна Л. Прація як джерело, або про красу моєї держави / Людмила Шангіна // Дзеркало тижня. – 2003. – С. 21-23.
76. Железнова И. Проблемы формирования константной и переменной частей оплаты труда / И. Железнова / Управление персоналом. – 2007. – № 16. – С. 41-42
77. Молодцов M.B., Сойфер В.Г. Стабильность трудовых правоотношений / М.В. Молодцов, В.Г. Сойфер. – М.: Юрид. лит., 1976. – 239 с.
78. Шербина В.И. Трудовое поощрительное правоотношение / В.И. Шербина // Бизнесинформ. – 1997. – № 14. – С. 26-29.
79. Барабаш О. Щодо властивостей трудових правовідносин / О. Барабаш // Право України. – 1998. – № 3. – С. 64-69.
80. Каринский С.С. Материальные и моральные стимулы к повышению производительности труда. Правовые вопросы / Каринский С.С. – М.: Юрид. лит., 1966. – 223 c.
81. Венедіктов С.В. Сучасний стан морального та матеріального стимулювання за чинним законодавством // Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи: Матеріали науково-практичної конференції. м. Запоріжжя; 25-26 червня 2004 / За заг. ред. проф. В.С. Венедіктова. – Харків: Вид. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2004. – С. 281-284.
82. Гончарук В.А. Практика материального стимулирования / В.А. Гончарук // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.goncharuk.ru/articles/stimulation.
83. Бекирова С.З. Реализация принципов рыночной экономики при моделировании системы материального стимулирования управленческого труда в промышленности / С.З. Бекирова // Экономика: теория и практика. – Краснодар. – 2003. – № 4. – С. 41-43.
84. Зубань C.B. Общие тенденции в отношении к персоналу на рынке полиграфии. Основные принципы формирования справедливой системы стимулирования труда управленческого персонала / С.В. Зубань // Сборник 10-ой международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы управления. – М.: ГУУ, 2005. – С. 17-19.
85. Нуртдинова А.Ф. Заработная плата: государственное и коллективно-договорное регулирование / А.Ф. Нуртдинова // Право и экономика. – 1999. – № 7. – С. 75.
86. Трудовое право России: учебник / [И.Н. Басаргин, Р.Ф. Галиева и др.] ; под ред. С.Ю. Головиной, М.В. Молодцова. – М.: НОРМА, 2008. – 703 с.
87. Куренной A.M. Трудовое право России. Учебник / Куренной А.М. – М.: Юристь, 2004. – 493 с.
88. Смирнова О.В., Снигирева И.О. Трудовое право: ученик / О.В. Смирнова, И.О. Снигирева. – М.: Проспект, 2009. – 600 с
89. Дей М.О. Роль права в стимулюванні мотивації праці в перехідній економіці / М.О. Дей // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 55-60.
90. Лившиц Р.З. Стимулирование труда и повышение эффективности общественного производства / Р.З. Лившиц. – М.: Наука, 1972. – 422 с.
91. Дещо про мотивацію персоналу. – 2010. – // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://dilomova.org.ua/?p=547.
92. Некоторые аспекты механизма правового стимулирования труда // Международные юридические чтения: Материалы научно-практической конференции. Ч. II. – Омск: Омский юридический институт, 2004. – С. 228-232.
93. К вопросу о правовом регулировании поощрений за труд // Социальные конфликты в правовом контексте: анализ и проблемы регулирования: Сб. науч. тр. / Отв. ред. М.П. Клейменов. – Омск: ОмГУ, 2005. – С. 159-168.
94. Зайкин А.Д. Правовое регулирование заработной платы в СССР. / А.Д. Зайкин. – М.: Изд-во Моск. ун¬-та, 1961. – 44 с.
95. Харитонова А.О., Цехмистер П.Б. Некоторые вопросы оплаты труда в международном и национальном трудовом праве / А.О. Харитонова, П.Б. Цехмистер // Юридическая наука и развитие российского государства и права. Тезисы докладов научно-практической конференции (Пермь, 11-12 октября 2001 г.). – Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2002. – С. 189-191.
96. Каринский С.С., Кучма М.И. Премирование рабочих и служащих промышленных предприятий. / С.С. Каринский, М.И. Кучма. – М.: Профиздат, 1975. – 160 с.
97. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 1024 с.
98. Типовое положение о премировании работников промышленных предприятий, переводимых на новую систему планирования и экономического стимулирования производства, утв. Государствен¬ным комітетом Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и ВЦСПС 4 февраля 1967г. // Бюлетень комитета по труду. – 1967. – № 4. – С. 3-10.
99. BT (British Telecommunications) Group. Офіційний сайт // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.btplc.com.
100. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала. / Гончаров В.В. – Т. 2. – М.:Наука, 1997. – 482 с
101. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. № 3723-XII // Голос України. – 1994.
102. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України: Постанова Верховної Ради України від 06.11.1991 р. № 1796-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 4. – Ст. 15.
103. Про дисципліну працівників залізничного транспорту: Положення Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 р. № 55 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/55-93-%D0%BF.
104. Про дисципліну працівників гірничих підприємств: Постанова Кабінету Міністрів від 13.03.2002 р. № 294 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 12. – Ст. 567.
105. Про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1540 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1781.
106. Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків: Постанова КМУ від 24.02.2003 р. № 212 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 9. – Ст. 381.
107. Про державну службу: Закон України від 17.11.2011 р. № 4050-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 26. – Ст. 273
108. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. горид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, 3. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 544 с.
109. Киселев И.Я. Трудовое право России и зарубежных стран. Международные нормы труда. / И.Я. Киселев. – М, 2005. – 608 с.
110. Об утверждении Перечня доплат и надбавок к тарифным ставкам и должностным окладам работников объединений, предприятий и организаций производственных отраслей народного хозяйства, на которые начисляются премии за результаты хозяйственной деятельности в производственных отраслях народного хозяйства: Постановление от 18.11.1986 г. № 491/26-175 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v-175400-86.
111. Про відпустки: Закон України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121.
112. Баранов В.М. Поощрительные нормы советского социалистического права. – Саратов, 1978. – 290 с.
113. Опыт поощрения персонала в зарубежных компаниях – [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.classs.ru/stati/menejment1/oput_pooshrenija.html.
114. Дешо про мотивацію персоналу 2010. – [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://dilomova.org.ua/?p=547.
115. Бару М. Правове регулювання трудових відносин: закон, мораль, справедливість. – Право України. – 1999. – № 2. – С. 66-68.
116. Дей М.О. Проблеми морального стимулювання робітників, як соціально-правового інструменту управління працею // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 53-56.
117. Кокорев В.И. Развитие систем мотивации в управлении инженерно-управленческим трудом в России и КНР. / Кокорев В.И. – Барнаул-Шеньян, 1995. – 82 с.
118. Шапиро С.А. Мотивация. / С.А. Шапиро. – М.: ГроссМедиа, 2008. – 224 с.
119. Воропаева Т.А. Мотивация труда как основа кадровой политики предприятия / Т.А. Воропаева // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://masters.donntu.edu.ua/2004/fem/voropaeva/diss/.
120. Кочеткова А.И. Психологические основы современного управления персоналом. / А.И. Кочеткова. – М.: Зерцало, 1999. – 384 с.
121. Дудаева Л., Еремина И. Повышая квалификацию работника – развиваешь производство / Л. Дудаева, И. Еремина // Кадровик: Кадровый менеджмент. – 2007. – № 11. – С. 74-78.
122. Магура М., Курбатова М. Оценочное собеседование (Практическое пособие для руководителей) / М. Магура, М. Курбатова // Управление персоналом. – 2007. – № 22. – С. 49-56.
123. Кузнецова Н.В. Мотивационный менеджмент: Учебное пособие: Владивосток: / Н.В. Кузнецова. – ТИДОТ ДВГУ, 2005. – 277 с.
124. Яковлев P.A. Стимулирующие выплаты как форма вознаграждения за труд / P.A. Яковлев // Справочник кадровика. – 2004. – № 3. – С. 40-46.
125. Danone. Офіціальний сайт // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.danone.ru/rus/index.wbp.
126. Груздева JI. Успех вознаграждается руководством. Опыт компании "Данон" / Л. Груздева // Кадровик. Кадровый менеджмент. – 2007. – № 2. – С. 29-33.
127. Бромберг Г., Соловьева Г., Фатькина Л. Стимулирование изобретательства / Г. Бромберг, Г. Соловьева, Л. Фатькина // Истина. – 2006. – № 3. – С. 29-37.
128. Дряхлов H., Куприянов Е. Мотивация персонала на западе / Н. Дряхлов, Е. Куприянов // MD-Менеджмент // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://md-management.ru/articles/html/article32863.html.
129. Викуловская Н.В. Концепция формирования модели мотивации менеджерской деятельности / Н.В. Викуловская // Экономика и логистика менеджмента: Межвуз. науч. сб. – Саратов: Сарат. гос. техн. ун-т, 1998. – С. 107-109.
130. Олехнович М.О., Макарова Т.А. Мотивационный аудит как технология повышения эффективности управления персоналом / М.О. олехнович, Т.А. Макарова // Трудовое право. – 2006. – № 2. – С. 76.
131. Процевский А.И. Предмет советского трудового права / Процевський А.И.. – М.: Юрид. лит., 1979. – 209 с.
132. Про відомчі заохочувальні відзнаки: Указ Президентом України від 30.05.2012 р. № 365/2012 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 19. – Ст. 434.
133. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р. № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
134. Про заохочення працівників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України з нагоди відзначення Дня працівників суду: Наказ ДСАУ від 13.12.2011 р. № 970/К // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SA11026.html.
135. Машков К.Є. Поняття «заохочення за трудові досягнення» / К.Є. Машков // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – № 3. – С. 117-121.
136. Правовое регулирование поощрений за успехи в труде на предприятии (по материалам предприятий Ульяновской области). Автореф. дис. канд. юрид. наук / Иглин В.В. – М., 1990. – 14 c.
137. Палкін Ю. Матеріальне і моральне стимулювання праці / Ю. Палкін. – К.: Вид-во політичної літератури України, 1975. – 131 с.
138. Трудовое право и повышение эффективности общественного производства / Под ред. С.А. Иванова. – М.: Наука, 1972. – 420 с.
139. Экономическая энциклопедия. Т.2: Политическая экономия. – М.: Наука, 1975. – 915 с.
140. Венедіктов С.В. Службово-трудове заохочувальне правовідношення в сфері матеріального стимулювання працівників ОВС / Венедіктов С.В. // Право і безпека. – 2002. – № 2. – С. 71-74.
141. Некраха Т.В. Вознаграждение как отражение трудового вклада / Т.В. Некраха // Провизор. 2004. – № 1. – С. 45-48.
142. Договоры о труде в трудовом праве при формировании рыночной экономики [Текст] : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.05 / Гусов Кантемир Николаевич ; Моск. юрид. ин-т. - М., 1993. – 50 с.
143. Никитинский В.И. Эффективность норм трудового права / Никитинский В.И. – М.: Юрид. лит., 1971. – 247 c.
144. Журавлев П.В., Кулапов М.Н., Сухарев С.А. Мировой опыт в управлении персоналом. Обзор зарубежных источников / Монография. – М.: Изд-во Рос. экон. акад., Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 232 с.
145. Колот А.М. Мотивація персоналу Колот А.М. – К.: КНЕУ, 2002. – 337 с.
146. Ивлев А. Организация и стимулирование труда: зарубежный опыт / А. Ивлев, Ю. Гарайбех // Человек и труд. – 2003. – № 12. – С. 61-64
147. Агафонов Ю.Г. Интеграция организационных культур на совместных российско-германских предприятиях / Ю.Г. Агафонов, Р. Писке // Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. – № 5. – С. 87-95.
148. Хачатуров А., Гуревич Е.А. О возможности прямого заимствования опыта японского менеджмента в России / Хачатуров А., Гуревич Е.А. // Финансовый менеджмент. – 2001. – № 6. – С. 20-26.
149. Стредвик Дж. Управление персоналом в малом бизнесе / Д. Стредвик. – СПб.: Нева, 2003. – 282 с.
150. Мальцев В.А. Правовое регулирование заработной платы работников внебюджетной сферы Федеративной Республики Германия [Текст]: автореферат диссертации на соискание ученой степени канд. юрид. наук :12.00.05 / В. А. Мальцев. – М., 2007. – 25 с.
151. Богдан Цюпин. Заохочення колективного капіталізму / Богдан Цюпин // Радіо Свобода. –¬ 2012. –¬ № 3. –¬ С. 15-16.
152. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – М.: Наука, 2006. – 308 с.
153. Божко В.М. Колективно-договірне регулювання заробітної плати [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Божко Володимир Миколайович; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 20 с.
154. Лагутін В.Д. Взаємозв’язок державного й колективно-договірного регулювання оплати праці / В.Д. Лагутін // Оплата праці: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. – Луцьк: Вежа” Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2000. – С. 190.
155. Гетьманцева Н. Співвідношення централізованого і локального методів правового регулювання оплати праці / Н. Гетьманцева // Право України. – 1997. – № 12. – С. 70-75.
156. Проблемы разграничения полномочий органов государственной власти федерального и регионального уровней в сфере трудового законодательства / Трудовое право России: проблемы теории: Коллективная монография. / Под ред. С.Ю. Головиной. – С. 60-61.
157. Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки: Проект Закону України від 15.09.2011 р. № 9159 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF72F00I.html.
158. Про затвердження Державної цільової соціальної програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 року: Постанова КМУ від 30.08.2011 р. № 1057 // Урядовий кур'єр. – 2011. – № 203.
159. Центр Разумкова. Соціологічніе опитування // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=341.
160. Шангіна Л. Знецінення праці є однією з найголовніших причин безробіття / Людмила Шангіна // Экономические новости. – 2011. – С. 15-17.
161. Теорія держави і права. Навчальний посібник / За заг.ред. С.Л. Лисенкова та В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.
162. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій / Костюк В.О. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
163. Грузінова Л.П., Короткій В.Г. Трудове право України: Навч посіб. / Грузінова Л.П., Короткій В.Г. – К.: МАУП, 2003. – Ч. 1. – 128 с.
164. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юрист, 1999. – 520 с.
165. Трудовое право. Учебник / Под ред. О.В. Смирнова. – М.: Проспект, 1997. – 448 с.
166. Скобелкин В.Н. Договоры о труде как основание возникновения трудових правоотношений / Скобелкин В.Н. – Весник ОмГУ, 1996. – № 1. – С. 83-86.
167. Ухова Л.Д. Правовое регулирование поощрения добросовестного труда по российскому трудовому законодательству: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юр. наук: спец. 12.00.05 «Трудовое право; право социального обеспечения» / Л.Д. Ухова. – Екатеринбург, 2006. – 26 с.
168. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юрист, 2001. – 776 с.
169. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник / Скакун О.Ф. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
170. Положення про Комісію державних нагород та геральдики: Указ Президента України від 31.12.2011 р. № 1211/2011 // Офіційний вісник Президента України. – 2012. – № 6. – Ст. 149.
171. Якушев Ігор Михайлович. Суб’єкти трудового права. Автореф на здобут наук. ступ. канд.. юр. наук. спец. 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Харків, 2000. – 16 с.
172. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 р. № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
173. Лушникова М.В., Лушников А.М. Очерки трудового права. // Лушникова М.В., Лушников А.М. – Санкт-Петербург Изд-во Р. Асланова “Юрид. центр Пресс”. – 938 с.
174. Про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки: Угода між Кабінетом Міністрів України та Федерацією Професійних Спілок України // Праця і зарплата. – 2011. – № 1. – Ст. 7.
175. Нуртдинова А.Ф. Определение содержания коллективного договора / Нуртдинова А.Ф. // Закон. – 2005. – № 2. – С. 70-73.
176. Нуртдинова А.Ф., Чиканова Л.А. Практика применения законодательства о труде: Научно-практическое пособие. / Нуртдинова А.Ф., Чиканова Л.А. – М., 2000. – С.25-29.
177. Лебедев В.М., Воронкова Е.Р., Мельникова В.Г. Современное трудовое право (Опыт трудового компаративизма). Книга первая. – М.: Статут, 2007. – 304 с.
178. Капліна Г.А. Заохочувальний метод правового регулювання оплати найманої праці в умовах ринкових перетворень // Юридичний журнал. –2008. –№3. – С. 84-87.
179. Каринский С.С. Оплата труда в промышленности. / Каринский С.С. – Юридическая литература, 1971. – 157 с.
180. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 р. № 3356-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 36. – Ст. 361.
181. Маврин С.П., Филиппова М.В,, Хохлов Е.Б. Трудовое право России / под ред С.П. Маврина, Е.Б. Хохлова. – Санкт-Петербург: 2005. – 448 с.
182. Явич Л.С. Общая теория права / Явич Л.С. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 285 с.
183. Рогалева Г.А. Локальное регулирование условий труда и система источников трудового права. / Рогалева Г.А. – М. Интел-синтез АПР, 2003. – 152 с.
184. Хныкин Г.В. Локальные нормативные акты трудового права / Г.В. Хныкин. – Иваново: Иван. гос. ун-т 2004. – 255 с.