ЗМІНИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА У ПІСЛЯІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

РАХМАНА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 68.334: 658

ЗМІНИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
У ПІСЛЯІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
доктор економічних наук, професор
Костирко Лідія Андріївна

Луганськ – 2012

ЗМІСТ
С.
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. ЗМІНИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА: ПРИРОДА ТА
НАСЛІДКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
1.1. Зміни в діяльності підприємства: сутність, значення, перспективи. . 11
1.2. Інвестиційний та післяінвестиційний періоди: сутність та зв'язок. . . 30
1.3. Наслідки змін в діяльності підприємства у післяінвестиційному
періоді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Висновки до розділу 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ НАСЛІДКІВ ЗМІН У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В
ПІСЛЯІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
2.1. Аналіз чинників, що впливають на вияв наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
2.2. Формування симптомокомплексу вияву наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
2.3. Вибір інструментарію вимірювання вияву наслідків змін у діяльно-сті підприємства в післяінвестиційному періоді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
РОЗДІЛ 3. ВИМІРЮВАННЯ МАСШТАБУ ТА ГЛИБИНИ
НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ЗМІН У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
В ПІСЛЯІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
3.1. Використання системного аналізу у вимірюванні масштабу
вияву наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному
періоді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
3.2. Використання Байєсівського підходу у вимірюванні глибини
вияву наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному
періоді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165

3.3. Апробація та результати використання методики вимірювання
вияву наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному
періоді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

187
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 216
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 219
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253

ВСТУП

Актуальність теми. Тенденції глобалізації економіки та інтеграційні процеси посилили інтерес керівництва до змін в їхній діяльності та наслідків таких змін у зв'язку з прискоренням соціально-економічних процесів, гумані-зацію та соціалізацію суспільства, які сьогодні є очевидними й усвідомленими, але невизначеними та умовними. Наслідки є формою вияву змін , які за своєю ієрархією мають зворотний зв'язок і посилюють один одного (наслідки світових змін висувають вимоги до макроекономічних процесів у державі, а держава, у свою чергу, формує умови для виникнення змін вияву наслідків на мезо- та мікрорівнях). Наслідки змін у діяльності підприємства є апріорними, їх слід сприймати як неминучі процеси, але при цьому безперервно спостерігати за ними, виявляти ймовірність виникнення, масштаб і глибину. Зміни є основою інноваційної моделі діяльності підприємства за всіма ієрархічними рівнями, але будь-які зміни мають як позитивні, так і негативні наслідки. Саме останні потребують постійного спостереження. Їхній вияв, з одного боку, є підґрунтям прогресу, а з іншого – руйнівною силою, яка призводить до негативних явищ у діяльності підприємств (наприклад, банкрутства), що унеможливлює їхню ко-рпоративну та соціальну відповідальність.
Засадничі положення теорії організаційних змін розроблено в наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених: Т. Є. Андреєвої, О. Г. Туровця, В. М. Родіонової, Д. К. Воронкова, Ю. С. Погорелова, І. Т. Фролова, Дж. Харрингтона, Д. Фрайлінгера, У. Баррета, Х. Олдрич, Дж. П. Коттера, І. Фішера, Н. Філіповича та ін. Результати аналізу цих положень використано в дослідженні змін у діяльності підприємства з метою розкриття сутності об'єкта дослідження, встановлення природи наслідків змін та їхнього впливу на його діяльність.
Зміни, спричинені впровадженням інвестиційних проектів, мають бути контрольованими та прогнозованими. Саме це вимагає пошуку нових підходів, логіки, принципів та інструментів вивчення наслідків змін у діяльності підпри-ємства в післяінвестиційному періоді не лише за середовищем виникнення (зовнішнього та внутрішнього), а й вимірювання їхнього масштабу та глибини на рівні підприємства в цілому та у його функціональних підсистемах. Нероз-робленість загальновизнаних підходів, способів і методів оцінювання наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді визначила актуальність теми дослідження, зумовила його об'єкт і предмет, логіку, послі-довність і структуру.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Східноукра-їнського національного університету імені Володимира Даля. При виконанні теми ДН-5-09 "Організаційно-економічне та обліково-аналітичне забезпечення розвитку економічних систем регіону в умовах світових інтеграційних проце-сів" (номер держреєстрації №0109U003316, 2009-2012 рр.) здобувачем розроблено процедуру вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визна-чення умов, вимог, процедур вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді й ура-хування його результатів в управлінні підприємством.
Для досягнення мети дослідження поставлено й вирішено такі наукові та практичні завдання:
розкрито сутність понять "зміна", "зміна в діяльності підприємства", "наслідки", "наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді";
класифіковано за пропонованими ознаками зміни в діяльності підприєм-ства в післяінвестиційному періоді та їхні наслідки;
вибрано метод вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді;
розглянуто внутрішні та зовнішні чинники, вплив яких спричиняє зміни в діяльності підприємства;
уточнено симптомокомплекс для вимірювання масштабу та глибини
негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному
періоді;
розроблено послідовність вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді, фор-малізовано її процедури;
проведено апробацію послідовності вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді;
використано в діяльності машинобудівних підприємств розроблені ре-комендації щодо вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді.
Об'єкт дослідження – зміни в діяльності підприємства.
Предмет дослідження – негативні наслідки змін у діяльності підприємс-тва в післяінвестиційному періоді.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів і принципів наукового пізнання, загальних та спеціальних методів і прийомів, що використовувалися в дослідженні. Теоретичною основою роботи послугували положення теорії організаційних змін і теорії інвестицій, концепції розвитку підприємства, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі інвестиційних процесів, застосування методів дерева рішень та Байєсівського підходу у вирішенні економічних завдань.
Інформаційну базу склали внутрішні документи, фінансова та статисти-чна звітність машинобудівних підприємств АР Крим і результати власних дос-ліджень щодо наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді.
У дослідженні для вирішення поставлених завдань використано метод експертного оцінювання (при визначенні вияву симптомів негативних наслідків змін та оцінюванні симптомів, при формуванні діагностичної матриці), метод дерева рішень та Байєсівський підхід, методи економіко-математичного моделювання (при розробленні послідовності вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в після-інвестиційному періоді, формалізації її процедур), монографічний аналіз, методи порівняння та аналогій (при вивченні сутності понять "зміна", "нас-лідки змін", "наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді"), метод шкалювання (при ідентифікації масштабу та глибини негати-вних наслідків змін у діяльності підприємства), структурно-логічний аналіз (при розробленні заходів щодо локалізації негативних наслідків змін у діяль-ності підприємства в післяінвестиційному періоді); матричний метод (при формуванні матриці апріорних імовірностей), метод експертного оцінювання (при оцінюванні симптомів наслідків змін діяльності підприємства післяінвес-тиційного періоду та при формуванні діагностичної матриці).
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий резуль-тат полягає в подальшому розширенні концепції розвитку підприємства та по-глибленні положень теорії організаційних змін шляхом уточнення понятійно-категоріального апарату, визначення умов, вимог і процедур вимірювання ма-сштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в піс-ляінвестиційному періоді та використання результатів вимірювання при роз-робленні стратегії розвитку підприємства.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше:
розроблено послідовність виявлення змін у діяльності підприємства у
післяінвестиційному періоді за результатами оцінювання інтенсивності нега-тивних наслідків змін, яка зумовлена їхнім масштабом (одночасне настання рі-зноманітних негативних наслідків, для усунення яких потрібно ухвалювати рі-зні управлінські рішення) та глибиною (одночасний перебіг одноманітних не-гативних наслідків у системах різного рівня, через що негативні наслідки в
системі нижчого рівня поглинаються негативними наслідками системи вищого рівня, що зумовлює ухвалення єдиного управлінського рішення в системі
вищого рівня);
отримали подальший розвиток:
положення теорії організаційних змін шляхом уведення поняття "наслід-ки змін у діяльності" й уточнення сутності понять "зміна" (процес переходу об'єкта від одного стану до іншого), "зміна в діяльності підприємства" (процес або упорядкована послідовність дій, пов'язаних з перетворенням будь-яких ре-сурсів з метою отримання результату, рівень якого через вплив негативних на-слідків відхиляється від бажаного); "наслідки" (вияв змін, що ідентифікується за сукупністю симптомів негативного характеру впливу на об'єкт ринкової економіки як системи та його елементів, котрі виникли в його діяльності) та "наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді" (ре-зультат змін, що має послідовний, інтервальний і паралельний вияв у часі, пе-вний напрям та об'єкти впливу, якими є система та її функціональні підсисте-ми), що дозволило уточнити розуміння змін, які виникають у діяльності підп-риємства за результатами реалізації інвестиційних проектів, наслідки цих змін, а також характер наслідків (позитивний або негативний);
використання гіпотетичної S-подібної моделі шляхом надання змінним моделі параметрів інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності
підприємства в післяінвестиційному періоді за абсцисою (масштаб наслідків таких змін) та ординатою (глибина таких змін), що дозволило визначити
послідовність використання методу дерева рішень (у вимірюванні масштабу
негативних наслідків змін) та Байєсівського підходу (у вимірюванні їхньої
глибини);
удосконалено:
інформаційну базу оцінювання інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді шляхом угруповання за ієрархією та гетерархією симптомів, які свідчать про наявність відхилянь параметрів діяльності підприємства в часі та просторі (уточнений симптомо-комплекс) внаслідок таких змін у вигляді структурованого масиву вхідної ін-формації, що використовується при вимірюванні масштабу та глибини негати-вних наслідків змін;
оцінювання інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності підп-риємства в післяінвестиційному періоді шляхом поєднання процедур вимірю-вання масштабу таких наслідків з використанням методу дерева рішень та їх-ньої глибини на основі Байєсівського підходу, яке на відміну від оцінювання з використанням класичних статистичних методів не потребує даних, що фор-муються впродовж тривалого часового ряду, базується на апріорній інформа-ції, ураховує вплив зовнішніх чинників, передбачає використання якісної та кількісної інформації та ідентифікацію результатів вимірювання;
вимоги до результатів вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді, умов його проведення та використання в розробленні стратегії розвитку підприємс-тва в контексті ситуаційного підходу шляхом формування матриці ідентифіка-ції інтенсивності негативних наслідків змін.
Практичне значення отриманих результатів дослідження. Отримані результати та розроблені рекомендації являють собою методичну базу щодо оцінювання інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді. До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо симптомокомплексу вимірювання масш-табу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяі-нвестиційному періоді; процедури вимірювання масштабу та глибини негати-вних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді; інтерпретації рівнів негативних наслідків змін у діяльності підприємства в піс-ляінвестиційному періоді з використанням матриці ідентифікації інтенсивності негативних наслідків змін; програмного забезпечення процедури вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді в середовищі Excel 2003 та MathCAD "Оцінювання інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяі-нвестиційному періоді".
Результати дисертаційної роботи використано в практичній діяльності машинобудівних підприємств, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатку: ПАТ "Торговий дім "Сільгоспдеталь" (довідка
№ 01-259 від 04.10.2012 р.), ТОВ "Камоцці-Пневматик-Сімферополь" (довідка
№ 126 від 17.09.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді.
Апробація результатів дисертації. Одержані результати наукового до-слідження, висновки та пропозиції доповідалися й схвалені на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми економічного розвитку України на шляху до інтеграції у європейський простір" (м. Луганськ, 2008 р.), XI Все-украинской научно-практической конференции студентов, аспирантов и моло-дых ученых "Проблемы и перспективы становления финансовой системы Ук-раины" (г. Севастополь, 2008 г.), XII, XIII Всеукраинских научно-практических конференциях "Проблемы экономической устойчивости предприятий Украи-ны" (г. Симферополь, 2010, 2011 гг.), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання сучасної економіки" (м. Одеса, 2012 р), XIII Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка та управління: проблеми науки та практики" (м. Львів, 2012 р.), ІІ Международной научно-практической конференции "Управление развитием предпринимательства в современных условиях" (г. Симферополь, 2012 г.), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми забезпечення сталої економіки в країні" (м. Дніпропетровськ, 2012 р).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 16 наукових працях, серед яких 6 статей – у наукових журналах, 2 статті – у збірниках наукових праць, 8 публікацій  у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій  4,6 д.а., з яких автору належать 4,35 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох роз-ділів і висновків, викладених на 231 сторінці машинописного тексту. Матеріали роботи містять 37 таблиць і 14 рисунків, які подано на 32 сторінках. Список використаних джерел із 231 найменування уміщено на 21 сторінці, 5 додатків – на 10 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Поняття "зміни" складає сутність розвитку будь-якого об'єкта. Аналіз тлумачень поняття "зміни" показав, що воно еволюціонувало й у свідомості суспільства, і в наукових працях. Починаючи з античної філософії та закінчуючи філософією Нового часу, поняття "зміни" трактувалося по-різному: за параметрами збереження, стійкості, постійності форм, характеристик і складу речей. Поняття "зміна" завжди розглядається як процес переходу від одного стану об'єкта до іншого, якісно нового. У визначенні поняття "зміна" використовуються переважно такі ключові слова, як процес, перетворення, дія, спостереження, явище, послідовність. У дослідженні розглядалися зміни в діяльності підприємства або організаційні зміни. В умовах динамічного зовнішнього середовища та загострення конкурентної боротьби зміни в діяльності підприємства сьогодні є рушійною силою не лише соціально-економічного розвитку окремого підприємства, але й регіону та держави в цілому.
Результати аналізу дозволили розкрити сутність поняття "зміни в діяльності підприємства". Зміни в діяльності підприємства розуміються як процес (упорядкована послідовність дій), пов'язаний з перетворенням будь-яких ресурсів з метою отримання результату, який може відхилятися від бажаного. Зміни в діяльності підприємства в роботі класифіковано за такими ознаками: масштаб, джерело виникнення, якість, характер протікання, глибина вияву, ставлення до кризи, швидкість, спрямованість, рівень невизначеності, сутність, можливість управління, характер, об'єкт впливу. Виконана класифікація змін у діяльності підприємства дозволила впорядкувати їх за ієрархією.
Основним інструментом активізації та виникнення змін у діяльності підприємства, незалежно від їхнього виду, є інвестиції. Інвестиції в більшості випадків є джерелом змін для розвитку підприємства, що вимагає накопичення та перетворення його потенціалу в ресурси, ресурсного забезпечення реалізації стратегії, підтримки інноваційних процесів, забезпечення адаптації, економічного зростання та конкурентоспроможності підприємства на ринку. Саме інвестиції дозволяють реалізувати причинно-наслідковий і субстанційний зв'язки між змінами в діяльності підприємства та його потенціалом, стратегією, адаптацією, інноваціями, конкурентоспроможністю, економічним зростанням. Саме за рахунок інвестицій у діяльності підприємства виникають зміни, що сприяють його розвитку.
В обігу інвестиційного капіталу виділено такі періоди: передінвестиційний, інвестиційний і післяінвестиційний (експлуатаційний). Перший і другий періоди інвестиційного циклу перебігають у межах процесу вкладання капіталу. У третьому періоді виявляються результати вкладень, тобто безпосередньо відбуваються зміни в діяльності підприємства. У дослідженні акцентовано увагу на змінах в діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді, які мають певні наслідки. Наслідки розуміються як вияв змін, який ідентифікується за сукупністю симптомів впливу на об'єкт ринкової економіки як системи та його елементів, що виникли в його функціонуванні. Відповідно, наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді розглядаються як результат змін, що має послідовний, інтервальний і паралельний вияви у часі, певний напрям та об'єкти впливу, якими є система підприємства та її функціональні підсистеми.
Наслідкам змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді в силу їхньої природи властиві ключові характеристики: вони виявляються в просторі та часі, їхня специфіка залежить від виду інвестицій, вони впливають на діяльність підприємства за окремим напрямом. Іншими словами, наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді характеризуються часовими межами впливу (коротко-, середньо- або довгострокові), напрямом впливу (позитивний чи негативний), а також об'єктами впливу (локальні – окремі функціональні підсистеми підприємства або глобальні – підприємство в цілому). В узагальненому вигляді серед наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді виокремлено виробничі, фінансові, психологічні наслідки, а також ті, що реалізуються в часі та просторі.
До сьогодні не розроблена класифікація наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді, що суттєво ускладнює випрацьовування дієвих заходів щодо посилення/ослаблення їхнього вияву. Наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді класифіковано за видами, формою вияву, спрямованістю, середовищем вияву, рівнем відхилянь, можливістю прогнозування та страхування, термінами та циклічністю вияву, складовими та видами інвестицій. Пропонована класифікація наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді дозволяє підприємствам упроваджувати цілеспрямовано заходи, які регулюють ці наслідки залежно від установлених цілей.
Наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді різняться інтенсивністю, яка характеризується їхнім масштабом і глибиною. Тому актуальним є вимірювання масштабу та глибини наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді.
Для визначення масштабу та глибини наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді увагу акцентовано, по-перше, на виявленні наслідків змін, по-друге, на встановленні скерованості їхнього впливу на діяльність підприємства, по-третє, на вимірюванні масштабу таких наслідків, по-четверте, на вимірюванні їхньої глибини (рівень окремих функціональних підсистем підприємства або підприємство в цілому).
Підприємство є елементом економічної мегасистеми, що має кілька рівнів (мега-, мезо- та макрорівні), між якими існує ієрархічний зв'язок і залежність. Зміни на одному рівні мегасистеми невідклично спричиняють зміни на інших рівнях з певними наслідками. Причому, цей вплив здійснюється як від верху до низу (від вищих до нижчих рівнів ієрархії), так і знизу вгору.
У роботі розглянуто зміни в діяльності підприємства І, ІІ та III порядків. Зміни I порядку – це кількісні зміни параметрів функціональних підсистем підприємства, що не передбачають структурних змін. Вихідні передумови залишаються незмінними. Якщо кількісні зміни параметрів відбуваються не більше, ніж у двох функціональних підсистемах підприємства, то структурних змін не передбачається, коли ж у трьох і більше – виникає невідкличність структурних змін. Насичення наслідків змін у діяльності підприємства є причиною або передумовою виникнення змін II порядку. Зміни II порядку зумовлюють перегляд змісту діяльності підприємства, вони є якісними, отже, вимагають від керівництва випрацювання нових альтернатив і цілей самих змін. Їхні наслідки виявляються в більшості функціональних підсистем підприємства, спричиняють активні структурні зміни, але система – підприємство – залишається незмінною. Зміни III порядку наближаються до системних, коли формуються нові правила пізнання, уможливлюється упорядкована трансформація системи.
У цілому зміни в діяльності підприємства є упорядкованою трансформацією системи, яка в межах нових правил забезпечує кількісні та якісні зміни параметрів функціональних підсистем для досягнення очікуваного результату.
На зміни в діяльності підприємства впливають внутрішні та зовнішні чинники. У дослідженні розглянуто чинники зовнішнього середовища непрямого впливу. Адже вони створюють передумови змін у діяльності підприємства, стимулюють, уповільнюють і зберігають їх не лише в післяінвестиційному періоді, але й впливають на чинники мікросередовища. Серед чинників зовнішнього середовища виокремлено політичні, нормативно-правові, соціально-економічні, техніко-технологічні, форс-мажорні та екологічні, а також досліджено їхній вплив на негативні наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді.
Результати аналізу негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді довели, що за класичним підходом вивчати вплив на них внутрішніх чинників доцільно за функціональними підсистемами підприємства – управлінською, виробничою, маркетинговою, фінансовою та кадровою. У кожній з цих функціональних підсистем виявляються негативні наслідки змін у діяльності підприємства, які виникали впродовж реалізації інвестиційного проекту, ознакою чого були характерні симптоми. Локалізувати ці негативні наслідки недоцільно. Усунути їх можна лише системно, оскільки практично завжди вони стосуються не лише окремої функціональної підсистеми, а й підприємства в цілому. Саме тому у дослідженні, крім зазначених п'яти груп внутрішніх чинників на рівні функціональних підсистем, що впливають на негативні наслідки змін у діяльності підприємства, розглянуто ще й системні чинники, які мають вплив на діяльність підприємства в цілому.
Для вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді вдосконалено інформаційну базу шляхом угруповання за ієрархією та гетерархією симптомів, які свідчать про наявність відхилянь параметрів діяльності підприємства в часі й просторі (уточнений симптомокомплекс) у результаті таких змін у вигляді структурованого масиву вхідної інформації. Симптомом є ознака, що вказує на порушення у виконанні функцій підприємства, тобто вияв негативних наслідків змін у його діяльності, своєчасне розпізнавання якого дозволить уникнути передкризової ситуації. Симптомокомплекс розглянуто як сукупність симптомів, що свідчать про наявність відхилянь параметрів діяльності підприємства в часі та просторі, які згруповано за ієрархією та гетерархією, сформовано у вигляді масиву вхідної інформації, котру надалі використано у вимірюванні масштабу та глибини наслідків змін у діяльності підприємства післяінвестиційного періоду.
Використання симптомокомплексу зумовлене таким: симптоми є ознакою, що дозволяє ідентифікувати та виокремити негативні наслідки змін у діяльності підприємства на ранніх стадіях; симптомокомплекс уможливлює виявлення можливих негативних наслідків змін у діяльності підприємства в межах конкретної функціональної підсистеми; симптомокомплекс ураховує вплив чинників не лише внутрішнього, а й зовнішнього середовища підприємства; наслідки змін у діяльності підприємства оцінюються експертами з урахуванням якісних і кількісних показників його діяльності, що дозволяє отримати достовірні результати оцінювання їхньої інтенсивності; симптомокомплекс є універсальним для підприємств однієї галузі (наприклад, машинобудування) і лише окремі симптоми потребують уточнення в межах спеціалізації підприємства.
Симптоми симптомокомплексу за середовищем виникнення поділено на зовнішні та внутрішні. Зовнішні симптоми негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиійному періоді поділено на соціально-економічні, ринкові та інші; внутрішні симптоми за функціональними підсистемами – на управлінські, виробничі, фінансові, маркетингові, кадрові та системні. Внутрішні симптоми описують відхиляння параметрів діяльності підприємства в межах функціональних підсистем. В оцінюванні інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді наявність симптомів визначена з використанням експертного методу.
За результатами аналізу встановлено відсутність універсальних методів, які б були придатні для оцінювання інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді. Вивчення наявних методів показало, що вони не придатні для такого оцінювання через надмірну складність; необхідність використання вхідних даних, що ґрунтуються на тривалих за часом дослідженнях; обмеженість щодо кількості вхідних даних;
неможливість коригування в режимі реального часу. Тому для оцінювання
інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді вибрано метод системного аналізу, який не має зазначених недоліків.
Метод системного аналізу дозволяє врахувати вплив чинників зовнішнього середовища на інтенсивність негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді. Завдяки простоті та зрозумілості розрахунків цей метод не потребує зовнішнього втручання в процес розрахунків, значних витрат часу та грошей на навчання персоналу, додаткове технічне обладнання та розроблення спеціального програмного продукту. Розрахунки з використанням методу системного аналізу здійснюються в стандартному програмному продукті MS Excel та в середовищі MathCAD.
У межах системного аналізу для вимірювання масштабу негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді використано метод дерев рішень, а для вимірювання глибини таких наслідків – Байєсівську (наївну) класифікацію. Ці інструменти не конфліктують між собою, а доповнюють один одного, тому їхнє одночасне використання визнано доцільним. Однією з найсуттєвіших переваг методу системного аналізу у вимірюванні масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді є його гнучкість і можливість коригувати оцінки вхідних даних (симптомів) у режимі реального часу.
Масштаб негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді з використанням методу дерева рішень запропоновано вимірювати в такій послідовності:
експертне оцінювання симптомів негативних наслідків змін у діяльності підприємства за функціональними підсистемами та симптомів зовнішнього середовища, які посилюють ці наслідки. Оцінювання проводиться за шкалою 0–1 – від меншого до більшого: чим яскравіше виражені симптоми, тим вагомішими є негативні наслідки змін у діяльності підприємства;
калібрування експертного ряду (експертні оцінки в інтервалі [0; 0.49] не враховано);
визначення середнього значення експертних оцінок внутрішніх симптомів негативних наслідків змін у діяльності підприємства за функціональними підсистемами;
ідентифікація середніх значень експертних оцінок симптомів негативних наслідків змін у діяльності підприємства відповідно до порядку наслідків змін, згідно з яким середнє значення експертних оцінок від 0,50 до 0,67 свідчить про поодинокий характер негативних наслідків змін, через що вони не можуть бути причиною ланцюгової реакції (наслідки змін І порядку); середнє значення експертних оцінок в інтервалі від 0,68 до 0,76 свідчить про наявність негативних наслідків змін у двох і більше функціональних підсистемах (наслідки змін ІІ порядку); середнє значення експертних оцінок в інтервалі від 0,77 до 0,84 указує на системний характер негативних наслідків змін, їхню стрімкість (наслідки змін ІІІ порядку); середнє значення експертних оцінок від 0,85 до 1 свідчить про те, що наслідки змін є структурними;
коригування середніх значень експертних оцінок негативних наслідків змін у діяльності підприємства з використанням коефіцієнтів зовнішнього посилення, що дозволить урахувати вплив зовнішніх чинників, які посилюють негативні наслідки змін у його діяльності в післяінвестиційному періоді, та зовнішнього взаємопосилення. Коефіцієнт зовнішнього взаємопосилення є уточненим коефіцієнтом зовнішнього посилення, який характеризує рівномірний розподіл середньогрупового зовнішнього посилення негативних наслідків змін за кількістю врахованих внутрішніх симптомів за функціональними підсистемами підприємства;
ідентифікація масштабу негативних наслідків змін у діяльності підприємства.
Вимірювання глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді з використанням Байєсівського підходу є другою частиною оцінювання їхньої інтенсивності. Таке вимірювання проходить у два етапи:
формування діагностичної матриці та обчислення коефіцієнтів зовнішнього посилення негативних наслідків змін у діяльності підприємства;
визначення ймовірності досягнення встановленого за допомогою методу дерева рішень масштабу негативних наслідків змін у його діяльності.
Діагностична матриця формується за двома напрямами: за функціональними підсистемами підприємства та групами чинників зовнішнього середовища, що посилюють негативні наслідки змін у діяльності підприємства. У діагностичній матриці визначено апріорні ймовірності негативних наслідків змін у діяльності підприємства в його функціональних підсистемах та виникнення зовнішніх чинників їхнього посилення, що виявляються за результатами експертного оцінювання симптомокомплексу. Після побудови діагностичної матриці розраховуються коефіцієнти посилення негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді, з використанням яких ураховується вплив чинників зовнішнього середовища. Коефіцієнти посилення негативних наслідків змін спочатку розраховуються за групами чинників зовнішнього середовища (соціально-економічними, ринковими та іншими). З використанням отриманих коефіцієнтів зовнішнього посилення негативних наслідків змін за групами чинників зовнішнього середовища розраховується синергетичний (мультиплікативний) коефіцієнт зовнішнього посилення негативних наслідків змін у діяльності підприємства.
Імовірність досягнення встановленого за допомогою методу дерева рішень масштабу наслідків змін у діяльності підприємства визначається за умови, коли в одній з функціональних підсистем підприємства наявні негативні наслідки змін, середні експертні оцінки симптомів яких складають 0,68 і вище. Тобто негативні наслідки змін досягли точки незворотності або перевищили її, у якій наслідки змін І порядку трансформуються в наслідки змін ІІ порядку, набувають системного характеру й можуть бути причиною ланцюгової реакції.
Пропоновані процедури вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді апробовано на трьох машинобудівних підприємствах АР Крим: ПАТ "Завод "Сімферопольсільмаш", ВАТ "Завод "Фіолент", ТОВ "Камоцці–Пневматик–Сімферополь".
Для ідентифікації стану досліджуваних підприємств, що є результатом негативних наслідків змін у їхній діяльності, за результатами вимірювання їхнього масштабу та глибини побудовано матрицю ідентифікації інтенсивності негативних наслідків змін.
Матрицю за діагоналлю поділено навпіл. Діагональна лінія утворює дві пріоритетні зони: вище за лінію вгору – пріоритетна зона глибини, нижче від лінії донизу – пріоритетна зона масштабу вияву негативних наслідків змін у діяльності підприємства, де знаходяться всі досліджувані підприємства. Матрицю за осями поділено на дев'ять квадрантів: діапазон [0; 0,33] свідчить, що інтенсивність негативних наслідків змін у діяльності підприємства за глибиною та масштабом є помірною. Такі наслідки мають випадковий характер. Діапазон [0,34; 0,66] за масштабом і глибиною негативних наслідків змін указує на активність змін у діяльності підприємства, які належать до змін I, II та III порядків. За розрахунками до цієї зони потрапило ТОВ "Камоцці–Пневматик–Сімферополь". Системні зміни характеризуються глибиною негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді в інтервалі [0,67; 1]. При цьому масштаб негативних наслідків змін у діяльності підприємства змінюється в інтервалі [0; 0,66] і навпаки. Розрахунки показали, що причиною системних змін у ПАТ "Завод "Сімферопольсільмаш" і ВАТ "Завод "Фіолент" є масштаб негативних наслідків змін у їхній діяльності в інтервалі [0,67; 1]. При цьому глибина негативних наслідків змін у діяльності підприємства змінюється в інтервалі [0; 0,66]. Діапазон [0,67; 1] за масштабом і глибиною негативних наслідків змін є зоною структурних зсувів. До цієї зони досліджувані підприємства не потрапили.
За результатами вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності досліджуваних підприємств в післяінвестиційному періоді розроблено рекомендації щодо усунення або мінімізації негативних наслідків змін: ПАТ "Завод "Сімферопольсільмаш" – вірогідність виникнення системних змін у діяльності дуже висока, необхідно переглянути умови отримання та реалізації інвестицій; ВАТ "Завод "Фіолент" – вірогідність виникнення системних змін у діяльності дуже висока, рекомендується попереднє реформування системи управління; ТОВ "Камоцці–Пневматик–Сімферополь" – негативні наслідки змін ідентифіковані як зміни III порядку, наближені до структурних змін, рекомендується переглянути статутний капітал, реформувати систему управління та реалізувати деякі елементи реорганізації, що дозволить у майбутньому уникнути структурних зсувів.
Процедуру вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді реалізовано в середовищі Excel 2003 та MathCAD "Оцінювання інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді", що дозволило спростити та здешевити розрахунки шляхом їхньої автоматизації, а також уникнути помилок у результаті втручання ззовні.
У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо оцінювання інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді на основі вимірювання їхнього масштабу та глибини. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого:
сутність поняття "зміна" трактується по-різному, хоча завжди розглядається як процес переходу від одного стану об'єкта до іншого, якісно нового. Зміна діяльності підприємства розуміється як процес або впорядкована послідовність дій, що пов'язані з перетворенням будь-яких ресурсів з метою отримання результату, який через негативні наслідки може відхилятися від бажаного. Наслідки розглянуто як вияв змін, який ідентифікується за сукупністю симптомів впливу на об'єкт ринкової економіки як системи та його елементів, що виникли в його функціонуванні. Відповідно, наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді розуміються як результат змін, що має послідовний, інтервальний і паралельний вияви в часі, певний напрям та об'єкти впливу, якими є система підприємства та її функціональні підсистеми;
подано класифікацію змін у діяльності підприємства за такими ознаками: масштаб, джерело виникнення, якість, характер протікання, глибина вияву, ставлення до кризи, швидкість, спрямованість, рівень невизначеності, сутність, можливість управління, характер, об'єкт впливу. Наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді класифіковано за видами, формою вияву, спрямованістю, середовищем вияву, рівнем відхилянь, можливістю прогнозування та страхування, термінами та циклічністю вияву, складовими, видами інвестицій. Запропонована класифікація наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді дозволить упроваджувати целеспрямовано заходи, які регулюють ці наслідки залежно від встановлених цілей. У роботі увагу зосереджено виключно на негативних наслідках змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді, оскільки вони, у першу чергу, потребують ідентифікації, вимірювання та постійного контролю з метою мінімізації їхнього впливу на його діяльність;
аналіз основних положень теорії організаційних змін і теорії інвестицій виявив слабкість прикладного аспекту оцінювання змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді, зокрема вимірювання масштабу та глибини їхніх негативних наслідків. Проведений порівняльний аналіз положень математичних теорій, що призначені для формалізації невизначеної інформації (багатозначна логіка, теорії ймовірності, помилок, інтервальних середніх, суб'єктивних імовірностей, нечітких множин і системний аналіз), показав: найпридатнішим методом для вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді є системний аналіз;
на зміни в діяльності підприємства впливають внутрішні та зовнішні чинники. У дослідженні розглянуто чинники зовнішнього середовища непрямого впливу, адже вони створюють передумови змін у діяльності підприємства, стимулюють, уповільнюють та зберігають їх не лише в післяінвестиційному періоді, але й впливають на чинники мікросередовища. Серед чинників зовнішнього середовища виділено політичні, нормативно-правові, соціально-економічні, техніко-технологічні, форс-мажорні та екологічні, а також досліджено їхній вплив на негативні наслідки змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді;
для вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді уточнено симптомокомплекс. Симптомокомплекс як сукупність симптомів, що вказують на наявність відхилянь параметрів діяльності підприємства в часі та просторі, які згруповано за ієрархією та гетерархією, сформовано у вигляді масиву вхідної інформації, котру надалі використано у вимірюванні масштабу та глибини наслідків змін у діяльності підприємства післяінвестиційного періоду;
процедура оцінювання інтенсивності негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді складається з двох частин: вимірювання масштабу та глибини наслідків таких змін. Масштаб негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді запропоновано вимірювати за допомогою методу дерев рішень. Для вимірювання глибини таких наслідків використано Байєсівську (наївну) класифікацію. Ці інструменти не конфліктують між собою, а доповнюють один одного, тому їхнє одночасне використання визнано доцільним. Однією з найсуттєвіших переваг методу системного аналізу у вимірюванні масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді є його гнучкість і можливість коригувати оцінки вхідних даних (симптомів) у режимі реального часу. Розрахунки за рекомендованою процедурою здійснюються в стандартному програмному продукті MS Excel;
пропоновану процедуру вимірювання масштабу та глибини негативних наслідків змін у діяльності підприємства в післяінвестиційному періоді було апробовано на трьох машинобудівних підприємствах АР Крим: ПАТ "Завод "Сімферопольсільмаш", ВАТ "Завод "Фіолент", ТОВ "Камоцці–Пневматик–Сімферополь". На підставі отриманих результатів з використанням матриці позиціонування ідентифіковано стан досліджуваних підприємств, який є
результатом негативних наслідків змін у їхній діяльності. У роботі розроблено практичні рекомендації щодо вияву, усунення та мінімізації негативних
наслідків змін у діяльності аналізованих підприємств у післяінвестиційному
періоді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Adizes I. Corporate Lifecycles: how and why corporations grow and die and what to do about it / I. Adizes. — Englewood Cliffs, N. J.: Prentice Hall, 1988. — 130 р.
2. Aldrich H. Organizations and Environments. Prentice Hall / H. Aldrich. — New York: Oxford University Press 1979. — 290 c.
3. Barret W. Modeling internal organization change / W. Barret, G. Carroll
// Annual Review of Sociology. — 1995. — N 36. — P. 45–50.
4. Bertalanffy L. General System Theory / L. Bertalanffy // General Systems. — 1956. — Vol. I. — P. 1–10.
5. Bertalanffy L. Zu einer allgerneinen Systemlehre / L. Bertalanffy // Biologia Generalis. — 1949. — Vol. 19. — Р. 114–129.
6. Greiner L. E. Evolution and Revolution as Organizations Grow
/ L. E. Greiner // Harvard Business Review. — 1972. — Vol. I. — 56 р.
7. Huber G. Understanding and predicting organizational change / G. Huber, W. Glick, C. Miller. — New York: Oxford University Press, 1993. — 269 p.
8. Kimberley J. The Organization Life Cycle / J. Kimberley, R. Miles — San Francisco: Jossey–Bass, 1980. — 94 р.
9. Management-Issues Ltd. All rights reserved / [Electronic resource]. — Mode of access : www.management-issues.com.
10. Van de Ven A. Explaining development and change in organization / Van de Ven A., M. S. Poole // Academy of Management Review. — 1995. — Vol. 19. — P. 78–86.
11. Weick K. Organizational Change and Development / K. Weick, R. Quinn
// Annual Review of Psychology. — 1999. — Vol. 50. N 1. — P. 361—386.
12. Weisbord M. R. Organizational Diagnosis : A Workbook of Theory and Practice / M. R. Weisbord. — Reading: Addison–Wesley, 1978. — 190 р.
13. Абчук В. А. Менеджмент : [учебн.] / В. А. Абчук. — СПб.: Издательство "Союз", 2002. — 463 с.
14. Айзенштат Р. Стратегические изменения: как преобразовать организацию для реализации стратегии / Р. Айзенштат, М. Бир. — В кн.: Курс МВА по стратегическому менеджменту. — М.: Альпина Паблишер, 2002. — 294 с. — (Серия "Portable MBA").
15. Алехина А. Э. Принятие решений в финансовом анализе в условиях нестохастической неопределенности / А. Э. Алехина // Новости искусственного интеллекта. — 2000. — № 3. — С. 23–28.
16. Андреева Т. Е. Организационные изменения: сравнительный анализ основных концепций / Т. Е. Андреева // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 8. "Менеджмент". — 2004. — № 16. Ч. 2. — С. 4–12.
17. Анисимов О. С. Основы теории деятельности : учеб. пособ.
/ О. С. Анисимов. — М.: ИПК Госслужбы, 2005. — 280 с.
18. Антикризисное управление : [учебн.] / [под ред. Э. М. Короткова]. –– М.: ИНФА–М, 2000. –– 432 с.
19. Антология экономической классики : в 2 т. –– М.: МП "Эконов", 1993. –– Т. 1. –– 550 с.
20. Апатова Н. В. Теория информационной экономики / Н. В. Апатова. –– Симферополь: "ЧП Бондаренко", 2005. — 336 с.
21. Аристотель. Метафизика / Аристотель. –– Соч. –– М.: Наука, 1975. — Т. I. –– 375 с.
22. Бабицький А. Ф. Методологія аналізу економічних процесів і управління : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. Ф. Бабицький. –– К.: МАУП, 2003. –– 128с.
23. Бард В. С. Инвестиционные проблемы российской экономики
/ В. С. Бард. — М.: Экзамен, 2000. — 384 с.
24. Бартенев С. А. История экономических учений / С. А. Бартенев.
–– М.: Юристъ, 2001. –– 456 с.
25. Басюк Т. Инвестиционный контроллинг: проблемы и перспективы
/ Т. Басюк // Экономика Украины. — 2004. — № 6. — С. 32–37.
26. Беллман Р. Принятие решений в расплывчатых условиях / Р. Беллман, Л. Заде. — В кн.: Вопросы анализа и процедуры принятия решений. — М.: Мир, 1976. — С. 172–215.
27. Белогуров В. П. Основы управления : учеб. пособ. / В. П. Белогуров. — Харьков: Консум, 2003. — 482 с.
28. Белорус О. Г. Глобальные трансформации и стратегии развития
/ О. Г. Белорус, Д. Г. Лукъяненко. –– К.: Орияне, 2000. –– 300 с.
29. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. — К.: Эльга–Н, Ника–Центр, 2002. — 448 с.
30. Блауберг И. В. Понятие целостности и его роль в научном познании
/ И. В. Блауберг, Б. В. Юдин. — М.: Знание, 1972. — 48 с.
31. Блауберг И. В. Проблема целостности и системный подход
/ И. В. Блауберг. — М.: Эдиториал УРСС, 1997. — 448 с.
32. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода
/ И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. — М.: Знание, 1973. — 520 с.
33. Блауберг И. В. Философский принцип системности и системный подход / И. В. Блауберг, В. Н. Садовский, Б. Г. Юдин // Вопросы философии. 1978. — № 8. — С. 45–52.
34. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг ; пер. с англ. — 4-е изд. –– М.: "Дело ЛТЛД", 1994. –– 720 с.
35. Богатин Ю. В. Экономическая оценка качества и эффективности работы предприятия / Ю. В. Богатин. — М.: Экономика, 1991. — 214 с.
36. Богданов А. А. Тектология (Всеобщая организационная наука)
/ А. А. Богданов. — М.: Экономика, 1989. — Кн. 1. ― 304 с.
37. Боголепов В. П. О состоянии и задачах развития общей теории организации / В. П. Боголепов. — В кн.: Организация управления. — М.: Наука, 1968. — С. 46–60.
38. Бодди Д. Основы менеджмента / Д. Бодди, Р. Пэйтон. — СПб.: Питер, 1999. — 816 с.
39. Большая советская энциклопедия: в 30 т. / [гл. ред. А. М. Прохоров] –– 3-е изд. –– М.: Советская энциклопедия, 1975. –– Т. 21.–– 410 с.
40. Большой экономический словарь / [авт.-сост. А. Б. Борисов]. — М.: Книжный мир, 2007. — 860 с.
41. Большой экономический словарь / [под ред. А. Н. Азрилияна]. — 5-е изд., доп. и перераб. — М.: Институт новой экономики, 2002. — 1280 с.
42. Большаков А. С. Менеджмент: Золотые алгоритмы / А. С. Большаков. –– СПб.: Издательский дом "Литера", 2001. –– 176 с. : ил. — ("Искусство управлять").
43. Борисов Е. Ф. Хрестоматия по экономической теории / Е. Ф. Борисов. — М.: Юристъ, 1996. –– 534 с.
44. Бочарников В. П. Fuzzy Technology : модальность и принятие решений в маркетинговых коммуникациях / В. П. Бочарников. — К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. — 224 с.
45. Брюховецька Н. Ю. Економічний механізм підприємства в ринковій економіці: методологія і практика / Н. Ю. Брюховецька. — Донецьк: ІЕП НАН України, 1999. — 276 с.
46. Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем / Н. П. Бусленко. –– М.: Наука. 1978. –– 320 с.
47. Валентей С. Развитие общества в теории социальных альтернатив
/ С. Валентей, Л. Нестеров. –– М.: Наука, 2003. –– 197 с.
48. Вартанов А. С. Экономическая диагностика предприятия : организация и методология / А. С. Вартанов. — М.: Финансы и статистика, 1991. — 216 с.
49. Василенко А. В. Менеджмент устойчивого развития предприятий : [монографія] / А. В. Василенко. — К.: Центр учебной литературы, 2005. —
648 с.
50. ВАТ "Завод "Фіолент" [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.phiolent.com/about/index.php.
51. Википедия. Свободная энциклопедия [Электронный ресурс]. —
Режим доступа : http://ru.wikipedia.org.
52. Воронков Д. К. Потенціал підприємства як основа реалізації змін в його діяльності / Д. К. Воронков // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 195. — С. 41–44.
53. Воронков Д. К. Розвиток підприємства: управління змінами та інновації : [монографія] / Д. К. Воронков, Ю. С. Погорелов. — Харків: АдвА™, 2009. — 436 с.
54. Воронков Д. К. Управління змінами на підприємстві : теорія та прикладні аспекти : [монографія] / Д. К. Воронов — Харків: ВД "ІНЖЕК", 2010. — 340 с.
55. Воронкова А. Е. Основи корпоративного управління : навч. посіб.
/ А. Е. Воронкова, Г. В. Козаченко, Е.Н. Коренєв. — Луганськ: Вид-во СНУ, 2001. — 480 с.
56. Воронкова А. Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: динамика и организация: [монография]
/ А. Э. Воронова. — Луганск: Изд-во ВНУ, 2000. — 315 с.
57. Воронкова В. Г. Види, типи, методи, принципи прогнозування в умовах бізнесу // Планування та прогнозування в умовах ринку : навч. посіб.
/ В. Г. Воронкова, М. А. Ажажа. — К.: ВД "Професіонал", 2006. — 507 с.
58. Гараедаги Дж. Системное мышление : Как управлять хаосом и сложными процессами : Платформа для моделирования архитектуры бизнеса
/ Дж. Гараедаги ; пер. с англ. Е. И. Недбальская ; науч. ред. Е. В. Кузнецова. — Минск: Гревцов паблишер, 2007. — 480 с.
59. Гареева Д. А. Организационные изменения: сравнительный анализ основних. Научные записки [Электронный ресурс] / Д. А. Гареева. — 2009. — № 2. — Режим доступа : http://www.nuem.ru/science/publications/science_notes/issue.php?
60. Герасимчук В. Н. Управління підприємством як соціально-економічною системою / В. Н. Герасимчук // Економіка України. — 2003. — № 4. — С. 12–13.
61. Герасимчук Н. Тенденции развития промышленности Украины на современном этапе / Н. Герасимчук // Экономика Украины. — 2002. — № 3. — С. 24–28.
62. Гительман Л. Д. Преобразующий менеджмент: Лидерам реорганизации и консультантам по управлению : учеб. пособ. / Л. Д. Гительман. — М.: Дело, 1999. — 496 с.
63. Гитман Л. Дж. Основы инвестирования / Л. Дж. Гитман,
М. Д. Джонк. — М.: Дело, 1999. — 1008 с.
64. Глівенко С. В. Економічне прогнозування : навч. посіб.
/ С. В. Глівенко, О. М. Соколов, О. М. Теліженко. — 3–е вид., доп. — Суми: ВТД "Університетська книга", 2004. — 207 с.
65. Глумаков В. Н. Организационное поведение : учеб. пособ.
/ В. Н. Глумаков. — М.: ЗАО "Финстатинформ", ВЗФЭИ, 2002. — 256 с.
66. Гоббс Т. Левиафан. / Т. Гоббс. — М., 1936. — 520 с.
67. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика / Е. П. Голубков. — М.: Изд-во "Финпресс", 1998. — 416 с.
68. Горелова Г. В. О когнитивном моделировании устойчивого развития социально-экономических систем / Горелова Г. В., Захарова Е. Н., Гинис Л. А. — Ростов н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 2005. — 288 с. — (Когнитивный анализ и моделирование устойчивого развития социально-экономических систем).
69. Грейсон Дж. Американский менеджмент на пороге ХХІ века
/ Джексон Грейсон, Карла О’Делл. — М.: Экономика, 1991. — 267 с.
70. Гудман С. Н. На пути к доказательной биостатистике. Ч. 2 : Байесовский критерий [Электронный ресурс] / С. Н. Гудман. — Режим доступа : mediasphera.ru›mjmp/2002/2/r2-02-1.htm.
71. Дак Д. Д. Монстр перемен. Причины успеха и провала организационных преобразований // Джинни Даниэль Дак. — М.: Альбина Паблишер, 2002. — 220 с.
72. Даль В. Тлумачний словник [Електронний ресурс] / В. Даль. — Режим доступу : http://slovnik.com.ua/.
73. Деревья решений — общие принципы работы [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.basegroup.ru/library/analysis/tree/description.
74. Джон О'Шонесси. "Принципы организации управления фирмой" [Электронный ресурс] / Джон О`Шонесси. — Режим доступа :
http://ek-lit.narod.ru/shon014.htm.
75. Джордж Дж. М. Организационное поведение. Основы управления : учеб. пособ. для вузов / Дж. М. Джордж, Г. Р. Джоунс ; пер. с англ. —
М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2003. — 463 с.
76. Диалектика познания сложных систем / [под ред. В. С. Тюхтина]. — М.: ИД Мысль, 1988. — 316 с.
77. Доллан Э. Микроэкономика / Э. Доллан, Д. Линдсей ; пер. с англ.
В. Лукашевича и др. — СПб.: Питер, 1994. — 448 с.
78.