ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ГРОМАДЯНИНОВІ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

brief description

Перелік умовних скорочень................................................................................ВСТУП.....................................................................................................................РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВІДНОСИН З ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ГРОМАДЯНИНОВІ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ1.1. Поняття й елементи зобов’язання з відшкодування шкоди,завданої громадянинові службовими особами ОВС .................................1.2. Виникнення і правова природа відносин з відшкодуванняшкоди, завданої службовими особами ОВС...............................................1.3. Співвідношення цивільно-правового захисту порушеного права і відповідальності за завдану шкоду..............................................................Висновки до розділу 1.............................................................................................РОЗДІЛ 2. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВОВІДНОСИН З ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ГРОМАДЯНИНОВІ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ2.1. Співвідношення загальних і спеціальних норм, що регулюютьвідносини з відшкодування громадянинові шкоди, завданої діями службових осіб ОВС......................................................................................2.2. Протиправність і причинний зв’язок як підстави відповідальності ........2.3. Шкода як підстава відповідальності............................................................2.4. Особливості вини як суб’єктивної підстави відповідальності..................Висновки до розділу 2.............................................................................................РОЗДІЛ 3. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ГРОМАДЯНИНОВІ ПРАВОМІРНИМИ ДІЯМИ СЛУЖБОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ3.1. Відшкодування шкоди, завданої громадянинові під час здійснення реквізиції за участю службових осіб ОВС..................................................3.2. Відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями службовихосіб ОВС у випадках крайньої необхідності...............................................3.3. Випадки відшкодування шкоди, завданої громадянинові діямислужбових осіб ОВС у стані необхідної оборони......................................Висновки до розділу 3.............................................................................................ВИСНОВКИ............................................................................................................СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................ДОДАТКИ...............................................................................................................ВСТУП

bibliography

ВИСНОВКИУзагальнення результатів дослідження дозволило дійти таких висновків:1. Визначено, що зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої органами внутрішніх справ, це недоговірні зобов’язання, що виникають внаслідок порушення майнових та особистих немайнових прав суб’єкта, покликані забезпечити найбільш повне відновлення порушених прав за рахунок заподіювача шкоди чи за рахунок інших осіб, на яких законом покладений обов’язок такого відшкодування.2. Запропоновано у системі досліджуваного зобов’язання виділити такий елемент як мета. Під метою в зобов’язаннях з відшкодування шкоди слід розуміти безпосереднє поновлення майнових прав та інтересів громадян від неправомірно завданої шкоди.3. Зважаючи на те, що в ст. 1176 ЦК України закріплено положення про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі певними діями, бездіяльністю або рішеннями відповідного органу, а не службовою особою, звертається увага на відмежування особи заподіювача шкоди від особи, яка несе відповідальність за завдання шкоди. При визначенні такого елемента зобов’язання як боржник зроблено висновок, що боржником у досліджуваних відносинах може бути держава в особі її фінансових органів (Держказначейство), опосередковано - орган внутрішніх справ, а в порядку регресу службова особа ОВС4. Відсутність уніфікованого визначення у законодавчих актах термінів посадова особа” та службова особа”, особливо стосовно системи органів внутрішніх справ, не сприяє чіткому усвідомленню і визначенню, в якому статусі перебував працівник органу внутрішніх справ під час виконання службових обов’язків. Під службовою особою слід розуміти фізичну особу, яка обіймає постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах або організаціях, незалежновід форм власності, посаду, пов’язану з виконанням спеціальних повноважень, наданих їй у встановленому законом порядку, стосовно осіб, що не перебуваютьз нею у службовому підпорядкуванні, і у випадках, передбачених законодавством, має право застосовувати заходи примусу. Під посадовою особою слід розуміти службовця, який з метою постійного чи тимчасового управління організаційною структурою і представництва її інтересів у зовнішніх відносинах наділений організаційно-владними повноваженнями і правомочний вчиняти службові юридичні дії. В окремих випадках статус посадової особи” і статус службової особи” в діяльності ОВС може збігатися.5. На основі фактичних даних МВС України, судової практики, публікацій в ЗМІ виявлено особливості виникнення відносин з відшкодування шкоди, завданої органами внутрішніх справ, а саме: 1) правового характеру; 2) організаційного характеру; 3) соціально-економічного характеру; 4) кадрового характеру;5) психологічного характеру.6. Порівнюючи особливості предмета і методу цивільного права (а вони мають універсальний характер) з майновими відносинами з відшкодування шкоди, завданої громадянинові ОВС, доцільно розрізняти відносини з відшкодування шкоди, завданої громадянину процесуальною діяльністю ОВС та відносини з відшкодування шкоди, пов’язані з іншою оперативно-службовою діяльністю ОВС.7. Відносини з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними процесуальними діями ОВС України, відповідають предмету цивільного права і є цивільно-правовими. Про це свідчить наявність таких аргументів:1. Основним видом відшкодування є збитки, завдані потерпілому,які підтверджують наявність майнових відносин.2. Враховуючи, що основним правовим засобом забезпечення реалізації компенсаційної функції цивільного права виступає цивільно-правовий принцип повного відшкодування шкоди, а для її реалізації необхідні такі властивості методу цивільного права, як ініціатива суб’єктів у формуванні суспільних відносин,така риса цивільно-правового методу регулювання просліджується у положеннях Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України(щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)”від 12 січня 2005 року та Закону України від 1 грудня 1994 року: лише за вимогою потерпілого органи дізнання та досудового слідства зобов’язані вжити заходів щодо відновлення його доброго імені, захисту честі й гідності, а також визначити розмір завданої йому шкоди.3. Норми про відшкодування шкоди потерпілому, які містяться у Законі України від 1 грудня 1994 року та Законі України від 12 січня 2005 року, за своїм характером є матеріально-правовими, і віднесення їх до норм процесуального права не відповідало б призначенню останнього.4. Цивілістична природа відносин з відшкодування шкоди потерпілому полягає у тому, що в будь-якому зобов’язанні з заподіяння шкоди в розглянутих випадках наявна незаконна (протиправна) дія заподіювача. У випадку завдання шкоди процесуальною діяльністю та обставина, що майнова чи моральна шкода завдана громадянинові незаконними діями службових осіб у ході розслідування злочину, не порушує цивільно-правової природи відносин з їх відшкодування.5. Відшкодування шкоди, завданої громадянинові процесуальною діяльністю ОВС, Цивільне законодавство покладає на державу, чим більшою мірою сприяє захисту порушених прав громадянина, на відміну від Кримінально-процесуального законодавства, яке покладає обов’язок такого відшкодування на органи досудового слідства.8. Через те, що до Закону України від 1 грудня 1994 року внесені зміни, спрямовані на розширення підстав відповідальності держави за незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, стаття 1176 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) потребує приведення її у відповідність із внесеними змінами. Оскільки у ч. 6 ст. 1176 ЦК України встановлено: шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах, то перевагу при правозастосуванні сьогодні необхідно віддавати не ч. 6 ст. 1176 ЦК України, а Закону України від 1 грудня 1994 року.9. Визначено, що відшкодування збитків у досліджуваних відносинахмає універсальний характер, оскільки можливість використовувати відшкодування збитків як способу захисту порушених прав у відносинах завдання шкоди ОВС виникає у громадян і юридичних осіб із самого факту порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, чи є вказівка в тій чи іншій нормі ЦК на таке право.10. Відшкодування збитків у досліджуваних нами відносинах є формою цивільно-правової відповідальності, оскільки ці відносини за своєю сутністю є недоговірними, а відповідно відшкодування збитків здійснюється у повному обсязі. При договірній відповідальності відшкодування збитків передбачається договором або законом, а відповідно, відшкодування може збільшуватися чи зменшуватися. Наявність особливої реакції держави (яка виступає немовби співучасником правопорушення) стосовно особи, яка вчинила правопорушення, виражається в осуді її поведінки та супроводжується для неї негативними наслідками (відшкодуванням завданої шкоди) тобто відшкодування завданих збитків має додатковий обтяжувальний характер для винної особи.11. Співвідношення загальних і спеціальних норм, що регулюють відносиниз відшкодування громадянинові шкоди, завданої процесуальними діями службових осіб органів внутрішніх справ, дозволяє регламентовано віднести випадки завдання майнової шкоди ОВС до окремого виду деліктної відповідальності. Результатом такої регламентації, окрім наявності загальних підстав цивільно-правової відповідальності є нормативне закріплення:а) нового об’єкта правового захисту особистої свободи громадян;б) особливих умов відповідальності: заподіяння шкоди в процесі реалізації владних повноважень, характер дій службової особи, відсутність вини;в) особливого суб’єкта відповідальності держави (Держказначейство);г) спеціального порядку визначення завданої шкоди.12. Зважаючи на те, що в нормі права не можна перелічити всі можливі варіанти незаконних дій правоохоронних органів, вирішення цього питання слід здійснювати з урахуванням положень кримінального й адміністративного законодавства.13. Відповідальність за шкоду, завдану громадянинові незаконними діями службових осіб ОВС України, настає лише за наявності необхідного причинно-наслідкового зв’язку між незаконними діями і наслідками, що настали.14. У цивілістичній літературі не приділяється достатньої уваги розкриттю змісту понять характер шкоди”, що викликає необхідність визначення на законодавчому рівні таке поняття з метою максимального практичного застосування. На нашу думку, під характером шкоди слід розуміти визначення розміру відшкодування збитків у повному обсязі, передбачених у спеціальних нормах інституту деліктних зобов’язань для врегулювання деяких видів відносин інакше, ніж це зроблено в загальних нормах.15. Необхідність врегулювання в Законі України від 1 грудня 1994 року відшкодування упущеної вигоди”, яка у розмір шкоди не входить і в безспірному порядку не відшкодовується. У разі виникнення спору щодо відшкодування упущеної вигоди”, такий спір повинен бути вирішений у судовому порядку на загальних підставах.