ВІДТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису
ЮХНОВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 330.32.341.1

ВІДТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Гражевська Надія Іванівна,
доктор економічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІКИ 13
1.1. Сутність та структура інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки: огляд літератури 13
1.2. Місце та роль інноваційно-інвестиційного потенціалу в системі суспільного відтворення 31
1.3. Методичні підходи до оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки 49
Висновки до розділу 1 62
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ 65
2.1. Основні джерела та чинники відтворення інноваційно-інвестиційних можливостей економіки 65
2.2. Функціональний механізм формування і реалізації інноваційно-інвестиційного потенціалу 79
2.3. Організаційно-інституційне забезпечення відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки 91
Висновки до розділу 2 108
РОЗДІЛ 3. ВІДТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 110
3.1. Сучасний стан та динаміка нарощування інноваційно-інвестиційних можливостей економіки України 110
3.2. Моделювання відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу України в контексті забезпечення економічного розвитку 133
3.3. Основні напрями вдосконалення державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в національній економіці 146
Висновки до розділу 3 165
ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
ДОДАТКИ 195

ВСТУП

Актуальність теми. За умов постіндустріальних перетворень, посилення ролі науки, знань та передових технологій в забезпеченні сталого економічного розвитку постає питання підвищення глобальної конкурентоспроможності національних економік. Досвід розвинутих країн засвідчує, що сучасна модернізація ринкових економік визначається наявністю та умовами відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу, реалізація якого перетворюється на визначальний чинник соціально-економічного розвитку країн світу, відіграючи провідну роль у покращенні суспільного добробуту та підвищенні рівня життя населення.
Водночас ускладнення циклічних процесів в економіці та поглиблення суперечностей неоліберальної моделі глобалізації актуалізують наукове осмислення визначальних чинників ендогенного господарського розвитку. У цьому контексті малодослідженим та надзвичайно актуальним є відтворювальний аспект формування та реалізації власних інноваційно-інвестиційних ресурсів та можливостей ринкової економіки.
Необхідність залучення інновацій у сферу безперервної та системної господарської діяльності набуває особливого науково-теоретичного та практичного значення з урахуванням сучасних реалій розвитку національної економіки. Незважаючи на наявність природних, людських, науково-технологічних та інших ресурсів для прискорення процесів технологічної модернізації на власній основі, економічне зростання в Україні носить інерційний, затухаючий характер. У структурі національного виробництва та експорту продовжують домінувати товари сировинного характеру і первинної переробки, що звужує цивілізаційні перспективи та зумовлює низький рівень конкурентоспроможності економіки. За умов обмеження доступу до зовнішнього фінансування в періоди кризових потрясінь глобальної економіки забезпечення безперебійного формування та реалізації інноваційно-інвестиційних ресурсів та можливостей національної економіки стає необхідною передумовою переходу України від технологічно-наздоганяючої до інноваційно-випереджаючої моделі економічного розвитку. В цьому контексті відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки є важливою проблемою економічної науки та господарської практики.
Таким чином, недостатність наукових досліджень проблем відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки та важливість обґрунтування на цій основі науково-практичних рекомендацій щодо його безперервного формування та реалізації в Україні з метою забезпечення конкурентоспроможності національної економіки свідчать про об’єктивну необхідність подальшого дослідження зазначеної наукової проблеми. Саме цим зумовлена актуальність дисертаційної роботи та її структура.
Стан наукової розробки проблеми. Дослідженню сутності, основних чинників і механізмів суспільного відтворення та економічного зростання присвячені праці класиків економічної думки, зокрема: Ф. Кене, К. Маркса, Дж. М. Кейнса, Й. Шумпетера, В. Леонтьєва, Є. Домара, Р. Солоу та інших.
У сучасній зарубіжній літературі проблематика інноваційно-інвестиційного розвитку економічних систем знайшла відображення у роботах А. Алчіана, П. Кругмана, М. Портера, Л. Соете, Дж. Стігліца, К. Фрімена, У. Шарпа та інших.
Проблеми сутності, структури, умов формування та реалізації інноваційного та інвестиційного потенціалів ринкової економіки, розвитку національної інноваційної системи висвітлені в творах вітчизняних та російських дослідників: Ю. Бажала, В. Базилевича, Л. Беззубко, В. Биковського, І. Бланка, В. Бодрова, Л. Борщ, В. Бочарова, З. Варналія, А. Гальчинського, В. Геєця, Н. Гражевської, Н. Дучинської, П. Єщенка, А. Жетписпаєва, О. Жилінської, Е. Забарної, В. Зянька, Н. Іванової, Р. Кармова, В. Катасонова, В. Кириленка, А. Кінаха, К. Клімової, М. Ковальова, Д. Кокуріна, П. Нікітенка, М. Нікіфорової, С. Онишко, В. Осецького, А. Пересади, Н. Пржедецької, І. Радіонової, В. Семиноженка, В. Смєсової, Л. Федулової, Л. Шинкарук, І. Шовкун, Ю. Яковця та інших.
Загострення проблем відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу національної економіки в контексті її глобальної модернізації потребує проведення подальших досліджень у галузі теоретичного визначення сутності та структури інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки, джерел та механізмів його відтворення, розробки практичних рекомендацій щодо його оцінювання й державного регулювання, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання, логіку та послідовність наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах комплексних науково-дослідних держбюджетних тем: «Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя» № 06 БФ 040-01 (реєстраційний номер 0106U006542) та «Модернізація економіки України на засадах сталого соціально-економічного розвитку: закономірності, протиріччя, ризики» № 11 БФ 040-01 (реєстраційний номер 0111U006456). Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні теоретичних та практичних засад відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу національної економіки та розробці на цій основі практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності з метою забезпечення модернізації національної економіки та посилення її глобальної конкурентоспроможності.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення теоретико-методологічних засад відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки та обґрунтування на цій основі практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності його безперервного формування та реалізації в умовах сучасної модернізації економіки України.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
 дослідити та систематизувати теоретичні підходи до трактування сутності інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки;
 обґрунтувати авторський підхід до тлумачення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки;
 розкрити економічний зміст та проаналізувати взаємодію структурних елементів інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки;
 визначити роль та місце інноваційно-інвестиційного потенціалу в системі суспільного відтворення та економічного зростання;
 запропонувати методику інтегральної оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки на основі критичного аналізу та узагальнення наявних методичних підходів до оцінювання інноваційного та інвестиційного потенціалів економіки;
 охарактеризувати основні джерела формування та ключові чинники реалізації інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки;
 розглянути функціональну складову та організаційно-інституційне забезпечення механізму відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки;
 проаналізувати сучасний стан та динаміку нарощування інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки України;
 обґрунтувати концептуальні засади моделювання відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки в контексті забезпечення економічного розвитку;
 сформувати практичні рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні.
Об'єктом дослідження є інноваційно-інвестиційний потенціал ринкової економіки як система економічних відносин з приводу формування та використання ресурсів, засобів та умов, що створюють можливості для здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності.
Предметом дослідження є відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки, особливості та механізми його безперервного формування та реалізації за умов соціально-економічних трансформацій.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження. Методи діалектики та наукової абстракції були використані при узагальненні наукових підходів до трактування сутності інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки та джерел його формування (розділ 1, 2); метод єдності історичного та логічного аналізу – при визначенні місця та ролі інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки в системі суспільного відтворення (розділ 1); метод економіко-математичного моделювання – при обґрунтуванні методики інтегральної оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки (розділ 1); системний підхід застосовувався при дослідженні механізму відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки (розділ 2); метод кореляційно-регресійного аналізу – при моделюванні відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки (розділ 3); на основі статистичного та графічного методів проведено аналіз стану та динаміки нарощування інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки України (розділ 3).
Інформаційну базу дослідження становлять вітчизняні та зарубіжні законодавчі та нормативно-правові акти з питань активізації інноваційно-інвестиційної діяльності, аналітичні та статистичні матеріали міжнародних організацій, міністерств та відомств України, матеріали всеукраїнських та міжнародних конференцій, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем формування та реалізації інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки; монографії, збірники, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, періодичні видання, наукові дослідження та публікації, розміщені в мережі Internet.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному теоретико-методологічному дослідженні відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки. Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи та особистий внесок автора, полягають у такому:
вперше:
– розроблено методику інтегральної оцінки рівня розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки, яка враховує синергетичний ефект взаємодії підсистем інноваційного та інвестиційного потенціалів, дає можливість емпірично оцінити стан та динаміку відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу окремої країни, здійснити порівняння країн з однаковою базою розрахунку окремих аналітичних показників;
удосконалено:
– теоретичні підходи до визначення місця та ролі інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки в системі суспільного відтворення. Зокрема, на підставі обчислення мультиплікатора інвестицій в Україні доведено, що внутрішні екстенсивні фактори економічного розвитку є обмеженими і гальмуються внаслідок посилення поляризації доходів населення. Водночас, наближення економіки до умов повної зайнятості уможливлює досягнення мультиплікаційного ефекту економічного зростання саме за рахунок відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу національної економіки;
– концептуальні засади моделювання відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки та підтримки на цій основі достатніх темпів нагромадження капіталу з метою інтенсифікації економічного розвитку. Доведено існування взаємозв’язку норми нагромадження капіталу (ННК) та темпів економічного зростання (ТЕЗ). Емпірично визначено, що ННК, яка не перевищує 25 % забезпечує ТЕЗ на 4–6 %; за ННК, що коливається в межах 25–30 % ТЕЗ становлять 7–9 %; за умови, коли ННК перевищує 30 % ТЕЗ дорівнюють 10–12 %.
набули подальший розвиток:
– трактування відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки як безперервного циклічного процесу формування, нагромадження, розміщення та використання інноваційно-інвестиційних ресурсів та можливостей в процесі фінансування нововведень та впровадження новітніх технологій у виробництво з метою підвищення конкурентоспроможності економіки;
– структурування функціонального механізму відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки в частині виокремлення та характеристики його основних стадій (формування, нагромадження, розміщення і використання інноваційно-інвестиційних ресурсів та можливостей), а також інституційно-організаційного забезпечення такого відтворення, втіленого в складових національної інноваційної системи;
– практичні рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні, а саме: стимулювання розвитку вищих технологічних укладів, забезпечення подолання розриву між наукою і виробництвом, забезпечення реального трансферу передових технологій, вдосконалення інституційно-організаційного забезпечення та оптимізації джерел і напрямів фінансування інноваційно-інвестиційної діяльності.
Практичне значення отриманих результатів. Наукові підходи, висновки та практичні рекомендації, обґрунтовані в дисертаційній роботі, поглиблюють розуміння сутності та механізму відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки. Запропоновані науково-методичні підходи та рекомендації можуть застосовуватися для оцінки рівня розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки та визначення його впливу на економічне зростання у процесі розробки та реалізації відтворювальної стратегії та політики держави.
Теоретичні положення дисертації стосовно стратегічних пріоритетів використання національного інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки та методичні рекомендації до оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки України були враховані Департаментом фінансово-економічного забезпечення промисловості Міністерства промислової політики України в процесі підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів під час розробки Пріоритетних інвестиційних проектів промислових підприємств, а також при опрацюванні проекту Концепції Державної цільової програми розвитку внутрішнього виробництва на період до 2015 року (довідка № 01/2-1-1-2011 вих. від 14.10.2011 р.).
Науково-практичні висновки та методичні рекомендації стосовно напрямів вдосконалення системи формування і реалізації інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки України використовувалися в Науково-дослідному інституті економіки і менеджменту агропромислового виробництва Національного університету біоресурсів і природокористування України під час виконання бюджетної теми науково-дослідних робіт «Удосконалення системи ціноутворення на продукцію АПК України в умовах членства в СОТ» (номер державної реєстрації 0109U000772), а також під час проведення 3 червня 2011 р. в рамках ХХІІІ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку «Агро-2011» Всеукраїнської науково-методичної конференції «Аграрна політика України: виклики сьогодення та перспективи розвитку» (довідка № 54 вих. від 12.07.2011 р.).
Обґрунтовані в дисертації науково-практичні висновки та рекомендації, апробовані та використовуються у навчальному процесі на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зокрема, розроблені на основі наукових результатів дисертаційної роботи методичні матеріали з актуальних проблем сутності та структури інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки, основних факторів, джерел формування та механізму його реалізації у ринковій економіці, впроваджені в навчальний процес при викладанні лекцій з дисципліни «Економічна теорія» у темах: «Економічне зростання: зміст, типи, чинники», «Національне виробництво та відтворення» для студентів спеціальності «Економічна теорія» (довідка № 013/472 вих. від 08.06.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеною самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до трактування сутності, структури, джерел та механізмів відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки, запропоновано практичні рекомендації щодо формування та реалізації державної інноваційно-інвестиційної політики з метою підвищення конкурентоспроможності економіки України. Наукові положення, висновки та рекомендації дисертації, які виносяться на захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати і висновки дисертаційної роботи було висвітлено на шести міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: Сьомій Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: Національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 25–26 лютого 2010 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 11–12 листопада 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна: Економіка» (м. Київ, 22–26 березня 2010 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Экономические науки в России и за рубежом» (м. Москва, 25 травня 2011 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Aktualne problemy nowoczesnych nauk – 2011» (м. Перемишль, 7–15 червня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні механізми регулювання та контролю зовнішніх та внутрішніх економічних процесів» (м. Київ, 19 серпня 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 19 наукових працях, загальним обсягом 8,05 д.а., з них: 10 статей у наукових фахових виданнях (особисто автору належить 5,68 д.а.), 3 статті – у іноземних наукових виданнях (0,74 д.а.), 6 публікацій – за матеріалами конференцій (особисто автору належить 1,23 д.а.).
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 213 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 194 сторінках, що містить 26 аналітичних таблиць та 19 рисунків. Робота має 9 додатків. Список використаних джерел налічує 224 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо визначення теоретико-методологічних засад відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки, розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення його державного регулювання в умовах сучасної модернізації економіки України. Результати авторських досліджень сутності, структури, факторів, джерел та механізму відтворення ІІП, теоретичної оцінки його значення в системі суспільного відтворення та економічного зростання, емпіричної оцінки ІІП ринкової економіки дозволили сформулювати узагальнення, висновки та пропозиції теоретичного, методологічного та прикладного характеру, які відображають вирішення поставлених завдань відповідно до визначеної мети:
1. На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних дослідників з’ясовано, що в сучасній науковій економічній думці не існує єдності у трактуванні сутності поняття ІІП економіки, що пов’язано зі складністю, поліструктурністю та багатоманітністю об’єкта дослідження. На основі аналізу поглядів вітчизняних та зарубіжних дослідників виокремлено основні теоретичні підходи до розгляду та трактування понять «ІнвП» («ресурсний», «коопераційний», «абсорбційний», «атрактивний», «результативний) та «ІннП» («креативний», «структурний», «трансформаційний», «ресурсний»).
2. Дисертантом встановлено, що структура ІІП економіки складається з двох підсистем: ІнвП та ІннП. Їх взаємопроникнення та взаємодія створює можливості для появи синергетичного ефекту, що виявляється в реалізації ІннП, здатного забезпечити перехід від економічного зростання до інтенсивного економічного розвитку лише за умови залучення та використання ІнвП. В свою чергу, інноваційний процес, генерування новацій, трансфер інновацій економічно обґрунтовані та можливі лише за наявності та використання інвестиційних ресурсів. Запропоновано трактування поняття ІІП ринкової економіки як системи економічних відносин з приводу формування та використання ресурсів, засобів та умов, що створюють можливості для здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності.
3. Аналіз місця та ролі ІІП в теоретичних моделях суспільного відтворення та економічного зростання показав, що ІІП є складною і вагомою детермінантою соціально-економічного розвитку, що забезпечує безперебійність та створює передумови для розширеного відтворення. При цьому, відтворення ІІП ринкової економіки потребує активного державного регулювання з метою усунення недоліків ринкового механізму саморегулювання в процесі трансформації заощаджень у інвестиції, та у зв’язку з дисбалансом інвестиційних та споживчих витрат та обсягу виробництва.
4. Проведений аналіз існуючих методичних підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників до оцінювання ІнвП та ІннП на основі окремих показників інноваційної, інвестиційної, науково-технологічної та інших видів діяльності дозволив розробити методику інтегральної оцінки рівня розвитку ІІП ринкової економіки, що на відміну від існуючих враховує синергетичний ефект взаємодії підсистем ІнвП та ІннП та враховує вплив таких підсистем показників: фінансування інноваційної діяльності, інноваційно-інвестиційної інфраструктури, інтелектуального потенціалу, інноваційної діяльності, пропозиції інвестиційних коштів, інвестиційного попиту, інвестиційної привабливості. Запропонована методика дозволяє порівняти рівень розвитку ІІП певних країн з однаковою базою розрахунку.
5. В роботі виявлено, проаналізовано та класифіковано основні чинники відтворення ІІП ринкової економіки, а саме: ендогенні (І-го, національного, рівня), зумовлені історичною визначеністю та ригідністю економічної системи (науково-технологічні, економічні, інституційні, інформаційні, міжнародного співробітництва, екологічні); екзогенні (ІІ-го, регіонального, та ІІІ-го, глобального, рівнів), зумовлені змінами зовнішнього середовища (науково-технологічні, економічні, інституційні). На підставі обчислення мультиплікатора інвестицій в Україні встановлено, що внутрішні екстенсивні фактори є обмеженими і гальмуються внаслідок посилення поляризації доходів населення. Водночас, наближення економіки до умов повної зайнятості робить можливим досягнення мультиплікаційного ефекту лише за рахунок відтворення ІІП.
6. На основі аналізу поглядів сучасних дослідників з’ясовано, що в процесі відтворення ІІП економіки важливу роль відіграють джерела його формування, зокрема: джерела ІнвП, джерела ІннП, джерела фінансування інвестицій та інвестиційні ресурси. Обґрунтовано, що джерела формування ІІП ринкової економіки слід розглядати як систему інноваційно-інвестиційних ресурсів та можливостей, що об’єднує тимчасово вільні грошові фонди та потоки, інші матеріальні, нематеріальні та трудові запаси та джерела, які утворюються з метою подальшого фінансування інноваційної діяльності та визначають інноваційну здатність економічних суб’єктів та економіки в цілому.
7. Дослідження механізму відтворення ІІП ринкової економіки показало, що важливою складовою цього механізму є функціональна складова як така, що передбачає послідовність усіх етапів формування і реалізації ІІП на основі взаємодії інвестицій та інновацій під час генерації та комерціалізації останніх (формування, нагромадження, розміщення, реалізація). Встановлено, що відтворення ІІП відбувається на основі поєднання та взаємодії інноваційного та інвестиційного процесів з проходженням таких фаз: «мотиваційна», «генераційна», «науково-дослідна», «виробнича», «реалізаційна».
8. Обґрунтовано, що організаційно-інституційним забезпеченням механізму відтворення ІІП економіки є НІС. В роботі розглянуто сутність, структуру, характеристики, модель формування та підходи до визначення НІС («інституційний», «конективний», «оптимізаційний»). Запропоновано трактувати НІС як комплекс формальних та неформальних інституцій та організацій, що в процесі взаємодії визначають імпульс та вектор розвитку ІІП, тобто є системою забезпечення усіх етапів функціонального механізму відтворення ІІП економіки. В контексті формування інституційного забезпечення відтворення ІІП ринкової економіки розглянуто сучасні моделі та приклади формування інноваційної інфраструктури. Наголошено на необхідності розвитку як формальних так і неформальних інституцій для активізації розвитку інноваційного підприємництва.
10. На основі запропонованої методики інтегральної оцінки ІІП економіки проведено аналіз сучасного стану та динаміки нарощування ІІП в Україні. Встановлено, що до 2008 р. ІІП в Україні постійно зростав. Однак, після 2008 р. спостерігалося його скорочення, що було наслідком системи чинників, основними з яких були: відчутне звуження фінансування інноваційної діяльності з бюджету та інших джерел, скорочення пропозиції інвестиційних коштів, зниження інвестиційної привабливості національної економіки та відчутне зменшення інвестиційних витрат усіх суб’єктів економіки.
11. Використовуючи методи кореляційно-регресійного аналізу, сформовано концептуальні засади моделювання відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу ринкової економіки та підтримки на цій основі достатніх темпів нагромадження капіталу з метою забезпечення економічного зростання на основі аналізу норми нагромадження капіталу (ННК) та темпів економічного зростання (ТЕЗ). Доведено, що ННК