ВІДОНОМАСТИЧНІ МОДЕЛІ ТОВАРНИХ ЗНАКІВ ТА НОМЕНІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІВ.Н.КАРАЗІНА

На правах рукопису

Курушина Марина Анатоліївна

УДК811.161.2’373.2

ВІДОНОМАСТИЧНІ МОДЕЛІ
ТОВАРНИХ ЗНАКІВ ТА НОМЕНІВ
У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філологічних наук,
професор Муромцев Ігор Вікторович

Харків - 2007

ЗМІСТ

Стор.

Зміст .....

2

Перелік умовних позначень ......

4

Вступ .......

9

Розділ 1
Теоретичні проблеми вивчення словесних товарних знаків та комерційних номенів як одиниць спеціальної лексики ..........

15

1.1. Стан вивченості та проблема термінопозначення товарів ..

15

1.2. Особливості назв товарів порівняно з одиницями інших груп спеціальної лексики ...............................................................

18

1.2.1. Комерційна, технічна й наукова номенклатура

18

1.2.2. Статус словесних товарних знаків і комерційних номенів в ономастичному просторі ...........................................................

24

1.3. Загальні проблеми номінування товарів

28

1.3.1. Структурні типи відономастичних моделей і критерії їх виділення.

38

1.3.1.1. Однокомпонентні моделі та способи їх творення .

39

1.3.1.2. Багатокомпонентні моделі та способи їх творення ...

43

1.3.2. Конотація і власні назви ..

44

Висновки до Розділу 1....

52

Розділ 2
Однокомпонентні моделі словесних товарних знаків та комерційних номенів ........................................................................................................

54

2.1. Високопродуктивні моделі ........

54

2.1.1. Відантропонімні ...

55

2.1.2. Відтопонімні .........

83

2.2. Малопродуктивні моделі ........

98

Висновки до Розділу 2 ...

106

Розділ 3
Багатокомпонентні моделі словесних товарних знаків та комерційних номенів .....

108

3.1. Структурні типи моделей ....

111

3.2. Моделі за ступенем семантичної зв’язаності компонентів ......

138

Висновки до Розділу 3 .........

153

Висновки ...

156

Список використаних джерел

160

Вступні зауваження до додатків

182

Додатки .

183

ВСТУП

Економічні й соціальні зміни в суспільстві знаходять відображення вмові. Не є винятком і спеціальна лексика, зокрема ономастична.
Перевага або популярність власних імен та їхніх моделей творення на певному етапі пов’язана з дією позамовних чинників. Найбільше зовнішні впливи позначаються на ономастичних найменуваннях, зокрема тих, що мають денотати в матеріальній діяльності людини словесних товарних знаках ікомерційних номенах (далі СТЗ і КН). Ця група номенів характеризується динамічністю розвитку, відсутністю системності, мінливістю й нетривалістю існування утворень. У зв’язку з цим постає проблема вибору й оформлення назв.
Розвиток системи українських назв товарів у незалежній Україні розпочався в несприятливих суспільно-політичних умовах. На жаль, і на сьогодні стан культури мовлення в рекламних текстах, а відповідно йунайменуваннях товарів, викликає занепокоєння. Крім того, постійне зростання цієї групи онімів, слабке нормування, орієнтованість на широке вживання та функціонування без апробації часто спричинює виникнення форм, що суперечать системі української мови.
Подальше формування й функціонування групи назв товарів у сучасній українській мові відбувалося (і продовжує відбуватися) під впливом інших мов, зокрема найбільше російської та англійської (часто через посередництво російської). Можна спостерігати перекладні варіанти назв із російської йанглійської мов, однакові конструкції в україномовних і російськомовних назвах (Кіт у чоботях, Казки Пушкіна, Три ведмеді тощо). На нашу думку, назви такого типу слід аналізувати в дослідженнях з української ономастики, оскільки вони є фактом сучасної української мови, відображають етапи формування номенів. При цьому необхідно відзначати ті особливості, які відрізняють функціонування моделей найменувань в обох мовах.
Для творення СТЗ і КН часто використовуються запозичені конструкції зінших груп власних назв (антропонімів, топонімів, поетонімів, ергонімів тощо). КН мають спільні риси з науковою номенклатурою (структурні моделі, тяжіння до апелятивації). Прагматична спрямованість найменувань товарів зумовлює наповнену семантику, що властиве номінуванню штучних об’єктів. Для привертання уваги потенційного покупця номінатори використовують різноманітні засоби: оформлення старою або латинською графікою (творення комбінованих назв); контамінацію; різноманітні усічення (для актуалізації певної частини найменування); уживання конотонімів для того, щоб викликати позитивні асоціації, прийомів мовної гри; використання цифр, символів тощо. Фактично СТЗ і КН є широким простором для словотворчості, відкритим для впливів (часто іншомовних, які не завжди виправдані).
Однією з особливостей СТЗ і КН є нетривалість їхнього існування та функціонування. Такі одиниці, легко створюючись, так само можуть легко зникати. Популярність моделей та самих назв відносна. Характерним є те, що СТЗ і КН виконують атрактивну функцію, що полягає у приваблюванні покупців. У зв’язку з цим існує нагальна потреба у ґрунтовному вивченні назв товарів.
Актуальність теми дослідження. Поповнення сучасного українського ономастикону здійснюється шляхом утворення нових назв, що мають денотати в матеріальній діяльності людини. Назви товарів, призначені спеціально для функціонування у сфері торгівлі, розраховані на легке сприйняття йзапам’ятовування. Номінатори прагнуть створити незвичайну назву, виділити таким чином товар з-поміж інших. Система СТЗ і КН є відносно новою групою власних назв, утворення якої потрапляють до загальної ономастичної системи. Незнання правил або ігнорування правописних рекомендацій призводять до творення назв, що суперечать нормам сучасної української літературної мови, аотже, поступово руйнують мовну систему.
СТЗ і КН є вагомим елементом рекламного мовлення, що, як відомо, має надзвичайний вплив на підсвідомість, тому вироблення рекомендацій щодо нормативного творення назв товарів стає обов’язковим завданням мовознавців.
На сьогодні українська ономастична наука має низку досліджень, присвячених вивченню антропонімів, топонімів, гідронімів, художніх онімів, етнонімів, теонімів, ергонімів (Л.Белей, В.Горпинич, М.Демчук, І.Железняк, Ю.Карпенко, Р.Керста, Н.Кутуза, Є.Отін, Ю.Редько, А.Свашенко, І.Сухомлин, М.Худаш, К.Цілуйко, П.Чучка, С.Шестакова, В.Шульгач та ін). Усе більшу увагу дослідників привертає група найменувань на позначення товарів.
Вивчення назв товарів активно розпочали вітчизняні й зарубіжні вчені удругій половині минулого століття (монографія О.Суперанської та Т.Соболєвої, розвідки П.Поротнікова, Р.Березникової, О.Василевського, З.Савін-Лазарєвої, З.Комолової та ін.). Наприкінці ХХст. початку ХХІст. дослідження цієї групи онімів продовжується (роботи А.Беспалової, В.Бєлих, З.Бузинової, Ю.Грушевської, Н.Гурської, Т.Євсюкової, О.Мікіної тощо). Останнім часом з’явилася й низка дисертаційних досліджень, у яких автори частково торкаються різних аспектів вивчення СТЗ і КН (О.Белей (2000р.), О.Вінарєва (2005р.), Л.Дука (2002р.), О.Зелінська (2002р.), Н.Кутуза (2003р.), Н.Лиса (2003р.), О.Покровська (1995р.), О.Приймак (2002р.), М.Романюк (2005р.), О.Чуєшкова (2002р.), С.Шестакова (2002р.).
Загалом дослідження назв товарів у мовознавчій науці проводилося всемантичному, структурному й прагматичному аспектах на матеріалі різних мов. Так, з’ясовано основні мотиваційні чинники назв товарів, частково розглянуто питання словотворення й функціонування номенів, їхні прагмалінгвістичні особливості. Незважаючи на різноаспектність, поза увагою лінгвістів залишаються СТЗ і КН сучасної української мови, утворені від власних назв, які, безсумнівно, надзвичайно активно функціонують поряд із відапелятивними найменуваннями й мають свої особливості. Ґрунтовне вивчення структурних типів, визначення мотиваційних чинників, особливостей функціонування власних назв у складі СТЗ і КН є одним із завдань сучасної ономастики й ономасіології.
У сучасному українському мовознавстві немає досліджень, спрямованих на комплексний аналіз відономастичних моделей СТЗ і КН. Саме цим зумовлена актуальність теми «Відономастичні моделі товарних знаків та номенів у сучасній українській мові», якій присвячено виконане дисертаційне дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковій проблемі кафедри української мови Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна «Аналіз системи функціонування рівнів української мови в ХVІІ-ХХІ ст.»
Об’єктом дисертаційного дослідження є специфічна група номенів на позначення товарів у сучасній українській мові.
Предметом дослідження є відономастичні моделі словесних товарних знаків та комерційних номенів у сучасній українській мові.
Мета дослідження полягає у виявленні та зіставленні основних відономастичних моделей СТЗ і КН у сучасній українській мові. Відповідно до мети передбачено розв’язати такі основні завдання:
1) конкретизувати лінгвістичний статус найменувань на позначення товарів в ономастичному просторі;
2) обґрунтувати вживання термінів «словесний товарний знак», «комерційний номен»;
3) визначити структурні моделі аналізованих одиниць;
4) подати характеристику та з’ясувати специфіку відономастичних моделей СТЗ і КН (одно- та багатокомпонентних);
5) виявити ступінь семантичної зв’язаності компонентів багаточленних найменувань у відономастичних СТЗ та номенах; з’ясувати роль різних груп онімів у творенні назв товарів;
6) проаналізувати мовленнєві засоби, спрямовані на привертання уваги покупця, що використовуються у творенні СТЗ і КН.
Джерельною базою дослідження стали рекламні брошури супермаркетів «Рост», «Billa», «Target», «Велика Кишеня», прайс-листи, рекламна інформація на сайтах магазинів та фірм-виробників. Загальна кількість фактичного матеріалу становить близько 1300 одиниць. Серед залучених до аналізу назв переважають найменування продовольчих товарів, оскільки це найпоширеніша й найуживаніша група СТЗ і КН. Продовольчі СТЗ і КН виразно демонструють основні особливості сучасних назв товарів мінливість, графічне полікодування етикеток, прагматичну спрямованість.
У роботі використано методи описового, компонентного, компаративного аналізу та частково функціонально-стилістичний метод. За допомогою описового методу було визначено особливості відономастичних моделей СТЗ і КН. Компонентний аналіз дозволив визначити структурні моделі найменувань, зв’язок елементів у межах багаточленних назв. За допомогою компаративного методу з’ясовано специфіку відономастичних моделей СТЗ іКН порівняно з моделями інших груп онімної лексики. Функціонально-стилістичний метод дав можливість принагідно подати характеристику функціональних особливостей і виражальних потенцій СТЗ і КН.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше подано комплексну характеристику відономастичних моделей СТЗ і КН, що функціонують у сучасній українській мові. Монографічно описано однокомпонентні й багатокомпонентні моделі найменувань, указано на їхні особливості.
Теоретичне значення виконаної дисертаційної роботи полягає вупорядкуванні й систематизації СТЗ і КН за виявленими моделями, деталізації особливостей і місця аналізованої групи онімів у лексичній системі мови. Проведене дослідження сприятиме розширенню відомостей про СТЗ іКН, взаємодію шарів онімної лексики, потенційні виражальні можливості аналізованих одиниць; ці студії матимуть значення для подальшого дослідження найменувань товарів та інших онімних утворень. Результати роботи сприятимуть з’ясуванню структурної, семантичної та функціональної специфіки українських назв на позначення товарів, що становлять своєрідний шар ономастичних номенів.
Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в курсах із лексикології та словотвору сучасної української мови, у створенні спецкурсів з ономастики, комунікативної лінгвістики й стилістики, а також для написання підручників, навчальних іметодичних посібників із курсу лексикології та ономасіології сучасної української мови. Матеріал дослідження може стати в нагоді в науково-дослідній роботі студентів та під час укладання словників назв товарів, використовуватися для вироблення практичних рекомендацій працівникам рекламної галузі.
Апробація дисертації. Результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри української мови Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна (2006р.) та оприлюднено на міжнародних наукових конференціях «Традиції Харківської лінгвістичної школи у світлі актуальних проблем сучасної філології. До 200-річчя Харківського університету іфілологічного факультету» (м.Харків,2003р.), «Мова і культура» ім.проф.Сергія Бураго (м.Київ,2005р.), «Актуальні проблеми функціональної лінгвістики» (м.Харків,2005р.).
Основні положення дисертації викладено в шести статтях.
Структура дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (219 позицій), додатків, у яких подано умовні скорочення та перелік найменувань, що стали джерельною базою дослідження. Загальний обсяг дисертації 219 сторінок, із них основного тексту 159 сторінок

bibliography

ВИСНОВКИ

Здійснений аналіз відономастичних моделей СТЗ і КН уможливив формулювання основних висновків дослідження.

1. Назви товарів є окремою групою онімів, що має низку особливостей. СТЗ і КН характеризуються підвищеною увагою до виражальних можливостей найменувань, значною мірою залежать від позамовних чинників, естетичних і соціальних оцінок. СТЗ і КН мають прагматичну спрямованість, тому звичайно семантика назв наповнена.
2. Найменування товарів становлять незамкнену систему, відкриту для поповнення. Аналізовані одиниці відразу орієнтовані на вживання без апробації. Легко виникаючи, вони так само легко можуть зникати, що свідчить про нестабільність, відносну хаотичність та постійне оновлення системи. Однак можна говорити про певні ознаки системності, оскільки виокремились основні напрямки йтенденції розвитку досліджуваної групи номенів.
3. Виділено два структурні типи моделей відономастичних СТЗ і КН одно- і багатокомпонентні. Однокомпонентні утворено від антропонімів, топонімів, меншою мірою від етнонімів, зоонімів, назв літературних, музичних творів, мультфільмів, кінофільмів тощо. Найбільш регулярними способами творення однокомпонентних СТЗ іКН є трансонімізація (метафоричне й метонімічне перенесення), суфіксація. Меншу активність мають усічення й контамінація. Серед однокомпонентних назв зафіксовано одиниці, утворені внаслідок функціональної омонімії (внутрішньої позначення однією одиницею товарів одного виробника, і зовнішньої позначення одним номеном товарів різних виробників, що зумовлює перехід власних назв у видові, які позначають сорт, вид товару. Багатокомпонентні моделі утворено за допомогою способу синтаксичної номінацїї.
4. Однокомпонентні СТЗ і КН утворено від одиниць різних груп онімів. Переважна більшість моделей має в основі антропоніми й топоніми, що пов’язано з традиціями називати товар за іменем або прізвищем володаря та за місцем виробництва. Існування загальновідомих конотативних значень антропонімів і топонімів також сприяє частотності використання цих двох груп онімів. Мотивація деяких однокомпонентних СТЗ і КН є затемненою, що пов’язано із суб’єктивними асоціаціями номінатора, наданням назв за принципом «модно не модно». Деякі відтопонімні одиниці функціонують як видові назви, оскільки мають давні традиції уживання. Таким чином, будь-яка назва товару за умови відсутності юридичної реєстрації може перейти у видову (типу назв сирів Костромський, Звенигородський, Голландський, Пошехонський тощо або ковбас Одеська, Харківська, Московська та ін.), а згодом навіть стати апелятивом, як це відбулося з відомими СТЗ шампанське, коньяк.
5. Розширення асортименту товарів, які випускає один виробник, можливість в одному найменуванні подати одночасно декілька характеристик зумовлюють використання роздільнооформлених багаточленних назв. На підставі аналізу фактичного матеріалу визначено дванадцять основних структурних типів багатокомпонентних СТЗ і КН, які відзначаються певної частотністю, модельованістю і можуть мати різну активність і спеціалізацію, що свідчить про певну системність назв товарів.
6. З’ясовано, що багатокомпонентні СТЗ і КН мають неоднаковий ступінь семантичної зв’язаності компонентів. Відповідно до цього виділено чотири групи моделей: 1) із високим ступенем зв’язаності елементів; 2) зі значним ступенем семантичної зв’язаності; 3) із помірним ступенем зв’язаності компонентів; 4) із вільним сполученням елементів. Відзначено, що ознаки сталих відтворюваних конструкцій у моделях багаточленних СТЗ і КН третьої групи виявляються тільки за умови популярності повторюваного складника, що свідчить про залежність найменувань від зовнішніх чинників.
7. СТЗ і КН мають прагматичне спрямування. Позначаючи серію товарів одного виробника, найменування покликане виконувати атрактивну функцію функцію приваблювання покупця. Для цього використовуються різноманітні мовленнєві засоби та прийоми:
- використання відомих онімів, у тому числі конотованих онімів як твірної бази для створення СТЗ та КН;
- свідоме порушення мовних норм (зокрема граматичних, орфографічних), обігравання назви;
- створення СТЗ та комерційних номенів за зразком антропонімів із типовими прізвищевими суфіксами;
- своєрідне графічне оформлення (латинська, стара графіка, комбінація двох видів графіки, графіки та цифрового позначення);
- використання одно- і багатокомпонентних утворень (зрізноманітними моделями), що дозволяє в одному найменуванні суміщати різні характеристики;
- уведення до складу СТЗ і КН так званих рекламних експонент типу люкс, преміум, клас, супер, що оформлюються як окремий компонент;
- уживання численних запозичених елементів, які не завжди євиправданими (а інколи й виявляють агресію), тому кваліфіковані як варваризми.
Здійснений аналіз відономастичних моделей СТЗ та КН показує, що всучасній українській мові існує окремий шар ономастичної лексики, який має свої специфічні особливості та сферу використання. Відономастичні моделі певною мірою співвідносяться з апелятивними моделями СТЗ і КН (численні часто невиправдані іншомовні запозичення, зокрема російськомовної, аостаннім часом усе більше англомовної лексики, що виявляється як на лексичному, так і на графічному рівнях, значний вплив російськомовних моделей, використання символьних елементів, своєрідне графічне оформлення). До особливостей аналізованих моделей слід віднести слабке нормування найменувань (що, на жаль, є характерним для сучасної ономастичної лексики, особливо вторинного походження), значні виражальні можливості, залежність від зовнішніх позамовних чинників.
Очевидне постійне зростання кількості найменувань товарів, незамкненість, відкритість системи для впливів, плинність моди, поява йзникнення моделей та мотивів номінування зумовлює актуальність проведення подальших досліджень СТЗ і КН сучасної української мови.

Список використаних джерел

1. АверьяноваИ.Е. Компьютерный дискурс и его отражение в художественном нарративе (на материале романа Д.Коупленда «Рабы Майкрософта») // Мова і культура. Сер. Філологія. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. Вип.8. Т.ІІ. Психологія мови і культури. Мова і засоби масової комунікації. С. 219 225.
2. АгееваР.А., БахнянК.В. Социолингвистический аспект имени собственного. М., 1984. 60 с.
3. АлехинаА.И. Фразеологическая единица и слово: К исследованию фразеологической системы. Мн.: Изд-во БГУ, 1979. 152 с.
4. АпресянЮ. Интегральное описание языка и системная лексикография // АпресянЮ. Избранные труды: В 2т. М.: Школа «Языки русской культуры», 1995. Т. 2. С. 157 162.
5. АхмановаО.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 606 с.
6. БарабуляА.М. Емоційний фактор виникнення конотативних значень лексичних одиниць // Культура народов Причерноморья. 2004. №49. Т.1. С. 9 12.
7. БарласЛ.Г. Составные названия художественных произведений // Фразеологическая номинация. Особенности семантики фразеологизмов: Межвуз. сб. науч. трудов. Ростов-на-Дону: РГПИ, 1989. С. 80 89.
8. БелейО. Наскільки українськими є новочасні українські фірмоніми? (Про деякі проблеми у сфері власних назв сучасних підприємств) // Дивослово. 2000. №2. С. 12 13.
9. БелейО.О. Сучасна українська ергонімія (на матеріалі власних назв підприємств Закарпатської області): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Львів, 2000. 17 с.
10. БелецкийА.А. Лексикология и теория языкознания (Ономастика). К.: Изд-воКиевского ун-та, 1972. 208 с.
11. БелицкаяЕ.Н. Особенности окказиональных и узуальных коннотативных онимов (на материале русского, украинского, английского языков) // Восточноукраинский лингвистический сборник. Донецк: Донеччина, 1999. Вып.5. С. 74 81.
12. БелицкаяЕ.Н. Характер определительных слов при коннотативных онимах // Восточноукраинский лингвистический сборник. Донецк: Донеччина, 1999. Вып.5. С.171 179.
13. Березникова Р.Е. Место номенов в лексической системе языка // Имя нарицательное и собственное. М.: Наука, 1978. С. 42 59.
14. БеспаловаА.В., ЛысаченкоМ.В. Семантико-мотивационные типы прагмонимов // Матеріали наук. конф. проф.-викладацького складу фак-ту романо-германської філології Донецького держ. ун-ту. 1997. С. 16 19.
15. Беспалова А.В. Мотивированность эргонимов и их номинационные особенности // Сопоставительные исследования в области номинации и словообразования: Сб. науч. трудов / Отв.ред. В.Д.Калиущенко. Донецк: ДонГУ, 1993. С.11 16.
16. БеспаловаА.В. Принципы и способы номинации в английской эргонимии (на материале названий фирм и компаний) // Вопросы ономастики. Свердловск, 1991. Вып.19. С. 158 167.
17. БижкеноваА.Е. Роль деонимов в формировании языковой картины мира (на материале немецкого, казахского и русского языков) // Вестник Московского университета. Сер.9. Филология. 2004. №4. С. 89 109.
18. БириллоЖ. Общеизвестные онимы и их национально-культурные коннотации, вызванные ними // Язык. Общество. Культура. Вильнюс: Вильнюсский ун-т, 1997. С. 65 69.
19. БічайЮ.В. «Модні» слова в сучасній російській мові (на матеріалах тлумачних словників і мовленнєвої практики мас-медіа кінця XX початку XXI ст.): Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.02. Дніпропетровськ, 2003. 20 с.
20. БойкоН.А. Проблема места номинации назания населенного пункта (на материале префиксальных отгидронимических ойконимов) // Язык и культура. Четвертая междунар. конф. Материалы. К.: Collegium, 1996. С. 232 234.
21. БолотовВ. К вопросу о значении имен собственных // Восточнославянская ономастика. М.: Наука, 1972. С. 333 346.
22. БузиноваЗ.И. Из истории развития русской эргонимии 20-30 гг. (на материале названий промышленных предприятий) // Восточноукраинский лингвистический сборник. Донецк: Донеччина, 1999. Вып.5. С. 60 73.
23. БукчинаБ.З. Об образованиях типа Грузия-фильм, Тула-уголь ипод. // Ономастика и грамматика. М.: Наука, 1981. С. 41 54.
24. БурвиковаН.Д., КостомаровВ.Г. Воспроизводимые сочетания слов как лингвокогнитивная и терминологическая проблема // Филологические науки. 2006. №2. С. 45 53.
25. БучкоД. Принципи номінації і класифікація українських ойконімів // Другий міжнародний конгрес україністів. Львів, 2228 серпня 1993 р. Доповіді і повідомлення. Мовознавство. Львів, 1993. С. 113 115.
26. БуштянЛ.М. К проблеме фонетической коннотации собственных имен в поэзии // Русская ономастика. Сб. науч. трудов. Одесса: ГУ, 1984. С. 118 124.
27. ВасилевскийА.Л. Термины и товарные знаки // Место терминологии в системе современных наук. Науч. симпозиум (Тезисы докладов и сообщений). М.: Изд. Моск. ун-та, 1969. С. 116 117.
28. ВасильченкоС.М. О выборе суффиксальной словообразовательной модели и ее варианта (на материале некоторых названий конкретных предметов) // Проблемы ономасиологии IV. Науч. труды. Курск: Курский гос. пед. ин-т, 1977. Т.175. С. 89 93.
29. ВащенкоВ.С. Слово та його значення. Посібник з лексикології. Дніпропетровськ, 1976. 38 с.
30. ВащенкоВ.С. Українська лексикологія. Семантико-стилістична типологія слів. Посібник для студентів-філологів. Дніпропетровськ: ДДУ, 1979. 125 с.
31. ВиноградовВ.В. Лексикология и лексикография: Избр. труды. М., 1977. 310 с.
32. ВиноградоваВ.Н. Стилистический аспект русского словообразования. М.: Наука, 1984. 183 с.
33. ВінарєваО.В. Структурний, семантичний і прагматичний аспекти англомовних торгових назв (на матеріалі веб-сайтів мережі Інтернет): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2005. 19 с.
34. ВовкВ.Н. Языковая метафора в художественной речи. Природа вторичной номинации. К.: Наукова думка, 1986. 141 с.
35. ВовкО. Типи і засоби номінації в українській мові // Другий міжнародний конгрес україністів. Львів, 2228 серпня 1993р. Доповіді і повідомлення. Мовознавство. Львів, 1993. С. 115 121.
36. Волкова Н.Н. Процесс номинации и прагматонимы // Матеріали вуз. наук. конф. проф.-викл. складу за підсумками наук.-досл. роботи. Філологічні науки. Донецьк, 1997. С.102 103.
37. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.:Наука, 1985. 267 с.
38. Вулиці Києва. Довідник / За ред. А.В.Кудрицького. К.: Українська Енциклопедія, 1995. 352 с.
39. ГабинскаяО.А. Типология причин словотворчества. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1981. 153 с.
40. ГайдаєнкоІ.В. Назви на позначення смаку: етимологія, семантика, функціонування: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Херсон, 2002. 18 с.
41. ГаничД.І., ОлійникІ.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
42. ГлуховВ.М. Фразеологическое значение в сопоставлении с лексическим // Фразеологическая номинация. Особенности семантики фразеологизмов. Межвуз. сб. науч. трудов. Ростов-на-Дону: РГПИ, 1989. С. 27 37.
43. ГовердовскийВ.И. Коннотемная структура слова. Х.: Вища школа, 1989. 94 с.
44. ГовердовскийВ.И. О предпосылках создания коннотационного словаря // Теоретические проблемы семантики и ее отражение в одноязычной лексикографии. Кишинев: Штиинца, 1982. С. 211 214.
45. ГолевН.Д. К соотношению лексической и словообразовательной мотивации (функциональный аспект) // Актуальные проблемы словообразования. Сб. науч. ст. Ташкент: Уцитувчи, 1985. С. 117 124.
46. ГоломидоваМ.В. Искусственная номинация в топонимии. Автореф. дисс. канд. филол. наук: 10.02.01. Свердловск, 1987. 20 с.
47. ГорпиничВ.О. Назви жителів в українській мові (Питання словотвору, слововживання та нормування). К.: Вища школа, 1979. 158 с.
48. ГорпиничВ.О. Теоретичні питання відтопонімного словотвору східнослов’янських мов. К.: Наукова думка, 1973. 167 с.
49. Громова В.В. Онимы как единицы художественного творческого процесса // Язык и культура. Вторая междунар. конф. Тезисы. К.: Collegium, 1993. Ч. 2. С. 20 21.
50. ГрушевськаЮ.А. Власні назви в російському рекламному тексті: лінгвістичний і функціональний аспекти: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02. Дніпропетровськ, 2005. 19 с.
51. ГулакТ.В. Ціннісні структури сучасного російського рекламного дискурсу (на матеріалі комерційної та політичної реклами): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02. Х., 2005. 20 с.
52. ГурскаяН.А. Структурно-семантические и морфологические особенности словесных товарных знаков (на материале английского языка) // Грамматические и лексико-семантические исследования в синхронии и диахронии (на материале английского языка). Калинин: Калининский гос. ун-т, 1975. Вып.2. С. 26 41.
53. ГурскаяЮ.А. Культурный фон имени собственного в языке поэзии // Язык и культура. Вторая междунар. конф. Тезисы. К.: Collegium, 1993. Ч. 2. С. 23.
54. ГюббенетИ.В. Аналитическая единица и ее однословные синонимы // Проблемы аналитизма в лексике. Минск, 1967. Вып.1. С. 60 69.
55. Даниленко В.П. Имена собственные как производящие основы современного словообразования // Развитие грамматики и лексики современного русского языка. М.: Наука, 1964. С. 77 82.
56. ДанильченкоА.В. О культурном потенциале семантики топонимов // Язык и культура. Вторая международная конференция. Тезисы. К.: Collegium, 1993. Ч. 1. С. 83 84.
57. ДолгалеваО.С. Принципы номинации судов торгового флота США // Шоста республіканська ономастична конференція 4 6грудня 1990 року. Тези доповідей і повідомлень. Одеса, 1990. Ч. 2. Описова та прикладна ономастика. С. 38 39.
58. ДукаЛ.І. Прагматичний потенціал онімів та способи його актуалізації в тексті. Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02. Запоріжжя. 2002. 22с.
59. ЕвсюковаТ.В. Об ономастических источниках шотландских товарных знаков // Шоста республ. ономастична конф. 4 6грудня 1990 року. Тези доповідей і повідомлень. Одеса, 1990. Ч. 2. Описова та прикладна ономастика. С. 40 41.
60. Електронний ресурс. Турецкий гамбит. Спосіб доступу: http://www.lab.advertology.ru/article15219.html.
61. Електронний ресурс: «Российский альманах вин». Спосіб доступу: http://www.onlife.ru/drink.
62. ЄрмоленкоС.Я., БибикС.П., ТодорО.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко. К.: Либідь, 2001. 222 с.
63. ЖовнерН.Е. Лексико-семантический способ словообразования в ономастике // Шоста республ. ономастична конф. 4 6грудня 1990 року. Тези доповідей і повідомлень. Одеса, 1990. Ч.2. Описова та прикладна ономастика. С. 22 24.
64. ЗайцеваИ.П. Культурный ореол мифологических имен собственных в лирическом тексте // Язык и культура. Третья междунар.конф. Тезисы докладов. К.: Collegium, 1994. С. 183 185.
65. ЗелінськаО.І. Лінгвальна характеристика українського рекламного тексту: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Х., 2002. 15с.
66. ЗемскаяЕ.А. Активные процессы современного русского словообразования // Язык и культура. Третья междунар.конф. Тезисы докладов. К.: Collegium, 1994. С. 97 99.
67. ЗіркаВ.В. Мовна парадигма маніпулятивної гри в рекламі: Автореф. дис. докт. філол. наук: 10.02.02. К., 2005. 32 с.
68. ІващенкоВ.Л. Трансонімічні найменування у номенклатурно-термінологічній системі // Ономастика і апелятиви. Зб. наук. праць / За ред.проф.В.О.Горпинича. Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. Вип.14. С. 73 77.
69. ІльченкоВ.І. Експресія власних назв як засіб публіцистики: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.08. К., 2003. 20с.
70. КанделакиТ.Л. К вопросу о номенклатурных наименованиях // Вопросы разработки научно-технической терминологии. Рига: Зинатне, 1973. С. 60 70.
71. КарпенкоМ.А., КулиничИ.А., СуховерховаГ.А. Новообразования аппозитивного типа как результат активных процессов развития русского языка // Вопросы словообразовательной и номинативной деривации в славянских языках. Материалы ІІІ республ. конф. (5 6октября 1989г.). Гродно, 1990. С. 228 232.
72. КарпенкоЮ.А. Специфика ономастики // Русская ономастика. Сб.науч. трудов. Одесса: ГУ, 1984. С. 3 16.
73. КарпенкоЮ.О. Топоніміка і її місце в лексичному складі мови. Чернівці, 1962. 23 с.
74. КарповаЕ.В. Коннотативные собственные имена оценочные предикаты в современной русской некодифицированной речи // Язык и культура. Четвертая междунар.конф. Материалы. К.: Collegium, 1996. С. 250 251.
75. КасьяновН.Е. Окказиональные топонимы в русском языке // Шоста республ. ономастична конф. 4 6грудня 1990 року. Тези доповідей і повідомлень. Одеса, 1990. Ч. 2. Описова та прикладна ономастика. С. 51 52.
76. КизюкевичА.А. Аффиксация и транспозиция как способы наименований лица (на материале русского и польского языков) // Вопросы словообразования и номинативной деривации в славянских языках. Сб. науч. трудов. Гродно, 1982. С. 29 36.
77. КиселеваЛ.А. Вопросы теории речевого воздействия. Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1978. 158 с.
78. КнышЕ.В. Наименования фильмов в контексте культуры // Язык и культура. Вторая междунар.конф. Тезисы. К.: Collegium, 1993. Ч.1. С. 99 100.
79. КовалевГ.Ф. Этнонимия славянских языков. Номинация и словообразование. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1991. 175 с.
80. КовалеваН.Б. К вопросу о принципе номинации в топонимике (на материале географических названий бассейна реки Цны) // Вопросы топоономастики. Свердловск, 1971. Вып. 5. С. 133 136.
81. КожинА.Н. Об экстралингвистическом аспекте аффективных обозначений // Проблемы ономасиологии IV. Науч. труды. Курск: Курский гос. пед. ин-т, 1977. Т.175. С. 55 57.
82. КолесниковаВ.А. Семантическая деривация с точки зрения теории номинации // Вопросы лингвистики и оптимизации обучения иностранным языкам. Минск: Навука і тэхніка, 1990. С. 22 28.
83. КомароваЗ.И. Выявление мотивировочного признака фитонимов (на материале номенклатурных названий сортов картофеля) // Проблемы ономасиологии IV. Науч. труды. Курск: Курский гос. пед. ин-т, 1977. Т.175. С. 70 73.
84. Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. М.: Изд-во Московского университета, 1969. 191 с.
85. КомоловаЗ.П. Семантическая мотивированность прагмонимов // Проблемы семантики: Сб.ст. М.: Наука, 1974. С. 333 339.
86. КопочеваВ.В. Соотношение искусственной и естественной номинаци