ЗАКОНОДАВЧА ТЕХНІКА: ПОНЯТТЯ, ФОРМИ, ВИДИ,РЕАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ

brief description

ЗМІСТ

Вступ ....................................................................................................................... 3
Розділ 1. Законодавча техніка – вид юридичної техніки ............................ 10
1.1. Юридична та законодавча техніка: підходи до визначення
в юридичній науці .................................................................................... 10
1.2. Юридична техніка як спосіб юридичної діяльності ............................. 26
1.3. Поняття законодавчої техніки ................................................................. 58
Висновки до розділу 1 ..................................................................................... 73
Розділ 2. Форми та види законодавчої техніки ............................................. 76
2.1. Форми законодавчої техніки ................................................................... 76
2.1.1. Загальна характеристика форм законодавчої техніки ................ 76
2.1.2. Мовна форма законодавчої техніки ............................................. 82
2.1.3. Логічна форма законодавчої техніки ........................................... 93
2.1.4. Процедурна форма законодавчої техніки .................................. 114
2.2. Види законодавчої техніки .................................................................... 119
2.2.1. Підходи до класифікації законодавчої техніки на види ........... 119
2.2.2. Техніка вироблення конституційних законів ............................ 127
2.2.3. Техніка внесення змін до законодавчих актів ........................... 129
2.2.4. Кодифікаційна техніка ................................................................. 134
Висновки до розділу 2 ................................................................................... 139
Розділ 3. Законодавча техніка в Україні: стан та основні напрями
розвитку ............................................................................................ 142
3.1. Питання правового регулювання законодавчої техніки ..................... 142
3.2. Стан реалізації законодавчої техніки ................................................... 149
3.3. Напрями та шляхи розвитку законодавчої техніки в Україні ............ 161
Висновки до розділу 3 ................................................................................... 169
Висновки ............................................................................................................ 170
Додаток А ............................................................................................................ 173
Список використаних джерел ........................................................................... 174

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Визначальним засобом високої ефек-тивності правового регулювання суспільних відносин є юридична техніка і, на-самперед, техніка вироблення законів держави – законодавча техніка. Особливо актуальним стає питання техніко-юридичної досконалості законодавчих актів, забезпечення їх системності в умовах постійного зростання їх кількості, розши-рення сфери правового регулювання суспільних відносин.
Разом з тим, навіть побіжний огляд законодавчої бази України свідчить про незадовільну якість багатьох законодавчих актів, що є наслідком недостат-ньо ефективної законодавчої техніки їх вироблення. Аналіз законодавчих актів показує, що значна частина з них виробляються з порушенням вимог законода-вчої техніки, містять численні техніко-юридичні помилки. Найбільш типовими технічними недоліками законодавчих актів є надмірна громіздкість їх текстів, невиправдане повторення і відтворення, декларативний характер і неконкрет-ність формулювань правових положень, недотримання однозначності терміно-логії, порушення системності, узгодженості юридичних норм і, як наслідок, прогалини, протиріччя у правовому регулюванні суспільних відносин.
Зазначені недоліки так чи інакше негативно відбиваються у правозастосу-ванні, при користуванні положеннями законодавчих актів у діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та судовій практиці, а також зу-мовлюють зневажливе ставлення до закону суб’єктів правовідносин, знижують рівень законності й правопорядку в суспільстві.
Однією з причин такого становища є відсутність чітко розробленої, упо-рядкованої системи прийомів, методів підготовки законодавчих актів, їх ухва-лення та введення в дію, а також відсутність науково обґрунтованих вимог і ре-комендацій щодо застосування законодавчої техніки у законодавчому процесі.
Відтак необхідною передумовою забезпечення техніко-юридичної якості законодавчих актів стає наукове знання законодавчої техніки. Однак попри ту увагу, яку приділяють теоретики права до проблем законодавчої техніки, зага-льне поняття останньої залишається до цього часу дискусійним у юридичній науці, а більшість авторів обмежуються фрагментарними дослідженнями її окремих аспектів. Про це свідчить, зокрема, ряд дисертаційних робіт, захищених останнім часом в Україні (А.Ю. Іванової, С.П. Кравченка, С.Г. Меленка, Є.В. Погорелова, О.Я. Рогача), в яких розглядалися окремі питання законодавчої техніки.
Дане дисертаційне дослідження ґрунтується на теоретичних працях пред-ставників вітчизняної та зарубіжної юридичної науки різних історичних періодів, зокрема: С.С. Алексеєва, Л.Ф. Апт, Ю.Г. Арзамасова, В.К. Бабаєва, І.О. Билі, С.О. Боголюбова, І.Л. Брауде, М.О. Власенка, Л.Д. Воєводіна, Т.В. Губаєвої , Л.І. Дембо, Ж.О. Дзейко, Р. Ієринга, К. Ільберта, В.М. Карташова, Т.В. Кашаніної, Д.А. Керимова, Д.А. Ковачева, О.О. Красавчикова, Р. Лукича, Л.О. Морозової, Г.І. Муромцева, А. Нашиц, А.С. Піголкіна, П.М. Рабіновича, В.М. Сирих, П.І. Стучки, Ю.О. Тихомирова, А.А. Ушакова, Б.В. Чигідіна, О.Ф. Черданцева, Д.В. Чухвічова, А.С. Шабурова, М.Д. Шаргородського, Г.Г. Шмельової, К.С. Шугриної, І.Д. Шутак, О.І. Ющика, Л.С. Явича та інших.
Головний недолік багатьох досліджень проблем законодавчої техніки по-лягає в тому, що даний феномен не розглядається як цілісне правове явище. Ві-дсутність ґрунтовної теоретичної розробки законодавчої техніки, юридичної техніки взагалі, негативно позначається на виробленні та впровадженні системи техніко-юридичних прийомів і методів у законодавчу діяльність в Україні, на якісному рівні законодавчих актів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційне дослідження пов’язано з плановою тематикою Центру теоретичних про-блем законотворчості Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, зокрема з науково-дослідними темами “Теоретико-правові засади удо-сконалення законодавчого процесу в Україні” (номер державної реєстра-ції 0103U004301), “Проблеми кодифікації законодавства України” (номер дер-жавної реєстрації 0104U007594).
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослі-дження є визначення поняття законодавчої техніки, з’ясування її змісту та форм, класифікація видів законодавчої техніки, вироблення на цій основі пропозицій щодо її ефективного використання в законодавчій діяльності в Україні.
Відповідно до зазначеної мети в дисертаційному дослідженні вирішуються такі основні завдання:
з’ясувати стан теоретичної розробки законодавчої техніки в юридичній науці;
уточнити поняття юридичної техніки, її зміст, форми, види;
сформулювати поняття законодавчої техніки як одного з видів юридичної техніки;
дослідити зміст і форми законодавчої техніки, її структурну будову як ці-лісного правового явища;
визначити види законодавчої техніки та їх видові особливості;
встановити співвідношення законодавчої техніки з суміжними явищами;
проаналізувати стан правового регулювання законодавчої техніки в Укра-їні;
охарактеризувати техніко-юридичний рівень законодавчих актів України та питання дотримання вимог законодавчої техніки при виробленні цих актів;
визначити основні напрями удосконалення законодавчої техніки в Україні, сформулювати пропозиції щодо ефективного використання законодавчої техніки в законодавчому процесі.
Об’єкт дослідження становить законодавча техніка, як вид юридичної техніки, суспільні відносини з її закріплення та реалізації у національному за-конодавчому процесі.
Предметом дослідження є теоретичне визначення поняття законодавчої техніки, її змісту, форм, видів, проблем та основних напрямів її реалізації в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослі-дження є філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціальнонаукові методи наукового пізнання, застосування яких обумовлено об’єктом і предметом дослідження. Діалектичний метод дав змогу розглянути досліджуване правове явище в його розвитку та взаємозв’язку з іншими явищами. Завдяки даному ме-тоду розкриваються зміст законодавчої техніки, форми її існування, встанов-люються причини й наслідки недотримання вимог законодавчої техніки при виробленні законодавчих актів. Системно-структурний метод використано в частині дослідження законодавчої техніки як системного феномена, що дало змогу проаналізувати її структуру, класифікувати складові законодавчої техніки. Формально-логічний метод використано при класифікації видів та форм за-конодавчої техніки, розмежуванні законодавчої техніки з суміжними явищами. Формально-юридичний метод застосовано при аналізі нормативно-правової бази дослідження, законодавчих актів України тощо. Лінгвістичний метод був ви-користаний при дослідженні особливостей мови та стилю законодавчих актів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисерта-ційній роботі вперше в юридичній науці законодавча техніка розглядається як цілісний феномен юридичної реальності – спосіб законодавчої діяльності, а не як механічний набір, конгломерат її складових (сукупність прийомів, правил і т.п.), що дало змогу виробити більш чітке поняття законодавчої техніки та поглибити уявлення про її зміст, форми, види, співвідношення із спорідненими суспільними явищами (законодавча технологія, законодавча політика), і на цій основі виробити методологічні підходи до її удосконалення.
Наукову новизну дисертаційного дослідження становлять, зокрема, такі основні положення, висновки та рекомендації:
вперше:
законодавча техніка досліджується у загальнотеоретичному аспекті як ці-лісне правове явище, розглядається як вид юридичної техніки, що є необхідним способом законодавчої діяльності державного апарату по виробленню законо-давчих актів;
сформульовано авторське визначення загального поняття законодавчої техніки як системи мовних та логічних прийомів, методів, юридичних процедур та спеціально-юридичних засобів законодавчої діяльності державного апарату по виробленню юридичних норм у формі положень законодавчих актів з метою встановлення належного правопорядку в суспільстві;
обґрунтовано структуру змісту законодавчої техніки, яку складають її елементарні складові (прийоми, методи, порядок законодавчої діяльності), при-таманні юридичній техніці як такій, що в органічній єдності утворюють її внут-рішню форму;
визначено, що зміст юридичної техніки і законодавчої техніки, зокрема, втілюється у мовній, логічній та процедурній формах, що в органічній єдності утворюють зовнішню форму юридичної техніки, в тому числі зовнішню форму законодавчої техніки;
здійснено систематизацію прийомів, методів законодавчої техніки, вихо-дячи з наведених вище уявлень про її зміст і форму. Обґрунтовано, що мовна форма законодавчої техніки є системою прийомів, методів, які стосуються осо-бливостей використання мови при виробленні законодавчих актів; логічна форма законодавчої техніки – це система прийомів, методів, які стосуються особ-ливостей вироблення законодавчих актів з позиції логіки; а процедурна форма законодавчої техніки визначена як нормативно закріплений порядок вироблення законодавчих актів;
удосконалено:
класифікацію законодавчої техніки на види: загальну законодавчу техніку (використовується при виробленні всіх видів законодавчих актів) та спеціальну законодавчу техніку (враховує особливості вироблення того чи іншого виду за-конодавчих актів);
визначення особливостей видів спеціальної законодавчої техніки, зокрема техніки вироблення конституційних законів, техніки внесення змін до законо-давчих актів, кодифікаційної техніки, що мають найбільш характерні особливо-сті;

дістало подальший розвиток:
визначення співвідношення законодавчої техніки з такими близькими явищами як законодавча технологія та законодавча політика;
характеристика основних напрямів удосконалення законодавчої техніки та її ефективного використання в законодавчій діяльності в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання:
у науково-дослідній діяльності для подальшої загальнотеоретичної розро-бки проблем законодавчої техніки, юридичної техніки взагалі;
у законодавчій діяльності для забезпечення високого техніко-юридичного рівня законодавчих актів України, попередження та усунення неточностей, про-галин і колізій у законодавстві України, а також у процесі правозастосування;
у навчальному процесі для підготовки програми та викладання відповід-ного навчального курсу; для підготовки посібників із законодавчої техніки, від-повідних розділів підручників з теорії держави і права; для підвищення квалі-фікації осіб, які приймають участь в процесі вироблення законодавчих актів; для підвищення рівня правової культури працівників державного апарату та ін.
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана у Центрі теоре-тичних проблем законотворчості Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, обговорена у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Теоретичні висновки та основні положення дисертації були представлені автором на вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференціях і круглих столах: “Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 26 червня 2006 р.; тези опубліковано), “Законодательная дефиниция: ло-гико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы” (м. Чернівці, 21-23 вересня 2006 р.; тези опубліковано), “Трансформація політичної системи: соціальні перетворення та законодавчий процес” (м. Київ, 22 травня 2007 р.; тези опубліковано).
Публікації. Основні теоретичні положення та практичні рекомендації ди-сертаційного дослідження викладені в 10 наукових авторських публікаціях, серед яких 7 наукових статей у журналах і збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, та 3 тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які поділяються на підрозділи та пункти, висновків і списку використаних дже-рел. Загальний обсяг дисертації  172 сторінки. Список використаних джерел включає 219 найменувань на 21 сторінці.

bibliography

ВИСНОВКИ

Загальні висновки за результатами дисертаційного дослідження зводяться до наступного:
Поняття законодавчої та юридичної техніки не мають задовільного ви-значення в юридичній науці. Відсутнє єдине уявлення як про даний предмет, так і про місце законодавчої та юридичної техніки в системі правових явищ, їх співвідношення. Пояснення цього вбачається у багатозначності понять “техніка”, “право”, “законодавство” результатом якої є різне бачення вченими техніки в ді-яльності, пов’язаній з правом.
Основним видом діяльності, пов’язаної з правом, є юридична діяльність, зміст якої становить реалізація державним апаратом законодавчої, адміністра-тивної і правоохоронної функцій. Юридична техніка виступає в юридичній дія-льності державного апарату як необхідний спосіб, у який виробляється та реалі-зується право. В юридичній діяльності використовується як матеріальна, так і нематеріальна техніка. Юридичною технікою є нематеріальна техніка, що має відповідну специфіку використання в діяльності, пов’язаній з правом.
Поняття законодавчої техніки є видовим поняттям щодо поняття “юриди-чна техніка”. Законодавча техніка, як вид юридичної техніки, становить необ-хідний спосіб вироблення законодавчих актів державним апаратом. Законодавча техніка за своїм змістом є технікою вироблення юридичних норм у формі положень законодавчих актів. Загальне поняття законодавчої техніки зводиться до того, що законодавча техніка – це система мовних та логічних прийомів, ме-тодів, юридичних процедур і спеціально-юридичних засобів законодавчої дія-льності державного апарату по виробленню юридичних норм у формі положень законодавчих актів з метою встановлення належного правопорядку в суспільстві.
Законодавча техніка, як спосіб законодавчої діяльності, безпосередньо втілюється в прийомах, методах та порядку, що є структурними складовими за-конодавчої техніки. Залежно від змісту і характеру прийомів, методів, порядку законодавчої діяльності визначаються форми законодавчої техніки: мовна, логі-чна, процедурна. Структурні складові законодавчої техніки відображають стру-ктуру способу здійснення юридичної діяльності державним апаратом, а її фор-ми – диференціацію цих елементів залежно від їх змістовного наповнення.
Мовна форма законодавчої техніки охоплює систему прийомів, методів, що визначають особливості використання мови при виробленні законодавчих актів. У юридичній літературі система таких прийомів, методів отримала назву юридична (правова, законодавча) стилістика та лінгвістика. Логічна форма за-конодавчої техніки охоплює систему прийомів, методів, які стосуються особли-востей вироблення законодавчих актів з позиції логіки. У літературі напрям взаємодії логіки та права має назву юридична логіка або логіка права. Процеду-рна форма законодавчої техніки охоплює регламентований правом порядок здійснення законодавчої діяльності.
Видами законодавчої техніки є загальна законодавча техніка, що викори-стовується при виробленні всіх видів законодавчих актів, та спеціальна законо-давча техніка, що включає певні особливості вироблення того чи іншого виду законодавчих актів. Характерними видами спеціальної законодавчої техніки, які мають найбільш суттєві видові особливості, є техніка вироблення конститу-ційних законів, техніка внесення змін до законодавчих актів та кодифікаційна техніка. Має певні особливості також техніка вироблення окремих різновидів законодавчих актів (законів про ратифікацію та денонсацію міжнародних дого-ворів, закону про Державний бюджет України тощо).
Визначаючи співвідношення законодавчої техніки із законодавчою тех-нологією, слід розрізняти власне законодавчу діяльність і діяльність з управління останньою. Законодавча техніка є способом власне законодавчої діяльності, а законодавча технологія є моментом управління законодавчою діяльністю як об’єктом. Результатом застосування законодавчої техніки в законодавчій ді-яльності є законодавчий акт, а результатом використання законодавчої техно-логії в управлінні законодавчою діяльністю є нова якість цієї діяльності.
Cпіввідношення між поняттями “законодавча техніка” та “законодавча політика” полягає в тому, що законодавча політика є необхідною передумовою використання законодавчої техніки. Законодавча політика визначає те, які сус-пільні відносини потребують правового регулювання, і якого саме; а за допомо-гою законодавчої техніки це визначення реалізується юридико-технічно у ви-гляді юридичних норм у положеннях законодавчих актів, тобто здійснюється переклад політики на мову права.
Основними передумовами і напрямами удосконалення законодавчої тех-ніки та забезпечення високого юридико-технічного рівня законодавчих актів України є: наукова розробка теорії законодавчої техніки; підготовка та видання монографій, посібників і підручників із законодавчої техніки; викладання на-вчальної дисципліни “Законодавча техніка” у вищих навчальних закладах юри-дичної освіти; нормативне і методичне закріплення прийомів, методів законо-давчої техніки; вироблення науково-методичних рекомендацій з питань законо-давчої техніки; створення спеціалізованої структури для забезпечення удоско-налення законодавчої техніки в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Общая теория права и государства: (Учебник) / Под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 520 с.
2. Ильин И.К., Миронов Н.В. О форме и стиле правовых актов (Некоторые вопросы законодательной техники) // Советское государство и право. – 1960. – № 12. – С. 65-73.
3. Каратеев П.Ю. Законодательная техника: некоторые теоретические во-просы // Правоведение. – 2004. - № 6. – С. 137-144.
4. Красавчиков О.А. Советская наука гражданського права (понятие, пре-дмет, состав и система). Ученые труды. Том VI. Серия “Гражданское право”. – Свердловск, 1961. – 387 с.
5. Чигидин Б.В. К вопросу о понятии юридической техники // Представи-тельная власть – XXI век: законодательство, комментарии, проблемы. – 2002. – № 5-6. – С. 34-39.
6. Муромцев Г.И. Юридическая техника (некоторые теоретические аспек-ты) // Правоведение. – 2000. – № 1. – С. 9-20.
7. Лукич Р. Методология права / Пер. с сербскохорват. – М.: Прогресс, 1981. – 304 с.
8. Ушаков А.А. Законодательная техника // Ученые записки Пермского го-сударственного универистета. – 1970. – № 238. – С. 199-238.
9. Морозова Л.А. Юридическая техника (обор материалов научно-методического семинара) // Государство и право. – 2000. – № 11. – С. 108-120.
10. Дембо Л.И. Проблема кодификации советского права // Вестник Лени-нградского университета. – 1947. – № 4. – С. 74-85.
11. Ющик О.І. Юридична техніка: проблеми визначення поняття // Мате-ріали міжнародної науково-практичної конференції “Парламентаризм в Україні: теорія та практика”. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України. – 2001. – С. 644-649.
12. Кашанина Т.В. Юридическая техника: учебник. – М.: Эксмо, 2007. – 512 с.
13. Дзейко Ж.О. Законодавча техніка в Україні: історико-теоретичне дос-лідження: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський уні-верситет”, 2007. – 360 с.
14. Чухвичев Д.В. Законодательная техника. – М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2006. – 239 с.
15. Законодательная техника: Научно-практическое пособие / Под ред. Ю.А. Тихомирова. – М.: Городец, 2000 – 272 с.
16. Керимов Д.А. Законодательная техника. Научно-методическое и учеб-ное пособие. - М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА•М), 2000 – 127 с.
17. Власенко Н.А. Основы законодательной техники: Практическое руко-водство. – Иркутск: Восточно-Сибирское книжное издательство, АО “Норма плюс”, 1995 – 56 c.
18. Брауде И.Л. Очерки законодательной техники. - М.: Всесоюзный инс-титут юридических наук, 1958. – 105 с.
19. Апт Л.Ф. Формы выражения и изложения правових норм в норматив-них актах: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / ВНИИСЗ. – М., 1973. – 16 с.
20. Шабуров А.С. Формальная определенность права: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Свердловський юридический институт. – Свердловск, 1973. – 25 с.
21. Биля І.О. Теоретичні основи використання нормотворчої техніки: Ав-тореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2004. – 20 с.
22. Іванова А.Ю. Законодавчий процес і законодавча техніка у період Центральної Ради, Гетьманату та Директорії: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – К., 2005. – 20 с.
23. Кравченко С.П. Мова як фактор правоутворення та законотворення: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Одеська національна юридична академія. – О., 2000. – 201 с.
24. Меленко С.Г. Консолідація як вид систематизації нормативно-правових актів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 19 с.
25. Погорелов Є.В. Кодифікаційна діяльність в правовій системі України (загальнотеоретичний аспект): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ун-т внутрі-шніх справ. – Х., 2000. – 167 с.: Бібліогр.: с.149-167.
26. Рогач О.Я. Кодифікаційні акти в системі законодавства України: Авто-реф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2003. — 19 с.
27. Дзейко Ж.О. Функції законодавчої техніки // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 5 (55). – С. 50-58.
28. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Издательство “Зерцало”, 2000. – Т. 2: Теория права. – 656 с.
29. Бахчисарайцев Х.Э. О законодательной технике и о языке нормативных актов // Правоведение. – 1960. – № 4. – С. 3-9.
30. Пиголкин А.С. Подготовка проектов нормативных актов (Организация и методика). – М.: “Юридическая литература”, 1968. – 168 с.
31. Шебанов А.Ф. Программа КПСС и вопросы совершенствования сове-тских правових норм // Советское государство и право. – 1962. – № 6. – С. 37-47.
32. Астрахан Е.И. Воросы законодательной техники (по материалам зако-нодательства о труде и социальном обеспечении) // Ученые записки ВНИИСЗ. –– 1969. – Вып. 16. – С. 3-24.
33. Гродзинский М.М. Об усовершенствовании законодательной техники // Социалистическая законность. – 1957.– № 1. – С. 11-18.
34. Ромашкин П.С. XXI съезд КПСС и дальнейшее совершенствование советского законодательства // Коммунист. – 1959. –№ 5. – С. 44-55.
35. Дутко А. Загальна характеристика техніки юридичного нормотворен-ня // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 35. – 2000. – С. 48-51.
36. Магомедов С.К. Унификация нормативной правовой терминологии и единое правовое пространство России // Журнал российского права. – 2004. – № 3. – С. 23-31.
37. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учеб. для вузов. – М.: Юрайт, 2000. – 429 с.
38. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: “Юридическая лите-ратура”, 1982. – Т. II. – 360 c.
39. Ковальський В.С., Козінцев І.П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 192 c.
40. Биля І.О. Теоретичні основи використання нормотворчої техніки: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 201 с.: Бібліогр.: с. 178-201.
41. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 640 с.
42. Научные основы советского правотворчества / Отв. ред. Р.О. Халфина; Ин-т гос-ва и права акад. наук СССР. – М.: Издательство “Наука”, 1981. – 320 с.
43. Перетерский Ив. Рецензия на монографию Л. Успенского “Очерки по юридической технике”. Издательство Акц. О-ва “Средазкнига”. Ташкент, 1927 г. // Советское право. – 1928. – № 2 (32). – С. 112-113.
44. Ушаков А.А. О методе юридической технике (К вопросу о принципах и приемах изучения) // Ученые записки Пермского государственного универси-тета. – Пермь, 1963. – Т. 104. Ч. I (юридич. наук.). – С. 101-118.
45. Ушаков А.А. Великая Октябрьская Социалистическая революция и борьба за советскую языковую законодательную культуру: Исторические заме-тки // Правоведение. – 1968. – № 1. – С. 33-39.
46. Бобылев А.И. Теоретические проблемы правотворчества в Российской Федерации // Право и политика. – 2001. – № 9. – С. 32-41.
47. Тарановский Ф.В. Энциклопедия права / Изд-во “Лань” при участии: Санкт-Петербургского университета МВД России; Академии права, экономики и безопасности жизнедеятельности. – 3-е изд. – Санкт-Петербург: “Лань”, 2001. – 554 с.
48. Юридический энциклопедический словарь / Алексеев А.И., Ануфрие-ва Л.П., Белов В.А. и др.; Под общ. ред. В.Е. Крутских. –3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 450 с. – (Библиотека словарей “ИНФРА-М”).
49. Воеводин Л.Д. Юридическая техника в конституционном праве // Вес-тник Московского университета. Серия 11. Право. – 1997. –№ 3. – С. 3-29.
50. Большой юридический словарь / Белов В.А., Бойцова В.В., Бойцо-ва Л.В. и др.; Под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских. – 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2000. – 703 с. – (Библиотека словарей “ИНФРА-М”).
51. Нашиц А. Правотворчество: теория и законодательная техника / Пер. с румын. И. Фодор. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1974. – 256 c.
52. Рандалу Х. Некоторые замечания о законодательной технике // Комму-нист Эстонии. – 1962. – № 5. – С. 72-76.
53. Словарь терминов по теории государства и права: Учеб. пособие / Бо-рисов Г.А., Горшенев В.М., Комаров В.В. и др.; Нац. юрид. акад. Украины им. Ярослава Мудрого; под общ. ред. Н.И. Панова. – 2-е изд., доп. и испр. – Х.: Основа, 1997. – 188, [1] с.
54. Ильберт К. Техника английского законодательтва / Пер. с англ. А.Э.Нольде // Журнал Министерства юстиции. – 1906. – № 9. – С. 57-120.
55. Пиголкин А.С. Совершенствование законодательной техники // Совет-ское государство и право. – 1968. – № 1. – С. 50-57.
56. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факу-льтетов / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: Издательская гру-ппа ИНФРА•М-НОРМА, 1997. – 570 с.
57. Ушаков А.А. О понятии юридической техники и ее основных пробле-мах // Ученые записки Пермского государственного университета. – 1961.– Т. XIX. Вып. 5 (юрид. наук.). – С. 73-85.
58. Обсуждение проблем законодательной техники // Ученые записки ВНИИСЗ. – 1966. – № 6. – С. 167-173.
59. Теоретические вопросы систематизации советского законодательства / Авт. кол.: А.С. Соминский, О.С. Лейст, И.Н. Кузнецов и др.; под ред. С.Н. Братуся и И.С. Самощенко; Всесоюзный институт юридических наук. – М.: Госюриздат, 1962. – 575 с.
60. Общая теория государства и права: В 2-х т. / Отв. ред. В.С. Петров, Л.С. Явич. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1974. – Т. 2. Общая теория пра-ва. – 416 с.
61. Стучка П.И. Избранные произведения по марксистско-ленинской тео-рии права / Сост. Г.Я. Клява; Институт истории партии при ЦК КП Латвии – филиал Института Марксизма-Ленинизма при ЦК КПСС. – Рига: Латвийское гос. изд-во, 1964. – 748 с.
62. Российская юридическая энциклопедия / Гл. ред. А.Я. Сухарев. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 1110 с.
63. Юков М.К. Место юридической техники в правотворчестве // Право-ведение. – 1979. – № 5. – С. 45-49.
64. Ковачев Д.А. О понятии законодательной техники // Ученые записки ВНИИСЗ. – 1969. – Вып. 18. – С. 20-39.
65. Брауде И.Л. Вопросы законодательной техники // Советское государство и право. – 1957. – № 8. – С. 52-59.
66. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
67. Коренев А.П. Законодательная техника и кодификация советского ад-министративного права // Правоведение. – 1961. – № 3. – С. 35-45.
68. Миренский Б.А. Законодательная техника и проблемы уголовного права // Советское государство и право. – 1986. – № 12. – С. 106-109.
69. Ющик О.І. Теоретичні основи законодавчого процесу: Монографія. – К.: Парламентське вид-во, 2004. – 519 с.
70. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в двух томах / Министерство высшего и среднего специального образования РСФСР; Сверд-ловский юридический институт. – Т. 2. – Свердловск, 1973. – 402 с.
71. Царев А.Ю. О правилах законодательной техники, используемых при написании текста закона (часть 1) // Представительная власть – XXI век: зако-нодательство, комментарии, проблемы. – 2002. – № 5-6 (47-48). – С. 29-33.
72. Семенов И.А. К вопросу о правотворчестве в России: законодательная техника [Электронный ресурс] // Чиновник. – 2001. – № 3 (13). – Режим доступа к журн.: http://chinovnik.uapa.ru/modern/archive.php.
73. ф. Иеринг Р. Избранные труды: В 2-х т. – Т. II. – СПб.: Издательство Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2006. – 547 с.
74. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х т. / Пер. с нем. и доп. О.Н. Трубачева. – 2-е изд., стер. - М.: Прогресс, 1987. – Т. 4: (Т-Ящур). – 860, [3] с.
75. Словник української мови: В 11-ти т. / Редкол.: І.К. Білодід (голова) та ін.; АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебені. – К.: Наук. думка, 1980. – Т. 11: Х-Я. – 699 с.
76. Словарь русского языка: В 4-х т. / Под ред. А.П. Евгеньевой; Ин-т лингвистических исследований РАН. – 4-е изд., стер. – М.: Русский язык: Поли-графресурсы, 1999. – Т. 4: С-Я. – 796 с.
77. Толковый словарь русского языка: В 4-х т. / Гл. ред.: Б.М. Волин, Д.Н. Ушаков. – М.: Терра, 1996. – Т. 4 / Сост: В.В. Виноградов и др. – 1500 с.
78. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 57000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 16-е изд., испр. – М.: “Русский язык”, 1984. – 797с.
79. Аль-Али Н.М. Философия техники: очерки истории и теории. Учебное пособие / СПбГУ. – СПб., 2004. – 184 с.
80. Словник української мови: В 11-ти т. / Редкол.: І.К. Білодід (голова) та ін.; АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебені. – К.: Наук. думка, 1979. – Т. 10: Т-Ф / Ред.: А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк – 658 с.
81. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т. – Воспроизв. с изд 1955 г. – М.: Русский язык, 1999. – Т. 4. – 688 с.
82. Словарь современного русского литературного языка: В 17-ти т. / Ред-кол.: Ф.П. Филин и др.; Ин-т русского языка АН СССР. – М.-Л.: “Наука”, 1963. – Т. 15: Т / Ред. т.: Г.А. Качевская, Е.Н. Толикина. – 1286 с.
83. Большая советская энциклопедия: В 30-ти т. / Гл. ред. А.М.Прохоров. – 3-е изд. – М.: “Сов энциклопедия”, 1976. – Т. 25. – 600 с.
84. Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат: В 58-ми т. – Изд. 7-е, перераб. – М., 1940. – Т. 41. – 556 с.
85. Философский энциклопедический словарь / Ред.-сост.: Е.Ф. Губский, Г.В. Кораблева, В.А. Лутченко. М.: ИНФРА-М, 1997. – 574, [1] с. – (Библиотека словарей “ИНФРА-М”).
86. Смирнова Г.Е. Концепция техники в философии экзистенциализма // Ученые записки кафедр общественных наук вузов г. Ленинграда. Философия. – 1972. – Вып. XIII. – С. 109 – 121.
87. Філософський енциклопедичний словник / Редкол.: В.І.Шинкарук (го-лова) та ін.; НАН України. Ін-т філософ. ім. Г.С. Сковороди. – К.: Абрис, 2002. – 742 с.
88. Словарь современного русского литературного языка: В 17-ти т. / Ред-кол.: Ф.П. Филин и др.; Ин-т русского языка АН СССР. – М.-Л.: “Наука”, 1963. – Т. 14: Со-Сям / Ред. т.: Л.И. Балахонова, Л.А. Войнова. – 1390 с.
89. Толковый словарь русского языка: В 4-х т. / Гл. ред.: Б.М. Волин, Д.Н. Ушаков. – М.: Терра, 1996. – Т. 2 / Сост: В.В. Виноградов и др. – 1040 с.
90. Словарь современного русского литературного языка: В 17-ти т. / Ред-кол.: Ф.П. Филин и др.; Ин-т русского языка АН СССР. – М.-Л.: Изд-во Академии наук СССР, 1957. – Т. 6: Л-М. – 1460 с.
91. Толковый словарь русского языка: В 4-х т. / Гл. ред.: Б.М. Волин, Д.Н. Ушаков. – М.: Терра, 1996. – Т. 3 / Сост: В.В. Виноградов и др. – 1424 с.
92. Словарь русского языка: В 4-х т. / Под ред. А.П. Евгеньевой; Ин-т лингвистических исследований РАН. – 4-е изд., стер. – М.: Русский язык: Поли-графресурсы, 1999. – Т. 3: П-Р. – 750 с.
93. Философская энциклопедия: В 5-ти т. / Гл. ред. Ф.В. Константинов; Ин-т философии АН СССР. – Т. 5. – М.: “Сов. энциклопедия”, 1970. – 740 с.
94. Конституція України вiд 28.06.1996 р. № 254к // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141; Відомості Верховної Ради України – 2005. – № 2. – Ст. 44.
95. Юридична енциклопедія / Гол. редколегії Ю.С.Шемшученко. – К.: Ви-давництво “Українська енциклопедія” імені М.П. Бажана, 2004. – Т.6. – 765 c.
96. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко ... В.С. Ковальський (кер.) та ін.. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
97. Карташов В.Н. Юридическая деятельность: проблемы теории и мето-дологии: Автореф. дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.01 / ВНИИ советского гос-ударства и законодательства. – М., 1990. – 42 с.
98. Ющик О.І. Правова реформа: загальне поняття, проблеми здійснення в Україні. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1997. – 191 с.
99. Маркс К. Капитал. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1949. – Т. І. – 794 с.
100. Алексеев С.С. Общая теория права. В 2-х т. – М.: “Юридическая ли-тература”, 1981. – Т. I. – 360 с.
101. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт, 2000. – 432 с.
102. Словарь современного русского литературного языка: В 17-ти т. / Ред. кол. С.Г. Бархударов и др. – Т. 3: Г-Е. – М.-Л.: Изд-во Академии наук СССР, 1954. – 1340 с.
103. Карташов В.Н. Юридическая деятельность: понятие, структура, цен-ность. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1989. – 218 c.
104. Булаков О.Н. Двухпалатный парламент Российской Федерации. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2003. – 753 с.
105. Бошно С.В. Развитие признакою нормативного правового акта в сов-ременной правотворческой практике // Журнал российского права. – 2004. - № 2. – С. 95-106.
106. Горшенев В.М. Процессуальная форма и ее назначение в советском праве // Советское государство и право. – 1973. - № 12. – С. 28-35.
107. Деревнин А.А. Правотворческая техника как инструмент создания текста права [Электронный ресурс] // Академический юридический журнал. – 2000. – № 1. – Режим доступа к журн.: http://www.izpi.ru/aum.php.
108. Биля І.О. Нормотворча техніка: поняття і загальна характеристика // Вісник Академії правових наук України. – 2002.  № 1(28). – С. 217-226.
109. Дрейшев Б.В. Правотворчество и правовое регулирование // Право-ведение. – 1985. – № 1. – С. 30-36.
110. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Основні поняття та категорії права: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Істина, 2001. – 144 с.
111. Тихомиров Ю.А. Теория закона. – М.: Издательство “Наука”, 1982. – 257 с.
112. Лазарев В.В., Липень С.В. Теория государства и права: Учебник для вузов. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Спарк, 2004. – 528 с.
113. Ющик О.І. Законодавчі акти в системі законодавства України // Пар-ламентська реформа: теорія та практика: Зб. наук. пр. – К.: Інститут законодав-ства Верховної Ради України, 2001. – Вип. 6. – С. 151-161.
114. Проект Закону України “Про закони і законодавчу діяльність” від 18.12.2006 р. № 2763 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htt-p://portal.rada.gov.ua.
115. Деревнин А.А. К вопросу о норме права [Электронный ресурс] // Академический юридический журнал. – 2001. – № 2. – Режим доступа к журн.: http://www.izpi.ru/aum.php.
116. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. – К.: Юрін-ком Інтер, 2002. – 368 с.
117. Ивин А.А. Логика для юристов: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2004. – 288 с.
118. Берг О.В. Некоторые вопросы теории нормы права // Государство и право. – 2003. - № 4. – С. 19-25.
119. Ющик А.И. Правовая реформа как способ преобразования (реоргани-зации) институтов государства: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Институт го-сударства и права им. В.М.Корецкого НАН Украины. – К., 1996. – 210 с.
120. Пугинский Б.И. О норме права // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1999. – № 5. – С. 23-33.
121. Ющик О.І. Галузі та інститути правової системи (міфи і реальність). – К.: Оріяни, 2002. – 112 с.
122. Маврин С.П. О роли метода правового регулирования в структуриро-вании и развитии позитивного права // Правоведение. – 2003. - № 1. – С. 205-216.
123. Сорокин В.Д. Правовое регулирование: предмет, метод, процесс // Правоведение. – 2000. - № 4. –С. 34-45.
124. Бахвалов С.В. Законодательная технология (некоторые проблемы те-ории и методологии) [Электронный ресурс]: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ярославский государственный ун-т им. П.Г. Демидова. – Н. Новгород, 2006. – Режим доступа: http://www.namvd.ru/sciense/dis/Autoref/328.html.
125. Игнатенко В.В. Новая книга о проблемах законодательной технологии (Власенко А.Н. Законодательная технология: (Теория. Опыт. Правила). – Иркутск: Восточно-Сибирская издательская компания, 2001. – 144 с.) [Элек-тронный ресурс] // Академический юридический журнал. – 2001. – № 1. – Режим доступа к журн.: http://www.izpi.ru/aum.php.
126. Иванец Г.И Законодательные технологи: к постановке проблемы // Право и политика. – 2001. - № 3. – С. 149.
127. Керимов Д.А. Кодификация и законодательная техника. – М.: Госу-дарственное издательство юридической литературы, 1962. – 104 с.
128. Коробова А.П. О многозначности понятия “Правовая политика” // Правоведение. – 1999. - № 4. – С. 156-165.
129. Алексеев С.С. Восхождение к праву: Поиски и решения. – М.: НОРМА, 2001. – 752 с.
130. Шатков Г.И. О языке закона // Вопросы кодификации советского пра-ва. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1960. – Вып. 3. – С. 117-120.
131. Язык закона / Под ред. А.С. Пиголкина. – М.: “Юридическая литера-тура”, 1990. – 189 c.
132. Жеребкін В.Є. Логіка: Підруч. для юрид. вузів і фак. – Х.: Основа, 1995. – 256 с.
133. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплекс-ного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
134. Вступ до сучасної юридичної логіки / За ред. М.І. Панова та В.Д. Титова. – Х.: Ксилон, 2001. – 198 с.
135. Чинарян Е.О. Законодательный стиль как самостоятельный стиль ли-тературной речи // Проблемы законотворчества Российской Федерации. – М.: Институт законодательства и сравнительного правоведения, 1993. – Труды 53. – С. 103-107.
136. Рогач О.Я., Бисага Ю.М. Кодифікаційні акти в системі законодавства України. – Ужгород: “Ліра”, 2005. – 124 c.
137. Шугрина Е.С. Техника юридического письма: Учеб.-практ. пособие. – 3-е изд. – М.: Изд-во “Дело”, 2001. – 272 c.
138. Боголюбов С.А. Стиль правовых актов // Советское государство и право. – 1973. - № 10. – С. 101-105.
139. Перетерский С. Техника оформления кодексов // Проблемы социали-стического права. – 1939. - № 1. – С. 105-115.
140. Обсуждение проблем языка и стиля нормативных актов // Ученые за-писки ВНИИСЗ. – 1969. – Вып. 16. – С. 231-236.
141. Прянишников Е.А. О языке правовых актов // Ученые записки ВНИИСЗ. –1966. – Вып. 6. – С. 143-166.
142. Чхиквадзе В.М., Керимов Д.А. Роль советской правовой науки в со-вершенствовании законодательства // Вопросы кодификации: Сб. научн. ста-тей). – М.: Государственное изд-во юридической литературы, 1957. – С. 5-27.
143. Прянишников Е.А. Единство “явление – понятие - термин” и его зна-чение для законодательства // Советское государство и право. – 1971. – № 2. – С. 114-117.
144. Крюкова Е.А. О средствах достижения точности выражения правовых норм [Электронный ресурс] // Представительная власть – XXI век: законо-дательство, комментарии, проблемы. – 2000. – № 4 (38). – Режим доступа к журн.: http://pvlast.ru/archive/index.31.php.
145. Власенко Н.А. Жаргонизмы в законодательстве // Российская юсти-ция. – 2000. – № 12. – С. 49-50.
146. Губаева Т.В. Язык и право. Искусство владения словом в профессио-нальной юридической деятельности. – М.: НОРМА, 2003. – 158 с.
147. Бабаев В.К. Формальная определенность и возможности формализа-ции законодательства // Советское государство и право. – 1978. – № 4. – С. 44-51.
148. Шутак И.Д. Теория и практика оговорок в праве: система понятий. Терминологический словарь. – СПб.: Алетейя, 2001. – 203 с.
149. Сырых В.М., Кудрявцев Ю.А. Методические рекомендации по проек-тированию Общей части Кодекса РФ об образовании [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://test.lexed.ru/kodeks/.
150. Четвернин В.А. Введение в курс общей теории права и государства. Учебное пособие. – М.: Институт государства и права РАН, 2003. – 204 с. [Эле-ктронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.igpran.ru.
151. Шмелева Г.Г. Конкретизация правовых норм в правовом регулирова-нии. – Львов: Изд-во при Львовском гос. ун-те изд-го объед. “Выща школа”, 1988. – 108 с.
152. Морозова Л.А. Юридическая техника (обор материалов научно-методического семинара) // Государство и право. – 2000. – № 12. – С. 85-98.
153. Косович В.М. Застосування норм з оціночними поняттями у сучас-ному законодавстві України // Правова система України: теорія і практика: Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції. Київ, 7-8 жовтня 1993 р. / Президія Верховної Ради України; НАН України; Ін-т держави і права НАН України; Відп. ред.: Ю.С. Шемшученоко, В.Ф. Погорілко; Укл.: М.І. Малишко, В.М. Стретович. – К., 1993. – С. 76-77.
154. Жеребкин В.Е. Логический анализ понятий права. – К.: Издательское объединение “Вища школа”, 1976. – 151 с.
155. Шаргородский М.Д. Техника и терминология уголовного закона // Советское государство и право. – 1948. – № 1. – С. 59-65.
156. Панько К.К. Презумпция в уголовном праве как прием законотворче-ства // Журнал российского права. – 2005. - № 3. – С. 65-70.
157. Ульяновська О. Правові фікції і правові презумпції: єдність та від-мінність // Право України. – 2005. - № 6. – С. 101-103.
158. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 р. № 435-IV (станом на 1 жовтня 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htt-p://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15.
159. Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 р. № 2341-III (станом на 1 жовтня 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14.
160. Скворцов О.Ю. Недвижимость как юридическая фикция // Актуаль-ные проблемы науки и практики коммерческого права. Сборник научных тру-дов. – Спб.: Санкт-Петербургский государственный университет. Юридический факультет, 2002. – Вып. 4. – С. 152-160.
161. Черданцев А.Ф. Юридические конструкции, их роль в науке и прак-тике // Правоведение. – 1972. – № 3. – С. 12-19.
162. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251-XII (станом на 1 жовтня 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1251-12.
163. Справочник по нормотворческой технике / Пер. с нем. – 2-е изд., пе-рераб. – М.: Изд-во БЕК, 2002. – 296 с.
164. Постанова Верховної Ради України “Про Регламент Верховної Ради України” від 16.03.2006 р. № 3547-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3547-15.
165. Правотворческая деятельность субъектов Российской Федерации: Те-ория, практика, методика / Под ред. А.В. Гайды, М.Ф. Казанцева, К.В. Киселева, В.Н. Руденко. – Екатеринбург: УрО РАН, 2001. – 448 с.
166. Указ Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10.06.1997 р. № 503/97 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=503%2F97.
167. Иванов В.Н. Законодательная техника и новое уголовное законодате-льство СССР // Советское государство и право. – 1959. - № 9. – С. 85-88.
168. Ковалев М.И. О технике уголовного законодательства // Правоведе-ние. - 1962. - № 3. – С. 142-146.
169. Шаргородский М.Д. Уголовный закон. – М.: Юрид. изд-во, 1948. – 311 с.
170. Закон України “Про міжнародні договори України” від 29.06.2004 р. № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 50. – Ст. 540.
171. Баранчук В.М. Юридична техніка в контексті тлумачення конститу-ційних норм // Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України: проблеми, досвід, перспективи. Матеріали науково-практичної конференції: Київ, 25 червня 1997 р. / Акад. прав. наук України; Упоряд. Ю.М. Грошевий. – Х.: Право, 1998. – С. 11-13.
172. Иванов Р.Л. Проблемы законодательной техники в Российской кон-ституции и юридическая практика [Электронный ресурс] // Вестник Омского университета. – 1999. – № 2. – Режим доступа к журн.: http://www.omsu.omskreg.ru/vestnik/articles/y1999-i2/a152/article.html#begin.
173. Ильинский И.П. Конституции мира и социализма: Из опыта консти-туционного строительства в европейских социалистических странах. – М.: Изд-во “Международные отношения”, 1967. – 312 с.
174. Шабанов М.Р. О предмете закона как источника государственного права социалистических стран // Правоведение. – 1972. – № 2. – С.43-51.
175. Нормография: теория и методология нормотворчества: учебно-методическое пособие / Под ред. Ю.Г. Арзамасова. – М.: Академический Проект; Трикста, 2007. – 560 с.
176. Рахманина Т.Н. Вопросы законодательной техники кодификационных актов // Проблемы совершенствования советского законодательства. – М.: ВНИИСЗ, 1985. – № 31. – С. 3-14.
177. Бюджетний кодекс України вiд 21.06.2001 р. № 2542-III (станом на 1 жовтня 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2542-14.
178. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про страху-вання”” від 16.11.2006 р. № 357-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 2. – Ст.14.
179. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування””” від 31.05.2007 р. № 1110-V // Уря-довий кур’єр. – 20.06.2007. – № 108.
180. Закон України “Про внесення зміни до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чор-них металів”” вiд 31.05.2007 р. № 1105-V // Голос України. – 19.06.2007. – № 106.
181. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо Центру з усиновлення дітей”” від 12.01.2006 р. № 3335-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 22. – Ст.183.
182. Закон України “Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо Центру з усиновлення дітей” від 16.11.2005 р. № 3097-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 22. – Ст.179.
183. Дзейко Ж.О. Проблеми формулювання правил і засобів законодавчої техніки в Регламенті Верховної Ради України та шляхи їх вирішення // Держава і право: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – Вип. 34. – С. 24-28.
184. Чигидин Б.В. Средства предупреждения и исправления технико-юридических ошибок, допускаемых в законодательстве // Представительная власть – XXI век: законодательство, комментарии, проблемы. – 2003. – № 6 (54). – С. 23-27.
185. Розпорядження Голови Верховної Ради України “Про затвердження Положення про порядок роботи у Верховній Раді України із проектами законів, постанов, інших актів Верховної Ради України” від 22.05.2006 р. № 428 [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=428%2F06-%F0%E3.
186. Розпорядження Голови Верховної Ради України “Про Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України” від 25.05.2006 р. № 448 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=448%2F06-%F0%E3.
187. Указ Президента України “Про затвердження Положення про порядок роботи з законопроектами та іншими документами, що вносяться Президентом України на розгляд Верховної Ради України” від 30.03.1995 р. № 270/95 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=270%2F95.
188. Нормотворча діяльність: Збірник нормативно-правових актів та ме-тодичних рекомендацій. – К.: Видавничий “Дім Ін Юре”, 2001. – 288 с.
189. Назаренко Є.В. Теоретичні та прикладні питання законодавчого регу-лювання нормотворчості. Основні засади проекту Закону України “Про закони і законодавчу діяльність” // Вісник Програми сприяння парламентові України. – 1997. - № 6 (28). – С. 18-20.
190. Казьмин И.Ф., Поленина С.В. Закон о законах: проблемы издания и содержания // Советское государство и право. – 1989. – № 12. – С. 3-9.
191. Юристы России ждут закон о нормативных правовых актах // Журнал российского права. – 1997. – № 10. – С. 156-167.
192. Лисюткин А.Б. Юридическая техника и правовые ошибки // Государ-ство и право. – 2001. – № 11. – С. 22-28.
193. Чигидин Б.В. Классификация технико-юридических ошибок, допус-каемых в современном российском законодательстве (часть 1) // Представите-льная власть – XXI век: законодательство, комментарии, проблемы. – 2003. – № 2-3 (50-51). – С. 25-28.
194. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III (станом на 1 жовтня 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2947-14.
195. Закон України “Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24.12.1993 р. № 3807-XII (станом на 1 жовтня 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3807-12.
196. Водний кодекс України від 6.06.1995 р. № 213/95-ВР (станом на 1 жовтня 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=213%2F95-%E2%F0.
197. Лісовий кодекс України від 21.01.1994 р. № 3852-XII (станом на 1 жовтня 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3852-12.
198. Кодекс України “Про надра” від 27.07.1994 р. № 132/94-ВР (станом на 1 жовтня 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=132%2F94-%E2%F0.
199. Грищенко А.В. Правовий закон: питання теорії та практики в Україні: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Академія праці і соціальних відносин Феде-рації профспілок України. – К., 2002. – 227 с. – Бібліогр.: с. 208-227.
200. Халфина Р.О. Почему не работает закон? // Журнал российского пра-ва. – 1997. – № 4. – С. 20-24.
201. Титова Н. Земельний кодекс України: позитиви та вади [Електронний ресурс] // Універсум. – 2003. – № 3-4 (113-114). – Режим доступу до журн.: htt-p://www.universum.org.ua/journal/2003/tytova_3.html.
202. Николаенко В. Проблемы разграничения юрисдикции: как разрешить коллизии между КАС и ХПК Украины [Электронный ресурс] // Юридическая практика. – 28.03.2006. – №431 (13). – Режим доступа: htt-p://www.yurpractika.com/article.php?id=10005844.
203. Корбут В. Устанавливаем подведомственность: определить подве-домственность дела хозяйственному или административному суду в некоторых ситуациях достаточно трудно [Электронный ресурс] // Юридическая практика. – 01.08.2006. – №449 (31). – Режим доступа: http://www.yurpractika.com/article.php?id=10006332.
204. Стадник С В. Поняття “злочинна організація” як окрема форма спів-участі у злочині [Електронний ресурс] // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) – 2001. – № 4. – Режим доступу до журн.: http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/4text/4_08.htm.
205. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III (станом на 1 жовтня 2007 р.) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2768-14.
206. Долежав В.В. Деякі питання правотворчості в Україні // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку: Короткі тези доповідей та наукових повідомлень республіканської науково-практичної конференції, 9-11 листопада 1995 р. / Ві