ВЗАЄМОВПЛИВ ПРИВАТНОГО І ПУБЛІЧНОГО ПРАВА: СУЧАСНА КОНТИНЕНТАЛЬНО-ЄВРОПЕЙСЬКА ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ДРОНІВ БОРИС МИРОСЛАВОВИЧ

УДК 340.116

ВЗАЄМОВПЛИВ ПРИВАТНОГО І ПУБЛІЧНОГО ПРАВА: СУЧАСНА КОНТИНЕНТАЛЬНО-ЄВРОПЕЙСЬКА
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Волошенюк Олександр Володимирович,
кандидат юридичних наук, доцент

Харків – 2012
ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………..… 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ……………………..………………….……………11
1.1. Стан національної та зарубіжної розробки теми дослідження….…...11
1.2. Методологія і понятійно-категоріальний апарат дослідження……... 27
Висновки до розділу 1……………………………………………………..… 39

РОЗДІЛ 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА НАПРЯМИ КОНВЕРГЕНЦІЇ ПРИВАТНОГО І ПУБЛІЧНОГО ПРАВА ………………………... 42
2.1. Поняття юридичної конвергенції, особливості її прояву в сучасних історичних умовах ………………………………………………………….…42
2.2. Основні чинники взаємовпливу приватного і публічного права …….. 52
2.3. Напрями конвергенції приватного і публічного права ……………….. 70
Висновки до розділу 2 …………………………………………………….… 94

РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВЗАЄМОВПЛИВУ ПРИВАТНОГО І ПУБЛІЧНОГО ПРАВА.…..98
3.1. Взаємовплив джерел приватного і публічного права ………………..… 98
3.2. Загальне та особливе у правовому статусі суб’єктів публічного і приватного права …………………………………………………………….. 113
3.3. Змішані галузі та інститути як результат взаємовпливу приватного і публічного права ……...………………………………………………………135
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………. 154

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………...….161
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Поділ права на приватне й публічне є однією з відмітних рис континентально-європейського (романо-германського) права. Він об’єктивно зумовлений складністю й неоднорідністю суспільних зв’язків і відносин, які потребують нормативної регламентації, підкреслює системний характер права, його спрямованість на регулювання різноманітних сфер соціальної та індивідуальної життєдіяльності.
Протягом століть, починаючи з часів античності, питання співвідношення приватного і публічного права було предметом численних дискусій між представниками різних правових шкіл. Висловлювалися різні думки стосовно критеріїв поділу права на приватне і публічне, їх співвідношення, віднесення тієї чи іншої галузі до приватного чи публічного права тощо. Часом ці дискусії набували ідеологічного забарвлення, як це було за радянських часів, коли офіційна ідеологія відкидала вказаний дуалізм права, вважаючи його буржуазним пережитком.
Створення суверенної української держави, демократизація суспільно-політичного життя, формування громадянського суспільства спричинили необхідність відмови від багатьох ідеологічних постулатів минулого. Розвиток сучасної юридичної науки відбувається за умов плюралізму думок і методологічних підходів до розкриття природи складних юридичних явищ. Намагання України увійти до європейського правового простору викликає необхідність адаптації правової теорії та практики до цивілізаційних засад континентальної Європи, відновлення втрачених генетичних зв’язків з фундаментальними категоріями римського права. Такими засадничими категоріями, безумовно, є приватне й публічне право.
Слід також звернути увагу на рухливість публічних і приватних інтересів, які демонструють тенденцію до зближення, взаємного проникнення на різних етапах історичного розвитку держави і суспільства. Сучасна динаміка правових систем світу ставить перед науковцями низку важливих питань, пов’язаних з розвитком та взаємним впливом приватного і публічного права. Взаємодія публічного й приватного права відображає рухливий баланс інтересів політичних сил, державного устрою, механізмів управління, міри свободи й самостійності громадян у сучасному світі тощо. У більш широкому сенсі мова може йти про втілення у публічному та приватному праві співвідношення держави і громадянського суспільства, розкриття глибинних відмінностей та зв’язків між ними. Крім того, заслуговують на увагу й суто юридичні аспекти взаємодії різних елементів системи права, впливу одних галузей та інститутів права на інші. Відповідно до цього за сучасних умов можна говорити про тенденцію взаємопроникнення приватного і публічного права, взаємного залучення ними відповідного юридичного інструментарію, тобто про конвергентні процеси між ними, яким у попередніх вітчизняних та зарубіжних наукових дослідженнях не приділялося достатньої уваги.
Отже, дослідження процесів і наслідків взаємовпливу приватного й публічного права є актуальним як з точки зору загальнотеоретичного опанування феномену права, поглиблення уявлень про його системний характер, тенденції розвитку в сучасних історичних умовах, так і з позиції європейської інтеграції України, адаптації національного законодавства до європейських стандартів.
Науково-теоретичним підґрунтям дослідження стали напрацювання відомих вітчизняних і зарубіжних вчених у сферах філософії, теорії та історії держави і права, конституційного, адміністративного, сімейного, трудового, цивільного права, інших юридичних наук. Важливе місце в дисертаційному дослідженні посідають положення, які розробили в своїх працях видатні мислителі й науковці минулого: Аристотель, Д. Д. Грімм, Г. Гроцій, Демосфен, Н. Л. Дювернуа, Л. Дюгі, А. І. Єлістратов, Г. Елінек, К. Д. Кавелін, І. Кант, Г. Кельзен, М. М. Коркунов, І. В. Михайловський, С. А. Муромцев, Л. І. Петражицький, І. А. Покровський, Г. Радбрух, Ульпіан, Л. Цвєтаєв, Ф. Цейллер, Б. Н. Чичерін, Г. Ф. Шершеневич. За радянських часів проблемам приватного і публічного права приділяли увагу такі відомі вчені, як М. М. Агарков, С. С. Алексєєв, С. М. Братусь, Я. Ф. Миколенко, Є. Б. Пашуканіс, С. М. Потапов, М. О. Рейхель, Б. Б. Черепахін, Л. С. Явич тощо. Дисертант використав роботи сучасних зарубіжних науковців: Д. М. Азмі, Ж.-Л. Бержеля, К. Беше-Головко, М. Булінгера, Дж. Бреннана, Ю. С. Гамбарова, В. Г. Голубцова, Е. С. Гудкова, М. Гунеля, С. В. Дорохіна, О. Ю. Ільїної, М. ван Кревельда, Г. Манссена, Е. Е. Нестерової, В. С. Нерсесянца, В. Д. Перевалова, С. Пічотто, М. Планіоля, Ч. Санфіліппо, Ю. А. Тихомирова, О. Д. Третьякової, Ф. Фельдбрюгге, В. Є. Чіркіна, А. Шайо. Серед вітчизняних вчених заслуговують на увагу роботи таких авторів, як О. А. Банчук, Т. В. Блащук, О. М. Вінник, О. В. Гончарук, А. С. Довгерт, Р. А. Калюжний, О. М. Клименко, М. І. Козюбра, A. M. Колодій, Д. В. Лук’янов, Л. А. Луць, Р. Б. Сивий, О. Ф. Скакун, Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова, А. Шабуніна, О. В. Шев’як.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає п. 19.2 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., а також пп. 13–15 додатку 16 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених Наказом МВС № 347 від 29.07.2010 р.
Об’єктом дослідження є приватне й публічне право як загальнотеоретичні категорії, а предметом – теоретичні та практичні аспекти взаємного впливу приватного і публічного права в умовах поглиблення процесів юридичної конвергенції.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розкриття закономірностей та наслідків розвитку і взаємовпливу приватного й публічного права в країнах континентальної Європи із точки зору історичної ретроспективи та сучасного стану права, а також екстраполяція відповідного європейського досвіду на правову систему України.
Досягнення поставленої мети передбачає необхідність поетапного вирішення наступних взаємопов’язаних завдань:
- узагальнити теоретичні уявлення про поділ права на приватне й публічне від часів античності до наших днів;
- розкрити закономірності розвитку приватного й публічного права в країнах континентально-європейського типу правових систем;
- визначити природу категорії «правова конвергенція», охарактеризувати сфери її прояву за сучасних умов;
- систематизувати чинники, які обумовлюють взаємовплив приватного і публічного права;
- окреслити основні напрями конвергенції приватного й публічного права;
- визначити найбільш характерні для приватного й публічного права джерела (форми) права, розкрити особливості їх взаємного впливу;
- висвітлити загальні та особливі риси у правовому статусі суб’єктів публічного і приватного права;
- дослідити проблему існування змішаних галузей та інститутів права як прояв комплексного нормативного регулювання суспільних відносин.
Методологічна основа дисертації. Необхідність досягнення мети дослідження й розв’язання поставлених завдань обумовило використання як базового діалектичного методу пізнання, а також інших загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: формально-логічного, системного, історичного, формально-догматичного, аксіологічного, порівняльно-правового.
Діалектичний підхід дозволив розглянути приватне й публічне право в їхньому історичному розвитку й разом із тим у взаємозв’язку, взаємозумовленості, з погляду сполучення теорії та практики, історії й сучасності. Застосування системного методу сприяло розкриттю структурно-функціональних зв’язків між елементами системи права, усвідомленню приватного і публічного права як підсистем, що мають свою специфіку, але водночас утворюють об’єктивно зумовлену цілісність. Історичний метод використано під час узагальнення наукових підходів до досліджуваного поділу права, а також в інтересах розкриття закономірностей розвитку приватного й публічного права протягом останніх століть. Формально-догматичний метод використано під час узагальнення виявлених закономірностей та формулювання понятійно-категоріального апарату дослідження. Застосування порівняльно-правового методу дозволило проаналізувати особливості конвергенції приватного й публічного права в різних країнах Західної Європи. Завдяки аксіологічному методу було встановлено вплив домінуючих у конкретний історичний період правових цінностей на динаміку розвитку приватноправових і публічно-правових відносин, норм та інститутів.
Нормативну та емпіричну базу дослідження становлять Конституція України, акти українського законодавства, нормативні джерела інших країн світу, акти Європейського Союзу та Ради Європи, міжнародні конвенції, матеріали преси та інтернет-ресурси.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі теоретичних і практичних аспектів існування, розвитку та взаємодії приватного й публічного права в контексті актуальних проблем, що постали перед правовими системами держав континентальної Європи на сучасному етапі історичного розвитку. У процесі дослідження одержано результати, що мають наукову новизну:
уперше:
– встановлено безпосередній зв’язок між розвитком методологічних засад європейської юридичної науки та особливостями поділу права на приватне і публічне; стверджується, що вказаний поділ сформувався в умовах домінування формально-логічного методу, внаслідок чого приватне і публічне право розглядалися як чітко відокремлені одне від одного явища; подальший розвиток теорії систем створює підґрунтя для сприйняття приватного і публічного права як системних утворень, що розвиваються в умовах взаємного впливу;
– систематизовано чинники, що обумовлюють взаємне проникнення норм, інститутів та методів приватного і публічного права, за трьома базовими критеріями: характером зумовленості (об’єктивні та суб’єктивні), сферами прояву (загальносоціальні та юридичні), соціально-ціннісним ефектом (позитивні й негативні);
– визначено три основні напрями конвергенції приватного й публічного права: проникнення принципів, методів та інститутів публічного права у галузі приватного права; проникнення принципів, методів та інститутів приватного права у галузі публічного права; формування комплексних галузей та інститутів права;
– розподілено комплексні галузі права на галузі, що визначають базові принципи й співвідношення приватного і публічного права (конституційне право), та галузі, які є вторинними утвореннями в системі права і формуються на основі фундаментальних галузей (господарське право); галузі, які набули комплексного характеру в процесі свого розвитку (сімейне, трудове, фінансове право) а також галузі, які є змішаними з моменту свого виникнення (морське, екологічне право);
удосконалено:
– теоретичне визначення юридичної природи поділу права на приватне і публічне з використанням понять «дихотомія права» та «дуалізм права»; обґрунтовано тезу, що перше вказує на подвійний характер системи права, наявність у ній двох підсистем, друге – на характерні для вказаних підсистем процеси єдності та боротьби протилежностей;
– розуміння юридичної конвергенції як процесу взаємного проникнення доктрин, норм, юридичних механізмів, характерних для різних типів правових систем (макрорівень), та елементів однієї правової системи (мікрорівень);
– положення про критерії розмежування галузей права; стверджується, що кожна галузь права має особливий правовий режим, який складає унікальна комбінація взаємопов’язаних принципів, способів та методів правового регулювання;
набули подальшого розвитку:
– положення про необхідність системного підходу до розрізнення приватного і публічного права; зроблено висновок, що критеріями вказаного розмежування є інтерес, що домінує в кожній з підсистем права, особливості предмета, методу, типу та виду правового регулювання, статусу суб’єктів, співвідношення прав та обов’язків, порядок захисту порушеного права;
– співвідношення категорій «взаємодія» та «взаємовплив» приватного і публічного права; з’ясовано, що в процесі взаємодії відбувається комплексне застосування приватноправових і публічно-правових норм та інститутів, взаємовплив призводить до змін публічного і приватного права, взаємного проникнення відповідного юридичного інструментарію;
– наукові уявлення про закономірності розвитку публічно-правової та приватноправової правотворчості, взаємне залучення ними формально-примусових та добровільно-погоджувальних рис і процедур; стверджується, що комплексне використання переваг нормативно-правового акта і договору дозволяє створити належний правовий режим кожної галузі права;
– питання особливостей структури правового статусу суб’єктів права, їх розвитку в процесі взаємовпливу приватного і публічного права.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що обґрунтовані в дисертації ідеї, положення та висновки поглиблюють наукові знання про системний характер права, розкривають особливості регулювання приватноправових і публічно-правових відносин, доводять закономірність взаємного впливу приватного й публічного права. Вони можуть бути використані у науково-дослідній сфері для подальшого опанування питань, пов’язаних з тематикою дослідження, у процесі викладання загальної теорії права та порівняльного правознавства, у нормотворчій діяльності, під час вдосконалення законодавства України, його адаптації до європейських стандартів.
Апробація результатів дисертації відбувалась у процесі обговорення концепції, основних положень і висновків дисертації на засіданнях кафедри фундаментальних юридичних дисциплін Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України. Окремі положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на: науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 23 травня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин в умовах кризи: практика правозастосування і шляхи її вдосконалення» (м. Суми, 4–5 червня 2010 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку», присвяченій 20-й річниці незалежності України та 20-й річниці заснування інституту президентства в Україні (м. Суми, 21–22 травня 2011 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, а також у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 192 сторінки. Список використаних джерел включає 345 найменувань на 32 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання, що полягає у визначенні закономірностей взаємного впливу приватного і публічного права. За результатами дослідження зроблено наступні висновки:
1. Поділ права на приватне й публічне є однією з ознак, що дозволяють відокремити правові системи романо-германського типу від інших правових систем світу. Приватне право – функціонально-структурна підсистема права, що визначає правовий статус фізичних і юридичних осіб та регулює відносини між ними на основі диспозитивного методу й у відповідності з принципами свободи особистості, рівності сторін та добровільності укладання договорів. Публічне право – функціонально-структурна підсистема права, що визначає правовий статус державних органів і посадових осіб та регулює відносини між ними, а також між державними органами та фізичними і юридичними особами на основі імперативного методу й у відповідності з принципами субординації та централізованого контролю.
2. Проблематика поділу права на приватне й публічне викликає стабільний науковий інтерес від часів античності до наших днів, але практичного значення цей поділ набуває в умовах розвитку капіталістичних відносин і всеосяжної кодифікації права в Європі. Панівний у той час формально-логічний метод наукових досліджень спричинив побудову внутрішньо несуперечливої системи права з чітким відокремленням публічного й приватного права. Використання положень сучасної теорії систем, а також аксіологічного і порівняльно-правового методу дозволяє розглядати приватне й публічне право як відкриті підсистеми, які розвиваються під впливом одна одної та багатьох інших зовнішніх факторів.
3. Система права має складну внутрішню структуру, між її елементами існують генетичні, функціональні та ієрархічні зв’язки. Функціонування і розвиток публічно-правових та приватноправових норм, інститутів та галузей відбувається під впливом вказаних зв’язків, що породжує їх взаємодію та взаємний вплив, призводить до структурних і змістовних трансформацій системи права.
4. Однією з важливих закономірностей розвитку правових систем сучасності є поглиблення конвергентних процесів як на макрорівні (міжтипова конвергенція), так і на рівні окремих елементів правової системи. Взаємодія та взаємний вплив компонентів правової системи є важливим проявом її комплексного характеру, динамізму, адаптації до соціальних, економічних, політичних, ідеологічних змін. Юридична конвергенція спричиняє важливі зміни у механізмах державного управління, конституційного контролю, регулювання цивільно-правових відносин, формування правової культури, стимулює взаємне проникнення приватноправового та публічно-правового інструментарію.
5. Конвергенція норм, інститутів та методів приватного й публічного права відбувається під впливом чинників, які за характером зумовленості поділяються на об’єктивні та суб’єктивні, за сферою прояву – на загальносоціальні та юридичні, за соціально-ціннісним ефектом – на позитивні й негативні. Ця класифікація утворює об’ємну модель факторів, які обумовлюють поглиблення системних зв’язків між приватним і публічним правом. Кожен чинник можна розмістити в певній точці тривимірної системи координат, осями якої є «об’єктивне-суб’єктивне», «загальносоціальне-юридичне», «позитивне-негативне».
6. Європейська теорія і практика демонструє той факт, що галузі публічного права за сучасних умов збагачуються положеннями й принципами, які мають договірну природу. Гуманізація публічної сфери, сервісна спрямованість державних функцій, поглиблення гарантій прав і свобод людини призводять до широкого використання публічних послуг, адміністративних договорів, податкових зобов’язань, угод про визнання вини тощо.
7. Загострення різноманітних глобальних та внутрішніх проблем, конфліктів, кризових явищ викликає необхідність переосмислення проблеми балансу між свободою та безпекою, приватними й публічними інтересами, а відтак, вимагає більш широкого використання у приватному праві положень імперативного характеру. Зокрема, досить поширеними в континентальній Європі є інститут обов’язкового страхування, примусове відчуження об’єктів приватної власності, примусова реорганізація або ліквідація юридичної особи, інші важливі заборони і обмеження, спрямовані на захист публічного інтересу.
8. Нормативно-правовий акт як форма закріплення наказу влади є показовим джерелом публічного права; нормативно-правовий договір як форма закріплення домовленості між сторонами є типовим джерелом приватного права. Процеси взаємного впливу приватного й публічного права знаходять свій прояв у динаміці вказаних джерел права. За сучасних умов спостерігається все більш широке використання методу узгодження позицій, взаємних консультацій у публічно-правовій правотворчості, а також відбувається стандартизація процедури укладання договорів, їх чинність пов’язується з відповідністю імперативним нормам і принципам.
9. Правові статуси суб’єктів приватного й публічного права мають різне співвідношення і внутрішню структуру. Правові статуси фізичних і юридичних осіб є рівними, їх центральними елементами є права та обов’язки; характерною рисою статусів державних органів і посадових осіб є ієрархічність, їх ядро складає компетенція. Складовими правового статусу держави є суверенітет, суверенні права та обов’язки, відповідальність держави перед громадянами. У реальному житті суб’єкти права беруть участь у правовідносинах не лише в рамках своєї «титульної» підсистеми права (приміром, держава – у публічно-правових, громадяни – у приватноправових відносинах). Правовий статус суб’єктів правовідносин розширюється, наповнюється новим змістом, коли фізичні особи стають учасниками публічно-правових відносин, а держава та її органи – цивільно-правових.
10. Показовим моментом розширення комплексного правового регулювання за сучасних умов є наявність галузей права, характерною особливістю яких є змішаний, приватно-публічний характер. Комплексну природу за сучасних умов мають, зокрема, конституційне, фінансове, трудове, екологічне, сімейне, господарське право. Правовий режим вказаних галузей характеризується поєднанням приватноправового й публічно-правового інструментарію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М. М. Ценность частного права / М. М. Агарков // Правоведение. – 1992. – № 1. – С. 25–41.
2. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. – М. : Статут, 1998. – 353 с. – (Серия «Классика российской цивилистики»).
3. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907г.) / Г. Ф. Шершеневич. – М. : СПАРК, 1995. – 556 с.
4. Малинова И. П. Философия правотворчества / И. П. Малинова. – Екатеринбург : Уральская гос. юрид. академия, 1996. – 146 с.
5. Демосфен. Речи : в 3 т. / пер с древнегреч. под ред. Е. С. Голубцовой, Л. П. Маринович, Э. Д. Фролова. – М. : Памятники исторической мысли, 1994–1996. – Т. 1. – 1994. – 608 с.
6. Аристотель. Этика / пер. Н. В. Брагинской, T. A. Миллер. – М. : ООО «Издательство ACT», 2002. – 492 с.
7. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории / Аристотель. – Мн. : Литература, 1998. – 1391 с.
8. Рабінович С. Субсидіарність як природно–правова засада юридичного регулювання / С. Рабінович // Право України. – 2006. – № 1. – С. 25–28.
9. Дювернуа Н. Л. Чтения по гражданскому праву : в 2 т. – Т. 1: Введение и часть общая / Н. Л. Дювернуа. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1902. – 246 с.
10. Муромцев С. А. Гражданское право Древнего Рима / С. А. Муромцев. – М. : Статут, 2003. – 685 с. – (Серия «Классика российской цивилистики»).
11. Дигесты Юстиниана: Избр. фрагменты / пер. и прим. М. С. Перетерского ; отв. ред. Е. А. Скрипилев. – М. : Наука, 1984. – 456 с.
12. История государства и права зарубежных стран : учебник для вузов : в 2 т. / отв. ред. д-р юрид. наук, проф. Н. А. Крашенинникова и д-р юрид. наук О. А. Жидков. – Т. 1: Древний мир и Средние века. – М. : Норма, 2004. – 624 с.
13. Гамбаров Ю. С. Гражданское право. Общая часть / Ю. С. Гамбаров. – М. : Зерцало, 2003. – 816 с.
14. Нерсесянц B. C. Общая теория права и государства / В. С. Нерсесянц. – М. : НОРМА, 1999. – 552 с.
15. Гримм Д. Д. Курс Римского права : в 2 т. – Т. 1: Введение. Учение об основных понятиях / Д. Д. Гримм. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1904. – 168 с.
16. Радбрух Г. Введение в науку права / Г. Радбрух ; пер. М. М. Островская, И. З. Штайнберг ; вступ. ст. Б. Кистяковский. – М. : Труд, 1915. – 160 с.
17. Нестерова Э. Э. Историко-теоретические основания учения о разделении права на публичное и частное в западноевропейской и российской правовой науке : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Эвелина Эдуардовна Нестерова. – М., 2003. – 191 с.
18. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права / Гуго Гроций. – М. : Ладомир, 1994. – 868 с.
19. Мадіссон В. В. Основи філософії приватного права : навч. посіб. / В. В. Мадіссон. – К. : Школа, 2004. – 144 с.
20. Цейллер Ф. Естественное частное право / Ф. Цейллер ; пер. с нем. – СПб. : Имп. акад. наук, 1800. – 336 с.
21. Merriman J. H. The civil law tradition. Introduction to the Legal Systems of Western Europe and Latin America. – Stanford, CA : Stanford University Press, 1985. – 168 p.
22. Кавелин К. Д. Что есть гражданское право и где его пределы? / К. Д. Кавелин. – СПб. : Тип. Имп. акад. наук, 1864. – 152 с.
23. Чичерин Б. Н. Философия права / Б. Н. Чичерин. – СПб. : Наука, 1998. – 656 с. – (Серия «Русская государственная мысль»).
24. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 430 с.
25. Карева М. П. К вопросу о делении права на публичное и частное / М. П. Карева // Сов. гос-во и право. – 1939. – № 4. – С. 14–27.
26. Нерсесянц B. C. Философия права : учебник для вузов / В. С. Нерсесянц. – М. : Изд. группа НОРМА–ИНФРА–М, 1997. – 652 с.
27. Азми Д. М. Учения о дуализме права 1938–1940 гг. / Д. М. Азми // Черные дыры в Российском законодательстве. – 2009. – № 6. – С. 158–161.
28. Черепахин Б. Б. К вопросу о частном и публичном праве / Б. Б. Черепахин. – Иркутск : 1-я тип. Госполитиздата, 1926. – 346 с.
29. Братусь С. Н. О предмете советского гражданского права / С. Н. Братусь // Сов. гос-во и право. – 1940. – № 1. – С. 36–44.
30. К дискуссии о системе права / С. М. Потапов // Сов. гос-во и право. – 1940. – № 9. – С. 200–201.
31. Пашуканис Е. Б. Избранные произведения по общей теории права и государства / Е. Б. Пашуканис. – М. : Наука, 1980. – 272 с.
32. Явич Л. С. Сущность права / Л. С. Явич. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1985. – 208 с.
33. Алексеев С. С. Частное право: научно–публицистический очерк / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 160 с.
34. Суханов Е. А. Система частного права / Е. А. Суханов // Вестник МГУ. Серия 11. Право. – 1994. – № 4. – С. 26–30.
35. Тихомиров Ю. А. Публичное право : учебник / Ю. А. Тихомиров. – М. : БЕК, 1995. – 496 с.
36. Кулагин М. И. Предпринимательство и право: опыт Запада / М. И. Кулагин. – М. : Дело, 1992. – 144 с.
37. Гунель M. Введение в публичное право. Институты. Основы. Источники / Макс Гунель; пер. с фр. – М. : Интратэк–Р, 1995. – 230 с.
38. Санфилиппо Ч. Курс римского частного права / Чезаре Санфилиппо ; пер. с итал. под. ред. Д. В. Дождева. – М. : БЕК, 2000. – 400 с.
39. Жалинский А. Введение в немецкое право / А. Жалинский, А. Рерихт. – М. : Спарк, 2001. – 767 с.
40. Bullinger М. Öffentliches Recht und Privatrecht. Studien über Sinn und Funktionen der Unterscheidung. – Stuttgart, Berlin, Köln, Mainz : W. Kohlhammer Verlag, 1968. – 115 s.
41. Schwarz W. Öffentliches und privates Recht in der arbeitsrechtlichen Systembildung. – Graz : Leykam-Verlag, 1973. – 280 s.
42. Асланян Н. П. Основные начала российского частного права : автореф. дисс. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Н. П. Асланян. – М., 2002. – 50 с.
43. Бублик В. А. Публично- и частно-правовые начала в гражданско-правовом регулировании внешнеэкономической деятельности : автореф. дисс. … д-ра юрид. наук. : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / В. А. Бублик. – Екатеринбург, 2000. – 53 с.
44. Васильев С. В. Частное и публичное право в России: историко-теоретический анализ : автореф. дисс. … д-ра юрид. наук. : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / С. В. Васильев. – СПб., 2002. – 27 с.
45. Гудков Э. С. Элементы публично-правового регулирования в гражданском праве : дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Эдуард Сергеевич Гудков. – М., 2006. – 201 с.
46. Дорохин С. В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект. – М. : Волтерс Клувер, 2008. – 136 с.
47. Ильина О. Ю. Частные и публичные интересы в семейном праве Российской Федерации : дисс. … д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Ольга Юрьевна Ильина. – М., 2007. – 374 с.
48. Корчевна Л. Українське право і романо-германська традиція / Л. Корчевна // Право України. – 2004. – № 5. – С. 19–22.
49. Луць Л. А. Сучасні правові системи світу / Л. А. Луць. – Львів : Юрид. фак. Львівськ. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2003. – 247 с.
50. Гончарук О. В. Дихотомія права: право публічне та право приватне : дис.. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ольга Володимирівна Гончарук. – К., 2006. – 206 с.
51. Банчук О. А. Проблема розмежування публічного і приватного права у правовій думці України ХІХ – початку ХХ століття : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. А. Банчук. – К., 2007. – 20 с.
52. Вінник О. М. Теоретичні аспекти правового забезпечення реалізації публічних і приватних інтересів в господарських товариствах : дис. …
д-ра юрид. наук : 12.00.04 / Оксана Мар’янівна Вінник. – К., 2004. – 631 с.
53. Сивий Р. Б. Приватне право в системі права України : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Роман Богданович Сивий. – Л., 2006. – 231 с.
54. Довгерт А. С. Проблеми систематизації приватного права України та Європи / А. С. Довгерт [та ін.] ; за заг. ред. Ю. В. Білоусова. – К. : НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2009. – 204 с.
55. Шев’як О. В. Проблема дихотомії приватного і публічного права в сучасній юриспруденції: теоретико-методологічні аспекти / О. В. Шев’як // Держава і право. – 2010. – Вип. 47. – С. 81–88.
56. Сурилов А. В. Теория государства и права : учеб. пособие / А. В. Сурилов. – К.-О. : Высш. школа, 1989. – 438 с.
57. Caenegem R. C. An historical introduction to Private Law. – Cambridge : Cambridge University Press, 1994. – 224 р.
58. Аннерс Э. История европейского права / Эрик Аннерс ; пер. со швед. Р. Л. Валинского и др. ; ред. кол.: В. М. Кудров, В. Г. Малышкин ; Российская академия наук. Институт Европы ; Шведская королевская академия наук. – М. : Наука, 1996. – 395 с.
59. Mattessich R. Instrumental reasoning and systems methodology: An epistemology of the applied and social sciences. – Dordrecht ; Boston : Reidel, 1978. – 416 р.
60. Машков A. Методологічні принципи дослідження меж державного втручання в рамках синергетичного підходу / A. Машков // Про українське право. Часопис кафедри теорії та історії держави і права. – Ч. І. – К., 2006. – С. 103–137.
61. Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права / Е. Г. Лукьянова. – М. : Норма, 2003. – 240 с.
62. Селіванов В. Приватно-правові засади розвитку вітчизняної юридичної науки / В. Селіванов // Право України. – 2001. – № 3. – С. 21–32.
63. Parsons T. The Structure of Social Action / Talcott Parsons. – N.Y. : Free Press, 1957. – 859 p.
64. Шайо А. К понятию конституционного секуляризма / Андраш Шайо // Сравнительное конституционное обозрение. – 2009. – № 2. – С. 132–152.
65. Скакун О. Ф. Место общего сравнительного правоведения в системе юридических наук и его официальный статус / О. Ф. Скакун // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку : зб. наук. статей / за ред. Ю. С. Шемшученка, О. В. Кресіна. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського ; Київський ун-т права НАН України, 2006. – С. 6–15.
66. Тихомиров Ю. А. О теории сравнительного правоведения / Ю. А. Тихомиров // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку : зб. наук. статей / за ред. Ю. С. Шемшученка, О. В. Кресіна. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського ; Київський ун-т права НАН України, 2006. – С. 50–62.
67. Харитонов Є. О. До питання про значення дихотомії “приватне право – публічне право” / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 2(21). – С. 83–88.
68. Тихомиров Ю. А. Публично-правовое регулирование: динамика сфер и методов / Ю. А. Тихомиров // Журнал российского права. – 2001. – № 5. – С. 3–12.
69. Юлдашев О. До проблеми методологічного забезпечення приватного права / О. Юлдашев // Юридична Україна. – 2003. – № 10. – С. 39–44.
70. Горшунов Д. Н. Особенности восприятия идеи частного права в романо-германской и мусульманской правовых семьях / Д. Н. Горшунов // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку : зб. наук. статей / за ред. Ю. С. Шемшученка, О. В. Кресіна. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського ; Київський ун-т права НАН України, 2006. – С.260–267.
71. Калинин С. А. Проблемы сущности на современном этапе / С. А. Калинин // Jurisprudencija : Teisės socialinis veiksmingumas. – Mokslo darbai 9 (87). – Vilnius : Lietuvos teisės universitetas, 2006. – P. 92–99.
72. Козюбра М. І. Дихотомія букви і духу права : виникнення проблеми, її аспекти та напрями вирішення / М. І. Козюбра // Наукові записки. – Т. 77: Юридичні науки / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія» ; [ред. кол. : В. С. Брюховецький, В. П. Моренець, В. Є. Панченко та ін. ; упоряд. М. І. Козюбра, Н. В. Александрова]. – К. : КМ Академія, 2008. – С. 3–8.
73. Сібільов М. Загальна характеристика сфери приватного права / М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 2(25). – С. 123–135.
74. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения / С. С. Алексеев. – М. : Норма, 2001. – 752 c.
75. Попондопуло В. Ф. Частное и публичное право как отрасли права / В. Ф. Попондопуло // Цивилистические записки : межвуз. сб. науч. трудов. – Вып. 2. – М. : Статут ; Екатеринбург : Ин-т частного права, 2002. – С. 17–40.
76. Тотьев К. Ю. Публичный интерес в правовой доктрине и законодательстве / К. Ю. Тотьев // Государство и право. – 2002. – № 9. – С. 19–25.
77. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Вид. дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
78. Про міжнародне приватне право : закон України від 23 червня 2005 р. № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
79. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А. М. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
80. Алексеев С. С. Философия права / С. С. Алексеев. – М. : Норма, 1998. – 336 с.
81. Третьякова О. Д. Теоретические основы дивергенции права / О. Д. Третьякова // Черные дыры в Российском законодательстве. – 2009. – № 5. – С. 166–169.
82. Современные буржуазные теории о слиянии капитализма и социализма. Критический анализ. – М. : Наука, 1970. – 244 с.
83. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж. Гэлбрейт. – М. : Прогресс, 1969. – 480 с.
84. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / П. А. Сорокин ; общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов. – М. : Политиздат, 1992. – 543 с. – (Серия «Мыслители XX века»).
85. Сахаров А. Д. Конституция Союза Советских Республик Европы и Азии: Проект / А. Д. Сахаров // Звезда. – 1990. – № 3. – С. 39–44.
86. Сахаров А. Д. Тревога и надежда. Второе издание / А. Д. Сахаров; [сост. Е. Боннэр]. – М. : Интер-Версо, 1991. – 335 с.
87. Скурко Е. В. Некоторые аспекты проблемы взаимодействия правовых систем в условиях глобализации / Е. В. Скурко // Государство и право. – 2008. – № 8. – С. 69–72.
88. Третьякова О. Д. Конвергенция российского права в механизме обеспечения единства образования в Европе: болонская парадигма / О. Д. Третьякова // Черные дыры в Российском законодательстве. – 2008. – № 6. – С. 32–34.
89. Нерсесянц В. С. Процессы универсализации права и государства в глобализирующемся мире / В. С. Нерсесянц // Государство и право. – 2005. – № 5. – С. 38–47.
90. Тодыка О. Ю. Народовластие в условиях глобализации / О. Ю. Тодыка. – Х. : Право, 2005. – 336 с.
91. Третьякова О. Д. Понятие правовой конвергенции / О. Д. Третьякова // Черные дыры в Российском законодательстве. – 2008. – № 3. – С. 39–42.
92. Третьякова О. Д. Законодательные ошибки как следствие конвергенции правовых систем // Черные дыры в Российском законодательстве. – 2008. – № 4. – С. 38–41.
93. Волошенюк О. В. Процеси конвергенції в сучасних правових системах [Електронний ресурс] / О. В. Волошенюк // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 123–128. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-2/09vovcpc.pdf.
94. Марченко М. Н. Конвергенция романо-германского и англо-саксонского права: открытая лекция / М. Н. Марченко. – К. ; Симферополь : Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины ; Изд-во «Логос», 2007. – Серия научно-методических изданий «Академия сравнительного правоведения». – Вып. 1. – 36 с.
95. Фоков А. П. Правовой статус собственности в России и Англии (сравнительно-правовое исследование) / А. П. Фоков // Юрист. – 2003. – № 5. – С. 13–18.
96. Пухтецька А. Європейські принципи адміністративного права: поняття і система / Алла Пухтецька // Право України. – 2006. – № 10. – С. 15–19.
97. Клишас А. А. Конституционный контроль и конституционное правосудие зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / А. А. Клишас ; под ред. проф. В. В. Еремяна. – М. : Междунар. отношения, 2007. – 496 с.
98. Верланов С. Стандарти економічних та соціальних прав людини у Європейському Союзі та Раді Європи: взаємозв’язок і співвідношення / С. Верланов // Право України. – 2008. – № 5. – С. 137–141.
99. Асосков А. В. Тенденции развития частноправового регулирования транснациональных корпораций / А. В. Асосков // Вестник Московского университета. – Сер.11: Право. – 2002. – № 5. – С. 57–70.
100. Скурко Е. В. Эффективность правового регулирования международной торгово-экономической интеграции: вопросы теории и практики / Е. В. Скурко // Новая правовая мысль. – 2003. – № 2. – С. 49–53.
101. Рудоквас А. Д. Неопандектистика и европейское право (Вступительное слово к дискуссии) / А. Д. Рудоквас // Древнее право. – 2005. – № 1(15). – С. 146–155.
102. Лазарев В. В. Становление российского частного права: проблемы и перспективы : межрегион. конф. / М. В. Дроздов, Е. В. Ковалев, В. Н. Кураев // Правоведение. – 1995. – № 6. – C. 114–125.
103. Tay A. E., Kamenka E. Public Law – Private Law // Public and Private in Social Life. – L., 1983. – Р. 67–92.
104. Zur Erneuerung der Struktur Rechtsordnung. – Wien : Verl.–und Universitätsbuchhandlung, 1969. – 141 s.
105. Маркова-Мурашова С. А. Существование и взаимодействие правовых систем современности в условиях правовой конвергенции / С. А. Маркова-Мурашова // Юристъ-Правоведъ. – 2005. – № 1. – С. 16–22.
106. Шейндлин Б. В. Объективное и субъективное в праве / Б. В. Шейндлин // Правоведение. – 1961. – № 4. – С. 123–126.
107. Глезерман Г. Е. О законах общественного развития / Г. Е. Глезерман. – М. : Госполитиздат, 1960. – 240 с.
108. Объективное и субъективное в социально-историческом процессе [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://fillek.ru/obshchestvo/116-objectiv.html.
109. Ленин В. И. О задачах Наркомюста в условиях новой экономической политики: письмо Д. И. Курскому / В. И. Ленин // ПСС. – Изд. 5-е. – Т. 44. – М. : Политиздат, 1970. – С. 396–400.
110. Ленин В. И. Письмо Д. И. Курскому с замечаниями на проект Гражданского кодекса / В. И. Ленин // ПСС. – Изд. 5-е. – Т. 44. – М. : Политиздат, 1970. – С. 411–412.
111. Струмилин С. Г. Избр. произв. : в 5 т. / С. Г. Струмилин. – М. : Наука, 1965. – Т. 5. – 1965. – 467 с.
112. Поленина С. В. Взаимодействие системы права и системы законодательства в современной России / С. В. Поленина // Государство и право. – 1999. – № 9. – С. 5–12.
113. Сальников В. П. Государственность как феномен и объект типологии: теоретико-методологический анализ / В. П. Сальников, С. В. Степашин, А. Г. Хабибулин. – СПб. : Фонд «Университет», 2001. – 208 с.
114. Сырунина Т. Лоббирование: согласование частных интересов / Татьяна Сырунина // Сравнительное конституционное обозрение. – 2008. – № 4. – С. 122–130.
115. Бирс А. Избранное : сб. / А. Бирс ; сост. А. М. Зверев. – М. : Прогресс, 1982. – 535 с.
116. Сабанадзе Ю. В. Практика лобіювання у структурах ЄС / Ю. В. Сабанадзе // Демократія та право: проблеми взаємовпливу і взаємозалежності : матеріали міжнар. наук. конф. (26 жовт. 2007 p., м. Київ) / за ред. акад. АПрН України О. В. Скрипнюка. – X. : Право, 2008. – С. 197–199.
117. Amoore L. Overturning “Globalization”: resisting the teleological, reclaiming the “political” // New Political Economy. – 1997. – № 2. – P. 179–195.
118. Haas E. The Uniting Europe: Political, Social, and Economic Forces. – Stanford CA : Stanford University Press, 1968. – 370 р.
119. Научная мысль Франции о проблемах глобализации: обзор [Электронный ресурс] // Вестник Европы. – 2004. – № 12. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/vestnik/2004/12/my5.html.
120. Oliver D. The Frontiers of the State: Public Authorities and Public Functions under the Human Rights Act // Public Law. – 2000. – P. 481–486.
121. Ковальова О.О. Стратегії євроінтеграції: як реалізувати європейський вибір України / О.О. Ковальова. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 338 с.
122. Шайо А. Транснациональные сети и конституционализм / Андраш Шайо // Сравнительное конституционное обозрение. – 2008. – № 5. – С. 123–134.
123. Ударцев С. Ф. Глобализация политики и права: цивилизация на пути к планетарной организации / С. Ф. Ударцев // Вестник Московского государственного открытого университета. – 2003. – № 4(13). – С. 105–113.
124. Удовик С. Л. Глобализация: семиотические подходы / С. Л. Удовик. – К. : Ваклер, 2002. – 480 с.
125. Хорина Г. П. Идеология в системе культуры / Г. П. Хорина. – М. : Издательство Национального института бизнеса, 2007. – 304 с.
126. Фоков А. П. Общее и особенное в развитии собственности в России и Франции (сравнительно-правовое исследование) / А. П. Фоков // Юрист. – 2003. – № 4. – С. 60–64.
127. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения / Ю. А. Тихомиров. – М. : Норма, 1996. – 432 с.
128. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк / Р. Саватье ; пер. с фр. Р. О. Халфиной. – М. : Прогресс, 1972. – 440 с.
129. Brender Anton. La France face à la mondialisation / préf. Dominique Strauss-Kahn. – 3e éd. – Paris : La Découverte, 2002. – 123 p.
130. Mondialisation et Gouvernance mondiale / Sous la dir. Joseph Laroche. – Paris: PUF, 2003. – 246 p.
131. Лившиц Р. З. Теория права / Р. З. Лившиц. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
132. Беше-Головко К. Этатизм Раймона Карре де Мальберга и его неожиданная актуальность в современных условиях / Карин Беше-Головко // Сравнительное конституционное обозрение. – 2008. – № 4. – С. 166–180.
133. Carre de Malberg R. Contribution a la theorie generale de I’Etat, specialement d’apres les donnees fournics par le droit constitutionnel francais: 2 t. – Paris: Sirey, 1920–1922 (reimpression: CNRS, 1962). – Т. 1. – 210 р.
134. Оборотов Ю. Традиції та інновації у правовому розвитку / Ю. Оборотов // Психологія і суспільство. – 2004. – № 1. – С. 15–42.
135. Коцюруба О. Об’єднання громадян як суб’єкти фінансово-правових відносин / О. Коцюруба // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХV регіон. наук.-практ. конф. (Львів, 4–5 лютого 2009 р.). – Л. : Юрид. фак. Львівськ. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2009. – С. 143–146.
136. Stolleis М. Geschichte das uffentlichen Rechts in Deutschland. – München: Verlag C.H. Beck, 1988. – 416 s.
137. Брольо Ф. М. Религии и юридические системы. Введение в сравнительное церковное право / Франческо Марджотта Брольо, Чезаре Мирабелли, Франческо Онида; пер. с ит. – М. : Библейско-богословский институт св. Апостола Андрея, 2008. – 437 с.
138. Шевчук С. Основи конституційної юриспруденції / Станіслав Шевчук. – Х. : Консум, 2002. – 296 с.
139. Kern F. Kingship and Law in the Middle Ages. – Oxford : Oxford Univ. Press, 1968. – 214 p.
140. Манан П. Общедоступный курс политической философии / П. Манан ; пер. с фр. – М. : Моск. шк. полит. исслед., 2004. – 336 с.
141. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Ж. Ле Гофф ; пер. с фр. ; общ. ред. Ю. Л. Бессмертного. – М.: Прогресс, 1992. – 376 с.
142. Kommers R., Thompson W. Fundamentals in Liberal Constitutional Tradition // Constitutional Policy and Change in Europe. – N.-Y. : Oxford University Press, 1995. – Р. 35–42.
143. Рождественский Н. Основания государственного благоустройства с применением к Российским законам / Н. Рождественский. – СПб. : Тип. Н. Греча, 1840. – 479 с.
144. Овсянко Д. М. Административное право : учеб. пособие для студентов юрид. фак-тов и ин-тов / отв. ред. проф. Г. А. Туманова. – М. : Юристъ, 1995. – 304 с.
145. Деревянкін С. Л. Публічність та диспозитивність у кримінальному судочинстві : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Сергій Леонідович Деревянкін. – Х., 2005. – 226 с.
146. Иеринг Р. Борьба за право / Р. Иеринг. – М. : Феникс, 1991. – 64 с.
147. Мамутов В. К. Сближение современных систем правового регулирования хозяйственной деятельности / В. К. Мамутов // Государство и право. – 1996. – № 8. – С. 41–51.
148. Звєрєва О. В. Правова регламентація торговельної діяльності : навч. посіб. / О. В. Звєрєва. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 144 с.
149. Christian Chavagneux. «Peut-on maitriser la mondialisation? Une introduction aux approches d’economie politique internationale» // Economies et Societes, Serie P.: Relations economiques internationales, 1998. – P. 25–68.
150. Перепелиця М. Публічний інтерес як мета діяльності суб’єктів фінансового права / М. Перепелиця // Вісник Академії правових наук України. – 2009. – № 2(57). – С. 112–119.
151. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 752 с.
152. Халфина Р. О. Договор в английском гражданском праве / Р. О. Халфина. – М. : Изд-во АН СССР, 1959. – 320 с.
153. Вінник О. Системний підхід до розв’язання проблеми гармонізації публічних і приватних інтересів у господарській діяльності / О. Вінник // Юридична Україна. – 2003. – № 1. – С. 37–45.
154. Musielak H.-J. Grundkurs BGB / Hans-Joachim Musielak ; 11. Aufl. – München : C.H. Beck, 2009. – 611 s.
155. Фельдбрюгге Ф. Частное и публичное: где пролегает грань между ними? / Ф. Фельдбрюгге // ЭЖ-Юрист. – 2003. – № 46. – C. 5.
156. Косаренко Н. Н. Административно-правовое регулирование страховой деятельности в Российской Федерации / Н. Н. Косаренко // Черные дыры в Российском законодательстве. – 2008. – № 5. – С. 196–199.
157. Baur J.F., Stürner R. Lehrbuch des Sachenrechts / Jürgen Fritz Baur, Rolf Stürner. 17 Aufl. – München : C.H. Beck, 1999. – 1085 s.
158. Wieling H.J. Sachenrecht / Hans Josef Wieling. 3. Aufl. – Berlin ; Heidelberg ; N.-Y. ; Tokyo : Springer-Lehrbuch, 1997. – 352 s.
159. Русская философия и социология права. – Изд. 2-е / сост. Ю. А. Агафонов, В. В. Шалин, Н. А. Зимонина. – Ростов н/Д. : Феникс ; Краснодар : Краснод. академия МВД России, 2005. – 400 с.
160. Мизес Л. фон. Человеческая деятельность. Трактат по экономической теории / Людвиг фон Мизес. – М. : Экономика, 2000. – 878 с.
161. Дюги Л. Социальное право. Индивидуальное право. Преобразование государства : курс леций / Л. Дюги ; пер. Либензон. – СПб. : Издание юридического книжного магазина Н. К. Мартынова, комиссионера Государственной типографии, 1909. – 81 с.
162. Клименко О. Баланс приватних і публічних інтересів – основний принцип Європейського суду з прав людини щодо відчуження об’єктів приватної власності в інтересах суспільства / О. М. Клименко // Право України. – 2010. – № 5. – С. 96–101.
163. Конституция Польши (Республики Польши) от 2 апреля 1997 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / Л. А. Окуньков (общ. ред. и вступ, статья). – М., 2001. – Т. 2. – 838 с.
164. Конституція України [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
165. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства  за заг. ред. П. І. Шевчука. – К. : Ін Юре, 2002. – 416 с. – (Серія «Бібліотека судді»).
166. Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності : закон України від 17 листоп. 2009 р. №1559-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 1. – Ст. 2.
167. Земельний кодекс України : офіц. видання. – К. : Вид. дім «Ін Юре», 2002. – 216 с.
168. Сырунина Т. Конституционные гарантии права собственности при изъятии имущества для публичных нужд: экономический анализ (на примере судебной практики США) / Татьяна Сырунина // Сравнительное конституционное обозрение. – 2009. – № 5. – С. 25–38.
169. Дорошенко Е. Сетевая технология тоталитаризма [Электронный ресурс] / Егор Дорошенко // «Компьютерра». – 2001. – № 7. – Режим доступа: http://offline.computerra.ru/2001/384/7460/.
170. Толстая А. Д. Фактический брак: перспективы правового развития / А. Д. Толстая // Закон. – 2005. – № 10. – С. 29.
171. Дженис М. Европейское право в области прав человека: практика и комментарии / Дженис М., Кэй Р., Брэдли Э. ; пер.с англ. А. Иванченков. –М. ; Будапешт : Права человека ; Colpi, 1997. – 607 с.
172. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / под ред. В. В. Залесского. – М. : Норма, 1999. – 648 с.
173. Конвенція про права дитини, схвалена Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 р. №44/25 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_021.
174. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року №2947-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
175. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 груд. 1984 р. № 8073-X // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
176. Кримінальний кодекс України від 5 квіт. 2001 р. №2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
177. Коломоєць Т. О. Адміністративний примус у публічному праві України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Тетяна Олександрівна Коломоєць. – Х., 2005. – 455 с.
178. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / автор-упорядник В. П. Тимошук. – К. : Факт, 2003. – 494 с.
179. Талапина Э. В. Новые институты административного права / Э. В. Талапина // Государство и право. – 2006. – № 5. – С. 14–21.
180. Бабелюк Е. Г. Договорные начала при реализации государственно-властных полномочий // Договор в публичном праве : сб. науч. ст. / под общ. ред. Е. В. Гриценко, Е. Г. Бабелюк. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – С. 133–145.
181. Мошак Г. Приватноправовий контекст німецької кримінально-правової концепції свободи / Г. Мошак // Вісник Академії правових наук України. – 2009 . – № 2(57) . – С. 134–143.
182. Путило Н. В. Публичные услуги: между доктринальным пониманием и практикой нормативного закрепления / Н. В. Путило // Журнал российского права. – 2007. – № 6. – С. 3–10.
183. Манссен Г. Публично-правовой договор в Германии / Геррит Манссен // Договор в публичном праве : сб. науч. ст. / под общ. ред. Е. В. Гриценко, Е. Г. Бабелюк. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – С. 161–166.
184. Розенфельд В. Г. Проблемы современной теории административного договора / В. Г. Розенфельд, Ю. Н. Старилов // Правоведение. – 1996. – № 4. – С. 47–63.
185. Bornhak C. Preußisches Staatsrecht / Conrad Bornhak. 2 Aufl. – Breslau: Langewort, 1912. – 590 s.
186. Российское полицейское (административное) право: конец XIX – начало XX века : хрестоматия / сост. Ю. Н. Старилов. – Воронеж : Изд-во ВГУ, 1999. – 624 с.
187. Рихтер И. Судебная практика по административному праву : учеб. пособие / И. Рихтер, Г. Ф. Шупперт ; пер. с нем. – М. : Юристъ, 2000. – 604 с.
188. Hill H. Das hoheitliche Moment от Verwaltungsrecht der Gegenwart / Herman Hill // DVB1. – 1989. – S. 321–327.
189. Мицкевич Л. А. Административные договоры в Германии и России / Л. А. Мицкевич // Договор в публичном праве : сб. науч. статей / под общ. ред. Е. В. Гриценко, Е. Г. Бабелюк. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – С. 167–185.
190. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права : в 3 т. / Ю. Н. Старилов. – М. : НОРМА (Изд. группа НОРМА–ИНФРА•М), 2002. – Т. 2: Государственная служба. Управленческие действия. Правовые акты управления. Административная юстиция. – 2002. – 600 с.
191. Беше-Головко К. Административная ответственность государства: опыт развития во французском праве / Карин Беше-Головко // Сравнительное конституционное обозрение. – 2009. – № 1(68). – С. 68–82.
192. Rivero, J. Droit administratif / J. Rivero, J. Waline. -18-e ed. – Paris : Dalloz, 2000. – 540 p.
193. Торкановский Е. Государственное предпринимательство: организационно-правовые формы / Е. Торкановский // Вопросы экономики. – 1995. – № 12. – С. 76–84.
194. Маковский А. Л. Гражданская ответственность государства за акты власти / А. Л. Маковский // Гражданский кодекс России. Проблемы. Теория. Практика : сборник памяти С. А. Хохлова. – М. : Изд-во Междунар. центра финансово-экономического развития, 1998. – С. 67–112.
195. Бойцова B. B. Ответственность государства за действия должностных лиц: публично-правовая или частноправовая? / В. В. Бойцова, Л. В. Бойцова // Правоведение. – 1993. – № 1. – С. 72–79.
196. Блащук Т. В. Сучасні тенденції участі держави у приватноправових відносинах / Т. В. Блащук // Демократія та право: проблеми взаємовпливу і взаємозалежності : матеріали міжнар. наук. конф. (26 жовт. 2007 p., м. Київ) / за ред. акад. АПрН України О. В. Скрипнюка. – X. : Право, 2008. – С. 167–169.
197. Косаняк В. Концепція податкового зобов’язання та її утвердження в Україні / В. Косаняк // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХV регіон. наук.-практ. конф. (4–5 лютого 2009 р., м. Львів). – Л. : Юрид. фак. Львівськ. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2009. – С. 138–142.
198. Про оподаткування прибутку підприємств : закон України від 28 груд. 1994 р. №334/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
199. Про плату за землю : закон України від 3 лип. 1992 р. №2535-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 38. – Ст. 560.
200. Цивільний кодекс України від 16 січ. 2003 р. №435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
201. Ingraham B.L. The structure of criminal procedure: Law and Practice of France, the Soviet Union, China, and the United States. – Westport : Greenwood Press, 1987. – 446 р.
202. Рустамов Х. У. Уголовный процесс. Формы : учеб. пособие для вузов / Х. У. Рустамов. – М. : Закон и право ; ЮНИТИ, 1998. – 304 с.
203. Jung, Heike. Mediation: Paradigmawechsel in der Konfliktregelung? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sfm.jura.uni-sb.de/archives/000033.html.
204. Пушкар П. В. Угода про визнання вини у сучасному кримінальному процесі: порівняльно-правове дослідження : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Павло Валентинович Пушкар. – К., 2005. – 204 с.
205. Swart, Bert. Settling Criminal Cases Without Trial // Israel Law Review. – Vol. 31. – 1997. – P. 223–244.
206. Papadopoulos, Ioannis. Composition Penale et Plea Bargaining. Institut des Hautes Etudes sur la Justice. 13 Fevrier 2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ihej.org/ressources/composition_penale_plea_bar.pd