ВИКОРИСТАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПОСТІЙНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ В УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

БОНДАРЕНКО СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ

УДК 658.012

ВИКОРИСТАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПОСТІЙНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ
В УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
доктор економічних наук, доцент
Погорелов Юрій Сергійович

Луганськ – 2011

ЗМІСТ
С.
ВСТУП…………………………………………………….……………………. 3
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПЦІЯ ЯК ОСНОВА УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ …………………………………………………………...
11
1.1. Удосконалення управління як спосіб підвищення конкурентоспромо-жності підприємства ……………………………………….…………………..
11
1.2. Аналіз концепцій управління підприємством ……………….….……… 26
1.3. Концепція постійного вдосконалення: генезис, призначення та зміст... 47
Висновки до розділу 1…………………………….…………………………… 67
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ВИКОРИСТАННЯ
КОНЦЕПЦІЇ ПОСТІЙНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ В УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ …………………………………..…

72
2.1. Аналіз основних положень концепції постійного вдосконалення та
інструментарію їхньої реалізації в управлінні підприємством ………….….
72
2.2. Функції менеджменту при використанні концепції постійного
вдосконалення в управлінні промисловим підприємством …………………
93
2.3. Аналіз готовності менеджменту вітчизняних промислових підпри-ємств до використання в управлінні концепції постійного вдосконалення..
119
Висновки до розділу 2…………………………………………………………. 139
РОЗДІЛ 3. ПІДГОТОВКА УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ
ПІДПРИЄМСТВОМ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ТА
ІНСТРУМЕНТІВ КОНЦЕПЦІЇ ПОСТІЙНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ …….

143
3.1. Вимоги до умов використання концепції постійного вдосконалення в управлінні промисловим підприємством …………......……….......................
143
3.2. Модель організаційних змін в управлінні промисловим підприємством 163
3.3. Реалізація моделі впровадження положень концепції постійного
вдосконалення в управлінні промисловим підприємством .………………..
185
Висновки до розділу 3…………………………………………………………. 205
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 210
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………........ 222
ДОДАТКИ…………………………………………………………………........ 244

ВСТУП

Актуальність теми. Діяльність сучасних українських промислових під-приємств відбувається у складних умовах, що зумовлені природою ринкової економіки, особливостями переходу вітчизняної економіки від планово-розподільної до ринкової системи та його наслідками. За таких умов конкуре-нтоспроможність вітчизняних промислових підприємств, зокрема машинобу-дівних і металургійних, які складають основу вітчизняної промисловості, є не-високою, що становить суттєву загрозу для їхньої подальшої діяльності та економічної безпеки країни.
Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підп-риємств традиційно пов'язують з суттєвим оновленням продукції, що вироб-ляється, а отже, з новими технологіями, відмінною рисою яких мають стати енергозбереження та зменшення витрат на виробництво. Такий напрям під-вищення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств має революційний характер і його результати можуть бути отримані за відносно незначний термін. Але його реалізація пов'язана з вкладанням чималих коштів, яких сьогодні ані в держави, ані в підприємств немає, а можливості банківського сектору та фондового ринку є вкрай обмеженими. Не піддаючи сумніву необхідність продуктових, технічних і технологічних інновацій у пі-двищенні конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств, доцільно звернутися до можливостей управлінських інструментів, які в ряді випадків без серйозних капіталовкладень допомагають досягти дуже непоганих результатів: підвищити продуктивність праці, якість праці та продукції, зменшити витрати та майже повністю ліквідувати втрати, підвищити гнучкість діяльності підприємства.
Менеджмент підприємства є засобом конкурентної боротьби й вносить свій доволі значний внесок у забезпечення його конкурентоспроможності, але для цього потрібно вибрати відповідні управлінські інструменти та процедури їхньої реалізації. Таким інструментарієм з необхідною аргументацією в роботі визнано концепцію постійного вдосконалення та інструменти, що її реалізують. Вона містить немало раціонального, й її положення можуть бути використані в управлінні вітчизняними підприємствами.
Актуальність підготовки системи управління підприємства до викорис-тання положень та інструментів концепції постійного вдосконалення зумовила об’єкт і предмет дослідження, а також його логіку, послідовність і структуру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-цію виконано відповідно до тематики наукових досліджень Східноукраїнсько-го національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Луганськ). За темою ДН-33-06 "Методо-логічні основи управління функціонуванням та розвитком суб'єктів господар-ської діяльності в епоху знань" (номер державної реєстрації 0106U000293, 2006-2009 рр.) здобувачем проаналізовано основні положення концепції пос-тійного вдосконалення та інструментарій їхньої реалізації в управлінні підпри-ємством. Розробки з моделювання умов використання концепції постійного вдосконалення в управлінні вітчизняними промисловими підприємствами ви-користані при виконанні держбюджетної теми ДН-7-09 "Теоретичні основи формування та використання потенціалу розвитку соціально-економічних сис-тем" (номер державної реєстрації 0109U000082, 2009-2011 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визна-чення перетворень у системі управління підприємством для підготовки вико-ристання положень та інструментів концепції постійного вдосконалення й ви-бір організаційної форми їхнього представлення.
Для досягнення мети дослідження поставлено та вирішено такі наукові та практичні завдання:
вдосконалення управління підприємством розглянуто як напрям підви-щення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств;
проведено контент-аналіз найпоширеніших концепцій управління підп-риємством;
проаналізовано зміст концепції постійного вдосконалення;
проаналізовано основні положення концепції постійного вдосконалення та інструменти їхньої реалізації в управлінні підприємством;
розглянуто функції та завдання менеджменту при використанні концепції постійного вдосконалення в управлінні промисловим підприємством;
проаналізовано готовність менеджменту вітчизняних промислових підп-риємств до використання концепції постійного вдосконалення;
сформульовано вимоги до умов використання концепції постійного вдо-сконалення в управлінні промисловим підприємством;
вибрано організаційну форму перетворень у системі управління підпри-ємством для підготовки використання положень та інструментів концепції по-стійного вдосконалення;
розроблено порядок реалізації моделі організаційних змін в управлінні підприємством;
використано в управлінні промисловими підприємствами розроблені ре-комендації щодо використання концепції постійного вдосконалення.
Об’єкт дослідження – концепція постійного вдосконалення.
Предмет дослідження – організаційні зміни, необхідні для підготовки управління промисловим підприємством до використання положень та інстру-ментів концепції постійного вдосконалення.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів і принципів наукового пізнання, загальних та спеціальних методів і прийомів, що використовувалися в дослідженні. Теоретичною основою дослі-дження послугували положення еволюційної теорії організації, теорій управ-ління змінами, організаційного розвитку та організаційних змін, створення бі-окорпорацій, концепції постійного вдосконалення та наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління підприємством.
Інформаційну базу склали результати власних досліджень про стан управління машинобудівними підприємствами.
У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань використано метод логічного аналізу (при аналізі напрямів підвищення конкурентоспромо-жності вітчизняних промислових підприємств та ймовірності їхньої реалізації), контент-аналіз (при аналізі змісту найпоширеніших концепцій управління пі-дприємством і концепції постійного вдосконалення), порівняльний аналіз (при порівнянні найпоширеніших концепцій управління підприємством за пропо-нованими критеріями), монографічний аналіз (при аналізі основних положень концепції постійного вдосконалення та інструментарію їхньої реалізації в управлінні підприємством), функціонально-структурний аналіз (в аналізі фун-кцій і завдань менеджменту при використанні концепції постійного вдоскона-лення в управлінні промисловим підприємством), опитування (для з’ясування ставлення керівників і фахівців промислових підприємств до прийнятності ос-новних положень концепції постійного вдосконалення для використання їх в управлінні вітчизняними підприємствами), прямий і зворотний причинно-наслідковий аналіз (при формулюванні основних вимог до умов використання концепції постійного вдосконалення в управлінні промисловим підприємст-вом), метод візуалізації (при розроблянні послідовності реалізації моделі організаційних змін в управлінні підприємством).
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у визначенні умов та обмежень використання по-ложень та інструментів концепції постійного вдосконалення в управлінні вітчизняними промисловими підприємствами, у системному та комплексному представленні сукупності організаційних змін, що необхідні для підготовки управління промисловим підприємством до використання положень та інстру-ментів концепції постійного вдосконалення.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше:
розроблено модель організаційних змін в управлінні підприємством, яка призначена для приведення управління до стану, у якому буде результативним використання положень концепції постійного вдосконалення та її інструментів, за характером є управлінською, демонстраційною, цільовою, базується на положеннях біоорганізаційних теорій і використанні моделі айсберга С. Гер-мана, "жорстка" та "м'яка" сфери якої наповнені новим змістом, що відображає характер і послідовність організаційних змін в управлінні підприємством, пе-редбачає вибір скерованості моделі та визначення змісту організаційних змін у "жорсткій" і "м’якій" сферах моделі, від чого залежить обсяг організаційно-розпорядчої роботи щодо використання вибраних положень та інструментів концепції, а також оцінювання економічної ефективності їхнього використання з урахуванням скерованості моделі (підвищення якості продукції, продук-тивності праці, зменшення витрат і скорочення часу на виготовлення продукції) та рівня використання (робоче місце, процес, структурний підрозділ, підп-риємство) за допомогою сформованої системи показників;
удосконалено:
функціональне підґрунтя використання положень концепції постійного вдосконалення в управлінні промисловим підприємством шляхом формування сукупності спеціальних (удосконалення, підтримки та мотивації) і загальних (координації, організації та контролю) функцій управління, виявлення особли-востей, відмітних рис та інструментарію їхньої реалізації в контексті викорис-тання положень концепції;
уточнено:
основні положення концепції постійного вдосконалення в контексті їх-ньої придатності до використання в управлінні вітчизняними підприємствами з метою виявлення принципових проблем дієвого функціонування систем, які реалізують концепцію в управлінні підприємством, що дозволило сформулю-вати завдання менеджменту щодо використання положень концепції в управ-лінні підприємством і визначити області організаційних змін у діяльності під-приємства, їхні позитивні та негативні наслідки;
завдання менеджменту, що мають виконуватися при реалізації спеціаль-них (головних) і загальних (забезпечувальних) функцій управління в контексті скерованості положень концепції постійного вдосконалення та відмітних рис виконання функцій, що реалізують її положення;
обмеження щодо використання концепції постійного вдосконалення в управлінні вітчизняними підприємствами, які дозволяють урахувати "простір допустимого", або "поле можливого", у межах котрого можна змінювати управління підприємством відповідно до ідеології та філософії концепції, нев-рахування яких є однією з причин низької результативності нових управлінсь-ких інструментів;
вимоги до умов використання концепції постійного вдосконалення в управлінні промисловим підприємством (зміни в менеджменті підприємства, особиста участь керівників підприємства, зміна ставлення до персоналу підп-риємства, стандартизація та вимірювання ефективності вдосконалень) відпові-дно до послідовності реалізації положень концепції, виконання яких створює підґрунтя для результативного використання її положень та інструментів шля-хом організаційних змін, що мають відбутися в менеджменті підприємства.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати та розроблені рекомендації являють собою методичну базу щодо створення умов і порядку застосування концепції постійного вдосконалення в управлінні дія-льністю сучасних вітчизняних підприємств.
До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать про-позиції щодо завдань менеджменту, що мають виконуватися при реалізації спеціальних і загальних функцій управління, за допомогою яких реалізуються положення концепції постійного вдосконалення в управлінні підприємством; моделі організаційних змін в управлінні підприємством; матриці вибору ске-рованості та послідовності реалізації моделі організаційних змін в управлінні підприємством.
Результати дисертаційної роботи використано в практичній діяльності машинобудівних підприємств, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатку: ТОВ "Луганський електромашинобудівний завод" (довідка про використання № 01/15 від 17.03.2011 р.) та ПрАТ "Лугцентрокуз"
ім. С.С. Монятовського (довідка про використання № 21 від 14.04.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та виснов-ки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо використання концепції постійного вдосконалення в управлінні вітчизняними промисловими підприємствами. Внесок автора в колективно опубліковані наукові праці конкретизовано в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Одержані результати наукового до-слідження, висновки та пропозиції доповідалися й були схвалені на ІV, V Мі-жнародних науково-практичних конференціях "Методологія та практика ме-неджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти" (м. Полтава, 2008, 2010 рр.), ІІІ, ІV, V Міжнародних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та молодих учених "Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформа-ційних систем: стан, проблеми, перспективи" (м. Одеса, 2008, 2009, 2010 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Гуманізація соціального управління" (м. Харків, 2008 р.), І Міжнародній науково-практичній конфере-нції студентів, аспірантів та молодих вчених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (м. Луганськ, 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні" (м. Київ, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Ін-ституціональні аспекти функціонування трудового потенціалу" (м. Луганськ, 2009 р.), ХІ Всеукраинской научно-практической конференции "Проблемы устойчивости деятельности предприятий Украины" (г. Симферополь, 2009 г.), І, ІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених "Актуальні питання теорії та практики менеджменту" (м. Лу-ганськ, 2010, 2011 рр.), ХV Міжнародній науково-практичній конференції "Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика" (м. Луцьк, 2010 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 23 наукових працях, серед яких – 6 статей у наукових журналах, 4 статті – у збірниках наукових праць та 13 публікацій  у матеріалах наукових конференцій. Зага-льний обсяг публікацій  6,25 д.а., з яких автору належать 5,46 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох ро-зділів і висновків, викладених на 221 сторінці машинописного тексту. Матері-али роботи містять 17 таблиць та 6 рисунків, які подано на 20 сторінках. Спи-сок використаних джерел із 220 найменувань уміщено на 22 сторінках,
3 додатки – на 11 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Вибір та організація використання управлінських інструментів з метою перетворення управління підприємством на важливий важіль підвищення його конкурентоспроможності мають здійснюватися не спонтанно, а на системній основі, у межах вибраної концепції управління. Концепція управління підпри-ємством – це система поглядів на управління підприємством, які зумовлені си-стемою керівних ідей певної теорії, визначають філософію та ідеологію управ-ління, скерованість управлінських дій і рішень на встановлені орієнтири, цілі й завдання та шляхи їхнього досягнення та вирішення. Відсутність концепції в управлінні підприємством веде до безсистемного застосування інструментів управління, позбавляє його цілісності й скерованості та зводить управління лише до поточного адміністрування.
У сучасній економіці існує багато різноманітних концепцій управління підприємством, які різняться концептом управління, вектором, орієнтирами, акцентами, інструментами та методами реалізації. Для аналізу вибрані концепції управління, які досить поширені в управлінській літературі, а також ті, що застосовуються в практиці управління, але, на жаль, переважно зарубіжними підприємствами: стратегічного управління, управління за вартістю, контролін-гу, трансакційних витрат, управління за результатами, управління змінами та постійного вдосконалення. За результатами аналізу цих концепцій управління зроблено такі висновки: кожній концепції властиві переваги, але одночасно й обмеження; застосування будь-якої з концепцій в управлінні вітчизняними пі-дприємствами потребує їхньої адаптації, оскільки всі вони є продуктом зару-біжної науки та практики управління.
За результатами проведеного контент-аналізу найпоширеніших концеп-цій управління підприємством вибрано концепцію постійного вдосконалення. Такий вибір потребував аналізу змісту концепції, її основних положень та ін-струментів їхньої реалізації в управлінні підприємством та очікуваних резуль-татів від їхнього використання, оскільки з поміж відомих напрацювань у галузі управління вітчизняними підприємствами концепція постійного вдосконалення є найменш вивченою.
Концепція постійного вдосконалення спрямована на зміни й удоскона-лення в кожній функціональній підсистемі підприємства, вона передбачає вдо-сконалення всього, що відбувається на підприємстві, і, у першу чергу, у виро-бничій підсистемі. Прагнення до вдосконалення втілене в конкретні форми, методи й технології, що дозволяють упроваджувати в управління підприємст-вом положення концепції. Концепція є антиподом перетворень стану підпри-ємства, що відбуваються одноразово, революційним шляхом (наприклад, рест-руктуризація, реорганізація підприємства). Такі перетворення потребують зна-чних інвестицій, зокрема, і в персонал. Еволюційний шлях перетворень, що передбачається концепцією постійного вдосконалення, скерований на посту-пове поліпшення процесів, виконуваних робіт, операцій, функцій у функціона-льних підсистемах підприємства, які в сукупності і складають зміст його дія-льності. В концепції постійного вдосконалення увага акцентується на поступа-льності руху до поставлених цілей, на дрібницях, які за масштабних перетво-рень можуть залишитися невиявленими, безупинному прогресі з малими ризи-ками. Незважаючи на незначну швидкість перетворень, саме цей шлях забез-печує вдосконалення процесів, виконуваних різноманітних робіт, операцій, функцій, яке супроводжується скороченням часу та зменшенням витрат на їхнє виконання, ліквідацією невиробничих витрат і втрат.
Концепція постійного вдосконалення реалізується в управлінні діяльніс-тю підприємства за допомогою декількох систем, функціонування яких пов’язане між собою: системи "Бережливе виробництво" (Lean Production), "5S", "TQM" (загальна система управління якістю), системи "Точно вчасно" (JIT), циклу PDCA (плануй – роби – перевіряй – упливай), циклу SDCA (стан-дартизуй – роби – перевіряй – упливай), "Шість сигм", системи "Канбан", гур-тків контролю якості. У свою чергу, у кожній системі використовуються певні методи, прийоми, способи та алгоритми. Інструментарій концепції постійного вдосконалення є різноманітним і комплексним, оскільки кожна з її систем є доволі складною. Всі інструменти концепції постійного вдосконалення скеро-вані, перш за все, на групову діяльність та уміння активно використовувати "людські можливості", знаходити й виявляти приховані творчі можливості пе-рсоналу та спрямовувати їх на максимізацію прибутку підприємства шляхом зменшення витрат і втрат та покращення якості всіх процесів; створювати умови для налагодження як горизонтальних, так і вертикальних зв'язків між групами в масштабі підприємства, забезпечувати підвищений ступінь лояль-ності та відданості працівників підприємства, готовність працювати з макси-мальною ефективністю та продуктивністю.
Застосуванню інструментів, як і всієї концепції в цілому, в управлінні українськими промисловими підприємствами має передувати їхнє ретельне вивчення. Навіть після адаптації інструментарію концепції постійного вдоско-налення застосовувати його на вітчизняних підприємствах потрібно обережно, у першу чергу, для розв'язання найгостріших проблем. До того ж результатив-не застосування будь-якої концепції залежить від сполучення конкретних об-ставин та умов діяльності підприємства. Тому потрібні дослідження умов за-стосування концепції постійного вдосконалення в управлінні українськими пі-дприємствами.
Для з'ясування, які саме положення концепції постійного вдосконалення та інструментарій, що їх реалізує, придатні до використання в управлінні віт-чизняними промисловими підприємствами відповідно до тих умов, що є та можуть бути створені, проведено їхній аналіз.
Положення концепції постійного вдосконалення реалізуються при вико-нанні функцій управління, які виділено за ознаками структурування дій та операцій, виконання котрих складає сутність функції: загальні функції (струк-турування дій та операцій за ознакою однорідності управлінських робіт за змі-стом процесу управління) та спеціальні (структурування дій та операцій за ознакою цільового скерування). Спеціальні функції (удосконалення, підтримка та мотивація) є головними, а загальні (координація, організація та контроль) виконують підтримувальну роль, тобто їхня реалізація сприяє найповнішій та якісній реалізації спеціальних функцій.
За результатами аналізу функцій управління, за допомогою яких реалі-зуються положення концепції постійного вдосконалення в управлінні підпри-ємством, показано мету їхньої реалізації, управлінські роботи, дії та операції, що мають виконуватися, інструментарій реалізації функції, виявлено особли-вості та відмітні риси їхньої реалізації в контексті застосування положень кон-цепції та визначено завдання менеджменту, які мають вирішуватися при реалі-зації названих функцій.
Для з'ясування ставлення управлінців-практиків до прийнятності основ-них положень концепції постійного вдосконалення для використання їх в управлінні вітчизняними підприємствами опитано керівників і фахівців 25 промислових підприємств Луганської області з різними видами економічної діяльності.
Опитування проводилося за такими напрямами: формування сукупності проблем, які можна повністю або частково розв'язати в діяльності вітчизняних промислових підприємств за допомогою використання інструментів концепції постійного вдосконалення; з'ясування ставлення керівників і фахівців підпри-ємств до можливостей управлінських інструментів розв'язати проблеми в їхній діяльності; визначення придатності інструментів концепції постійного вдоско-налення до природи управління, що склалася на вітчизняних підприємствах; установлення обмежень у використанні концепції постійного вдосконалення.
За результатами опитування встановлено таке.
До сукупності проблем у діяльності вітчизняних промислових підпри-ємств, які можна повністю або частково розв'язати за допомогою використання положень та інструментів концепції постійного вдосконалення, увійшла майже половина з числа розглянутих – 14 з 30. Найважливішими проблемами вияви-лися високі витрати (виробничі та адміністративні), недостатня кваліфікація інженерно-технічних працівників, великі втрати через недостатню кваліфікацію персоналу, низька виробнича дисципліна, неефективність систем стиму-лювання.
У цілому опитаних керівників підприємств, що вважають за доцільне використання основних положень концепції постійного вдосконалення в управлінні вітчизняними підприємствами, можна визнати якщо не готовими, то певним чином підготовленими до цього. Але керівники підприємств, які в цілому та з обмовками визнали можливість використання положень та інстру-ментів концепції в управлінні, не готові очолити впровадження та використан-ня концепції. Щоправда, 78,6% опитаних керівників готові розпочати впрова-дження, а потім лише контролювати використання концепції, приділивши для цього лише частку свого робочого часу. Особисто очолити впровадження та використання концепції в управлінні підприємством готові лише 17,9% опита-них керівників. До впровадження елементу творчості в діяльність працівників підприємства опитані керівники в цілому поставилися позитивно, але лише 4,7% готові докласти до цього значних зусиль.
Більшість опитуваних схильна до думки, що використання управлінських інструментів спроможне значною мірою розв'язати лише деякі проблеми в діяльності підприємств або лише деякою мірою розв'язати окремі проблеми в діяльності підприємств. Для розв'язання цих проблем більшість опитаних кері-вників і фахівців схиляється до використання інструментів системи "Бережливе виробництво" та офіс-кайдзен.
Обмеження у використанні положень концепції постійного вдоскона-лення дозволяють урахувати "простір допустимого", або "поле можливого", у межах якого можна змінювати управління підприємством для досягнення пос-тавленої мети. В роботі сформульовано обмеження-заборони при використанні положень концепції постійного вдосконалення в управлінні вітчизняними під-приємствами, які складно формалізуються та є майже не вимірюваними: від-мова від репресивного менеджменту, тобто від спроби впроваджувати поло-ження концепції та її інструменти через примус, тиск, репресії; відмова від примусу – організаційні зміни мають відбуватися за пропозиціями та за участю тих працівників, яких вони стосуються; скорочення штатів і добір найкращих працівників, котрі встигають за перетвореннями та лідерами змін; відмова від прибутку як єдиної мети управління; тривалий термін реалізації концепції постійного вдосконалення; відмова від сліпого копіювання концепції, її поло-ження потрібно використовувати тією мірою, наскільки це є придатним для конкретного підприємства.
Між теоретичним вивченням і визнанням доцільності використання в управлінні підприємством положень концепції постійного вдосконалення й отримуванням у практиці управління переваг від цього використання лежить період упровадження, протягом якого потрібно підготувати менеджмент підп-риємства до використання положень та інструментів концепції шляхом вико-нання низки вимог, тобто певних правил поведінки керівництва та персоналу підприємства, виконання яких створює умови для результативного викорис-тання положень та інструментів концепції. Ці вимоги визначають організаційні зміни, що мають відбутися в менеджменті підприємства та його суттєвому компоненті – керівництві підприємством, і нові правила поведінки керівників і працівників підприємства. Без таких організаційних змін використання поло-жень та інструментів концепції постійного вдосконалення залишиться суто формальним.
Вимоги до впровадження концепції постійного вдосконалення сформу-льовано відповідно до послідовності реалізації положень концепції, а також з урахуванням того, що ця послідовність може застосовуватися не лише до управління підприємством у цілому, а й певною групою працівників (структу-рного підрозділу, тимчасової команди, яка має розв'язати конкретну проблему в діяльності підприємства). Сформульовані вимоги до впровадження концепції постійного вдосконалення передбачають зміни в менеджменті підприємства, особисту участь керівників підприємства, зміну ставлення до персоналу підп-риємства, стандартизацію та вимірювання ефективності використання її в управлінні підприємством. Сукупність показників ефективності використання концепції містить як відомі, так і спеціально сконструйовані показники еконо-мічної ефективності, що описують витрати часу, праці й матеріалів, витрати та втрати підприємства та якість продукції з урахуванням скерованості концепції (підвищення якості продукції, продуктивності праці, зменшення витрат і ско-рочення часу на виготовлення продукції) і рівнів, де відбуваються зміни (ро-боче місце, процес, структурний підрозділ, підприємство).
Для системного представлення сукупності організаційних змін, що пот-рібні для підготовки управління промисловим підприємством до використання положень та інструментів концепції постійного вдосконалення розроблено мо-дель організаційних змін в управлінні підприємством. Її теоретичним підґрун-тям є положення біоорганізаційних теорій, що визнають еволюційність органі-заційних змін, а організаційною формою – модель айсберга С. Германа.
Призначенням пропонованої моделі є опис послідовних організаційних змін в управлінні підприємством з метою приведення управління підприємст-вом до стану, у якому використання положень концепції постійного вдоскона-лення та її інструментів буде результативним. Модель за характером є управ-лінською, демонстраційною, цільовою, за терміном використання – такою, що використовується впродовж певного періоду. Її побудовано з використанням загальноуправлінських і спеціальних принципів з урахуванням припущень, що відображають мету моделі.
Модель організаційних змін в управлінні підприємством складається з двох частин – "жорстких", або видимих, і "м'яких", або невидимих, організа-ційних змін. "М'які" організаційні зміни представляють змістовий аспект мо-делі, а "жорсткі" – її інструментальний, або процесний, аспект. "Жорсткі" зміни є організаційною формою "м'яких" організаційних змін. "М'які" організаційні зміни тривають досить довго, за східчастим принципом і прискорити їх майже неможливо, а ось "жорсткі" можуть відбутися з певним прискоренням. Зміни в "жорсткій" сфері моделі здійснюються з використанням формальних прийомів і методів управління, адміністративних технологій управління, а в "м'якій" сфері – на основі лідерства, партисипативного управління, власного прикладу тощо.
Реалізація моделі організаційних змін в управлінні промисловим підпри-ємством є складним багатоетапним процесом, який має відбуватися з викорис-танням принципів послідовності, усвідомленого характеру дій, персоніфікації та залученням до участі всього персоналу.
Реалізація моделі організаційних змін в управлінні промисловим підпри-ємством розпочинається дією підготовчого блоку моделі. Скерованість моделі визначає масштаб (положення та інструменти) та локалізацію (управління під-приємством у цілому, певна група працівників, структурний підрозділ або тимчасова команда) використання концепції постійного вдосконалення, для чого розроблено матрицю, квадранти якої відображають масштаб і локалізацію використання концепції. Від скерованості моделі організаційних змін в управ-лінні підприємством залежить обсяг організаційно-розпорядчої роботи, у якій значну увагу потрібно приділити розподілу сукупності організаційних змін у часі й просторі, що можна зробити, відповідно, за допомогою календарного планування та шляхом закріплення організаційних змін за конкретними під-розділами підприємства, центрами відповідальності або конкретними посадо-вими особами. Для забезпечення взаємозв'язку організаційних змін при пере-ході в управлінні підприємством на концепцію постійного вдосконалення в пропонованій моделі можна використати конфігуратор змін.
Результатом дії підготовчого блоку моделі є на цільовому рівні – чітко сформульована мета дій і критерії її досягнення, на ідейно-мотиваційному – готовність і намагання керівників усіх рівнів до організаційних змін, на когні-тивному – усвідомлення змісту концепції та порядку використання її положень та інструментів, на організаційному – наявність збалансованої, кваліфікованої й умотивованої команди для впровадження організаційних змін у діяльності підприємства.
Подані зміни в "жорсткій" сфері моделі передбачають зміну складу фун-кцій менеджменту, упровадження змін в організаційній структурі, вибір управлінських інструментів і створення системи пропозицій. Зміни в "м'якій" сфері скеровано на створення довіри з боку персоналу, коригування організа-ційної культури, зміни організаційної поведінки та забезпечення неформальної взаємодії персоналу при використанні положень концепції постійного вдос-коналення в управлінні підприємством. У роботі розглянуто зміни в "жорсткій" і "м'якій" сферах моделі організаційних змін в управлінні підприємством, показано їхній взаємозв'язок.
У дисертаційній роботі за результатами проведеного дослідження вирі-шено актуальне науково-практичне завдання щодо визначення умов та обме-жень використання положень та інструментів концепції постійного вдоскона-лення в управлінні вітчизняними промисловими підприємствами, системного представлення сукупності організаційних змін, що необхідні для підготовки управління промисловим підприємством до використання положень та інстру-ментів концепції постійного вдосконалення. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого:
невисока конкурентоспроможність вітчизняних промислових підпри-ємств становить суттєву загрозу для їхньої подальшої діяльності. Вдоскона-лення управління підприємством є способом підвищення їхньої конкурентосп-роможності, оскільки товарні, технічні й технологічні інновації вимагають значних інвестицій, залучення яких поки що ускладнене. Вибір та організація використання управлінських інструментів з метою перетворення управління підприємством на важливий важіль підвищення його конкурентоспроможності мають здійснюватися не спонтанно, а системно, на основі вибраної концепції управління;
сучасні концепції управління підприємством різняться концептом, оріє-нтирами, акцентами та використовуваними управлінськими інструментами. Кожній концепції властиві переваги й обмеження, кожна з них установлює ті орієнтири, на досягнення яких мають бути спрямовані управління підприємст-вом і система стимулювання його персоналу. За результатами порівняльного аналізу концепцій управління для подальшого застосування в управлінні віт-чизняними підприємствами вибрано концепцію постійного вдосконалення;
концепція постійного вдосконалення скерована на зміну та еволюційне вдосконалення всіх здійснюваних на підприємстві процесів, вона відображає філософію управління підприємством, зміст якої полягає в реалізації постійно-го прагнення до вдосконалення всього, що відбувається на ньому, що дає змогу безперервно створювати все більш конкурентоспроможний продукт. Ін-струменти концепції постійного вдосконалення спрямовані, перш за все, на ак-тивне використання "людських можливостей", виявлення прихованого творчо-го потенціалу персоналу та скерування його на забезпечення прибутку підпри-ємства шляхом зменшення втрат і підвищення якості всіх процесів;
за результатами аналізу основних положень концепції постійного вдос-коналення та інструментарію їхньої реалізації встановлено, що концепція ви-ходить із заперечення незмінної постійності будь-якої системи та необхідності внесення постійних змін; формою постійного вдосконалення є організаційні зміни, які досить суттєво змінюють поведінку працівників; фундаментальним, ключовим елементом є людина – головна цінність і вище досягнення будь-якої організації, що реалізується в п’яти великих системах створення стосунків між людиною та організацією, які функціонують за допомогою побудови відповід-ної системи матеріального заохочення й особливої корпоративної культури на підприємстві;
положення концепції постійного вдосконалення реалізуються за допомо-гою функцій управління, які виділено за ознаками структурування дій та опе-рацій, виконання котрих складає сутність функції: загальні функції (структу-рування дій та операцій за ознакою однорідності управлінських робіт за зміс-том процесу управління) та спеціальні (структурування дій та операцій за ознакою цільового скерування). Головними є спеціальні функції – удоскона-лення, підтримка та мотивація, а загальними, що виконують підтримувальну роль, – координація, організація та контроль. За результатами аналізу виділе-них функцій управління виявлено особливості їхньої реалізації в контексті ви-користання положень концепції, відмітні риси реалізації та визначено завдання менеджменту, що мають виконуватися при реалізації розглянутих функцій;
для з'ясування готовності менеджменту вітчизняних промислових підп-риємств до використання концепції постійного вдосконалення проведено опи-тування керівників і фахівців 25 промислових підприємств Луганської області за кількома напрямами. Результати опитування дозволили виявити проблеми в діяльності вітчизняних промислових підприємств, які можна повністю або ча-стково розв'язати за допомогою використання положень концепції постійного вдосконалення (високі виробничі та адміністративні витрати, недостатня ква-ліфікація інженерно-технічних працівників, великі втрати через недостатню кваліфікацію персоналу, низька виробнича дисципліна). Для розв'язання цих проблем більшість опитаних керівників і фахівців схиляється до використання методів системи "Бережливе виробництво" та офіс-кайдзен;
підготовці менеджменту підприємства до використання концепції пос-тійного вдосконалення сприятиме виконання низки сформульованих вимог, виконання яких створюватиме умови для результативного використання по-ложень концепції та інструментів, що їх реалізують: зміни в менеджменті під-приємства, особиста участь керівників підприємства, зміна ставлення до пер-соналу підприємства, стандартизація та вимірювання ефективності вдоскона-лень. Ці вимоги визначають організаційні зміни, що мають відбутися в мене-джменті підприємства. Без них використання положень та інструментів конце-пції постійного вдосконалення результатів не дасть, а саме використання за-лишиться суто формальним;
організаційною формою перетворень у системі управління підприємст-вом для підготовки використання положень та інструментів концепції постій-ного вдосконалення вибрано модель айсберга С. Германа, на базі якої розроб-лено модель організаційних змін в управлінні підприємством. Її теоретичним підґрунтям послугували положення біоорганізаційних теорій, що визнають еволюційність організаційних змін. "Жорстка" та "м'яка" сфери моделі айсберга С. Германа набули нового змісту, що відображає характер і послідовність організаційних змін в управлінні підприємством. Призначенням моделі є при-ведення управління підприємством до стану, у якому буде результативним ви-користання положень концепції постійного вдосконалення та її інструментів. Модель за характером є управлінською, демонстраційною, цільовою, за термі-ном використання – такою, що використовується впродовж певного періоду;
реалізація моделі організаційних змін в управлінні промисловим підпри-ємством має відбуватися з використанням сукупності принципів і розпочина-тися дією підготовчого блоку моделі, результатом чого буде проект переходу на концепцію постійного удосконалення. Подані зміни в "жорсткій" сфері мо-делі передбачають зміну складу функцій менеджменту, упровадження змін в організаційній структурі, вибір управлінських інструментів і створення системи пропозицій. Зміни в "м'якій" сфері спрямовані на створення довіри з боку персоналу, коригування організаційної культури, упровадження змін в органі-заційній поведінці та забезпечення неформальної взаємодії персоналу при ви-користанні положень концепції постійного вдосконалення в управлінні підп-риємством.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адизес И. Управляя жизненным циклом корпорации / Ицхак Адизес. — СПб.: Питер, 2009. — 384 с.
2. Адизес И. Управляя изменениями / Ицхак Адизес. — СПб.: Питер, 2008. — 224 с.
3. Алєйніков А. А. Забезпечення раціонального використання бюрокра-тичних інструментів в системі адміністративного управління підприємства
/ А. А. Алєйніков // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. —
С. 32–35.
4. Антипова Л. О. Функція організації як функція ціле полягання за ви-дами діяльності підприємства / Л. О. Антипова // Економіка. Менеджмент. Пі-дприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 20. — Луганськ: СНУ ім. В Даля, 2008. —
С. 149–154.
5. Апокалипсис украинского машиностроения [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://thersome.ucoz.ua/news/apokalipsis_ukrainskogo_mashinostroenija/2010-12-01-111
6. Архипов В. Стратегическая эффективность управленческих решений / В. Архипов // Проблем теории и практики управления. — 1996. — № 5. —
С. 117–122.
7. Архипова Н. И. Исследование систем управления : [монография]
/ Архипова Н. И., Кульба В. В., Косяченко С. А. — М.: ПРИОР, 2002. — 384 с.
8. Арцишевский М. Проблемы структурной перестройки экономики
/ М. Арцишевский, Б. Райзберг // Экономист. — 2000. — № 1. — С. 4–52.
9. Белбин Р. М. Команды менеджеров: как объяснить их успех или неу-дачу / Р. Мередит Беллин ; пер. с англ. Е. Смолиной. — 2-е изд. — Лондон: Кивитс, 2007. –– 240 с.
10. Берсуцкий Я. Г. Стратегическое управление: модели и методы : [монография] / Я. Г. Берсуцкий, Н. Н. Лепа. — Донецк: ДИЭХП, 2001. —
215 с.
11. Богданов А. А. Тектология. Всеобщая организационная наука : в 3 т. / А. А. Богданов. ― М.: Экономика, 1992. ― Т. 1. ― 323 с.
12. Большой экономический словарь / [под ред. А. Н. Азрилиана]. —5–е изд. доп. и перераб. — М.: Институт новой экономики, 2002. — 1280 с.
13. Бондаренко И. В. Менеджмент  корпоративный, информационный, антикризисный: справочно-информационное пособие / И. В. Бондаренко,
В. И. Дубницкий. — Донецк: ООО "Юго-Восток, ЛТД", 2004.  140 с.
14. Бондаренко С. С. Аналіз інструментарію концепції постійного вдос-коналення / С. С. Бондаренко // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 20. — Луганськ: СНУ ім. В Даля, 2008. — С. 115–121.
15. Бондаренко С. С. Бережливе виробництво як інструмент зменшення витрат підприємства / С. С. Бондаренко // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., 13-15 травн. 2009 р. — К.: КНТЕУ, 2009. — С. 73–75.
16. Бондаренко С. С. Вибір інструментарію концепції постійного вдос-коналення для реалізації на вітчизняних підприємствах / С. С. Бондаренко
// Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. для викладачів, аспірантів та молодих вчених, 27-28 бер. 2009 р. — Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2009. — С. 24–25.
17. Бондаренко С. С. Внесення змін до мотивації персоналу як головна умова застосування концепції постійного вдосконалення на українських підп-риємствах / С. С. Бондаренко // Гуманізація соціального управління : Всеукр. наук.-практ. конф., 29 квіт. 2008 р. : тези доповід. — Харків: ХНЕУ, 2008. — С. 18–22.
18. Бондаренко С. С. Вплив глобалізації на розповсюдження розробок у галузі управління / С. С. Бондаренко // Проблеми глобалізації та моделі стійко-го розвитку економіки : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, ас-пірантів та молодих вчених, 25-27 бер. 2009 р. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2009. — С. 377–379.
19. Бондаренко С. С. Вплив особливостей діяльності машинобудівних підприємств на застосування концепції постійного вдосконалення / С. С. Бон-даренко // Сучасні технології управління підприємством та можливості вико-ристання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи : матеріали ІІI Міжнар. наук.-практ. конф. для викладачів, аспірантів та молодих вчених, 28-29 бер. 2008 р. — Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2008. — С. 25–26.
20. Бондаренко С. С. Застосування системи "Бережливе виробництво" на вітчизняних підприємствах: доцільність та передумови / С. С. Бондаренко
// Актуальні проблеми економіки. — 2009. — № 10(100). — С. 44–50.
21. Бондаренко С. С. Ідеї системи бережливого виробництва та дії щодо їх використання в управлінні вітчизняними підприємствами / С. С. Бондаренко // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика : матеріали ХV Міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 травн. 2010 р. — Луцьк: ВНУ імені Леси Українки, 2010. – С. 86–87.
22. Бондаренко С. С. Інструментарій переходу до використання системи "Бережливе виробництво" на вітчизняних підприємствах / С. С. Бондаренко
// Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2010. — № 2(144). Ч .2. — С. 35–39.
23. Бондаренко С. С. Інструментарій реалізації концепції постійного вдосконалення на вітчизняних підприємствах / С. С. Бондаренко // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. — 2008. — Т. 1. № 4. — С. 150–153.
24. Бондаренко С. С. Карта створення нової вартості як інструмент реа-лізації концепції постійного удосконалення / С. С. Бондаренко // Актуальні пи-тання теорії та практики менеджменту : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 16-18 бер. 2011 р. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2011. — С. 31–33.
25. Бондаренко С. С. Концепція постійного вдосконалення: сутність та можливість застосування на вітчизняних підприємствах / С. С. Бондаренко
// Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодер-жавні, галузеві та регіональні аспекти : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 16-18 трав. 2008 р. — Полтава: ПУСКУ, 2008. — С. 188–190.
26. Бондаренко С. С. Машинобудівні підприємства: потреба в нових управлінських інструментах / С. С. Бондаренко // Економіка. Менеджмент. Пі-дприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 21. Ч. ІІ. — Луганськ: СНУ ім. В Даля, 2009. — С. 135–140.
27. Бондаренко С. С. Організаційний супровід впровадження складників концепції постійного вдосконалення на вітчизняних підприємствах
/ С. С. Бондаренко // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 23. Ч. І. — Луганськ: СНУ ім. В Даля, 2011. — С. 81–87.
28. Бондаренко С. С. Передумови впровадження на підприємстві систе-ми "Бережливе виробництво" / С. С. Бондаренко // Вісник Хмельницького на-ціонального університету. Серія: Економічні науки. — 2009. — Т. 2. № 4. —
С. 214–217.
29. Бондаренко С. С. Процесний підхід як основа використання концеп-ції постійного вдосконалення на вітчизняних підприємствах / С. С. Бондаренко // Проблемы устойчивости деятельности предприятий Украины : материалы ХІ Всеукр. научн.-практ. конф., 4-5 дек. 2009 г. — Симферополь: НАПКС, 2009. — С. 25–27.
30. Бондаренко С. С. Результативність використання концепції постій-ного вдосконалення на вітчизняних підприємствах / С. С. Бондаренко
// Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. для викладачів, аспірантів и молодих вчених, 26-27 бер. 2010 р. — Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2010. — С. 47–49.
31. Бондаренко С. С. Створення цінності як цільова установка управ-ління підприємством / С. С. Бондаренко // Актуальні питання теорії та практики менеджменту : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 17-18 бер. 2010 р. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2010. — С. 33–35.
32. Бондаренко С. С. Управлінські інструменти зменшення витрат підп-риємства / С. С. Бондаренко // Вісник Східноукраїнського національного уні-верситету імені Володимира Даля. — 2010. — №. 11(153). Ч. 2. — С. 215–221.
33. Бухвалов А. В. Корпоративное управление как объект научных исс-ледований / А. В. Бухвалов // Российский журнал менеджмента. — 2005. —
Т. 3. № 3. — С. 81–96.
34. Валдайцев С. В. Оценка бизнеса и управление стоимостью предпри-ятия : учеб. пособ. для ВУЗов / Сергей Васильевич Валдайцев. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 720 с.
35. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология ХХІ века
/ И. Валлерстайн ; пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. — М.: Логос, 2003. — 368 с.
36. Василькова Т. В. Организационная культура в системе хозяйствова-ния предприятий : [научн. изд.] / Татьяна Владимировна Василькова. — До-нецк: ИЭП НАН Украины, 1997. — 135 с.
37. Вахрушев В. Принципы японского управления / Владимир Вахру-шев. — М.: Технологическая школа бизнеса, 1992. — 206 с.
38. Веллингтон П. Стратегии кайдзен для успешных продаж / Питер Веллингтон ; пер. с англ. — СПб.: Питер, 2004. — 272 с.
39. Веснин В. Р. Основы менеджмента : [учебн.] / Владимир Рафаилович Веснин. — М.: Триада, Лтд, 1996. — 384 с.
40. Ветлужских Е. Н. Мотивация и оплата труда: Инструменты. Мето-дики. Практика / Елена Николаевна Ветлужских. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. — 133 с.
41. Войтов А. Г. Философия : учебн. пособ. для аспирантов
/ Александр Григорьевич Войтов. — М.: ИТК "Дашков и Ко", 2003. — 512 с.
42. Вольчик В. В. Курс лекций по институциональной экономике [Эле-ктронный ресурс] / В. В. Вольчик. — Ростов-н/Д: изд-во Рост. ун-та, 2000. — Режим доступа : //http: //ie. boom.ru /Lecture3.htm
43. Воронков Д. К. Розвиток підприємства: управління змінами та інно-вації : [монографія] / Д. К. Воронков, Ю. С. Погорелов. — Харків: АдвАтм, 2009. — 436 с.
44. Воронков Д. К. Управління змінами на підприємстві: теорія та при-кладні аспекти : [монографія] / Денис Костянтинович Воронков. — Харків: ВД "ІНЖЕК", 2010. — 340 с.
45. Вумек Дж. П. Бережливое производство: Как избавиться от потерь и добиться процветания вашей компании / Дж. П. Вумек, Д. Т. Джонс ; пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. — 473 с. — (Серия "Модели менедж-мента ведущих корпораций").
46. Гантер Р. Методы управления проектированием программного обе-спечения / Ричард Гантер ; пер. с англ. под ред. Е.К. Масловского. — М.: Мир, 1981. — 392 с.
47. Гараедаги Дж. Системное мышление: Как управлять хаосом и слож-ными процессами: Платформа для моделирования архитектуры бизнеса
/ Джамшид Гараедаги ; пер. с англ. Е. И. Недбальской ; [науч. ред. Е. В. Кузне-цова]. — Минск: Гревцов Паблишер, 2007. — 480 с.
48. Герчиков В. И. Мотивация, стимулирование и оплата труда : учебн. пособ. / В. И. Герчиков. — М.: изд-во МГУ – Высшая школа экономики, 2004. — 362 с.
49. Гибсон Дж. Организации: поведение, структура, процессы
/ Джордж Гибсон ; пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 662 с.
50. Гительман Л. Д. Преобразующий менеджмент: Лидерам реоргани-зации и консультантам по управлению : учебн. пособ. / Л. Д. Гительман. — М.: Дело, 1999. — 496 с.
51. Глумаков В. Н. Организационное поведение : учебн. пособ. / Вла-димир Николаевич Глумаков. — М.: ЗАО "Финстатинформ", ВЗФЭИ, 2002. — 256 с.
52. Голов С. Ф. Управлінський облік : [підруч.] / Сергій Федорович Го-лов. — К.: Лібра, 2003. — 704 с.
53. Голоктеев К. Управление производством: инструменты, которые работают / К. Голоктеев, И. Матвеев. — СПб.: Питер, 2008. — 251 с. — (Серия "Практика менеджмента").
54. Гошал С. Стратегический процесс: Концепции. Проблемы. Решения / Гошал С., Минцберг Г., Куинн Дж. Б. ; пер с англ. — СПб.: Питер, 2001. — 684 с.
55. Грант Р. Современный стратегический анализ / Роберт Грант ; пер с англ. под ред. В.Н. Фунтова. — 5-е изд. — СПб.: Питер, 2008. — 560 с. — (Се-рия "Классика МБА").
56. Грейнер Л. Эволюция и революция в процессе роста организаций
/ Л. Грейнер // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 8 "Мене-джмент". –– 2002. –– № 4. –– С. 76–92.
57. Грязнова А. Г. Основы менеджмента : учебн. пособ. / А. Г. Грязнова, А. Ф. Джинджолия. — М.: Экономика, 2008. — 472 с.
58. Гуияр Ф. Ж. Преобразование организации / Ф. Ж. Гуияр, Дж. Н. Келли ; пер. с англ. — М.: Дело, 2000. — 376 с.
59. Дак Дж. Д. Монстр перемен. Причины успеха и провала организа-ционных преобразований / Дж. Д. Дак ; пер. с англ. — М.: Альпина Паблишер, 2003. — 320 с.
60. Дамодаран А. Инвестиционная оценка. Инструменты и техника оценки любых активов /Асват Дамодаран ; пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. — 1342 с.
61. Дафт Р. Менеджмент / Р. Дафт ; пер. с англ. —6 изд. — СПб.: Питер, 2006. — 864 с.
62. Дафт Р. Организации : учебн. пособ. для психологов и экономистов
/ Р. Дафт ; пер. с англ. — СПб.: Пройм-ЕВРОЗНАК, 2