Зорочкіна Тетяна Сергіївна Теорія і практика професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Великої Британії

brief description

Зорочкіна Тетяна Сергіївна, доцент кафедри початкової освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Назва дисертації: «Теорія і практика професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Великої Британії». Шифр та назва спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Спецрада Д70.052.05 Хмельницького національного університету

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ЗОРОЧКІНА ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА

УДК 378.018.8.011.3-051:373.3(410) (043.5)

ДИСЕРТАЦІЯ

Теорія і практика професійної підготовки майбутніх учителів

початкової школи в університетах Великої Британії

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Педагогічні науки

Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

___________Т.С. Зорочкіна

(підпис, ініціали та прізвище здобувача)

Науковий консультант

Бідюк Наталя Михайлівна,

доктор педагогічних наук,

професор

Хмельницький – 2020

ЗМІСТ

ВСТУП……………………..………………………………………………. 27

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ

ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ …. 43

1.1 Стан опрацювання проблеми професійної підготовки

майбутніх учителів початкової школи у сучасному науковому

дискурсі ………… 44

1.2 Професійна підготовка вчителів початкової школи в контексті

євроінтеграційних процесів………………………………………………. 67

1.3 Методологічні підходи до підготовки майбутніх учителів

початкової школи………………………………………………………….. 104

Висновки до першого розділу ……………………………………………. 119

РОЗДІЛ 2 НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ

ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ…………………………………………. 124

2.1 Сутність і провідні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти у

Великій Британії 125

2.2 Нормативно-правові та управлінські засади регулювання вищої

педагогічної освіти Великої Британії……………………………………. 150

2.3 Організація професійної підготовки майбутніх учителів початкової

школи в умовах університетської освіти………………………………… 166

Висновки до другого розділу …………………………………………. 192

26
РОЗДІЛ 3 ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХУЧИТЕЛІВПОЧАТКОВОЇШКОЛИВ
УНІВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ………………………………. 197
3.1 Змістові характеристики підготовки майбутніх учителів початкової
школи Великої Британії ………………………………………………… 198
3.2 Методичний компонент підготовки майбутніх учителів початкової
школи в університетах Великої Британії ………………...……………… 242
3.3 Практико-орієнтоване навчання як важливий чинник професійного
становлення майбутніх учителів початкової школи…………………….. 264
3.4 Система управління якості професійної підготовки майбутніх
учителів початкової школи……………………………………………….. 277
3.5 Особливості самоосвіти майбутніх учителів початкової школи у
системі неперервної освіти……………………………………………… 287
Висновки до третього розділу …..……………………………………...... 314
РОЗДІЛ 4 РЕАЛІЗАЦІЯ КОНСТРУКТИВНИХ ІДЕЙ ДОСВІДУ
ВЕЛИКОЇБРИТАНІЇУВІТЧИЗНЯНІЙПРОФЕСІЙНІЙ
ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ … 323
4.1 Змістові засади професійної підготовки майбутніх учителів
початкової школи у ЗВО України ……………………………………….. 324
4.2 Компаративно-педагогічний аналіз особливостей професійної
підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах
Великої Британії і України ……………………………………………….. 350
4.3 Науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення підготовки
майбутніх учителів початкової школи в Україні……………………… 384
Висновки до четвертого розділу…...…………………………………....... 397
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………...... 403
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………..………………........... 410
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. 460

27

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Побудова сучасної системи педагогічної освіти в Україні на основі використання національних надбань і європейських освітніх традицій та інновацій сприятиме підвищенню рівня професійної підготовки педагогічних працівників, формуванню їхньої готовності до сприйняття й реалізації освітніх реформ. Упровадження концептуальних положень Закону України «Про освіту» (2018 р.), «Концепції «Нова українська школа» (2018 р.), «Державного стандарту початкової освіти» (2018 р.), «Концепції розвитку педагогічної освіти» (2018 р.) й ін., а також вимог «Професійного стандарту «Вчитель початкових класів загальної середньої освіти» (2018 р.) актуалізує розуміння важливості соціальної ролі вчителя початкової школи. Це спонукає педагога стати агентом змін й активним рушієм успішної реалізації освітніх новацій, лідером у сфері соціального партнерства, налагодження гармонійних взаємин із новою генерацією молодших школярів. Очевидною є потреба в поступовому реформуванні й запровадженні якісних змін у систему професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, з огляду на найкращі світові освітні практики.

На тлі інтеграції України до європейського освітнього простору вивчення пріоритетних стратегій провідних європейських країн щодо професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи інтенсифікує реформаційні процеси та сприяє досягненню прогресивних результатів у забезпеченні якості педагогічної освіти. Посилення наукового й практичного інтересу до конструктивного досвіду Великої Британії зумовлене високими темпами реформування системи загальної середньої освіти, зокрема її початкової ланки. Вікові традиції виховання еліти англійського суспільства (світової еліти), надійність і висока популярність британських приватних шкіл (особливо «selective schools») та університетів, якісно розроблені освітні й професійні стандарти, за якими

28

успішно функціюють системи освіти інших країн, лідерство в наукових

досягненнях у різних галузях – найсильніші сторони системи педагогічної

освіти Англії. Британські університети шанують традиції та класичну

систему освіти, водночас не ігнорують прогрес і сучасні технології, що в

симбіозі вможливлює ефективний результат, задовольняє очікування

споживачів освітніх послуг. Високий статус педагогічної освіти в

суспільстві, її відмінна академічна репутація та якість аргументовані

надзвичайною мотивацією і свідомим вибором педагогічної професії з

боку студентів, а також підтримкою та стимулюванням науково-

педагогічних інновацій із боку держави. Розширення й поглиблення

міжнародної співпраці у сфері педагогічної освіти, вивчення наукового та

практичного доробку британських учених і педагогів-практиків

посилюють взаємне зацікавлення професійною підготовкою майбутніх

учителів початкової школи. Аналіз досягнень і недоліків у підготовці

майбутніх учителів початкової школи у Великій Британії суттєво збагатить

українську педагогічну думку, а порівняння однотипних процесів та явищ

дасть змогу глибше пізнати їхню сутність, зрозуміти природу, особливості

та специфіку. Компаративне дослідження оптимізує усвідомлення

відмінностей у типових освітніх процесах, опис однотипних явищ у різних

педагогічних феноменах, що певною мірою слугує підставою для

прогнозування їхнього розвитку.

Модернізація педагогічної освіти та інноваційний розвиток системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи залежать від результатів досліджень українських і зарубіжних науковців. Українські

вчені студіюють проблеми європеїзації педагогічної освіти

(В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кудін, В. Лутай та ін.); інноваційні шляхи забезпечення неперервної професійної освіти та професійного розвитку вчителя (Г. Білецька, С. Гончаренко, Р. Гуревич,

О. Гомонюк, Л. Гриневич, О. Дубасенюк, І. Задорожна, Н. Кузьміна, А. Кузьмінський, О. Лавріненко, Л. Лук’янова, Н. Ничкало, О. Савченко,

29

М. Солдатенко, Л. Сушенцева, О. Сухомлинська та ін.); особливості організації й упровадження педагогічних інновацій у початковій освіті (О. Біда, В. Бондар, М. Вашуленко, Н. Кічук, О. Комар, М. Марусинець, І. Пальшкова, Р. Пріма, Л. Хомич та ін.); питання крос-культурного

порівняння найкращих освітніх здобутків (Н. Авшенюк, Н. Бідюк, Н. Мукан, О. Кучай, Т. Кучай, О. Локшина, З. Малькова, О. Матвієнко,

Н. Пазюра, Л. Пуховська, О. Огієнко, А. Сбруєва, К. Скиба, В. Третько та ін.). У британському науково-педагогічному дискурсі цінними є праці щодо дидактичних засад підготовки вчителя початкової школи, загальних підходів до організації навчання у вищій школі (N. Alexiadou, M. Barak,

C. Byrne, K. Burn, J. Byrne, W. Cajkler, J. Crawley, K. Davison, J. Essex,
V. Ellis, L. Franchi, J. Gilbert, J. Golding, H. Hagger, D. Hall, S. Herbert,
L. Hobbs, V. McCauley, D. Mcintyre, I. Menter, T. Mutton, J. Murray,
J. Norton, C. Kosnik, E. Kozina, R. Passy, T. Page, D. Pedder, C. Philpott,
C. Raffo, R. Simmons, D. Stevens, C. Szwed, M. Walker, G. Whitty, E. White,
P. Wood, M. Young та ін.). Попри вагомі досягнення вітчизняних і

зарубіжних дослідників у розв’язанні проблем педагогічної освіти Великої Британії та України, донині не стали предметом окремої наукової розвідки питання, пов’язані з порівнянням теоретичних і практичних засад професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, змістовим та методичним наповненням цього процесу.

Порушена наукова проблема актуалізована реалізацією положень міжнародних документів: «Інчхонська декларація «Освіта 2030: Забезпечення загальної інклюзивної і справедливої якісної освіти та навчання впродовж життя» (2015 р.), «Стандарти й рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» (2015 р.), «Середньострокові стратегії ЮНЕСКО на 2014 – 2021 рр.» (2014 р.), «Освіта для сталого розвитку: освітні цілі та перспективи» (2017 р.), програми ЄС «Удосконалення якості викладання та навчання в європейських вищих навчальних закладах» (2013 р.), «Нові підходи до

30

навчання та викладання у вищій освіті» (2014 р.), «Перехід до відкритої

освіти: Інноваційне викладання та навчання для всіх за допомогою нових

технологій і відкритих освітніх ресурсів» (2015 р.), «Стратегічна рамка ЄС

«Освіта та професійна підготовка 2020» (2015 р.) та ін. Серед шляхів

утілення ключових положень нормативно-правових джерел – корегування

професійної підготовки вчителів початкової школи.

Науковий аналіз досліджуваної проблеми й досвід професійної діяльності дали змогу виявити низку суперечностей у вітчизняному освітньому просторі щодо міжнародного вектору розвитку системи педагогічної освіти, удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема:

– у соціально-культурному вимірі між необхідністю узгодження системи педагогічної освіти з рівнем європейської якості та відсутністю національної стратегії інтеграції до світового освітнього простору;

доцільністю вивчення сучасних тенденцій розвитку зарубіжної педагогічної освіти та браком системного аналізу вітчизняної практики; визнанням соціальної важливості професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, доцільністю якісних трансформацій у педагогічній сфері та недостатнім рівнем залучення європейського досвіду під час удосконалення національної системи педагогічної освіти; новими соціокультурними реаліями, спричиненими проникненням інших культур, насамперед британської, і неоднозначністю їхнього впливу на перебудову педагогічної освіти, зокрема системи фахової підготовки вчителів для вітчизняної початкової школи;

– у науково-педагогічному вимірі між запотребуваністю висококваліфікованих учителів початкової школи з високим рівнем педагогічної майстерності й відсутністю трансдисциплінарних освітніх програм у закладах вищої освіти (ЗВО) України; доцільністю реформаційних перетворень у національній системі педагогічної освіти,

згідно зі стандартами Європейського Союзу (ЄС), для окреслення

31

потенційних якісних змін та недостатьо обгрунтованим теоретичним і

практичним підґрунтям професійної підготовки майбутніх учителів

початкової школи на тлі еволюції нової української школи; потребою

гармонізувати зміст педагогічної освіти з огляду на практико-орієнтовану

парадигму навчання й недосконалим його структуруванням на основі

концепції трансдисциплінарності; доцільністю застосування інноваційних

форм, методів та інформаційних технологій навчання й низьким рівнем їх

використання в освітньому процесі вітчизняних ЗВО;

– в особистісно-професійному вимірі між динамічним розвитком інтеграційних освітніх процесів та недосконалим механізмом забезпечення професійної мобільності вчителів початкової школи на різних етапах професійного самовдосконалення й розвитку; потребою учителів початкових класів в постійному професійному самовдосконаленні та визнанні професійної майстерності на міжнародному ринку освітніх послуг та недосконалим механізмом регулювання процесу самоосвіти та сертифікації.

Актуальність порушеної проблеми, відсутність її цілісного вивчення, необхідність розв’язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження – «Теорія і практика професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Великої Британії».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація підготовлена відповідно до тематичного плану наукових досліджень Хмельницького національного університету «Психолого-

педагогічна система становлення особистості фахівця» (ДР № 0114U005266), «Трансформація життєвого світу людини в умовах особистісного і професійного розвитку» (ДР № 0116U005844), де роль автора полягала в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад підготовки майбутніх учителів початкової школи у Великій Британії. Тема дослідження затверджена на засіданні вченої ради Хмельницького національного університету (протокол № 8 від 25.02.2016 р.) та узгоджена

32

Міжвідомчій раді з координації досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 20.06.2017 р.).

Мета дослідження полягає у виявленні теоретичних, організаційних і дидактичних особливостей професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Великої Британії та в обґрунтуванні можливостей творчого використання конструктивних ідей британського досвіду для вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні.

Відповідно до мети сформульовано основні завдання:

з’ясувати стан дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи в порівняльно-педагогічному дискурсі;

виявити вплив євроінтеграційних освітніх процесів на професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи у Великій Британії;

обґрунтувати теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у Великій Британії;

схарактеризувати сучасну систему нормативно-правового регулювання професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та забезпечення її якості у Великій Британії;

дослідити структурно-змістові, організаційні й дидактичні компоненти професійної підготовки професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Великої Британії;

з’ясувати особливості самоосвіти майбутніх учителів початкової школи в британському досвіді;

виконати порівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в українському та британському досвіді, обґрунтувати можливості творчого використання конструктивних ідей британського досвіду для окреслення напрямів модернізації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи

Україні;

33

розробити навчально-методичне забезпечення для підготовки майбутніх учителів початкової школи у ЗВО України на основі творчого використання конструктивних ідей досвіду Великої Британії.

Об’єкт дослідження – система педагогічної освіти Великої Британії. Предмет дослідження – теоретичні, організаційні та дидактичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в

університетах Великої Британії.

Концепція дослідження. Концептуальні положення обґрунтовано з огляду на компаративний характер порушеної проблеми, що зумовило необхідність реалізації наукового пошуку з позицій теоретико-аналітичного та практико-прогностичного концептів. З’ясування загальноєвропейських тенденцій педагогічної освіти, соціально-культурних закономірностей розвитку британського суспільства, еволюційного характеру нормативно-правового регулювання освітньої політики Великої Британії дало змогу виявити специфічні структурно-змістові, організаційні, дидактичні компоненти професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах університетської освіти. Констатовано, що модернізація освітнього процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи в британському досвіді відбувається на засадах: стандартизації педагогічної освіти; трансдисциплінарності змісту початкової освіти; упровадження комплексу педагогічних інновацій; співтворчості викладача й студента; організації освітньо-дослідницького інформаційного середовища; забезпечення прозорого моніторингу якості діагностування інтелектуальних можливостей вступників та академічних результатів; задоволення науково-пізнавальних потреб та інтересів студентів; створення умов для розвитку педагогічного лідерства; домінантного пріоритету практичного навчання, самоосвіти та професійного розвитку майбутніх учителів початкової школи; раціональної організації самостійної й науково-дослідницької роботи; концепції школобазованої підготовки. Результатом підготовки є

34

висококваліфікований учитель-практик, учитель-дослідник, учитель-лідер

із сучасним світоглядом, професійними знаннями інноваційного

синтезованого характеру, трансдисциплінарними вміннями їх практичного

використання в розв’язанні педагогічних проблем початкової школи на

основі постійної самоосвіти. Регламентовані сучасною нормативно-

правовою базою вимоги до забезпечення якості професійної підготовки

майбутніх учителів початкової школи відкривають широкі можливості для

розвитку соціального партнерства (університет – школа – громада),

вільного вибору освітніх програм і форм навчання (формальної,

неформальної) та професійної самореалізації. Цілеспрямована діяльність

асоціацій, рад, комітетів забезпечує професійний моніторинг якості

підготовки майбутніх учителів початкової школи відповідно до

європейських стандартів.

Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи у Великій Британії ґрунтована на взаємодії та взаємозв’язку фундаментальних наукових підходів (діалектичний, синергетичний, системний, практико-орієнтований, акмеологічний, компаративний, технологічний, герменевтичний, наративний, трансдисциплінарний); загальнопедагогічних і специфічних принципів навчання; нормативно-правових засад педагогічної освіти; концептуальних положень

педагогічної компаративістики, педевтології, психопедагогіки; закономірностей професійної діяльності; взаємовпливу європейських і національних тенденцій розвитку педагогічної освіти.

Об’єктивна суспільна потреба в удосконаленні вітчизняної професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах формування й розвитку нової української школи передбачає розширення науково-педагогічного світогляду на основі порівняння цього процесу в різних культурах для окреслення певних закономірностей і тенденцій, виявлення особливостей, які відображені в специфічних характеристиках та конструктивних ідеях. Використання прогресивних тенденцій досвіду

35

Великої Британії в розв’язанні проблем професійної підготовки майбутніх

учителів початкової школи вможливить нові перспективні напрями

наукових досліджень у галузі порівняльної професійної педагогіки,

педевтології, психопедагогіки, педагогічної інноватики. Удосконалення

професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на основі

творчого використання конструктивних ідей британського досвіду

передбачає розроблення навчально-методичного забезпечення для

практичної реалізації в освітньому процесі ЗВО.

Методологічною основою дослідження слугують: філософські положення теорії пізнання про єдність загального й часткового, логічного та історичного, теорії і практики; діалектичні принципи науковості, об’єктивності, системності, історизму, цілісності; ідеї гуманістичного розуміння людини як найвищої цінності суспільства, як активного суб’єкта професійної діяльності; концептуальні положення культурології, педевтології, педагогічної компаративістики; філософські, педагогічні, психологічні ідеї й положення про випереджальний розвиток сучасної

освіти, неперервність професійної педагогічної освіти; ідеї міждисциплінарного поєднання сучасних педагогічних, філософських, соціологічних, культурологічних знань про педагогічну освіту.

Підґрунтям для дослідження послугувала низка підходів: культурологічний – для осмислення британських культурних цінностей та освітніх традицій; синергетичний – для аналізу педагогічної освіти як синергетично організованої системи, що постійно розвивається й самовдосконалюється; аксіологічний – для окреслення потенційних шляхів розвитку професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на підставі визнання людини як найвищої цінності та мети суспільного поступу; цілісний – для з’ясування специфіки професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, її функційного призначення в системі педагогічної освіти Великої Британії; системний – для обгрунтування професійної підготовки майбутніх учителів початкової

36

школи як системного феномену; компаративний – для систематизації

підходів до університетської професійної підготовки майбутніх учителів

початкової школи Великої Британії й України; суб’єкт-суб’єктний, що

зорієнтований на визнання учасників освітнього процесу як рівноправних

партнерів, спроможних формулювати й коригувати мету діяльності,

свідомо оцінювати мотиви, самостійно планувати й характеризувати

навчально-наукові досягнення; міждисциплінарний – для залучення

філософських, педагогічних, психологічних й інших гуманітарних теорій і

концепцій, що сприяють усебічному студіюванню задекларованого

питання.

Теоретичною основою дослідження слугують положення: філософії вищої освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кудін та ін.); неперервної професійної освіти та освіти впродовж життя (С. Батишев, С. Гончаренко, Н. Кузьміна, Л. Лук’янова, Н. Ничкало, В. Сластьонін й ін.); педагогічної компаративістики (Н. Авшенюк, Н. Бідюк, Т. Кошманова, Т. Кучай, М. Лещенко, О. Локшина, О. Матвієнко, Н. Мукан, О. Огієнко, Л. Пуховська, О. Романовський, А. Сбруєва, О. Сухомлинська, К. Скиба, В. Третько й ін.); теорії освітніх систем і їхнього розвитку, системно-

структурного підходу до аналізу педагогічних явищ (П. Анохін, В. Беспалько, І. Блауберг, Ю. Галагузова, Т. Дмитренко, Т. Ільїна, М. Каган, А. Лігоцький, Е. Юдін та ін.); теорії діяльності та творчого

розвитку особистості (Б. Ананьєв, Г. Балл, І. Бех, О. Леонтьєв,

С. Максименко, С. Рубінштейн, Н. Тализіна та ін.); теорії й методики

застосування інноваційних технологій навчання в освіті (В. Биков, Р. Гуревич, В. Загвязинський, Г. Селевко та ін.); компетентнісного підходу до професійної підготовки фахівців (Н. Бібік, О. Дубасенюк, І. Зимня, О. Овчарук, О. Пометун, А. Хуторський та ін.); теорії взаємозв’язку навчання, самостійної роботи, самоосвіти й розвитку особистості, її самореалізації та самоідентифікації (О. Бурлука, І. Грабовець, Г. Коваль, І. Коренєва й ін.); професійної підготовки сучасного вчителя (О. Біда,

37

В. Бондар, М. Вашуленко, О. Дубасенюк, А. Кузьмінський, О. Лавріненко,

М. Марусинець, Р. Пріма, О. Савченко, Л. Хомич та ін.).

Для досягнення мети й виконання завдань застосовано комплекс

взаємопов’язаних методів дослідження: загальнонаукові – бібліографічний і ретроспективний аналіз, порівняння й узагальнення для з’ясування специфіки професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в британських університетах; історично-системний – опрацювання автентичних джерел, офіційних документів Англії для наукової рефлексії становлення й розвитку педагогічної освіти, формування державної політики в освітній сфері цієї країни; системно-парадигмальний – для опису внутрішньої логіки еволюціонування системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, що організована в університетах Великої Британії; компонентно-структурний

– для окреслення компонентної структури професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в британських університетах;

структурно-функційний – для обґрунтування структурно-змістових, організаційних, дидактичних основ професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Великої Британії; компаративно-педагогічний – для компаративного аналізу британських та українських підходів до організації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи; інтерпретаційно-аналітичний – для опрацювання літературних, документальних та інших ресурсів, зокрема англомовних, із залученням інтерпретації, систематизації, порівняння й узагальнення; пошуковий – для підготовки аналітичних висновків,

констатації раціональних і практично-ціннісних положень у

компаративних педагогічних розвідках; прогностичний – для прогнозування динаміки вітчизняної професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на підставі творчої адаптації британських конструктивних ідей; статистичні – для конкретизації й систематизації кількісних відомостей стосовно розвитку вищої педагогічної освіти;

38

емпіричні, що передбачали організацію бесід, дискусій, спостереження,

обговорення в ході майстер-класів, зустрічей із британськими науковцями,

участь у семінарах та різноформатних конференціях.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

– уперше виконано цілісний аналіз теорії та практики професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Великої Британії з огляду на історичні, культурні, політичні, освітні детермінанти;

обґрунтовано теоретичні засади (методологічні підходи, концепції й теорії) професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в британському досвіді; виявлено вплив європейської освітньої політики та євроінтеграційних процесів на якість професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у Великій Британії; схарактеризовано структуру професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в Англії (законодавчо-нормативне регулювання, стандартизація педагогічної

освіти, трансдисциплінарність змісту підготовки, диверситивна рефлексивна практико-орієнтована підготовка, дослідницько-базована діяльність на засадах міждисциплінарності; варіативність і контекстність форм, методів та технологій навчання); виконано порівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Великої Британії та України; аргументовано можливості використання конструктивних ідей британського досвіду для розвитку й удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні;

– удосконалено положення стосовно реалізації міждисциплінарного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні; зміст навчально-методичного забезпечення та технологічний компонент професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи з огляду на особливості британського досвіду;

39

– подальшого розвитку набули положення щодо розвитку педагогічної освіти у Великій Британії; моніторингу якості професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в британському досвіді;

дидактичних особливостей організації навчального процесу у вищій школі Великої Британії; самоосвіти та науково-дослідницької підготовки вчителів; прогностичних аспектів розвитку системи вищої педагогічної освіти України в умовах еволюції загальноєвропейського освітнього простору.

Практичне значення результатів дослідження аргументоване тим, що, унаслідок аналізу й узагальнення теоретичних і практичних засад професійної підготовки вчителів початкової школи в університетах Великої Британії, розроблено та впроваджено навчально-методичне забезпечення, а саме: навчальні посібники «Модернізація системи підготовки майбутніх учителів початкової школи Великої Британії на початку ХХ ст.», «Теоретико-методологічні засади становлення і розвитку вищої педагогічної освіти у Великій Британії», спецкурс «Підготовка майбутніх учителів початкової школи в університетах Великої Британії: організаційно-педагогічні засади»; тематично оновлений зміст дисциплін «Педагогіка порівняльна», «Педагогіка загальна» «Дидактика та педагогічні технології в початковій школі», «Теорія і методика виховання», «Педагогічна майстерність». Крім того, для інтенсифікації навчально-пізнавальної роботи студентів, мотивування їх до реалізації самостійних, індивідуальних, групових дослідницьких завдань, у педагогічну практику впроваджено обґрунтовані в дисертації організаційно-педагогічні засади навчання майбутніх учителів початкової школи. Науковий потенціал запропонованого дослідження аргументований також потенційністю подальшого студіювання проблем педагогічної освіти й педагогічної компаративістики. Відомості, подані в дисертації, рекомендовані для залучення під час розроблення освітніх програм, модернізації змісту навчальних планів, навчальних курсів і спецкур cів,

40

апробації інноваційних методів, технологій та засобів навчання. До

дослідницьких матеріалів варто звертатися магістрантам, аспірантам,

докторантам у ході підготовки наукових розвідок.

Результати дослідження впроваджено в освітній процес Бердянського педагогічного університету (довідка № 57–28/150 від 13.02.2019), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 06/15 від 13.02.2019), Хмельницького національного університету (довідка № 20 від 01.03.2019), Державного вищого навчального закладу «Криворізький державний педагогічний університет» (довідка № 09/1–78/3 від 14.02.2019), Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (довідка № 01–13/118 від 12.02.2019), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 286/01 від 13.02.2019).

Особистий внесок здобувача. В опублікованій у співавторстві з

Вовкочин і Л. Балікою статті дисертанткою обґрунтовані підходи до формування та структурування змісту професійної підготовки вчителів початкової школи в закладах вищої освіти України. Ідеї співавторів у роботі не використано.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи оприлюднені дисертанткою під час міжнародних науково-практичних конференцій: «Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців» (Київ, 2017 р.), «Модернізація освітнього процесу: проблеми та перспективи» (Умань, 2018 р.), «Якість вищої освіти: українська національна система та європейські практики» (Київ, 2018 р.), «Виклики ХХІ століття у сфері середньої та вищої освіти Східної та Центральної Європи в процесі реформування освіти» (Берегове, 2019 р.); усеукраїнських

науково-практичних конференцій: «Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих вчених «Родзинка – 2015» (Черкаси, 2015 р.), «Актуальні проблеми природничих та гуманітарних

41

наук у дослідженнях молодих вчених «Родзинка – 2016» (Черкаси,

2016 р.), «Пріоритети у змісті й структурі сучасної початкової освіти в

умовах трансформаційних змін» (Черкаси, 2017 р.), «Підготовка майбутніх

педагогів у контексті стандартизації початкової освіти» (Бердянськ,

2017 р.), «Підготовка конкурентоздатного фахівця початкової освіти в

контексті реалізації концепції «Нова українська школа» (Луцьк, 2017 р.),

«Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях

молодих вчених «Родзинка – 2018» (Черкаси, 2018 р.), «Актуальні

проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір» (Луцьк,

2018 р.), «Інклюзивна освіта: теорія, методика, практика» (Умань, 2018 р.),

«Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях

молодих вчених «Родзинка – 2019» (Черкаси, 2019 р.); ІІІ Міжнародного

круглого столу «Наука та інноватика: вітчизняний та зарубіжний досвід»

(Черкаси, 2017 р.); регіональної науково-практичної конференції

«Компетентнісний підхід у гуманітарній підготовці майбутніх фахівців

медичної галузі» (Тернопіль, 2018 р.); семінару «Розвиток порівняльної

професійної педагогіки у контексті глобалізаційних та інтеграційних

процесів» (Хмельницький, 2014 – 2018 рр.). Основні положення дисертації

обговорювалися на засіданнях кафедри початкової освіти Черкаського

національного університету імені Богдана Хмельницького (2018 – 2019).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із теми «Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до роботи з обдарованими учнями початкової школи» (спеціальність 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти) захищена 2011 року. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторського дослідження не використано.

Публікації. Результати наукового пошуку представлено в 40 публікаціях, із них: 1 монографія, 2 навчальні посібники, 21 стаття у фахових виданнях України та у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз даних, 16 публікацій у збірниках матеріалів наукових

42

конференцій та інших виданнях, 1 методичні рекомендації.

Структура дисертації. Робота складається з анотацій українською, англійською мовами, вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаних джерел (477 найменувань, із них – 307 іноземні) та 13 додатків. Загальний обсяг дослідження становить 574 сторінки, основний зміст викладено на 378 сторінках. Робота містить 10 таблиць і 24 рисунки.

bibliography

ВИСНОВКИ

Систематизація результатів дослідження теорії та практики професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в університетах Великої Британії засвідчила досягнення мети й розв’язання окреслених завдань, а також послугувала підставою для низки висновків.

На тлі функціювання нової української школи та кардинальної зміни статусу й ролі вчителя-початківця педагогічна наука та практика

вимагаютьаналізунормативно-законодавчого,управлінського,

стратегічного, змістового, організаційного, технологічного, навчально-методичного, діагностичного механізмів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи відповідно до світових вимог. Сучасні проблеми диверсифікації освітніх програм і спеціалізацій, міждисциплінарності та гнучкості змістового наповнення навчання, використання інноваційних методів і технологій, удосконалення науково-методичного й інформаційного інструментарію, добору шляхів посилення мотивації до самостійної навчальної діяльності, низької дієвості заходів, спрямованих на збільшення престижності педагогічної професії, дотепер є відкритими та мають дискусійний характер. Окреслення заходів, що оптимізують підготовку педагогічного персоналу для початкової школи інформаційно-цифрової доби, вимагає дослідницької уваги до зарубіжних педагогічних інновацій. Обґрунтовано доцільність цілісного аналізу проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в британському досвіді та необхідність його екстраполяції в площину національної системи вищої педагогічної освіти. Систематизовано українські й зарубіжні наукові розвідки за блоками: проблеми вищої педагогічної освіти в контексті європейської освітньої інтеграції; теоретико-методологічні засади професійної підготовки вчителів; організаційно-дидактичні аспекти навчання майбутніх учителів початкової школи; використання інноваційних ідей зарубіжного досвіду професійної

397

підготовки вчителів.

На формуванні системи професійної підготовки вчителя початкової школи у Великій Британії позначилися внутрішні (модернізація початкової ланки освіти, збільшення функційного призначення вчителя початкової школи, реструктуризація й реформування вищої педагогічної освіти,

інтенсифікація соціального партнерства тощо) і зовнішні (інтеграція до європейського освітнього простору, удосконалення освітньої політики в руслі європейських вимог, розроблення спільної законодавчої бази, побудова різнорівневих науково-освітніх інфраструктур, розвиток інформаційного освітнього середовища, формування відкритої культури змін у різних освітніх вимірах тощо) чинники. На сучасному етапі система педагогічної освіти Великої Британії розвивається в контексті освітньої стратегії ЄС, що спрямована на підготовку висококваліфікованих майбутніх учителів початкової школи, з огляду на специфіку національної культури, динаміку соціального замовлення й потреби суспільства, запити шкіл, інтереси та мотивацію студентів. Процеси диверсифікації в європейському освітньому просторі відображені в підготовці вчителя початкової школи Великої Британії: створення умов для підвищення престижності професії вчителя початкової школи; перебудова освітнього процесу на основі застосування цифрових технологій; інвестування цільових програм підготовки та професійного розвитку вчителя початкової школи; диверсифікація шляхів здобуття професії та її ліцензування (академічна освіта, дипломна програма, програми зареєстрованих / сертифікованих учителів «RTP», програма підготовки вчителів за місцем роботи «SCITT», програми стажування й молодого вчителя «Teach First» та ін.); дослідницький характер навчання майбутніх учителів; академічна та професійна мобільність тощо.

Сучасна система педагогічної освіти, професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи у Великій Британії ґрунтовані на положеннях теорії конструктивізму, концепції технологічно-інтегрованого

398

соціального конструктивізму («technology-іntegrated social constructivism»);

когнітивізму; гуманізму з концепцією особистісно орієнтованого навчання;

теорії практико-орієнтованого навчання й дослідження; теорії лідерства та

кар’єрного розвитку; теорії трансдисциплінарності; концепції неперервної

самоосвіти й освіти впродовж життя; концепції школобазованого навчання

(«school-based learning»); концепції педагогіки партнерства «школа –

університет» («partnership-based approach»); концепції дослідницько-

базованого навчання («research-based teacher education»). Цільовий,

змістовий, технологічний, ресурсний компоненти професійної підготовки

майбутніх учителів початкової школи формують у Британії на основі

комплексу наукових підходів: діалектичний, синергетичний, системний,

практико-орієнтовний, акмеологічний, компаративний, технологічний,

герменевтичний, наративний, трансдисциплінарний. Мета професійної

підготовки майбутнього вчителя початкової школи – гармонійне

поєднання / інтеграція практичного навчання й дослідження для

формування «педагогічно мислячого, проблемно-орієнтованого, рефлексивного вчителя- дослідника».

Систему педагогічної освіти Великої Британії модернізують еволюційним шляхом, без радикальних експериментів, із залученням усіх суб’єктів професійної підготовки вчителів початкової школи, з акцентом на національних інтересах та загальних європейських тенденціях.

Педагогічна освіта як соціальний інститут – складник державної освітньої політики Великої Британії. Провадження цієї політики врегульоване законодавчо-нормативною базою, передбачає налагоджену взаємодію тріади «університет – школа – громада», що дає змогу якісно розробляти, реалізовувати й удосконалювати освітні програми, мотивувати до педагогічної професії. Сукупність нормативних актів уможливлює системність і послідовність освітнього процесу, його трансформацію, уникнення фрагментарності, стихійності реформ. Наскрізним елементом нормативних документів є практичний складник професійної підготовки.

399

Стратегічний орієнтир удосконалення освітніх програм та якості

підготовки майбутніх учителів початкової школи – утвердження високих

вимог освітніх і професійних стандартів, що відображають траєкторію

професіоналізму на різних етапах фахового самовизначення, становлення

та кар’єрного зростання. До основних належать освітні, особистісні,

професійні й соціальні вимоги. Шкільне стажування – важливий момент

професійної соціалізації й удосконалення фахової компетентності

майбутніх учителів початкової школи, що забезпечує різноманітність

джерел знань і досвіду, передбачає тісну взаємодію та злагодженість

завдань й обов’язків. Посутню роль відіграє також інформаційна та

навчально-ресурсна підтримка.

Унаслідок аналізу структурно-змістових, організаційних і дидактичних компонентів професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи виявлено низку особливостей: трансдисциплінарність змісту підготовки, диверситивна рефлексивна практико-орієнтована

підготовка, дослідницько-базована діяльність на засадах міждисциплінарності; інтеграція навчальних курсів; модуляризація й індивідуалізація навчання; варіативність і контекстність форм, методів та технологій навчання; гнучкість системних зв’язків зі стейкхолдерами;

високий рівень науково-методичного супроводу навчання; взаємозв’язок навчання з активною самоосвітою й саморозвитком; активне впровадження різних моделей суб’єкт-суб’єктних взаємин на основі співпраці та партнерства; прозорий моніторинг якості діагностування інтелектуальних можливостей вступників й академічних результатів; задоволення науково-пізнавальних потреб та інтересів студентів; створення умов для розвитку педагогічного лідерства; орієнтація на досягнення високих освітніх результатів та на відповідальність за наслідки власної фахової діяльності.

6. Багатовекторність напрямів і форм організації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в британському досвіді супроводжувана альтернативними шляхами самоосвіти й сертифікації.

400

Самоосвіта майбутніх учителів початкової вирізняється високим рівнем

відповідальності, добровільністю, вибудовуванням власної освітньої

траєкторії, диверсифікованістю відповідно до академічного ступеня, змісту

та типу дисципліни, місця виконання тощо. Найбільшу популярність

мають програми шкільного лідерства й додаткові сертифікати, що

вможливлюють неперервність професійного зростання, цілеспрямовану

пізнавальну діяльність, накопичення соціального досвіду. Специфіка

педагогічної діяльності вчителя початкової школи детермінує основні

напрями самоосвіти, що пов’язані з виконанням професійних завдань:

предметна самоосвіта, психолого-педагогічна самоосвіта, методична

самоосвіта, управлінська самоосвіта, науково-дослідницька самоосвіта

тощо. Найбільш ефективними формами самоосвіти є тренінги, «живі»

семінари, педагогічна інтернатура, волонтерство, проектна діяльність,

онлайн-уроки, науково-дослідницька робота, робота в професійних

майстернях тощо.

Порівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в українському та британському досвіді за виокремленими критеріями засвідчив наявність спільних і відмінних тенденцій. До спільних тенденцій належать такі: законодавчо-нормативне регулювання освітньої діяльності ЗВО з підготовки майбутніх учителів початкової школи; гуманітарно-професійна спрямованість освітніх програм; наявність нормативного й варіативного складників освітніх програм; організація професійної підготовки на модульній основі;

використання педагогічних інновацій; необхідність підвищення кваліфікації та самоосвіти вчителів тощо. Серед відмінних рис зафіксовано такі: рівень забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії; стандартизація підготовки; дотримання й реалізація принципу свободи вибору; ступінь використання концепції електронного навчання та викладання, інноваційних методів і технологій навчання; рівень організації й забезпечення самоосвіти; різні підходи до структурування змісту

401

професійної підготовки; диверсифікація практичної підготовки майбутніх

учителів; сприяння професійній мобільності майбутнього фахівця; надання

методичної підтримки під час педагогічної інтернатури; сертифікація

педагогічної освіти; взаємодія ЗВО та школи; орієнтація на підготовку

вчителя-дослідника тощо. На підставі порівняльно-педагогічного аналізу

обґрунтовано науково-методичні рекомендації стосовно вдосконалення

підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні на кількох

рівнях: стратегічний ‒ адаптація професійної підготовки майбутніх

учителів початкової школи до змін нової української школи; орієнтація

освітніх програм на розвиток лідерських якостей; удосконалення

нормативно-законодавчої бази (узгодження положень професійного та

стандарту вищої освіти), що регламентує діяльність ЗВО України в процесі

професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи;

організаційний ‒ удосконалення системи відбору абітурієнтів на

педагогічні спеціальності із застосуванням психологічного тестування

щодо професійної придатності; розвиток трансдисциплінарних програм;

розширення міжнародних програм обміну; змістовий ‒ постійна адаптація

змісту до сучасних тенденцій у педагогічній освіті на засадах педагогіки

партнерства «школа – університет»; запровадження дослідницько-

базованого та практико-орієнтованого навчання; трансдисциплінарність

змісту освіти; практична реалізація вимог до індивідуальної траєкторії

навчання; методичний – упровадження інноваційних методів і технологій

навчання, сучасних навчально-методичних комплексів; прогностичний ‒

орієнтація на школобазоване навчання та повноцінна реалізація

педагогічної інтернатури.

Теоретично обґрунтовані положення покладено в основу

розробленого навчально-методичного забезпечення: навчальних посібників «Модернізація системи підготовки майбутніх учителів початкової школи Великої Британії на початку ХХ ст.», «Теоретико-

методологічні засади становлення і розвитку вищої педагогічної освіти у

402

Великій Британії», спецкурсу «Підготовка майбутніх учителів початкової

школи в університетах Великої Британії: організаційно-педагогічні

засади». У межах дисертаційного пошуку тематично оновлений зміст

дисциплін «Педагогіка порівняльна», «Педагогіка загальна», «Дидактика

та педагогічні технології в початковій школі», «Теорія і методика

виховання», «Педагогічна майстерність». Розроблене навчально-методичне

забезпечення й сформульовані науково-методичні рекомендації сприяють

модернізації вітчизняної професійної підготовки майбутніх учителів

початкової школи, посилюють мотивацію до фахової роботи та самоосвіти,

наповнюють інноваційним змістом цілі, зміст, форми й методи навчання,

оптимізують перебудову самостійної (науково-дослідницької) роботи, з

огляду на трансдисциплінарність, та організацію (диверсифікації)

практичної підготовки.

Серед перспектив подальших розвідок виокремлено такі: студіювання теоретичних і методичних засад професійної підготовки вчителів початкової школи в країнах Сходу й Азії; дослідження підготовки вчителів початкової школи до інклюзивного навчання в британському досвіді; використання освітньо-цифрового простору для підготовки вчителів початкової школи у Великій Британії; обґрунтування розвитку системи педагогічної інтернатури вчителів початкової школи в Україні.