Волошин Микита Ігорович. Моделювання грошових потоків та ціноутворення на банківські депозити

brief description

Волошин Микита Ігорович. Моделювання грошових потоків та ціноутворення на банківські депозити.- Дисертація канд. екон. наук: 08.00.11, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2015.- 128 с.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
Волошин Микита Ігорович УДК 336.717.32
Моделювання грошових потоків та
ціноутворення на банківські депозити
Спеціальність 08.00.11 - Математичні методи, моделі
та інформаційні технології в економіці
Дисертація на здобуття наукового ступеня
Кандидата економічних наук
Науковий керівник: Іваненко Віктор Іванович 
Зміст
Зміст 2
Вступ 4
Розділ 1. Сучасний стан моделювання депозитної діяльності банку.. 12
1.1. Аналіз сучасних моделей депозитної діяльності з урахуванням
продуктового ряду 12
1.2. Дослідження формування різновидів грошових потоків депозитної
діяльності банку 24
1.3. Огляд існуючих підходів до оцінки ризику ліквідності та ціноутворення
на депозити банку 40
1.4. Висновки до розділу 51
Розділ 2. Моделювання грошових потоків та ціноутворення на депозити
банку 56
2.1. Моделювання дострокового повернення депозитів в потоковій моделі
банку 56
2.2. Розробка моделей грошових потоків: перевкладення, залучення нових
депозитів, післястрокового повернення та процентних витрат 80
2.3. Моделювання грошових потоків під ризиком дострокового повернення і перевкладення та ціноутворення на депозити в умовах неліквідного ринку.. 93
2.4. Висновки до розділу 102
Розділ 3. Перевірка адекватності моделей грошових потоків та кривої
доходності 108
3.1. Перевірка адекватності моделі дострокового повернення депозитів108
3.2. Оцінка адекватності моделей грошових потоків перевкладення та
післястрокового повернення 131
3.3. Побудова ринкових кривих дохідності за депозитами згідно розробленої
моделі ціноутворення 149
3.4. Висновки до розділу 153
Висновки 158
Література 161
Додатки 180

bibliography

Висновки
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання, яке полягає у розробці економіко-математичних моделей грошових потоків та ціноутворення на роздрібні депозити банку з урахуванням ризику ліквідності.
За результатами дисертаційного дослідження зроблені такі висновки.
1. В якості методологічної основи дисертаційної роботи покладено потокову модель банку, що дає змогу, на противагу балансовим моделям, розробляти більш детальні моделі депозитної діяльності. Для оцінки ризику ліквідності депозитної діяльності обґрунтовано використання методології «грошовий потік під ризиком» ( Cash Flow at Risk).
2. На основі проведеного аналізу літературних джерел систематизовано основні види грошових потоків, визначено їх роль і місце в депозитній діяльності банку. Встановлено, що при моделюванні основних показників депозитної діяльності необхідно враховувати грошові потоки планового повернення, дострокового і післястрокового повернення, перевкладення і залучення нових коштів, процентних витрат. При ціноутворенні на депозити - тільки потоки дострокового повернення та відмови від перевкладення, що несуть ризик ліквідності.
3. Розроблено комплекс економіко-математичних моделей грошових потоків дострокового, планового та післястрокового повернення, перевкладення, залучення нових коштів, сплачених процентних витрат; грошових потоків під ризиком дострокового повернення та відмови від перевкладення; ціноутворення на банківські депозити з урахуванням ризику ліквідності. Зокрема, на основі моделі дострокового повернення отримала подальший розвиток модель сплачених процентних витрат банку , яка на відміну від інших дає змогу врахувати економію, що забезпечується штрафом за дострокове повернення.
4. На основі порівняння статистичних даних двох великих українських банків із змодельованими даними встановлено, що моделі грошових потоків дострокового, планового та післястрокового повернення, перевкладення є достатньо точними для використання в практичній діяльності банків. А припущення, що покладені в основу даних моделей, є адекватними реальним процесам. Зокрема, в моделі перевкладення підтверджено припущення про відсутність часової затримки при перевкладенні та про те, що достроково повернені депозити не перевкладаються. Показано, що кошти післястрокового повернення можуть слугувати додатковим дешевим ресурсом для банку, а також індикатором лояльності клієнтів. Обґрунтовано доцільність організації аналітичного обліку цих коштів.
5. В основу моделі грошових потоків дострокового повернення покладено той факт, що клієнт може витребувати депозит з певною ймовірністю, якщо договірний строк ще не настав. З метою визначення даної ймовірності складено детальну систему факторів, що впливають на рішення клієнта щодо дострокового витребування. Для оцінки впливу фактору дохідності обґрунтовано використання підходу, який передбачає порівняння доходів, що будуть отримані клієнтом при здійсненні дострокового повернення та при відмові від нього. Формалізовано умову обґрунтованості дострокового повернення згідно даного фактору з урахуванням особливостей чинного законодавства України.
6. На основі теоретичної умови обґрунтованості дострокового повернення, що спричинене фактором дохідності, встановлено функціональний зв’язок між ймовірністю дострокового повернення та відносним віком депозиту (відношенням строку, що пройшов з моменту залучення, до договірного строку) та процентними ставками: за діючим депозитом, ринкової ставки та штрафної ставки за депозитом до запитання. Підтверджено, що цей зв’язок зберігається і для витребування депозитів, спричиненого іншими факторами. Запропоновано встановлений зв’язок використовувати в якості структури регресійної моделі ймовірності дострокового повернення. Перевагою такого підходу є те, що коефіцієнти моделі мають економічний зміст.
7. При перевкладенні депозитів вперше запропоновано враховувати міграцію коштів клієнтів між різними депозитними продуктами, використовуючи матрицю коефіцієнтів перевкладення з одного продукту в інший. Це дає змогу, зокрема, оцінити ефект зміни часової структури депозитного портфелю при перевкладенні. Встановлено фактори, що спонукають клієнта до перевкладення депозиту або відмови від нього. На підставі аналізу фактору дохідності виявлено залежність грошових потоків перевкладення депозитів від процентної ставки, яку пропонує банк за депозитами, та від ринкової ставки альтернативного розміщення коштів.
8. Для оцінки ризику ліквідності депозитної діяльності банку удосконалено модель «грошових потоків під ризиком» шляхом комплексного врахування грошових потоків дострокового повернення та потоків відмови від перевкладення депозитів, а також ефекту їх взаємного впливу.
9. Для ціноутворення на депозити обґрунтовано доцільність застосування підходу, згідно якого в умовах неліквідного ринку покриття депозитних ризиків (грошових потоків під відповідними видами ризику) забезпечується за рахунок економії на процентних витратах. Запропоновано компенсувати ризики, які породжуються певним депозитним продуктом, за рахунок економії на процентних витратах за цим конкретним продуктом, не перекладаючи депозитні ризики на інші продукти. Також встановлено, що ризики дострокового повернення та відмови від перевкладення необхідно враховувати одночасно через наявність залежності між ними. Тому, і при ціноутворенні враховано ефект взаємного впливу ризиків дострокового повернення та відмови від перевкладення. Даний підхід до ціноутворення рекомендовано використовувати для побудови ринкової кривої доходності за депозитами банку, параметри якої, на відміну від широко вживаних моделей процентних ставок ( наприклад, Нельсона-Сігеля), наділені економічним змістом та відповідають безризиковій процентній ставці та коефіцієнту втрати грошових потоків через ризик ліквідності.
Удосконалено потокову модель депозитної діяльності банку шляхом комплексного врахування поведінкових грошових потоків, що генеруються широким рядом продуктів з унікальними умовами, а також ефекту їх взаємного впливу. Це допоможе банку із значним портфелем роздрібних депозитів скоротити процентні витрати, а також підвищити якість управлінських рішень, наприклад, в задачах прогнозування депозитної діяльності, бюджетування, планування, оцінки ризиків, ціноутворення, утримання клієнтів, оптимізації бізнес-процесів, стрес-тестування та сценарного аналізу тощо.