ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ФІНАНСОВОГО ПРАВА (ЯК СКЛАДОВА МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ)

brief description

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДМИТРЕНКО ЕМІЛІЯ СТАНІСЛАВІВНА

УДК 347.73.086

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ФІНАНСОВОГО ПРАВА
(ЯК СКЛАДОВА МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ)

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Науковий консультант:
Стрельбицький Микола Павлович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ………………………………… 4
ВСТУП ……………………………………………………………………. 6
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ …………………………………… 18
1.1. Аналіз джерельної бази фінансової безпеки та обґрунтування
напрямів дослідження ……………………………………………………… 18
1.2. Понятійно-категоріальний апарат системи фінансової безпеки держави ………………………………………………………………………. 22
1.3. Дослідження механізму правового забезпечення фінансової безпеки держави ……………………………………………………………. 53
1.4. Ґенеза наукових поглядів щодо інституту юридичної відповідальності ……………………………………………………………. 65
1.5. Змістовні характеристики юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права у контексті забезпечення фінансової безпеки держави …………………………………………………………………….. 70
Висновки до розділу 1 …………………………………………………….. 92

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ І ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ФІНАНСОВОГО ПРАВА ………………………………………………. 95
2.1. Методологія, методи та етапи дослідження …………………………. 95
2.2. Становлення і розвиток законодавства України про фінансову безпеку та юридичну відповідальність суб’єктів фінансового права ….. 102
2.3. Нормативно-правові проблеми правоздатності суб’єктів фінансового права у сфері забезпечення фінансової безпеки ………….. 123
2.4. Міжнародно-правові основи дослідження фінансової безпеки та юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права ……………….. 147
Висновки до розділу 2 …………………………………………………….. 158
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМ ЗАСТОСУВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДО СУБ’ЄКТІВ ФІНАНСОВОГО ПРАВА У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ ………………………………………………………………….. 162
3.1. Правопорушення суб’єктів фінансового права як підстава застосування юридичної відповідальності та загроза фінансовій безпеці держави ……………………………………………………………………..

162
3.2. Система правопорушень суб’єктів фінансового права за об’єктом та їх вплив на фінансову безпеку України ……………………………….. 180
3.3. Система юридичних санкцій у механізмі правового забезпечення фінансової безпеки ………………………………………………………… 231
3.4. Роль фінансово-правових санкцій у забезпеченні фінансової безпеки 248
3.5. Процесуальні особливості застосування юридичної відповідальності до суб’єктів фінансового права ……………………….. 268
Висновки до розділу 3 …………………………………………………….. 284
РОЗДІЛ 4. НАПРЯМИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ФІНАНСОВОГО ПРАВА …………………………………………………. 289
4.1. Удосконалення механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права за бюджетні правопорушення ……………………….. 289
4.2. Удосконалення механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права за податкові правопорушення ……………………….. 297
4.3. Удосконалення механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права за правопорушення у сфері державних (місцевих) запозичень ………………………………………………………………….. 317
4.4. Удосконалення механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права за правопорушення у сфері грошового обігу та розрахунків ………………………………………………………………….. 323
4.5. Удосконалення механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права за валютні правопорушення …………………………. 334
Висновки до розділу 4 ……………………………………………………. 341
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………. 346
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………. 357
ДОДАТКИ …………………………………………………………………. 451

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим
БКУ – Бюджетний кодекс України
ВРУ – Верховна Рада України
ВСУ – Верховний Суд України
ГКУ – Господарський кодекс України
Держборг – державний борг
Держбюджет – Державний бюджет
Держказначслужба (Держказначейство) – Державна казначейська служба (Державне казначейство)
Держмитслужба – Державна митна служба
Держфінінспекція (ГоловКРУ) – Державна фінансова інспекція (Головне контрольно-ревізійне управління)
Держфінмоніторинг – Державна служба (комітет, комісія) фінансового моніторингу
ДКРС – Державна контрольно-ревізійна служба
ДПІ – Державна податкова інспекція
ДПС (ДПА) – Державна податкова служба (Державна податкова адміністрація)
ЄС – Європейський Союз
Закон № 964 – Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р. №964-IV
ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність
ККУ – Кримінальний кодекс України
КМУ – Кабінет Міністрів України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
КПКУ – Кримінально-процесуальний кодекс України
КСУ – Конституційний Суд України
МВС – Міністерство внутрішніх справ
Мінфін – Міністерство фінансів
МКУ – Митний кодекс України
МФО – міжнародні фінансові організації
Нацфінпослуг (Держфінпослуг) – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг)
НБУ – Національний банк України
НКЦПФР (ДКЦПФР) – Національна (Державна) комісія з цінних паперів та фондового ринку
НМДГ – неоподатковуваний мінімум доходів громадян
Обов’язкові платежі – податки і збори
ОВДП – облігації внутрішньої державної позики
ОЗДП – облігації зовнішньої державної позики
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ОРД – оперативно-розшукова діяльність
ПДВ – податок на додану вартість
Підприємства – підприємства, установи і організації
ПКУ – Податковий кодекс України
РК – розрахункова книжка
РНБО – Рада національної безпеки і оборони України
РРО – реєстратор розрахункових операцій
СБУ – Служба безпеки України
СНД – Співдружність Незалежних Держав
СПД – суб’єкти підприємницької діяльності
ТМЦ – товарно-матеріальні цінності
ФДМ – Фонд державного майна України
Фінансова діяльність – фінансова діяльність держави, органів місцевого самоврядування

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі одним із нагальних завдань Української держави є вдосконалення законодавства взагалі та норм, якими визначається механізм юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права зокрема. Останнє обумовлено тим, що недоліки такого механізму створюють передумови вчинення правопорушень, що негативно впливає на стан фінансової системи та є загрозою фінансовій безпеці держави. Йдеться насамперед про бюджетні правопорушення, яких Рахунковою палатою України викрито у 2010 р. на суму близько 52 млрд грн (2009 – 36,2 млрд грн, 2008 – 19,7 млрд грн), а органами Державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) – на суму 35,1 млрд грн (2009 – 34,4 млрд грн, 2008 – 37 млрд грн). Загрозою фінансовій безпеці є також нецільове використання зовнішніх запозичень (36,1 млрд грн, які отримала Україна від Міжнародного валютного фонду протягом останніх років, було використано на поточні витрати). Негативно впливають на фінансову систему ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, незаконне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) (у 2010 р. податковою міліцією розкрито 1944 таких злочинів та попереджено незаконне відшкодування ПДВ на суму понад 7,7 млрд грн (у 2009 р. відповідно 1851 злочинів, 6,4 млрд грн, 2008 – 1200 злочинів, 6,7 млрд грн).
Серйозну загрозу фінансовій безпеці держави становить легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом. Органами Державної податкової служби (ДПС) у 2010 р. виявлено 311 таких злочинів (2009 – 304), Міністерства внутрішніх справ (МВС) – відповідно 336 (342). У 2010 р. Державною службою фінансового моніторингу (Держфінмоніторингом) узято на облік майже 800 тис. операцій (2009 – 877443 операцій із сумою можливої легалізації 59,9 млрд грн). Серед інших загроз – збитки, завдані рекапіталізованими банками (у 2010 р. вони склали 10 млрд грн, у 2009 – 11,6 млрд грн), проблемні кредити (у 2010 р. їх обсяг становив 85 млрд грн, 2009 – 70 млрд грн), незаконне вивезення коштів з України (за даними ДПC у 2010 р. вивезено $28 млрд, 2009 – $24 млрд).
Наявність цих та інших проблем безпосередньо пов’язана із недостатньою розробленістю теорії юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права у контексті її впливу на забезпечення фінансової безпеки, неефективною діяльністю правоохоронних, інших державних органів з виявлення фінансових правопорушень та недосконалим законодавством, в тому числі й щодо механізму юридичної відповідальності. Відтак, важливим убачається теоретичний аналіз сучасного стану забезпечення фінансової безпеки, визначення місця у ньому юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права, виявлення проблем у цих сферах та формулювання науково обґрунтованих шляхів і механізмів їх вирішення.
У наукових джерелах висвітлювалися окремі питання фінансової безпеки, юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права. Проте ці дослідження не мали комплексного характеру й повною мірою не відображали взаємозв’язок зазначених понять. У науці фінансового права не знайшла належного відображення проблема становлення і розвитку законодавства, повноважень суб’єктів фінансового права у цих сферах, а також механізму застосування юридичної відповідальності до таких суб’єктів, не запропоновано сучасної концепції юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права, що негативно впливає на стан забезпечення фінансової безпеки. Існують інші проблеми правового забезпечення фінансової безпеки, які потребують вирішення, зокрема – визначення напрямів удосконалення механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права. З огляду на викладене та в контексті гуманізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності, дослідження теоретико-прикладних проблем правового забезпечення фінансової безпеки України, розробка сучасної теорії юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права як її складової та їх втілення у практику діяльності із забезпечення фінансової безпеки вбачаються вельми актуальними.
Теоретичну базу дослідження становлять фундаментальні праці класиків фінансової науки П. М. Годме, С. І. Іловайського, В. О. Лебедєва, українських учених у галузі фінансового права Є. О. Алісова, З. М. Будька, Л. К. Воронової, І. Б. Заверухи, А. Й. Іванського, М. П. Кучерявенка, Т. А. Латковської, О. П. Орлюк, А. А. Нечай, П. С. Пацурківського, Н. Ю. Пришви, Л. О. Савченко, І. А. Сікорської, Р. А. Усенка, В. Д. Чернадчука, а також російських дослідників О. М. Горбунової, О. Ю. Грачової, М. В. Карасьової, Ю. О. Крохіної, Н. А. Саттарової, Н. І. Хімічевої та інших.
Важливими для автора під час роботи над дисертацією були теоретичні висновки фахівців теорії держави і права (С. С. Алексєєва, А. Б. Венгерова, С. А. Комарова, В. В. Копєйчикова, М. М Марченка, О. Ф. Скакун, Р. О. Халфіної), юридичної відповідальності (З. А. Астемірова, В. Д. Базильова, С. М. Братуся, О. С. Іоффе, В. М. Кудрявцева, О. Е. Лейста, М. С. Малеїна, П. Е. Недбайла, І. С. Самощенка, М. Х. Фарукшина) та її галузевих особливостей (Д. М. Бахраха, В. С. Венедиктова, П. Т. Геги, І. П. Голосніченка, Н. О. Гуторової, О. В. Дзери, О. О. Дудорова, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, Т. О. Коломоєць, Д. М. Лук’янця та інших).
Окремі висновки про систему та механізм забезпечення фінансової безпеки сформульовані з використанням праць учених-економістів О. І. Барановського, І. Ф. Бінька, М. М. Єрмошенка, В. І. Мунтіяна, Г. А. Пастернак-Таранушенко, В. Т. Шлемка та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до напряму “Теоретико-методологічні засади забезпечення державної безпеки” Основних напрямів наукових досліджень у системі Служби безпеки України від 24.05.1993 року та плану наукової роботи Національної академії СБ України на 2008-2012 рр. (п. 6.3.1).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка концептуальних теоретико-правових засад юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права як складової механізму правового забезпечення фінансової безпеки держави, аналіз теоретичних і практичних проблем у цій сфері та формулювання на цій основі теоретичних положень і науково обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права та забезпечення фінансової безпеки держави.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
– удосконалити понятійно-категоріальний апарат стосовно поняття та системи забезпечення фінансової безпеки, зокрема механізм її правового забезпечення, а також змістовні характеристики юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права;
– дослідити ґенезу наукової думки та норм законодавства України з метою вдосконалення визначення понять “юридична відповідальність суб’єктів фінансового права”, “фінансова безпека”;
– проаналізувати законодавство зарубіжних держав, міжнародно-правові акти про юридичну відповідальність суб’єктів фінансового права і фінансову безпеку з метою їх врахування при вдосконаленні вітчизняного законодавства;
– з’ясувати взаємозв’язок понять “юридична відповідальність суб’єктів фінансового права” та “фінансова безпека”;
– визначити систему суб’єктів забезпечення фінансової безпеки, повноваження суб’єктів фінансового права у сфері забезпечення фінансової безпеки та з’ясувати інші питання у цій сфері у розробленому автором проекті Стратегії забезпечення фінансової безпеки України;
– зіставити поняття “правопорушення суб’єкта фінансового права”, “фінансове правопорушення”, уточнити склад, систему бюджетних, податкових правопорушень, правопорушень у сфері державних (місцевих) запозичень, у сфері грошового обігу та розрахунків, валютних правопорушень у контексті загроз фінансовій безпеці, проаналізувати причини їх вчинення;
– обґрунтувати авторську класифікацію заходів державного примусу і фінансово-правових санкцій та визначити їх роль у механізмі правового забезпечення фінансової безпеки держави;
– розглянути процесуальні особливості механізму застосування юридичної відповідальності у разі вчинення правопорушень у сфері фінансової діяльності, обґрунтувати його вплив на забезпечення фінансової безпеки;
– сформулювати пропозиції та рекомендації з удосконалення механізму юридичної відповідальності у разі вчинення правопорушень суб’єктами фінансового права з метою забезпечення фінансової безпеки України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері юридичної відповідальності.
Предметом дослідження є норми права, що встановлюють юридичну відповідальність суб’єктів фінансового права як складову механізму правового забезпечення фінансової безпеки України.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося із застосуванням комплексу загальнонаукових методів: індукції та дедукції – для зіставлення окремих понять (“фінансово-правова відповідальність”, “фінансове правопорушення”) із загальними (“юридична відповідальність суб’єктів фінансового права”, “правопорушення суб’єкта фінансового права”) (підрозділи 1.5, 3.1); аналізу та синтезу – з метою класифікації фінансової безпеки, юридичної відповідальності, фінансових правопорушень (підрозділи 1.2, 1.5, 3.1); аналогії – для поглибленого дослідження фінансової безпеки та юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права (розділ 1); узагальнення – з метою об’єднання загроз і видів фінансової безпеки, фінансових правопорушень в окремі групи (підрозділи 1.2, 3.1); тлумачення – для формулювання понять: “фінансова безпека”, “механізм правового забезпечення фінансової безпеки”, “юридична відповідальність суб’єктів фінансового права” (підрозділи 1.2, 1.3, 1.5).
Із спеціальних методів під час дослідження використано: історичний – для розгляду становлення інститутів фінансової безпеки і юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права (підрозділ 2.2) та наукових поглядів у зазначеній сфері (підрозділи 1.1, 1.4); системно-структурний – під час аналізу системи фінансової безпеки та юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права (розділ 1); порівняльно-правовий – при аналізі норм зарубіжного законодавства, міжнародних документів про фінансову безпеку та юридичну відповідальність суб’єктів фінансового права й можливостей їх застосування в Україні (підрозділи 2.2-2.4); логіко-семантичний – для уточнення понятійного апарату, з’ясування сутності фінансової безпеки та юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права (розділ 1); системно-функціональний – для дослідження взаємозв’язку та взаємодії юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права і механізму правового забезпечення фінансової безпеки держави (розділ 1); соціологічний і статистичний – у процесі вивчення кількісних сторін та впливу механізму юридичної відповідальності на забезпечення фінансової безпеки держави (розділ 4); прогнозування – з метою формулювання пропозицій з удосконалення механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права (розділ 4).
Нормативно-правовою основою роботи є фінансове та інше законодавство України, зарубіжних країн, міжнародно-правові акти, що регулюють питання юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права та фінансової безпеки.
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали та звіти про діяльність Рахункової палати, ДКРС, ДПС, НБУ, інших органів із виявлення правопорушень суб’єктів фінансового права і застосування до них юридичної відповідальності, судова практика та результати проведеного автором анкетування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше розроблено концептуальні теоретико-правові засади юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права як складової механізму правового забезпечення фінансової безпеки держави, проаналізовано теоретичні й практичні проблеми у цій сфері, сформульовано шляхи їх вирішення. Наукову новизну становлять такі основні положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист:
вперше:
визначено основні засади державної політики у сфері забезпечення фінансової безпеки України у розробленому автором проекті Стратегії забезпечення фінансової безпеки України;
досліджено ґенезу наукової думки щодо понять “юридична відповідальність суб’єктів фінансового права”, “фінансова безпека” та взаємозв’язок цих понять, який полягає в тому, що у випадку вчинення правопорушень суб’єктами фінансового права, які є загрозами фінансовій безпеці держави, застосовується механізм юридичної відповідальності, спрямований на її забезпечення;
обґрунтовано, що елементом системи забезпечення фінансової безпеки є механізм її правового забезпечення як сукупність правових засобів взагалі та фінансово-правових зокрема (принципів, методів, функцій фінансово-правового регулювання, фінансово-правових норм, фінансових правовідносин, юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права), визначено особливе місце у ньому юридичних санкцій;
досліджено норми законодавства України про юридичну відповідальність суб’єктів фінансового права і фінансову безпеку за окремими періодами його становлення та розвитку (І період – 1990-1996 рр., ІІ – 1997-2000 рр., ІІІ – від 2001 р. до сьогодні);
проаналізовано зміст норм міжнародно-правових актів, зарубіжного законодавства про юридичну відповідальність суб’єктів фінансового права і фінансову безпеку в контексті можливої імплементації окремих з них у законодавство України;
обґрунтовано, що систему суб’єктів забезпечення фінансової безпеки складають: суб’єкти фінансового права, судові і правоохоронні органи, державні органи з виключними повноваженнями у сфері забезпечення національної безпеки, спеціально створені органи для забезпечення фінансової безпеки;
визначено повноваження суб’єктів фінансового права у сфері забезпечення фінансової безпеки;
розглянуто систему правопорушень суб’єктів фінансового права у контексті загроз фінансовій безпеці держави;

удосконалено:
зміст системи забезпечення фінансової безпеки, до елементів якої віднесено правове, економічне, політичне, кадрове, інформаційне, наукове, оперативно-розшукове забезпечення;
визначення поняття та змісту бюджетної, податкової, боргової безпеки, безпеки сфери грошового обігу й розрахунків, валютної безпеки та системи загроз для них (за напрямом впливу на фінансову діяльність, ступенем небезпеки, можливістю дії, масштабом та тривалістю дії, характером впливу, терміном дії, сферою фінансової діяльності) з виокремленням серед них неправомірних діянь суб’єктів фінансового права;
змістовні характеристики юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права, які розглянуто у контексті забезпечення фінансової безпеки держави;
визначення бюджетного, податкового правопорушення, правопорушення у сфері державних (місцевих) запозичень, у сфері грошового обігу та розрахунків, валютного правопорушення та зміст системи цих правопорушень;
зміст системи заходів державного примусу, в яку об’єднано, окрім інших: за тривалістю – разові, тривалі; за формою – ті, що потребують (не потребують) процесуального оформлення; за спрямованістю (адресатом) – індивідуальні (конкретно спрямовані), загальні (не мають чітко визначеного адресата);
класифікацію юридичних санкцій у разі вчинення правопорушень у сфері фінансової діяльності, яку доповнено фінансово-правовими санкціями й санкціями інших галузей права за критерієм “галузева належність”;
зміст системи фінансово-правових санкцій, де за критерієм “належність фінансово-правових норм, у яких містяться санкції, до фінансово-правового інституту (підгалузі фінансового права)” виокремлено санкції за порушення бюджетного, податкового законодавства, законодавства у сфері державних (місцевих) запозичень, грошового обігу та розрахунків, валютного законодавства;
положення про систему документів, що містять письмові докази про неправомірні діяння суб’єктів фінансового права, до яких віднесено фінансово-планові акти, документи фінансової звітності, контрольних заходів;
набули подальшого розвитку положення про:
фінансову безпеку як стан захищеності й забезпечення життєво важливих фінансових інтересів особи, суспільства, держави, її адміністративно-територіальних утворень правовими, економічними, політичними, кадровими, інформаційними, науковими, оперативно-розшуковими, іншими заходами в державі та за її межами, що гарантує фінансову незалежність України та захист її фінансової системи від внутрішніх і зовнішніх загроз;
юридичну відповідальність суб’єктів фінансового права як систему правовідносин між уповноваженим та зобов’язаним суб’єктами з приводу порушення останнім правових приписів у сфері фінансової діяльності та обов’язку уповноваженого суб’єкта – засудити поведінку зобов’язаного, а зобов’язаного – понести відповідальність за протиправні діяння шляхом позбавлення належних йому певних благ (ретроспективна відповідальність); а також з приводу дотримання останнім правових приписів у зазначеній сфері та обов’язку уповноваженого суб’єкта заохотити таку поведінку (перспективна відповідальність);
фінансово-правову відповідальність (у ретроспективному аспекті) як систему правовідносин між державою в особі уповноважених органів та порушником приписів фінансово-правових норм, змістом яких (правовідносин) є заподіяння правопорушнику певних негативних наслідків за фінансове правопорушення з метою його покарання у притаманній сфері фінансово-правового регулювання формі, охорони фінансових правовідносин, припинення правопорушення та відшкодування завданої шкоди;
примус у фінансовому праві як владно-примусовий вплив держави в особі уповноважених нею органів на суб’єктів фінансового права, закріплений нормами права, у разі вчинення правопорушень шляхом встановлення для них певних негативних наслідків у формі обмежень особистого, організаційного або майнового характеру з метою охорони фінансових правовідносин, покарання правопорушників, попередження правопорушень і спонукання суб’єктів фінансових правовідносин до належної поведінки;
процесуальні особливості механізму застосування юридичної відповідальності й систему проваджень за участю суб’єктів фінансового права (податкові провадження, провадження щодо регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, провадження щодо дотримання митного, валютного законодавства);
причини вчинення правопорушень суб’єктами фінансового права та шляхи їх усунення;
основні шляхи й напрями вдосконалення законодавства в цілому та норм, які регулюють механізм юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права.
Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю та новизною теоретичних положень і висновків, конкретними рекомендаціями і пропозиціями з удосконалення механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права шляхом внесення змін і доповнень у законодавство.
Основні положення і висновки можуть бути використані у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень актуальних питань фінансового права; у правотворчій діяльності – для підготовки Стратегії забезпечення фінансової безпеки України, змін до Бюджетного кодексу України (БКУ), Податкового кодексу України (ПКУ), законів України “Про аудиторську діяльність”, “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, “Про Рахункову палату”, інших нормативно-правових актів, проектів законів “Про державні та місцеві запозичення”, “Про декларування доходів фізичних осіб”, “Про валютне регулювання” тощо; у правозастосовній діяльності – для вдосконалення повноважень суб’єктів забезпечення фінансової безпеки; у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін “Фінансове право”, “Податкове право”, “Банківське право”, а також для підготовки підручників і навчальних посібників із цих дисциплін.
Результати дослідження були використані під час підготовки проектів Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України (довідка Міністерства фінансів України (Мінфіну України) від 26.05. 2010 р. № 31-01040-01-17/12427), законів України “Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень” (акт впровадження Національної академії СБ України № 29/1/7-5133 від 13.10. 2010 р.), “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, проекту наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством фінансів України суб’єктів первинного фінансового моніторингу”, інших наказів Мінфіну України (довідка Мінфіну України № 31-03000-15-17/13849 від 30.05. 2011 р.); під час викладання автором навчальних дисциплін “Фінансове право”, “Податкове право”, “Правове забезпечення економічної безпеки”, спецкурсу “Фінансове та банківське право” та підготовки підручників, навчальних посібників із цих дисциплін (акт впровадження Національної академії СБ України № 29/1/6-5472 від 13.10. 2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та висновки, які характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне та практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто. Положення співавторів підручників “Боротьба з корупцією” та “Боротьба з організованою злочинністю” та наукових статей у дисертації не використані.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях: “Організація пошукових заходів щодо виявлення механізмів функціонування “тіньового” сектора економіки і ознак відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та реалізації отриманих матеріалів” (29 листопада 2002 р., м. Київ); “Боротьба з корупцією: міжнародно-правовий досвід і його актуальність для України” (12 грудня 2002 р., м. Київ); “Методологічні проблеми правової науки” (13-14 грудня 2002 р., м. Харків); “Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль” (20 червня 2003 р., м. Київ); “Фінансово-правова доктрина постсоціалістичної держави” (22-24 вересня 2003 р., м. Чернівці); “Економічна безпека України: перспективи та шляхи забезпечення” (27-28 листопада 2003 р., м. Львів); “Актуальні проблеми застосування податкового законодавства в діяльності правоохоронних органів та в судовій практиці при перегляді судових рішень в порядку касації” (11-12 листопада 2003 р., м. Київ); “Права людини в Україні” (10 грудня 2003 р., м. Київ); “Протидія організованій злочинності: теорія, практика, досвід, проблеми та шляхи їх вирішення” (24 червня 2004 р., м. Київ); “Концептуальні засади забезпечення державної безпеки України” (29 червня 2004 р., м. Київ); “Безпекотворення: питання теорії і практики та правові аспекти” (16 лютого 2007 р., м. Київ); з нагоди 15-річчя створення Служби безпеки України (16 березня 2007 р., м. Київ); “Запобігання злочинам у сфері забезпечення національної безпеки України” (21 листопада 2008 р., м. Київ); “Проблеми і перспективи банківської системи України” (28-29 жовтня 2010 р., м. Суми).
Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 1 монографії, 24 статтях у наукових фахових виданнях з юридичних наук, 11 тезах виступів на науково-практичних конференціях, 2 підручниках, 3 навчальних посібниках, 1 коментарі, 3 статтях у інших виданнях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми щодо місця й ролі інституту юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права у механізмі правового забезпечення фінансової безпеки України. Сформульовано низку понять та категорій, висновків, пропозицій і рекомендацій з удосконалення механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права з метою гарантування фінансової безпеки України. Основними з них є такі:
1. Визначено поняття “фінансова безпека” як стан захищеності і забезпечення життєво важливих фінансових інтересів особи, суспільства, держави чи окремих її адміністративно-територіальних утворень правовими, економічними, політичними, кадровими, інформаційними, науковими, оперативно-розшуковими та іншими заходами в державі та за її межами, що гарантує фінансову незалежність України та захист її фінансової системи від внутрішніх і зовнішніх загроз.
2. У системі фінансової безпеки поряд з об’єктом, суб’єктами, показниками виокремлено її види (за суб’єктом, рівнем поширення, повнотою, тривалістю, формою прояву, сферою фінансової діяльності) та загрози (за напрямом впливу на фінансову діяльність, ступенем небезпеки, можливістю дії, масштабом дії, тривалістю дії, характером впливу, терміном дії, сферою фінансової діяльності). За сферою фінансової діяльності виділено бюджетну, податкову безпеку, безпеку сфери державних (місцевих) запозичень, сфери грошового обігу і розрахунків, валютну безпеку. Сформульовано їх визначення та обґрунтовано позицію, що їх загрозами є недоліки фінансової політики, нестабільне і недосконале фінансове законодавство, недосконалий механізм фінансового контролю, вчинення великої кількості правопорушень суб’єктами фінансового права, неефективний і недосконалий механізм юридичної відповідальності.
3. Проведений аналіз системи забезпечення фінансової безпеки засвідчив, що її елементом (поряд з економічним, політичним, інформаційним, науковим, оперативно-розшуковим забезпеченням) є правове забезпечення як сукупність правових засобів взагалі (принципів, способів, функцій, правових норм, правовідносин у сфері забезпечення фінансової безпеки, юридичної відповідальності їх учасників) та фінансово-правових зокрема (принципів, методів, функцій фінансово-правового регулювання, фінансово-правових норм, фінансових правовідносин, юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права). Аргументовано, що роль юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права у механізмі правового забезпечення фінансової безпеки полягає у її спрямуванні на охорону фінансових правовідносин шляхом попередження, виявлення та припинення правопорушень цих суб’єктів.
4. Запропоновано проект Стратегії забезпечення фінансової безпеки України за такою структурою: 1. Загальні положення. 2. Загрози фінансовій безпеці України. 3. Основні напрями державної політики у сфері забезпечення фінансової безпеки України. 4. Повноваження суб’єктів забезпечення фінансової безпеки України. 5. Основні напрями запобігання та нейтралізації загроз фінансовій безпеці України. 6. Контроль за реалізацією Стратегії забезпечення фінансової безпеки України.
5. Сформульовано визначення понять: “юридична відповідальність” –система правовідносин між уповноваженим та зобов’язаним суб’єктами, що існують, змінюються та припиняються з факту неправомірної (правомірної) поведінки їх суб’єктів; “юридична відповідальність суб’єктів фінансового права” – система правовідносин між уповноваженим та зобов’язаним суб’єктами з приводу порушення останнім правових приписів у зазначеній сфері та обов’язку уповноваженого суб’єкта засудити поведінку зобов’язаного, а зобов’язаного – понести відповідальність за протиправні діяння шляхом позбавлення належних йому певних благ (ретроспективна відповідальність); а також з приводу дотримання останнім правових приписів у сфері фінансової діяльності та обов’язку уповноваженого суб’єкта заохотити таку поведінку (перспективна відповідальність).
6. Розглянуто у аспекті забезпечення фінансової безпеки змістовні характеристики юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права. Обґрунтовано положення, що її метою є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом попередження вчинення правопорушень у сфері фінансової діяльності, а у разі їх вчинення – захист фінансової системи від протиправних посягань шляхом компенсації шкоди, заподіяної правопорушенням, та покарання винних. Запропоновано авторську класифікацію юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права за такими критеріями: за кількістю суб`єктів фінансового права та належністю до конкретної їх групи; залежно від уповноважених органів, які мають право її застосовувати; за джерелами фінансового права, норми яких встановлюють таку відповідальність; за належністю порушеної фінансово-правової норми до фінансово-правового інституту (підгалузі фінансового права) тощо.
7. Зіставлено категорії “юридична відповідальність суб’єктів фінансового права” як адміністративна, кримінальна, цивільно-правова, дисциплінарна, конституційна, фінансово-правова відповідальність (у широкому значенні) та “фінансово-правова відповідальність” як юридична відповідальність суб’єктів фінансового права у вузькому значенні. Аргументовано доведено, що фінансово-правова відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності (у ретроспективному аспекті) є системою правовідносин між державою в особі уповноважених органів та порушником приписів фінансово-правових норм, змістом яких (правовідносин) є заподіяння правопорушнику певних негативних наслідків за вчинене фінансове правопорушення з метою покарання правопорушника у притаманній сфері фінансово-правового регулювання формі, охорони фінансових правовідносин, припинення правопорушення та відшкодування завданої шкоди.
8. Обґрунтовано авторську позицію щодо взаємозв’язку понять “фінансова безпека” та “юридична відповідальність суб’єктів фінансового права”: з одного боку – протиправні діяння суб’єктів фінансового права виступають однією із головних загроз фінансовій безпеці держави; а з іншого – за скоєння ними правопорушень застосовується механізм юридичної відповідальності, спрямований на забезпечення фінансової безпеки.
9. Проаналізовано особливості становлення та розвитку законодавства України про фінансову безпеку та юридичну відповідальність суб’єктів фінансового права за певними періодами. Встановлено, що його нормами визначалися: повноваження Рахункової палати, Держказначейства, МВС, СБУ, Держмитслужби, інших органів у боротьбі зі злочинністю у сфері фінансової діяльності (І період (1990-1996 рр.)); відповідальність суб’єктів фінансового права за недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, їх нецільове використання, розголошення банківської таємниці, виготовлення, збут та використання підроблених платіжних документів, засобів несанкціонованого доступу до банківських рахунків (ІІ період (1997-2000 рр.)); механізм протидії незаконному розподілу та нецільовому використанню бюджетних коштів, незаконному відшкодуванню ПДВ, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ІІІ період (від 2001 р. до сьогодні)).
10. Доведено, що основними учасниками правовідносин у сфері забезпечення фінансової безпеки є суб’єкти фінансового права. Обґрунтовано позицію щодо потреби визначити їх повноваження у цій сфері в окремому розділі проекту Стратегії забезпечення фінансової безпеки України та внести зміни до законодавства, а саме: до ст. 1 Закону України “Про Рахункову палату” – про забезпечення фінансової безпеки України як мету діяльності Рахункової палати; до п. 6 Положення про Мінфін України додати норму про подання Рахункової палати про бюджетне правопорушення як підставу для застосування Мінфіном України фінансово-правових санкцій; до п. 6 Положення про Державну казначейську службу України – про повноваження застосовувати штраф та пеню за порушення бюджетного законодавства; до ст. 12 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” – про передавання матеріалів ревізій до органів прокуратури.
11. У результаті аналізу норм міжнародно-правових актів (документів ООН, Ради Європи, Європейських співтовариств, ЄС, СНД, міжнародних організацій), зарубіжного законодавства надано пропозиції, окремі з яких можна врахувати при внесенні змін до законодавства України з метою зменшення правопорушень у сфері фінансової діяльності: про відповідальність за співучасть у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом; про застосування податкових санкцій виключно податковими органами; про механізм передачі фінансовими установами інформації до правоохоронних органів; про кримінальну відповідальність за продаж і купівлю державних посад; про державний контроль за банківською діяльністю тощо.
12. Зіставлено загальне поняття “правопорушення суб’єкта фінансового права” з окремим “фінансове правопорушення” як суспільно небезпечні (шкідливі), винні, протиправні діяння (дії чи бездіяльність) деліктоздатного суб’єкта фінансового права, що порушують врегульований правовими нормами порядок формування, розподілу й використання публічних фондів коштів, за яке законодавством передбачено фінансово-правову (фінансове правопорушення), адміністративну, кримінальну, цивільно-правову, дисциплінарну, інші види відповідальності (правопорушення суб’єкта фінансового права).
13. В аспекті забезпечення фінансової безпеки держави здійснено аналіз бюджетних, податкових правопорушень, правопорушень у сфері державних (місцевих) запозичень, правопорушень у сфері грошового обігу та розрахунків, валютних правопорушень. Акцентовано увагу, що найбільшими її загрозами є: нецільове та неефективне використання бюджетних коштів; ухилення від сплати обов’язкових платежів; незаконне відшкодування ПДВ; порушення порядку надання державних (місцевих) гарантій, позик міжнародних фінансових організацій, міжнародної технічної допомоги; легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; незаконне вивезення валютних цінностей за кордон. З метою протидії вчиненню суб’єктами фінансового права цих та інших правопорушень запропоновано: у ст. 116 БКУ додати норми про ознаки і склад бюджетних правопорушень; у ст. 109 ПКУ визначити податкове правопорушення, у проекті закону “Про державні та місцеві запозичення” – правопорушення у сфері державних (місцевих) запозичень, а у проекті закону “Про систему валютного регулювання” – валютне правопорушення.
14. Зіставлено загально-правове поняття “державний примус” із галузевим – “примус у фінансовому праві”. Обґрунтовано потребу розширити класифікацію заходів державного примусу, які застосовують до суб’єктів фінансового права, за критеріями “галузева належність”, “тривалість”, “форма”, “спрямованість (адресат)”. Уточнено (в аспекті забезпечення фінансової безпеки держави), що примус у фінансовому праві є владно-примусовим впливом держави в особі уповноважених нею органів на суб’єктів фінансового права, закріплений нормами права, у разі вчинення ними правопорушень шляхом встановлення для них певних негативних наслідків у формі обмежень особистого, організаційного або майнового характеру з метою охорони фінансових правовідносин, покарання правопорушників, попередження правопорушень і спонукання суб’єктів фінансових правовідносин до належної поведінки у сфері фінансової діяльності.
15. Шляхом уточнення поняття “юридична санкція”, визначення їх системи за вчинення правопорушень у сфері фінансової діяльності (зокрема, за однорідністю поділено на санкції за порушення бюджетного, податкового законодавства, законодавства у сфері державних (місцевих) запозичень, грошового обігу та розрахунків, валютного законодавства) сформульовано висновок про особливе місце юридичних санкцій у механізмі правового забезпечення фінансової безпеки, оскільки вони передбачають види юридичної відповідальності, які застосовують до суб’єктів фінансового права, містять вказівку на юридичні наслідки невиконання ними приписів правових норм та спрямовані на охорону і захист фінансових правовідносин.
16. Обґрунтовано, що фінансово-правова санкція є окремим видом юридичної санкції, оскільки застосовується за фінансові правопорушення, пов’язана з фінансово-правовою відповідальністю, її метою є відновлення (компенсація) завданої шкоди, покарання правопорушників, попередження, виявлення, припинення фінансових правопорушень та забезпечення фінансової безпеки держави. Удосконалено систему фінансово-правових санкцій, зокрема за “належністю фінансово-правових норм, в яких містяться санкції, до фінансово-правового інституту (підгалузі фінансового права)” їх об’єднано в групи за порушення бюджетного, податкового законодавства, законодавства у сфері державних (місцевих) запозичень, грошового обігу та розрахунків, валютного законодавства. З метою підвищення їх ролі у забезпеченні фінансової безпеки держави надано пропозиції: у ст. 117 БКУ визначити поняття “фінансово-правова санкція за порушення бюджетного законодавства”; у главах 11,12 ПКУ вживати поняття “фінансово-правовий штраф” як основний вид фінансово-правового примусу та “фінансово-правова пеня” як додатковий.
17. У результаті дослідження процесуальних особливостей механізму юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права виокремлено систему проваджень за їх участю (податкові провадження, провадження щодо регулювання готівки та застосування РРО, провадження щодо дотримання митного законодавства, валютного законодавства тощо) та документи, які містять письмові докази про їх неправомірні діяння (фінансово-планові акти, документи фінансової звітності, контрольних заходів). Для підвищення впливу механізму застосування юридичної відповідальності на забезпечення фінансової безпеки доведено потребу удосконалити процесуальні повноваження суб’єктів фінансового права: до ст. 20 ПКУ додати норму про право органів ДПС зупиняти операції за рахунком платника та списувати кошти з нього; до п. 6 Положення про Дерфінінспекцію – про право вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені під час проведення ревізій використані з порушенням законодавства кошти; у проекті закону “Про систему державного фінансового контролю” визначити повноваження ревізора, механізм проведення експертизи; доповнити КПКУ статтею про статус ревізора як процесуальної особи.
18. Проведений аналіз фінансового та іншого законодавства засвідчив, що для протидії вчиненню правопорушень суб’єктами фінансового права слід удосконалити норми, які регулюють механізм юридичної відповідальності, фінансового контролю, повноваження органів у цих сферах. Надано пропозиції: розробити проекти законів України “Про декларування доходів фізичних осіб”, “Про державне мито”, “Про міжнародну технічну допомогу”, “Про фонд захисту прав фізичних осіб-інвесторів”; “Про спеціальні платіжні засоби”, “Про банківську таємницю”, Положення про золотовалютні резерви України тощо; визначити поняття: у ст. 2 БКУ – “неефективне використання бюджетних коштів”, у ст. 14 ПКУ – “ухилення від сплати податків”, “приховування” і “заниження” доходів (прибутків)”, “тимчасове затримання майна”, “обов’язковий платіж”; у ст. 551 ГКУ – “фіктивний суб’єкт господарювання”.
19. Доведено, що механізм фінансового контролю та повноваження органів, які його здійснюють, потрібно удосконалити з метою попередження вчиненню правопорушень суб’єктами фінансового права. Для цього доцільно внести зміни до чинного законодавства: до п. 14 ст. 7 Закону України “Про Рахункову палату” додати норму про передачу до правоохоронних органів матеріалів про бюджетні правопорушення, до ст. 20 ПКУ – про право органів ДПС зупиняти операції платників за рахунками, до глави 3 МКУ – про право органів Держмитслужби контролювати ввезення і переробку давальницької сировини; до п. 15 ст. 42 Закону України “Про НБУ” – про повноваження НБУ щодо безспірного стягнення сум санкцій за порушення валютного законодавства тощо. Акцентовано увагу на доцільності розробити проекти законів “Про систему державного фінансового контролю”, “Про механізм взаємодії державних органів з попередження, виявлення та припинення податкових правопорушень”, “Про стратегію співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями”, “Про електронні платіжні системи” з нормами про контроль у цих сферах.
20. З метою вдосконалення механізму юридичної відповідальності за вчинення суб’єктами фінансового права бюджетних правопорушень обґрунтовано потребу внести такі зміни: у статті 35, 38, 117 БКУ додати норми про відповідальність КМУ, Мінфіну України, Рахункової палати, їх посадових осіб за недотримання термінів бюджетного процесу; у ст. 117 БКУ уточнити, що система санкцій поширюється і на операції з коштами міжбюджетних трансфертів та до системи санкцій додати пеню, штраф; за вчинення правопорушень під час формування, розподілу та використання коштів державних цільових фондів застосовувати штраф у кратному розмірі до використаної з порушенням суми; КУпАП доповнити статтею “Порушення порядку надання інформації Рахунковій палаті та невиконання її постанов і висновків”; за нецільове використання бюджетних коштів (ст. 210 ККУ) передбачити застосування конфіскації майна та механізму грошових нарахувань тощо.
21. Визначено окремі шляхи вдосконалення механізму юридичної відповідальності за вчинення суб’єктами фінансового права податкових правопорушень. Серед них: прийняти нову редакцію глави 11 ПКУ з назвою “Фінансово-правова відповідальність за податкові порушення”, в яку об’єднати глави 11, 12 та доповнити статтями “Відповідальність органів ДПС та їх посадових осіб за податкові правопорушення”, “Звільнення від відповідальності особи, яка вчинила податкове правопорушення”; також внести зміни до статей 11,113,114, 117, 119 ПКУ; до глави 57 МКУ додати норму про відповідальність перевізника за ввезення вантажу в Україну в режимі транзит та умисне залишення на її території. З метою зменшення податкових правопорушень запропоновано удосконалити норми ПКУ про об’єкт, пільги з податку на прибуток підприємств (статті 135,136,139,157), податку на доходи фізичних осіб (ст. 169), ПДВ (V розділ), акцизного податку (ст. 230) та інших платежів; неподання декларації про доходи та виплату заробітної плати без утримання податку з доходів фізичних осіб визнати формами ухилення від сплати обов’язкових платежів.
22. Сформульовано шляхи вдосконалення законодавства у сфері державних (місцевих) запозичень для зменшення правопорушень у цій сфері. Зокрема, у ст. 12 БКУ подати розширену класифікацію держборгу; V розділ БКУ доповнити нормою про систему правопорушень та відповідальність у сфері місцевих запозичень; у розділі X закону “Про НБУ” передбачити норму про відповідальність НБУ, його керівних органів та посадових осіб за використання емісійних коштів для фінансування дефіциту Держбюджету. Обґрунтовано необхідність розробити проект закону “Про державні та місцеві запозичення” з нормами про відповідальність ВРУ, Президента України, КМУ, Мінфіну України, НБУ, НКЦПФР, їх посадових осіб за порушення порядку здійснення запозичень.
23. Визначено шляхи оптимізації механізму юридичної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері грошового обігу та розрахунків: у статтях 17-20,24 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановити штраф у кратному розмірі від завданої шкоди; прийняти Банківський кодекс з окремим розділом “Відповідальність суб’єктів та учасників банківських правовідносин”; у ст. 17 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” додати норму про право правоохоронних органів зупиняти відповідні фінансові операції; розробити проект закону “Про кредитування юридичних та фізичних осіб” з нормами про механізм юридичної відповідальності позичальника за нецільове використання кредиту, банку – за безпідставне його надання. З метою зменшення правопорушень надано пропозиції удосконалити норми Закону України “Про платіжні системи і переказ коштів в Україні” (ст. 42), Закону України “Про банки і банківську діяльність” (глави 3,4,14,45), Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства; у статтях 209, 2091 ККУ визнати кримінально караними бездіяльність фінансових установ, яка спричинила легалізацію коштів, та розбиття суми фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу.
24. Доведено потребу удосконалити механізм юридичної відповідальності за валютні правопорушення, а саме: розробити проект закону “Про валютне регулювання”, у якому за вчинення валютних правопорушень передбачити застосовування штрафу у кратному розмірі суми (вартості) валютних цінностей; у главу 18 БКУ додати норму про відповідальність за незаконне використання бюджетними установами іноземної валюти; у ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” додати норму про відповідальність за незарахування виручки у валюті на рахунки в уповноважених банках як від експорту товарів і послуг, так і інших джерел доходів (дивідендів, відсотків, роялті тощо), отриманих за межами України; до 1.2 Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства додати норми про такі заходи, як обмеження здійснення та зупинення валютних операцій. З цією ж метою наголошено на потребі внести зміни до: Законів України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (ст. 12), “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (ст. 17), “Про цінні папери та фондовий ринок” (ст. 10), “Про зовнішньоекономічну діяльність” (ст. 9), “Про банки і банківську діяльність” (п. 4 ст. 62); Декрету КМУ “Про валютне регулювання і валютний контроль” (п. 2 ч. 9 ст. 16) тощо.
25. У результаті дослідження узагальнено: шляхом удосконалення законодавства в цілому та норм, які регулюють механізм юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права можна зменшити кількість правопорушень та гарантувати фінансову безпеку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. [для студ. юрид. навч. заклад.] ; за заг. ред. А. Т. Комзюка. – [2-е вид. перероб і доп.]. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 99 с.
2. Азаров Д. Про поняття злочинів у сфері комп’ютерної інформації / Д. Азаров, А. Музика // Право України. – 2003. – № 4. – С. 86-89.
3. Алексеев С. С. Общая теория права : Курс лекцій : в 2 т. / С. С. Алексеев - М. : Юрид. лит., 1981. – Т.1. – 359 с. ; 1982. – Т.2. – 360 с.
4. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 258 с.
5. Алексеев С. С. Теория права : учеб. пособ. [для студ. юрид. учеб. завед.] С. С. Алексеев. – [2-е изд.]. – Х.: БЕК, 1994. – 224 с.
6. Алисов. Е. А. Финансовое право : учеб. пособ. [для студ. юрид. учеб. завед.] / Е. А. Алисов. – Х. : Эспада, 1999. – 240 с.
7. Алісов Є. О. Правове регулювання валютних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право” / Є. О. Алісов. – Х., 1996. – 24 с.
8. Алісов Є. О. Проблеми правового регулювання грошового обігу в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Є. О. Алісов. – Х., 2006. – 36 с.
9. Андрєєв Д. О. Адміністративно-правові засоби захисту прав власників цінних паперів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Д. О. Андреєв. – К., 2008. – 21 с.
10. Андрущенко І. Г. Державний контроль діяльності учасників фондового ринку України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / І. Г. Андрущенко. – К., 2004. – 18 с.
11. Андрущенко І. Г. Проблеми виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються в офшорних зонах / І. Г. Андрущенко // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою : міжвід. наук. зб. ; гол. ред. А. І. Комарова. – К. : НДІ “Проблеми людини”, 2003-2004. – Т. 29. – С. 288-292.
12. Андрущенко Л. В. Державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Л. В. Андрущенко. – К., 2008. – 20 с.
13. Ардашкин В. Д. О принуждении по советскому праву / В. Д. Ардашкин // Советское государство и право. – 1970. – № 7. – С. 33-39.
14. Астемиров З. А. Понятие юридической ответственности / З. А. Астемиров // Советское государство и право. – 1979. – № 6. – С. 59-67.
15. Бабич В. А. Адміністративна відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. А. Бабич. – К., 2005. – 20 с.
16. Бабін І. І. Юридична конструкція податку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / І. І. Бабін. – К., 2007. – 20 с.
17. Багрій-Шахматов Л. В. До питання про облік міжнародного досвіду боротьби з “відмиванням” грошей / Л. В Багрій-Шахматов, І. В Губська, Л. О. Ужва // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою : міжвід. наук. зб. ; гол. ред. А.І. Комарова. – К. : НДІ “Проблеми людини”, 2003-2004. – Т. 29. – С. 376-378.
18. Базылев Б. Д. Ответственность в советском праве : учеб. пособ. / Б. Д. Базылев. – Красноярськ : Изд-во Красноярского ун-та, 1977. – 72 с.
19. Базылев Б. Д. Юридическая ответственность (Теоретические вопросы) / Б. Д. Базылев. – Красноярск : Изд-во Красноярского ун-та, 1985. – 120 с.
20. Бакун О. В. Громадянин як суб’єкт податкових правовідносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право” / О. В. Бакун. – К., 2000. – 16 с.
21. Бандурка А. М. Административный процесс : учеб. / А. М. Бандурка, Н. М. Тищенко. – Х. : Изд-во НУВД, 2001. – 353 с.
22. Бандурка О. О. Управління Державною податковою службою в Україні: організаційно-правові аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / О. О. Бандурка. – К., 2007 . – 36 с.
23. Банківське право: українське та європейське : навч. посіб. / [П. Д Біленчук, О. Г. Диннік, І. О. Лютий, О. В. Скороход]. – К. : Атіка, 1999. – 400 с.
24. Барановський О. Визначення показників фінансової безпеки / О. Барановський // Економіка. Фінанси. Право. – 1999. – № 8. – С. 14-16.
25. Барановський О. І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення) : монографія / О. І. Барановський. – К. : Київ. нац. торг-екон. ун-т., 2004. – 759 с.
26. Барановський О. І. Фінансова безпека України / О. І. Барановський // Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань. – 1998. – № 6. – С. 26 - 30.
27. Барановський О. Основи фінансової безпеки / О. Барановський // Финансовые услуги. – 1998. – № 1. – С. 16-19.
28. Барановський О. Фінансова безпека / О. Барановський. – К. : Фенікс, 1999. – 338 с.
29. Барановський О. Фінансова безпека держави / О. Барановський // Фінанси України. – 1996. – № 11. – С. 19-24.
30. Баранцев П. Ліквідація підприємства: правове регулювання, оподаткування / П. Баранцев // Право України. – 2000. – № 1. – С. 78-80.
31. Бару М. И. Материальные санкции в трудовом праве / М. И. Бару // Советское государство и право. – 1981. – № 7. – С. 36-37.
32. Баскаков О. Я. Методологія наукового дослідження : навч. посіб. / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. – К. : МАУП, 2002. – 216 с.
33. Баткибеков С. Б. Реформирование акцизного налогообложения в Российской Федерации / С. Б. Баткибеков. – М. : Юнити, 2000. – 51 с.
34. Бахрах Д. Н. Административное право : учеб. [для вузов] / Д. Н. Бахрах. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 369 с.
35. Башняк О. С. Принципи оподаткування та їх реалізація у податковому законодавстві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / О. С. Башняк. – Х., 2005. – 20 с.
36. Безпалий Ю. Особливості застосування органами державної податкової служби штрафних санкцій за порушення валютного законодавства / Ю. Безпалий // Вісник податкової служби України. – 2000. – № 8. – С. 14-17.
37. Безугла В. В. Правові основи побудови податкової системи України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Державне право і управління; державне будівництво; адміністративне право; фінансове право” / В. В. Безугла. – К., 1995. – 28 с.
38. Бекерская Д. А. Правовое регулирование специальных (внебюджетных) средств бюджетных учреждений : автореф. дис. на соискание научн степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Государственное право и управление; административное и финансовое право; прокурорский надзор; советское строительство” / Д. А. Бекерская. – О., 1974. – 27 с.
39. Белинский Е. С. Вопросы вины в налоговом законодательстве / Е. С. Белинский // Государство и право. – 1996. – № 6. – С. 48-55.
40. Березкін А. Нагляд за виконанням законодавства про адміністративні правопорушення / А. Березкін // Право України. – 1991. – № 12. – С. 13-15.
41. Берлач А. І. Фінансове право України : навч. посіб. [для вищих навч. заклад] / А. І. Берлач. – К. : У-т. “Україна”, 2006. – 288 с.
42. Берназюк Я. О. Банки як суб’єкти податкових правовідносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Я. О. Берназюк. – Ірпінь, 2004. – 20 с.
43. Бех Г. В. Правове регулювання непрямих податків в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право” / Г. В. Бех. – Х., 2002. – 20 с.
44. Билінін Я. В. Правове регулювання фінансового контролю в сфері міжбюджетних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Я. В. Билінін. – Ірпінь, 2007. – 18 с.
45. Білоус В. Т. Координація боротьби з економічною злочинністю : монографія / В. Т. Білоус; Академія ДПС України. – Ірпінь : Академія ДПС України, 2002. – 449 с.
46. Білоус В. Т. Координація управління правоохоронними органами у боротьбі з економічною злочинністю (адміністративно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. Т. Білоус. – Х., 2004. – 38 с.
47. Білоус В. Т. Управління податковою службою в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з державного управління : спец. 25.00.05 “Галузеве управління; управління економікою” / В. Т. Білоус. – К., 1998 . – 19 с.
48. Богданов І. Фінансові санкції в якості засобів “виховання” порушників фінансової дисципліни / І. Богданов // Фінанси і контроль. – 2003. – № 2 (15). – С. 41-44.
49. Богун В. Господарсько-правова відповідальність за порушення законодавства про ціни / В. Богун, Г. Солодухін // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 80-82.
50. Боднарук Ю. В. Податкові провадження в Україні: теоретико-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Ю. В. Боднарук. – О., 2008. – 19 с.
51. Бойко А. І. Бюджетні кошти і кримінальне законодавство / А. І. Бойко : зб. матеріалів Міжн. наук.-практ. семінару [“Фінансова злочинність”] (Харків, 12-13 лютого 1999 р.). – Х., 2000. – С. 22-28.
52. Борець Л. В. Правове регулювання відомчого фінансового контролю в системі МВС України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Л. В. Борець. – Ірпінь, 2004. – 18 с.
53. Бояринцева М. Адміністративно-правовий статус громадян: до питання про склад елементів / М. Бояринцева // Право України. – 2002. – № 8. – С. 21-25.
54. Братусь С. Спорные вопросы теории юридической ответственности / С. Братусь // Советское государство и право. – 1973. – № 4. – С. 27-35.
55. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность : монография / С. Н. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1976. – 215 с.
56. Будько З. М. Фінансово-правова відповідальність за вчинення податкових правопорушень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / З. М. Будько. – Ірпінь, 2005. – 18 с.
57. Будько З. М. Фінансово-правова відповідальність за вчинення податкових правопорушень : дис. канд. юрид. наук : 12.00.07 / Запорізький юридичний інститут. – Запоріжжя, 2007. – 259 с.
58. Бурлаков Р. Про систему державного фінансового контролю / Р. Бурлаков // Право України. – 1998. – № 3. – С. 69-71.
59. Бухвальд Е. Макроаспекты экономической безопасности: факторы, критерии и показатели / Е. Бухвальд, Н. Гловацкая, С. Лазаренко // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 25-35.
60. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50-51. – Ст. 572.
61. Василик, О. Д. Державні фінанси України : підруч. [для студентів екон. спеціальн. вищ. навч. закладів] / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. – [2-е вид.]. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
62. Вдовиченко В. А. Понятие и правовая природа налогово-правового компромисса / В. А. Вдовиченко : сб. научн. трудов и сообщений за материалами Междунар науч.-практ. конф. [“Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства”] (Черновцы, 22-24 сентября 2003 г.) / ЧГУ им. Ю. Федьковича. – Черновцы: Рута, 2003. – Вып. 1. – С. 226-234.
63. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учеб. [для юрид. вузов] / А. Б. Венгеров. – [2-е изд.]. – М. : Юриспруденция, 2000. – 528 с.
64. Венедиктов В. Адміністративна і кримінальна відповідальність за порушення трудового законодавства / В. Венедиктов // Право України. – 1991. – № 8. – С. 14-16.
65. Венедиктов В. С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве : монография / В. С. Венедиктов. – Х.: Консум, 1995. – 136 с.
66. Венедиктов В. Юридична відповідальність у науці і практиці трудового права / В. Венедиктов // Право України. – 1991. – № 12. – С. 22-24.
67. Вересов В. М. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (на матеріалах Автономної Республіки Крим) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. М. Вересов – Х., 1999. – 18 с.
68. Вертузаєв М. С. Пластикові платіжні засоби в Україні : кримінологічний аспект : навч. посіб. / М. С. Вертузаєв, А. Ю. Ільницький. – К. : НАВСУ, 2001. – 108 с.
69. Весельський М. М. Правові основи справляння податків в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право” / М. М. Весельський. – К., 2000. – 24 с.
70. Ветушенко О. М. Зовнішньоекономічна діяльність: типові порушення чинного законодавства / О. М. Ветушенко // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою : міжвід. наук. зб. ; гол. ред. А. І. Комарова. – К. : НДІ “Проблеми людини”, 2003-2004. – Т. 29. – С. 425-430.
71. Вєтрова І. В. Правові основи реалізації грошово-кредитної політики Національного банку України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / І. В. Вєтрова. – К., 2007. – 19 с.
72. Вишнивецька В. А. Правове регулювання державного мита : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. А. Вишнивецька. – Ірпінь