ВІДМОВА ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧА ВІД ОБВИНУВАЧЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ТУРМАН НАТАЛЯ ОМЕЛЯНІВНА

УДК 343.135(477)

ВІДМОВА ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧА
ВІД ОБВИНУВАЧЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Лук’янчиков Євген Дмитрович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП…………. 4
РОЗДІЛ 1. ФУНКЦІЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 12
1.1. Поняття та значення обвинувачення у кримінальному процесі України 12
1.2. Види обвинувачення та їх співвідношення між собою 30
1.3. Підтримання державного обвинувачення в суді – конституційна функція прокуратури України 49
Висновки до розділу 1 62
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ПІДСТАВИ ВІДМОВИ ПРОКУРОРА ВІД ОБВИНУВАЧЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 64
2.1. Поняття відмови прокурора від обвинувачення в суді першої інстанції 64
2.2. Підстави та мотиви відмови прокурора від обвинувачення в суді першої інстанції 88
2.3. Види відмови прокурора від обвинувачення 99
Висновки до розділу 2 107
РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК І ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ВІДМОВИ ПРОКУРОРА ВІД ОБВИНУВАЧЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 108
3.1. Процесуальний порядок і суб’єкти відмови від обвинувачення в суді першої інстанції 108
3.2. Правові наслідки відмови від обвинувачення для суду та прокурора 128
3.3. Правові наслідки відмови від обвинувачення для обвинуваченого та потерпілого 139
Висновки до розділу 3 153
ВИСНОВКИ 154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 156
ДОДАТКИ. 174

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінальний процесуальний кодекс
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МК України – Митний кодекс України
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
ЦК – Цивільний кодекс

ВСТУП

Актуальність теми. Україна перебуває на етапі перетворень, спрямованих на зміцнення демократії та розбудову правової держави. Відбувається переоцінка цінностей в економічній, соціальній, духовній та правовій сферах життя суспільства. Від уміння підтримати державне обвинувачення в суді, а в необхідних, чітко визначених законодавством випадках відмовитись від обвинувачення певною мірою залежить рівень демократії в державі, життя, здоров’я, честь і гідність громадян українського суспільства. Вибір даної теми зумовлений важливістю інститутів підтримання обвинувачення в суді першої інстанції та відмови прокурора від обвинувачення; необхідністю запобігання грубих помилок, які можуть бути допущені державним обвинувачем унаслідок певних законодавчих прогалин, що регулюють відносини, пов’язані з відмовою прокурора від обвинувачення в суді першої інстанції; важливістю визначення самого поняття відмови державного обвинувача від обвинувачення, підстав і мотивів, якими керується прокурор при відмові від обвинувачення в суді першої інстанції; встановленням процесуального порядку та найбільш сприятливого моменту для відмови від обвинувачення; необхідністю розроблення найбільш досконалої форми та змісту постанови про відмову від обвинувачення; визначення позитивних і негативних моментів, правових наслідків, які настають при відмові від обвинувачення для учасників процесу. Належне розв’язання вище перелічених проблемних моментів є запорукою формування правильної суспільної думки про закони, правосуддя та демократію, недопустимості приниження честі і гідності людини, упередженості, однобічності у висвітленні обставин справи.
Проблеми, пов’язані з участю прокурора у кримінально-процесуальній діяльності в суді першої інстанції, а також з підтриманням державного обвинувачення та відмовою від нього, привертали увагу багатьох відомих дослідників: Ю. П. Аленіна, С. А. Альперта, М. І. Бажанова, В. І. Баскова, О. Я. Баєва, І. В. Вернидубова, А. Ф. Волобуєва, В. В. Гаврилова, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, М. І. Гошовського, Ю. М. Грошевого, В. Г. Даєва, Л. М. Давидова, В. В. Долєжана, В. В. Дорошкова, В. С. Зеленецького, А. В. Землянухина, З. З. Зінатулліна, О. Б. Зозулинського, А. В. Іщенка, О. В. Капліної, Я. О. Ковальова, І. І. Котюка, М. В. Косюти, В. Ф. Крюкова, Ю. І. Крючка, В. С. Кузьмічова, О. П. Кучинської, П. І. Кудрявцева, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, В. Т. Маляренка, О. Р. Михайленка, А. А. Михайлова, Я. О. Мотовиловкера, В. В. Назарова, В. О. Попелюшка, В. Т. Нора, І. Д. Перлова, Н. Є. Петрової, С. Б. Погодіна, М. А. Погорецького, М. М. Полянського, Р. Д. Рахунова, М. В. Руденка, В. М. Савицького, І. М. Садовського, С. В. Слінька, М. С. Строговича, Л. Д. Удалової, Ф. Н. Фаткулліна, О. Г. Шило, В. М. Юрчишина, В. Д. Фінька та інших.
Праці вищезазначених науковців присвячено найважливішим проблемам державного обвинувачення, що пов’язані з відмовою прокурора від обвинувачення та можливим шляхам їх розв’язання. Усі ці дослідження створили наукове підґрунтя для подальшого розвитку кримінально-процесуального інституту відмови державного обвинувача від обвинувачення. Розроблення процедури відмови державного обвинувача від обвинувачення, визначення найбільш доцільного моменту такої відмови, правових наслідків, що настають для учасників процесу, дослідження підстав і мотивів, які покладені в основу такої відмови, заслуговують на увагу з боку науковців і потребують поглибленого дослідження.
Проблемні питання, що виникають у зв’язку з утіленням інституту відмови прокурора від обвинувачення в життя, зумовлені тим, що цьому інституту в чинному законодавстві відведено досить мало уваги. Усі норми, які розкривають зміст цього інституту, його процедуру, мають узагальнювальний характер. Зазначений характер таких норм, відсутність чіткої визначеної процедури відмови, найбільш сприятливого моменту для реалізації цього інституту, неналежний аналіз наслідків, які виникають для суб’єктів процесу, призводять до колізій при реалізації цього інституту на практиці.
Наша країна, що обрала демократичний шлях виходу на європейський рівень, вживає заходів для розроблення й удосконалення правової системи, у тому числі розширення й удосконалення інституту відмови прокурора від обвинувачення, з використанням при цьому досвіду зарубіжних країн. Чинне законодавство повинно чітко закріпити всі процесуальні моменти, які стосуються відмови від обвинувачення, для того, щоб у разі необхідності легше реалізувати цей інститут на практиці. У розвиненій європейській державі інститут відмови прокурора від обвинувачення повинен розглядатись не як недолік роботи органів прокуратури, а як явище, притаманне демократичній державі та суспільству.
Приведення законодавства країни до європейських стандартів, усунення колізійних моментів, пов’язаних з інститутами підтримання обвинувачення та відмови прокурора від обвинувачення на основі теоретичних напрацювань вчених, – становлять актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на основних положеннях Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (Указ Президента України від 10.05.2006 р. № 361/2006), Концепції реформування кримінальної юстиції України (Указ Президента України від 08.04.2008 р. № 311/2008) Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.09.2011 р. № 1911); є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України та відповідає Переліку пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29.07.2010 р. № 347); передбачена планами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ. Тема дисертація затверджена Вченою радою Національної академії внутрішніх справ 21 січня 2011 р., протокол № 1.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробленні концептуальних теоретичних засад і практичних рекомендацій, пов’язаних із підтриманням державного обвинувачення в суді та відмовою від нього.
Для досягнення цієї мети у процесі дослідження були поставлені та виконувалися такі задачі:
– визначити сутність обвинувачення та його історичні витоки;
– з’ясувати співвідношення видів обвинувачення;
– охарактеризувати підтримання державного обвинувачення в суді як конституційну функцію прокуратури України;
– розкрити поняття, види, підстави та мотиви відмови прокурора від обвинувачення в суді першої інстанції;
– установити процесуальний порядок і момент відмови від обвинувачення;
– з’ясувати структуру та зміст постанови про відмову від обвинувачення та правові наслідки прийняття такого рішення;
– сформулювати пропозиції щодо удосконалення кримінального процесуального законодавства, які регулюють порядок відмови державного обвинувача від підтримання обвинувачення в суді першої інстанції.
Об’єкт дослідження – кримінально-процесуальні відносини, що виникають у процесі підтримання обвинувачення та відмови від обвинувачення в суді першої інстанції.
Предмет дослідження – відмова державного обвинувача від обвинувачення в суді першої інстанції.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження й пізнання, що застосовуються на сьогодні у правовій науці.
Під час написання дисертаційної роботи, вивчення й аналізу діяльності підтримання обвинувачення в суді та відмови державного обвинувача від обвинувачення застосовувалися такі методи: історичний, логіко-юридичний і порівняльно-правовий, які дозволили в історичному аспекті прослідкувати генезис інституту підтримання державного обвинувачення та відмови від обвинувачення на законодавчому та практичному рівні, а також проаналізувати практичну дієвість даних інститутів у порівнянні з їх реалізацією в зарубіжних країнах (розділ 1). Крім того, у роботі використовувався діалектичний метод пізнання, за допомогою якого показано взаємозв’язок і взаємозумовленість між українським і зарубіжним досвідом, теорією та практикою, що стосується інституту відмови прокурора від підтримання обвинувачення в суді (розділи 1–3). Догматичний аналіз норм чинного законодавства дозволив виявити і дослідити колізійні моменти, пов’язанні з нормами, що регулюють інститут відмови прокурора від обвинувачення на практиці, та розробити певні пропозиції щодо вдосконалення й усунення прогалин у законодавстві (розділи 2, 3). Крім вищезазначених методів, у роботі також використовувався метод системно-структурного підходу, завдяки якому інститут відмови прокурора від обвинувачення розглядався як складова частина всієї правової системи кримінального процесуального права, зокрема з урахуванням практичного й емпіричного досвіду. Під час узагальнення результатів, отриманих в ході вивчення практики відмови прокурора від обвинувачення, використовувався статистичний метод (розділ 2). Крім того, під час написання роботи використано методи аналізу та синтезу, дедукції й індукції – за допомогою яких установлено особливості інституту підтримання державного обвинувачення в суді. Соціологічні методи (анкетування, опитування) використовувалися при вивченні правозастосовної прокурорської та суддівської практики (розділи 1–3).
Емпіричну базу дослідження становлять: матеріали статистичної звітності МВС, Генеральної прокуратури України; узагальнення судової практики та статистичні дані, щодо результатів перегляду вироків апеляційним судом Чернівецької області у період з 2009 по 2012 рр.; результати анкетування 118 прокурорів, помічників прокурорів, суддів Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької областей; статистичні дані перегляду апеляційними судами зазначених областей у 2009–2011 рр. і першому півріччі 2012 р. вироків, ухвалених районними судами.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших в Україні монографічним комплексним дослідженням проблем відмови державного обвинувача від підтримання державного обвинувачення в суді. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано низку нових висновків, удосконалено та набули подальшого розвитку положення, які істотно сприяють розвитку інституту підтримання державного обвинувачення, зокрема:
уперше:
– визначено момент, коли прокурору найкраще впродовж судового процесу відмовитися від підтримання державного обвинувачення. Ним є стадія судових дебатів, коли всі докази вже досліджені, позиція сторони захисту по справі відома;
– з метою оптимізації діяльності судді під час здійснення судочинства і прокурора, який бере участь у судовому процесі, запропоновано передбачити в нормах КПК України процедуру відмови прокурора від обвинувачення в разі встановлення підстав для відмови;
– сформовано пропозицію про надання потерпілому кваліфікованої правової допомоги у разі непогодження останнього з відмовою прокурора від обвинувачення;
удосконалено:
– правову класифікацію видів обвинувачення;
– процедуру діяльності суду та прокурора при відмові державного обвинувача від обвинувачення;
– систематизацію правових підстав і мотивів відмови від обвинувачення;
– класифікацію видів відмови державного обвинувача від обвинувачення;
дістали подальший розвиток:
– пропозиція про необхідність передбачення в нормативно-правових актах доцільності проведення дорадчих консультацій прокурорів у разі виникнення необхідності здійснити відмову від обвинувачення. Доведено, що такі консультації – нормальне явище, адже завдяки таким порадам можна уникнути помилок, що можуть бути допущені прокурором, який прийняв рішення відмовитись від обвинувачення в силу незначного професійного та життєвого досвіду порівняно з прокурором-керівником;
– твердження, що під відмовою прокурора від державного обвинувачення необхідно розуміти діяльність (заява) прокурора, яка в подальшому виражається у формі вмотивованої постанови (де зазначаються причини та мотиви неможливості підтримання державного обвинувачення), адресованої суду, в якій прокурор повністю або частково виражає незгоду з обвинуваченням інкримінованим конкретній особі, фактично припиняючи в цілому чи в якійсь частині продовження обвинувальної діяльності проти даної особи;
– положення щодо передбачення в законі нормативно закріплених підстав і певної сукупності мотивів, які лягають в основу рішення державного обвинувача про відмову від підтримання обвинувачення;
– пропозиції щодо закріплення в нормативно-правових актах чіткої, послідовної процедури діяльності органів прокуратури при відмові від обвинувачення, яка полегшить виконання органами та конкретними суб’єктами, які безпосередньо беруть участь у процесі, своїх обов’язків;
– дослідження впливу внутрішнього переконання прокурора на прийняття рішення про відмову від обвинувачення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки, окремі положення та пропозиції впроваджено та можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для дослідження теоретичних і практичних питань кримінального процесуального права України, пов’язаних з відмовою прокурора від обвинувачення, підготовки монографій, наукових статей, доповідей;
– у практичній діяльності прокурорів – під час прийняття рішення про відмову від державного обвинувачення, розробленні відомчих нормативних актів і методичних рекомендацій з цих питань, а також у процесі проведення занять у системі підвищення кваліфікації працівників прокуратури, суддів, адвокатів (акти впровадження у практичну діяльність прокуратури Чернівецької області від 13 лютого 2012 р.; судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 12 грудня 2011 р.; місцевих судів Чернівецької області від 2 грудня 2011 р.);
– у навчальному процесі – під час викладання дисципліни «Кримінальний процес України», написання підручників, навчальних і навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій (акти впровадження у навчальний процес Академії адвокатури України від 14 грудня 2011 р.; Київського національного університету культури і мистецтв від 12 грудня 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та висновки дисертації оприлюднено на семи науково-практичних конференціях: «Моральні основи права» (м. Івано-Франківськ 16 грудня 2010 р.); «Правова політика Української держави» (м. Івано-Франківськ 19–20 лютого 2010 р.); «Від громадського суспільства до правової держави» (м. Харків, 23 квітня 2010 р.); «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення» (м. Запоріжжя, 31 лютого 2011 р.); «Національні інтереси та проблеми правової системи України» (м. Одеса, 12–13 березня 2011 р.); «Публічне та приватне право: шляхи вдосконалення законодавства і практики» (м. Харків, 25–26 березня 2011 р.); «Правові проблеми зміцнення української державності» (м. Одеса, 29–30 листопада 2011 р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в 13 наукових працях, у тому числі у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях України з юридичних наук, та одній – у виданні іноземної держави та семи тезах конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено конкретне наукове завдання, що має істотне значення для науки кримінального процесу, − уперше комплексно досліджено інститут відмови державного обвинувача від обвинувачення у судовому провадженні, на підставі чого отримані нові науково обґрунтовані висновки, до основних із яких належать наступні.
1. Обвинувачення – це висунене в установленому законом порядку державними органами (посадовими особами), які мають право здійснювати кримінальне переслідування, чи потерпілим, твердження про вчинення певною особою злочину, передбаченого нормами кримінального законодавства, і наявності відповідних підстав притягнення даної особи до кримінальної відповідальності.
2. На науковому рівні необхідно закріпити положення, що обвинувальна діяльність прокурора набуває форму державного обвинувачення (як одного з основних видів обвинувачення) з того часу, коли прокурор самостійно у передбаченій законом формі «прикладає руку» до кінцевого результату слідчого та дає оцінку пред’явленого певній особі обвинувачення і направляє кримінальне провадження для розгляду в суд.
3. Доведено, що відмова прокурора від обвинувачення – це активна діяльність (заява) прокурора, яка в подальшому виражається у формі вмотивованої постанови (де зазначаються причини та мотиви неможливості підтримання державного обвинувачення), адресованої суду, в якій прокурор повністю або частково не погоджується з обвинуваченням інкримінованим конкретній особі, фактично припиняючи в цілому чи в якійсь частині продовження обвинувальної діяльності проти даної особи.
4. Для уникнення помилок при розгляді провадження у суді у випадку відмови державного обвинувача від обвинувачення передбачити в наказах Генерального прокурора України, які регламентують участь прокурорів у судовому розгляді та підтримання державного обвинувачення необхідність і доцільність здійснення консультації прокурора обвинувача з прокурором, який затвердив обвинувальний акт стосовно розгляду даної справи. Такі консультації повинні носити не імперативний а дорадчий характер, оскільки завдяки порадам керівника органу прокуратури чи прокурора вищого рівня можна усунути помилки, що можуть бути допущені обвинувачем у силу незначного професійного та життєвого досвіду порівняно з прокурором-керівником.
5. Доповнити ст. 340 КПК України положенням про можливість часткової відмови від обвинувачення, вказавши при цьому, що коли в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред’явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог ст. 341 цього Кодексу повинен повністю чи в певній частині відмовитись від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження.
6. Доречно передбачити в КПК України «момент», коли прокурору найбільш доцільно відмовитись від обвинувачення. Таким «моментом», є етап судових дебатів.
7. На нормативному рівні визначити та закріпити правовий статус державного обвинувача після реалізації ним права на відмову від обвинувачення. Вказати, що прокурор, який відмовився від обвинувачення, перестає бути державним обвинувачем і суб’єктом у справі. Адже продовження здійснення функції обвинувачення в цьому випадку суперечить елементарним законам психології.
8. Закріпити у КПК України положення, згідно з яким потерпілим визнавалась би не лише фізична, а й юридична особа, якій злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням заподіяно не тільки майнову шкоду, а й шкоду діловій репутації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеева Г. Н. О процессуальном положении прокурора в судебном разбирательстве / Г. Н. Агеева // Ученые записки ВЮЗИ. – М., 1958. – Вып. 6. − С. 116–131.
2. Альперт С. А. Обвинение в советском уголовном процессе / Альперт С. А. – Х. : ХЮИ, 1974. – 38 с.
3. Альперт С. А. Потерпевший в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Альперт С. А. – Х., 1956. – 22 с.
4. Альперт С. А. Производство по уголовным делам, возбуждаемым по жалобам потерпевшего / С. А. Альперт. – Х. : Харьк. юрид. ин-т, 1976. – 26 с.
5. Альперт С. А. Субъекты уголовного процесса / Альперт С. А. – Х. : Изд-во Нац. акад. им. Ярослава Мудрого, 1997. – 75 с.
6. Амирбеков К. Отказ прокурора от обвинения / К. Амирбеков // Законность. – 2001. – № 8. – С. 31–32.
7. Аналітичні огляди щодо стану здійснення правосуддя за 2005–2009 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.court.gov.ua.
8. Архів апеляційного суду Чернівецької області. Справа № 11-411/2011.
9. Бабичев А. Проблемы государственного обвинения / А. Бабичев // Законность. – 2001. – № 4. − С. 24–26.
10. Багаутдинов Ф. Последствия отказа прокурора от обвинения в суде / Ф. Багаутдинов, А. Васин // Рос. юстиция. − 2000. − № 8. − С. 40–41.
11. Баксалова А. М. Уголовно-процессуальная функция обвинения, осуществляемая прокурором, и ее реализация на судебном следствии : дис. … канд. юрид. наук. 12.00.09 / Баксалова Алина Михайловна. − Томск, 2002. − 209 с.
12. Барабаш А. С. Состязательность, ее роль в установлении виновности обвиняемого / А. С. Барабаш, К. Г. Попренин // Проблемы доказывания виновности в уголовном процессе. – Красноярск : Изд-во Красноярского ун-та, 1989. – С. 40–53.
13. Басков В. И. Курс прокурорского надзора / Басков В. И. – М. : Зерцало, 1998. – 480 с.
14. Басков В. И. Прокурор в суде первой инстанции / Басков В. И. – М. : Юрид. л-ра, 1968. – 200 с.
15. Басков В. И. Прокурорский надзор при рассмотрении судами уголовных дел / В. И. Басков. − М. : Юрид. л-ра, 1980. − 272 с.
16. Батюкова В. Е. Потерпевший в уголовном праве : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / В. Е. Батюкова. – М. : Юрид. ин-т МВД России, 1995. – 23 с.
17. Божьев В. П. Применение норм уголовно-процессуального законодательства при рассмотрении дел частного обвинения / В. П. Божьев // Советская юстиция. – 1992. – № 15–16. – С. 20–22.
18. Божьев В. П. Процессуальный статус потерпевшего / В. П. Божьев // Рос. юстиция. – 1994. – № 1. – С. 48–49.
19. Божьев В. П. Предпосылки усиления защиты прав и интересов потерпевшего в уголовно-процессуальной деятельности / В. П. Божьев // Проблемы повышения качества уголовно-процессуальной деятельности в условиях перестройки. – Ижевск, 1989. – С. 63–66.
20. Бойко А. И. Потерпевший от преступления в международном и национальном законодательстве / А. И. Бойко // Международное и национальное законодательство : проблемы юридической техники : материалы ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. (Москва, 29–30 мая 2003 г.). – М., 2004. – С. 286–287.
21. Бояров С. А. Судебный отказ прокурора от обвинения / С. А. Бояров // Уголовный процесс. – 2005. – № 8. – С. 42–44.
22. Ванин Д. В. Функциональное назначение деятельности следователя и его полномочия в состязательном уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / Д. В. Ванин. − Саратов, 2003. − 24 с.
23. Ващук Б. Л. Поняття потерпілого та підстави його визнання за проектом КПК України / Б. Л. Ващук // Наук. вісник Львів. держ. ун-ту внутр. справ. – 2008. – № 3. – С. 3–5.
24. Вернидубов І. В. Підтримання прокуратурою державного обвинувачення в суді і здійснення правосуддя за Конституцією України / І. В. Вернидубов // Право України. – 1998. – № 4. – С. 28–30.
25. Вильховая Л. В. Проблемные вопросы отказа прокурора от поддержания государственного обвинения / Л. В. Вильховая // Поддержание государственного обвинения в суде – основная конституционная обязанность прокурора : материалы науч.-практ. конф. – Д. : Прок. Донец. обл., 1999. – С. 68–72.
26. Вышинский А. Я. Курс уголовного процесса / Вышинский А. Я. − М. : Госюриздат,1927. – 345 с.
27. Галкин В. А. Советский уголовно-процессуальный закон / Галкин В. А. − М. : Госюриздат, 1962. – 256 с.
28. Гапонов А. Зміна прокурором обвинувачення в суді. Окремі проблемні питання /А. Гапонов, Л. Хруслова // Вісник прокуратури. – 2002. – № 6. – С. 85–88.
29. Годосова С. А. Проблема соблюдения прав потерпевшего в случае отказа прокурора от обвинения / С. А. Годосова // Юрист. – № 8. – С. 48–50.
30. Гончаренко В. Г. Лекції з судової психології, читані в Академії адвокатури України / Гончаренко В. Г. – К. : Академія адвокатури України, 2008. – 280 с.
31. Гошовський М. І. Потерпілий у кримінальному процесі України / М. І. Гошовський, О. П. Кучинська. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 192 с.
32. Давыдов П. М. Обвинение в советском уголовном процессе / Давыдов П. М. – Свердловск : Среднеуральское книжное изд-во, 1974. – 135 с.
33. Дагель П. С. Потерпевший в советском уголовном праве / П. С. Дагель // Потерпевший от преступления : сб. науч. трудов. – Владивосток, 1974. – С. 21–29.
34. Даев В. Г. К понятию обвинения в советском уголовном процессе / В. Г. Даев // Правоведение. – 1970. – № 1. – С. 85.
35. Демидов В. Обеспечить положение потерпевшего реальными правами / В. Демидов // Рос. юстиция. – 2003. – № 11. – С. 20–21.
36. Демидов И. Отказ прокурора от обвинения / И. Демидов, А. Тушев // Рос. юстиция. – 2002. – № 8. – С. 25–26.
37. Державне обвинувачення : довідник з питань організації роботи з підтримання державного обвинувачення в судах : законодавчі та відомчі акти з питань прокурорської діяльності (з додатком). – К., 2003. – 528 с.
38. Джужа О. М. Проблеми потерпілого від злочину (кримінологічний та психологічний аспект) : [навч. посіб.] / О. М. Джужа, Є. М. Мойсєєв // МВС України; УАВС. – К., 1994. – 51 с.
39. Довідник прокурора : законодавчі та відомчі акти з питань прокурорської діяльності / відп. ред. І. В. Дріжчаний; упоряд. Є. П. Бурдоль, О. В. Коваленко – К. : Воля, 2003. – 445 с.
40. Долгова А. И. Прокурорский надзор в советском уголовном судопроизводстве : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. И. Долгова. – М., 1969. – 16 с.
41. Духовский М. В. Русский уголовный процесс / Духовский М. В. – М., 1908. – 464 с.
42. Жеребятьев И. В. Личность потерпевшего в современном уголовном судопроизводстве России : [моногр.] / Жеребятьев И. В. – Оренбург : РИК ГОУ ОГУ, 2004. – 220 с.
43. Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua.
44. Загурський О. Б. Судові дебати в кримінальному процесі: правові та психологічні проблеми : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. Б. Загурський − К., 2003. – 17 с.
45. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листоп. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793. (за станом на 13 черв. 2012 р.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1789-12.
46. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 лип. 2010 р. // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 2453-VI. – 198 с. (за станом на 12 черв. 2013 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17
47. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 груд. 1993 р. № 3782-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51 (за станом на 19 листоп. 2012 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3782-12
48. Зеленин С. Р. Значение мнения потерпевшего при отказе прокурора от обвинения / С. Р. Зеленин // Журн. рос. права. – 2002. − № 5. – С. 97–103.
49. Зеленин С. Р. Зависимость суда от позиции прокурора / С. Р. Зеленин // Законность − 2001. − № 7. − С. 14−16.
50. Зеленин С. Р. Обвинение и суд в состязательном процессе / С. Р. Зеленин // Российский судья. – 2002. − № 1. − С. 6−9.
51. Зеленецкий В. С. Возбуждение государственного обвинения в советском уголовном процессе / Зеленецкий В. С. – Х. : Вища школа, 1979. – 144 с.
52. Зеленецкий В. С. Отказ прокурора от государственного обвинения / Зеленецкий В. С. – Х. : Юристъ, 1979. – 116 с.
53. Зеленецкий В. С. Функциональная структура прокурорской деятельности / Зеленецкий В. С. – Х. : Юрист,1978. – 79 с.
54. Зеленко О. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення / О. Зеленко, В. Гутник // Юридичний вісник України. – 2006. – № 11. – С. 8−10.
55. Зинатуллин З. З. Общие проблемы обвинения и защиты по уголовным делам / Зинатуллин З. З. – Ижевск : Изд-во Удм. ун-та, 1989. – 80 с.
56. Зозулинский А. Б. Отказ прокурора от обвинения и его правовые последствия / А. Б. Зозулинский // Сов. гос. и право. – 1978. – № 7. – С. 137−140.
57. Ільковець Л. Проблеми реформування досудового слідства / Л. Ільковець // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 1. – С. 55–59.
58. Исаев И. Л. История государства и права России / Исаев И. Л. – М. : Юриздат. – 1998. – 605 с.
59. Каркач П. М. Організація роботи прокуратури міста, району : метод. посіб. з організації роботи в міських, районних прокуратурах / Каркач П. М. – Х. : Право, 2008. – 352 с.
60. Катькало С. И. Судопроизводство по делам частного обвинения / С. И. Катькало, В. З. Лукашевич. – Л. : Юриздат, 1972. – 208 с.
61. Кобзарь В. Отказ прокурора от обвинения / В. Кобзар // Законность. – 2001. – № 4. – С. 24–26.
62. Кокорев Л. Д. Участники правосудия по уголовным делам / Л. Д. Кокорев. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1971. – 160 с.
63. Ковальова Я. О. Організаційно-правові основи відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Ковальова Яна Олександрівна. − Х. : Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого, 2009. – 241 с.
64. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. – [2-ге вид., перероб. і допов.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 712 с.
65. Кокарев Л. Д. Подсудимый в советском уголовном процессе / Кокарев Л. Д. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1973. – 268 с.
66. Колодій А. М. Теорія держави і права / Колодій А. М. – К. : Юр Інформ, 1995. – 192 с.
67. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Кондаков Н. И. − М. : Наука, 1975. – 720 с.
68. Кони А. Ф. Собр. соч. / Кони А. Ф. – Т. 4. – М. : Юрид. л-ра, 1967. – 543 с.
69. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – № 30. – 1996. – Ст. 121.
70. Корж В. П. Ефективність підтримання державного обвинувачення – деякі питання теорії і практики / В. П. Корж // Вісник прокуратури. – 2001. – № 3. – С. 71–74.
71. Корж В. П. Підготовка прокурора до участі у судовому розгляді кримінальних справ : [текст лекції] / В. П. Корж. – Х., 1994. – 24 с.
72. Корж В. П. Полномочия прокурора в суде первой инстанции : [метод. реком.] / Корж В. П. – Х., 1997. – 10 с.
73. Корж В. П. Судова промова прокурора по кримінальній справі / Корж В. П. – Х., 1994. – 32 с.
74. Костенко Н. И. Место прокуратуры в государственном механизме / Н. И. Костенко // Государство и право. – 1995. –№ 11. – С. 12–21.
75. Косюта М. В. Прокуратура України : [навч. посіб.] / Косюта М. В. – [2-ге вид., переробл. і доповн.]. – К. : Знання, 2010. – 376 с.
76. Курочкина Л. А. Отказ прокурора от обвинения и оправдание подсудимого: проблемы и решения / Л. А. Курочкина // Концептуальные основы реформы уголовного судопроизводства в России : материалы науч. конф. (Москва, 22–23 янв. 2002 г.) / отв. ред. И. Б. Михайловская. – М., 2002. – С. 153–155.
77. Кучинська О. П. Реалізація прав потерпілого в кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. П. Кучинська. − К. : Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 1996. – 23 c.
78. Крюков В. Ф. Отказ прокурора от государственного обвинения: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. Ф. Крюков. − Воронеж, 1996. – 29 с.
79. Кримінальний кодекс України від 5 квіт. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131. (зі змін. та допов.; за станом на 9 черв. 2012 р.). – К., 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
80. Кримінально-процесуальний кодекс УРСР: Закон України від 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
81. Кримінально процесуальний кодекс України, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінально процесуального кодексу України» : за станом на 19 листоп. 2012 р. – К. : Паливода А. В., 2012. – 382 с.
82. Кримінально-процесуальний кодекс України (проект № 1233 від 13 груд. 2007 р., підготовлений народними депутатами України Мойсиком В. Р., Вернидубовим І. В., Ківаловим С. В., Кармазіним Ю. А.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.gska2.rada.gov.ua.
83. Кримінальний процесуальний кодекс України : [наук.-практ. комент.] / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шуміла. – К. : Юстініан, 2012. – 1224 с.
84. Криміналістика : [підруч.] / [В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін.] ; за ред. В. Ю. Шепітька. – [4-те вид., перероб. і доп.]. – X. : Право, 2008. – 464 с.
85. Курочка М. Й. Прокурорський нагляд в Україні : [підруч.] / М. Й. Курочка; М. П. Каркач; за ред. Е. О. Дідоренка. – К. : Центр навч. літ-ри, 2005. – 424 с.
86. Куценко В. И. Социальная задача как категория исторического материализма / Куценко В. И. – К. : Наукова думка, 1972. – 371 с.
87. Кириллова Н. П. Поддержание государственного обвинения в суде / Н. П. Кириллова. − СПб., 2003. – 196 с.
88. Кистяковский А. О значении судебной реформы в делах улучшения уголовного правосудия / Кистяковский А. – К., 1870. – 60 с.
89. Лакизюк В. Прокуратура України : витоки, розвиток, персоналії та правове регулювання / В. Лакизюк, О. Михайленко // Вісник прокуратури. – 2000. – № 2. – С. 34–42.
90. Лапкін А. В. Поняття та сутність відмови прокурора від державного обвинувачення. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.lex-line.com.ua.
91. Лапкін А. В. Правові наслідки відмови прокурора від державного обвинувачення для потерпілого. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.old.pinchuk fund.org.
92. Ларин A. M. Защита прав потерпевшего в уголовном процессе. Сравнительное исследование / Ларин А. М. − М. : Наука, 1993. – 245 с.
93. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции / Ларин А. М. − М. : Юрид. л-ра, 1986. – 160 с.
94. Леви А. Отказ государственного обвинителя от обвинения / А. Леви // Законность. – 2006. – № 6. – С. 41−43.
95. Леви А. А. Потерпевший в уголовном процессе : [курс лекцій] / Леви А. А. − М. : РУДН, 2007. – 176 с.
96. Леко Б. Юридична етика : [навч. посіб.] / Леко Б. – Чернівці : Книга − ХХІ, 2008. – 280 с.
97. Лейкина Н. С. Личность преступника и уголовная ответственность / Лейкина Н. С. − Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. – 182 с.
98. Литвинов О. М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні / Литвинов О. М. – Х. : Харк. нац. ун-т внутр. справ. – 2008. – 446 с.
99. Маляренко В. Т. Прокурор у кримінальному судочинстві : деякі проблеми та шляхи їх вирішення / В. Т. Маляренко, І. В. Вернидубов. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 240 с.
100. Маляренко В. Т. Про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді та її правові наслідки / В. Т. Маляренко, В. І. Вернидубов // Вісник Верховного Суду України. − 2001. – № 4. – С. 31–40.
101. Маляренко В. Т. Щодо повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування та прокурору / В. Т. Маляренко // Право України. – № 4. – 2004. – С. 3–10.
102. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті Європейських стандартів / Маляренко В. Т. – К. : Юрінком Інтер. – 2005. – 512 с.
103. Маляренко В. Т. Кримінальний процес України : стан та перспективи розвитку. Вибрані наукові праці / Маляренко В. Т. – К. : Ін Юре, 2004. – 600 с.
104. Маляренко В. Т. Про публічність і диспозитивність у кримінальному судочинстві України та їх значення / В. Т. Маляренко // Право України. – 2004. – № 5. – С. 5–9.
105. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина / П. С. Матишевський. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 272 с.
106. Матієк С. Щодо визначення поняття «обвинуваченого» / С. Матієк // Вісник прокуратури. – № 5 (17). – 2002. – С. 57–59.
107. Матієк С. В. Підготовка до підтримання державного обвинувачення в суді : [навч. посіб.] / Матієк С. В. – К. : Істина, 2002. – 47 с.
108. Мизулина Е. Б. Уголовный процесс : концепция самоограничения государства : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Мизулина Елена Борисовна. – Ярославль, 1991. – 269 с.
109. Михайленко О. Р. Провадження кримінальних справ у суді : Конспект лекцій / О. Р. Михайленко – К. : Вид-во КДУ, 1992. – 112 с.
110. Михайленко А. Р. О правовой природе начала уголовного процесса / А. Р. Михайленко // Вопросы уголовного процесса. – Вып. 2. – Саратов, 1979. – С. 41–46.
111. Михайленко О. Р. Проблеми здійснення прокуратурою своїх функцій на досудовому слідстві / О. Р. Михайленко // Судова реформа в Україні : проблеми і перспективи : матеріали наук.-практ. конф. – Х., 2002. – С. 60–63.
112. Михайленко О. Р. Проблеми розвитку й удосконалення правового регулювання організації та діяльності прокуратури України / О. Р. Михайленко // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ІХ Регіон. наук.-практ. конф. – Львів, 2003. – С. 526–528.
113. Михайлов А. А. Изменение прокурором обвинения и отказ прокурора от обвинения в суде первой инстанции : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Михайлов Александр Александрович. − Томск : Томск. гос. ун-т, 2008. – 266 с.
114. Мичко М. І. Прокуратура європейських держав постсоціалістичної системи / Мичко М. І. – Донецьк : ДІВС, 2001. – 328 с.
115. Мичко М. І. Функції та організаційний устрій прокуратури / Мичко М. І. – Донецьк : Донеччина, 2001. – 272 с.
116. Мычко Н. И. Прокуратура Украины : роль и место в системе государственной власти / Мычко Н. И. – Донецк : Донеччина, 1999. – 256 с.
117. Мотовиловкер Я. О. Вопросы дальнейшего совершенствования уголовно-процессуального законодательства / Мотовиловкер Я. О. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1966. – 112 с.
118. Мотовиловкер Я. О. Основные уголовно-процессуальные функции / Мотовиловкер Я. О. – Ярославль : Изд-во Ярослав. ун-та, 1976. – 94 с.
119. Названова Л. А. Принцип публичности в стадиях возбуждения уголовного дела и предварительного расследования : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Названова Лариса Александровна. – Л., 1990. – 205 с.
120. Новий тлумачний словник української мови : [у 4 т. Т. 4.] / уклад. В. В. Ярмаченко, О. М. Сліпушко. – К. : Аконіт, 1999.– 941 с.
121. Нор В. Т. Прокурорський нагляд в Україні / В. Т. Нор, Я. О. Бернський, І. І. Когутич, З. Д. Котик, М. В. Гузела. – Львів : Тріада плюс, 2002. – 280 с.
122. Платонов К. К. Психология / К. К. Платонов, Г. Г. Голубев. – М. : Высш. шк., 1977. – 248 с.
123. Перлов И. Д. Судебные прения и последнее слово подсудимого в советском уголовном процессе / Перлов И. Д. – М. : Госюриздат, 1957. – 231 с.
124. Петрова Н. Е. Частное и субсидиарное обвинение : дис…кан. юрид. наук. : 12.00.09 / Петрова Наталья Евгеньевна. – Самара : Самар. ун-т, 1999. – 213 c.
125. Підтримання прокурором державного обвинувачення : [навч. посіб.] / Л. Р. Грицаєнко та ін. ; за заг. ред Г. П. Середи. − К. : Юрид. думка, 2010. – 655 с.
126. Поляков А. В. Общая теория права : проблемы интерпретации в контексте коммуникативного похода : [курс лекций] / Поляков А. В. − СПб. : Изд. дом Санкт-Петербур. гос. ун-та, 2004. – 495 с.
127. Полянский Н. Н. Вопросы теории советского уголовного процесса / Полянский Н. Н. – М. : Изд. МГУ, 1956. − 271 с.
128. Полянский Н. Н. К вопросу о праве частных лиц на субсидиарное обвинение / Н. Н. Полянский // Юридический вестник. – М., 1914. – 27 с.
129. Полянский Н. Н. Процессуальные права потерпевшего / Полянский Н. Н. – М. : Наука, 1978. – 86 с.
130. Полянський Ю. Є. Акти прокуратури : підготовка і внесення : [навч. посіб.] / Ю. Є. Полянський, В. В. Долежан. − О. : Юрид. л-ра, 2003. − 245 с.
131. Попелюшко В. О. Судовий розгляд кримінальної справи / Попелюшко В. О. − К. : Кондор, 2006. − 234 с.
132. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами України норм кримінального процесуального законодавства, якими передбаченні права потерпілих від злочинів» від 22 груд. 1987 року № 8 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – Ч.1 – С. 255–256.
133. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства, яким передбаченні права потерпілих від злочинів» від 2 лип. 2004 р. № 13 [ Електронний ресурс]. − Режим доступу :
http://www.rada.gov.ua.
134. Присяжнюк Т. І. До дискусії про потерпілого у кримінальному праві / Т. І. Присяжнюк // Право України. – 2005. – № 9. – С. 92–95.
135. Присяжнюк Т. І. Потерпілий від злочину : проблеми правового захисту / Присяжнюк Т. І. − К. : Центр учбової літератури, 2007. – 240 с.
136. Присяжнюк Т. І. Потерпілий в кримінальному праві України : окремі питання / Т. І. Присяжнюк // Право України. – 2004. – № 10. – С. 95–97.
137. Присяжнюк Т. І. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві / Т. І. Присяжнюк // Право України. – 2004. – № 8. – С. 60–63.
138. Прокуратура України : академічний курс : [підруч.] / [В. В. Сухонос, В. П. Лакизюк, Л. Р. Грицаєнко, В. М. Руденко] ; за заг. ред. В. В. Сухоноса. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2005. – 566 с.
139. Протопопов А. Л. Функции прокуратуры // А. Л. Протопопов // Правоведение. – 1990. – № 6. – С. 169–178.
140. Психологія судового розгляду кримінальних справ : [моногр.] / М. В. Костицький, В. Я. Марчак, О. К. Черновський, А. В. Федіна. – Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2010. – 400 с.
141. Рахунов Р. Д. Участники уголовно-процессуальной деятельности по советскому праву / Рахунов Р. Д. – М. : Госюриздат, 1961. – 276 с.
142. Рогатюк І. В. Формування функції обвинувачення та її реалізація у кримінальному процесі : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / І. В. Рогатюк. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2004. – 20 с.
143. Розин Н. Н. Уголовное судопроизводство / Розин Н. Н. – СПб. : Право, 1916. – 597 с.
144. Ривлин А. Л. Общественное обвинение в суде / А. Л. Ривлин // Советское государство и право. – 1960. – № 9. – С. 22–32.
145. Рябцев В. П. Понятие и виды функций прокуратуры / В. П. Рябцев // Проблемы борьбы с преступностью. – Вып. 39. – М., 1983. – С. 50–51.
146. Савицкий В. М. Государственное обвинение в суде / Савицкий В. М. – М. : Наука, 1971. – 342 с.
147. Савицкий В. М. Очерки теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве / Савицкий В. М. – М. : Наука, 1975. – 383 с.
148. Савицкий В. М. Потерпевший в советском уголовном процессе / В. М. Савицкий, И. И. Потеружа. – М. : Госюриздат, 1963. – 169 с.
149. Савицкий В. М. Уголовный процесс : Словарь-справочник / В. М. Савицкий, А. М. Ларин. – М. : КОНТРАКТ, 1994. – 272 с.
150. Семухина О. Б. Типология уголовного процесса англо-американской и романо-германской правовых систем / О. Б. Семухина. – Томск : Изд-во НТЛ, 2002. – 94 с.
151. Сетров М. И. Основы функциональной теории организации / Сетров М. И. − Л. : Наука, 1972. – 163 с.
152. Случевский В. Л. Учебник русского уголовного процесса / Случевский В. Л. – СПб. : Тип. Стасюлевича, 1913. – 669 с.
153. Смирнов В. Г. Функции советского уголовного права / Смирнов В. Г. – Л. : ЛГУ, 1965. – 188 с.
154. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / Строгович М. С. − Т. 2. – М. : Наука, 1970. – 516 с.
155. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / Строгович М. С. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 703 с.
156. Строгович М. С. Уголовный процесс / Строгович М. С. – М. : Юриздат, 1946. – 511 с.
157. Тадевосян В. С. Прокурорский надзор в СССР / Тадевосян В. С. – М. : Госюриздат, 1966. – 300 с.
158. Тарасов А. А. Единоличное и коллегиальное в уголовном процессе : правовые и социально-психологические проблемы / Тарасов А. А. – Самара : Изд-во Самар. ун-та, 2001. – 312 с.
159. Тененбаум В. О. Государство: система категорий / Тененбаум В. О. – Саратов : СГУ, 1971. – 214 с.
160. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України / Тертишник В. М. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 576 с.
161. Тертишник В. М. Проблемы защиты прав потерпевшего в уголовном процессе Украины и России / В. М. Тертишник, О. І. Тертишник // Право и политика. – 2003. – № 11. – С. 83–88.
162. Тертишник В. М. Захист прав потерпілого в умовах змагального судочинства / В. М. Тертишник, О. І. Тертишник // Вісник прокуратури. – 2003. – № 3 – С. 50–55.
163. Тихонов А. К. Потерпевший : уголовно-процессуальный аспект / А. К. Тихонов // Рос. юстиция. – 1993. – № 19. – С. 21–23.
164. Торгашин О. Чи потрібна нам судова реформа? / О. Торгашин // Літературна Україна. – 1990. – С. 20.
165. Трофименко В. М. Проблеми правового регулювання участі потерпілого в доказуванні в судовому розгляді кримінальної справи / В. М. Трофименко // Проблеми правового забезпечення економічної та соціальної політики в Україні : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 24–25 трав. 2005 р.). – Х., 2005. – С. 468–471.
166. Турман Н. О. Процесуальний порядок реалізації відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді / Н. О. Турман // Юридична Україна. − 2011. − № 5. − С. 101–105.
167. Турман Н. О. Моральні та психологічні проблеми відмови прокурора від обвинувачення / Н. О. Турман // Судова апеляція. – 2011. – № 4 (25). – С. 64–67.
168. Турман Н. О. Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного / Н. О. Турман // Держава і право. – 2012. – Вип. 55. – С. 418–424.
169. Турман Н. О. Морально-етичні принципи діяльності прокурора при відмові від підтримання державного обвинувачення / Н. О. Турман // Моральні основи права : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Івано-Франківськ, 16 груд. 2010 р.) / Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ. – Івано-Франківськ : Надвірна ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2010. – С. 554–557.
170. Турман Н. О. Підстави та мотиви відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді / Н. О. Турман // Публічне та приватне право : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25–26 бер. 2010 р.) / Асоціація аспірантів-юристів. – Х. : ГО Асоціація аспірантів-юристів, 2011. – С. 26–29.
171. Турман Н. О. Теоретично-правова класифікація видів відмови прокурора від обвинувачення / Н. О. Турман // Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 31 лют. 2011 р.) / Запорізька міська громадська організація «Істина». – [у 4-х ч.]. – Запоріжжя, 2011. – С. 109–111.
172. Турман Н. О. Правові наслідки відмови прокурора від обвинувачення для суду / Н. О. Турман // Національні інтереси та проблеми правової системи України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 12–13 бер. 2011 р.). – Одеса : ГО «Причорноморська фундація права», 2011. – С. 102−104.
173. Турман Н. О. Підтримання державного обвинувачення – основна функція органів прокуратури / Н. О. Турман // Правові проблеми зміцнення української державності : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 29–30 листоп. 2011 р.) / Причорноморська фундація права. – Одеса : ГО «Причорноморська фундація права», 2011. – Ч.2. – С. 107−109.
174. Тутышкин Н. П. Процессуальное положение и функции прокурора в судебном разбирательстве / Н. П. Тутышкин // Актуальные проблемы советского уголовного процесса : межвуз. сб. – Свердловск, 1987. – С. 106–112.
175. Уголовный процесс : [учеб.] / под ред. М. А. Чельцова. – М. : Юрид. л-ра, 1969. – 463 с.
176. Уголовный процесс : [учеб.] / под ред. В. П. Божьева. – М. : Спарк, 1998. – 592 с.
177. Уголовно-процессуальный кодекс Украины : [науч.-практ. коммент.] / под общ. ред В. Т. Маляренка, Ю. П. Аленина. – Х. : ООО «Одиссей». – 2003. – 512 с.
178. Український тлумачний словник. [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.language.br.com.ua.
179. Фаткуллин Ф. Н. Изменение обвинения / Фаткуллин Ф. Н. – М. : Юрид. л-ра, 1971. – 164 с.
180. Фаткуллин Ф. Н. Обвинение и судебный приговор / Фаткуллин Ф. Н. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1965. – 531 с.
181. Фаткуллин Ф. Н. Обвинение и защита по уголовным делам / Ф. Н. Фаткуллин, З. З. Зинатуллин, Я. С. Аврах. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1976. – 166 с.
182. Фаткуллин Ф. Н. Обвинение и изменение его в суде / Фаткулин Ф. Н. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1963. – 171 с.
183. Фаткуллин Ф. Н. Обвинение и судебный приговор / Фаткуллин Ф. Н. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1965. − 531 с.
184. Фельдштейн Г. С. Лекции по уголовному судопроизводству / Фельдштейн Г. С. – М. : Типо-лит. В. Рихтер, 1915. – 316 с.
185. Финько В. Д. Прокурор в судебном разбирательстве уголовных дел / Финько В. Д. – Х. : Б. Н., 1965. – 62 с.
186. Хатуаева В. Примирение сторон и отказ от обвинения как основание прекращения частного уголовного преследования / В. Хатуаева // Уголовное право. – 2004 – № 4. – С. 72–73.
187. Холоденко В. Учет мнения потерпевшего и его представителя при изменении обвинения прокурором в стадии судебного разбирательства / В. Холоденко // Рос. юстиция. – 2002. – № 3. – С. 49−50.
188. Цыпкин А. Л. Право на защиту в советском уголовном процессе / Цыпкин А. Л. – Саратов : Юрид. ин-т, 1959. – 337 с.
189. Черданцев А. Ф. Теория государства и права / Черданцев А. Ф. − М. : Юрайт, 1999. − 432 с.
190. Чельцов М. А. Советский уголовный процесс / Чельцов М. А. – М. : Юриздат, 1951. – 503 с.
191. Чельцов М. А. Советский уголовный процесс / Чельцов М. А. – М. : Госюриздат, 1962. – 493 с.
192. Чельцов М. А. Уголовный процесс / Чельцов М. А. – М. : Юриздат, 1948. – 624 с.
193. Чельцов-Бебутов М. А. Курс советского уголовно-процессуального права / Чельцов-Бебутов М. А. – М. : Госюриздат, 1957. – 839 с.
194. Черновський О. К. Юридико-психологічні особливості розгляду кримінальної справи в суді. : дис. … наук. ступ. канд. юрид. наук. : 19.00.06 / Черновський Олексій Костянтинович. − К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2009. – 181 с.
195. Черноголовкин Н. В. Теория функций социалистического государства / Черноголовкин Н. В. – М. : Юрид.лит., 1970. – 215 с.
196. Шалумов М. С. Функции прокуратуры / М. С. Шалумов // Государство и право. – 1995. – № 6. – С. 154–159.
197. Шибіко В. П. Змагальність у судовому процесі / В. П. Шибіко // Юридична енциклопедія : – [в 6 т., Т. 2.]. – К., 1999. – 741 с.
198. Шифман М. Л. Прокурор в уголовном процессе / Шифман М. Л. – М. : Юриздат, 1948. – 248 с.
199. Юридична енциклопедія. – [в 6 т., Т. 4] / [редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 2002. – 720 с.
200. Юрчишин В. М. Проблеми державного та приватного обвинувачення в судах України : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / В. М. Юрчишин. − К. : Академія адвокатури України, 2004. – 186 с.
201. Юрчишин В. М. Підтримання державного обвинувачення в суді – першочергова конституційна функція прокуратури України / В. М. Юрчишин // Право України. – 2004. – № 5. – С. 131−135.
202. Юрчишин В. М. Обвинувачення в судах України / Юрчишин В. М. – Чернівці : Рута, 2005. – 151 с.
203. Яковлев Н. М. Права человека и государственное обвинение / Н. М. Яковлев // Рос. судья. – 2004. – № 9. – С. 42.