Волкова Олена Анатоліївна. Підвищення інвестиційної активності суб'єктів господарювання на ринку цінних паперів

brief description

Волкова Олена Анатоліївна. Підвищення інвестиційної активності суб'єктів господарювання на ринку цінних паперів : Дис... канд. наук: 08.02.03 2005

Волкова О. А. Підвищення інвестиційної активності суб’єктів господарювання на ринку цінних паперів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування та регулювання економікою. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005
Дисертаційна робота присвячена вирішенню задачі, яка спрямована на формування привабливого інвестиційного середовища в Україні. Визначено поняття інвестиції для розробки концептуальних основ створення інвестиційного портфеля активів і їх розподілу по проектах з урахуванням інвестиційного та кредитного ризиків та особливостей інвестиційної діяльності в умовах транзитивної економіки. На підставі удосконалення методів фінансового аналізу встановлено домінуючі інвестиційні ресурси.
Розроблено економіко-математичну модель для забезпечення управління інвестиційними та кредитними ризиками, що дозволяє створити буфер попередження зовнішніх і внутрішніх економічних загроз.
Запропоновано механізм взаємодії власників інвестиційних ресурсів і суб’єктів господарювання на фондовому ринку.
Волкова Е. А. Повышение инвестиционной активности хозяйствующих субъектов на рынке ценных бумаг. Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005
Диссертационная работа посвящена решению одной из важнейших задач рыночной экономики, формирование равновесной инвестиционной среды в Украине. Уточнены понятия «инвестиции» для разработки концептуальных основ создания инвестиционного портфеля активов и их рационального распределения по проектам с учетом инвестиционного и кредитного рисков, особенностей инвестиционной деятельности в условиях транзитивной экономики.
Концепция повышения инвестиционной активности предусматривает следующие блоки: установление особенностей инвестиционной деятельности, ее финансовый анализ, установление и исследование доминирующих инвестиционных ресурсов, формирование инвестиционного портфеля и определение степени инвестиционного и кредитного риска, механизм реализации разработанной модели инвестиционной привлекательности.
На основе усовершенствования методов финансового анализа и их адаптирования к оценке рисков в среде инвестирования и оборота ресурсов фондового рынка установлены доминирующие инвестиционные ресурсы в регионах.
Инвестиционные ресурсы, главным образом, создаются за счет средств хозяйствующих субъектов: амортизационные отчисления, прибыль, операции с ценными бумагами и облигациями. Ресурсы фондового рынка занимают незначительный удельный вес, причем эта величина не имеет тенденции к росту. Доказано, что такая ситуация складывается как результат низкой активности вторичного рынка ценных бумаг, снижение которого наблюдается с 2000 г. и резкое увеличение объема государственного инвестирования.
Установлен монопольный характер функционирования субъектов фондового рынка. По состоянию на 01.01.2000 г. из 9 его участников два имеют около 97 % торговли ценными бумагами.
Разработана экономико-математическая модель для обеспечения управления инвестиционными и кредитными рисками, которая одновременно учитывает основные финансово-экономические характеристики предприятия, внутренние и внешние угрозы. Такая модель является основой создания упреждающего буфера от внешних и внутренних экономических угроз.
Обоснование инвестиционной привлекательности потребителей ресурсов инвестирования осуществляется с учетом прямых и обратных связей инвестиционной системы, включающей: средства для реализации инвестиционных проектов, средства на депозитных счетах банков, рентабельность инвестиций, коэффициент общей доходности инвестиций, коэффициент относительной доходности инвестиций, кредитный период, сроки окупаемости проектов с учетом собственных и привлеченных средств, доля доходов от операционной деятельности, направляемая на инвестиции в проект, индекс инфляции, кредитные и денежные ставки.
Предложен механизм взаимодействия собственников инвестиционных ресурсов и хозяйствующих субъектов на фондовом рынке, который включает основные подсистемы инвестиционной деятельности: факторы инвестиционной активности и инструменты ее повышения, взаимоотношения владельцев инвестиционных ресурсов и их потребителей.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і визначено напрями вирішення актуальної науково-методичної задачі удосконалення механізму підвищення інвестиційної активності власників інвестиційних коштів та розробки методичних положень.
Результати дисертаційного дослідження дозволили зробити наступні висновки науково-методичного значення та практичного спрямування, які є основою підвищення інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання і інвестиційної активності власників відповідних ресурсів.
1. Аналіз процесу інвестування коштів для розширеного відтворення основного капіталу підтверджує недостатні темпи зростання питомої ваги інвестицій у валовому внутрішньому продукті по таких причинах: недостатні інвестиційні ресурси держави, територіальних утворень, суб’єктів господарювання та слабкий розвиток фондового ринку.
2. Розроблено концептуальні основи формування інвестиційного портфеля активів та їх розподілу з урахуванням інвестиційних і кредитних ризиків. На цій підставі запропоновано засоби реалізації особливостей інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання в умовах транзитивної економіки. Практичне застосування концепції є основою підвищення інвестиційної привабливості підприємств.
3. Ефективність інвестиційної політики визначає можливості економіки щодо оновлення і модернізації основних фондів і розв’язання задач структурної перебудови економіки України. Обґрунтовано, що факторами, які перешкоджають залученню інвестицій в економіку територіальних утворень держави і їх структурних одиниць, є: недостатній рівень конкурентоспроможності продукції і підприємств як наслідок несприятливого інвестиційного клімату, низькі кількісні і якісні характеристики інвестиційного процесу в стадії перерозподілу і накопичення капіталу у виробничо-комерційній сфері і сфері обігу.
4. Обґрунтовано, що основними напрямками інвестиційної політики у середньостроковому періоді залишаються: збільшення частки одноразових витрат господарюючих суб’єктів за рахунок прибутку і амортизаційних відрахувань; посилення державного протекціонізму в інвестиційному процесі; регулювання інвестиційних ресурсів на фондовому ринку, включаючи використання збережень населення; формування механізму страхування внутрішніх і зовнішніх інвестицій; інтеграція промислового і банківського капіталів; удосконалення кредитної системи.
5. Запропоновано класифікацію економічних ризиків, пов’язаних з процесом інвестування і кредитування, яка є інструментом створення буферної системи для попередження загроз інвестиційному і кредитному портфелю. У сукупності формується модель узгодження інтересів інвесторів і суб’єктів господарювання, які є одержувачами інвестиційних ресурсів.
6. На підставі аналізу структури інвестиційних ресурсів підтверджено значну питому вагу власних джерел, що обґрунтується слабкими темпами розвитку фондового ринку, недостатньою можливістю бюджетних ресурсів держави і регіонів, встановлені домінуючі інвестиційні ресурси підприємств диверсифікованою спрямованістю.
7. Запропоновано теоретико-імовірнісну формалізацію поняття доходності і ризику для вибору оптимальної інвестиційної стратегії, що використовується на етапі формування портфеля активів і при розподілі інвестиційного капіталу по типах активів й формуванні ринкових цін фінансових активів.
8. Удосконалено механізм взаємодії власників інвестиційних коштів на фондовому ринку, що поєднає економічну зацікавленість у підвищенні ефективності інвестиційної діяльності через створення привабливого ринкового середовища.
9. Результати теоретичного дослідження доведено до практичних методичних рекомендацій і впроваджено в ЗАТ Інкерстром”. Сукупний економічний ефект складає 61,35 тис. грн., у тому числі автору належить 26,0%, що є 15,97 тис. грн.